Проектування складської системи

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний університет інфраструктури та технологій

Інститут управління, технологій та права

Кафедра бізнес-логістики та транспортних технологій

Освітній рівень - магістр галузі знань 07 «Управління і адміністрування»

Спеціальність 073 «Менеджмент»

Спеціалізаця «Транспортна логістика»

КУРСОВА РОБОТА

Тема:

Проектування складської системи

Розробила Бабієць В.

Студентка 1 курсу

Перевірила: к.е.н.,

Доцент Попова Ю.М.

Київ-2017



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації та вдосконалення проектування складської системи для підприємства

1.1 Сутність складських систем та загальні поняття, пов'язані з ними

1.2 Основи проектування й організації складської системи

1.3 Коротка характеристика підприємства

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Рекомендації щодо проектування складської системи для підприємства групи команій «VITAGRO»

2.1 Обгрунтування та розрахунок основних параметрів складу і показників ефективності роботи

2.2 Розробка бізнес-плану складу та алгоритму його впровадження

2.3 Впровадження пропозицій що до покращення роботи складської системи для підприємства групи компаній «VITAGRO»

Висновки до розділу 2

Висновки

Перелік використаних джерел

Вступ

Сільське господарство -- одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, в якій створюються матеріальні блага рослинного і тваринного походження для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості -- сировиною.

Рослинництво є одним з основних та пріоритетних напрямків діяльності групи компаній «VITAGRO». Вона активно розвиває нові для себе напрямки сільського господарства - вирощування фруктів та овочів. Ця діяльність пов'язана зі створенням короткочасних запасів, для утримання яких необхідні склади. Найбільш поширеним способом зберігання фруктів та овочів є зберігання в холодильних складах. Тривалість зберігання визначається цілою низкою чинників, починаючи від впливу грунтово - кліматичних умов вирощування культур, сортових особливостей, раціонального використання добрив, агротехніки, зрошення, системи захисту від шкідників, хвороб і бур'янів, термінів і способів збирання, товарної обробки і, звичайно ж, способів і умов зберігання. Організація складування, на перший погляд, здається порівняно нескладної функцією, проте раціонально організувати комплекс робіт у складському приміщенні при відсутності спеціальних знань, як правило, не вдається.

В даний час ринок складської нерухомості активно розвивається, що поступово приводить до збільшення частки якісних площ. Наявність складського приміщення будь-якого підприємства - важливий фактор логістики товару, саме тому потрібно здійснювати перебудову та модерніза- цію складів. Від цього залежить ефективність управління запасами [1].

Проектуючи рух товару на даному підприємстві, необхідно вирішити що буде доцільнішим, чи користуватися найманим складом або створювати власне складське господарство, де його розміщувати, скільки мати складів. Організація власного складу тягне за собою необхідність визначення складу та розміру його приміщень і технологічних зон, визначення потреби в обладнанні, необхідність розробки раціональної технології, а також вирішення ряду інших завдань, пов'язаних з обслуговуванням складських приміщень.

Розвиток складських технологій, у тому числі складських приміщень підприємства в данний час залежить від ефективності логістичних систем. [3].

Ефективність логістичної системи - показник, що характеризує якість роботи логістичної системи при заданому рівні логістичних витрат. З точки зору споживача, ефективність логістичної системи визначається в першу чергу двома показниками - якістю обслуговування і ціною обслуговування. Якість обслуговування в свою чергу є комплексним показником, що обчислюється за сукупністю критеріїв, склад яких може варіюватися від однієї системи до іншої. Найважливішим із цих критеріїв є здатність логістичної системи забезпечити доставку потрібного споживачеві товару в обумовлений термін і необхідному місці [4].

Метою даної курсової роботи є розкриття питання проектування та вдосконалення складського господарства на підприємстві групи компаній «VITAGRO».

Об'єктом дослідження виступає складький комплекс групи компаній «VITAGRO».

В якості предмета дослідження виступає процес проектування і вдосконалення складського господарства підприємства.

Для цього поставлені наступні завдання:

- розглянути теоретичні основи організації складського господарства;

- розглянути структуру складського господарства;

- провести розрахунок складських приміщень;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення складського господарства.

Курсова робота складається з двох розділів, вступу і висновку. У першому розділі курсової роботи розглядається поняття складського господарства, процес проектування складського господарства на підприємстві групи компаній «VITAGRO», а також організація роботи на складі та характеристикам підприємства.

Друга глава присвячена власне розрахунком складських приміщень на підприємстві і рекомендаціям щодо його вдосконалення та впровадження.



1. Теоретичні аспекти організації та вдосконалення проектування складської системи для підприємства

1.1 Сутність складських систем та загальні поняття, пов'язані з ними

Нестабільність ринкових відносин і економіки часто призводить до жорсткої конкурентної боротьби. Дана ситуація вимагає від кожного підприємства, фірми, компанії забезпечення найвищого рівня якості вироблених продуктів чи надання послуг. Інакше вона ризикує втратити позиції наринку. Однією з сучасних засобів досягнення результатів служить використання логістичного підходів до управління підприємством.

Сучасні господарські відносини, розвиток конкуренції зумовлюють необхідність нових підходів до матеріального забезпечення господарських процесів на підприємстві, що покликані забезпечити безперервність функціонування господарської одиниці. Умовою безперервного перебігу виробничих процесів на будь-якому підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Збільшення операцій із придбання, комплектації, відвантаження сировини, продукції, товарів та інших товарно-матеріальних цінностей вимагає забезпечення відповідними складськими площами. Дана ситуація вимагає розвитку та ефективного управління складським господарством. Організація процесу зберігання запасів необхідна насамперед тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються у часі. Таким чином, у сучасних умовах господарювання виникає необхідність визначення економічного змісту складського господарства та забезпечення руху товарно-матеріальних цінностей у його межах, що зумовлює актуалізацію наукових досліджень у даному напрямі.

Складська система підприємства - це система, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій із перетворення матеріальних потоків. Ця система є складовою виробничо-збутової системи підприємства. Потрібно, щоб система при наявності складів функціонувала економічно ефективніше, ніж без них, тому важливо вирішити такі питання: рішення про необхідність складу; вибір між організацією власного складу й використанням загального; визначення загальної кількості складів; визначення розміру кожного складу й місця його розташування; вибір схеми й організація процесу складування. Рішення про те, чи потрібний склад взагалі або більш вигідно здійснювати прямі поставки, приймається на основі прорахунку економічних наслідків обох варіантів і їхнього зіставлення.

Сучасний склад - це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру та виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки та розподілу вантажів між споживачами. Склади є одним із найважливіших елементів логістичної системи. Об'єктивна необхідність у спеціально обладнаних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного та закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості різноманітних видів складів.

Класифікація складів:

1. За розмірами складів: невеликі (загальна площа в декілька сотень кв. м); склади - гіганти (в сотні тисяч кв. м).

2. За конструктивними ознаками: закриті (розміщені в окремих приміщеннях); напівзакриті; відкриті.

3. За характером діяльності: матеріальні (постачальницькі) склади; внутрішньовиробничі (міжцехові та внутрішньоцехові); збутові.

4. За формою власності: колективного користування; індивідуального користування.

5. За призначенням вантажів: склади продукції виробничо-технічного призначення; склади товарів народного споживання.

6. За ступенем автоматизації: немеханізовані; комплексно-механізовані; автоматизовані; автоматичні.

7. За можливістю доставки та вивозу вантажу: пристанційні або портові; прирейкові; глибинні.

8. За видом та характером матеріальних цінностей, що зберігаються на складі: спеціалізовані; змішані або універсальні.

До основних функцій складів належать такі:

1. Перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту.

2. Приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей.

3. Унітизація та транспортування вантажів. Для скорочення транспортних витрат склад може здійснювати функцію об'єднання (унітизацію) невеликих партій для декількох замовників, до повного завантаження транспортного засобу.

4. Надання різноманітних послуг: підготовка товарів для продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування, перепакування та ін.); контроль за функціонуванням пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції, необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних послуг та ін.

Будь-який склад обробляє щонайменше три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний і внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості прибулого вантажу. Вихідний потік обумовлює необхідність навантаження на транспорт або відпустку на виробництво, внутрішній - необхідність переміщення вантажу всередині складу.

Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:

1) операції, що спрямовані на координацію роботи служби закупівлі;

2) операції, що безпосередньо пов'язані з переробкою вантажів та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутрішньоскладське транспортування, складування, комплектація, комісіонування замовлень, транспортування та експедирування замовлень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу);

3) операції, що направлені на координацію роботи служби продажу.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:

1) проводити раціональне планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективно використовувати простір складу при розміщенні обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;

3) використовувати універсальне обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;

4) мінімізувати маршрути внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснювати уніфікацію партій відвантажень та використовувати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;

6) максимально використовувати можливості інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.

Отже, склади є основною ланкою між виробниками і споживачами. Виділяють два основні види стратегічних користей складування - економічні та обслуговування [8]. Економічні користі складування створює за рахунок: консолідації відправлень - консолідуючий склад отримує від певної кількості виробників продукцію, що призначається певному замовнику, і формує із неї більшу змішану (консолідовану) партію відправлення. Отже, вигода в тому, що максимально скорочуються транспортні витрати, та в тому, що на майданчику для розвантаження замовника не виникає транспортних заторів; розукрупнення вантажу - на сортувальний термінал (склад розукрупнення) прибувають замовникам вантажі від виробників, які діляться складом на дрібніші партії згідно із замовленнями і відправляються кожному споживачу. Особливої уваги заслуговує й раціональна розбивка складських площ на певні ділянки. Така розбивка дозволяє забезпечити оптимальний процес переробки вантажів на складі при максимальному використанні наявних складських потужностей. Основним принципом ділення складської площі є виділення простору з урахуванням особливостей надходження товару, характеристики складської техніки для послідовного здійснення логістичних операцій вантажопереробки. Відтак, виділяють такі складські ділянки: розвантаження, приймальної експедиції; приймання; основного зберігання (стелажного й штабельного); комплектації замовлень; відвантаження.

При організації фасувальних робіт до складських ділянок включається ділянка фасування. Також виділяються зона експедиції приймання (для приймання вантажів тоді, коли склад не працює) і зона експедиції відправлення (для комплектації партій відвантаження). Розташування основних складських зон впливає на систему складування, внутрішньоскладські вантажопотоки, технології переробки вантажів, орієнтацію логістичного процесу й вибір видів складування.

Система складування включає такі складські підсистеми:

- вантажна одиниця;

- вид складування;

- обладнання з обслуговування складу;

- система комплектації;

- управління переміщенням вантажу;

- обробка інформації;

- конструктивні особливості будівель і споруд.

Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потоками та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

1.2 Основи проектування й організації складської системи

Проектування складу - складний багатоступінчастий процес. Він ведеться з урахуванням безлічі параметрів у взаємодії з замовником та будівельними проектними організаціями.

Мета проектування складу - розробка оптимальної технологічної схеми роботи складу на основі планованих вантажопотоків. Від того наскільки добре організована технологія роботи складу залежить успіх його роботи. Будівництво та оснащення сучасних складських комплексів необхідним обладнанням та технікою вимагає значних інвестицій. Тому дуже важливо ще до початку будівництва правильно провести проектування складу.

Розроблення проекту складського господарства передбачає проектування самого складу і обслуговуючої інфраструктури. Розробка проектних рішень ведеться для кожного складу, що входить у складську мережу. Проектування складу, як складної логістичної та техніко-економічної системи,здійснюється в два етапи:

1. Макропроектування (зовнішнє проектування) - етап, на якому вирішуються загальні питання створення складської системи, відбувається вибір і систематизація її функцій і цілей, орієнтованих на оптимізацію усієї логістичної системи, визначаються характеристики дії зовнішнього середовища на склад, встановлюються (на основі аналізу цих матеріалів) техніко-економічні вимоги до системи, вибираються вихідні параметри складу.

2. Мікропроектування - другий етап власне проектування складу полягає в розробці оптимальної системи складування з визначенням характеристик усіх підсистем і елементів і відповідно до цього - компонуючих рішень складських площ і об'ємно-планувальних рішень зони основного зберігання. Під час проектування складів усі параметри діляться на дві групи: вихідні дані для проектування та встановлені параметри складу.

Складська система виступає інтегрованою частиною будь-якої логістичної системи. Складування має важливе значення у формуванні рівня обслуговування, якого потребують споживачі при найменших загальних витратах. Вибір раціональної системи складування здійснюється в результаті виконання такої послідовності дій:

1) визначення стратегічної мети створення складської мережі, що залежить від функціональної діяльності складу в межах логістичної системи й установлює взаємозв'язок складу із зовнішнім середовищемзокрема із транспортними засобами;

2) визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи з обліком поставленої стратегічної мети, а також конструктивних особливостей складських приміщень;

3) визначення елементів кожної підсистеми складування з обліком технічних, технологічних й економічних обмежень, тобто узгодження технічних можливостей приміщення, призначеного під складування, характеристик складського встаткування, технології переробки вантажів і фінансових можливостей фірми;

4) розроблення різних комбінацій елементів системи складування з урахуванням їх сумісності;

5) проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоздатного варіанта організації системи складування на основі аналізу показників ефективності використання складських площ й об'ємів і величини наведених загальних логістичних витрат;

6) вибір раціонального варіанта системи складування. Оптимальним є варіант із максимальними значеннями показників ефективності використання складських площ й об'ємів при мінімальних загальних логістичних витратах.

Поняття «організація складського господарства» охоплює усі сторони роботи матеріальних складів та його експлуатації і включає у собі:

- діяльність складів зі своєчасного і ритмічного виконання планів постачання чи розподілу;

- чітку роботу складів з приймання, зберігання, відпустці і обліку тих матеріальних цінностей;

- організацію просування матеріалів з найменшими витратами від постачальників до споживачів;

- забезпечення необхідними площами для зберігання;

- оснащення стелажами, подйомно-транспортним та інших устаткуванням;

Проектування складу - це складний процес, на який впливають різні фактори, такі як:

1) Типи товарів;

2) Інтенсивність потоків товарів;

3) Типи використовуваного транспорту;

4) Розмірність і форма ділянки під будівництво;

5) Інфраструктура ділянки (наявність енергії, води, каналізації);

6) Місцезнаходження ділянки щодо транспортних магістралей;

7) Архітектурні обмеження;

8) Наявність на ділянці так званих обмежують факторів, таких як високовольтні магістралі, трубопроводи з водою або газом, спеціального зв'язку;

Ці та інші фактори, які не наведені у списку, мають різну ступінь впливу на створюваний склад. Вони проявляються на різних етапах процесу проектування, погодження та будівництва складу. Нехтування урахуванням цих факторів може призвести до дуже сумних наслідків:

- від неефективності роботи складу до накладення заборони органами місцевої влади на його будівництво та експлуатацію.

- роботу з змісту і ремонту іншого подібного начиння.

Процес ухвалення рішення на системі проектування й організації складського господарства складається з з трьох основних частин. У першому етапі визначити цілі організації складського господарства, проаналізувати параметри вантажопотоку і складських операцій, визначити критерії ефективного функціонування. Аналіз альтернативних варіантів усіх складових має здійснюватися у певному послідовності. Вибір оптимального варіанта системи загалом здійснюється з урахуванням техніко-економічній оцінки кожного їх. Організація нової чи реорганізація існуючого складського господарства повинна спиратися на визначені принципи.

Принцип підходу залежить від розгляді всіх елементів складської системи як взаємозалежних і взаємодіючих задля досягнення єдиної мети. Цей принцип передбачає логистичну координацію і інтеграцію, яка у розгляді складського господарства як невід'ємну частину системи вищого рівня.

Принцип економічної ефективності передбачає оцінку ефективністі складського господарства з погляду її внеску до ефективністі логістичної системи.

Принцип пріоритету технології - розгляд складської технології як відправної точки при побудові ефективної системи функціонування всього складського господарства. Технологія багато вчому визначає структуру і перелік учасників складських процесів. Зміни у технології можуть істотно змінити структуру процесів, тривалість їх здійснення, структуру взаємозв'язків, послідовність операцій та процедур.

Принцип оптимальної побудови - досягнення оптимальних рівнів технічного оснащення, інформаційного забезпечення, побудови організаційної структури та кваліфікації персоналу.

Принцип єдиного інформаційного простору - передбачає інтеграцію інформаційних потоків, що виникають у процесі функціонування складського господарства. Створення єдиного інформаційного простору дозволить істотно скоротити забезпечення складських технологічних процесів і доступність інформації споживачами послуг.

Принцип загального управління - надання послуг з єдиною метою оптимізації ризиків споживачів шляхом забезпечення співвідношення їхніх якості, оптимізації витрат за складську обробку [6].

Перед початком планування складської системи необхідно визначити низку рамкових умов. Для вироблення стратегії проекту необхідно мати повне уявлення з таких питань:

- підприємницький задум: мета, вихідна точка (нове будівництво, реконструкція, переоснащення, які кошти вживатись і іншого подібного начиння);

- концепція розташування, план забудови, архітектурно-планувальні рішення, обмеження з будівництва та іншого подібного начиння;

- маркетингова концепція: які товари та вантажі, скільки і як надходити, оброблятися і відвантажуватися тощо;

- фінансові та вартісні цілі й параметри;

- транспортні зв'язку й маршрути, види використовуваного для доставки товарів транспорту, й іншого подібного начиння.

Тому стратегія проектування складського господарства включає вирішення завдань прогнозування, кооперації, спеціалізації за продукцію, будівництва та фінансуванню.

Прогнозування вантажообігу передбачає визначення кількості і номенклатури матеріально-технічних ресурсів, які доставлятися і відвантажуватися зі складу з урахуванням пропускну здатність складу, наявністьпогрузоразгрузочного чи іншого складського устаткування. Прогноз складає основі проведених маркетингових досліджень, дозволяють визначити співвідношення попиту й пропозиції за групами оброблюваної складі продукції. Прогнозований вантажообіг визначає основні розміри складу.

Розміщення складів ввозяться залежність від прогнозування товарообігу, розширення ринків. Для зручності здійснення складських операцій місце розташування об'єктів під будівництво вибирається, зазвичай, поблизу транспортних артерій - залізничних, водних, автомобільних.

Спеціалізація з продукції передбачає поділ номенклатури береженої продукції між різними об'єктами, мають відповідні навантажувально-розвантажувальні механізми, технологічні устрою, відпрацьовані технологічні процеси приймання і відпустки різної продукції споживачам.

Кооперація між складськими об'єктами залежить від розподілі робіт з обробці вантажопотоку між складськими об'єктами. Кооперація, з одного боку, дозволяє оперативно маневрувати ресурсами, що потенційно можуть не мати попиту одному місці і одночасно користуватися й попитом за іншими. З іншого боку, кооперація дозволяє знизити видатки обробку та підготовку матеріально-технічних ресурсів до споживання.

Фінансування діяльності полягає в результатах досліджень, і економічних розрахунків у області витрат з всіх ланок логістичній ланцюга. Витрати з кожної складської операції старанно аналізуються, їхній розмір прогнозується на майбутні періоди діяльності складського об'єкта. У цьому фінансування включає видатки розробки у сфері вдосконалення складського господарства, дозволяють знижувати сукупні витрати.

При проектуванні складу необхідно визначити критерії проектування. Вони, передусім, пов'язані з обмеженими фізичними характеристиками складських приміщенні і рухом вантажопотоків. Уся інформацію про складованих вантажах, динаміці надходження, і вивезення товару зі складу, про організаційної і управлінською стратегії сприймається як планова чи базова. Ці показники відбивають вимоги до запланованої системи складу та визначають організацію. Приблизний перелік критеріїв і їх характеризуючих показників представлено таблиці 1 [7].



Таблиця 1

Сукупність основних критеріїв для проектування складу

Тип критеріїв	Показник
Технічні	Показники площі; Показники обсягу; Трудомісткість процесів (робота персоналові та механізмів); Потрібна кількість механізмів; Потрібна кількість персоналу.
Економічні	Обсяг інвестицій; Експлуатаційні витрати (на рік); 3атрати на обробку одиниці вантажу.
Інші	Надійність роботи; Гнучкість; Можливість розширення.

Виходячи з вищесказаного, можна визначити умови ефективного функціонування складу як елемента логістичної системи.

1. Склад повинен розглядатися не ізольовано, а як елемент логістичної системи. Ефективність функціонування складу повинна відповідати інтересам ефективного функціонування логістичної системи в цілому.

2. Необхідно враховувати взаємодії і взаємини складу як на рівні всієї логістичної системи (зовнішнього середовища оточення), так і всередині суб'єкта логістичної системи, чиєю матеріально-технічною базою він є.

3. Необхідно пов'язати технічні і технологічні можливості руху матеріального потоку, що проходить через склад, із зовнішнім транспортом, а також безпосередніми постачальниками і покупцями.

4. Зниження витрат на складську обробку вантажів не повинно спричинити за собою зниження рівня обслуговування клієнтів.

5. Комплекс логістичних послуг, що надаються складами, повинен відповідати політиці фірми при обслуговуванні клієнтів.

6. Технічні і технологічні рішення на складі повинні виходити не з кон'юнктурних міркувань, а з логістичної необхідності і економічної доцільності.

7. Сучасний рівень розвитку логістичних систем передбачає автоматизовану систему управління інформаційними потоками незалежно від рівня технічної оснащеності самого складу.

8. Для зниження трудовитрат, пов'язаних з документообігом, доцільно передбачити єдиний підхід до документації між усіма учасниками логістичної системи.

9. Для автоматизації інформаційних потоків в логістичній системі і на складі доцільно впровадження штрихового кодування вантажу

1.3 Історична довідка і загальна характеристика Групи компаній «VITAGRO»

Відлік історії Групи компаній «VITAGRO» починається зі створення в 1999 році приватного підприємства «Промислова компанія», яке на першому етапі своєї діяльності займалося торгівлею паливно-мастильними матеріалами.

У 2001 році приватне підприємство «Промислова компанія» розширило сферу своєї діяльності та почало надавати сільськогосподарським підприємствам Хмельницької області послуги з обробітку землі сільськогосподарською технікою та перевезень вантажів.

В березні 2004 року було засновано приватне підприємство «Агропром», головним вектором діяльності якого стала реалізація засобів захисту рослин, а також дистрибуція насіння озимих, ярих та технічних культур.

В жовтні 2004 року було засновано приватне підприємство «Аграрна компанія 2004».

Розпочавши свою діяльність в с. Попівці Волочиського району Хмельницької області, де оброблялося 1200 га, вже в 2007 році приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» збільшило свої посівні площі майже до 3000 га.

У 2008 році до приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» було приєднано приватне підприємство «Чемеровецька продовольча компанія», яке здійснювало обробіток землі на території Івахновецької та Свіршковецької сільської ради Чемеровецького району. Таке приєднання збільшило площу сільськогосподарських угідь ПП «Аграрна компанія 2004» майже вдвічі до 8000 га.

У 2012 році створюється ТОВ "Агрохімічна компанія "VITAGRO", яка продовжує розвивати на ринку України діяльність ПП "Агропром".

Протягом 2009-2014 років ПП «Аграрна компанія 2004» було проведено активну роботу по приєданню сільськогосподарських підприємств Волочиського, Городоцького, Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Хмельницького , Ярмолинецького, Ізяславського та Полонського районів Хмельницької області, Борщівського району Тернопільської області.

За рахунок приєднаних земельних ділянок, площа ріллі Групи компаній «VITAGRO» збільшилась до 60 тис. га, що дало змогу вийти на ще вищий щабель розвитку бізнесу.

Щорічно збільшувати обсяги виробництва, запроваджувати новітні технології, реалізовувати інноваційні підходи до ведення аграрної справи, розбудовувати тваринницькі комплекси, зерносховища. Впровадження колосальних робіт з реконструкції старих приміщень, монтажу обладнання, підбору спеціалістів, завезення племінного поголів'я. реконструкція у молочних фермах, оновлення поголів'я ВРХ, збільшення його продуктивності.

Побудовано власний насіневий завод, для забезпечення високоякісним посівним матеріалом.

Постійно оновлюється машинно-тракторний парк, посівна та ґрунтообробна техніка. Усі роботи ідуть відповідно до графіків та агрономічних норм.

Всі ці заходи, за великим рахунком спрямовані на перспективу, на покращення рентабельності підприємства.

Компанія обробляє понад 60 тисяч гектарів землі.

Географічно підприємства корпорації розташовано у Хмельницькій, Тернопільській та Рівненьській областях.

Група компаній VITAGRO активно розвиває нові для себе напрямки сільського господарства - вирощування фруктів та овочів. Вирощування овочів: картоплі, цибулі, моркви, столового буряку, капусти, помідорів та огірків. Посаджено сливу, черешню, грушу та яблуню. Основними напрямками діяльності підприємств корпорації є:

· рослинництво: вирощування зернових, олійних і технічних культур;

· виробництво насіннєвого матеріалу;

· виробництво цукру;

· доробка та зберігання продукції (сучасні зерно- та фруктосховища);

Загальна чисельність працівників -- 4500 осіб.

Організаційна структура наведена на рисунку 1

Рис. 1. Організаційна структура групи компаній «VITAGRO»



Конкурентне середовище групи компаній «VITAGRO» в аграрному секторі економіки сьогодні гостро потребує докорінної модернізації існуючих методів, інструментів і механізмів управління на основі впровадження базових принципів ринкового господарювання з використанням сучасної методології, забезпечує результативність та економічну ефективність їх застосування в діяльності аграрних підприємств, галузей, комплексів. Один з таких принципів - конкуренція, яка забезпечує безперервний поступальний розвиток ринкових економічних систем, а також реальний селективний ефект, виражений в елімінації недобросовісних і неефективних учасників ринку. Конкуренція вважається найважливішим фактором успішного функціонування економіки, спонукає виробників безперервно вдосконалювати свій товар, що дає споживачам можливість найкращим чином задовольнити свої потреби. Вона також призводить до появи принципово нових засобів задоволення потреб людини. Відсутність же конкуренції загрожує консервацією сформованих взаємовідносин на ринку і призупинення розвитку економіки. Проте зміст конкуренції полягає не в тому, щоб знищити суперника, і не в тому, щоб компанії-суперники виснажували свої сили у війнах за споживача. Мета конкуренції полягає в забезпечені ефективного розвитку галузі і оптимальному задоволенні потреб ринку. З цього неминуче випливає висновок про те, що в компаніях-конкурентів є не тільки особисті, а й спільні інтереси. [6]

Група компаній «VITAGRO» займає одне із провідних місць в аграрному секторі країни. Однак існує велика конкуренція між аграрними підприємствами. Щоб тримати позиції в конкурентному середовищі в сучасних умовах, компанія стає об'єктом стратегічного управління, що забезпечить результативність та ефективність керованих конкурентних процесів. Використання конкуренції в якості базового елемента організації господарської діяльності аграрного сектора, дана компанія повинна мати кількісні цілі, виражені в прирості результативності та ефективності господарської системи, що можливо лише на основі створення та постійної модернізації конкурентного середовища як носія конкурентних відносин. Проблемою є створення такого Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку конкурентного середовища, яке б забезпечувало учасникам реальні стимули: до підвищення ефективності використання ресурсів, що забезпечить стрімко зростаючий рівень добробуту нації; зростання обсягів виробництва найважливіших видів продукції; забезпечення економічної ефективності та конкурентоспроможності учасників конкурентного середовища; впровадження інновацій і вдосконалення державного регулювання [19].

Слід брати до уваги, що на конкурентоспроможність впливає досягнутий рівень розвитку: конкуренція на основі факторів виробництва; конкуренція на основі інвестицій; конкуренція на основі нововведень; конкуренція на основі інтеграційних процесів. [21]

Висновки до розділу 1

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки. По-перше, при розкритті значення складського господарства для суб'єктів господарювання визначено, що наявність складів є необхідною запорукою для проведення нормальної господарської діяльності.

По-друге, можна визначити трактування поняття складу, під яким розуміється складна технічна споруда, спеціальний пристрій, будівля з наявним технологічним обладнанням, що забезпечує розміщення та приймання товарно-матеріальних цінностей і технічних засобів, їх безперебійний та раціональний розподіл між споживачами з урахуванням якості матеріалопотоків. Склад повинен розглядатися не ізольовано, а як елемент логістичної системи. Ефективність функціонування складу повинна відповідати інтересам ефективного функціонування логістичної системи в цілому. Необхідно враховувати взаємодії і взаємини складу як на рівні всієї логістичної системи (зовнішнього середовища оточення), так і всередині суб'єкта логістичної системи, чиєю матеріально-технічною базою він є.

По-третє, проектування складу - це складний процес, на який впливають різні фактори, такі як: інтенсивність потоків товарів, типи використовуваного транспорту, розмірність і форма ділянки під будівництво, інфраструктура ділянки (наявність енергії, води, каналізації), місцезнаходження ділянки щодо транспортних магістралей, архітектурні обмеження. Ці та інші фактори, які не наведені всписку, мають різну ступінь впливу на створюваний склад. Вони проявляються на різних етапах процесу проектування.



Розділ 2. Рекомендації щодо проектування складської системи для підприємства групи команій «VITAGRO»

2.1 Обгрунтування та розрахунок основних параметрів складу і показників ефективності роботи

Група компаній «VITAGRO» займає одне із провідних місць в аграрному секторі країни. Вона активно розвиває нові для себе напрямки сільського господарства - вирощування фруктів та овочів. Ця діяльність вимагає розвитку та ефективного управління складським господарством, а саме складський комплекс сільськогосподарського призначення.

До складського комплексу сільськогосподарського призначення входять зерносховища для фуражного, продовольчого та насіннєвого зерна, склади для концентрованих кормів, кукурузосховища, овочесховища для картоплі, капусти, цибулі та коренеплодів, матеріальний склад, склад грубих кормів, зерносушарка, ваговій навіс.

Складські будівлі зазвичай розміщують у дороги, що зв'язує виробничу зону з полями, житловою зоною і виробничими комплексами по переробці зернових культур, овочів і фруктів. До всіх будівель складського комплексу повинні бути забезпечені вільні під'їзди для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій. Зерносклади, овочесховища і фруктосховища розміщують на добре провітрюваних сухих земельних ділянках з найвищим рівнем ґрунтових вод не менше 1,5 м від поверхні землі.

Овочесховища - заглиблення або надземні будівлі прямокутної конфігурації без природного освітлення. Овочесховищем називають будівлю або споруду, призначене для зберігання свіжих овочів. Сучасні овочесховища різниться по ряду ознак: видам продукції, що зберігається, призначенням, способам складування продукції при зберіганні (розсипом (навалом), в тарі), способам створення мікроклімату при зберіганні.

Зокрема, стелажі і штабеля для зберігання картоплі і овочів розміщують уздовж поздовжнього проходу. Вхідні тамбури обладнають утепленими (зовнішніми) і гратчастими (внутрішніми) дверима. Будинки - сховища мають неповний або повний каркас. Зовнішні степи можна робити з цегли, бетонних блоків, великих панелей; покриття - поєднане по збірних залізобетонних плит з рулонної покрівлею; підлоги в проходах і проїздах - бетонні або асфальтобетонні, в засіках - грунтові. Необхідний температурно-вологісний режим в приміщеннях сховищ підтримується опалювально-вентиляційною системою.

На спорудження таких овочесховищ від створення проекту до введення об'єкта в експлуатацію потрібно від декількох місяців до року.

Розглянемо деякі варіанти рекомендованих споруд для застосування їх в якості овочесховищ. Багато проектно-конструкторських та будівельних організацій вважають будівництво овочесховищ на базі безкаркасних арочних споруд оптимальним рішенням ( Рис. 2).

Рис. 2. Заглиблене овочесховище: 1 - стрічковий фундамент; 2 - колона; 3 - утеплене покриття; 4 - прогін; 5 - цегляна стіна; 6 - грунтова відсипання; 7 - утеплення

За технічним завданням замовника овочесховище може бути обладнано додатковими внутрішніми підпірними стінками, застосування яких дозволяє значно збільшити обсяг збережених овочів при навальний способі зберігання.

Безкаркасні арочні будівлі та споруди мають ряд переваг, у тому числі низьку вартість будівлі, герметичність і довговічність, мінімальні терміни будівництва. У цих спорудах повністю відсутні колони, балки і опорні ферми, причому міцність і жорсткість несучих конструкцій повністю зберігаються. Для створення необхідного температурного режиму всередині будівлі застосовуються навісні повітроохолоджувачі з фреоновими холодильними агрегатами. [20]

Враховуючи вищеказане, далі розрахуємо основні параметри складу для овочів групи команій «VITAGRO»

Загальна площа складу:

(2.1)

де: - загальна площа складу, м²;

-вантажна площа, тобто площа зайнята безпосередньо під товаром, що зберігається (стелажами, штабелями та іншими приладами для зберігання товарів), м² ;

-допоміжна площа, тобто площа зайнята проїздами та проходами, м²;

-площа ділянки приймання, м²;

-площа ділянки комплектування, м²;

-площа робочих місць, тобто площа в приміщенні складів, відведена для складських робітників, м²;

-площа приймальної експедиції, м²;

-площа відправної експедиції, м².

Вантажна площа :

(2.2)



Де: - емність складу;

- площа, необхідна для установки одного піддону, м², (=1,2 - при стелажному зберіганні)

-кількість ярусів укладання піддонів по висоті (кількість ярусів стелажів).

Допоміжна площа та площа ділянки комплектування замовлень

при зберіганні продовольчих товарів:

(2.3)

(2.4)

Площа ділянки приймання:

(2.5)

Де: К - коефіцієнт, що враховує проходи та проїзди для транспорту, відступи від стель та приборів опалення (К = 2,3).

Площа приймальної експедиції :

(2.6)

Де: - кількість діб перебування вантажу в приймальній експедиції, діб;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажопотоку на склад;

- навантаження на 1 м² площі встановлення вантажу при висоті укладання 1 м, т/м²;

- висота укладання вантажу в приймальній експедиції (висота вантажної складської одиниці);

- коефіцієнт використання площі приймальної експедиції (= 0,3).

(2.7)

Де: - допустима висота укладання вантажу на піддоні,м;

- об`ємна маса вантажу, т/м³.

Аналогічно розраховується площа відправної експедиції:

(2.8)

Де: - кількість діб перебування вантажу у відправній експедиції, діб;

коефіцієнт нерівномірності відправлення вантажопотоку зі складу 0.9;

- навантаження на 1 м² площі встановлення вантажу при висоті укладання 1 м, т/м²;

- висота укладання вантажу у відправній експедиції ;

- коефіцієнт використання площі відправної експедиції ( = 0,5).

Площа робочих місць :

(2.9)

де: - нормативна площа на 1 особу, м²;

- кількість працівників, осіб.

При штаті до трьох чоловік площа робочих місць приймається 5,0 м²/чол., від трьох до п'яти - 4,0 м²/чол., при штаті більше п'яти - по 3,25 м²/чол.

Кількість працівників складу (вантажники, водії підйомно-транспортних механізмів, комірники):

(2.10)

Де: - норма часу на один умовний піддон або 1 тонну перероблюваного вантажу для конкретного виду робіт, що виконується одним робітником, чол./год (= 0,144 чол./год);

- Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

обсяг перероблюваних вантажів за зміну на кожній операції технологічного процесу, тонн:

(2.11)

К₁ - коефіцієнт неврахованих робіт і додаткових операцій з вантажами (К₁ = 1,1);

К₂ - коефіцієнт, що враховує співробітників у відпустці або на лікарняному (К₂ = 1,14).

-тривалість зміни, год.

конкурентоспроможний складський бізнес план



Таблиця 2

Технологічні зони складу

	Площа ділянки, м2	У % до загальної площі складу
Вантажна площа	192,56	21
Допоміжна площа	211,816	26.2
Ділянка приймання	119,45	15.8
Ділянка комплектування	17,647	2.6
Площа робочих місць	5	0.7
Приймальна експедиція	212,79	28.9
Відправна експедиція	45,66	4.8
Загальна площа складу	806.526	100

Розрахунок показників використання складських приміщень

До показників використання складських приміщень відносять:

· коефіцієнт використання площі складу ();

· коефіцієнт використання об`єму складу ();

· навантаження на м² складських приміщень ();

· вантажонапруженість 1 м² площі складу ().

Коефіцієнт використання площі складу визначається відношенням площі складування () до загальної площі складу ():

(2.12)

Коефіцієнт використання об`єму складу визначається відношенням вантажного об`єму () до загального об`єму складу ():

(2.13)

де: - вантажний (корисний) об'єм, що визначається добутком вантажної площі на висоту складування (тобто висоту стелажів);

- загальний об'єм складу, що визначається добутком загальної площі на основну висоту приміщення складу .

Висота стелажу визначається добутком висоти ярусу стелажу () на кількість ярусів ():

(2.14)

Навантаження на1 м² площі складу визначається відношенням ємності складу () до загальної площі складу, т/м²:

(2.15)

Вантажонапруженість 1 м² площі складу визначається, т/м²:

(2.16)

де: - річний вантажообіг складу,т.

Визначення габаритів складу виконується за умов заданої загальної площі, тобто:



де: - довжина складу, м;

- ширина складу, м.

- площа складу, м² ().

Орієнтовна довжина складу може бути визначена:

(2.17)

Довжина складу має бути більше або дорівнювати довжині фронту навантажувально-розвантажувальних робіт . і кратна 12,0 м (по типових проектах довжина складської будівлі складає 72, 144, 216 або 288 м).

Отже довжина складу округлюється до найближчого значення:

Площа складу за уточненими значеннями:

(2.18)

=864 м²

Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів складів визначається за єдиною для всіх засобів механізації формулою:

(2.19)

де: - обсяг робіт, що виконуються за допомогою підйомно-транспортного устаткування за визначений період часу, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження вантажопотоку на склад;

- експлуатаційна продуктивність підйомно-транспортного устаткування, т/год;

- кількість циклів протягом години;

- коефіцієнт використання техніки за розрахунковий період часу (=0,8).

Час циклу різних машин визначається по-різному з урахуванням особливостей машин, технології переробки вантажів і планування складського комплексу.

Середній час циклу електронавантажувача:

(2.20)

Де: - час захвату вантажу на початку циклу, хв. ( = 20.0 с. = 0.3хв);

, - середня висота підйому вилкового вантажозахвату навантажувача при прийманні вантажу на початку циклу та при встановленні в кінці циклу, м;

- середня відстань транспортування вантажу в циклі, м;

, - швидкість підйому вантажозахвату і руху електронавантажувача, м/хв;

- час встановлення вантажу наприкінці циклу. (= 15,0 с = 0.25 хв).

Середня відстань транспортування вантажу в циклі:

(2.21)

Де: - максимальна та мінімальна відстань переміщення вантажу навантажувачем, м (встановлюється відповідно планування складу).

Аналогічно визначаються середні величини підйому вантажу та.

Годинна продуктивність ПТМ періодичної дії визначається, т/год:

(2.22)

Де: - номінальна вантажопідйомність механізму,т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності механізму (визначається як відношення фактичного завантаження механізму до його номінальної вантажопідйомності);

- тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача, хв.

Кількість циклів протягом години:

(2.23)

Де: - кількість хвилин в годині;

- середній час виконання 1-го циклу,хв.

Площа окремих охолоджуваних і неохолоджуваних приміщень можна розраховувати за нормативними даними, по питомому навантаженні на 1 м² вантажної площі підлоги і по площі, займаної обладнанням.

Важливо те, що продукцію слід розмістити на складі з розрахунками відповідно до максимальної виробничої потужністю основних фондів підприємства. З іншого боку, слід зазначити незначний рівень навантаження на 1 м².

Тепер розрахуємо основні показники ефективності функціонування складу:

1) Вантажооборот складу (т) - натуральний об'ємний показник роботи складу (бази, підприємства тощо), що показує кількість сировини, яка відправлена у виробництво за певний період часу:

Р = Т_про/З_зр=486983/19913=24,45 т

2) Собівартість складської переробки (крб. на 1 т вантажу):

З = Р_е / Р = 54396,6/24,45 = 2224,81

3) Коефіцієнт використання складської площі:

а = P.S_{підлогу} / P.S_общ = 1005,2/1553 = 0,65

4) Оборот складу:

ПО = Т /t^xp_порівн = 30/3,8 = 7,89

Це те, що:

t^xp_порівн = t*q / Q = (97396,6*4+243491,5*3+146094,9*5) / 486983 = 3,8

5) Оборачиваемость складу - величина, зворотна тривалості обороту:

До_про = Про/Т*Q _общ = 486983/30*62433,7 = 0,26 [22]

Ефективність функціонування складу залежить не лише від розрахунку основних показників, а вона закладається на етапі проектування складської системи. Для цього в процесі прийняття об'ємно-планувальних рішень слід обгрунтувати та виконати такі вимоги:

1. При виборі основних параметрів складських зон необхідно виходити із специфіки номенклатури перероблюваного вантажу, особливостей поставки на склад (виду транспортних засобів, розмірів партії, зовнішнього товароносителя, частоти поставки) та зі складу (розміру партії замовлення, числа асортиментних позицій в замовленні, частоти відправки замовлення кожного клієнта, числа замовлень і т.д.).

2. Розташування складських зон по відношенню один до одного має забезпечувати послідовне здійснення операцій технологічного процесу.

3. Розвантажувально-навантажувальна фронт розробляється з урахуванням видів і характеристик транспортних засобів та інтенсивності вхідних і вихідних потоків.

4. При роботі з різними типами транспортних засобів (залізничні, автомобільні та ін) зони розвантаження і відвантаження розташовані з протилежних сторін складу.

5. Зона розвантаження повинна знаходитися в безпосередній близькості до експедиції приймання і складській зоні приймання.

6. Зона приймання, що примикає до зони зберігання, повинна мати місця для тимчасового зберігання товару до повної його приймання і реєстрації.

7. Зона основного зберігання оснащується відповідним технологічним обладнанням, яке вибирається з урахуванням специфіки товару, його вартості, партії поставки, особливостей комплектації і т.д.

8. Проходи і проїзди в зоні зберігання визначаються згідно з застосовуваними підйомно-транспортними засобами.

9. Розміщення технологічного обладнання в просторі складу повинно забезпечувати не тільки максимальне використання площ, але і максимальне використання висоти складу.

10. Зона комплектації повинна бути оснащена обладнанням з урахуванням особливостей самого товару та обраної системи комісіонування.

11. Зона комплектації повинна забезпечувати рух вантажопотоку в експедиції відправлення або до розвантажувальної рампи, тому розташування її передбачає безпосередню близкість з вказаними зонами.

12. Експедиція відправки повинна мати прямий вихід до місць відвантаження.

13. Розвантажувальна рампа повинна забезпечувати механічну обробку вантажу при відправці замовлення на будь-який вид транспортного засобу.

2.2 Розробка бізнес-плану складу та алгоритму його впровадження

В умовах ринкової системи господарювання бізнес-план - це активний робочий інструмент управління,відправний пункт усієї планової і виконавчої діяльності підприємства. Бізнес план дає можливість контролювати оцінювати і аналізувати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявити відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Бізнес в області зберігання овочів в нашій країні досить прибутковий. Перспективність даного проекту полягає в тому, що період його окупності складе 2 роки. Реалізація овочі значно зросла в 2015 році. Основною проблемою є збереження продукції в зимовий період, коли немає врожаю. Спираючись на висновки експертів з питання споживчого попиту на овочі, можна зробити висновок, що організація діяльності овочесховища - прибутковий бізнес.

...