Стратегічне управління підприємством ТЗОВ "Самбірський молокозавод"

Сутність стратегічного управління. Методика проведення аналізу стратегічного розвитку підприємства. Слабкі і сильні сторони організації у сфері виробництва, трудових ресурсів, фінансів. Можливості та загрози у внутрішньому та зовнішньому середовищі.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2018
Размер файла 103,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Сир “Костромський”

Сир “Гауда”

Сир “Естонський”

Сир “Мармуровий”

Вершки 35% вагові

10,66

14,60

13,62

14,43

8,13

15,10

19,40

17,90

18,80

9,00

18,40

24,20

22,20

23,70

9,00

24,00

26,00

24,00

26,00

10,00

125,1

78,1

76,2

80,2

23,0

Підвищення цін виникла за рахунок нестабільної економіки, інфляцією в країні.

Таблиця 2.11.

Рейтингове порівняння на 2015 р.

Конкуренти

Показники

ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

ПП “Білосніжка”

МР

ЗР

МР

ЗР

1

2

3

4

5

Обсяг реалізації продукції, тис.грн.

Прибуток, тис.грн.

Середня чисельність працівників, чол.

Обсяг продажу на 1 чол., грн.

Прибуток в розрахунку на 1 чол., грн.

17570,6

90,3

304

57798,03

297,04

25314,0

120,6

301

84099,67

400,66

633,6

7,3

16

39600

460

813,6

7,92

18

45200

440

З таблиці видно, що обсяг продажу на ТЗОВ “Самбірський молокозавод” є набагато вищим ніж у конкурентів ПП “Білосніжка”. Обсяг реалізації у звітному році на підприємстві ТЗОВ “Самбірський молокозавод” зріс на 44,1%, що є дуже позитивним для діяльності підприємства. Також у підприємства підвищився розмір прибутку на 30,3 тис.грн., що становить 33,6%. Приріст прибутку на 1 працюючого становить 103,62 грн. Проведені розрахунки показали, що підприємство на сьогодні працює стабільно, з кожним роком збільшує обсяг реалізованої продукції, займає більшу частку на ринку.

ПП “Білосніжка” працює на сьогодні не поганно, обсяг реалізованої продукції на 1 працівника в 2015 році зріс у порівнянні з 2014 роком. Прибуток в розрахунку на 1 чоловіка складає 440 грн. В минулому 2014 році прибуток в розрахунку на 1 чоловіка на даному підприємстві є вищим від підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” на 162,96 грн., або 54,86%.

Ці результати показали, що ПП “Білосніжка” являється серйозним конкурентом.

Таблиця 2.12.

Характеристика конкурентів та доля їх продукції на ринку (м.Самбір та Самбірський р-н)

Назва фірми

Місце розта-шування

Доля на ринку %

Приблизний обсяг продажу, тис.грн.

Приблизні втрати

ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

ТЗОВ Львівський “Молокозавод”

ПП “Білосніжка”

Радехівський молокозавод

ТК “Сніжинка”

м.Самбір

м.Львів

с.Нижинковичі

м.Радехів

м.Городок

38,45

17,76

3,3

22,15

18,26

25314,0

2286,6

813,60

5343,2

4203,6

Без втрат

Без втрат

1%

без втрат

2%

Всього:

100

24118,8

З даної таблиці видно, що найбільщу частку ринку займає підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” - 38,45%. Найбільшим його конкурентом являється Радехівський молокозавод і доля на ринку становить 22,15%. Молокозавод пропонує на ринок великий асортимент продукції, високої якості та за низькими цінами.

Для оцінки своїх переваг по перечислених вище пунктах можна оформити таблицю 2.13., “порівняння по основних конкурентах” та конкурентоспроможності фірми.

Таблиця 2.13.

Конкурентоспроможність ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Чинники конкурентоспроможності

ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Головні конкуренти

ТЗОВ Львівський МЗ

ПП “Білосніжка”

Радехівський МЗ

ТК “Сні-жинка

1 . Товар

1.1. Кількість

100

100

100

100

100

1.2. Упаковка

0

0

100

0

0

2. Ціна

2.1. Продажна

100

95

95

95

95

3. Канали збуту

3.1. Форма збуту

100

100

100

100

100

3.2. Степень охоплення ринка

38,45

3,3

22,15

17,76

18,26

3.3. Система транспортування

100

100

100

100

100

За наслідками аналізу конкурентоспроможності ТЗОВ “Самбірський молокозавод” можна зробити висновок, що головним конкурентом є ПП “Білосніжка” та ТК “Сніжинка”. Їх частка на ринку складає 40,41%. В порівнянні з іншими конкурентами ТЗОВ “Самбірський молокозавод” займає непогане положення, і його частка складає 38,45%.

Для визначення конкурентоздатності окремої продукції наведемо приклад по діяльності підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод”.

Таблиця 2.14.

Оцінка конкурентоспроможності сирів твердих

Конкурентні зразки

Корисний ефект, тис.т.

Сукупні витрати, тис.грн.

Ефективність тонн/грн.

Висновок щодо конкурентоспр.

Варіант 1

Львівський молокозавод

ПП “Білосні-жка”

ТК “Сніжин-ка”

6,5

5,8

7,8

2,5

2,2

2,4

2,7

2,6

3,2

Неконкуренто- спроможна

Неконкуренто- спроможна

Конкурентоспроможна

Проведені розрахунки в таблиці 2.14. показали, що аналізуючи по якості продукцію (сирів твердих) бачимо, що єдиним конкурентом являється ТК “Сніжинка”, в якого продукція є конкурентоспроможною.

Продукція на ТЗОВ “Самбірський молокозавод” відповідає усім посвідченням про якість, в яких зазначені номер і дата видачі документа. Назва підприємства виготувача, назва продукції, обсяг реалізованої продукції в кг., дата виготовлення та фізикохімічні показники, які необхідні в складі даної продукції. На свою продукцію підприємство має сертифікати відповідності, екпертні висновки. В процесі даної роботи сформувалися наступні рекомендації по поліпшенню діяльності ТЗОВ “Самбірський молокозавод” і збалансованості ринку сировини і готової продукції.

Аналіз структури чинників, що впливають на споживчу перевагу, показав, що більшість підприємств, молочних виробів, що займаються виробництвом, схильно вибирати постачальників сировини, керуючись ціною на сировині, тому ціновий чинник займає лідируюче положення у складі решти чинників.

В процесі реалізації готової продукції одним з основних недоліків, що впливають на виникнення незадоволеного попиту, є вузький асортимент готової продукції. Тому з метою скорочення незадоволеного попиту рекомендується проводити заходи щодо поліпшення якості продукції і розширенню асортименту.

Для налагодження збутової політики ТЗОВ “Самбірський молокозавод” необхідно орієнтовуватися на маркетингову діяльність.

Аналіз показав необхідність розширення асортименту продукції і її вдосконалення для підвищення попиту на продукцію ТЗОВ “Самбірський молокозавод” і збільшення товарообігу. Для стимулювання збуту продукції підприємства рекомендуємо надавати знижки постійним покупцям.

Перш ніж приступити до методики ціноутворення необхідно відзначити, що цінова політика ТЗОВ “Самбірський молокозавод” залежить від типу ринку. Підприємство діє на ринку олігополістичної конкуренції, де кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Стратегія ціноутворення визначається в основному заздалегідь ухваленими рішеннями щодо позиціонування на ринку.

Ціна, призначена ТЗОВ “Самбірський молокозавод”, позначиться на рівні попиту на продукцію. У звичайній ситуації попит і ціна продукції знаходяться в обернено пропорційній залежності, тобто чим вища ціна, тим нижчий попит і відповідно чим нижча ціна, тим вище попит.

На встановлення підприємством ТЗОВ “Самбірський молокозавод” середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів і їх ринкові реакції. Продукція “Молокозаводу” аналогічна продукції аналогічного конкурента ПП “Білосніжка”. ТЗОВ “Самбірський молокозавод” вимушений призначити ціну, близьку до ціни продукції цього конкурента. Інакше підприємство може втратити збут. “Молокозавод” вирішує проблему ціноутворення, вибирає собі певну методику розрахунку цін.

В даному випадку ТЗОВ “Самбірський молокозавод” вибрала методику встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Призначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, підприємство в основному відштовхується від цін конкурентів.

В період проникнення на нові ринки ТЗОВ “Самбірський молокозавод” продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

У 2015 р. на ринку встановлена наступна ціна по видах продукції:

Сир “Костромський” - 21,15 грн.

Сир “Гауда” - 23,60 грн.

Сир “Естонський” - 24,20 грн.

Сир “Мармуровий” - 26,40 грн.

Вершки 35% вагові - 10,00 грн.

Підвищення цін на продукцію власного виробництва здійснюється диференційований відповідно до темпів інфляції. При розрахунку ціни на 2014-2015 р.р. вона виглядає таким чином:

Сир “Костромський” - 1,50 грн. або 7%

Сир “Гауда” - 2,30 грн або 9%

Сир “Естонський” - 2,50 грн. або 10,3%

Сир “Мармуровий” - 2,40 грн. або 9%

Вершки 35% вагові - 0,40 грн. 4%

Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін досить популярний. Підприємство відчуває, що дотримується рівня поточних цін, означає, зберігає нормальну рівновагу в рамках галузі.

Планування доходів і поступлень коштів на підприємство здійснюється на основі руху грошових коштів на плановий період.

Джерелами доходів і надходжень засобів підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” є: прибуток від виробничо-господарської діяльності; амортизаційні відрахування; стійкі пасиви; засоби від продажу цінних паперів, фінансових операцій з тимчасово вільними коштами; пайові членські внески працівників трудового колективу, юридичних і фізичних осіб; довготермінові банківські кредити; благодійні внески.

Згідно Форми №3 «Звіт про рух грошових коштів», під грошовими потоками розуміють надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Розрізняють грошові потоки як результат:

операційної діяльності;

інвестиційної діяльності;

фінансової діяльності.

Для аналізу грошових коштів ТЗОВ “Самбірський молокозавод” використаю дані ”Звіту про рух грошових коштів”.

Аналіз грошових потоків передбачає зіставлення надходжень і видатків за даний період, що дозволяє оцінити можливості підприємства погасити свої зобов'язання. Перевищення суми надходжень над видатками означає можливість населення боргових зобов'язань у процесі кругообігу коштів.

Основним видом діяльності підприємства є операційна діяльність, яка характеризується рухом грошових коштів від реалізації продукції, надання права користування активами, розрахунків із постачальниками, виплат заробітної плати працівникам тощо.

Для більш наочного вивчення надходжень можна використати таку аналітичну таблицю.

Таблиця 2.15.

Надходження грошових коштів на ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Статті надходжень

МР

ЗР

Відхилення

1.Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн.

2.Коригування на, тис.грн.:

- амортизацію необоротних активів;

-збиток від неопераційної діяльності (прибуток).

3.Витрати на сплату відсотків

4.Прибуток від операційної діяльності до зміни в цехах оборотних активах.

5.Збільшення поточних зобов'язань.

6.Грошові кошти від операційної діяльності.

7.Чистий рух коштів до надзвичайних подій.

8. Чистий рух коштів від операційної діяльності.

9.Реалізація необоротних активів.

10.Отримання позики.

11.Чистий рух коштів до надзвичайних подій.

12.Чистий рух коштів від фінансової діяльності.

13.Чистий рух коштів за звітний період.

14.Залишок коштів на початок року.

15.Залишок коштів на кінець року.

-

89,2

-

130,6

214,9

421,7

431,0

287,3

287,3

-

800,0

-

-

61,7

6,1

67,8

3,6

134,1

13,1

137,5

288,3

-

93,4

-

-

45,5

850,0

34,6

34,6

-

67,8

14,3

3,6

44,9

13,1

6,9

73,4

-421,7

-337,6

-287,3

-287,3

45,5

50,00

34,6

34,6

-61,7

61,7

-53,5

Оцінювання грошових потоків підприємства здійснюється за показником співвідношення чистих надходжень на всі рахунки підприємства до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням терміну дії кредитної угоди.

Дані таблиці показують, що протягом двох років підприємство мало різні джерела поступлень грошових коштів. Так в 2015 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування становив 3,6 тис.грн., прибуток від неопераційної діяльності 13,1 т.грн., реалізація необоротніх активів 45,5 тис.грн. На аналітичних статтях у 2015 році надходжень не було. Збільшення поточних зобов'язань відбулося у 2015 році на 421,7 т.грн. У 2006 році підприємство одержало на 337,6 т.грн менше грошових коштів від операційної діяльності ніж у 2015 році. Також у 2015 році підприємство одержало на 30 т.грн. позики більше ніж у 2014 році. Чистий рух коштів у 2014 році становив 61,7 т.грн. У 2014 році підприємство чистий рух коштів не відображає.

Дані таблиці показують, що у 2015 році підприємство мало видатки на статті зменшення поточних зобовязань на суму 171,4 т.грн., а у 2014 році підприємство цих видатків не було. Зате, у 2014 році підприємство потерпіло збиток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 4,9 т.грн., якого не було у 2015 році. Дані таблиці показують, що у звітному році в результаті фінансової діяльності підприємство здійснило такі основні видатки - погашення позик на суму 800 т.грн та інші платежі - 15,4 т.грн.

Для вивчення видатків ТЗОВ “Самбірський молокозавод” доцільно використати таку аналітичну таблицю.

Таблиця 2.16.

Видатки грошових коштів на підприємстві ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Статті надходжень

МР

ЗР

Відхилення

1. Збиток від звичайної діяльності до оподаткування.

2. Зменшення оборотніх активів.

3. Зменшення поточних зобов'язань.

4. Сплачені:

відсотки

податки на прибуток.

5. Чистий рух коштів до надзвичайних подій.

6. Чистий рух коштів від операційної діяльності.

7. Придбання необоротних активів.

8. Чистий рух коштів до надзвичайних подій.

9. Погашення позик.

10. Інші платежі.

11. Чистий рух коштів від фінансової діяльності.

12. Чистий рух коштів за звітний період.

4,9

205,6

-

130,6

13,1

-

-

212,2

212,2

790,0

23,4

13,4

-

-

23,5

171,4

137,5

10,2

54,3

54,3

79,3

33,8

800,0

15,4

-

53,5

-4,9

-182,1

171,4

6,9

-2,9

54,3

54,3

-132,9

-178,4

10

-8

-13,4

53,5

Отже, оцінювання грошових коштів підприємства показало, що основними джерелами коштів на підприємстві є: прибуток від звичайної діяльності, від неопераційної діяльності, від операційної діяльності до зміни в оборотних активах. Тому, для ефективної діяльності у майбутньому періоді ТЗОВ “Самбірський молокозавод” повинен звернути основну увагу на збільшення обсягів реалізації продукції, інтенсивність інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

За даними матеріалу “Звіту про фінансові результати” на ТЗОВ “Самбірський молокозавод” проведемо розрахунки для визначення декількох видів прибутку за 2015 рік і 2014 рік.

Пвал.зв. = 21095-20126,8 = 968,2 тис.грн.

Пвал.мин. = 14642,6-13550,1 = 1092,5 тис.грн.

Із розрахунунків ми побачили, що підприємство має за 2015 рік більший валовий прибуток, ніж за 2014 рік, це не є досить значна сума валового прибутку, але вона характеризує виробничі, розподільчі та економічні відносини, які складаються у процесі виробництва, в ньому також відображаються прибуток підприємства.

Іншим видом прибутку є прибуток від операційної діяльності.

У ТЗОВ “Самбірський молокозавод” він становив у 2014 році - 281,4 тис.грн, а у 2015 році - 136,7 тис.грн.

Отже, підприємство від операційної діяльності в 2014 році мало більший прибуток у порівнянні із 2015 роком на 144,7 т.грн., ця різниця є досить суттєвою, хоча валовий прибуток у 2014 році був меншим за 2015 рік.

Основними результатами діяльності підприємства є прибуток (валовий, чистий), рентабельність, виробіток на одного працівника.

До аналізу використання прибутку підприємства відносять визначення показників рентабельності. Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут і обчислюється:

Рп 2006р= 903 / 13550,1 *100%= 0,7%

Рп 2007р = 120,6/20126,8 * 100% = 0,6%

Отже, у 2015 році рентабельність зменшилась на 0,1% порівняно з 2014 роком. Це відбулося за рахунок значного збільшення собівартості продукції у звітному періоді, в порівнянні з плановим.

Проводжу аналітичне дослідження динаміки рентабельності ТЗОВ “Самбірський молокозавод” за даними таблиці.

Таблиця 2.17.

Оцінка динаміки рентабельності ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Показники

МР

ЗР

Відхилення (+,-)

1. Чистий прибуток, тис.грн.

90,3

120,6

30,3

2. Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.

3542,0

4239,1

697,1

3. Виторг від реалізації продукції, тис.грн.

14642,6

21095,0

6452,4

4. Рентабельність фабрики, %

2,55

2,85

0,3

5. Реалізація на 1 грн. виробничих фондів, копійок.

413,4

497,6

84,2

6. Прибуток на 1 грн. реалізації, копійок

0,62

0,57

-0,05

Аналізуючи дані таблиці видно, що фактичний рівень рентабельності підприємства у звітному році становить 2,85% що на 0,3% більше проти попереднього року.

На відхилення за рівнем рентабельності виплинули два чинники:

зміна прибутку на 1 грн реалізованої продукції:

-0,05*497,6 / 100 = -0,25%

Тобто, із зменшенням прибутку на 1 грн обсягу реалізації на 0,05 копійок рівень рентабельності зменшився на 0,25%.

зміна реалізації на 1 грн виробничих фондів:

84,2*0,62 / 100 = 0,52%.

Тобто, із збільшенням реалізації на 1 грн виробничих фондів на 84,2 копійок рівень рентабельності збільшився на 0,52%.

Зробивши розрахунки рентабельності, помітно, що вона дуже низька. Отже, можна зробити висновок, що підприємство мало рентабельне, йому потрібно докласти зусиль, щоб підвищити свою рентабельність хоч на середній рівень.

Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізується.

Таблиця 2.18.

Аналіз показників виробничо-господарської діяльності ТЗОВ “Самбірський молокозавод”

Показники

Роки

2015 до 2014 в %

2013

2014

2015

1.Обсяг виробленої продукції в діючих оптових цінах (без ПДВ) (тис.грн.)

2.Обсяг реалізованої продукції (тис.грн.) без ПДВ.

3.Собівартість реалізованої продукції (тис.грн.)

4.Валовий прибуток (тис.грн).

5.Чистий прибуток (збитки) (тис.грн.)

6.Рентабельність (%)

7.Середньооблікова чисельність працівників (чол.)

8.Фонд оплати праці персоналу (тис.грн.)

9.Середньорічний виробіток (тис.грн./чол.) (р1/р7)

10.Середньомісячна зарплата одного працівника (грн.)

15273,8

14642,6

13550,1

1092,5

90,3

0,67

233

1022,7

65,55

365,77

23006,4

21215,5

20247,3

968,2

120,6

0,59

247

1441,45

93,14

486,32

18476,20

13687,1

12255,1

1432,0

147,8

1,2

242

1512,24

76,35

520,40

80,32

64,51

60,53

147,9

122,55

203,39

97,97

104,91

81,97

107,01

В таблиці 2.18. проведено аналіз показників виробничо-господарської діяльності підприємства. Проведені розрахунки показують, що підприємство у 2015 році на 35,49% скоротило обсяг реалізованої продукції і відповідно до цього випущено продукції на 19,68% або на 4530,2 тис. грн. (18476,20-23006,40). Це відбулося за рахунок того що в кінці року (в 4-му кварталі) підприємство було змушено підняти ціни на власну продукцію (у зв'язку з інфляцією) і не всі споживачі в змозі по даних цінах купляти молочну продукцію.

За рахунок росту цін у підприємстві відбувається тенденція росту валового прибутку на 47,90%, а чистого на 22,55%. Також зросло значення відносного показника рентабельності на 103,39%. Хоча на сьогодні даний показник є дуже низький - становить лише 1,2%, але його ріст є позитивним у діяльності підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод”.

В 2015 році відбулося підвищення середньої заробітної плати на 7,01%, або на 34,08 грн. в місяць, що стимулює працівників до підвищення продуктивності праці. Негативним є те, що відбулося скорочення працівників на 2,03%. У м. Самборі ( та в цілому по Україні ) виникає велика проблема по зайнятості працівників, але підприємству не вигідно утримувати надлишкову робочу силу ( так як відбулося скорочення виробництва ) де є додаткові витрати, які приносять збитки підприємству.

Проведені розрахунки в таблиці 2.19. показують, що у зв'язку із скороченням обсягу реалізації продукції на 9034,10 тис. грн., або 35,49% підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” заплатило менше суми податку з доданої вартості на 1505,70 тис.грн. у 2015 році ніж у 2014 році.

В таблиці 2.19. проведено фінансовий аналіз діяльності підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” на основі даних Ф2 ”Звіт про фінансові результати”. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції.

Таблиця 2.19.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

п/п

Показники

Значення підприємства

Відхилення

2014

2015

+;-

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Виручка від реал. продукції

ПДВ

Чистий дохід від реал. продукції

С/б реал. прод-ї

Валовий прибуток

Ін. операційні доходи

Адміністр.витрати

Витрати на збут

Ін. операцій. витрати

Фінан.результати від опер.діяльності:

прибуток

25458,60

4243,10

21215,30

20247,30

968,20

238,70

557,40

229,20

144,50

16424,50

2737,40

13687,10

12255,10

1432,00

460,20

552,10

358,20

652,20

-9034,10

-1505,70

-7528,20

-7992,20

+463,80

+221,30

-5,30

+129,20

+507,70

-35,49

-35,48

-35,48

-39,47

+47,90

+92,71

-0,95

+56,28

+351,35

10

Інші доходи

275,80

329,70

+53,90

+19,54

11

12

13

14

15

16

17

Фінансові витрати

Інші витрати

Фінан.результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

Податок на прибуток від звич.діяльності

Фінан.результати від звичайної діяльності Чистий прибуток

139,10

115,00

-

160,80

40,20

120,60

120,60

11,90

130,90

7,10

203,60

55,80

147,80

147,80

-127,20

+15,90

+7,10

+42,80

+15,60

+27,20

+27,20

-91,45

+13,82

-

+26,74

+38,81

+22,55

+22,55

За рахунок підвищення цін на власну продукцію відбувся ріст валового прибутку на 463,80 тис.грн. або на 47,90%. Також на підприємстві зросла сума інших операційних доходів на 221,30 тис. грн. або на 92,71% і за рахунок цього фінансовий результат від операційної діяльності зріс на 53,90 тис.грн, що становить 19,54%. Це з позитивної сторони характеризує діяльність підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” . Також у 2015році зросли суми деяких витрат (витрати на збут - 129,20 тис.грн., фінансові витрати - 15,90 тис.грн.), але це не вплинуло на суму чистого прибутку. У 2015 році сума чистого прибутку є вищою ніж у 2014 році на 27,20 тис.грн.(22,55%).

В цілому підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” працює успішно, використовує усі методи для забезпечення потреб споживачів і одержання вищого прибутку та кращої організації виробництва; реалізовує свою продукцію не лише на національному , але і на міжнародному ринку товарів і продовжує шукати нові ринки збуту власної продукції.

РОЗДІЛ 3. Обґрунтування основних шляхів Покращення стратегічного управління підприємством ТЗОВ ”Самбірський молокозавод”

3.1 Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємтсвом ТЗОВ ”Самбірський молокозавод”

Перехід економіки до ринкових відносин спричинив ускладнення в дiялъності кожного пiдприємства незалежно від форми власності, галузі й напрямів прикладання зусиль, правового статусу. В міру ускладнення зовнішнього середовища, змiн технології, на якiй базується робота пiдприємства, поява нових цiлей висуває на перший план необхідність застосування iдеології стратегічного управління.

Загальноприйняті характеристики стратегічного управління стосуються західних фірм, які функціонуютъ в умовах розвинутих ринкових відносин. Тому перенесення ідеологiї стратегiчного управління захiдних фірм на грунт вітчизняної економіки потребує детального врахування особливостей діяльності кожного підприємства в середовищі, що його оточує. Аналiз стану й динаміки трансформаційних процесів дає змогу визначити особливостi методології стратегiчного управління стосовно вітчизняних суб'єктів господарювання. Вчені пропонують розглянути їх у трьох розрiзах:

- особливості, що криються в макросередовищі;

- особливості, пов'язані з факторами безпосереднього оточення;

- особливості становлення стратегічного управління у внутрiшньому середовищі підприємства.

Особливості макрорівня мають концептуальний характер оскільки вони значною мiрою гальмують розвиток кожного підприємства зокрема й економічне зростання в цілому. Характерно те, що змiни в одному з них викликають ланцюгову реакцiю i зумовлюють нестабiльністъ iнших. Особливо чутливі до змін політичний i макроекономiчний компоненти, бо вони значною мiрою залежать як від коливань у мiжнародному оточенні, так i від змін внутрiшнього середовища.

Важливою особливістю є те, що досi iснує інерцiя централізовано-адмiністративної системи, згiдно з якою підприємства зберегли звичку орiєнтуватися на вищi керiвнi структури й органи влади, а власної iніціативи не виявляють.

Суттєвою перепоною є вiдсутнiсть розвинутого фондового ринку, недосконалiсть фiнансово-банківської системи, а також тиск фiскальної полiтики держави i, в першу чергу, податкової системи, яка пригнічує ділову активнiстъ. Працювати самостiйно, без протекції і пільгових умов стає неможливим, тому власники й керiвники пiдприємств намагаютъся знайти рiзнi механiзми, часом протиправнi, які створили б для них пільговi умови для виживання й розвитку. Така ситуацiя характерна для всiх рiвнiв влади, починаючи з районного i до Кабмiну, Адмiнiстрації Президента й Верховної Ради. Тут проявляється така характерна особливість, як нерiвнiсть конкурентних умов дiяльності суб'єктiв господарювання. А це перешкоджає розвитку справедливих економічних відносин i призводить до порушення рiвноваги й розбалансованостi розвитку як самих підприємств, так i пiдприємництва у цiлому.

Повільнiсть впровадження стратегічного управління в практику управлiння суб'єктiв господарювання спричинює вплив факторiв безпосереднього оточення. Вони пов'язані, по-перше, з тиском та обмеженнями, накладеними макросередовищем. По-друге, з вiдсутнiстю умов для iснування реального конкурентного середовища. Насамперед iдеться про умови, якi збiльшували б вiддачу вiд капiталовкладенъ до певної конкурентної норми, яка наближається до норми віддачi вiд довгострокових цiнних паперiв уряду з поправкою на ризик. У разi, коли норма вiддачi вища за вiддачу конкурентного ринку, вiдбувається надходження капiталу на ринок через появу нових конкурентiв або через інвестиції наявних конкурентiв. Надходження iнвестицiй i здатнiсть пiдприємств пiдтримувати норму вiддачi, вищу за середню, зумовленi дiєю факторiв конкуренції. Особливiстю ринкiв вiтчизняних суб'єктiв господарювання є, власне, недостатній вплив на формування конкуренції таких класичних факторiв, як наявнiсть i гнучкiсть бар'єрiв для входження в ринок нових конкурентiв, можливiсть появи продукцiї-замiнникiв, здатнiсть постачальникiв завищувати цiну, а покупцiв занижувати.

По-третє, впровадження стратегiчного управлiння в практику дiяльностi вiтчизняних суб'єктiв господарювання перешкоджає неналежна методологiчна база й недостатня теоретична пiдготовка керiвникiв вищої ланки, що практикують у цiй сферi. Зокрема, переважна бiлъшiсть підприємств сьогодні потребує методологiчних i методичних розробок зi стратегiчного управлiння. Ранiше задоволення подiбних потреб здiйснювали галузевi науково-дослiднi й проектнi установи. З рiзних причин обсяг таких дослiджень для великих i середнiх пiдприємств галузевого пiдпорядкування значно скоротився. А малi й приватні пiдприємства можутъ скористатися лише послугами вiдповiдних консалтингових фірм, хоча вони для них занадто дорогі. Щодо пiдготовки фахiвців у галузі стратегiчного управлiння, то це тривалий процес, який потребує значних витрат.

На становлення стратегічного управління найвiдчутніше впливають особливостi й перешкоди внутрiшнього середовища суб'єктiв господарювання. Незважаючи на те, що стратегiчне управлiння є засобом успішного виживання у кризових умовах, на практицi стратегiя поведінки бiльшостi суб'єктiв господарювання вiдсутня, що значною мiрою сприяє погiршенню їх становища. Це можна пояснити насамперед намаганням керiвникiв швидко вирiшити питання фiнансових результатiв, iнертністю мислення старих управлiнських кадрів, вiдсутнiстю досвiду застосування стратегiчного управлiння, а також незнанням i нерозумiнням його сутi, принципів, методiв i прийомiв.

Вiдсутнiсть стратегії, як правило, проявляється у двох формах. По-перше, суб'єкти господарювання планують свою діяльнiсть виходячи зi сталості зовнiшнiх умов. Коли йдеться про стратегiчне управлiння, то передусiм потрiбно визначити, шо слiд робити зараз, щоб досягти поставлених цiлей у майбутньому. При цьому потрібно виходити з того, що як у зовнішньому оточенні, так і внутрішньому обов'язково вiдбуваються змiни. Тобто при стратегічному управлiннi здiйснюєтъся погляд з майбутнього в теперiшнє, визначаються певні заходи сьогодні, щоб забезпечити бажаний стан у майбутньому.

По-друге, при нестратегiчному управлiнні розробка програмних дiй грунтується лише на аналiзі внутрішнiх можливостей i потенцiалi підприємства. При такому підходi часто виникають ситуації, коли пiдприємства не в змозі досягти своїх цiлей через те, що з часом змiнюються умови як у безпосереднъому оточеннi (споживачi, постачальники, конкуренти та iн.), так i в макросередовищi (змiни в законодавствi, податковому кодексі, полiтицi уряду).

Така ситуацiя зумовлена причинами характерними для вiтчизняних пiдприємств: незнанням керiвними кадрами основ стратегiчного управлiння та iнтуїтивним пiдходом до вибору стратегії. Причому це властиво досвiдченим керiвникам, котрi багато часу працювали на керiвних посадах, мають широкі дiловi зв'язки, добре орiєнтуються в ситуаціях безпосереднього оточення i досконало знають можливостi потенцiалу свого пiдприємства. Впровадження стратегiчного управлiння потребує наявностi певної інфраструктури, а саме - сучасної комп'ютерної мережі й створеної на її основi автоматизованої інформаційної системи, яка давала б можливiсть проводити монiторинг за змінами у зовнiшньому i внутрiшньому середовищах підприємства.

В органiзаційному планi важливо створити вiдповiдний пiдроздiл, який у західних підприємствах має назву стратегічного господарського центру, функцiями якого було б проведення стратегiчного аналiзу, визначення мiсії i стратетiчних цiлей, формування пакета альтернативних стратегiй і вибiр оптимальної за певними критерiями, а також спільної з iншими пiдрозділами пiдприємства робота щодо реалiзації обраної стратегії. У такому пiдрозділі повиннi працювати висококвалiфiковані аналітики, якi досконало б володiли теоретичними й прикладними аспектами стратегічного управління. Для вітчизняних суб'єктів господарювання найдоцiлънiшим є ситуацiйний пiдхiд до встановлення меж і шляхiв впровадження стратегiчного управлiння. Сучаснi ринковi відносини змушуютъ бiльшiсть вiтчизняних пiдприємств працювати в умовах невизначеностi й обмежень: урахування рiзних точок зору осiб, якi приймають рiшення: нестабільностi зовнiшнъого середовища; труднощів збирання й опрацювання iнформації.

Для будь-якого пiдприємства зовнiшнє середовище являє собою в першу чергу сферу, яка майже не підпорядковуєтъся його впливу. Тому якщо не брати до уваги окремих випадків формування зовнiшнього середовища під дією конкретного підприємства, головною умовою досягнення цілей є адаптацiя до умов середовища. Процес забезпечення адаптацiї передбачає такі етапи:

- виявлення некерованих факторiв, вплив яких на процес прийняття стратегiчних рiшень теоретично можливий;

- моделювання та емпіричний вимiр iнтенсивності впливу некерованих факторiв як на керованi фактори, так і на результати діяльності;

- визначення результатiв стратегiчних рішенъ за конкретним значенням некерованих факторiв.

Стратегічне управління нерозривно пов'язане зі зміною обставин і умов, що зумовлює застосування ситуаційного підходу.

Визначаючи послiдовністъ процедур у процесi стратегiчного управлiння, ситуацiйний пiдхiд враховує як конкретнi особливості на фiксований момент часу, так i динамiку змiн у певному iнтервалi часу.

Завдяки ситуаційному підходу можна розширити базу знанъ менеджерiв для прийняття стратегiчних рiшень шляхом творчого транспортування позитивного управлiнського досвiду за методом аналогії.

Особливостi ситуацiйного пiдходу мають враховуватися під час здiйснення пiдпроцесiв стратегiчного управлiння. По-перше, унiкальнiсть ситуацiйного пiдходу дає змогу застосувати його у визначеннi та реалiзації стратегiї для кожного конкретного суб'єкта господарювання, оскiльки кожен із них неповторний i відрiзняється вiд iнших.

По-друге, така особливiсть ситуацiйного пiдходу, як необов'язковiсть формалiзованої мети, цілком пiдходить до визначення мiсії й стратегiчних цілей, оскільки мiсiя i стратегiчнi цiлi мають якiсний характер і слабоструктурованi.

По-третє, динамiчна змiна ситуацій в середовищi пiдприємства утруднює постановку i розв'язання завдань оптимізації. У стратегiчному управлiннi стверджувати, що вироблена стратегiя оптимальна, не має сенсу, тому що стратегiя - це напрям розвитку, розрахований на перспективу, i тому те, що тепер здається оптимальним, через тривалий час може не бути таким.

По-четверте, застосування ситуацiйного пiдходу до динамiчної змiни ситуацій цілком характерне для стратегiчного управлiння. Це пов'язане як iз внутрiшнiм, так i з зовнiшнiм середовищами суб'єкта господарювання, які володіють об'єктивною здатнiстю до постійних змін.

По-п'яте, така особливiсть ситуацiйного пiдходу, як наявнiсть свободи волевиявлення, характерна для стратегiчного управлiння, бо i стратегiчним аналiзом, i визначенням мiсiї та цiлей, а також прийняттям рiшень щодо вибору стратегiї та їх виконанням займаються менеджери, котрi мають власнi iнтереси й цiлi та здатнi дiяти на власний розсуд.

Перелiченi особливостi ситуацiйного пiдходу дають змогу сформувати стратегiю будь-якого суб'єкта господарювання з максимальним наближенням до ситуацій, шо складаються на ринку його дiяльностi.

Основна проблема реалізації стратегії полягає в тому, що вони можуть орієнтувати систему управління підприємством на концентрацію на якомусь одному напрямі і виконувати зобов'язання тільки перед одною зацікавленою групою. Це створює певні проблеми, а саме.

Менеджмент фірми. Заробітна плата і премії, спеціальні виплати і влада - основні стимули вищого керівництва фірми. Поділ корпоративної власності і керування, безперечно, збільшило повноваження менеджменту. Доказом цього служить заробітна плата керівників вищої і середньої ланки, що в останнє десятиліття росте значно швидше, ніж вартість акціонерного капіталу. Крім того, мабуть, що вищі менеджери компанії без особливих роздумів приймають рішення про здійснення інвестицій, спрямованих на чи ріст диверсифікованість, незважаючи на те, що віддача подібних капіталовкладень непорівнянна зі збільшенням вартості капіталу. З іншого боку, керівництво, як правило, сприйнятливе до ризиків, зв'язаним зі збільшенням його повноважень заради особистої вигоди. Зона толерантності стає очевидною, коли розглядаються надбавки до заробітної плати, що звичайно одержують керівники при зміні місця роботи. Надмірно високі винагороди викликають заздрість і невдоволення в інших членів коаліції, від яких залежить стабільність підприємства. Більшість фірм мають спеціальні комітети з компенсаціям, покликані стримувати амбіції керівників. Аналогічно цьому прагнення до росту і диверсифікованості обмежується необхідністю збільшення доходів чи акції інвестиції, а також виконанням зобов'язання по виплаті відсотків. При руйнуванні цих бар'єрів керівники ризикують вступити в конфлікт з іншими зацікавленими групами.

Споживачі. У системі вільного підприємництва потенційно найбільш сильною зацікавленою групою є споживачі. У випадку якщо їхні чекання не виправдуються, вони можуть переключитися на використання інших торгових марок, що в підсумку позначиться на доходах фірми і на її можливості задовольняти потреби інших зацікавлених груп. Однак виявилося, що споживачі мають значний рівень толерантності. Вони неохоче сприймають ризики і витрати, зв'язані зі зміною звичних для них постачальників. Знову створеним компаніям непросто завоювати авторитет і популярність на зрілих ринках. Тільки коли рівень обслуговування споживачів і якість товарів значно уступають продукції і сервісу, пропонованим конкурентами, відбувається різке зменшення частки ринку фірми. Однак післявоєнна історія розвитку британських і американських фірм знає безліч прикладів, коли зайве прагнення до дотримання інтересів інших учасників бізнесу, орієнтація на одержання щохвилинних прибутків, недоброзичливе відношення співробітників компанії до чи змін диверсифікованості приводили до ерозії довіри споживачів і втраті ринків.

Співробітники. Співробітники компанії, що не є її керівниками, зацікавлені в одержанні як гарантій зайнятості і грошових виплат, так і морального задоволення від виконуваної роботи. Як представники однієї з зацікавлених груп, вони в більшому ступені залежать від компанії, чим її акціонери, оскільки фірма дає їм засобу до існування, і в меншому ступені, чим керівники здатні впливати і керувати подіями. Здатність співробітників досягти групового цілей залежить від ступеня їхньої організованості, потреби в спеціальних професійних навичках на ринку праці і розуміння керівниками й акціонерами значення мотивації працівників. Таким чином, персонал компанії не прагне до виставляння надмірно високих вимог. Усвідомлення витрат, що змінюються, невизначеність і інтереси поза фірмою змушують їх примиритися з далеко не ідеальною моральною і матеріальною винагородою, що вони одержують від роботодавців. Однак відмовлення в задоволенні їхніх мінімальних чекань чреватий створенням вибухонебезпечної ситуації, що може привести до відмовлення співробітників від виконання своїх зобов'язань по забезпеченню високого рівня якості товарів і обслуговуванню інших учасників бізнесу.

Кредитори. Банки й інші кредитні установи мають гарантоване законом право на одержання установлених відсотків і основної суми позики. Фірма відповідає перед кредиторами своїми активами. Якщо вона не здатна виконати своїх зобов'язань, кредитори можуть використати активи боржника для задоволення своїх вимог. Якщо втрата активів є реальною, кредитори, вірогідно, ініціюють процес банкрутства підприємства.

3.2 Стратегії розвитку ТЗОВ “Самбірський молокозавод” на перспективу

В ході дослідження діяльності та стратегічного управління підприємством ТЗОВ “Самбірський молокозавод” було виявлено, що для успішної діяльності підприємства в умовах ринкових відносин, постає питання у якісному та ефективному плануванні діяльності. Підприємство розробляє стратегію своєї поведінки на ринку, вивчає конкурентів, виявляє свій потенціал, визначає вплив внутрішнього та зовнішнього середовища. На діяльність підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” впливають фактори зовнішнього середовища. Вплив зовнішнього середовища на підприємство змінний. Тому воно вимушене прилаштовуватись до середовища, щоб вижити і зберегти ефективність. Підприємство весь час знаходиться під прямим або непрямим впливом зовнішніх факторів. До факторів прямого впливу слід віднести постачальників, трудові ресурси, закони і впровадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, а до факторів непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні зміни.

Підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” має справу з декількома постачальниками, тому потрапляє в залежність від їх дій. Наприклад - забезпечення енергією, водою, опаленням, що організація одержує від держави - монополіста та за монопольно-високими цінами. Це в свою чергу підвищує фактичну собівартість на утримання, що знижує прибуток підприємства. Для росту і процвітання підприємства потрібні також постачальники капіталу. В Україні таких потенційних інвесторів декілька: банки, акціонери, інвестиційні компанії. Для підприємства найбільш зручним інвестуванням є кредити банку, які використовуються для розширення торгових можливостей організації.

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, та з отриманням дебіторської заборгованості. Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.

2. Отримання дебіторської заборгованості.

3. Продаж резервних грошових активів.

4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів.

5. Отримання банківських кредитів.

6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи є більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх - можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Для поповнення власного капіталу потрібно, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатися до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та спеціальні фонди.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців. Не слід нехтувати позиковим капіталом. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал має свої особливості:

1. Відносна простота формування базових показників оцінки вартості;

1. Виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

2. Вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим вище кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

3. Залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначеності вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі кошті і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Потрібно в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

Протягом двох років підприємство мало різні джерела поступлень грошових коштів. Так в 2015 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування становив 3,6 тис.грн., прибуток від неопераційної діяльності 13,1 тис.грн., реалізація необоротніх активів 45,5 тис.грн. Збільшення поточних зобов'язань відбулося у 2015 році на 421,7 тис.грн. У 2014 році підприємство одержало на 337,6 тис.грн менше грошових коштів від операційної діяльності ніж у 2015 році. Також у 2015 році підприємство одержало на 30 тис.грн. позики більше ніж у 2014 році. Чистий рух коштів у 2006 році становив 61,7 тис.грн.

Наполегливість у реалізації стратегії має на увазі свідоме зобов'язання вищого керівництва направляти ресурси й енергію організації на досягнення лідируючого положення на ринку. Компанії, у яких вищому менеджменту не удалося настроїти співробітників на досягнення високих цілей, ніколи не досягти «вершин», оскільки працівники не мають стимулів до додаткових зусиль і розвитку свого потенціалу.

Найбільщу частку ринку у Львівській області харчової галузі займає підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” - 38,45%. Обсяг реалізації продукції у звітному році на підприємстві ТЗОВ “Самбірський молокозавод” зріс на 44,1%, що є дуже позитивним для діяльності підприємства. Також у підприємства підвищився розмір прибутку на 30,3 тис.грн., що становить 33,6%. Приріст прибутку на 1 працюючого становить 103,62 грн. Проведені розрахунки показали, що підприємство на сьогодні працює стабільно, з кожним роком збільшує обсяг реалізованої продукції, займає більшу частку на ринку.

В процесі реалізації готової продукції одним з основних недоліків, що впливають на виникнення незадоволеного попиту, є вузький асортимент готової продукції. Тому з метою скорочення незадоволеного попиту рекомендується проводити заходи щодо поліпшення якості продукції і розширенню асортименту. Для стимулювання збуту продукції підприємства рекомендується надавати знижки постійним покупцям.

Для налагодження збутової політики ТЗОВ “Самбірський молокозавод” необхідно орієнтуватися на маркетингову діяльність.

ТЗОВ “Самбірський молокозавод” вибрала методику встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Призначаючи ціну з урахуванням рівня поточних цін, підприємство в основному відштовхується від цін конкурентів.

В період проникнення на нові ринки ТЗОВ “Самбірський молокозавод” продаватиме продукцію за заниженою ціною в цілях стимулювання попиту. Цим досягається мета - випуск продукції у великих кількостях, знижує його собівартість і збутові витрати на одиницю продукції.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.

На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходять від постачальників.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарівшого обладнання.

Джерелами доходів і надходжень засобів підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” є:

прибуток від виробничо-господарської діяльності;

амортизаційні відрахування;

стійкі пасиви;

засоби від продажу цінних паперів, фінансових операцій з тимчасово вільними коштами;

пайові членські внески працівників трудового колективу, юридичних і фізичних осіб;

довготермінові банківські кредити;

благодійні внески.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі). Необхідно розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами.

Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати.

Найважливішим для підприємства є фінансово - економічний аналіз, який включає і аналіз рентабельності продукції підприємства. Рентабельність - показник економічної ефективності виробництва промислового підприємства, який відображає кінцеві результата господарської діяльності. Також важливе значення має собівартість продукції, робіт і послуг. Вона дозволяє з'ясувати тенденції зміни даного показника, визначити вплив чинників на його приріст, встановити резерви і дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Підприємство мало рентабельне, йому потрібно докласти зусиль, щоб підвищити свою рентабельність хоч на середній рівень. Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства і прибутковості продукції, що реалізується.

Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи і тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Фінансова звітність є обов'язковою; навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру.

Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, які потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

У підвищенні рівня рентабельності велику роль відіграють трудові ресурси. Потрібно удосконалити роботу відділу кадрів при прийомі людей на підприємство. Можна впровадити різного виду тестування, за наслідками якого можна надати робоче місце досвідченішій і перспективнішій людині.

За рахунок підвищення цін на власну продукцію відбувся ріст валового прибутку на 463,80 тис.грн. або на 47,90%. Також на підприємстві зросла сума інших операційних доходів на 221,30 тис.грн. або на 92,71% і за рахунок цього фінансовий результат від операційної діяльності зріс на 53,90 тис.грн, що становить 19,54%. Це з позитивної сторони характеризує діяльність підприємства ТЗОВ “Самбірський молокозавод” . Також у 2015 році зросли суми деяких витрат (витрати на збут - 129,20 тис.грн., фінансові витрати - 15,90 тис.грн.), але це не вплинуло на суму чистого прибутку. У 2015 році сума чистого прибутку є вищою ніж у 2014 році на 27,20 тис.грн.(22,55%).

Підприємство ТЗОВ “Самбірський молокозавод” має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчить ряд показників. На підприємстві існує дві великі проблеми - проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості. Для ефективної діяльності у майбутньому періоді ТЗОВ “Самбірський молокозавод” повинен звернути основну увагу на збільшення обсягів реалізації продукції, інтенсивність інвестиційної діяльності та фінансової діяльності.

Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами.

Витоки більшості проблем у організації приховані у людських ресурсах. Тут необхідно враховувати: тип співробітників, компетентність та підготовку керівництва, систему винагород, спадкоємність керівних посад, підготовку та підвищення кваліфікації співробітників, втрата провідних фахівців та причини цього, якість виробів. Імідж корпорації створюється за допомогою співробітників, клієнтів та суспільної думки. Культура та імідж фірми закріплюються чи послабляються репутацією компанії. Призвівши внутрішні сильні і слабі сторони у відповідність з зовнішніми загрозами та можливостями, керівництво готове до вибору відповідної стратегічної альтернативи.

Споживачі продукції, як правило, віддають перевагу якісному та корисному продукту харчування з унікальними смаковими характеристиками, товару, який задовольняє їх потреби в найбільшій степені, і підприємству, що забезпечує оптимальне співвідношення якості, споживацьких властивостей і ціни товару, характеру і специфіці його вимог.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру.

...

Подобные документы

  • Теоретичні аспекти та концепція стратегічного управління підприємством. Методологія, еволюція розвитку, елементи та принципи стратегічного управління. Аналіз стратегічних факторів зовнішнього середовища, дослідження конкурентоспроможності підприємства.

    дипломная работа [133,3 K], добавлен 10.08.2010

  • Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства. Аналіз стану та розробка стратегічного плану підприємства ТОВ "АЛІСА". Посилення контролю за впровадженням системи управління. Підвищення продуктивності праці як засіб збільшення прибутку.

    дипломная работа [233,9 K], добавлен 13.11.2011

  • Стратегічне управління як складова частина банківського менеджменту. Аналіз стратегічного управління в АКБ "Форум". Шляхи використання методів стратегічного управління у банківському менеджменті. Сучасні методи стратегічного управління.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 04.04.2007

  • Сутність стратегічного управління. Розробка стратегій функціональних підсистем. Визначення майбутнього бiзнесу компанії. Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємством. Оцiнка рiвня досягнень поставлених цілей.

    дипломная работа [233,1 K], добавлен 05.07.2009

  • Економічна природа SWOТ-аналізу. Класичні та сучасні засади стратегічного аналізу на підприємстві. Сильні і слабкі сторони, можливості і загрози ЗАТ "Рівне-Борошно". Зіставлення сильних і слабких сторін підприємства з можливостями і загрозами ринку.

    контрольная работа [2,5 M], добавлен 21.10.2010

  • Суть та зміст стратегічного управління державним підприємством. Організація управління економічною діяльністю підприємства, трудовими ресурсами та виробничою діяльністю. Реструктуризація та корпоратизація виробництва, як шлях стратегічного управління.

    курсовая работа [247,1 K], добавлен 12.05.2009

  • Вихідні передумови стратегічного управління, його значення та переваги. Інноваційні напрями стратегічного управління. Аналіз наступальної стратегії підприємства. Основні напрямки здійснення стратегічного управління на ВАТ "Луцький підшипниковий завод".

    курсовая работа [122,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Поняття та структура стратегічного управління. Етапи здійснення стратегічного аналізу: обґрунтування ідеї, визначення наслідків, оцінка реальності виконання, розробка плану модернізації. Особливості стратегічного аналізу в умовах невизначеності.

    контрольная работа [1,0 M], добавлен 26.11.2010

  • Суть і головні етапи процесу стратегічного управління. Протидія підприємства змінам. Стратегічний контроль зовнішнього середовища. Оцінка рівня досягнень поставлених цілей, розгляд нових напрямків розвитку і пропозицій. Проблеми вертикальної інтеграції.

    курсовая работа [165,5 K], добавлен 28.04.2015

  • Поняття стратегічного управління, та його аналіз на прикладі підприємства. Оцінка характеру використання організацією умов зовнішнього середовища. Визначення ступеня оптимальності діючої стратегії підприємства. Оцінка рівня конкурентоспроможності.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 01.10.2011

  • Характеристика стратегічного управління – процесу визначення послідовності дій з розробки та реалізації стратегій. Методи стратегічного аналізу середовища підприємства: метод SWOT, аналізу витрат і ланцюжка цінностей та оцінки конкурентоспроможності.

    реферат [69,5 K], добавлен 26.01.2010

  • Характеристика системи показників організаційного розвитку підприємства. Аналіз політики його стратегічного розвитку. Розробка системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного управління. Побудова моделі стратегічного розвитку.

    дипломная работа [294,3 K], добавлен 10.04.2013

  • Опис основних завдань стратегічного управління. Стратегія – детальний всебічний комплексний план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей. Формулювання стратегічного бачення менеджера.

    реферат [23,1 K], добавлен 14.02.2011

  • Аналіз умов виникнення та поширеня стратегічного планування, а згодом і стратегічного управління в різних країнах і порівняння ціх процесів з поточною ситуацією в Україні, знайдення цільових орієнтирів, що є вирішальними для успіху підприємства.

    дипломная работа [56,2 K], добавлен 19.07.2008

  • Економічна сутність та еволюція становлення потенціалу підприємства. Фактори впливу зовнішнього середовища на його формування. Розробка механізму стратегічного управління. Інструментальні засоби проведення експертної діагностики діяльності організації.

    магистерская работа [2,1 M], добавлен 09.05.2014

  • Еволюція розуміння та передбачення майбутнього підприємств. Довгострокове планування, бюджетування та фінансовий контроль, особливості стратегій конкуренції підприємства. Основні інструменти стратегічного аналізу та планування стратегії підприємства.

    контрольная работа [657,1 K], добавлен 19.10.2010

  • Поняття стратегії, стратегічного планування і стратегічного управління. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства "АНСЕАЛ". Аналіз фінансового стану та середовища підприємства. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.

    дипломная работа [268,3 K], добавлен 04.12.2010

  • Маркетингова діяльність підприємства. Управління трудовими ресурсами в ТД "Ніжин". Дослідження можливості впровадження концепції стратегічного управління. Прогноз діяльності підприємства на короткострокову перспективу. Організаційна культура підприємства.

    отчет по практике [1,3 M], добавлен 12.03.2015

  • Взаємозв’язок кадрового потенціалу та цілей стратегічного управління. Дослідження кадрового потенціалу підприємства ДП АТ "Київхліб" "Булочно-кондитерського комбінату". Оцінка ефективності кадрового потенціалу у відповідності до стратегії підприємства.

    дипломная работа [149,9 K], добавлен 21.04.2013

  • Особливості та стадії стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства. Оцінка рівня нестабільності середовища ТзОВ ТВК "Львівхолод" та вибір методології управління. Побудова поточного господарського портфелю, розробка інноваційної стратегії.

    курсовая работа [337,1 K], добавлен 11.01.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.