Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Організаційна структура студентської групи 2 курсу спеціальності «Менеджмент організацій»*

*Розроблено автором

Звичайно ж у студентській групі рівень соціально-психологічної сприятливості залежить не лише від злагодженого функціонування формальної групи, а й від активності та діяльності кожного окремого індивіда цієї групи ще до вступу у ВНЗ, а також від поведінки, смаків, уподобань та характеру неформальних груп всередині організації.

Староста позиціонує себе більше як неформальний член групи, а не як формальний лідер, що значно полегшує взаємовідносини всередині групи. Вона обрала собі демократичний стиль управління за класифікацією Р.Лайкерта і за класифікацією К.Левіна. Перший характеризується повною довірою, заснованою на залученні групи до управління. Процес прийняття рішення характеризується розосередженням між всіма членами групи. І, як видно зі схеми, комунікація йде як по вертикалі, так і по горизонталі. Формальна та неформальні групи взаємодіють конструктивно між собою. Конфлікти дуже рідкісні, та дуже швидко вирішуються, не несучи за собою руйнівних наслідків. За класифікацією К.Левіна такий тип керівника (у нашому випадку старосту) можна описати як управлінця, який прагне до надання підлеглим самостійності відповідно до їх можливостей. Староста намагається залучати всіх учасників групи до всіх видів діяльності, вона справдливо оцінює роботу, з повагою ставиться до студентів своєї групи і турбується про них. Всі рішення вона приймає спільно з членами студентської групи. Особисто вона займається вирішенням лише складних завдань, всі інші - делегує групі.

Якщо ж розглядати, який вид влади вона використовує, то це безсумнівно законна влада, адже вона призначена деканатом. До явних переваг такої влади відноситься:

· стабільність управління;

· швидкість прийняття рутинних управлінських рішень;

· передбачуваність поведінки колег;

· безконфліктність управління.

Але є й свої недоліки, а саме:

· значний консерватизм;

· низька задоволеність працею;

· не стимулюється творчий підхід;

· погана адаптація до змін зовнішнього середовища.

Загалом, за весь період навчання студентські групи проходять 4 стадії розвитку:

Ш 1-а стадія - номінальна група, яка тільки була створена офіційно на папері, за наказом ректора та деканату і списком дирекції;

Ш 2-а стадія - асоціація: первинне об'єднання студентів за загальними ознаками та початкова міжособистісна інтеграція;

Ш 3-я стадія - майже завершилася адаптація студентів групи;

Ш 4-а стадія - із студентської академічної групи «дозріває» колектив.

Досліджувана нами студентська академічна група знаходиться на 4-й стадії. Даний етап характеризується тим, що кожен член групи приймає на себе цілі та завдання спільної навчально-професійної діяльності, яка вже має високу ефективність. Група характеризується високим рівнем організованості та згуртованості - це команда однодумців. Згуртованість визначається єдністю ціннісних орієнтацій; збігаються погляди, оцінки, ставлення стосовно подій у групі загалом і кожного її члена. При зближенні оцінок зростає й емоційна прихильність студентів групи до її спільних справ. Структура формального і неформального спілкування збігається. Багато членів групи мають статус неформального лідера або тих, кому віддають перевагу при вирішенні питань життя колективу. В офіційних керівників групи виявляється демократичний стиль керівництва. Група як колектив може бути взірцем і для інших студентських груп, впливати на них (наприклад, при вирішенні питань на факультетських зборах, в органах студентського самоврядування), виявляти інтергрупову активність, особливо з боку лідерів груп, які користуються авторитетом на факультеті (інституті). У колективі існують визнані норми поведінки (кожен поводиться так, як прийнято у групі, навіть у манері одягатися). Якщо хтось порушує такі правила, одногрупники неодмінно роблять йому зауваження. Колектив виявляє згуртованість. Якщо вирішуються важливі проблеми, то група працює злагодженіше й результативніше. «Ми» - так кожен студент ставиться до свого колективу. Ще одна важлива особливість колективу в тому, що в ньому мікрогрупи не протистоять одна одній, хоча існують як окремі утворення. Офіційна і неофіційна підструктури доповнюють одна одну, що забезпечує в колективі позитивний мікроклімат [47].

Отже, відповідно до наведених вище даних, попередньо можна дійти висновку, що наявний соціально-психологічний клімат студентської групи може бути охарактеризований як зрілий тип, який є найбільш прийнятним, тому що в ньому чіткість структури управління найкраще взаємодіє з позитивним відношенням учасників колективу до нього.

2.2 Фактори, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в академічній групі

Як було встановлено в теоретичній частині на сприятливість соціально-психологічного клімату в організації, а зокрема в студентській академічній групі можуть впливати як фактори макросередовища, так і мікросередовища.

Слід розпочати з факторів зовнішнього середовища:

§ Політична ситуація в країні та дії вищих органів управління: зміни у законодавстві, яке регулює відносини у сфері вищої освіти, знайшли відображення у порядку призначення академічних і соціальних стипендій відповідно до законопроекту про соціальне забезпечення № 5130. Окрім того, з 2015 року змінено порядок вступу до вищих навчальних закладів, введено рейтингову систему, що теж не могло не позначитись на формуванні соціально-психологічного клімату студентської групи. Також з 6 вересня 2016 року до Закону України «Про вищу освіти» внесли зміни, згідно з якими значно зросла роль студентського самоврядування, що вільно стало формуватися самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15 % голосів) при обранні ректорів і деканів, право на оголошення акцій протесту, а також отримають 0,5 % від фінансових надходжень вишу. Загалом даний аспект приніс позитивний вплив на соціально-психологічний клімат групи, адже студенти відчули в більшій мірі свою значущість та потребу в згуртованості. А от рейтингова система призначення стипендій у ВНЗ призвела навпаки до погіршення становища наявного соціально-психологічного клімату, адже це спричинило гостру конкуренцію, як всередині групи, так і на спеціальності загалом [48].

§ Соціально-психологічна сторона науково-технічних розробок та інновацій: комп'ютеризація й автоматизація всіх процесів значно підвищує ефективність і швидкість навчання студентів, більше того, це полегшує процес комунікації, адже в будь-яку хвилину, з майже будь-якої точки у членів групи є можливість зв'язатися один з одним, витрачаючи при цьому мінімальний час. Щоправда, стаття 107 Конституції України, якою вводиться в дію постанова про заборону використання на території України соціальної мережі Вконтакті та інших, дещо збила процес комунікації, адже студенти просто не були готові до такого, але зрештою цю соціальну мережу зуміли замінити іншими.

§ Соціальне середовище: різке зменшення кількості населення не може не позначитися на сприятливості соціально-психологічного клімату групи, адже це призводить до трішки пригніченого стану всередині колективу. А от розвиток української культури та мистецтва впродовж останніх декількох років несе виключно позитивний вплив, адже це дозвоялє більш неординарно мислити та підходити по-новому до вирішення проблем і поставлених завдань.

§ Певні соціально-психологічні особливості території, на якій знаходиться організація, менталітет нації: напpавленність на внутpішній емоційно-чуттєвий світ людини, в котрому панує не холодний pаціональний pозрахунок "голови", а пекучий призив "сеpця". Це може призводити до деякого підвищеного рівня конфліктності всередині групи та певних проблем при навчанні. Також відмінною рисою українців є нескореність та прагнення до свободи і волі, це не може не позначатись позитивно на соціально-психологічному кліматі колективу, адже це згуртовує і показує студентську групу як надзвичайно свідому й патріотичну частину суспільства.

§ Сучасний рівень економічного розвитку: зараз наша країна через певні несприятливі політичні ситуації переживає період спаду економіки, що в свою чергу відбивається на студентах у вигляді постійної пригніченості через нестачу грошей та їх пошук. Це може призвести до зниження рівня уваги, участі в проблемах групи, адже тут вийдуть на передній план власні проблеми і т. д.

Щодо показників внутрішнього середовища, то сюди відносять:

§ Наявність та поширеність неформальних зв'язків в організації: як вже зазначалося вище, в студентській академічній групі наявна широка розгалуджена система неформальних зв'язків. На перший погляд, здавалося б, це може призвести до великої кількості конфліктних ситуацій і непорозумінь, але завдяки грамотній та ефективній координації нашої старости, це не викликає майже ніяких проблем, а скоріше характеризує групу як різноманітно наповнену та різносторонню, оскільки об'єднання зусиль всіх неформальних груп покахує небувалі успіхи при виконанні спільних проектів та завдань.

§ Стиль керівництва: демократичний, це призводить до високої довіри в групі та відчуття повного комфорту і задоволеності. Також завдяки цьому спостерігаєтсья високий рівень взаємодопомоги та підтримки.

Крім цього важливими факторами впливу можна назвати таки чинники, як:

- кількість людей в групі: 15, при цьому оптимальною є група яка містить всередині 3-10 чоловік. Саме тому для підвищенні ефективності навчання на парах іноземних мов, інформатики та страхування групу розділяли в свою чергу на 2 підгрупи, що давало значно кращі результати

- час спільної трудової діяльності: в середньому студенти академічної групи МО-1 проводять разом 4 години, що сприяє встановленню не тільки формальних, а й неформальних зв'язків

- статево-вікова структура групи: в групі 8 осіб жіночої статі та 8 осіб чоловічої віком від 18 до 20 років. Такий неширокий розмах в віковому плані даже можливість легко знаходити спільні інтереси та вподобання, адже смаки у представників групи приблизно схожі через невелику різницю у віці. Крім того такий гендерний поділ сприяє тому, що у групі відсутня дискримінація та підтримується рівноправ'я та толерантність

Таким чином, узагальнивши вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів впливу на рівень сприятливості соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі, можемо дійти висновку, що внутрішні фактори в основному впливають позитивно і підвищують сприятливість, а от фактори зовнішнього середовища, навпаки, - підривають стабільність клімату та призводять до появи стресу у студентів і пригніченого, знервованого стану.

2.3 Аналіз сприятливості соціально-психологічного клімату академічної групи

Провівши опитування всередині студентської групи за методикою визначення сприятливості соціально-психологічного клімату в організації А.С.Михайлюка та Л.Ю.Шарито та за методикою оцінки агресивності А.Ассінгера, можемо зробити певні висновки.

Спочатку розглянемо результати опитування на рівень агресивності А.Ассінгера. В середньому всі респонденти набрали по 41 балу, а це означає, що вони помірно агресивні, і йдуть життєвим шляхом цілком успішно, оскільки у них досить здорового честолюбства і самовпевненості. Вони знаходяться на золотій середині - не занадто в'ялі та апатичні і разом з тим не запальні, реагують на конфліктні ситуації, але не переходять рамки і знають межі та коли слід сказати «стоп». Можуть поступатися, якщо вбачають в цьому необхідність. Крім того вони не бояться відповідальності, але не шукають її повсюди та не рвуться братися за першу ліпшу справу, вони розмірені. Крім того, результати показали, що абсолютно всі студенти легкі та відкриті в спілкуванні, охоче йдуть на контакт, ставляться один до одного неупереджено та без зайвих стереотипів.

Щодо тесту А.С.Михайлюка і Л.Ю.Шарито визначення рівня сприятливості соціально-психологічного клімату в організації, то результати відображено у таблиці

Таблиця 2.1 Результати проведення опитування за методикою Л. Ю. Шарито та А.С. Михайлюка*

Співробітники	Емоційна компонента	Когнітивна компонента	Поведінкова компонента
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.	+1 0 0 +1 +1 +1 +1 +1 -1 -1 0 +1 0 0 +1 +1 +1 +1 -1 -1	0 +1 -1 0 0 +1 +1 +1 +1 +1 0 -1 0 +1 +1 +1 +1 -1 -1 +1	+1 +1 +1 +1 +1 0 0 -1 +1 +1 +1 +1 +1 +1 0 0 +1 +1 +1 -1

*Розроблена автором

Тепер для кожної компоненти виведемо середню оцінку по вибірці. Для емоційної компоненти:

Е = (11 - 4)/20 = 0, 35

Ця оцінка вважається негативною, адже потрапив у інтервал (-1; 0,33)

Тепер визначимо середню оцінку по вибірці для когнітивної компоненти:

Е = (11 - 4)/20 = 0,35

Як бачимо, по когнітивній компоненті спостерігається той же результат, що і по емоційній.

Проведемо ті ж розрахунки для визначення середньої оцінки по вибірці для поведінкової компоненти:

Е = (14 - 2)/20 = 0,6

Отже, поведінкова компонента є позитивною, адже потрапила в інтервал (+0,33; +1), тому з точки зори даної компоненти соціально-психологічний клімат вважається сприятливим.

Таким чином, можна зробити висновки, що загалом соціально-психологічний клімат у студентській групі є середнім, наявні як позитивні результати (поведінкова компонента), так і негативні (емоційна та когнітивна компоненти), які все ж мають тенденцію наближення до нейтральних оцінок.

Ця методика дозволяє робити періодичні «зрізи» з метою діагностики стану психологічного клімату в колективі, простежувати ефективність тих чи

інших заходів і їх вплив на психологічний клімат. Такі вимірювання корисні

при вивченні ступеня адаптації нових співробітників, ставлення до праці, причин плинності кадрів, ефективності керівництва, продуктивності діяльності.

Ті ж самі результати ми отримали й під час проведення графічного тестування, оцінки були досить суперечливими. 45% відзначали соціально-психологічний клімат організації як максимально спрацьований, сумісний, успішний у виконанні поставлених завдань та цілей, а 30% навпаки відмітили на шкалі низький рівень даних показників, і відповідно 25% вважають соціально-психологічний клімат організації нейтральним. Це показує якраз ті можливі розбіжності, які з першого погляду здаються непомітними.

Ці методики дали змогу глибоко та детально дослідити нявний рівень сприятливості соціально-психологічного клімату, рівень агресивності кожного окремого індивіда та групи в цілому, рівень спрацьованості, підтримки та готовності допомогти одне одному.

Отже, незважаючи на поверхневу влаштованість студентської групи, невелику частину проблем та конфліктів всередині, дружній лад та позитивний настрій, є проблеми, які потрібно усувати і таким чином поступово вдосконалювати соціально-психологічний клімат в студентській групі.

Розділ 3. Напрями підвищення сприятливості соціально-психологічного клімату в академічній групі

Звичайно, кожна організація постійно прагне до кращих показників у всьому, це стосується і соціально-психологічного клімату. Тому, ми розробили варіанти покращення соціально-психологічного клімату досліджуваної студентської групи.

Перш за все на збільшення згуртованості студентської групи впливає постановка цілей, тож потрібно ставити короткострокові та довгострокові цілі і формувати завдання, розробляти плани та стратегії щодо їх виконання, ретельно контролювати процес їх досягнення. Крім того, для покращення показнику згуртованості, на нашу думку, слід обов'язково інформувати кожного члена колективу про рівень виконання того чи іншого завдання, про певну активність, заохочувати активність та ініціативність загалом. У студентській групі таке заохочення може відбуватися шляхом проведення сумісного приємного вільного часу (походи в кіно, до театру і т.д.).

Крім того, потрібно вільний час проводити якомога частіше разом, адже це допоможе виявити спільні інтереси, смаки та вподобання. Для цього можна організовувати різноманітні соціальні заходи та залучати до них всіх, щоб студенти могли розкрити свої здібності і таланти.

З боку старости також важливим є процес заохочення студентської групи до комфортного, доброзичливого, відкритого спілкування та збереження стабільних щирих відносин в групі.

Більш того, важливим аспектом є використання методів управління конфліктами, як міжособистісними, так і міжгруповими. До цих методів належать структурні та міжособистісні. До структурних методів відносять наступні дії:

· Пояснення вимог та критеріїв до певного виду діяльності, визначення дедлайнів для тієї чи іншої активності або проекту. Цей процес полягає у проведенні діалогу, в якому звертають увагу на бажані кінцеві результати, визначають хто і яким видом діяльності буде займатися, хто передає, а хто отримує і поширює інформацію, визначається діапазон відповідальності, регулюється процес делегування повноважень. Іншими словами, кожен студент повинен усвідомлювати що йому потрібно робити і яких результатів досягнути в тій чи іншій конкретній ситуації.

· Супровід та поєднання роботи. Цей процес полягає у визначенні діапазону повноважень кожного окремого учасника та робочих груп загалом, це допомагає налагодженню інформаційних потоків і підвищує ефективність взаємодії.

· Постановка загальногрупових (загальноколективних) цілей та завдань. Це допомагає уникнути інцидентів, що можуть викликати конфліктні ситуації, об'єднує старання кожного окремого студента та робочих студентських груп.

· Системна організація винагород та заохочень, мотивування. Звичайно в студентській групі важко налагодити чітку систему винагород, адже це некомерційна організація, але такими своєрідними винагородами можуть бути спільні соціальні заходи, спільне дозвілля, допомога один одному в виконанні певних проектів. Це безпосередньо впливає на реакції та дії студентів і направляє їх у певну спільну течію. І обов'язково при досягненні окремим студентом або групою значних результатів, потрібно його виділяти перед колективом. Це буде як і стимулом до дій для інших, так і певним «призом» для людини, котра себе проявила.

Міжособистісний спосіб управління конфліктною ситуацією має такий різновид:

· ухилення - просте намагання не потрапляти в будь-які конфліктні ситуації;

· згладжування - намагання не випустити назовні причини виникнення конфліктної ситуації;

· примус - змушують людину прийняти певну точку зору, але тут абсолютно придушується ініціатива;

· компроміс - прийняття точки зору однаково неприйнятної або однаково прийнятної для обох сторін конфлікту;

· рішення проблеми - визнають розходження в думках і поглядах, знайомляться з точкою зору свого «суперника».

При цьому, до найбільших імовірних способів усунення конфліктних ситуацій відносять:

- заспокоєння;

- вияснення непорозумінь;

- чітку організацію роботи;

- усунення недбалості та несумлінності.

Ці способи теж слід використовувати для усунення конфліктів у студентскій групі.

Також, слід закцентувати увагу на управлінні стресами, адже студенти постійно з ними стикаються -сесії, зміни в законодавстві, програмах, курсові, раптові контрольні. Наукові дослідження доводять, що стрес робить людину більш уразливою до різних захворювань. Звичайно, іноді стрес дає і позитивний заряд. Наприклад, при написанні дипломної роботи студентом, коли залишається декілька днів, він змушений мобілізувати всі свої ресурси, але ця позитивна сторона присутня лише за умови, що це не трапляється часто.

І зараз у студентів почав з'являтися стрес від конкурентної боротьби, адже через зміни у вітчизняному законодавстві мінімальну стипендію будуть отримувати лише 40-45% студентів, а це, звісно ж призвело до того, що всі студенти, які навчаються на бюджетній основі, хочуть потрапити в цей сегмент.

Під час великої напруги і стресових ситуацій виникають два полярних шляхи їх подолання: або будь-яка дія, яка здається найкращим виходом з певної ситуації або бездіяльність і заціпеніння. І те, й інше не завжди відповідає реальним ситуаціям. Ми досить часто не владні над обставинами, які викликають стрес, але спроможні і повинні регулювати своє ставлення до них - вміти понижувати напругу. Намагатися досягти витривалості в навчанні, заняття в спортзалі, психологічна підготовка забезпечать вищу працездатність та стресостійкість. Також може надати допомогу психологічна передадаптація діяльності. Ось деякі її правила:

Ё Справа, котра повинна бути зробленою, повинна визріти.

Ё Не робити декілька справ одночасно.

Ё Навчитися говорити «ні».

Ё Налагодити особливо ефективні відносини зі старостою та неформальними лідерами. Зрозуміти їх проблеми та допомогти зрозуміти наші.

Ё Кожного дня знаходити час для перерви та відпочинку. Змінювати оточення і хід думок.

Крім того, стреси можуть бути причиною міжособистісних конфліктів, що призводить до погіршення рівня доброзичливості в групі.

На нашу думку, за результатами проведенего дослідження для підвищення рівня сприятливості соціально-психологічного клімату в студентській групі варто вжити таких заходів:

v Періодично проводити опитування та дослідження на рівень сприятливості соціально-психологічного клімату. Це допоможе вчасно виявити проблеми та вирішити їх.

v Виявити студентів, які заважають удосконаленню наявного соціально-психологічного клімату та окремо проводити бесіди з кожним задля роз'яснення проблем та цілей студентської групи, обговорення його особистих проблем та можливих шляхів їх вирішення, аналізу його поведінки в тих чи інших ситуаціях.

v Ставити однакові вимоги для всіх при виконанні певних завдань та досягненні цілей, у кожного має бути відсутнє відчуття несправделивості та дискримінації, всі повинні вчитись та працювати у визначених умовах.

v Делегувати повноваження.

v При організації спільного дозвілля радитись зі всіма студентами, а не вирішувати одноосібно.

Крім того, відповідно до результатів по тесту А.Ассінгера з визначення рівня агресивностості в організації, ми можемо помітити, що студентській групі тіршки не вистачає агресивності, що може бути спричинено надмірною миролюбивістю і навіть невпевненістю в собі. Відповідно до цього, можна було б спробувати змінити стиль управління на консультативний за класифікацією Р.Лайкерта. Староста буде приймати стратегічні рішення, а тактичні делегувати студентам. І саме обмежене включення працівників у процес прийняття рішень можна використовувати як мотивацію. Чим краще певний студент проявив себе при виконанні попереднього завдання, тим більший діапазон повноважень та рівень відповідальності йому буде надано наступного разу. І при цьому стилі управління неформальна організація не збігається з формальною лише частково, що буде ідеальним варіантом для студентської групи.

Висновки

У ході досягнення мети дослідження були вирішенні сформульовані завдання та отримані відповідні результати.

Окрім економічних показників ефективності діяльності організації, важливе місце займає рівень сприятливості соціально-психологічного її клімату. Адже при низьких показниках останнього буде низькою продуктивність праці, загальний настрій в колективі, майже відсутнє бажання пропонувати щось нове та застосовувати оригінальні нові ідеї для вирішення тих чи інших проблемних ситуацій.

Соціально-психологічний клімат організації - це сукупність установок та ціннісних орієнтацій щодо всіх видів соціальних зв`язків, до яких залучені всі члени виробничого колективу, в тому числі у ставленні до праці, до норм сумісної діяльності трудового колективу, до органів управління, до громадських організацій, до всього виробничого колективу.

Серед складових соціально-психологічного клімату виділяють:

- настрій людини: наскільки вона налаштована на дружні та відкриті відносини в колективі, чи навпаки, вона агресивна, неохоче йде на контакт, не проявляє ініціативи, закрита в собі;

- функціональні, організаційні та особисті взаємовідносини в колективі: ця складова невід'ємно пов'язана не лише із самим соціально-психологічним кліматом, а й з діяльністю організації загалом, адже в організації співробітники постійно змушені контактувати як між собою, так і з керівництвом, тому дуже важливими є види зв'язків в організації, тип організаційної структури, кількість рівнів ієрархії, рівень бюрократичності, швидкість віддавання наказів, стиль керівництва, якому надають перевагу управлінці в організації і т.д.;

- службові й неслужбові відносини працівників: часто на соціально-психологічний клімат організації впливають не лише службові відносини, але й неформальні, що вперше було встановлено також під час експериментів Е.Мейо («четверте відкриття» Е.Мейо);

- особисті симпатії та антипатії.

На формування соціально-психологічного клімату організації впливають як фактори внутрішнього, так і зовнішнього мікро- та макросередовища. До факторів внутрішнього середовища відносять: вид та тип організаційної структури управління; стиль кериівництва; управлінсько-організаційні, економічні умови на фірмі; наявність та поширеність неформальних зв'язків в організації. Серед факторів зовнішнього середовища виділяють: політичну ситуацію в країні та дії вищих органів управління; соціально-психологічну сторону науково-технічних розробок та інновацій; соціальне середовище; певні соціально-психологічні особливості території, на якій знаходиться організація; сучасний рівень економічного розвитку.

Об'єктом дослідження було обрано студентську групу 2 курсу спеціальності «Менеджмент організацій» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченко. За допомогою методики А.С.Михайлюка і Л.Ю.Шарито було визначено наявний рівень соціально-психологічного клімату в студентській групі, який виявився на середньому рівні, хоча на перший погляд здавалося, що соціально-психологічний клімат є надзвичайно сприятливим. Також за допомогою методики А.Ассінгера було визначено рівень агресивності кожного окремого студента. Тест показав, що майже всі студенти помірно агресивні, і йдуть по життю цілком успішно, оскільки у них досить здорового честолюбства і самовпевненості.

Виходячи з отриманих результатів дослідження було запропоновано наступні варіанти покращення наявного рівня сприятливості соціально-психологічного клімату студентської групи:

ь постановка цілей та завдань;

ь потрібно вільний час проводити якомога частіше разом, адже це допоможе виявити спільні інтереси, смаки та вподобання; проводити різноманітні соціальні заходи та залучати до них всіх, щоб студенти могли розкрити свої здібності та таланти;

ь заохочення студентської групи до комфортного, доброзичливого, відкритого спілкування та збереження стабільних доброзичливих відносин в групі;

ь використання методів управління конфліктами, як міжособистісними, так і міжгруповими;

ь управління стресами.

Саме ці дії допоможуть підняти наявний рівень сприятливості соціально-психологічного клімату організації, а це дасть змогу більш комфортно та продуктивно співпрацювати та навчатись усіч членам колективу.

Список використаної літератури

1. А.А. Давидова Організаційна культура органів місцевого самоврядування. - К., 1995. -353с

2. Алешина Ю.Е. и др. Спец практикум по социальной психологии: опрос, семейное, индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во Московского унта, 1989,-89с.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Педагогика, 1980. -С.85.

4. Аникеева Н.В. Психологический климат в коллективе. - М.: Педагогика, 1989. -246с.

5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. -М.: Прогресс, 1988. -400с.

6. Бойко В.В., Ковалев А.Г., ПанферовВ.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М: Мысль, 1983. -207с. Бурлачук Л., Морозов С. Словарь-справочник по психологической диагностике. -К.: Совета, 1989. -С.58-73.

7. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: (Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов, отделений университетов К.: Укртехпрес, 1997.-216с.

8. Боцюн Ю.В. Способи формування соціально-психологічного клімату в колективі // Управління розвитком. - №20 (117). - 2011. - С.146-147

9. Бурлачу Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). - К., 1995

10. Василіка Ю. Гридковець Л.М. Практичні рекомендації щодо формування сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/…

11. Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки, Психологічні науки, Випуск 2, Київ - 2002, Міністерство освіти і науки України

12. Воднік В. Структура соціально-психологічного клімату, шляхи його регуляції та формування / Воднік В.// Бюлетень№5 - С.36-70

13. Дергач А.А. Рабочая книга практического психолога. Технология эффективной профессиональной деятельности. - М.: Красная площадь, 1996. -400с.

14. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. - М.: Мысль, 1979. -С60.

15. Донцов А.И. Психология коллектива. - М.: Мысль, 1984.-4.1.

16. Дружинин В.В., Контров Д.В., Контров М.В. Введение в теорию конфликта. -М.: Наука. 1989.-С.65-67.

17. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. - 168с.

18. Жуков Ю.М. Проблемы измерения точности межличностного восприятия // Вестник Моск. Ун-та. Сер. Психология, 1978,№1, С.26-29.

19. Журавлев А.Л. диагностика межгрупповых отношений в условиях изменения форм собственности // Психологический журнал. 1992. №4. С.67-69.

20. Журавлев А.Л. Социально-психологические проблемы управления // Прикладные проблемы социальной психологии / отв.ред.Е.В.Шорохова и В.П.Левкович. - М.: Наука, 1983. -С. 173-188.

21. Збірник наукових праць За результатами 4 Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів «Організаційно-управлінські та психологічні аспекти сучасного ринку України» (27 березня 2015 рік) - Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України - Київ 2015

22. Кабаченко Т. С. Психология управления / Т. С. Кабаченко. - М. : ИНФРА, 2001. - С. 56

23. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті. Соціально-психологічний аспект. - К., 2006. - С. 93

24. Лебедев Б.Н. Морально-психологический климат коллектива. - М.: Знание, 1976. - 64с.

25. Лейман И.И. Коллектив и научное творчество // Научное творчество. - М. Наумов 1969. - С.261-270

26. М.В. Туленков. Сучасні теорії менеджменту: Навч. Посіб. - К.:Каравела, 2007. - 307 с.

27. Магура М.И. Организационная культура / Магура М.И., Курбатова М.Б. - М., 2001.

28. Морено Я.Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе / Якоб Морено / [Пер. с англ. А. Боковикова]. - М.: Академический Проект, 2001 - 238 c.

29. Муранов Б.Д., Сушков И.М., Чернобровкин И.П. О структуре и основных чертах содержания социально-психологической атмосферы производстенного коллектива. Социально-психологическая атмосфера производственного коллектива. - Ростов-на-Дону, 1973. - С. 50-73

30. О.І. Гура, Т.Є. Гура. Психологія управління соціальною організацією. - Київ, 2004. - 145с.

31. О.О. Гуторова, Основи менеджменту. - К.:Каравела, 2006. - 289с.

32. Овчинникова Э.П. Нкоторые вопросы изучения социально-психологической атмосферы рабочих коллективов. Социальные проблемы индустриального труда. Тезисы. - Вильнюс, 1970 - С.128-130

33. Олійник А. С., Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в державних податкових інспекціях. - Київ, 2009. - с.258

34. Педагогічний процес: теорія і практика, Випуск 5, 2012

35. Подмарков В.Г. Введение в промышленную социологию. - М.: Мысль, 1973. - 318 с

36. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: учебное пособие. - СПб.: Изд-во «Речь», 2002. - 298с.

37. Пошехонов Ю.В. Некоторые социальные аспекты организации труда в научном коллективе / Научное управление обществом. - М.: Мысль, 1970. - Вып.3. - С.95-136

38. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти.- СПб.: Изд-во «Речь», 2005. - 345с.

39. Росных О.О. Соціально-психологічний клімат в трудовому колективі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.masters.donntu.edu.ua/…

40. Соціально-психологічний клімат колективу, Дзюба Тетяна Анатоліївна, Бондарчук Л.В. - К.: Освіта, 2011. - 147с.

41. Управління формуванням сприятливого соціально_психологочічного клімату в педагогічному колективі, Лунгол Б.Б., Москальова А.С. - К.: Знання, 2007. - 98с.

42. Шевчук І. В. Особливості виховання студентів академічної групи у вищих економічних навчальних закладах у процесі вивчення іноземної мови / І. В. Шевчук // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". - 2012. - № 5. - С. 225-228.

43. Jones, Stephen R.G. «Was there a Hawthorne effect?» The American Journal of Sociology / Stephen R.G. -1992. - Vol. 98. - No. 3. - pp. 451-468

44. Leonard W. Doob. Social Psychology: An Analysis of Human Behavior. - 2001. - Vol. 145. - pp. 258-262

45. Kevin J. Nightingale; John Cromby, Social Constructionist Psychology: A Critical Analysis of Theory and Practice. - 2004. - Vol. 85. - pp.147-159

46. Toward Litwin. The Social Networks of Older People: A Cross-National Analysis. - 2011. - Vol. 97. - pp.247-250

47. http://uastudent.com/rozvytok-studentskoi-grupy-harakterystyka- studentskogo-kolektyvu/

48. http://osvita.ua/

Додаток А

Опитувальний лист

№	Питання
1	Відзначте, будь ласка, з яким з наведених нижче тверджень Ви найбільшезгодні: А) більшість членів нашого колективу - хороші симпатичні люди; Б) в нашому колективі є всякі люди; В) більшість членів нашого колективу - люди малоприємні.
2	Чи думаєте Ви, що було б дуже непогано, якби члени Вашого колективу жилинеподалік один від одного? 1 - ні; 2 - скоріше ні, ніж так; 3 - не знаю, не замислювався про це; 4 - скоріше так, ніж ні; 5 - так, звичайно.
3	Як Вам здається, могли б ви дати досить повну характеристику: А) ділових якостей більшості членів колективу __________; Б) особистих якостей більшості членів колективу ___________. 1 - ні; 2 - мабуть, ні; 3 - не знаю, не замислювався про це; 4 - мабуть, так; 5 - так.
4	Цифра «один» на наведеній нижче шкаліхарактеризує колектив, який Вам дуже не подобається, а цифра «дев'ять» - колектив, який Вам дуже подобається. Якою цифрою Ви б охарактеризували свій колектив? 1 2 3 4 5 6 7 8 9
5	Якби у Вас виникла можливість провести відпустку разом з членами Вашого колективу, то як би Ви до цього поставилися: А) це мене б цілком влаштувало; Б) не знаю, не замислювався над цим; В) це мене б зовсім не влаштувало.
6	Могли б Ви з достатньою впевненістю визначити, з ким охоче спілкуються з ділових питань більшість членів Вашого колективу? А) ні, не міг би; Б) не знаю, не замислювався про це; В) так, міг би.
7	Яка атмосфера зазвичай переважає у Вашому колективі? На наведеній нижче шкалі цифра «один» відповідає нездоровій атмосфері, а цифра «дев'ять» - навпаки, атмосфері взаємодопомоги, взаємної поваги, розуміння. Якою цифрою Ви б охарактеризували свій колектив? 1 2 3 4 5 6 7 8 9
8	Як Ви думаєте, якби Ви з якої-небудь причини довго не працювали (хвороба, декретна відпустка, пенсія і т. п.), Ви б прагнули зустрічатися з членами Вашого колективу? 1 - ні; 2 - скоріше ні, ніж так; 3 - не знаю, не замислювався про це; 4 - скоріше так, ніж ні; 5 - так, звичайно.

Додаток Б

Додаток В

Анкета

I. Чи схильні Ви шукати шляхи до примирення після чергового службового конфлікту?

1. Завжди.

2. Іноді.

3. Ніколи.

II. Як Ви поводите себе в критичній ситуації?

1. «Внутрішньо закипаєте».

2. Зберігаєте повний спокій.

3. Втрачаєте самоконтроль.

III. Яким вважають Вас колеги?

1. Самовпевненим і заздрісним.

2. Доброзичливим.

3. Спокійним і незаздрісним.

IV. Як Ви відреагуєте, якщо вам запропонують відповідальну посаду?

1. Приймете її з деякими побоюваннями.

2. Погодитеся без коливань.

3. Відмовитеся від неї заради власного спокою.

V. Як Ви будете себе поводити, якщо хтось із колег без дозволу візьме з вашого столу папір?

1. Сваритимете його.

2. Змусите повернути.

3. Запитаєте, чи не потрібно йому ще чогось.

VI. Якими словами Ви зустрінете чоловіка (дружину), якщо він (вона) повернувся з роботи пізніше звичайного?

1. «Що це тебе так затримало?»

2. «Де ти ходиш допізна?»

3. «Я вже почав(ла) хвилюватися».

VII. Як Ви поводите себе за кермом автомобіля?

1. Намагаєтеся обігнати машину, яка «показала Вам хвіст»

2. Вам все одно, скільки машин Вас оминуло.

3. Помчите з такою швидкістю, щоб ніхто не наздогнав Вас.

VIII. Якими Ви вважаєте свої погляди на життя?

1. Збалансованими.

2. Легковажними.

3. Вкрай жорсткими.

IX. Що Ви робите, якщо не все вдається?

1. Намагаєтеся звалити провину на іншого.

2. Скоряєтеся.

3. Стаєте надалі обережніші.

X. Як Ви відреагуєте на фейлетон про випадки розбещеності серед сучасної

молоді?

1. «Пора б уже заборонити їм такі розваги».

2. «Треба створити їм можливість організовано і культурно відпочивати».

3. «І чого ми стільки з ними возимося?»

XI. Що Ви відчуваєте, якщо місце, яке ви хотіли зайняти, дісталося іншому?

1. «І навіщо я тільки на це нерви витрачав?»

2. «Видно, його фізіономія шефу приємніша».

3. «Можливо, мені це вдасться іншим разом».

XII. Як Ви дивитеся страшний фільм?

1. Боїтеся.

2. Нудьгуєте.

3. Отримуєте щире задоволення.

XIII. Якщо через дорожні затори Ви спізнюєтеся на важливу нараду?

1. Будете нервувати під час засідання.

2. Спробуєте викликати поблажливість своїх партнерів.

3. Засмутитеся.

XIV. Як Ви ставитеся до своїх спортивних успіхів?

1. Обов'язково намагаєтеся виграти.

2. Цінуєте задоволення відчути себе знову молодим.

3. Дуже гніваєтесь, якщо не щастить.

XV. Що Ви будете робити, якщо Вас погано обслужили в ресторані?

1. Стерпите, уникаючи скандалу.

2. Викличите метрдотеля і зробите йому зауваження.

3. Відправитеся зі скаргою до директора ресторану.

XVI. Як Ви себе поведете, якщо вашу дитину образили в школі?

1. Поговорите з учителем.

2. Влаштуєте скандал батькам «малолітнього злочинця».

3. Порадите дитині дати здачі.

XVII. Яка, на Вашу думку, Ви людина?

1. Середня.

2. Самовпевнена.

3. Пробивна.

XVIII. Що Ви відповісте підлеглому, з яким зіткнулися в дверях установи,

якщо він почав вибачатися перед Вами?

1. «Вибачте, це моя вина».

2. «Нічого, дрібниці».

3. «А уважніше ви бути не можете?!»

XIX. Як Ви відреагуєте на статтю в газеті про випадки хуліганства серед молоді?

1. «Коли ж, нарешті, будуть вжиті конкретні заходи?!»

2. «Треба б ввести тілесні покарання».

3. «Не можна все валити на молодь, винні й вихователі!»

XX. Уявіть, що Вам належить заново народитися, але вже твариною, якій тварині ви віддасте перевагу?

1. Тигр або леопард.

2. Домашня кішка.

3. Ведмідь.

Додаток Д

Текст опитувальника

Яка ви людина?

I.

1. Інші думають про вас прихильно

2. Справляєте враження на оточуючих

3. Вмієте розпоряджатися, наказувати

4. Вмієте наполягти на своєму

II.

5. Маєте почуття власної гідності

6. Незалежні

7. Здатні самі подбати про себе

8. Можете проявити байдужість

III.

9. Здатні бути суворим

10. Строгий, але справедливий

11. Можете бути щирим

12. Критичний до інших

IV.

13. Любите поплакатися

14. Часто сумний

15. Здатні проявити недовіру

16. Часто розчаровується

V.

17. Здатні бути критичним до себе

18. Здатні визнати свою неправоту

19. Охоче підпорядковуєтеся

20. Поступливий

VI.

21. Шляхетний

22. Захоплюєтеся і схильні до наслідування

23. Поважний

24. Той, хто шукає схвалення

VII.

25. Здатні до співпраці

26. Прагнете ужитися з іншими

27. Доброзичливі

28. Уважні і ласкаві

VIII.

29. Делікатні

30. Схвалюєте

31. Чуйні до закликів про допомогу

32. Безкорисливі

I.

33. Здатні викликати захоплення

34. Користуєтеся повагою у інших

35. Володієте талантом керівника

36. Любите відповідальність

II.

37. Упевнені в собі

38. Самовпевнені і напористі

39. Діловиті і практичні

40. Любите змагатися

III.

41. Строгі і круті, де треба

42. Невблаганні, але неупереджені

43. Дратівливі

44. Відкриті і прямолінійні

IV.

45. Не терпите, щоб вами командували

46. Скептичні

47. На вас важко справити враження

48. Образливі, делікатні

V.

49. Легко ніяковієте

50. Не впевнені у собі

51. Поступливі

52. Скромні

VI.

53. Часто вдаєтеся до допомоги інших

54. Дуже шануєте авторитети

55. Охоче приймаєте поради

56. Довірливі і прагнете радувати інших

VII.

57. Завжди люб'язні в обходженні

58. Цінуєте думку оточення

59. Комунікабельні і легко пристосовуєтесь

60. Добросердечні

VIII.

61. Добрі, вселяєте впевненість

62. Ніжні і м'якосерді

63. Любите піклуватися про інших

64. Безкорисливі, щедрі

I.

65. Любитедавати поради

66. Справляєте враження значущості

67. Начальницько-владні

68. Владні

II.

69. Хвалькуваті

70. Пихаті і самовдоволені

71. Думаєте тільки про себе

72. Хитрі і розважливі

III.

73. Нетерпимі до помилок інших

74. Корисливі

75. Відверті

76. Часто недружелюбні

IV.

77. Озлоблені

78. Часто скаржитесь

79. Ревниві

80. Довго пам'ятаєте образи

V.

81. Схильні до рефлексії

82. Сором'язливі

83. Безініціативні

84. Лагідні

VI.

85. Залежні, несамостійні

86. Любите підкорятися

87. Даєте іншим приймати рішення

88. Легко потрапляєте в халепу

VII.

89. Легко потрапляєте під вплив друзів

90. Готові довіритися кожному

91. Прихильні до всіх без розбору

92. Всім симпатизуєте

VIII.

93. Прощаєте все

94. Переповнені надмірним співчуттям

95. Великодушні і терпимі до недоліків

96. Прагнете протегувати

I.

97. Прагнете до успіху

98. Чекаєте захоплення від кожного

99. Розпоряджаєтеся іншими

100. Деспотичні

II.

101. Відноситеся до людей з почуттям переваги

102. Марнославні

103. Егоїстичні

104. Холодні, черстві

III.

105. Уїдливі, глузливі

106. Злісні, жорстокі

107. Часто гнівливі

108. Байдужі

IV.

109. Злопам'ятні

110. Відчуваєте в собі дух протиріччя

111. Уперті

112. Недовірливі і підозрілі

V.

113. Боязкі

114. Сором'язливі

115. Відрізняєтеся надмірною готовністю

116. М'якотілі

VI.

117. Майже ніколи і нікому не заперечуєте

118. Ненав'язливі

119. Любите, щоб вас опікали

120. Надмірно довірливі

VII.

121. Прагнете здобути прихильність кожного

122. З усіма погоджуєтеся

123. Завжди доброзичливі

124. Всіх любите

VIII.

125. Занадто поблажливі до оточення

126. Намагаєтеся втішити кожного

127. Піклуєтеся про інших на шкоду собі

128. Псуєте людей надмірною добротою

Додаток Е

Текст опитувальника

1. Критичний до оточуючих товаришів.

2. Виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.

3. Схильний слідувати порадам лідера.

4. Не схильний до занадто близьких стосунків з товаришами.

5. Чи подобається дружність в групі.

6. Схильний суперечити лідеру.

7. Чи відчуває симпатії до одного або двох членів групи.

8. Уникає зустрічей і зборів в групі.

9. Чи подобається похвала лідера.

10. Незалежний в судженнях і манері поведінки.

11. Чи готовий встати на чиюсь сторону в суперечці.

12. Схильний керувати товаришами.

13. Радіє спілкуванню з одним-двома друзями.

14. Зовні спокійний при прояві ворожості з боку членів групи.

15. Схильний підтримувати настрій своєї групи.

16. Не надає значення особистим якостям членів групи.

17. Схильний відволікати групу від її цілей.

18. Відчуває задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи.

20. Вважає за краще займати нейтральну позицію у суперечці.

21. Подобається, коли лідер активний і добре керує.

22. Вважає за краще холоднокровно обговорювати розбіжності.

23. Недостатньо стриманий у вираженні почуттів.

24. Прагне згуртувати навколо себе однодумців.

25. Незадоволений занадто формальними відносинами.

26. Коли звинувачують - втрачається і мовчить.

27. Вважає за краще погоджуватися з основними напрямками в групі.

28. Прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певних товаришів.

29. Схильний затягувати і загострювати суперечку.

30. Прагне бути в центрі уваги.

31. Хотів би бути членом більш вузького угрупування.

32. Схильний до компромісів.

33. Відчуває внутрішній неспокій, коли лідер виступає всупереч його очікуванням.

34. Болісно ставиться до зауважень товаришів.

35. Може бути підступним і вкрадливим.

36. Схильний прийняти на себе керівництво в групі.

37. Відвертий в групі.

38. Виникає нервове занепокоєння під час групових розбіжностей.

39. Вважає за краще, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.

40. Не схильний відповідати на прояв дружелюбності.

41. Схильний сердитися на товаришів.

42. Намагається вести інших проти лідера.

43. Легко знаходить знайомства за межами групи.

44. Намагається уникати втручання в суперечку.

45. Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

46. Надає опір утворенню угрупувань в групі.

47. Глузливий і іронічний, коли роздратований.

48. Виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49. Вважає за краще менші, але більш інтимні відносини в групі.

50. Намагається НЕ показувати свої справжні почуття.

51. Стає на сторону лідера при групових розбіжностях.

52. Ініціативний у встановленні контактів, в спілкуванні з членами групи.

53. Уникає критикування товаришів.

54. Вважає за краще звертатися до лідера частіше, ніж до інших.

55. Не подобається, що відносини в групі занадто фамільярні.

56. Любить затівати суперечки.

57. Прагне утримувати своє високе положення в групі.

58. Схильний втручатися в контакти товаришів і порушувати їх.

59. Схильний до перепалок, задерикуватий.

60. Схильний виражати невдоволення лідером.

Размещено на Allbest.ru

...