Міжнародні стандарти системи освіти

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (перед випускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами:

- уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ;

- уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг;

- виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг;

- переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг;

- інші форми професійно-практичної підготовки.

Професійно-практична підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації слухачів професійно-технічних навчальних закладів може здійснюватись із застосуванням модульної системи (модульного професійного навчання) відповідно до Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України 08.07.99N 113/247 (z0528-99) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1999 року за N 528/3821.

Усі форми професійно-практичної підготовки учнів, слухачів здійснюються у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством України.

РОЗДІЛ 3 Контроль якості навчально - виробничого процесу

Контроль базується на діючій системі управління професійно-технічними навчальними закладами і здійснюється посадовими особами в межах наданих їм прав і покладених на них обов'язків. Відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 р. № 419, розділ 4, пункт 4.2.) відповідальність за ефективну дієвість системи контролю несуть директор, його заступники, старший майстер і методист.

Безпосереднім організатором контролю є заступник директора з навчальної роботи (або навчально-виробничої роботи).

Відповідно до мети і завдань контролю у навчальному закладі розробляються плани контролю: перспективний і поточний. Вони ґрунтуються на принципах науковості, доступності, демократизму, мають всеохоплюючий характер. Значною мірою полегшує процес складання плану контролю добре продуманий план роботи дорадчих і методичних органів: педагогічної ради, інструктивно-методичної наради, спільних засідань методичних комісій, а також училищний план виховної роботи.

Перспективний план контролю включає такі проблеми, питання, висновки з яких можуть бути отримані в результаті проведення значної кількості перевірок і тривалого вивчення. У ньому вказуються визначені для контролю проблеми (об'єкти), орієнтовні терміни їх виконання і відповідальні особи.

Поточний план контролю розкриває позиції перспективного плану і повинен включати: об'єкт контролю, конкретну мету і зміст контролю, форми контролю, терміни проведення контролю, відповідальних осіб і виконавців, заходи із завершення контролю.

На основі училищного плану контролю керівники структурних ланок відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (п. 4.3) складають графіки контролю на семестри, які затверджує директор навчального закладу.

Контроль за навчально-виробничим процесом

ПТНЗ, органи управління освітою, засновники ПТНЗ організовують та здійснюють поточний, тематичний, проміжний і вихідний контроль навчальних досягнень учнів, слухачів, рівень їхньої кваліфікаційної атестації.

Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів, слухачів, проведення контрольних і перевірних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико - педагогічним нормам.

Тематичний контроль - застосовується для оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів по завершенню вивчення теми робочої навчальної програми.

Проміжний контроль передбачає семестрові заліки, семестрову атестацію (іспити), річні підсумкові заліки, річну атестацію (річні підсумкові іспити), проміжну кваліфікаційну атестацію (кваліфікаційний іспит), індивідуальні завдання учням, слухачам.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ відповідного кваліфікаційного рівня; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Забезпечення контролю за навчально-виробничим процесом ПТНЗ здійснюється за графіком, що складається під керівництвом заступника керівника з навчально - виробничої роботи на семестри та затверджується керівником ПТНЗ

Основним документом, який визначає форми та методи перевірки, є програма, що розробляється для проведення кожного контрольного заходу із врахуванням мети та змісту. У програму слід включати терміни перевірки, методичні вказівки щодо її проведення, перелік питань, вивчення яких дасть можливість отримати вичерпну інформацію відповідно до поставленої мети, форма контролю.

До перевірки потрібно залучати найбільш компетентних осіб. Також необхідно створити ділову атмосферу, поєднувати вимогливість із доброзичливістю, не допускати упередженості й необ'єктивності відносно тих, хто підлягає перевірці, ознайомити їх з матеріалами перевірки до підготовки остаточного висновку за підсумками контролю.

Практика показує, що така система контролю робить його результативнішим, ефективнішим: створює в училищі позитивний психологічний клімат, що спонукає до творчої роботи; створює умови, які забезпечують підготовку спеціалістів на рівні державних вимог та стандартів.

Способи перевірки рівня навчальних досягнень, умінь і навичок учнів:

- Проведення усного опитування учнів (слухачів) перевіряючою особою або викладачем із завчасно підготовлених питань.

- Проведення директорських письмових контрольних, перевірних робіт в окремих або у всіх групах із визначених дисциплін. Роботи перевіряються викладачем, комісією або в деяких випадках керівниками.

- Перевірка учнівських зошитів, словників, курсових робіт, записів лабораторних занять та щоденників із практики. Таке вивчення допомагає визначити систему роботи учнів, рівень засвоєння ними навчального матеріалу, самостійність, якість роботи викладачів з організації навчання вихованців ліцею.

- Перевірка умінь і навиків учнів у здійсненні лабораторних та практичних робіт, під час виробничого навчання, а також практичних навиків з майбутньої професії під час проходження виробничої практики.

Результати контролю за навчально-виробничим процесом в училищі можуть виноситись на обговорення педагогічною радою, на інструктивно-методичну нараду, на засідання циклових комісій. Але перш, ніж повідомляти про результати контролю всьому педагогічному колективу, доцільно ознайомити з цією інформацією тих, кого перевіряли, і якщо у них виникнуть заперечення, це ні в якому разі не повинно бути винесено на обговорення колективу. Контролюючому слід уникати необ'єктивного, упередженого ставлення до об'єктів контролю.

Обов'язково треба пам'ятати, що педагогічна діяльність - це творчий процес. Перевіряючий не може втручатись у дії викладача, майстра виробничого навчання, нав'язувати йому свій аналіз заняття, бо, зрештою, важливий кінцевий результат його роботи. Висновки потрібно ретельно виважити, обґрунтувати і повідомляти їх, дотримуючись такту.

За підсумками контролю можуть видаватись накази, розроблятись методичні рекомендації тощо. Директор ліцею організовує контроль за роботою заступників, старших майстрів та методиста, які несуть відповідальність за своєчасне усунення недоліків, виявлених у ході перевірки.

Сам процес контролю за навчально-виробничою діяльністю в училищі проводиться згідно "Положення про контроль у навчальному закладі", яке розробляється групою у складі директора, заступників, старших майстрів, методиста, обговорюється на засіданні педагогічної ради.

3.1 Заходи та пропозиції щодо поліпшення системи управління якістю навчально-виробничого процесу

Для розробки організаційних і методичних питань контролю, підготовки відповідних методичних матеріалів, а також планів контролю в НЦПО доцільно створити організаційно-методичну комісію у складі найбільш кваліфікованих викладачів, майстрів виробничого навчання і керівників структурних ланок, визначити її основні функції та напрямки роботи.

Для поліпшення системи управління якістю навчально - виробничого процесу пропоную ввести такі форми училищного контролю:

- діагностичний контроль, який передбачає вивчення діяльності одного або групи викладачів, майстрів виробничого навчання для встановлення позитивної або негативної тенденції, розкриття причин її появи, вироблення рекомендацій щодо подолання чи удосконалення виявленого;

- коригуючий контроль передбачає оперативне внесення змін у структуру занять, підвищення ефективності роботи викладачів, майстрів виробничого навчання;

- регулюючий контроль, що передбачає внесення змін у плани і дії педагогічного колективу з різних причин (поява нового підручника, навчального кабінету, нової програми, нового технічного обладнання тощо).

Форми контролю за змістом:

- тематичний контроль, пов'язаний із вивченням стану викладання окремих навчальних предметів;

- проблемний контроль, головною метою якого, є оцінка відповідності організації навчальних занять сучасним досягненням педагогічної чи іншої науки, передовому педагогічному досвіду; вибір проблеми вивчення роботи викладачів, майстрів виробничого навчання пов'язаний з темою, над якою працює циклова комісія (методо об'єднання) або училище;

- фронтальний контроль, який дозволяє всесторонньо вивчити організацію навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

В залежності від об'єктів вивчення:

- персональний контроль, під час якого керівник училища вивчають роботу одного викладача, майстра виробничого навчання, вихователя;

- групово-предметний контроль, що передбачає вивчення діяльності групи викладачів, майстрів виробничого навчання, які ведуть викладацьку роботу в одній навчальній групі (система опитування, робота над помилками і забезпечення вимог до проведення навчальних занять);

- предметно-груповий контроль передбачає вивчення діяльності викладачів, які читають одну дисципліну в різних групах; сутність цього контролю полягає в тому, щоб для правильного висновку мати необхідну кількість об'єктивних даних для узагальнення і визначення позитивних тенденцій та типових недоліків у навчальному процесі.

Способи перевірки навчальної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання

1. Вибіркове відвідування занять.

Керівники училища, голови методичних комісій за своїм особистим планом відвідують окремі заняття викладачів, майстрів виробничого навчання. Така перевірка дає можливість встановити, як готується до занять викладач, яка активність учнів, тобто, який рівень діяльності викладача й вихованців училища в звичайних умовах.

2. Тематичне відвідування занять.

Адміністрація НЦПО з метою всебічного вивчення системи роботи викладача, майстра виробничого навчання відвідує цикл занять з певної теми (розділу) навчального курсу (3-5 занять).

Така перевірка забезпечує можливість визначення переваг і недоліків діяльності викладача, майстра, надання методичної допомоги щодо удосконалення його педагогічної майстерності. Тематична перевірка особливо необхідна під час ознайомлення з методами роботи молодого викладача, майстра виробничого навчання, а також з метою вивчення перспективного педагогічного досвіду.

3. Комплексне вивчення окремих груп.

Перевіряючий відвідує протягом певного періоду заняття в одній групі (5-6 занять). Він перевіряє роботи, систему вимог, працездатність, підхід, активність одних і тих самих учнів у різних умовах.

Таке відвідування дозволяє зробити конкретні висновки про те, чому учні в одного викладача навчаються добре, а в іншого - погано, як підтримуються дисципліна на заняттях, правила внутрішнього розпорядку.

4. Перевірка навчальної документації (журналів обліку теоретичного та виробничого навчання, паспортів комплексно-методичного забезпечення кабінетів (майстерень), переліків навчально-виробничих робіт, планів виробничої діяльності, індивідуальних планів роботи викладачів, планів уроків, конспектів лекцій тощо).

Керівники можуть перевірити ці документи у зв'язку із контролем діяльності викладача, майстра як на уроці, так і поза ним. Вивчення плануючої документації допомагає визначити системність та кваліфікованість діяльності викладача чи майстра виробничого навчання.

5. Проведення бесід з викладачам (майстрами).

Заступникам директора, головам методичних комісій та керівникам структурних ланок доцільно протягом семестру за певним графіком проводити індивідуальні бесіди з викладачами (майстрами)з питань виконання навчальної програми, підвищення рівня навчальних досягнень учнів, вирішення навчально-виховних методичних питань, підвищення кваліфікації.

Одним з дієвих механізмів, що забезпечує якісний рівень освіти є моніторинг. Моніторинг являє собою систему збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану в динаміці і надає змогу розробити стратегію її подальшого розвитку.

Проблема забезпечення якості освіти через використання моніторингових досліджень відслідковується починаючи з державного рівня (Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за №1095 про деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти ) та закінчуючи рівнем окремого навчального закладу.

Впровадження моніторингових досліджень треба розпочати з опрацювання теоретичних засад даного питання та механізмів його застосування, що викладені у роботах науковців: О.М.Касьянової "Моніторинг управління навчальним закладом" та Т.Б.Волобуєвої "Управлінський супровід якості освіти ", знайомства з досвідом освітян різних регіонів України та М.Миколаєва.

За сучасних умов визріла об'єктивна необхідність створення адекватної сучасним завданням освітньої галузі системи аналізу і прогнозування, яка дозволить відстежувати усі показники, що впливають на якість освіти у їх динаміці та взаємозв'язку.

Моніторинг відображає динаміку рівня навчальної компетенції кожного учня від діагностичної контрольної роботи до оцінки в атестаті та дипломі з кожного предмету, дає можливість прослідкувати дію основних факторів, що впливають на навчання учнів, та визначити напрямки, які потребують більш детального дослідження.

Важливим фактором дієвості моніторингової системи її ефективності є вибір технології її організації, яка передбачала б можливість модернізації, у разі її необхідності.

Серед ефективних технологій, які реально можуть сприяти оновленню управлінської системи, забезпечити її варіативність, на сьогодні науковцями визначається метод проектів переваги :

1) Конкретизація проблеми через прозорість показників, що відображають існуючий стан системи;

2) Досконала організація роботи по розв'язанню даної проблеми через детальне планування шляхів її вирішення;

3) Уніфікація контролю через зворотній зв'язок у вигляді нових показників діагностики;

4) Прийняття нових ефективних рішень по удосконаленню системи роботи.

Размещено на Allbest.ru