Технології кондитерського виробництва на підприємстві ЗАТ "Одесакондитер"

Цукерки

ГОСТ 4135-2002

Колір, смак, запах, консистенція форма

Органолептично

ГОСТ 5897-90

Кількість шт. в 1 кг.

Зважування

Масова доля РР

Ферриціанідний

ГОСТ 5903-89

Всі кондитерські вироби

Визначення кількості дріжджів і плісеневих грибів.

Посів, мікроскопування.

ГОСТ 10444.12-88

Визначення кількості мезофільних, анаеробних, факультативно - анаеробних мікроорганізмів.

Посів, мікроскопування.

ГОСТ 10444.15-94

Визначення кількості бактерій групи кишкової палички.

Посів, мікроскопування.

ГОСТ 30518-97

5. Архітектурно-будівна частина

Генеральний план підприємства. Генеральний план виконано у відповідності зі СНиП 11-89-90, СНиП 2.09.03-85, СН 245-71 і СНиП 2.05.02-85.

На території підприємства крім основних і допоміжних будівель і споруд передбачені: майданчики для розміщення контейнерів сміття, майданчики для зберігання тари, маневрові майданчика перед вантажно-розвантажувальними рампами.

Розміри маневрових майданчиків перед вантажно-розвантажувальними рампами прийняті з урахуванням типу автотранспорту.

Мінімальна ширина маневрових майданчиків для великовантажного транспорту - не менше 30 м.

Генеральний план виконаний в масштабі 1:500.

Панівні напрямки вітрів визначаємо по розі вітрів, яку наносимо у відповідності зі СНиП 11-1-82.

Всі приміщення, які має в своєму розпорядженні кондитерська фабрика, розділене на наступні групи: підсобно-виробничі приміщення, побутові приміщення, адміністративно-господарські приміщення, приміщення для енергетичного обладнання (котельня, трансформаторна, компресорна і т.д.), надвірні споруди та споруди.

У виробничому корпусі розміщені склад готової продукції й основної сировини, компресорна, холодильна камера, трансформаторна, лабораторії цехові і центральна, побутові приміщення, матеріальний склад, адміністративні об'єкти.

Котельня орієнтується на місцеве паливо. Склад паливно-мастильних матеріалів розраховане виходячи із запасу на місяць безперебійної роботи підприємства.

Поблизу контрольно-пропускного пункту встановлені автоваги вантажопідйомністю до 30 т. При контрольно-пропускному пункті розташовано відділ кадрів та відділ збуту.

Підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, які є джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих з неприємним запахом речовин, а також джерелом підвищених рівнів шуму, вібрації відокремлені від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Територія санітарно-захисної зони упорядкована і озеленена за проектом благоустрою.

Коефіцієнт забудови на ЗАТ "Одесакондитер" дорівнює - 0,57.

Ширина проїзної частини доріг до виробничих корпусів не менше 7 м, інших доріг з одностороннім рухом автомобілів - 4,5 м, пішохідних доріжок - 1,5 м.

Головні під'їзди, пішохідні доріжки, а також майданчики перед експедиціями і складами мають тверде покриття.

Територія підприємства має пристрій для відведення атмосферних і поливальних вод. З настанням темряви територія підприємства освітлюється.

Територія підприємства оснащена спеціальними майданчиками для зберігання палива, сировини, допоміжних матеріалів з, урахуванням вимог правил безпеки н санітарних норм.

Прокладання газопроводів та інших підземних комунікацій позначена розпізнавальними знаками і нанесена на генеральний план підприємства.

Організація внутрішньозаводських залізничних колій, переїздів і переходів через них, експлуатація залізничного господарства відповідають вимогам Правил технічної експлуатації залізниць, а так само СНиП 11-39-79 п СНиП 2.05.07-91.

Відстань між будівлями і спорудами при будівництві підприємства відповідає вимогам СНиП 11-89-90 і Санітарних норм СН 245-71.

Склади, навіси, естакади, відкриті складські майданчики загального призначення відповідають вимогам СНиП 2.11.01-85 і СНиП 2.01.02-85.

Для промислових підприємств проектуємо єдину систему інженерних мереж, розміщуваних у спеціально відведених технічних смугах шириною до 10 м. Допускається прокладання підземних мереж у каналах під ділянками зелених насаджень або під тротуаром.

Водопровідні мережі фабричного водопроводу закільцьовані. На водопровідному кільці передбачені водонапірна башта, резервуари чистої води для зберігання і противонапорного запасу. На водопровідній мережі встановлені колодязі, обладнані пожежними підставками з гідрантами. Відстань між гідрантами 150 м.

Для поливу зелених насаджень на території передбачені поливальні крани, а також спеціальні колодязі з поливальні кранами.

Для охолодження і конденсації технологічного обладнання повинні застосовуватися системи:

а) повітряного охолодження;

б) водяного охолодження;

в) змішаного.

Трасування каналізаційних мереж починають від найбільш віддалених будівель. У місці виходу каналізаційних мереж з будівель на відстань не менше 3 м. і не більше 10 м. від обрізу фундаментів будівель споруджуємо оглядові каналізаційні колодязі. Оглядові колодязі на каналізаційних мережах передбачені:

а) у місцях приєднання мереж;

б) в місцях зміни напрямку, ухилів.

Відстань між оглядовими колодязями приймаємо в залежності від діаметру труб 50 м. Відстань у плані від каналізаційних мереж до будинків прийняті у відповідності зі СНиП П-89-80.

Архітектурно-планувальні рішення. Виробничі будівлі кондитерських підприємств великої і середньої потужності проектуються, в основному, багатоповерховими.

Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель рекомендується приймати з використанням уніфікованих габаритних схем і прогресивних будівельних конструкцій, одноповерхових і багатоповерхових будинків, виходячи з принципу максимально можливого блокування.

Сітка колон може бути прийнята 6x6 м, 6x9 м, 6x12 м в залежності від величини навантажень на перекриття, мінімальна висота поверху 3,6 м, подальше збільшення цієї величини має бути кратне модулю - 1,2 м, частіше приймається 4,8. Через кожні 10 колон роблять температурний шов.

Зазвичай у виробничому корпусі встановлюються 2 сходові клітки і не менше 2 санвузлів. Для панельних споруд товщина внутрішніх перегородок від 200 до 400 мл.

Будівельними нормами довжина виробничих будівель не обмежується, в разі застосування вогнестійких конструкцій; через 50-60 м по довжині будівлі необхідно влаштовувати температурні шви, де встановлюються парні колони і по ним прокладаються парні балки.

Навантаження на 1 м 2 майданчика перекриття приймаються для виробничих і підсобних цехів не більше 1500 кг, для складів сировини, таропакувальних і допоміжних матеріалів, а також готової продукції - не більше 2000 кг згідно з СниП - 6-74. Побутові приміщення розраховуються на весь виробничий персонал, безпосередньо дотичний сировиною, напівфабрикатами і готової продукції.

Опис компоновки обладнання. Завершивши технологічний розрахунок, в результаті якого визначені основне технологічне обладнання, склади сировини і готової продукції, приступаємо до компонування технологічного обладнання.

На початку проводиться укрупнена планування.

Загальний принцип планування кондитерського підприємства наступний: складські приміщення (склади сировини, готової продукції, таропакувальних матеріалів, матеріально-господарські та ін.) розміщені на нижньому поверсі, так як це спрощує механізацію вантажно-розвантажувальних робіт і дозволяє не обмежувати навантаження на одиницю складської площі; на першому поверсі розміщені так само ремонтно-механічні підстанції, експедиція.

Па кожному поверсі передбачені вільні проходи: один генеральний прохід, по всій довжині цеху шириною не менше 2 м; поперечні проходи у торцевих стін шириною не менше 1,5 м; проходи між поздовжніми рядами машин, а також між обладнанням і степами не менше 1 м.

При проектуванні складів безтарного зберігання цукру, відстань між бункерами і стіною не менше 0,8 м.

Патока зберігається в спеціальних металевих резервуарах, які встановлені на першому поверсі.

Для безтарного зберігання фруктово-ягідного пюре передбачені резервуари з нержавіючої сталі місткістю 20-50 м².

Склади готової продукції розташовані на першому поверсі виробничого корпусу і спроектовані з розвантажувальної рампою і навісом для відвантаження готової продукції автомобільним транспортом. Ширина 4,5 м, висота - 1,2 м.

Варочне відділення оснащене наступним обладнанням: безперервно діючі змієвикові апарати, відкриті варильні котли і ванни для замочки і промивки агару.

На кожному поверсі передбачені вільні проходи між поздовжніми рядами машин, а також між обладнанням і стінами не менше 0,8 м.

6. Санітарно-технічні пристрої

Проектування опалення, вентиляції, водопроводу і каналізації на кондитерській фабриці ведеться з дотриманням діючих норм та інструкцій для промислового будівництва, з урахуванням специфічних вимог кондитерського виробництва. Розрахунок зроблений з урахуванням будівельних норм і правил СНиП, Санітарних норм СН 245-71 та норм технологічного проектування кондитерської фабрики.

Опалення. У відповідності з нормами технологічного проектування підприємств кондитерської промисловості СВІТП 02-85 прийнята система опалення:

- для виробничих приміщень - повітряна, поєднана з припливно-витяжною вентиляцією;

- для дрібних виробничих приміщень - водяна або парова низького тиску з гладкими трубами;

- для допоміжних будівель - водяна або парова низького тиску з нагрівальними приладами.

У холодну пору року в результаті різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря постійно відбуваються втрати тепла через огороджувальні конструкції будівлі. Система опалення заповнює ці втрати, підтримуючи в приміщеннях внутрішні температури, необхідні санітарними нормами.

Джерелами теплопостачання є водопідігрівачі, встановлені в теплопункті. Теплоносієм служить вода з параметрами Т = 105-70 ?С, для вентиляції та кондиціонування вода Т = 130-70 ?С. У вузлі керування встановлюється елеватор для пониження температури води до 105 ?С.

Для кращої експлуатації та якісної регулювання тепловіддачі систем проектом передбачається система опалення - вертикальна однотрубна з П-образними стояками, з нижньою розводкою, регульована. Опалення здійснюється нагрівальними приладами-конвекторами, в приміщення категорії В - гладкими трубами.

Для забезпечення регулювання систем опалення та теплопостачання калориферів встановлено вузол управління в теплопункті. Теплоносієм для потреб технологічного паропостачання служить пар тиском 0,6 МПа, для потреб вентиляції та кондиціонування - пар тиском 0,3 МПа. Весь конденсат корпусу повертається в конденсатний бак, з бака - в котельню.

Вентиляція. Вентиляція на кондитерських фабриках підрозділяється на виробничу, санітарно-технічну місцеву та санітарно-технічну загальну.

Виробнича вентиляція на кондитерських фабриках служить:

- для подачі холодного повітря в охолоджуючі пристрої;

- для подачі теплого повітря у виробничі пристрої-сушарки;

- для витяжки виробничих виділень - пари, пилу.

Санітарно-технічна вентиляція виробничих приміщень призначена для зниження зайвої температури і вологості повітря, а також видалення пилу і газів.

Повітрообмін виробничих приміщень розраховані на асиміляцію шкідливостей, які виділяються від технологічного обладнання, а також надлишкового тепла від сонячної радіації з метою забезпечення нормованих метеорологічних умов в робочій зоні.

У корпусі з виробництва кондитерських виробів розроблена припливно-витяжна вентиляція, механічна і природна, розрахована на видалення надлишкового тепла, на компенсацію кількості повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами, і забезпечення необхідних санітарних норм.

Припливні системи вентиляції автоматизовані за схемою, що враховує регулювання тепловіддачі калориферних секцій, захист калориферів від заморожування, можливість підтримки постійної температури припливу.

Електродвигун вентилятора аспіраційної установки блокується з технологічним устаткуванням.

Кондиціонування повітря. Кондиціювання повітря у виробничих цехах передбачається в місцях звірятко, фасування та пакування виробів. В складах готової продукції передбачено охолодження повітря і підтримання температури 18-20 ?С, відносна вологість повітря - не вище 65 %.

Комфортне кондиціонування повітря передбачено для забезпечення нормованої чистоти і метеорологічних умов в повітрі робочої зони згідно СНиП 2.04.05-86.

Водопостачання і каналізація. Розрахунковий витрата води включає в себе витрати на господарсько-побутові потреби, виробничі і протипожежні потреби.

Витрата води на господарсько-побутові потреби знаходимо підсумовуванням витрат води на господарсько-питні потреби, на користування душовими.

Витрата води на господарсько-побутові потреби визначаємо за формулою:

де к - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, до = 3;

g - норма господарсько-питного споживання води, g = 25 л / чел.зм;

N - число працюючих в зміну, N = 346 чол.;

Пмм - тривалість робочої зміни, ПВМ = 8 ч.

Витрата води на користування душовими визначаємо за формулою:

де ? - коефіцієнт, що враховує одночасність роботи душових сіток, ? = 1;

gдуш - норма витрати води на одну душову сітку, gдуш = 500 л / люд;

n - кількість душових сіток, 1 душова на 10 чоловік, n = 34;

0,75 - коефіцієнт, що враховує фактичний час роботи душових сіток (45хв).

Витрата води на поливання території Gпол обчислюємо виходячи з таких норм витрати на одну поливку:

- на поливання удосконалених покриттів (проїзди, майданчики) 0,4-0,5 л на 1 м² - 2 поливання по 0,4 години;

- на поливання газонів і квітників 4-6 л на 1 м² - 2 поливання по 2 години;

- на поливання зелених насаджень 3-4 л на 1 м².

Gпол = 0,184 +0,083 = 0,267 л/с.

Загальна витрата води на господарсько-побутові потреби:

Gхоз = Gх.п. + Gдуш + Gпол = 0,9 + 3,5 + 0,267 = 4,47 л/с.

Витрата води на виробничі потреби:

м ?/с,

де к 1 - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання виробничої води, к 1 = 1,5;

Gсут - добовий витрата води підприємством, м?/добу, визначають за формулою:

Gсут = к 2 * к 3 * g * М,

де к 2-коефіцієнт, що враховує витрату води на допоміжні потреби, к 2 = 2;

к 3 - коефіцієнт, що враховує повторне використання води на технологічні потреби, к 3 = 0,85;

g - норма витрати води на одиницю продукції, що випускається, м?/т;

М - добовий виробіток видів продукції, т.

Gсут = 2 * 0,85 * 7,5 * (14 +4 +6 +1,2 +1 +0,688) = 342,82 м?/добу;

Витрата води на протипожежні потреби визначаємо як суму витрат води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння:

Gп.пож = Gнар + Gвн, м?/с.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння:

де gнар - витрата води на гасіння пожежі, для будівель об'ємом від 5 до 20 тис. м? - 15 л/с;

n - кількість одночасних пожеж, n = 1.

Витрата води на гасіння внутрішніх пожеж (від внутрішніх пожежних кранів):

де gвн - витрата води на один струмінь, gвн = 2,5 л/с;

n - кількість пожежних струменів, n = 2.

Gп.пож = 0,015 + 0,005 = 0,02 м?/с.

Gрасч = Gхоз + Gпр + Gп.пож = 0,9 + 0,008 + 0,02 = 0,928 м?/с.

Визначення діаметру магістральної лінії водопроводу.

Внутрішній діаметр труби магістральної лінії водопроводу визначаємо з рівняння рівномірного руху потоку:

Gрасч = А * V, м?/с,

де Gрасч - розрахунковий витрата води, м?/с;

А - площа живого перерізу потоку води в трубі;

V - швидкість потоку води в трубі, 1-2 м/с.

Після підстановки і перетворень рівняння приймає вигляд:

Приймаємо d = 800,0 мм.

Каналізація. Каналізація споруджуваного виробничої будівлі приєднується до міських мереж каналізації. За характером забруднення стічні води кондитерської фабрики поділяються на два види: умовно-чисті стоки і забруднені стоки (виробничі та господарські).

До умовно-чистим відносяться відпрацьовані потоки води від машин і апаратів, охолоджуваних через сорочки, від варильних апаратів.

До забрудненим виробничим і господарським стокам відносяться відпрацьовані потоки води від мийних ванн, умивальників, пралень, душових, вбиралень.

При суспільній системі умовно чисті та забруднені стоки за єдиною дворової мережі направляються в міську мережу каналізації.

Кількість стічних вод від технологічного обладнання визначається в порядку технологічного розрахунку, кількість фекальних стоків приймаємо рівним водоспоживанню за діючими нормами. Внутрішня каналізаційна мережа проектується з чавунних каналізаційних труб діаметром 600 мм, що прокладаються з ухилом I = 0,02... 0,03.

Стічні води від технологічного обладнання відводяться в мережу внутрішньої каналізації через воронки і трапи з розривом струменя. Прочищення мережі здійснюється через ревізії на стояках і сифонах.

Дворова мережа каналізації проектується з азбестоцементних або керамзитні труб відповідних діаметрів, укладається з нахилом не менше 0,007-0,008 на глибину нижче лінії промерзання ґрунту.

Для відводу поверхні стічних вод з території фабрики запроектована дощова каналізація із залізобетонних (ГОСТ 64-88), бетонних (ГОСТ 20054-82) і чавунних (ГОСТ 5525-88) труб.

За каналізаційної мережі вода рухається самопливом, без натиску, під дією сили тяжіння.

Щоб збільшити пропускну спроможність труб приймають заповнення труб по СНиП II-32-74.

Gст = (0,85 ? 0,95) Gрасч, м?/с.

Gст = 0,85 * 0,928 = 0,79 м?/с.

Внутрішній діаметр магістральної лінії каналізації визначають з умови рівномірного руху потоку.

7. Охорона праці на підприємстві

7.1 Аналіз потенційно небезпечних і шкідливих виробничих факторів на підприємстві

Аналіз технологічних ліній на споруджуваному підприємстві, представленої в технологічній частині проекту (розділ 2) показує, що можуть виникнути наступні потенційно небезпечні і шкідливі виробничі фактори (ОВПФ):

- рухомі машини, механізми, рухомі частини виробничого обладнання; пересуваються матеріали; руйнують конструкції (саморозклад, вибивальні машини, змішувачі);

- підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони (ділянка готування цукрової пудри, просіювання цукру);

- підвищена температура поверхні обладнання (варильні колонки);

- підвищена температура повітря робочої зони (варильні відділення);

- підвищений рівень шуму на робочому місці (загортання);

- підвищений рівень вібрації на робочому місці (загортання);

- підвищена вологість повітря (Відділення для уварювання помадного сиропу);

- знижена рухливість повітря (склади сировини, пакувальних матеріалів і готової продукції);

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини (на всіх ділянках з електрообладнанням);

- нестача природного світла (склади сировини, пакувальних матеріалів і готової продукції);

- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні інструментів та обладнання (ділянка с загортання);

- розташування обладнання на висоті відносно землі (склади безтарного зберігання);

- хімічні (кислоти, луги та ін.) (цехові і центральні лабораторії);

- психофізіологічні (монотонність, гіподинамія, напруженість) (ділянка звірятко).

7.2 Заходи щодо забезпечення безпечних умов праці

Безпечні умови праці на споруджуваному підприємстві досягаються за рахунок забезпечення безпеки виробничих процесів, які обґрунтовані і прийняті в технологічній частині, а саме:

- вибір технологічних процесів, а також прийомів, режимів роботи і порядку обслуговування виробничого обладнання;

- вибір виробничих приміщень;

- вибір виробничих площадок (для процесів, виконуваних поза виробничих приміщень);

- вибір сировини;

- вибір виробничого обладнання;

- розподіл між робочим обладнанням;

- вибір способів зберігання і транспортування сировини, готової продукції та відходів виробництва;

- розміщення виробничого обладнання (на лінії, у відділенні, в цеху);

- застосування колективних засобів захисту працюючих.

7.3 Розміщення виробничого обладнання та його обслуговування

Все виробниче обладнання з урахуванням технічного обслуговування відповідно до вимог технічних умов.

Машини та агрегати необхідно закріплювати на міцних підставах щоб уникнути виробничого переміщення, вібрації та поштовхів. При розміщенні машин і агрегатів передбачена можливість зручного і безпечного обслуговування при огляді і поточному ремонті.

Щоб уникнути аварії пристосування для керування машинами, агрегатами змонтовані так, щоб виключити можливість їх довільного відключення. Пускові кнопки утопленого типу з указівкою, для якої машини призначена кнопка з них.

Рухомі деталі машини надійно огороджені в доступних місцях, що виключить можливість травмування обслуговуючого персоналу. Виступаючі кінці валів огороджені суцільними кожухами.

Передбачені наступні відстані між обладнанням, а також між обладнанням і стінами виробничої будівлі:

3 поверх:

- відстань між варильних котлом і краєм колони - 0,8 м;

- відстань між збивальних агрегатом, темперуюча машина і стіною 0,8 м;

- збірники, котли і змішувачі ставляться на відстані 0,8 м один від одного;

- сходи - на відстані 0,8 м від інших стін;

- між відливальних агрегатом і стіною - 1,2 м;

- між змієвиковою варильною колонкою і стіною - 0,8 м.

4 поверх:

- проходи між окремими видами обладнання для обслуговування та ремонту, а також проходи між обладнанням і стінами завширшки не менше 0,8 м.

- майданчики, а також провідні до них сходи повинні бути огороджені поручнями висотою не менше 1 м, які мають внизу суцільну бортову обшивку заввишки 0,15 м від перила майданчика;

- ширина майданчиків повинна забезпечувати зручне та безпечне обслуговування та складати: на робочому місці не менше 1,5 м, в проходах - не менше 1 м; ширина ведуть до них сходів не менше 0,6 м.

Ріжуче пристрій машини для різання цукеркових пластів закрито огорожею, з блокованим електроприводом.

Ніж машини для розрізування цукеркового пласта закритий огорожею, зблокований з електроприводом ріжучого пристрою.

Конвеєр з формами для витрики грильяжної пласту обладнаний миючим пристроєм.

Приймальні бункери формуючих машин в поточно-механізованої лінії накриті кришками.

7.4 Забезпечення нормованих показників мікроклімату і чистоти повітря

Для забезпечення нормованих показників мікроклімату і чистоти повітря в робочій зоні проектом передбачені наступні заходи:

- раціональне розміщення обладнання. Переміщення пиловловлюючих матеріалів здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування, що виключає шкідливі виділення у повітря робочої зони, транспортування і просіювання борошна здійснюється методом пневмо- і гідротранспортування, що виключає шкідливі виділення у повітря робочої зони борошняного пилу;

- механізація і автоматизація виробничих процесів. Подача сировини для завантаження на лініях механізована;

- раціональна теплова ізоляція устаткування. Тепловиділяючі поверхні апаратів (варильні котли, темпермашіни) і трубопроводи покриті ізоляцією, що виключає небезпеку опіків працюючих. Температура поверхні ізоляції не перевищує 50 С;

- раціональна вентиляція та опалення. Проектом передбачена змішана вентиляція з частковим використанням природного походження для припливу і видалення повітря. Опалювальні прилади в приміщеннях категорії В розміщені на відстані не менше 0,1 м від поверхні стін.

Для локалізації виділень газів і пилу в джерелі їх утворення застосовується ущільнення та герметизація обладнання і трубопроводів, як в цілях профілактики, так і в цілях профілактики випадків отруєння газом. При розпаленні канали та газовитрати провентилюйте.

Гігієнічне нормування виробничого мікроклімату здійснюється ГОСТ 12.1.005-76 ССБТ "Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги". Під робочою зоною розуміється простір заввишки до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працюючого.

Оптимальними вважаються такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують нормальне функціонування організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту і тим самим сприяють високій працездатності.

У більшості харчових виробництв повинні підтримуватися оптимальні параметри мікроклімату, однак, у приміщеннях із значними теплонадлишками (приміщення сушарок, сироповарочних станцій, варильні відділення і т.д.) можливо підтримку допустимих параметрів.

7.5 Забезпечення нормованих умов шуму та вібрації

Для забезпечення нормованих умов шуму та вібрації проектом передбачені організаційні та технічні заходи.

Основними організаційними заходами є:

- виключення з технологічної схеми віброакустичних активного обладнання;

- правильна експлуатація устаткування і проведення своєчасних профілактичних ремонтів;

- розміщення шумливого обладнання в окремих приміщеннях;

- дистанційне керування обладнанням;

- застосування від шуму та вібрації;

- проведення санітарно-профілактичних заходів (раціональний режим праці, медогляди та ін.)

До основних технічних заходів належать:

- ізоляція віброактивності обладнання від технологічних комунікацій;

- використання спеціальних майданчиків;

- віброзвукопоглинання.

До основних технічних заходів належать:

- використання фундаментів і віброізоляторів для віброактивності обладнання - для повітродувок і насосів окремий фундамент;

- звукоізоляція - використання звукоізоляційних кожухів, стін, перегородок, виготовлених з металів, здатних добре відбивати звукові хвилі, запобігаючи їх поширення (метал, цемент, бетон);

- звукопоглинання - використання пористих конструкцій і матеріалів, здатних поглинати потрапляє в них енергію звукових хвиль (пористий бетон, мінеральна вата).

При необхідності використовують ЗІЗ - вкладиші, заглушки, навушники, антивібраційні рукавиці, спецвзуття, жилети, костюми.

На підприємствах кондитерської промисловості нормований рівень вібрації становить 92 Гц.

Нормований рівень шуму становить 80 дБА.

Зони з рівнем звуку вище 80 дБА позначені знаками небезпеки.

7.6 Освітлення

Для забезпечення нормованої освітленості виробничих приміщень та робочих місць проектом передбачено природне, штучне і суміщене освітлення. З урахуванням ширини цеху 9 м і того, що на 1, 2 поверхах є одностороннє бічне освітлення, то посередині і праворуч недостатня освітленість, тому проектом передбачається спільне освітлення.

Природне освітлення. Проектом передбачено одностороннє бічне освітлення. Виробниче обладнання не затуляє світлові отвори на 1 поверсі.

Для зручності та безпеки обслуговування проектом передбачені блоки з внутрішнім відкриттям стулок.

Штучне освітлення. Проектом передбачено робоче, аварійне, евакуаційне освітлення.

Робоче освітлення прийнято спільне.

Для живлення світильників загального освітлення використовується напруга 220 В - люмінесцентні лампи. Лампи марки ПВЛМ-2 * 40-02 в приміщеннях категорії Д. Для приміщень категорії В використовуються лампи ЛСП-0, 1 (проти вибуху).

Евакуаційне освітлення живиться від джерела незалежно від електричної мережі робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення в приміщеннях передбачається: у місцях не безпечних для проходу людей, на сходах, які служать для евакуації людей. Аварійне освітлення передбачається у випадку відключення робочого освітлення і порушення нормального обслуговування обладнання та механізмів, що може викликати пожежу, вибух, отруєння людей. Світильники аварійного освітлення в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення.

7.7 Захист працівників від ураження електричним струмом

Для захисту працівників від ураження електричним струмом використовують один із способів: заземлення, занулення, захисне вимикання, розподільчий трансформатор, маленьке напруга, подвійна ізоляція - недоступність струмоведучих частин (всі електричні проводки прокладені в металевих трубах, металорукавах).

Подвійна ізоляція - захисна міра полягає в пристрої в одному електроприймачів двох незалежних одна від одної ступенів ізоляції, кожна з яких розрахована на номінальну напругу.

Заземлення з метою безпеки людей при замиканні, на корпус або на землю, називається захисним. Застосовується на трансформаторній підстанції, електромоторах, компресорної установки, пакувальному обладнанні, зварювальному апараті, токарному, слюсарній, столярній обладнанні, ЕОМ і іншому електрообладнанні.

Захисне відключення - це захисна міра, що забезпечує безпеку шляхом швидкодіючого відключення (0,1-0,2 с) аварійної дільниці.

Застосування знижених напруг є також одним із заходів захисту. Ця напруга з номінальним значенням не більше 42 В.

Використання блокувань, написів, плакатів, засобів індивідуального захисту (гумові рукавички, килимки, взуття).

Захист від статичної електрики:

- заземлення устаткування, комунікацій і ємностей;

- збільшення поверхонь і об'ємної провідності шляхом підвищення відносної вологості повітря, застосування антистатичних домішок.

7.8 Заходи по пожежовибухонебезпеки

Пожежна безпека. Пожежовибухобезпека на споруджуваному підприємстві визначається властивостями сировини, напівфабрикатів, змінною продукції і характером технології.

У будівлях та спорудах підприємства є такі категорії виробництв по пожежовибухонебезпеки, які наведені в таблиці.

Електричні мережі та виробничі приміщення захищені від короткого замикання і перевантажень. Всі дроти і кабелі, прокладені на малій висоті, надійно захищені від можливих механічних пошкоджень за допомогою захисних покриттів - подвійна, потрійна ізоляція, розташування в трубах.

Блискавкозахист. Споруди на території підприємства відносять до будівель III категорії. З огляду на те, що за розрахунками очікувана кількість поразок в рік споруд фабрики менше 0,05, блискавкозахист їх відповідно до СН-305-65 не передбачена

Проектом передбачені наступні типи вогнегасників.

Виробнича будівля забезпечується первинними засобами вогнегасіння з розрахунку на 200 м площі підлоги - один вогнегасник.

Відповідно "Правилами організації і ведення технологічного процесу виробництва кондитерських виробів" виробляємо розрахунок кількості вогнегасників.

N = F/k,

де F - площа цеху, (F = 3110 м²);

k - норма площі на один вогнегасник, (k = 200 м²)

N = 3110/200 = 15,55 = 16 шт.

Встановлюються на видних місцях і біля основного виду з цеху.

Проектом передбачені повітряно-пінні вогнегасники марки ОВГТ-9, і також вуглекислотні ОУ-2. Проектом передбачається наступна система пожежогасіння:

- зовнішня: від пожежних гідрантів, установлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання. Відстань між гідрантами становить 150 м. Кількість гідрантів - 4.

- внутрішня: від пожежних кранів, установлених на мережі внутрішнього протипожежного водогону. Внутрішні пожежні крани ручного пуску (тумблер) встановлені в доступних місцях на міжповерхових площадках, сходових клітках, а також в цеху в місцях найбільшої концентрації пожежонебезпечного устаткування. Нумерація пожежних кранів суцільна, від першого до останнього поверху. Кожен пожежний кран, передбачений проектом, укомплектований пожежним рукавом завдовжки 20 м і розміщений у вбудованих шафах, які знаходяться на висоті 1,35 м від підлоги. У неопалюваних приміщеннях у зимовий час року з внутрішнього протипожежного водогону вода зливається.

7.9 Шляхи евакуації

Проектом передбачені шляхи евакуації робітників і службовців.

Проектом передбачаються дві сходові клітки з кожного поверху.

План евакуації розміщений на видному місці, у основного виходу з цеху. План евакуації підписаний розробником. Узгоджений з працівниками, начальником ДПД і затверджений директором фабрики. Шляхи евакуації забезпечуються евакуаційним освітленням (передбачені лампи розжарювання).

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу назовні або на сходову клітку встановлюються залежно від категорії виробництва по пожеже- і вибухонебезпечності та інших факторів. Ці відстані нормуються в межах 30-100 м.

Двері, призначені для виходу на зовнішні пожежні драбини повинні мати освітлену напис "Вихід на пожежну драбину".

Для забезпечення евакуації працівників з приміщень передбачено наявність у будівлях та приміщеннях шляхів евакуації і виходів. З кожного приміщення, з кожного поверху та з приміщення передбачено 2 евакуаційних виходи, розташованих з протилежних боків сходових кліток. Мінімальна ширина дверей 0,8 м і проходів 1 м, коридорів 1,4 м.

План евакуації вивішується на одному з чільних місць у основного виходу з цеху. Шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням. Не мають природного освітлення, постійно освітлюються (при наявності людей). Передбачено включення світильників евакуаційного освітлення в нічний час. У світильниках евакуаційного освітлення передбачені тільки лампи розжарювання.

Список літератури

1. Лур'є І.С. "Технологія кондитерського виробництва", М.: "Агрбпром издат" 1992 р.

2. Лунін О.Г., Драгілев А.І., Чернованнік А.Я. "Технологічне обладнання підприємств кондитерської промисловості", М.: "Легка и Харчова промисловість", 1984 р.

3. Технологія кондитерських виробів. Під редакцією Маршалкіна Г.А., М.: "Харчова промисловість", 1978 р.

4. Лур'є І.С. "Технохімічний контроль сировини у кондитерський виробництві", М.: "Агроіроміздат", 1987 р.

5. "Технологічні інструкції по підготовці сировини та напівфабрикатів до виробництва, по виробництву цукерок, ірису та шоколаду", Київ-1997 р.

6. "Технологічні інструкції по підготовці сировини та напівфабрикатів до виробництва, по виробництву борошняних ВИРОБІВ", Київ-1996 р.

7. "Технологічні інструкції по підготовці сировини та напівфабрикатів до виробництва, по виробництву мармеладу та пастильних виробів", Київ-1996 р.

8. ДСТ 2105-79 Загальні вимоги до текстових документів.

9. ДСТ 2104-68 Основні написання.

10. ДСТ 71-84.

11. Карнаушенко Л.І., Камінській А.Я., Ткаченко Т.З. "Основи проектування підприємств кондитерської промисловості з елементами системи автоматизованого проектування / САПР /", К: УМВК ВО при Мінзуре УРСР, 1989р. - 80 с.

12. Загальносоюзні норми технологічного проектування підприємств кондитерської промисловості. - М.: Мінпіщепром СРСР, 1984 р. -184 с.

13. Драгілев А.І., Маршалкін Г.А. "Основи кондитерського виробництва", М.: "Колос", 1999р. -448 с.

14. Драгілев А.І., Сезанаев Я.М. "Технологічне обладнання підприємств кондитерського виробництва", М.: "Колос", 2000р. - 49.

Размещено на Allbest.ru

...