Бізнес-планування та його роль у системі передбачення розвитку виробництва

На думку вітчизняних фахівців, найефективнішим застосуванням погодинної заробітної плати в Україні буде для працівників: які працюють в умовах неповного робочого дня і тижня; зайнятих на тимчасових, сезонних, громадських і допоміжних роботах та інших роботах зі встановленням норм праці; які працюють у режимі вторинної й третинної зайнятості; наскрізних професій; зайнятих відповідно до трудових договорів, укладених на час виконання певної роботи, як правило, з коротким терміном її виконання.

Реалізація зазначених заходів має сприяти ефективнішому використанню робочої сили, вдосконаленню методів, форм і систем оплати праці.

Суттєво важливою складовою досліджуваного процесу організації заробітної плати є завершальний елемент або етап її виплати.

Вітчизняне трудове законодавство передбачає основну - щомісячну виплату заробітку, а також двотижневу. Приватизація, акціонування підприємств, подальша реструктуризація виробництва, удосконалення нормування і оплати праці мають створювати сприятливі умови для застосування прогресивних видів виплати заробітку у державному й приватному секторах вітчизняної економіки. Базовою умовою повинна бути наявність обігових коштів у виробничій ланці.

У сучасних умовах саме держава має визначити і створювати належні умови для фінансово-економічної діяльності виробничої ланки. До термінових фінансово-економічних заходів держави фахівці відносять: відмову від деяких обмежувальних заходів монетарної політики, посилення надвідомчого контролю за зовнішньоекономічною діяльністю підприємств, організацій та установ та зміцнення національної грошової одиниці.

Висновок

Організація оплати праці - це один з найважливіших інструментів, що визначає взаємозв'язок міри праці і міри його оплати. Міру праці визначають кількісні та якісні її аспекти, а міру оплати - прожитковий рівень як вихідний її момент.

У ринковій економіці, що базується на різноманітних формах власності та господарювання, підвищення матеріальної зацікавленості працівників в ефективній роботі має грунтуватися на таких умовах оплати праці, які б максимально стимулювали збільшення обсягу продаж, товарів та послуг, підвищення рівня техніки, освіти і професійної підготовки, удосконалення організації виробництва і праці.

Заробітна плата - це ціна, що виплачується за використання праці, грошовий вираз вартості і ціни робочої сили. Цей особливий вид ціни ще називають ставкою заробітної плати.

Раціональна організація оплати праці на підприємстві дозволяє стимулювати результати праці і діяльність його працівників, забезпечувати конкурентоспроможність на ринку праці, необхідну рентабельність і прибутковість продукції. Мета раціональної організації оплати праці - забезпечення відповідності між її величиною і трудовим вкладом працівника в загальні результати господарської діяльності підприємства в основу організації оплати праці на багатьох підприємствах України покладені такі основні принципи: здійснення оплати праці залежно від кількості і якості праці; диференціація заробітної плати залежно від кваліфікації працівника, умов праці; темпи росту продуктивності праці повинні бути вищими за темп росту середньої заробітної плати.

Організація оплати праці безпосередньо на підприємстві складається з таких основних елементів: формування фонду оплати праці; нормування праці; встановлення тарифної системи; визначення форми і системи заробітної плати.

Сьогодні підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки служать орієнтиром у процесі організації оплати праці.

Планування засобів на оплату праці здійснюється в розрізі двох основних джерел формування цих засобів - витрат і прибутку підприємства, який залишається в розпорядженні підприємства.

В складі витрат плануються засоби на оплату праці за встановленими на підприємстві тарифним окладам.

При планування коштів на оплату праці виходять з штатного розпису на плановий рік; тарифної системи та залучених індивідуальних трудових контрактів; преміальних систем, які діють на підприємстві; загальної планової суми прибутку підприємства, який залишається в його розпорядженні; принципів розподілу прибутку, які визначають співвідношення фінансової політики підприємства; державної політики оплати праці.

В процесі планування коштів на оплату праці необхідно забезпечити достатність цих засобів в розрізі окремих форм стимулювання, а також ріст середньої зарплати та середніх доходів персоналу виробничого підприємства по відношенню до передпланового періоду.

Основними задачами, які повинні вирішуватись при розробці плану з праці є: використання внутрішньовиробничих резервів підвищення виявлення темпів продуктивності праці; забезпечення підвищення темпів росту продуктивності праці; дотримання показників і економічних нормативів з праці та заробітної плати.

Проаналізувавши механізм організації заробітної плати в цілому по країні і конкретно по ТОВ “Чернівецький машинобудівний завод”, можна запропонувати певні пропозиції щодо удосконалення існуючої системи оплати праці, а зокрема:

Забезпечити тісний зв'язок між рівнем зарплати, продуктивності та ефективності.

Система оплати праці повинна створюватись таким чином, щоб забезпечити об'єднання, а не роз'єднання працівників, стимулюючи співробітництво, а не конфлікти між працівниками.

3.Доцільно ввести застосування системи участі у прибутках, що дозволить покращити систему оплати праці та підвищити зацікавленість працівників в результатах праці. Доцільним є підвищення ролі профспілок, які на жаль на підприємстві не виконують в повній мірі покладені на них функції.

Резервом у поліпшенні організації оплати праці може бути також творче застосування існуючої системи тарифних ставок, які на даному етапі директивно нав'язуються підприємству державою.

Пропонується переводити частину працівників відрядників на по часову оплату праці, встановлювати їм тверді оклади, оскільки відрядна система має ряд недоліків.

В сучасних умовах здійснення господарських реформ, прогресивні форми організації праці стають все більш діючим засобом рішення складних економічних та соціальних задач, є засобом підвищення ефективності виробництва, підвищення відповідальності та зацікавленості працюючих у досягненні високих кінцевих результатів.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про оплату праці”, Відомості Верховної Ради, 1995, № 17., с.121.

2. Гальчинський А. Заробітна плата як гарантія економічного зростання. Економіст, № 5, 2008.- с.4.

3. Единый тарифно-квалификационный справочник работ и професий рабочих предприятий молочной промышленности. Выпуск 55,51.- Экономика, 1986.

4. Колот А., Солдатенко М. “Політика зарплати: потреби часу”// Урядовий кур”єр. - 2008 р.- 12.11.- с.19.

5. Павловська Н., Анішина Г., Савкова С., Галицька Л. Витрати на робочу силу: проблеми, напрямки вирішення (на прикладі промислових підприємств). Україна: аспекти праці., № 6, 2008 - с.20.

6. Черватюк О. “Деякі питання оплати праці в умовах перехідного періоду до ринку”// Україна: аспекти праці - 2008.- № 8.- с. 24-26.

7. Яровий Ю. Заробітна плата й оподаткування доходів. Україна: аспекти праці., № 7, 2008 - с. 20.

Размещено на Allbest.ru