Формування та управління розвитком інноваційних структур в машинобудуванні

4. Запропоновані методичні рекомендації щодо оцінювання розвитку ІС можуть використовувати державні службовці під час формування загальнодержавної та регіональної інноваційної політики, зокрема для: визначення проблемних та перспективних ІС на галузевому та регіональному рівнях; встановлення слабких та сильних сторін розвитку ІС; виявлення доцільності та напрямів співпраці на міжнародному рівні; інформування суспільства та партнерів ІС; формування пріоритетних напрямів розвитку окремих ІС; визначення обсягів і напрямів ресурсних потоків з Державного та місцевого бюджетів на розвиток регіональних інноваційних проектів.

5. Узагальнивши досвід ризик-менеджменту, у дисертаційній роботі запропо-

новано застосовувати розроблений метод урахування фактора ризику у розвитку ІС, який передбачає, крім якісного та кількісного аналізу ризиків із використанням теорії нечітких множин, враховувати синергію ризиків та вид ІС. Цей метод доцільно використовувати менеджерам під час побудови системи ризик-менеджменту у діяльності ІС, що дасть змогу уникнути негативних наслідків та втрат від дії ризиків.

6. Аналізуючи діяльність машинобудівних підприємств та літературу з планування та розроблення стратегій, визначено, що вибір стратегії розвитку інноваційної структури визначатиметься бар'єрами розвитку та результатами (ефектами), які прагне отримати інноваційна структура. Відповідно до розробленої матриці стратегій розвитку інноваційних структур, згідно із поділом за отриманими результатами їх діяльності та можливими бар'єрами їхнього розвитку, запропоновано виділяти чотири стратегії: лобіювання, адаптації, активного та пасивного розвитку.

7. Створену інноваційну структуру доцільно оцінювати за рівнем її ефективності та дієвості. За допомогою сформованої системи параметрів керівники, інвестори та власники машинобудівних підприємств можуть оцінити будь-яку організаційну структуру управління інноваційними підприємствами, яка охоплює: автономність, динамічність, оптимальність, узгодженість, своєчасність, оперативність, структурну надійність, адаптивну надійність, точність, рівень централізації управління.

8. Як показали дослідження, зв'язки між бізнес-структурами, ВНЗ, НДІ та іншими потенційними учасниками ІС відсутні або налагоджені неефективно. Тому запропоновано метод поетапного організування ІС на засадах формування співпраці між суб'єктами ринку. Для формування постійнодіючої ефективної ІС необхідні такі етапи організування: створення консультативних рад, заснування громадських організацій, формування тимчасових ІС, створення постійнодіючих ІС. Еволюційність розвитку ІС дає змогу різним суб'єктам, які входять до її складу, налагодити ефективний механізм співпраці; менеджерам та науковцям цієї структури поступово наздобути досвіду ринкової діяльності; звести до мінімуму втрати за відсутності комерційного успіху інноваційних проектів, які мали стати основою ІС; розпочати співпрацю між суб'єктами інноваційного процесу за умов обмеженості ресурсів та значних бар'єрів розвитку зовнішнього середовища.

9. На підставі результатів виконаного дослідження пропонується:

- Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України та Державному агентству України з інвестицій та інновацій при розробленні нормативних документів щодо створення та управління розвитком ІС використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо формування та розвитку ІС;

– Міністерству освіти і науки України при підготовці спеціалістів у сфері підприємництва та інноваційної діяльності використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та елементів формування та управління розвитком ІС.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях:

1. Барановська С.П. Актуальні проблеми інноваційної політики України та шляхи їхнього вирішення / С.П. Барановська // „Проблеми економіки та управління”. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”. - 2007. - № 579. - С. 17-21.

2. Барановська С.П. Інноваційні структури та їх значення у розвитку підприємств України / С.П. Барановська // „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2007. - № 599. - С. 223-227.

3. Барановська С.П. Інноваційні структури у національній економіці / С.П. Барановська // „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2007. - № 606. - С. 237-244.

4. Барановська С.П. Маркетингове дослідження бар'єрів розвитку інноваційних структур у машинобудуванні / С.П. Барановська // „Логістика”. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2008. - № 623. - С. 8-15.

5. Барановська С.П. Організаційно-економічний розвиток інноваційних структур на засадах співпраці суб'єктів ринку / С.П. Барановська // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. праць. - 2008. - № 240. - С. 776-782.

6. Барановська С.П. Планування розвитку інноваційних структур у машинобудівній промисловості / С.П. Барановська // „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”. - 2008. - № 624. - С. 160-168.

7. Барановська С.П. Ризики діяльності інноваційних структур та методи їх зниження / С.П. Барановська // „Проблеми економіки та управління”. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”. - 2008. - № 628.

8. Барановська С.П. Класифікація та сутність функцій інноваційних структур / С.П. Барановська // Вісник Хмельницького національного університету.

Публікації у інших наукових виданнях

9. ^{?Прізвище змінено (свідоцтво про одруження № 1021 від 27.05.2006 р.)}Пирин С.П. Використання ресурсних економетричних функцій для аналізу інноваційного оновлення основних засобів / В.В. Войцеховська, С.П. Пирин // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики. Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції, 29-31 травня 2006 р. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, 2006. - С. 232 [особистий внесок: запропоновано використання лінійних функцій для виробничих систем, в яких одночасно функціонує обладнання нижчого технічного рівня та інноваційна техніка].

10. Барановська С.П. Проблеми розвитку інноваційної діяльності у машинобудуванні / С.П. Барановська // Генезис інституційної системи транзитивних економік. Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції, 7-8 травня 2008 р. - Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2008.

11. Барановська С.П. Оцінювання рівня розвитку інноваційних структур у машинобудуванні / С.П. Барановська // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики. Зб. наук. праць за матеріалами науково-практичної конференції, 29-31 травня 2008 р. - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, 2008. - С. 24-25.

12. Барановська С.П. Суть стратегії розвитку інноваційних структур та особливості її формування / С.П. Барановська // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери. Зб. наук. праць за матеріалами науково-теоретичної конференції, 5-6 червня 2008 р. - Донецьк : ДНТУ, 2008. - С. 47-49.

Анотація

Барановська С.П. Формування та управління розвитком інноваційних структур в машинобудуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування) . - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню проблеми розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та управління розвитком ІС в машинобудуванні. Удосконалено поняття ІС, виокремлено позитивне значення та ризики діяльності ІС, набула подальшого розвитку класифікація ІС, досліджено вітчизняний та світовий досвід формування та управління розвитком ІС. За результатами дослідження удосконалено систематизацію бар'єрів розвитку ІС, дістали подальшого розвитку методичні рекомендації щодо оцінювання рівня розвитку ІС та методика врахування фактора ризику у розвитку ІС.

На основі аналізу практики діяльності інноваційних підприємств сформовано концепцію вибору та формування стратегій розвитку ІС, розроблено індикатори доцільності розширення ІС та критерії оцінювання ефективності та дієвості організаційної структури управління інноваційної організації, запропоновано метод послідовного створення ІС на засадах співпраці між суб'єктами ринку.

Ключові слова: інноваційна структура, управління інноваційною структурою, формування інноваційної структури, інноваційна діяльність, ризики інноваційної діяльності, розвиток інноваційних структур.

Annotation

Baranovska S.P. Formation and management of innovation structure development in machine-building. - Manuscript.

A thsesis for the Scholary Degree of Candidate of Economics. Speciality 08.00.04 - Economics and management of enterprises (machine-building and instrument-making). - Lviv Polytechnic National University. - Lviv, 2009.

The dissertation researches the development of theoretical statements and applied recommendations concerning the improvement of the process of formation and management of innovation structure development of machine-building enterprises.

Relying on the generalization of literary sources the classification of the innovation structure has been suggested, world and home experience of the application of machine-building enterprise formation and management has been systematized and problem groups in the development of innovation process in Ukraine have been determined.

Methodical recommendations for economic risk considering and methodic of evaluation of level development of innovation structures have been further developed.

Using the result of analysis of innovation enterprise activity was proposed the approaches of choice and formation the strategies of innovation structures development. The technique of the formation of innovation structures basing on subject of market cooperation has been suggested and the method of efficiency evaluation of structure worked out.

Key words: innovation structure, management of innovation structure, forming of innovation structure, innovation activity, risks of innovation activity, innovation structure development.

Аннотация

Барановская С.П. Формирование и управление развитием инновационных структур в машиностроении. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение и приборостроение). - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2009.

Диссертационная работа посвящена решению проблемы разработки теоретических положений и прикладных рекомендаций по усовершенствованию процесса формирования и управления развитием инновационных струкур в машиностроении. Приведены теоретические обобщения и предложены методические основы управления инновационными структурами, определены принципы их формирования. Представленные в диссертационной работе научные и практические результаты будут содействовать активизации инновационных процессов в машиностроительной индустрии, усовершенствованию управленческих систем машиностроительных предприятий и, как следствие, повышению общей эффективности их деятельности.

В первом разделе “Теоретические и практические аспекты формирования и управления развитием инновационных структур в машиностроении” усовершенствовано понятия ИС, установлены преимущества и риски деятельности ИС для групп влияния, развита классификация ИС по признакам: участие субъектов рынка, цель создания, механизм создания, способ возникновения, эффективность деятельности, способ распределения результатов деятельности, что дало возможность разработать рекомендации относительно сферы применения каждой классификации.

Для развития инновационной деятельности необходимо изучение и исследование ИС в условиях финансово-экономического кризиса, а также детальная разработка методов формирования и управления инновационными предприятиями с учетом специфики машиностроения. ИС - это юридическое лицо, группа физических или юридических лиц, которые объединяют разнообразные собственные виды ресурсов (материальные, финансовые, информационные, в частности интеллектуальные, трудовые и прочие), создавая юридическое лицо или выполняя деятельность на основе договоров, с целью формирования, развития, активизации и/или помощи в создании, внедрения в производство, сбыте инноваций независимо от организационных форм, объемов и видов деятельности.

Обобщение результатов деятельности ИС позволило выделить результаты и риски их деятельности на макро-, микро- и мезоуровнях. ИС не только играют положительную роль, но и могут быть источником определенных рисков. Поэтому задача государства состоит в формировании такой законодательной базы, которая бы максимизировала положительные результаты деятельности ИС для разных групп в экономике государства, а также минимизировала вероятность возникновения рисков. А все заинтересованные группы перед началом сотрудничества могут, воспользовавшись результатами исследования, спрогнозировать основные риски и опасности деятельности ИС и принять решение о целесообразности такого сотрудничества.

Формирование и развитие ИС является сравнительно новым явлением в экономике Украины.

Вместе с тем, изучение иностранного опыта функционирования ИС позволило прийти к выводу, что в практике инновационной деятельности используются разные виды ИС (зависит от государства, ее законодательства и структуры экономики).

В Украине доминируют технопарки, результаты деятельности которых довольно значительны. Хотя некоторые показатели инновационной деятельности отрицательны.

Основной причиной этого является отсутствие условий для развития отечественных ИС: эффективной законодательной базы, развитой инфраструктуры, достаточных для развития ресурсов, опыта применения управленческих инструментов развития ИС и т.п.

Во втором разделе “Анализирование развития инновационных структур в машиностроении” усовершенствована систематизация барьеров развития ИС, включая те, которые обусловлены отраслевыми особенностями машиностроительных предприятий с применением для обработки количественных результатов дисперсионного анализа.

Предложены методические рекомендации оценивания развития ИС, которые могут использовать государственные служащие во время формирования общегосударственной и региональной инновационной политики, в частности для:

определения проблемных и перспективных ИС на отраслевом и региональном уровнях; установления слабых и сильных сторон развития ИС;

выявления целесообразности и направлений сотрудничества на международном уровне; информирования общества и партнеров ИС;

формирования приоритетных направлений развития отдельных ИС; определения объемов и направлений ресурсных потоков из Государственного и местного бюджетов на развитие региональных инновационных проектов.

Обобщение опыта риск-менеджмента в диссертационной работе позволило предложить метод учета фактора риска в развитии ИС, который предусматривает, кроме качественного и количественного анна лиза рисков с использованием теории нечетких множеств, учитывания синергии рисков и вида ИС.

Разработанный метод целесообразно использовать менеджерам во время построения системы риск-менеджмента в деятельности ИС, что позволит избежать отрицательных следствий и потерь от действия рисков.

В третьем разделе “Стратегическое управление развитием инновационных структур в машиностроении”, анализируя деятельность машиностроительных предприятий и литературу по планированию и разработке стратегий, мы пришли к выводу, что выбор стратегии развития инновационной структуры будет определяться барьерами развития и результатами (эффектами), которые стремится получить инновационная структура. Учитывая это, разработана матрица стратегий развития инновационных структур. Согласно классификации по полученным результатам деятельности ИС и возможным барьерам, предложено выделять четыре стратегии их развития: лоббирования, адаптации, активного и пассивного развития.

Созданную инновационную структуру целесообразно оценивать по уровню ее эффективности и действенности.

С помощью сформированной системы параметров руководители, инвесторы, владельцы машиностроительных предприятий могут оценить любую организационную структуру управления инновационными предприятиями, которая охватывает: автономность, динамичность, оптимальность, согласованность, своевременность, оперативность, структурную надежность, адаптивную надежность, точность, уровень централизации управления.

Как показали исследования, связи между бизнес-структурами, ВНЗ, НДИ и другими потенциальными участниками ИС отсутствуют или налажены неэффективно. Поэтому предложен метод относительно поэтапной организации ИС в начале формирования сотрудничества между субъектами рынка. Для формирования эффективной ИС необходимы такие этапы организации: создание консультативных советов, учреждение общественных организаций, формирование временных ИС, создание постояннодействующей ИС.

Эволюционность развития ИС дает возможность разным субъектам, которые входят в ее состав, наладить эффективный механизм сотрудничества; менеджерам и научным работникам этой структуры постепенно накопить опыт рыночной деятельности; свести к минимуму потери при отсутствии коммерческого успеха инновационных проектов; начать сотрудничество между субъектами инновационного процесса в условиях ограниченности ресурсов и значительных барьеров развития внешней среды.

Ключевые слова: инновационная структура, управление инновационной структурой, формирование инновационной структуры, инновационная деятельность, риски инновационной деятельности, развитие инновационных структур, оценивание уровня развития инновационной структуры.

Размещено на Allbest.ru