Управління конкурентоспроможністю закладу готельно-ресторанного господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Управління конкурентоспроможністю закладу готельно-ресторанного господарства



ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю підприємств готельно-ресторанного господарства

1.1 Конкурентоспроможність як чинник підвищення ефективності функціонування підприємств індустрії гостинності

1.2 Управління конкурентоспроможністю підприємств готельного господарства

1.3 Шляхи підвищення конкурентоспроможності готельного підприємства

Розділ 2. Характеристика виробничо-господарської діяльності ГК «Турист»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз результативності функціонування ГК «Турист»

Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління конкурентоспроможністю підприємств готельно-ресторанного господарства

3.1 Формування стратегічного набору підприємства

3.2 Удосконалення організаційної структури підприємства

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні умови господарювання, сформовані під впливом глобалізаційних та інтеграційних процесів, актуалізують залежність процвітання національних систем від формування конкурентоспроможних галузей, що відіграють роль мультиплікаторів економічного розвитку в масштабах окремих територій і господарства в цілому. При цьому стало очевидним, що для різних сфер діяльності потрібні свої принципи підтримки і розвитку конкурентоспроможності, що враховують їх особливості. Виступаючи складним багатогранним поліфункціональним феноменом, туризм є одним з найбільш ефективних міжгалузевих індустріальних комплексів. Пропорціональний розвиток усіх його компонентів виступатиме каталізатором комплексного економічного та соціального зростання регіону,сприятиме залученню інвестицій, пошуку альтернативних шляхів виходу економіки з кризових ситуацій. Підприємства готельного господарства представляють матеріальну основу туристичної галузі і несуть в собі величезний потенціал для сталого доходу в державний бюджет. Ефективний розвиток підприємств готельного господарства є стратегічно важливим напрямком для туризму. Як елемент інфраструктури, готельне господарство відображає облаштованість соціального простору в рамках міста, культурно-ділових об'єктів та виробництва.

Діяльність підприємств готельного господарства сприяє зміцненню зв'язків, перетворюючи їх у систему інтеграційних процесів з реалізацією соціально-культурного обміну, з розвитком культури пізнання. Окрім того, послуги розміщення є системоутворюючим елементом індустрії туризму, що дає підставу стверджувати - саме вони мають здатність генерувати мультиплікативний ефект впливу на суміжні галузі національної економіки. Це підтверджують дані про те, що до 68% всіх доходів від туризму і до 65% всіх зайнятих у світовій індустрії туризму припадає на сферу розміщення.

Треба зазначити, що вітчизняний ринок готельних послуг характеризується не тільки недостатньою кількістю готелів, але й обмеженістю їх типів,відсутністю відповідної інфраструктури, що, у свою чергу, відбивається на рівні якості обслуговування. Окрім того, на український ринок вийшли такі міжнародні бренди, як Radisson, Hyatt International, Rixos, що ще більше загострило проблему низької конкурентоспроможності готельних підприємств. Тобто, беручи до уваги прагнення України послідовно інтегруватися у світове економічне співтовариство, актуальним завданням для вітчизняного ринку гостинності є пошук стратегічних орієнтирів збільшення конкурентних переваг, які дозволять більш повно задовольняти потреби споживачів, підвищити рівень сервісу і, як наслідок, сформувати необхідний рівень конкурентоспроможності галузі.

Питаннями, пов'язаними з функціонуванням готелів, і аналізом їх діяльності займаються такі вчені, як Г. Яковлєв, Е. Балашова, А. Кусков, А. Медик, Х. Інграм, Л. Шмакова, В. Кохненко, О. Любіцева, Х. Роглєв, В. Ревенко, П. Пуцентейло, М. Мальська, І. Пандяк та ін. Проблемам визначення стратегічних напрямків підвищення конкурентоспроможності підприємств присвячено ряд наукових дослідженьтаких відомих закордонних та вітчизняних авторів,як М. Портер, Ф. Котлер, Ж.Ж. Ламбен, А. Дж. Стрикленд III, Девід У. Кревенс, І. Зулькарнаєв, Л. Ільясова, Л. Азоєв, Є. Джанджугазова, Р. Фатхутдинов, І. Ліфіц, І. Спірідонов, А. Яновський та ін.

Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок про недостатню опрацьованість і необхідність подальшого вивчення питань формування конкурентоспроможності готельних підприємств, оскільки автори ідей та концепцій досліджуваної проблематики залежно від своїх наукових поглядів по-різному обґрунтовують чинники та методи оцінки цієї категорії, що заважає розробці комплексного (системного) підходу до підвищення конкурентоспроможності як пріоритетного напрямку покращення функціонування готельних підприємств.

Адже підвищення конкурентоспроможності готелів на міжнародному ринку і зниження економічного ризику в умовах ринкових відносин можуть бути забезпечені лише при використанні основоположних теоретичних і практичних розробок та рекомендацій системного підходу та системного аналізу.

Метою курсової роботи є вивчення теорії та методології управління конкурентоспроможністю підприємств готельно-ресторанного господарства на засадах аналізу та узагальнення існуючих методичних підходів та практики їхнього використання.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1) визначити сутність управління конкурентоспроможністю підприємств індустрії гостинності;

2) охарактеризувати чинники, що обумовлюють конкурентоспроможність підприємства;

3)визначити структуру заходів посилення конкурентоспроможності підприємств гостинності;

4) охарактеризувати можливі методи оцінки конкурентоспроможності підприємств готельної індустрії;

5) здійснити фінансово-економічну оцінку діяльності підприємства;

6) оцінити ефективність управління конкурентоспроможністю підприємства;

7) запропонувати заходи щодо підвищення конкурентоспроможності готельного комплексу «Турист».

Об'єктом дослідження є процеси управління конкурентоспроможністю підприємств індустрії гостинності.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні підходи щодо формування ефективної системи управління конкурентоспроможністю підприємств готельно-ресторанного господарства.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, фінансового аналізу, менеджменту, статистичного аналізу, прогнозування. Інформаційною базою дослідження слугували закони України, постанови Кабінету Міністрів України, стандарти бухгалтерського обліку, опубліковані в періодиці статистичні дані, періодичні видання, Іnternet видання, матеріали науково-практичних конференцій, підручники, навчальні посібники.

Фактологічною основою дослідження стала фінансова звітність ГК «Турист».



Розділ 1. Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю підприємств готельно-ресторанного господарства

1.1 Конкурентоспроможність як чинник підвищення ефективності функціонування підприємств індустрії гостинності.

Передусім зазначимо, що науково обґрунтованої й загальновизнаної дефініції «конкурентоспроможність» наразі не існує. Незважаючи на різні підходи до визначення суті поняття, всі дослідники відмічають порівняльний і часовий (динамічний) характер цього показника.

Порівняльний характер означає, що конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об'єкту (країні, галузі, підприємству, товару чи послузі). Вона не випливає з його внутрішньої природи, а проявляється тільки за умов порівняння даного об'єкта з іншими. Результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності.

Часовий характер (динамічність) означає, що досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності об'єктом не може розглядатися як довгострокова характеристика його ринкової позиції незалежно від ефективності діяльності. Протидія інших суб'єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність - це складне багаторівневе поняття, аналіз і оцінку якого необхідно найтіснішим чином пов'язувати з конкретним його рівнем. Ієрархічна декомпозиція конкурентоспроможності нараховує чотири рівні.

Між усіма цими рівнями існує тісна внутрішня і зовнішня залежність. Конкурентоспроможність країни та галузі в остаточному підсумку залежить від здатності конкретного товаровиробника випускати конкурентоспроможний товар.

Конкурентоспроможність підприємства:

ґрунтується на конкурентних перевагах підприємства;

- визначає здатність підприємства витримувати конкуренцію на певному ринку;

- відображає позицію даного підприємства відносно конкурентів.

Значною мірою конкурентоспроможність підприємства визначається його здатністю в умовах, що склалися, проектувати, виготовляти та збувати товари, які за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, ніж товари їх конкурентів.

З іншого боку, конкурентоспроможним, як правило, є те підприємство, що тривалий час може залишатися прибутковим в умовах ринкової економіки. Чинники конкурентоспроможності є ті чи інші причини (суттєві обставини), що частково впливають на рівень та характер конкурентоспроможності підприємства, або ж повністю визначають його (рис. 1.1)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Чинники, що обумовлюють конкурентоспроможність підприємства

Переважаюча більшість чинників конкурентоспроможності підприємства має постійний характер, оскільки період функціонування самого підприємства і період їх дії є спів ставними.

Для досягнення довготривалого успіху робота по забезпеченню конкурентоспроможності підприємства має здійснюватися в усіх сферах та по всіх аспектах його діяльності. Звідси випливає, що ключовими аспектами забезпечення конкурентоспроможності підприємства є:

Виробничий - номенклатура й асортимент товарів,якість продукції, характер технології, масштаби виробництва, гнучкість виробництва, забезпеченість основними видами ресурсів, якість ресурсів

Маркетинговий - дослідження й прогнозування ринку, система просування та збуту товару, ціноутворення, рекламна діяльність, обслуговування споживача.

Фінансовий - ступінь ліквідності, доходність і платоспроможність, залучення зовнішніх фінансових ресурсів, інвестування наявних коштів, загальний фінансовий стан підприємства

Інноваційний - здійснення НДДКР власними силами, використання запозичених результатів НДДКР, ступінь оновлюваності продукції, технології, ступінь використання інформаційних технологій.

Управлінський - тип ОСУ, гнучкість та раціональність ОСУ, стиль та методи управління, адаптаційні можливості, гнучкість підприємства

Кадровий та організаційно-культурний - кількісний та якісний склад персоналу, тип лідера, характер організаційних цінностей, комунікації та процедури.

Базовими принципами оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є: комплексність, системність, об'єктивність, динамічність, безперервність, оптимальність.

Існує два антагоністичні погляди щодо можливостей отримання конкурентних переваг (рис. 1.2).



	КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
Погляди на можливості отримання		Перманенті конкурентні переваги		Конкурентні переваги		Такі, що отримують у процесі ринкового навчання
Підходи		Підхід, акцентований на споживачах		Підхід, акцентований на конкурентах
Способи досягнення конкурентних переваг
		Диференціація		Домінування по витратам		Погіршення якості конкурентного середовища
Джерела конкурентної переваги		Особливі властивості товару/марки (об'єктивні чи суб'єктивні)		Більш низькі, ніж у конкурентів, витрати		Законодавчі та нормативні акти, монопольне становище тощо
Носії конкурентної переваги
		Комплекс маркетингу та свідомість споживача		Підприємство		Ринкове середовище
Інструменти реалізації		Позиціонування шляхом застосування ефективного КМК Продуктова інновація. Розробка ефективного комплексу маркетингу		Постійний аналіз витрат спрямований на удосконалення технологій виробництва (технологічні інновації), НДОКР та логістики, організаційної структури, менеджменту персоналу		Лобіювання власних інтересів у органах державної влади, встановлення вхідних бар'єрів, злиття та поглинання фірм-конкурентів (Стратегії фірми по відношенню до ринкового середовища)

Рис. 1.2 Структура заходів посилення конкурентоспроможності підприємства

Згідно традиційного й найбільш поширенішого погляду конкурентні переваги компанія отримує у процесі роботи на ринку. Початкові невдачі не повинні відлякувати компанію від роботи на певному ринку. Працюючи за принципом “спроб та помилок” фірма з часом досягне певних конкурентних переваг. Таких поглядів дотримуються, наприклад, школи стратегічного планування, позиціонування, підприємництва та деякі інші.

Можливості підприємства конкурувати на певному ринку безпосередньо залежать від конкурентоспроможності товару, сукупності соціально-економічних і організаційних чинників, а також методів діяльності підприємства, які мають вплив на результати конкурентної боротьби. Останнім часом все більшого поширення на ринку готельних послуг набуває «утворююча» конкуренція, спрямована на пошук способів співпраці конкурентів в області збуту і маркетингу (напр., створення спільних пропозицій для клієнтів готелями з конкуруючих груп, що знаходяться в різних містах) [6].

Для сфери гостинності характерна висока ступінь конкуренції, залежність від сезонності, природних, загальнополітичних та інших зовнішніх факторів. Умови розвитку ринку готельних послуг, складність роботи на ньому диктуються також особливостями функціонування підприємств готельного господарства.

Економічна сутність готельної діяльності має нематеріальний характер. Готельні підприємства пропонують ринку свій продукт у вигляді послуги, у виробництво якої залучається і споживач. Таким чином, вихідним елементом у трактуванні терміна «конкурентоспроможність підприємств готельного господарства» можна вважати вподобання та вибір споживачів готельних послуг. Саме конкурентоспроможність виступає запорукою успішного переходу від кастомізації до персоналізації клієнтського досвіду.

У даному випадку конкурентоспроможність готелю може бути описана наступною формулою [6]:

Конкурентоспроможність готелю = конкурентоспроможність готельних послуг + імідж (бренд),

Де: Конкурентоспроможність готельних послуг = якість + ціна + обслуговування.

Саме якість необхідно сьогодні розглядати як пріоритет в діяльності готельних підприємств. Під забезпеченням якості розуміється процес формування необхідних властивостей і характеристик послуги, здатних задовольняти або передбачати очікування споживача.

На основі вищевказаного можна стверджувати, що управляти конкурентоспроможністю означає забезпечувати оптимальне співвідношення названих складових, направляти основні зусилля на вирішення наступних завдань: підвищення якості продукції, зниження витрат виробництва, підвищення економічності й рівня обслуговування. Можливість забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів конкурентоспроможності визначається такими базовими виробничими факторами, як технічний рівень готелю, рівень організації виробництва послуг і управління.

Отже, конкурентоспроможність підприємств готельного господарства включає великий комплекс соціально-економічних характеристик, що визначають становище суб'єкта господарювання на ринку.

З одного боку, це сукупність характеристик самого підприємства, яка визначається рівнем використання його виробничого, кадрового і маркетингового потенціалу. З іншого боку, зовнішніх по відношенню до нього соціально-економічних та організаційних умов, які дозволяють створювати такі послуги, які за ціновими і неціновими характеристиками більш привабливі для споживачів, ніж у конкурентів. Бути конкурентоспроможним в умовах відкритої ринкової системи означає забезпечувати зрівнянні з міжнародними стандартами споживчі, якісні та цінові характеристики послуги незалежно від того, для зовнішнього або внутрішнього ринку вони призначені [13].

Необхідно зазначити, що підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств пов'язано, насамперед, з можливістю її оцінки. На даному етапі відсутня загальноприйнята методика оцінки конкурентоспроможності організації.

У розвинених країнах застосовують методики, що мають переважно конкретно-економічний, кількісний характер. Вони базуються на системному аналізі фірми, відображають її діяльність за всіма провідними параметрами (в тому числі аналіз ефективності використання ресурсів і рентабельності виробництва, аналіз стійкості функціонування організації тощо).

На наш погляд, застосування такої системи показників для виявлення рівня конкурентоспроможності готелю є не зовсім прийнятним, так як більшість розрахункової базової інформації складає комерційну таємницю підприємств. Більш ефективно у вітчизняних умовах господарювання в основу оцінки рівня конкурентоспроможності готелю закласти такі показники, як якість, ціна, рівень обслуговування, імідж та ін. [5].

Найбільш простими, зрозумілими й доступними методами, що не вимагають використання спеціальної документації про діяльність готельних підприємств, є:

1) метод складання карти стратегічних груп конкурентів;

2) метод, заснований на визначенні ринкової частки;

3) метод балів;

4) графічний метод - побудова багатокутника конкурентоспроможності;

5) метод рангів;

6) метод порівняльних переваг.

Також для оцінки рівня конкурентоспроможності готельних підприємств можливим є використання методів, зазначених у табл. 1.1.

Конкурентоспроможність готельних підприємств треба оцінювати комплексно за всіма критеріями й напрямками діяльності, отже, можливе застосування декількох методів одночасно.

Важливим також є оцінка готельного ринку як конкурентного середовища готельного підприємства: його ємність, рівень конкуренції тощо. Для аналізу стану ринку готельних послуг широко використовується індексний метод, заснований на розрахунку спеціальних показників та їх порівнянні.

При цьому найважливішими показниками є коефіцієнт завантаження номерного фонду і середня ціна номера. Ці показники є необхідною базою для розрахунку відповідних індексів.

На основі виявлених характеру ринкового середовища, специфіки конкуренції, особливостей і тенденцій розвитку ринку готельних послуг, а також потреб і переваг цільового сегмента, можливим є розробка організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств, який повинен враховувати фактори, які активно впливають на формування вказаної категорії, а саме асортимент послуг; якість обслуговування, виражена через показник задоволеності споживачів отриманими послугами; ціна і доля ринку [4].

Таблиця 1.1

Можливі методи оцінки конкурентоспроможності підприємств готельної індустрії

Найменування методу	Характеристика	Можливість застосування для готельних підприємств
1. SWOT-аналіз	Дозволяє проаналізувати слабкі й сильні сторони підприємства, потенційні небезпеки й загрози, виявити існуючі можливості для розвитку	Можливо в повній мірі
2. Профіль полярностей	В основі методу лежить визначення показників, за якими підприємство випереджає або відстає від конкурентів	Показує напрямки, на які повинне звернути увагу керівництво готелю для виживання в конкурентній боротьбі
3. Метод експертних оцінок	Заснований на узагальненні думок фахівців-експертів про ймовірність ризику	Допомагає отримати інформацію, необхідну для вироблення управлінського рішення
4. Метод «4Р»	Дозволяє дати кількісну оцінку окремих факторів і всіх факторів у цілому. Заснований на порівняльному аналізі підприємств конкурентів за наступними факторами: продукт, ціна, просування на ринку, регіон і канали збуту	Дозволяє гнучко реагувати на зміни й зміцнювати власні конкурентні позиції
5.Оцінка на базі якості продукції	Даний метод складається в зіставленні ряду параметрів продукції, що відображають споживчі властивості	Дає можливість одержати ряд «параметричних» індексів, що характеризують ступінь задоволення потреби в готельних послугах

Так, з метою підвищення якості та культури обслуговування клієнтів, а також конкурентоспроможності на світовому ринку готельних послуг, підприємства повинні мати не тільки високий рівень комфорту, але й широкий набір додаткових послуг.

Сервіс готелів доцільно організувати не за принципом попиту, а за принципом пропозиції. Необхідно зазначити, що рушійною силою конкуренції є стимул до нововведень. Саме на основі нововведень можливо підвищувати якість послуг, покращувати їх корисний ефект, розширювати спектр пропозиії, тим самим формувати конкурентні переваги даного готелю. Таким чином, забезпечення конкурентоспроможності послуг та готелю потребує новаторського, підприємницького підходу, суттю якого є пошук і реалізація інновацій.

Аналіз кадрового забезпечення готельного господарства України свідчить про погіршення якісного складу персоналу, недостатню увагу до підготовки кадрів та організації системи неперервної освіти відповідно до сучасних вимог. Тому вкрай необхідним є розробка уніфікованих професійно-кваліфікаційних та поведінкових вимог до персоналу, які відповідали б європейським стандартам обслуговування, що допоможе сформувати конкурентоспроможну структуру персоналу готельного підприємства [12].

Таким чином, на основі вищевказаного можна стверджувати, що конкурентоспроможність виступає найважливішим фактором забезпечення ефективного та прибуткового розвитку підприємств індустрії гостинності. Саме ця категорія визначає здатність готельних підприємств функціонувати не тільки в поточних фінансово-економічних і політичних умовах, а й в умовах фінансово-економічної кризи. Тому управління конкурентоспроможністю є стратегічно необхідним та передбачає сукупність заходів щодо систематичного вдосконалення послуг, постійного пошуку нових видів реклами, нових груп потенційних клієнтів, поліпшення сервісу тощо.

1.2 Управління конкурентоспроможністю підприємств готельного господарства

Конкурентоспроможність підприємства готельного господарства в сучасних умовах господарювання - це відносна характеристика, яка виражає відмінності його розвитку від розвитку конкурентних підприємств, що функціонують на даному ринку за ступенем задоволення потреб клієнтів наданими послугами.

Оскільки набір чинників, що визначають конкурентоспроможність підприємств готельного господарства, є достатньо особливим і своєрідним, то виникають певні труднощі щодо збору даних з цих факторів, їх обробки та ідентифікації для повної діагностики рівня інтенсивності конкурентної боротьби на ринку готельних послуг.

Натепер для підприємств готельного господарства визначальним фактором підвищення їхньої конкурентоспроможності є створення нових готельних послуг, закриття старих, модернізація існуючих. Саме наявність цих параметричних ознак впливає на конкурентну позицію певного підприємства готельного господарства.

Оскільки конкурентоспроможність - це ключ до ринкового успіху підприємства готельного господарства, то проблема управлінням його конкурентоспроможністю стає однією з найбільш значущих і водночас складних завдань, вирішення якого потребує узгодженої, цілеспрямованої роботи всіх підрозділів на засадах стратегічного підходу.

Якщо система не розвивається, вона в решті-решт гине; це повною мірою стосується підприємств готельного господарства [1]. Звичайно, мова йде не про фізичну загибель, а про те, що готель може стати неспроможним, тобто буде змушеним припинити функціонування як господарської одиниці у зв'язку з відсутністю необхідних ресурсів для здійснення своєї діяльності. Самий поверхневий аналіз діяльності таких готелів показує, що на певному етапі їх розвиток не відповідає вимогам дійсності і вони задовольняються станом, який колись дозволяв їм отримувати хороші фінансові результати. Але в сучасних умовах, коли склався і працює ринок готельних послуг, який розбитий на сегменти і всередині кожного сегменту йде жорстка конкуренція, для збереження конкурентоспроможності необхідно розвиватися, причому безупинно.

Конкурентоспроможність послуги, тобто можливість комерційно вигідного її збуту на конкурентному ринку, можна визначити, тільки порівнюючи готельний продукт (товар) з конкурентами-аналогами [7].

Оскільки кожен клієнт має індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність підприємства готельного господарства здобуває ще й індивідуальний відтінок. Кількість таких параметрів залежить від виду та складності готельного продукту в технічному і експлуатаційному відносинах, а також від необхідної точності оцінки, мети дослідження та інших зовнішніх факторів.

Особливе місце у забезпеченні та підтримці конкурентоспроможності готельних послуг [14] займає сервіс - за його відсутності послуги, що надаються підприємством готельного господарства втрачають свою споживчу цінність (або частину її), стають неконкурентоспроможними і клієнт-споживач від них відмовляється. Навпаки, добре налагоджений сервіс посилює конкурентну позицію підприємства на ринку, сприяє формуванню нового цільового сегменту ринку готельних послуг, підвищує конкурентоспроможність готельних послуг, які надаються цим підприємством, сприяє підвищенню його прибутковості й створює позитивний імідж підприємства.

Сервісне обслуговування готельного господарства включає безліч різноманітних послуг. Перелік послуг постійно доповнюється, видозмінюється і диференціюється в залежності від розмірів готелю, його місця розташування, рівня комфортабельності й інших умов. Управління конкурентоспроможністю підприємства готельного господарства пов'язано з новими додатковими послугами, з одночасним процесом реконструкції і модернізації існуючих. Вирішення цих завдань ускладнюється відсутністю необхідних коштів у підприємств готельного господарства. Адже сучасний стан готельних послуг характеризується відсутністю реальних інвестицій, низьким рівнем готельного сервісу, недостатньою кількістю готельних місць, дефіцитом кваліфікованих кадрів.

Таким чином, управління конкурентоспроможністю підприємств готельного господарства відрізняється обов'язковою наявністю інноваційного моменту, який може бути пов'язаний зі створенням нової готельної послуги, впровадженням прогресивних інформаційних технологій, з використанням нових організаційних форм і та ін. Одним із оптимальних варіантів вирішення цієї проблеми з урахуванням реального становища підприємств готельного господарства для підвищення його конкурентоспроможності є пошук нових цільових аудиторій, визначення ще не охвачених сегментів ринку.

1.3 Шляхи підвищення конкурентоспроможності готельного підприємства

На сучасному етапі економічного розвитку проблема конкурентоспроможності займає центральне місце в економічній політиці держави. Підвищення конкурентоспроможності стосується всіх рівнів ієрархії: продукції та послуг, галузі, регіону та держави в цілому, але особливої важливості набуває конкурентоспроможність підприємства як основної ланки економіки. Не зважаючи на велику кількість факторів, які вливають на конкурентоспроможність підприємства, визначальним фактором залишається його здатність виробляти конкурентоздатну продукцію чи послуги й створювати умови для їх просування на ринок.

Прагнення готельних підприємств досягти комерційного успіху зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності послуг, що надаються, за рахунок комплексного розв'язання проблеми через удосконалення діяльності всіх служб і підрозділів готелю.

Ця думка знаходить підтвердження в дослідженнях І.В. Багрової та О.Г. Нефедотової [2], які вважають, що не слід надавати перевагу окремим чинникам, оскільки складові конкурентоспроможності формують зазначений стан загалом, а неврахування окремих складових може знизити можливості підприємства.

Вагомий внесок в дослідження проблеми й розвитку теорії конкуренції та конкурентоспроможності внесли класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, а також Й. Шумпетер, Ф. Котлер, М. Мескон, М. Портер, А. Дж. Стрікленд, А. Томпсон.

Науково-методичним основам управління конкурентоспроможністю присвячено праці Г.Л. Азоєва, Р.А. Фатхутдінова, А.Ю. Юданова, П.С. Смоленюка, Л.В. Балабанової. Особливості конкурентоспроможності готельних підприємств висвітлено в працях Н. О. Восколович, С. С. Скобкіна, Х.Й. Роглєва, А.С. Кускова.

Не зважаючи на достатню кількість наукової та методичної літератури, присвяченої управлінню конкурентоспроможністю підприємств, ряд питань, пов'язаних з управлінням конкурентоспроможністю готельного підприємства, є невирішеними.

На теперішній час для вітчизняних підприємств завдання підвищення конкурентоспроможності є особливо актуальним в зв'язку з тим, що негативні наслідки економічних реформ, які було проведено в 90-ті роки, суттєво послабили їх позиції на внутрішньому та зарубіжному ринках. Ці проблеми актуальні й для готельних підприємств в умовах інтеграції України у світовий економічний простір, виходу на міжнародний ринок і розширення, таким чином, кола потенційних конкурентів.

В сучасних умовах кожному готельному підприємству важливо правильно оцінити свою ринкову позицію для визначення оптимальних заходів та інструментів ведення конкурентної боротьби.

Аналізі сутності конкуренції доцільно розглядати через виокремлення та розуміння ключових термінів та понять, серед яких - об'єкт, суб'єкт та предмет конкуренції.

Саме відокремлення предмета конкуренції від її об'єкта показує, що у конкурентній боротьбі існує не одна, а дві сфери впливу: товар (предмет), з одного боку, та споживач (об'єкт) - з іншого [16].

Підприємство виступає в якості суб'єкта конкуренції, яка виникає між суб'єктами ринкових відносин та потребує від підприємства забезпечення певної конкурентоспроможності.

На сьогоднішній день не існує загальновизнаного поняття конкурентоспроможності внаслідок його багатоаспектності. Для розуміння поняття конкурентоспроможності зарубіжні науковці використовували різні підходи: Д. Рікардо охарактеризував його на основі порівняльних витрат, М. Портер ? на порівнянні конкурентних переваг, ефективності використання ресурсів та менеджменту; конкурентний статус фірми використовував І. Ансофф.

Серед визначень поняття конкурентоспроможності науковцями, особливої уваги заслуговують визначення Г.Л. Азоєва, А.Ю. Юданова та Р.А. Фахутдинова. Так, Г.Л. Азоєв розглядає конкурентоспроможність як здатність фірми конкурувати на ринках з виробниками й продавцями аналогічних товарів за допомогою забезпечення більш високої якості, доступних цін створення зручності для покупців, споживачів [9].

Р. А. Фатхутдінов під конкурентоспроможністю розуміє здатність фірми випускати конкурентоздатну продукцію, переваги фірми по відношенню до інших фірм цієї галузі усередині країни і за її межами [17].

На думку А.Ю. Юданова, конкурентоспроможністю є ступінь привабливості конкретного продукту для споживача, який здійснює реальну покупку [18].

Аналіз вищезазначених визначень дає можливість узагальнити визначення конкурентоспроможності підприємства: конкурентоспроможність підприємства - це перевага над аналогами в конкретних сегментах ринку в певний період часу і здатність виготовляти й продавати якісні товари та послуги, орієнтовані на задоволення потреб і можливостей споживачів.

Основними ознаками конкурентоспроможності, як одного з критеріїв ефективності економічного суб'єкта, є:

- відносний (порівняльний) характер - конкурентоспроможність проявляється тільки через порівняння характеристик економічного суб'єкта з характеристиками інших суб'єктів даного ринку;

- релевантний характер критерію конкурентоспроможності, який означає, що траєкторія руху даного економічного суб'єкта (його конкурентна позиція) відносно інших суб'єктів може бути визначена тільки в межах релевантного зовнішнього середовища; часовий характер критерію конкурентоспроможності характеризує положення суб'єкта у конкурентному полі в координатах часу як результат його конкурентної діяльності [15].

Конкурентоспроможність підприємства досягається при тривалій і бездоганній роботі на ринку.

Підприємство, яке працює тривалий період часу на ринку, має суттєві переваги перед тим підприємством, яке тільки входить на цей ринок або працює на ньому короткий проміжок часу. Іншими словами, конкурентоспроможність підприємства визначають її конкурентні переваги.

І. І. Дахно під конкурентними перевагами розуміє унікальні активи, якими володіє підприємство і які допомагають перемагати в конкурентній боротьбі, Л.В. Балабанова [3] - сильні сторони підприємства, що забезпечують перевагу над конкурентами і є важливими для цільового ринку. Дослідниця виокремлює три основні конкурентні переваги, акцентуючи визначальну роль маркетингу у їх формуванні: організаційні, функціональні, які ґрунтуються на взаємовідносинах із зовнішнім середовищем. До організаційних переваг належать: досвід маркетингової діяльності; оргструктура управління маркетингом, умови ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими структурними підрозділами.

Функціональні переваги охоплюють показники діяльності в функціях маркетингу: знання споживачів, їхніх запитів і переваг у розрізі цільових ринків; конкурентоспроможність товарів (послуг), ефективний розподіл, ефективна збутова політика, гнучка політика цін, дійова комунікаційна політика і тощо. Переваги, основані на відносинах із зовнішнім середовищем, ґрунтуються на сформованих відносинах оптимальної взаємодії із чинниками як макросередовища - політичними, організаційними, економічними структурами, соціальними органами та іншими, так і чинниками мікросередовища - споживачами, постачальниками, маркетинговими посередниками, іншими контактними аудиторіями [3].

Смоленюк П.С. на основі проведеного аналізу підходів до класифікації конкурентних переваг запропонував класифікацію конкурентних переваг підприємства за шістьма критеріями: відношенням до системи (підприємства); сферою прояву; джерелами створення та можливістю імітації; тривалістю дії; місцем формування; видом ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги.

Таким чином, під конкурентними перевагами слід розуміти сильні сторони підприємства, якщо вони забезпечують перевагу над конкурентами і є важливими для цільового ринку.

Розвиток готельного господарства в умовах ринкової економіки потребує підвищення конкурентоспроможності готельних підприємств на внутрішньому й світовому туристському ринку.

Отже, основними завданнями в сфері готельного бізнесу стають створення конкурентних переваг і підвищення конкурентоспроможності, пошук нових шляхів розвитку, оновлення власної політики з урахуванням динамічного ринку готельних послуг, що розвивається.

Оскільки готельна послуга є результатом діяльності готельного підприємства, вважаємо доцільним розглядати її як системоутворюючий фактор, конкурентоздатність якої можливо забезпечити лише за умови комплексного підходу до формування конкурентних переваг.

З одного боку, розробити пропозиції, які б забезпечували позитивний результат для усіх готельних підприємств, здається неможливим завданням, тому що кожне з підприємств здійснює свою діяльність в різних умовах. З іншого боку, будь-яке готельне підприємство надає послуги гостинності, які й є єднальним чинником в їх характеристиках.

В процесі пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності готельного підприємства ми звернулись до проблеми результатів гостинності, які визначаються позитивним або негативним сприйняттям клієнтом готелю сукупного процесу обслуговування, за такими параметрами, як безпека середовища й умов обслуговування, сталість якості обслуговування, форми поведінки обслуговуючого персоналу, повнота набору послуг, технічна і естетична комфортність навколишнього середовища, доступність одержання обслуговування, короткочасність очікування обслуговування.

Позитивні результати гостинності виявляються в збільшенні постійних клієнтів готелю, розширенні популярності його торгової марки, підвищенні прибутку, що й визначається як конкурентоспроможність та можуть бути забезпечені шляхом сукупної взаємодії умов гостинності в єдиному технологічному процесі, який скоординовано моделлю гостинності. Основними складовими моделі гостинності є: гість - послуга - середовище, які й було покладено в основу технологічної, гуманітарної й комерційної концепцій гостинності. Розглянемо концепції гостинності з точки зору їх потенціалу щодо підвищення конкурентоспроможності готельного підприємства [10].

Технологічна концепція визначає організацію комфортних умов і гостинності через створення технологічного стандарту, який передбачає виконання технократичних та технологічних вимог.

Технологічні вимоги передбачають дотримання Будівельних Норм України, Санітарних Правил і Норм, Правил пожежної безпеки, а також вимог, визначених в міждержавних та національних стандартах щодо туристсько-екскурсійного обслуговування та надання туристичних послуг. Технологічні вимоги ґрунтуються на планувальній і функціональній організації технологічного процесу, дотриманні технологічних інструкцій та правил обслуговування. Підвищення якості матеріально-технічної бази готелю, використання сучасних технологій в діяльності та їх уніфікація, оптимізація організаційної структури управління готелем буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності готелю.

Умови надання послуг та процес обслуговування клієнтів є визначальними параметрами гуманітарної концепції гостинності, яка орієнтована на формування позитивного іміджу готелю у споживачів. Зусилля керівництва, спрямовані на розширення асортименту послуг, їх відповідності потребам і вподобанням споживачів, а також підвищення їх якості, дають можливість готельному підприємству бути конкурентоздатним на ринку готельних послуг. Але з урахуванням того, що і споживач, і обслуговуючий персонал є частиною послуги внаслідок того, що процес її виробництва і споживання співпадають, особливого значення набувають особисті якості обслуговуючого персоналу та його участь в процесі обслуговування. Професійність персоналу та його здатність надавати послуги у визначеній якості та у відповідності з вимогами споживачів, може забезпечити конкурентну перевагу готельного підприємства.

В основі комерційної концепції гостинності лежить облік динаміки цін і послуг. Стратегія діяльності готельного підприємства повинна бути зорієнтована на забезпеченні його гнучкості стосовно до потреб і запитів споживачі, які постійно змінюються, а також на відповідності ціни та якості послуг, що надаються. Формування стратегії готельного підприємства на основі аналізу потреб клієнтів дасть змогу визначити загальну стратегію гостинності через формування філософії підприємства. Результатом реалізації цієї концепції буде повторне звертання гостя, що й можна визначити як конкурентну перевагу готелю.

Готельну послугу необхідно розглядати як системо утворюючий фактор, який може забезпечити конкурентоспроможність готельного підприємства шляхом комплексного підходу до її формування. В якості основних шляхів запропоновано комплексну реалізацію технологічної, гуманітарної та комерційної концепцій гостинності, результатом якої буде створення конкурентних переваг, які й забезпечать відповідний рівень конкурентоспроможності готельного підприємства.



Розділ 2 характеристика виробничо-господарської діяльності ГК «Турист»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Тризірковий готель «Турист» - величезний 27 - поверховий будинок. Це найбільший готель в Києві. Він розташований на лівому березі Дніпра в 15-20 хвилинах ходьби від центру міста Києва. Станція метро Лівобережна знаходиться безпосередньо біля готелю. Звідси зовсім близько до кращих парків і пляжів міста. З вікон готелю добре видно найвидатніші пам'ятки Києва, чудові пейзажі Дніпра і храми Києво-Печерської Лаври. «Турист» - найближчий готель до Міжнародного Експоцентру Києва.

Facade

Загальна кількість номерів - 378

Кредитні карти приймаються - mastercard

Розташування

Відстань до центру міста - 6 км

Відстань до залізничного вокзалу - 10 км

Відстань до метро - 209 м

Назва найближчої станції - метро Лівобережна

Міжнародний Аеропорт Бориспіль міста Києва - 30 км



Послуги

Послуги у закладі

постільна білизна та зміна рушників, щоденне прибирання, послуги побудки, безпровідний інтернет

Платні послуги у закладі

Обмін валют, банкомат, копіювальні послуги, послуги факсу, доступ до інтернету, праска на стойці готелю, послуга прання, кімната для багажу, масаж, медичні послуги, обслуговування номерів, сейф на стойці, зайняття спортом, послуги трансферу, торгові автомати

Проведення Конференцій та бізнес зустрічей

Розміри у квадратних метрах - 30-450

Розміщує мінімальну кількість - 15

Розміщує максимальну кількість людей - 300

Conference hall

Conference hall



Обладнання

Обладнання закладу:

ліфт, зона для куріння, публічні місця відпочинку.

Обладнання закладу за оплату:

бар, кафетерій, конференц зал, окремі зали для проведення невеликих зустрічей або конференцій, спортивна зала, перукарня, інтернет куток, заборонено курити на всій територій закладу, відкрита парковка, більярдний стіл, публічні телефони, ресторан, магазини

Обладнання номерів:

кондиціонери у кімнатах, ванна кімната, протипожежна система, холодильник, фен, опалення, кімнати для некурящих, телефон, радіо, кімнати придатні для інвалідів, дзеркало для гоління, детектор диму, кімнати для курців, звукоізольовані номери, туалетні приналежності, кабельне телебачення, супутникове телебачення, автоматична побудка, робочий стіл

Готель «Турист» пропонує своїм гостям комфортабельні номери: одномісні, двомісні, напівлюкси та люкси. У всіх номерах є зручності, ТБ і телефон. Чай, кава, воду, печиво та ін.. можна замовити за додаткову оплату, звернувшись до старшої покоївки по поверху.

Standard Room



Standard Single Room

Economy Single Room

Economy Room



Junior Suite 1

Junior Suite 2

Junior Suite3

Ресторан готелю «Турист» з його чотирма обідніми залами і трьома банкетними залами пропонує українську, російську і європейську кухню.

Restaurant

Restaurant

Bar

Любителів вечірніх розваг готель запрошує в розважальний комплекс «Joss» («амулет»), що знаходиться на третьому поверсі готелю. Комплекс займає величезну площу - вулицю «Joss». Тут же Ви знайдете англійський паб, ресторан європейської кухні «Рів'єра», японський ресторан «Кіото», вечірній клуб і казино.

Додаткові послуги

- послуги для ділових людей, включаючи ксерокс, факс, комп'ютер, Інтернет і електронна пошта;

- сувенірний магазин;

- камера зберігання;

- 2 стоянки для 250 автомобілів (охороняються 24 години на добу);

- транспортне обслуговування;

- пункт обміну валюти (цілодобово);

- таксі;

- стоматолог;

- поблизу від готелю знаходиться Міжнародний Виставковий Центр;

- інформаційне бюро;

- поштове відділення;

- камера зберігання;

- сауна; масажний кабінет;

- перукарня.

Маркетингова діяльність

Маркетинговою діяльністю в готелях займаються окремі відділи, які мають на меті підвищити рівень продаж своїх основних та додаткових послуг.

Для цього проводяться різні дослідження туристичного ринку, вивчаються сезонні коливання попиту, специфічні уподобання клієнтури, особливості внутрішнього середовища готелю, світовий досвід.

Готель не має спеціального відділу, який би працював у вищезазначеному напрямку. Його функції частково розподіляються між директором, заступником директора, планово-економічним відділом та референтом.

Керівництво визначає основну маркетингову стратегію, яка полягає у готелі «Турист» у прогнозуванні кон'юнктури ринку, визначенні туристичних фірм-партнерів, підписанні договорів з ними, розробці поліграфічних видань, рекламі в СМІ.

Готельний комплекс «Турист» використовує наступні заходи для залучення клієнтів:

власний сайт www.hotel-tourist.kiev.ua, який містить достатньо інформації трьома мовами про послуги, розташування готелю, представлені фото номерів з їх описанням, цінами та кількістю. З сайту можна замовити проживання та інші послуги;

інформація про готель знаходиться також на сайтах та рекламних проспектах туристичних фірм та пошукових порталів;

особиста участь керівництва (звертання до солідних потенційних партнерів із запрошенням скористатися послугами готелю);

розробляються та друкуються рекламні матеріали: буклети, візитки, конверти, вітальні листівки, календарі, сувенірні карти тощо;

готель бере участь у міжнародних конференціях та виставках.

Окремого рекламного бюджету на зазначені заходи не планується. Але в останні роки обсяг коштів на рекламну діяльність постійно зростає.

Як свідчить практика, готелю вдається успішно проводити маркетингову кампанію, оскільки кожного року спостерігається помітне зростання обсягів послуг.

У майбутньому готель «Турист» має намір створити відділ маркетингу та продаж, що дасть змогу працювати ефективніше та досягти більш значних успіхів.

Управління здійснюється сукупністю підрозділів: фінансовий, матеріально-технічний, адміністративний, планово-економічний, виробничий, інформаційний що спеціалізуються на виконанні конкретних видів робіт, необхідних для прийняття рішень в системі функціонального управління.

Організаційна структура управління ГК «Турист» наведена на рис. 2.1.

На нашу думку організаційна структура має недоліки:

надмірна зацікавленість в реалізації цілей і завдань «своїх» підрозділів;

складнощі в підтримці постійних взаємозв'язків між різними функціональними службами;

поява тенденцій надмірної централізації;

тривала процедура прийняття рішень;

організаційна форма важко реагує на зміни.

Готель дотримується політики залучення молодих фахівців. Необхідні вимоги при цьому - досвід роботи й знання іноземної мови.

Рис. 2.1 Організаційна структура ГК «Турист»

2.2 Аналіз результативності функціонування ГК «Турист"

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані фінансової звітності: баланс (Додаток А);звіт про фінансові результати (Додаток Б).

Дані наведені в табл. 2.1 свідчать про те, що за 2012 рік: прибуток від основної діяльності збільшився на 1003 тис. грн., або на 37,7%; чистий прибуток збільшився на 373 тис. грн.., або 25,1%;

Таблиця 2.1

Аналіз основних показників готелю «Турист» за 2011 та 2012 рр.

Показники	2011 р.	2012 р.	Відхилення
			Абсолютне,+/-	Відносне,%
1	2	3	4	5
Доход від реалізації послуг, тис. грн.	18653	22096	+3443	18,5
ПДВ, тис. грн. (РПДВ)	2865	3676	+811	28,3
Готельний збір та інші податки з доходу, тис. грн.	1420	0	-1420	-100,0
Собівартість послуг (поточні витрати), тис. грн.	11709	14758	+3049	26,0
Прибуток від основної діяльності, тис. грн.	2659	3662	+1003	37,7
Чистий прибуток, тис. грн.	1488	1861	+373	25,1

Аналіз фінансової стійкості готельного комплексу «Турист»

В ринкових умовах, незалежно від форм власності, джерел фінансування одним із важливих завдань аналізу фінансового стану підприємства є вивчення показників, що відображають його фінансову стійкість. Вона характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням коштами й ефективним їх використанням у процесі поточної господарської діяльності.

Отже, фінансова стійкість господарюючого суб'єкта - це такий стан його грошових ресурсів, що забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності за мінімального рівня підприємницького ризику.

Дані для оцінки та аналізу складу і розміщення активів готельного комплексу «Турист», наведено в табл. 2.2

А - темп приросту реальних активів, %

О - основні засоби і вкладення без урахування зносу, торгової націнки по нереалізованим товарам, нематеріальних активів, використаного прибутку;

З - запаси і витрати майбутніх періодів;

К - кошти, розрахунки та інші активи без урахування використаних позикових коштів;

О - попередній період;

1 - поточний період.

Одержано:

Важливим показником оцінки фінансової стійкості готельного комплексу «Турист» є темп приросту реальних активів.

Реальні активи - це реально існуюче власне майно і фінансові вкладення по їхній дійсній вартості.

Реальні активи не є нематеріальні активи, знос основних фондів і матеріалів, використання прибутку, позикові засоби.

Темп приросту активів характеризує інтенсивність нарощування майна і визначається за формулою:

Таким чином, інтенсивність приросту реальних активів за 2012 рік склала 5,8%, що свідчить про поліпшення фінансової стійкості готельного комплексу «Турист».

За даними табл. 2.2 видно що активи збільшились на 1044 тис. грн. - з 18641 тис. грн. до 19685 тис. грн.

конкурентоспроможність виробничий господарський готельний



Таблиця 2.2

Аналіз складу і розміщення активів готельного комплексу «Турист» за 2012 рік

Активи	На початок року	На кінець року	Зміна (+,-)
	тис. грн.	у % до результату	тис. грн.	у % до результату	тис. грн.	%
1	2	3	4	5	6=4-2	7=5-3
1. Нематеріальні активи (залишкова вартість)	0	0	0	0	0	0
2. Основні засоби (залишкова вартість)	17517	94,0	18833	95,7	1316	1,7
3. Капітальні вкладення	0	0	0	0	0	0
4. Інші поза оборотні активи	0	0	0	0	0	0
5. Оборотні засоби, всього:	1124	6,0	852	4,3	-272	-1,7
5.1 Запаси і затрати	212	1,1	270	1,4	58	0,2
5.2 Кошти і короткострокові цінні папери	532	2,9	221	1,1	-311	-1,7
5.3 Дебіторська заборгованість та інші активи	263	1,4	234	1,2	-29	-0,2
5.4 Інші оборотні активи	0	0	0	0	0	0
Разом:	18641	100,0	19685	100	1044	0,0

Для проведення аналізу треба вивчення динаміки і структури джерел фінансових ресурсів готельного комплексу «Турист» на підставі даних пасиву бухгалтерського балансу.

Аналіз даних табл. 2.3 показав, що сума всіх джерел фінансування збільшилась на 1044 тис. грн., у тому числі власні засоби збільшились на 1053 тис. грн., поточні зобов'язання зменшились на 9 тис. грн.

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки і структури джерел фінансових ресурсів за 2012 рік

Подобные документы

• Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах глобалізації: проблеми та перспективи

  Оцінка фінансово-господарської діяльності промислового підприємства. Аналіз показників рентабельності, ліквідності і платоспроможності організації. Розробка стратегії цільової конкуренції в системі управління конкурентоспроможністю сучасного підприємства.
  
  дипломная работа [938,4 K], добавлен 12.01.2015
  

• Сучасні технології управління колективами в туризмі

  Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні. Технології управління колективами. Кадровий потенціал підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Підбір управлінських кадрів і формування їх резерву.
  
  курсовая работа [55,8 K], добавлен 26.11.2014
  

• Аналіз діяльності будівельної компанії ТОВ "Юмас"

  Організаційно-економічна характеристика підприємства. Управління матеріально-технічною, виробничо-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами. Управління стратегічним розвитком підприємства та його конкурентоспроможністю.
  
  отчет по практике [772,1 K], добавлен 16.11.2014
  

• Управління підприємством на прикладі готелю "Свердловськ"

  Характеристика організації роботи закладу готельно-ресторанного господарства. Динаміка показників виручки, собівартості та валового прибутку готелю. Проблеми управління кадрами, система мотивації менеджерів готелю, структура доходів, опис цілей.
  
  отчет по практике [175,1 K], добавлен 20.12.2015
  

• Культура поведінки та діловий етикет працівників ресторанів готельно-туристичного комплексу

  Сутність показників культури та якості обслуговування для підприємств ресторанного господарства. Управління якістю та споживча оцінка сервісних послуг в готельно-ресторанному бізнесі. Вимоги до організації обслуговування споживачів в ресторанах.
  
  курсовая работа [62,3 K], добавлен 10.03.2010
  

• Шляхи підвищення ефективності управління колективом в готелі "Premier Palace"

  Система управління кадрами на підприємстві. Формування кадрового потенціалу підприємства готельно-ресторанного господарства на прикладі готелю "Premier Palace". Склад та оцінка трудових ресурсів. Використання сучасних технологій в управлінні персоналом.
  
  курсовая работа [46,8 K], добавлен 16.02.2015
  

• Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах маркетингової орієнтації

  Конкурентоспроможність підприємства: сутність і актуальність в умовах ринкової економіки, управління в системі маркетингового менеджменту. Діагностика системи управління підприємством, шляхи та стратегічний підхід до вдосконалення даного процесу.
  
  дипломная работа [339,4 K], добавлен 15.06.2014
  

• Управління якістю обслуговування в підприєствах ресторанного господарства

  Поняття, значення, зміст категорії якості в сучасних умовах, вітчизняний та міжнародний досвід розвитку управління нею. Організаційно-управлінський стан підприємства та аналіз його виробничо-господарської діяльності. Напрямки підвищення якості послуг.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.02.2012
  

• Організація управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства

  Теоретико-методологічні основи організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможністю. Характеристика ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг". Напрямки покращення організації управління витратами. Ефективність запропонованих заходів.
  
  дипломная работа [128,4 K], добавлен 18.11.2008
  

• Управління конкурентоспроможністю готельного бізнесу

  Розробка організаційної структури в готельному бізнесі. Конкурентоспроможність та конкурентні переваги готелів. SWOT-аналіз готельного господарства "Опера". Розробка організаційної структури готелю. Оцінка заходів з підвищення конкурентоспроможності.
  
  курсовая работа [837,4 K], добавлен 19.03.2015
  

• Система управління кафе "Амалья"

  Дослідження предмету та завдань менеджменту готельно-ресторанного бізнесу. Управління документацією та нормативно-технічною базою кафе "Амалья". Управління постачальниками підприємства, складським та транспортним господарством, асортиментом продукції.
  
  отчет по практике [88,6 K], добавлен 25.12.2012
  

• Малий бізнес України. Проблеми та перспективи розвитку

  Сучасний стан розвитку підприємств малого бізнесу в індустрії гостинності. Особливості управління підприємствами малого бізнесу в індустрії гостинності. Характеристика факторів, що впливають на розвиток малого бізнесу в індустрії гостинності в Україні.
  
  курсовая работа [159,9 K], добавлен 10.09.2008
  

• Особливості системи управління стратегією диверсифікованого підприємства ТОВ "Комунтехсервіс"

  Удосконалення системи управління стратегією й підвищення рівня ефективності функціонування на прикладі ТОВ "Комунтехсервіс". Основи стратегічного управління диверсифікованими підприємствами, методи їх аналізу. Аналіз господарської діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [668,4 K], добавлен 08.11.2011
  

• Комплексний заклад ресторанного господарства

  Ареал діяльності закладу, аналіз ринку послуг та його конкурентного середовища. Розробка проекту виробничо-торговельної діяльності, охорони праці та техніки безпеки, санітарного режиму закладу. Оцінка ефективності капітальних вкладень, їх окупності.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 28.03.2011
  

• Ефективність управління підприємством

  Значення, види ефективності. Сутність ефективності управління. Критерії та показники ефективності управління. Аналітична оцінка ефективності господарської діяльності підприємства. Оцінка ефективності діяльності поза виробничих підприємницьких структур.
  
  курсовая работа [107,4 K], добавлен 21.11.2008
  

• Управління якістю і конкурентоспроможністю машинобудівної продукції

  Стандартизація і сертифікація машинобудівної продукції, її характеристика. Управління тотальною якістю, форми і методи досягнення конкурентної переваги. Основні фактори і шляхи забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняного машинобудування.
  
  реферат [25,0 K], добавлен 20.06.2009
  

• Аналіз діяльності готельно-ресторанного підприємства

  Дослідження готельного господарства як однієї з складових туристської індустрії. Особливості найпростішої функціональної схеми готелю, значення майданчика для паркування автотранспорту. Функції служби прийому готелю. Послуги, що надаються в готелях.
  
  отчет по практике [894,8 K], добавлен 04.06.2019
  

• Управління фінансовим станом підприємства у кризових умовах

  Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства. Особливості управління фінансами підприємства в умовах кризи. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства, шляхи удосконалення управління в даній сфері.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 09.01.2015
  

• Управління інвестиційним потенціалом підприємства

  Дослідження та розробка інструментарію удосконалення процесу управління інвестиційним потенціалом сучасних промислових підприємств України. Характеристика господарської діяльності ТОВ "Зіньківська цегла". Оцінювання ефективності запропонованих заходів.
  
  курсовая работа [450,3 K], добавлен 14.12.2013
  

• Шляхи підвищення ефективності управління бізнесом туристичних підприємств

  Характеристика системи планування фірмою. Аналіз управління в організації. Підвищення якості надання туристичних послуг. Активізація маркетингового забезпечення розвитку підприємства. Використання світового досвіду у підвищенні ефективності управління.
  
  дипломная работа [148,6 K], добавлен 15.09.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам