Аналіз інформаційного управління на ПАТ "Полтавакондитер"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти інформаційного управління

1.1 Сутність і значення інформаційного управління

1.2 Роль інформаційного забезпечення в управлінні підприємством

1.3 Програмне забезпечення як складова інформаційного управління

Розділ 2. Аналіз інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «Полтавакондитер»

2.2 Дослідження інформаційного забезпечення діяльності ПАТ «Полтавакондитер»

2.3 Аналіз ефективності інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»

3.1 Удосконалення процесу інформаційного забезпечення як інструменту ефективного інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»

3.2 Впровадження сучасного програмного забезпечення у діяльність ПАТ «Полтавакондитер»

Висновки

Рекомендації

Перелік посилань

Вступ

В сучасних умовах все більшого значення набуває інформаційне управління, яке полягає в зборі та переробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Адже, обов'язковим атрибутом управління є циркуляція інформації, тобто наявність інформаційних потоків між компонентами системи, а також між системою й навколишнім середовищем. Проте, головним є не тільки наявність інформації, а правильна її обробка, аналіз та прийняття на основі неї раціональних управлінських рішень.

Передача інформації про стан і діяльність фірми на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між усіма взаємопов'язаними її підрозділами здійснюються на базі електронно-обчислювальної техніки та інших технічних засобів зв'язку. Інформаційне управління необхідне як неодмінна умова роботи сучасного підприємства, як засіб підвищення якості робочої сили, як передумова успішної організації самого процесу виробництва.

Слід відмітити, що сутність та значення інформаційного управління досліджувалося у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Л.В. Балабанова, К.В. Безверхий, І.П. Босак, В.М. Брижко, В.Т. Бусел, Л.О. Волощук, М.П. Денисенко, С. Івахненков, В.Г. Козак, С.М. Петренко, В.М. Приймак, Л.О. Терещенко, Г.А. Титоренко та ніших .Однак, на теперішній день окремі питання інформаційного управління досліджено не достатньо, а тому потребують подальших досліджень.

Об'єктом дослідження є інформаційне управління на ПАТ «Полтавакондитер».

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер».

Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів інформаційного управління, а також розроблення шляхів підвищення його ефективності на ПАТ «Полтавакондитер».

Основними завданнями курсової роботи є:

дослідити сутність і значення інформаційного управління;

визначити роль інформаційного забезпечення в управлінні підприємством;

розглянути програмне забезпечення як складову інформаційного управління;

дати загальну характеристику ПАТ «Полтавакондитер»;

дослідити інформаційне забезпечення діяльності ПАТ «Полтавакондитер»;

провести аналіз ефективності інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»;

розробити пропозиції щодо удосконалення процесу інформаційного забезпечення як інструменту ефективного інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»;

розглянути можливість впровадження сучасного програмного забезпечення у діяльність ПАТ «Полтавакондитер».

Інформаційною базою курсової роботи є законодавча база України, річні звіти підприємства, бухгалтерська і статистична звітність ПАТ «Полтавакодитер», літературні джерела вітчизняних та зарубіжних авторів з галузі менеджменту, періодичні видання.

Методологічною основою під час виконання курсової роботи стали загальні методи наукового пізнання, а також такі методи дослідження: метод аналізу та синтезу, порівняльний, спостереження, теоретичного узагальнення та інші.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій та переліку посилань. Обсяг роботи становить 61 сторінки комп'ютерного тексту, що включає 4 рисунків та 5 таблиць. Перелік посилань містить 35 найменування.

Розділ 1. Наукові основи процесів обміну інформацією

1.1 Сутність і значення інформаційного управління

Для розвитку будь-якого підприємства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інформаційні ресурси. Теперішній час - це період, який характеризується небувалим зростанням обсягу інформаційних потоків. Інформація є вирішальним фактором, що визначає розвиток технології і ресурсів в цілому. Ринкові відносини пред'являють підвищені вимоги до своєчасності, достовірності, повноти інформації, без якої немислима ефективна маркетингова, фінансово-кредитна, інвестиційна, виробнича та інша діяльність.

Інформаційна грамотність стала загальною вимогою і умовою для виконання виробничих, управлінських, обслуговуючих функцій у всіх структурах соціальної зайнятості. Кваліфікаційні вимоги до всіх професій і посад повинні передбачати необхідний рівень вимог і забезпечувати умови для здобуття знань і навичок в нових умовах роботи. Обов'язок вищого керівництва - забезпечити раціональне використання інформаційної інфраструктури, з одного боку, а з іншого - якісно виконувати всі функції і операції, пов'язані з інформаційною діяльністю на будь-якому рівні при забезпеченні інформаційної безпеки [14].

За таких умов на перший план виходить інформаційне управління. Саме від ефективності інформаційного управління залежать кінцеві результати господарської діяльності того чи іншого підприємства.

Слід зазначити, що під інформаційним управлінням розуміється процес розробки і прийняття управлінських рішень суб'єктом управління на основі визначеної інформації (інформаційна картина), орієнтуючись на яку він самостійно обирає лінію своєї поведінки. Воно базується на системному підході, який охоплює всі види діяльності, пов'язані з плануванням і управлінням процесами, націленими на забезпечення підприємства релевантною інформацією [18].

Для реалізації інформаційного управління необхідною є управлінська інформація (сукупність планової, нормативної і розпорядчої інформації), що формується управлінським апаратом відповідно до цілей діяльності та інформацією про зовнішнє середовище.

Варто відмітити, що кожне підприємство повинно мати свою стратегію інтеграції інформаційного забезпечення прийняття рішень, яка визначається паспортними даними виробленої продукції, її життєвим циклом і технологією виготовлення, обраним способом обробки даних, засобами передачі інформації клієнтам і партнерам та іншими факторами.

У процесі інформаційного управління виникають інформаційні потоки між об'єктом і суб'єктом управління економічного об'єкту, а також між ним і зовнішнім середовищем. Спрямованість внутрішніх інформаційних потоків характеризує прямий і зворотній зв'язок в системі інформаційного управління.

Для того, щоб діяльність підприємства була ефективною та успішною, як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі, необхідно постійно здійснювати інформаційне управління діяльністю організації.

Для інформаційного управління необхідні дані, отримані в результаті ведення всіх ділянок діяльності: фінансового, матеріального, кадрового та управлінського обліку [25].

Реалізація інформаційного управління вимагає виконання ряду взаємозалежних етапів. Основні етапи реалізації інформаційного управління наочно наведено на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 - Процес реалізації інформаційного управління [21]

Доцільно розглянути кожен із вищенаведених етапів більш розгорнуто.

Перший етап реалізації інформаційного управління починається з виявлення і формулювання проблеми, що в даний момент стоїть перед підприємством. Це може бути підвищення прибутку, освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту тощо. Проблеми ці можуть бути давно відомими та враховуватися в планах підприємства, а можуть з'являтися раптово вже в ході їх реалізації, коли не вдається досягти запланованого результату чи виникають нові обставини й потрібно шукати нові шляхи досягнення визначених цілей. Багато проблем не видно на перший погляд, для їх виявлення й оцінки потрібен великий досвід і науковий підхід. Досвідчений менеджер відрізняється саме вмінням «відчувати» проблеми, які ще тільки виникають, їх роль, значення та можливі наслідки.

За наявності надмірної кількості проблем має діяти принцип пріоритетності: проблеми «фільтруються», робиться їх ранжування і визначається послідовність їх розв'язання.

Після «фільтрування», виявлення та формулювання першочергових проблем починається всебічне їх вивчення. Однією з фундаментальних вимог для правильного розв'язання проблеми є виявлення стійких причинно-наслідкових зв'язків між явищами, діями і результатами.

На другому етапі глибоко аналізується наявна ситуація. Визначаються головні сильні та слабкі сторони підприємства, а також загрози і можливості, які існують в зовнішньому середовищі. На основі отриманих даних далі підприємством розробляються можливі плани дій [23].

На третьому етапі розробляється програма реалізації. Потрібно визначити всі наявні варіанти, які можна використати для вирішення існуючих проблем. Важливо пам'ятати, що на цьому етапі менеджер повинен не лише перерахувати всі можливі варіанти, а й оцінити їх та вибрати найоптимальніший на його погляд варіант дій.

На четвертому етапі відбувається реалізація програми дій. Реалізація вибраного варіанта полягає в інформуванні осіб, відповідальних за його реалізацію, про прийняте рішення й забезпечення ними його виконання.

На п'ятому етапі виконується контроль та коригування дій. Важлива роль у процесі реалізації інформаційного управління належить ефективному здійсненню функцій контролю, що забезпечується налагодженням зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок дає змогу своєчасно отримувати інформацію для коригування рішень, за необхідності вносити зміни в перебіг їх виконання.

На останньому етапі відбувається оцінка ефективності реалізованої програми. Даний етап є заключним у процесі реалізації інформаційного управління і полягає у співставленні отриманих результатів із плановими.

Необхідно зазначити, що ефективність інформаційного управління досягається за допомогою зворотного зв'язку - отримання інформації про поточний стан керованого об'єкта. На основі аналізу потоків інформації приймаються відповідні управлінські рішення.

Основна задача інформаційного управління - забезпечення процесу прийняття управлінських рішень через надання потрібної інформації в потрібний час і у потрібному місці. Система управління, на основі інформації про стан об'єкта та інформації, що надходить із зовнішнього середовища, приймає управлінські рішення [17].

До основних переваг інформаційного управління відносяться [19]:

висока вибірковість впливу і в той же час практична відсутність кордонів впливу (аж до світового рівня);

конкретність і оперативність;

швидка перебудова методів і засобів впливу в залежності від мінливої ??обстановки;

можливість оперативної концентрації зусиль на тому чи іншому об'єкті, регіоні, соціальної групи;

можливість комплексного застосування різних методів і засобів ІУ;

порівняно невеликі витрати на розробку і реалізацію управлінських рішень при високій ефективності їх впровадження в свідомість.

Слід відзначити, що при ефективному інформаційному управлінні, незалежно від сфери застосування, дозволяє досягти наступні результати [11]:

зміна ступеня інформованості та обсягу знань з певних питань, імпульс до споживання або створення нової інформації, пов'язані з характеристиками розумового потенціалу людей;

зміна і / або формування переконань, думок, інтересів, позиції, точок зору, життєвих установок, пов'язаних з ціннісними і критеріальними орієнтаціями людей, відношення до зовнішнього середовища, близьким і т. д.;

формування ефекту дії (безпосереднього або відкладеного, інерційного), пов'язаного з широким спектром практичних дій тощо.

Таким чином, в сучасних умовах для будь-якого підприємства досить важливим є інформаційне управління. Саме завдяки інформаційному управлінню досягаються найбільші господарські результати. Ефективність же інформаційного управління у більшій мірі залежить від інформаційного забезпечення підприємства.

Тому в наступному підпункті курсової роботи доцільно визначити роль інформаційного забезпечення в управлінні підприємством.

1.2 Роль інформаційного забезпечення в управлінні підприємством

У сучасних умовах все більшого значення набуває інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі та переробці інформації, необхідної для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Передача інформації про стан і діяльність підприємства на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між усіма взаємопов'язаними підрозділами підприємства здійснюються на базі тимчасової електронно-обчислювальної техніки та інших технічних засобів зв'язку. Інформаційне забезпечення є найважливішим чинником підвищення ефективності управління.

Динамічне ринкове середовище обумовлює постійне оновлення та збільшення обсягу інформації, що набуває особливого значення для процесу управління стратегічною стійкістю підприємства. Адже саме від рівня інформаційного забезпечення напряму залежить раціональне ухвалення управлінських рішень.

Слід зазначити, що ефективність управління підприємством значно підвищується за умови ґрунтовно розробленого інформаційного забезпечення. В загальному розумінні під інформаційним забезпеченням вважається наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься в базах даних інформаційних систем.

Раціонально побудоване інформаційне забезпечення управління підприємства підвищує обґрунтованість прийняття управлінських рішень і контроль за своєчасним їх виконанням, сприяє зменшенню обсягу рутинного навантаження та підвищенню оперативності й достовірності отриманих результатів.

Вивчення та аналіз наукової літератури доводить, що на сучасному етапі єдиної думки щодо визначення сутності інформаційне забезпечення не існує. У табл. 1.1 наведено основні наукові погляди щодо сутності поняття «інформаційне забезпечення».

Таблиця 1.1 - Наукові погляди щодо сутності поняття «інформаційне забезпечення»

Автор	Сутність поняття «інформаційне забезпечення»	Джерело
Л.В. Балабанова	Сукупність дій з надання необхідної для управлінської діяльності інформації в зазначене місце на основі певних процедур із заданою періодичністю	[6]
Р.А. Калюжний	поєднання усієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її опрацювання, а також діяльність фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань в організації управління конкретною системою	[21]
С.М. Петренко	сукупність реалізованих рішень щодо обсягів інформації, її якісного та кількісного складу, розміщення і форм	[24]
Г.А. Титоренко	найважливіший елемент інформаційних систем та інформаційних технологій, призначений для відображення інформації, що характеризує стан керованого об'єкту і який є основою для ухвалення управлінських рішень	[33]
А.В. Черноіваненко	забезпечення системи управління сукупністю уявлень, понять, даних та діяльність, що пов'язана із засобами збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та представлення інформації	[34]

Аналіз вищенаведених визначень дозволяє зробити узагальнення стосовно того, що інформаційне забезпечення науковцями розглядається як діяльність, (сукупність певних дій, управлінських рішень), яка реалізується певними способами та методами, що спрямовані на збирання, реєстрацію, передачу, зберігання, опрацювання, аналіз, поширення та обробку інформації. Така діяльність охоплює надходження, рух та перетворення інформації, методи її зберігання та передавання. Інформаційне забезпечення процесу управління включає в себе роботу з інформаційними ресурсами, інформаційним програмним забезпеченням, а також з аналізом інформації (інформаційно-аналітичну роботу) [32].

Слід відзначити, що метою інформаційного забезпечення процесу управління є своєчасне надання необхідної і достатньої інформації для прийняття управлінських рішень, що забезпечують ефективну діяльність як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділів.

Основне призначення інформаційного забезпечення - забезпечувати таку організацію представлення інформації, яка відповідала б вимогам користувачів, а також умовам автоматизованих технологій [26].

Варто відзначити, що інформаційне забезпечення в процесі управління виконує наступні основні функції:

постійне інформування про наявний стан і тенденції зміни об'єкта управління;

формування об'єктивної картини зовнішнього середовища;

поточний та ретроспективний аналіз та прогнозування;

підготовка варіантів (проектів) управлінських рішень;

інформаційний обмін (управління інформаційними процесами) в системі управління і між нею та зовнішнім середовищем [30].

Ціль інформаційного забезпечення полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозицій, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків [32].

Інформаційне забезпечення необхідне менеджменту для прийняття обґрунтованих, своєчасних і ефективних управлінських рішень, враховуючи інноваційність інформаційних технологій і систем. Зауважимо, що за умови якісної регламентації і програмування таких технологій і систем можна отримати вагому віддачу за всіма критеріями визнання ефективності управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення дозволяє приймати обґрунтовані та ефективні рішення, вона дозволяє управляти. Але і самою інформацією потрібно управляти: керувати процесом її отримання та використання, управляти інформаційними ресурсами та інформаційним забезпеченням. Ці завдання управління схожі для всіх організацій. На рівні організації потрібно вивчати інформаційні потреби, планувати інформацію і управляти інформаційними ресурсами та їх ефективним використанням [9].

Варто зазначити, що до основних завдань інформаційного забезпечення відносяться:

задоволення інформаційних потреб органів управління, надання їм інформації у вигляді документів;

формування, розміщення, наповнення, підтримка, актуалізація і використання інформаційних ресурсів організації [23].

Інформаційне забезпечення здійснюється наданням необхідної інформації в необхідне місце на основі встановлених процедур із заданою періодичністю. 

Слід зазначити, що інформаційне забезпечення за збалансованою схемою слід будувати за базовими принципами [31]:

достатності інформації для прийняття рішень у межах своєї компетенції. Зрозуміло, що досягти абсолютного результату неможливо, проте мінімізувати обсяг надлишкової інформації вкрай важливо як з економічного, так і з етичного боку. Аналіз інформаційних потоків на великих сучасних підприємствах показує, що у центрах відповідальності акумулюється понад 20 % надлишкової інформації, а на середніх і малих підприємствах - до 50 %. Водночас існує парадокс: у кожному третьому випадку отримати необхідну інформацію вкрай складно. Для визначення рівнів достатності інформаційні потоки треба класифікувати за рівнем їх аналітичності. Чинні форми обліку, звітності, нормування і планування вміщують до 30 % аналітичної інформації, яка повністю визначає кількісні й якісні параметри економічних явищ і процесів для прийняття управлінських рішень у центрах її формування. Як факторні характеристики таку інформацію можна використати в інтегрованих економічних оцінках керованих явищ і процесів;

поряд із визначеннями достатності інформації, резонною є оцінка її конфіденційності. За експертними оцінками рівень конфіденційності економічної інформації в Україні у 2-3 рази вищий, ніж у розвинених країнах світу (крім стандартизованої публічної звітності). Великою мірою це спадщина тоталітарної політичної системи. Проте в сучасних умовах інформатизації суспільства намагання досягти абсолютної конфіденційності пов'язане із великим ризиком невиправданих витрат. Разом з тим, вона підвищує ступінь недовіри у прагматичній діловій співпраці. У таких обставинах можлива лише фахова інтерпретація рівнів конфіденційності [17];

своєчасності інформації для прийняття оперативних управлінських рішень. Проблема своєчасності полягає не тільки у регламентованому збиранні і передаванні інформації про хід здійснення економічних операцій, а і у можливостях оперативного аналізу доцільності і допустимості певних відхилень у разі зміни економічної кон'юнктури. Тут проблему становить як можливість визнання достовірності даних, так і оцінка наслідків допущених відхилень. Такої якості інформаційного забезпечення оперативного менеджменту можна добитись, отримуючи своєчасно абсолютно достовірну інформацію і оперативно аналізуючи наслідки будь-яких відхилень. Сучасні інформаційні технології забезпечують такі можливості, але лише в зоні об'єктивних оцінок. Своєчасність інформації може визнаватись в частині моніторингу економічних явищ і процесів і щодо оперативного реагування на будь-які відхилення із коригуванням в автоматизованому чи напіавтоматизованому режимах. Механізм такого реагування зумовлений відповідними положеннями. Максимальної своєчасності можна досягти через відповідне проектування інформаційних систем, проте суб'єктивізм ринкової мотивації не може адекватно виражатися за будь-яких інформаційних технологій.

В умовах менеджменту високий рівень інформаційного забезпечення досягається за рахунок багатоваріантного пошуку в зонах граничних можливостей. Багатоваріантний пошук і оптимізаційні розрахунки передбачають вибір альтернатив для досягнення конкретних цілей. Саме варіативна інформація з відповідними характеристиками об'єктивності і своєчасності допомагає уникнути тих помилок, які виникають, коли рішення приймають на інтуїтивній основі. На варіативній основі можна здійснити рейтингові оцінки, що посилює доказовість аналітичної бази [25].

Слід зазначити, що інформаційне забезпечення повною мірою залежить від якості ділової абетки, коректності економічних тлумачень, за якими адекватно віддзеркалюється реальний стан економіки за всіма проекціями явищ і процесів. Саме різнопланове тлумачення з відповідним філософським відображенням уможливлює маніпулювання оцінками тих самих ситуацій (з економічного, політичного, етичного, правового та інших поглядів).

Таким чином, роль інформаційного забезпечення в управлінні сучасним підприємством важко переоцінити. Адже, саме завдяки інформаційному забезпеченню можливе прийняття ефективних управлінських рішень. Щоб інформація приносила максимальну користь підприємству необхідна належна організація інформаційного забезпечення управління.

Інформаційне забезпечення є важливим елементом інформаційного управління. Не менш важливою складовою на даний час для ефективного інформаційного управління є належне програмне забезпечення. У наступному підрозділі розглянемо програмне забезпечення як складову інформаційного управління

1.3 Програмне забезпечення як складова інформаційного управління

Починаючи з 90-х років XX ст. на вітчизняних виробничих підприємствах здійснюються спроби впровадження інтегрованих інформаційних систем автоматизації процесів управління підприємством ERP(системи Enterprise Resources Planning- планування ресурсів підприємства), які містять сукупність наступних підсистем: управління фінансами, управління матеріальними потоками MRP, управління виробництвом MPS (Master Production Schedule), управління проектами, управління сервісним обслуговуванням, управління якістю, систему управління поповненням запасів PDS (Pond-Draining System, SIC - Statistical Inventory Control), управління персоналом, системи автоматизації проектно-конструкторської діяльності та технологічної підготовки виробництва - САПР/ АСТПП -CAD/CAM/CAE/PDM.

MRP-система - інтегрована електронна інформаційна система управління, що реалізовує концепцію MRP. Розробка теорії MRP-систем здійснювалася ще на початку 60-х років. Нині ці системи присутні практично у всіх інтегрованих інформаційних системах управління підприємствам [30].

MRP - концепція планування потреби виробництва в матеріальних ресурсах, яка для визначення потреб використовує інформацію про структуру і технологію виробництва кінцевого продукту, календарний план виробництва, дані складських запасів, договорів поставки матеріалів і комплектуючих тощо.

MPS - це система формування графіка випуску продукції. У цьому модулі план виробництва перетвориться в графік випуску продукції. Як правило, це середньостроковий об'ємно-календарний план, який задає кількість конкретних виробів (або партій) з термінами їх виготовлення.

Останній із стандартів систем управління підприємством - CSRP (Customer Synchronized Resource Panning) - планування ресурсів, синхронізоване з покупцями, охоплює ще й відносини з клієнтами. Таким чином, якщо MRP, MRPII та ERP орієнтовані на внутрішню організацію підприємства, то CSRP містить в собі повний цикл - від проектування майбутнього виробу з урахуванням вимог замовника до гарантійного і сервісного обслуговування після продажу [23].

Всі перелічені ІТ-системи розроблені і пристосовані до вимог в особливостей виробничого підприємства і орієнтовані на невелику кількість клієнтів, проектну і виробничу діяльність на підставі попередніх угод і замовлень, великі обсяги партій готової продукції, наявність великої кількості функціональних підрозділів, складної структури і схеми управління підприємством.

Як показав аналіз, підприємства, діяльність яких характеризується великим ступенем невизначеності попиту, великою кількістю покупців і роздрібними умовами реалізації товарів, використовують лише так звані «ІТ - системи начального рівня», характерною рисою яких є охоплення тільки окремих процесів - бухгалтерія, постачання, склад, залишки товарів. Сфера використання навіть ІТ - технологій другого рівня, таких як технологія управління продажами CRM (управління взаємовідносинами з клієнтами) для контролю продажів і створення бази даних клієнтів та ІТ-технології бюджетного управління БДДС (бюджет руху грошових коштів), ціллю якої є контроль використання грошових коштів, на торговельному підприємстві обмежена.

Системи CRM (Customer Relationship Management) являють собою набір програмних додатків, що реалізують концепцію і стратегію бізнесу, ядром якої є клієнт-орієнтований підхід. Найчастіше модулі СRM інтегруються у корпоративне інформаційне середовище компанії у вигляді надбудови над ERP. При цьому, якщо головним завданням взаємопов'язаних модулів ERP є реалізація функцій back-office, система CRM призначена для підвищення ефективності таких front-office-функцій, як залучення потенційних клієнтів компанії та їх утримання [18].

Складні ж системи третього рівня, такі як IT - Enterprise, що містять готові рішення для автоматизації діяльності всіх підрозділів промислового підприємства стосовно управління виробництвом і ресурсами (MRP II, MES, APS, CSRP, SCM) на вітчизняних підприємствах не використовуються.

Принциповим питанням для підприємств є прийняття рішення про необхідність пристосування інформаційної системи до існуючого виробничого процесу, або пристосування самого виробничого процесу до вимог інформаційної системи. Сучасні підприємства використовують такі спеціалізовані інформаційні продукти, як 1C («Патерсон»), SAPRetail(«Копейка», «Эльдорадо»), Axapta Retail («Перекресток»), Navisionта ін., але на відміну від іноземних роздрібних торговельних мереж (наприклад Auchanабо MetroAG), в яких інформаційні системи використовуються з початку існування мережі, для вітчизняних роздрібних підприємств питання адаптації ІТ - системи до виробничого процесу є особливо актуальним [24].

Перелік, характеристики, переваги та недоліки новітніх ІТ - технологій, що використовуються в діяльності вітчизняних підприємств, представлено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Переваги та недоліки основних ІТ-технологій

Назва ІТ-технології	Характеристики ІТ- технології	Переваги	Недоліки
Система CRM-управління взаємовідносинами з клієнтами	Автоматизований збір даних про покупців і постійний інформаційний зв'язок з покупцями	Наявність зворотного зв'язку з покупцями, можливість автоматизованого розповсюдження інформації серед покупців і отримання інформації від них	Обмеженість використання у сфері роздрібної торгівлі із за великої кількості покупців і відсутності каналів зворотного зв'язку з багатьма з них
Система електронного номенклатурного довідника товарів МБМ	Автоматизована система обліку і групування товарів	Автоматизований облік великої кількості товарів, швидке виявлення загальних закономірностей товарних груп	Прийняття рішень стосовно категорій товарів замість кожного окремого товару
Системи аналізу даних BI (системи класу SAP, Microsoft Dynamics AX, Oracle BI)	Обробка значної кількості інформації з великою швидкістю	Дозволяють швидко отримувати і аналізувати дані про ефективність роботи підприємства, формувати звіти набагато швидше, ніж в ERP- системах	Не є адаптованим до особливостей діяльності торговельного підприємства (мережі)
Система управління взаємодією з постачальниками	Атоматизована система управління взаємодією з постачальниками	SRMінтегрується з іншими модулями SAPBusinessSuite, підтримує обмін даними з ERPта SCM-системами. Оптимізація закупівельної діяльності	Обмеженість використання лише у взаємовідносинах з постачальниками. Перекладання ризиків продажу на постачальників.
Система управління складом WMS	Автоматизує всі процеси складської роботи на торговельному підприємстві	Оптимізація складських операцій, підвищення швидкості пошуку товару, управління товарами, що мають обмежені терміни використання, оптимізація складських площ	Великою кількість часу на формалізацію початкових даних, необхідність високого рівня кваліфікації складського персоналу
Система управління транспортом TMS	Автоматизує управління транспортними перевезеннями	забезпечує розрахунок вартості перевезень різними видами транспорту, агрегує дані про вантажно -розвантажувальні роботи, відстежує терміни перевезень	Обмежена у використанні для роздрібних торговельних мереж при умовах доставки товарів постачальниками
Програмний продукт 1С -- управління підприємством 8	Автоматизована система управління підприємством	Інтегрується з іншими програмними продуктами 1С, автоматизує управління продажами, торговими представниками, запасами, закупками, фінансовий облік	Серед контрагентів розглядає лише покупців та постачальників

Системи аналізу даних для обробки значної кількості інформації з великою швидкістю дозволяють швидко отримувати дані про ефективність роботи всього підприємства, формувати звіти набагато швидше, ніж в ERP- системах, підвищують швидкість аналізу. Програмний продукт «1С - управління підприємством 8» автоматизує управління продажами, торговими представниками, запасами, закупками, фінансовий облік, але серед контрагентів розглядає лише покупців та постачальників.

Система управління взаємодією з постачальниками SRM (Supplier Relationship Management System) дозволяє оптимізувати закупівельну діяльність торговельного підприємства, самостійне створення працівниками підприємства електронних замовлень на закупку, що дає можливість покращити рівень обслуговування клієнтів, але перекладає ризики продажу на постачальників за рахунок повернення товарів. Система управління складом WMS (Warehouse Management System) автоматизує і оптимізує всі процеси складської роботи на торговельному підприємстві, підвищує швидкість пошуку [23].

Система управління транспортом Transportation Management System (TMS) є частиною структури SCM (Supply Chain Management) забезпечує розрахунок вартості перевезень різними видами транспорту, агрегує дані про вантажно-розвантажувальні роботи, відстежує терміни перевезень але є обмеженою у використанні для роздрібних торговельних мереж при умовах доставки товарів постачальниками.

Кожна з розглянутих IT-технологій може використовуватися в управлінні декількома елементами зовнішнього та внутрішнього потенціалу вітчизняного підприємства, але має свої обмеження застосування і недоліки, що створюють проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх підприємствах незалежно від розміру та обсягу виробництва.

Стосовно складності процесів впровадження IT-технологій в процеси управління підприємством автори дотримуються приблизно однакових думок. На першому місці знаходиться проблема застарілості існуючої інформаційної системи на підприємстві, внаслідок чого вона не спроможна відігравати рішучу роль в забезпеченні управління і її підтримка є недоцільною економічно і організаційно. На другому місці серед проблем впровадження інформаційних систем виділяють неформалізованість і хаотичність внутрішніх принципів управління підприємством, що призводить до невизначеності завдань інформаційного забезпечення.

Отже, інформаційне управління на вітчизняних підприємствах є досить складним та багаторівневим процесом. Для того, щоб забезпечити ефективне інформаційне управління на підприємстві необхідне належне програмне забезпечення. Саме від програмного забезпечення багато в чому залежать результати інформаційного управління.

Після розгляду теоретичної частини курсової роботи переходимо до аналітичної частини.

Розділ 2. Аналіз інформаційного управління на ПАТ «Полтавакондитер»

2.1 Загальна характеристика ПАТ «ПОЛТАВАКОНДИТЕР»

Об'єктом дослідження в курсовій роботі обрано публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер». Місцезнаходження товариства: Україна, індекс 36020, м. Полтава, вул. Спаська, 10.

Основною метою діяльності Товариства є отримання прибутку за рахунок виробничої, підприємницької, комерційної та інших видів діяльності, а також задоволення на цій основі громадських соціально-економічних потреб та зростання добробуту його акціонерів та соціальних потреб працівників.

Предметом діяльності ПАТ «Полтавакондитер» є:

кондитерська промисловість;

виробництво кондитерських виробів, в тому числі і напівфабрикатів (наприклад какао у вигляді порошку тощо);

оптова торгівля хлібом, хлібобулочними виробами, цукром, кавою, шоколадними та кондитерськими виробами тощо;

роздрібна торгівля цукром, какао, пряностями, кондитерськими виробами тощо;

створення профільних, універсальних, комерційних, комісійних та фірмових магазинів;

здійснення туристично-екскурсійної діяльності;

самостійна реалізація кондитерських виробів через торгівельну мережу, в т. ч. фірмову, надання різних послуг населенню;

здійснення зовнішньо-економічної діяльності відповідно до чинного законодавства;

діяльність по залученню і наданню на договірних засадах фінансових коштів, об'єктів інтелектуальної власності, майна і різних майнових і немайнових прав громадянам і юридичним особам;

надання інформаційно-довідкових послуг з питань права, економіки, фінансів, управління тощо;

різна зовнішньо-економічна діяльність;

консультаційні та управлінські послуги.

Приміщення ПАТ «Полтавакондитер» складається з двох окремих виробничих територій. Перша знаходиться по вул. Спаська, 10 і складається з чотирьох виробничих цехів, які мають різні технологічні напрямки: карамельний цех, цукерковий цех, шоколадний цех, борошняний цех. Друга виробнича територія знаходиться по вул. М Бірюзова, 2 і складається з шоколадного й борошняного виробничих цехів.

Сучасний комплекс технологічного обладнання дозволяє тримати стабільно високу планку якості продукції та швидко реагувати на зміни попиту. Активна модернізація обладнання і установка нового дозволяють випускати продукцію, відповідну світовим стандартам.

На сьогодні ПАТ «Полтавакондитер» є універсальною кондитерською фабрикою, динамічно нарощує темпи виробництва і постійно підвищує конкурентоспроможність продукції.

Товариство самостійно здійснює будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, а також користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України.

Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами, Товариство може займатися лише після отримання спеціального дозволу (ліцензії) та іншого тощо, крім того при отриманні від власників патентів, авторів творів, що охороняються авторським правом та суміжними з ними правами.

Статутний капітал товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим від розміру, встановленого законом.

Статутний капітал товариства складає 31826522,00 грн., (тридцять один мільйон вісімсот двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві гривні нуль копійок).

Слід зазначити, що продукція ПАТ «Полтавакондитер» продається на всій території України, а також в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, сьогодні є однією з найбільших кондитерських компаній України. У той же час кадровий і технічний потенціал товариства дає підстави говорити про те, що досягнуті в даний час показники його діяльності - лише початок, і у торгової марки «Домінік» прекрасні перспективи.

ПАТ «Полтавакондитер» пропонує широкий асортимент кондитерських виробів, який постійно поповнюється все новими і новими розробками, багато з них - унікальні і виробляються вперше. Продукція ПАТ «Полтавакондитер» вигідно відрізняється високою якістю, застосуванням в її виробництві екологічно чистої сировини та натуральних добавок.

Однією з головних своїх завдань ПАТ «Полтавакондитер» є збереження стабільності вже сформованих відносин і завоювання довіри у покупців. При цьому пріоритетним і вирішальним для товариства залишається думки споживачів їхньої продукції.

Організаційна структура управління ПАТ «Полтавакондитер» представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 - Організаційна структура управління ПАТ «Полтавакондитер»

Размещено на http://www.allbest.ru/

На організаційній структурі управління показано, що найвищим органом на ПАТ «Полтавакондитер» є загальні збори акціонерів. Загалом управління товариством здійснюють:

Загальні збори акціонерів;

Наглядова рада;

Правління товариства;

Ревізійна комісія товариства.

Посадовими особами Товариства є: Голова Правління і члени Правління, Голова і члени Наглядової ради, Голова і члени Ревізійної комісії.

Посадові особи органів товариства несуть відповідальність перед Товариством за збитки, завдані своїми діями (бездіяльністю), згідно із законодавством України. Посадові особи органів товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність ПАТ «Полтавакондитер», крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

Так, як вищим органом управління товариством є загальні збори акціонерів доцільно розглянути основні їх обов'язки. Товариство зобов'язане щороку скликати Загальні збори (річні Загальні збори). Чергові Загальні збори акціонерів скликаються за рішенням Правління товариства, з попереднім погодженням Наглядовою радою товариства порядку денного та дати проведення зборів.

Якщо Загальні збори акціонерів не відбулися через відсутність кворуму, то Правління товариства може скликати Загальні збори з тим самим порядком денним. Чергові (повторні) Загальні збори повинні бути підготовлені та проведені з додержанням порядку, встановленого цим Статутом, положенням про Загальні збори та чинним законодавством України.

До виключної компетенції Загальних зборів акціонерів належить:

визначення основних напрямів діяльності товариства;

внесення змін до статуту товариства;

прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

прийняття рішення про зміну типу товариства;

прийняття рішення про розміщення акцій;

прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;

розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом;

прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій;

обрання членів Ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;

затвердження висновків Ревізійної комісії (ревізора);

вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів.

Наглядова рада ПАТ «Полтавакондитер» є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність правління. Члени Наглядової ради обираються шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність.

Правління є виконавчим органом ПАТ «Полтавакондитер» і здійснює управління його поточною діяльністю. Правління очолює Голова Правління.

Правління товариства підзвітне Загальним зборам акціонерам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Полтавакондитер» Загальні збори акціонерів обирають Ревізійну комісію в складі 3 (трьох) осіб, терміном на 3 (три) роки.

За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року Ревізійна комісія готує висновок, в якому міститься інформація про:

підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;

факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, на сьогодні ПАТ «Полтавакондитер» є добре розвиненим та стабільно діючим підприємством. Протягом останніх років воно не лише є беззаперечним лідером з виробництва та продажу солодощів на ринку Полтавської області майже по всіх сегментах, а й складає жорстку конкуренцію на інших ринках України. ПАТ «Полтавакондитер» представляє споживачу велике розмаїття кондитерської продукції, постійно підвищуючи її якість шляхом впровадження новітніх технологій, та збільшуючи номенклатуру - задовольняючи нові потреби споживачів. Далі необхідно дослідити інформаційне забезпечення ПАТ «Полтавакондитер»

2.2 Дослідження інформаційного забезпечення діяльності ПАТ «Полтавакондитер»

На ПАТ «Полтавакондитер» створено досить складну та розгалужену систему інформаційного забезпечення та відповідно до її вимог проведено автоматизацію документаційного забезпечення управління.

Серед відділів що формують систему інформаційного забезпечення слід виділити наступні:

відділ логістики;

планово-економічний відділ;

відділ маркетингу;

планово-економічний відділ;

відділ збуту.

Кожна з цих ланок системи інформаційного забезпечення ПАТ «Полтавакондитер» має власні завдання, задачі, особливості функціонування та сфери взаємодії та обміну інформацією.

Так відділ логістики виконує наступні завдання:

забезпечення виконання планових завдань по своєчасній перевезенні вантажним транспортом продукції заводу, обладнання, тари та інших матеріальних цінностей для забезпечення нормального функціонування інших підрозділів ПАТ «Полтавакондитер»;

розподіл транспортної роботи серед постачальників транспортних послуг згідно встановленої пайової участі, збір статистичних даних для оцінки постачальників транспортних послуг;

оформлення всієї необхідної документації на транспорт для виконання плану щоденної відвантаження продукції дистриб'юторам;

здійснення контролю навантаження-розвантаження автотранспорту;

оперативний облік, аналіз і контроль правильного використання автотранспорту.

забезпечення нормального функціонування складського господарства. Забезпечення навантажувально-розвантажувальних робіт з відвантаження та доставки готової продукції клієнтам та приймання тари;

здійснювати декларування і своєчасне митне оформлення експортно-імпортних вантажів підприємства;

проводить розрахунок вартості готової продукції для вантажно-митної декларації;

здійснює підготовку документів для оформлення експорту та імпорту відповідно до вимог митниці, транспортні документи на експорт;

організовувати роботу з укладання контрактів з іноземними фірмами і узгодження умов постачання;

облік за кількістю та якістю тари і продукції при навантаженні і вивантаженні.

Виконуючи свої завдання даний підрозділ ПАТ «Полтавакондитер» має справу з величезним масивом даним, якій слід відповідним чином зберігати та обробляти. Для цього на ПАТ «Полтавакондитер» застосовується досить застаріла система документообігу та складування письмової інформації. Вона потребує використання значних людських ресурсів та є досить складною у застосуванні. Можливості щодо її покращення розглянемо в наступному підрозділі.

Наступною ланкою системи інформаційного забезпечення процесу управління яку буде розглянуто є відділ збуту.

Даний відділ на ПАТ «Полтавакондитер» виконує 2 основні задачі:

забезпечення реалізації продукції підприємства, розробка планів виробництва та реалізації продукції;

забезпечення виконання завдань і зобов'язань з постачання продукції і товарів відповідно до укладених договорів і замовлень.

Для виконання цих задач відділу зі збуту потрібна інформація щодо величини попиту на продукцію в попередньому періоді, можливості до зростання чи до скорочення в наступному, інформацію про споживачів, інформація що до цін на продукцію конкурентів та інформація щодо ціни сировини. Вся ця інформація потребує створення системи інформаційного забезпечення для належного зберігання та обробки.

Відділ маркетингу виконує наступні завдання:

розробка маркетингової стратегії;

аналіз положення підприємства на ринку, його конкурентна спроможність;

розробка стратегії розвитку ринку збуту підприємства;

виявлення ключових внутрішніх і зовнішніх проблем підприємства і розробка оптимальних способів їх вирішення;

дослідження існуючих мереж збуту;

аналіз споживчих властивостей продукції що реалізується підприємством;

організація реклами і стимулювання збуту;

розробка концепції позиціонування продукту на ринку;

розробка усіх рекламних носіїв;

Для забезпечення організації маркетингових досліджень відділ маркетингу ПАТ «Полтавакондитер» виконує такі операції:

визначення проблеми, зв'язаної зі збутом продукції;

одержання первинної інформації (зовнішньої і внутрішньої);

проведення аналізу вторинної інформації (зовнішньої і внутрішньої);

проведення аналізу даних, що характеризують ринок розглянутого виду продукції;

формування рекомендацій з результатів проведеного аналізу;

використання результатів маркетингового дослідження;

Відділ маркетингу проводить пошук і систематизація інформації про:

існуючий рівень вітчизняного виробництва, обсягах імпорту й експорту аналогічної продукції, що реалізовується;

споживачах і сегментації ринку.

Основних характеристиках ринку для кожного його сегмента (еластичності сформованих цін, потенційної і реальної місткості ринку, його насиченості).

Також в обов'язки відділу маркетингу ПАТ «Полтавакондитер» входить збір інформації про конкурентів по наступним напрямках:

обсяги маркетингу в цілому і по сегментах ринку;

загальна частка на ринку;

методи і поводження на ринку;

виявлення сильних і слабких сторін конкурентів по:

якості продукції, що реалізовується;

ціновій політиці;

просуванню товару;

збутовій політиці;

післяпродажному обслуговуванню;

формам здійснення розрахунків: готівка, передоплата, після оплата.

Як бачимо з вищесказаного об'єми інформації з якими працю відділ маркетингу ПАТ «Полтавакондитер» вкрай великі та мають різноманітні властивості та ступені важливості.

Планово-економічний відділ акумулює наявну на ПАТ «Полтавакондитер» інформацію для визначення планової кількості виробленої продукції, визначення собівартості та рівню рентабельності, планування закупок сировини та матеріалів.

Для виконання всього вищезгаданого планово-економічний відділ ПАТ «Полтавакондитер» виконує наступні завдання:

розроблення заходів щодо підсилення режиму економії, зниження збитків та непродуктивних витрат, ліквідація збиткових окремих видів продукції, удосконалення ціноутворення;

контроль за раціональним використанням трудових та матеріальних ресурсів;

розрахунок вартості продукції;

організація комплексного економічного аналізу та планування діяльності виробництва, яке спрямоване на ефективне використання виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів, підвищення рентабельності виробництва.

Як бачимо система інформаційного забезпечення ПАТ «Полтавакондитер» є складною та розгалуженою. Для забезпечення функціонування системи інформаційного забезпечення на ПАТ «Полтавакондитер» створено відділ інформаційних технологій, який саме займається даним аспектом діяльності.

Відділ інформаційних технологій є структурним підрозділом ПАТ «Полтавакондитер». Основними задачами цього відділу є контроль за дотриманням правил користування робочими станціями, локальною обчислювальною мережею (ЛОМ), електронною поштою та інтернетом, правил антивірусного захисту і, особливо, правил користування дорогої оргтехнікою, зокрема, принтерами і копіювальними апаратами. У разі невиконання цих правил, що призвели до виходу з ладу обладнання або припинення функціонування ЛОМ, доводити до відома керівникам відділів і служб Товариства для визначення міри вини користувачів робочих станцій і запобігання подібних дій.

Основні функції ВІТ:

забезпечення функціонування локальної комп'ютерної мережі;

підтримка в працездатному стані комплексу комп'ютерної та оргтехніки на робочих місцях користувачів;

забезпечення відділів і служб Товариства оргтехнікою (по мірі надходження службових записок з обґрунтуванням необхідності даного обладнання на робочому місці від начальників цих відділів і служб);

відстеження гарантійних термінів устаткування. Взаємодія з постачальниками обладнання для забезпечення гарантійних і сервісних зобов'язань по придбаному обладнанню;

укладання договорів на сервісне обслуговування копіювально-розмножувальної техніки, своєчасне придбання змінних картриджів і комплектів тонерів для цієї техніки (за умови своєчасної оплати рахунків фінансовою службою);

оперативні дії з ліквідації у користувачів проблем, пов'язаних з працездатністю апаратної частини обладнання та стандартного набору програмного забезпечення, дозволеного для установки на кожній конкретній робочій станції.

На даний момент на ПАТ «Полтавакондитер» застосовується часткова автоматизація виробництва яка полягає в тому що на виробництві застосовується новітнє виробниче обладнання, але при цьому чисельність персоналу що займається обслуговуванням та наглядом за ним є досить високою. Залишається досить значна кількість операцій виконання яких потребує участі людини.

...