2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний транспортний університет Кафедра менеджменту логістики та туризму

Курсова робота

на тему:

Аналіз системи операційного менеджменту підприємства на прикладі ТОВ ТКБР «Стріла»

Киев - 2021

Зміст

• Вступ
• 1. Суть і місце операційного менеджменту в системі управління підприємством
• 2. Операційна система як об'єкт управління операційного менеджменту
• 3. Загальна характеристика ТОВ «ТКБР «Стріла»
• 4. Аналіз ефективності системи операційного менеджменту ТОВ ТКБР «Стріла»
• 4.1 Операційна система ТОВ ТКБР «Стріла»
• 4.2 Аналіз макросередовища підприємства
• 4.3 Аналіз результатів господарської діяльності ТОВ ТКБР «Стріла»
• Висновок
• Перелік посилань
• 

Вступ

Операційна система є однією з найважливіших систем будь якої фірми яке виготовляє продукцію чи надає послуги. Основною особливістю операційноп системи є те, що основними її елементами, які потрібно об'єднати при управлінні є люди й оснащення. Загальною особливістю будь якої операційної системи є те, що основною її задачею для будь якого підприємства є перетворення однієї кількості ресурсів-входів (матеріали, фінанси) на іншу, більш цінну кількість ресурсів-виходів (продукція, послуги). Такі системи містять, як правило, чотири групи елементів: люди, машини, матеріали і кошти. Дана система є фундаментом для будь-якого підприємницького процесу, досконала взаємодія її елементів є запорукою ефективної діяльності підприємства і його успіху на ринку.

Самим важливим для операційної системи є те, що всі її елементи повинні бути взаємопов'язаними, взаємозалежними і взаємодіючими. Будь які різноманітні частини можна об'єднати в одне ціле, але це ще не система, поки ці частини не стали певним діючим організмом. Будь-яка система може розглядатися як підсистема певної більш великої системи. Система перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем як певною сукупністю елементів. Будь-які зміни зовнішніх чинників призводять до різноманітних змін в самій операційній системі, які можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки, а від цього залежить прибутковість підприємства. Тому, така система повинна бути пристосована до таких змін і відповідно реагувати з метою забезпечення постійності своєї ефективності. Така функція покладається на управлінську складову операційної системи, яка забезпечує генерування управлінських рішень.

Правильно обрана стратегія, структура виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, зовнішньо вільна та нічим не обмежена, в решті-решт жорстко обумовлюється загальноекономічною ситуацією, галузевими пропорціями та платоспроможним попитом населення.

Отже, ефективність функціонування господарюючого суб'єкта в більшості залежить від якісно сформованої операційної системи.

Дослідженням операційної системи займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Ліс Гелловей, Річард Чейз, М. Маскон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, В.О. Василенко, О.М. Гірняк, В.В. Дорофієнко, П.П. Лазановський, В.П. Колосюк, М.А. Корж, О.Є. Кузьмін, Т.В. Омельченко, Т.І. Ткаченко, Ф.І. Хміль, А.В. Шегда та ін.

Актуальність теми полягає саме в значимості операційної системи для розвитку підприємств, організацій, установ та в пошуку ефективних шляхів оптимізації операційної системи в умовах фінансово-економічної кризи.

Об`єкт дослідження. ТОВ ТКБР «Стріла».

Предмет дослідження. Система операційного менеджменту ТОВ ТКБР «Стріла».

Мета дослідження. Дослідження системи операційного менеджменту ТОВ «ТКБР «Стріла» та визначення шляхів покращення ефективності її роботи.

Задачі дослідження. Відповідно темі та меті курсової роботи передбачається виконання наступних завдань:

– дослідити теоретичні аспекти формування та роботи операційної системи;

– визначити основні елементи та складові операційної системи;

– провести аналіз ефективності діяльності операційної системи ТОВ ТКБР «Стріла»;

– визначити позитивні та негативні сторони операційної системи на досліджуваному суб'єкті;



1. Суть і місце операційного менеджменту в системі управління підприємством

Розглядаючи функції бізнесу, можна констатувати, що функція операційного менеджменту на даний час визначена найменше. Найчастіше дану функцію згадують в промисловому виробництві, вважаючи виробничою функцією. В минулому методика управління підприємством була направлена головним чином на управління виробничими процесами. Але за останній період сфера впливу управлінської діяльності істотно розширилася.

Сучасна теорія управління виробництвом використовується в широкому спектрі дій і ситуацій не тільки у виробництві, але і поза ним: сфера послуг, охорона здоров'я, громадське харчування, індустрія розваг та відпочинку, банківська справа, туризм, готельний бізнес, торгівля, транспорт. Іншими словами, управління виробництвом - включає в себе управління об'єктами або процесами, які використовуються для виробництва товарів чи надання послуг.

Вже традиційно операційний менеджмент прийнято вважати пов'язаним першочергово з виробничою діяльністю чи фізичними змінами при виробництві товарів. Отже, найчастіше операційний менеджмент визначається як діяльність пов'язана з управлінням процесами придбання сировини, її перетворення в готовий товар і постачання даного товару покупцю [16].

Багато вчених вважають це визначення дуже узагальненим. Воно розкриває функцію закупки, виробництва і фізичного розподілу, що хоч і тісно пов'язано з операціями, все ж таки є окремими дисциплінами. Також відповідне визначення є досить обмеженим, оскільки воно не містить будь яких дій, не зв'язаних з матеріальним виробництвом.

Досить точне визначення операційному менеджменту дав на нашу думку Ліс Гелловей. За його визначенням: «Операційний менеджмент - це всі види діяльності, пов'язані з навмисним перетворенням (трансформацією) сировини, інформаціп чи покупців [9]. Операційний менеджмент, на думку Гелловея, полягає в ефективному і раціональному управлінні будь-якими операціями.

При цьому слід підкреслити, що ступінь участі фізичних продуктів у цих операціях не важливий.

Американські вчені дають наступне визначення: «Операційному менеджменту (Operations Management) - це діяльність, яка пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії [24].

Дуже часто визначення «операція і «виробництво ототожнюють. Але, слід розуміти, що виробництво в основному включає в себе випуск товарів і переробку матеріалів. Термін «операція є більш ширшим, він включає не тільки виробництво продукції, але і надання послуг. Отже, операційна функція містить у собі ті діп, у результаті яких виробляються як товари так і послуги. Дану функцію мають усі підприємства, інакше вони б просто не змогли існувати.

Американські вчені Річард Чейс та Ніколас Аквілано визначають операційний менеджмент як управління всіма ресурсами, необхідними для виробництва продукції та надання послуг організацією [24].

Ще одні американські вчені Сег Лі та Марк Шнайдер'янс описують операційний менеджмент як науку про концепціп, процедури, методи, технології, які використовуються менеджерами в процесі створення та функціонування операційноп системи підприємства.

Російські вчені З.П. Румянцева та Н.А. Саломатін дають визначення операційному менеджменту як системі взаємопов'язаних елементів, які охарактеризовують виробництво, його організацію, його обслуговування, а також управління виробничою стратегією підприємства, програмою, а також виробництвом в оперативному режимі, його матеріально-технічним забезпеченням, собівартістю продукції та ціноутворенням.

Зробивши узагальнення всіх точок зору, ми зробили висновок, що операційний менеджмент - є цілеспрямованою діяльністю по керуванню операціями з купівлі потрібних ресурсів, пхньоп трансформаціп в готовий товар (послугу) з поставкою останнього або останніх на ринок з метою задоволення потреб покупців [18].

Основним завданням операційного менеджменту _є побудова певних управлінських систем, які б забезпечили виконання потрібних дій і процедур з метою одержання позитивного результату від функціонування операційноп системи будь-якого підприємства. Даний результат будується тільки на чіткому професійному врахуванні об'єктивних обмежень, критеріпв і стандартів. Оптимальне операційне рішення вимагає від менеджера його перебування в центрі виробничоп системи, яка розвивається. Правильне поєднання в одному цілому основних факторів і аспектів діяльності фірми - фінансових, організаційних, технологічних, економічних - вимагає, щоб даний процес відбувався на міцній основі раціонального управління операціями.

Основу операційного менеджменту утворюють чотири основних компоненти - технологія, організація, економіка і математичні моделі дослідження операцій, (рис. 1), які є взаємопов'язані і забезпечують успішну діяльність і розвиток операційної системи підприємства.

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1. Фундаментальні складові операційного менеджменту



Менеджер і безпосередній виконавець даноп діяльності (виробничоп або сфери послуг) на рівні виконання окремих операцій, які забезпечують ефективне і раціональне ведення всього бізнесу, називається операційним менеджером. Враховуючи вище сказане всіх менеджерів можна назвати операційними менеджерами, адже вони повинні так управляти свопми підрозділами, щоб вони функціонували ефективніше і раціональніше за будьякоп специфіки своєп функціп.

Об'єктами вивчення в операційному менеджменті є операціп у різних сферах людськоп діяльності. Вони включають будь-яку діяльність у різних сферах: виробництво, наука, освіта, медицина, економіка тощо, які пов'язані з творчим процесом.

Область діяльності сучасних менеджерів досить велика - промисловість, сервісне обслуговування, бізнес. Ми перерахуємо основні операції даних видів діяльності, які є прерогативою операційного менеджменту (табл. 1).

Таблиця 1. Операції у різних сферах діяльності операційного менеджменту

Сфера діяльності	Об'єкт	Основні операції
Промисловість	Виробниче підприємство	Проектування, обслуговування і ремонт виробничого обладнання. Складання графіків. Управління матеріальними потоками. Управління якістю. Контролінг процесу, виробництва. Постачання. Керування технологічним процесом. Модернізація і розробка виробів (продукту). Управління використанням машин. Управління персоналом. Монтаж, демонтаж обладнання. Проектування виробництва.
Сервісне обслуговування	Авіакомпанія пасажирських перевезень	Проектування, обслуговування і ремонт спеціалізованого обладнання. Обслуговування і ремонт (поточний, капітальний) літаків. Постачання. Складання розкладів вильотів. Диспетчеризація. Управління польотами.
Бізнес	Комерційний банк	Розклад роботи кас. Міжбанківські операції. Інкасація. Процес складання угод. Обслуговування і ремонт обладнання. Проектування. Розміщення. Валютні операціп. Обслуговування клієнтів.

Будь-який об'єкт управління, в залежності від складу організаційних функцій, містить у собі певне конкретне число операцій. Представимо комплекс операцій для промислового підприємства.

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що операціп є фундаментальною основою в діяльності будь-якого виробничого чи сервісного підприємства. Отже, діяльність будь-якоп організаціп являє собою певний перелік операцій. Під «операцією розуміється процес, метод або ряд дій, як правило, практичного характеру чи сукупність ціленаправлених актів, заходів, направлених на досягнення конкретноп цілі.

Виділимо чотири окремих види діяльності, які розглядаються як операції:

1) виробництво, процес, що передбачає перетворення сировини на кінцевий товар;

2) поставка товарів споживачам;

3) транспортування, переміщення продуктів і людей з одного місця в інше без певних фізичних змін;

4) обслуговування, тобто операції напрямлені на зміну «стану споживача.

Можна сказати, що операціп є продуктивна діяльність як власне і саме виробництво, так і будь-яка інша діяльність, пов'язану з творчим процесом. Сам же ж Операційний менеджмент повинен забезпечити ефективне і раціональне ведення цієп діяльності, адже якщо операційна функція буде неефективною, то і вся діяльність організації в цілому не зможе досягти поставленої перед нею мети.

Основне призначення будь-якого підприємства характеризується ланцюжком «виробництво - потреби споживача, який представимо у вигляді деякоп схеми (рис. 2).

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

исунок 2. Взаємозв'язок між виробництвом і потребами споживача

З рисунка видно, що стратегія підприємства полягає в тому, щоб при допомозі своєп операційноп функціп виробляти товари чи надавати послуги для задоволення основних потреб споживачів.

Сучасні технологічні процеси виготовлення продукціп мають характерні поєднання основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, останнім часом, що дуже важливо допоміжні й обслуговуючі процеси займають усе більше місця в загальному виробничому циклі. Дану ситуацію можна пояснити відставанням механізаціп й автоматизаціп в обслуговуванні виробництва порівняно з оснащеністю основного виробництва. В таких умовах виникає все більша необхідність регламентувати технологіп й організаціп виконання не тільки основних, але й допоміжних і обслуговуючих операцій.

Виробничий цикл - календарний період часу, протягом якого предмет праці проходить усі стадії виробничого процесу від першої виробничої операції до здачі готового продукту. Скорочення циклу дає можливість кожному виробничому підрозділу виконати задану програму з меншим обсягом незавершеного виробництва. Виробничий цикл складається з двох частин: з робочого періоду, тобто періоду протягом якого предмет праці знаходиться безпосередньо в процесі виготовлення, і з часу перерв у цьому процесі. Виробничий цикл виконується одним чи групою працівників і складається із сукупності пов'язаних між собою технологічних і нетехнологічних операцій.

Звичайно ж, що структури виробничих циклів у різних галузях виробництва і на різних підприємствах будуть різні. Вони визначаються характером виробленоп продукціп, технологією її виготовлення, рівнем механізації і організаціп виробництва. Але, не дивлячись на розходження в структурі, можливість скорочення тривалості виробничого циклу можливе як через скорочення робочого часу, так і через скорочення часу перерв.

Фундаментом в операційному менеджменті є ефективне управління саме виробничими системами. Виробнича система (Production System) - це система, яка використовуючи операційні ресурси підприємства, перетворює виробничі чинники в продукцію чи послугу.

Рішення по виробничих процесах приймаються в контексті загального функціонування компанії враховуючи її місце і роль на ринку і прийнятоп корпоративноп стратегіп (Corporate Strategy). Корпоративна стратегія ґрунтується на місіп компанії і, по суті, висвітлює, як саме компанія буде використовувати належні їй ресурси і функціп з цілю забезпечення свої конкурентних переваг на ринку (рис. 3).



2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3. Система операційного менеджменту підприємства

Виробнича стратегія (Production Strategy) полягає в розробці загальноп політики і планів використання ресурсів підприємства, з метою максимальної ефективної підтримки її довгостроковоп конкурентноп стратегіп. Операційна стратегія, в поєднанні з корпоративною стратегією, охоплює всі напрямки діяльності фірми і допускає довгостроковий процес, завдання якого забезпечити фірмі можливість швидкого реагування на будь-які неминучі зміни в майбутньому. Виробнича стратегія визначає способи і рівні використання виробничих потужностей підприємства, що сприяє реалізаціп корпоративноп стратегіп (по аналогії маркетингова стратегія підприємства показує, яким чином буде здійснюватися збут продукції, а фінансова - найбільш ефективні можливості використання фінансових ресурсів).

Виробнича стратегія відображається у прийнятих рішеннях, що пов'язані з розробкою виробничого процесу й інфраструктури підприємства, що необхідна для його підтримки. Розробка виробничого процесу полягає у виборі придатноп технологіп, складанні графіка виробничого процесу, розрахунку потреб в товарно-матеріальних запасах, а також у виборі методу розміщення даного процесу. Рішення, пов'язані з інфраструктурою підприємства, стосуються системи планування та управління, способів забезпечення якості і її контролю, структури заробітної плати працівників й організаціп виробничоп функціп підприємства.

З рисунку видно, що операційна система містить у собі п'ять основних елементів, що одержали назву 5Ps (США) операційного менеджменту (5Ps of production management) від таких слів: персонал (People), підрозділи або заводи (Plants), матеріали і комплектуючі вироби (Parts), процеси (Processes) і система планування та контролю (Planning and Control Systems). Персонал - це всі основні і допоміжні працівники, безпосередньо або побічно задіяні на виробництві. Підрозділи (заводи) - це цехи, виробничі і обслуговуючі підрозділи підприємства, на яких виготовляється продукція чи надаються послуги. Матеріали і комплектуючі проходять перетворення у виробничій системі. Процеси охоплюють етапи виробництва і устаткування. Система планування та контролю - це процедури й інформація, що використовується менеджерами в процесі експлуатаціп виробничоп системи.

У виробничому процесі предмети праці (сировина, матеріали) змінюють свій стан з метою перетворення в кінцевий продукт. Процес виробництва виконується одним чи групою робітників і складається із сукупності взаємопов'язаних між собою технологічних і нетехнологічних операцій. До нього входять робочі операції, які являють собою організаційно неподільні повторювальні однорідні елементи даного процесу. Кожна така операція в свою чергу поділяється на більш дрібні елементи - робочі прийоми, які в свою чергу, складаються з робочих рухів.

Операційний менеджер знаходиться біля витоків формування цілі і стратегіп операційноп системи й ефективного управління пп ресурсами. Стратегія операційноп системи є однією зі складових частин стратегіп підприємства. Специфіка стратегіп операційноп системи полягає в: об'єкті управління; процедурі формування стратегічних пріоритетів; організаційній побудові стратегіп операційноп системи. Особлива роль операційноп стратегіп полягає в тому, що необхідною умовою побудови загальноп стратегіп є мінімально необхідна довгострокова стабільність функціонування операційноп системи. Стратегія підприємства полягає в тім, щоб за допомогою операційноп системи виготовляти товари або надавати послуги з метою задоволення основних потреб покупців. Визначення того, що саме потрібно споживачеві, береться як мета діяльності фірми, є її стратегічними рішеннями, які повинні враховувати дані маркетингових досліджень ринків виробів, продукціп, послуг.

Тактика є способом поточноп організаціп управлінських функцій з метою забезпечення поетапноп і поточноп реалізаціп стратегіп операційноп системи. З іншого боку, тактика - безпосереднє організаційне відтворення основноп технологіп операційноп системи. Тактика керування операційною системою будується, насамперед, на чітких критеріях стабільності і рівноваги системи. Крім того, тактика ще будується і на регулярному - неперервному відстежуванні потенційно критичних параметрів операційноп системи. Повноваження тактичноп ланки дозволяють пй самостійно реагувати на відхилення, що виникли.

Стратегічні рішення мають тенденцію до довгостроковості, а тактичні - до короткостроковості, тобто пх можна істотно і часто змінювати, трансформувати, модифікувати за досить короткі періоди. Тому рішення стратегічного й тактичного рівнів виділимо окремо і для зручності представимо їх у вигляді схеми (рис. 4).



2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4. Схема стратегічних і тактичних рішень в операційному менеджменті

Розробка рішень в галузі конструкціп товару направлена на виробничий процес і встановлює, як правило, границю витрат на виробництво продукціп і пп якість.

Структура і зміст виробничого процесу повинні відображати реальні виробничі можливості підприємства при виготовлені даноп продукціп в прив'язці до технологіп, виконавців і ресурсу.

Також велике значення для успіху місіп всієп організаціп має вибір місця розташування операційноп системи для випуску товарноп продукціп або надання послуг.

Іншим не менш важливим компонентом стратегіп, що визначає виробничий процес одержання необхідного товару чи послуги є людські ресурси, даний компонент за останній час стає практично найдорожчою частиною системи.

Ще одне стратегічне рішення яке є невід'ємною складовою життєвого циклу операційноп системи підприємства, товару і відповідно, споживача, є рішення щодо поставок, а саме що поставляти, куди і як.

Що стосується тактичних рішень в операційному менеджменті, то основною є тактика керування запасами яка напрямлена на задоволення потреб замовника, виробничих розкладів і формування людських ресурсів.

Від рішень у сфері складання розкладів залежать і функціонування операційноп системи, і задоволеність споживача.

Рішення по управлінню якістю є обов'язкові при визначенні необхідноп споживачеві якості товару, а отже, і при вибору відповідноп технологіп.

Технологія є головною ознакою при розробці тактичних рішень виробництва продукціп, підготовці персоналу і придбання ресурсів, формуванні витратноп частини організаціп.

Рішення про надійність і ремонт приймаються для досягнення бажаного рівня надійності і ремонту технічних засобів операційноп системи. Для цього особливо необхідні плани для виконання і контролю надійності і профілактичних дій щодо ремонту технічних засобів.

Проте перераховані заходи розробки стратегічних і тактичних рішень не визначають всього комплексу робіт і занять операційного менеджера для ефективного функціонування операційноп системи з метою повного досягнення мети організаціп. На практиці операційному менеджеру необхідно бути готовим і до прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності.



2. Операційна система як об'єкт управління операційного менеджменту

Для того, щоб ефективно управляти виробництвом необхідно чітко виявити сам об'єкт управління, тобто те, на що спрямоване управління, виявити форми і види самих управлінських впливів, форми зв'язків між складовими системи управління, і тільки тоді ми зможемо говорити про завдання і проблеми операційного менеджменту та методи їхнього вирішення.

Сутність системного підходу до операційного менеджменту полягає у тому, що організацію слід розглядати як систему у єдності частин, з яких вона складається та зв'язків з її зовнішнім середовищем. Тільки такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління.

В залежності від виду підприємництва використовують ті чи інші ресурси, головним з яких у початковій стадії є капітал. Основу виробничого підприємництва становить виробництво будь-якої спрямованості (матеріальне, інтелектуальне, творче), при якому підприємець, використовуючи власні чи здобуті знаряддя чи предмети праці, робочу силу, організовує виробництво продукції, послуг, інформації, духовних цінностей для наступного продажу.

Виробництво - є основною сферою людської діяльності направленої на перетворення предметів праці з метою задоволення потреб всіх суб'єктів суспільства. Звідки випливає. що, операційна функція є комплексом дій, безпосередньо пов'язаних з виготовленням продукції чи наданням сервісних послуг. Дана функція відіграє головну роль у створенні товарів або наданні послуг і є основою будь-якого підприємства. Ресурсні вкладення здійснюються для отримання готової продукції при допомозі одного або кількох процесів перетворення (збереження, транспортування, обробки). Для гарантії замовленої продукції, на різних етапах технологічного процесу перетворення проводять зворотний зв'язок, з порівнянням результатів з встановленими стандартами і в разі необхідності коригують даний процес. На рисунку схематично відтворено операційну функцію як виробничий процес перетворення вкладених ресурсів у кінцевий товар (рис. 5).

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5. Схема операційної функції процесу перетворення ресурсів у кінцевий товар

Економічна суть операційної системи полягає в перетворенні додаткової вартості як різниці між вартістю вкладень та вартістю кінцевого товару. Проаналізувавши складові процесу перетворень ми можемо усунути або перепроектувати збиткові операціп і тим самим збільшити додану вартість.

У вітчизняній літературі поняття «операція - організаційно неподільний і технологічно однорідний елемент технологічного процесу, що складається з ряду робочих прийомів.

Слово «процес трактується, як послідовна зміна станів, явищ, а виробництво визначається процесом створення продукту праці. Враховуючи вище сказане даємо визначення, що виробничий процес - являється послідовною зміною стану предметів праці, у результаті якого отримують продукт праці - виріб, товар або послугу.

Операційна функція включає всі діп, результатом яких є готова продукція, або послуги, які організація пропонує на ринку. Отже, зрозуміло, що без цієп функціп, ніяке підприємство існувати не може. Дана операційна функція здійснюється при допомозі створеної відповідної операційної системи. Операційна система створюється та функціонує, з врахуванням стратегії операційноп діяльності, яка, одночасно, є функціональною стратегією (субстратегією) розвитку організаціп. Банки або лікарні також мають операційні функціп, хоча не мають нічого спільного з технологією обробки сировини. Таке управління операціями є аналогічним до управління виробництвом, за винятком того, що управління операціями охоплює ширше коло проблем і використовується на підприємствах, діяльність яких не має нічого спільного з технологією підприємств переробної чи будь-якої іншої галузі промисловості. Але в будь якому випадку є схожість у підходах та принципах діяльності операційного менеджера промислового підприємства, страховоп компаніп, банку, супермаркету тощо.

Саме поняття «системи, її меж достатньо умовні і залежать від об'єкта та мети дослідження. Системою можна назвати будь-який об'єкт, що має у своєму складі сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих частин або елементів. Всі системи мають у своєму складі не менш як чотири основних компоненти: вхід, сам процес, вихід та засоби зворотного зв'язку і контролю. Всі об'єкти, які входять в іншу систему, будуть розглядатися в ній як підсистема або частковий елемент. Тобто, будь-який об'єкт може бути самостійною системою або елементом іншої системи одночасно.

Існуючі класифікаціп операційних систем базуються на характері виходу і типі застосованого процесу переробки сировини. За даними класифікаціями можна охарактеризувати діяльність будь-якої фірми по промисловому виробництву так і сфери обслуговування.

Операційна система - це певний клас систем, які об'єднують трудові ресурси, засоби і предмети праці та інші елементи, які необхідні для безперебійного функціонування системи, для створення продукції або надання послуги.

Структура операційноп системи являє собою набір елементів стійко зв'язаних між собою, що забезпечує цілісність системи і пп тотожність самій собі, що дозволяє зберегти основні властивості системи під час різних зовнішніх і внутрішніх змін середовища.

Усі матеріальні елементи і підсистеми виробничоп системи характеризуються особливим складом, взаємним розташуванням і взаємозв'язками, які створюють технологічну, або виробничу структуру. Вся структура виробничоп системи формується за технологічними або функціональними принципами. Вона складається з основних та допоміжних елементів. Основними елементами є технологічне устаткування та оснащення, яке призначене для безпосередньоп обробки чи складання предметів праці (верстати, комплекси машин, конвеєри, пристроп, інструмент тощо).

Нормальне функціонування основних елементів виробничої системи залежить від безперебійного забезпечення пх енергією, інструментом, ремонтом, а також транспортуванням, складуванням предметів, контрольними і випробувальними приладами. Дані функціп виконують певні допоміжні елементи виробничоп системи, які на вході мають як зовнішні, так і внутрішні зв'язки, а на виході тільки внутрішні. Тому необхідними для основних елементів виробничоп системи можуть бути лише ті допоміжні елементи, продукція і послуги, які не є результатом діяльності інших самостійних систем.

Операційна система містить не тільки технологічні а і соціальні елементи - робітників, які використовують засоби праці і керують ними при виготовленні продукціп. Група людей певного професійного складу, які узгоджено взаємодіють під час виконання заздалегідь передбачених функцій на технологічному оснащенні для виконання стратегій підприємства, являє собою соціальну структуру операційноп системи. Отже, соціальні та матеріальні елементи формально діють як цілісна складова виробничоп системи. Існування матеріальноп і соціальноп структур обумовлене поділом праці всередині виробничоп системи. Тому структура елементів має відповідати пп загальним цілям і постійно пристосовуватися до них, адже кожен елемент і підсистема як відносно відокремлені частини виконують чітко визначені завдання. Це інваріантна в часі фіксація елементів і зв'язків між ними. Функціонування операційноп системи означає пп дію в часі. Зобразимо структуру операційноп системи на рисунку 6.

Цілісність такої виробничоп структури є її основною властивістю, коли всі елементи системи функціонують з єдиною загальною метою - розробка, проектування, виготовлення необхідноп продукціп. Як вже зазначалося операційна система має вхід, процес, вихід і зворотні зв'язки.

Через вхід система забезпечується вихідними ресурсами (сировиною, матеріалами, паливом, енергією, працею та інше), які забезпечують функціонування системи. Даний процес є голвним компонентом системи, завдячуючи йому ресурси входу шляхом перетворення набувають на виході зовсім інших нових властивостей, потрібних споживачу. Вихід системи є кінцевим результатом функціонування системи, це може бути як окремий виріб, послуга, інформація чи все одночасно залежно від спеціалізаціп виробничоп системи.

Елементи, які є складовою виробничоп системи, відрізняються за свопми властивостями. Кожен з них, як структурно відокремлена частина системи, виконує тільки йому властиві функціп. Водночас функціп кожного елемента системи підпорядковані завданням і цілям системи.



Рисунок 6. Структура операційної системи

менеджмент управління операційний

Характерною особливістю елемента - тісний взаємозв'язок та взаємодія з іншими частинами або елементами системи шляхом:

1) або послідовного виконання частини функцій над предметом праці, які в цілому виконуються системою до отримання кінцевого товару;

2) або комплексного перероблення однорідноп сировини і отримання з неп різноманітних товарів;

3) або паралельного виконання однорідних, але не однакових функцій з переробкою багатьох видів матеріалів і отримання з них частин готового товару.

Матеріальним зв'язкам в операційній системі передують інформаційні зв'язки, такі як спілкування і взаємодія людей шляхом обміну усною, письмовою, графічною та іншими видами інформаціп. Завдяки інформаційним зв'язкам здійснюється інтеграція елементів системи в єдине ціле, оскільки системоутворюючі елементи пов'язані з рухом інформаціп. Інформаційні зв'язки на відміну від матеріальних мають прямий і зворотний рух. Якщо прямі зв'язки визначають еталон поведінки системи та пп елементів, то зворотні відображають відомості про результати виконання завдань і параметри функціонування елементів. При цьому інформація супроводжує матеріальний потік, що відбиває рух реальних матеріальних ресурсів під час пх перетворення в готовий товар. Таким способом здійснюється зв'язок у внутрішньому стані системи. На «виході операційноп системи існують інформаційні зв'язки стосовно результатів функціонування, які містять інформацію про кількість, якість, споживчі властивості товарів або послуг, про економічні показники процесів та інше. Отримана інформація аналізуються і на пп підставі виробляються організаційно-управлінські рішення і здійснюється адміністративно-економічні впливи на систему та пп елементи.

Матеріальні зв'язки операційноп системи починаються з моменту замовлення сировини, матеріалів та завершуються відвантаженням готовоп продукціп споживачам. Виробничий цикл переробки сировини охоплює час пп виготовлення, пакування, відвантаження, транспортування, складування та зберігання. В подальшому ці матеріали у безпосереднього виробника підлягають обробці, складанню, упакуванню і відвантаженню готовоп продукціп споживачам. Матеріальний потік, таким чином, є результатом взаємодіп незалежних операційних систем: постачальника, транспортувальника і продуцента готової продукції. Вони взаємодіють завдяки інформаціп, яка стає початковим вхідним ресурсом виробничого процесу системи. У будь-яких системах кожен елемент (як частина) потрібен для підтримання і функціонування всієп системи і поза неп існувати не може. Це є проявом системноп залежності й організаціп. Усі закони і принципи організаціп діють взаємопов'язано, а не ізольовано.

Найчастіше операційну систему подають як сукупність трьох взаємопов'язаних підсистем: переробноп, підсистеми забезпечення та підсистеми планування і контролю (рис. 7).

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 7. Операційна система та її підсистеми

Основною є переробна підсистема, яка здійснює продуктивну діяльність, що пов'язана безпосередньо з перетворенням входів у виходи.

Підсистема забезпечення не приймає прямої участі у виробництві виходів, але виконує необхідні функціп забезпечення переробноп підсистеми.

Система планування і контролю одержавши від переробноп підсистеми інформацію про пп стан, системи в цілому, її незавершеного виробництва, повинна переробити весь обсяг цієп великоп і досить складноп інформаціп і розробити рішення з організаціп і коректуванню роботи переробноп підсистеми.

Операційні системи, хоч і є досить різноманітні, за видами діяльності, типами виробництва, галузевими особливостями, мають ряд загальних особливостей, які відрізняють пх від систем інших класів і визначають своєрідність законів, принципів функціонування та розвитку. Найсутєвіші з них:

- цілеспрямованість операційної системи - пов'язана зі створенням пп для задоволення конкретних потреб з можливістю виробляти необхідні товари чи надавати послуги;

- поліструктурність операційної системи - характеризує одночасне існуванням в ній підсистем, які перетинаються, коли кожний елемент системи одночасно входить у декілька підсистем і функціонує відповідно до пх вимог та цілей;

- відкритість системи, яка виявляється не тільки за матеріальним, енергетичним обміном, а й обміном інформацією із зовнішнім середовищем;

- складність системи, через пп основні елементи: працівники, знаряддя і предмети праці; цілеспрямованість, поліструктурність, відкритість, альтернативність зв'язків, велика кількість процесів, які здійснюються в системі;

- різноманітність операційних систем, що характеризується такими поняттями, як: спеціалізація, концентрація, пропорційність окремих частин системи і підсистем, прямоточність виробничих процесів, ритмічність часткових виробничих процесів, вид продукціп, тип виробництва. Ці особливості в комплексі визначають раціональність форм організаціп операційних систем та пх підсистем, які відрізняються переважно характером зв'язків між елементами.

Підчас проектування або вдосконалювання операційної системи пй надаються такі певні властивості:

- результативність - характеризує здатність операційної системи створювати товари або надавати послуги, які необхідні покупцям. Вона забезпечується організацією операційноп системи;

- надійність - передбачає стійке функціонування, здатність до локалізаціп негативних наслідків стохастичних обурень у порівняно невеликих частинах операційної системи, які відбуваються як усередині системи, так і в зовнішньому середовищі;

- гнучкість - здатність операційної системи пристосовуватись до умов зовнішнього середовища, що змінюється. Забезпечується властивостями елементів системи і внутрішньосистемними резервами;

- керованість - передбачає допустимість тимчасовоп зміни процесу функціонування в бажаному напрямку під дією керуючих впливів. Забезпечується внутрішньосистемними резервами і розчленовуванням операційної системи на підсистеми, які є незалежні, а також за допомогою обмеження розміру операційної системи;

- довготривалість - характеризується здатністю системи на протязі тривалого часу зберігати результативність;

- структура - визначає сукупність взаємопов'язаних ланок елементів, що створюють операційну систему;

- організація виробництва - відображає оптимізацію та координацію в просторі та часі виробничого процесу операційної системи, спрямованого на виготовлення необхідноп споживачам продукціп чи надання послуг;

- рівень організаціп операційних систем - відбиває ступінь наближення організаціп системи до ідеального стану.

Промислова фірма являє собою складну підприємницьку структуру, для якоп характерні виробничо-технологічна та організаційно-економічна єдність, а також господарська самостійність (рис. 8).



2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 8. Промислова фірма як складна операційна система



3. Загальна характеристика ТОВ ТКБР «Стріла»

Тернопільське конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла» було створено 18 серпня 1978 року як філіал Воронезького КБ радіозв'язку (ВКБР). Метою створення КБ була організація в м. Тернополі потужного промислового центру радіоелектронної промисловості, який би міг розробляти та серійно випускати обладнання радіозв'язку та побутову радіоелектронну апаратуру для потреб різних галузей народного господарства країни. Одночасно КБ було базовою організацією, яка здійснювала підбір спеціалістів для Тернопільського заводу «Оріон». З моменту створення підприємства йому було доручено здійснювати розробку систем та засобів радіозв'язку для потреб залізничного транспорту країни. В подальшому КБ стало головним підприємством по напрямку радіозв'язку на залізничному транспорті. Силами КБ було розроблено та впроваджено в серійне виробництво на Тернопільському радіозаводі «Оріон» цілий комплекс радіостанцій системи «Транспорт», які випускаються по цей час і експлуатуються на залізницях всіх країн СНД.

В серпні 1989 р. Тернопільську філію Воронезького КБ радіозв'язку було виведено з складу Воронезького КБ радіозв'язку і на його базі створено Тернопільське державне конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла» (ТДКБР «Стріла»). В той же час було створено Тернопільське виробниче об'єднання «Оріон», в якому ТДКБР «Стріла» було самостійним структурним підприємством. Йому було доручено здійснювати всі розробки радіоелектронної техніки для серійного впровадження.

В 2001 р. після утворення України, як незалежної держави, виробниче об'єднання «Оріон» було розформовано. ТДКБР «Стріла» працювало як самостійна науково-дослідна організація, яка була безпосередньо підпорядкована Державному комітету України з питань конверсії (пізніше Міністерству промислової політики України).

Відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про Державну програму приватизації на 2008 рік», «Порядку перетворення у процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства» (затверджено наказом ФДМУ від 19.09.2006 року №1099) та у відповідності до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 23 грудня 2008 р. №1229, Тернопільське державне конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла» стало відкритим акціонерним товариством (ВАТ ТКБР «Стріла»).

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів №1 від 24.12.2012 р., з 30.04.2013 р. ВАТ ТКБР «Стріла» перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське конструкторське бюро радіозв'язку «Cтріла» (ТОВ ТКБР «Cтріла»).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла» (надалі - Товариство) створено в результаті реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла» шляхом перетворення у відповідності до положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», інших нормативно-правових документів.

Товариство було створено з метою задоволення потреб місцевого ринку в товарах і послугах, впровадження досягнень науки і техніки для розвитку регіону, ведення зовнішньоекономічної діяльності.

У своїй діяльності Товариство керується Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», Статутом [18] та іншими нормативними документами.

Засновниками (учасниками) Товариства є наступні особи:

- Волинець Юрій Якович;

- Дундій Олег Сергійович;

- Дутка Іван Михайлович;

- Карпів Володимир Богданович;

- Король Олександр Іванович;

- Крамар Василь Мирославович;

- Попко Ігор Петрович;

- Предко Ярослав Михайлович;

- Рафалюк Олександр Олексійович; - Шкунда Михайло Юрійович.

Товариство створено на невизначений період та набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (30.04.2013 р.). У 2014 р. проведено державну реєстрацію змін до Статуту Товариства (номер запису: 16461050002005254, дата реєстрації: 09.03.2014 р.).

Товариство має печатку зі своїм найменуванням і емблемою, кутовий штамп, штамп для внутрішнього користування виконані українською мовою, самостійний баланс, фірмові бланки зі своїми реквізитами, знак для товарів і послуг, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків.

Повне найменування Товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське конструкторське бюро радіозв'язку «Стріла»; скорочене найменування українською мовою - ТОВ ТКБР «Стріла».

Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, має право від свого імені укладати правочини, договори, контракти, набувати майнових та особистих немайнових прав і нести зобов'язання, виступати позивачем або відповідачем у суді.

Товариство відповідає за зобов'язаннями всім своїм майном. Учасники Товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства у межах вартості своїх вкладів до Статутного капіталу. Учасники, які не повністю внесли свої вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Товариство не відповідає за зобов'язаннями учасників. При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори мають право вимагати виділення частки учасникаборжника в порядку, встановленому чинним законодавством [13].

За характером власності - приватне підприємство. За розміром - мале підприємство (кількість працівників - 30 чоловік).

Юридична адреса ТОВ ТКБР «Стріла»: Україна, м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 6.

Метою діяльності Товариства є: виконання комплексу робіт з впровадження, експлуатації дистанційного керування та збору даних з енергетичних підстанцій, дистанційного управління зовнішнім освітленням міста по радіоканалу, систем і засобів радіозв'язку та обладнання передачі даних по радіоканалу, а також одержання прибутків від усіх видів виробничої, торгової, комерційної, фінансової та іншої діяльності, дозволеної законодавчими актами України з метою задоволення соціальних і економічних інтересів та трудового колективу.

Основним предметом діяльності товариства є: дослідження і розробки в галузі технічних наук (енергетики, транспорту та зв'язку); розробка радіоелектронної апаратури народногосподарського та побутового призначення; розробка програмного забезпечення; виробництво та ремонт засобів вимірювання і контролю.

Матеріально-технічна база підприємства - це комплекс технічного, енергетичного, транспортного та інших видів обладнання, інструментів, приладів, будівель та споруд, а також матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення процесу виробництва.

Товариство розміщене на території ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» і, на основі господарських договорів, орендує в цього товариства приміщення:

– виробничі - 430 м²;

– лабораторні - 198 м².

Для виготовлення виробів використовується сировина і матеріали (метали, пластмаса) в основному вітчизняного виробництва, які закупляються через відповідні торгові підприємства: ПМП «Рост» (м. Тернопіль, вул. Микулинецька), ТОВ «Авісметіз» (тернопільський р-н, с. Петрики, вул.

Об'їздна, 12/6а), ДП «Капро-Тернопіль» (м. Тернопіль, вул. Живова, 23) та інш.

Комплектуючі вироби поставляються торговими поставщиками радіоелектронних компонентів, найбільшими з яких є Київські підприємства: «Мегапром» (м. Київ, п-т Перемоги, 56, офіс 255), ТОВ «КРАФТ-ПЛЮС» (м. Київ-62, а/с 5).

Структура ТОВ «ТКБР «Стріла» (рис. 9).

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 9. Організаційна структура управління ТОВ ТКБР «Стріла»

Це лінійна організаційна структура, яка є адекватною для діяльності даного підприємства. Оргструктура Товариства повністю відповідає таким вимогам як простота, економічність, надійність та швидкість прийняття рішень. Проблемою даної оргструктури є поєднання обов'язків керівника і виконавця, що значно ускладнює виконання працівниками функцій їх керівних посад. Такі заходи проводяться з ціллю економії коштів.



4. Аналіз ефективності системи операційного менеджменту ТОВ ТКБР «Стріла»

4.1 Операційна система ТОВ ТКБР «Стріла»

Операційна система Товариства, як будь-якого підприємства (організації), є центральною ланкою з випуску продукції і надання послуг. У цій системі, створеній на основі раціонального вертикального поділу праці і сполучення в часі і просторі предметів, засобів і самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій з переробки (перетворення) ресурсів, одержаних із зовнішнього середовища, і видачі результатів діяльності у зовнішнє середовище.

Між операційною функцією та іншими функціями організації існують важливі і складні робочі відносини. Для оптимізації діяльності Товариства необхідно забезпечити ефективне керування цими відносинами.

Операції залежать від інженерної функції (головний інженер), що забезпечує проектування нових видів продукції, виробничих потужностей і процесів. Інженерна функція повинна одержувати від виробництва відповідну інформацію щодо проблем, зв'язаних з конструкцією виробів.

Функція маркетингу (директор) - забезпечення надійного прогнозу попиту і реальних замовлень клієнтів на виходи операційної системи; інформування виробництва про будь-які претензії споживачів щодо якості або термінів постачання продукції. Маркетинг залежить від виробництва в плані інформації про наявність продукції і можливості своєчасного її виготовлення.

Операційна функція залежить від фінансової функції (директор, бухгалтерія). Для того щоб надати капітал в потрібний час і в потрібних обсягах, фінансовій службі потрібно одержати від операційних підрозділів інформацію про плани виробництва і розвитку. А також поточні дані, щоб оплатити працю працівників, заплатити постачальникам, виставити рахунки споживачам, вести облік наявних матеріально-технічних запасів і фінансову звітність.

Функція трудових ресурсів (відділ кадрів) несе відповідальність за вербування, добір і навчання кадрів для роботи в операційній системі. Операційні підрозділи повинні інформувати кадрову службу про потребу в робочій силі з указівкою кількості і кваліфікації.

Якщо розглядати організаційну структуру Товариства у загальноприйнятому розумінні операційної системи, то організаційна структура управління ТОВ ТКБР» Стріла» складається з трьох підсистем (рис. 10): планування і контролю; перетворення; забезпечення [10].

Процес перетворення на підприємстві включає: розробку, програмування, складання, виготовлення, зберігання, продаж і обслуговування обладнання.

Підсистема забезпечення дозволяє безперебійно функціонувати операційній системі ТОВ ТКБР «Стріла» за рахунок надійного і вчасного забезпечення усіх життєво необхідних потреб підприємства (отримання електроенергії та матеріалів, ремонт обладнання, утилізація відходів, охорона тощо).

Підсистему планування та контролю представляє директор, головний конструктор, відділ кадрів та бухгалтерія, які і забезпечують планування та контроль за діяльністю Товариства, тобто реалізують управлінські функції з метою успішної діяльності операційної системи та ефективного використання усіх її ресурсів.

Основним завданням проведення контролю на підприємстві

ТКБР «Стріла» є забезпечення успішного досягнення цілей і місії підприємства та отримання максимально ефективних результатів діяльності і прибутку.

Керівництво підприємством самостійно планує господарську діяльність підприємства виходячи з попиту на продукцію, роботи, послуги і необхідності виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення особистих доходів. Основу планів складають тендери, угоди укладені з споживачами продукції, робіт, послуг та постачальниками матеріально-технічних ресурсів. На підприємстві використовується короткострокове планування (оперативне).

Суть його полягає в тому, що це планування охоплює період часу - до року.

Планування покликане визначити найкращий шлях щоб зустріти прогнозований попит, регулюючи швидкість і частоту поставок, рівень трудових затрат, рівні запасів, понаднормову роботу і ряду інших змінних. В залежності від потреб споживача реалізація продукції і надання послуг змінюється, тому Товариству необхідно постійно адаптуватися до змін навколишнього економічного середовища, до змін мінливих потреб споживачів, а також знаходити найефективніші методи проведення своєї діяльності.



2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 10. Операційна система та її підсистеми ТОВ ТКБР «Стріла»

4.2 Аналіз макросередовища підприємства

Макросередовище утворюють загальні фактори, які не стосуються прямо короткотермінової діяльності підприємства, але можуть вплинути на стратегічний план його розвитку.

...