Таблиця 2.2

Десятка лідерів рейтингу «Український консалтинг»

Місце	2002рік	2003рік	2004 рік	1 півріччя 2005
1	Price Waterhouse Coopers	Price Waterhouse Coopers	IBS	IBS
2	IBS	IBS	Price Waterhouse Coopers	"SAP СНД і країни Балтії"
3	"БДО ЮниконРуф"	"Сибинтек"	"Сибинтек"	"РОЭЛ Консалтинг"
4	"РОЭЛ Консалтинг"	"БДО ЮниконУкр"	"КРОК инкорпорейтед"	BKG
5	ФБК (PKF)	"РОЭЛ Консалтинг"	"БДО Юникон Укр"	Bearing Point (колишня KPMG Consulting)
6	«Тор-Аудит»	"Об'єднані консультанти "ФДП"	"РОЭЛ Консалтинг"	"Об'єднані консультанти ФДП"
7	"Об'єднані консультанти "ФДП"	BKG	"Об'єднані консультанти "ФДП"	"Піонер"
8	«Аксион Консалтинг»	«Аксион Консалтинг»	Корпорація "Галактика"	"2До Аудит -- Ділові консультації"
9	НИКойл	«Тор-Аудит»	BKG	Корпорація "Галактика"
10	«Сучасні бізнеси-технології»	ФБК (PKF)	ФБК (PKF)	"ИКТ-Консалт"

У 2003 року якісно виріс професійний рівень керівників підприємств, вони вже навчилися не тільки грамотно формулювати свої проблеми, але й здатні самі їх діагностувати. Всі частіше за допомогою до консультантів стали звертатися не за рішенням окремих завдань (оптимізація податків, юридичні послуги, тренінг для персоналу й т.п.), а за здійсненням комплексних перетворень. Такі проекти розраховані на тривале співробітництво. До цього часу стала формуватися й свого роду культура замовлення послуг консультантів. В 2003 році спостерігався сплеск масового виробництва комплексних послуг.

У наступному, 2004 року намітився поступовий перехід до покрокових технологій і індивідуального проектування бізнесу клієнта. Усе більше грамотні замовники почали ставити перед консультантами ще більш складні завдання (з легенями вони вже навчилися справлятися самостійно). Підвищилися вимоги до консультанта: від нього стали більш жорстко вимагати детального планування робіт і чіткого подання очікуваних результатів. Ще одна тенденція, що намітилася, - замовник став вибирати ті консалтингові компанії, які вже зарекомендували себе в області рішення конкретних завдань.

Це привело до спеціалізації консалтингових компаній і формалізації їхньої діяльності. Якщо ще недавно вони намагалися робити якнайбільше послуг, то тепер намагаються обмежити це коло більше чіткими рамками. Наприклад, компанія «РОЭЛ Консалтинг», що незмінно входить у десятку лідерів, показує усе більше чітку спеціалізацію в області управлінського консалтингу. З 2002 року вона посідає перше місце в рейтингу компаній, що надають послуги по стратегічному плануванню й організаційному керуванню.

В 2005 року попит продовжує зміщатися убік більше складних видів робіт.

Такі зміни на ринку українського консалтингу викликали необхідність змін у самих консалтингових компаніях. Консультанти зайнялися формалізацією своєї діяльності. Ця тенденція стала всі отчетливее проступати з 2004 року. До цього часу компанії нагромадили вже досить досвіду для того, щоб на його основі формувати певні технології надання послуг.

Особливо цікаві тенденції, які спостерігаються в області зміни попиту на окремі види консультаційних послуг (рис. 2.1.).

Насамперед, помітно знизився попит на послуги стратегічного планування, і цьому є своє пояснення (рис. 2.2.). В 2002 році послуги в області стратегічного планування робили більше половини (55 з 100) учасників рейтингу “Український консалтинг”. Цей рік став зоряною годиною стратегічного консалтингу. Однак із другої половини 2003 року його частка в загальному обсязі стала знижуватися.

Рис.2.1. Динаміка зміни структури українського ринку консалтингу.

Справа в тому, що основними споживачами таких послуг були великі українські підприємства із приватним капіталом. Спочатку вони наймали зовнішніх консультантів, а потім (до речі, відповідно до рад тих же консультантів) стали створювати в себе власні консалтингові підрозділи. Такі команди професіоналів з'явилися майже у всіх найбільших промислово-фінансових групах - "Лукойл-консалтинг", "Укр-менеджмент", консалтингові підрозділи МДМ і т.д.

Рис.2.2. Динаміка зміни частки окремих видів послуг на російському ринку консалтингу.

Ці компанії стали рідше звертатися до допомоги зовнішніх консультантів, що змусило незалежних консультантів усе більше орієнтуватися на так званий середній бізнес. А от керівники середніх підприємств хоча й усвідомлюють, що назріла потреба в стратегічному плануванні, проте, поки мають намір опиратися на власні чинності.

З іншого боку, саме для такого підприємства допомога ззовні особливо важлива. По-перше, у невеликих компаніях, як правило, немає фахівців зі стратегічного розвитку, і гендиректору доводиться абсолютно самостійно й часом інтуїтивно вибирати напрямок для розвитку й реконструкції. По-друге, саме невеликі підприємства, не займаючи домінуюче положення на ринку, повністю залежать від кон'юнктури, а відстежити її тенденції власними чинностями стає усе складніше.

Тому в майбутньому прогнозується поновлення попиту на стратегічне консультування за рахунок представників середнього й малого бізнесу. Крім того, триває реструктуризація великого бізнесу. Таким чином, їсти підстава вважати, що зниження попиту на стратегії - це тимчасове явище.

Тому в майбутньому прогнозується поновлення попиту на стратегічне консультування за рахунок представників середнього й малого бізнесу. Крім того, триває реструктуризація великого бізнесу. Таким чином, їсти підстава вважати, що зниження попиту на стратегії - це тимчасове явище.

Обертає на себе увага досить інтенсивне зростання попиту на послуги в області керування персоналом. Це є новою тенденцією на ринку. До останнього часу керівники підприємств досить скептично ставилися до рад по підборі, оцінці й розвитку персоналу. Набагато важливіше були виробничі й технічні проблеми.

Перелом відбувся в 2004 році. З боку середнього й дрібного бізнесу зріс попит на послуги з оцінки професійних якостей менеджерів, визначенню потенціалу керівників. А великим промисловим компаніям останнім часом став необхідний VIP-консалтинг - коучинг, що припускає персональне консультування керівників вищої ланки. Лідерами в цьому напрямку в Україні стали компанії "Евроменеджмент" і "ЭКОПСИ консалтинг".

Ще однією тенденцією українського ринку консалтингу є постійний ріст вартості послуг. Правда, вона залишається стабільно низкою в порівнянні зі світовими цінами.

Сьогодні середня погодинна ставка фахівця російської консалтингової компанії (щовходить в «двадцятку» лідерів рейтингу) коливається в межах 50-60 доларів, що на 10% вище рівня 2002 року. Середня мінімальна вартість проекту цих компаній виросла з 9 до 15 тис.доларів.

Існує ще безліч проблем консалтингової діяльності в Україні. Не вистачає кваліфікованих фахівців. Не відрегульована нормативно-правова база. Постійно встає питання якості консалтингових послуг. Не адаптовані методики консалтингової діяльності до умов економіки України. Все це сприяє проведенню наукових досліджень із подальшим застосуванням на практиці.

Що стосується ЧП «Аналітик», у середовищі консалтингових структур дана фірма займає стабільне конкурентне положення.

Фірма «Аналітик» була однієї з перших фірм у цій області на Україні, що була створена в 1996 році.

На сьогоднішній день у фірми існує безліч конкурентів у цій галузі послуг (близько 127 конкурентів), але положення фірми залишається стабільним, фірма є одним із провідних лідерів на Україні. Фірма "Аналітик", організована в лютому 1996р., сьогодні є одним з лідерів серед оцінних фірм півдня України. Знання, професійні навички й досвід роботи в області експертних послуг, рік з року допомагають клієнтам успішно здійснювати свій бізнес.

Фірма "Аналітик" робить комплексні послуги в області оцінки власності, приватизації, реструктуризації, відчуження майна, керування вартістю, бізнес проектуванню. Ми зацікавлені в довгостроковому співробітництві, завжди прагнемо комплексно вирішувати поставлені перед нами завдання й невпинно працюємо над розширенням спектра надаваних послуг.

"Ріст обороту фірми "Аналітик" є найбільш переконливим доказом, що постійне прагнення до росту якості надаваних послуг, наше бажання допомогти клієнтам розвивати їхній бізнес, наше прагнення до постійного розвитку виділяють нас на ринку експертних послуг, як фірму, який довіряють, з якої хочуть працювати".

ЧП «Аналітик» 75-80% займається оцінною діяльністю. Однак дана консалтингова компанія має безліч сертифікатів на різні види діяльності:

Оцінка майна, майнових і інших прав:

- оцінка внеску в статутний фонд;

- визначення банківської застави;

- розрахунок вартості оренди майна;

- визначення доцільності вкладення коштів;

- оцінка нематеріальних активів;

- оцінка при рішенні спірних питань відносно майна;

- оцінка при зміні форми власності;

- оцінка при приватизації.

Інвестиційні проекти:

- складання бізнес-планів;

- проведення комплексного фінансового аналізу діяльності організації;

- аналіз ринку;

- незалежна оцінку ефективності бізнес-плану;

- оцінка інтелектуального внеску в розробку проекту;

- приведення бізнес-плану у відповідність із вимогами міжнародних фінансових організацій.

Аналіз діяльності підприємств:

- комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності;

- визначення кращого й найбільш ефективного використання майна;

- аналіз зміни вартості;

- аналіз ефективності продажів;

- аналіз ефективності вкладень;

- аналіз конкурентноздатності.

Приватизація й корпоратизація:

- при зміні форми власності існують своєрідні "підводні камені" уникнути зіткнення з ними допоможуть Вам наші фахівці із приватизації, реструктуризації, корпоратизації.

Складання документів, консультаційна підтримка на всіх етапах зміни форми власності. І багато чого іншого, що може знадобитися Вас у цьому складному процесі.

Юридичний супровід:

- юридичний супровід і консультації з питань пов'язаним з нерухомістю;

- захист і реєстрація майнових і немайнових прав.

Операції з нерухомістю:

- посередницькі послуги з купівлі-продажу промислової нерухомості;

- посередницькі послуги з купівлі-продажу будь-якого майна.

Дані про відносні частки ринку й темпах росту ринку десяти найбільших консалтингових фірм України наведемо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Відносні частки ринку й темпи росту ринку десяти найбільших консалтингових фірм України

№	Компанія	ОДР	ТРР
1	"БДО ЮниконУкр"	1,02	0,96
2	"РОЭЛ Консалтинг"	0,97	0,96
3	«Тор-Аудит»	0,94	1,03
4	«Аксион Консалтинг»	0,83	1,37
5	ЧП «Аналітик»	0,67	0,88
6	НИКойл	0,57	1,02
7	ФБК (PKF)	0,56	0,87
8	"Эксперт-ра"	0,48	1,39
9	IBS	0,37	0,92
10	«Сучасні бізнеси-технології»	0,3	0,62

На основі цих даних побудуємо матрицю Бостонской Консультаційної групи й відзначимо в ній положення кожної з десяти компаній стосовно іншим Рис.2.3).



Рис.2.3. Положення десяти найбільших консалтингових фірм України в матриці БКГ

З даного малюнка видно, що ЧП «Аналітик», розташовано під номером 5, займає в матриці позицію «Дійних корови». Це може свідчити про те, що продукція наший компанія досягла фази своєї зрілості.

Таке положення (більшою, займаною фірмою, частка ринку) може бути результатом переваг в області витрат, а високий прибуток, принесений продукцією, може бути спрямована на освоєння нових областей або продуктів.

Наведемо таблицю 2.4, в котрій показники динаміки ринку. Як видно з таблиці, останній стовпчик представляє стадію життєвого циклу, визначимо за підрахованими показниками таблиці 2.4 до яких стадій життєвого циклу ставляться представлені роки.

Таблиця 2.4

Показники динаміки ринку

Рік	Розмір ринку (у цінах 2004 р.)	Темп росту	Індекс динаміки темпу росту	Стадія Ж.Ц. (еволюція ринку)
2002	134986,31	-	-	зрілість
2003	141735,96	1,05	-	насичення
2004	140554	0,99	0,94	насичення
2005	146640	1,04	1,05	насичення

Ми бачимо, що темп росту 2002-2004 роках приблизно дорівнює 1, тому робимо припущення, що 2002-2004 роки проходять на стадії насичення, тому що саме на стадії насичення темп росту завжди приблизно дорівнює 1, тобто ринок практично не росте.

Стадії зрілості й насичення ставляться до стабільних стадій життєвого циклу. На стадії зрілості темп росту ринку приблизно дорівнює темпу росту ВНП, а на стадії насичення близький до одиниці (ринок не росте). На цих стадіях інвестиційні потреби мінімальні, а фінансові потоки стають позитивними; рентабельні бизнесы на цих стадіях є «генераторами готівки».

Виділяють два різних сценарії конкурентної боротьби на стадіях зрілості й насичення. Найбільш типовий сценарій боротьби, що не витісняє (дії конкурентів спрямовані на збереження існуючих позицій, або на догляд у знову створювані сегменти, незначне посилення позицій за рахунок росту ринку). Другий сценарій - боротьба, що витісняє, що може носити ціновий і неціновий характер. У першому випадку один з учасників ринку починає знижувати ціни розраховуючи на витиснення конкурентів. Останні знижують ціни слідом за ним, або поступаються позиціями, ідучи з ринку взагалі або в специфічні сегменти. У ціновій війні виграє конкурент, що має або найменші витрати, або найбільші фінансові резерви, що дозволяють зазнавати збитків тривалий час.

Нецінова конкуренція, що витісняє, характерна для ринків з малою ціновою еластичністю попиту, припускає тверду конкуренцію за рахунок поліпшення реальних якісних властивостей товару, або властивостей віртуальних (імідж і престиж, властивості, засновані на вірі й переконаності споживача).

На стадії насичення конкуренція, як правило, загострюється.

Будівельна продукція являє собою продукцію другого типу, коли період споживання значно перевищує період виробництва. Необхідно враховувати потенціал попиту для прогнозування строку існування значного попиту на ринку.

Оцінка привабливості стратегічної зони господарювання провадиться по формулі:

ПСХЗ= (б · В) + (Я · Р) ± г · Н (2.1)

де б, Я, г - коефіцієнти значимості кожного фактору для вашого підприємства;

В - фактор перспектив росту ринку,

Р - фактор перспектив рентабельності,

Н - фактор невизначеності.

Для підприємства ЧП «Аналітик» коефіцієнти б, Я, г рівні 0,35 ; 0,45 і 0,20 відповідно.

Розрахунок значень факторів В наведений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Оцінка змін у прогнозованому росту стратегічної зони господарювання

Показники	Шкала інтенсивності
	-10	+10
1. Темп росту відповідного сектора економіки	Понизиться	+4	Підвищиться
2. Ступінь відновлення послуг	Понизиться	-1	Підвищиться
3. Рівень насичення попиту	Підвищиться	-1	Понизиться
4. Суспільна прийнятність послуг	Понизиться	+2	Підвищиться
5. Динаміка географічного розширення ринків	Розширення	-4	Звуження
6. Приріст чисельності споживачів даного сектора в складі народонаселення	Понизиться	-3	Понизиться
7. Сприятливі фактори для росту рентабельності	Зменшення	+5	Збільшення
Загальна оцінка		+2

б · В = (2/7) · 0,35 = 0,1

Розрахунок значень факторів Р наведений у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Оцінка змін рентабельності стратегічної зони господарювання

Показники	Шкала інтенсивності
	-10	+10
1. Характеристика структури ринку	Рівномірне звада-розподіл	+4	Висока концентрація
2. Стабільність структури ринку	Низька	+3	Висока
3. Відновлення складу послуг	Дуже часте	+3	Рідке
4. Витрати на НИОКР	Невеликі	+1	Великі
5. Агресивність провідних конкурентів	Висока	-4	Низька
6. Конкуренція закордонних фірм	Висока	+5	Низька
7. Ступінь задоволення споживачів	Низька	+5	Дуже висока
8. Циклічність опитування	Дуже велика	-8	Отсутствует
Загальна оцінка		+9

Я · Р = (9/8) · 0,45 = 0,315

Розрахунок значень факторів Н наведений у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Оцінка змін рентабельності стратегічної зони господарювання

Показники	Шкала інтенсивності
	-10	+10
1. Інфляція	Збільшення	-4	Зменшення
2. Імідж	Низький	+6	Високий
3. Поводження зарубезных конкурентів	Агресивне	+4	Неагресивне
4. Парламентські вибори		-3
Загальна оцінка		3

г · Н = (3/4) · 0,20 = 0,15

ПСЗХ = 0,1 + 0,315+ 0,15 = 0,565

Наведемо аналіз зовнішніх і внутрішніх сильних і слабких сторін організації (див. табл. 2.8)

S - сильні сторони підприємства:

- набір співробітників проходить в умовах конкурсного відбору, що забезпечить високу кваліфікацію обслуговуючого персоналу компанії;

- відомість до мінімуму можливого ризику в результаті аварії;

- постійне підвищення рівня обслуговування клієнтів;

- залучення клієнтів системою знижок при частому користуванні послугами компанії;

- постійний аналіз діяльності для виявлення слабких сторін конкурентів і постійне усунення своїх недоліків і недоробок;

- планування розширення сфери діяльності;

- планування цінової політики;

- грамотна рекламна підтримка;

- можливість гнучкої зміни стратегії, завдяки тому, що компанія відносно невелика й має дуже кваліфікований персонал;

-постійне відстеження нових можливостей розвитку, не скуплячись прицьому на залучення людей і професійних маркетингових фірм,

- виявлення податкових пільг для даної сфери обслуговування й прагнення максимального їхнього використання, особливо на початковому етапі розвитку.

W- слабкі сторони підприємства:

- відсутність надійної й сучасної вітчизняної техніки при дорожнечі закордонної;

- високий ступінь конкуренції з боку як часток так і державних авіакомпаній, що вже мають потужну матеріально-технічну базу, величезний досвід роботи й що займають певні сектори на ринку авіаперевезень, з яких їх прийде потіснити;

- високий ступінь ризику катастрофи, у результаті якої (особливо на ранній стадії розвитку) компанія може збанкрутувати, при цьому багато факторів не залежить від зусиль персоналу компанії (погодні умови, непередбачені відмови техніки, недбалість із боку працівників аеропорту або інших авіакомпаній і т.д.) .

О - можливості, що коштують перед підприємством:

-можливість одержання державного замовлення на перевезення вантажів і пасажирів (наприклад у важкодоступні районах або гарячі крапки);

- більші перспективи в плані розвитку як на території Росії так і за рубежем.

T - погроза підприємству:

- політика регулювання держави, що включає витрати

Таблиця 2.8

Проведення SWOT- аналізу

	2. Можливості	4. Погрози
	1.Шляхи розширення асортиментів продукції 2.Здатність обслуговувати дополнит. групи клієнтів або вийти на нові ринки 3.Можливості швидкого розвитку у зв'язку з різким ростом попиту на ринку	1.Вихід на ринок іноземних конкурентів з більше низькими витратами 2.Повільний ріст ринку 3.Висока залежність від зниження попиту й етапу ЖЦ розвитку бізнесу
1. Сильні сторони	1) С и В	2) С и В
1.Адекватні фін. ресурси 2.Великий досвід 3.Гарне враження сформоване про компанії в споживачів	1.1-2.1 ріст 1.1-2.2 ріст 1.1-2.3 ріст 1.2-2.1 ріст 1.2-2.2 ріст 1.2-2.3 ріст 1.3-2.1 ріст 1.3-2.2 ріст 1.3-2.3 ріст	1.1-4.1 ріст 1.1-4.2 обм. ріст 1.1-4.3 обм. ріст 1.2-4.1 ріст 1.2-4.2 обм. ріст 1.3-4.1 ріст 1.3-4.3 обм. ріст
	РІСТ	ОБМЕЖЕНИЙ. РІСТ
3. Слабкі сторони	3) Сл і В	4) Сл і В
1.Незадовільна організація маркетингової діяльності 2.Слабка стратегія розвитку підприємства 3.Недолік грошей на фінансування необхідних змін у стратегії	3.1-2.1 обм. ріст 3.1-2.2 ріст 3.1-2.3 ріст 3.2-2.1 ріст 3.2-2.2 обм. ріст 3.2-2.3 ріст 3.3-2.1 ріст 3.3-2.2 ріст 3.3-2.3 ріст	3.1-4.1 сполучення 3.1-4.2 скорочення 3.1-4.3 сполучення 3.2-4.1 скорочення 3.2-4.2 скорочення 3.2-4.3 скорочення 3.3-4.1 скорочення 3.3-4.2 скорочення 3.3-4.3 скорочення
	РІСТ	СКОРОЧЕННЯ

У таблиці 2.9 наведемо конкурентну позицію.

Таблиця 2.9

Конкурентна позиція

Слабка	Сильна
Стратегічні можливості	Стратегічні можливості
Покупка іншої фірми в тій же галузі (для посилення конкурентних переваг). Вертикальна інтеграція (якщо вона підсилює позиції фірми). Диверсифікованість.	Продовження концентрації в одній області. Міжнародна експансія (якщо існують можливості ринку). Вертикальна інтеграція (якщо це підсилює конкурентні позиції фірми). Диверсифікованість у суміжні галузі (для перенесення в них досвіду й знань із базової галузі).
Стратегічні можливості	Стратегічні можливості
Злиття з конкуруючою фірмою (для посилення конкурентних переваг). Вертикальна інтеграція (якщо вона істотно зміцнює позиції фірми). Диверсифікованість.	Міжнародна експансія (якщо існують можливості ринку). Диверсифікованість у суміжні галузі. Диверсифікованість у нові галузі. Спільні підприємства в нових галузях. Вертикальна інтеграція (якщо це підсилює конкурентні позиції фірми). Продовження стратегії концентрації (ріст за рахунок відвоювання частки ринку в слабких конкурентів)

Після проведення SWOT- аналізу необхідно виробити однозначну стратегію для підприємства. Якщо аналізувати по матриці БКГ (ріст, обмежений ріст, скорочення, сполучення), то консалтинговій фірмі «Аналітик» варто вибрати стратегію росту.

Проаналізуємо вибір стратегії фірми по матриці McKinsey:

Спроба General Electric проаналізувати при сприянні консультаційної фірми McKinsey and Company свій досить диверсифицированный портфель привела до побудови матриці з дев'яти осередків, заснованої на двох вимірах - довгострокової привабливості галузі й сильних сторін/конкурентноздатності підприємства.

Сильні сторони/конкурентноздатність кожного підприємства визначають його положення на горизонтальній осі матриці, що показує, чи заслуговує воно бути віднесеним до слабким, середнім або сильним.

Бали привабливості галузі й сильних сторін одиниці є основою для віднесення одиниці до однієї з дев'яти осередків матриці. У матриці GE привабливість - сильні сторони площа кіл пропорційна розміру галузі, а частки в колі відображають частку одиниці на ринку.

Підходу привабливість - сильні сторони на основі дев'яти осередків властиві наступні властивості. По-перше, він дозволяє здійснити негайний розподіл підприємств по різних групах по двох цих критеріях. По-друге, він припускає розгляд у явному виді більше широкого набору стратегічно важливих факторів.

Матриця BCG ураховує лише два моменти - темп росту галузі й відносну частку на ринку; матриця GE з дев'яти осередків при визначенні довгострокової привабливості галузі й сильних сторін/конкурентноздатності підприємства візьме до уваги багато факторів. По-третє, що найважливіше, у матриці з дев'яти осередків підкреслюється напрямок ресурсів компанії в підприємства, що мають найбільші шанси домогтися переваг у конкуренції й більше високих результатів.

Важко заперечити проти правила, відповідно до якого ресурси концентрують на тих підприємствах, які мають високий ступінь привабливості й конкурентних достоїнств, вибірково підходять до інвестиціям у підприємства, що займають середнє положення, і позбавляють інвестицій підприємства з невисокою привабливістю й конкурентноздатністю, якщо тільки не передбачається різка зміна ситуації.

Проте, матриця GE з дев'яти осередків, подібно матриці ріст - частка із чотирьох осередків, не може дати справжніх орієнтирів у конкретних ситуаціях, що виникають при реалізації стратегії компанії; максимум того, що можна одержати на основі аналізу матриці GE, - це подання про загальну стратегічну позицію, що слід зайняти: агресивна експансія, зміцнення й захист, ліквідація або відмова від одиниці. Хоча такі рецепти коштовні із загальних позицій керування портфелем, вони ігнорують проблему стратегічної координації діяльності взаємозалежних підприємств фірми, а також питання про те, які специфічні конкурентні підходи й стратегічні міри варто здійснити на рівні господарської одиниці (див. табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Вихідні дані по ЧП «Аналітик» для матриці McKinsey

Показник	Оцінка (%)	Значимість показника
ОСЬ Х
Ріст ринку Кваліфікація персоналу Відданість споживачами послугам компанії	30 80 35	0,15 0,30 0,15
ОСЬ В
Особливості конкуренції Темпи росту ринку Норма прибутковості в галузі	70 40 60	0,2 0,15 0,05

Вісь Х = 0,30*0,15+0,80*0,30+0,35*0,15 = 0,3375

Вісь В = 0,70*0,2+0,40*0,15+0,60*0,05 = 0,6725

Зображемо матрицю на рисунку 2.4.



Рис. 2.4 Матриця McKinsey.

Виходячи з матриці McKinsey фірма «Аналітик» перебуває у квадраті Переможця 3, тобто фірмі доцільно вибрати стратегію виходу на зовнішні ринки.

2.2 Комплексний аналіз діяльності підприємства

Попередній аналіз по ущільненому аналітичному балансі НЕТТО. На першему етапі формується первісне представлення про діяльність підприємства, виявляються зміни в складі майна і джерел засобів підприємства, установлюються можливі взаємозв'язки між зміною показників.

З цією метою визначається співвідношення деяких статей балансу їхня питома вага в загальному підсумку (валюті балансу).

А) Нерухомість. Протягом усього досліджуваного періоду спостерігається ріст нерухомості, і її частки у валюті балансу. Так за 3 роки вартість нерухомого майна підприємства виросла на 21,8 (тис. грн.) чи на 89,34% (до валюти балансу). Цей факт слід зазначити як позитивний, тому що таке збільшення вартості основних засобів може свідчити про розширене відтворення. Також таке збільшення говорить про ріст вартості самого підприємства.

Б) Поточні активи. Протягом досліджуваного періоду частка поточних активів у валюті балансу постійно зменшується, але це не можна назвати негативним фактом, тому що це зв'язано в першу чергу зі швидким ростом частки нерухомості, у грошовому ж вираженні ця частина балансу постійно росте. Слід також зазначити що на відміну від промислових чи підприємств виробничих фірм, де специфіка роботи має на увазі наявність достатня великої кількості запасів і витрат, відбиваних у другому розділі активу балансу, у діяльності консалтингової фірми цей розділ досить незначний. Це зв'язано з тим, що консалтингова фірма реалізує інтелектуальні послуги, а не упредметнені продукти. У такий спосіб відсутній цілий ряд витрат зв'язаних з покупкою чи сировини запчастин.

Не гарним фактом є зниження коштів підприємства. Так якщо з 1.01.2003 по 1.01.2004 це показник ріс у грошовому вираженні (у відношенні до валюти балансу йде величезне зниження, що зв'язано з тим, що на 1.01.2002 валюта балансу була дорівнює грошовим засобам), те з 1.01.2004 по 1.01.2005 цей показник сильно зменшився.

Дебіторська заборгованість виросла за досліджуваний період у грошовому вираженні, але при цьому її частка у валюті балансу настільки зменшилася, що робить цей показник зовсім незначним (1,6% на 1.01.2005). Це, безсумнівно, позитивний факт, тому що низька дебіторська заборгованість не вимагає залучення додаткових засобів на покриття процесу виробництва, що просто необхідно при високій частці заборгованості. Також низьке значення цього показника знижує ризик не повернення великої суми.

В) Джерела власних засобів. Джерела власних засобів (ДВЗ) постійно росли протягом трьох років, при цьому в перший рік мало місце зменшення їхньої частки у валюті балансу, що зв'язано зі швидким ростом загального підсумку і вартості підприємства, не малу роль у цей рік зіграв ріст кредиторської заборгованості.

Навіть на перший погляд видно, що в цей період частина основних засобів (45%) була придбана за рахунок короткострокових зобов'язань. Однак у балансі підприємства не вказана прострочена кредиторська заборгованість, отже, можна припустити, що основні засоби були придбані наприкінці 2002 року і були оплачені вже на початку 2003. Так можна припустити виходячи з того, що ріст джерел власних засобів у наступному році був дуже значним (більш ніж у 6 разів).

У наступні 2003 і 2004 роки ДВЗ росли в грошовому вираженні, а їхня частка у валюті балансу перевищувала 90%. Слід зазначити, що в зв'язку зі специфікою підприємства (мале підприємство), відсутній статутний фонд, крім того, джерелом власних засобів на 100 % є прибуток підприємства і не розподілений прибуток минулих періодів.

Г) Притягнуті засоби. Ситуацію з притягнутими засобами можна назвати гарної, тому що тільки на 1.01.2002 і 1.01.2003 їхня частка у валюті балансу була значною (40% і 55%). У наступні два роки ситуація змінилася кардинально, частка позикових засобів менш 10% у валюті балансу. При цьому цілком відсутні довгострокові пасиви протягом усього досліджуваного періоду.

Усі короткострокові зобов'язання сформовані за рахунок кредиторської заборгованості. При цьому в порівнянні з 2003 роком величина кредиторської заборгованості в грошовому вираженні знизилася, хоча на 1.01.2005 вона більше чим на 1.01.2004, але стосовно валюти балансу ця зміна дуже незначна (0,28%).

У цілому по попередньому аналізі можна зробити попередній висновок про задовільний стан підприємства. Причому варто звернути увагу на деяку тенденцію, так у плині 2002 на підприємстві проходили процеси становлення (про це свідчить стартове положення на 1.01.2002 і кінцеве на 1.01.2003, зміна показників пройшло дуже значне, так сформувалися основні засоби, велика частка прибутку у валюті балансу 55,7%), а в 2003 і 2004 проходило зміцнення, найкращі показники має 2003 рік, тому що показники 2004 року трохи гірше.

Аналіз ліквідності і платоспроможності .А) Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена на дату складання балансу. Теоретичне значення, що рекомендується, (аналітичний коридор) [0,2; 0,5].

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується по формулі:

ДС+КФВ

Ка.л. = ___________ (2.2),

ДО

де ДС - кошти;

КФВ - короткострокові фінансові вкладення;

ДО - короткострокові зобов'язання.

Протягом усього досліджуваного періоду цей показник сильно змінювався, так на початок періоду його значення склав 2,5 , що означає можливість покриття поточної заборгованості 2,5 рази. Це зв'язано з тим, що на цю дату підприємство тільки починало працювати, актив балансу був дорівнює коштам на розрахунковому рахунку (на цю дату інші активи відсутні) 500 грн. При цьому 200 грн. заборгованість по заробітній платі і перед бюджетом, а 300 грн. залишок нерозподіленого прибутку минулого періоду.

На 1.01.2003 показник склав 0,185, що трохи значення, що нижче рекомендується. При такім значенні коефіцієнта підприємство не може вважатися ліквідним. На мій погляд, така різка зміна викликана різким збільшенням частки короткострокових зобов'язань, що вже було розглянуто вище (Попередній аналіз балансу НЕТТО п.3 Джерела власних засобів).

На 1.01.2004 показник склав 0,57 , що на відміну від попереднього періоду трохи більше чим значення, що теоретично рекомендується. При такім значенні коефіцієнта підприємство може вважатися ліквідним. Така зміна зв'язана з ростом коштів підприємства на 60% при зменшенні короткострокових зобов'язань на 48%. Однак варто пам'ятати про обсяги діяльності підприємства, незважаючи на значну зміну відносних величин, у грошовому вираженні мова йде про досить невеликі суми.

На 1.01.2005 показник дорівнює 0. Це означає, що підприємство не може вважатися ліквідним. Таке низьке значення коефіцієнта зв'язане з повною відсутністю коштів на 1.01.2005.

Б) Уточнений коефіцієнт ліквідності. Уточнений коефіцієнт ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена за рахунок коштів підприємства й очікуваних надходжень за зроблені послуги. Теоретичне значення, що рекомендується, (аналітичний коридор) [0,6; 0,9].

Уточнений коефіцієнт ліквідності розраховується по формулі:

ДС+КФВ+ДЗ

Кл.у. = ______________ (2.3),

ДО

де ДЗ - дебіторська заборгованість.

За розглянутий період, даний показник також значно змінювався, так на початок періоду він склав 2,5, що значно більше значення, що теоретично рекомендується. Це зв'язано з тим, що на цю дату всі активи підприємства складалися з коштів, можливі причини цього були розглянуті вище. При такім значенні підприємство можна вважати ліквідним.

На 1.01.2003 значення коефіцієнта сильно зменшилося і склало 0,259, що значно нижче значення, що теоретично рекомендується. Це зв'язано, на мій погляд, з тим, що в підприємства майже відсутня дебіторська заборгованість (4% до валюти балансу), а значення показника багато в чому залежить саме від цього. Таке значення коефіцієнта свідчить про дуже низький ступінь ліквідності.

На 1.01.2004 значення цього показника було збільшено до 0,571. Однак і це значення нижче рекомендованого теоретично, що вказує на низький ступінь ліквідності. Зміни, що пройшли, відбулось тільки за рахунок зменшення короткострокових зобов'язань і збільшення коштів підприємства, тому що на цю дату, як дебіторська заборгованість так і короткострокові фінансові вкладення були дорівнюють нулю.

На 1.01.2005 значення коефіцієнта сильно упало і склало 0,174, що значно нижче значення, що теоретично рекомендується. Таке значення показника свідчить про низький ступінь ліквідності підприємства. Таке різке падіння коефіцієнта в першу чергу зв'язано з відсутністю коштів на дату складання балансу, тому що дебіторська заборгованість у цей період стала ще менш значимої (1,639 % до валюти балансу).

В) Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності). Коефіцієнт покриття показує в якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Теоретичне значення, що рекомендується, (аналітичний коридор) [2; 3].

Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується по формулі:

ТА

До.л. = _________ (2.4),

ДО

де ТА - поточні активи.

Значення цього показника також сильно змінювало протягом усього досліджуваного періоду, так на початок періоду значення показника був 2,5, що відповідає теоретичному значенню, що рекомендується. Це говорить про те, що підприємство має у своєму розпорядженні достатню кількість засобів для покриття короткострокових зобов'язань.

На 1.01.2003 значення показника сильно знизилося, що зв'язано в першу чергу дуже високою часткою короткострокових зобов'язань на цю дату ( 55,1% до валюти балансу). Значення склало 0,333, що говорить про дуже низький ступінь ліквідності і недостатній кількості засобів для покриття короткострокових зобов'язань. Це можливо зв'язано з тим, що в цей період частина основних засобів була сформована за рахунок саме короткострокових зобов'язань.

На 1.01.2004 значення показника сильно збільшилося і склало 1,428. Таке значення коефіцієнта свідчить про погрозу фінансової стабільності підприємства, однак усе ще є припустимим. Це, на мій погляд, зв'язано з вирівнюванням ситуації касательно короткострокових зобов'язань (їхньої частки у валюті балансу).

На 1.01.2005 значення показника склало 1,13. Як і в попередньому періоді це свідчить про погрозу фінансової стабільності підприємства, однак усе ще є припустимим. Причиною зменшення показника в порівнянні з попереднім періодом, швидше за все є відсутність коштів на дату складання балансу.

Г) Оборотний капітал. Оборотний капітал, показник, що показує, наскільки поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання.

Значення оборотного капіталу розраховується по формулі:

ОК = ДО (2.5),

де ОК - оборотний капітал.

Значення цього показника на початок досліджуваного періоду склало 0,3 тис. грн., таке значення можна вважати цілком задовільним, з огляду на відносно невеликі суми, якими оперує підприємство.

На 1.01.2003 оборотний капітал склав ( - 1,8) тис. грн. Це дуже негативно характеризує діяльність підприємства на цей період. Це означає що поточні активи на цей період були цілком сформовані за рахунок росту короткострокових зобов'язань, крім того 0,8 обсягу короткострокових зобов'язань пішло на формування основних засобів. Що є дуже небезпечним і негативним фактом.

На 1.01.2004 значення показника склало 0,6 тис. грн.

На 1.01.2005 значення показника склало 0,3 тис. грн.

Д) Коефіцієнт маневреності. Коефіцієнт маневреності показує яка частина ДВЗ вкладена в найбільш мобільні активи. Теоретичне значення, що рекомендується, (аналітичний коридор) [0,2; 0,5].

ОК

Кман. = ________ (2.6),

ДВЗ

де ДВЗ - джерела власних засобів.

На початок досліджуваного періоду значення показника був 1, що більше значення, що теоретично рекомендується, і свідчить про велику можливість для фінансового маневрування.

На 1.01.2003 значення показника склало (- 1,8), що значно значення, що нижче рекомендується. Таке значення в першу чергу пов'язано з дуже низьким значенням оборотного капіталу і свідчить про те, що ДВЗ не були вкладені в мобільні активи, крім того підприємство не мало ніякий можливості для фінансового маневрування в цей період.

На 1.01.2004 значення показника склало 0,6 , що трохи більше чим значення, що рекомендується, і свідчить про те, що підприємство має досить можливостей для фінансового маневрування.

На 1.01.2005 значення показника склало 0,3 , що відповідає значенню, що рекомендується, і свідчить про те, що підприємство має досить можливостей для фінансового маневрування. Таке зниження показника викликане ростом частки ДВЗ при зниженні оборотного капіталу.

Аналіз якості поточних активів. Аналіз якості поточних активів проводиться для чи підтвердження коректування результатів аналізу ліквідності. Для проведення цього аналізу використовують наступну таблицю (див. табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Аналіз якості поточних активів

Ступінь ризику	На 1.01.2002	На 1.01.2003	На 1.01.2004	На 1.01.2005
Мінімальна	0,5	0,5	0,8	1,1
Мала		0,4	0,6	0,8
Середня			0,1	0,7
Висока

Активи з мінімальним ступенем ризику це кошти підприємства і легко реалізовані цінні папери.

До активів з малим ступенем ризику відносять дебіторську заборгованість, крім сумнівного, виробничі запаси, крім залежаного.

До активів із середнім ступенем ризику відносять незавершене виробництво (НЗВ), малоцінні і швидкознашиваючи предмети (МШП), витрати майбутніх періодів (ВМП).

До активів з високим ступенем ризику відносять залежані виробничі запаси, сумнівна дебіторська заборгованість.

Як видно з таблиці, велика частина поточних активів складається з активів з мінімальним і малим ступенем ризику, що є гарним фактом і підтверджує точність розрахунку показників ліквідності.

У цілому по цьому розділі комплексного аналізу можна зробити такі висновки. За розрахованими показниками можна судити про низький ступінь ліквідності підприємства, тому що тільки деякі з них відповідають значенням, що теоретично рекомендуються. Однак з огляду на специфіку роботи підприємства ( вид бізнесу, мале підприємство) ці показники не такі вуж і погані. Так до приклада специфіка виду бізнесу сприяє мінімальному рівню виробничих запасів, а НЗВ виникає тільки у випадку з тривалими проектами. Проте коефіцієнти ліквідності посилаються на ці показники. Далі, обсяги засобів, якими оперує підприємство відносно малі, що робить їхній дуже чуттєвими до змін. Так наприклад придбання персонального комп'ютера з оплатою з розрахункового рахунка викликає значні зміни в показниках абсолютної ліквідності й уточненого коефіцієнта ліквідності. Тому що засобу підприємства досить малі. З усього вище перерахованого можна зробити висновок, що підприємство дійсне має низький ступінь ліквідності і платоспроможності за даними розрахунку, але з огляду на специфіку бізнесу і розміри підприємства цей факт не можна назвати сильно поганим. Положення підприємства можна вважати відносно стабільним, тому що саме малі підприємства найбільш чуттєві до зовнішніх змін, а сучасні умови ведення бізнесу в Україні демонструють нам дуже нестабільне зовнішнє середовище. Крім того можна відзначити, що раніше виявлена тенденція змін показників від року до року продовжується і тут. Показники погіршуються від 1.01.2002 до 1.01.2003, поліпшуються з 1.01.2004 по 1.01.2005 і стабілізуються з 1.01.2004 по 1.01.2005.

Аналіз структури джерел засобів. А) Коефіцієнт незалежності. Коефіцієнт незалежності показує загальну частку засобів вкладених власниками в загальну вартість підприємства. Якщо значення показника чи більш дорівнює 0,5 , значить ризик кредиторів мінімальний, тому що реалізувавши половину майна, що сформована за рахунок ДВЗ підприємство може погасити боргові зобов'язання.

Коефіцієнт розраховується по формулі:

ДВЗ

Кнез. = _______ (2.7),

ВБ

де ВБ - валюта балансу

На початок досліджуваного періоду значення показника дорівнювало 0,6 , що вказує на мінімальний ризик кредиторів. Таке значення можна вважати задовільним.

На 1.01.2003 значення показника значно погіршилося в наслідок збільшення частки короткострокових зобов'язань у валюті балансу (55,1%) і склало 0,448 . Однак вже в наступному періоді значення показника сильно покращилося і склало 0,908, що говорить про те, що більш 90% майна підприємства сформовано за рахунок власних коштів.

Аналогічна ситуація спостерігається і на 1.01.2005, коли значення показника було 0,905. У такий спосіб можна відзначити що кредитори несуть мінімальний ризик, тому що більш 90% майна підприємства сформовано за рахунок власних коштів, причому джерелом є тільки прибуток. Це дуже добре характеризує діяльність підприємства за останні два роки.

Б) Коефіцієнт стійкості. Коефіцієнт стійкості показує питома вага у валюті балансу тих джерел засобів, якими підприємство може користатися тривалий період часу. Теоретичне значення, що рекомендується, (аналітичний коридор) [0,8; 0,9].

Коефіцієнт стійкості розраховується по формулі:

ДВЗ+ДП

Кст. = __________ (2.8),

ВБ

де ДП - довгострокові пасиви (2-й роздягнув пасиву балансу).

Через відсутність довгострокових притягнутих засобів, чисельні значення цього коефіцієнта рівні відповідним (по періодах) значенням попереднього показника. Однак з обліком нового аналітичного коридору висновки трохи відрізняються. Так на початок періоду значення показника склало 0,6, що трохи значення, що менше рекомендується. Що є не гарним фактом.

На 1.01.2003 значення показника було 0,448 , що негативно характеризує структуру довгострокових джерел засобів. Однак значне поліпшення цього показника вже в наступному році 0,908, викликане значним збільшенням прибутку, серйозно виправляє положення. Це означає, що підприємство має досить довгострокових пасивів, щоб вважатися стійким. Аналогічна ситуація і з показником на 1.01.2005 при деякім зниженні його значення трохи рекомендовано більше і складає 0,905, що знову таки свідчить про те, що підприємство має досить довгострокових пасивів, щоб вважатися стійким.

В) Коефіцієнт фінансування. Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позикових. Значення, що рекомендується, більш або дорівнює 1.

Коефіцієнт фінансування розраховується по формулі:

ДВЗ

Кфін. = _________ (2.9)

ДП+ДО

На початок досліджуваного періоду значення показника був дорівнює 1,5, що є цілком задовільним і означає, що діяльність підприємства фінансується за рахунок ДВЗ і причому на 50% більше чому за рахунок притягнутих ресурсів.

На 1.01.2003 значення показника сильно зменшилося і склало 0,81, що є негативним фактом і означає, що на цей період велика частина діяльності підприємства фінансувалася за рахунок притягнутих засобів, негативність цього факту підкреслює те що в підприємства відсутні довгострокові пасиви.

На 1.01.2004 значення показника сильно змінилося і склало 9,928 що показує що практично вся діяльність підприємства фінансується за рахунок ДВЗ.

Аналогічна ситуація спостерігалася і на 1.01.2005, коли незважаючи на невелике зменшення значення показника склало 9,608, що також є дуже гарним значенням. Узагалі слід зазначити що підприємство дотримує дуже консервативної політики залучення засобів спираючи в основному тільки на ДВЗ.

Г) Коефіцієнт інвестування. Коефіцієнт інвестування показує наскільки ИСС підприємства формують інвестиційні вкладення в основні засоби і нематеріальні активи. Значення, що рекомендується, більш або дорівнює 1.

Коефіцієнт інвестування розраховується по формулі:

ДВЗ

Кінв. = ________ (2.10),

ОЗ+НОА

де ОЗ - основні засоби;

НОА - необоротні активи.

На початок досліджуваного періоду неможливо досліджувати цей показник, тому що значення першого розділу активу балансу дорівнює нулю, отже основні засоби і нематеріальні активи відсутні.

На 1.01.2003 значення цього показника склало 0,55 що є дуже негативним фактом і пов'язано з тим, що частина основних засобів було сформовано за рахунок короткострокових зобов'язань.

На 1.01.2004 значення цього показника склало 1,045, що говорить про те, що основні засоби були сформовані цілком за рахунок ДВЗ.

Аналогічна ситуація спостерігається на 1.01.2005, коли значення цього показника склало 1,013, що також говорить про те, що основні засоби були сформовані цілком за рахунок ДВЗ.

У цілому по цьому розділі аналізу можна зробити висновки про відмінну структуру засобів підприємства, крім того слід зазначити прекрасну роботу підприємства в останні два роки. Знову підтвердилася тенденція зміни групи показників від року до року.

Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства.

А) Аналіз оборотності поточних активів. При аналізі цього показника розраховується коефіцієнт оборотності і період обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності розраховується по формулі:

ВР(-ПДВ)

Коб.па = ___________ (2.11),

СВА

де ВР - виторг від реалізації;

ПДВ - податок не додану вартість;

СВА - середня вартість поточних активів.

Тривалість обороту розраховується по формулі:

360

Тоб.= _________ (2.12),

Коб.па

Значення показників на 1.01.2003 склало:

Коефіцієнт оборотності - 45,57

Тривалість обороту - 7,899 (дн)

Значення показників на 1.01.2004 склало:

Коефіцієнт оборотності - 98,20

Тривалість обороту - 3,665 (дн)

Значення показників на 1.01.2005 склало:

Коефіцієнт оборотності - 69,91

Тривалість обороту - 5,149 (дн)

Аналізуючи значення цих показників можна відзначити, що найбільша тривалість знаходиться в межах календарного тижня. Навіть при деякім погіршенні цих показників на кінець досліджуваного періоду можна сказати, що показники мають дуже гарне значення. Такі показники можуть характеризувати середню тривалість замовлення (тривалість проекту від моменту понесення перших витрат до моменту оплати), так можливо, що в середньому замовлення виконується протягом тижня. Такі показники з позитивної сторони характеризують ділову активність керівництва підприємства.

Таке положення може бути викликано особливими умовами в контрактах. Так звичайно контракт обмовляє обмеження за часом на виконання замовлення консалтинговою фірмою, якщо консультант не укладається в ці терміни, розмір оплати зменшується з кожним днем. Можливо, також у контракті передбачити штрафні санкції до замовника, у випадку затримки оплати. Можливо, саме такі умови і привели до таких гарних показників оборотності.

Б) Аналіз оборотності дебіторської заборгованості. При аналізі оборотності дебіторської заборгованості використовують такі показники як коефіцієнт оборотності і період обороту.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується по формулі:

ВР (-ПДВ)

Коб.дз. = _____________ (2.13),

СДЗ

де СДЗ - середня дебіторська заборгованість

Період обороту розраховується по формулі:

 360

Тоб.дз.= ______________ (2.14),

Коб.дз.

Так показники склали:

На 1.01.2003

Коефіцієнт оборотності - 319

Період обороту - 1,12 (дн)

На 1.01.2004

Коефіцієнт оборотності - 1424

Період обороту - 0,252 (дн)

На 1.01.2005

Коефіцієнт оборотності - 804

Період обороту - 0,447 (дн)

Як і при аналізі минулих показників, можна відзначити відмінний стан показників, незважаючи на деяку тенденцію до зменшення в останній рік у порівнянні з 2003, показники залишаються відмінними.

Це знову таки характеризує з гарної сторони ділову активність керівництва підприємства.

Крім того випливає відзначить, що можливою причиною таких показників може стати умова передоплати, чи часткової передоплати послуг підприємства, тому що в українській банківській системі не можливий грошовий переказ за 0,44 дня.

В) Аналіз оборотності ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей). При аналізі оборотності ТМЦ використовують такі показники як коефіцієнт оборотності і період обороту (термін збереження).

Коефіцієнт оборотності ТМЦ розраховується по формулі:

ВР (-ПДВ)

Коб.тмц. = ____________ (2.15),

СВТМЦ

де СВТМЦ - середня вартість товарно-матеріальних цінностей.

Період оборотності розраховується по формулі:

360

Тоб.тмц.= _________ (2.16),

Коб.тмц

Так показники склали:

На 1.01.2003

Коефіцієнт оборотності - 292

Період обороту - 1,232 (дн)

На 1.01.2004

Коефіцієнт оборотності - 272

Період обороту - 1,323 (дн)

На 1.01.2005

Коефіцієнт оборотності - 162,77

Період обороту - 2,21 (дн)

Протягом усього досліджуваного періоду помітний ріст періоду обороту (збереження). Однак таке значення все рівно дуже добре характеризує ділову активність підприємства. Тому що виробничі запаси починають використовуватися через 2,21 дні після закупівлі.

У цілому по аналізі оборотності активів можна зробити висновки про високу ділову активність підприємства. Оборотні кошти багаторазово обертаються прот...