Проектування складської системи

Метою реалізації проекту є організація роботи овочесховища потужністю одноразового зберігання 2000 т продукції.

Основні вимоги, що висуваються до сучасних складів-овочесховищ:

- місце розташування - в місцях з гарною транспортною доступністю, поблизу міст / населених пунктів і ринків споживання;

- можливість зберігання різних плодоовочевих культур, з різними термінами і умовами зберігання;

- сучасні технологій зберігання (автоматизація середовища зберігання, контроль оптимального теплового режиму зберігання продукції, автоматизована, вентиляційна система і т.д.).

Реалізація даного проекту передбачає будівництво овочесховища, яке буде відповідати всім перерахованим вище вимогам, а продукція, яка буде реалізовуватися зможе задовольнити попит на високоякісні овочі.

Основними завданнями проекту є:

- Створення конкурентоспроможного підприємства зі зберігання овочів;

- Реалізація високоякісної сільськогосподарської продукції;

- Забезпечення тривалого зберігання реалізованим овочам зі збереженням їх високої якості;

- Задоволення споживчого попиту на високоякісні овочі в зимовий і весняний період;

- Освоєння нових ринків збуту;

- Отримання високих фінансових результатів;

- Збільшення ринкової вартості підприємства.

Таким чином, реалізація проекту дозволить:

- вийти і завоювати позиції на овочевому ринку України;

- отримати прибуток від реалізації високоякісних овочів;

- задовольнити споживчий попит в аспекті асортименту запропонованої продукції.

Загальна вартість проекту по організації спеціалізованого сільськогосподарського підприємства становить 5000000 грн.

Фінансування проекту передбачається з таких джерел:

1. Власний капітал - 2528050,00 грн.

2. Позикові кошти - 2471950,00 грн.

Реалізація проекту розрахована на 1,8 ріку. Кредит береться в банку 01.03.2018 р терміном на 5 років (60 місяців) при розрахунковій ставкою 25% річних. Виплата відсотків проводиться регулярними щомісячними платежами. Відстрочок по виплатах немає. Повернення кредиту здійснюється рівними частками щомісяця.Даний бізнес-план проекту - це поетапний опис процесу організації діяльності овочесховища:

Етап 1. Укладення кредитного договору з банком, отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок організації.

Початок етапу: 01.03.2018 р

Кінець етапу: 15.04.2018 р

Тривалість етапу: 1,5 місяці.

Даний етап є одним з найважливіших, оскільки визначає фактичний момент початку запуску проекту. Запланований кредит складе 2471950,00 грн.

Етап 2. Зведення ангара овочесховища, придбання обладнання.

Початок етапу: 15.04.2018 р

Кінець етапу: 15.07.2018 р

Тривалість етапу: 3 місяці

Вартість етапу: 1977560,00 грн.

Етап 3. Введення в експлуатацію:

- Найм і навчання персоналу.

- Поставка першої партії товару.

- Пуско-налагоджувальні роботи.

Початок етапу: 01.08.2014 р

Кінець етапу: 01.09.2014 р

Тривалість етапу: 1 місяць

Вартість етапу: 494390,00 грн.

План послідовності може коригуватися. Загальна чисельність персоналу при виході на планову потужність також складе 10 осіб: директор, бухгалтер, інженер, логіст, менеджер з продажу, менеджер по закупкам, технічний персонал, охоронець, прибиральниця. Передбачувана організаційна структура - лінійно-функціональна. Фонд оплати праці складе 95000,00 грн.

Розрахунок капітальних вкладень розраховується шляхом підсумовування витрат на будівництво овочесховища і витрат на придбання і монтаж обладнання та інших інвестиційних витрат :

- будівництво приміщення овочесховища обійдеться в 1730365,00 грн

- необхідне обладнання - 741585,00 грн;

- інші інвестиційні витрати, здійснені до введення овочесховища в експлуатацію: витрати на заробітну плату персоналу (з відрахуваннями), витрати на маркетинг, витрати на електрику, комунальні витрати. Сумарна величина інших інвестиційних витрат складає 494390,00 грн.

Буде проведено розміщення інформації про овочесховище і його продукції в ЗМІ та мережі Інтернет, поштова розсилка первинної інформації про продукцію, телефонні дзвінки і прямі контакти з потенційними клієнтами, участь в спеціалізованих сільськогосподарських виставках.

Період окупності бізнес-плану - це час, необхідний для покриття початкових інвестицій за рахунок чистого грошового потоку, що генерується інвестиційним проектом. Підсумковий простий період окупності інвестицій становить 20 місяців (1 рік і 8 місяців). Середня норма рентабельності проекту становить 76,27%. Таким чином, середньорічні надходження від його реалізації становлять значну частку величини початкових інвестицій. Чистий прибуток, отриманий за аналізований період, склала 4494 тис. грн.

Індекс прибутковості також розраховувався за період планування, тобто за 60 місяців. Внутрішня норма рентабельності проекту - 92,05% на рік або 7,7% на місяць.

2.3 Впровадження пропозицій що до покращення роботи складської системи для підприємства групи компаній «VITAGRO»

Для того шоб покращити роботу складської системи для підприємства групи компаній «VITAGRO», потрібно зробити чимало роботи, наприклад, скоротити витрат на утримання складського господарства та використовувати сучасі інформаційні рішення в системах управління складом.

Скорочення витрат на утримання складського господарства починається зі збору інформації. І від того, наскільки точно буде проведена ця операція, залежить успіх подальших дій. Тільки після проведення ретельного аналізу всіх витрат можна приступати до подальшого пошуку шляхів їх скорочення.

Витрати багато в чому визначаються характером операцій вироблених на складі. У процесі вивантаження і приймання матеріалів слід уникати зайвого їх накопичення в місцях прийому і не допускати кількісних і якісних втрат.

Сучасні інформаційні технології дозволяють реєструвати надходження та реалізацію товарно-матеріальних цінностей практично в режимі "on-line", що дозволяє управлінській системі реагувати на зміни в розмірах запасів в оптимальні строки. Така можливість реалізується завдяки потужним технічним засобам, зручному і гнучкому програмному забезпеченню, технологіям передачі даних, а також єдиній наскрізній і зручній системі кодування товарів. Найбільшою швидкістю і зручністю в цьому плані відзначаються системи штрих-кодування. Саме ця система є одним із варіантів покращення роботи запроектованого складу. Штрих-кодування - один з методів розпізнавання товарів. При надходженні на склад товару система управління присвоює йому свій штрих-код. Автоматичне отримання інформації з допомогою штрих-кодів може здійснюватися завдяки використанню декількох видів кодів:

1. код з прямокутним контуром - ITF-14 - може друкуватися не тільки на гладких поверхнях, використовується переважно для кодування товарних партій;

2. код 128 - використовується паралельно з іншими кодами для кодування додаткової інформації (номер партії, дата виготовлення, термін реалізації тощо);

3. код EAN - найчастіше використовується на товарах масового вжитку, складається з чотирьох частин, на основі яких можна визначити країну виробника, підприємства виробника, найменування товару а також проконтролювати правильність формування коду (з допомогою останньої контрольної цифри);

На сьогодні штрих-сканери поділяються між собою за принципом роботи: ручні та стаціонарні. У свою чергу, ручні сканери поділяються на: - ручні контактні; - ручні імідж-сканери; - ручні лазерні; - бездротові; - сканери, що вбудовуються [13]. З допомогою цього обладнання та програмного забезпечення зчитування кодів при придбанні чи реалізації товарів дозволяє відстежувати оперативні зміни розмірів запасів на складах.

Штрих-коди несуть всю необхідну інформацію, включаючи відомості, звідки надійшла продукція, куди прямує, сорт та місцезнаходження на складі. Штрих-коди слід нанести в проходах між стелажами із зазначенням інформації, яка продукція знаходиться в тому чи іншому місці і що там повинна розміщуватись. Ці штрих-коди можуть зчитуватися персоналом з близької відстані.

Отже, застосування штрих-кодування призведе до:

- скорочення тимчасових витрат на проведення інвентаризації;

- мінімізація трудових витрат;

- зменшення ймовірності несанкціонованого зникнення майна;

- позбавлення від неточностей при прийомі або вибутті основних засобів;

- виявлення прямих зловживань матеріально відповідальних осіб;

Ще одним варіантом удосконалення роботи нового складу є прискорення товарообігу є оптимізація схеми складування. На складі слід використовувати метод АВС: А - товари, які найбільш часто потрібні, розміщують в самій близькості від місць завантаження/розвантаження; В - товари які використовуються не так часто, як товари групи А, розміщуються в центрі складу; С - найменш запитувані товари розташовують на задніх ділянках.

Сьогодні дуже великою популярністю в логістиці, особливо в управлінні запасами, користується АВС-аналіз. Дійсно, він є простим і в той же час потужним інструментом аналізу, що дозволяє виявити об'єкти, що вимагають першочергової уваги, що особливо актуально при дефіциті управлінських ресурсів. Для того щоб мінімізувати ризик помилки, необхідно дотримуватися наступного алгоритму. АВС-аналіз являє собою наступну послідовність дій:

1. визначення мети аналізу;

2. визначення об'єктів аналізу;

3. визначення факторів для диференціації об'єктів аналізу;

4. формування інформаційного масиву для аналізу;

5. оцінка об'єктів аналізу по виділеним факторам;

6. ранжування показників;

7. поділ об'єктів на групи;

8. інтерпретація результатів аналізу (в рамках даної статті розглядатися не буде). [11]

Першим, ключовим етапом АВС-аналізу є визначення мети аналізу. Багато пропускають це дію, в результаті чого заходять в глухий кут. Важливо розуміти, що АВС-аналіз не є самоціллю, це всього лише інструмент, який при вмілому зверненні здатний дати певний результат. Одне і те ж безліч об'єктів аналізу буде розділено на групи по-різному, в залежності від мети аналізу. У свою чергу, результат аналізу повинен бути правильно інтерпретований, інакше ефект від його проведення зводиться до нуля.

Другим етапом АВС-аналізу є визначення об'єктів аналізу. Одну і ту ж задачу можна вирішувати за допомогою впливу на різні об'єкти управління, звичайно, найбільший результат дасть комплексний вплив. Наприклад, знизити запаси на складі компанії можна наступними шляхами:

а) переглянути обсяг та інтервал замовлення по товарах групи А, об'єкт аналізу асортиментні позиції

б) переглянути умови роботи або змінити постачальників групи А, об'єкт аналізу - поставщики компанії.

в) переглянути умови роботи з покупцями групи А, об'єкт аналізу покупці компанії,

г) проаналізувати складський запас і прийняти рішення про активізацію продажів по позиціях з наднормативним залишком, об'єкт аналізу - знову асортиментні позиції, але фактор буде іншим.

На третьому етапі АВС-аналізу необхідно визначити фактори, на основі яких буде відбуватися диференціація об'єктів аналізу. Даний етап нерозривно пов'язаний з другим: фактори визначаються обраними для аналізу об'єктами. В рамках попереднього прикладу можна визначити такі фактори:

а) об'єкт аналізу - асортиментні позиції, можливі чинники: обсяг продажів за собівартістю, обсяг продажів у кількісному вираженні, дохід від позиції, величина поточного або середнього залишку на складі.

б) об'єкт аналізу - поставщики компанії, можливі чинники: величина поточного або середнього залишку на складі в розрізі постачальників; обсяг оборотних коштів, вкладених в роботу з тим чи іншим постачальником (а так же розмір кредиту, що надається постачальником); прибутковість коштів, вкладених в роботу з постачальником.

в) об'єкт аналізу - покупці компанії, можливі чинники: обсяг продажів в розрізі покупців, дохід за кожним покупцем; обсяг дебіторської заборгованості.

Слід зазначити, що другий і третій етап є творчими. Наприклад, більшість людей, керуючи запасами, проводять АВС-аналіз по одному об'єкту (асортиментна позиція) і одного чинника (обсяг продажів), в той час як в нашому прикладі позначено безліч об'єктів і факторів аналізу. Очевидно, що багатофакторний аналіз дозволить прийняти більш зважене рішення.

Четвертим етапом є формування інформаційного масиву для аналізу. Сучасні інформаційні системи дозволяють без проблем сформувати необхідний масив інформації і навіть виконати всі наступні дії автоматично, природно, не без допомоги програмістів. Однак і на цьому етапі можна зіткнутися з труднощами, наприклад: визначення тимчасового інтервалу даних для аналізу, невідповідність даних реальному стану речей (наприклад, відсутність продажів по позиції в результаті дефіциту) і т.п.

На п'ятому і шостому етапах проводиться оцінка внеску кожного об'єкта в загальний результат, ранжування об'єктів в порядку убування виділеного фактора, а також розрахунок наростаючого підсумку частки об'єктів в загальній кількості у відсотках (далі в скороченні ДО - частка об'єктів) і вкладу цих об'єктів в загальний результат у відсотках (далі в скороченні ВР - внесок в результат). Це прості арифметичні операції, з якими не може виникнути будь-яких ускладнень. Наступним етапом є поділ об'єктів аналізу на групи.

Для здійснення оперативного контролю та догляду за товарами, швидкої їх обробки необхідно враховувати обсяг і порядок надходження товарів на склад, умови їх реалізації, правильне товарне сусідство і можливість повсякденного спостереження за їх збережність [20].

Для максимального задоволення потреб бізнесу необхідно автоматизувати склад і логістику. Від того, чи ефективно працюють логістика і склад, залежить ефективність роботи підприємства в цілому. На думку західних фахівців, правильне використання програмних продуктів в управлінні складським господарством є найактуальнішим моментом в організації складського господарства, яке приносить значні переваги. Правильний вибір системи залежить не лише від програмних можливостей, велику роль віді- грає те, наскільки правильно будуть адаптовані процеси на конкретному підприємстві з урахуванням специфіки всіх процедур і робіт. Програмне забезпечення та обладнання можуть використовуватися різними способами залежно від організації складського приміщення, особливостей товару та організації управління складським господарством підприємства.

Підприємства, які модернізують та автоматизують складські приміщення, повинні вирішити ряд питань: удосконалення виконання операцій на складі, зберігання та аналіз операцій із прийнятим, відвантажених товаром, а також відображення в зручному для операторів вигляді інформації про стан складу в реальному часі. Витрати на закупівлю та впровадження системи ав- томатизації складу повинні окупитися за один-півтора року роботи. Використання цієї системи принесе максимальний ефект, якщо систему вдасться адаптувати під вимоги та особливості виконання основних операцій конкретного складу.

Висновки до розділу 2

В другому розділі визначено, що для складування даного вантажу, а саме овочів, доцільно використати овочесховищ на базі безкаркасних арочних споруд. За технічним завданням овочесховище може бути обладнано додатковими внутрішніми підпірними стінками, застосування яких дозволяє значно збільшити обсяг збережених овочів при навальний способі зберігання.

Безкаркасні арочні будівлі та споруди мають ряд переваг, у тому числі низьку вартість будівлі, герметичність і довговічність, мінімальні терміни будівництва.

Загальна площа складу:

м².

Основні вимоги, що висуваються до сучасних складів-овочесховищ:

- місце розташування - в місцях з гарною транспортною доступністю, поблизу міст / населених пунктів і ринків споживання;

- можливість зберігання різних плодоовочевих культур, з різними термінами і умовами зберігання;

- сучасні технологій зберігання (автоматизація середовища зберігання, контроль оптимального теплового режиму зберігання продукції, автоматизована, вентиляційна система і т.д.).

Основними завданнями проекту є:

- Створення конкурентоспроможного підприємства зі зберігання овочів;

- Реалізація високоякісної сільськогосподарської продукції;

- Забезпечення тривалого зберігання реалізованим овочам зі збереженням їх високої якості;

- Задоволення споживчого попиту на високоякісні овочі в зимовий і весняний період;

- Освоєння нових ринків збуту;

- Отримання високих фінансових результатів;

- Збільшення ринкової вартості підприємства.

Таким чином, реалізація проекту дозволить:

- вийти і завоювати позиції на овочевому ринку України;

- отримати прибуток від реалізації високоякісних овочів;

- задовольнити споживчий попит в аспекті асортименту запропонованої продукції.

Загальна вартість проекту по організації спеціалізованого сільськогосподарського підприємства становить 5000000 грн.

Для того шоб покращити роботу складської системи для підприємства групи компаній «VITAGRO», потрібно зробити чимало роботи, наприклад, скоротити витрат на утримання складського господарства та використовувати сучасі інформаційні рішення в системах управління складом.



Висновок

Сільське господарство є дуже важливою галуззю матеріального виробництва яка забезпечує населення продуктами харчування, а промисловості -- сировиною.

Вирощування фруктів та овочів є одним з основних та пріоритетних напрямків діяльності групи компаній «VITAGRO».

При написанні курсової роботи розглянуті такі питання, як проектування та впровадження в дію складського господарства для зберігання овочів, та робота зі скорочення витрат на утримання складського господарства для підприємств групи компаній «VITAGRO».

Організація складського господарства є важливою ланкою в організації роботи даного підприємства. Ця діяльність пов'язана зі створенням короткочасних запасів, для утримання яких необхідний склад. Тому правильне його проектування, раціональне використання площ є першочеговим завданням.

Розрахунок складських площ проводився за питомим навантаженням на 1 м площі підлоги. Цей спосіб відрізняється простотою використання, що дозволяє скоротити можливі помилки в розрахунках. Для складування даного вантажу, а саме овочів, доцільно використати овочесховища на базі безкаркасних арочних споруд. За технічним завданням овочесховище може бути обладнано додатковими внутрішніми підпірними стінками, застосування яких дозволяє значно збільшити обсяг збережених овочів при навальний способі зберігання.

Основними завданнями проекту є:

- Створення конкурентоспроможного підприємства для зберігання овочів;

- Реалізація високоякісної сільськогосподарської продукції;

- Забезпечення тривалого зберігання реалізованим овочам зі збереженням їх високої якості;

- Задоволення споживчого попиту на високоякісні овочі в зимовий і весняний період;

- Освоєння нових ринків збуту;

- Отримання високих фінансових результатів;

- Збільшення ринкової вартості підприємства.

Таким чином, реалізація проекту дозволить:

- вийти і завоювати позиції на овочевому ринку України;

- отримати прибуток від реалізації високоякісних овочів;

- задовольнити споживчий попит в аспекті асортименту запропонованої продукції.

Коли склад буде побудований, то для його правильного функціонування, пропонується використовувати метод АВС-класифікації, що дозволить розкласти товари найбільш зручно для їх використання. Для легкого ведення обліку товарів на складі слід застосовувати штрих-кодування. Цей спосіб дозволяє скоротити часові витрати для визначення інформації про товар, включаючи відомості, звідки надійшла продукція, сорт та місцезнаходження на складі. Для максимального задоволення потреб даного бізнесу необхідно автоматизувати склад і логістику.

Узагальнюючи можна сказати, що дані способи і методи, представлені в курсовій роботі є найбільш оптимальними для вирішення такого завдання як проектування складу і його подальше функціонування в господарській організації.



Список використаної літератури

1. Акішина О.В. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва як об'єкт логістичних рішень / О.В. Акішина, Л.Р. Іванишин, Г.М. Мадріга // Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2004. ? №499. - С. 132-136.

2. Волгин В.В. Кладовщик: Устройство складов. Складские операции. Управление складом. Нормативные документы. 2-е изд. пераб. и доп. / В.В. Волгин - М.: Ось-89, 2013. - 320 с

3. Гаджинский А.М. Сучасний склад. Організація, технології, управління і логістика: навчальний посібник. М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005. 176 с.

4. Григорак М.Ю. Логістичне обслуговування: навч. посібник / М.Ю. Григорак, О.В. Карпунь. - К.: Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2008. - 160 c.

5. Голод Е.Е. Эффективность внедрения складских систем / Е.Е. Голод // Современный склад. - 2010. - №1 - С. 42-44

6. Дусаева Е. Управление конкурентоспособностью агропродукции / Е. Дусаева // Экономика сельского хозяйства. - 2003. - №4 - С. 22

7. Карп І.М. Роль інтегрованої логістики в управлінні підприємством / Карп І.М. // Актуаль- ні проблеми економіки, 2004. - №2. - С. 166-171.

8. Качуровський С.В. Системний підхід в логістиці складування АПК / С.В. Качуровський // Збірник наукових праць ВНАУ. - 2012. - №3 (69). - С. 93-99

9. Критерии качества логистического обслуживания [Електронний ресурс]

10. Ленова Ю.О. Оптимізація складської діяльності ТОВ «Фідлайф» / Ю.О. Ленова // Бізнес Інформ. - 2012.- №7 - С. 88-91

11. Любовина Д. Методика определения требуемого уровня автоматизации склада / Д. Любовина // Склад и техника. - 2008. - №5.

12. Манжосов Г.П. Сучасний склад: Організація й технологія. -- М.: КИА центр, 2003. --220 с.

13. Неруш Ю.М. Логістика: підручник для вузів / Держ. ін-т міжнародних відносин (ун-т) М-ва закордонних справ. -- М.: Проспект, 2006. --520 с.

14. Одарченко А.Н. Преимущества внедрения системы автоматизации склада на базе WMS / А.Н. Одарченко, Е.Б. Соколова // Бизнес Информ. - 2014. - №12 - С. 329-332.

15. С этой системой легко управлять даже огромным складом [Электронный ресурс]

16. Система складування в логістичній системі - [Електронний ресурс]

17. Степанов В.І. Логістика в товарознавстві: підручник для вузів. -- М.: Академія, 2007. --272 с.

18. Степанов В.І. Логістика: підручник для вузів. -- М.: Проспекта, 2006. - 488с.

19. Тиранський І.П. Складське підприємство у сучасних умовах / І.П. Тиранський, О.Б. Гірна, М.О. Довба // Вісник НУ «Львівська політехніка». - 2009. - №446. - С. 95-96.

20. «ТрансАгроЕкспорт» Сільське господарство і складські послуги. Класифікація складів. [Електронний ресурс]

21. Уотерман Р. Теория сотрудничества конкурентов / Р. Уотерман [сокр. пер. с англ.]

22. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектування транспортно-складського комплексу»: - група компаній «VITAGRO» - 2016.-155 ст.

Размещено на Allbest.ru

...