Державна система стандартизації в Україні
Проблеми розвитку та становлення системи стандартизації України. Особливості захисту прав споживачів в Україні та за кордоном. Роль стандартизації в розвитку економіки країни. Загальна характеристика міжнародної та національної системи стандартизації.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.01.2013 |
| Размер файла | 214,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Комітет з питань інформаційних мереж (ISON'ET) координує та гармонізує діяльність ISO в галузі інформаційних послуг, розповсюджує ПД, керує та контролює діяльність інформаційної мережі ISO.
Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються (DEYCO), здійснює обслуговування цих країн з усіх питань стандартизації, створює умови для обміну досвідом з розвиненими країнами та підготовки спеціалістів тощо. DKVCO тісно співпрацює з ООН, у результаті чого були створені міжнародні центри навчання.
В 1977 р. створено Комітет із захисту інтересів споживачів - CAPOLCO. Метою роботи цього Комітету є проведення стандартизації в галузі інформації споживачів. До завдань цього Комітету входить вивчення шляхів сприяння споживачам в отриманні максимального ефекту від стандартизації продукції; розроблення рекомендацій щодо забезпечення інформацією споживачів, захист їхніх інтересів; узагальнення досвіду участі споживачів у роботах зі стандартизації; застосування стандартів на споживні товари та послуги; підтримання зв'язків з різними органами ISO, діяльність яких зачіпає інтереси споживачів.
Результатом діяльності CAPOLCO є періодичне видання переліку національних і міжнародних стандартів, які становлять інтереси для організацій споживачів, а також підготовка Настанов з питань споживчих товарів. Наприклад: Настанова 12 - "Порівняльні випробування споживних товарів", Настанова 14 - "Інформація про товари для споживачів".
Комітет зі стандартних зразків (REMCO) займається питаннями методичної допомоги та розробки настанов зі стандартних зразків. REMCO координує діяльність в цій галузі й тісно співпрацює з міжнародними метрологічними організаціями.
Сфера діяльності ISO розподілена між 224 ТК. Кожний ТК має затверджену Радою ISO сферу діяльності. ТК поділяються на загально-технічні та на комітети, які працюють в конкретних галузях техніки. Діяльність загально-технічних комітетів спрямована на вирішення загально-технічних і міжгалузевих проблем (таких комітетів 26). Решта комітетів здійснюють свою діяльність у конкретних галузях техніки. Наприклад: ТК 10 - "Технічні креслення", ТК 22 - "Автомобілі", ТК 37 - "Термінологія".
У 1979 р. з метою розробки однакового підходу до вирішення питань якості продукції на підприємствах та у сфері обігу, принципів систем якості та їх гармонізації був створений ТК 176 "Управління якістю та забезпечення якості". На основі узагальнення досвіду різних країн світу з упровадження систем якості ТК у 1987 р. опублікував МС ISO серії 9000. Це були взаємопов'язані стандарти із загального управління якістю. Стандарти ISO серії 9000 переглядалися, і в 2004 р. була прийнята нова версія цих стандартів.
Основним видом роботи ТК ISO є розробка, погодження та подання на затвердження Ради проектів МС. Для безпосередньої розробки проектів МС в межах ТК створюються підкомітети (ПК) і робочі групи (РГ). На сьогодні налічується близько 650 підкомітетів, до 2000 робочих груп.
Спеціалісти ISO під час розробки МС дотримуються трьох основних принципів:
стандартизація має відповідати вимогам галузей промисловості;
погодження має досягатися за допомогою консенсусу;
використання МС має бути добровільним.
Україна є повноправним членом ISO з 1993 р. Як національний комітет-член входить до складу комітетів: CASCO, STACO, DEVCO, REMCO, CAPOLCO. 25 ТК Держспоживстандарту України співпрацюють з 96 ТК та ПК ISO. Україна бере активну участь у роботі спільного ТК ISO / ІЕС СТІС 1 "Інформаційні технології", який створений у 1987 р.
У своїй роботі ISO підтримує зв'язки з майже 400 міжнародними організаціями, які працюють над питаннями стандартизації. Автономною організацією в складі ISO є Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС). ISO й ІЕС здійснюють тісне співробітництво з питань стандартизації з різними міжнародними та регіональними організаціями, які займаються економічною і науково-технічною діяльністю. Торговельно-правовий законодавчий зв'язок стандартизації з міжнародною торгівлею й економічним співробітництвом країн є у центрі уваги таких міжнародних організацій, як Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), Європейське товариство (СС), GATT, WT0 тощо.
Система ISO/IEC є найбільшою з існуючих міжнародних технічних організацій і поширює свою діяльність на всі галузі економіки і науки - від стандартних форм реєстрації до валютних кодів, від будівництва до дорожньо-транспортних засобів. Сумісна діяльність ISO/IEC покликана технічно забезпечити ефективне міжнародне співробітництво між країнами. Тому вони, першою чергою, регламентують питання сумісності та взаємозамінності продукції, методи її випробувань, класифікації та позначень, транспортування, зберігання тощо.
Сучасний період характеризується серйозними змінами в технічних, економічних та соціальних аспектах суспільного розвитку. Бурхливий технічний прогрес, застосування нових матеріалів і технологій, розвиток міжнародних наукових, технічних та економічних зв'язків, зростання матеріальних потреб суспільства - усе це примусило керівні органи ISO/IEC, теоретиків і практиків стандартизації, представників промислових та академічних кіл держав-членів ISO/IEC серйозно замислитись над перспективами стандартизації та її роллю в нових умовах господарювання.
Міжнародна стандартизація а кожним роком набуває все більшого розвитку. Починаючи з 1989 р. щорічно 14 жовтня на честь дня створення ISO відзначається Міжнародний день стандартизації.
3.7.3 Характеристика міжнародної електротехнічної комісії (IEQ)
Міжнародне співробітництво в галузі електрики і електротехніки було започатковане у 1881 р. Міжнародним конгресом з електрики, коли бурхливий розвиток цієї нової галузі викликав установлення уніфікованих у міжнародному масштабі одиниць.
Представники 13 країн па конференції в Лондоні в 1906 р. заснували Міжнародну електротехнічну комісію (ІЕС), яка сьогодні є однією з провідних міжнародних організацій з питань стандартизації в галузі електротехніки, радіотехніки та зв'язку. У 1947 р. ІЕС приєдналась до ISO на автономних правах як її електротехнічний відділ, при цьому вона повністю зберегла свою фінансову й організаційну самостійність.
Наявність двох міжнародних організацій зі стандартизації обумовлено і виправдано не тільки історично, але й завданнями, які стоять перед ними. Завданням ІЕС є сприяння координації й уніфікації національних НД в галузі електротехніки, радіоелектроніки та зв'язку, обмін досвідом, вивчення і пропаганда передового досвіду різних країн, розробка МС тощо.
До складу ІЕС входять понад 60 національних комітетів Я стандартизації різних країн. Основна роль в роботі ІЕС відводиться промислово розвиненим країнам. Україна є членом цієї організації з 1993 р.
Структура ІЕС (Рада, ТК, ПК, РГ) аналогічна структурі ISO. Вищим керівним органом ІВС є Рада, в якій представлені національні комітети країн. Рада збирається на свої засідання щорічно для вирішення питань діяльності організації.
Очолює ІЕС Президент, який обирається на три роки. При Раді 1БС створено Комітет дії, який підпорядкований Раді та надає їй свої рішення на затвердження. Комітет дії розглядає питання з координації роботи окремих ТК ІЕС або загальні питання щодо діяльності всієї організації. Рада обирає 12 членів Комітету дії строком на шість років.
Консультативна рада з тенденцій розвитку техніки розглядає зміни, що відбуваються у всьому світі під впливом інноваційних процесів, їх вплив на структуру промисловості та світовий ринок, потребу в нових видах техніки відповідно до стандартизації в міжнародному масштабі.
Основну технічну роботу в ІЕС виконують ТК. Кожний ТК працює над визначеною для нього областю техніки.
3.8 Економічна ефективність застосування стандартизації
Визначення економічної ефективності стандартизації - складне завданим, що торкається певних напрямів економіки країни. Економічні проблеми стандартизації органічно поєднані з науково-технічним прогресом та економікою різних галузей. Найважливішою функцією стандартизації с прискорення впровадження та освоєння нової техніки, сучасних технологій, що призводить до підвищення та поліпшення якості товарів та послуг. В НД встановлюються основні показники до якості товарів та послуг, які виробляються і надаються сьогодні, а також показники цієї продукції на майбутнє, шляхом включення в них перспективних вимог. Тому ефективність від стандартизації по суті є ефектом від впровадження науково-технічного прогресу в матеріальному виробництві па базі методів і засобів стандартизації.
Стандартизація сприяє проведенню раціональної організації та компетентного управління різними галузями економіки. Вона впливає пр. розпиток господарства як у цілому в країні, так і в окремих галузях виробництва, що обумовлено її багатогранною природою і можливостями. Проведення робіт зі стандартизації, особливо розробка і впровадження НД, мас економічні, технічні та соціальні наслідки для всієї економіки. Причому ці наслідки можуть бути із різних сферах дуже суперечливими і мати протилежну спрямованість, Якщо впровадження НД створює економічний ефект у виробництві та експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження цього ПД завжди доцільно. Однак досить часто впровадження окремих НД та випуск стандартизованої продукції більш високої якості вимагає від виробника значних додаткових витрат, що може бути невигідним для виробника, оскільки ц<: підвищує собівартість її виготовлення. У той же час при експлуатації така продукція вигідна, адже мас підвищені споживні властивості. І навпаки, істотну перевагу може отримати виробник, наприклад при проведенні широкої уніфікації виробничих процесів, а споживач цих переваг не відчує.
Такий складний і суперечливий характер наслідків проведення заходів зі стандартизації значно впливає на принципи і методи визначення її економічної ефективності. Першою і важливою умовою об'єктивної оцінки економічної ефективності стандартизації є народногосподарський підхід. Такий підхід дає змогу подолати вузьке розуміння наслідків проведення заходів зі стандартизації, прийняти правильне рішення щодо доцільності впровадження НД не з вузьковідомчих позицій, а з точки зору господарства країни и цілому.
Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтвореної праці, що пов'язано із задоволенням різноманітних потреб суспільства. Цей критерій у найбільш загальному вигляді відображає економічну корисність здійснюваних заходів зі стандартизації. Разом із цим в кожному окремому випадку цей критерій має свій конкретний зміст і форму вираження.
Залежно від мети визначення економічної ефективності, повноти охоплення економічних наслідків стандартизації, масштабів проведення розрахунків (економіка в цілому, галузь, підприємство) і періоду часу, в який виконуються розрахунки (стадія розробки стандарту, упровадження стандарту, випуск і експлуатація стандартної продукції), розрізняють види економічної ефективності стандартизації. Класифікація видів економічної ефективності має великі; значення для кращого розуміння природі: стандартизації, правильності організації економічних розрахунків і використання розроблених методів па практиці (табл.3.1).
При визначенні виду економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність - це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних га поточних планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу (за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування). Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вищим буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект, ефект терміну дії НД; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.
Таблиця 3.1 Класифікація видів економічної ефективності стандартизації
|
Види економічної ефективності стандартизації |
Класифікаційна ознака |
Зміст окремих виді ті |
|
|
Абсолютна - порівняльна |
Мети визначення: виявлення загальної суми ефекту; - визначення коефіцієнта економічної ефективності; - вибір найбільш ефективних напрямків і варіантів стандартизації |
Абсолютна - визначається в економіці в цілому чи в окремій її галузі підношенням приросту національного доходу ті порівняльних цінах, які розраховані за роками,. до періоду дії НД чи терміну службі стандартної продукції. Порівняльна - визначається при виборі найкращого із можливих варіантів заходів до стандартизації і характеризує переваги одного варіанта перед іншими |
|
|
Розрахункова - фактична |
Стадія проведення розрахунків: розробка; впровадження НД; випуск стандартної продукції; - експлуатація стандартної продукції |
Проектна - визначається на стадії планування стандартизації на основі укрупнення даних. Розрахункова - визначається на основі нормованих даних, які отримані при впровадженні НД на конкретному підприємстві чи в окремому відомстві. Фактична - визначається на основі фактичних даних, які отримані в результаті випуску та експлуатації стандартизованої продукції в конкретних умовах відомства чи підприємства |
|
|
Загальна - приватна |
Повнота охоплення наслідків стандартизації |
Приватна - характеризує економічну доцільність окремих видів НД чи приватний ефект, який отримують у різних сферах створення і споживання стандартної продукції |
Оцінка економічної ефективності стандартизації балується на основі порівняльних методів - порівняльній оцінці собівартості, продуктивності нової техніки, - і характеризується величиною експлуатаційних витрат, тобто усіх основних показників продукції, які безпосередньо регламентуються НД. У процесі вибору метолу стандартизації ставиться завдання із двох і більше варіантів виявити найбільш ефективний. Для того щоб цей вибір був науково обґрунтованим, оцінка економічної ефективності стандартизації має бути повною, комплексною і враховувати всі витрати на проведення заходів щодо створення, виробництва і використання товарі з та послуг. Комплексний підхід дозволяє враховувати й аналізувати у взаємозв'язку всі технічні, економічні га організаційні фактори, які впливають на ефективність стандартизації на різних етапах розробки, упровадження НД і експлуатації стандартної продукції.
Економічний ефект стандартизації с важливим показником при обґрунтуванні доцільності розробки і використання НД, вибору оптимальних параметрів та параметричних рядів об'єктів, раціонального розподілення ресурсів і оцінки подальшого розпитку стандартизації. Причому визначення економічного ефекту від стандартизації дозволяє привести показники якості продукції до відповідності сучасним досягненням науки і техніки.
Важливу роль в економіці країни відіграє економія ресурсів, яка забезпечується методами стандартизації. Дані щодо економії, які виражаються в натуральних чи грошових одиницях, характеризують вклад стандартизації в розв'язання цієї проблеми. Економія досягається за рахунок поліпшення якості виробленої продукції в сфері її експлуатації, а також росту валютної виручки через підвищення конкурентоспроможності товарів та послуг па світових ринках.
Наочним свідченням впливу стандартизації на економіку країни є постійний зріст її економічної ефективності. Аналіз великого обсягу статистичних даних показує, що економічний ефект від впровадження стандартизації в різних сферах діяльності розподіляється таким чином:
науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи - близько ЗО - 35 %;
сфера виробництва - близько 15 - 20%;
сфера експлуатації - близько 50%.
Основні джерела економічного ефекту від впровадження нових НД:
зниження собівартості та наведених витрат продукції у виробника (споживача) за рахунок зменшення кількості типорозмірів, зниження витрат на заробітну плату, створення спеціалізованого виробництва, непотрібність розробки креслень, технології, спеціального оснащення;
збільшення строку служби ресурсів, зменшення амортизаційних відрахувань;
підвищення надійності продукції; зменшення тривалості випробувань та дефектної продукції; поліпшення її якості та підвищення строку зберігання;
підвищення продуктивності праці.
Стандартизація належить до сфери державного управління, без якої не може існувати промисловість, оборона і країна в цілому. Цей вид діяльності пов'язаний: і усіма іншими видами діяльності, що відображається на економічній ефективності роботи підприємств та організацій країни.
Розв'язання проблеми використання загальної методології розрахунків економічної ефективності стандартизації незалежно від виду об'єкта має велике наукове значення. Науково обґрунтована методика визначення економічної ефективності стандартизації базується на єдиних методологічних принципах, основним із яких с отримання народногосподарського ефекту в суспільному виробництві.
В основу методологічного підходу покладено всебічний облік усіх можливих витрат при впровадженні НД. Методологія визначення економічної ефективності стандартизації включає такі основні положення:
Оцінка економічної ефективності стандартизації мас бути комплексною і враховувати всю різноманітність економічних, організаційних і технічних наслідків стандартизації.
При визначенні економічного ефекту враховуються масштаби впровадження заходів зі стандартизації.
Величина економічного ефекту визначається за весь період дії НД.
Ступінь ефективності визначається шляхом зіставлення витрат на розробку і впровадження НД з величиною ефекту від його використання.
Визначення величини народногосподарського економічного ефекту мас починатися з початкової стадії і супроводжувати весь процес розробки 1ІД на об'єкт стандартизації. Відповідно до встановлених правил стандартизації кожний проект НД повинен мати обґрунтування та розрахунки економічної ефективності. Розроблений НД подають на розгляд і затвердження з техніко-економічним розрахунком ефективності, який потрібний для прийняття рішення про його затвердження та впровадження в промисловість.
Після впровадження НД у виробництво на основі даних фактично отриманих результатів при проектуванні, виробництві та експлуатації об'єктів стандартизації може бути розрахована величина фактичного економічного ефекту. Зіставлення даних очікуваного і фактичного економічного ефекту дає змогу зробити аналіз змін економічних показників унаслідок проведення робіт зі стандартизації, установлення повноти впровадження НД та оцінювати роботу в галузі стандартизації.
Визначення економічної ефективності стандартизації базується на методах порівняння розрахунку економічної ефективності шляхом зіставлення економічних результатів до і після проведення робіт зі стандартизації. Отриманий результат цілком залежить від бази порівняння, тому чітке встановлення правил її вибору може забезпечити достовірність проведених розрахунків. У процесі удосконалення економічних основ теорії стандартизації удосконалювалися і підходи до вибору бази порівняння. Як базу порівняння приймають досягнутий рівень техніко-економічних показників, які відображені в НД, за якими виробляється продукція. Додержуючись нього принципу, розробник НД може показати тільки дійсну та істинну величину економічною ефекту, яка, в першу чергу, характеризує прогресивність нового виробу.
При проведенні розрахунків економічної ефективності впровадження НД економічні наслідки впровадження порівнюють з витратами, які пов'язані з розробкою і впровадженням НД. Розміри останніх бувають дуже значними, особливо витрати на впровадження НД, які здійснюються не одноразово, а поступово. Деякі НД можуть впроваджуватись протягом кількох років, тому при розрахунках враховують фактор часу.
До основних показників економічної ефективності стандартизації належать:
річна економія;
річний економічний ефект;
коефіцієнт економічної ефективності;
термін окупності витрат.
Річна економія - це різниця витрат на розробку, виготовлення та експлуатацію стандартизованого об'єкта.
Річний економічний ефект - це результат зіставлення річної економії та витрат на розробку і впровадження НД, які приведені до одного розрахункового року. Крім того, з метою підвищення чіткості відображення результатів стандартизації їх показують як у грошовому вираженні, так і в натуральній формі.
Коефіцієнт економічної ефективності слугує для порівняння з нормативним коефіцієнтом економічної ефективності, який становить 0,15. Якщо коефіцієнт економічної ефективності більше чи дорівнює нормативному коефіцієнту, то впровадження НД доцільне. Якщо він менший за нормативний коефіцієнт, то впровадження НД не дозволяється вважати економічно доцільним для економіки країни.
Термін окупності витрат (Г.) - є величиною, яка визначає період часу, протягом якого витрати на розробку і впровадження НД мають окупитися.
Економічний ефект від стандартизації відображає результати впровадження у виробництво нової техніки, прогресивної технології, удосконалення виробництва, сприяє переводу па якісно новий рівень усіх елементів виробничого процесу. У циклі "наука - виробництво" стандартизація є завершальним етаном наукових розробок, конструкторських і технологічних опрацювань нових видів продукції (товарів, послуг) та концентрує результати впровадження наукових досягнень у виробництво. Утворювальними елементами економічної ефективності є витрати на проведення наукових досліджень фундаментального і прикладного характеру, на конструкторські опрацювання, виготовлення дослідних зразків та інше. Величина економічного ефекту є основним показником оцінки діяльності підприємств - розробників і виробників продукції, оскільки вона відображає реальний вклад розробника та виробника в підвищення ефективності суспільного виробництва. Економічний ефект неможливо розподіляти пропорційно витратам, і тому вводять коефіцієнт значущості робіт.
Багато заходів зі стандартизації мають соціальний характер і оцінюються специфічними методами та показниками. Наприклад, впровадження НД системи безпеки праці оцінюється за допомогою показників зниження виробничого травматизму і професійних захворювань. НД на системи уніфікованої документації полегшують управлінську працю, скорочують об'єм листування, дозволяють використовувати технічні засоби й обчислювальну техніку.
Викладені основні методологічні принципи є загальними для визначення економічної ефективності робіт зі стандартизації.
Висновки
На основі проведених наукових досліджень розв'язане завдання удосконалення механізмів державного регулювання систем стандартизації і сертифікації України відповідно до міжнародних норм. Зміст основних висновків полягає в такому:
1. Виявлено, що інтеграційні процеси в галузі стандартизації і сертифікації зумовлені зростаючою роллю міжнародної торгівлі в розвитку економік різних держав, а у зв'язку з цим необхідністю здійснення гармонізації цих систем. З огляду на активну участь України в міжнародній торгівлі вкрай важливим є розвиток систем стандартизації і сертифікації, побудованих на принципах, методах і функціях, що враховують міжнародні і міждержавні норми.
2. Встановлено, що існує ряд підходів до державного регулювання систем стандартизації та сертифікації, які розрізняються ступенем централізації і можуть коливатися від інтегрованих до децентралізованих організацій для кожного з елементів інфраструктури цієї сфери.
3. Державний вплив на гармонізований розвиток вітчизняних систем стандартизації і сертифікації включає розробку (переробку) нормативно-технічної бази, сертифікацію продукції, нагляд за дотриманням державних стандартів, розроблених відповідно до міжнародних і міжнародно визнаних. Аналіз зарубіжного досвіду національних систем стандартизації і сертифікації показав, що в національних системах може діяти як один орган управління, так і декілька, їх діяльність спрямована на розробку і впровадження національних стандартів, а функціонування не залежить від державного бюджету. Однак всі ці організації поєднує єдина політика щодо впровадження національних стандартів і проведення сертифікації, практики взаємного визнання.
4. В Україні розробкою вітчизняних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, займається Держспоживстандарт України, що здійснює державне регулювання систем стандартизації і сертифікації переважно за допомогою нормативно-правових і організаційних механізмів. Для інтенсифікації процесу гармонізації пропонується розмежувати обов'язки внутрішньоорганізаційної структури вітчизняної стандартизації, залучаючи до розробки державних стандартів територіальні органи Держспоживстандарту України з розташованими в зоні їх впливу суб'єктами господарської діяльності.
5. Аналіз тенденцій упровадження міжнародних стандартів в Україні показав, що останнім часом прискорено темпи прийняття стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими, здійснюється міжнародне співробітництво і взаємодія з міжнародними організаціями, що дає можливість використовувати міжнародні стандарти для підвищення технічного рівня національної продукції, удосконалити фонд національних нормативних документів. Однак фонд вітчизняних стандартів відрізняється від фонду міжнародних за кількісним і видовим складом, що утруднює процес гармонізації.
6. Дослідження організаційних підходів до сертифікації продукції і систем якості показало, що Україна, проводячи активну політику в цій галузі, має низький рівень зареєстрованих сертифікатів порівняно з розвиненими європейськими країнами. Для збільшення реалізації сертифікованої продукції на зовнішні ринки пропонується удосконалити механізм стимулювання процесів гармонізації стандартизації і сертифікації на регіональному рівні шляхом установлення регіональної премії з якості.
7. Для удосконалення організаційного механізму взаємодії Держспоживстандарту України з регіональними організаціями країн Європи в галузі стандартизації і сертифікації пропонуються такі пріоритетні напрямки його діяльності: участь України в роботі ЄЕК ООН; гармонізація системи стандартизації України із загальноєвропейською системою; оцінка рівня гармонізації українських стандартів; гармонізація правових основ стандартизації, управління якістю продукції і метрології в Україні і ЄС; удосконалення системи стандартизації України для зближення з практикою роботи в СЕN/СЕNЕLЕC; ідентифікація вимог і норм безпеки, прийнятих в українських і європейських стандартах; гармонізація в галузі випробувань і сертифікації продукції в Україні і ЄС.
Список використаних джерел
1. Закон України "Про стандартизацію” від 17 травня 2001 р. № 240 // Відомості Верховної Ради України вiд 23.05.2001 р., № 30.
2. Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17 травня 2001 р. № 2407-ІІІ // Відомості Верховної Ради України вiд 23.05.2001 № 30.
3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" від 8 квітня 1993 р. № 30 - 93 // Урядовий кур'єр 1993, N 14, ст.170.
4. Указ Президента України "Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики” від 1 жовтня 2002 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003. - № 8: Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. - 448 с.
5. Державна система стандартизації. - К.: Держстандарт України, 2004. - 146 с.
6. Калита П.Я. Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000. - К.: Украинская ассоциация качества, 2006. - 181 с.
7. Кириченко Л.С., Чернухіна Н.М. Сертифікація та якість продукції в сучасних умовах господарювання: Навчальний посібник. - Львів К., 2005.
8 Кошман К. Становлення та розвиток стандартизації в Україні // Підприємництво, господарство і право (укр.). - 2005. - № 11. - C.38-41
9. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник для вузов. - М. ЮНИТИ - ДАНА, 2000. - 711с.
10. Основы стандартизации. Под. ред.В. В. Ткаченко. Москва 2002
11. Павлов В.І., Павліха Н.В., Мишко О.В., Опьонова І.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. Навчальний посібник. Луцьк: Надстир`я, 2006, 252 с.
12. Саранча Г.А. Метрологія і стандартизація. - К.: Либідь, 2005, - 192 с.
13. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник - К.: Європ. ун-т фінансів, інформац. систем, менеджменту і бізнесу, 2004. - 174 с.
14. Якимчук Г.К. Метрологія, стандартизація та управління якістю: підручник. - К.: Основа, 2004. - 376 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль стандартизації товарів та послуг для суспільства. Стандартизація і економія матеріальних ресурсів. Принципи концепції технічної гармонізації і стандартизації ЄС. Характеристика організацій ЄС, що займаються сертифікацією та безпекою продуктів.
реферат [23,4 K], добавлен 21.10.2010Зміст і завдання сертифікації продукції, систем якості, послуг. Застосування стандартів у технічних регламентах та інших нормативно-правових актах. Порядок впровадження стандартів, державний нагляд за їх додержанням. Міжнародні організації стандартизації.
курс лекций [516,7 K], добавлен 25.03.2010Поняття стандартизації продукції. Категорії нормативних документів, порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів. Держане регулювання сертифікації продукції. Реалізація заходів з стандартизації та сертифікації продукції на підприємстві.
реферат [41,9 K], добавлен 01.10.2011Історія вітчизняної метрології. Об'єкти вимірів і їхні міри. Методи і засоби виконання вимірів. Обробка результатів вимірів. Вимір температури. Система стандартизації і основні нормативні документи в Україні. Стандартизація і контроль якості за кордоном.
курс лекций [1,2 M], добавлен 12.12.2011Сучасний стан стандартизації в галузі текстильного та шкіряного виробництва в Україні і за кордоном, нормативно-регулятивна політика держави. Заходи щодо поновлення діючих документів. Методика розробки стандарту в форматі консорціуму W3C та OASIS.
дипломная работа [94,3 K], добавлен 23.01.2012Історична роль інженерної діяльності в створенні і розвитку виробництва мінеральних добрив і органічних фарбників, металургії та конструкційних матеріалів, телебачення і радіотехніки. Розвиток винахідницької справи, патентоведення, стандартизації.
курс лекций [712,3 K], добавлен 23.05.2010Сучасна ситуація на світовому ринку. Захист внутрішніх ринків. Міжнародні організації із стандартизації. Встановлення обсягів поставок на внутрішній ринок будь-якої продукції, продаж квот на аукціонах. Нова концепція технічної гармонізації й нормування.
контрольная работа [19,5 K], добавлен 08.11.2013Становлення багатовимірної, поліцивілізаційної структурно-функціональної системи. Роль технологічного розвитку. Сутність і основні напрямки прискорення науково-технічного прогресу. Прогресивні хіміко-технологічні процеси. Прогресивні види технологій.
реферат [26,9 K], добавлен 27.10.2008Системний підхід до дослідницьких і проектно-конструкторських робіт. Особливості проектної діяльності й формування дизайнерських вирішень меблів. Адаптивна, інструментальна, результативна й інтегративна функції предмета. Завдання і методи стандартизації.
реферат [19,4 K], добавлен 15.10.2010Система кращих чисел як теоретична база й основа стандартизації на сучасному етапі. Особливості застосування кращих чисел, критерії їх оцінювання, вимоги до рядів. Визначення посадок гладких сполук. Вибір і розрахунок насадок кілець підшипників кочення.
курсовая работа [111,9 K], добавлен 21.12.2010Загальна характеристика текстильної промисловості України. Сучасний рівень розвитку та особливості розміщення текстильної промисловості. Основні проблеми та перспективи розвитку текстильної промисловості. Інтеграція України до світового ринку текстилю.
курсовая работа [434,6 K], добавлен 24.11.2008Використання галузевих стандартів. Види і система сертифікації. Суть і принцип комплексної стандартизації. Основні поняття про доступи і посадки. Розрахунок та вибір посадок гладких циліндричних з'єднань з зазором. Вибір посадок підшипників кочення.
курсовая работа [80,7 K], добавлен 04.07.2010Призначення та область використання конвективної сушарки деревини, її технічна характеристика. Опис та обґрунтування вибраної конструкції сушильної камери. Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність конструкції. Рівень стандартизації.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 24.05.2012Методологічні принципи оцінки економічної ефективності стандартизації, її основні показники. Відтворення еталонів одиниці фізичної величини. Види міжнародних та національних еталонів. Визначення виду і параметрів посадки при з'єднанні гладких поверхонь.
контрольная работа [58,5 K], добавлен 23.10.2013Нормативна база зі стандартизації у сфері ресторанного господарства. Сертифікат відповідності при сертифікації послуг харчування за схемою, що передбачає обстеження процесу надання послуги. Оцінка якості послуги харчування, перелік необхідних вимог.
презентация [661,8 K], добавлен 19.05.2016Тривалість лабораторних занять, вимоги до їх виконання, оформлення. Перелік тематик. Вивчення показників якості промислової продукції. Дослідження показників контролю якості, основ сертифікації. Класифікатор державних стандартів, складання технічних умов.
методичка [2,0 M], добавлен 18.12.2010Головні етапи та напрямки становлення та розвитку ракетобудування в Радянському Союзі та незалежній Україні. Фірми, що займаються серійним виробництвом надлегких літальних апаратів в державі, їх сучасні досягнення та оцінка подальших перспектив.
реферат [49,0 K], добавлен 15.05.2019Виробництво майонезу в Україні та за кордоном, його поживна цінність. Товарознавча експертиза, аналіз асортименту та споживчих переваг продукту, визначення фізико-хімічних показників якості взірців, що реалізуються у ТД "Купечеський" м. Севастополя.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.09.2011Дослідження цілей автоматизації технологічних процесів. Аналіз архітектури розподіленої системи управління технологічним процесом. Характеристика рівнів автоматизації системи протиаварійного автоматичного захисту і системи виявлення газової небезпеки.
реферат [164,1 K], добавлен 09.03.2016Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України, основні етапи і сучасні проблеми розвитку атомної енергетики України, територіальна організація атомної енергетики України, перспектива розвитку і розміщення атомної енергетики України.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 04.03.2004
