Лідерство-служіння як управлінська парадигма розвитку сучасних організацій

ЛИДЕРСТВО-СЛУЖЕНИЕ КАК УПРАВЛЕНЧЕСКАЯ ПАРАДИГМА РАЗВИТИЯ СОВРЕМЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ

В статье проанализированы ключевые положения концепции лидерства-служения: расширение собственных интересов до служения другим и своей организации; ответственность; создание лидерами образа будущего и его осуществление; передача полномочий подчиненным; признание достижений сотрудников; доверие к сотрудникам; повышение мотивации сотрудников к труду, связывая ее с организационными целями, ценностями и миссией, описаны основные качества личности и выделены ключевые ценности лидера служителя. Подчеркнуто, что лидер как слуга использует личные возможности, а не позиции власти для влияния на последователей и достижения поставленных целей организации. Отмечено, что новая управленческая парадигма выдвигает на первый план человеческий потенциал организации, создание мощной корпоративной культуры и атмосферы непрерывного инновационного процесса, поощрения неформальных отношений людей на основе совместных ценностей и взглядов, непрерывную адаптацию организации к изменениям внешней среды и многое другое. Описаны принципы новой управленческой парадигмы и векторы развития современных организаций. Показано, что именно лидерство по принципу служения может удовлетворить запрос на изменение в управленческой парадигме и обеспечить развитие организации в новом ключе. Приведены примеры компаний, в основе менеджмента которых лежат принципы концепции лидерства- служения. Обосновано, что за лидерством-служения скрывается глубокая идеология, которая может послужить основой для новой парадигмы управления. Индивиды, соответствующие по своей сущности лидерам-служителям, могут изменить мир. Они в состоянии установить и поддерживать здоровый климат как внутри, так и вне организации.

Ключевые слова: лидерство, лидерство-служение, менеджмент, управленческая парадигма, ценности, развитие организации.

Постановка проблеми. Сучасна економічна криза є багато в чому продуктом некомпетентного управління. Відходять у минуле традиційні погляди на менеджмент, пов'язані з опорою на формально-адміністративні методи, детально розроблені процедури та правила, формальні показники роботи і управлінські піраміди, дух формальної знеособленості і засилля кількісних показників. Тому все частіше потрібні нові підходи до управління. [7]

Нова управлінська парадигма висуває на перший план людський потенціал організації, створення потужної корпоративної культури і атмосфери безперервного інноваційного процесу, заохочення неформальних відносин людей на основі спільних цінностей та поглядів, безперервну адаптацію організації до змін зовнішнього середовища і багато іншого. [3]

Очевидно, що поведінка будь-якої організації визначається тими принципами, які поділяються її керівництвом. Ініціаторами та провідниками позитивних перетворень в першу чергу можуть виступати лідери нової формації. Так як рівень розвитку організації безпосередньо залежить від рівня розвитку лідера.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідженням щодо вивчення якостей лідера - служителя присвячені праці зарубіжних вчених, зокрема Дж. Барбуто і Д. Вілер, Д. Даерендонк, Д. Пейдж і П. Вонг, Дж. Лауб, Р. Рассел і А. Стоун, та ін. Практичну сторону застосування лідерства служіння досліджували в своїх роботах такі автори: Л. Спірс, К. Бланшар, С. Кові та ін. Російськими авторами І. Петровського та А. Бичкова в 2014 р, було проведено масштабне дослідження, его результати представлені в статті «Концепція лідерства як служіння і можливості її реалізації в російських організаціях».[2] О. С. Виханский, А. Г. Міракян розглядали розвиток теорії управління на основі симбіозу соціального підприємництва та лідерства служіння.

Цілі статті. Проаналізувати ключові положення концепції лідерства-служіння. Показати, що лідерство-служіння може бути як основою нової управлінської парадигми, так і бути підставою розвитку високоефективної організації.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Зміна парадигми менеджменту стала активно обговорюватися в науковому та діловому співтоваристві на рубежі століть, і викликано це було, головним чином, темпом, характером і змістом змін, які відбулися в світі і продовжують відбуватися на наших очах.

Криза парадигми управління призводить до серйозної трансформації бізнесу і багатьох ключових складових системи управління [8]. Нова парадигма ґрунтується на наступних принципах:

- нової парадигми відповідає розуміння людини як ключового і невичерпного ресурсу організації і орієнтація на створення умов для реалізації його потенціалу та здатності до спільної ефективної роботи;

- інноваційність як найважливіший критерій професіоналізму управлінця;

- визнання соціальної відповідальності управління як перед суспільством в цілому, так і перед окремими людьми, які працюють в організації;

- головна увага стала, приділятися організаційній культурі, що забезпечує задоволення потреб вищого рівня, а також проблемам ефективних комунікацій;

- співучасть або партнерство, тобто безпосередню участь в роботі груп і кожного члена організації в процесі постановки мети, вироблення місії, контролі за результатом. [5].

Гуру менеджменту Іцхак Адізес вважає, що на порозі управлінської революції однією з ключових ідей в управлінні стане питання «здоров'я організації». Відбудеться встановлення нових орієнтирів в «людської» та «ціннісної» площині. В умовах невизначеності, нестабільності, жорсткої конкурентності, тільки гнучкі, свідомі, самоорганізовані, організації зможуть вижити і бути успішними [3].

Розвиток сучасної організації повинен будуватися на розвитку відносин з клієнтами, воно первинне по відношенню до розвитку вироблених компанією товарів та послуг. Саме відносини з клієнтом дозволяють точніше визначити зміст і обсяг реалізованих йому товарів і послуг, а по суті є засобом включення клієнта в процес створення тієї вартості, яка йому потрібна і яку він дійсно оцінить. Основним гаслом таких організацій є «якість», якість не тільки продукції, що задовольняє конкретного споживача, а якість організації в цілому, що містить і якість її взаємодії з навколишнім світом, і якість життя її співробітників. Майбутнє за інтелектуальними організаціями які використовують командний підхід до управління, формують своє бачення на цінностях.

Завдання менеджменту полягає в тому, щоб організувати ефективну спільну роботу, в процесі якої кожна людина здатна максимально використовувати свій потенціал. Тому нова управлінська парадигма в досягненні успіху велике значення надає таким факторам, як лідерство, стиль керівництва, кваліфікація, культура, мотивація поведінки, взаємовідношення в колективі і реакція людей на зміни. Саме лідерство за принципом служіння може задовольнити запит на зміну в управлінській парадигмі і забезпечить розвиток організації в новому ключі.

Термін «лідерство-служіння» вперше озвучив Роберт Грінліф в 1970-і рр. і багато писав про це поняття протягом наступних 20 років. Але сама ідея лідерства-служіння з'явилася набагато раніше. Ближчі до нас за часом приклади лідерів які практикували цю філософію Махатма Ганді «Кращий спосіб знайти себе - це втратити себе, служачи іншим», Мартін Лютер- молодший «Кожен може бути великим, тому що кожен може служити», Нельсон Мандела «Я стою перед вами не як пророк, а як покірний слуга ваш, слуга народу » [1].

Роберт Грінліф запропонував не стільки модель, скільки філософію лідерства, яка може бути проілюстрована наступною цитатою: «Лідер-слуга - перш за все слуга. Все починається з природного бажання служити. Потім людина робить свідомий вибір і стає лідером. Найкраще це можна перевірити в такий спосіб. Чи ростуть як особистості ті, кому служать, стають вони в процесі служіння розумніше, мудріше, вільніше, більш незалежними, більш здатними стати слугами самі?». [10].

Лідерство-служіння, це лідерство від верху до низу, оскільки власні інтереси розширюються аж до служіння іншим і своєї організації. Діяльність лідера-служителя здійснюється на двох рівнях: вона спрямована на виконання цілей підлеглих і задоволення їх потреб, з одного боку, і на реалізацію генеральних цілей або місії своєї організації, з іншого. Керівник цього типу передає повноваження підлеглим, обмінюється ідеями та інформацією з колегами, визнає досягнення співробітників і довіряє їм. Такі керівники цінують професіоналізм інших людей, стимулюють їх природне прагнення до навчання, зростання і творчість, підвищення самооцінки, прийняття відповідальності, делегують повноваження, заохочують участь у вирішенні проблем. Лідери- служителі підвищують мотивацію співробітників до праці, пов'язуючи її з організаційними цілями і місією. Вони більше думають про інтереси організації, ніж про власні [12].

Великий гуманіст, лауреат Нобелівської премії миру Альберт Швейцер сказав: «Не знаю, якою буде ваша доля, але одне я знаю напевно: дійсно щасливими серед вас виявляться ті, хто буде шукати і знайде спосіб служити». Свідомі лідери, що володіють сильним аналітичним, емоційним, духовним і системним інтелектом, добре розуміють важливість служіння для того, щоб організації змогли повністю реалізувати свій потенціал. Вони знають, що допомога іншим веде до особистого щастя [11].

Кен Бланшар разом з Марком Міллером, віце- президентом з навчання та розвитку в компанії Chick-fil-A, говорять про те, що великі керівники служать.

Лідерство має два аспекти: створення образу

майбутнього і його здійснення. Виступаючи в ролі створюють образ майбутнього, керівники визначають напрямок. Їх обов'язок - повідомити, для чого існує організація і чого вона хоче досягти. Як тільки людям стане ясно, куди вони йдуть, увагу лідера переміщається до реалізації бачення - це другий аспект лідерства.

Коли керівники чинять позитивні перетворення, люди діють так, ніби самі є господарями цього підприємства, і працюють на повну котушку, проявляючи ініціативу, а менеджери заохочують цю ініціативу.

Свою програму навчання менеджменту компанія Chick- fil-A організовує навколо п'яти фундаментальних засобів (за основу взято акронім SERVE (служити)).

S (See the Future) - Побачити майбутнє. Керівник повинен виконувати роль творця картини майбутнього.

Е (Engage and Develop People) - Займайтеся людьми і розвивайте їх. Керівники, повинні сфокусуватися на своїх працівниках і їх розвитку, щоб вони могли жити відповідно до встановленої картиною.

R (Reinvent Continuously) - Постійно розвиватися. Великі лідери постійно займаються самоосвітою. Також лідери повинні працювати над тим, щоб прививати працівникам, які виконують повсякденну роботу, бажання вдосконалюватися. Великі лідери розуміють, що їх організаційна структура повинна бути гнучкою і розвивається та вміють пристосовувати структуру так, щоб вона відповідала вимогам бізнесу що постійно змінюються.

V (Value Results and Relationships) - Цінуйте як результати, так і відносини

Е (Embody the Values) - Втілюйте цінності в життя. Керівник в першу чергу повинен бути прикладом образу майбутнього [1].

Поведінка лідера служителя - це прояв його цінностей. При цьому саме цінності лідера служителя відрізняють його від інших типів лідера. Виділяють такі ключові цінності лідера служителя, як емпатія, цілісність, або вірність своїм принципам, компетентність. Крім того, в якості особистісної характеристики виділяється доброзичливість, яка включає альтруїзм [10].

На підставі численних теоретичних і емпіричних досліджень, аналізу праць Р. Грінліфа, Роберт Рассел і А. Григори Стоун виділив десять основних характеристик або атрибутів лідерства як служіння.

1. Listening (Слухання) - важливий інструмент комунікації, необхідний для точної передачі і активної демонстрації поваги до інших. За Р. Грінліфом, «тільки справжній природний слуга (раб) автоматично реагує на будь- які проблеми, залишаючись першим».

2. Емпатія як здатність в думках проектувати власну свідомість, використовуючи переживання інших людей. Р. Грінліф писав, що «слуга завжди приймає і співпереживає, ніколи не відкидає їх».

3. Зцілення як прагнення «зробити все» для людини. Слуга-лідер визнає загальну бажання людини знайти цілісність в самому собі і підтримує його в інших.

4. Поінформованість - без усвідомлення соціальної реальності «нам не вистачає лідерських можливостей».

5. Переконання - м'які, але чіткі та стійкі переконання допомагають ефективному лідеру служителю вирішувати численні проблеми завдяки консенсусу, не використовуючи позиції влади. Лідер як слуга використовує особисті можливості, а не позиції влади для впливу на послідовників і досягнення поставлених цілей організації.

6. Концептуалізація. Лідер як слуга може прогнозувати рішення проблем, які в даний час не існує.

7. Передбачення - це краще, ніж припущення про те, що станеться колись у майбутньому.

8. Піклування організація турбує не тільки окремих послідовників в рамках організації, але організацію в цілому, її вплив на відносини з усім суспільством.

9. Підтримка і заохочення професійного зростання людей детермінує вдячність і заохочення інших. Р. Грінліф стверджував, що «секрет міцності організації в можливості створення команди таких людей, які, піднімаючись вгору, прагнуть рости вище, ніж вони могли це робити раніше».

10. Формування спеціального співтовариства, яке на підставі суспільного договору об'єднує людей. На думку Р.Грінліфа, «все, що необхідно для відновлення спільноти в якості життєздатної форми життєдіяльності - необхідно і достатньо лідерам-слугам показувати правильний шлях» [6].

Успіх Procter & Gamble його СЕО Дж. Пеппер пов'язують з лідерством-служінням. Тож не дивно, що в основі розробленої ним власної теорії лідерства служіння власній родині; компанії; споживачам, суспільству. При цьому лідер завжди повинен пам'ятати, що в центрі всього - люди, він завжди повинен підкреслювати, що вони - душа компанії. Відповідно місію лідерства він бачить у розвитку людей та організацій. До ключових якостей лідера Дж. Пеппер відносить: сильний характер, порядність, віру в цілі організації, прагнення до успіху, пріоритетність командної роботи, прагнення до змін, глибока повага та довіра до оточуючих, прагнення надавати допомогу в їх розвитку, мудрість, сміливість і наполегливість в захисті своїх переконань [9].