Обґрунтування напрямків з удосконалення фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Обґрунтування напрямків з удосконалення фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи

та судова фармація

кандидата фармацевтичних наук

Музика Тамара Федорівна

Харків, 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Толочко Валентин Михайлович, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри управління та економіки фармації.

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Немченко Алла Семенівна, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри організації та економіки фармації;

кандидат фармацевтичних наук, доцент Єрмоленко Тамара Іванівна, Харківський національний медичний університет, доцент кафедри фармакології та медичної рецептури.

Захист відбудеться «_____» _________ 201___ року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: вул. Пушкінська 53, м. Харків, 61002.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (вул. Блюхера, 4, м. Харків, 61168).

Автореферат розісланий «____» ____________ 201 ___ р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор фармацевтичних наук, професор Д.І. Дмитрієвський

Анотація

Музика Т.Ф. Обґрунтування напрямків з удосконалення фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. ? Національний фармацевтичний університет, Харків, 2012.

У дисертаційній роботі досліджені теоретичні засади здійснення ФЗ ЛПЗ, його загальні поняття та функції, етапи розвитку та формування, вплив на нього досвіду інших країн світу, сучасний стан його організації у ЛПЗ.

Розроблені наукові рекомендації з оптимізації здійснення ФЗ ЛПЗ шляхом класифікації ЛПЗ, логічного згрупування етапів його здійснення, узагальнення ФЗ, обґрунтування забезпеченості організаційних заходів фахівцями.

Науково обґрунтовано витрати на ФЗ ЛПЗ за різними організаційно-економічними схемами з порівнянням резервів їх виконання та фактичної вартості в умовах стаціонару деяких нозологій хвороб їх порівнянням з фінансованою вартістю за бюджетом.

Обґрунтовані організаційні заходи з кадрового забезпечення ФЗ ЛПЗ та запропоновано введення посади відповідальної особи з фармацевтичною освітою за організацію та виконання ФЗ ЛПЗ до штату ЛПЗ. Розроблено посадову інструкцію відповідальної особи за організацію та здійснення ФЗ ЛПЗ у сучасних умовах.

Ключові слова: фармацевтичне забезпечення, лікувально-профілактичні заклади, критерії діяльності, лікарські засоби, вироби медичного призначення, відповідальні особи, витрати.

Аннотация

Музыка Т.Ф. Обоснование направлений по усовершенствованию фармацевтического обеспечения лечебно-профилактических учреждений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - технология лекарств, организация фармацевтического дела и судебная фармация. - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2012.

В диссертационной работе исследованы теоретические основы осуществления фармацевтического обеспечения (ФО) отечественных лечебно-профилактических учреждений (ЛПУ), его общие понятия и функции, этапы развития и формирования, состояние и организация выполнения ФО в современных условиях. Проведены исследования ФО ЛПУ в странах ЕС, его особенности и отличия, определено, что ЛПУ самостоятельно не принимают решения по вопросам ФО стационарных больных. Эта деятельность разрешается только специалистам фармации: штатным сотрудникам ЛПУ, специалистам госпитальных аптек, что может иметь влияние на его развитие в Украине. На основании этого впервые комплексно обоснованы научно-практические основы по усовершенствованию ФО ЛПУ путем изучения его фактического состояния, расчета организационно-экономических составляющих, организационно-методического сопровождения и моделирования кадрового обеспечения ФО для апробации и практической реализации полученных результатов.

Обосновано уточнение трактовки понятия «фармацевтическое обеспечение лечебно-профилактических учреждений», предложено его использовать отдельно от общего понятия «фармацевтическое обеспечение» для однозначного понимания в исследованиях ФО.

Разработаны научные рекомендации по оптимизации выполнения ФО ЛПУ, логического группирования этапов его осуществления, обоснования выполнения специалистами организационных мероприятий.

Определены функции ФО, без которых невозможно его выполнение. Разработан алгоритм организационно-методического сопровождения ФО ЛПУ. Определены критерии влияния на выбор организационно-экономической схемы осуществления ФО ЛПУ.

Исследованы приоритеты ФО ЛПУ в современных условиях, среди которых выделены: целесообразность участия аптеки в организации и выполнении ФО на основе договорных отношений с ЛПУ, наличия аптеки в структуре ЛПУ или наличия в его штате специалиста фармации.

Исследованы особенности осуществления ФО ЛПУ при участии аптеки или без ее участия. Результаты исследований показали, что медицинский персонал на выполнение ФО использует значительную часть рабочего времени, что влияет на качество выполнения основных обязанностей.

Впервые проведено изучение затрат на ФО в условиях стационара при использовании его различных организационно-экономических схем, впервые определен относительный показатель затрат на ФО ЛПУ, благодаря которому рассчитаны фактические затраты ЛПУ на ФО и проведен сравнительный анализ этих затрат. Определены возможности покрытия таких затрат хозрасчетными аптеками и непосредственно ЛПУ.

Доказано, что присутствие в штате ЛПУ специалиста с фармацевтическим образованием является целесообразным не только для профессионального осуществления ФО, но и с экономической точки зрения. Благодаря наличию в штате ЛПУ должности специалиста с фармацевтическим образованием, уменьшается нагрузка на медицинский персонал по выполнению ФО и таким образом сокращаются дополнительные затраты за счет освобождения их рабочего времени по совместительству через показатель заработной платы.

На основании этого показателя разработан алгоритм расчета стоимости лекарственного обеспечения конкретной нозологии заболеваний на примере больных хирургического профиля.

Научно обоснованы методические основы по усовершенствованию организационно-экономических схем выполнения ФО ЛПУ в современных условиях. На основании проведенных исследований впервые разработан алгоритм организационно-методического сопровождения ФО ЛПУ. Установлены критерии влияния на выбор его оптимальной организационно-экономической схемы выполнения, на основании которых разработана классификация ЛПУ. Даны рекомендации администрации ЛПУ для оптимального выбора схемы ФЗ.

Обоснованы организационные мероприятия по кадровому обеспечению ФО ЛПУ и рекомендовано введение в штат ЛПУ ответственного лица с фармацевтическим образованием за организацию и выполнение ФО. Разработана должностная инструкция ответственного лица за организацию и выполнение ФО в современных условиях. Данная разработка дает возможность распределить нагрузку исполнителей ФО в условиях ЛПУ и конкретизировать ответственность за его выполнение.

Ключевые слова: фармацевтическое обеспечение, лечебно-профилактические учреждения, лекарственные средства, изделия медицинского назначения, критерии деятельности, ответственные лица, затраты.

фармацевтичний лікувальний витрата кошти

Annotation

Muzika T. F. Justification of development tendencies of pharmaceutical provision of medical institutions. - Manuscript.

The thesis for a Candidate of pharmaceutical sciences degree (Ph.D.) by specialty 15.00.01 - Drug technology, Pharmacy organization and Judicial Pharmacy. - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2012.

The theoretical bases of medical institutions pharmaceutical provision realization, its common concepts and functions, stages of development and formation, influence on it the experience of other countries, the modern condition of its organization in medical institutions have been investigated in the thesis.

The scientific guidelines in optimization of medical institutions pharmaceutical provision realization via classification of medical institutions, logical clustering of its realization stages, generalization of pharmaceutical provision, justification of organization activities staffing have been elaborated.

Costs for medical institutions pharmaceutical provision according to different organizational and economic schemes with comparison of its realization reserves and actual cost in the hospital conditions of some nosologies of diseases, its comparison with financial cost according to budget have been scientifically based.

The organizational approaches for peopleware of medical institutions pharmaceutical provision have been grounded and introduction in the staff of medical institutions the position of responsible person with pharmaceutical education for organization and realization of medical institutions pharmaceutical provision has been suggested. The job descriptions of organization and realization of medical institutions pharmaceutical provision responsible person in the modern conditions have been developed.

Key words: pharmaceutical provision, medical institutions, criteria of activity, medicines and medical purpose articles, responsible persons, costs.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливою складовою діяльності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) є організація їх фармацевтичного забезпечення (ФЗ), тобто комплекс професійних заходів, що охоплюють увесь шлях просування лікарських засобів (ЛЗ) і виробів медичного призначення (ВМП) - від постачальника до пацієнта - та спрямовані на ефективне лікування хворих і раціональне використання коштів ЛПЗ.

У сучасних умовах, незалежно від форми власності ЛПЗ, існує декілька організаційно-економічних схем ФЗ ЛПЗ, зокрема: через аптеки лікувальних закладів (АЛЗ), які є неприбутковими, з бюджетним фінансуванням; за участю госпрозрахункових лікарняних аптек (ЛА) і міжлікарняних аптек (МЛА); без участі аптеки, безпосередньо від виробників фармацевтичної продукції чи оптових фармацевтичних компаній.

Незважаючи на більш високий рівень професійного виконання та багаторічний досвід організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ через аптеки, останнім часом на практиці превалює організаційно-економічна схема ФЗ ЛПЗ без участі аптек. За такою схемою до ФЗ залучаються працівники ЛПЗ без фармацевтичної освіти, які виконують цю роботу за сумісництвом. Це призводить до зниження якості ФЗ та виникнення низки проблем. Тому організація ФЗ ЛПЗ за таких умов потребує поглибленого наукового дослідження з метою створення єдиних підходів до організації й здійснення ФЗ ЛПЗ, що запобігало б виникненню проблем та надавало можливість вибору тієї чи іншої схеми виконання залежно від рівня фінансування, обсягу ліжкового фонду та профілю ЛПЗ.

При цьому важливо враховувати, що якість ФЗ ЛПЗ не лише впливає на лікувальний процес стаціонарних хворих, а й має суттєве соціально-економічне значення для наукової і практичної фармації в цілому.

Вищевикладене обумовило напрямок дисертаційного дослідження, окреслило його мету й наукові завдання, актуальність і практичну доцільність з обґрунтування напрямків удосконалення ФЗ ЛПЗ на сучасному етапі розвитку охорони здоров'я. При їх формуванні спирались на наукові здобутки вчених з питань ФЗ населення і ЛПЗ, Л.В. Борисенко, Н.І. Брильової, О.П. Гудзенка, Б.П. Громовика, З.М. Мнушко, А.С. Немченко, Г.Л. Панфілової, Б.Л. Парновського, І.В. Пестун, М.С. Пономаренка, Р.С. Скулкової, А.І. Тенцової, В.М. Толочка та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою «Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації» (номер державної реєстрації 0103U000479) та Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України (протокол №56 від 17.12.2008 р.).

Метою дослідження стало обґрунтування напрямків з удосконалення ФЗ ЛПЗ на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи охорони здоров'я, фармацевтичної галузі шляхом з'ясування його фактичного стану, розрахунку організаційно-економічних складових, організаційно-методичного супроводу та кадрового забезпечення.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

проаналізувати історичні аспекти організації ФЗ ЛПЗ на різних етапах розвитку вітчизняної фармації та за кордоном;

вивчити стан сучасної організації ФЗ ЛПЗ в Україні;

дослідити особливості здійснення ФЗ ЛПЗ та проаналізувати його організаційно-економічні складові;

обґрунтувати організаційні заходи з удосконалення та підвищення ефективності ФЗ ЛПЗ;

дослідити фактичні витрати коштів на організацію і виконання ФЗ на прикладі окремих нозологій хвороб в умовах ЛПЗ;

розробити методичні засади з удосконалення організаційно-економічної складової ФЗ ЛПЗ у сучасних умовах;

створити алгоритм організаційно-методичного супроводу ФЗ ЛПЗ;

обґрунтувати організаційні заходи з кадрового забезпечення ФЗ ЛПЗ, зокрема розробити посадову інструкцію відповідальної особи за організацію та здійснення ФЗ ЛПЗ.

Об'єкти дослідження. Об'єктами досліджень були: сучасний стан ФЗ ЛПЗ і його нормативно-правове регулювання з урахуванням форми власності, методу господарювання, профілю діяльності, обсягу ліжкового фонду ЛПЗ, організаційно-економічні схеми виконання ФЗ, кадрового складу виконавців, діяльності АЛЗ, ЛА, МЛА в дев'яти областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Чернігівській.

Предмет дослідження. Предметом дослідження було наукове обґрунтування напрямів з удосконалення організації ФЗ ЛПЗ, його методичних, організаційно-економічних та кадрових складових, їх апробація і практична реалізація.

Методи дослідження. Основою дослідження служили вимоги законодавчих і нормативних актів до організації і здійснення ФЗ ЛПЗ; науково-практичні рекомендації та статистичні матеріали діяльності ЛПЗ та ЛА і МЛА досліджуваних регіонів; результати особистих спостережень; вітчизняні наукові досягнення з організації та економіки фармації; досвід здійснення ФЗ ЛПЗ в інших країнах світу.

У роботі враховані результати досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, дані наукових оглядів, монографічна і довідкова література за напрямком роботи.

Обробка даних та оцінка їх репрезентативності здійснювалась із використанням наукових методів: системного (обґрунтування напрямів та обраних методів вирішення дисертаційних завдань, створення методики дослідження), порівняння (узагальнення законодавчої бази з регулювання ФЗ), логічного (дослідження динаміки змін у ФЗ), історичного (етапи розвитку ФЗ), аналітичного (близько 500 документів з діяльності МЛА і ЛПЗ та результати понад 304 безпосередніх наглядів за ними), економіко-статистичного аналізу (понад 500 історій хвороб та близько 4000 листів лікарських призначень ЛЗ), соціологічних досліджень (877 анкет), хронометражу (200 фотографій робочого часу) в 9 областях України, математично-статистичні (визначення узгодженості отриманих результатів), табличні та графічні засоби наочного подання отриманих даних з подальшою обробкою результатів за допомогою сучасних комп'ютерних програмам.

Наукова новизна одержаних результатів. Досліджені теоретичні та практичні аспекти організації і управління ФЗ ЛПЗ шляхом визначення його загальних понять і складових. Проаналізовані і визначені функції ФЗ на шляху просування ЛЗ і ВМП від постачальника до пацієнта в умовах ЛПЗ.

Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну і розкривають зміст дисертаційних досліджень, є такі:

Уперше:

вивчені та узагальнені історичні етапи формування ФЗ ЛПЗ і його особливості в країнах ЄС;

створений алгоритм поетапного прийняття рішень щодо вибору організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ, визначена вагомість кожного етапу і умов їх виконання в межах ЛПЗ;

запропоновано показник витрат на ФЗ ЛПЗ при використанні різних організаційно-економічних схем його виконання, проведений порівняльний аналіз ефективності різних організаційно-економічних схем ФЗ ЛПЗ;

досліджена вартість витрат на ФЗ в умовах стаціонару на прикладі хворих, що потребують хірургічного втручання;

обґрунтована доцільність уведення посади відповідальної особи за організацію та виконання ФЗ до адміністративного штату ЛПЗ;

розроблена посадова інструкція відповідальної особи з фармацевтичною освітою за організацію та виконання ФЗ ЛПЗ у сучасних умовах.

Удосконалено:

критерії для вибору оптимальної організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ і послідовність їх застосування з урахуванням особливостей діяльності окремого ЛПЗ;

поняття «фармацевтичне забезпечення лікувально-профілактичних закладів» для однозначного трактування і розуміння при дослідженнях ФЗ ЛПЗ.

типову модель здійснення ФЗ залежно від особливостей діяльності ЛПЗ;

організаційно-практичні підходи до визначення витрат часу на здійснення ФЗ ЛПЗ усіма його виконавцями незалежно від обраної організаційно-економічної схеми;

групування ЛПЗ на основі розроблених критеріїв їх діяльності (обсяг ліжкового фонду, профіль ЛПЗ) для визначення організаційно-економічної схеми ФЗ.

Набули подальшого розвитку:

методичні підходи до формування кадрового забезпечення ФЗ ЛПЗ з урахуванням критеріїв діяльності ЛПЗ;

організаційно-методичний супровід ФЗ ЛПЗ та оптимальний склад його виконавців залежно від обсягу ліжкового фонду та профілю ЛПЗ.

Наукова новизна підтверджена свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 42637 від 05.03.2012 р. та поданням матеріалів до Реєстру галузевих нововведень України за 2012р.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони становлять теоретичну і методологічну основу організації і здійснення ФЗ ЛПЗ за різними організаційно-економічними схемами, а також конкретизації обсягу завдань і посадових обов'язків відповідальних осіб за виконання ФЗ ЛПЗ, що є визначальним для його ефективності у сучасних умовах. За підсумками досліджень підготовлені й упроваджені у наукову та практичну діяльність ЛПЗ, органів управління з питань фармації, аптечних закладів, у навчальний процес вищих фармацевтичних і медичних закладів України такі матеріали:

Пропозиції та зауваження до нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» (лист НФаУ № 405/01 від 26.03.2010 р.).

Методичні рекомендації «Прийняття рішень з вибору схеми фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і АМН України (протокол № 69 від 22.06.2011 р.).

Методичні рекомендації «Оптимізація управління фармацевтичним забезпеченням лікувально-профілактичних закладів», ухвалені ЦМК НФаУ (протокол № 66 від 15.12.2010 р.).

Методичні рекомендації «З'ясування кадрового складу для організації фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів», ухвалені ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 72 від 21.12.2011 р.)

Інформаційний лист «Послідовність дій з організації та здійснення фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів», ухвалений ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 71 від 19.10.2011 р.)

Інформаційний лист «Аспекти фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів у сучасних умовах», ухвалений ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 71 від 19.10.2011 р.)

Інформаційний лист «Методика розрахунку вартості лікування стаціонарних хворих хірургічного профілю», ухвалений ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 72 від 21.12.2011 р.)

Інформаційний лист «Обґрунтування вибору організаційно-економічної схеми фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів», ухвалений ПК «Фармація» МОЗ і НАМН України (протокол № 72 від 21.12.2011 р.).

Результати наукових досліджень впроваджені у практичну діяльність ЛПЗ і аптечних закладів Харківської, Полтавської, Рівненської, Дніпропетровської, Чернігівської областей та госпіталю військово-медичного клінічного центру центрального регіону України «Військова частина А1065» і підтверджені відповідними листами та актами (62 акти).

Зазначені наукові пропозиції та навчальний посібник використовуються у навчальному процесі кафедри управління та економіки фармації ІПКСФ, кафедрі організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кафедри фармакології та соціальної медицини, кафедри хірургії № 3 Харківського національного медичного університету, кафедри організації та економіки фармації Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри організації та економіки фармації та технології ліків Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (10 актів упровадження).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій здобувачу належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, завдань для її досягнення, організації та проведенні експериментальної частини, обробці й інтерпретації результатів дослідження, а також в узагальненні одержаних результатів і обґрунтуванні наукових положень та висновків, що виносяться на захист.

Досліджені теоретичні засади здійснення ФЗ ЛПЗ, його загальні поняття та функції, етапи розвитку і його формування в Україні та інших країн світу, сучасний стан організації ФЗ ЛПЗ. На цій основі обґрунтовані напрямки щодо удосконалення здійснення ФЗ ЛПЗ та визначення змісту діяльності його виконавців.

Розроблені наукові рекомендації щодо оптимізації здійснення ФЗ ЛПЗ шляхом класифікації ЛПЗ, логічного згрупування етапів його здійснення, узагальнення ФЗ, обґрунтування забезпеченості фахівцями організаційних заходів.

Науково обґрунтовані витрати коштів на ФЗ ЛПЗ за різними організаційно-економічними схемами та фактична вартість лікування хворих хірургічного профілю в умовах стаціонару.

Обґрунтовано наукові підходи з організації та виконання ФЗ ЛПЗ, механізм регулювання і підвищення ефективності ФЗ ЛПЗ; визначено інформаційні потреби фахівців зі здійснення ФЗ ЛПЗ; розроблено алгоритм дій під час виконання ФЗ ЛПЗ; запропоновано введення посади відповідальної особи за його організацію та виконання.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві з В.М. Толочком, І.В. Шишкіною, Ю.П. Медведєвою, М.В. Зарічковою, використані лише ті положення, розробки, рекомендації, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження були представлені і обговорені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Эффективные инструменты современных наук», секція: «Медицина», підсекція «Организация здравоохранения» (Прага, 2009, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Медико-социальная экология личности: состояние и перспективы» (Минск, 2009, 2010, 2011, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Фармацевтичне право та доказова фармація в Україні» (Харків, 2009, 2010, 2011); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Післядипломна підготовка спеціалістів фармації за організаційно-економічним напрямком» (Харків, 2010); VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України, погляд у майбутнє» (Харків, 2010); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених (Харків, 2011); науково-практичній конференції «Фармакоекономіка в Україні: стан і перспективи розвитку» (Харків, 2011); засіданні профільних кафедр НФаУ (Харків, 2012).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 27 наукових праць, серед них: 6 статей у фахових виданнях, 3 методичні рекомендації, 4 інформаційні листи, 13 тез доповідей, 1 навчальний посібник.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Викладена на 288 сторінках, містить 36 таблиць і 19 рисунків. Обсяг основного тексту становить 132 сторінки. Список використаної літератури обсягом 25 сторінок містить 223 джерела, зокрема 27 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Вступ до основного змісту дисертаційної роботи містить опис актуальності теми, оцінку і ступінь наукового опрацювання проблеми, формування мети і завдання дослідження, його об'єктів, предмета і методів дослідження, доведення наукової новизни, теоретичного і практичного значення отриманих результатів, форм їх втілення.

Теоретичні та практичні аспекти фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів. Встановлено, що на якість лікувального процесу у стаціонарі впливає багато чинників, важливим з яких є ФЗ ЛПЗ, про що свідчать результати аналізу розвитку системи охорони здоров'я і фармації на протязі значного історичного проміжку часу. Проведений ретроспективний аналіз літературних джерел з ФЗ ЛПЗ доводить, що у його розвитку можна виділити декілька етапів: перший - 1940-1960 рр.; другий - 1960-1990 рр., третій - 1990-2000 рр. Найбільш ефективним був другий етап, коли за державними програмами ФЗ ЛПЗ здійснювалось через госпрозрахункові ЛА і МЛА.

Такий аналіз показав, що на усіх етапах розвитку суспільства система охорони здоров'я, зокрема фармація, відігравали важливу роль у лікувальному процесі. На шляху досягнення найвищої якості лікувального процесу хворих аптеки та спеціалісти фармації завжди були і є основною складовою ФЗ у комплексі його заходів, у нормативному регулюванні.

Проведений аналіз підтвердив, що успішне вирішення завдань ФЗ багато в чому залежить від результатів наукових досліджень, завдяки яким свого часу вивчені питання з діяльності аптек ЛПЗ, ЛА і МЛА, розробки штатів таких аптек, їх матеріально-технічного забезпечення, діяльності штатних спеціалістів ЛПЗ з фармацевтичною освітою, забезпечення медичних працівників ЛПЗ фармацевтичною інформацією, нормування витрат часу на виконання окремих видів робіт тощо.

Дослідження закордонного досвіду ФЗ ЛПЗ показало, що службі госпітального фармацевтичного сервісу, до якої належать госпітальні аптеки, постійно приділяється велика увага, оскільки на неї покладається планування розмірів бюджету закладів охорони здоров'я з ФЗ та прогнозування витрат на придбання ЛЗ і ВМП, участь у розробці стратегії розвитку та контролю за його щорічними витратами тощо. В країнах ЄС ЛПЗ не мають права самостійно вирішувати питання ФЗ стаціонарних хворих. Ця діяльність дозволяється тільки спеціалістам фармації: штатним працівникам ЛПЗ і працівникам госпітальних аптек.

Обґрунтування загальної методики, об'єктів і методів досліджень. Послідовність проведення досліджень протягом 2008-2012 рр. ґрунтувалася на комплексному підході з використанням сучасних наукових методів.

У його межах предметом дослідження стало наукове обґрунтування удосконалення організації і здійснення ФЗ ЛПЗ, методологічних, методичних, клініко-економічних, кадрових та правових аспектів шляхом розробки соціально-економічних ефективних підходів до оптимізації вибору організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ, удосконалення існуючих організаційно-економічних схем за рахунок визначення та усунення їх недоліків, з'ясування кадрового забезпечення ФЗ ЛПЗ.

На основі мети дослідження була визначена структурно-логічна послідовність виконання дисертаційної роботи, виділені напрями і етапи її проведення, передбачена апробація й практична реалізація отриманих результатів.

Відбір і кількість об'єктів, обсяг досліджень та кількість наглядів були достатніми, що підтверджено порівнянням розрахункових і фактичних даних.

Дослідження особливостей та вивчення пріоритетів фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів на сучасному етапі. Проаналізовані і досліджені теоретичні та практичні аспекти організації й управління ФЗ шляхом визначення загальних його понять і складових.

Встановлено, що в науковій і практичній фармації все частіше застосовується термін «фармацевтичне забезпечення», тобто комплекс заходів, що впливають на якість профілактики захворювань та технологію лікування. До комплексу заходів належить й поняття «фармацевтичне забезпечення лікувально-профілактичних закладів», що досліджене нами з метою однозначного розуміння і використання. За змістом запропоновано комплекс організаційно-правових, медико-фармацевтичних та соціально-економічних заходів, спрямованих на забезпечення лікувального процесу в стаціонарних умовах шляхом раціонального вибору асортименту ЛЗ і ВМП, його використання, підвищення ефективності фармакотерапії при мінімізації економічних затрат, відповідного забезпечення контролю якості та належних умов зберігання ЛЗ і ВМП, оптимізації надання професійної інформації для медичних працівників та пацієнтів.

Визначено, що відповідно до нормативно-правової документації, яка регулює виконання ФЗ в умовах ЛПЗ, належне та якісне його здійснення передбачається за умов виконання певного переліку організаційних заходів, які включають низку функцій, а саме: постачальницькі (організація своєчасного постачання; розподіл ЛЗ і ВМП до відділень ЛПЗ); належний облік ЛЗ і ВМП (облік ЛЗ і ВМП згідно з обліковою політикою ЛПЗ); зберігання ЛЗ і ВМП (забезпечення зберігання за фізико-хімічними властивостями і фармакологічними групами ЛЗ і ВМП); контроль якості ЛЗ і ВМП (забезпечення вхідного контролю якості ЛЗ і ВМП та в процесі їх обігу); санітарно-гігієнічні (дотримання санітарно-епідеміологічного режиму в місцях зберігання ЛЗ і ВМП); виробничі (застосування ЛЗ з урахуванням індивідуального підходу до хворого); інформаційно-консультативні (надання інформації медичним працівникам про застосування та обіг ЛЗ і ВМП та нормативне регулювання).

Дослідження також показали, що на шляху просування ЛЗ і ВМП у ЛПЗ існують проблеми, кожна з яких нами окреслена окремо: відсутність належного кваліфікаційного рівня виконавців; наявність великого обсягу витрат часу на проведення ФЗ; відсутність чітко окресленої відповідальності виконавців за окремі етапи просування ЛЗ і ВМП у ЛПЗ. Для їх усунення обґрунтовано необхідність створення науково-методичних підходів до ФЗ ЛПЗ на основі вивчення його стану, визначення пріоритетів та напрямків подальшого удосконалення.

Так, дослідженнями була визначена важливість участі аптеки у ФЗ ЛПЗ. За результатами анкетування встановлено, що тільки у 6,0% випадків наявність аптеки в ЛПЗ є непринциповою, майже у 30,0% випадків звертається увага на наявність виробничої функції аптек, учасників ФЗ (рис. 1).



Рис. 1. Можливість участі аптеки у ФЗ ЛПЗ за різними видами діяльності: 1 - наявність АЛЗ у ЛПЗ; 2 - договірні відносини ЛПЗ з ЛА чи МЛА; 3 - наявність виробничих функцій в аптеці; 4 - наявність аптеки в ЛПЗ непринципова.

Подальші дослідження показали, що раціонально виділити окрему структуру в ЛПЗ для здійснення ФЗ, оскільки наявність значного асортименту ЛЗ під час лікувального процесу збільшує можливості для врахування особливостей захворювання, віку та наявності супутніх захворювань у пацієнта. Для виконання зазначених завдань оптимальним варіантом може бути діяльність аптеки (АЛЗ, ЛА, МЛА) у ЛПЗ.

Отримані результати досліджень також свідчать, що критеріями переваг участі аптеки у здійсненні ФЗ ЛПЗ є: збільшення асортименту ЛЗ і ВМП; своєчасність доставки ЛЗ і ВМП до пацієнта; своєчасне виявлення фальсифікатів ЛЗ та вилучення їх з обігу; забезпечення ретельного обліку ЛЗ і ВМП; забезпечення належних умов зберігання ЛЗ і ВМП; забезпечення ретельного контролю за обігом ЛЗ і ВМП, особливо сильнодіючих, отруйних, наркотичних, психотропних ЛЗ; фахова інформація про ЛЗ та нормативне регулювання їх обігу; упорядкування процедури тендерних закупівель для ЛПЗ.

Отже, нами визначені основні пріоритети ФЗ ЛПЗ у сучасних умовах з перевагою участі аптеки (АЛЗ, ЛА, МЛА) у його виконанні.

Сучасні науково-практичні напрями удосконалення фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів. Подальші наші дослідження присвячені розрахункам показника витрат на ФЗ ЛПЗ за різними організаційно-економічними схемами. У ході досліджень визначені відносні показники, за допомогою яких здійснено порівняння витрат на ФЗ ЛПЗ при його виконанні через аптеки та самостійно без участі аптеки.

Аналіз сучасного стану ФЗ ЛПЗ виявив, що однією з організаційно-економічних схем є його виконання через АЛЗ, ЛА і МЛА. Це спеціалізовані аптеки, які можуть бути госпрозрахунковими (ЛА і МЛА) та бюджетними (АЛЗ), можуть відрізнятись за економічними ознаками та підпорядкованістю. Саме при здійсненні ФЗ ЛПЗ за участі аптек прослідковується відповідальність за його виконання та супроводження до кінцевого споживача ЛЗ - пацієнта в умовах стаціонару. Для виконання поставленого завдання було проаналізовано та досліджено низку організаційних і економічних аспектів діяльності при виконанні ФЗ ЛПЗ через аптеки, на прикладі МЛА.

Під час дослідження організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ за участі МЛА встановлені критерії, що визначені нами, як такі, що впливають на ФЗ і за якими проводились розрахунки, зокрема: загальний товарообіг аптеки, зокрема частка товарообігу, яка припадає на ФЗ ЛПЗ; загальна площа аптеки та її частка, яка припадає на ФЗ ЛПЗ; матеріальні витрати аптеки та їх частка з ФЗ ЛПЗ; заробітна плата (ЗП) персоналу аптеки, який здійснює ФЗ ЛПЗ.

Проведені дослідження показали, що загальні витрати МЛА значні і вказують на специфіку їх діяльності. Зокрема, просування ЛЗ і ВМП вимагає дотримання спеціальних умов зберігання з урахуванням різних фізико-хімічних властивостей, а сильнодіючим, отруйним і наркотичним ЛЗ необхідне забезпечення охоронних заходів, що має високу вартість. Крім того, сплату комунальних та інших платежів МЛА проводять в повному обсязі, без будь-яких пільг.

У разі здійснення організаційно-економічної схеми ФЗ ЛПЗ через МЛА нами був обраний та обчислений відносний показник витрат МЛА на ФЗ ЛПЗ у розрахунку на одну гривню загального товарообігу, враховуючи що це найбільш узагальнений показник діяльності госпрозрахункових аптек.

Обчислення проводили за формулою:

(1.1)

де В_{г МЛА} - витрати на одну гривню загального товарообігу МЛА;

Т/о б - загальний товарообіг МЛА;

Ф_{ФЗ ЛПЗ} - витрати на ФЗ ЛПЗ в умовах МЛА.

За результатами обчислень встановлено, що фактично на кожну гривню загального товарообігу аптека несе 0,02 грн витрат на ФЗ, у відносних показниках це 2,0%. Можна стверджувати, що МЛА, як виконавець ФЗ ЛПЗ, несе певні фінансові витрати.

Встановлено, що фактично на кожну гривню товарообігу з ФЗ ЛПЗ витрати аптеки складають 0,23 грн. Тобто МЛА на одну гривню відпущених ЛЗ і ВМП для ЛПЗ додатково витрачає 0,23 коп. на його фінансову підтримку.

У подальшому досліджувались витрати ЛПЗ на ФЗ без участі аптеки, із безпосереднім залученням виробників фармацевтичної продукції чи оптових фармацевтичних компаній.

При застосуванні такої схеми ФЗ ЛПЗ виникає низка економічних питань, оскільки у звітності ЛПЗ висвітлюється і контролюється лише фінансування на придбання ЛПЗ і ВМП. Фактичні ж витрати ЛПЗ на ФЗ не винесені в окрему статтю витрат і їх складно відслідкувати. Ця проблема раніше не вивчалась, що окреслило наше завдання на наступному етапі дослідження ФЗ ЛПЗ у сучасних умовах.

Дослідження проводилось за обраним нами переліком показників: загальне фінансування ЛПЗ; фінансування на придбання ЛЗ і ВМП; загальний фонд ЗП; частка у загальному фонді ЗП фахівців, які зайняті в організації і виконанні ФЗ (з урахуванням питомої ваги витрат часу на їх здійснення); загальна площа ЛПЗ та визначення в ній площі приміщень, які залучаються до ФЗ, витрати на їх утримання; матеріальні витрати ЛПЗ та частка у них для ФЗ.

Особлива увага була приділена витратам коштів на ЗП фахівців ЛПЗ, які залучаються до ФЗ, та встановленню їх розміру. Для цього спочатку методом фотографії робочого дня визначені витрати часу таких фахівців у відсотках до їх загального робочого часу та сформована структура робочого часу кожного з виконавців ФЗ: головної медичної сестри ЛПЗ, старшої медичної сестри відділення, медичної сестри стаціонару. На основі даних структури робочого часу складений баланс використання їх робочого часу.

За результатами досліджень встановлено, що при відсутності в штаті ЛПЗ спеціаліста фармації, головна медична сестра ЛПЗ витрачає 43,09% свого робочого часу на ФЗ. А отже, на стільки ж менше уваги і часу приділяється виконанню своїх основних службових обов'язків, від яких залежить організація лікувального процесу. Старша медична сестра відділення в порівнянні з головною медичною сестрою витрачає ще більшу частину (52,70%) свого робочого часу на ФЗ. Очевидно, що при наявності в штаті ЛПЗ спеціаліста з фармацевтичною освітою у старшої медичної сестри зменшиться обсяг організаційних питань з ФЗ (контроль якості ЛЗ, терміни придатності, утилізація ЛЗ тощо), завдяки чому вивільниться час для виконання основної роботи.

За отриманими результатами встановлено, що медична сестра стаціонару витрачає 33,30% свого робочого часу на ФЗ. (рис. 2).

Далі встановлені витрати часу зазначених медичних працівників були представлені у вигляді фінансових витрат через показник частки ЗП відповідно до визначеного навантаження з ФЗ ЛПЗ.

Рис. 2. Витрати робочого часу фахівців ЛПЗ на ФЗ

За результатами досліджень видно, що наявність у штаті ЛПЗ посади фармацевта також впливає на загальні витрати з ФЗ завдяки скороченню витрат часу залученого медичного персоналу до здійснення ФЗ або повного його звільнення від такого сумісництва. Тому за рахунок цієї частини їх ЗП витрати ЛПЗ на ФЗ скорочуються на 1,16% (4,35-3,19) (табл. 1).

За таких умов цікавими для досліджень є витрати на утримання у штаті ЛПЗ фармацевта. Нами встановлено що, за звітними даними ЛПЗ, середньорічна ЗП фармацевта становить 22,52 тис. грн, або 0,25% у загальному фінансуванні.

За звітними даними досліджуваних ЛПЗ усі інші середньорічні витрати на просування ЛЗ і ВМП в умовах ЛПЗ нами встановлені на рівні 86,03 тис. грн, або 0,94% від загального фінансування, незалежно від наявності чи відсутності у штаті лікувального закладу фармацевта.

Як відзначалось нами раніше, при фінансуванні ЛПЗ окремо передбачена стаття на придбання ЛЗ і ВМП, тобто це офіційна частина витрат на придбання ЛЗ і ВМП на рік в умовах ЛПЗ. За результатами наших досліджень, середньорічний показник таких коштів складає 708,48 тис. грн, або щодо середньорічного загального фінансування ЛПЗ (9174,58 тис. грн) це складає7,70%.

Отримані результати дослідження витрат на здійснення ФЗ ЛПЗ дозволили скласти їх загальний баланс за умови наявності (відсутності) фармацевта у штаті ЛПЗ. Встановлено, що загальні витрати на здійснення ФЗ сягають від 4,38% (за наявності посади фармацевта) до 5,29% (без посади фармацевта) відносно середньорічного загального фінансування ЛПЗ (табл. 2).

Тобто дослідження підтвердили, що при здійсненні ФЗ ЛПЗ за організаційно-економічною схемою через фармацевтичних виробників чи оптові фармацевтичні компанії наявність у штаті посади фармацевта не тільки сприяє якості ФЗ, але і є економічно доцільним.

Таблиця 1. Показники витрат на здійснення фармацевтичного забезпечення ЛПЗ за показниками заробітної плати медичного персоналу

Медичний персонал	Посада фармацевта у штаті ЛПЗ
	Не передбачено	Передбачено
	Медичний персонал	Медичний персонал
	частка робочого часу на ФЗ, %	витрати середньорічної ЗП, тис. грн	питома вага у загальному фінансуванні ЛПЗ, %	Частка робочого часу на ФЗ, %	витрати середньорічної ЗП, тис. грн	питома вага у загальному фінансуванні ЛПЗ, %
Головна медсестра	43,09	15,08	0,16	-	-
Старші медичні сестри	52,7	173,62	1,90	25,0	82,36	0,90
Медичні сестри стаціонару	33,3	210,36	2,29	33,3	210,36	2,29
Разом витрати ЗП медичного персоналу, зі здійснення ФЗ		399,06	4,35		292,72	3,19

За результатами досліджень встановлено, що стаття витрат на придбання ЛЗ і ВМП (7,70%) передбачає тільки можливість ЛПЗ придбати їх протягом року, а додаткові витрати на ФЗ в умовах ЛПЗ не враховуються, хоча вони займають значну частину (5,29%) у діяльності ЛПЗ. У сучасних умовах, коли зростає асортимент ЛЗ, удосконалюються методи лікування, обсяг фінансування на придбання ЛЗ і ВМП в умовах ЛПЗ потребує додаткових надходжень.

Таблиця 2. Загальний баланс фактичних витрат на здійснення ФЗ ЛПЗ

Складові витрат	Посада фармацевта у штаті ЛПЗ
	Не передбачено	Передбачено
	Середньорічні витрати	Середньорічні витрати
	тис. грн	у загальному фінансуванні ЛПЗ, %	тис. грн	у загальному фінансуванні ЛПЗ, %
ЗП медичного персоналу, учасників ФЗ ЛПЗ	399,06	4,35	292,72	3,19
ЗП фармацевта	-	-	22,52	0,25
Інші витрати	86,03	0,94	86,03	0,94
Разом витрат на ФЗ	485,09	5,29	401,27	4,38
Витрати на придбання ЛЗ і ВМП	708,48	7,70	708,48	7,70
Разом	1193,57	13,00	1109,75	12,08

За таких умов у подальших дослідженнях був розрахований показник співвідношення між витратами на ФЗ і загальним фінансуванням ЛПЗ. Для обчислення такого показника брали до уваги середньорічне загальне фінансування ЛПЗ та отримані дані щодо витрат на ФЗ. Обчислення проводили за формулою:

(1.2)

де В_{г ЛПЗ} - витрати на одну гривню загального фінансування ЛПЗ;

В_{ФЗ ЛПЗ} - витрати на ФЗ у діяльності ЛПЗ;

Ф - загальне фінансування ЛПЗ.

Розрахунки проводились для ЛПЗ, де є посада штатного спеціаліста фармації (у нашому випадку фармацевта), та для ЛПЗ, де такої посади немає.

При проведенні розрахунків для ЛПЗ, де в штаті немає спеціаліста фармації встановлено, що витрати (В_{г ЛПЗ1} ) на ФЗ ЛПЗ на кожну гривню загального фінансування складають 0,05 грн, у відносних показниках це 5,0%. При наявності в штаті ЛПЗ фармацевта витрати на кожну гривню (В_{г ЛПЗ 2}) загального фінансування складають 0,04 грн, у відносних показниках це 4,0%, тобто витрати зменшуються на 1,0%.

З метою проведення порівняння витрат на ФЗ ЛПЗ за різними схемами його виконання, аналогічно до проведення обчислень витрат на ФЗ в умовах МЛА, нами розраховані витрати на ФЗ у порівнянні з обсягом фінансування ЛПЗ на придбання ЛЗ і ВМП. Використовуючи попередню схему досліджень до загального фінансування, розрахунки проводили для ЛПЗ, де в штаті немає штатного спеціаліста фармації, та для ЛПЗ, де є така посада.

За результатами розрахунків, витрати (В _{г ЛПЗ 3}) на ФЗ ЛПЗ у порівнянні з обсягом фінансування на придбання ЛЗ і ВМП при відсутності в штаті фармацевта складають 0,68 грн на кожну гривню фінансування. При наявності в штаті ЛПЗ фармацевта витрати на кожну гривню (В_{г ЛПЗ4}) фінансування на придбання ЛЗ і ВМП зменшуються на 0,11 грн, у відносних показниках - 11,0%. У цьому разі ЛПЗ на ФЗ додатково витрачає 0,57 грн на кожну гривню придбаних ЛЗ і ВМП.

Так, за результатами розрахунків видно, що питома вага загальних витрат на ФЗ за досліджуваною організаційно-економічною схемою значна в діяльності ЛПЗ. Тобто спроба скоротити витрати бюджетних коштів ЛПЗ не дозволяє досягти бажаних результатів через те, що здійснення їх ФЗ потребує додаткових витрат, які не знаходять відображення у звітних документах. Можна стверджувати, що фінансове забезпечення ЛПЗ на ФЗ є недосконалим, оскільки не враховує його фактичних витрат.

Наступні порівняння витрат на ФЗ ЛПЗ за дослідженими організаційно-економічними схемами свідчать на користь залучення до нього аптек (рис. 3).

Рис. 3. Додаткові витрати на ФЗ ЛПЗ за різними схемами виконання.

За результатами проведених досліджень визначено, що наявність у штаті ЛПЗ спеціаліста фармації скорочує витрати на ФЗ, оскільки вивільнюється робочий час у медичних працівників ЛПЗ, які залучаються до виконання ФЗ. Важливим є і те, що діяльність спеціалістів з фармацевтичною освітою забезпечує дотримання усіх професійних вимог до його виконання.

Отже, важливим у діяльності ЛПЗ має бути постійний аналіз економічних показників, особливо на етапі планування та контролю за використанням бюджетних коштів. Для цього необхідно мати методику проведення такого аналізу з обґрунтуванням запропонованих нами складових ФЗ ЛПЗ за тією чи іншою схемою його здійснення.

Тому на наступному етапі досліджень нами був обґрунтований комплексний підхід до проведення аналізу організаційно - фінансових аспектів ФЗ ЛПЗ на прикладі хворих хірургічного профілю, зокрема жовчнокам'яної хвороби та виразки шлунка, а також алгоритм розрахунку фактичних витрат на забезпечення стаціонарних хворих ЛЗ і ВМП у порівнянні з бюджетним фінансуванням. Проведено аналіз фактичної вартості їх лікарського забезпечення в умовах стаціонару як домінантної складової ФЗ та порівняння її з такою за бюджетним фінансуванням. Вибір хворих на жовчнокам'яну хворобу та виразку шлунка визначився тим, що вони належать до складного контингенту хворих і потребують великого обсягу фармакотерапії.

Для цього нами проведено клініко-економічний аналіз лікування таких хворих і створений алгоритм розрахунку вартості їх лікування та визначено: перелік ЛЗ і ВМП за усередненою частотою призначень, середня їх кількість на курс лікування, на один ліжко-день, вартість лікарського забезпечення тощо.

Встановлено, що середня фактична вартість лікарського забезпечення одного ліжко-дня хірургічного хворого складає 369,0грн. За звітними даними ЛПЗ було взято середню асигновану вартість ліжко-дня хірургічного хворого (7,20 грн), показник оперативної активності (58,1%) та кількість прооперованих хворих досліджуваних нозологій у загальній кількості (27,2%).

У подальшому вартість лікування прооперованого хворого досліджуваної нозології розраховували за формулою: В_н = ,

де В_н - фактична вартість лікарського забезпечення ліжко-дня лікування хірургічного хворого конкретної нозології; СВ - середня вартість лікарського забезпечення ліжко-дня хірургічного хворого; ОА - статистичний показник оперативної активності; Н - статистичний показник прооперованих хворих конкретної нозології.

Встановлено, що фактична вартість лікарського забезпечення ліжко-дня хірургічного хворого становить 58,32 грн (= 58,32) і перевищує бюджетні норми у 8,1 разів (58,32 : 7,20 = 8,1). Доведено, що такий алгоритм розрахунку може бути застосований при плануванні бюджетного фінансування ЛПЗ, зокрема й для інших нозологій хвороб стаціонарних хворих.

Організаційно-методичні підходи до підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення лікувально-профілактичних закладів. Вивчення існуючих проблем ФЗ ЛПЗ та напрямків їх професійного вирішення визначило напрямок наших подальших досліджень щодо розробки організаційно-методичних засад із підвищення його ефективності у сучасних умовах. Враховуючи те, що ЛПЗ різняться між собою, нами визначені критерії оцінки їх діяльності, серед них основними є: форма власності, метод господарювання, профіль діяльності, обсяг ліжкового фонду, організаційно-економічна схема виконання ФЗ (табл. 3).

На підставі таких критеріїв оцінки було з'ясовано, що кожен окремий ЛПЗ має свою специфіку, але серед них є такі, які можна згрупувати за оціночними критеріями, що значно збільшило можливість для вивчення їх діяльності і узагальнення специфіки. Тому нами вперше проведено групування ЛПЗ за цими критеріями, в результаті чого виділено три групи і, відповідно, в межах кожної групи з'ясовані можливі виконавці ФЗ (табл. 4).

На підставі проведеного розподілу ЛПЗ встановлено, що залежно від групи ЛПЗ ФЗ виконується різними спеціалістами - від медичного працівника до провізора.

У першій групі державних і комунальних ЛПЗ (підгрупа А) використовується широкий асортимент і досить велика кількість ЛЗ і ВМП. У таких ЛПЗ обсяг ФЗ потребує введення в організаційно-економічну схему ФЗ ЛПЗ аптеки та спеціалістів фармації, які були б безпосередніми виконавцями ФЗ у відділеннях ЛПЗ.

У державних і комунальних ЛПЗ (підгрупа Б) використовується менший асортимент і значно менша кількість ЛЗ і ВМП. Тому ФЗ може виконуватись спеціалістами фармації зі штату ЛПЗ у кількості, необхідній для забезпечення ФЗ, а питання про створення аптеки виноситься на розгляд адміністрації.

Другу групу складають науково-дослідні інститути, вони посідають особливе місце серед ЛПЗ. У цій групі ФЗ має особливості у зв'язку з поєднанням наукового, навчального та лікувального процесу, тому виникає необхідність створення умов для діяльності аптеки або спеціалістів фармації зі штату ЛПЗ з меншим акцентом на обсяг ліжок та їх профіль.

Таблиця 3. Критерії оцінки діяльності ЛПЗ

Критерії	Змістовні аспекти
Форма власності	Державна
	Комунальна
	Приватна
Метод господарювання:	неприбуткові (бюджетні) прибуткові (госпрозрахунковіі)
Профіль діяльності	багатопрофільні; монопрофільні науково-дослідні заклади охорони здоров'я
Обсяг ліжкового фонду	100 ліжок; до 500 ліжок; до 1000 ліжок; понад 1000 ліжок
Організаційно-економічна схема виконання ФЗ	за участі АЛЗ, із залученням до ФЗ ЛА чи МЛА; без участі аптек на основі прямих угод ЛПЗ з постачальниками із залученням штатних фахівців ЛПЗ з фармацевтичною освітою; медичних працівників призначених адміністрацією ЛПЗ

Через незначний обсяг ліжкового фонду асортимент і кількість використовуваних ЛЗ і ВМП у ЛПЗ, які належать до третьої групи, обсяг виконання ФЗ незначний, для його виконання достатньо спеціалістів фармації.

Таблиця 4. Групування досліджуваних ЛПЗ за критеріями оцінки їх діяльності та з'ясування виконавців ФЗ

...