Управління економічною безпекою туристичних підприємств

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

,

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Управління економічною безпекою туристичних підприємств

Щербан Ореста Ярославівна

Дніпропетровськ 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Квасній Любов Григорівна, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Головкова Людмила Степанівна, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів та економічної безпеки; кандидат економічних наук Вівчар Оксана Іванівна, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансово-економічної безпеки та інтелектуальної власності.

Захист відбудеться «29» червня 2016 року об 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.17 у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України за адресою: 49044 м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 35, ауд. 19.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий «27» травня 2016 р.

Учений секретар мспеціалізованої вченої ради Т.С. Яровенко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління економічною безпекою туристичних підприємств (ЕБТП) є запорукою їх успішного розвитку та одним з чинників формування соціально-економічної безпеки держави. Діяльність туристичних підприємств у сучасних умовах супроводжується постійним впливом негативних зовнішніх та внутрішніх загроз. Тому ефективність їх діяльності значно залежить від правильності вибору та реалізації стратегії управління економічною безпекою. Адже відомо, що ефективне управління економічною безпекою підприємства може на 60% знизити його прямі та непрямі збитки.

Практика управління економічною безпекою туристичних підприємств повинна враховувати і потреби ринку та вимоги чинного законодавства. Це особливо актуально для туристичних підприємств, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу, організація управління економічною безпекою яких значно поступається промисловим підприємствам, і, таким чином, вони можуть бути більш уразливими до впливу несприятливих чинників.

Актуальність теми дослідження обумовлена також прагненням України до євроінтеграції, що потребує не лише відповідного узгодження суспільно-політичних, правових та інших норм, але й розробки методичного інструментарію визначення узагальнюючого показника економічної безпеки туристичних підприємств з урахуванням її функціональних складових: кадрово-управлінської, інформаційно-організаційної, фінансово-економічної та маркетингової, що дозволяє порівняти комплексні показники за кожною складовою між підприємствами і дослідити негативні тенденції, які загрожують розв'язанню проблеми управління їх економічною безпекою.

У фаховій вітчизняній та зарубіжній літературі значна кількість робіт присвячена дослідженню економічної безпеки держави та суб'єктів господарської діяльності, проте, порівняно небагато публікацій, присвячених питанням управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Проблема управління економічною безпекою підприємств досліджується у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, таких як: В. Вітлінський, В. Геєць, Я. Жаліло, В. Забродський, Г. Клейнер, Т. Клебанова, М. Кизим, В. Крутов, М. Куркін, О. Ляшенко, В. Лук'янова, В. Пономаренко, Л. Шемаєва та інші. Вагомий внесок у дослідження методичних підходів щодо управління економічною безпекою підприємств зробили вчені Л. Корчевська, А. Мелихов, М. Рета, А. Сухоруков, К. Тимощенко, С. Кавун, М. Дорошко та інші. Серед учених, що займаються проблемами управління економічною безпекою туристичних підприємств, слід виділити таких фахівців, як: О. Кальченко, О. Камушкова, Л. Квасній, О. Кокорєва, О. Корнієнко, О. Мацова, С. Наливайченко, В. Ткач, С. Цьохла, М. Рібун, І. Цюпко, Л. Головкова, О. Вічар та інші.

Разом з тим, віддаючи належне науковим розробкам, проблеми управління економічною безпекою туристичних підприємств не можна вважати остаточно розв'язаними. Адже спостерігається відсутність єдиних поглядів стосовно понятійно-категорійного апарату у цій сфері, потребує удосконалення методичний інструментарій щодо управління економічною безпекою. Актуальною залишається й потреба озброєння практики та існуючої законодавчої бази науково обґрунтованими рекомендаціями щодо управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Вищенаведене обумовило напрям дисертаційного дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Запорізький національний університет» МОН України у межах науково-дослідної теми «Кластерний підхід в управлінні складними соціально-економічними системами мезо- та мікрорівня» (номер державної реєстрації 0112U006659, термін виконання 2014 - 2016 рр.), в якій автором досліджено сукупність теоретико-методичних засад управління економічною безпекою туристичного підприємства та Національної металургійної академії України МОН України у межах науково-дослідної теми «Методологія управління підприємствами різних організаційно-правових форм та форм власності» (номер державної реєстрації 0107U001146, термін виконання 2006 - 2015 рр.), в якій досліджено сучасний стан та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено та вирішено наступні задачі:

- досліджено передумови формування, зміст та складові економічної безпеки підприємства;

- виявлено особливості економічної безпеки туристичних підприємств в умовах глобальних змін;

- удосконалено методичні підходи до управління економічною безпекою туристичних підприємств;

- проаналізовано сучасний стан та розвиток туристичних підприємств в Україні;

- уточнено методи та критерії оцінки економічної безпеки туристичних підприємств;

- проведено оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз;

- сформовано систему оцінювання економічної безпеки туристичних підприємств;

- обґрунтовано вибір управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки туристичних підприємств;

- визначено ефективність реалізації стратегії управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень, емпіричний метод (при визначенні напрямів удосконалення понятійного апарату, вивченні теоретичних засад та наукових підходів до управління економічною безпекою туристичних підприємств); метод аналізу та синтезу і теоретичне узагальнення (при визначенні наукових підходів до розуміння сутності, ролі та місця економічної безпеки в діяльності туристичних підприємств); метод експертних оцінок та економіко-статистичний аналіз (при визначенні та аналізі показників економічної безпеки туристичних підприємств); стратегічний аналіз, зокрема, PEST-аналіз та SNW-аналіз, кваліметрична оцінка, структурно-аналітична оцінка, зокрема, матричне моделювання та SPAСE-аналіз (при оцінюванні економічної безпеки туристичного підприємства).

Інформаційною базою дисертаційної роботи є праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем управління економічною безпекою, законодавчі та нормативні акти України, статистичні дані Держаної служби статистики України, Головного управління статистики у Львівській області; звітність туристичних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою туристичних підприємств з метою забезпечення їх ефективної господарської діяльності, а саме: економічний безпека туристичний управлінський

удосконалено:

- процес управління економічною безпекою туристичного підприємства, який містить відповідні етапи та засоби управління у межах інституційно-організаційної, економічної та інформаційно-мотиваційної складових, що, на відміну від існуючих, дозволяє адаптуватися до потреб ринку та вимог чинного законодавства, а також підвищити наукову обґрунтованість прийняття управлінських рішень;

- методичні підходи щодо оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства на засадах кількісних і якісних методів оцінювання складових зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства (PEST-, SNW- та SPAСE-аналізу, кваліметричної та структурно-аналітичної оцінки) та статистичного моделювання, що дозволяє підвищити об'єктивність прийняття управлінських рішень із врахуванням особливостей функціонування туристичних підприємств Прикарпаття;

- методичні підходи щодо визначення внутрішньої ефективності підвищення економічної безпеки шляхом встановлення залежності обсягів надання туристичних послуг, частоти покупок туристичних послуг споживачами від рівня витрат на економічну безпеку на засадах екстраполяції параметричних залежностей, що, на відміну від існуючих, дозволяє визначити критичний рівень витрат на економічну безпеку туристичного підприємства;

дістало подальшого розвитку:

- система показників оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства на основі їх поділу за сферами управління (кадрово-управлінською, інформаційно-організаційною, фінансово-економічною та маркетинговою складовими) та врахування додаткових показників (технічного та інформаційного забезпечення діяльності організації, комунікації всередині підприємства (зворотного зв'язку), запровадження Інтернет-технологій, застосування електронної комерції), що дозволяє, на відміну від існуючих, отримати достовірну оцінку рівня економічної безпеки туристичного підприємства задля забезпечення захисту їх від зовнішніх і внутрішніх загроз в умовах інформаційного суспільства;

- понятійно-категоріальний апарат, зокрема:

«туристичні підприємства», як суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які мають у своєму розпорядженні достатні матеріальні та нематеріальні ресурси для обслуговування туристів і задоволення потреб населення, що мешкає в курортних районах. Таке трактування, на відміну від існуючих, враховує можливість місцевих жителів користуватися туристичними послугами на основі діючих правових, економічних та суспільних відносин;

«економічна безпека туристичного підприємства», як можливість забезпечення стійкого стану, стабільної результативної й ефективної діяльності туристичного підприємства під впливом зовнішнього середовища на фоні внутрішніх змін; яка охоплює ієрархічно взаємопов'язані рівні: нанорівень (безпека споживачів туристичної послуги); мікрорівень (безпека туристичного підприємства); макрорівень (безпека дестинацій - від туристів, які можуть завдати шкоди), що дає можливість підвищувати ефективність превентивних управлінських заходів щодо запобігання можливим збиткам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові розробки та пропозиції дисертаційної роботи доведено до рівня теоретико-методологічних узагальнень, методичних і практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою туристичних підприємств в Україні.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та практичні рекомендації отримали позитивну оцінку, їх застосовано у практичній діяльності ТзОВ «Берегиня» (довідка № 25 від 14.12.2015 р.), Регіональної агломерації «Дрогобиччина» (довідка про впровадження № 17 від 27.01.2016 р.), КП «Туристичний комплекс «Дрогобич» (довідка № 112 від 09.02.2016 р.), ДП «Львів - Інтуртранс Плюс» (довідка про впровадження № 15 від 05.01.2016 р.) ПП «Адріа - тур» (довідка № 7 від 11.01.2016 р.), а також в роботі Виконавчого комітету Дрогобицької міської Ради (довідка № 28 від 09.12.2015 р.).

Окремі положення дисертаційного дослідження використано у навчальному процесі Навчально-наукового інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін: «Економіка підприємства», «Економіка та підприємництво», «Економіка міжнародної туристичної діяльності», «Фінансовий аналіз», «Маркетинг» (довідка про впровадження № 20 від 02.02.2016 р.) та у навчальному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при викладанні навчальних дисциплін: «Економічний ризик», «Ризик і прийняття управлінських рішень у підприємництві», «Організація та обслуговування туристичних маршрутів», «Управління санаторно-курортною справою», при підготовці курсових та дипломних робіт (довідка про впровадження № 27 від 26.02.2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Теоретичні розробки, узагальнення, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, виконано дисертантом самостійно на основі проведених досліджень управління економічною безпекою туристичних підприємств України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, що безпосередньо отримано автором. Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення та результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися і дістали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка - менеджмент - освіта: проблеми та перспективи взаємодії» (м. Дрогобич, 2012 р.), VІІI науково-технічній конференції «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп'ютерних технологій в Україні» (м. Львів, 2012 р), І Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові аспекти розвитку держави, регіонів та суб'єктів господарювання: сучасний стан та перспективи» (м. Одеса, 2015 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: європейський вектор - нові виклики та можливості» (м. Львів, 2015 р).

Публікації. Наукові положення, висновки і результати дослідження викладено у 14 наукових працях, з них: 1 колективна монографія; 7 статей - у наукових фахових виданнях (у т.ч. 2 статті опубліковано у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз); 2 статті - в інших наукових виданнях; 4 публікації - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих наукових праць складає 5,7 друк. арк., з яких особисто автору належить 5,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 27 рисунків, 25 таблиць, 14 додатків на 17 сторінках. Список використаних джерел нараховує 191 найменування на 21 сторінках. Повний обсяг роботи становить 215 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження управління економічною безпекою туристичних підприємств» узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід управління економічною безпекою туристичних підприємств; досліджено організаційно-економічну сутність та обґрунтовано особливості підходів до управління економічною безпекою туристичних підприємств.

Туристичні підприємства України працюють не лише у нестабільному зовнішньому середовищі, а й перебувають у взаємозалежності з іншими господарюючими суб'єктами. Це обмежує їх ділову активність при взаємовідносинах з підприємствами-конкурентами та державою.

З урахуванням результатів дослідження категоріального апарату в науковому обігу дістало подальшого розвитку визначення поняття «туристичні підприємства», як суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які мають у своєму розпорядженні достатні матеріальні та нематеріальні ресурси для обслуговування туристів і задоволення потреб населення, що мешкає в курортних районах. Це трактування враховує можливість місцевих жителів користуватися туристичними послугами. При цьому «економічна безпека туристичного підприємства», як можливість забезпечення стійкого стану, стабільної результативної й ефективної діяльності туристичного підприємства під впливом зовнішнього середовища на фоні внутрішніх змін; охоплює ієрархічно взаємопов'язані рівні: нанорівень (споживачів); мікрорівень (підприємство); макрорівень (безпека дестинацій), що дає можливість підвищувати ефективність превентивних управлінських заходів щодо запобігання можливим збиткам.

Систематизація теоретичних підходів щодо управління економічною безпекою підприємства з урахуванням системологічних постулатів та функціональної частини, дозволила запропонувати групування засобів та послідовність етапів управління економічною безпекою підприємства (рис. 1).



Рис. 1 Послідовність та засоби управління економічною безпекою туристичного підприємства

Джерело: розроблено автором.

Практика вітчизняних туристичних підприємств показує, що у зв'язку із сильною залежністю туристичного бізнесу від чинників зовнішнього середовища, специфічністю послуг, особливостями складу і структури джерел фінансових ресурсів, сезонністю функціонування - особливе значення має стратегічне і тактичне планування їх діяльності як основних складових механізму управління економічною безпекою. У роботі обґрунтовані методичні підходи щодо управління економічною безпекою туристичних підприємств, дослідження яких дозволило розробити науково-методичний інструментарій механізму управління нею.

Це все спрямовано на створення методологічної платформи дисертаційного дослідження, в межах якої встановлено основні критерії оцінки надійності та ефективності економічної безпеки туристичного підприємства та представлено структурно-логічну модель її управління.

У другому розділі «Аналіз економічної безпеки туристичних підприємств» надана оцінка результатам практичного дослідження, об'єктом аналізу якого стали стан економічної безпеки туристичних підприємств, ризики і загрози та основні елементи існуючого механізму управління економічною безпекою досліджуваних підприємств.

Оцінка проводилася на основі статистичної обробки аналітичних даних та визначення думки представників туристичних підприємств Прикарпаття. Всього в дослідженні взяли участь 115 осіб, які працюють на 15 підприємствах різних сфер господарської діяльності.

Аналіз діяльності туристичних підприємств в Україні за 2007 - 2014 р.р. (табл. 1) свідчить, що протягом восьми років соціально-економічні показники туристичної діяльності в Україні мали позитивний темп приросту. Так кількість туристичних підприємств з 2007 року до 2014 року збільшилась в 3,18 рази, що дозволило підвищити працевлаштування населення майже в два рази. Збільшення обсягів надання туристичних послуг за даний період в 3,5 рази призвело до збільшення відрахування в бюджет України в 3,46 разів.

Таблиця 1 Соціально-економічні показники діяльності туристичних підприємств в Україні за 2007 - 2015 рр.

Показники Рік	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Кількість туристичних підприємств, тис. осіб	2828	3052	3833	4631	4829	8976	8981	9003
Кількість працівників, тис. осіб	21	21,7	22,7	23,6	22,8	38,7	39,1	40,5
Відрахування в бюджет, млн. грн	485,5	738,3	890,9	1248,1	1207,5	1498,7	1532,8	1687,1
Обсяг надання послуг, млрд. грн	2,8	3,8	5,5	8,1	9,4	10,2	10,5	11,1

 Джерело: складено автором на основі даних Державної служби статистики України

В цілому туристична галузь розвивається, здійснює позитивний соціально-економічний ефект на українське суспільство та підтверджує парадигму домінування сфери туристичних послуг у XXI столітті.

Доведено, що затяжна фінансово-економічна та політична криза в Україні зумовили ситуацію суттєвого зменшення обсягів діяльності та значної втрати туристичного потенціалу. За оцінками експертів Асоціації лідерів туристичного бізнесу розмір втрат підприємств українського туризму з початку 2014 року складає 70-80%, значна частка якого пов'язана з переорієнтацію попиту громадян України, що відпочивали в Криму на інші регіони південної частини материкової України (Миколаївська, Херсонська та Одеська області), а також Єгипет, Грузію і Болгарію. З початку 2014 р. стрімко зменшився туристський потік в українську столицю - на 35-40%, у загальній структурі якого 50% - туристи з країн Європи та 30% - з Росії.

В цілому обсяги прибутків та інвестицій у туристичні підприємства України у 2008 - 2014 рр. і по сьогоднішній час мають тенденцію до збільшення, крім 2009 року: президентські вибори, зміни політичних сил, і як наслідок, економічні та соціальні зміни в Україні. Максимум інвестицій у туристичну діяльність припадав у 2012 році, що призвело до збільшення прибутків за останні два роки. Проте, туристичний потенціал України на сьогодні розкрито не повною мірою, про що свідчить 2,0 - 2,3 % частка туристичної галузі в структурі ВВП країни, що на відміну від світового ринку - 9 % світового ВВП.

Аналіз виїзних туристичних потоків Львівщини дав змогу констатувати факт, що вітчизняні туристи за допомогою послуг туристичних підприємств у 2014 р. виїжджали у 57 країн світу. Найбільш популярною метою туристично-екскурсійних подорожей залишається дозвілля та відпочинок, санаторно-курортні і лікувальні послуги у рекреаційно чистому регіоні Прикарпаття. З такою метою у 2014 р. подорожувало 74,2 тис. осіб (80,5 % від загальної кількості). З метою лікування прибуло 17,4 тис. осіб (18,9 %).

За останні два роки кількість прибуттів туристів у Львівську область мала здебільшого тенденцію до зниження, причини чого зазначені вище. Проте одна категорія відвідувачів - екскурсанти, - зросла майже на 5 тис. осіб завдяки щораз більшій популярності та доступності вітчизняних туристичних послуг, а також унаслідок того, що після падіння курсу гривні багатьом українцям відпочинок за кордоном, особливо різноманітні екскурсійні програми, став занадто дорогим.

При сумарних надходженнях від туристів і екскурсантів за 2014 р., що потрапили в економіку регіону в розмірі 420,3 млн. грн., прямі податкові надходження, спрямовані в бюджет, склали всього 7,9 млн. грн., що може означати значну тінізацію доходів туристичних підприємств або свідоме їх заниження чи приховування при поданні податкової звітності.

Багаторівневий характер взаємодії туристичних підприємств із іншими господарюючими суб'єктами зумовлює широкий діапазон підходів до оцінки їх економічної безпеки підприємства. Складність проблеми полягає у відкритості та реактивності туристичного підприємства як системи, що генерує та поставляє інформацію у внутрішнє та зовнішнє середовище.

Наявність різних підходів зумовлює потребу та доцільність їх системної класифікації і узагальнення з метою встановлення переваг та недоліків, а в подальшому - їх вдосконалення або на їх основі - розробки більш комплексних та достовірних методик. Аналіз та співставлення підходів та методик оцінки рівня економічної безпеки підприємства дозволяє стверджувати, що вони суттєво різняться. За результатами дослідження виділено такі основні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємства: індикаторний; ресурсно-функціональний; програмно-цільовий.

Виявлено, що розглянуті основні підходи до оцінки рівня економічної безпеки туристичного підприємства мають низку спільних недоліків: сукупність показників економічної безпеки велика у зв'язку з тим, що необхідно охопити всі сторони діяльності туристичного підприємства; необхідність градації рівнів економічної безпеки туристичного підприємства від величини відхилень фактичних і порогових значень показників; методики досить трудомісткі; потребують використання великого обсягу статистичних даних.

Здійснено аналіз методів та критеріїв оцінки економічної безпеки туристичних підприємств; проведено оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз. Запропоновано сформувати комплексну систему її оцінювання, побудовану на засадах стратегічного аналізу (маркетингові методи, PEST- та SNW-аналіз), кваліметричної оцінки та структурно-аналітичної (матричного моделювання, побудови профілю середовища туристичного підприємства - SPAСE-аналіз), екстраполяції параметричних залежностей витрат на економічну безпеку та обсягів надання туристичних послуг; витрат на економічну безпеку та частоти покупок туристичних послуг.

Проведений аналіз дозволив визначити систему взаємопов'язаних етапів для дослідження економічної безпеки: здійснення аналізу стану підприємства; формування системи показників (індикаторів), які найбільш повно характеризують підприємство та їх зміни під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів; визначення, аналіз та систематизація факторів за ступенем загрози економічній безпеці; визначення порогових значень індикаторів, перевищення яких призводить до виникнення негативних, руйнівних явищ; обчислення фактичних значень індикаторів економічної безпеки і порівняння їх з пороговими величинами; визначення значень інтегральних показників економічної безпеки; формування рекомендацій щодо попередження загроз та забезпечення економічної безпеки.

Здійснено оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз на засадах PEST- та SNW-аналізу. Це дозволило сформувати ключові параметри економічної безпеки туристичного підприємства, які об'єднано у 4 групи: кадрово-управлінську, інформаційно-організаційну, фінансово-економічну та маркетингову (табл.2).

Проведено оцінювання економічної безпеки ПрАТ «Трускавецькурорт», одного із найбільших туристичних комплексів України з номерним фондом понад 4 тис. відпочивальників.

На основі проведеного SNW-аналізу ПрАТ «Трускавецькурорт» розроблено рекомендації для підвищення економічної безпеки: забезпечення високопрофесійного персоналу шляхом постійно діючої системи його розвитку; впровадження Інтернет-технологій та інших сучасних інформаційних технологій, високий ступінь прихильності (лояльності) споживачів туристичних послуг, що забезпечуються; покращення діяльності фірми та її місця на ринку послуг регіону.

Таблиця 2 Показники економічної безпеки туристичного підприємства

№ з/п	Групи	Показників оцінки
1	Кадрово-управлінська	Підвищення кваліфікації персоналу підприємства - співвідношення витрат на навчання новим професіям кадрів та загальних витрат на персонал
		Коефіцієнт стабільності персоналу - співвідношення чисельності працівників зі стажем роботи в організації більше одного року (за певний період) до середньооблікової кількості працівників за відповідний період
		Коефіцієнт управлінського навантаження - співвідношення чисельності управлінського складу до загальної чисельності кадрів
		Плинність кадрів - співвідношення вибулих з підприємства працівників з неповажних причин (з ініціативи працівника, через прогули, порушення трудової дисципліни тощо) та середньоспискової чисельності, який визначається за певний період
2	Інформаційно-організаційна	Рівень технічного та інформаційного забезпечення діяльності організації - співвідношення залишкової вартості технічних засобів та інформаційних програм та загальної суми основних засобів і нематеріальних активів
		Рівень комунікації всередині підприємства (рівень зворотного зв'язку) - часовий інтервал між розпорядженням керівництва (наказ, розпорядження тощо) та звітністю про виконання виконавців
		Рівень запровадження Інтернет-технологій на підприємстві - співвідношення часу використання Інтернет-технологій у праці та загального операційного часу праці персоналу
		Коефіцієнт застосування електронної комерції в діяльності - співвідношення обсягу реалізації туристичних продуктів від електронної комерції до загальної суми обсягу продажів підприємства
		Відношення суми преміальних виплат за подані ідеї, раціоналізаторські пропозиції, нові рішення до загальної суми преміальних виплат по підприємству
3	Фінансово-економічна	Відношення обсягу продажів туристичних послуг до вартості використовуваних активів
		Фінансова стійкість - співвідношення позикового і власного капіталу
		Індекс прибутковості туристичних продуктів - відношення доданої вартості грошових потоків до початкових витрат у створенні туристичних продуктів, а також інвестицій, спрямованих на їх запровадження
		Відношення основних та супутніх туристичних послуг
		Податкове навантаження - співвідношення суми податкових платежів, тягар від сплати яких припадає тільки на підприємство, і прибутку підприємства до оподаткування
		Відношення обсягу продажів в іноземній валюті до загальному обсягу
		Рентабельність туристичних продуктів - відношення чистого прибутку від реалізації туристичних продуктів до собівартості туристичних продуктів
		Коефіцієнт зношення основних фондів - відношення суми зношення до первісної вартості основних засобів
4	Маркетингова	Новизна (оновлення) асортименту туристичних послуг -- кількістю нових туристичних послуг в загальному переліку та ступені оновлення, яка виражається через відношення кількості нових туристичних послуг до загальної кількості туристичних послуг
		Якість туристичних послуг, що надається - відношення кількості послуг відповідної якості (що відповідають вимогам стандартизації) до загальної кількості послуг
		Ділова репутація підприємства - позитивний гудвіл туристичного підприємства - співвідношення середньорічного прибутку туристичного підприємства, і такий же (за ті ж роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у галузі
		Частка ринку, контрольована підприємством (за сегментами)
		Прихильність споживачів туристичних послуг - відношення кількість постійних споживачів (постійність - 5 років) до загальної кількості споживачів туристичних послуг
		Співвідношення витрат на маркетинг до загальних витрат діяльності туристичного підприємства

Джерело: розроблено автором.

У третьому розділі «Шляхи удосконалення управління економічною безпекою туристичних підприємств» запропоновано основні шляхи удосконалення управління економічною безпекою туристичних підприємств на нано-, мікро- та макрорівнях, обґрунтовано вибір управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки туристичних підприємств та проведено оцінку економічної доцільності оптимізації управління нею.

Обґрунтовано доцільність вдосконалення системи оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства. Запропоновано показники оцінки економічної безпеки туристичного підприємства надавати у вигляді двох типів шкал: шкали відношень (типу [0,1]) та порядкової шкали (типу [0,1,…,k]), щоб додати оцінкам характер порядкової шкали, або шкали інтервалів, тобто перейти до більш розвинених шкал відносно вимірювання економічної безпеки, що додасть більше змістовності дефініції.

Вибір порогових значень для розбиття діапазону на інтервали проведений експертним шляхом з використанням нерівних інтервалів. У результаті шкала стала впорядкованою за інтенсивністю прояву чинника від умовно «мінімального» до умовно «максимального».

Перший етап: відповідно до результатів SNW-аналізу, формуються база вхідних даних економічних показників для розрахунків стану економічної безпеки, що, з точки зору аналітика, є найбільш важливими та адекватними умовами функціонування туристичного підприємства. На другому етапі, за допомогою експертної оцінки, побудована система визначення показників економічної безпеки туристичного підприємства. Третій етап: отримання значень окремих складових економічної безпеки туристичного підприємства. На четвертому етапі відбувається перетворення значень в порядкову шкалу, якщо отримані значення не є її значеннями порядкової шкали типу [1, ..., 5]. П'ятий етап: оцінка значущості складових економічної безпеки - призначаються питомі частки. Шостий етап: розрахунки числових значень окремих показників економічної безпеки з урахуванням питомих часток їх оцінки за формулою середньозваженої величини.

 (1)

(2)

(3)

(4)

де - показники оцінки кадрово-управлінської складової економічної безпеки туристичного підприємства; - показники оцінки інформаційно-організаційної складової економічної безпеки туристичного підприємства; - показники оцінки фінансово-економічної складової економічної безпеки туристичного підприємства; - показники оцінки маркетингової складової економічної безпеки туристичного підприємства; і кількість показників з оцінкою кадрово-управлінської складової, i= [1, ..., 4]; j кількість показників з оцінкою інформаційно-організаційної складової, j= [1, ..., 5]; о - кількість показників з оцінкою фінансово-економічної складової, о = [1, ..., 8]; u - кількість показників з оцінкою маркетингової складової; - питома вага показника оцінки і-ої складової показників кадрово-управлінської складової; - питома вага показника оцінки j-ої складової показників інформаційно-організаційної складової; - питома вага показника оцінки о-ої складової показників фінансово-економічної складової; - питома вага показника оцінки u-ої складової показників маркетингової складової.

Сьомий етап: розрахунок економічної безпеки туристичного підприємства () за кількісними показниками в цілому шляхом підсумовування отриманих значень складових:

(5)

Встановлено, що протягом 2010 - 2014 рр. економічна безпека ПрАТ «Трускавецькурорт» (рис. 3) має тенденцію до збільшення за рахунок зростання його інформаційно-організаційної складової, а саме запропонованого до застосування показника «рівень запровадження Інтернет-технологій на туристичному підприємстві».

Рис. 2 Показник економічної безпеки ПрАТ «Трускавецькурорт» та його складових

Джерело: авторська розробка

Проте, інші складові (включаючи і маркетингову) зменшуються, не зважаючи на те, що значення кваліметричної оцінки більше за всіх. Зменшення маркетингової складової відбувається за рахунок показників: «частка ринку, контрольована підприємством» та «прихильність споживачів туристичних послуг». Щодо кадрово-управлінської складової ЕБТП - показник «коефіцієнт стабільності персоналу збільшується, а показник «плинність кадрів» зменшується. Фінансово-економічна складова економічної безпеки туристичного підприємства зменшуються за рахунок показників «відношення обсягу надання туристичних послуг до вартості використовуваних активів» та «фінансова стійкість».

Для підвищення показників-стимуляторів складової економічної безпеки туристичного підприємства (це всі показники крім: «плинність кадрів», «податкове навантаження» та «коефіцієнт зношення основних фондів) необхідно вживати відповідні заходи. Обґрунтовано вибір управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки туристичних підприємств. Доведено, що нові специфічні умови господарювання визначають необхідність розробки стратегії адаптації, спрямованої насамперед на задоволення споживчого попиту якісними послугами.

Проведене дослідження критеріїв вибору туристичного підприємства серед клієнтів дало можливість встановити наступні переваги ПрАТ «Трускавецькурорт» серед конкурентів. Визначено економічну доцільність управління економічною безпекою туристичних підприємств на засадах екстраполяції параметричних залежностей витрат на економічну безпеку та обсягів надання туристичних послуг (рис. 4 та рис. 5); витрат на економічну безпеку та частоти покупок туристичних послуг (рис. 6 та рис. 7).

Рис. 3 Корелограма 4-го місяця дії заходів економічної безпеки

Джерело: розраховано автором

Рис. 4 Зв'язок витрат на економічну безпеку з обсягами надання туристичних послуг за часом (інерційність) для ПрАТ «Трускавецькурорт»

Джерело: розраховано автором

Проведенй аналіз залежності обсягів надання туристичних послуг ПрАТ «Трускавецькурорт» від рівня витрат на економічну безпеку (з урахуванням впливу сезонного фактора) дав змогу встановити, що в абсолютній більшості випадків (66%) зміна цих витрат позначається на обсягах надання послуг.

Ефект економічної безпеки при цьому має кумулятивний характер: зростає до 4-го місяця, а потім плавно зменшується; збільшення (зменшення) витрат на економічну безпеку на 1000 гривень збільшує (зменшує) обсяг надання туристичних послуг в середньому на 46 грн.; зв'язок надання з витратами на економічну безпеку визнано однозначно високим, надійним і статистичним достовірним; критичний рівень витрат на економічну безпеку - близько 600 тис. грн.



Рис. 5 Корелограмма 4-го місяця дії заходів економічної безпеки

Джерело: розраховано автором

Рис. 6 Зв'язок витрат на економічну безпеку з обсягами покупок туристичних послуг за часом (інерційність) для ПрАТ «Трускавецькурорт»

Джерело: розраховано автором

Після аналізу залежності частота покупок туристичних послуг споживачами ПрАТ «Трускавецькурорт» від рівня витрат на економічну безпеку (з урахуванням впливу сезонного фактора), виявлено, що у 53 випадках зі 100 зміна витрат на економічну безпеку позначається на потоках покупців; ефект впливу при цьому економічної безпеки має кумулятивний характер: зростає до 4-го місяця, а потім повільно зменшується; збільшення (зменшення) витрат на економічну безпеку на 10000 грн. збільшує (зменшує) потік покупців на 82 людини; зв'язок частоти надання туристичних послуг з витратами на економічну безпеку визнано однозначно високим, надійним і статистично достовірним.

Для визначення найбільш вигідного стратегічного положення туристичного підприємства рекомендовано використовувати матрицю стратегічного положення і оцінки дій (SPAСE). Практична реалізація побудованої матриці SPAСE-аналізу для ПрАТ «Трускавецькурорт» дозволила визначити необхідність запровадження «Агресивної стратегії».

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності управління економічною безпекою туристичних підприємств на основі комплексного і системного підходу. Основні наукові та практичні результати полягають у такому:

1. Досліджено організаційно-економічну сутність економічної безпеки туристичних підприємств як системного економічного поняття з виділенням її елементів, структури та взаємозв'язків. Авторський підхід щодо трактування поняття «туристичні підприємства» дає змогу врахувати можливість місцевих жителів користуватися туристичними послугами, а запропоноване трактування поняття «економічна безпека туристичного підприємства» охоплює ієрархічно взаємопов'язані рівні: нанорівень (безпека споживачів туристичної послуги); мікрорівень (безпека туристичного підприємства); макрорівень (безпека дестинацій - від туристів, які можуть завдати шкоди), що дає можливість підвищувати ефективність превентивних управлінських заходів щодо запобігання можливим збиткам.

2. Обґрунтовано особливості підходів до управління економічною безпекою туристичних підприємств. Дістали подальшого розвитку методичні підходи щодо оцінювання інформаційно-організаційного управління економічною безпекою туристичного підприємства шляхом формування групи показників інформаційно-організаційної складової економічної безпеки, за допомогою яких здійснюється управлінський вплив на суб'єкт туристичної діяльності для забезпечення якісної реалізації захисту інтересів суб'єктів туристичної діяльності від зовнішніх і внутрішніх загроз, що дозволило сформувати методологічну платформу дисертаційного дослідження.

3. На засадах аналізу існуючих методів та критеріїв оцінки економічної безпеки туристичних підприємств запропоновано сформувати комплексну систему оцінювання, побудовану на засадах методів: стратегічного аналізу (маркетингові методи PEST-аналіз та SNW-аналіз); кваліметричної оцінки; структурно-аналітичної оцінки (матричне моделювання, SPAСE-аналіз); екстраполяції параметричних залежностей витрат на економічну безпеку та обсягів надання туристичних послуг; витрат на економічну безпеку та частоти покупок туристичних послуг, що уможливлює оптимальність вибору туристичного підприємства клієнтами.

4. Удосконалено комплексну систему оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства, що сформована на засадах методів: стратегічний аналіз (PEST-аналіз та SNW-аналіз), кваліметрична оцінка, структурно-аналітична оцінка (матричне моделювання, SPAСE-аналіз), що дозволяє поєднати різні кількісні та якісні методи оцінювання та підвищити їх об'єктивність з врахуванням особливості діяльності туристичних підприємств Прикарпаття.

5. Оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз дає змогу констатувати факт, що в період 2007 - 2014 років соціально-економічні показники туристичної діяльності в Україні мали позитивний темп приросту, оскільки кількість ліцензіатів туристичної діяльності збільшилась в 3,18 рази, що дозволило підвищити працевлаштування населення на туристичних підприємствах за цей період майже в два рази. Збільшення обсягів надання туристичних послуг за даний період в 3,5 рази, призвело до збільшення відрахування в бюджет України в 3,46 разів. Запропоновано визначати сальдо втрат потенційних клієнтів для туристичних підприємств від в'їзних туристів як різницю кількості в'їзних туристів та кількості туристів, що в'їхали і які обслуговуються туристичними підприємствами. Проведений розрахунок цього показника для України за період 2000 - 2014 рр. показав його негативний вплив на економічну безпеку туристичних підприємств у зв'язку з тим, що втрата надання туристичних послуг в іноземній валюті - це втрата не тільки для даної галузі, але й втрата для національної економіки України в цілому.

6. В результаті проведеного на засадах екстраполяції параметричних залежностей аналізу стану економічної безпеки туристичних підприємств України і Прикарпаття, зокрема, встановлено, що ефективність їх економічної безпеки залежить від обсягів надання туристичних послуг, частоти покупок туристичних послуг споживачами та від рівня витрат на економічну безпеку, що дозволило визначити критичний рівень таких витрат і удосконалити методичні підходи щодо визначення внутрішньої ефективності підвищення економічної безпеки туристичного підприємства.

Побудовано корелограму 4-го місяця дії заходів економічної безпеки та зв'язку економічної безпеки з надання туристичних послуг за часом (інерційність) для ПрАТ «Трускавецькурорт», що дало змогу визначити кумулятивний характер ефекту економічної безпеки.

7. Запропоновано формування оціночної системи економічної безпеки туристичних підприємств, що дозволило визначити узагальнюючий показник економічної безпеки. Протягом 2010 - 2014 рр. економічна безпека ПрАТ «Трускавецькурорт» має тенденцію до збільшення за рахунок зростання його інформаційно-організаційної складової, а саме показника «Рівень запровадження Інтернет-технологій на туристичному підприємстві». Тоді як інші складові економічної безпеки туристичного підприємства зменшуються, навіть маркетингова складова, не дивлячись на те, що значення кваліметричної оцінки більше за всіх.

8. Розроблено алгоритм оціночної системи економічної безпеки туристичного підприємства з деталізацією групи показників економічної безпеки та показників її оцінки. Зокрема, запропоновано використання нових показників інформаційно-організаційної групи.

9. Розроблена структурно-логічна модель управління економічною безпекою туристичного підприємства на засадах інформаційного й організаційного забезпечення і теоретико-методичних основ, що спрямована на досягнення ефективності управління економічною безпекою туристичного підприємства і реалізується шляхом виконання низки дій, спрямованих на встановлення, забезпечення та підтримання необхідного рівня його економічної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Квасній Л.Г. Малий бізнес в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку фінансово-кредитних відносин / Л.Г. Квасній, З.В. Квасній, О.Я. Щербан // Проблеми і перспективи стійкого розвитку підприємств малого та середнього бізнесу України: колективна монографія : у 2 т. / за заг. ред. К.Ф. Ковальчука. - Дніпропетровськ: ІМА-прес. - 2012. - Т.1. - С. 9 - 19. Особистий внесок: досліджено сучасний стан та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні.

Статті у наукових фахових виданнях, включених до Міжнародних науково-метричних баз:

2. Квасній Л.Г. Дослідження функціональних складових економічної безпеки підприємств сфери туристичних послуг / Л.Г. Квасній, О.Я. Щербан // Сталий розвиток економіки. - 2015. - №4 (29). - С. 76 - 80. Особистий внесок: удосконалення структури економічної безпеки туристичного підприємства з виокремленням її основних функціональних складових.

3. Щербан О.Я. Розробка методики управління зовнішніми небезпеками туристичних підприємств / О.Я. Щербан // Інноваційна економіка. - 2015. - № 5 (60). - С. 203 - 207.

4. Щербан О.Я. Особливості формування моделі управління економічною безпекою суб'єктів туристичної діяльності / О.Я. Щербан // Вісник Хмельницького національного університету. - 2016. - №1 (232). - С. 281 - 285.

Статті у наукових фахових виданнях:

5. Квасній Л.Г. Стратегічне і тактичне планування діяльності підприємства як основні складові механізму забезпечення його економічної безпеки / Л.Г. Квасній, О.М. Попівняк, О.Я. Щербан // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського: зб. наук. пр. / редкол.: І.Т. Кіщака (гол. ред.) [та ін.]. Сер. «Економічні науки». - Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 2015. - №1(4). - С. 48 - 53. Особистий внесок: проведено дослідження основних складових механізму забезпечення економічної безпеки туристичних підприємств.

6. Квасній Л.Г. Підходи до аналізу економічної безпеки туристичних підприємств / Л.Г. Квасній, О.Я. Щербан // Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. - 2015. - Вип.5. - Т.20. - С. 162 - 166. Особистий внесок: сформульовано авторське визначення поняття «економічної безпеки туристичного підприємства».

7. Щербан О.Я. Методологічні аспекти оцінювання економічної безпеки туристичного оператора / О.Я. Щербан // Інтелект ХХІ. - 2015. - № 5. - С. 122 - 128.

8. Щербан О.Я. Аналіз стану туристичних підприємств та динаміки туристичних потоків в Україні / О.Я. Щербан // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. - 2015. - № 10/1. - Т.23. - Вип. 9 (3). - С.164 - 169.

Публікації в матеріалах науково-практичних конференцій:

9. Квасній Л.Г. Ефективне фінансування розвитку малого бізнесу як чинник забезпечення його економічної безпеки / Л.Г. Квасній, О.Я. Щербан, З.В. Квасній // Економіка - менеджмент - освіта: проблеми та перспективи взаємодії: зб. тез доповідей Міжнар. наук.-практ. конф., 4 - 6 жовтня 2012 р. - Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2012. - С. 95 - 98. Особистий внесок: визначено негативні тенденції, які загрожують вирішенню проблеми забезпечення економічної безпеки підприємства.

10. Щербан О.Я. Стратегічне планування діяльності підприємства / О.Я. Щербан // Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп'ютерних технологій в Україні: зб. тез за матератеріалів VІІI наук.-техн. конф. наук.-педагог. працівників, 26 - 31 березня 2012 р. - Львів: Видавничий відділ навчально-наукового інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка», 2012. - C. 176 - 177.

11. Щербан О.Я. Заходи підвищення економічної безпеки підприємств сфери туристичних послуг / О.Я. Щербан // Фінансові аспекти розвитку держави, регіонів та суб'єктів господарювання: сучасний стан та перспективи: зб. матеріалів І Міжнар. наук.-практ. конф., 25 - 26 грудня 2015р. - Одеса: Бондаренко М.О., 2015. - С. 202 - 203. 12. Квасній Л. Г. Формування інновацій в туризмі / О.Я. Щербан, Л.Г. Квасній // Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: європейський вектор - нові виклики та можливості: зб. тез доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14 - 16 травня 2015 р. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - С. 484 - 485. Особистий внесок: проведено оцінювання економічної безпеки туристичного підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз.

Статті в інших виданнях:

13. Щербан О. Я. Фінансово-економічний стан малого підприємництва в регіонах України / О.Я. Щербан, Л.Г. Квасній // Молодий вчений. - 2015. - № 2(17). - С. 1469 - 1472.

Особистий внесок: досліджено умови функціонування туристичних підприємств та визначено чинники, які їх погіршують.

14. Kvasniy L.G. Foreign experience of management of economic safety of tourist enterprises / L.G.Kvasniy, O.Ya.Shcherban // Nauka I Studia. - 2015. - № 17 (148). - Р. 42 - 47. Особистий внесок: проведено аналіз зарубіжного досвіду управління економічною безпекою туристичних підприємств.

АНОТАЦІЯ

Щербан О. Я. Управління економічною безпекою туристичних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Міністерство освіти і науки України, Дніпропетровськ, 2016.

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо управління ЕБТП. Досліджено передумови формування, зміст та складові ЕБ. Поглиблено наукові уявлення та проаналізовано теоретичні положення щодо поняття «туристичні підприємства», «економічна безпека туристичного підприємства». Удосконалено процес управління ЕБТП, який містить відповідні етапи та засоби управління у межах інституційно-організаційної, економічної та інформаційно-мотиваційної складових, що дозволяє приймати ефективні управлінські рішення. Удосконалено комплексну систему оцінювання ЕБТП, що дозволяє визначити критичний рівень витрат на її забезпечення. Обґрунтовано вибір управлінських рішень щодо підвищення ЕБТП та ефективність реалізації стратегії управління нею.

...