Виготовлення постижерних виробів

3.2 Організація безпеки на робочому місці

З метою організації безпечної роботи всі працівники повинні:

- пройти медичний огляд відповідно з положенням про медичний огляд працівників певних категорій;

- пройти інструктаж і вчення безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Положення про вчення, інструктаж і перевірку знань працівників по питаннях охорони праці;

- знати правила гасіння вогню і уміти застосовувати перші засоби гасіння пожежі.

Пожежна безпека забезпечується:

- системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

- системою пожежного захисту.

До технічних заходів с попередження виробничого травматизму і професійних захворювань відносяться:

- заходи з виробничої санітарії;

- заходи з техніки безпеки.

Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщень, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань.

Приміщення необхідно обладнувати усіма видами санітарно-технічних пристроїв - водопроводом, каналізацією, вентиляцією.

У кожній майстерні повинні бути аптечка й інструкція з надання першої допомоги потерпілим.

При випадкових порізах або інших ушкодженнях шкіри застосовують кровоспинні засоби, що сприяють швидкому зсіданню крою. Щоб запобігти проникненню в організм людини хвороботворних мікробів через ушкоджені ділянки шкіри, також застосовуються який-небудь із засобів дезінфекції, так що завжди повинен бути йод і перекис водню.

Електропостачання майстерень по ступені забезпечення надійності належить до 2 - 3 категорії з обладнанням електроживлення з напругою 380/220В. Улаштування, експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж, переносних електроапаратів та електроінструментів необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок. Для забезпечення безпеки осіб, що експлуатують електроустановки необхідно:

- навчати основам безпеки всіх працюючих;

- на робочих місцях мати інструкцію по експлуатації електроустановок;

- підтримувати в справному стані опір ізоляції електропроводів, а також здійснювати надійне приєднання електроінструменту до захисного заземлення.

Заходи щодо зниження рівнів шуму та вібрації направляються на :

- заміну, ремонт і модернізацію обладнання, яке є джерелом підвищеного шуму і вібрації;

- локалізацію (виділення в окремі приміщення) обладнання та установок, експлуатація яких визиває шум та вібрацію;

- використання засобів шумопоглинання та вібрації;

- використання засобів індивідуального захисту.

Електроапаратура й електроінструменти перевіряються шляхом зовнішнього огляду; звертається увага на справність заземлення й ізоляції проводів, наявність оголених струмоведучих частин. Проводи чи кабелі до переносних електроінструментів і електроапаратів не повинні торкатися вологих і гарячих поверхонь. Електроустаткування, електроапарати й електроінструменти повинні бути в справному стані. При виявленні яких-небудь несправностей у електроапаратах чи електроінструментах робота з ними повинна бути припинена. Забороняється робити ремонт електроустаткування, переносної електроапаратури й електроінструмента під напругою.

Електроапаратура й електроінструменти повинні:

- швидко включатися і відключатися від електромережі;

- бути безпечними в роботі;

- напруга електроапаратури й електроінструмента повинна бути не вище 220В.

Відкрите зберігання хімічних матеріалів забороняється. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються. На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки, при зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

Категорично забороняється зберігати швидко займисті і палаючі речовини в безпосередній близькості від нагрівальних приладів.

Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

При застосуванні шкідливих речовин необхідно дотримуватися особливої обережності, остерігатись потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

При роботі з гарячою водою потрібно обов'язково стежити за її температурою.

Інструменти та пристосування повинні бути чистими, що вимагає санітарно-гігієнічна та етична норми. Дезінфікувати інструменти можна за допомогою ультрафіолетової стерилізації, кварцових стерилізаторів та стерилізаторів підвищеного тиску, які повинні бути сертифіковані в Україні і дозволені в використанні відповідними органами.

Для оберігання одягу від хімічних сполук, а також від обстриженого волосся застосовується спецодяг, рушники та серветки.

Острижене волосся збирають у лантухи з крафпаперу та складають у допоміжне приміщення. Після закінчення робочого дня волосся та інші відходи виносять у контейнер для сміття.

Висновки

В ході курсової роботи була досягнута мета оволодіння не тільки пакетом теоретичні знань, а й практичними навиками виготовлення постижерних виробів: був виготовлений постижерний виріб у вигляді троянди для створення сучасної моделі зачіски на основі жіночих зачісок Стародавнього Риму.

Для досягнення мети було виконано такі задачі: здійснено історичний екскурс у минуле Стародавнього Риму; проведено дослідження, виконано аналіз стану і досвіду виконання зачісок в моді Стародавнього Риму та сучасності з використанням постижерних виробів; розроблено постижерний виріб до обраної моделі зачіски; показано практичне використання прийомів виготовлення постижерного виробу; опановано правила техніки безпеки при виготовленні постижерних виробів.

Виконати згідно теми курсової роботи розробку та конструювання красивого постижерного виробу для сучасної моделі зачіски на основі жіночих зачісок Стародавнього Риму справа не з легких, але знаючи всі потрібні для цього технології, уважно ознайомившись з клієнтом та структурою його волосся, її можна виконати без проблем.

Розробляючи прикрасу було враховане її призначення, сучасні напрями в моделюванні, індивідуальні особливості зачіски.

Продумавши всі деталі постижерного виробу, його модель була схематично втілена на малюнок. Створений ескіз допомагає остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть якщо щось не подобається - є можливість змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес не може обійтися.

Головне правило виготовлення красивої та сучасної постижерної прикраси - відчути її від кінчиків пальців на руках до самого серця, полюбити свою роботу та вкласти в цю роботу всю свою душу, можливості та ідеї. Тільки таке ставлення до роботи творить дива, що впливають на майстерність та працелюбство майстра.

Постижери - це люди які роблять життя людей зручнішим, допомагають приховати недоліки і показати кращу естетичну сторону. Постижерне мистецтво є і буде актуальним завжди, адже людина прагне бути бездоганною, але всім відомо, що бездоганності не існує, для кожної людини вона своя. Отже людей потрібно дивувати, створювати щось нове і незвичайне для нашого реального життя.

Створюючи постижерний виріб, необхідно вивчити клієнта, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому постижеру в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись, потрібно визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти, приходимо до висновку, що саме ця прикраса підходить для створення потрібного образу.

Щоб відчути і відобразити ідею образу, постижер повинен бути креативщиком, майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло підбирати деталі, які потрібні для створення необхідного образу.

Потрібне постійне вдосконалювання своєї майстерності, збільшення досвіду, вивчення нових технологій, що допоможе створити нові оригінальні образи.

А перший крок у цій цікавій справі уже здійснено - виконано курсову роботу.

Список використаної літератури

1. Ветров А. Парикмахер - стиліст. - К.: Фенікс, 2003. - 364 с.

2. Гутыря Л.Г. Парикмахерское искусство. - Х.: Фолио, 2005. - 464 с.

3. Естетика: Підручник / За заг. ред. Л.Т. Левчук. - К.: Вища шк., 2006. - 431с.

4. Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред.проф. Э. Д. Фролова. -- СПб.: ООО «Издательство «Полигон».-- 2002.-- 864 с.

5. Козлова І.В. Перукарські послуги. - К.: Знання, 1997. - 236 с.

6. Константинов А.В. Парикмахерское дело. - М.: Высшая школа, 1999. - 227 с.

7. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. - К.: Знання, 2001. - 294 с.

8. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. - М.: Академия, 2002. - 170 с.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. - Ростов-на-Дону: Март, 2002. - 309 с.

10. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. - К.: Будівельник, 2002. - 255 с.

11. Марьина Н. Все о парикмахерском искусстве. - Донецк: ПКФ "БАО", 2003. - 336 с.

12. Машкин Н.А. История древнего Рима. Учебник. - М.: Высшая шк., 2006. - 751 с.: ил. - (Серия «Классика исторической науки»).

13. Оболенська І.І. Історія перукарської справи. - К.: Грамота, 2005. - 258 с.

14. Орлов В.Ф. Перукарське мистецтво: Підруч. для учнів професійно-технічних навч. закладів. - К.: Грамота, 2005. - 351 с.

15. Перукарське мистецтво: Підручник: У 3-х кн. / За заг ред. В.Ф.Орлова. - К.: Грамота, 2005. - Кн. 2: Основи перукарської справи. - 576.

16. Романенко Л.Ю. - Вечерние прически для длинных волос 66 с. 2007 г.

17. Садлер Д.Э. Прически для девочек. - М.: ООО «Издательство АСТ»; ООО «Издательство Астрель», 2004. - 40с.

18. Сыромятникова И.С. История прически. - М.: РИПОЛ классик, 2008. - 304с.

Размещено на Allbest.ru