Аналіз стану управління якістю на ПАТ АК "Богдан Моторс"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теорія та практика управління якістю

1.1 Якість продукції: суть і значення для забезпечення ефективності діяльності підприємства та конкурентоспроможності продукції

1.2 Формування теоретичної концепції управління якістю

1.3 Стандартизація та сертифікація як основа забезпечення якості продукції та послуг

1.4 Практичний досвід управління якістю продукції на ПАТ АК "Богдан моторс"

Розділ 2. Аналіз стану управління якістю на ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.1 Загальні відомості про ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.2 Техніко-економічний аналіз результатів діяльності ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.3 Організаційний аналіз управління якістю на ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.4 Аналіз основних техніко-економічних показників ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.5 Аналіз економічних показників ПАТ АК "Богдан Моторс"

2.6 Аналіз майнового стану ПАТ АК "Богдан Моторс"

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Останнім часом ми все частіше зустрічаємося з такими поняттями як якість, конкурентоспроможність та безпеку продукції, говоримо про сертифікацію продукції, вимагаємо дотримання законів і захисту прав споживачів. Все це свідчило про зміну нашого ставлення до якості товарів і послуг.

У ринкових умовах ніякі інвестиції не врятують підприємство, якщо воно не зможе забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції або послуг, і тому саме якості віддають перевагу покупці і замовники. Для забезпечення якості необхідно чітке управління якістю. Звідси такий інтерес підприємств до управління якістю, які усвідомили істину: не можна розраховувати на стабільне забезпечення якості продукції без впровадження системи в роботі з якості (система якості), що відповідає сучасному рівню організації робіт.

При впровадженні тотального управління якістю головним у роботі підприємства є безумовне виконання вимог до якості продукції. Основою забезпечення сталої та ефективної роботи підприємства в умовах ринку служить конкурентоспроможність, а значить, стабільність необхідної якості продукції, що випускається.

Якість продукції - це сукупність властивостей, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Поліпшення якості продукції - найважливіше завдання кожного об'єднання, підприємства, цеху і дільниці. Вироби наших об'єднань (підприємств) повинні задовольняти вимогам світових зразків.

Якість продукції - це не просто приватна проблема, для окремих виробників, це проблема загальнонаціональна. І найбільш наочно це можна бачити на прикладі післявоєнного економічного розвитку Японії, яка стала визнаним лідером в області якості.

Конкуренція - це тонкий механізм, що реагує на будь-які зміни ринкової ситуації, що стимулює адаптацію організацій до нових ринкових умов. Орієнтація на найвищі показники у виробництві продукції та наданні послуг має стати стратегічним напрямком діяльності всіх суб'єктів російської економіки.

Сьогодні в країні вже існує загальна зацікавленість керівників країни та регіонів, виробників і постачальників продукції, населення в підвищенні якості продукції та послуг, а також якості життя. Все більше підприємства прагнуть отримати сертифікат на систему якості, оскільки без цього неможливий довгостроковий успіх у бізнесі.

Поняття "якість" поширюється на всі види діяльності: управління процесами на основі взаємовигідного партнерства з постійними споживачами; освоєння нових ринків збуту шляхом поставки конкурентоспроможної продукції.

Окрім забезпечення конкурентоспроможності, випуск доброякісної продукції диктується необхідністю забезпечення її безпеки та екологічної чистоти, що контролюється державними органами на основі законів. І для того щоб успішно працювати в умовах ринку підприємство повинне організувати в себе сучасне управління якістю і знати, як практично його організувати на підприємстві. Оскільки якість формується у процесі створення продукції, першорядне значення для управління якістю має значення технологічних робіт та організації виробництва. Управління якістю пов'язано також із стандартизацією, так як його основний нормативною базою є стандарти, в яких викладено вимоги до якості, регламентований порядок перевірки та оцінки якості. Однією з основних функцій управління якістю є контроль якості, який здійснюється відповідними вимірами.

Звідси - необхідність значень метрологічного забезпечення. Управління якістю обов'язково вимагає знання чинного законодавства у сфері якості. Основу конкурентоспроможності продукції складає і якість, стабільність якого досягається шляхом впровадження на підприємстві систем якості.

Розділ 1. Теорія та практика управління якістю

1.1 Якість продукції: суть і значення для забезпечення ефективності діяльності підприємства та конкурентоспроможності продукції

Якість продукції - це сукупність її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням. Як переконує світовий досвід, якість продукції є функцією від рівня розвитку науково-технічного прогресу і ступеню реалізації його результатів у виробництво. Чим вища якість продукції, тим повніше задовольняються потреби споживачів і ефективніше вирішуються соціально-економічні проблеми розвитку суспільства.

У довгостроковий період існує тенденція до послідовного підвищення якості продукції. Це - об'єктивний процес, спричинений дією закону зростаючих потреб. Проте згадана тенденція на окремих відрізках часу не в змозі рельєфно проявитися через існування специфічного взаємозв'язку обсягу пропозиції продукції і вимог споживачів до її якості. В умовах дефіциту, коли пропозиція відстає від попиту, вимоги до якості продукції знижуються і нерідко істотно. Водночас з насиченням ринку продукцією її якість виступає на перший план, всезростаючі вимоги до неї поступово стають однією з основних рушійних сил виробництва.

В умовах ринкової економіки якість продукції відіграє надзвичайно важливу роль у підвищенні її конкурентоспроможності. Економічне суперництво підприємств, окремих об'єднань, боротьба їх за ринки збуту зосереджуються не тільки на ціні, а й значною мірою на нецінових факторах.

Водночас істотне поліпшення підприємством якості продукції порівняно з аналогічною продукцією конкурентів дає йому можливість підвищувати ціну на неї, не втрачаючи при цьому своїх споживачів, а в нерідких випадках навіть збільшуючи обсяг продажу.

Викладене дає підстави сформулювати поняття конкурентоспроможності продукції за якістю як сукупність її властивостей і характеристик, що забезпечують задоволення потреб споживачів на вищому або однаковому рівні з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятної для них (споживачів) ціни.

Конкурентоспроможність продукції за якістю підвищує і конкурентоспроможність підприємства як суб'єкта ринку, під якою розуміють його здатність виробляти конкурентоспроможну продукцію і забезпечувати її збут. Якісна продукція забезпечує вищу прибутковість виробництва і фінансову стійкість підприємства, підвищує його імідж, сприяє виходу підприємства на світовий ринок, повніше задовольняє потреби суспільства в ній, завдяки чому в державі формується більш сприятливий соціально-психологічний клімат.

Завдяки поліпшенню якості і раціональному використанню інших нецінових факторів підприємство може одержати не тимчасові переваги над конкурентами, як при зниженні ціни, а довготривалі, оскільки останнім потрібно досить багато часу, щоб удосконалити товар і внести необхідні зміни в технологію його виробництва.

Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дає змогу визначати й контролювати рівень якості всіх видів продукції

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи того виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають міри її відповідності сучасним вимогам.

Тому одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати.

У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів продукції і передовсім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінки якості (технічного рівня) знарядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Крім специфічних, властивих лише певному виду виробів показників, якість (технічний рівень) знарядь праці характеризується також низкою загальних показників. До них, у першу чергу, належать:

надійність,

довговічність,

ремонтопридатність,

продуктивність, патентна чистота тощо.

Під надійністю розуміють властивість виробу виконувати свої функції зі збереженням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного проміжку часу. Кількісно вона характеризується тривалістю безвідмовної роботи, тобто середнім часом роботи між двома несправностями.

Довговічність - це властивість виробу тривалий час зберігати свою роботоздатність за тих чи тих умов експлуатації, її оцінюють двома головними показниками - строком служби (календарною тривалістю експлуатації до певного граничного стану) і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах).

Ремонтопридатність техніки характеризує можливість швидко виявляти й усувати несправності в ній.

Показник патентної чистоти виробу відображає використання за його розробки запатентованих винаходів і можливість безперешкодного продажу на світовому ринку.

До комплексних показників якості (технічного рівня) знарядь праці належать, наприклад: коефіцієнт готовності обладнання, що характеризує одночасно його безвідмовність і ремонтопридатність; питомі витрати на один кілометр пробігу автомобіля тощо.

У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, а й загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що її виготовляє підприємство. З цією метою застосовують певну систему загальних показників, а саме:

· частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їхньому обсязі;

· коефіцієнт оновлення асортименту;

· частка продукції, на яку одержано сертифікати якості;

· частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;

· частка виробничого браку (бракованих виробів);

· відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Для визначення рівня якості виробів, що виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об'єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об'єктивним і органолептичним методами користуються для визначення абсолютного рівня якості, а диференційованим і комплексним - відносного рівня якості окремих видів продукції.

Об'єктивний метод полягає в оцінюванні рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу. Такий метод дає найбільш вірогідні результати і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Зокрема ним користуються для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників: засобів праці - продуктивність, потужність, точність обробки матеріалів; предметів праці - вміст металу в руді, міцність фарбування тканини; споживчих товарів - еластичність та вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру в харчових продуктах тощо.

Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні властивостей продукту з допомогою органів чуття людини (зір, слух, смак, нюх, дотик) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. Користуючись цим методом, застосовують балову систему оцінки показників якості, виходячи зі стандартного переліку ознак (властивостей), які найповніше охоплюють основні якісні характеристики виробу. Кожній оцінці ("відмінно", "добре", "задовільно", "погано") відповідає певна кількість балів (наприклад 5, 4, 3, 0).

Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів-еталонів або базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості за цим методом полягає в обчисленні значень відносних показників, які порівнюються з еталонними (стандартними), що їх беруть за одиницю.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу. Одним з таких може бути Інтегральний показник, який обчислюється через порівнювання корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення й використання. Іноді для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням за її обчислення коефіцієнтів вагомості всіх розрахункових показників.

Соціально-економічне значення підвищення якості й конкурентоспроможності продукції полягає в тім, що заходи такого спрямування сприяють формуванню ефективнішої системи господарювання за умови ринкових відносин. Соціально-економічна ефективність підвищення рівня якості та конкурентоспроможності продукції, що виробляється підприємствами, полягає передовсім у такому:

1) високоякісна й конкурентоспроможна продукція завжди повніше та ліпше задовольняє суспільно-соціальні потреби в ній;

2) підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення закону економії робочого часу: загальна сума витрат суспільної праці на виготовлення й використання продукції більш високої якості, навіть якщо досягнення такої зв'язане з додатковими витратами, істотно зменшується;

3) конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

4) багатоаспектний вплив підвищення якості та, як наслідок, конкурентоспроможності продукції не тільки на виробництво та ефективність господарювання, а й на імідж і конкурентоспроможність підприємства.

На рівень якості й конкурентоспроможності продукції впливає багато різнопланових чинників. Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності товарів, що реалізуються на відповідних ринках, можна різними способами, скоординованими в часі і просторі. Сукупність найважливіших конкретних способів (чинників) підвищення якості та конкурентоспроможності всіх видів продукції:

Технічні:

1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів;

2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;

4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов.

Організаційні:

1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління;

2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;

3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами);

4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції.

Економічні та соціальні:

1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів;

2. Установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів;

3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства;

4. Усебічна активізація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

До важливих і ефективних способів цілеспрямованого підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на світовому й раціональному ринках цілком підставне відносять поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості. Адже саме стандарти й технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів до технічного рівня та інших якісних характеристик виробів, відбивають тенденції розвитку науки і техніки.

Ринкові умови господарювання передбачають активне й широке використання організаційних чинників підвищення якості продукції на всіх підприємствах. До пріоритетних належать:

запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним, які уможливлюють ефективне застосування високоточної техніки і прогресивної (бездефектної) технології;

удосконалення методів технічного контролю та розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції.

1.2 Формування теоретичної концепції управління якістю

Управління якістю - це методи і види діяльності оперативного характеру, що включають в себе контроль якості, збір і розподіл інформації про якість, розробку заходів, прийняття оперативних рішень і їх реалізацію на всіх етапах виробництва.

Управління якістю включає в себе три елементи:

· суб'єкт управління;

· об'єкт управління;

· механізм впливу.

Управління якістю здійснюється шляхом реалізації керуючих функцій. Це - планування, мотивація, організація, контроль, інформація, розробка заходів, прийняття рішень та впровадження заходів. Всі вони взаємопов'язані між собою і їх послідовна реалізація представляє собою процес управління якістю.

Під управлінням якістю продукції розуміють постійний, планомірний, цілеспрямований процес впливу на всіх рівнях на фактори та умови, які забезпечують створення продукції оптимальної якості і повноцінне її використання.

Управління якістю розглядається як коригувальний вплив на процес формування якості у виробництві і прояв його в споживанні. Управління якістю - органічна частина загального управління виробництвом і одна з його гілок дерева цілей.

З цього визначення випливає, що рівень якості продукції повинен встановлюватися, забезпечуватися і підтримуватися. Це означає, що управління якістю спрямовано на регулювання всіх етапів життєвого циклу і передбачає:

· технічну підготовку виробництва;

· вхідний контроль;

· процес виготовлення продукції;

· облік і фінансову діяльність;

· контроль якості роботи і продукції;

· післяпродажне обслуговування в експлуатації.

· Основними завданнями управління якістю є:

· вивчення ринку збуту;

· вивчення національних і міжнародних вимог до продукції, що випускається;

· розробка методів і засобів впливу на процеси дослідження, проектування та виробництва;

· збір, аналіз, зберігання інформації про якість продукції.

Система якості - це широка організаційна структура, яка виконує не тільки функції управління, якістю, але виключає елементи з інших сфер діяльності, що впливають на якість продажів. Це сукупність структур, що відносяться до різних сфер діяльності підприємства і роблять великий вплив на якість при виконанні своїх функцій встановленими методами з використанням необхідних ресурсів підприємства.

Центральною частиною системи якість є служба якості, до складу, якої, як правило, включається: відділ технічного контролю, відділ управління якістю, метрологічна служби, відділ стандартизації, і центральна лабораторія. Служба якості організовує роботу на підприємстві, контролює якість продукції, забезпечує виробництво засобами вимірювань, проводить внутрішні перевірки системи якості, координують, контролює і здійснює методичне керівництво роботою інших структур.

Цехи виробники, конструкторські та технічні підрозділи, відділ постачання, відділ праці, відділ підготовки кадрів, склади та інші підрозділи формують якість і виконують інші функції, які мають істотний вплив на якість. Ці підрозділи в сукупності зі службою якості і складають ту широку організаційну структуру, яку прийнято називати системою якості.

Ця система покликана вже не тільки керувати якістю, а й забезпечувати якість продукції. Бо, крім виконання керуючих функцій, вона повинна створювати необхідну матеріальну базу і вирішувати проблему зацікавленості і кваліфікації персоналу, тобто формувати всі чинники, необхідні для забезпечення якості. Ця система і, особливо, і ядро служби якості якраз і є тим самим суб'єктом управління якістю, який впливає на похідний процес з метою забезпечення якості продукції на підприємстві.

Система управління якістю продукції, створена у відповідності зі стандартами ISO 9000, повинна задовольняти вимогам до системи контролю та випробувань продукції, сертифікації надійності, системі організації виробництва, системі управління якістю від проектування до експлуатації.

Відповідно до міжнародного стандарту ISO 9004 життєвий цикл продукції включає певні етапи, які протікають у вигляді "петлі якості", які показані на рисунку 1.2.1:

Рис. 1.2.1. "Петля якості"

За допомогою петлі якості здійснюється взаємозв'язок виробника продукції зі споживачем, з усією системою, що забезпечує рішення задачі управління якістю продукції.

Таким чином, забезпечення якості продукції - це сукупність планованих і систематично проведених заходів, створюють необхідні умови для виконання кожного етапу "петлі якості", від визначення потреб до оцінки їх задоволення. якість управління стандартизація сертифікація

Структурна схема системи якості будується на основі структурної схеми підприємства та дає можливість показати "пристрій" системи - склад і взаємозв'язок усіх структурних підрозділів, що виконують функції в системі якості. Окремим блоком можна показати керуюче ядро системи якості - службу якості, до якої, як було зазначено, включаються відділ технічного контролю, метрологічна служба, служба стандартизації, а також відділ управління якістю, що виконує функції організації, координації та методичного керівництва роботою з якості.

На відміну від структурної схеми, що показує пристрій системи якості, побудова функціональної схеми дозволяє наочно представити процес управління якістю, а також виявити і усунути можливі пробіли при організації робіт з якості, коли для виконання деяких функцій може не виявитися потрібних виконавців.

У цілому слід зрозуміти, що значення та необхідність управління якістю на рівні організації визначається тим, що сприяє задоволенню все більших потреб та очікувань споживачів і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності підприємства (рис. 1.2.2).



Рис. 1.2.2. Значення управління якістю в системі менеджменту

Обов'язково слід звернути увагу на те, що діяльність, пов'язану з управлінням якістю, представлено на трьох ієрархічних рівнях управління. Ключовими елементами управління якістю на цих рівнях є:

· на рівні організації: наміри, напрями, цілі діяльності стосовно якості, офіційно сформульовані та задекларовані вищім керівництвом організації;

· на рівні підрозділів: завдання, ресурси, критерії оцінювання діяльності, пов'язані із забезпеченням якості конкретної продукції;

· на рівні персоналу: відповідальність, повноваження, відносини виконавців усіх рівнів щодо питань якості.

Політика у сфері якості - це офіційно сформульовані вищим керівництвом загальні наміри і спрямованість діяльності організації у зв'язку з якістю. Політика щодо якості становить основу для встановлення конкретних завдань у цій сфері та їх відповідного документування.

Найвдалішим вважається формулювання такої політики як стратегічного принципу розвитку і засобу спрямування зусиль підприємства для поліпшення показників його діяльності. Наприклад, бути постійно світовим лідером або значно збільшити частку ринку за рахунок переваг в технічному рівні та якості певного виду продукції.

Зрозуміло, що така мета під силу тільки фірмам зі сталим виробничим досвідом та традиціями, фірмам, що мають великий інноваційний потенціал. Наприклад, політика щодо якості в одній із філій корпорації "Ксерокс" має таке визначення: "Головна мета компанії - підтримувати лідерство щодо якості продукції, котра виробляється.

Ця мета потребує максимального задоволення споживача з тим, щоб він віддавав перевагу продукції нашої компанії. Мета може бути досягнута тільки в тому разі, коли вироби функціонують у повній відповідності з вимогами до них і продаються за конкурентоспроможними цінами".

1.3 Стандартизація та сертифікація як основа забезпечення якості продукції та послуг

Важливим елементом у системах управління якістю продукції є стандартизація - нормотворча діяльність, яка знаходить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах у вигляді стандарту, інструкцій, методик та вимог до розробки продукції.

Стандартизація - незамінний засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних мереж, норм безпеки і екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей якості продукції, робіт, процесів і послуг.

Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується переважно через: комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуюче устаткування, оснащення і готову продукцію; встановлення в стандартах технологічних вимог до показників якості, а також єдиних методів випробування і засобів контролю.

Головне завдання стандартизації - створити систему нормативно-технічної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється на потреби народного господарства, населення, оборони країни, експорту, а також контроль за правильністю використання цієї документації.

За існуючою системою стандартизації можна розробляти і підтримувати в діючому режимі:

· єдину технічну мову;

· уніфіковані ряди найважливіших технічних характеристик продукції (допуски і посадки, напругу, частоти та ін.);

· типорозмірні ряди, типові конструкції виробів загально машинобудівного застосування (підшипники, кріплення, ріжучий інструмент і т. ін.);

· систему класифікаторів техніко-економічної інформації;

· вірогідні довідкові дані про властивості матеріалів та речовин.

Стандарт є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи з новітніх досягнень науки, техніки і попиту споживачів.

Процес стандартизації продукції регулюється сукупністю нормативно технічної документації:

1. Міжнародні стандарти ISO серії 9000;

2. Державні стандарти України (ДСТУ);

3. Галузеві стандарти (ГСТУ);

4. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств та спілок;

5. Технічні умови (ТУ);

6. Стандарти підприємств.

· В Україні використовуються такі категорії нормативних документів із стандартизації:

· державні стандарти України;

· галузеві стандарти;

· стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

· технічні умови;

· стандарти підприємств.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Порядок розроблення і застосування державних класифікаторів установлюється Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації.

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписані у м. Москва 13 березня 1992 року.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами й організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляють у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи у сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної згоди користувачів.

Технічні умови і стандарти підприємств містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції.

Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів, технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.

Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.

Залежно від об'єкта стандартизації, його специфіки і змісту вимог до них, стандарти, що розробляються, підрозділяються на такі види:

стандарти основоположні;

стандарти на продукцію, послуги;

стандарти на процеси;

стандарти на методи контролю, випробувань, вимірювань, аналізу.

Державна система стандартизації України мас бути гармонізована з міжнародними, національними системами і спрямована на забезпечення:

· реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

· захисту інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції і процесів, робіт і послуг для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього природного середовища;

· взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації;

· якості продукції відповідно до розвитку науки і техніки, потреб населення і народного господарства;

· економії всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва;

· безпеки народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

· створення нормативної бази функціонування систем стандартизації та сертифікації продукції;

· обороноздатності та мобілізаційної готовності країни. Основні принципи стандартизації:

· урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності виробництва для виробника, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;

· гармонізація з міжнародними, регіональними, а в разі необхідності - з національними стандартами інших країн;

· забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;

· участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробників, виробників, споживачів, органів державної виконавчої влади тощо);

· взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів.

Коли підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність, найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи управління якістю зокрема стає сертифікація продукції.

Сертифікація продукції - один із важливих елементів системи управління якістю, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документа-сертифіката.

Сертифікат - це документ, що засвідчує високий рівень якості продукції та її відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000.

Кожний вид товарів, який те чи те підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, мусить бути сертифікованим, тобто мати документ, що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000. Набутий нашими підприємствами досвід зовнішньої комерційної діяльності показує, що так звана безсертифікатна продукція оцінюється на світовому ринку у 3-4 рази дешевше, отже, фактично реалізується за безцінь.

В Україні існує обов'язкова і добровільна сертифікація. Законом України "Про захист прав споживачів" визначено, що товари (роботи, послуги), на які актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища, підлягають обов'язковій сертифікації згідно з чинним законодавством. Перелік товарів (робіт, послуг), які підлягають обов'язковій сертифікації, затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізація та використання таких товарів (у тому числі й імпортних), виконання робіт та надання послуг без сертифікату відповідності забороняються.

Стосовно товарів (робіт, послуг), що підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Учасниками обов'язкової сертифікації є органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, виробники (продавці, виконавці) продукції, а також центральні органи систем сертифікації, які визначені в необхідних випадках для організації та координації робіт у системі сертифікації однорідної продукції.

Добровільну сертифікацію мають право проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, що взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації, а також органи, акредитовані в державній системі сертифікації.

Правила добровільної сертифікації встановлюються органами з добровільної сертифікації, які подають Державному комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації інформацію для їх реєстрації в установленому Комітетом порядку. Заявник з добровільної сертифікації мас право сам встановлювати номенклатуру вимог, відповідно до якого проводиться сертифікація.

Для одержання максимально можливого успіху та створення іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку підприємствам бажано створювати й сертифікувати також власні системи якості. Згідно з міжнародним стандартом ІСО 8402 "Якість. Словник" система якості - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення загального керування якістю.

Відповідний рівень такої системи гарантується сертифікатом, який видається підприємству на певний строк - один рік, два роки тощо. Право видачі сертифіката на систему якості має національний орган зі сертифікації; у необхідних випадках йому надається можливість делегувати таку функцію акредитованій для цієї мети іншій організації.

Для оцінки системи якості та отримання сертифіката дозволяється залучати будь-яку закордонну фірму, що займається сертифікацією. "Вагомість" сертифіката й рівень довіри до нього залежить від іміджу організації, що видала цей документ.

На підприємствах України такі системи якості ще треба створювати. Вони мають обов'язково передбачати комплексне управління якістю, що потребує колективної діяльності й спільних зусиль. З огляду на це можна назвати головні принципи формування системи якості:

· підготовка всіх категорій кадрів найвищого професійного рівня (необхідну якість забезпечують люди, а не машини);

· безпосередня заінтересованість першого керівника та всього керівництва підприємства в повсякчасному позитивному розв'язанні проблем забезпечення якості продукції; підпорядкування поставленій меті організаційної структури системи (наприклад:

суміщення посад заступника директора підприємства з питань;

якості та начальника відділу технічного контролю, що частенько трапляється на практиці, є вкрай недоцільним, оскільки технічний контроль - це зовсім не найголовніше в системі);

· управління якістю продукції за участю всіх без винятку працівників підприємства (від директора до робітника); поточний розподіл відповідальності між підрозділами та їхніми керівниками; залучення робітників до повсякденної роботи у цьому напрямку через гуртки якості (виходячи з досвіду Японії, США) тощо.

Таким чином, стандартизація та сертифікація поки що недостатньо виконують свою роль "каталізатора якості" в Україні. Це пояснюється не тільки тим, що вони знаходяться на початковій стадії процесу перебудови, в силу чого їх потенціал розкрито лише частково, а й тими труднощами, які має вітчизняна економіка. Вже в найближчий час можна очікувати підвищення ролі стандартизації та сертифікації у вирішенні проблеми якості і конкурентоспроможності українських підприємств та їхньої продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

1.4 Практичний досвід управління якістю продукції на ПАТ АК "Богдан моторс"

Корпорація "Богдан", одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об'єднує в собі потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових авто, вантажної, комерційної та спеціалізованої техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу.

Сьогодні корпорація не просто виготовляє найсучаснішу техніку для міст, а пропонує комплексні рішення для транспортної інфраструктури.

"Богдан" - в своїй структурі поєднує компанії які виготовляють, реалізовують, а також здійснюють гарантійне сервісне обслуговування автотранспортних засобів усіх типів.

Головна мета корпорації "Богдан" - довіра та лояльність до нашого бренду, ототожнення з високим рівнем якості та максимальною доступністю всіх супутніх послуг, інтеграція виробництва та науково-технічного потенціалу корпорації в економіку держави та вихід на світові ринки.

Система НОРМ (наукова організація робіт зі збільшення моторесурсу) характеризується, насамперед, тим, що вперше за критерій якості прийнятий технічний параметр продукції, у цьому разі найважливіший параметр двигуна - моторесур (наробіток у годинах до першого капітального ремонту за нормальних умов експлуатації з заміною в цей період окремих змінних деталей, які швидко зношуються).

В основу системи НОРМ покладений принцип послідовного і систематичного контролю рівня моторесурсу та його планомірного збільшення на базі підвищення надійності та довговічності деталей, що лімітують моторесурс. Особливу увагу система приділяє створенню вихідної конструкції двигуна і розробці найбільш досконалої технології, нагромадженню наукових заділів для вдосконалення конструкції і технології. Перевірка доцільності й ефективності розробок, узагальнення досвіду експлуатації проводиться експлуатаційно-дослідницьким бюро при відділі головного конструктора.

Завдання планомірного збільшення моторесурсу вирішується на основі створення такої організаційно-технічної системи, що забезпечує комплексне вирішення завдань створення конструкцій, експлуатації та ремонту двигунів.

Комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП) розроблена в результаті спільного науково-виробничого експерименту, проведеного ВНДІС і промисловими підприємствами Львівської області. КСУЯП - результат наукового узагальнення всього передового досвіду, вона акумулювала в собі все краще, усе прогресивне, що було властиво попереднім системам. У КСУЯП активно використовуються й отримують подальший розвиток прогресивні форми і методи організації праці та виробництва, а також морального стимулювання виконавців і трудових колективів за досягнення високих показників у поліпшенні якості продукції.

КСУЯП - це перша система управління якістю продукції, в якій організаційно-технічною основою управління стали стандарти підприємства.

Стандарти підприємства, будучи невід'ємною частиною державної системи стандартизації, дають змогу забезпечити необхідний зв'язок процесів управління на кожному конкретному підприємстві з управлінням на рівні галузі і на міжгалузевому рівні. При цьому враховуються характер продукції, що випускається, й особливості виробництва, організаційний і технічний рівні підприємства, внутрішньозаводська спеціалізація, кваліфікація і досвід робітників та інженерно-технічних працівників, інші чинники.

Заводські стандарти регламентують проведення всіх організаційних, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення якості продукції, що випускається, установлюють порядок дій і відповідальність кожного виконавця за роботу щодо досягнення високого технічного рівня, надійності і довговічності продукції. Заводські стандарти дають змогу з більшою ефективністю використовувати матеріальні і трудові ресурси, вчасно зосереджувати увагу робітників й інженерно-технічних працівників на використанні додаткових резервів виробництва. Вони об'єктивно зобов'язують кожного співробітника підприємства постійно підвищувати свої знання і професійну майстерність.

КСУЯП становить сукупність керуючих органів і об'єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-технічних й інформаційних засобів для управління якістю на рівні об'єднання і підприємства. Головна мета системи досягається:

· створенням і освоєнням нових високоякісних видів продукції, що відповідають кращим світовим зразкам;

· поліпшенням показників якості шляхом модернізації продукції, що випускається;

· своєчасним зняттям з виробництва або заміною морально застарілої продукції;

· забезпеченням випуску виробів у строгій відповідності до вимог НТД;

· упровадженням у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, передового досвіду;

· удосконаленням і розвитком форм та методів управління якістю продукції.

У КСУЯП з урахуванням масштабу виробництва, характеру продукції, що випускається, спеціалізації і зв'язків з кооперування реалізуються цілком або частково такі спеціальні функції управління якістю продукції:

- прогнозування потреб, технічного рівня і якості продукції;

- планування підвищення якості продукції;

- нормування вимог до якості продукції;

- атестація продукції;

- організація розробки і постановки нової продукції на виробництво;

- організація технологічної підготовки виробництва;

- організація метрологічного забезпечення;

- організація матеріально-технічного забезпечення;

- спеціальна підготовка і навчання кадрів;

- забезпечення стабільності запланованого рівня якості продукції під час її розробки, виготовлення, складування, транспортування, збуту і споживання (експлуатації);

- стимулювання підвищення якості продукції;

- відомчий і державний контроль якості й випробування продукції;

- державний нагляд за впровадженням і дотриманням стандартів технічних умов і станом засобів вимірювань;

- правове забезпечення управління якістю продукції;

- інформаційне забезпечення системи.

У рамках кожної спеціальної функції КСУЯП відповідно до загальних функцій управління здійснюється повний управлінський цикл: планування робіт з функції, організація виконання робіт, контроль і облік результатів, аналіз оперативної і накопиченої інформації, оцінка результатів, підготовка і прийняття управлінських рішень, надання стимулюючих впливів для повної реалізації функцій.

Залежно від організаційної структури підприємства і ступеня централізації управління завдання з кожної спеціальної функції КСУЯП можуть вирішуватися одним або декількома підрозділами (виконавцями); один підрозділ (виконавець) може виконувати кілька спеціальних функцій управління якістю. Розподіл спеціальних функцій управління якістю між підрозділами підприємства залежить від безлічі чинників (масштабів і характеру виробництва, складу підрозділів і служб підприємства та ін.), є специфічним для кожного об'єднання (підприємства) і здійснюється керівником підприємства.

Управління якістю продукції здійснюється не тільки за видами виробничої діяльності (за спеціальними функціями управління), а й за виробничими завданнями (програмами), що забезпечує поєднання цільового функціонального і лінійного управління.



Розділ 2. Аналіз стану управління якістю на ПАТ АК "Богдан моторс"

2.1 Загальні відомості про ПАТ АК "Богдан моторс"

Загальна характеристика активів, форми власності, специфіка та перелік продукції, територіальне розміщення подані в табл.2.1.1.

Таблиця 2.1.1. Загальні відомості про ПАТ АК "Богдан Моторс"

Назва підприємства	ПАТ "Автомобільна компанія `Богдан Моторс'
ЄДРПОУ	05808592
Статутний капітал	1 081 723 тис. грн., розділений на 4 326 890 612 простих іменних акцій з номінальною вартістю 0,25 грн.
Провідні акціонери	SV MOTORS Ltd. (Великобританія), ПАТ ЗНВКІФ `Богдан Капітал', ТзОВ `Український автомобільний холдинг'
Акції	акції компанії котуються на ПФТС та входять в перший рівень лістингу на Українській Біржі (тікер: LUAZ)
Основні види діяльності	виробництво автомобілів, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, оптова торгівля автомобілями.
Види продукції	легкові та вантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси та інші транспортні засоби. Торгові марки: ВАЗ, HYUNDAI, автобуси Богдан
Рівень кредитного рейтингу емітента	uaВВ (прогноз стабільний), присвоєний рейтинговим агентством Кредит-Рейтинг
Територіальне розміщення	Корпорація"Богдан" вул. Електриків, 29а, Київ, 04176, Україна

Про підприємство. Підприємство входить в корпорацію `Богдан', що спеціалізується на реалізації масштабних інвестиційних проектів в галузі виробництва автомобільної техніки в Україні. Пов'язана особа - Петро Порошенко.

Аналізоване Підприємство є одним із лідерів на вітчизняному ринку автомобілебудування. Воно спеціалізується на виробництві легкових та вантажних автомобілів, автобусів та тролейбусів. Основним ринком збуту є національний ринок. За результатами 2008 року частка корпорації `Богдан' у загальному обсязі виробництва автомобілів всередині становила 22 %, у виробництві легкових авто перевищила 16 %. Оцінити частку компанії на ринку можна, дивлячись на розподіл вітчизняного ринку за брендами за підсумками 10 місяців 2010-го року(див. рис. 2.1.1). Компанія володіє розгалуженою регіональною мережею. Збут продукції Підприємства здійснюється через дилерську мережу корпорації `Богдан'(37 автосалонів у всіх регіонах України).

Позитивними виглядають і прогнози щодо розвитку вітчизняного автомобільного ринку. Очікується, що ринок буде рости в середньому на 19 % щорічно протягом наступних 5 років, в той час як середньорічне зростання чистих продажів компанії оцінюється в розмірі 37 % в цей період. За оцінками експертів вже цього року реалізація нових автомобілів має вирости в країні на 15 %.

Рис. 2.1.1. Видова структура автомобілів ПАТ АК "Богдан Моторс"

Акції підприємства. Статутний фонд підприємства розподілений на 4 326 890 612 простих іменних акцій з номінальною вартістю 0,25 грн. Акції підприємства котуються на ПФТС, а також знаходяться в першому рівні лістингу на Українській біржі (тікер - LUAZ) (див. рис. 2.1.2).

Рис. 2.1.2. Динаміка інструментів ПАТ "АК "Богдан Моторс" на Українській біржі

"АК "Богдан Моторс"" - група підприємств, яка спеціалізується на проектуванні та випуску дорожніх і транспортних засобів. До його складу входять такі підприємства: Луцький автомобільний завод - спеціалізується на випуску легкових автомобілів та автобусів, в складі: ДП автоскладальний завод № 22 (м. Черкаси) - підприємство будується; ДП "Науково-технічний центр - ЛуАЗ" (м. Луцьк) - займається науково-технічними розробками.

Предметом діяльності ДП "АСЗ №1" ПАТ "АК "Богдан Моторс"" є:

- розробка, виробництво, реалізація обслуговування транспортних засобів;

- виконання науково-дослідних, проектно-конструкторських та експериментальних робіт, спрямованих на модернізацію продукції, що випускається та розробку нових зразків продукції;

- виконання робіт з гарантійного та технічного обслуговування автомобілів;

- розробка нової автомобільної техніки та створення торгових мереж для реалізації транспортних засобів.

Метою діяльності ДП "АСЗ №1" ПАТ "АК "Богдан Моторс"" є насичення внутрішнього ринку транспортними засобами, ефективне використання виробничого та комерційного потенціалу для одержання прибутку. Сьогодні основним видом діяльності ДП "АСЗ №1" ПАТ "АК "Богдан Моторс"" є виробництво легкових і вантажних автомобілів, автобусів і тролейбусів.

Корпорація "Богдан" реалізує свою продукцію більше ніж у 10 країнах Центральної і Східної Європи, а саме: Російська Федерація, Республіка Казахстан, Грузія, Республіка Болгарія, Чеська Республіка, Словацька Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Азербайджанська Республіка, Республіка Сербія, Республіка Польща, Республіка Молдова.

Головними торговими партнерами серед країн СНД як в експорті, так в імпорті товарів залишаються країни Митного союзу (Російська Федерація, Казахстан і Білорусь), на які припадає 93,8 % загального обсягу експорту в країни СНД та 46,7 % загальнообласного, імпорту - відповідно 99,9 % та 16,4 %.

У 2013 році ДП "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія ``Богдан Моторс"" вибороло перше місце у ТОП-10 підприємств України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Конкурентні переваги: отримання Підприємством замовлень для Євро-2012 та можлива державна підтримка підприємства (наприклад, продовження реалізації програми `Шкільний автобус'); наявність довгострокової інвестиційної стратегії розвитку. Зокрема, Корпорація `Богдан', Isuzu Motors Limited (Японія) та Sojitz Corporation (Японія) підписали трьохсторонній договір про створення спільного підприємства, в рамках якого розглядаються можливості розширення експортного потенціалу фірми; розширення виробничих потужностей; членство у фінансово-промисловій групі (доступ до дешевих інвестиційних ресурсів, широка дилерська мережа).

В умовах ринкової економіки успішна діяльність будь-якої компанії можлива лише в тому випадку, коли вироблені нею продукція/послуги:

· мають необхідні споживчі властивості;

· відповідають діючим (прийнятим, погодженим) нормативним документам;

· відповідають чинному законодавству та іншим вимогам суспільства;

· пропонуються покупцеві за конкурентоспроможними цінами;

· обумовлюють одержання прибутку.

Міжнародні стандарти серії ISO 9000 дають на це питання однозначну відповідь - необхідно у компаніях створювати системи менеджменту якістю (Quality Management System), під якими розуміємо сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управління якістю (ISO 9000:2000).

Система менеджменту якістю (СМЯ) компанії будується з урахуванням головної умови, згідно з якою для досягнення вищезазначених цілей необхідно організувати діяльність так, щоб тримати під контролем усі технічні, адміністративні та людські чинники (ресурси), що впливають на якість виробленої програмної продукції і послуг.

...