Формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.06.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств

Плескач Марія Олександрівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Гудзинський Олексій Дмитрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри менеджменту ім.проф.Й.С.Завадського

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Шкільов Олександр Васильович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

кандидат економічних наук, доцент Дорофеєв Олександр Вікторович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри менеджменту і права

Захист відбудеться “10” березня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий «5» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

1. Загальна характеристика роботи

антикризовий управління сільськогосподарський конкурентний

Актуальність теми. В умовах трансформаційних перетворень в сільському господарстві одержали розвиток негативні тенденції, які проявилися в низькому рівні конкурентоспроможності підприємницьких структур, у розбалансованості потенціалу сільськогосподарських підприємств, попиту та пропозиції; в неадекватності системи менеджменту до певних вимог ринкової економіки; значного послаблення ролі держави як суб'єкта виконання регулюючих функцій.

Невідповідність умов господарювання, механізмів управління сільськогосподарськими підприємствами в повному обсязі характеристикам ринку, які склалися в економічно розвинених країнах підвищує ризик наближення їх до кризового стану. Підсилює поглиблення кризових процесів глобалізація і міжнародна інтеграція та механічне перенесення зарубіжних методів, систем управління у вітчизняну практику господарювання. Навіть змінивши форму господарювання сільськогосподарські підприємства виробляють менше третини тих обсягів, що виробляли 10 років тому, більшість з них знаходяться в кризовому стані або максимально наближені до нього.

Серед причин виникнення і поглиблення кризи слід виділити відсутність системного підходу до реформування та недостатньої кількості розробок стосовно теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування результативної системи антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами, що вказує на актуальність теми дослідження.

Проблемам антикризового управління присвячені наукові праці таких вітчизняних авторів, як В.О.Василенка, Н.А. Горелова, О.Д. Гудзинського, Н.В. Да-цій, С.М. Іванюти, С.Я. Салиги, К.С. Салиги, Н.М. Сіренко, іноземних С. С. Бузановського, А. Г. Грязнова, А. П. Градова, А.Д. Катаєва, Е. М. Короткова, І. К. Ларіонова, Г.К. Таля, Е.А. Татарникова, А.С. Титкова, П. Фицпатрика, Г.І. Ханіна, А.Хікмана, Й. Шумпетера та інших науковців. Однак розробка теоретичних і методичних положень щодо створення раціонального функціонування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, а також розробки методичних положень щодо забезпечення ефективного процесу антикризового управління з урахуванням специфіки організаційно-правових структур в аграрній сфері не розкриті повною мірою в більшості наукових праць, що є підставою для вибору теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою науково-дослідної тематики кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробка організаційно-економічних і технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації 0101U003739), а також “Розробка методології формування адаптивно-розвиваючої системи менеджменту в умовах інституціально-структурної трансформації економіки України” (номер державної реєстрації № 0107U004874).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних підходів та розробка методичних рекомендацій щодо формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, підпорядкованої нарощуванню конкурентних переваг аграрного сектору економіки України.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

- оцінити сутність та генезис економічної категорії “криза” як критерій оцінки нестабільного розвитку господарюючих структур;

– узагальнити та систематизувати теоретико-методологічні положення антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, уточнити його сутність;

– запропонувати методологічні прийоми оцінки управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств;

– уточнити та конкретизувати завдання антикризового розвитку сільськогосподарських підприємств;

– розробити методологічні засади щодо удосконалення механізму антикризового управління та сформувати результативну систему антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами;

– обґрунтувати стратегію антикризового регулювання в аграрному секторі економіки, спрямовану на підтримання сільськогосподарського виробника.

Обґєкт дослідження - організаційно-економічний механізм упередження кризових явищ та його використання у системі антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та емпіричні засади формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Основою методологічного дослідження є фундаментальні положення загальної теорії ринку, теорії мікроекономіки, аграрної економіки, теорії економічних циклів, сталого економічного розвитку, державного регулювання. У процесі розроблення механізму і засобів антикризового управління економічними суб'єктами аграрної сфери використовувались також теорії ризик-менеджменту, антикризового управління, теорії оцінок та ін.

У дисертації застосовувалися такі загальнонаукові методи дослідження, як аналізу і синтезу (дослідження криз і стратегії антикризового управління); методи статистичної обробки інформації (визначення ступеня кризового стану сільськогосподарських підприємств); системний підхід (оцінка сучасного стану системи антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами); методи логічного й математичного моделювання (теоретичне обґрунтування важливості поставлених задач і прогнозування на перспективу); графічний (системно-схематичне відображення результатів дисертаційного дослідження); факторний та кореляційно-регресійного аналізу (обґрунтування висновків і пропозицій щодо взаємозалежності між потенціалом і грошовими надходженнями); метод SWOT - аналізу (моделювання сильних і слабких сторін, можливостей та загроз діяльності сільськогосподарських підприємств); експертних оцінок (діагностики використання управлінського потенціалу). Виконані в дисертації дослідження базуються на досягненнях економічної науки у сфері загального менеджменту, аналізу господарської діяльності, антикризового управління, реформування підприємств, контролінгу й реінжинірингу організації, державного регулювання.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та правові акти України, статистичні дані Головного управління агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації, управління агропромислового розвитку Березнівської районної державної адміністрації, Державного комітету статистики України, дані фінансової та бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств Рівненської області, наукові та інформаційно-публіцистичні видання, власні дослідження і спостереження тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних і винесених на захист результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

- розроблено концепцію формування системи антикризового управління, в основу якої покладено стратегічну цільову спрямованість підприємств на забезпечення сталого результативного функціонування та підвищення конкурентоспроможності через збалансовану організаційну взаємодію інститутів ринкової економіки в раціональному поєднанні задач і механізмів державного регулювання та саморегулювання (С. 8, 13, 15);

удосконалено:

- прийоми оцінки управління антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств, що дало змогу системно враховувати кількісні параметри стадій кризи (легка криза, глибока криза, фінансова катастрофа) з використанням моделей інтегрального показника, кореляційно-регресійної залежності, Альтмана і рівні економічного розвитку підприємств (С. 8 - 13);

- методологію формування системи антикризового управління, в основу якої покладено: розширений перелік її складових, цільову спрямованість, деталізовані цілі, задачі досягнення цілей стратегічної цільової спрямованості, розширений комплекс механізмів, принципів та методів управління, ресурсно-інформаційне забезпечення та ін. (С. 7);

– визначення поняття антикризового управління як потенційної готовності підприємства та його системи менеджменту на принципах антиципативної дії до чіткого, конкретного і цілеспрямованого формування комплексу заходів стратегічного і тактичного характеру з попередження кризових ситуацій, та реалізації їх в процесі досягнення стратегічної мети (С. 6); набули подальшого розвитку:

- фундаментальні групи орієнтирів формування системи антикризового управління, покладені в основу виділення деталізованих чинників з урахуванням рівня обґрунтованості, що можуть спричиняти кризові явища: загальні концептуально-політичні щодо розвитку суспільства та національної економіки; концептуально-структурні на макрорівні; концептуально-структурні на мікрорівні, включаючи підприємства (С. 5, 6);

– концепція формування системи антикризових заходів макро- та мікроекономічного характеру, які охоплюють деталізовані концептуально-структурні аспекти названих ієрархічних рівнів економіки (С. 6, 13);

– систематизація методів дослідження за критеріями адаптування до вирішення завдань антикризового управління з урахуванням результатів діагностики передкризових ситуацій, видів і типів управління - функціональних, за слабкими сигналами, за відхиленнями, зорієнтованих на успіх, програмно-цільових (С. 8, 12, 13);

– системний підхід до формування механізмів антикризового управління сільськогосподарських підприємств, які охоплюють стадії та життєві цикли організації на етапах забезпечення сталого результативного функціонування організаційних формувань ( С. 15).

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання державними, регіональними, місцевими організаційно-правовими структурами, що здійснюють управління соціально-економічним розвитком АПК запропонованих теоретичних розробок в області антикризового управління, а також методик оцінки й моделей ефективності антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами. Проведені дослідження можуть впроваджуватися для діагностики фінансової стійкості, ділової активності, ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, планування їх розвитку на перспективу.

Теоретичні й методологічні положення проведеного дослідження використовуються в навчальному процесі у Березнівському лісовому коледжі (довідка № 12 від 25.01.2008 р.), Західно-українському коледжі «Полісся» (довідка № 5 від 25.01.2008 року) при викладанні курсів “Економічна теорія”, “Політична економія”, ”Менеджмент”, “Маркетинг”, “Економіка підприємств”, “Основи підприємництва та управлінської діяльності”.

Елементи дисертаційного дослідження використані при розробці “Програми соціально-економічного та культурного розвитку” Березнівського району на 2008 рік”, зокрема в розділах “Агропромисловий розвиток“, “Земельні відносини”, “Інвестиційна та будівельна діяльність”, “Ринок праці”, “Розвиток малого підприємництва”, “Податково-бюджетна політика” та при складанні програм інвестиційно-інноваційного, науково-технічного, агропромислового розвитку району (довідка №01/39-126 від 25.01.2008р.).

Пропозиції здобувача практично використано селянським фермерським господарством “Нива” Березнівського району Рівненської області при виборі найоптимальнішого варіанту посіву сільськогосподарських культур в господарстві та її рекомендації щодо розширення овочівництва, зокрема закритого типу (довідка № 105 від 14.05.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наведені у роботі положення і пропозиції розроблені автором особисто і відображені у його наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором на Міжвузівській науково-практичній конференції “Система менеджменту в умовах інституціонально-структурної трансформації економіки України” (м. Київ, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 7 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів, молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, Інститут економіки і підприємництва, 17 квітня 2007 р.); звітній науковій конференції (м. Дубляни, Львівський державний аграрний університет, 16-19 квітня 2007 р.); на 57-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників, докторантів та аспірантів “Наукові засади формування економічної політики” (м.Львів, Національний лісотехнічний університет, 19-20 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції “Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ, 25-26 квітня 2007 р.), науково-практичній конференції “Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ, 17-18 травня 2008р.), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м.Київ, Національний аграрний університет 22-23 травня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 1,5 друк.арк., у тому числі 5 статей у фахових виданнях (обсягом 0,95), та 5 матеріалів конференцій (обсягом 0,55 друк.арк.).

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладений на 208 сторінках. Дисертаційна робота містить 18 таблиць, 44 рисунки, 30 додатків. Список використаних джерел налічує 159 найменувань.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дослідження.

В першому розділі “Теоретичні основи управління антикризовою діяльністю підприємств” розкрито сутність, генезис об'єкта дослідження, механізми антикризового управління, особливості формування системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств.

У дисертаційній роботі узагальнені теоретичні положення щодо розкриття сутності категорії “криза” на різних етапах розвитку економіки. На основі систематизації ідей різних науковців виділені види й деталізовано перелік груп причин, які призводять до появи криз та обґрунтовані основні підходи щодо сутності регулювання криз. Нами запропонований авторський варіант системи груп орієнтирів розвитку систем, що покладено в основу виділення деталізованих чинників, які в умовах недостатньої їх обґрунтованості можуть спричинити кризові явища.

Розкрита сутність понять “розвиток” та “антикризовий розвиток” організаційних формувань. У дисертаційній роботі “розвиток” розглядається як філософська та економічна категорія, процес, спрямований на зміну якісних і кількісних параметрів системи. Тлумачення антикризового розвитку пов'язується також зміною якісних і кількісних параметрів системи в межах допустимих відхилень, при яких організаційна система не втрачає здатності забезпечувати стале стратегічне результативне функціонування.

Така позиція обґрунтовується філософським положенням стосовно того, що в системі діяльності слід виділити взаємопов'язані явища, а саме: результат, ризик, причина, наслідок. Останні можуть характеризувати як розвиток підприємства, так і його занепад. Результат, як показують наші дослідження, може супроводжувати кризовий стан підприємства. Існує зв'язок: “результат - наслідок”, “результат - причина”, “причина - наслідок”. Визнано за доцільне обґрунтувати систему засад антикризового управління на всіх рівнях економіки (макро-, мікро-), враховувати етапність результатів, ризиків, причин і наслідків. Сила впливу їх у системі антикризової діяльності підприємства неоднозначна і зростає від підприємства - як первинної ланки - до макроекономічного рівня.

Авторський варіант груп орієнтирів розвитку систем представлений в роботі з виділенням: концептуально-політичної складової, концептуально-структурної на макрорівні, концептуально-структурної на мікрорівні. Обґрунтовано деталізовані елементи названих систем груп орієнтирів.

В дисертаційній роботі набули розвитку теоретичні положення щодо виокремлення видів криз, які доповнені такими складовими макроекономічного характеру: загальнодержавні організаційні; юридично-правові; державного управління; інституціонально-структурні; інвестиційно-інноваційні; організаційної культури суспільства; інтелектуально-кадрового потенціалу; концепції стратегічного соціально-економічного розвитку.

Виділено кризи в часовому просторі на рівні господарюючих структур. Для обґрунтування глибини і тривалості криз використано життєві цикли організацій.

Поняття антикризового управління розглядається через: упереджувальну здатність системи менеджменту адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі; потенційну готовність підприємства та його менеджменту формувати можливості попередження кризових явищ; забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

На основі визначення повноти антикризового управління розроблено модель управління кризовими ситуаціями і обґрунтовано такі етапи антикризового управління підприємством: 1) дослідження і аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників, які обумовлюють кризовий розвиток; 2) моніторинг фінансового стану підприємства для ранньої діагностики і виявлення ознак кризового стану; 3) визначення масштабів кризового стану підприємства; 4) формування системи і вибору основних механізмів антикризового управління підприємства в умовах наближення банкрутства; 5) впровадження внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства; 6) розроблення і впровадження моделі виходу з кризи.

Результат кожного етапу є причиною і наслідком, залежно від обґрунтованості та результативності яких створюються синергетичні ефекти антикризового управління підприємством.

Доповнено систему антикризового управління підприємствами з виділенням основних груп елементів та їх складових за схемою: цільова спрямованість, завдання, методи дослідження, принципи, способи дій, ресурсне забезпечення. Побудована загальна схема антикризового управління в коротко- і довгостроковому періодах.

Запропоновано методологічні прийоми проведення емпіричних досліджень з метою формування зведеної аналітичної інформації щодо оцінки системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств

Система управління підприємствами представлена такими підсистемами: моніторингу, діагностики і прогнозування; маркетингу; антикризової інвестиційної політики; обліково-аналітичного інформаційного забезпечення; управління персоналом; інвестиційно-виробничого менеджменту; фінансово-економічного менеджменту; організаційно-управлінських заходів з ліквідації криз підприємства; стратегічного розвитку підприємства; логістичного менеджменту в умовах вертикальної та горизонтальної інтеграції.

У дисертаційній роботі кожну із підсистем подано як самостійну локальну систему та визначено основні їх складові та цільову спрямованість у контексті антикризового управління підприємством.

Обґрунтована позиція автора щодо посилення антикризового державного регулювання через розробку та реалізацію антикризових програм.

У другому розділі “Оцінка системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств” проведено емпіричні дослідження і оцінено антикризову діяльність сільськогосподарських підприємств та організацію моніторингу і діагностики. Порівняльний аналіз функціонування сільськогосподарських підприємств підтвердив висновок, що рівень керованості кризовими явищами визначатиметься здатністю менеджменту завчасно розцінювати симптоми криз, здійснювати управління за слабкими сигналами по відхиленню та цільовою результативністю.

Виходячи із обґрунтованої методології дослідження виникнення кризи, в основу якої покладено розподіл кризового процесу на стадії (легка криза, глибока криза, фінансова катастрофа) та, застосувавши моделі оцінки фінансового стану сільськогосподарських підприємств, побудованої на основі інтегрального показника, кореляційно-регресійної залежності, а також Альтмана, розроблено алгоритм розподілу сільськогосподарських підприємств Березнівського району Рівненської області за ймовірністю банкрутства.

За результатами проведеного аналізу по сільськогосподарських підприємствах Березнівського району Рівненської області визначено масштаби їх кризового стану

Таблиця 1 Групування сільськогосподарських підприємств Березнівського району Рівненської області за ймовірністю банкрутства

Групи підприємств	Значення показника “Z”	Ймовірність банкрутства	Назва сільськогосподарських підприємств району
І	1,80 і більше	Дуже висока	СФГ “Богуші ”, СФГ “Кургани”, СФГ “Шанс”,СФГ “Малушка”, СФГ “Нива”, СФГ “Полісся”, СФГ“Довіра”, СФГ “Сергіївна”, СФГ “Україна”, СФГ “Случ”, СВК “Зоря”
ІІ	1.81 - 2.70	Висока	СФГ ”Тишиця”,СВК “Зірне ”
ІІІ	2.71 - 2.99	Можлива	СФГ “Лісове”, СФГ “Поляни”,СВК “Світанок”
ІV	3,00 і вище	Дуже низька	ТзОВ “Ярина”,СВК “Хлібороб”

Як результат 61% із досліджуваних сільськогосподарських підприємств перебувають на стадії фінансової катастрофи, 5,5% - на стадії глибокої кризи і 28% - на стадії легкої кризи.

Підприємства ІІІ і ІV груп перебувають в стані легкої фінансової кризи: ймовірність банкрутства можлива або дуже низька, але не обов'язкова, рекомендується нормалізація поточної фінансової діяльності виявлених найбільш уразливих об'єктів.

Підприємства ІІ групи перебувають в стані глибокої фінансової кризи: ймовірність банкрутства висока, рекомендується повне використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації.

Підприємства І групи знаходяться в стані фінансової катастрофи: ймовірність банкрутства дуже висока, рекомендується пошук ефективних форм санації підприємства, а при неможливості її здійснення - їх ліквідація.

В роботі пропонується система фінансової стабілізації підприємств, стан яких визнано кризовим.

Основні етапи фінансової стабілізації: усунення неплатоспроможності (оперативний механізм фінансової стабілізації); відновлення фінансової стабільності та фінансової рівноваги (тактичний механізм фінансової стабілізації); забезпечення фінансової рівноваги у тривалому періоді (стратегічний механізм фінансової стабілізації).

З метою виявлення факторів як об'єктів антикризового управління розроблено багатофакторну модель і виявлено залежність між показниками фінансової стійкості та результативними показниками діяльності сільськогосподарських підприємств району (табл.2).

Для підприємств, які перебувають на стадії глибокої кризи, характерне від'ємне значення чистого грошового потоку, високий коефіцієнт невідкладних фінансових зобов'язань, істотне зниження коефіцієнта абсолютної платоспроможності, високий коефіцієнт операційного лівериджу при тенденції до росту рівня постійних витрат, переважне вкладення капіталу в зоні критичного ризику.

Результати дослідження свідчать, що для сільськогосподарських підприємств, які знаходяться на стадії фінансової катастрофи, характерне різке негативне значення чистого грошового потоку, надмірно високий коефіцієнт невідкладних фінансових зобов'язань, абсолютна неплатоспроможність, відсутність активів, значна частка вкладень у капіталі в зоні катастрофічного ризику.

Для підприємств, які перебувають на стадії легкої кризи, характерне зниження ліквідності грошового потоку, зниження коефіцієнта автономії, підвищення суми й питомої ваги короткострокових фінансових вкладень, зниження коефіцієнта абсолютної платоспроможності, тенденції до росту постійних витрат, підвищення коефіцієнта вкладення в зоні критичного ризику.

Слід зауважити, що для всіх підприємств необхідна фундаментальна діагностика господарської діяльності, пошук ефективних форм антикризового управління.

З метою проведення узагальненого аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств використано модель діагностики, яка включає показники: структури капіталу, стану оборотних активів, стану основного капіталу, оцінки дебіторської заборгованості, оцінки кредиторської заборгованості, платоспроможності та використання трудових ресурсів.

Для обґрунтування основних напрямів антикризової діяльності постає необхідність визначення причин. З цією метою було досліджено систему зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на стан розвитку кризових явищ. На основі проведеного дослідження були встановлені фактори, які впливають на обсяги грошових надходжень, обсяг валової продукції. Побудована кореляційно-регресійна модель теоретичних значень рейтингу результативних показників дала змогу встановити, що для підвищення результативності фінансової стійкості підприємства, необхідно підвищувати вплив управлінського потенціалу, знижувати витрати, зменшувати суми залучених коштів, якщо вони не підтверджені здатністю в короткостроковому періоді погашати зобовґязання.

Таблиця 2 Інтегральна оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Березнівського району Рівненської області за 2004-2006 рр.

№ з/п	Показники	Нормативне значення	Фактичне значення
		Ниж.	Вер.	СВК “Тишиця”	СФГ “Поляни”	ФГ “Случ”
				2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005	2006
	Коефіцієнти ліквідності
1	Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності	1	2	2	1,4	1,38	6,45	6,37	15,1	1,52	0,95	4,11
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7	0,8	2	1,4	1,38	0,6	0,73	0,94	0,35	0,22	0,91
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	0,25	0,001	0,001	0	0,053	0,42	0,10	0,05	0,002	0,01
4	Власні оборотні кошти	Збільшення	145	85	81,5	736	847	869	135	-21,8	270
	Коефіцієнти ділової активності
5	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	Збільшення	1,01	1,09	1,08	1,1	0,93	1,01	0,08	0,79	0,83
6	Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів	Збільшення	5,53	4,21	1,56	3,4	1,04	1,11	2,12	1,03	1,07
7	Коефіцієнт оборотності дебіторс. заборгован.	Збільшення	6,4	11,1	9,94	13,93	14,6	19,6	8,47	3,75	3,7
8	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборг.	Збільшення	2,03	1,79	1,5	6,51	5,98	8,93	1,25	0,93	1,25
9	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Збільшення	0,62	0,74	0,82	0,51	0,45	0,49	0,2	0,2	0,21
	Коефіцієнти фінансової стійкості
10	Коефіцієнт автономії		> 0,5	0,75	0,63	0,63	0,48	0,48	0,91	0,9	0,94	0,86
11	Коефіцієнт маневреності власного капіталу		>0,5	0,31	0,22	0,21	-0,46	-0,45	1,07	1,05	1	0,08
12.	Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	<0,5		0,02	0,03	0,03	0,06	0,06	0,02	0,02	0,02	0
13.	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	< 0,5		0,33	0,58	0,58	1,1	1,1	0,09	0,1	0,05	0,16

Примітка: За такою схемою розроблена і представлена в дисертаційній роботі система показників ефективності діяльності господарств. Використання моделі багатофакторного аналізу дало змогу виявити вплив складових потенціалу на кінцеві результативні показники по сільськогосподарських підприємствах Березнівського району (формули (1) і (2)):

У1= - 9,2 - 5,4Х1 +0,62Х2 +0,98Х3 - 0,5Х4 + 0,6Х5+5,61Х6 + 3,63Х7

У2=187 - 3,9Х1 + 0,5Х2 - 0,37Х3 +0,05Х4 +0,5Х5+5,8Х6, ( 2)

де У1 - величина грошових надходжень на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн; У2 - валова продукція на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн ; Х1 - розмір сільськогосподарських угідь на 1 середньорічного працівника, га; Х2 - величина активів на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн; Х3 - питома вага виручки від реалізації продукції рослинництва в структурі грошових надходжень господарств, %; Х4 - питома вага виручки від реалізації продукції рослинництва у структурі грошових надходжень господарств, %; Х5 - питома вага виручки від реалізації продукції власної переробки в структурі грошових надходжень господарств, %; Х6 - вартість валової продукції на 1 середньооблікового працівника, тис.грн; Х7 - коефіцієнт потенціалу менеджменту.

Існування тісного зв'язку між факторами моделі підтверджують одержані в результаті розрахунків коефіцієнти кореляції r1 = 0,63 і r2 = 0,57, а коефіцієнти детермінації вказують на адекватність побудови моделі.

На кінцеві результати господарської діяльності значною мірою впливає управлінський потенціал (табл.3).

Проведені розрахунки підтвердили, що понад 60% досліджуваних сільськогосподарських підприємств Березнівського району Рівненської області знаходяться в кризовому стані через неповне використання можливостей наявного потенціалу, від чого залежить безпосередньо розмір грошових надходжень господарств.

Таблиця 3 Групування сільськогосподарських підприємств Березнівського району Рівненської області за рівнем формування потенціалу менеджменту, 2006 р.

Групи сільськогосподарських підприємств за коефіцієнтами сформованого потенціалу менеджменту	Кількість Підприємств у групі	У середньому по групі господарств, коефіцієнт	Грошові надходження на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.
До 0,48	6	0,37	172
0,49 - 0,70	10	0,59	245,9
Понад 0,70	2	0,76	453
В середньому	18	0,53	244,28

У дисертаційній роботі на основі використання SWOT - аналізу виявлено можливості, сильні, слабкі сторони та загрози, які мають бути враховані при обґрунтуванні системи заходів і прийнятті рішень щодо забезпечення антикризового розвитку підприємств.

У третьому розділі “Формування результативної системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств” обґрунтовано методологічні засади моніторингу та діагностики антикризовою діяльністю сільськогосподарських підприємств; формування результативної системи антикризового управління господарюючими структурами; формування портфеля стратегій забезпечення антикризового розвитку підприємств.

Для забезпечення синергетичного ефекту від управління антикризовим розвитком у дисертаційній роботі розроблено технології управлінського процесу згідно із сформованою авторською моделлю динамічного розвитку організаційних формувань. Зроблено акцент на необхідності поглиблення досліджень у плані обґрунтування груп факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які є основою забезпечення сталого антикризового функціонування підприємств.

Виділено 9 стадій цього процесу, який включає комплекс функцій та задач: 1) моніторингово-діагностична концепція структурних факторів групи успіху і ризику (концепції: моделей розвитку економіки; національної, енергетичної, продовольчої безпеки; інноваційного розвитку; інституціонально-структурної перебудови та ін.) на макрорівні економіки; 2) моніторингово-діагностична концепція структурних факторів успіху і ризику (концепції розвитку: системи соціально-трудових, власних, владних, земельних відносин; інтеграційних процесів і організаційної взаємодії; підприємств як цілісних систем та ін.) на мікроекономічному рівні; 3) моніторингово-діагностична концепція аспектів організаційної взаємодії власного підприємства з підприємствами-конкурентами на обраних сегментах ринку; 4) прогнозно-проектна з цільовою спрямованістю та місією підприємства; 5) стратегічної орієнтації через формування портфеля стратегій; 6) ресурсного забезпечення обраних стратегій розвитку підприємств; 7) проектування системи управління динамічним антикризовим розвитком підприємств; 8) маркетингово-діагностична процесу реалізації стратегічних цілей, задач, програм; 9) маркетингово-діагностична процесів поточно-оперативного характеру.

Кожна із виділених стадій оцінюється з позицій результату, ризику, причини, успіху та ймовірного виникнення кризи.

Рівень кінцевої ефективності запропонованої технології формування результативної системи антикризового управління пропонуємо оцінювати за формулою (3):

Кпрау= vХ1 х Х2 х Х3 х Х4 х Х5 х Х6 х Х7 х Х8 х Х9 , (3)

де Кпрау - коефіцієнт проектної результативності антикризового управління; Х1…- Х9 - коефіцієнти групового інтегрального показника n-ї стадії технологічного управлінського процесу.

В дисертаційній роботі обґрунтовано методологічний підхід щодо оцінки фактичної результативності системи управління антикризовим розвитком підприємств.

Для прикладу наведена формула для визначення результативності названої системи управління за критеріями та системою показників фінансового стану підприємств (формула 4):

Кар= ФКфс х ФКп х ФКда х ФКл х ФКра / НКфс х НКп х НКда х НКл х НКра

де Кар - коефіцієнт антикризової результативності; ФКфс - фактичний коефіцієнт фінансової стійкості; ФКп - фактичний коефіцієнт платоспроможності; ФКда - фактичний коефіцієнт ділової активності; ФКл - фактичний коефіцієнт лік- відності; ФКра - фактичний коефіцієнт рентабельності активів; НКфс - нормативний коефіцієнт фінансової стійкості; НКп - нормативний коефіцієнт платоспроможності; НКда - нормативний коефіцієнт ділової активності; НКл - нормативний коефіцієнт ліквідності; НКра - нормативний коефіцієнт рентабельності активів.

Формула може бути доповнена системою інших показників, які визначені на основі використання кореляційно-регресійної моделі, інтегральних показників та інших - визначених на основі експертних оцінок.

У роботі розроблено схеми виходу із кризових ситуацій суб'єктів господарювання. Для розв'язання проблеми формування результативної системи управління процесом антикризового розвитку пропонується схема логічної послідовності та побудови системи управління антикризовим розвитком, яка включає згруповані за певними ознаками складові з урахуванням впливу на ефективність діяльності сільськогосподарських формувань зовнішніх факторів.

У дисертаційній роботі виявлено причини кризи зовнішнього і внутрішнього спрямування та впливу ряду чинників: нееквівалентність обміну між виробниками й іншими суб'єктами потребує або створення відповідного механізму, або підвищення цін на продукцію виробника; перерозподіл кінцевого прибутку через створення нових формувань; необґрунтовано розширений варіант логістичних структур через необґрунтовану кількість посередників, що значно збільшило величину трансакційних витрат; відсутність конкурентності на внутрішньому ринку; через стовідсоткову приватизацію держава не має ресурсів для проведення інтервенції.

Для розв'язання поставлених проблем необхідно: забезпечити подальший розвиток ринкових інституціонально-структурних формувань; створити державні резерви для підтримання економічними методами конкуренції на внутрішньому ринку.

Найближчим часом необхідна зміна орієнтації на споживача при створенні умов для ефективної роботи виробника. Світова практика переконує, що ринок розвивається там, де влада сконцентрована у споживача, а проявляє активність виробник. Пропонується дотримуватися поглядів неокейнсіанської теорії щодо побудови державою системи заохочення сукупного попиту.

У зв'язку з набуттям Україною членства в СОТ основний напрям державних інвестицій має спрямовуватися в наукові центри та університети для розробки нових біологічних сортів і порід та нових технологій для передачі їх суб'єктам господарювання. Цим самим виконаються умови СОТ і забезпечуватиметься сталий економічний розвиток сільськогосподарських підприємств.

В дисертаційній роботі обґрунтовано умови забезпечення ефективності антикризового управління як впливового чинника на результативні показники господарювання. Вони охоплюють організаційні, економічні, юридичні, соціально-психологічні, ресурсозабезпечуючі фактори.

На основі порівняльного аналізу стратегій антикризового розвитку сформовано портфель стратегій, науково обґрунтовано механізми, які сприятимуть оперативному реагуванню на зміни системних і підсистемних факторів у разі можливого наближення кризи і коригуванню управлінського впливу на всіх етапах технологічного процесу з метою забезпечення стійкого розвитку сільськогосподарських підприємств.

В основу стратегії антикризової діяльності сільськогосподарських підприємств покладено орієнтацію системи менеджменту на забезпечення їх сталого динамічного розвитку і забезпечення конкурентоспроможності шляхом впровадження інноваційної моделі та механізмів упередження кризових явищ.

Запропоновано основні вимоги, які слід враховувати у процесі антикризового управління. Виходячи із цих вимог, нами розроблено технологію формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств і системи механізмів для її реалізації (табл.4).

Таблиця 4 Схема формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств і механізмів для її реалізації

Групи підприємств	Значення показника Z	Характеристика ситуації,( фактичне значення показника Z)	Ймовірність банкрутства	Стадії кризи	Цільова спрямованість системи управління антикризовою діяльністю	Стратегія антикризової діяльності	Система механізмів реалізації стратегії антикризової діяльності
І	<1,80	-1,64 - 1,73	Дуже висока	Фінансова катастрофа	Виведення підприємства до стану беззбитковості	Виживання Удосконалення виробництва Виробничі структурні перетворення Мінімізація витрат Відсікання зайвого Агресивна зміна управлінської команди Входження в корпоративні структури на правах виокремлення	Авторитарний стиль керівництва Централізація влади Запровадження ощадливої технології системи техніки і машин Реструктуризація через санацію і банкрутство (створення кооперативних і корпоративних формувань) Внутрішньогосподарський розрахунок Бюджетування Пільгове оподаткування Система дотацій Система пільг Заставні ціни

Примітка: За такою ж схемою розроблена і представлена в дисертаційній роботі система показників для другої та третьої груп господарств.

В результаті проведеного дослідження сформовано стратегічні цілі, в яких основою концепції щодо подолання кризових явищ в аграрній економіці вважається динамічне удосконалення державного, регіонального, місцевого управління аграрною економікою з поетапним процесом створення умов, які сприяли б безкризовому розвитку суб'єктів господарювання. Саме в такий спосіб можна створити економічну основу, при якій централізоване управління не порушило б об'єктивних, обумовлених ринковими механізмами меж державного впливу на процеси соціально-економічного розвитку аграрної економіки і співпадало б з ініціативою і відповідальністю сільськогосподарських виробників за кінцеві результати своєї діяльності. При цьому основними регуляторами загального процесу є узгодженість інтересів між суб'єктами аграрної економіки і споживачами через маркетинг, менеджмент, сертифікацію систем якості товарів і послуг і т.ін.

Розроблено концептуальний підхід до формування нової аграрної політики, спрямованої на створення умов для сприятливої інвестиційної, податкової, амортизаційної і конкурентної політики. При цьому передбачається також і раціональна організація внутрішньогосподарських відносин, підвищення якості стратегічного планування (програмно-цільового прогнозування) для стійкого безкризового розвитку сільськогосподарських підприємств.

Висновки

На основі проведених теоретичних та емпіричних досліджень розроблені методологічні положення щодо формування ефективного антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами.

1. Результати емпіричних досліджень підтверджують наявність системної кризи у сільськогосподарських підприємствах, яка є наслідком як зовнішніх так і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів нами визначено: недостатня обґрунтованість рішень щодо реформування аграрного сектору економіки; недосконалість обґрунтованості концепцій розвитку соціально-трудових, власних, владних відносин; не спрацювання державних регуляторів.

До внутрішніх факторів слід віднести недосконалість системи управління, розбалансованість в структурі потенціалу підприємств, неготовність управлінської команди працювати ефективно в рамках ринкового ризику.

2. Обґрунтовано вплив антикризового управління на визначення потенційної готовності підприємницької структури і здатність управлінської команди на принципах антиципативної дії до цілеспрямованого формування комплексних заходів стратегічного і тактичного характеру для попередження кризових явищ та реалізації їх у процесі антикризової діяльності для досягнення стратегічної мети.

3. Поглиблено досліджено групи причин, які призводять підприємства до кризи. У зв'язку з тим, що в економічній літературі причини криз носять узагальнюючий характер, а цього недостатньо для формування системи управління антикризовим розвитком, запропонований авторський варіант системи груп кризових явищ, які покладено в основу виділення об'єктів та механізмів антикризового управління: політичного, концептуально-структурного на макрорівні і концептуально-структурного на мікроекономічному рівні, включаючи підприємства.

4. Розроблена методологія оцінки кризового стану на основі узагальнюючих критеріїв, які сприятимуть своєчасному виявленню і відхиленню фактичних результатів діяльності від нормативних, формуванню зведено-аналітичної інформації для обґрунтування рішень в системі управління за слабкими сигналами та по відхиленнях.

5. Опрацьована методика визначення рівня кризового стану сільськогосподарських підприємств і схеми їх реструктуризації дає змогу сформувати систему заходів фінансового оздоровлення підприємств для досягнення основної мети антикризового фінансового управління - швидкого відновлення платоспроможності і досягнення достатньої фінансової стійкості підприємства в цілях уникнення банкрутства.

6. Запропонована система моніторингу та діагностики підприємств та їх складових для формування комплексу спеціальних організованих дій по визначенню ймовірності або реальному початку кризового стану підприємства. Це дасть можливість підвищити рівень обґрунтованості антикризових рішень виходячи з того, що діагностиці мають підлягати всі функції підприємства, частково: фінанси; маркетинг; виробництво; кадри; техніка і технології; менеджмент; стратегія.

7. З метою можливого розширення і поглиблення спостережень за діяльністю сільськогосподарських виробників, проведенням роботи щодо своєчасного виявлення й оцінки негативних явищ, таких як спад обсягів виробництва, зниження якості та конкурентоспроможності продукції, коливань в обсягах продажу, запропоновано оцінку методів антикризового моніторингу.

8. Обґрунтована методологія визначення кількісних параметрів виділення стадій кризи з урахуванням економічного розвитку підприємств сприятиме підвищенню рівня обґрунтованості стратегій та механізмів її реалізації в антикризовому управлінні.

9. Сформовано стратегічні цілі, в яких основою концепції з подолання кризових явищ вважається динамічне удосконалення державного, регіонального, місцевого управління суб'єктами господарювання з поетапним процесом створення умов, які б сприяли безкризовому розвитку сільськогосподарських підприємств.

10. Запропонований концептуальний підхід до формування нової аграрної політики, спрямованої на створення умов для здійснення сприятливої інвестиційної, податкової, амортизаційної і конкурентної політики. При цьому передбачається також і раціональна організація внутрішньогосподарських відносин, підвищення якості стратегічного планування (програмно-цільового прогнозування) для стійкого ефективного розвитку суб'єктів господарювання.

11. Обґрунтовану систему заходів антикризової діяльності та комплекс рекомендацій покладено в основу визначення альтернативної політики економічного розвитку сільськогосподарських підприємств і ринкового регулювання цих процесів на основі визначення пріоритетів довгострокового економічного розвитку, стимулювання сукупного попиту на сільськогосподарську продукцію, державної підтримки передових технологій в аграрному виробництві, введення ефективних систем захисту внутрішнього ринку, зміни цільової спрямованості банківської системи, системи державного протекціонізму, впровадження інноваційних моделей розвитку, реформування законодавства, інституціонально-структурних перетворень, що сприятиме результативності системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Плескач М. О. Методологічні особливості антикризового регулювання української економіки / М. О.Плескач// Науковий вісник НЛТУ. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 202-206.

2. Плескач М. О. Удосконалення механізмів антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств / М.О.Плескач // Облік і фінанси АПК. - 2008. - Вип. №2. - С. 161-164.

3. Плескач М. О. Моніторинг в системі антикризового розвитку сільськогоссподарських підприємств/ М.О.Плескач // Вісник аграрної науки. - 2008. - №6. - С.83-85.

4. Плескач М.О. Механізми антикризового управління діяльністю сільськогос подарських підприємств в умовах трансформації / М.О.Плескач // Економіка АПК. - 2008. - Вип. № 6. - С. 84-89.

5. Плескач М.О. Особливості антикризового управління в аграрній сфері АПК/ М.О.Плескач // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2008. - Спец. вип. № 3(46). Т.1. - С. 65-70.

Матеріали конференцій:

6. Плескач М. О. Антикризове управління в умовах трансформаційної економіки / М.О. Плескач: Матеріали наук.-практ. конфер [“Система менеджменту в умо-вах інституціонально-структурної трансформації економіки України”], (м. Київ, 7 червня 2006 р.) / ІПК ДЗСУ: - К.: ІПК ДЗСУ, 2006. - С. 258-267.

7. Плескач М. О. Обґрунтування портфеля стратегій забезпечення антикризового розвитку підприємств/ М.О.Плескач: Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конфер. студентів, аспірантів і молодих викладачів [“Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”], (Тернопіль, 17 квітня 2007 р.) / Інститут економіки і підприємництва. - Тернопіль: ІЕП, 2007. - С. 277-279.

8. Плескач М.О. Проблеми та можливості антикризового управління екологічною діяльністю в недостатньо розвинених ринкових умовах матеріали / М.О.Плескач: Матеріали наук.-практ. конф. [“Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку], (Березне, 25-26 квітня 2007 р.)/ ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ: - Березне: НСІ, 2007. С. 79-82.

9. Плескач М. О. Антикризове управління як найважливіша умова сталого розвитку підприємств / М. О.Плескач: Матеріали наук.-практ. форуму [“ Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів”], (м. Дубляни, 19-21 вересня 2007 року)/ Львівський державний аграрний університет: - Львів: ЛДАУ, 2007. - С.120-125.

10. Плескач М. О. Особливості антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами / М. О.Плескач: Матеріали наук.-практ. конф. [“Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку], (Березне, 17-18 травня 2008 р.)/ ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ - Березне: НСІ, 2008. С. 65-67.

Анотація

Плескач М.О. Формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04- економіка та управління підприємствами ( за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації набули розвитку теоретико-методологічні підходи та розроблено методичні рекомендації щодо формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, підпорядковані збільшенню конкурентних переваг аграрного сектору економіки.

...