Тематика використання проектного менеджменту у державних органах адміністрації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки

Харківська регіональний інститут державного управління при Президентові України

Національна академія державного управління при Президентові України

Кафедра державного управління

Звіт з практики

студента групи ПУД -- 16

Борисенка Станіслава Тарасовича

Харків -- 2019



Вступ

Сьогодення вимагає від суспільства ініціативи. Ініціативи в усіх сферах життя кожної людини.

Тематику що я обрав, це рівень організації навколишнього життя людини, його матеріального та організаційного середовища в об'єктах інфраструктури. Та метод цієї організації -- проектний. За допомогою застосування методологічних стандартів проектного управління у проектах інфраструктури можна досягти більш якісних та вигідних умов реалізації.

Багато структурних підрозділів, що розробляють та втілюють проекти задля вирішення різноспрямованих місцевих проблем вже визначають необхідність використовувати організаційний метод проектного менеджменту.

Тематика використання проектного менеджменту у державних органах адміністрації досить актуальна, хоча не нова. Державні органи мають досить складну систему взаємодії між керівниками проекту, замовником та підрозділами реалізації проекту і найважливіше фінансування всього цього процесу.

Державні органи використовують термін “проекти” та реалізують їх.

Розуміння вигідності політичного, організаційного, правового екологічного та публічного чинників, що визначають необхідність використання проектного менеджменту, дасть змогу підвищити ефективність діяльності органів, що займаються розвитком інфраструктури.



1. Сутність проектного менеджменту, його методів, нормативно--правового забезпечення щодо використання проектного менеджменту органами державної влади

проектний менеджмент управління

20.09.2011 р. у рамках сесії Генеральної Асамблеї ООН 8 країн -засновниць (Бразилія, Сполучені Штати Америки, Індонезія, Мексика, Норвегія, Філіппіни, Південно-Африканська Республіка, Сполучене Королівство) започаткували міжнародну ініціативу «Партнерство «Відкритий Уряд» (далі - Партнерство), підписавши відповідну Декларацію. Партнерство спрямоване на підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності державних органів, підтримку залучення інститутів громадянського суспільства до формування державної політики, впровадження високих стандартів професійної чесності в державному управлінні. Станом на 01.12.2012 р. 58 країн, у т.ч. й Україна, підтвердили намір приєднатися до Партнерства.

1.1 Сутність та методи використання проектного менеджменту

Ключові питання для України постали: посилення партнерської взаємодії органів виконавчої влади й інститутів громадянського суспільства; забезпечення доступу до публічної інформації; запобігання та протидія корупції; забезпечення належного врядування шляхом підвищення якості надання адміністративних послуг і впровадження електронного урядування. План дій має відображати основні принципи відкритого урядування: прозорість, участь громадськості, підзвітність, технології й інноваційність.

Проектний менеджмент (управління проектами) - це прикладання знань, навичок, інструментів і методів до операцій проекту для задовольняння вимог, які висуваються до проекту.

До управління проектом входить:

визначення вимог до продукту, послуги або результатів проекту;

установка чітких і досяжних цілей;

урівноваження суперечливих вимог за якістю, часом і вартістю до продукту, послуги або результатів проекту;

корекція характеристик, планів і підходу у відповідності до думок і очікувань різних учасників проекту.

Для проектного менеджменту характерне так зване «потрійне обмеження» за якістю, часом і вартістю, які треба враховувати при узгодженні різноманітних вимог проекту.

Менеджери управляють проектами, реагуючи на невизначеність.

Ризик проекту - це невизначена подія або умова, які будуть мати позитивний або негативний вплив принаймні на одну ціль проекту, якщо вони відбудуться.

Управління проектами виконується за допомогою процесів з використанням спеціальних знань, навичок, інструментів і методів з управління проектами.

Процес - це ряд взаємопов'язаних дій, які виконуються для досягнення раніше визначених продуктів, послуг або результатів. Процеси виконуються командою проекту і бувають двох типів:

Процеси управління проектом. Ці процеси пов'язані між собою тим, що вони націлені на виконання загального завдання.

Процеси, орієнтовані на продукт, послугу або результати проекту.

Інтеграція управління проектом вимагає, щоб усі процеси були потрібним чином побудовані і пов'язані між собою.

Процеси управління проектом підрозділяються на п'ять груп [7]:

група процесів ініціації;

група процесів планування;

група процесів виконання;

група процесів моніторингу і управління;

група процесів завершення.

На практиці перелічені групи процесів накладаються один на одного і взаємодіють один з одним, причому багато з процесів повторюються і передивляються у ході виконання проекту.

Процеси ініціації забезпечують початкову діяльність з реалізації усіх інших процесів, першою групою з яких є процеси планування.

Ці процеси визначають часові, вартісні, якісні та інші параметри всіх інших процесів. Процеси планування є основою для процесів виконання. Процеси контролю забезпечують зворотний зв'язок від виконання до планування, а також забезпечують вихід з контуру управління до процесів завершення, які спрямовані на прийняття рішення про припинення виконання робіт з проекту

Групи процесів у фазах проектів також пов'язані між собою - закриття однієї фази є початком наступної фази. Наприклад, закриття фази проектування передбачає прийом проектної документації споживачем. Одночасно ця документація забезпечує початок фази виконання проекту.

До групи процесів ініціації проекту відноситься оцінка ефективності і відбір проектів, маркетинг, експертиза, розробка бізнес-плану проекту і т.п. Процеси ініціації проекту є передінвестиційними, частіше за все виконуються поза рамками проекту, і тому часові межі проекту можуть розмиватися. У рамках даної групи процесів обґрунтовуються вимоги до проекту, аналізується здійсненність проекту, описуються цілі проекту і т.д. Процеси ініціації проекту завершуються прийняттям рішення про затвердження проекту, тобто про доцільність початку проведення робіт.

До групи процесів ініціації початкової (першої) фази вже прийнятого до виконання проекту відноситься розробка Статуту, який формально санкціонує початок робіт проекту, і попереднього опису змісту проекту. На цьому етапі призначається керівник (менеджер) проекту.

Процеси ініціації на початку кожної фази проекту дозволяють зберегти його орієнтованість на досягнення поставлених цілей, здійснити перевірку наявності необхідних ресурсів для виконання наступної фази, а також своєчасно прийняти рішення про дострокове завершення проекту, якщо практична необхідність у ньому відпала або установлена невідповідність проекту поставленим цілям.

Група процесів планування. У рамках даної, відносно великої групи процесів розробляється план управління проектом, здійснюється планування змісту проекту, визначається зміст проекту, створюється ієрархічна структура робіт і т.д.

Процеси планування проекту - це механізм, який дозволяє розподілити обсяги робіт, ресурси, витрати у заданих термінах і між окремими виконавцями для своєчасного і ефективного виконання проектів.

У міру того, як з'являється нова інформація, виникає необхідність у безперервному уточненні процесів планування. Таку поступову деталізацію плану управління проектом називають «плануванням методом хвилі, що набігає», підкреслюючи цим, що планування носить ітеративний і безперервний характер.

Взаємодія між процесами планування залежить від характеру проекту.

Група процесів виконання містить: керівництво і управління виконанням проекту, набір команди проекту, розвиток команди проекту і т.д. Звичайно при виконанні проекту мають місце відхилення, що призводять до коригування планів. Ці відхилення можуть бути спричинені змінами тривалості операцій, додатковими ризиками, які виникли і т.п. Наявність відхилень призводить до необхідності змін плану управління проектом.

Слід підкреслити, що переважна частина бюджету йде на виконання даної групи процесів.

Група процесів моніторингу і управління містить: моніторинг і управління роботами проекту, загальне управління змінами, підтвердження змісту, управління розкладом і т.д. Ця група процесів призначена для правильного виконання проекту, своєчасного виявлення відхилень та прийняття відповідних коригуючих дій.

Група процесів завершення містить процес закриття проекту і закриття контрактів та використовується для формального завершення всіх операцій проекту або фази проекту, передачі завершеного продукту іншим особам або закриття зупиненого проекту.

Без урахування процесів ініціації, які відносяться до передінвестиційної фази проекту, розглянуті п'ять груп процесів містять 44 процеси управління проектами, що розподілені за дев'ятьма функціями проектного менеджменту (у третьому виданні Посібника PMBOK термін «функції» змінено на термін «галузі знань») :

1. «Управління інтеграцією проекту» містить наступні процеси управління проектами:

розробка Статуту проекту;

розробка попереднього опису змісту проекту;

розробка плану управління проектом;

керівництво і управління виконанням проекту;

моніторинг і управління роботами проекту;

закриття проекту.

2. «Управління змістом проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування змісту проекту;

визначення змісту;

створення ієрархічної структури робіт;

підтвердження змісту;

управління змістом.

3. «Управління термінами проекту» містить наступні процеси управління проектами:

визначення складу операцій;

визначення взаємозв'язків операцій;

оцінка ресурсів операцій;

розробка розкладу;

управління розкладом.

4. «Управління вартістю проекту» містить наступні процеси управління проектами:

вартісна оцінка;

розробка бюджету витрат;

управління вартістю.

5. «Управління якістю проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування якості;

процес забезпечення якості;

процес контролю якості.

6. «Управляння людськими ресурсами проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування людських ресурсів;

набір команди проекту;

розвиток команди проекту;

управління командою проекту.

7. «Управління комунікаціями проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування комунікацій;

розповсюдження інформації;

звітність за виконанням;

управління учасниками проекту.

8. «Управління ризиками проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування управління ризиками;

ідентифікація ризиків;

якісний аналіз ризиків;

кількісний аналіз ризиків;

планування реагування на ризики;

моніторинг і управління ризиками.

9. «Управління поставками проекту» містить наступні процеси управління проектами:

планування покупок та придбань;

планування контрактів;

запит інформації у продавців;

вибір продавців;

адміністрування контрактів;

закриття контрактів.

У табл. 1. показано розподілення 44 процесів управління проектами за п'ятьма групами процесів і дев'ятьма функціями (галузями знань) проектного менеджменту.

Таблиця 1. Відповідність між процесами управління проектами, групами процесіві функціями (галузями знань) проектного менеджменту

Галузі знань	Групи процесів управління проектами
Група процесів ініціації	Група процесів планування	Група процесів виконання	Група процесів моніторингу і управління	Група процесів завершення
1. Управління інтеграцією проекту	- Розробка Статуту проекту - Розробка попереднього опису змісту проекту	- Розробка плану управління проектом	Керівництво і управління виконанням проекту	- Моніторинг і управління роботами проекту - Загальне управління змінами	Закриття проекту
2. Управління змістом проекту		- Планування змісту проекту - Визначення змісту - Створення ієрархічної структури робіт		-Підтверджен-ня змісту - Управління змістом
3.Управління термінами проекту		- Визначення складу операцій - Визначення взаємозв'язків операцій - Оцінка ресурсів операцій - Оцінка тривалості операції - Розробка розкладу		- Управління розкладом
4. Управління вартістю проекту		- Вартісна оцінка - Розробка бюджету витрат		Управління вартістю
5. Управління якістю проекту		- Планування якості	- Процес забезпечення якості	Процес контролю якості
6. Управління людськими ресурсами проекту		- Планування людських ресурсів	- Набір команди проекту - Розвиток команди проекту	Управління командою проекту
7. Управління комунікаціями проекту		- Планування комунікацій	Розповсюдження інформації	Звітність за виконанням Управління учасниками проекту
8. Управління ризиками проекту		- Планування управління ризиками - Ідентифіка-ція ризиків - Якісний аналіз ризиків - Кількісний аналіз ризиків - Планування реагування на ризики		Моніторинг і управління ризиками
9. Управління поставками проекту		- Планування покупок і придбань	- Запит інформації у продавців	Адміністрування контрактів	Закриття контрактів

Аналіз даної таблиці показує, що найнечисленнішими є групи процесів ініціації і завершення, які містять тільки по два процеси. До самих багаточисельних відносяться групи процесів планування, а також моніторингу і управління, які містять 21 і 12 процесів відповідно, і розподілені за усіма дев'ятьма функціями проектного менеджменту. Відносно небагаточисельна група процесів виконання, яка містить тільки сім процесів, однак дана група дуже трудомістка і дорога.

Розподіл процесів за функціями дозволяє охопити змістовну частину проектного менеджменту і розглядати послідовний розвиток проекту у кожній окремій області знань. Розподіл цих же процесів за групами підкреслює їх ітеративність, циклічність і взаємозв'язок процесів усередині проекту. В результаті комбінованого розподілу процесів (за функціями і групами) розвиток проекту у часі має вигляд спіралі.

1.2 Нормативно--правове забезпечення використання проектного менеджменту в Україні

З'ясовано, що управління проектом - це сукупність управлінських завдань, організаційних дій, методів і засобів спрямованих на досягнення поставленої мети проектної діяльності. Зазначимо, що в Україні в форматі «проект» реалізується значна кількість конкретних, оригінальних, епізодичних і самодостатніх справ, які деколи сприймаються як фрагменти певної стратегії чи програми, та не є системним явищем (табл. 2). Вони реалізуються в різних сферах і напрямах діяльності, незалежно від загальносуспільних інтересів і перспектив розвитку.

Таблиця 2. Класифікація проектів

Класифікаційні ознаки	Вид
1. За характером змін	Оперативні Стратегічні
2. За масштабом (розміром)	Малі Середні Великі
3. За тривалістю (строками реалізації)	Короткострокові (1-2 роки) Середньострокові (3-5) Довгострокові (понад 5)
4. За галузевою приналежністю	Промислові Будівельні Транспортні Освітні У сфері торгівлі Комплексні
5. За специфікою кінцевого продукту	Економічні Організаційні Технічні Соціальні Змішані
6. За функціональним спрямуванням	Виробничі Технологічні Фінансові Дослідження і розвитку Маркетингові З управління персоналу Комбіновані
7. За характером залучених сторін	Міжнародні Національні Територіальні Місцеві
8. За ступенем складності	Прості Складні Дуже складні (комплексні)
9. За складом і структурою залучених організацій	Одно функціональні Багатофункціональні
10. За вимогами до якості проекту	Стандартні З надзвичайними вимогами

Аналіз нормативно-правого поля щодо адміністрування регіонального розвитку в Україні та аналітичних матеріалів дає підстави визначити, що серед проблемних питань розробки стратегій та програм розвитку територій, зокрема за участі громадськості, основними сьогодні є:

1) інституційна неспроможність регіональних та місцевих органів влади застосовувати нові технології планування та програмування розвитку, зокрема:

- нестача практичних навичок у питаннях стратегічного планування та програмування розвитку територій;

- відсутність розроблених підходів та технологій залучення неурядових організацій, представників підприємницького сектору, цільових груп населення до процесу стратегічного планування та програмування розвитку територій;

- відсутність інвентаризації інституційного потенціалу території, який може бути залученим до процесів планування розвитку; Проблеми та перспективи розвитку національної економіки

- відсутність досвіду та ефективних підходів залучення коштів підприємницьких структур, міжнародних донорів, іноземних інвесторів для реалізації стратегій та програм розвитку територій;

2) відсутність активності неурядових організацій та бізнесу щодо ініціювання сучасних підходів до програмування розвитку територій, що пояснюється:

- роз'єднаністю організацій громадського сектору в процесі впливу на органи влади;

- недостатньою обізнаністю із законодавчою та нормативно-правовою базою, яка дозволяє громадськості залучитися до процесу планування розвитку територій;

- нестачею теоретичних знань та практичних навичок щодо сучасних методик стратегічного планування та програмування розвитку територій; - відсутністю розробленого інструментарію застосування позитивного досвіду стратегічного планування та програмування на місцевому рівні;

3) формальність процесу залучення громадськості, підприємців та інших зацікавлених сторін;

4)залучення зацікавлених сторін до стратегічного планування та програмування розвитку територій, що є активним та продуктивним лише тоді, коли ця робота здійснюється в рамках міжнародних проектів, в яких цей елементи є обов'язковим;

5) розходження в поглядах представників різних секторів на форми залучення до розробки програмних документів. Громадські організації наголошують на механізмах, які б створили можливість для залучення до програмної діяльності усіх бажаючих, підприємці вказують на важливість особистого контакту з державними службовцями під час розробки документів та на потребу використання різних комунікаційних каналів. Водночас державні службовці надають перевагу інституалізованим формам - робочим групам, громадським колегіям, консультаційно-дорадчим органам взагалі. Окремого аналізу також потребує нормативно-правова база, що визначає систему та методи розробки програмних документів.

Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 р. № 1602-III визначено: - що учасниками державного прогнозування та розроблення програм - економічного й соціального розвитку є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування; - серед засад системи програмування є принцип гласності, який це передбачає ознайомлення громадськості з проектами програмних документів; - обов'язковими є розробки на регіональному / районному рівнях та в містах програм економічного й соціального розвитку на короткостроковий період (1 рік); - необхідно мати приблизну структуру короткострокових програм економічного й соціального розвитку, які розробляються на рівні областей, районів, міст. Сучасні проблеми економіки та підприємництво.

У законах України, що визначають повноваження та основні напрямки діяльності місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, зазначено:

- місцева державна адміністрація розробляє проекти програм соціальноекономічного розвитку і подає їх на розгляд відповідній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед відповідною радою про їх виконання;

- районні та обласні ради затверджують програми соціальноекономічного та культурного розвитку, цільові програми з інших питань, заслуховують звіти з їх виконання.

Таким чином, право на затвердження програмних документів територіального розвитку належить районним та обласним радам як представницьким органам територіальних громад, водночас реальні інструменти впливу на соціально-економічний розвиток територій мають місцеві державні адміністрації як місцеві органи виконавчої влади. При адмініструванні регіонального розвитку часто також нівелюється той факт, що регіони України мають свою економічну історію, свої ресурсні і факторні особливості, ділові, соціально-культурні традиції, і навіть свій регіональний менталітет. Тому до різних регіонів треба застосовувати різні методичні підходи щодо вирішення поставлених перед ними та державою програм і планів соціально-економічного розвитку, проте з урахуванням комплексної методології проектної методології.

Шляхами вдосконалення процесу розробки стратегій та програм територіального розвитку в Україні повинні стати:

- проведення адміністративно-територіальної реформи, децентралізація влади в Україні, чітке розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обласного і районного рівнів;

- розроблення системи моніторингу та оцінки реалізації стратегій територіального розвитку, вивчення можливості запровадження систем показників життєдіяльності територій, що пропонуються науковцями;

- впровадження обов'язкових правових норм про залучення громадськості до процесу стратегічного планування та розробки програм розвитку територій, громадський моніторинг та оцінку їх реалізації;

- організація навчання фахівців у сфері стратегічного планування та програмування розвитку територій;

- розробка за участі громадськості та з використанням інших сучасних методик стратегічного планування стратегій соціально-економічного розвитку територій;

- розробка кількісної системи оцінювання рівня соціального капіталу території та впровадження технології його моніторингу;

- ініціювання розробки статутів громад різного рівня аж до регіонального, організація відповідного навчання для службовців та громадських лідерів.



2. Положення про департамент, його структури та розподілу обов'язків між структурними підрозділами

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

06 лютого 2017 року

Харків

No 41

Про затвердження Положення про Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації у новій редакції з метою приведення Положення про Департамент житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації у відповідність до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року No 887 (зі змінами), Методичних рекомендацій з розроблення положення про структурний підрозділ житлово комунального господарства та будівництва місцевої державної адміністрації, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 листопада 2012 року No 587, керуючись статтями 5, 6, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:

1. ДЕПАРТАМЕНТ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (далі - Департамент) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Харківської області забезпечує виконання покладених на Департамент завдань.

Департамент підпорядковується голові обласної державної адміністрації, підзвітний і підконтрольний Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Спрямовує та контролює діяльність Департаменту заступник голови обласної державної адміністрації (згідно з розподілом обов'язків).

2. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, рішеннями обласної ради, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Департаменту є:

1) забезпечення на території області реалізації державної політики у галузі житлово-комунального господарства (у тому числі у сфері питної води та питного водопостачання, теплопостачання, ціно-, тарифоутворення і розрахунків за житлово-комунальні послуги), житлової політики, благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, поховання;

2) організація виконання державних програм, розроблення та реалізація регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства та інфраструктури, подання пропозицій до проектів регіональних програм соціально-економічного розвитку області щодо поліпшення комунального обслуговування населення, благоустрою населених пунктів та енергозбереження;

3) здійснення аналізу стану житлово-комунального господарства на території області, підготовлення пропозицій до проектів обласного бюджету щодо фінансування регіональних програм розвитку житлово-комунального господарства, дорожнього комплексу, інфраструктури і благоустрою населених пунктів;

4) виконання функцій управління у сфері житлово-комунального господарства на території області, координація діяльності відповідних структурних підрозділів районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також роботи підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства;

5) здійснення у межах своєї компетенції ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом, з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом, та контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов із вказаних видів господарської діяльності.

4. Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює контроль за їх реалізацією;

2) забезпечує у межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

3) надає адміністративні послуги;

4) здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень;

5) забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів;

6) бере участь у підготовці заходів щодо регіонального розвитку;

7) розробляє проекти розпоряджень голови обласної державної адміністрації, у визначених законом випадках - проекти нормативно-правових актів з питань реалізації галузевих повноважень:

8) бере участь у погодженні проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими органами виконавчої влади;

9) бере участь у розробленні проектів розпоряджень голови обласної державної адміністрації, проектів нормативно-правових актів, головними розробниками яких є інші структурні підрозділи;

10) бере участь у підготовленні звітів голови обласної державної адміністрації для їх розгляду на сесії обласної ради;

11) готує самостійно або разом з іншими структурними підрозділами інформаційні та аналітичні матеріали для подання голові обласної державної адміністрації;

12) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

13) готує (бере участь у підготовленні) проекти угод, договорів, меморандумів, протоколів зустрічей делегацій і робочих груп у межах своїх повноважень;

14) розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян;

15) опрацьовує запити і звернення народних депутатів України та депутатів відповідних місцевих рад;

16) забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої він є;

17) надає методичну допомогу органам місцевого самоврядування з питань здійснення наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади;

18) здійснює повноваження, делеговані органами місцевого самоврядування, у сфері житлово-комунального господарства;

19) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки, цивільного захисту населення, дотримання вимог законодавства з охорони праці, пожежної безпеки;

20) організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів;

21) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;

22) бере участь у вирішенні відповідно до законодавства колективних трудових спорів (конфліктів) у Департаменті;

23) забезпечує захист персональних даних;

24) здійснює передбачені законом галузеві повноваження;

25) здійснює інші передбачені законом повноваження;

26) у сфері житлової політики та надання житлово-комунальних послуг:

забезпечує дотримання вимог законодавства у сфері житлової політики та надання житлово-комунальних послуг; розробляє і реалізує регіональні програми, бере участь у розробленні, реалізації та фінансуванні державних програм у сфері житлової політики та надання житлово-комунальних послуг;

взаємодіє з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень; забезпечує реалізацію повноважень обласної державної адміністрації щодо здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них;

проводить аналіз рівня та динаміки цін/тарифів та їх складових на житлово-комунальні послуги;

надає методичну допомогу з питань формування цін/тарифів житлово комунальних послуг та проведення перерахунків розміру плати за надання цих послуг та з інших питань, що належать до компетенції Департаменту;

реалізує державну політику з питань формування й утримання житлового фонду гуртожитків; розглядає питання спільно з органами місцевого самоврядування щодо передачі у комунальну власність з наступним здійсненням приватизації державного житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ;

27) у сфері теплопостачання та енергозбереження: здійснює аналіз стану в сфері теплопостачання; організовує контроль за здійсненням заходів, спрямованих на забезпечення сталої роботи об'єктів житлового господарства в осінньо-зимовий період, а також в умовах виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф і ліквідації їх наслідків, здійснює моніторинг підготовки об'єктів житлового господарства до роботи в осінньо-зимовий період;

погоджує діяльність у сфері теплопостачання з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з питань формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

забезпечує виконання правил і норм у сфері теплопостачання; забезпечує реалізацію повноважень обласної державної адміністрації

здійснення контролю за забезпеченням споживачів міст та інших населених пунктів тепловою енергією; вживає заходів до поліпшення роботи з енергозбереження на підприємствах галузі, оснащення об'єктів житлово-комунального господарства та наявного житлового фонду засобами обліку води та теплової енергії згідно із загальнодержавними та регіональними програмами;

28) у сфері питної води та питного водопостачання:

розробляє і реалізує регіональні програми у сфері питної води та питного водопостачання, бере участь у розробленні і реалізації державних програм у цій сфері; здійснює аналіз стану сфери питної води, питного водопостачання та водовідведення;

29) у сферах благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, галузі поховання:

бере участь у розробленні та виконанні державних і регіональних програм благоустрою населених пунктів;

бере участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримання громадського порядку»;

здійснює аналіз стану сфер благоустрою населених пунктів, поводження з побутовими відходами, галузі поховання;

надає пропозиції щодо надання послуг із збирання і видалення побутових відходів, створення полігонів для їх захоронення, а також здійснення роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;

надає пропозиції щодо відведення земельних ділянок для організації місць поховання;

забезпечує реалізацію повноважень обласної державної адміністрації щодо здійснення на території області заходів з дотримання державних стандартів, інших нормативних документів у галузі поховання, а також правил благоустрою;

30) у галузі будівництва:

проводить інвестиційну політику в сфері будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлово-комунального господарства у разі покладення на нього функцій замовника.

Департамент в установленому законодавством порядку та у межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом обласної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для провадження послідовної та узгодженої діяльності щодо строків, періодичності одержання і передачі інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та здійснення запланованих заходів.

Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у встановленому чинним законодавством України порядку.

Директор Департаменту має першого заступника та заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади згідно із законодавством про державну службу.

На період відсутності директора Департаменту його обов'язки виконує перший заступник директора Департаменту, а у разі відсутності останнього - заступник директора Департаменту (згідно з розподілом обов'язків).

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Департаменту, розгляду науково-технічних та економічних рекомендацій і пропозицій щодо поліпшення функціонування житлово-комунального господарства області в Департаменті утворюється колегія у складі директора Департаменту (голова колегії), заступників директора Департаменту за посадою, а також інших працівників Департаменту.

До складу колегії можуть входити керівники інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ та організацій житлово-комунального господарства, громадських організацій. Склад колегії затверджується головою обласної державної адміністрації за поданням директора Департаменту. Рішення колегії проводяться в життя наказами директора Департаменту.

Для розгляду науково-технічних та економічних рекомендацій і пропозицій щодо поліпшення функціонування житлово-комунального господарства області та вирішення інших питань у Департаменті можуть утворюватися науково-технічні та економічні ради і комісії. Склад цих рад і комісій та положення про них затверджує директор Департаменту.

Доходи (прибутки) Департаменту використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації завдань та функцій, визначених цим Положенням.



3. Участь департаменту в інфраструктурних проектах: обсяг, фінансування, результати

Виконання інвестиційних проектів у рамках программ:

Програма відшкодування відсотків за кредитами, отриманими населенням Харківської області на впровадження енергозберігаючих заходів, на 2016-2020 роки

Програма стимулювання об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів Харківської області до впровадження енергоефективних технологій на 2016-2020 роки

Програма збереження та розвитку в Харківській області мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку на 2016-2020 роки

Регіональна програма підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів у Харківській області на 2016-2022 роки

Обласна програма індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» на 2019 рік

Програма розвитку освітлення населених пунктів Харківської області «Енергія світла» на 2019-2021 роки

Програма створення та ведення містобудівного кадастру Харківської області на 2019-2022 роки

Проаналізуємо одну з програм та її проекти.

Регіональна програма підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів у Харківській області на 2016 - 2022 роки

Програма

Рішення

Фінанси

Розробник Програми	Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації
Відповідальний виконавець Програми	Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації
Учасники Програми	Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації, Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації, Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації, Управління розвитку промисловості Харківської обласної державної адміністрації, Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації, міськвиконкоми міст обласного значення, сільські та селищні ради
Термін реалізації Програми	2016-2022 роки
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього,	316717,894 тис. грн.
кошти обласного бюджету	272499,965 тис. грн.
кошти місцевого бюджету	10720,66 тис. грн.
власні кошти	33497,269 тис. грн.
Основні джерела фінансування	фінансування Програми здійснюється за рахунок власних коштів підприємств області, коштів обласного, місцевих бюджетів у межах наявних фінансових ресурсів

Одним із перспективних напрямів розвитку енергозбереження області є впровадження нетрадиційних (альтернативних або нових) енергоресурсів, до яких належать такі види відновлюваних джерел енергії:

- вітроенергетика, у тому числі мала;

- сонячна енергетика;

- геотермальна енергетика;

- мала гідроенергетика;

- біоенергетика;

- енергія довкілля та скидний енерготехнологічний потенціал;

- комбіновані енергетичні системи на основі НВДЕ та системи акумулювання.

Енергія вітру як приклад

Україна має потужні ресурси вітрової енергії, річний потенціал якої дорівнює 30 млрд кВт год.

Харківська область має досить сприятливі умови з наявності вітрового потенціалу достатнього для будівництва вітроелектростанцій (далі - ВЕС) із виробництвом електроенергії в промислових масштабах.

Сучасна вітрова установка використовує 15-19 відсотків енергії вітру, що проходить крізь перетин поверхні вітроколеса.

Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 м2 перетину площі вітроколеса в області становлять 500-700 кВт год за рік при середньорічній швидкості вітру 4,5 м/с.

Розповсюдження малих вітроустановок потужністю 3-5 кВт, розрахованих на обслуговування одного приватного будинку чи однієї свердловини для підйому води, не набуло широкого застосування на Україні і в Харківській області у зв'язку з надто тривалим терміном окупності (до 20 років), тобто створення умов для розвитку малої вітроелектроенергетики передбачає отримання дотації від держави на використання відновлюваних джерел енергії, у тому числі і на будівництво вітроустановок.

Заслуговує на увагу та підтримку діяльність з реалізації альтернативних джерел енергозабезпечення приватного підприємства «Світ Вітру», яке розташоване в с. Жовтневе Харківського району. Спеціалістами підприємства розроблено та налагоджено виробництво вітроелектроустановки СВ-3,1/200, номінальною потужністю 0,8 кВт/год та місячною - 200 кВт/год при її реалізаційній вартості залежно від комплектації 31-41 тис. грн.

Зараз підприємством розроблені та впроваджуються у виробництво більш потужні зразки вітрогенераторів.

За результатами досліджень на території Харківської області вважається за доцільне побудувати вітрові електростанції загальною потужністю 1000 МВт

Сонячна енергія

На Україні широко використовуються сонячні колектори, які на відміну від сонячних батарей виробляють теплову енергію, а не електричну.

Колектор - це скляні колби зі спеціальним покриттям, які повністю поглинають сонячні промені. Всередині колб у вакуумі розміщені трубки зі спеціальною рідиною, яка нагріваючись, перетворюється на пару, нагріває теплоносій і знову охолоджується. Кожна з трубок з'єднана з колектором, у якому циркулює вода.

Собівартість сонячних колекторів на 10?20 % нижча за сонячні батареї, оскільки не потребує дотримання параметрів електроенергії у мережі. Колектора площею 25 м2 достатньо для забезпечення дитячого садка гарячою водою впродовж дня.

Розповсюдження сонячних панелей та колекторів повинно передбачати державну підтримку, фінансове заохочення споживачів, що використовують нетрадиційні альтернативні види енергії

Мета програми

3а результатами аналізу вищенаведених статистичних даних метою Програми є:

- зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

- скорочення рівня невиробничих втрат ПЕР та води;

- відносне скорочення бюджетних видатків на оплату ПЕР та води в бюджетних установах.

- розвиток сфери енергозбереження та енергоефективності.

Показники виконання мети

зниження енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг (в умовних одиницях);

енергоємність валової доданої вартості регіону;

зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів;

відносне скорочення обсягу бюджетних видатків;

рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів;

обсяг залученого фінансування, яке буде спрямовуватись на фінансування заходів Програми.

Проблему передбачається вирішувати шляхом реалізації технічних (технологічних), структурних та організаційних заходів.

Технічні (технологічні) заходи

Структурні заходи

Організаційні заходи:

Строк виконання Програми - 7 років:

Програма виконується в ІІ етапи.

Перший етап (2016-2020 роки) ? продовження реалізації найбільш ефективних заходів шляхом використання власного та залучення зовнішнього інвестиційного капіталу.

Другий етап (2020-2022 роки) передбачає продовження впровадження заходів з енергозбереження та розробок в галузі відновлюваної енергетики, які будуть включати проведення реконструкції об'єктів в основних галузях промислового виробництва, житлово-комунальній, бюджетній та соціальній сферах області.

Основні технологічні та технічні заходи у галузях економіки області

1. Електроенергетика

2. Машинобудування

.3. Житлово-комунальне господарство

4. Транспорт

.5. Харчова і переробна промисловість

6. Сільське господарство

7. Енергозбереження на об'єктах бюджетної сфери

8. Інноваційні пріоритети

Використання нетрадиційних та альтернативних джерел енергії

Організаційні заходи

Заходи з стимулювання енергозбереження

Створення енергопаспорту Харківської області

Паспорт надає наочний поточний профіль споживання усіх видів енергоресурсів в області, що дозволить збудувати пріоритети в місцевій політиці енергозбереження та можливість прогнозного управління енергопотоками.

Завдяки структурованій інформації споживання енергоресурсів по районах області, по галузях виробництва з'явиться можливість виконувати аналіз енергозберігаючого потенціалу регіонів та досягти максимальної енергоефективності як окремих територіально-адміністративних утворень, так і Харківської області в цілому.

Аналогів створення енергопаспорту області в Україні не існує.

Порядок проведення моніторингу та узагальнення результатів регіональної Програми підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів у Харківській області на 2016 - 2022 роки

Розробником Програми є Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації, відповідальними за її виконання - структурні підрозділи Харківської обласної державної адміністрації та районні державні адміністрації.

Оцінка стану ефективності реалізації Програми здійснюється Харківською обласною державною адміністрацією протягом усього строку її виконання.

Кожного півріччя, до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, відповідальні за виконання Програми подають до Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації інформацію про стан її виконання.

На підставі інформації, отриманої від структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації та районних державних адміністрацій, Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації готує піврічний та річний звіти про результати виконання Програми.

1. Затвердити регіональну Програму підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів у Харківській області на 2016-2022 роки (далі - Програма), що додається.

2. Харківській обласній державній адміністрації при складанні проекту обласного бюджету на відповідні роки передбачати кошти на фінансування заходів Програми виходячи з його фінансових можливостей.

3. Рекомендувати місцевим радам затвердити місцеві програми підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів на період до 2022 року.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії обласної ради: з питань промисловості, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та будівництва (Стронов А.О.); з питань бюджету (Немикіна Л.П.).

Голова обласної ради С. Чернов

Проекти програми

Пропозиції об'єктів у сфері науки і освіти області, на яких планується реалізація заходів з підвищення енергоефективності, енергозбереження та зменшення споживання енергоресурсів по Харківській області на 2016-2022 роки.

№	Назва заходу	Місце	Фін	фінансування тис. грн.
				власні кошти	субвенції	кредити, гранти	держ-бюджет	місцевий бюджет
1	2	3	5	6	7	8	9	10
1	Теплопоста-чання і заміна вікон	Друга - Іванівська школа	1903,81	-	1570,00	101,35	-	232,46
2	ремонт газової котельні	Грушува-ський виховний комплекс	198,02	-	-	125,06	-	72,96
3	ремонт системи опалення	Петропавлівський -виховний комплекс	524,85	-	-	-	-	524,85
4	Реконструк-ція топкової та системи опалення	Богодухівський ліцей № 3	350,00	-	-	-	-	350,00

Це потенційні проекти для учасників програми

Таких пропозицій було 142.

Теплопостачання і заміна вікон

Ремонт газової котельні

Ремонт системи опалення

Реконструкція топкової та системи опалення

Схожі пропозиції також додали і інші департаменти адміністрації.

Проаналізувавши Програми розроблені Кабінетом міністрів, Обласною державною адміністрацією та один з прикладів запитів на реалізацію короткострокових, схожих проектів...

Суб'ектів програми дуже велика кількість, а це значить, що кількість запитів потребує спрощення системи реалізації короткострокових проектів.

Головна проблема - кадри, оформлення документації, оціночна діяльність та спосіб розрахунку із учасниками та реалізаторами.



4. Пропозицій щодо можливостей застосування методів проектного менеджменту у департаменті. Аналіз напрямів удосконалення діяльності департаменту

Є деяка кількість проблем, що зустрічаються при реалізації кожного проекту від департаменту. Що ж проаналізуємо їх.

“Із коштів, виділених на дороги, не освоєно понад 6 мільярдів -- Рахункова палата”

Через недоліки планування і низьку виконавську дисципліну видатки з державного дорожнього фонду у січні-вересні не проведено на 6,3 мільярдів гривень.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

"Це спричинено численними змінами до переліків об'єктів будівництва, реконструкції, ремонту доріг та зволіканням із внесенням змін до програмних документів. Хоча план надходжень до цього фонду перевиконано", - наголосив Пацкан.

За його словами, за підсумками трьох кварталів держбюджет не виконано як за доходами, так і за видатками.

Зокрема, видатки загального фонду державного бюджету проведено в сумі майже 680 млрд грн, що на 65,6 млрд грн, або майже 9%, менше плану.

"Це насамперед є наслідком низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу, що зокрема призвело до незавершення закупівель, відтермінування початку проведення видатків та неналежного впровадження інвестиційних проєктів", - підкреслив він.

Пацкан також зауважив, що вже традиційно видатки на реалізацію державних інвестиційних проєктів переносяться на жовтень-грудень. Як наслідок, зростають ризики неефективного використання коштів.

Кадрова проблема.

Виходячи із історичної практики, формування державної кадрової політики має досить складний та багатогранний процес. Він може бути результативним у разі дотримання певних вимог та умов, ураховуючи послідовне здійснення низки науково-дослідних, організаційно-управлінських, політичних та законодавчих дій.

Проектом стратегії державної політики визначаються суспільно-політичні й соціально-економічні передумови посилення ролі держави в регулюванні державної кадрової політики, її принципи, цілі, функції, специфічні складові, суб'єкти та механізми.

Надається увага ціннісним орієнтирам та соціальному партнерству і діалогу в питаннях формування та реалізації державної кадрової політики, особливостям забезпечення персоналом державного управління.

Проте поза увагою залишається низка невирішених проблем щодо статусу, соціальної та матеріальної захищеності державних службовців, які перешкоджають розвитку державної служби як конкурентоспроможної структури на ринку праці.

“Працювати у органах державної влади або місцевого самоврядування престижно, але не прибутково, ми не волонтери, а високо компетентні державні службовці”

До зазначених проблем можна віднести такі, як:

оцінювання та стимулювання державних службовців;

недосконала система відбору,

призначення на посади,

просування по службі та ротації кадрів;

низька соціальна захищеність державних службовців та неефективна система оплати праці;

недосконала система підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

“Дуже бракує людей, їх кількість… дуже великий обсяг роботи, навіть збільшуючи штаб людей, на підготовку йде більш ніж пів року щоб хоча б адаптувати людину у процеси“

Щодо пропозицій: Кожна запланована дія має своїх учасників.

Навіть коли ви на етапі ініціації або планування - ви маєте учасників та команду проекту.

Зріз персоналу та можливих учасників

Кожна людина має свої компетенції, мотивацію, обов'язки, час та рівень взаємодії із іншими учасниками.

Звести усіх у таблицю даючи бали кожному учаснику та призначити ролі у Вашому проекті або проектах.

У зв'язку із завданнями треба визначити підхід до управління командою та взаємодію

Скоріш за все підійде проблемно-орієнтований підхід та рольовий.

Проблемно-орієнтований підхід - це організація запланованих зустрічей із експертами та спеціалістами провідних сфер. Взаємодія на організаційному рівні та цілепокладання.

Рольовий підхід відноситься до більш близької роботи із учасниками проекту. Розподіл ролей із урахуванням того, що ролі можуть перекривати одне одного.

...