Характер розподілу композиційної надбавки значною мірою залежить від призначення одягу і інших чинників. При проектуванні одягу середніх і особливо малих об'ємів завжди більшу частину прибавки Пг (16) проектують до ширини пройми, а меншу - до ширини пілочки (таблиця 1).

Таблиця 1. Типовий розподіл композиційної прибавки Пг між основними ділянками конструкції виробу (у частках від Пг)

8. Силует. Покрій

Форма одягу досягається застосуванням різних складових частин і різноманітних конструктивних елементів (з'єднувальних швів, виточок і так далі).

Силует одягу визначається основними контурами, довжиною і шириною виробу, висотою і шириною плечей, положенням лінії талії і так далі. Силует одягу характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей,стегон, кроєм рукава, висотою та шириною плечей, довжиною виробу та його шириною внизу.

Розвиток і удосконалення різновидів одягу постійно вносять корективи в його силует ні форми. Первісна форма силуету була надзвичайно примітивною так як одяг був некроєний і нешитий, з розвитком цивілізації змінювався і вдосконалювався одяг, а з ним і силует.

Сучасний силует одягає простий, зручний, компактний, багатофункціональний.

Силует може бути: скульптурним та декоративним. Одяг скульптурного силуету повторює форму людського тіла, а декоративного - відступає від природних форм статури, часто замасковує їх.

Для точнішого характеристики силуету використовують геометричні фігури.

Силует одягу утворюється силуетними. Тобто контурними лініями.

Силуетні лінії визначають рамку виробу, в межах якої розробляється фасон і форма одягу, вони дають узагальнене представлення про форму, не конкретизуючи частості в середині самої форми.

За весь час розвитку одягу було створено багато варіантів силуетів, але їх потрібно звести до основних видів. Залежно від міри прилягання до фігури одяг має наступні силуети: прямий, напівприлеглий, прилеглий, розширений (трапецієвидний).

Рисунок 10 - Силуетні форми одягу

Рисунок 11 - Силуетні форми одягу

ПРЯМИЙ СИЛУЕТ - один з самих популярних видів силуетів. За геометричним видом він близький до прямокутника або квадрата, в залежності від співвідношення вертикальних та горизонтальних розмірів. Одяг прямого силуету чудово підходить до всіх типів фігур, так як він добре маскує їх можливі недоліків такому одязі лінія талії не акцентується і горизонтальні розміри майже однаковий на всіх рівнях фігури. Одяг прямого силуету може мати м'яку, округлену форму, що визначається пластичними властивостями матеріалів, з яких виготовляємо костюм.

НАПІВПРИЛЕГЛИЙ СИЛУЕТ - характеризується помірними пропорціями, близькими до природних пропорцій фігури людини. Цей одяг повторює форми тіла людини, але не облягає його, володіє достатньою об'ємністю.

Лінія талії тут чітко виражена та розташована на природному місце. Така силуетна форма може бути рекомендована людям з різними фігурами та типами тілобудови. Особливо характерний напівприлягаючий силует для верхнього одягу.

ПРИЛЕГЛИЙ СИЛУЕТ - чудово підходить для струнких людей, підкреслює достоїнства їх фігури, ПІД поняттям "прилеглий силует" мається на увазі дві форми, які прийнято називати "силует-Х" та "пісочний годинник"».

Обидва ці різновиди мають загальні риси: щільно облягають фігуру ліф, акцент на тонку талію, підкреслену конструкцію виробу аби паском.

Однак по своїм геометричним видом вони значно відрізняються. "Силует-Х" нагадує дві трапеції /ліф та спідниця/, з'єднаними між собою малими основами по лінії талії.

Одяг "силуету-X" добре підходить високим струнким жінкам. Виріб з силуетом "пісочний годинник" мають маленький прилеглий ліф та вузьку нерозширену спідницю. Тут маленький об'єм ліфа поєднується з маленьким об'ємом спідниці поділеним лінією талії. Цей силует не такий поширений, як "силует-Х” та краще підходить струнким жінкам невисокого росту, підкреслює їх мініатюрність та перетворює її переваги.

Силуетна форма "овал" зустрічається рідко. По-суті вона уявляє собою модифікацію прямого силуету, але на відміну від останнього має округлу форму плечей та залужену лінію низу виробу. Таким чином найбільш широка частина одягу овального силуету - це область талії та стегон.

Заокруглення плечової лінії може бути досягнуто різними засобами - завдяки конструкції виробу /наприклад покрій реглан або напівреглан/ використання деталей певної форми /на приклад кружний високий комір або широкий комір-стійка/. В одязі такого силуету плечові накладки або зовсім не застосовуються, або мають округлу форму.

Звуження понизу можна отримати за рахунок конструктивних деталей, наприклад виточок, пришитого паску або ж за рахунок стягування низу виробу шнуром або резинкою.

Одяг силуету "овал" не рекомендується для жінок невисокого росту, так як візуально він робить фігури приземистою.

ТРАПЕЦЕВИДНИЙ СИЛУЕТ - характерний для розкльошеного одягу. За геометричним видом цей силует відповідає трапеції, в якій верхня основа - лінія плечей, а нижня - лінія низу виробу. Чим більша різниця між розмірами цих основ, тим більша степінь розширення. В цієї силуетній форми лінія талії взагалі не підкреслюється.

Одяг трапецевидного силуету з незначним розширенням донизу зорово робить фігуру більш стрункою, тому така форма може бути рекомендована людям повним та невисокого росту. Такий варіант ще має назву "силует А".

Покрій жіночого одягу визначається особливим кроєм рукава, розчленовуванням основних деталей, розташуванням виточек, швів і т. п.

Покрій - тип конструкції виробу, визначуваний будовою рукава і пройми.

До основних покроїв рукава можна віднести:

- класичний вшивний рукав з окатом різної висоти; рукав покрою реглан і його різновиди;

- суцільнокроєні рукава з різним нахилом від плечового зрізу;

- комбіновані;

- рукава сорочкового крою (прямий народний крій).

Спідниці однієї і тієї ж силуетної форми можуть також мати найрізноманітніший покрій залежно від наявності і розташування подовжніх і поперечних швів.

Вибір крою жіночого одягу залежить від властивостей використаної тканини, її ширини, пластичності, масштабу і напрямку рисунка, від призначення моделі, а головне, від рекомендацій моди і конкретної фігури.

У сучасному жіночому одязі форма рукавів дуже різноманітна. Так, суцільнокроєні рукави можуть бути будь-якого об'єму, з ластовицею і без неї, крою "кажан". Різноманітна і складна форма рукавів крою реглан і напівреглан: від м'якого об'ємної форми до реглан-погона.

Вшивні рукава можуть бути класичного крою, з наповненою голівкою, функціональні (з трохи заниженим окатом), стегноподібна (із складками по окату і вузькі у зап'ястка); сорочкового крою, а також прямокроєні в традиціях народного одягу з ластовицями, клинами і без них, внизу вузькі і на манжетах.

Рисунок 12 - Покрій одягу і його деталей : а - спинки; б - рукавів; в - пілочки

Рисунок 13 - Покрій рукавів

Характеристика конструкцій одягу

За місцем розташування опорного пояса одяг ділиться на наступні конструктивні групи:

- одяг для верхньої частини тіла {плечова) спирається на плечовий пояс, покриває тулуб, руки і шию (частково або повністю);

- одяг для нижньої частини тіла {поясна) спирається на тазостегновий пояс, покриває нижню частину тулуба і ноги (частково або повністю);

- панчішно-шкарпеткові вироби;

- вироби рукавичок;

головні убори.

Залежно від розчленовування конструкції на пояси одяг ділять на плечовий і поясний.

Плечовий одяг спирається на верхню опорну поверхню тіла людини, обмежену згори лініями зчленування тулуба з шиєю і верхніми кінцівками, а знизу - точками лопаток і грудей, що виступають.

Поясний одяг спирається на нижню опорну поверхню тіла людини, обмежену вгорі лінією талії, а внизу - верхньою частиною стегон і живота. До поясного одягу відносять: штани, спідниці, шорти і тому подібне.

Одяг розрізняють за:

покроєм - з вшивними, суцільнокроєними рукавами, з рукавами реглан і рукавами комбінованого крою;

силуетом - напівприлеглому, прилеглому, прямому, трапецієвидному;

сезонністю - зимовий, демісезонний, літній;

статевовіковими ознаками - чоловічий, жіночий, дитячий (одяг для дітей підрозділяють на одяг для хлопчиків і дівчаток молодшого дошкільного, молодшого шкільного, старшого шкільного і підліткового віку);

видом матеріалів - з вовняних, напіввовняних, бавовняних тканин, з натуральних і штучних шкір, хутра та ін.;

умовами експлуатації - верхній, білизняний, корсетні вироби.

моделлю - із застібкою доверху, лацканами, комірами різної форми, різними кишенями і тому подібне;

використаними матеріалами - одяг з тканин, трикотажу, нетканих матеріалів, натуральної і штучної шкіри і хутра, комплексних, плівкових матеріалів;

способом виготовлення - кроєний, в'язаний і комбінований.

9.Класифікація одягу за конструктивними лініями

При класифікації швейних і трикотажних виробів враховують призначення, початкову сировину і матеріали, конструкцію і характер обробки, спосіб виробництва, розміри.

Застосовуються галузеві і торгові класифікації, які наводяться в прейскурантах на швейні і трикотажні вироби і враховують особливості галузевих класифікацій.

Важливе значення для споживачів має класифікація асортименту одягу за призначенням, а також основні ознаки галузевих і торгових класифікацій, які зручні для вивчення асортименту одягу.

Рисунок 16 - Покрої одягу з комбінованим членуванням

Самостійна робота - 4 год.

Скласти конспект лекції та вивчити зміст питань. Дати відповіді на питання для контролю та самоконтролю:

1. Охарактеризуйте поняття опорна поверхня.

2. Дайте визначення поняття силует та покрій, охарактеризуйте їх різновиди.

3. Дайте визначення термінів плечовий та поясний одяг.

Визначте основні конструктивні лінії плечового та поясного одягу.

Перелік використаної та рекомендованої літератури

1. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С., Романов В.Е. и др. Конструирование одежды с элементами САПР: Учебн. для вузов /- 4-е изд., М.: Легпромбытиздат, 1988. - С.106-155, 179-193.

2. Коблякова Е.Б., Савостицкий А.В., Ивлева Г.С., и др. Основы конструирования одежды. М.: Легкая индустрия, 1980. - С.134-202, 84-119.

3. Трухан Г.Л., Сивак В.И. Конструирование одежды промышленного производства. К.: Техника, 1989. - С.38-66, 13-24.

4. Саламатова С.М. Конструирование одежды. М.: Легкая и, 1984. - С.79-175.

5. Саламатова С.М., Основы конструирование одежды. М.: Легкая индустрия, 1981, - С.115-180.

6. Справочник молодого швейника. /Под ред. А.Т. Труханова. М.: Высшая школа, 1985. - С.71-105.

7. Справочник молодого швейника. /Под ред. А.Т. Труханова. М.: Высшая школа, 1993. - С.79-167.

8. Янчевская Е.А. Конструирование одежды. М.: МТИ, 1986. - С.22-66.

Размещено на Allbest.ru