Стратегії управління ресурсами підприємства та особливості їх вибору

Результати оцінки сучасної системи ресурсозабезпечення підприємств машинобудівної галузі свідчать про необхідність розробки механізму реформування ресурсного забезпечення з урахуванням стану життєвого циклу підприємства, основними положеннями якого є:

· найважливішими принципами реформування процесу ресурсного забезпечення з урахуванням стану життєвого циклу підприємства є: поєднання основ процесу ресурсного забезпечення з системою управління життєвим циклом підприємства; вартісний підхід, системний підхід; цільовий підхід.

· цілями проведення реформування системи ресурсного забезпечення є: кардинальна зміна системи ресурсного забезпечення та управління нею; зниження рівня витрат на забезпечення функціонування системи. Цілі реформування системи ресурсного забезпечення з урахуванням життєвого циклу підприємства досягаються шляхом вирішення наступних задач: зниження собівартості продукції, що випускається (у тому числі зниження матеріаломісткості та енергоємності); заміни дефіцитних матеріалів; зниження питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції; зниження рівня експлуатаційних витрат.

· проведення реформування системи ресурсного забезпечення на етапі помірного чи різкого спаду підприємства є обов'язковим.

· результати реформування повинні використовуватися для забезпечення безперервного підвищення ефективності процесу ресурсного забезпечення, процесу виробництва та господарської діяльності підприємства.

Для застосування розробленого алгоритму на підприємствах машинобудівної галузі рекомендується здійснювати вивчення технічної і економічної інформації з об'єкту реформування;

Сучасна система ресурсозабезпечення та ресурсовикористання промислових підприємств має свої переваги та недоліки.

До переваг належать: обґрунтованість процесу ресурсозабезпечення підприємства з точки зору нормативної бази; рівномірне виконання плану матеріально-технічного забезпечення підприємства; ефективний вибір постачальників матеріальних ресурсів.

До недоліків належать: не сприймання керівниками підприємств та їх підрозділів процесу ресурсного забезпечення як основної складової ефективної господарської та підприємницької діяльності; на підприємствах відсутня зручна система нормування витрат матеріальних ресурсів; служби ресурсного забезпечення машинобудівних підприємств, як правило, представлені достатньо обмежено та недосконало; в більшості випадків через недостатній рівень фінансових ресурсів матеріальні ресурси закуповуються невеликими партіями в місцевих постачальників-посередників, ціни в яких значно вищі, але продукція продається малими партіями; показники ефективності ресурсного забезпечення підприємства обчислюються та досліджуються не безпосередньо в відділі забезпечення, а в планово-економічному відділі, тому працівники служб ресурсного забезпечення часто необізнані про реальний стан справ процесу, який підпорядкований саме їм; низький рівень застосування сучасних інформаційних систем та технологій, зокрема Інтернет.

Результати дослідження засвідчили необхідність розробки алгоритму процесу ресурсного забезпечення з урахуванням стану життєвого циклу підприємства. Основною ідеєю даного алгоритму є визначення складових та особливостей процесу ресурсного забезпечення на кожному етапі життєвого циклу підприємства.

Особливу увагу на машинобудівних підприємствах потрібно звернути на стадію спаду, яка передбачає те, що спад виробництва продукції обумовлює зниження інтенсивності споживання ресурсів; нечітке виконання плану ресурсного забезпечення; пошук постачальників з низькою ціною ресурсів; прагнення знизити матеріалоємність продукції; застосування ресурсозберігаючих заходів.

На заключному етапі здійснюється впровадження рекомендацій щодо процесу ресурсного забезпечення з урахуванням стану життєвого циклу підприємства, контроль впровадження, оформлення акту про впровадження, оцінка результатів. Впровадження рекомендацій повинне здійснюватися при реалізації заходів плану впровадження нової техніки, прогресивної технології, плану техніко-економічного і соціального розвитку, направленого на підвищення ефективності виробництв як засоби досягнення конкретної мети фірми (у тому числі і максимізації кінцевого прибутку).

ВИСНОВКИ

Ресурси відіграють ключову роль в управлінні будь-якими підприємствами. Від якості ресурсів та їх обсягів на підприємстві залежить конкурентоспроможність його товарів або послуг, можливість підприємства реалізувати на ринку певну стратегію дій та задовольнити попит споживачів. На жаль, у сучасних умовах господарювання підприємства змушені функціонувати та розвиватися в умовах ресурсних обмежень, які можуть бути викликані як зовнішніми (наприклад, зміна законодавчої бази, проблеми з постачанням товарів, обмеження каналів збуту товарів, інфляційні процеси тощо), так і внутрішніми (наприклад, відсутність необхідної торговельної площі, фінансових ресурсів для розвитку підприємства, нестабільності кількості товарних запасів тощо) чинниками.

Кожна з розглянутих ресурсних стратегій повинна мати у своєму складі визначення напрямків використання окремих видів ресурсів. Причому схемою процесу розподілу ресурсів конкретизуються попередні (вихідні для розробки стратегій) розрахунки, в яких обґрунтовувався склад та обсяги ресурсів, необхідних для забезпечення нормального функціонування організації у стратегічній перспективі.

Узагальнюючи викладений матеріал, можна зробити висновок, що в умовах підвищеного ризику та мінливості умов здійснення господарської діяльності підприємства вимушені приділяти особливу увагу стратегічному аспекту їх функціонування. Ресурси ж підприємства є основою, завдяки якій підприємство здійснює свою діяльність. Саме від ресурсів залежить ефективність і результативність підприємств, що вимагає від них особливої уваги щодо формування та використання ресурсів. Ресурси підприємства являють собою джерело забезпечення протікання всіх процесів на підприємстві під час здійснення діяльності. Особливо підприємствам слід звернути увагу на стратегічні ресурси, оскільки саме від їх якості, можливостей та умов формування й використання залежить стратегічна позиція підприємства.

Стратегічними ресурсами підприємства є джерела забезпечення функціонування підприємства на стратегічному рівні, які можуть бути у будь-якому вигляді. Серед стратегічних ресурсів можна виділити такі групи стратегічних ресурсів: енергетичні, матеріально-сировинні, комерційні, маркетингові, технічні, технологічні, інформаційні, трудові, організаційні, фінансові, просторові, інноваційні, товарні, ринкові, часові. З метою забезпечення стратегічного розвитку підприємства необхідно здійснювати управління стратегічними ресурсами, поступово створюючи умови для соціально відповідального формування та використання ресурсів всіх рівнів.

У процесі дослідження був сформований економічного механізму ресурсозбереження на підприємстві «Харківський тракторний заводі мені С.Орджонікідзе» на основі встановлення взаємозв'язку між ресурсним забезпеченням та ефективністю виробництва.

Виходячи з опрацьованого матеріалу , були виконані наступні цілі:

- Визначено теоретичні засади ресурсозабезпечення та ресурсних стратегій;

- Досліджено види ресурсів на підприємстві та зазначити місце кожного з видів у «ресурсному портфелі» підприємства;

- Виявлено особливості ресурсозабезпечення та ресурсозбереження умовах сучасного економічного розвитку та розробити можливі шляхи підвищення ресурсного забезпечення;

- Розроблені можливі ресурсні стратегії для обраного підприємства та спрогнозувати подальші перспективи розвитку та досліджень.

Размещено на Allbest.ru