Логістичний менеджмент в управлінні підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У зв'язку зі зміною процесів зовнішнього середовища функціонування підприємств необхідним стає застосування та впровадження новітніх методів у їх управлінні. При цьому, недостатньо, щоб ефективними були окремі управлінські рішення, необхідно прагнути до ефективності ведення господарської діяльності в цілому. Це потребує поглибленого вивчення сучасних методів управління, зокрема, логістики та логістичного менеджменту, які базуються на традиційних підходах і є рушійними елементами управління виробництвом і процесами обігу ресурсів.

Актуальність впровадження логістичного менеджменту в практику діяльності підприємств зумовлена вимогами ринкової економіки. В умовах загострення конкуренції між виробниками продукції, логістичний менеджмент набуває свого безпосереднього статусу і значення, але залишається проблемним його впровадження в діяльність підприємств, забезпечення функціонування та підвищення його ефективності. На великих підприємствах рівень управління об'єктивно зумовлює необхідність впровадження логістичного менеджменту. Функції управління поєднуються в окремі операційні блоки оптимізації, що забезпечує синергію основних управлінських функцій з функціями логістичними. Зміни в управлінні відбиваються і на організаційних перетвореннях на підприємствах в напрямку виділення логістики як окремого відділу, підвищення його статусу, повноважень та ефективності. Однак, незавершеність перетворень призводить до того, що підсистема логістичного менеджменту не може цілком інтегруватися в систему управління підприємством. Логістичний і загальний менеджмент знаходяться у співвідношенні частини і цілого. Становлення та розвиток логістичного менеджменту є можливим тільки в межах високо розвинутого загального менеджменту. Координаційна діяльність структурних підрозділів підприємства справляє вплив на рівень та ефективність логістичного менеджменту через принципи комплексності й інтеграції. Це означає не підпорядкування в процесі управління одних підрозділів іншим, а управління через їх відносну самостійність і розкриття відповідного управлінського потенціалу.

Дослідженням теоретичних та практичних аспектів логістичного мениджменту займаються такі вчені та науковці України: Л.В. Балабанова, Г.І. Брітченко, М.Ю. Григорак, М.С. Дороніна, А.Г. Кальченко, В.Л. Пілюшенко, О.М. Тридід, Н.І. Чухрай, О.О. Шубін, Л.В. Фролова та ін. Серед зарубіжних вчених питанням логістики присвятили свої праці: П.Друкер, Дж.Ландлеу, Г.Пфоль, К.Кльозе, Л.Б. Міротіна, Б.А. Анікіна, Д.Дж. Бауерсокс, Д.Дж. Клосс, А.Г. Белоусов, Д.В. Стаханов, А.М. Гаджинський, М.П. Гордон та ін. Але на сьогоднішній день аспект даного напрямку є актуальним і потребує детального аналізу та оцінки можливого вдосконалення.

Метою роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ формування логістичного менеджменту в управлінні підприємства та аналіз методів і механізмів їх реалізації в практиці на ПрАТ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ».

Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання:

· розкрити сутність та передумови логістичного менеджменту;

· дослідити етапи становлення існуючих концепцій логістичного менеджменту;

· проаналізувати логістичні характеристики управління підприємством на ПрАТ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»;

· запропонувати удосконалення механізмів логістичного менеджменту;

Об'єктом дослідження є процеси логістичного менеджменту торговельних підприємств.

Предметом дослідження є дослідження механізму логістичного менеджменту в управлінні діяльністю ПрАТ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ».

Методологічна база основана на сучасних теоріях управління економічними системами, що враховують об'єктивність змін, та відбуваються під впливом мінливого зовнішнього середовища. Та несе в своєму розумінні системно-структурний аналіз; абстрактно-логічний метод; історичний аспект аналізу; метод експертних оцінок дозволив визначити готовність підприємств до застосування концепції логістичного управління.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Розділ 1. Логістичний менеджмент в управлінні та його функції

1.1 Важливість керування логістикою менеджменту

Постіндустріальний крок становлення економіки України і потреба зведення інтелектуальної спільноти в умовах інтеграції, інформатизації та глобалізації господарських дій мають необхідність не тільки його демократизувати, однак і піддати важливим змінам у організації та управлінні всіма ієрархічними рівнями господарювання на базі інноваційно-інвестиційної моделі стабільного становлення економіки держави. Беручи до уваги т, що вагомим робиться використання інноваційної моделі управління, котра зуміє дати нові імпульси в розвиток економіки, вдосконалити механізми управління і забезпечити підняття ефективності будь-якого суб'єкта підприємницької діловитості.

Для дієвого існування компаній, підкорення ними конкурентних переваг на базарі потрібна обов'язкова, постійна організаційно-техно-перебудова. Напевно дозволить наблизити ступінь дійсно наявного виготовлення до його раціонального плану, кой стане відповідати досягнутому рівню знань, техніки, технології, організації та управління виробництвом. Така перебудова неможлива відсутності постійного і еластичною звикання компанії до умов ринку, безперервно змінюються, до нестабільного податкового законодавства і способів державного регулювання. Основним підходом до дослідження такої моделі виступає логістизація економіки в цілому і управління зокрема, коия неможлива відсутності модифікації наявної системи маркетингу та освоєння сучасних способів управління підприємницької діловитістю на базі логістики. Розшук інноваційних моделей становлення і управління підприємством, одним з яких вважається використання логістичного підходу до управління підприємством, вважається важливою умовою досягнення стабільної конкурентоспроможності на базарі.

Основні передумови входження економіки України у сферу логістичного управління мають свою специфіку, зумовлену як тимчасовими факторами, пов'язаними з перехідним характером української системи господарювання, так і з більш тривалими та постійно діючими факторами, зокрема такими, як розміри і географічне розташування країни; види, обсяги, якість і доступність природних ресурсів; наявність інтелектуального потенціалу і кваліфікованих трудових ресурсів; розміри, спеціалізація і розподіл по території країни виробничих комплексів і центрів; рівень інтеграції у світовий економічний простір. Труднощі імплементації основних положень логістики на вітчизняних підприємствах полягають насамперед у нестабільності економіки України, а найважливіші проблеми, пов'язані з ефективним використанням логістики у вітчизняному підприємництві, на думку науковців, можна поділити на об'єктивні й суб'єктивні. Неупередженими факторами вважається недосконалість методологічної бази запровадження логістики в цей розділ економіки України; плутанина меж застосування логістики в наявних домашніх системах; нетривке правове поле діловитості підприємницьких текстур, а ще непродумана система оподаткування; відсутність потрібної структуризації діловитості домашніх систем, коия необхідна для введення логістики; істотне моральне і тілесний знос виробничого обладнання; слаборозвинена автотранспортна інфраструктура, коия ніяк не підходить передовим потребам (висока ступінь фізіологічного і морального зносу автотранспортних засобів і, як наслідок, невисока віддача їх функціонування); низький рівень становлення виробничо-тех. бази складського господарства; відсутній ступінь становлення і застосування передових систем електричних комунікацій, електричних сіток, систем взаємозв'язку і телекомунікацій. Необ'єктивними факторами вважаються відсутність кваліфікованих фахівців згідно логістики і можливому уникненню клерків поміняти усталені стандарти роботи на тлі єдиної невисокою законний і управлінської культури. Боси служб забезпечення, доставки, продажу, які пристрастилися робити власні класичні функції, заважають введенню ажурний схеми управління матеріальними потоками компанії, так як цілі логістики ніяк на схожі з цілями окремих багатофункціональних підрозділів. Більш того, окреме починання, оптимізоване з точки зору логістики, має можливість опинитися неоптимальною ланкою в єдиному логістичному ланцюзі в взаємозв'язку з тим, ніби логістичний під'їзд передбачає залучення в ланцюг конкретно виробничого підприємства і пов'язаних з ним постачальників, арбітрів, покупців. Саме координація роботи логістичного ланцюга, що складається з різних компаній, вважається особисто при застосуванні логістичних методів управління. Організація логістики на підприємствах, в логістичних системах, логістичних ланцюгах поставок вважається значущим причиною організаційного постачання дієвого логістичного управління як у вузькому (управління рухами матеріальних ресурсів), так і в широкому значенні як суть управління підприємством, філософія управління. Підйом сенсу організації логістики в віддачі логістичного управління відбувалося в конкретній взаємозв'язку з масштабами поширення концепції логістики на процеси і сфери діяльності підприємства.

При класичному підході до управління будь-яка ланка логістичного ланцюга володіє свою систему управління, спрямовану на особисті цілі й аспекти віддачі. Вихід фізичний потік будь-якої попередньої ланки логістичного ланцюга, сформований під впливом системи управління даного ланки з урахуванням його цілей і критеріїв, вважається вхідним для наступної ланки. Результуючим матеріальним потоком усього логістичного ланцюга вважається виходить потік крайнього ланки. Її характеристики отримують в результаті незалежних управлінських діянь, які виконуються послідовно в кожній з ланок логістичного ланцюга. Тому з точки зору єдиних цілей управління вони несподівані. Згідно логістичним підходом управлінські дії додаються з боку одиничної логістичної системи управління до новоспеченого об'єкта - наскрізного матеріального потоку. Дані діяння створюються з урахуванням єдиних цілей і критеріїв віддачі логістичного ланцюга досліджуваного тому характеристики weekendа матеріального потоку вважається прогнозованими. Логістичний під'їзд до управління підприємством орієнтований на постачання раціоналізації потокових дій в рамках керованої системи з позиції одного матеріало проводящіх ланцюга, інтеграція окремих частин якого виповнюється на технічному, науково-технічному, фінансовому, методологічному рівнях, а мінімізація витрат часу і ресурсів досягається шляхом оптимізації наскрізного управління матеріальними , інформаційними і економічними потоками. Таким чином, логістичне управління міститься в цілеспрямовану дію на логістичні потоки з метою синхронізації їх взаємодії і досягнення результату синергізму [2]. Логістичне управління - напевно процес формулювання стратегії, планування, управління і контролю через рухом і складуванням сировини, які були використані, виробничих запасів, готових продуктів і формуванням інформації від пт походження по пт застосування (вживання) з метою дієвого пристрої та задоволення потреб покупця.

Логістичне управління - це цілеспрямований вплив на просторово-часове балансування бізнес- процесів, пов'язаних з формуванням потоків матеріальних і нематеріальних цінностей, метою якого є ефект синергізму, що проявляється в чистому грошовому потоці підприємства. Логістичне управління можна розглядати як замкнений управлінський цикл, який постійно повторюється. Логістичне управління як циклічний процес розглядають з позицій структурного, процесного та функціонального підходів, які тісно пов'язані між собою. Логістичне управління - це процес або діяльність, яка підпорядкована наперед окресленим цілям, здійснюється у логічній послідовності, може бути організована на стратегічному та тактичному рівнях, здійснюється безперервно і включає планування, організацію, реалізацію та контроль товаропросування - руху сировини, матеріалів і напівфабрикатів, готової продукції (швидкості руху, об'ємів руху, адаптивності) на виробництво, у процесі виробництва та до споживача на основі формування логістичної системи товаропросування та логістичної сітки. Логістична концепція проголошує необхідність виявляти індивідуальні потреби споживачів і відповідати на них, спрямовуючи наявні ресурси на їх повне задоволення. Основоположна ідея полягає в тому, що найбільшого успіху досягають ті компанії, всі продуктивні дії яких у поєднанні дозволяють виправдати очікування споживачів. Оскільки логістика забезпечує запити споживачів, пов'язані з часом і місцем наявності продуктів, а також до супутніх послуг, можна стверджувати, що управління логістикою - це управління обслуговуванням споживачів. Проаналізувавши існуючі підходи до визначення терміну «логістичне управління», можемо сформувати узагальнене визначення цього поняття: логістичне управління - це підхід до організації діяльності підприємства, який базується на засадах та принципах логістики, характеризується системною комплексністю управління товарно-матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками задля досягнення ефекту синергії з метою задоволення потреб підприємства та запитів споживачів з мінімальними витратами ресурсів та часу. Загалом принципова відмінність логістичного підходу до управління від традиційного полягає у виокремленні єдиної функції управління колись розрізненими матеріальними потоками: у технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок матеріалопровідного ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками. Якщо раніше об'єктом управління були масові окремі матеріальні об'єкти, то при логістичному підході основним об'єктом стає потік, тобто множина об'єктів, що сприймаються як ціле.

Особливими рисами логістичного управління, як і управління в цілому, дозволено зазначити наступні: Вотан зі специфічних видів діяльності, що відрізняє його від інших видів діяльності; основною формою логістичного управління виступає вплив відповідних суб'єктів управління (керуючих) на його предмет (логістичну систему) розряд діловитості, виповнюється постійно в часі і місці; виповнюється як процес, що відбувається в точній структурно-закономірною черговості окремих його кроків; постійно підпорядкований конкретним цілям і постійно характеризується конкретним підсумком; управлінська активність просить оптимального застосування потрібних ресурсів і виникає в умовах зарубка і невизначеності.Функціональними галузями сучасного логістичного управління є: закупівельна логістика; виробнича логістика; розподільча логістика; транспортна логістика; логістика запасів; логістика складування; логістика сервісу; інформаційна логістика. Єдиної метою логістичного управління вважається здійснення і узгодження фінансових інтересів конкретних і опосередкованих учасників підприємницьких дій через ефективне використання ресурсів в наявних на цей епізод умовах господарювання. Загальна мета діловитості всякого компанії конкретизується в подцель, які орієнтуються потребами оптимізації та раціоналізації підприємницької діловитості, розвитком інфраструктури логістичної системи з урахуванням чинного законодавства про розробку прогресивної реально-тех. бази виготовлення і товарного обміну, функціонального застосування сучасних інформаційних технологій. Незважаючи на багатоаспектність і широту цілей логістичного управління, експерти-логісти [5] характеризують єдині цілі, властиві всім учасникам логістичних систем. Основними серед них значаться: поліпшення дій фізіологічного руху ресурсів і готової продукції в усіх структурах, охоплених логістичним управлінням; гармонізація стратегічних, тактичних і своєчасних логістичних цілей з єдиними цілями і стратегіями компаній або інших співучасників логістичного ланцюга; спрямованості вбудованої діловитості співучасників логістичного ланцюга на дієве сервіс покупця за принципом «висока вигоду - можливі витрати». В процесі логістичного управління на витівки виділяють наступні підсистеми організації логістичного управління: поставка, складська, автотранспортна, виробнича, збутова. Підсистема поставки орієнтована на поліпшення віддачі роботи маршрутом вибору розбираються постачальників, оптимізації процесу закупівлі, дослідження процесу управління закупівлями, використання стандартних трудящих способів, вивчення ринку, створення стратегії і стратегії закупівлі. Складська підсистема передбачає поліпшення дій складування за допомогою введення складських технологій, підвищення якості складських послуг, їх стандартизації та оптимального розміщення.

Транспортна підсистема забезпечує розробку раціональних схем поставок, маршрутизацію перевезень, оптимальне завантаження транспорту, забезпечення єдності процесу транспортування з виробничим та складським процесами, забезпечення обліку на транспорті. Виробнича підсистема здійснює впровадження методів управління запасами, планування виробництва, забезпечення виробництва, облік матеріального потоку, дотримання виробничого циклу, підвищення якості продукції Збутова підсистема спрямована на системне дослідження ринку, підвищення швидкості оформлення та обробки замовлень, підвищення рівня логістичного сервісу, зменшення кількості рекламацій, штрафів тощо. Завдання логістики полягає в комплексному управлінні наскрізним матеріальним потоком, утворення логістичної системи підприємства доцільно починати зі сфери постачання, оскільки саме вона організовує вхід матеріального потоку до логістичної системи. Логістична концепція управління впливає майже на кожен аспект формування прибутків і збитків фірм. Тому відповідні зміни в логістичній стратегії впливають на фінансові результати діяльності фірм і роблять свій внесок у забезпечення їхньої довгострокової життєздатності. Як основна підсистема єдиної системи управління підприємством, логістичне управління орієнтоване на придбання стратегічних і тактичних цілей становлення компанії. Логістичне управління інвестиційної, інноваційної, виробничої, фінансової, кадрової та інформаційної сферами діловитості сприяє реалізації стратегічних, а всіма потоковими процесами в ланцюзі «закупівля ресурсів - транспортування - виробництво - складування - реалізація - сервісне обслуговування кінцевих споживачів» - тактичних цілей підприємства. Науковцями визначено великий комплекс принципів реалізації логістичного управління, зокрема: принцип системного підходу; тотальних витрат; глобальної оптимізації; логістичної координації і інтеграції; використання теорії компромісів для перерозподілу витрат; відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання; принцип розвитку логістичного сервісу; моделювання та інформаційно-комп'ютерної підтримки; розробки необхідного комплексу підсистем; TQM (total quality management) - загального управління якістю; гуманізації всіх функцій і технологічних рішень у логістичній системі; стійкості і адаптивності [10]. Діяльність підприємства як логістичної системи, тобто такої, що підлягає логістичному управлінню, може бути подана за фазовим поділом трьома блоками:

· логістика постачання, під якою розуміють комплексне планування, управління та фізичне опрацювання потоку матеріалів, сировини, комплектуючих та відповідного інформаційного потоку від їх переміщення від постачальників до початкового виробничого складування;

· логістика виробництва, яка містить управління процесами від початку виробництва до передавання продукції у сферу збуту;

· логістика збуту охоплює управління переміщенням готових виробів до замовника.

Характерною ознакою логістичного управління вважається цілий, системний підхід до організації та здійсненню рухів які були використані і готових продуктів на всьому шляху від виготовлення по остаточного вживання. Логістичний підхід дозволяє розглядати переміщення багажу від постачальника до покупця як систему, складає хитросплетіння взаємодіючих логістичних ланцюгів. Логістичне управління виповнюється на базі єдиних засад управління з урахуванням особливості логістичної діяльності.

Серед принципів управління логістичним менеджментом можна виокремити так:

· системність і комплексність, які полягають в управлінні всіма потоковими процесами у взаємодії та узгодженні окремих етапів бізнес-процесів з метою оптимізації всієї логістичної системи;

· узгодження критеріїв оцінки ефективності функціонування окремих ланок логістичного ланцюга на мікро- і макрологістичному рівнях;

· організацію обліку витрат на управління матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними, фінансовими та сервісними потоками вздовж усього логістичного ланцюга;

· активніше використання інформаційних технологій та сучасних методів моделювання в управлінні логістичними системами та ін. Висновки та перспективи подальших розвідок.

Організаційні форми та фінансові способи логістичного управління рухом товарів, способи і засоби його інформаційного та кадрового постачання, тех. засоби управління покликані максимально скоротити спільні витрати на всіх стадіях збереження і руху продуктів. Відповідно до цього в логістиці як в прогресивної парадигмі ресурсозберігаючого методу підприємницької діловитості виділяють сукупність бізнес-енергійності, спрямованої на прагматичну реалізацію логістичного підходу, звану «логістичний маркетинг».

Інноваційна система маркетингу компанії являє собою композицію організаційної системи управління відповідно до функціонально-орієнтованими сферами діяльності (гроші, вкладення, створення, менеджмент, логістика, інновації, персонал і т.д.), з'єднаними стратегічними, тактичними й іншими цілями.

Родзинка логістичного маркетингу: як стратегічних, так і тактичних (своєчасних) цілей і завдань він пов'язаний з усіма багатофункціональними областями маркетингу (інвестиційного, інноваційного, інформаційного, виробничого, фінансового, кадрового) в процесах управління закупівлями матеріальних ресурсів, створенням і збутом готової продукції.

Логістичний маркетинг в значній мірі впливає на стан фінансово фінансового і правового постачання форм взаємодії в ринкових умовах, і навпаки, виникають нові запити до комунікаційного забезпеченню домашніх взаємозв'язків, до базару автотранспортних послуг, організації та функціонування складського господарства, становлення автотранспортних служб в посередницьких організаціях і на підприємствах. При цьому сукупно розглядаються, оцінюються і вибираються фінансові методи доставки вантажів, використовуються сучасні комерційно-правові та правила, тарифи і перевізна документація.

Основна мета логістичного менеджменту полягає в адаптації виробничої або торговельної фірми до запитів споживачів, що означає гарантію швидкого виконання замовлень і точне дотримання термінів поставки. Ця мета конкретизується наступними підцілями:

- гарантія оптимальності руху потоку матеріалів і товарів, що забезпечує надійність постачання при мінімальних витратах і раціональному використанні існуючих потужностей;

- створення системи контролю, яка відкриває нераціональні процеси і формує нові цілі фірми на основі зіставлення витрат і доходів (тобто аналізу витрат і результатів);

- створення функціонально-несуперечливої організаційної структури фірми.

Логістичний маркетинг дає в компанії адміністративно організаційну текстуру логістичної системи і виконує головні функції управління (організація, планування, регулювання, координація, контроль і облік, тест) для досягнення цілей (поточних і перспективних), поставлених для логістичних систем.

Справжній хід процесу логістичного маркетингу виконує адміністративний персонал компанії, кой по рівням ієрархічної текстури, встановленим рівнем зон відповідальності і вподоби виконуваних функцій розподіляється на 3 значення:

1) верховний адміністративний персонал (top management) - вищий рівень багатофункціонального управління, очолює дослідження і реалізацію логістичної стратегії компанії. Залежно від обсягу фірми (компанії) напевно - віце-президент компанії по логістиці, директор по логістиці, шеф департаменту (відділу) відповідно до логістики, накопичений логістичний клерк;

2) звичайний адміністративний персонал (middle management) - глави і провідні фахівці служби багатофункціональної маркетингу; до них відносяться: голови структурних підрозділів департаменту (відділу, служби) логістики, логістичні клерки середньої ланки, координатори багатофункціональних областей логістики або логістичних функцій, фахівці;

3) адміністративний персонал нижчої ланки (lower management) - фахівці багатофункціонального департаменту (відділу) логістики: логістичні клерки, інженери-фахівці, фахівці (статистики), запасний персонал.

Мішень логістичного маркетингу міститься в реалізації корпоративної стратегії компанії і багатофункціональної логістичної стратегії з хорошими ресурсними витратами, а ще постачання стабільного становлення компанії допомогою логістичної координації внутрішньо-корпоративних протиріч між службами закупівель, виготовлення, продаж, менеджменту, грошей і оптимізації міжустановних взаємин з постачальниками, покупцями та логістичними посередниками. Співвідношення категорій «логістика» та «логістичний менеджмент» ще не стало предметом спеціального вивчення. У концептуальному та методологічному плані «логістика» ширше «логістичний менеджмент», можна сказати, перша є теоретичною базою другого. Незважаючи на досить чіткі ознаки відмінності, в ряді літературних джерел їх ототожнюють по різному (таблиця 1.1, 1.2).

Таблиця 1.1 Аналіз поняття логістичного менеджменту

У загальноприйнятому розумінні, менеджмент - здатність досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотивовану поведінку колективу фірми. Менеджмент - функція, вид діяльності по керівництву людьми в найрізноманітніших організаціях, а також область людського знання, що допомагає здійснити цю функцію. На нашу думку, поняття «менеджмент» і «управління», з одного боку, і «менеджер» і «керівник», з іншого, не є повністю ідентичними. По-перше, термін «менеджмент» практично завжди передбачає наявність «менеджера» - людини, суб'єкта управління, що діє в певній організації. У більш загальному сенсі застосовується термін «адміністрування» (логістичне адміністрування), що більшою мірою відображає знеособлену систему управління. По-друге, менеджер - професійний управляючий, який усвідомлює, що він представник особливої професії, що пройшов спеціальну підготовку.

В цілому, логістика - це інтегральний інструмент менеджменту, який сприяє досягненню стратегічних, тактичних і оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного з точки зору зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансових коштів.

В культурному контексті поняття «менеджмент» тісно пов'язане з поняттям «бізнес» - діяльність, спрямована па отримання прибутку шляхом створення і реалізації певної продукції і/або послуг. Таким чином, логістичний менеджмент - це управління комерційними, господарськими організаціями. Широкий інтерес до логістичному менеджменту викликана інтенсивним розвитком логістики - функціональної і підприємницькою діяльністю, так і відповідним розвитком системи професійної бізнес-освіти, що є частиною інфраструктури управління. Умови розвитку логістичного менеджменту вельми сприятливі саме в ринковій економіці, де особливо важливі горизонтальні зв'язки і послуги загального користування, що задовольняють сукупну суспільну потребу і оплачуються споживачем, швидко оформляються у самостійний вид бізнесу (логістичне підприємництво).

Особливість логістичного менеджменту: як стратегічних, так і тактичних (оперативних) цілей і завдань він пов'язаний з усіма функціональними областями менеджменту (інвестиційного, інноваційного, інформаційного, виробничого, фінансового, по персоналу) в процесах управління закупівлями матеріальних ресурсів, виробництвом і збутом готової продукції.

Логістичний менеджмент значною мірою впливає на стан фінансово-економічного та правового забезпечення форм взаємодії в ринкових умовах; і навпаки, виникають нові вимоги до комунікаційного забезпечення господарських зв'язків, до ринку транспортних послуг, організації і функціонування складського господарства, розвитку транспортних службвпосередницьких організаціях і на підприємствах. При цьому комплексно розглядаються, оцінюються і вибираються економічні способи доставки вантажів, застосовуються прогресивні комерційно-правові норми і правила, тарифи і перевізна документація.

Основна мета логістичного менеджменту полягає в адаптації виробничої фірми до запитів споживачів, що означає гарантію швидкого виконання їх замовлень і точне дотримання термінів поставки. Ця мета конкретизується наступними підцілями:

1) гарантія оптимальності руху потоку матеріалів і товарів, що забезпечує надійність постачання при мінімальних витратах і максимальному використанні існуючих потужностей;

2) створення системи контролю, висвітлює нераціональні процеси і формує нові цілі фірми на основі зіставлення витрат і доходів (тобто аналізу витрат і результатів);

3) створення функціонально несуперечливої організаційної структури фірми.

Як випливає з визначення мети логістичного менеджменту, головне його призначення - ефективне управління основними і супутніми потоками за умов оптимізації необхідних ресурсів. Оптимізація являє собою процес знаходження екстремального значення поведінки логістичної системи (максимум з точки зору результатів, мінімальний - витрат), які можуть бути оцінені як кращі варіанти з безлічі можливих. В процесі оптимізації з'ясовується, який стан логістичної системи буде найкращим з точки зору пропонованих до неї вимог (критеріїв оптимальності) і яке розглядається як мета оптимізації. У плані логістичного менеджменту оптимізація розглядається не тільки як аналітичний процес, але і як процес досягнення цієї мети.

У загальному вигляді критеріями логістичної оптимізації можуть бути:

- досягнення заданого, виходячи з конкурентної політики фірми, рівня логістичного обслуговування споживачів за мінімізації використовуваних ресурсів;

- підтримку більш високого рівня логістичного обслуговування споживачів при обмеженому на певному рівні обсязі ресурсних витрат.

У першому випадку в якості обмеження виступає заданий рівень обслуговування, а в другому - сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів.

Отже, зробимо висновок, що у першому сенсі логістичний менеджмент у фірмі являє собою синергію основних управлінських функцій (організації, планування, регулювання, координації, контролю, обліку та аналізу) з елементарними і комплексними логістичними активностями для досягнення цілей формованої мікро-логістичної системи.

У другому сенсі логістичний менеджмент - це управлінський персонал, який за своєю роллю в управлінській ієрархії фірми та організаційних рівнях ЛЗ можна розділити на:

1) ТОП Менеджер («Top management») - вищий управлінський персонал, наприклад, інтегральний менеджер, начальник відділу логістики, члени виконавчої дирекції фірми, що виконують функції логістичних менеджерів іт.п.

2) Середній менеджер «Наглядач» («Middle management (Supervisors)»)-середній управлінський персонал - керівники структурних підрозділівЛЗ.

3) «Нижнє управління» Lower management» - нижчі ланки логістичного персоналуфірми.

Отже, логістичний менеджмент, як інтегрований підхід до управління на засадах логістики дає змогу організації керувати її матеріальними потоками не ізольовано від інших структур бізнесу, а у ланцюгу поставок, завданням якого є задоволення потреб споживачів. Використовуючи функції логістичного менеджменту, організація може зайняти певне місце у структурі ланцюга поставок, тим самим забезпечивши свій бізнес конкурентними перевагами, які можна отримати на основі вдало розробленої логістичної стратегії та обґрунтованих тактичних та операційних завдань розвитку.

Вообщем логістичний маркетинг дозволяє не лише структурувати завдання, що стоять перед організацією відповідно до головних багатофункціональних сфер діяльності, але і забезпечити відповідний рівень використання потенціалу компанії, особливо ніби торкається управління ланцюгом поставок. Подальший розвиток просить питання вивчення результатів, отримає організація від управління своєю діяльністю на базі логістики та визначення логістичної синергії на базі обліку все результатів, має можливість володіти вплив логістичного маркетингу на результати діяльності організації. Використання основ логістичного управління дозволило б підприємству забезпечити високу конкурентоспроможність власної продукції і послуг через оптимізацію витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, прискорити оборотність використовуваного грошових коштів, більш досконале задоволення покупців у високоякісних товарах та сервісі. Такий результат досягається шляхом значного зменшення запасів матеріальних ресурсів і готової продукції в сферах виготовлення, забезпечення і реалізована, обмеження тривалості виробничого циклу і циклу виконання заявок покупців, введення еластичних автоматизованих і механізованих виробництв, що дозволяють швидко переходити на випуск нових видів продукції, створення дистрибутивних каналів збуту і тому подібне.

організаційний керування оцінка логістичний

1.2 Передумови й етапи розвитку логістичного менеджменту

Актуальність впровадження логістичного менеджменту в практику діяльності промислових підприємств України зумовлена вимогами ринкової економіки. В умовах загострення конкуренції між виробниками продукції, логістичний менеджмент набуває свого безпосереднього статусу і значення, але залишається проблемним його впровадження в діяльність підприємств, забезпечення функціонування та підвищення його ефективності.

Різні аспекти логістичного менеджменту досліджують вчені В. Козловський, Е. Козловська, М. Савруков, Є. Крикавський, Л. Миротін, О. Некрасов, І. Сидоров, О. Тридід, К. Таньков, Т. Колодізєва, И. Ташбаєв, О. Бульба , О. Чеботаєв , Р. Баллоу , Д. Бауерсокс, Д. Клосс, М. Кристофер, Д. Уотерс. Проблема ефективності логістичного менеджменту розглядається в працях М. Залманової, М. Окландера, О. Хромова, А. Семененка, В. Сергєєва та інших вчених. Ми визначаємо логістичний менеджмент як підсистему менеджменту, яка поєднує засади теорії і практики менеджменту та логістики з метою досягнення оптимальних рішень для підприємства як мікрологістичної системи.

Серед факторів, що впливають на рівень та ефективність логістичного менеджменту, особливе значення мають масштаб бізнесу та ступінь господарської самостійності підприємства. Як свідчать проведені дослідження, на малих підприємствах на сучасному етапі формується лише уявлення про елементи логістичного менеджменту. На середніх підприємствах спостерігаються дві тенденції:

a) як і на малих, на середніх підприємствах також формується лише уявлення про елементи логістичного менеджменту. Це пояснюється тим, що управлінський потенціал середнього підприємства об'єктивно на даний момент ще не може перейти в нову якість оптимізації управління. І воно залишається більш традиційним, ніж логістичним;

b) на середніх підприємствах об'єктивно виявляється можливість більшої концентрації творчих задумів управлінського персоналу, що стимулює впровадження оптимізаційних заходів в управління потоковими процесами на підприємствах.

Усвідомлення потреби у впровадженні логістичного менеджменту на середніх підприємствах сприяє введенню посади логіста. І все ж таки, логістичний менеджмент залишається на початковій стадії свого розвитку, яка характеризується фрагментарним впровадженням логістичних заходів, відсутністю системного функціонування логістики на підприємстві.

На великих підприємствах рівень управління об'єктивно зумовлює необхідність впровадження логістичного менеджменту. Функції управління поєднуються в окремі операційні блоки оптимізації, що забезпечує синергію основних управлінських функцій з функціями логістичними. Зміни в управлінні відбиваються і на організаційних перетвореннях на підприємствах в напрямку виділення логістики як окремого відділу, підвищення його статусу, повноважень та ефективності. Однак, незавершеність перетворень призводить до того, що підсистема логістичного менеджменту не може цілком інтегруватися в систему управління підприємством.

Логістичний маркетинг і спільний маркетинг перебувають в співвідношенні частки і цільного. Розвиток і формування логістичного маркетингу може бути лише в межах високорозвиненого загального маркетингу.

Суть і зміст оптимізації управлінської діяльності на витівки, піднятою на ступінь логістичного маркетингу, ще створюються в ході спільної роботи з партнерами. З даного належить потреба подолання урізаного розкладу у визначенні віддачі логістичного маркетингу, як скоро ніяк не сприймається у інтерес щабель інтеграції в логістичному ланцюзі. До форм спільної роботи з партнерами належать наступні: сотоваріщество; хитрий альянс; сторонній логістика (із залученням логіста зі спец організації в якості консультанта) роль в прибутках і інші. Згідно впливовості даних форм на віддача логістичного маркетингу в даний час вони розподіляються на наступні:

a) на ті, які вживаються тісніше в даний момент (сотоваріщество, роль в прибутках)

b) на ті, які стануть важливими в можливості (хитрий альянс, сторонній логістика).

Координаційна активність структурних підрозділів компанії виготовляє вплив на ступінь і віддача логістичного маркетингу через погляди комплексності та інтеграції. Напевно означає не покора в процесі управління 1 підрозділів іншим, а управління через їх умовну незалежність і виявлення відповідного управлінського потенціалу. Ступінь скоординованості діловитості відкриває наступну залежність: як багато узгоджена управлінська активність на витівки, настільки ж збільшується віддача логістичного маркетингу. Ступінь скоординованості діловитості ще знаходиться в залежності від пропорції централізації і децентралізації управлінської діяльності. Такий під'їзд дуже своєчасний для процесу управління на середніх і особливо на великих підприємствах. Для збільшення ступеня координації та інтеграції на витівки орієнтовані функції логіста.

Введення і збільшення віддачі логістичного маркетингу на підприємствах України пов'язані з допомогою західного управлінського експерименту, носіями якого виступають відділи або асоціації логістики компанії, що спеціалізуються на наданні різних логістичних послуг, починаючи від транспортування, вантажопереробки і завершуючи консультативними пропозиціями. На українських підприємствах логістичну активність доцільно створювати через заснування посади логіста. Введення посади логіста компанії і його вузьке спільна робота з заступниками генерального начальника сприятимуть централізації і координації стратегічного управління потоковими діями з метою максимізації вигоди компанії в цілому [4, с. 61].

Через рахунок даного дозволено досягти ефективного використання ресурсів організації з-за рахунок рівномірного матеріального потоку через ланцюг поставок, то є просить визначення, кожен елемент ланцюга розвиває потрібну ємність. Ємність ланцюга поставок - напевно найбільш величезна кількість сировини, які були використані, продуктів, коия має можливість пройти через неї через встановлений проміжок часу. Загальна потужність ланцюга поставок орієнтується її невисокою потужністю або «вузьким приміщенням».

Оперативні рішення у логістичному менеджменті забезпечують щоденне виконання стратегічних логістичних завдань і ґрунтуються на ефективній організації логістичних операцій - виду діяльності організації, що бере участь у переміщенні матеріальних та інформаційних потоків. Тактичне виконання стратегічних логістичних цілей здійснюється на основі таких логістичних операцій: постачання і закупки; вхідні транспортні потоки та вантажні перевезення; приймання; складування; контроль запасів; комплектація замовлень; вантажопереробка матеріалів; внутрішні перевезення; управління фізичним розподілом; переробка, повернення і утилізація відходів; вибір місця розташування; комунікації тощо.

Нарешті, тактичне і оперативне логістичне управління менеджментом дозволяє не розгубитися на здібностях найбільшого застосування потенціалу компанії для досягнення його стратегічних цілей. Слідчо, сенс логістичного маркетингу для удосконалення потенціалу становлення організацій міститься в розкритті та застосуванні головних напрямків дії на дієве функціонування ланцюга поставок на базі вироблення тактичних і своєчасних подій. Даний процес вважається працюючим механізмом, кой безперервно поліпшується відповідно до домаганнями конкурентного середовища. Тому потрібно знайти встановлений образ, кой дозволяє поставити як відмінно реалізується логістична стратегія і як напевно впливає на вдосконалення потенціалу організації.

1.3 Цілі логістичного менеджменту та показники його оцінки

Цілі логістики з'єднані з координацією фізіологічного розподілу і управління матеріальними ресурсами для зниження витрат або вдосконалення сервісу покупця. Щоб домогтися цих цілей, ПМ вживає 3 взаємопов'язаних концепції системного підходу - єдиних витрат, попередження підоптімізаціі і грошових обмінів.

1. Теорія єдиних витрат. Функції логістики розглядаються в цілому, а ніяк не згідно окремо. Сутністю концепції єдиних витрат вважається те, ніби всі витрати розглядаються як виконувані відразу для постачання потрібного значення сервісу. При зіставленні інших розкладів витрати або ростуть, або знижуються, або однакові. Мета полягає у знаходженні кандидатури, що характеризується невисоким єдиними витратами.

2. Теорія уникнення подоптімізаціі. Подоптімізація володіє простір, як скоро прагнення згідно вдосконаленням окремих функцій ніяк не досягнуто хороших результатів. Віддача окремих функцій, досліджуваної ізольовано, має можливість відрізнятися від віддачі функцій як частки загального логістичного процесу. Потрібен розшук компромісних різновидів взаємодії всіх функцій, щоб система в цілому досягла раціонального рівноваги «ціну-віддача». Наприклад, маленький ціна через транспортування однієї тонни багажу має можливість опинитися неприйнятним для системи в цілому, якщо зміщення вантажів виповнюється на шкоду швидкості, і в особливості, міцності сервісу.

3. Теорія грошових обмінів. В результаті підміни функцій розподілу одні витрати зростають, а інші зменшуються. Підсумком має існувати зменшення єдиних витрат. Приклад: Прагнучи забезпечити високий ступінь обслуговування клієнтів - фірма Gillette витоку застосовувати легкий автотранспорт. Після вивчення системи розподілу було знайдено, як проблема містилася в повільною обробці заявок. Полегшення використовуваної документації дозволило зменшити час обробки подій. Фірма відновила застосування найбільш доступного авто автотранспорту при збереженні досягнутого значення виконання графіків поставки. В результаті умовного зростання витрат на обробку заявок та обмеження витрат на транспортування, єдині втрати розподілу стали менше. Дані основні концепції логістики, і утворюють логістичну теорію. Неповторність логістики полягають в інтеграції всіх даних функцій в єдине ціле, в потязі зменшувати єдині втрати розподілу для необхідного значення сервісу покупця.

Також одним з ключових аспектів виступають і критеріїв оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту, серед яких слід розглянути виконання чи не виконання конкретних логістичних управлінських заходів, а також досягнутий рівень результативності логістики на підприємстві. З метою виявлення та узагальненої оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту на підприємстві пропонуємо об'єднати ці критерії в чотири групи: А, Б, В, Г.

Критерії з групи А визначають гнучкість, забезпечення та стан логістичної системи. Враховуються зв'язок внутрішнього і зовнішнього логістичного середовища; рівень правового, страхового, фінансового, інформаційного забезпечень; проведення порівняльного аналізу логістичних систем власного підприємства з іншими підприємствами. Група А є вихідним пунктом критеріальної оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту на підприємстві.

Група Б містить критерії оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту в напрямку його впливу на ключові показники управління діяльністю підприємства: на продуктивність логістичної системи; на рентабельність логістичних витрат, на раціоналізацію потоків, на ефективність бізнес-процесів.

Щодо групи В, то критерії оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту зосереджуються на виявленні логістичних витрат в загальних витратах; їх структурному, вертикальному та горизонтальному аналізах на підприємстві в порівнянні з іншими підприємствами; зосереджуються наранжуванні логістичних витрат в площині аналітичного обліку (з врахуванням використання програми 1 С: Бухгалтерія) і передбачають в результаті взаємозалежність величини логістичних витрат та кінцевої вартості продукції.

Група Г об'єднує наступні критерії оцінки рівня та ефективності логістичного менеджменту: здійснення контролю за логістичними витратами, логістичного аудиту, бюджетування логістичних витрат, пошуку резервів оптимізації основних потоків. Вагомість результатів удосконалення системи логістичного менеджменту залежить не тільки від об'єктивних передумов, а й від людського фактора - мотивації індивідуальної логістичної діяльності, стимулювання творчої ініціативи.

Зазначені фактори, що впливають на віддача логістичного маркетингу на промислових підприємствах, і критерії оцінки його значення неможливо фактично використовувати при вишукуванні розташування і віддачі логістичного маркетингу на підприємствах.

Базу впливу масштабу бізнесу на ступінь і віддача логістичного маркетингу складають: окупність введення логістики і посади логіста (грошовий оборот компанії описує досягнення беззбитковості логістичних подій); пом'якшення ризиків підприємницької діяльності (на великих підприємствах вони більш) підйом конкурентоспроможності компанії (на великих підприємствах здатності для оптимізації істотно більше) організаційні події і підняття віддачі загального маркетингу [15, с.99].

Таким чином, нами виявлено головні чинники, що впливають на підняття віддачі логістичного маркетингу, і віднесені аспекти оцінки його значення на російських підприємствах. Майбутньому вивченню підлягає фактичне впровадження даних причин і критеріїв в спрямованості заслуги новоспеченого значення логістичного маркетингу на підприємствах.

Розділ 2. Організаційна структура логістичного менеджменту підприємства

2.1 Характеристика підприємства ПрАТ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»

Приватне акціонерне товариство «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ» -- провідне Підприємство з переробки сільськогосподарської сировини та випуску продуктів харчування на Черкащині.

Свою історію Підприємство почало 1944 року під назвою «Шполянський державний млин». Понад 30 років тривав період становлення -- Підприємство росло, змінювало назви, об'єднувалося, і 1978 року остаточно сформувалося під назвою «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ». В 1994 році, у відповідності до нових ринкових перетворень, трудовий колектив приватизував завод. Серед результатів діяльності Підприємства за 2016-2017 роки слід відзначити формування міцної матеріально-технічної бази, проведену реконструкцію і будівництво нових виробничих цехів, зокрема харчоконцентрованого, ковбасного, кондитерського, борошномельного, круп`яного, олійножирового та виробництва соняшникової маси. Нині в десяти цехах виробляється понад 150 видів продукції.