Управління підготовчим етапом реструктуризації промислових підприємств

На першому етапі з метою обґрунтування доцільності реструктуризації запропоновано провести визначення стратегічної позиції підприємств за період 2006 - 2007 рр. на основі розрахунку методом мультиплікативної згортки узагальнюючих показників, за кожним із запропонованих критеріїв (Е - інтегральний показник ефективності, обрані показники: валова рентабельність продажів, коефіцієнт оборотності капіталу, коефіцієнт фондовіддачі; D - інтегральний показник динаміки, обрані показники: дохід від реалізації продукції, обсяг готової продукції, розмір власного капіталу; S - інтегральний показник фінансової стійкості, обрані показники: коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт загальної ліквідності), шляхом множення нормованих значень обраних показників, що характеризують позицію підприємства за кожним із цих критеріїв. Узагальнюючі показники систематизовано відповідно до запропонованих співвідношень даних критеріїв за характером розвитку підприємств.

Революційний розвиток характеризується зростанням інтегрального показника динаміки та зниженням або сталим значенням інтегральних показників ефективності та фінансової стійкості підприємства. До цієї групи увійшли шість підприємств: ДП «Електроважмаш», ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь», АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів», ЗАТ «Південкабель», ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Завод ім. Фрунзе», що знаходяться в процесі впровадження поточних змін, але ще не можуть забезпечити необхідний рівень ефективності та прибутковості.

Характер виживання визначає зростання інтегрального показника фінансової стійкості та зниження або сталий розвиток інтегральних показників ефективності та динаміки. За результатами розрахунку характеру виживання дотримуються чотири підприємства: ВАТ «Укрелектромаш», ВАТ «ХТЗ ім. Орджонікідзе», ВАТ «Автрамат», ВАТ «Гідропривід», для яких основним завданням є підтримка та відновлення платоспроможності. На даному етапі їх функціонування спостерігається дуже низький рівень ефективності діяльності і практично відсутня можливість фінансування заходів комплексної реструктуризації.

Жодне з підприємств, що аналізувалося, не знаходиться на рівні стійкого еволюційного розвитку, який відзначається зростанням інтегрального показника ефективності та зниженням або сталим розвитком інтегральних показників стійкості та динаміки.

Отже доцільність реструктуризації найбільш обґрунтована для підприємств, що дотримуються такого характеру функціонування як виживання.

З метою визначення можливості забезпечення фінансової стійкості в процесі реалізації реструктуризаційних перетворень запропоновано провести оцінку вірогідності банкрутства машинобудівних підприємств Харківського регіону. За результатами оцінки, усі підприємства, окрім ВАТ «ХТЗ ім. Орджонікідзе», мають досить високий рівень життєздатності та фінансової стійкості, тобто спроможні провести реструктуризацію, уникаючи процедури банкрутства.

Наступним етапом комплексної діагностики є визначення рівня відповідності функціональних сфер діяльності підприємства плановим вимогам розвитку. З цією метою розраховано інтегральний показник - за кожною -ою сферою діяльності підприємства шляхом підсумовування п'яти показників, результатів поточної діяльності підприємств, що були обрані для найбільш повної характеристики стану даної сфери (з вагами в рамках однієї сфери діяльності) в 2006 р, за формулою:

, (1)

де - інтегральний показник оцінки -ої функціональної сфери діяльності; n - кількість показників; - вага -го показника, визначається методом експертних оцінок; - нормоване значення -го показника: ; ; - звітне значення -го показника по підприємству; - еталонне значення -го показника, може бути max, min або нормативним для фінансових показників. За результатом розрахунків отримано результати, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Значення інтегральних показників за функціональними сферами діяльності підприємств

Позначення інтегральних показників за сферами діяльності: - виробництво, - організація та управління, - маркетинг, - фінанси, - інноваційна діяльність, - інвестиційна діяльність, - персонал, - збут.

Для визначення рівня розвитку сфер діяльності підприємств необхідно розробити шкали для кожного узагальнюючого показника. Для цього в сукупності підприємств слід встановити однорідні групи, які виявляються на основі кластерного аналізу. Кластерний аналіз виконано методом Уорда на основі статистичних даних діяльності підприємств за визначеними показниками та реалізовано за допомогою (Statgraphіcs Plus V 5.1). Згідно з рекомендаціями аналітиків, репери, або рівні величин узагальнюючих показників, встановлюються згідно зі ступенями інтенсивності з урахуванням однорідності величини показника на даній вибірці підприємств. Таким чином, підприємства порівняні та висновки будуть об'єктивними. Оскільки в математичній статистиці серед числових характеристик вибірок відносно стійкою вважається медіана, тому для визначення рівнів на шкалі використано саме медіану.

Відповідно до отриманих середніх значень інтегральних показників за кластерами виявляється можливим встановити шкали для кожної сфери та оцінити діяльність підприємств за рівнем розвитку. Оцінку отриманих результатів представлено на прикладі сфери виробництва (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка результатів за сферою виробництва

У дисертації обґрунтовано, що найбільш проблемними сферами діяльності виявились виробництво та інвестиційна діяльність. Це підтверджує загальногалузеву ситуацію - недостатнє фінансування розвитку та застарілості виробничих фондів машинобудівних підприємств. Середніми за розвитком, ближче до задовільного рівня, виявились сфери: маркетингу, збуту, інноваційної діяльності та управління трудовими ресурсами. Останні є основними сферами формування конкурентних переваг підприємств, тому при впровадженні проектів реструктуризації особлива увага повинна приділятися саме розвитку цих підрозділів підприємства.

Найкращими за рівнем діяльності є сфери фінансової діяльності та організації та управління. До підприємств, що мають проблеми в більшості з обраних сфер, можна віднести такі: ДП «Електроважмаш», ВАТ «Укрелектромаш», ВАТ «ХТЗ ім. Орджонікідзе», АТЗТ «Харківський завод електромонтажних виробів».

Отримані результати є вихідними даними для реалізації наступного етапу підготовки - формування та ранжування за пріоритетністю досягнення для підприємства конкретних цілей реструктуризації, здійсненого методом аналізу ієрархій.

Цілі для ДП «Електроважмаш» систематизовано з урахуванням результатів таких заходів: фінансово-економічного аналізу підприємства, діагностики внутрішнього стану на основі інтегральних показників, теоретичних вимог до формулювання реструктуризаційних цілей, попереднього досвіду проведення реструктуризаційних перетворень на вітчизняних підприємствах, опитування керівників і співробітників відносно можливих реструктуризаційних заходів, результатів аудиту, проведеного зовнішніми консультантами.

Для кожної функціональної сфери сформульовано відповідні цілі, на досягнення яких спрямовано комплексний проект реструктуризації. Проведено групування цілей за сферами діяльності та їх ранжування за експертними оцінками, що було отримано в результаті проведення анкетування менеджерів таких відділів ДП «Електроважмаш»: управління маркетингом, планово-економічне управління, управління кадрів, перспективного планування та стратегії розвитку, підготовки виробництва в кількості 20 осіб. Однорідність суджень експертів перевірено за кожною матрицею шляхом визначення індексу погодженості, який є стандартним інструментом методу аналізу ієрархій. У результаті ранжування визначено, що сфери виробництва (21%), інвестиційної (20%) та маркетингової діяльностей (15%) є найбільш проблемними та заслуговують найбільшої уваги при реалізації проекту комплексної реструктуризації. На наступному етапі було визначено інтегральні навантаження всіх цілей реструктуризації у відповідності до сфер діяльності підприємства.

З метою визначення рівня досяжності найбільш вагомих цілей з урахуванням ресурсних обмежень запропоновано: визначити кількість критеріїв досяжності; встановити напрями впливу за визначеними критеріями; провести опитування та групування отриманих результатів. У рамках даного дослідження встановлено три основні критерії досяжності: фінансування заходів реструктуризації переважно за власні кошти; забезпечення кадрами високої кваліфікації; забезпечення інформаційними ресурсами. Загальний напрям впливу по кожній цілі помножується на пріоритетність цілі, що було визначено раніше, та визначається загальна оцінка рівня досяжності з урахуванням визначених умов. У результаті групування та інтерпретації отриманих результатів визначено цілі, що мають бути реалізовані найближчим часом, та заходи для їхнього виконання, максимально забезпечені необхідними ресурсами, ними є: модернізація обігріву виробничих цехів (8,82); проведення капремонту та відновлення верстатного парку цехів (7,24); формалізація функцій та завдань відділу фінансового управління (6,44).

Для перевірки висновків, отриманих в результаті застосування запропонованого підходу, проведено аналіз реалізованих заходів комплексної реструктуризації на ДП «Електроважмаш» станом на 2008 р., який свідчить про те, що більшість цілей, які були визнані експертами як найбільш вагомі, було фактично досягнуто. Це дає змогу зробити висновок, що цілі та їх вагомість були визначені коректно, запропоновані методичні положення щодо підготовки реструктуризаційних перетворень є дієвим практичним інструментом комплексної оцінки вихідного стану підприємства та планування реструктуризаційних заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання теоретичного обґрунтування положень управління реструктуризаційними перетвореннями та розробки практичних рекомендацій щодо проведення підготовчого етапу комплексної реструктуризації. Основні висновки науково-практичного характеру, які отримано в процесі дослідження, полягають у такому:

1. Виділено та описано сутність основних видів перетворень на промислових підприємствах, зроблено висновок про те, що реструктуризація є найбільш комплексною та глибокою формою трансформації та містить у собі комбінацію перетворень у формі модернізації, реінжинірингу та реорганізації, що дало змогу дати визначення поняття реструктуризації як процесу комплексної перебудови різних сфер діяльності підприємства, що здійснюється засобами інноваційних перетворень структурної, процесної та технологічної підсистем підприємства та характеризується комплексністю, адаптивністю, стратегічністю, інноваційністю та системністю перетворень.

2. У результаті дослідження основних проблем управління реструктуризаційними перетвореннями визначено основні критерії управління підприємством у період проведення радикальних змін, ними є: критерій фінансової стійкості, ефективності впроваджуємих нововведень та динаміки змін. Визначено також принципи управління реструктуризацією, що формують базисні підходи та необхідні умови побудови ефективної системи реалізації процесів радикальних і комплексних перетворень на підприємстві.

3. Розроблено теоретичну структурно-логічну модель реструктуризації промислового підприємства, яка поєднує в собі основні елементи реструктуризаційного процесу: об'єкти, суб'єкти, принципи, критерії, цілі, завдання та методи реструктуризаційних перетворень у контурі реалізації основних функцій управління.

4. Запропоновано методичний підхід до формування послідовності етапів розробки та реалізації реструктуризаційного проекту, основою якої є проектне управління та контроль за основними параметрами реструктуризації. Практичне застосування цього підходу дає можливість: обґрунтувати необхідність проведення перетворень; провести діагностику внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, визначити пріоритетні напрямки реструктуризації та джерела фінансування; визначити методи реструктуризації; розробити робочу програму та узгодити проект реструктуризації із загальною стратегією розвитку підприємства.

5. Проведено аналіз результатів діяльності 10 машинобудівних підприємств Харківського регіону за 2005 - 2007 роки, досліджено процеси реалізації реструктуризаційних заходів підприємствами, визначено конкурентні переваги, які було забезпечено в результаті впровадження даних перетворень. Досліджено, що заходи реструктуризації спрямовано переважно на модернізацію основних фондів виробництва, що є головною проблемою галузі машинобудування в Україні.

6. Розроблено методичні положення комплексної діагностики внутрішнього середовища підприємства, яка передбачає: обґрунтування доцільності розробки методичного забезпечення реструктуризаційних процесів, визначення можливості забезпечення фінансової стійкості в процесі реалізації проекту реструктуризації та оцінку внутрішнього стану підприємства за рівнем відповідності основних функціональних сфер діяльності. Упровадження даних методичних положень у практичну діяльність підприємства дозволяє проводити моніторинг його поточної діяльності, визначати проблемні сфери та планувати пріоритетні напрямки необхідних перетворень.

7. Здійснено групування цільових настанов для ДП «Електроважмаш» і представлена карта цілей за визначеними функціональними сферами. На основі експертних оцінок проведено їх ранжування за значимістю необхідних перетворень з урахуванням встановлення умов досяжності. Практичне застосування цього підходу дозволяє керівництву визначити пріоритетність досягнення цілей в рамках комплексного реструктуризаційного проекту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гринева В. Н. Методические рекомендации относительно подготовки процесса реструктуризации предприятий / В. Н. Гринева, М. В. Новикова // Бизнес Информ. 2007. №10 (2). С. 62-69.

2. Новікова М. В. Управління реструктуризацією підприємств / М. В. Новікова // Комунальне господарство міст. Серія: «Економічні науки»: наук.-техн. зб. ХНАМГ. Київ: Вид. «Техніка», 2007. Вип.78. С. 110-117.

3. Новікова М. В. Цільові настанови реструктуризації машинобудівних підприємств / М. В. Новікова // Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук.-практ. ст. Х.: УкрДАЗТ, 2007. №19-20. С. 167-170.