Сучасні підходи до енергозбереження у готельному господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ТУРИСТИЧНОГО ТА ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Готельна справа»

на тему: Сучасні підходи до енергозбереження у готельному господарстві

Пічкура О.О.

Київ - 2019 рік



Вступ

Енергія є невід'ємною складовою життя людини з давніх часів і до сьогодні. Прагнення жити комфортніше призводить до збільшення споживання енергії(краще освітлення і опалення житла, комфортніший транспорт, тощо). Левова частина енергії, яка використовується людством, базується на використанні невідновлюваних джерел енергії, таких як нафтопродукти, природний газ, вугілля, ядерне паливо, деревина, вода тощо. Запаси природних ресурсів нашої планети не безмежні, тому на сьогодні є надважливими питання енергозбереження та впровадження нових технологічних процесів видобутку енергії.

Енергозбереження - не лише технологічний процес, це спосіб життя, навіть виживання суспільства та кожної людини. Вирішення цього питання на локальному рівні сприяє вирішенню глобальної енергетичної проблеми та проблеми потепління клімату. Наше життя безпосередньо залежить від дбайливого ставлення до того, що його дає і підтримує.

Енергозбереження - це проблема без державних кордонів, як і більшість екологічних питань, що викликають занепокоєння людства сьогодні.

Проблема енергозбереження та енергоефективності особливо актуальна для України, адже значна кількість енергоносіїв постачається в Україну переважно з інших країн. Безсистемна і надто повільна структурна перебудова економіки України, висока внаслідок технологічної відсталості енергоємність основних видів продукції, великі обсяги імпорту енергоносіїв, критична зношеність основних фондів є головними чинниками непомірно високого рівня витрат паливно-енергетичних ресурсів. Особливого значення проблеми енергозбереження набувають у сфері житлово-комунального господарства, де перебої з опаленням, газо- та водопостачанням мають великі соціальні наслідки, можуть негативно вплинути на стан здоров'я населення.

Враховуючи зазначене, зрозуміло, що в Україні необхідно якнайшвидше провести структурну перебудову промислового комплексу з метою оптимизації енергоспоживання та впровадження нових технологічних процесів в сфері енергоефективності. Поряд зі структурною перебудовою економіки для успішного вирішення проблеми енергозабезпечення необхідно реалізувати низку організаційно-правових і технічних заходів з енергозбереження. За одночасної реалізації організаційно-правових заходів і суттєвих змін структури економіки обсяги споживання енергоресурсів можна скоротити у 2-3 рази. Однак виключно організаційними заходами проблеми енергозбереження не вирішуються, адже основний потенціал розв'язання їх мають технічні заходи, які можна розглядати як другий етап програми енергозбереження. Цей етап передбачає значні капіталовкладення як в енергозбереження, так і в впровадження енергоефективного обладнання. Питомі капіталовкладення на створення 1 кВт потужності у 3-4 рази більші, ніж на 1 кВт зекономленої. Тому енергозбереження має більш високий пріоритет в порівнянні з модернізацією енергетики. Енергозбереженням та ефективністю використання енергоносіїв мають піклуватися всі без виключення підприємства України та пересічні громадяни.

Питання енергозбереження та енергоефективності, безсумнівно, є актуальними і для сучасної туристичної індустрії, яка стрімко розвивається. В світі та зокрема в Україні будуються нові сучасні туристичні комплекси та модернізується старий фонд готелів з метою забезпечення потреб туристів, які сьогодні значно виросли та потребують відповідного енергозабезпечення. Енергозбереження та енергоефективність на підприємствах туристичної інфраструктури сприяє стабільності ведення бізнесу в умовах високо конкурентного ринку туристичних послуг. В готельному бізнесі, де великий рівень конкуренції між готелями, застосування енергозберігаючих технологій може стати вирішальним чинником підвищення рентабельності готелю. Одночасно нові технології, впроваджені в будинках готельного типу, є своєрідним прикладом для приватних клієнтів і сприяють впровадженню аналогічних технологічних нововведень в житловому фонді приватних та багатоквартирних будинків, що в свою чергу слугує загальній меті - глобальному енергозбереженню та енергоефективності використання енергоносіїв.

Зважаючи на це, обрана тема роботи є, безсумнівно, актуальною.

Мета дослідження - проаналізувати сучасний стан та перспективи впровадження енергозберігаючих технологій на прикладі готелю «Holiday Inn» в місті Києві.

Завдання дослідження:

- проаналізувати сучасні тенденції у запровадженні енергозберігаючих технологій;

- визначити перспективні розробки у галузі енергозбереження в готельному господарстві;

- проаналізувати стан готелю «Holiday Inn» в місті Києвіз точки зору організаційно-фінансових показників;

- запропонувати енергозберігаючі технології, які можуть мати велику ефективність при мінімальних фінансових затратах.

Об'єктом дослідження є енергозберігаючі технології у господарстві готелю «Holiday Inn» в місті Києві.

Предметом дослідження є теоретичні, правові і прикладні проблеми організації та технології енергозбереження в готельному господарстві.

В процесі написання роботи було використано такі наукові методи: аналізу, синтезу та теоретичного узагальнення для дослідження наукових підходів до визначення понять «енергозбереження», «енергоефективність», правових аспектів впровадження технологічних іновацій з енергозбереження, статистичного аналізу для дослідження організаційної структури та фінансового стану готелю, коефіцієнтного аналізу для визначення показників, що характеризують ефективність експлуатації номерного фонду готелю.

Практичне застосування результатів дослідження полягає у можливості використання матеріалів роботи в ході планування інноваційної діяльності в готельному господарстві з метою оптимізації організації та технології енергозбереження в готелях, зокрема готелю «Holiday Inn» в місті Києві.



1. Організація та технологія енергозбереження в готельному господарстві

1.1 Теоретичні та правові аспекти енергозбереження в Україні

Початок ґрунтовних наукових досліджень щодо питань забезпечення енергозбереження та енергоефективності в Україні припадає на початок 1990-х років з часу здобуття Україною незалежності. Дослідження здійснювалися низкою наукових установ та організацій, органами державної влади та місцевого самоврядування. Значний внесок у розвиток науки та поштовх до подальших досліджень основ політики енергозбереження та енергоефективності зробили праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, зокрема А. Алмейди, Г. Бабієва, С. Бевза, В. Бодрова, С. Денисюка, Г. Дзяни, В. Жовтянського, І. Заремби, М. Ковалка, М. Кулика, О. Єрохіна, Б. Лапунша, В. Микитенко, А. Праховника, М. Рапцуна, І. Розпутенка, Ю. Синяка, Г. Ситника, О. Суходолі, А. Шидловського та ін.

Проблема забезпечення енергозбереження та енергоефективності в Україні актуалізувалася з набуттям Україною незалежності. Система планової економіки СРСР не передбачала зацікавленості в економії витрачання енергетичних ресурсів, оскільки на той час країна достатньо була забезпечена енергоресурсами. Після розпаду Радянського Союзу Україна стала країною, залежною від ступеня імпорту паливно-енергетичних ресурсів, постала необхідність постійного безперебійного енергозабезпечення національної економіки.

Дослідження проблеми енергозбереження в Україні доцільно розбити на ряд етапів або часових проміжків:

1) 1991-1997 роки, який характеризується основними процесами становлення та формування державної політики енергоефективності;

2) 1998-2004 роки - впровадження закладених у попередні роки механізмів державного управління щодо політики енергоефективності та початок державної підтримки наукових досліджень у цій сфері;

3) 2005-2010 роки - структурні зміни в системі державного управління енергоефективністю та енергозбереженням;

4) з 2011 по теперішній час - реформування усіх сфер життя суспільства, в тому числі проведення економічних реформ в Україні, посилена увага до основних аспектів забезпечення енергоефективності та енергозбереження.

Така періодизація зумовлена розвитком вітчизняного законодавства у сфері енергозбереження та перехід від політики енергозбереження до політики енергоефективності. Протягом першого періоду в Україні прийнято Закон “Про енергозбереження”, створено центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України з енергозбереження, ухвалена Комплексна державна програма енергозбереження, проводилася розробка та відповідне схвалення основних напрямів державної політики у сфері енергозбереження.

Одним з перших розробкою засад політики енергозбереження на початку 1990-х років займався Інститут проблем енергозбереження НАН України під керівництвом В.Тонкаля. Результатом роботи колективу авторів стали проекти стандартів України, нормативно-правових актів Уряду та Верховної Ради України, програм енергозбереження, які стали основою прийнятих з 1994 по 1997 роки низки нормативно-правових актів.

Серед наукових досліджень цього періоду привертають увагу роботи М. Ковалка та С. Денисюка, де відображені основоположні принципи політики енергозбереження, ґрунтовно висвітлено науково-організаційні засади політики енергозбереження та система державного управління енергозбереженням [12-14]. Науковцями досліджено науково-методичні основи політики, принципи побудови систем оптимального використання енергії, розглянуто систему державного управління енергозбереженням. Значна увага приділена питанням енергетичної та екологічної політики в умовах глобалізації, регіональної та галузевої політики енергозбереження, розглянуто технічні та екологічні аспекти політики, підходи до формування привабливого інвестиційного клімату в цій сфері.

Другий етап (1998-2004 роки) характеризувався впровадженням закладених у попередні роки механізмів державного управління щодо політики енергоефективності та початок державної підтримки наукових досліджень у цій сфері через формування економічних та інвестиційних механізмів енергозбереження, популяризацію і пропаганду в різних галузях економіки та серед населення економічних, екологічних переваг енергозбереження, оптимізацію енергозбереження на основі широкого використання сучасних інформаційних технологій.

Одним із основних інформаційних джерел вивчення стану розробленості будь-якої наукової проблеми є захищені кандидатські та докторські дисертаційні дослідження, що дозволяють визначитися із станом розробленості предмета дослідження. Так, у 2003 році О. Поповченком захищено дисертацію, у якій автором досліджено комплекс проблем, пов'язаних із функціонуванням механізмів державного управління енергозбереженням в промисловому комплексі України, проаналізовано діючі моделі економічного аналізу ефективності втілення енергозберігаючих технологій та запропоновано комплексний підхід щодо створення постійного моніторингу ефективності енергоспоживання; обґрунтовано, що управління енергозбереженням доцільно здійснювати таким чином, щоб регулююча роль належала державним госпрозрахунковим організаціям, при цьому необхідно відмовитися від витратно-валових оціночних показників при формуванні народногосподарських балансів [16].

Упродовж визначеного періоду значний науковий доробок з питань енергоефективності та енергозбереження оприлюднено колективом авторів під керівництвом А. Праховника, який розробив низку посібників для студентів у галузі економічних наук. В роботах розглядаються джерела енергії, які використовуються в національній економіці, деталізуються поняття та визначення у сфері енергозбереження, аналізується енергетичний потенціал та стратегія енергозбереження України, досліджуються пріоритетні напрями та перешкоди на шляху її реалізації [7, 11, 17].

Також у цей час проводилися дослідження енергоефективності з точки зору теорії економіки промислового виробництва. У праці В. Микитенко досліджувалися питання енергоефективності промислового виробництва на основі дії системи економічних законів. Автором досліджено нові поняття та енергоекономічні моделі ГСТП-структури (галузь-сировина-технологія-продукція) та модель заміщення технологій. Даний підхід дозволив забезпечити прогнозування та оцінку підвищення рівня енергоефективності завдяки реалізації циклу заміщення технологій: вимоги-експрес-оцінка - оцінка енергоефективності - моделі технологій - інтегральні показники енергоефективності - скориговані вимоги [15].

Третій етап (2005-2010 роки) охарактеризувався структурними змінами в системі державного управління енергоефективністю та енергозбереженням, створенням Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів; удосконалення механізмів державного управління енергозбереженням на національному рівні.

У 2005 році разом із загостренням проблем імпорту російського газу, більш інтенсивно розпочалися пошуки шляхів енергоефективності та енергозбереження, в тому числі наукові дослідження щодо механізмів державного управління у цій сфері.

У цей період О. Ставицька у своїй роботі проаналізувала основні тенденції та особливості енергетичної політики України, визначила основні практичні проблеми в період трансформації. У роботі наголошено на необхідності створення дієвих механізмів державного управління в паливно-енергетичній сфері через удосконалення фінансової, цінової, податкової та митної політики з урахуванням як інтересів виробників, так і споживачів енергоресурсів та ефективного захисту внутрішнього ринку [19].

Г. Груба (2005 рік) дослідив теоретико-методологічні засади та прикладне значення вдосконалення механізму державного управління стратегічним розвитком електроенергетики України та запропонував методику прогнозування потреби держави (регіону) в ПЕР, що враховує технологічні втрати енергії, альтернативні та вторинні енергоресурси [8].

Необхідно зазначити, що в економічній сфері держави зміст енергетичної політики держави стимулював усвідомлення змісту енергоефективності тільки шляхом забезпечення збереження енергії.

О. Суходоля (2006 рік) дослідив теоретико-методологічні засади механізмів державного управління у сфері енергоефективності, виділив закономірності впливу різних факторів на енергоефективність економіки, уточнив систему оцінки показників її стану та визначив пріоритетність управлінських дій того періоду. Автором запропоновано шляхи вдосконалення механізмів державного управління, досліджено цілі, зміст та види управлінських дій для різних сфер регулювання суб'єктів господарювання [20].

І. Заремба (2006 рік) розглянув проблеми оптимізації енергозабезпечення України та шляхи їх вирішення у світлі забезпечення енергетичної безпеки держави. Автором обґрунтовано пропозиції щодо раціоналізації структури енергоспоживання, оптимізації енергозабезпечення України, ефективного використання системи транспортування енергоносіїв, а також надано рекомендації щодо енергозбереження. Визначено перспективні напрямки міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері, що сприяють підвищенню рівня енергетичної безпеки держави [10].

Г. Дзяна (2008 рік) розглянула питання удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері енергозбереження України у ракурсі соціально-екологічного аспекту. У дисертації на основі аналізу наукових положень у сфері державного управління енергозбереженням, нормативно-правових актів та статистичних даних узагальнено теоретико-методологічні основи державної політики у сфері енергозбереження та обґрунтовано шляхи удосконалення механізмів її реалізації на засадах усвідомленого вибору [9].

Не можна оминути увагою й наукові розробки з проблем державного управління в енергетиці, вугільній промисловості, нафтопереробці та інших сферах, пов'язаних із високим рівнем енергозатрат. Проблеми підвищення ефективності системи державного регулювання ринку енергопостачання знайшли відображення у працях таких науковців, як О. Амоша, В. Богданович, В. Бушуєв, А. Воїнов, М. Гнідий, В. Коновалюк, Ю. Лега, О. Новосельцев, В. Пілюшенко, І. Франчук, С. Фареник, А. Чемерис, О. Чилікін, А. Шевцов та ін.

На становлення науково-теоретичних основ дослідження проблем життєдіяльності та розвитку суспільства, зростання впливу енергоспоживання людства на довкілля, взаємодію людини та природи значно вплинули роботи видатних учених В. Вернадського, Л. Гумильова, М. Мойсеєва, С. Подолинського, І. Пригожина, М. Руденка, І. Юхновського.

Наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, інших фахівців у сфері енергоефективності створили методологічне підґрунтя для системного дослідження багатьох проблем у сфері державного управління енергоефективністю та енергозбереженням. Проте питання державної політики у сфері енергоефективності на рівні регіону є недостатньо дослідженими. На сьогодні проблема енергоефективності та енергозбереження є не лише економічною або технічною, у першу чергу це політична проблема, спричинена відсутністю ефективного механізму реалізації державної політики у цій сфері та низьким рівнем усвідомлення суспільством необхідності енергозбереження й ефективного енергоспоживання.

Проведений аналіз нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження засвідчив, що на кожному етапі для забезпечення процесу реалізації державної політики були визначені конкретні завдання.

Проте все ще недостатньо розкритими залишаються питання стимулювання і фінансового забезпечення заходів із забезпечення енергоефективності та енергозбереження на рівні регіону, а також адаптації вітчизняного законодавства в цій сфері до норм і вимог Європейського Союзу.

Таким чином, головною метою державної політики у сфері енергоефективності є забезпечення кількісних та якісних змін у структурі виробництва на основі зростання обсягів капітальних активів, стимулювання застосування інноваційних підходів та програм як на загальнонаціональному, так і регіональному рівні.

Впровадження дієвих заходів у цій сфері неможливе без застосування відповідних фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів та пришвидшення наукових розробок у всіх галузях науки.

Попри очевидну актуальність теми політика у сфері енергозбереження ще не отримала адекватної підтримки ані урядових структур, ані суспільства, передусім через витратність заходів, відсутність суспільної підтримки, розуміння соціально-екологічних перспектив енергозбереження як ресурсу розвитку суспільства.

Більшість суспільно-економічних досліджень енергоефективності та енергозбереження зосереджувались на вивченні питань енергозбереження господарського комплексу країни в цілому, тому територіальне вивчення процесу енергоефективності та енергозбереження, його управління на рівні окремого регіону є актуальним завданням і потребує розробки власного методологічного та методичного апарату.

Проблеми забезпечення енергозбереження в Україні є одним із визначальних чинників для реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, від якого залежить як ефективність функціонування національної економіки, так і національна безпека держави.

Саме тому передумовою виконання основних завдань Енергетичної стратегії України є удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері енергоефективності на рівні регіону.

1.2 Світовий досвідорганізації і технології енергозбереження в готельному господарстві

Сучасний стан туризму у світі зумовлює необхідність розвитку готельної справи. Готельна індустрія в багатьох країнах є важливою складовою національного прибутку. Вона виконує функцію створення робочих місць, є джерелом соціально-побутового обслуговування мешканців. В сучасних умовах глобалізації економіки готельний бізнес перебуває під впливом зовнішніх і внутрішніх змін, які змушують підприємства готельного господарства шукати нові стратегії, інструменти і методи управління, засновані на системних і комплексних підходах.

Одним з визначних чинників зростання рентабельності підприємств готельної індустрії є зниження споживання енергоресурсів шляхом енергозбереження та енергоефективності, що досягається за рахунок впровадження нових організаційних методів та нових технологічних процесів.

Готельна індустрія не стоїть осторонь тенденцій світової економіки, у т.ч. в питаннях енергозбереження. Кризисні явища останніх років поставили міжнародні організації та інститути на шлях пошуку інноваційних моделей, що змогли б забезпечити гармонійний розвиток природи і людини. Однією з моделей, що була запропонувала Організацією Об'єднаних Націй, стала концепція «зеленої» економіки, що згодом набула поширення у світі у вигляді національних стратегій екологізації економіки багатьох країн. Політика низьковуглецевої економіки, об'єднуючи прагнення до підвищення енергоефективності, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та зниження рівня забруднення атмосфери й навколишнього середовища, задовольняє сучасні потреби людства та захищає інтереси майбутніх поколінь. За останнє десятиліття значно зросли виробничі потужності з використанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), найбільш швидкі темпи конкурентоспроможності як сонячної, так і вітроенергетики. Зокрема орієнтуючись на динаміку розвитку ВДЕ очікується, що Китай забезпечить найбільший приріст виробництва відновлюваної енергії до 2040 року, перевершивши сумарні показники Європейського Союзу (ЄС) і США [23]. З огляду на той факт, що пріоритети розвитку світового енергетичного ринку здебільшого визначаються економічно обґрунтованими напрямами використання паливно-енергетичних ресурсів, протягом минулого десятиріччя відбувся значний ріст кількості програм у сфері альтернативної енергетики. До цього менше 50 країн зосереджували свою увагу на питаннях розвитку відновлюваної енергетики; на сьогоднішній день цим займаються понад 160 країн, з кожним роком збільшуючи обсяг інвестицій у ВДЕ.

Політику енергоефективності провідних країн світу спрямовано на впровадження енергозберігальних заходів через функціонування державно-приватного партнерства з обов?язковою участю власників будинків і підприємств до заходів енергозбереження. Енергоефективна політика країн-лідерів з енергозбереження включає три основні складники:

1) стимулювання до заощадження енергії;

2) примус до енергозбереження;

3) просвітницькі програми у сфері енергозбереження.

Лібералізація країн у напрямі енергоефективності передбачає використання інструментів фінансової, технічної, інформаційної допомоги держави підприємствах, бюджетним установам громадянам для проведення енергозберігальних заходів.

Наприклад, парламент Норвегії задекларував низку процедур і дій із підвищення енергоефективності, серед яких значне зниження обсягів енергоспоживання, розвиток альтернативної енергетики, використання теплових насосів і відпрацьованого тепла, установки вітряних потужностей. Особливу увагу приділено питанням ефективності енергоємних галузей, зокрема житлово-комунального господарства, скороченню обсягів використання електроенергії для побутового опалення, розвитку відновлювальної енергетики та захисту довкілля. Енергетичним фондом Норвегії в межах фінансування грантів через податок на тарифи з розподілу електроенергії проводиться чимала кількість енергоефективних заходів.

У Німеччині примус до енергозбереження здійснюється за допомогою відповідних законодавчих актів та постанов, програмного забезпечення у сфері енергозбереження, які фіксують норми споживання й ініціюють упровадження енергозберігальних технологій. Прикладом цього може служити закон про енергозбереження, прийнятий парламентом у Німеччині, який установлює посилений контроль над енерговитратами, згідно з яким власники старих будинків повинні не просто посилювати теплоізоляцію й уживати заходів з енергозбереження при кожному ремонті, реконструкції, переплануванні або перебудові будівлі зі збільшенням житлової площі, але й зобов?язані гарантувати дотримання вимог закону. Уже тривалий час у новобудовах практикується не менше 20 % річної потреби в тепловій енергії покривати за рахунок енергії з поновлювальних джерел (біопалива, сонячної або геотермальної енергії). Кожна будівля в обов?язковому порядку повинна мати енергетичний паспорт, у якому зазначають енерговитрати та перспективи заощаджень у результаті проведених заходів енергоефективності.

Просвітницькі програми, семінари, тренінги у сфері енергозбереження, які проводяться органами державної влади та неурядовими організаціями, покликані сформувати нову споживчу культуру серед населення, яка включає раціональні підходи до заощадження енергії. У США діють 26 державних освітніх центрів для малих і середніх підприємств, які проводять безкоштовні навчання персоналу із предмета необхідності заощадження енергії та використання енергозберігальних технологій на виробництві.

Одним із найдієвіших стимулів енергозбереження у світовій практиці є податкові стимули для господарюючих суб'єктів, що проводять активну енергозберігальну політику. У Японії наприклад, надається податкова знижка при закупівлі енергозберігального обладнання (зменшується ставка оподатковування на 25-30 % його вартості). У стимулюванні енергозабезпеченості ще неабияку роль відіграють кредитні інструменти. У США й Великобританії для будинків є можливість отримання безвідсоткових позик для перебудови обладнання для економії електроенергії та газу. Уряд Тайваню надає промисловим підприємствам навіть низьковідсоткові кредити на придбання енергозберігальної техніки та устаткування як у країні, так і за її межами. Розвинені держави світу вже давно активно використовують альтернативні джерела енергії. 90 % будинків та готелів на Кіпрі оснащені водонагрівачами, 65 % гарячого водопостачання забезпечує сонячна енергія в Ізраїлі.

Світова туристична індустрія розвивається з урахуванням світових тенденцій енергозбереження та енргоефективності. На даний час світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що мають більш, ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість готелів, які запроваджують енергозберігаючі технології за останні 20 років щорічно в середньому збільшується на 3-4 % [21].

Фахівці виділяють три основні умови зниження енерговитрат в будівлях: приладовий облік ресурсів, комплексне використання енергозберігаючого обладнання та автоматизація управління всіх інженерних систем будівлі, включаючи опалення, холодопостачання, вентиляцію, кондиціювання, водопостачання і т.п. Різні системні рішення вже перевірені на практиці за кордоном, де ще три десятиліття тому зіткнулися з проблемою скорочення експлуатаційних витрат. Облік енергоресурсів є основоположним умовою їх економії, хоча самі прилади обліку не можуть розглядатися як енергозберігаючі технології. При впровадженні енергозберігаючих технологій вирішується декілька задач, насамперед, заощадження енергії, часу та грошей.

До таких технологій у світовому готельному господарстві відносять:

Встановлення сонячних панелей на даху та фасаді готелю для нагріву води (що дозволяє знизити використання не відновлюваних джерел енергії).

Встановлення для вироблення електроенергіївітряних генераторів (відрізняються значною ефективністю вироблення енергії та абсолютною екологічною нешкідливістю в експлуатації).

Встановлення системи збору дощової води для використання її у технічних цілях (вода збирається в баки на даху чи під землею, а потім використовується для змиву в туалетах, для поливу рослин, а також в посудомийних машинах і миючих пилососах).

Встановлення енергозбережувальних систем (наприклад, завдяки датчику замку, при виході гостя система автоматично відключає освітлення і електроприлади, залишені включеними; при виписці гостя система отримує команду на відключення кондиціювання у незаселеному номері; залежно від стану номера (заселений, вільний, законсервований і т. д.), а також в залежності від того, хто увійшов у номер - гість або персонал - обирається оптимальна схема кондиціонування; тощо).

Оптимізація систем кондиціювання, вентиляції та інших за допомогою інноваційних технологій (оптимізація роботи систем вентиляції, кондиціонування, кухонного обладнання та обладнання пральні дозволяє скоротити споживання електроенергії на 18% і теплової енергії на 9%).

Встановлення локальної операційної системи «розумний номер», за допомогою якої ведеться керування та контроль над наступними готельноми підсистемами: контроль доступу й присутності в номері, кондиціювання номерів, освітлювальні й інші споживаючі електроенергію прилади, сигнал тривоги, запобігання затоплення, керування шторами, блокування водопостачання, прохання про прибирання або виклик персоналу готелю, інші запити, що надходять із номерів.

Оперативне використання сучасних технологічних інновацій. Так сьогодні перехід на світлодіодніосвітлювальні прилади значно збільшують життєвий цикл освітлених зон, скорочуючи витрати на їх обслуговування і гарантуючи надійний сервіс гостям.

Світовий досвід впровадження енергозберігаючих технологій в готельному господарстві дозволяє зменшити споживання електроенергіїна 50 - 80%, споживання газу на 35 - 50%, використання води на 20 - 65%.

1.3 Сучасний стан та тенденції впровадження енергоощадних технологій в готельному господарстві України

Стрімкий розвиток туристичної сфери в Україні висуває підвищені вимоги до стану матеріально-технічної бази вітчизняних готелів та якості готельного обслуговування, що в свою чергу залежать від ефективності інноваційних процесів. Інновації в готельному бізнесі є економічно доцільними та ефективними за умови, якщо вони приносять готелю додаткові доходи, забезпечують конкурентні переваги на ринку послуг,підвищують частку ринку, знижують витрати, вдосконалюють процес обслуговування, підвищують ефективність роботи окремих підрозділів та готелю в цілому[6].

Питання оптимізації витрат готелю, необхідних для забезпечення його нормального функціонування, набуває сьогодні максимальної актуальності. Ключову роль у цьому відіграє проблема економії електроенергії, вирішення якої в умовах ринкової економіки неминуче призведе до глобальних змін у таких областях, як дослідження нових енергетичних ресурсів, розробка і впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація автоматизованих систем управління, а також до зміни трудових відносин, умов і культури праці обслуговуючого персоналу і власників бізнесу [22].

Необхідним завданням постає впровадження енергозберігаючих носіїв у діяльність сучасних готелів, що дозволить отримати певний економічний ефект від побудови багатьох технологічних процесів. Це в свою чергу може принести набагато більшу конкурентну перевагу, ніж звичайна вигода від економії електроенергії. Цікавим залишається той факт, що у готельному бізнесі комунальні платежі є однією основних витратних статей. Відомо, що не менше 40 %усіх експлуатаційних витрат складають витрати на паливо і електроенергію. При цьому, значні втрати теплової енергії спостерігаються під час її транспортування, тому що частина теплотрас потребує капітального ремонту. Доведено, що впровадження енергоефективних технологій знижує рівень споживання електроенергії до 50 %.

У науковому полі обґрунтовано два підходи до оптимізації енерговитрат: пасивний і активний. Відповідно до пасивного підходу, впровадження будь-яких енергозберігаючих технологій не має сенсу без вирішення базових, фундаментальних проблем, таких як: усунення витоків пари, води, газу, електроенергії, забезпечення теплоізоляції. Активний підхід передбачає цілеспрямовані і системні заходи по автоматизованому управлінню енергоспоживанням.

На даний момент у більшості готелів спостерігається тенденція економії енергії за допомогою установки енергозберігаючих ламп,датчиків руху, використання ключів доступу для подачі електроенергії в номер. Одночасно, заходи по енергозбереженню досить рідко охоплюють модернізацію системи опалення, вентиляції і кондиціонування готелів,хоча саме на них припадає значна частка витрат.

Облаштування автономної опалювальної системи - це одна з головних проблем вітчизняних готелів. Багато власників найчастіше воліють встановити саме автономну систему, навіть при наявності можливості підключення до централізованих мереж теплопостачання. Це пов'язано з тим, що завдяки використанню сучасного високоефективного обладнання експлуатація незалежної міні-котельні обходиться значно дешевше, ніж оплата централізованого тепла за постійно зростаючими тарифами і не залежить від можливих аварій на теплоелектроцентралях або тепломережі.

Розглянемо основні моменти, що пов'язані з організацією автономної системи теплопостачання. Першим завданням є вибір теплогенератора,опалювального котла, що працює або на газовому паливі, або на рідкому(дизельному) паливі. Далі необхідно розрахувати потужність котла в залежності від загальної площі готелю, необхідної потужності системи гарячого водопостачання та кліматичних умов.

Як варіанти теплопостачання та гарячого водопостачання готелів можна розглянути декілька типів підключення:

- одноконтурні системи (з поділом функцій опалення та нагріву води, для організації опалення та окремі котли локального типу для гарячого водопостачання);

- система теплих підлог (як більш раціональна альтернатива опалення радіаторного типу);

- комбіновані системи (з можливістю регулювання потужності опалення за номерами, системи з автоматичним графіком підігріву).

За офіційними даними Державної служби статистики України,середньорічний рівень завантаження готелів і аналогічних засобів розміщення м. Одеси становить 22 % (а в середньому по Одеській області - 19 %). При низькому рівні завантаження система теплопостачання повинна надавати можливість вибіркового обігріву номерів, а при максимальному завантаженні (або в аварійних ситуаціях) - можливість включення резервних або альтернативних потужностей.

Індукційні котли типу SAV є оптимальним варіантом установки систем теплих підлог при будівництві нових готельних комплексів або оновленні вже існуючих (такі системи дають можливість досягти необхідної температури повітря в приміщенні при значно нижчій температурі теплоносія, тобто, скорочуючи витрату енергоресурсів) [24].

Індукційні котли складаються з лабіринту труб, на який впливає індуктор - трансформатор. За рахунок електромагнітного поля індуктор швидко і дуже ефективно нагріває сердечник, який в свою чергу нагріває теплоносій. У такій конструкції ніщо не вийде з ладу і не потребує обслуговування. енергоресурс рентабельність готельний автономний

Серед основних переваг індукційних котлів варто відмітити такі:

- немає елементів, схильних до зносу (за винятком труб);

- індукційний нагрівач застосовується в замкнутих системах теплопостачання;

- за 4 роки експлуатації не втрачає потужності;

- термін служби апарату визначається терміном служби електромагнітної котушки;

- індукційні нагрівачі мають коефіцієнт корисної дії 98%;

- в якості теплоносія застосовується вода.

Отже, на основі викладеного вище можна прийти до висновку, що одними із передових енергозберігаючих приладів є індукційні котли. Різниця в ціні між індукційним і теновим котлом окупається протягом першого опалювального сезону, і чим холодніше на вулиці, тим швидше він окупиться.

В умовах жорсткої економії витрат і загострення конкуренції в готельному бізнесі, методи впровадження та розробки нових інноваційних підходів задля економії витрат на підприємствах готельного господарства є рушійною силою, що допоможе зберегти позиції на ринку послуг в період низького туристичного сезону. Тому зараз, в умовах загострення політичної й економічної ситуації в країні слід впроваджувати нові технологічні та технічні винаходи, в яких задіяно якомога менше людської живої праці.

Таким чином, за результатами дослідження теоретичних та правових аспектів енергозбереження в Україні, світового досвіду організації та технології енергозбереження, сучасного стану та тенденцій впровадження енергоощадних технологій в готельному господарстві можна зробити наступні висновки.

З огляду на світові тенденції розвитку енергетики, для України сьогодні є актуальним енергозбереження та ефективне використання енергоресурсів, а також впровадження іноваційних технологій використання відновлювальних джерел енергії. Важливий елемент у цьому - Енергетична стратегія України на період до 2030 р. та подальшу перспективу(від 24.07.2013 р. № 1071). Енергетична стратегія України практично обслуговує способи докорінної трансформації енергетичного сектору української економіки, створюючи нову енергоефективну політику.

Щодо вітчизняних підприємств та домогосподарств, державна політика енергозбереження повинна включати такі заходи, як стимулювання до заощадження енергії, у т.ч. шляхом надання податкових пільг для використання енергозберігального обладнання; примус до енергозбереження на законодавчому рівні шляхом послідовної законодавчої ініциативи в сфері обігу споживання тепла, води й газу; впровадження просвітницьких програм у сфері енергозбереження з використанням ЗМІ тощо.

Підприємства туристичної індустрії, у т.ч. готелі, з метою підвищення рентабельності в умовах високої галузевої конкуренції мають вжити заходів щодо застосування енергозберігальних та альтернативних джерел енергії,впровадження сучасних енергоощадних іноваційних технологій.



2. Аналіз особливостей організації і технології енергозбереження в готелі «HolidayInn» в місті Києві

2.1 Загальна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є готель «Holiday Inn», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 та входить до однієї з найбільших міжнародних готельних мереж «Inter Continental Hotels Group».

Готель позиціонує себе як бізнес-готель і має категорію 4*. Збудований в 2012 році і відкритий напередодні чемпіонату Євро - 2012. Місія готелю «Holiday Inn» - Бути чудовим готелем, який люблять гості.

Готель розташований у діловому і фінансовому районі міста, неподалік від торгових центрів, в 15 хвилинах їзди від аеропорту Київ (Жуляни) і в 45 хвилинах їзди від аеропорту Бориспіль, по вул. Великій Васильківській, 100. Готель налічує 11 поверхів, де розташовуються 208 номерів різних категорій, 2 конференц-зали, фітнес-центр, бізнес-центр, ресторан та бар.

Номери готелю розміщуються з 1 по 10 поверхи і поділяються на:

Стандартний номер з ліжком King-size

Стандартний номер з ліжком Queen-size

Стандартний номер з двома окремими ліжками (Twin)

Номери для людей з обмеженими можливостями

Номер покращеної категорії

Номер люкс

Вестибюльний поверх розміщує службу прийому та розміщення гостей, конференц-зал (на 60 осіб), лоббі-бар (на 35 місць), ресторан (на 90 місць), бізнес-центр та фітнес-центр.

Всі вищезазначені характеристики відповідають вимогам нормативно-правових документів України, які регулюють діяльність та ведення готельно-ресторанного господарства на території України [1-3].

У готелі функціонує ресторан класу люкс - «The Towers», що відрізняється відомими сніданками "Holiday Inn" з щедрим шведським столом, які доступні з 7:00 до 10:30.Бізнес-ланчі пропонуються з 12:00 до 17:00 з понеділка по п'ятницю. Меню "a la carte" надається вихідними днями та кожен вечір до 23:00. Спеціалізація ресторану - європейська та українська кухня.

Лоббі-бар вищого класу працює з 7:00 до 01:00. Тут реалізуються алкогольні, безалкогольні, змішані напої та страви до них. Бар обладнаний сучасним технологічним та інженерним устаткуванням кращих виробників. Ресторанний комплекс функціонує в межах законодавчо встановлених норм [2, 5].

На базі готелю функціонує бізнес-центр, оснащений всім необхідним обладнанням:

Комп'ютери, принтер, факс, сканер

Цифровий проектор

ЖК-проектор

Кафедра чи подіум

Мікрофон

Модемні лінії

Верхній проектор

ЖК-телевізор

Плазмовий телевізор

Обладнання для теле-та відеоконференцій у всіх приміщеннях для проведеннязаходів

На 11 поверсі готелю розташований фітнес-центр типу LIMITED з панорамними видами на столицю України та сучасним обладнанням, зокрема велотренажери, степ пери, бігові доріжки, еліптичні тренажери тощо.

Готель виконаний в сучасному дизайні і має все, чим повинен володіти гарний готель європейського рівня. Виходячи з вимог українського законодавства до готелів [3, 4], готель «HolidayInn» підпадає під категорію 4*.

Готель надає послуги, які можна поділити на основні та додаткові. До основної послуги відноситься проживання та за вибором гостя сніданок, що може бути включений до загальної вартості проживання.

Без додаткової оплати гостям можуть бути надані такі послуги:

· використання швидкісного безпровідного інтернету;

· відвідування фітнес-центру (цілодобово);

· допомога з доставленням багажу в номер та з номера;

· використання автостоянки, що охороняється цілодобово;

· виклик швидкої допомоги;

· послуги будильника о певній годині;

· організація трансферу та замовлення таксі;

· чищення взуття;

· бронювання столиків в інших закладах ресторанного господарства;

· замовлення квитків в різні культурні громадські заклади;

· замовлення квитків на різні види транспорту (авіа, ж/д та автобуси);

· доставка кореспонденції;

· надання додаткового набору постільної білизни;

· камера схову для особистих речей та багажу;

· послуги бізнес-центру;

До додаткових послуг належать:

· послуги ресторану та бару (страви української та європейської кухні);

· оренда конференц-залів (на 13 або на 60 осіб);

· користування послугами бізнес-центру (копіювання, друк, сканування, користування комп'ютером, тощо);

· обслуговування в номерах - RoomService (цілодобово);

· послуги пральні та хімчистки;

· ремонт взуття та одягу.

2.2 Характеристика організаційної структури управління та основних служб готелю«Holiday Inn» в місті Києві

Власник готелю - приватне акціонерне товариство «Українсько-канадське спільне товариство Торонто-Київ», яке займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Звіт про фінансовий стан за останні три роки (2016-2017 роки) наведено у Додатку А за даними інтернет-порталу Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ)[25].

Процес управління готелем будується на основі прямого управління компанією IHG шляхом призначення головного менеджера для вирішення всіх операційних завдань.

Організаційна структура готелю «Holiday Inn» в місті Києві - лінійно-функціональна, за якої всю повноту влади бере на себе лінійний керівник (генеральний менеджер), що очолює колектив. При розробці конкретних питань і підготовці відповідних рішень, програм, планів йому допомагає спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів (відділів). Функціональні структури підрозділу перебувають у підпорядкуванні головного лінійного керівника - менеджера. Свої рішення вони втілюють або через головного керівника, або (у межах своїх повноважень) безпосередньо через відповідних керівників служб-виконавців. Таким чином, лінійно-функціональна структура передбачає спеціальні підрозділи при лінійних керівниках. [26].

Повний штатний розпис готелю "Holiday Inn" в місті Києві наведений в Додатку Б.

Вища ланка керівництва готелю представлена власником готелю та генеральним директором. Вони відповідальні за прийняття рішень стратегічного характеру. При побудові готелю вони приймали рішення щодо розміру готелю, місця розташування, архітектури та інтер'єру, обладнання та підбору персоналу на керівні посади. Враховуючи те, що готелю функціонує під брендом IHG, то головного менеджера призначали вже з центрального офісу IHG.

Середній рівень управління готелів представляють керівники департаментів - служби прийому та розміщення, ресторанів та конференц-служби, кухні (F&B), готельного господарства та обслуговування номерів (Housekeeping), маркетингу та продажів, відділу роботи з персоналом, фінансовий відділу та інженерно-технічної служби. Вони мають широке коло обов'язків, а також певну свободу щодо прийняття рішень для вирішення конкретних загально-постановочних задач для задоволення потреб гостей.

При вирішенні важливих питань щодо планування діяльності на наступний рік, обрання цільового ринку, ціноутворення, вибір партнерів, придбання нового обладнання тощо створюється спеціальна рада, куди входять генеральний менеджер, фінансовий директор та менеджер відділу маркетингу та продажів.

Кожен керівник відділу має своїх підлеглих, яким він делегує певні доручення та завдання, відповідно до їхніх посад та обов'язків. Розглянемо приклад організаційної структури служби прийому та розміщення готелю «HolidayInn», який є основним операційним підрозділом готелю.

У прямому підпорядкуванні керівника служби прийому та розміщення знаходиться адміністратор, нічний аудитор та портьє (рис. 2.1).



Рисунок 2.1. Організаційна структура служби прийому та розміщення в готелі "Holiday Inn", м. Київ

Незважаючи на те, що готель є середнім підприємством (із загальною чисельністю працівників - 98 осіб, відповідно до Штатного розкладу наведеного в Додатку Б), багато співробітників виконують обов'язки, пов'язані з іншими посадами, тим самим отримуючи різноманітний досвід роботи. На рис. 2.2 наведено приклад основних обов'язків Фахівця готельної справи в готелі «HolidayInn» в місті Києві. Ця посада поєднує одночасно чергового адміністратора, касира, портьє та телефонного оператора.



Рисунок 2.2. Основні обов'язки Фахівця готельної справи готелю «Holiday Inn» в місті Києві

Необхідно також зазначити, що підприємство гарно мотивує своїх співробітників. Для кожного співробітника є гарантований соціальний пакет, підвищення заробітної плати відповідно до успіхів діяльності готелю та можливість користування різними сервісами для персоналу в готелі (парковка, пральня, фітнес-центр, їдальня, курси англійської мови тощо).

Для підвищення кваліфікації кожен співробітник готелю має доступ до таких онлайн-платформ для навчання від компанії IHG, як Merlin та Lobster [27]. Вони містять величезну базу інформації (відео тренінги) для кожного департаменту готелю, яка дозволяє не тільки пройти курс онлайн, а й отримати відповідний сертифікат. В процесі складання мотиваційних програм відділ роботи з кадрами проводить різні опитування персоналу. Раз на рік співробітники мають написати Власний План Розвитку (PDP - Personal Development Plan) (Додаток Ж). При складанні такого плану кожен працівник визначає, чого він хоче досягнути, що він для цього вже зробив та має зробити, та яка допомога йому потрібна. Після складання цього плану керівники проводять бесіду у форматі «один-на-один». Керівники таким чином мають змогу краще зрозуміти своїх підлеглих та оцінити їх погляди на майбутнє. Також в ході опитування працівників готелю «HolidayInn» було встановлено, що найефективнішим способом підвищення мотивації персоналу є матеріальна винагорода (рис. 2.3.)

Рисунок 2.3. Мотивуючі фактори працівників готелю «Holiday Inn», м. Києва

Для забезпечення контролю за легальністю усіх проведених операцій та виконуваних заходів у готелі проводять зовнішній та внутрішній аудити. Їх проведенням займається спеціальна рада, яка була описана вище. При проведенні аудитів враховуються дані, зібрані по всіх підрозділах готелю за результатами їх діяльності. Готель «Holiday Inn» є комп'ютеризованим. Тут використовуються сучасні глобальні системи бронювання - Holidex, Opera. Також використовуються такі комп'ютерні програми, як Micros, 1C.Кожен працівник в готелі повинен бути ознайомлений зі своїми правами та обов'язками , мати певні навички та здібності, слідувати правилам, які прописуються в статуті, положеннях про відділи та служби, кваліфікаційних характеристиках та посадових інструкціях. Таким чином, на підприємстві встановлюється внутрішня узгодженість роботи та слідування загальним правилам корпорації IHG. Отже, в процесі опису загальної діяльності готелю «Holiday Inn» в місті Києві можна зробити висновок про досліджуване підприємство: основні показники діяльності готелю покращуються завдяки вдало обраній стратегії управління підприємством та злагодженій роботі всього персоналу.

2.3 Оцінка ефективності експлуатації номерного фонду готелю

Готель "Holiday Inn" надає комплексне обслуговування та додаткові послуги іноземним громадянам та громадянам України, що відвідують готель. Основні клієнти готелю - це iноземнi бізнесмени, вiдрядженi до Києва з регiонiв України та закордонних країн, та у меншому ступенi - туристи. Оскільки готель "Holiday Inn" є одним з найбільш відомих та престижних готелів міжнародної готельної мережі «Inter Continental Hotels Group», він привертає увагу як бізнес туристів, так і найбільш вибагливих гостей завдяки високим стандартам надання послуг та обслуговування. За рахунок обслуговування iноземних громадян готель отримує більшу половину обсягу реалізації.

У 2018-му році готель "Holiday Inn" надав послуги 33946 відвідувачів зі 65 країн світу. У 2018-му році готель відвідало на 5394 чоловік більше, ніж у 2017 році. На рис. 2.4 показано співвідношення між кількістю іноземних відвідувачів з різних країн світу.



Рисунок 2.4. Структура іноземних туристів у готелі «Holiday Inn» міста Києва протягом 2016 - 2018 років

Аналіз структури іноземних відвідувачів готелю свідчить про те, що більша частка припадає на країни, які інвестують в українську економіку або планують стати учасниками українського ринку.

Дані аналізу динаміки основних показників економічної діяльності, що дозволяють оцінити загальну ефективність роботи всіх підрозділів, визначити основні проблеми та перспективи розвитку готелю наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка основних показників економічної діяльності готелю «HolidayInn» міста Києва протягом 2016 - 2018 років

Показники	Роки
	2016	2017	2018
Загальний дохід від діяльності готелю, млн.грн.	134,7	154,7	207,7
Дохід від продажу готельних номерів, млн. грн.	122,3	138,5	185,6
Дохід від діяльності закладів ресторанного господарства та банкетингу, млн.грн.	11,8	14,7	20,2
Дохід від надання додаткових послуг в готелі, млн.грн.	0,6	1,5	1,9

Проаналізувавши дані таблиці 2.1, ми бачимо, що у 2018 році дохід готелю зріс на 54,2% в порівнянні з 2016 роком. Це пов'язано з тим, що політична та економічна ситуація в Україні почали покращуватися, більше іноземних туристів відвідує нашу країну, а також зростає довіра іноземних фірм до України. Це дало змогу готелю налагодити відносини з різними іноземними фірмами та туристичними агенціями щодо співпраці, що сприяло збільшенню завантаженості готелю.

Що стосується завантаженості готелю, то як в більшості інших бізнес-готелях світу пик сезонної завантаженості припадає на осінньо-зимній період, а короткострокова завантаженість протягом тижня наростає з початку тижня до середи-четверга, далі спадає до вихідних днів.

...