Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні

КСВ має вагоме значення для розвитку страхування. З одного боку, теорія страхування базується на теорії ймовірності, ризикології, методиці формування резервів, з іншого - не завжди можна відшкодувати завдані збитки шляхом грошової компенсації. Особливо коли йдеться про шкоду, завдану життю і здоров'ю людини. Тому зростає актуальність становлення практики страхової культури, етичних відносин між сторонами. Для керівників страхових компаній важливим є введення соціальної компоненти в усі бізнес-процеси управління. Функція убезпечення, яку виконує страхування охоплює широкий спектр відносин, пов'язаних із страховим інтересом, задовольняючи потреби застрахованих осіб у відшкодуванні збитків. Її можна вважати соціальним компонентом страхових відносин, оскільки частково страхування частково виконує державну соціальну функцію, формуючи профільні фонди для виплати компенсацій. Особливо ця функція проявляється у межах страхування життя, формуючи механізми мінімізації впливу ризиків, пов'язаних з життєдіяльністю людей. Страхові резерви, сформовані на основі добровільного медичного страхування, спрямовуються на лікування та реабілітацію застрахованих осіб тощо. Колектив італійських науковців, досліджуючи вплив страхування життя на добробут домогосподарств, дійшли висновку, що будь-який фінансовий контракт передбачає довіру, яка тісно корелює з так званим соціальним капіталом, базується на міждисциплінарному підходу до формування уявлення про це явище та являє собою нематеріальний ресурс або інструмент для досягнення різнопланових цілей шляхом побудови комунікацій усіма доступними методами [41].

Ще одним напрямом страхування, що містить у собі досить вагомий соціальний компонент, є мікрострахування. Слід відмітити вагомий вклад в дослідження цього питання вітчизняних науковців Шірінян Л. та Шірінян А. Автори систематизували підходи стосовно теорії мікрострахування та розробили концептуальні напрями його регулювання й розвитку в Україні. На наш, погляд, мікрострахування - це ефективний інструмент залучення малозабезпечених громадян до формування страхових фондів. Призначених для їх убезпечення у випадку непередбачуваних подій [34].

Соціальна функція страхування разом із формуванням корпоративної соціальної відповідальності на рівні кожної страхової компанії створює потужний інструмент взаємодії стейкхолдерів в інтересах всього суспільства.

Особливої уваги заслуговує динаміка звіт «Дослідження корпоративної відповідальності» від KPMG за 2017 р., в якому проаналізовано 4900 компаній з 49 країн світу [84]. В межах звіту складено рейтинг N100 та рейтинг G250. N100 належить до загальної вибірки з 4900 компаній, що включають 100 найкращих компаній за доходом у кожній із 49 країн, досліджених у цьому звіті. Ця статистика N100 являє собою широкомасштабний аналіз звітів про КСВ у середніх та середніх компаніях у всьому світі. G250 посилається на 250 найбільших компаній у світі за доходами на основі рейтингу Fortune 500 у 2016 році. Великі світові компанії, як правило, є лідерами у звітах КСВ, і їх поведінка часто прогнозує тенденції, які згодом розповсюджуються більш широко.

Починаючи з 2015 року, рівень базової звітності компаній N100 збільшився на 2 процентні пункти: з 73 до 75 відсотків. Показник звітності G250 був стабільним на рівні 90-95% у останніх чотирьох опитуваннях (рис.2.5).

Рис.2.5 - Зростання світових показників звітності з КСВ з1993 року

Джерело: розроблено автором на основі [84]

З 2015 року спостерігається значне збільшення в деяких країнах, таких як Мексика (+32 процентного пункту), Нова Зеландія (+17 процентних пунктів) та Тайваню (+11 процентного пункту), де нові нормативні акти підвищують рівень звітності [84]

Звітність з КСВ в Латинській Америці зростає, а Східна Європа все ще є нижчою ніж звітність у країнах Північної та Північної Америки, яка за останні два роки вона зросла на 6 процентних пунктів. У результаті, вона випередила регіон Азіатсько-Тихоокеанського регіону, щоб стати провідним регіоном звітності в глобальному масштабі. Це зростання відбулося переважно в Мексиці, де рівень звітності зріс з 58 відсотків у 2015 році до 90 відсотків у 2017 році, що було обумовлене зміною регулювання. Це було доповнено зростанням 5 відсоткових пунктів у Колумбії та США, а також за рахунок високих темпів в Бразилії. Статистичні показники звітності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні стабілізувались в період з 2013 по 2015 рр. внаслідок сплеску в 8 відсоткових пункти. В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні знаходяться країни з найвищим рейтингом КСВ в світі, такими як Японія, Індія, Малайзія та Тайвань (рис.2.6).

Рис. 2.6 - Відсоток звітності щодо корпоративної відповідальності за регіонами

Джерело: розроблено автором на основі [84]

Змішана картина в Європі, на Близькому Сході та в Африці. Основною тенденцією в Європі є зростання (на 3 відсоткових пункти), проте відмінність між Західною та Східною Європою, що спостерігається в 2015 році, залишається. Швидкість звітності у Східній Європі залишається відносно низькою на 65 відсотків, незважаючи на збільшення на 4 процентних пункту з 2015 року. Країни Східної Європи можуть закрити розрив у порівнянні з рештою регіонів, але роблять це повільно. Зрозуміло, що вплив Європейської директиви на нефінансову звітність ще не відчувається.

На Близькому Сході та в Африці спостерігається незначне зниження на 1 відсотковий пункт, де рівень звітності традиційно низький. Низькі показники звітності в Анголі, Омані та Ізраїлі компенсують високі показники в Південній Африці та Нігерії.

Традиційно до числа найбільш відомих світових корпорацій саме через свою ефективну корпоративну соціальну відповідальність входять Walt Disney, BMW, Volkswagen, Toyota, Sony, Colgate, Lego, Apple, JPMorgan Chase, ExxonMobil, General Electric, Samsung Electronics.

Окрім очевидної позитивної моральної складової, дотримання принципів КСВ приносить вищевказаним компаніям фінансовий прибуток так як саме репутаційний менеджмент є повноцінною складовою управління міжнародною корпорацією (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка ключових фінансових показників найбільших компаній за версією Форбс, млрд. дол.США

Місце	Компанія	Країна	Продажі	Прибуток	Активи	Ринкова вартість
A	1	2	3	4	5	6
1	ICBC	China	151,4	42	3473,2	229,8
2	China Construction Bank	China	134,2	35	3016,9	200,5
3	Berkshire Hathaway	United States	222,9	24,1	620,9	409,9
4	JPMorgan Chase	United States	102,5	24,2	2513	306,6
5	Wells Fargo	United States	97,6	21,9	1943,4	274,4
6	Agricultural Bank of China	China	115,7	27,8	2816	149,2
7	Bank of America	United States	92,2	16,6	2196,8	231,9
8	Bank of China	China	113,1	24,9	2611,5	141,3
9	Apple	United States	217,5	45,2	331,1	752
10	Toyota Motor	Japan	249,9	17,1	412,5	171,9
11	AT&T	United States	163,8	13	403,8	249,3
12	Citigroup	United States	84	14,7	1795,1	164,3
13	ExxonMobil	United States	197,5	7,8	330,3	343,1
14	General Electric	United States	119,7	10	365,2	261,2
15	Samsung Electronics	South Korea	174	19,3	217,1	254,3

Джерело: адаптовано автором на основі [85]

Отже, корпоративна соціальна відповідальність відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні та побудові системи зв'язків із громадськістю, стаючи PR-інструментом, включаючи внутрішній. Дійсно, імідж компанії безпосередньо залежить від мотивації працівників та менеджерів. Дотримання принципів корпоративної соціальної відповідальності також є важливою проблемою для інвесторів, які безпосередньо пов'язують цю проблему з майбутньою діяльністю компанії.

2.2 Становлення інституту корпоративної соціальної відповідальності в Україні

В Україні ідеї соціального спрямування та соціальної активності для бізнесу були започатковані в 1996 році Українською асоціацією якості та Українським промисловим та підприємницьким союзом (УСПП) на фоні запровадження принципів якості (TQM), в тому числі проведенням конкурсів організаційної досконалості на основі моделі EFQM.

Україна приєдналася до умов Глобального договору у 2006 році, а вже в 2007 році ініціативу ООН підтримало 85 вітчизняних компаній. Натомість вже у 2013 році Глобальний договір прийняв рішення щодо виключення чотирьох українських компаній зі своїх лав. Причиною була відмова компаній надавати звіти щодо прогресу протягом 2-х років.

У період з 2010 по 2016 рр. чисельність українських компаній, зареєстрованих в Глобальному договорі ООН зросла у 1,6 раза (рис.2.7).

Рис. 2.7 - Динаміка українських компаній, зареєстрованих в Глобальному договорі ООН за 2006-2016 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [52]

Станом на 16.07.2016 від України було зареєстровано 266 компаній в Глобальному договорі ООН [52].

В структурі компаній, зареєстрованих в Глобальному договорі ООН переважають НГО локальні (73 од. або 27%) та малі та середні підприємства (72од. або 27%), що зображено на рис.2.8.

Рис. 2.8 - Структура компаній України, що є учасниками ГД ООН за видом діяльності станом на 16.08.2016

Джерело: розроблено автором на основі [87]

З рис.2.8 видно, що частка банківських установ що є учасниками ГД ООН станом на 16.08.2016 р. становить 6%.

Результати якісного дослідження, що було проведене Центром «Розвиток КСВ» у 2014 р., більшість з опитаних компаній визнали високу роль КСВ в умовах конфлікту, що стимулює розвиток соціальних інвестицій (у зростання рівня безпеки працівників, відновлення економічної та соціальної інфраструктури тощо).

Але, згідно незалежної експертної організації з КСВ в Україні - Центру «Розвиток КСВ» фактично залучені у процес провадження стандартів КСВ та мають активний статус, тобто звітують перед ГД ООН один раз на рік чи на два роки, лише 37 компаній від загальної чисельності підписантів, ГД ООН (табл.2. 4).



Таблиця 2.4 Чисельність компаній України, що є учасниками ГД ООН за видом діяльності станом на 16.08.2016 р. [89]

Підприємства/організації	Підписані до ГД ООН	В активному статусі	Частка в загальній кількості, %
НГО локальні	73	4	5,5
НГО глобальні	7	1	14,3
малі та середні підприємства	72	12	16,7
Освіта	14	3	21,4
Громадські організації	18	0	0,0
Місцеві бізнес-асоціації	17	1	5,9
Банки	15	2	13,3
Компанії	40	14	35,0
Профспілки	2	0	0,0
Мікропідприємства	1	0	0,0
Фундації	7	0	0,0
Всього	266	37	13,9

Джерело: адаптовано автором на основі [89]

Фактичний стан діяльності українських компаній в сфері КСВ та впровадження систематичних соціально відповідальних інвестицій саме 13,9% (37 од.) компаній підтверджена тими даними, що членами провідної незалежної експертної організації з КСВ в Україні - Центру «Розвиток КСВ» є 38 українських компаній.

У 2010 році головний офіс Глобального договору в м. Нью-Йорк розробив специфічну нагороду для найбільш активних учасників національних мереж. Україна поряд з Японією та Сербією тоді була визнана однією із найбільш результативніших мереж Глобального договору в світі та отримала відповідну нагороду за поширення ідей соціальної відповідальності й соціальної ініціативи та їх практичну імплементацію. Разом з цим відмічалось в українських організаціях поєднання лідерства у сфері соціальної відповідальності із масовими порушеннями прав людини, низькими заробітними платами, недотриманням місцевого законодавства, небажання компаній сплачувати податки, соціальні внески та наявність надзвичайно високої заборгованості по заробітним платам працівників.

Категорією «соціальна відповідальність в бізнесі» Україна почала оперувати із тих пір, коли 16.12.2005 у Києві було підписано Меморандум щодо соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу, який визначає завдання та принципи соціальної відповідальності [53; 54].

Рис. 2.9 - Кількість українських компаній, які надають нефінансову звітність за стандартами GRI

Джерело: розроблено автором на основі [83]

Виходячи із рис.2.4 та 2.9, бачимо, що в 2016 році в Україні за стандартами GRI нефінансову звітність було підготовано лише 15-ти компаніями, в той час як у світі - близько 4500 компаніями. Таким чином, частка українських компаній складає лише 0,375%.

В таблиці 2.5 показані основні дані щодо заходів в сфері КСВ найбільших корпорацій України та банківських установ.

Таблиця 2.5 Заходи в сфері КСВ корпорацій «Оболонь» [90], «Кока-Кола Україна» [91], «Рошен» [92], Пат «Альфа-Банк» [94] та ПАТ «Укрсиббанк» [93]

Компанія	Напрямок	Показники
Кока-Кола Кока-Кола	запобігання змінам клімату	На 43% скоротилися прямі викиди вуглекислого газу у 2017
	упаковка та її переробка	На 16% менше пластику (PET) використано у 2017 році порівняно з базовим 2010 роком завдяки впровадженню програм зменшення використання пакувальних матеріалів
	інвестиції у суспільство	$928000+ внесок Фундації Кока- Кола в Україні у 2016- 2017 роках
	розширення прав і можливостей жінок	23 жінки-менторки були залучені до проекту протягом 2017 року
	відновлення води	740 млнм3 води відновлено за допомогою проектів у співпраці з громадами у різних куточках України у 2016- 2017 роках
	інвестиції у суспільство	97% грантів Фундації Кока-Кола у світі зосереджуються на трьох напрямках: відновлення води, посилення ролі жінок у суспільстві та добробут громад
		Компанія інвестує 1% від світового операційного доходу у розвиток громад за допомогою Фундації Кока-Кола
	соціальні проекти	Проект “я зможу! Натхнення. Можливості. Успіх” розпочався в Україні в 2017 році з флешмобу #маюправосказатиНІ.
		Розширення прав і можливостей жінок (програма 5by20™)
		Проект “OLYMPIC MOVES”
		ГО «Освіторія» програма розвитку соціально незахищеної молоді
Оболонь	етика та рівність прав	134 тис. грн -- загальний фонд матеріальної допомоги працівникам при народженні дітей у 2014 році
		32% жінок у структурі керівництва корпорації «Оболонь»
	розвиток персоналу	24,6 тис. годин -- загальна тривалість навчання співробітників корпорації
	стимули та мотивація	13,9 млн грн -- загальний фонд фінансової допомоги працівникам, зайнятим на умовах повної зайнятості
	корпоративна культура і традиції	Донорський рух - 70 постійних донорів крові - 384 літри крові за 14 років існування руху
		Корпоративне волонтерство - більше 1 молн. Зібрано на підтримку Армі
	життя та здоров'я	412 заходів моніторингу охорони праці, 2,68 млн грн -- спецодяг та взуття, засоби індивідуального захисту
Рошен	Соціальні проекти	допомога національній дитячій спеціалізованій поліклініці «охматдит» у києві/ серпень 2015 р. - грудень 2016 р бюджет 22 668 506 грн
		благодійна допомога сім'ям загиблих на майдані та в зоні ато через волонтерський проект «люди допомагають людям»/ вересень - листопад 2015 р. - 788 507 грн
		благодійна допомога через благодійний фонд «міжнародна асоціація підтримки україни» тим, хто постраждав у зонi ато/ 2016 р. - 10 311 000 грн
		реконструкція київського академічного драматичного театру на подолі/ квітень 2015 р. - травень 2017 р. - 165 млн грн
		модернізація державного черкаського зоопарку/ 2016 р. - весна 2017 р. - 16 957 684 грн
		ремонт дитячих майданчиків roshen по всій україні / постійно- 4 771 863 грн
Уксиббанк група BNP Paribas SA	Проекти КСВ	запустили програму «теплих кредитів» IQ energy ще у 2016 році. Наразі UKRSIBBANK BNP Paribas Group втричі збільшив розмір суми кредитів цієї програми -- до 150 тисяч гривен
		Дотримуючись Статуту корпоративної соціальної відповідальності BNP Paribas, у 2017 році UKRSIBBANK поступово відмовився від кредитування тютюнової промисловості та переорієнтовувався на інші сфери української економіки
Альфа-Банк	Спонсорські проекти	З 2011 року Альфа-Банк Україна виступає постійним партнером Міжнародного джазового фестивалю Alfa Jazz Fest -- масштабного музичного open-air, який щорічно проходить у Львові на початку червн
	Благодійні проекти	Стартувала карєрта програма Students Intership Program - освітня ініціатива обєднаного банку, яка пропонує студентам оплачуване стажування у головному офісі Києвата регіональних відділеннях Альфа-Банку Україна
		Альфа-Банк та Уксоцбанк виступили партнером незалежної асоціації банків України у проведенні Всесвітнього дня заощадження, взявши участь у низці освітніх заходів на тему фінансової грамотності
		Команда банку взяла участь у 4 благодійних бігових марафонах
		У рамках Alfa Jazz Fest за підтримки обєднаного банку у Львові було організовано футбольне всято для дітей із соціально незахищених сімей Львівщини та дітейпереселенців
		До міжнародногодня захисту дітей банк встановив дитячий майданчик для центру реабілітації та соціальної допомоги переселенцяму смт.Коцюбинське Київської області.
		Завдяки благодійній ініціативі "Повний портфель" комнада банку допомогла 110 вихователям 5 дитячих будинків підгоруватися до шкільного року

Джерело: розроблено автором на основі [90, 91,92,93,94]

Окрему увагу слід звернути на діяльність в сфері КСВ банківських установ з іноземним капіталом, так як міжнародні банки, які відкривають свої філії в Україні, в першу чергу втілюють свої стандарти КСВ, що безумовно є позитивним для вітчизняної фінансової системи та формує власне ставлення до соціально відповідальних аспектів (табл.2.6).

Таблиця 2.6 Витрати банків на навчання персоналу та благодійну діяльність за 2016-2017 рр. згідно даних фінансових звітів, тис.грн.

	Навчання персоналу	Благодійна діяльність
	2016	2017	2016	2017
Райффайзен Банк Аваль	12143	14347	4831	7371
Банк ПУМБ	7897	11949	561	422
OTP Bank	1049	1991	895	509
Укрсиббанк	5543	6456	353	6170

Джерело: розроблено автором на основі [84]

З табл.2.6 видно, що в 2017 році банки значно зменшили витрати на навчання персоналу та благодійну діяльність, але при цьому суми є все одно значними та лідером за витратами є «Райффайзен Банк Аваль».

В ході соціологічного опитування, яке було проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України по сумісництву із благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива», у якому узяли участь 811 компаній різноманітних розмірів, сфер діяльності та форм власності, бізнес позиціонує власне ставлення до соціально відповідальних аспектів так:

- до реалізації соціально відповідальних проектів 60% опитаних ставилось позитивно і вважають її досить корисною для країни у цілому;

- 25% респондентів показала «нейтралітет»;

- 5% опитаних продемонстрували негативне ставлення, оцінюючи подібну діяльність як «даремну втрату часу і ресурсів».

Проблеми стимулювання комерційних організацій щодо участі у вирішенні найбільш пріоритетних соціальних проблем населених пунктів і сьогодні комплексно не досліджуються ні на локальному, ні на державному рівні. В цих умовах проблематика стимулювання комерційних організацій щодо участі разом із органами місцевого самоврядування в здійсненні соціально відповідальної політики досить часто вирішуються даними органами хаотично та непослідовно, а це в свою чергу уповільнює або унеможливлює залучення недержавних суб'єктів та їх додаткових ресурсів в роботу із розвитку соціальної сфери в цілому.

За останні декілька років євроінтеграція України та її приєднання до зони вільної торгівлі почали бути одними із найбільш обговорюваних й нагальних питань і на економічній, і на політичній арені України. Бізнес та суспільство сколихнули ратифікація Угоди про Політичну Асоціацію із ЄС, а з часом й Угода щодо зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, яка набула чинності починаючи із січня 2016 року.

Угода про зону вільної торгівлі містить виокремлений розділ, який присвячений питанням КСВ, сталого розвитку та торгівлі. Згідно із статтею 293 даної Угоди (Торгівля на користь сталого розвитку), з метою спрощення торгівельної процедури товарами сторони мають докласти усіх потрібних зусиль, аби відповідати принципам КСВ.

В Україні КСВ лише починає власне становлення. Найбільше підприємства звертають свою увагу тільки на близьке коло зацікавлених сторін - власників, державу і персонал. Більш широке коло стейкхолдерів, (місцеві громади, споживачі та постачальники) до цих пір не увійшли у систему соціальної відповідальності компаній. Завдяки дослідженням, які були проведені в Україні у період із 2012 року по 2014 рік, було встановлено специфічну рису КСВ в Україні: бізнес-структури сприймають це поняття в якості благодійності чи спонсорства. Деякі експерти пояснюють дану специфіку стереотипністю, що притаманна для країн, які розвиваються, і де виживання являється ключовим пріоритетом підприємницької діяльності [55].

В той же час в Україні вже з 2012 року працює робоча група із Національної стратегії по сприянню розвитку КСВ. Секретар групи, визначає такі сфери впливу соціальної відповідальності: 1. Соціальні інвестиції (партнерство із громадськими організаціями; сприяння економічному розвитку, а також освіті й охороні здоров'я населення; благодійність, спонсорство й корпоративне волонтерство).

2. Зовнішні зв'язки (взаємини із урядом; робота із ЗМІ і вплив на думку суспільства).

3. Виробництво (рівні права; охорона праці й безпеки на виробництві; розвиток кваліфікованих кадрів; екологічний менеджмент; ефективне використання ресурсів).

4. Ринкові відносини (прозорість і звітність; висока якість продуктів, надійність і безпечність).

5. Ланцюг поставок (загальні стандарти й цінності ділових практик) [56].

Найперші кроки на шляху вітчизняного бізнесу до соціальної відповідальності - це етап становлення корпоративної філантропії, коли вітчизняні ФПГ утворюють благодійні фонди олігархів, що є власниками даних ФПГ. На рішення капіталістів України рухатись у напрямі соціальної відповідальності в той період впливало кілька факторів:

1. негативний імідж, який став результатом початкового накопичення капіталів; приватизація окремих об'єктів, умови продажів яких були дуже дискримінаційними;

2. необхідність здолання негативного сприйняття суспільством ролі капіталу у суспільних процесах, захист приватизованих активів від реприватизації;

3. потреба виходу ФПГ на європейські ринки, залучення закордонних інвестицій;

4. трансформація інвестицій соціального характеру в політичний капітал, який міг би стати в пригоді в період виборів;

5. розуміння, що успіх залежить не тільки від фінансово-економічних показників та взаємовідносин із владними колами, а й від відносин компанії з громадянами.

До найбільш відомих проектів даного напряму необхідно віднести фонди Віктора Пінчука й Рината Ахметова. Наприклад, фонд В. Пінчука фінансував боротьбу із СНІДом, створював центри допомоги для новонароджених, стимулював талановитих студентів, виплачуючи стипендії фундації, проводив програму вивчення Голокосту в країні тощо. Увага фонду Р. Ахметова зосереджувалась на реалізації проекту стосовно подолання туберкульозу, провадила програму «Ні сирітству!», освітній проект для журналістів «Журналістика цифрового майбутнього» тощо.

Після етапу корпоративної філантропії, яка була характерною для України на початку нульових, настав період, коли компанії починають інтегрувати КСВ в корпоративні стратегії. Соціальна відповідальність стає новітнім напрямом діяльності, та в країні починають з'являються перші спеціалісті із КСВ - це стає професійною галуззю. В 2008 році перший раз в Україні 2 компанії - банк «Надра» та ДТЕК - зробили публікацію соціального звіту, що були розроблені за стандартами GRI. Слід відзначити, що подібні соціальні звіти показують дані, які важливі для інвестиційних рішень, а також надають можливість громадам відстежувати внески компаній у економічний та соціальний розвиток регіонів, а громадським організаціям контролювати виконання підприємствами узятих зобов'язань [57].

Наприкінці 2000-х відбулось відособлення благодійності від соціальної відповідальності: особисті благодійні фонди підприємців почали бути самостійними суб'єктами, які функціонували формально окремо від олігархічних активів, а активи стали функціонувати за власною програмою КСВ, що поступово ставала елементом стратегічного менеджменту. Саме у цей період бізнес-структури вперше звернулись до практик по збереженню навколишнього середовища: відбулись перші українські бізнес-саміти із питань кліматичних змін, у портфоліо вітчизняних компаній з'явився КСВ-кейс із охорони довкілля («Тетра ПАК», ДТЭК, «Галнафтогаз», «Астарта», «Київстар» і т.д.). На даному етапі також одним з напрямів КСВ починають бути освітні програми. Так, «Київстар» зосередився на проектах допомоги дітям із обмеженими можливостями. Дана компанія в 2010 році обладнала мультимедійні класи для 8-ми інтернатів для дітей, що не бачать [58].

Разом з цим, дослідження мотивації підприємств стосовно КСВ показують, що у дореволюційний період (до 2013 року) бізнес в більшій мірі керувався інструментальним підходом - мотивами, які відповідають будь-якому типу корисності. Серед опитаних 92% компаній в 2013 році були мотивовані якнайменше одним інструментальним елементом [59].

Події після 2013 року не лише згуртували громадян, дестабілізували економіку України, але й суттєво змінили напрямки соціальних проектів переважної частини бізнесу. Одним з мотивів соціальної відповідальності бізнесменів почала бути громадянська відповідальність. Ні один із міжнародних стандартів КСВ не має пунктів про захист власної держави у період військових подій. Ні одна із стратегій КСВ України не мала пунктів щодо допомоги армії, пораненим або переселенцям. Зовнішні обставини внесли корективи в спрямуванні благодійних коштів великого бізнесу, а у випадку малого та середнього бізнесу стали мотивом, що спонукав велику кількість компаній вперше приєднатись до корисних дій для суспільства. Вітчизняний бізнес бере активну участь у волонтерських рухах, поєднавши власні дії із волонтерськими організаціями.

Проблеми зайнятості у випадках вимушених переселенців найбільше допомогає вирішувати компанія ДТЕК. Компанії «Фокстрот», «Василь Кісіль і партнери» та «Астеліт» опікуються дітями із зони бойових дій. Допомога армії стала пріоритетним напрямом діяльності «Приватбанк», «Концерну Галнафтогаз», «Rito», «Aroma», «Оболоні», «Здоров'я», «Фармак», «Нової Пошти» і багатьох інших.

Фундаментальна проблема - недостатній рівень прозорості та якості інформації щодо інтегрованої корпоративної звітності компаній. Виходячи з того, що головною функцією звітності компанії є надання прозорої достовірної інформації для прийняття рішень, у зв'язку зі змінами у світі від звітності очікується цілісне представлення з приводу діяльності компанії її стратегії, ризиків та стійкості бізнесу. У розвинених країнах світу підготовка звіту про сталий розвиток стала вже законодавчо затвердженою нормою, тому інформування громадськості про екологічні, економічні та соціальні досягнення ділових кіл ще не стало загальноприйнятою практикою.



Рис. 2.10 - Рейтинг відкритості великих вітчизняних компаній і сфері КСВ за 2016 р.

Джерело: розроблено автором на основі [84]

За даними Центру «Розвиток КСВ» середній рівень відкритості компаній в України - 20%, що є найвищим показником серед секторів, які оцінені з початку 2015 року (ІТ-сектор - 10,4%; АПК - 13,8%; фармацевтичний сектор - 10%). Ці показники свідчать про те, що компанії не надають достатньої інформації відносно КСВ для своїх стейкхолдерів. В Україні лише 10% компаній зі 100 найбільших за обсягами чисельності доходу готуюсь та публікують нефінансові звіти рис. 2.5. Для порівняння: у розвинених країнах с 250 найбільших компаній такі звіти готують 80%;с у кранах, що розвиваються, з 2200 компаній - 45%. Доля вітчизняних компаній соціально відповідального бізнесу становить 11,44% ВВП (108, 774 млрд.грн ) [84]. Це пов'язано з незначною активністю компаній України у питаннях КСВ та відсутністю відповідної концепції на державному рівні.

Ініціативи підприємств були найрізноманітнішими:

- одна з ініціатив «Приватбанку» - спільний проект із оператором PEOPLEnet. Компанії запросили громадян долучитися до благодійної ініціативи і передати непотрібні CDMA телефони військовим в зоні бойових дій;

- «Нова пошта» розробила соціальну ініціативу «Гуманітарна пошта України», що дає можливість організаціям волонтерів й ініціативним групам відправляти та отримувати вантажі з гуманітарними цілями безкоштовно у будь-якому відділенні по усій Україні;

- сервіс таксі Uklon проводив чисельні акції «Військове таксі», метою яких був збір коштів на автомобілі для армії України. Під час дії акцій сервіс перераховує усю вартість перевезення на купівлю автомобіля військовослужбовцям;

- PricewaterhouseCoopers розробив і впровадив систему корпоративного управління державними компаніями Міністерства, що дозволяє сьогодні впроваджувати досить ефективний контроль й сталий розвиток компаній МО України.

Таким чином, кризові явища та конфлікт на Донбасі став одним із найбільш потужних факторів до розвитку КСВ українських підприємств. Проте після закінчення конфлікту перед компаніями постане питання про перехід на мирні рейки й переорієнтування власних соціальних бюджетів на мирні цілі, а тому гіпотетично є перспектива до продовження відчутних ривків у становленні КСВ в цілому.



РОЗДІЛ 3. ОБГУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

3.1 Нормативно-правова база забезпечення розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні

Прагнення України до сталого економічного розвитку, її інтеграція в європейське співтовариство потребують запровадження сучасних практик взаємодії держави та бізнесу, бізнесу й суспільства, які б дали змогу посилити взаємну відповідальність усіх учасників громадського життя, створити умови для подальшого стабільного розвитку держави та суспільства.

Корпоративна соціальна відповідальність на різних стадіях набуває різного характеру й значення. Вона здатна змінюватися під впливом чинників ринкового та державного регулювання. Необхідним є зважене їх поєднання відповідно до стадії економічного циклу й глибини соціальних проблем суспільства. Сьогодні головне завдання бізнесу - знайти «золоту середину» між своїми економічними та соціальними цілями та намагатися поєднати їх так, щоб через більші економічні здобутки сприяти розвитку соціальних програм. Впровадження КСВ в Україні має бути побудовано на основі адміністративних, економічних та морально-психологічних напрямів (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Напрями впровадження КСВ в Україні

Джерело: складено автором [33]

Аналізуючи рис. 3.1, можна сказати, що значення та необхідність впровадження практики КСВ повинно усвідомлюватися на всіх рівнях та всіляко підтримуватись як з боку держави, так і з боку суб'єктів господарювання. Серед основних способів заохочення до соціальної відповідальності виділяються три основних, що використовуються в світі: податкові кредити (зменшення ставки), податкові відрахування (зменшення податкової бази), «процентні закони» (коли компанія сама може обирати, на які потреби піде певна частина податків, які вона платить) [11].

Для досягнення високих темпів соціально-економічного зростання українській економіці необхідна система інститутів, що забезпечить зусилля держави і приватного бізнесу. Мається на увазі не лише участь в окремих спільних проектах, створення фондів розвитку, а й масштабні за розмірами програми, переозброєння старих і створення нових галузей. Необхідна система широкомасштабної державної програми розвитку, тобто сучасна система індикативного планування, що започатковується при взаємодії уряду з окремими галузевими асоціаціями бізнесу та соціально відповідальними підприємствами, а також зближення процедур макроекономічного прогнозування і програмування, суб'єктами яких виступають органи влади, і стратегічного корпоративного планування, яке здійснюється провідними компаніями, що функціонують в стратегічно значимій та відповідальній сфері [10].

КСВ на рівні окремої компанії та країни загалом проходить декілька етапів розвитку:

- дотримання діючого законодавства - виконують нормативно-правові норми, визначені законодавством країни;

- здійснення доброчинної діяльності - надають спонсорські внески на соціальні проекти (культурні, спортивні, освітні тощо) на добровільній основі. Із зростанням доброчинної діяльності компанії визначають стратегію такої діяльності (стратегічне благодійництво);

- використання зв'язків з громадськістю (PR) - задля підвищення власної репутації та утворення маркетингових переваг компанії здійснюють проекти, націлені на зв'язки з громадськістю, часто на основі соціальних проектів та точкових ініціатив;

- покращення ефективності бізнес-процесів - компанії здійснюють проекти, які призводять до зростання прибутковості діяльності та вирішення соціальних та/або екологічних питань;

- стратегічний підхід до КСВ - визначають стратегію власної соціальної відповідальності, яка охоплює основні бізнес-процеси компанії (виробництво, продажі, маркетинг, стратегічне управління тощо), визначає середньо- та довгострокові цілі, утворює систему моніторингу прогресу, передбачає інстументарій досягнення цілей (у т. ч. у співпраці із іншими групами впливу) та звітність [12].

Більшості вітчизняних підприємств впровадження КСВ в практику господарської діяльності має ряд особливостей, а саме: галузь, кількість співробітників, можливості кар'єрного росту, гнучкий графік роботи, рівень заробітної плати та виплата премій, участь та підтримка громадських заходів, благодійність, добровільний відгук на соціальні потреби суспільства чи сталий розвиток. Одним із заходів, що зміг би істотно вплинути на кількісні параметри КСВ в Україні, є розробка та прийняття чіткої законодавчої бази, яка створювала б правові рамки соціально відповідальної поведінки та була націленою на його оптимізацію.

Однак, оскільки КСВ є цілком добровільною для введення на підприємствах, потрібно вводити систему заохочення для вітчизняних підприємців, що мотивувала б їх дотримуватися принципів соціально відповідальної діяльності. Для позначення головних аспектів діяльності фірм, які бажано підпорядковувати принципам КСВ, до розроблення вітчизняних стандартів можна запозичити вже існуючі, що перевірені досвідом світових організацій і компаній. Такими допоміжними документами, на нашу думку, мають слугувати:

1. Глобальний договір ООН являє собою основу для представників ділових кіл, які бажають урегульовувати свою діяльність та стратегію з десятьма принципами, що отримали загальне визнання, із галузі прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією. Глобальний договір є найбільш вагомою глобальною ініціативою з утвердження відповідальної громадянської позиції корпорації, до якої приєдналися тисячі учасників із більш ніж 100 країн світу. Глобальний договір ставить своїм першочерговим завданням демонстрацію і забезпечення соціальної легітимності бізнесу та ринків. Своїм приєднанням до Глобального договору компанія заявляє про те, що розділяє впевненість у тому, що ділова практика, яка опирається на універсальні принципи, сприяє більшій стійкості, справедливості, представництву глобального ринку та формуванню процвітаючих і успішних суспільств.

2. Декларація МОП, прийнята у 1998 р., про фундаментальні принципи та права у сфері праці відображає обов'язки урядів і організацій працедавців і робітників підтримувати базові людські цінності - цінності, що мають життєво важливе значення для нашого соціального та економічного життя. Фундаментальні принципи і права випливають зі статуту МОП та виражаються в таких політичних рішеннях МОП, як конвенції та рекомендації.

Пересвідчившись у тому, що моральне відчуття людини вносить частку до ділового успіху, у 1994 р. «Круглий стіл» Caux оприлюднив певні Принципи для бізнесу як світовий стандарт, за яким може вимірюватися ділова поведінка. Було визначено, що це робота не тільки бізнесменів, створення фундаментальних умов, за яких капітал інвестуватиметься, перш за все це першочергове завдання для відповідального уряду

3. Директиви Організаціїз економічного співробітництва та розвитку є рекомендаціями, що забезпечують добровільні принципи та стандарти для відповідальної ділової поведінки у таких сферах, як працевлаштування та виробничі відносини, права людини, оточення, інформаційна безпека, боротьба із хабарництвом, інтереси споживачів, наука та технології, конкуренція та оподаткування.

4. Глобальні принципи Саллівана, розроблені Леоном Салліваном, прийняті у 1999 р. та являють собою розширену версію добровільного кодексу поведінки компаній, що ведуть свою діяльність у ПАР. До глобальних принципів Саллівана належать підтримка економічної та політичної справедливості, дотримання прав людини, рівні можливості при наймі персоналу, підтримка толерантності, навчання на просування соціально-уразливих категорій працівників.

5. Стандарт SA 8000:2001 «Соціальна відповідальність» розроблено Міжнародною організацією із соціальної відповідальності. Він визначає вимоги із соціальної відповідальності, дотримання прав працівника, регламентації дитячої праці, охорони праці.

Головна мета стандарту ISO:14000 «Системи управління навколишнім середовищем» полягає у погодженні із соціально-економічними потребами діяльності підприємств із забезпечення охорони навколишнього середовища та попередження його забруднення. У 1997 р. на основі цього міжнародного документа було розроблено Державний стандарт України - ДСТУ ISO 14001-97.

6. Стандарт АА 1000:1999 «Відповідальність» розроблено Інститутом соціальної та етичної відповідальності Великої Британії. Стандарт призначений для виміру результатів діяльності компаній з етичних позицій та становить набір критеріїв, на основі яких може бути проведено аудит діяльності підприємства у соціальній сфері.

7. Хартію «Кейданрен» про достойну корпоративну поведінку розроблено у 1991 р. Японською федерацією підприємств, яка об'єднує більш ніж 100 промислових груп Японії. Хартія визначає, що корпорації, крім отримання прибутку через участь у чесній конкурентній боротьбі, повинні приносити користь суспільству.

8. Принципи (критерії) всесвітньої корпоративної відповідальності -- Benchmarks -- широкий набір соціальних і екологічних критеріїв та ділових показників діяльності. Корпораціїзнайдуть серед представлених у Benchmarks корисні індикатори для розвитку і спостереження за корпоративними кодексами поведінки, особливо при управлінні відносинами із зацікавленими особами. Неурядові організації, зацікавлені особи та інвестори знайдуть індикатори цікавими для оцінювання корпоративної поведінки. Benchmarks пропонує більш ніж 100 принципів, 129 критеріїв та 118 позицій для оцінювання компаній, які зацікавлені у відповідальній корпоративній поведінці.

9. Стандарт GRI (Global Reporting Initiative) - некомерційна організація. «Глобальна ініціатива зі звітності» в 2000 р. підготувала першу версію Рекомендацій зі звітності в галузі сталого розвитку (Sustainability Reporting Guidelines) на базі стандарту, який було розроблено Коаліцією за екологічно відповідальний бізнес (1997). Стандарт GRI постійно вдосконалюється. Зараз діє його третя версія G3. В основу Рекомендацій покладено концепцію сталого розвитку. Вони містять набір критеріїв, на яких будується звітність з економічної, екологічної та соціальної результативності компанії.

На жаль, на сьогодні в Україні ще не існує єдиного законодавчого акту, що регламентував би основні положення КСВ. Проте існує ряд нормативних документів, що прямо чи опосередковано відносяться до тематики КСВ. Розглянемо діюче законодавство, що певним чином торкається питань КСВ в Україні (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Законодавство України, що регламентує питання КСВ

Технологія корпоративної соціальної відповідальності	Закони України, що регулюють відповідну галузь корпоративної соціальної відповідальності
1	2
Захист прав людини та трудових прав людини	«Про захист персональних даних», «Про зайнятість населення», «Про охорону праці», «Про освіту», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про відпустки», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», «Про соціальний захист дітей війни»
Соціально відповідальний підхід до ведення бізнесу	«Про засади запобігання та протидії корупції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про здійснення державних закупівель», «Про природні монополії»
Захист прав споживачів	«Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі»
Захист навколишнього середовища	«Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», Водний кодекс України, «Про благоустрій населених пунктів», «Про охорону атмосферного повітря»
Волонтерська робота на користь громади	«Про волонтерську діяльність»
Розвиток і підтримка громад	«Про місцеве самоврядування в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»
Упровадження програм професійного розвитку персоналу	«Про професійний розвиток працівників»
Просування корпоративної доброчинності	«Про благодійність і благодійні організації», «Про інвестиційну діяльність», «Про гуманітарну допомогу»

Джерело: за даними [8, с. 116].

Основними сучасними технологіями корпоративної соціальної відповідальності, які реалізуються в Україні та світі, є: інституалізація питань КСВ і комунікаціїз КСВ, просування доброї справи, доброчинний маркетинг, корпоративний соціальний маркетинг, корпоративна філантропія, розвиток і підтримка громад, волонтерська діяльність на користь громади, соціально відповідальні підходи до ведення бізнесу, захист прав людини та трудових прав людини, упровадження програм професійного розвитку персоналу, захист прав споживачів, захист навколишнього середовища [1].

Проаналізувавши сучасну нормативно-правову базу України, можна дати такі рекомендації щодо поліпшення стану корпоративної соціальної відповідальності на українських підприємствах:

- розробити та прийняти чітку законодавчу базу, яка б створювала правові рамки соціально відповідальної поведінки та була спрямована на її оптимізацію;

- забезпечити державою дотримання чинних законів, приведення всіх без винятку підприємств до базової соціальної відповідальності;

- використання для порушників законодавства у сфері корпоративної соціальної відповідальності державного примусу та покарання;

- усвідомлення на рівні всього підприємства цінностей соціальної відповідальності, їх прийняття та реалізація в повсякденній діяльності;

- проведення необхідної моральної підготовки для керівників та менеджерів - лідерів українського бізнесу;

- сприяння урядом розвитку корпоративної соціальної відповідальності шляхом надання податкових пільг або інших компенсацій компаніям, які реалізовують соціальні програми та вкладають у них значні кошти;

- надання привілейованого доступу до державних закупівель;

- організація щорічних церемоній нагородження, заохочення компаній, які реалізували найзначущі проекти у сфері корпоративної соціальної відповідальності;

- участь політиків у соціальних програмах, особливо тих, хто мають вагомий вплив на суспільну думку.

Можна сказати про те, що не тільки в Україні, а й у світі існує проблема недостатнього регулювання корпоративної соціальної відповідальності.

3.2 Впровадження моделей корпоративної соціальної відповідальності в умовах України

Україна йде шляхом формування своєї власної моделі корпоративної соціальної відповідальності, яка передбачає залучення державних і суспільних інститутів у процес узгодження суспільних інтересів за умови, що корпорації й профспілки зберігають автономію, тобто витримується принцип добровільності. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні розвивається достатньо стихійно, без відповідної інституціональної підтримки (організацій-посередників, котрі могли б збирати ідеї для корпоративної соціальної відповідальності і надавати відповідні послуги компаніям у здійсненні їхніх соціальних заходів) та належної уваги держави.

Тому, для розвитку та активного впровадження компаніями корпоративної соціальної відповідальності, в першу чергу потрібно вирішити проблему розвитку та поширення корпоративної соціальної відповідальності на вітчизняному просторі, тобто з'ясувати методи та розробити шляхи вирішення корпоративної соціальної відповідальності.

Важливе місце в контексті розвитку національної моделі корпоративної соціальної відповідальності займає розробка вимог до розкриття інформації, упровадження стандартів формування й перевірки соціальної звітності бізнесу, створення ринку корпоративного контролю, що буде сприяти зміцненню рейтингів як окремих корпорацій, так і держави в цілому.

Численні українські компанії могли б принести значну користь на шляху суспільства до сталого розвитку, проте для того слід здійснити ряд дій, що могли б стати стимулом до впровадження ними корпоративної соціальної відповідальності. Зокрема:

- створити національну стратегію розвитку соціальної відповідальності;

- провести широку інформаційно-просвітницьку кампанію з питань сутності та переваг соціальної відповідальності для розширення розуміння та правильної трактовки поняття корпоративна соціальна відповідальність;

- надати можливість отримання консультаційної он-лайн допомоги з питань корпоративної соціальної відповідальності;

- усунути перешкоди на шляху до впровадження корпоративної соціальної відповідальності такі як податковий тиск та відсутність державної допомоги;

- сформувати наукову базу для вивчення корпоративної соціальної відповідальності як стратегічного елементу розвитку українського бізнесу;

- провести просвітницьку програму для споживачів для впровадження практики етичного споживання;

- впровадити принципи соціальної відповідальності в діяльність місцевого самоврядування та органів державної влади.

Всі заходи, що сприяють розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні мають велике значення для підвищення конкурентоспроможності країни на світовій арені. Так підтвердженням цього є поширена в світі практика етичного споживання. Зокрема, проведене в 2014 році в європейських країнах дослідження виявило, що 55% опитаних активно практикують етичне споживання. При цьому 75% з них вважають, що для компаній не достатньо лише не шкодити навколишньому середовищу та суспільству, але ще й потрібно приносити користь суспільству [29].

Створювана в Україні національна модель корпоративної соціальної відповідальності повинна забезпечувати вирішення соціальних проблем у взаємодії з державою та суспільними структурами. В основу даної моделі пропонується закласти одну з трьох моделей реалізації корпоративної соціальної відповідальності у взаємодії з власниками і суспільними структурами, що можуть бути застосовані в Україні (модель «примусової доброчинності», модель «компромісу», модель «рівноправного партнерства»).

Модель «примусової доброчинності» полягає у тому, що диктатура влади перешкоджає зростанню ефективності корпоративних програм і підвищенню якості державного та муніципального управління.

Модель "компромісу" вимагає від опонентів певних взаємних поступок, але все ж не руйнує систему відносин і дозволяє хоча б частково досягти бажаного. Вона ефективна в тому, випадку, коли опоненти не мають можливості посилити свої позиції і для них важливо збереження партнерських відносин. Не важко побачити, що дана модель поведінки можлива, якщо конфлікт є діловим і короткочасним. В інших випадках застосування даної моделі є проблемним.

Модель «рівноправного партнерства» дозволяє досягти бажаних результатів при наступних умовах: опоненти поки не відчувають ворожнечі по відношенню один одного, не мають досвіду конфліктного протиборства та зацікавлені в збереженні і розвитку партнерських відносин. Використання даної моделі - неприйнятно при відсутності можливостей прийняття вигідного для конфліктуючих сторін рішення, а також, якщо одна зі сторін прагне використовувати ситуацію для посилення своїх позицій

Для розвитку корпоративної соціальної відповідальності на рівні держави можливим є створення окремого державного апарату, який буде стимулювати, контролювати й регламентувати корпоративну соціальну відповідальність, або доручення таких обов'язків одному з департаментів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Також необхідним є створення єдиної нормативно-правової бази, на якій буде ґрунтуватися корпоративна соціальна відповідальність бізнесу [45].

Зокрема, Центр розвитку КСВ за підтримки органів державної влади, громадських організацій, представників бізнес-середовища, профспілок, організації споживачів, дослідницьких інституцій та наукових кіл здійснював роботу з підготовки концепції Національної стратегії розвитку соціальної відповідальності бізнесу. В Україні діє низка законів, покликаних регулювати діяльність у частині соціально відповідальної поведінки компаній [14-16]. Проте ці нормативні акти лише окреслюють обов'язки підприємств, не торкаючись безпосередньо їхніх добровільних ініціатив. Більше того, тлумачення КСВ українське законодавство не дає. А ті стимули, які згідно з законами мали б отримувати компанії, наприклад, за впровадження альтернативних джерел енергії, на практиці не діють.

Українські науковці визначають одним з найгостріших невирішених питань для України у кризовий і посткризовий період відсутність «адекватної соціальної відповідальності приватних власників», крім того підкреслюється, що практично відсутній необх...