Планування часу як необхідна умова успішності фахівців соціономічних професій

TIME PLANNING AS A NECESSARY CONDITION FOR THE SUCCESS OF SPECIALISTS IN SOCIONOMIC PROFESSIONS

The article substantiates the relevance of the problem of time planning of specialists in socio-economic professions. In particular, it is identified the organization among the important personal and professional qualities of representatives of the «person-to-person» professions. It consists in observing the rules of time management. The purpose of the scientific work is to highlight the peculiarities of time planning as a necessary condition for the success ofspecialists in socionomic professions. In particular, it was found that the success of both personal and professional life depends on the successful distribution of time. It is revealed the essence of the concepts: «time management», «socionomic professions». Time management is defined as an important component of the time competence of specialists in socionomic professions. There are singled out the main skills that make up the temporary competence of socionomic specialists: the ability to rank goals; the ability to prioritize and plan one's own time; the ability to organize one's own time, etc. The advantages of planning are outlined and time use plans are proposed: long-term, medium-term, short-term. Emphasis is placed on important stages of time management, which will help socionomic specialists in their professional activities. There have been defined rules of time self-regulation and personal organization. Psychologists must follow them in their work.. Emphasis is placed on time management for effective self-education of teachers. There are highlighted tips for increasing the productivity of teachers' work. It has been established that lawyers should use a linear time management option in their professional activities, and the main stages of work process management have been identified. The attention was drawn to the method of timekeeping for social workers. It will help to keep track of the time spent on each task. There are described tools that make it possible to allocate time efficiently. It is proposed an algorithm of actions. It will help to develop the temporal competence of specialists in socionomic professions. Research results indicate that rational time planning is the key to achieving success and obtaining the expected results.

Key words: time planning, time management, specialists of socionomic professions.

Постановка проблеми

Динамічний розвиток сучасного суспільства потребує вдосконалення професійної освіти. Особливої актуальності дана проблема набуває для підготовки фахівців соціономічних професій, які взаємодіють із людьми. Працівники, об'єктом діяльності яких є людина, мають бути емпатійними, цілеспрямованими, комунікабельними, вміти налагоджувати конструктивні взаємостосунки з оточуючими, володіти ґрунтовними фаховими знаннями в тій чи іншій галузі. Однією з важливих якостей представників професій «людина - людина» вважаємо організованість, яка полягає в дотриманні правил тайм-менджементу, що допоможе раціонально планувати власний час задля успішної реалізації у різних сферах життя. Зокрема, в професійному стандарті «Практичний психолог закладу освіти» однією з трудових функцій практичного психолога визначається здатність до планування, самоорганізації та підготовки до здійснення трудових функцій (Професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти», 2020: 9). У професійному стандарті за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти» важливими професійними компетентностями педагога визначено прогностичну, організаційну та оцінювально-аналітичну, які полягають у здатності ефективно планувати та організовувати освітній процес, прогнозувати та аналізувати його результати (Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», 2020: 8). З огляду на це, постає необхідність у оволодінні фахівцями соціономічної сфери інструментами ефективного тайм-менеджменту задля здійснення успішної професійної діяльності.

Аналіз досліджень

Аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми свідчить, що вивченням питання планування часу займаються А. Голубко, О. Маруховська-Картунова, Г Музиченко, М. Прищак, С. Тронько та інші. Зокрема, А. Голубко, М. Прищак приділяють увагу розкриттю сутності тайм-менеджменту та обґрунтуванню важливості застосування його інструментів за сучасних умов. Г. Музиченко, С. Тронько висвітлюють основні положення тайм-менеджменту: механізми, технології, особливості планування. О. Маруховська-Картунова зосереджує увагу на категоріально-дефінітивній характеристиці поняття «тайм-менеджмент» та основних його типах.

Проблема тайм-менеджменту в роботі фахівців соціономічних професій висвітлена в наукових напрацюваннях Ф. Левченко, Н. Любченко, С. Олексенко, Г Писаревської, І. Причепи, О. Рябошапки та інших. Так, застосування тайм-менеджменту в самоосвітній діяльності педагога відображено в працях Ф. Левченко. Використання технології тайм-менеджменту в управлінській діяльності керівника навчального закладу висвітлено в напрацюваннях Н. Любченко. Таймменеджмент у роботі практичного психолога досліджується С. Олексенко. Особливості застосування тайм-менеджменту для підвищення ефективності управління персоналом у своїх напрацюваннях порушує Г. Писаревська. Проблему тайм-менеджменту як дієвого інструменту ефективного використання часу успішного менеджера за сучасних умов досліджує І. Причепа. Дотримання основ тайм-менеджменту в професійній діяльності сучасного педагога знайшло відображення в працях О. Рябошапки.

Метою статті є висвітлення особливостей планування часу як необхідної умови успішності фахівців соціономічних професій.

Виклад основного матеріалу

Задля досягнення поставлених цілей важливим є планування часу та його раціональний розподіл. Підтримуємо О. Галущак, О. Романюк у тому, що від вдалого розподілу часу залежить успішність як особистого, так і професійного життя (Романюк, Галущак, 2015: 110).

Керування часом, на переконання Л. Водянки, А. Карп, С. Тодорюка, - це «процес організації часу таким чином, щоб підвищилася ефективність та результативність його використання» (Водянка, Тодорюк, Карп, 2020: 120). Варто зазначити, що технологією управління часом є таймменеджмент - здатність особистості управляти собою, використовуючи сукупність вправ, прийомів, методів, технік організації та керування часом у життєвих ситуаціях та професійній діяльності, що дасть змогу раціонально планувати час (Диняк, Варгата, 2022: 28).

Вважаємо, що саме тайм-менеджмент є важливою складовою часової компетентності фахівців соціономічних професій, що дасть можливість досягнути успіху в професійній діяльності за найменших витрат часу. Як зауважує С. Наход, соціономічні професії - це професії, що передбачають розв'язання професійних завдань, пов'язаних із налагодженням соціальних стосунків у суспільстві. До даної категорії професій науковиця відносить такі: педагог, психолог, соціолог, журналіст, соціальний педагог, юрист, політолог тощо (Наход, 2018: 132).

Погоджуємося з О. Варгатою, О. Диняк у тому, що фахівцям соціономічних професій обов'язково необхідно вміти оптимально організовувати власний час, через високі вимоги на ринку праці до працівників цієї сфери та завантаженість, пов'язану з постійною комунікацією із великою кількістю людей, самостійним прийняттям рішень, сприйняттям та обробкою значних обсягів інформації. Тому працівники соціономічних професій мають володіти часовою компетентністю, яка дасть можливість не лише оптимально організувати час для розв'язання завдання, а й також спрогнозувати результативність його виконання. До основних умінь, які складають часову компетентність соціономічних фахівців, О. Варгата, О. Диняк відносять: здатність до ранжування цілей; здатність до розставлення пріоритетів та планування власного часу; здатність до організації власного часу; здатність використовувати технології управління часом (Диняк, Варгата, 2022: 28, 31).

Поділяємо думку О. Галущак, О. Романюк щодо того, що завдяки плануванню часу працівники зможуть сконцентруватися на головному, визначити найбільш важливі завдання та окреслити терміни їх вирішення, що дасть можливість структурувати робочий день та скласти розклад. Науковці зауважують, що план допомагає розв'язати завдання в чіткій послідовності. Слід зазначити, що спочатку варто планувати найважчу роботу, яка передбачає визначений термін виконання, а далі - рутинну роботу, повсякденні обов'язки та другорядні справи (Романюк, Галущак, 2015: 111). Серед переваг планування часу Т Лесько, І. Причепа, І. Соломонюк визначають: визначення обсягів роботи та виконання необхідного; деталізація шляхів досягнення цілей; покращення продуктивності праці; орієнтація в часі (Причепа, Соломонюк, Лесько, 2018).

О. Галущак, О. Романюк виокремлюють такі плани використання часу: довгострокові - планування часу для досягнення найважливішої життєвої мети; середньострокові - планування часу на рік для вирішення поетапних завдань задля наближення до досягнення життєвої цілі; короткострокові - план на день, що передбачає розподіл часу для розв'язання завдань, які уточнюють середньострокові та довгострокові плани (Романюк, Галущак, 2015: 111).

Варто наголосити на важливих етапах керування часом, які допоможуть у професійній діяльності працівникам соціономічних професій:

- визначення мети та цілей;

- розставляння пріоритетів, планування;

- втілення - здійснення конкретних дій та кроків, відповідно до поставленого плану задля досягнення мети;

- контроль над виконанням запланованого (Водянка, Тодорюк, Карп, 2020: 120).

Погоджуємося із С. Олексенко в тому, що планування часу є важливим і корисним для представників соціономічної сфери, зокрема, педагогів, психологів, оскільки їм надається свобода вибору в організації процесу роботи, що допоможе зниженню тривожності та запобіганню виникнення стресових ситуацій. Науковиця рекомендує, перед застосуванням технологій управління часом, пізнати себе - дізнатися більше про себе, свій стиль роботи, використовуючи різноманітні діагностичні методики: тест на визначення стилю управління часом (Ф. Зімбардо), методика «Самоменеджмент: як добре Ви справляєтеся зі своєю роботою?», «Мій продуктивний час» та інші.

Важливими для нашого дослідження є правила саморегуляції часом і особистісної організації, виокремлені С. Олексенко, яких вона рекомендує дотримуватися в роботі психологам: однотипні справи виконувати в один і той самий час; об'єднувати подібні справи; планувати перерви; визначати пріоритети; починати з найскладніших справ; змінювати способи і місце роботи; залишати резервний час для непередбачуваних справ; визначати дедлайни виконання завдань; відмовитися від перфекціонізму та досконалості; фіксувати в письмовій формі важливі справи; дотримуватися порядку на робочому місці (Олексенко, 2013: 38, 44).

Варто зауважити, що тайм-менеджмент є дієвим інструментом для ефективної самоосвітньої діяльності педагогів. Для підвищення продуктивності праці Ф. Левченко радить учителям враховувати такі поради: складати список справ; формувати щоденний графік; прокидатися в один і той самий час; робити перерви; концентруватися на одному завданні; делегувати повноваження; вміти відмовляти; розподіляти великий обсяг роботи на складові; використовувати календар; визначати найбільш продуктивний час тощо (Левченко, 2021: 308).

Погоджуємося з Є. Ріяко в тому, що навички планування часу є доволі важливими для сфери юриспруденції, адже юристи мають вміти чітко все спланувати, бути послідовними, системними, активно впроваджувати інноваційні технології. Тому, через імовірність виникнення невідкладних справ, необхідно володіти вміннями чіткого планування та прогнозування. Враховуючи це, науковець вважає, що працівники юриспруденції мають бути гнучкими та вміти змінювати робочий план (Ріяко, 2019).

Варто наголосити, що у своїй професійній діяльності юристи мають послуговуватися лінійним варіантом тайм-менеджменту, дотримуючись таких етапів управління робочим процесом: збір необхідної інформації; з'ясування незрозумілих та невідомих фактів; визначення якомога більшої кількості можливих результатів та шляхів розв'язання проблеми; вибір найкращого варіанту вирішення питання; виконання дій до єдиного обраного результату (Кришталь, Митник, 2022: 101).

Поділяємо думку Г Ломової стосовного того, що навички тайм-менеджменту є актуальними й для працівників соціальної сфери, оскільки в них робочий день - переважно ненормований, багато справ, які є різноплановими, складними та потребують творчого підходу, оперативного прийняття рішень, задоволення потреб клієнтів. Науковиця зауважує, що планування робочого часу фахівців із соціальної роботи залежить від багатьох факторів: типу клієнтів; поєднання фізичної та розумової праці; особистісних якостей фахівця; соціальної ролі працівника. З огляду на це, Г Ломова рекомендує використовувати в роботі метод хронометражу для врахування часу, який витрачається на виконання кожної справи, що буде корисним для визначення сумарної кількості часу на виконання тієї чи іншої справи (Ломова, 2014: 129).

На думку О. Рябошапки, розпочинати планування потрібно з визначення реальної, досяжної, затребуваної мети з елементами труднощів; планувати наступний день у письмовій формі, що допоможе виокремити головні та другорядні справи, уникнути психологічного дискомфорту, перенапруження через утримання інформації в голові. Науковиця наголошує не лише на необхідності планування часу, а й на ліквідації його «поглиначів» таких, як прагнення охопити всі види діяльності; неспроможність організувати робоче місце та власну діяльність; нездатність відмовляти; страх і небажання виконувати небажані справи; неправильна організація нарад (Рябошапка, 2021: 253).

Важливими є також принципи ефективного розподілу часу, якими мають керуватися фахівці соціономічних професій, до яких ми відносимо: обов'язкову фіксацію цілей; встановлення термінів для виконання завдань; спрямованість на результат; виконання важливих завдань у періоди найвищої працездатності; планування робочих та особистих справ (Іскерський, 2023: 227).

Серед інструментів, які дають змогу ефективно розподіляти час, слід відзначити SWOT-аналіз, розстановку пріоритетів, метод «Альпи», матрицю управління часом С. Кові, матрицю Дуайта Ейзенхауера, метод АВС, інтелект-карти, хронометраж часу, SMART-технологію, принцип В. Парето (у співвідношенні 80:20) з використанням інформаційних органайзерів: Life Balance, Tombo, Microsoft Outlook, WinOrganizer, Lotus Notes тощо (Тимощук, 2021: 154-155). Коротко охарактеризуємо деякі з них.

Так, система Франкліна має на меті розподіл великого за обсягом завдання на менші та, в свою чергу, розподіл менших на ще менші.

Матриця Ейзенхауера передбачає розподіл справ на день за пріоритетністю, з урахуванням терміновості та важливості. Вона складається з чотирьох блоків:

1) категорія А - важливі та термінові справи, які потребують невідкладного виконання;

2) категорія В - важливі й нетермінові справи;

3) категорія C - неважливі й термінові справи;

4) категорія D - неважливі й нетермінові справи.

Саме принцип Ейзенхауера А. Кришталь і Ю. Митник вважають одним із найефективніших для працівників юриспруденції, який допоможе їм раціонально упорядкувати професійні пріоритети, відповідно до терміну виконання та значущості справ (Кришталь, Митник, 2022: 101).

Метод «Альпи», на переконання О. Сороки, є ефективним інструментом під час планування дня, адже передбачає визначення його тривалості, виокремлення часу на непередбачувані справи, делегування повноважень, контроль за виконанням завдань (Сорока, 2021: 145-146).