Характеристика менеджменту підприємницької діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальне ознайомлення з підприємством «Київприлад»

1.1 Інструктаж з техніки безпеки та пожежної безпеки. Відповідні документи

1.2 Структура управління підприємством

2. Сутність і сучасна концепція менеджменту

2.1 Аналіз зовнішнього середовища підприємства та внутрішнього середовища організації

2.2 Економічні та організаційно-розпорядчі методи в менеджменті

2.3 Класифікація управлінського персоналу

3. Кадрове забезпечення підприємства. Структура управління підприємством

3.1 Формування кадрового складу

3.2 Кваліфікаційні вимоги до працівників, управлінських працівників на підприємстві «Київприлад»

3.3 Методи оцінки управлінських працівників

4. Технологія менеджменту. Сутність та особливості управлінських рішень

4.1 Сутність та особливості управлінських рішень

4.2 Канали та засоби комунікацій

4.3 Бар'єри комунікацій

5. Трудові ресурси. Менеджмент підприємницької діяльності

5.1 Трудові ресурси і продуктивність праці

5.2 Конфліктні ситуації у виробничих колективах

5.3 Іноваційний менеджмент

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Технологічна практика студентів є одним із важливих видів практичної роботи і здійснюється з метою набуття нових знань та навичок стосовно діяльності підприємства.

Технологічна практика покликана підготувати майбутніх спеціалістів до реальної практичної роботи, забезпечити належний рівень їхньої професійної підготовки для виконання всього спектру обов'язків, передбачених спеціальністю.

Практика студентів є невід'ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки студентів навчальних закладів України. Вона становить важливу та обов'язкову ланку в підготовці висококваліфікованих спеціалістів до майбутньої діяльності за фахом.

Технологічна практика спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, та набуття, вдосконалення і розширення практичних навичок і умінь в роботі за обраною спеціальністю.
Під час практики студенти повинні опанувати сучасними методами, формами організації і технічними засобами в області використання комп'ютерних технологій на виробництві.

У студента, на базі знань, отриманих в коледжі, повинні сформуватися професійні уміння і навички для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, а також потреба самостійно поповнювати свої знання і творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Метою технологічної практики є:

§ поглиблення та закріплення знань, які одержали студенти під час теоретичної підготовки;

§ спостереження за роботою підприємства;

§ аналіз спостережень та отриманих даних;

§ оволодіння сучасними формами та методами практичної роботи на підприємстві з використанням техніки та інформаційних технологій;

§ набуття необхідних навичок у здійсненні операцій технологічного процесу;

§ формування професійних вмінь і навичок у роботі з існуючими виробничими технологіями;

§ виховання потреби систематичного оновлення своїх знань та їх творчого застосування у практичній діяльності.

Завданнями практики є вивчення організації і етапів роботи підприємства, набуття практичних навичок діяльності на виробництві, самостійного вирішення технічних задач на базі виробництва «Київприлад», ознайомлення з сучасними технологічними процесами розробки, впровадження та налагодження роботи виробництва. Ознайомлення з організацією праці і економікою виробництва, набуття умінь організаторської роботи по спеціальності, узагальнення і поглиблення знань про виробництво та безпосередньо з дисципліни «Менеджмент».

Для проходження технологічної практики з дисципліни «Менеджмент» ми обрали державне підприємство «Виробниче об'єднання «Київприлад» -- підприємство космічного приладобудування. Вже понад 12 років займає провідні позиції з виробництва приладів для електроенергетики. Підприємство виготовляє мікропроцесорні пристрої захисту серії МРЗС-05, що комплексно забезпечують захист підстанції 110/35/10/6 кВ.

Пристрої серії МРЗС-05 широко використовуються в розподільних мережах усіх обленерго України, а також на енергооб'єктах провідних промислових підприємств.

На сьогодні в експлуатації знаходяться більше сімнадцяти тисяч пристроїв МРЗС-05.

ДП ВО “Київприлад” створене в 1947 році як підприємство для виготовлення газових приладів, газолічильників і газових плит. З 1956 року завод змінив напрямок виробництва. В основу подальшої спеціалізації виробництва було покладено прилади контролю і регулювання технологічних процесів, прилади газового аналізу та інша радіоелектронна апаратура.

З 1964 року завод розпочав випуск апаратури для космічної галузі. В наступні роки підприємство приймало участь в розробці та виробництві приладів та апаратури для виконання програм: “Біон”, “Фотон”, “Інтеркосмос”, “Космос”, “Союз-ТМ”, “Прогрес”, “Енергія-Буран”, “Протон”, “Горизонт”, “Екран”, “Океан-0”, “Січ”, МКС “Альфа” та інших. Поряд з цим об'єднання випускає продукцію виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання. В останні роки ДП ВО “Київприлад” працює над створенням науковоємких, високотехнологічних приладів для енергетичної галузі.

В даний час підприємство випускає прилади системи управління бортовим комплексом космічних кораблів «Союз-ТМА», «Прогрес-ТМ», бере участь в міжнародних космічних проектах «Морський старт», «Наземний старт», розробило, виготовило і поставило замовнику апаратуру системи автоматичної підготовки і пуску ракети-носія «Циклон-4» для космодрому Алкантара в Бразилії.

Одночасно з виробництвом апаратури космічного призначення, ВО «Київприлад» останнім часом зайняло провідні позиції у виробництві приладів для електроенергетики. Випускаються мікропроцесорні пристрої захисту серії МРЗС-05 комплексно забезпечують захист електропідстанцій 35/10 / 6кВ; розробляються захисту для сторони 110 / 150кВ. У пристроях МРЗС-05 реалізовані власні оригінальні конструктивні і програмні рішення, використовуються сучасні технології та новітня елементна база відомих світових виробників. При розробці нових модифікацій витримується принцип спадкоємності програмних і конструкторських рішень. На основі пристроїв МРЗС-05 і програмно-апаратного комплексу «Квант-2000» будуються автоматизовані системи управління електромереж (АСДУ).

Споживачами нашої продукції виступають енергогенеруючі компанії, всі обленерго України, провідні підприємства різних галузей народного господарства, такі як «ММК ім. Ілліча», «Arcelor Mittal Кривий Ріг», «МК ім. Петровського», «Єнакіївський МЗ», «НЗФ», «Побузький ферроникель», «КЗРК», «Північний ГЗК», «СхідГЗ », «ОрджГОК», «Полт ГЗК», «Вільногірський ГМК», «Укренерговугілля», «Укрзалізниця», «Наша ряба» і багато інших.

Здійснюються проекти для Російської Федерації, республік Казахстан, Узбекистан, Білорусь.

Підприємство «Київприлад» налагодили довгострокові ділові контакти з провідними інвестиційними компаніями України: «Метінвест», «Ferexpo», «ТітанУкраіна», «Євразія», «Нібулон», «Міроновхлебопродукт». На сьогоднішній день в експлуатації знаходиться близько 17 тисяч пристроїв МРЗС-05.

ВО «Київприлад» є постійним учасником спеціалізованих енергетичних виставок, в тому числі і міжнародних. Рівень якості і надійність виробів високо оцінені знаками «Золота торгова марка» і «За відмінну якість продукції» в Україні, а також «Золота медаль» «Асоціації заохочення промисловості і торгівлі» Республіки Франція.

ВО «Київприлад» поєднує високу надійність пристроїв з їх невисокою вартістю, гарантуючи при цьому довічне сервісне обслуговування всіх проданих приладів. Виробляючи високотехнологічну імпортозаміняючу продукцію, «Київприлад» розвиває вітчизняне приладобудування.

Підприємство «Київприлад» веде активну виробничу діяльність, тому проходження практики на підприємстві надасть нам необхідних практичних навичок та систематизує знання з дисципліни «Менеджмент».



1. Загальне ознайомлення з підприємством «Київприлад»

1.1 Інструктаж з техніки безпеки та пожежної безпеки. Відповідні документи

На підприємстві «Київприлад» проводяться такі інструктажі з техніки безпеки для студентів-практикантів : вступний, первинний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж

Проводиться: з усіма працівниками,які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство; з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленніабо зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж

Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу; відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО: на початку занять у кожному кабінеті,лабораторії,де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території ЗО; перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо; на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчальногоплану (програми) - із загальних вимог безпеки, пов'язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Позаплановий інструктаж

Проводиться: З працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,приладівта інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушенняхпрацівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перервів роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З вихованцями,учнями,студентами - в кабінетах, лабораторіях,майстерняхтощоприпорушенняхними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж

Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при проведенні робіт, на які оформлюютьсянаряд-допуск, розпорядження або інші документи. Проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Повторний інструктаж

Повторний інструктаж не проводиться для студентів-практикантів, адже даний тип інструктажу проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань,умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

1. Загальні положення з техніки безпеки на підприємстві «Київприлад»

1.1. Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів і проводиться на підприємстві «Київприлад» після проходження інструктажу з техніки безпеки.

Під час практики набуваються практичні навички роботи на підприємстві.

1.2. Практика студентів проводиться на підприємстві «Київприлад», адже діяльність підприємства відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

1.3. Студенти можуть бути направлені на практику тільки після завчасного укладання договору між підприємством і навчальним закладом про її проведення за встановленою формою.

1.4. До початку проведення практики повинно бути проведено обстеження робочих місць студентів - практикантів.

1.5. Відповідальність за організацію проведення і контроль практики покладається на керівників практик навчального закладу.

1.6. У тісному контакті з керівником практики бази практики забезпечує високу якість та безпеку її проходження згідно з програмою.

1.7. Обов'язковою умовою допущення студентів до проходження практики є проходження ними вступного інструктажу з охорони праці під час трудового і професійного навчання та оформлення його у бланку реєстрації з підписами особи, яка проводила інструктаж та особи, яку інструктували.

1.8. До практики допускаються тільки ті студенти, які пройшли медичний огляд.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1. При прибутті на базу практики студент - практикант повинен отримати вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж на робочому місці та поставити підпис у відповідних журналах інструктажу;

2.2 Студенту - практиканту повинні бути забезпечені нормальні умови праці і побуту;

2.3. Студент - практикант повинен виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку організації;

2.4. Студенти університету до початку практики повинен:

2.4.1. одержати від керівника практики консультації щодо оформлення усіх необхідних документів;

2.4.2. отримати номер телефону керівника практики для повідомлення щодо виникнення нестандартної ситуації;

2.4.3. своєчасно прибути на базу практики;

2.4.4. вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, виробничої санітарії;

2.5. Перед початком роботи студент повинен:

2.5.1. організувати своє робоче місце;

2.5.2. підготувати матеріали для дослідження.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Студент - практикант повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена згідно з програмою практики.

3.2. У разі притягнення студента - практиканта до робіт, які не передбачені програмою практики, йому слід негайно доповісти про це керівнику практики.

3.3. Під час роботи не допускається:

3.3.1. залишати робоче місце без дозволу керівника робіт;

3.3.2. відвертати від роботи працівників, які його оточують;

3.3.3. при виникненні недоліків у роботі обладнання та приладів (комп'ютера, ксерокса, побутових приладів тощо) негайно повідомити керівника робіт та припинити роботу до усунення недоліків.

3.4. Студент під час проходження практики зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

4. Вимоги безпеки пicля закінчення роботи

4.1. Привести у порядок своє робоче місце та передати його керівнику робіт.

4.2. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання керівникові практики.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.

5.1. Негайно припинити роботу, довести до відома керівника робіт у випадку:

5.1.1 погіршення у студента стану здоров'я;

5.1.2. отримання студентом травми;

5.1.3. виникнення пожежі;

5.1.4. виникнення недоліків в роботі приладів та обладнання, що використовуються студентом для виконання завдання практики;

5.1.5. вимкнення електроенергії;

5.1.6. запаху газу, тощо.

5.2. Для усунення аварійної ситуації студент - практикант повинен виконувати вказівки керівника робіт, якщо це не приведе до погіршання стану його здоров'я.

Інструктаж з пожежної безпеки на підприємстві «Київприлад»

Вступний протипожежний інструктаж

Проводиться:

· з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову);

· з особами, які прибули на підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі.

Проводить:

· фахівець, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки.

Місце проведення:

· приміщення, що спеціально для цього обладнано.

Навчально-методичне забезпечення:

· сучасні технічні засоби навчання;

· навчальні та наочні посібники.

Програма інструктажу розробляється на підставі:

· діючих на підприємстві правил;

· інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

Затверджуються:

· керівником (заступником);

· головним інженером підприємства

· погоджується з органами державного пожежного нагляду.

Фіксація проведення інструктажу:

· в журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки

Первинний протипожежний інструктаж

Проводиться до початку роботи:

· з усіма новоприйнятими на роботу (постійну чи тимчасову);

· з працівниками, переведеними з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць підприємства;

· з особами, які прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

· з будівельниками сторонніх організацій, які виконують на діючому підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні або інші роботи;

· з учнями (студентами) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстернях, лабораторіях тощо.

Проводить:

· керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці тощо), який пройшов навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Місце проведення:

· на робочому місці.

Програма інструктажу розробляється:

· на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.

Затверджується:

· керівником відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу тощо), відповідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства (його заступником).

· погоджується з органами державного пожежного нагляду.

Перевірка знань:

· проводиться особою, яка проводила інструктаж.

Фіксація проведення інструктажу:

· в журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки



1.2 Структура управління підприємством

Організаційна структура підприємства - це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів, а також функціональних структурних підрозділів апарату управління.

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Організаційна структура включає засоби розподілу різних видів діяльності між складовими структури та координації діяльності цих складових, що використовуються для досягнення цілей.

В межах організаційної структури відбуваються усі управлінські процеси і функції, що забезпечують випуск продукції, в яких приймають участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації, та робітники.

Ці схеми застосовуються для вирішення низки завдань: визначення ролей і обов'язків всього персоналу в межах організації; встановлення ієрархічної структури повноважень, влади і процесу прийняття рішень; формування комунікаційних каналів і потоків інформації, включаючи правила підпорядкування і методи регулювання, що відносяться до методик звітності; формування механізму контролю з визначенням ступеню централізації та масштабу контролю; визначення функцій і управлінських завдань.

Організаційна структура є базисом оптимізації функціонування підприємства та використання його виробничо-технологічного потенціалу.

В результаті аналізу організаційної структури підприємства «Київприлад» можна виділити її основні ланки: генеральний директор; бухгалтерія; директор з маркетингу; група планування та маркетингу; група логістики; відділ маркетингу; відділ продажів; комерційний директор; відділ приймання; відділ закупівель; обліково-операційний відділ; відділ сертифікації; обліковий відділ; склад; виконавчий директор; відділ кадрів; IT-служба.

Схема 1.1. Організаційна структура підприємства «Київприлад»

З даної схеми чітко видно ієрархію та ступінь підпорядкованості на підприємстві.

Ми можемо побачити, що генеральний директор виступає основою організаційної структури заводу та має у своєму розпорядженні основних керуючих відділами. Також видно, що директор з маркетингу,наприклад, має у своєму розпорядженні персонал професіональних маркетологів, логістів та експертів у вивченні ринку.

Слід зазначити, що за такої організаційної структури можна чітко розділити відповідальність за виконання певного завдання між відділами, що зведе до нуля вірогідність шанс виникнення непорозуміння у випадку невиконання певної роботи.



2. Сутність і сучасна концепція менеджменту

2.1 Аналіз зовнішнього середовища підприємства та внутрішнього середовища організації

Основними конкурентами ВО „Київприлад” є : ВАТ «Чезара», Київський «Радіозавод», всі ж інші не представляють особливої загрози, тому вони не є основними конкурентами.

Потенційними учасниками ринку є дрібні та середні компанії - продавці електротехнічної продукції. Але на даному етапі розвитку вони не становлять загрози, адже в минулому році вони втратили частку ринку, за рахунок того, що із-за підвищення цін на електротехнічну продукцію, компанії не змогли забезпечити себе продукцією і відчували дефіцит в асортиментних позиціях.

Товари-субститути -- це продукція інших галузей, яка може замінити товари підприємства, оскільки виконує однакові функції для однієї і тієї ж групи споживачів. Товарів-субститутів для електротехнічних товарів не існує, є величезна кількість електротехнічних матеріалів та комплектуючих різних фірм - виробників, які мають ексклюзивні параметри і не взаємозамінними. Для кінцевого споживача вибір електротехнічного обладнання часто стає складним завданням, яке потрібно вирішувати шляхом професійного консультування.

Покупці. Розвиток будівництва, бажання наблизитися до західного стилю, дають змогу реалізувати електротехнічну продукцію широкому колу клієнтів, проте здебільшого юридичним особам.

Постачальники. ВО „Київприлад” як виробнича компанія частково самостійно забезпечує виробничі потреби шляхом власного виробництва необхідних деталей та пристроїв, проте деякі з складових залучаються зі сторони.

Основними постачальниками є ВАТ «Електровимірювач» (м.Житомир), ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» (м.Львів»), ЗАТ «Завод "Металоприлад"» (м.Хмельницький»), ВАТ «Виробниче об'єднання Дніпропетровський приладобудівний завод" (Дніпропетровська обл.) та інші вузькоспеціалізовані підприємства.

ВО „Київприлад” вийшло на ринок України, з подібними товарами, одним з перших (підприємство почало роботу з 1947 року), і ще до появи інших таких компаній, заслужила прихильність, повагу, лояльність споживачів, створивши собі вартий довіри імідж, до цього також можна додати високу якість продукції, та висококваліфікований сервіс у всіх напрямках.

Вивчення економічного середовища дозволяє зрозуміти, яким чином формуються й розподіляються ресурси суспільства. До основних дестабілізуючих факторів варто віднести суперечливість і нестабільність податкового законодавства 2010 року, нерозвиненість фондового й інвестиційного ринку, досить високий ступінь державного втручання в систему ринкового ціноутворення й відсутність розвитої законодавчої бази.

Фактори економічного середовища чинять негативний й позитивний вплив на діяльність ВО „Київприлад”.

Найбільший негативний вплив мають такі фактори: загальний рівень економічного розвитку; система оподатковування і якість економічного законодавства; рівень розвитку конкурентних відносин.

На сьогоднішній день послуги ВО „Київприлад” мають нестійкий попит. Ринком збуту продукції є Київська область, а також інші регіони України та зарубіжжя.

Найбільший негативний вплив на діяльність ВО „Київприлад” мають наступні фактори: високий ступінь залежності продавця від покупця; оцінка якості продукції; діяльність підприємства в області реклами, стимулювання збуту й підтримки каналів руху продукції.

Недоліком системи матеріально-технічного постачання ВО „Київприлад” є те, що відсутня система збору даних і аналізу про обсяги поставок і аналітичного контролю частки кожного постачальника підприємства.

Найбільший позитивний вплив на діяльність ДП ВО „Київприлад” мають наступні фактори діяльності постачальників:

· важливість ресурсів, що поставляються, для виробничого процесу;

· кількість і концентрація постачальників;

· розмір витрат постачальника при зміні покупця;

· ступінь спеціалізації покупця в придбанні сировини.

2.2 Економічні та організаційно-розпорядчі методи в менеджменті

Економічні методами менеджменту

Економічними методами менеджменту називається сукупність прийомів, способів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей.

В систему економічних методів входять практично всі важелі механізму господарювання: ціна, кредит, фінанси, прибуток, економічні стимули (заробітна плата, премії, тощо), податки, бюджет, плани.

Ціни дозволяють стимулювати випуск необхідної продукції за кількістю та якістю, досягати фінансової стабілізації, сприяти структурним змінам в організації, активізувати інвестиційний та інноваційний види діяльності.

Фінанси як спосіб досягнення максимального достатку організації впливають на працівників шляхом отримання і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів.

Кредит виступає як спосіб тимчасової передачі грошових засобів, товарів та інших цінностей на умовах повернення та платності (у вигляді плати за кредит), і має вплив на працівників аналогічно фінансам.

Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних паперів, дотацій, компенсацій, пільг тощо.

Податки сприяють регулюванню взаємовідносин держави з фізичними та юридичними особами. Одночасно податки виступають основним джерелом оформлення і поповнення доходної частини бюджету держави.

Бюджет як основний вираз збалансованості доходів і видатків за конкретний період дозволяє впливати на процеси зменшення витрат на виробничо-господарську діяльність, пошук шляхів збільшення доходів, створення режиму економії тощо.

Плани - це економічні методи, які впливають на працівників шляхом їх побудови, за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом. Місячні, квартальні, річні та іншої тривалості плани впливають на ритмічність виробничо-господарської діяльності, якість продукції, становище організації на ринку тощо, їх вплив на працівників створює атмосферу зайнятості, безперервності трудових процесів, постійності у виготовленні продукції та наданні послуг.

Організаційно-розпорядчі методи

Організаційно-розпорядчі методи - це сукупність засобів і прийомів прямого керуючого впливу на організаційні відносини між працівниками в процесі функціонування системи (виробництва, надання послуг) з метою керування її стану у відповідності до умов, що змінюються.

За характером впливу організаційно-розпорядчі методи діляться на два види:



Організаційне регламентування полягає в складанні сукупності правил, які встановлюють порядок роботи підрозділів або виконавців! в упорядкуванні виробничих процесів, що протікають, підпорядкування їх певним положенням.

Оформляється організаційне регламентування у вигляді конкретних адміністративних актів, які розраховані на тривале користування: положення, статути, постанови.

Організаційне нормування, як один із видів організаційного впливу на виробництво та й на апарат управління, проявляється в роботі, що виконується спеціалістами апарату управління з створення технічних (стандарти, креслення), технологічних (режими і методи обробки, тривалість операцій, послідовність виконуваних операцій), календарно-планових (ритм виробництва, величина запасів, розмір транспортних партій, тривалість виробничого циклу), трудових (тарифні розряди, станки, оклади, тривалість робочого дня, величина відпустки), економічних (норми витрат матеріалів, норми амортизаційних відрахувань, норма рентабельності продукції) нормативів.

Організаційно-методичне інструктування в керуючій системі проводиться шляхом розробки і впровадження інструкцій, правил.

Інструкція - це документ, який регламентує порядок виконавчих дій, на основі розпоряджувальних актів вищестоящих органів і наказів самого підприємства. Інструкція це обов'язкові настанови, вказівки, правила.

Розпорядчий вплив - це більш гнучка, рухома і активна форма впливу на виробництво. В залежності від змісту і рівня управління розпорядчі впливи можуть бути у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок та ін. розпоряджувальних актів.

Накази - це акти одноособового управління у відповідності з принципом єдиноначальності, якими регулюється діяльність підприємств або закладів. Видавати накази можуть тільки керівники підприємств (і тільки тих підприємств, для яких таке право передбачено статутами, положеннями або повноваженнями вищестоящої організації.

Розпорядження - це вираження вимог до підлеглих з вирішення окремих питань короткочасного характеру. Вони видаються керівниками в межах наданих їм прав і повноважень, і з тих питань, які входять в коло їх безпосередніх обов'язків у відповідності з положеннями про лінійні і функціональні ланки управління.

Важливою формою розпорядчого впливу є також усна вказівка, яку віддають своїм підлеглим керівники всіх рівнів управління. Вона відноситься безпосередньо до підлеглого і вказує хто, де, коли і як повинен діяти.

Організаційно-розпорядчі методи пов'язані також з соціально-психологічними методами менеджменту. Колектив може бути більш або менш сприятливий до адміністративних впливів, одержані розпорядження або вказівки будуть виконуватись з більшим або меншим ентузіазмом в залежності від того, враховується роль соціальних і психологічних факторів чи ні.

2.3 Класифікація управлінського персоналу

Менеджер -- це керівник або управляючий, що обіймає постійну посаду на контрактній основі та наділений повноваженнями в галузі прийняття рішень щодо конкретних видів діяльності фірми.

Існуючий розподіл управлінської праці в організації служить основою класифікації управлінського персоналу. В залежності від функціональної ролі в процесі управління управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців).

Центральне місце в управлінні організацією займає керівник, який очолює певний колектив наділений необхідними повноваженнями приймати рішення з конкретних видів діяльності організації і несе відповідальність за результати роботи очолюваного ним колективу.

Спеціалісти - це працівники, що виконують певні функції управління. Вони аналізують зібрану інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідного рівня. До них відносяться економісти, бухгалтери, технологи, маркетологи, юристи тощо. Головна особливість їхньої діяльності полягає в тому, що вони працюють в умовах жорстких обмежень: наказів і розпоряджень керівників організаційних регламентів діяльності, чітких кваліфікаційних вимог щодо фахових знань. У їхній діяльності переважають логічні операції.

Службовці (технічні виконавці) -- працівники, які обслуговують діяльність фахівців і керівників, покликані виконувати інформаційно-технічні операції, звільняючи керівників і фахівців від цієї трудомісткої роботи. Це секретарі, друкарки, молодші техніки та ін. Специфіка їхньої діяльності полягає у виконанні стандартних процедур і операцій, що переважно піддаються нормуванню. У роботі технічних працівників домінують логічні й технічні операції.

Крім того, у теорії та практиці управління розрізняють лінійних та функціональних менеджерів.

· До лінійних менеджерів належать працівники, що діють на основі єдиноначальності, відповідальні за стан і розвиток організації або її підрозділів (директори, начальники цехів, майстри, бригадири).

· До функціональних менеджерів належать працівники, відповідальні за визначену сферу управління, які очолюють функціональні підрозділи, наприклад керуючий відділом маркетингу, головний економіст, начальник відділу кадрів та ін.

Лінійний персонал здійснює безпосереднє управління виробництвом, функціональний -- допомагає йому виконувати функції управління виробничими підрозділами.

Лінійні та функціональні органи утворюють систему управління підприємством, яка реалізується через організаційну структуру управління, що включає склад, взаємодію та підпорядкованість елементів управління.

За вертикальним поділом праці та місцем у системі управління організацією виділяють керівників трьох рівнів: вищого, нижчого і середнього.

Керівники вищої ланки -- це представники вищого рівня управління, що мають найбільшу владу і несуть відповідальність за діяльність усієї компанії.

Це директори (президенти) організацій, їхні заступники (віце-президенти). Вони визначають загальні напрями функціонування і розвитку організації в цілому або її великих складових, приймають ключові рішення щодо поточних справ і майбутнього організації, розробляють довгострокові плани, формують політику і представляють компанію за її межами. Тільки вони мають повноваження для придбання іншої компанії, запуску нової виробничої лінії, наймання додаткових працівників та ін.

Загалом від керівників вищої ланки залежать завдання фірми і способи досягнення їх.

Вище керівництво в першу чергу зобов'язане: визначати межу і довгострокову стратегію фірми; формувати організаційну структуру; розподіляти стратегічні ресурси; управляти прибутком.

Керівники середньої ланки - розробляють плани для здійснення загальних завдань, що встановлені вищим керівництвом, вносять пропозиції щодо поліпшення роботи очолюваного ними підрозділу та організації в цілому, координують роботу керівників нижчої ланки. У їхній діяльності переважає вирішення тактичних задач.

До складу середньої ланки входять менеджери відділів, служб та інших підрозділів.

Отже, головні управлінські обов'язки керівників середньої ланки такі: планувати та давати завдання в межах своєї компетенції; добирати й навчати персонал; контролювати і координувати роботу; підтримувати самостійність роботи співробітників.

Керівники низової ланки (менеджери-контролери) відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання виділених ресурсів, контролюють роботу виконавців реалізують плани, розроблені на вищих рівнях управління. Вирішують переважно оперативні задачі.

Цей рівень об'єднує такі посади: цеховий майстер, майстер дільниці, керівник групи і завідувачі підрозділів конторського типу.

Керівник нижчої ланки втілює в життя політику вищого керівництва організації, виконує накази, розпорядження керівництва вищої і середньої ланки; представляє інтереси безпосередніх працівників перед керівниками, вносить пропозиції щодо поліпшення діяльності очолюваного колективу, умов праці підлеглих (пропозиції можуть стосуватися і діяльності організації в цілому), керує безпосередньо працівниками.

Загалом працівники повинні: приймати самостійні рішення в межах своєї компетенції; повідомляти начальника, якщо рішення виходять за межі компетенції; відкрито висловлювати свою думку; продумувати можливість покращення своєї діяльності; інформувати керівника про свою діяльність; координувати свою діяльність з іншими співробітниками; підвищувати свою кваліфікацію тощо.



3. Кадрове забезпечення підприємства. Структура управління підприємством

3.1 Формування кадрового складу

Поняття кадрового менеджменту.

При визначенні цілей організації керівництво має визначити необхідні ресурси для повноцінної та збалансованої роботи підприємства. Для визначення потреби у людських(трудових) ресурсах застосовують кадровий менеджмент.

Кадровий менеджмент включає у собі такі етапи:

· Планування ресурсів: розробка плану майбутніх потреб у людських ресурсах.

· Набір персоналу: створення резерву потенційних кандидатів за всіма посадами;

· Відбір: оцінка кандидатів на робочі місця та відбір кращих із резерву, створеного в ході набору;

· Визначення зарплати й відповідних пільг: розробка структури заробітної плати пільг з метою залучення, наймання та збереження службовців.

· Профорієнтація та адаптація: залучення найнятих працівників у організацію та влиття у її підрозділи, розвиток у працівників розуміння, що хоче від них організація та яка праця викладачів у ній отримує заслужену оцінку;

· Навчання: розробка програм на навчання трудовим навичкам, потрібним для ефективного виконання роботи;

· Оцінка праці: розробка методик оцінки трудової діяльності й доведенні до працівника.

· Підвищення, пониження, переведення, звільнення: розробляються методи переміщення працівників при посаді з великою або меншою відповідальністю, розвитку їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або ділянки роботи, і навіть процедур припинення договорів найму;

· Підготовка керівних кадрів, управління просуванням службовими щаблями: розробка програм, вкладених у розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів.

Формування кадрової служби

Найважливіші завдання кадрової служби:

· допомогу фірмі у досягненні її цілей;

· ефективне використання майстерності і можливостей працівників;

· забезпечення фірми висококваліфікованими й зацікавленими службовцями

· прагнення якомога повному задоволенню службовців своєю низькооплачуваною роботою, до якомога повному самовираженню;

· розвиток виробництва і підтримку на високому рівні якості життя, що робить бажаною роботу у цій фірмі;

· зв'язок управління персоналом з усіма службовцями;

· допомогу у збереженні хорошого морального клімату;

· управління стремлінням до взаємної вигоди індивідів, груп, суспільства.

Лінійна структура - менеджери-практики, реалізують конкретні функції роботи з персоналом під час виконання власних управлінських функцій (лінійні менеджери).

А, щоб мати можливість реалізовувати різні напрями кадрової роботи з рівнів конкретних підрозділів, структури управління персоналом створюють розгалужену мережу.

Проте задля новоствореної організації усю цю «пишноту» широкого різномаїття структур і підрозділів поки не можна оцінити.

В проектуванні структури управління персоналом насамперед враховують рівень, у якому передбачається реалізація управління персоналом:

Це може бути предмет турботи на вищому корпоративному рівні, і зможемо казати про корпоративне управління персоналом.

це можливо завжди буде тимчасове працевлаштування.

при створенні мова може бути про виконавчий рівень управління персоналом, що, зазвичай, виражається чи кадровою роботою, чи рішенні окремих проблем, і тоді мова йтиме про рівень виконавців - співробітників кадрових підрозділів (зазвичай, відділу кадрів у традиційному поданні).

Штат служби управління персоналом. Навіть у найбільш великих корпораціях у службах управління персоналом не більше 150 чоловік. У середньому 1 фахівець курирує 200 зайнятих.

Більш точну кількість працівників (Ч), необхідна для виконання робіт з комплектування і обліку кадрів, можна розрахувати за такою формулою:

Ч = Т1*До1 / Фп ,

Де Т1 - сумарна трудомісткість витрат, розрахованих за типовими нормами протягом року (квартал);

До1 - кількість персоналу;

Фп - фонд оплати праці.

Слід враховувати і національні норми розрахунку співвідношення працівників кадрових служб і персоналу. Так було в Росії - на одного співробітника кадрової служби доводиться 50 - 100 осіб, у Німеччині - 130 - 150 осіб, у Франції - 130, у Японії - 40 осіб.

Основні завдання можуть бути вирішені службою з управління персоналом.

При характеристиці загалом змісту діяльності служб із управління персоналом виділяють такі задачі:

рішення штабних проблем (набір, відбір, орієнтація, оцінка, дисципліна) - 33%;

компенсації і допомоги - 28, 5%;

навчання, підвищення кваліфікації - 1%;

трудові відносини - 10% .

На підприємстві «Київприлад» станом на 24.10.2014 працювало 1711 осіб

3.2 Кваліфікаційні вимоги до працівників, управлінських працівників на підприємстві «Київприлад»

Підприємство «Київприлад» при формуванні кваліфікаційних вимог до працівників посилається на довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників

Довідник кваліфікаційних характеристик професій є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені в Класифікаторі професій (ДК 003-95) (v0257217-95).

Довідник містить показники та ознаки, які зближують його методологічної, методичної та нормативно-практичної сторін з національними виданнями такого спрямування інших країн, а також враховує рекомендації виконавчих органів Міжнародної організації праці і Співдружності незалежних держав.

Довідник складається з випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випуску містить обов'язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за Класифікатором професій (v0257217-95), а саме: "Керівники", "Професіонали", "Фахівці", "Технічні службовці", "Робітники". Зміст випуску або розділу випуску складається зі "Вступу", "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: "Завдання та обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги", "Спеціалізація", "Приклади робіт".

Довідник є нормативним документом обов'язковим у питаннях управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власносгі та видів економічної діяльності.

Згідно з вимогами чинного законодавства України і на основі Довідника роботодавець розроблює та затверджує посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців. Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов'язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, в разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення.

Посадові інструкції складаються з розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки", "Права", "Відповідальність","Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою". У робочих інструкціях розділи "Загальні положення", "Взаємовідносини (зв'язки) за професією"можуть бути відсутні.

На підприємстві «Київприлад» усі працівники повинні:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б) додержувати норм технологічного процесу;

в) виконувати правила щодо здійснення діяльності, спрямованої на зміни або визначення стану предметів виробництва, технічне обслуговування чи ремонт засобів технологічного оснащення;

г) забезпечувати працездатний стан і показники надійності виробничої або функціональної системи за параметрами якості продукції (послуг), продуктивності, матеріальних і вартісних витрат на виготовлення продукції (надання послуг);

ґ) застосовувати способи і прийоми попередження відмов технологічних систем і виникнення браку:

д) сприяти ефективній діяльності виробничих і функціональних систем вищих рівнів (дільниці, відділу, іншого підрозділу, підприємства, установи, організації в цілому);

е) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами, механізмами, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

є) додержувати норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

ж) виконувати заходи для поліпшення умов праці, передбачені трудовим та колективним договорами і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

з) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

На підприємстві «Київприлад» усі керівники повинні:

а) розробляти директивні та керівні матеріали, створювати можливості для майбутнього розвитку;

б) впроваджувати нормативні та інструктивні матеріали, забезпечувати умови для удосконалення організації виконання робіт і управління підрозділами;

в) відповідати за налагодження ефективних виробничих (службових) взаємовідносин і зв'язків між працівниками;

г) стежити за додержанням вимог посадових (робочих) інструкцій;

ґ) аналізувати стан виконання планів, організації робіт, виконавської майстерності працівників, задоволення вимог замовників та технологічні, ринкові, фінансові досягнення чи прорахунки;

д) відповідати за порівняльні показники для визначення відповідності планових завдань виконаним роботам;

е) удосконалювати форми винагородження та заохочення працівників відповідно до їх професійних та ділових якостей, складностей та умов праці, результатів господарської діяльності підприємств, установ, організацій;

є) застосовувати методи оцінювання результатів управлінських рішень (стратегічне планування, визначення цілей і пріоритетів, раціональне використання ресурсів виробництва тощо);

ж) накопичувати інформацію від замовників, постачальників та партнерів з метою поліпшення якості робіт;

з) забезпечувати проектування і впровадження всіх видів професійних виконавських процесів (робіт), постійно дбати про їх оцінювання та поліпшення:

и) відповідати за формування на виробництві, у сфері послуг освітнього та кваліфікаційного рівнів, необхідних для успішного виконання працівниками робіт:

і) постійно впроваджувати заходи щодо навчання та розвитку нормальної життєдіяльності працівників, створення добробуту, мотивації їх до досягнення високих економічних результатів;

ї) створювати необхідні умови для успішного ведення робіт, особливо для виготовлення нових виробів (надання нових послуг), поширення їх на товарні ринки (ринки послуг), установлення партнерських відносин з постачальниками, споживачами та конкурентами;

й) удосконалювати соціальні відносини на підприємстві, в установі, організації, запроваджувати високу культуру людських стосунків;

к) застосовувати світовий досвід і передову вітчизняну практику організації виробництва (робіт).

Працівники, безпосередньо зайняті керуванням і обслуговуванням машин та устаткування на підприємстві - оператори, машиністи, апаратники, електромонтери та подібних професій, - повинні мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті.

За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення , які спричинили погіршення якості продукції або робіт, працівникові «Київприладу» може бути знижена кваліфікація на один розряд (категорію). Поновлення розряду (категорії) провадиться не раніше ніж через три місяці після зниження в тому ж порядку, як і підвищення розряду (категорії).

Кваліфікаційні характеристики керівників на підприємстві «Київприлад»

1. Директор (генеральний директор,начальник, інший керівник) об'єднання підприємств, підприємства.

Завдання та обов'язки директора на підприємстві «Київприлад»

· Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства.

· Визначає напрями розвитку підприємства у формуванні фінансової, цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньо-економічної діяльності.

· Організує роботу та ефективну взаємодію виробничих одиниць, цехів та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку й удосконалення виробництва та продукції,

· Забезпечує відповідність кращим світовим зразкам з метою задоволення потреб замовників і споживачів у відповідних видах продукції, підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва та якості продукції на основі широкого запровадження нової техніки і прогресивної технології, організації праці, виробництва й управління, удосконалення господарського механізму.

· Направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічни та фінансових результатів.

· Забезпечує виконання підприємством програми оновлення продукції, планів капітального будівництва, обов'язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками.

· Організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обгрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників, підвищення технічного рівня та якості продукції, раціонального й економного витрачання всіх видів ресурсів.

· Вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.

· Здійснює заходи з соціального розвитку колективу підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору;

· Проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників.

· Забезпечує додержання законності діяльності.

Керівник на підприємстві «Київприлад» повинен знати:

· закони, постанови, укази, розпоряджеиня, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності підприємства;

...