Удосконалення управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

УДК 65.012.3.658.588.8:622.012

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Удосконалення управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів

Клименко Оксана Олександрівна

Дніпропетровськ - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Павленко Ірина Ігорівна Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Варава Лариса Миколаївна, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту і адміністрування кандидат економічних наук Кучер В'ячеслав Анатолійович, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки та маркетингу

Захист відбудеться 10 квітня 2009 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 19, ауд. 10/409.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий 06 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Дереза.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтеграційних процесів, глобалізації економіки і, як слідство, усе більш загостреної конкуренції одним із основних завдань вітчизняних підприємств гірничорудної промисловості є розробка механізму забезпечення конкурентоспроможності. Цей механізм полягає у виборі найбільш раціональної організації виробництва, яка сприятиме підвищенню ефективності як основного, так і допоміжного виробництва.

Істотний розрив у рівнях розвитку цих видів виробництв обумовлений недооцінкою вагомості допоміжного виробництва (сервісних підрозділів). Слабка технічна база, низький рівень механізації та автоматизації робіт, незадовільне використання прогресивних форм і методів організації цих господарств, високі затрати та низька якість робіт, недоліки в плануванні, нормуванні, оплаті праці, - характеризують сьогоднішнє становище сервісних підрозділів вітчизняних ГЗК. Світова ж практика організації сервісних підрозділів ставить під сумнів доцільність їх існування всередині підприємства. Саме тому набувають такої актуальності питання розробки механізму управління гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) для ефективного здійснення реорганізації сервісних підрозділів з урахуванням фактора економічності виробництва за критерієм мінімальних витрат на обслуговування шляхом адаптації існуючої системи збалансованих показників.

Проблемами організації сервісних підрозділів у структурі промислового підприємства займалися українські та російські вчені: Амоша О.І., Галушко О.С., Павленко І.І., Варава Л. М., Кучер В. А., Тишков І.Є., Золотогоров В.Г. та ін. Переваги та недоліки аутсорсингу для промислових підприємств розглядаються у працях Калдвелл Дж., Данн С., Зехлер Р., над проблематикою сервісних підрозділів працюють Таннері Ф., Хаскетт Дж., А. Члесинджер, Дж. Квінн та ін., система збалансованих показників розроблена американськими науковцями Нортон Н. та Каплан Р.

Проте деякі питання реорганізації сервісних підрозділів вітчизняних ГЗК з метою удосконалення управління діяльністю підприємства залишаються не вирішеними. Необхідність розробки організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів обумовила вибір теми, визначила мету, завдання дисертаційної роботи та позначила коло розглянутих в ній питань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення у планах держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри менеджменту організацій Національного гірничого університету: тема № ГП-361 «Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств» (номер держреєстрації 0105U000514), при виконані якої автором підготовлено науково-практичні рекомендації щодо обчислення ринкової вартості гірничих підприємств та методів її підвищення; тема № ГП-401 «Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України» (номер держреєстрації 0107U000381), у рамках якої автором визначено тісноту зв'язку факторів внутрішнього середовища підприємств, що впливають на ефективність їх діяльності.

Мета дослідження і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і удосконалення науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних та практичних задач:

– визначено сутність поняття «сервісні підрозділи», які відображають комплекс господарств допоміжного виробництва;

– систематизовано і теоретично узагальнено існуючі методичні підходи до вибору найефективнішої форми організації системи сервісних підрозділів;

– структуровано та уточнено складові проекцій системи збалансованих показників діяльності підприємства;

– розроблено науково обґрунтовану концепцію оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг;

– розроблено науково-методичні засади визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку;

– розроблено організаційно-економічний механізм реорганізації сервісних підрозділів, який передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників;

– експериментально перевірено і впроваджено методику оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників.

Об'єкт дослідження - процес управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади та практичні питання управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основи дисертаційної роботи склали системний аналіз, порівняння та узагальнення (уточнення поняття «допоміжне виробництво», визначення поля проблематики сервісних підрозділів ГЗК, удосконалення системи збалансованих показників); методи статистичного, економічного, логічного аналізу (обробка та аналітична оцінка первинних фактичних даних); економіко-математичне моделювання (побудова моделі системи сервісних підрозділів ГЗК методами теорії масового обслуговування, кореляційної моделі для модифікованої системи збалансованих показників).

Інформаційною базою роботи стали законодавчі та нормативні акти України, дані держкомстату України, матеріали первинної звітності гірничо-збагачувальних комбінатів, звітна документація ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

Обробка інформації, побудова таблиць, графіків, реалізація економіко-математичних моделей здійснена за допомогою ПЕОМ з використанням апарату математичних і статистичних функцій прикладного пакету MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизованому вирішенні теоретичних та практичних питань реорганізації сервісних підрозділів як ефективного напряму вдосконалення управління підприємств гірничорудної промисловості.

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться:

уперше обґрунтовано теоретичні та методичні положення щодо формування та функціонування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності, імовірність безвідмовної роботи, швидкість обслуговування, індекс задоволеності працівників); при цьому базовим показником виступає економічна додана вартість, для розрахунку якої доведено доцільність використання методу середньозваженої вартості капіталу;

удосконалено:

методичний підхід до вибору найбільш ефективної форми організації сервісних підрозділів ГЗК, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання при моделюванні: одноканальної замкнутої системи масового обслуговування (самостійне виконання функцій сервісних підрозділів), багатоканальної системи з очікуванням (підрядна форма), багатоканальної системи з очікуванням і рівномірною взаємодопомогою між каналами (аутсорсинг), а також враховує встановлені (інтенсивність потоку надходження заявок дорівнює коефіцієнту технічного використання та залежить від строку та умов експлуатації основних фондів) та існуючі залежності характеристик систем;

теоретико-методичний підхід до визначення умов реорганізації сервісних підрозділів ГЗК, згідно з яким оцінка учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, здійснюється за кількісними (ціна, строки виконання послуг) та якісними (якість послуг, репутація та ресурсна база постачальника) критеріями, що ранжовані за їх вагомістю та дорівнюють у загальній сумі максимальному числовому значенню - одиниці;

методичний підхід до визначення проекцій системи збалансованих показників який, на відміну від існуючих, передбачає застосування проекції «Зовнішнє середовище» замість проекції «Клієнти», що дозволяє врахувати більше коло чинників зовнішнього середовища прямого впливу (споживачі, постачальники, конкуренти) та цілеспрямування проекції «Внутрішні процеси» на якість та строки виконання робіт; у проекції «Навчання та зростання», згідно з цим підходом, зроблено акцент на соціальні фактори (рівень плинності кадрів, індекс задоволеності працівників, професійний рівень персоналу) через існуючу залежність продуктивності праці від задоволеності працівників;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування та трактування сутності поняття «допоміжне виробництво» як системи сервісних підрозділів, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних підсистем, що об'єднані однією метою, та функціонують на базі єдиної організаційної структури управління;

теоретичні основи визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку шляхом його оцінки за критеріями: наявність системи цілевизначення, ресурсної бази, технології реалізації управлінських рішень та використання уточнених складових категорії «можливості підприємства», які охоплюють поряд із матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами людський капітал, що дозволяє розглядати трудові ресурси як активи підприємства, які потребують інвестування для підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик і пропозицій щодо удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів. Розроблений організаційно-економічний механізм організаційної перебудови системи сервісних підрозділів, який передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, дозволяє підприємствам адекватно та більш стрімко реагувати на зміни у навколишньому середовищі, тобто надає йому більшої гнучкості. Запропонована концепція оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо вибору ауторсера. Розроблені науково-методичні засади визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку сприяють не лише посиленню системи цілевизначення та збільшенню можливостей підприємства, вони також дозволяють отримати додаткові конкурентні переваги у результаті проведення заходів з реорганізації сервісних підрозділів.

Методичні рекомендації з оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників впроваджені на підприємстві ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (акт № 732 від 19.06.2007р.).

Теоретичні положення, рекомендації та методичні розробки дисертації знайшли своє використання у навчальному процесі Національного гірничого університету МОН України при викладанні лекційних курсів та практичних занять з дисциплін: «Управління витратами», «Контроллінг» (довідка № 02-27/83 від 21.02.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано авторський підхід до формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників. Внесок автора в опубліковані колективні праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та одержали схвалення на ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні розробки науки та техніки» (м. Прземисл, 2007); ІI Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова індустрія європейського континенту» (м. Прага, 2007); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки» (м. Софія, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а., з яких особисто автору належать 1,2 д.а., у тому числі: 7 статей у фахових виданнях (наукових журналах і збірниках наукових праць) та 4 тези доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 192 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 59 таблиць, з них 4 на повних сторінках, 35 рисунків, список використаних джерел із 172 найменувань на 14 сторінках, 3 додатка на 10 сторінках.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі удосконалено і розвинено науково-методичні основи, розроблено інструментарій та практичні рекомендації щодо удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів.

У першому розділі «Теоретичні аспекти удосконалення управління сервісними підрозділами гірничо-збагачувальних комбінатів» обґрунтовано розгляд господарств допоміжного виробництва як системи сервісних підрозділів на підставі класичної класифікації секторів економіки, а також з'ясування сутності поняття «послуга» (вид діяльності, робіт, у процесі виконання якого не створюється новий, раніш неіснуючий матеріально-речовинний продукт, але змінюється якість наявного продукту), коли воно набуває змісту терміну “обслуговування”. Аналіз таких загальних рис послуг, як невідчутність, невід'ємність від джерела, недовговічність та неоднорідність стосовно функцій сервісних підрозділів додатково підтверджує правильність здійснених висновків.

Визначено місце та роль системи сервісних підрозділів в організації випуску продукції, з'ясовано, що система сервісних підрозділів - це одна із складових виробничої інфраструктури.

Проаналізовано сервісні підрозділи ГЗК за основними принципами складних систем (розвиток, єдність, пріоритет глобальної мети, децентралізація, емерджентність, ієрархія, взаємозв'язок, невизначеність, модульна побудова, функціональність), що дозволило розглядати цілісний комплекс сервісних підрозділів ГЗК як систему.

Результатом дослідження сервісних підрозділів ГЗК за чотирма напрямками розвитку сервісних систем (сервісні відносини, процеси надання послуг, послуга як результат, структурування системи пропозиції) стала розробка рекомендацій щодо удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів з урахуванням не лише внутрішніх процесів (технології обслуговування), а також побудови структури пропозиції послуг.

Аналіз стану сервісних підрозділів вітчизняні ГЗК виявив, що надзвичайна роздробленість технічного обслуговування, неповна завантаженість площ та недостатнє використання потужностей, розпорошеність основних засобів, оборотних коштів та робочої сили призводить до великих нераціональних витрат. Близько 35% витрат у собівартості продукції припадає на сервісні підрозділи. Проте зростання загального технічного рівня виробництва підвищує роль сервісних підрозділів у процесі виробництва. Збільшення вагомості функцій обслуговування перетворює їх із другорядних (допоміжних) у визначальні та вимагає нових форм та методів організації сервісних підрозділів ГЗК.

Концептуальними підходами до організації сервісних підрозділів поряд із домінуючим самостійним виконанням визначено підряд та аутсорсинг. Підрядна форма виконання робіт дозволяє розвивати ГЗК набагато швидше та дешевше у порівнянні з традиційним залученням коштів. Найголовніший недолік підряду - залежність від постачальників послуг, а також ризик втрати прибутку через варіювання цін. Інший сучасний метод організації роботи сервісних підрозділів - аутсорсинг. Сутність аутсорсинга полягає у розподілі функцій відповідно до принципу «залишаю собі тільки те, що можу робити найкраще, передаю зовнішньому виконавцеві те, що він робить найліпше». Різниця між аутсорсингом та підрядом полягає у рівнях інтеграції до процесу виробництва. Перше вимагає повної реструктуризації підприємства навколо базового, основного виробництва та перегляду зовнішніх відносин. Підряд відображає зв'язок «споживач - постачальник». На основі аналізу переваг та недоліків кожного із запропонованих підходів визначено, що аутсорсинг є одним із найдоцільніших способів набуття конкурентоспроможності вітчизняними ГЗК. Але за відсутності сталої структури пропозиції з необхідних видів діяльності рекомендовано починати з підрядної форми організації певних видів робіт, яка стане перехідною ланкою до аутсорсингу.

У другому розділі «Аналіз впливу ефективності функціонування сервісних підрозділів на стан гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах ринкової економіки» побудовано моделі функціонування сервісних підрозділів ГЗК як системи масового обслуговування, що дозволило проаналізувати кожну із запропонованих форм їх організації. При моделюванні враховано як встановлені (інтенсивність потоку надходження заявок дорівнює коефіцієнту технічного використання та залежить від строку та умов експлуатації основних фондів), так і існуючі залежності характеристик систем. Структуру системи масового обслуговування (СМО) утворюють два взаємодіючих компоненти: джерела заявок (основне, підсобне та побічне виробництва) та канали їх обслуговування, які змінюються в залежності від форми організації сервісних підрозділів.

При самостійному виконанні робіт каналами обслуговування виступають сервісні підрозділи ГЗК: інструментальне господарство обслуговує потік заявок, пов'язаних з необхідністю забезпечення інструментом та оснащенням, ремонтне господарство - робочого стану обладнання, транспортне господарство - руху матеріальних ресурсів, енергетичне господарство - забезпечення енергією, складське господарство - створення оптимальних запасів. Усі ці господарства формують єдину систему сервісних підрозділів ГЗК, тобто обслуговуванням заявок займається один канал, система містить кінцеву кількість джерел заявок, яка дорівнює кількості компонентів системи сервісних підрозділів, тобто маємо одноканальну замкнуту СМО.

У випадку підрядної форми застосовано багатоканальну систему з очікуванням, оскільки систему формують не лише власні сервісні підрозділи ГЗК, але й сторонні організації (n>1 каналів); будь-яка заявка, що надійшла до системи, буде обслугована.

При застосуванні аутсорсингу запропоновано багатоканальну систему з очікуванням та «рівномірною» взаємодопомогою між каналами. Для забезпечення високої якості послуг сторонні сервісні організації (канали обслуговування) негайно приймають до обслуговування заявки з відповідним їх перерозподілом.

Проведене групування характеристик ефективності функціонування розглянутих систем за показниками якості обслуговування (середній час очікування заявки в черзі, її перебування в СМО, імовірність відмови) та показниками ефективності використання СМО (абсолютна, відносна пропускна здатність СМО, середня тривалість періоду зайнятості СМО, коефіцієнт навантаження СМО) показало, що багатоканальна СМО з очікуванням і рівномірною взаємодопомогою між каналами перевершує за показниками якості обслуговування як одноканальну замкнуту СМО (самостійне виконання робіт), так і багатоканальную СМО з очікуванням (підрядна форма). Таким чином, доведено, що за економічною ефективністю аутсорсинг перевершує інші розглянуті форми.

Розроблено інструмент визначення ефективності функціонування сервісних підрозділів ГЗК - модифіковану систему збалансованих показників (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модифікована система збалансованих показників

Ця система базується на моделі Нортона та Каплана, а також враховує переваги новітніх методів всебічної оцінки ефективності функціонування підприємства. До проекції «Фінанси» інтегровано елементи інструменту стратегічного управління «зацікавлена особа», що сприяє формуванню максимальної доданої вартості підприємства. Проекцію «Клієнти» замінено на проекцію «Зовнішнє середовище» з моделі вимірювання ефективності та продуктивності, що дозволяє враховувати чинники зовнішнього середовища прямого впливу (споживачі, постачальники, конкуренти), які формують структуру ринку. Основними цілями проекції «Внутрішні процеси» визначено якість та строки виконання робіт, як у піраміді ефективності. У проекції «Трудові ресурси» зроблено акцент на соціальні фактори із системи збалансованих показників Л.Мейселя. Для універсальності застосування модифікованої системи збалансованих показників запропоновано використовувати принципи побудови «панелі управління». Базовим показником модифікованої системи збалансованих показників виступає EVA (Economic Value Added - економічна додана вартість - фінансовий показник, що відображає фактичний економічний прибуток підприємства).

Визначено складові кожної із проекцій модифікованої системи збалансованих показників та формули їх розрахунку. Так, до проекції «Фінанси» увійшли економічна додана вартість підприємства, збитки через простоювання обладнання, загальна рентабельність.

Застосування економічної доданої вартості підприємства обумовлено тим, що даний показник дозволяє відстежити, де саме створюється вартість, що дає змогу визначити послідовність проведення заходів з реорганізації сервісних підрозділів. Іншим аргументом на користь EVA у складі проекції «Фінанси» є можливість врахування нематеріальних активів підприємства, що дозволяє розрахувати його ринкову вартість, яка стає дедалі актуальнішою та усе більш відрізняється від балансової.

Спільне використання EVA в якості загальної стратегічної мети та основи системи мотивації керівництва, а також системи збалансованих показників в якості основного інструменту управління веде до найбільшого ефекту досягнутої синергії.

Забезпечення безперебійного виготовлення і випуску продукції визначено однією із основних функцій системи сервісних підрозділів, отже фінансовий показник «збитки через простоювання обладнання» є одним із основних для визначення доцільності реорганізації сервісних підрозділів. Недостатня надійність обладнання веде до перерв у процесі виробництва, тобто до зменшення продуктивності праці. Основні збитки через ненадійність виробництва складають витрати на ліквідацію відмов, збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат у собівартості продукції та недовикористання основних фондів.

Включення загальної рентабельності до проекції «Фінанси» із загальної сукупності показників економічної ефективності виробництва дозволяє проводити облік та аналіз результатів діяльності підприємства за певний проміжок часу.

При визначенні складових проекції «Зовнішнє середовище» розглянуто локальне середовище чинників прямого впливу, яке формують окремі господарства ГЗК. У якості споживачів виступають основне, підсобне, побічне виробництво, а також самі сервісні підрозділи ГЗК; конкуренти - зовнішні підприємства з виконання певних видів робіт.

Виникнення попиту на виконання цих видів робіт сприяє появі пропозиції з надання затребуваних послуг. Функціональні складові такої пропозиції розподіляють між собою окремі суб'єкти ринку. Отже, для визначення умов переходу до аутсорсингу рекомендовано розглядати реальність здійснення такої передачі, тобто оцінювати не лише наявність підприємств, що можуть надати необхідні послуги, але їх здатність забезпечити у повній мірі сформований попит на послугу.

Під час вибору партнера (підрядника, аутсорсера) має враховуватися не лише ціна наданих послуг (56%), але їх якість (44%). Із урахуванням досліджень Інституту аутсорсингу серед якісних критеріїв виділені гнучкість строків договору - 39%, репутація аутсорсера - 34%, а також наявність необхідних ресурсів - 28%. Таким чином, визначено умови реорганізації сервісних підрозділів ГЗК, згідно з якими оцінка аутсорсера здійснюється за кількісними та якісними критеріями, що ранжовані за їх вагомістю та дорівнюють у загальній сумі максимальному числовому значенню - одиниці.

Оцінка партнера є основою для визначення «структура пропозиції», коли можливості обраних партнерів співставляються між собою, також аналізується доцільність підрядної форми та створення окремих підприємств на базі існуючих сервісних підрозділів. Математично показник «Структура пропозиції» визначено у вигляді:

A_i, якщо k ? 1;

S_p = A_i+ П_i, якщо 1 ? k ? 0,5; (1)

П_i, якщо k ? 0,5

де A_i - аутсорсер з і-го виду послуг; k - відносна оцінка аутсорсера з кожного виду послуг на обраному ринку; П_i - власні підрозділи з і-го виду послуг.

Таким чином, показник «Структура пропозиції» модифікованої системи збалансованих показників є інтегральним показником, що відображає основні критерії вибору аутсорсера та дозволяє прийняти раціональне управлінське рішення щодо форми реорганізації сервісних підрозділів.

Але навіть при достатньо розвинутій структурі пропозиції дуже складно винайти умови ухвалення стратегічного рішення щодо використання аутсорсингу через унікальність системи бізнесів-процесів кожного підприємства. Для вирішення цього питання запропоновано використовувати матрицю важливості бізнес-процесів “PriceWaterHouseCoopers” та проводити подальшу оцінку обраних виробничих процесів стосовно їх конкурентоспроможності.

Оцінка конкурентоспроможності бізнесів-процесів, які виступають у якості послуг, проводиться на основі визначення інтегрального показника шляхом співставлення параметрів аналізуємої послуги з параметрами бази порівняння за групами нормативних, технічних та економічних параметрів. Інтегральний показник конкурентоспроможності відображає різницю між порівнюваними послугами у споживчому ефекті, що приходиться на одиницю витрат споживача з придбання послуги.

Для оцінки підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку застосовано модель стратегічного управління, яка охоплює такі параметри управління, як систему цілевизначення (блок «Цілі»), ресурсну базу (блок «Можливості») та технології реалізації управлінських рішень (блок «Результати»). На основі аналізу цієї моделі уточнено складові категорії «можливості підприємства», так, поряд із матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами запропоновано враховувати людський капітал, що його дозволяє розглядати як активи підприємства. Предметна сутність активів як економічних ресурсів проявляється у сфері економічних відносин. Активи - цілеспрямовано формуєма сукупність економічних ресурсів у вигляді певного комплексу цінностей підприємства, покликані відповідати функціональній спрямованості господарської діяльності. Основною функцією сервісних підрозділів є обслуговування основного виробництва, де саме трудові ресурси забезпечують отримання економічних вигод. Отже, інвестування у трудові ресурси сприяє підвищенню ефективності виробництва та посиленню конкурентних переваг підприємства через існуючу залежність продуктивності праці від задоволеності працівників.

На підставі проведеного дослідження визначено такі показники проекції «Зовнішнє середовище»: структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності.

Проекція «Внутрішні процеси» модифікованої системи збалансованих показників відображає результативність процесів, які здійснює підприємство для створення споживчої цінності та задоволення потреб споживача, беручи до уваги обслуговуючі функції сервісних підрозділів, ефективність виконання яких залежить безпосередньо від працівників, найбільш доцільно аналізувати продуктивність праці. До проекції «Внутрішні процеси» запропоновано внести відносний показник динаміки продуктивності праці (її зміну), адже відносні показники, на відміну від абсолютних, краще відповідають аналітичній направленості модифікованої системи збалансованих показників.

Окрім підвищення продуктивності праці, яка сприяє зростанню економічної ефективності виробництва при реорганізації сервісних підрозділів ГЗК, відокремлено збільшення якості виконуваних процесів, яка також визначає не тільки виживаність підприємства в умовах ринку, але й темпи технічного прогресу та впровадження інновацій. Тому до проекції «Внутрішні процеси» долучено такий показник якості обслуговування, як імовірність безвідмовної роботи.

Однією із складових якості виконання функцій сервісних підрозділів ГЗК є швидкість обслуговування, яка включає не тільки швидкість проведення робіт (середній час перебування заявки у СМО), але й швидкість реагування на відмову (надходження заявки).

Отже, проекцію «Внутрішні процеси» модифікованої системи збалансованих показників формують продуктивність праці, імовірність безвідмовної роботи та швидкість обслуговування.

Проекція «Трудові ресурси», запозичена із системи збалансованих показників Л. Мейселя, передбачає проведення оцінки освіти, навчання та компетентності персоналу з метою подальшого його розвитку. Необхідність створення ефективної системи професійного навчання персоналу на виробництві, що сприятиме підвищенню якості робочої сили на рівні міжнародних вимог, очевидна. Визначити відповідність кваліфікації, практичних навичок, ділових якостей працівника займаній посаді дозволяє атестація кадрів, яка проводиться на ГЗК відповідно до норм діючого спеціального законодавства. Враховуючи важливість та значущість процедури атестації, у якості показника «Оцінка професійного рівня персоналу» проекції «Трудові ресурси» запропоновано використовувати результати кваліфікаційної атестації.

Плинність кадрів спричиняє чимало економічних втрат, серед яких прямі витрати, викликані неукомплектованістю робочих місць, та непрямі, коли продуктивність праці знижується у зв'язку із зміною ціннісних орієнтацій працівників через намір покинути підприємство чи тимчасову непристосованість «нових» працівників. В мобільному колективі менше передумов ефективної праці, ніж у стабільному, оскільки відсутні загальні норми поведінки, не сформована система взаємних обов'язків і вимог, розмита неформальна структура. Реакція такого колективу на управлінські впливи погано прогнозується, отже, управління ним ускладнюється. Через вищенаведену значущість плинності кадрів в діяльності підприємства до проекції «Трудові ресурси» включено рівень плинності кадрів.

На плинність кадрів істотно впливає задоволеність працівників. Індекс задоволеності працівників, тобто ступень збігу бажань співробітників із одержуваними благами на підприємстві, дозволяє зрозуміти, наскільки у кількісному вираженні персонал задоволений певними чинниками роботи. Методика оцінки задоволеності також дає можливість вчасно виявляти слабкі та сильні сторони підприємства як роботодавця з точки зору її співробітників.

Цей інтегральний показник, включений до проекції «Трудові ресурси» модифікованої системи збалансованих показників, визначається на базі анонімного анкетування персоналу за допомогою спеціально розробленого опитувального листа. Індекс задоволеності за кожним із чинників розраховується за формулою:

, (2)

де n₁, n₂, n₃, n₄ - кількість респондентів, об'єднаних за одним із чотирьох можливих варіантів відповідей відповідно до шкали задоволеності.

У результаті дослідження чинників, що визначають ефективність діяльності персоналу підприємства, запропоновано такі складові проекції «Трудові ресурси» модифікованої системи збалансованих показників: професійний рівень персоналу, рівень плинності кадрів та індекс задоволеності працівників.

Побудова економіко-математичної моделі модифікованої системи збалансованих показників із встановленням типу та тісноти зв'язку базового показника (EVA) і визначених показників проекцій дозволила підтвердити основний принцип модифікованої системи збалансованих показників - причинно-наслідковий характер зв'язку показників. За допомогою цієї моделі встановлено, що найбільший вплив на базовий показник має рівень плинності кадрів (R²=0,77), слідом йдуть загальна рентабельність (R²=0,69) та збитки через простоювання (R²=0,68), це дозволяє визначити пріоритетні напрями розвитку підприємства для підвищення ринкової вартості підприємства.

У третьому розділі «Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності функціонування гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах реорганізації сервісних підрозділів» розроблено методику оцінки діяльності ГЗК на основі модифікованої системи збалансованих показників. Ця методика передбачає виконання ряду дій техніко-економічного характеру, спрямованих на реалізацію заходів щодо ефективної реорганізації сервісних підрозділів з метою підвищення економічної доданої вартості ГЗК. Алгоритм такої методики зображений на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Методика оцінки діяльності ГЗК на основі модифікованої системи збалансованих показників

Проаналізовано методи розрахунку вартості капіталу, що враховує вартість позики та власного капіталу. Визначено, що до основного недоліку експертного (на основі вимог інвестора) та кумулятивного (із урахуванням ризику країни, ненадійності учасників та недоотримання доходів) методів відноситься їх суб'єктивність, оскільки вони залежать від експертних оцінок ризику. Окрім того, ці методи значно менш точні у порівнянні з методом розрахунку норми прибутку на основі середньозваженої вартості капіталу. Для запобігання хибних результатів при визначенні норми прибутку експертним чи кумулятивним методом рекомендовано проводити аналіз чутливості підприємства до зміни ставки дисконтування.

Визначено граничні значення варіації коефіцієнту росту економічної доданої вартості світових лідерів гірничорудної галузі, який коливається в межах 1,04 - 1,88, для подальшого використання у побудові та розрахунку оптимізаційної моделі удосконалення діяльності ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів.

При побудові оптимізаційної моделі цільовою функцією запропоновано формулу розрахунку економічної доданої вартості, обмеженнями виступають формули залежності збитків через простоювання обладнання, загальної рентабельності, продуктивності праці та рівня плинності кадрів від скорегованого чистого прибутку після сплати податків та використаного капіталу, одержані у результаті кореляційно-регресивного аналізу. сервісний підрозділ гірничо-збагачувальний комбінат

Математична модель має вигляд:

F = х₁- х₂ > max

С_у = 0.001х₁-0.003х₂-0.034

R = 0.14х₁+0.01х₂-2.16 (3)

ПТ = 0.0012х₁+0.0004х₂+0.18

К_т = -0.02х₁-0.06х₂+6.05

де х₁ - скорегований чистий прибуток після сплати податків; R_e - вартість акціонерного капіталу; E - акціонерний капітал; V - сумарна ринкова вартість позик та акціонерного капіталу; R_d - ринкова вартість позикових коштів; D - позиковий капітал; t_c - ставка податку на прибуток; х₂ - розмір використаного капіталу; С_у - збитки через простоювання обладнання; ПТ - продуктивність праці; К_т - рівень плинності кадрів.

Граничні умови оптимізаційної моделі встановлені після розрахунку показників проекцій модифікованої системи збалансованих показників та дорівнюють фактичним значенням показників поточної діяльності ГЗК.

Апробація інструменту стратегічного управління модифікованої системи збалансованих показників та методики оцінки діяльності ГЗК на її основі, здійснена на ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

Встановлено, що реорганізація сервісних підрозділів (ремонтне господарство: ремонтно-будівельне управління, спеціальне управління з ремонту, управління з ремонту електросистем; транспортне господарство - цех безрейкового транспорту;

інструментальне: цех контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики, ливарно-механічний цех;

складське господарство - цех відвантаження готової продукції; енергетичне господарство: цех мереж та підстанцій, теплосиловий цех) на цьому підприємстві, зокрема застосування аутсорсингу, сприяє збільшенню економічної доданої вартості ГЗК, що свідчить про підвищення ефективності управління його діяльністю.

Процент збільшення економічної доданої вартості ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПГЗК) від передачі кожного із господарств системи сервісних підрозділів на аутсорсинг представлений у табл. 1.

Таблиця 1 Процент збільшення економічної доданої вартості ПГЗК від передачі господарств системи сервісних підрозділів на аутсорсинг

Ремонтне господарство	Інструментальне господарство	Складське господарство	Транспортне господарство	Енергетичне господарство
31%	30,5%	10%	21,5%	6,5%

Це підтверджує висновки щодо необхідності перегляду існуючих форм організації сервісних підрозділів та застосування запропонованих підходів з метою удосконалення діяльності вітчизняних ГЗК та одночасно підвищення їх конкурентоспроможності в умовах глобалізації світової економіки.

Висновки

У дисертації на базі проведених досліджень вирішено актуальну наукову задачу, яка полягає в удосконаленні управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів за допомогою організаційно-економічного механізму, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації. Науково обґрунтовано методичні підходи до вибору найбільш ефективної форми організації сервісних підрозділів, що має суттєве значення для розвитку науки економіки підприємств, практики підвищення ефективності організації виробництва вітчизняними підприємствами.

Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:

1. Визначення сутності поняття «сервісні підрозділи», яке відображає комплекс господарств допоміжного виробництва на основі його аналізу за класичною класифікацією секторів економіки, з'ясування терміну «послуга» та аналізу загальних рис послуг (відсутності матеріального у «чистій» послузі, невід'ємності від джерела, неоднорідності та недовговічності), дало змогу розглядати їх за напрямками розвитку сервісних систем. У результаті проведеного дослідження виявлено, що реорганізація сервісних підрозділів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних гірничорудних підприємств.

2. Систематизація і теоретичне узагальнення існуючих методичних підходів до вибору найефективнішої форми організації системи сервісних підрозділів із урахуванням встановлених (інтенсивність потоку надходження заявок дорівнює коефіцієнту технічного використання та залежить від строку та умов експлуатації основних фондів) та існуючих залежностей характеристик систем дозволили встановити, що самостійному виконанню робіт відповідає одноканальна замкнута СМО, у випадку підрядної форми слід застосовувати багатоканальну СМО з очікуванням, виконання функцій сервісних підрозділів сторонніми організаціям відображає багатоканальна СМО з очікуванням та «рівномірною» взаємодопомогою між каналами. Доведено, що за показниками якості обслуговування (середній час очікування заявки в черзі, перебування заявки в СМО, імовірність відмови, перебування заявки в СМО, середня кількість заявок у черзі, у СМО) аутсорсинг перевершує інші розглянуті форми.

3. У результаті вдосконалення існуючих інструментів стратегічного управління запропоновано методичний підхід до визначення проекцій системи збалансованих показників який, на відміну від існуючих, передбачає застосування проекції «Зовнішнє середовище» замість проекції «Клієнти», що дозволяє врахувати більше коло чинників зовнішнього середовища прямого впливу (споживачі, постачальники, конкуренти) та цілеспрямування проекції «Внутрішні процеси» на якість та строки виконання робіт; у проекції «Навчання та зростання», згідно з цим підходом, зроблено акцент на соціальні фактори (рівень плинності кадрів, індекс задоволеності працівників, професійний рівень персоналу) через існуючу залежність продуктивності праці від задоволеності працівників.

4. У ході досліджень розроблено науково обґрунтовану концепцію оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, яка дозволила визначити умови реорганізації сервісних підрозділів ГЗК. Оцінку партнерів рекомендовано проводити за кількісними (ціна, строки виконання послуг) та якісними (якість послуг, репутація та ресурсна база постачальника) критеріями, що ранжовані за їх вагомістю та дорівнюють у загальній сумі максимальному числовому значенню - одиниці.

5. При визначенні рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку рекомендовано проводити його оцінку за такими критеріями як наявність системи цілевизначення, ресурсної бази, а також технології реалізації управлінських рішень. Використання уточнених складових категорії «можливості підприємства», які охоплюють поряд із матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами людський капітал, дозволяє розглядати трудові ресурси як активи підприємства, які потребують інвестування для підвищення ефективності виробництва та посилення конкурентних переваг підприємства.

6. Реорганізацію сервісних підрозділів ГЗК слід проводити відповідно до розробленого в дисертаційній роботі організаційно-економічного механізму, що передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності, імовірність безвідмовної роботи, швидкість обслуговування, індекс задоволеності працівників).

7. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» підтвердила їх достовірність та доцільність використання. Наукові положення, висновки та розроблені на їх основі методичні рекомендації з оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників рекомендується до використання планово-економічними відділами та управліннями з бухгалтерського обліку та фінансів підприємств, науково-дослідними організаціями, проектними інститутами, консалтинговими компаніями.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Смірнов В.В. Підвищення конкурентноздатності залізорудних ГЗК шляхом вдосконалення форми організації обслуговуючих підрозділів / В.В. Смірнов, О.О. Клименко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ, 2006. - № 1. - С. 72 - 77.

Особистий внесок здобувача: розглянуто концептуальні підходи до організації допоміжного виробництва, подано стислий огляд стану залізорудних ГЗК України та проаналізовано перспективи їх розвитку, запропоновано можливості підвищення конкурентноздатності шляхом передачі допоміжного виробництва на аутсорсинг.

2. Смірнов В.В. Обґрунтування застосування моделей теорії масового обслуговування щодо систем технічного обслуговування ГЗК / В.В. Смірнов, О.О. Клименко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ, 2006. - №4. - С. 59 - 64.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано можливість застосування моделей теорії масового обслуговування для систем технічного обслуговування, запропоновано моделі, що відповідають кожній із форм організації сервісних підрозділів ГЗК.

3. Смірнов В.В. Аутсорсинг як ефективний метод набуття та посилення конкурентних переваг / В.В. Смірнов, О.О. Клименко // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 225: В 3 т. - Т.П. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 288 -297.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано види аутсорсингу, чинників, що забезпечують успіх його застосування, виявлено можливості використання аутсорсингу як індикатора розвитку економіки та рушія її прогресу.

4. Смірнов В.В. Система збалансованих показників як ефективний інструмент об'єктивної оцінки діяльності підприємства та успішної реалізації стратегії / В.В. Смірнов, О.О. Клименко // Академічний огляд: Економіка та підприємництво. - Дніпропетровськ, 2007.- №2. - С. 97 - 102.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність використання новітніх методів всебічної оцінки ефективності функціонування підприємства, шляхом порівняльного аналізу виявлено можливості вдосконалення існуючих інструментів стратегічного управління, запропоновано модифіковану систему збалансованих показників.

5. Клименко О.О. Обґрунтування використання аутсорсингу як найефективнішої форми організації виробництва / О.О. Клименко // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль, 2007. - Вип. 12. - С. 117 - 124.

6. Смірнов В.В. Визначення форми організації системи технічного обслуговування і ремонту на основі теорії масового обслуговування / В.В. Смірнов, О.О. Клименко // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 231. - Т.ІІ. - С. 293 - 300.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано характеристики ефективності функціонування трьох видів систем масового обслуговування, що відповідають формам організації сервісних підрозділів ГЗК, доведено, що за економічною ефективністю аутсорсинг перевершує інші розглянуті форми.

7. Клименко О.О. Підвищення економічної доданої вартості вітчизняних підприємств / О.О. Клименко // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 239. - Т.ІІI. - С. 515 - 520.

Матеріали наукових конференцій

1. Клименко О.О. Визначення показників проекції «Фінанси» модифікованої BSC / О.О. Клименко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективні розробки науки та техніки». - Прземисл: Nauka i studia. - 2007. - Том 2. - С. 45 - 47.

2. Клименко О.О. Розробка проекції «Зовнішнє середовище» модифікованої BSC / О.О. Клименко // Матеріали ІI Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова індустрія європейського континенту». - Прага : Education and Science. - 2007. - Том 3. - С. 3 - 5.

3. Клименко О.О. Визначення показників проекції «Трудові ресурси» модифікованої системи збалансованих показників / О.О. Клименко // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові дні». - Софія : Бял ГРАД-БГ. - 2008. - Том 2. - С. 72 - 74.

4. Клименко О.О. Підвищення економічної доданої вартості вітчизняних підприємств / О.О. Клименко // ДНУ. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 239. - Т.ІІI. - С.515 - 520.

Анотація

Клименко О.О. Удосконалення управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2009.

Дисертація присвячена систематизованому розв'язанню теоретичних та практичних питань щодо формування та функціонування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності діяльності ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів. Цей механізм передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності, імовірність безвідмовної роботи, швидкість обслуговування, індекс задоволеності працівників); при цьому базовим показником виступає економічна додана вартість, для розрахунку якої доведено доцільність використання методу середньозваженої вартості капіталу.

Обґрунтовано розгляд допоміжного виробництва як системи сервісних підрозділів, проаналізовано стан та тенденції їх розвитку на вітчизняних ГЗК, визначено концептуальні підходи до організації (самостійне виконання, підрядна форма та аутсорсинг). На основі теорії масового обслуговування встановлено, що аутсорсинг є одним із найдоцільніших способів набуття конкурентоспроможності, перехідною ланкою до якого запропоновано підрядну форму організації окремих видів робіт.

Апробація розробленої методики оцінки діяльності ГЗК на основі модифікованої системи збалансованих показників на ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» показала, що вона дозволяє надійно, ефективно та успішно вирішувати складне та актуальне питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ГЗК в умовах глобалізації світової економіки.

Ключові слова: управління, система сервісних підрозділів, ГЗК, аутсорсинг, СМО, система збалансованих показників, економічна додана вартість підприємства.

...