З метою створення сприятливих умов праці працюючих і найбільш продуктивної організації виробничого процесу на підприємствах розробляють поточні й перспективні плани підвищення культури виробництва, оздоровлення й полегшення умов праці, попередження травматизму й захворюваності, удосконалювання технології, впровадження нової техніки й прогресивних методів праці.

На підприємстві повинні бути споруджені побутові й допоміжні приміщення (гардеробні, умивальні, душові, убиральні, приміщення для знепилення робочого одягу, особистої гігієни жінок, обігріву робітників, курильні). Всі ці приміщення повинні підтримуватися в належному санітарному стані.

Виробнича санітарія - це комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативної дії шкідливих речовин на здоров'я працюючих, попередження факторів профзахворювань, що сприяє значному збільшенню продуктивності праці.

На комбікормовому заводі основною шкідливою речовиною є пил. Тому на підприємстві велику увагу приділяють попередженню та запобіганню викидів пилу у навколишнє середовище і виробничі приміщення. Концентрація пилу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК. Джерелом пилу можуть бути машини і обладнання, які транспортують, очищують, подрібнюють сировину і інші продукти. На заводі ретельно слідкують за експлуатацією обладнання, його герметичністю, ефективною роботою аспіраційних установок. Щоб попередити виділення пилу із обладнання через нещільності в результаті виникнення надлишкового тиску в машині використовують аспіраційні установки, які за допомогою відсосу повітря створюють в обладнанні розрідження.

Основним джерелом шуму на заводі є вентилятори, фільтри, циклони, дробарки, змішувачі. Так як ліквідувати шум в обладнанні дуже складно, то на підприємстві передбачаються заходи щодо зменшення шуму: приділяють увагу технічним засобам - своєчасне змащування робочих органів машини, відбадлансованість обертаючих частин, запобігання зносу, своєчасна заміна, ремонт, своєчасне проведення технічних оглядів. Для зменшення високочастотних звуків використовують різні матеріали - резину, войлок, віброподушки (прокладки з пружних матеріалів), обладнання монтується на шумоізолюючому фундаменті, віброізольованому від підлоги. До експлуатації допускається обладнання, при роботі якого вібрація не перевищує величин, встановлених санітарними нормами.

Для захисту людей від ураження електрострумом використовується занулення, заземлення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція. Заземленню підлягають корпуса електричних машин, трансформаторів, світильників, приводи, вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів, металічні корпуса розподільчих щитів, переносних електроприймачів, електрообладнання, розміщене на обертаючих частинах машин, механізмів, муфти, оболонки проводів. Зануленню підлягають електроустановки при всіх напругах змінного і постійного струму. Використання рубильників відкритого типу у всіх виробничих і побутових цехах не допускається; накопичення пилу на обмотках, корпусах електродвигунів, комунікаціях, освітлювальній арматурі забороняється.

Всі виробничі і допоміжні приміщення незалежно від ступеня забруднення приміщення повинні мати природну, механічну або комбіновану вентиляцію. У виробничих приміщеннях з об'ємом на одного чоловіка менше 20м³ подача зовнішнього повітря - не менше 30м³/год, а в приміщеннях з об'ємом більше 20м³ - не менше 20м³/год. Вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК. Вихлопні труби циклонів повинні бути виведені на 2м вище даху. В приміщенні сепараторів передбачений приплив зовнішнього повітря для зниження розрідження. Аспіраційні мережі підтримуються в належному стані. Один раз на місяць перевіряють відкладення пилу в середині горизонтальних повітропроводів і проводять їх очищення. Контролюють запиленість повітря у виробничих приміщеннях не рідше одного разу на рік. Всі аспіраційній установки зблоковані з технологічним та транспортним обладнанням, вмикаються в роботу на 20 секунд раніше і вимикаються через 30 секунд пізніше за обладнання. Вимикання аспірації при роботі транспортного або технологічного обладнання забороняється.

Під час експлуатації обладнання обслуговуючим персоналом потрібно виконувати такі правила:

до обслуговування машин не допускаються особи, які не пройшли інструктажу з техніки безпеки;

при роботі машини категорично забороняється знімати чи натягувати приводні паси, регулювати їх натяг;

пускові прилади повинні бути розміщені поряд з робочим місцем, щоб забезпечити можливість швидкого вимикання їх при аваріях чи нещасних випадках;

змащують обладнання, підтягують болтові з'єднання, усувають будь-які несправності тільки при повній зупинці машин.

Все обладнання, що експлуатується, повинне бути справним, робота на пошкодженому забороняється. На кожному виді обладнання необхідно вивісити інструкції по його обслуговуванню та безпечних методах роботи.

Для обслуговування обладнання, що знаходиться на висоті (головки норій, магнітні огорожі, аспіраційні і пневмотранспортні пристрої та ін.), обов'язково влаштовують міцні сходи з площадками і поручнями.

Забороняється очищати руками башмаки норій та інші вузли машин від завалів або сторонніх предметів. При цьому машину слід зупинити і розчистити спеціальними пристроями.

Категорично забороняється брати руками пробу зерна або продуктів його переробки від обладнання, що має рухомі деталі.

У разі дистанційного керування машинами і механізмами при кожному запуску машин треба дати гучний сигнал.

Технологічне обладнання комбікормових заводів обов'язково захищають вибухорозрядниками (вибухорозрядними трубопроводами з розривними запобіжними мембранними клапанами) для запобігання руйнуванню під час вибуху пилу. Вони повинні бути міцними, герметичними і справними, пронумерованими й опломбованими, з паспортом.

4.2 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА НА ПІДПРИЄМСТВІ

На всіх етапах виробничого процесу від приймання сировини до відпуску готової продукції переміщення й переробка сировини і готової продукції пов'язані з пиловиділенням. Пил у певних умовах електризується - на поверхні часток виникають заряди статичної електрики. І, якщо пилова хмара складається з горючих часток, які несуть заряд статичної електрики, у ньому може відбутися іскровий електричний розряд, здатний привести до запалення пилоповітряної суміші.

Вибух пилоповітряної суміші відбудеться при наявності наступних умов:

пил повинен бути легкозаймистим і бути певної концентрації;

у повітрі повинна бути необхідна кількість кисню;

повинно бути присутнім джерело теплоти з достатньою температурою.

На відміну від завихреного пилу (аерозолю) запалити осілий на поверхні пил (аерогель) може джерело зі значно меншою тепловою енергією і температурою. Тління аерогелю, розвиваючись, перетворюється в досить потужне теплове джерело, здатне запалити пилоповітряну суміш. Таким чином, на комбікормових заводах будь-яке теплове джерело є небезпечним.

Більшу небезпеку представляють джерела загоряння, внесені у виробництво за різними потребами: електрозварювальні і газозварювальні апарати, паяльні лампи, смолоскипи, свічі, сірники, а також запалена цигарка. Проведення вогневих робіт (електрозварювання, газозварювання й т.д.) з порушенням вимог діючої нормативної документації в багатьох випадках є причиною пилових вибухів.

Зовсім неприпустимо в складських і виробничих приміщеннях категорії Б і В, якими є комбікормові заводи, застосовувати незахищені електролампочки: з одного боку, осілий на колбі лампи пил може зайнятися, з іншого боку - у випадку пошкодження колби відбудеться безпосередній контакт розпеченої нитки з пилоповітряною сумішшю. Захисні ковпаки повинні бути обов'язково із прокладками з добре затягнутими притискними гвинтами. Переносні світильники застосовують тільки у вибухонепроникному виконанні з металевою сіткою на ковпаку. Категорично забороняється опускати в бункери і силоси світильники. При необхідності вони повинні освітлюватися зверху через люки переносними світильниками прожекторного типу в пилонепроникному виконанні.

При несправності підшипники перегріваються, і, якщо не прийняти своєчасних мір, можливе загоряння пилу, що осів на них. Найнебезпечніші підшипники, розташовані в зоні руху продукту (шнеки фільтрів і т.д. ). За правилами пожежної безпеки температура підшипників не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища на 45°С і не повинна бути вище 60°С.

Технологічне устаткування, аспіраційні і самопливні труби, на яких може утворитися статична електрика, підлягають заземленню. Опір контуру заземлення щорічно перевіряють. Для зниження можливості виникнення статичної електрики у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати відносну вологість повітря 60...70%. У зв'язку з цим повинна бути налагоджена робота кондиціонерів.

У процесі роботи в деяких видах технологічного устаткування і транспортного внаслідок порушення вимог експлуатації можуть виникнути іскроутворення і перегрів деталей. Виникле іскроутворення в норії від тертя ковшів об металеву поверхню, у дробарках від тертя молотків об ситову поверхню може привести до локального вибуху, що, поширюючись по самопливних трубах, повітропроводах, може викликати серйозну аварію.

Для локалізації пилових вибухів, що можуть відбутися в деяких видах устаткування, існують спеціальні вибухорозрядники. Вибухорозрядниками захищають молоткові дробарки, норії, фільтри, вентилятори. Вибухорозрядники приєднують до спеціального отвору в кожусі машини або агрегату.

Щоб уберегти будівлю від руйнування при вибусі пилоповітряної суміші, не можна допускати розвитку тиску всередині приміщення. Двері виробничих приміщень повинні легко відкриватися назовні. У виробничому приміщенні сходова клітина повинна бути надійно ізольована від можливого влучення в неї продуктів вибуху, які можуть по ній поширюватися на інші поверхи будинку. При виході на сходову клітину влаштовують тамбури-шлюзи, які обладнуються спеціальними пристроями для погашення надлишкового тиску в проміжку між двома дверима.

Персональна відповідальність за пожежну безпеку на підприємстві покладається на керівника, а у виробничих приміщеннях, цехах - на майстрів, начальників цехів. На підприємстві організовується пожежотехнічна комісія, куди входять головні спеціалісти, інженер з охорони праці, начальник пожежної охорони. Комісія один раз в квартал перевіряє обладнання, його експлуатацію, а два рази на рік проводить комплексне обстеження підприємства в цілому.

5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1 ВИХІДНІ ДАНІ

Вихідні дані для розрахунків зібрані на ТОВ «Лохвицький комбікормовий завод» і визначені завданням приведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Показники	Кількість
Добовий випуск комбікорму, m	320
Асортимент, %
ПК 4-4	50,0
ПК 6-4	50,0
Ціни на сировину, грн.:
Рибне борошно	4360,0
Ячмінь	800,0
Висівки пшеничні	550,0
Шрот соняшниковий	720,0
Метіонін	6720,0
Сіль поварена	600,0
М'ясо-кісткове борошно	2100,0
Премікс П-60-1	14700,0
Пшениця	800,0
Вапняк	300,0
Корми трав'яні	620,0
Дріжджі	2680,0
Ліпрот	3800,0
Шрот соєвий	1260,0
Коефіцієнт переводу умовного палива в натуральне	0,88
Вид натурального палива	Газ
Ціна за 1м3 палива, грн.	1,88
Тариф за 1 кВт,грн.	0,54
Година тарифна ставка:
ІІ розряд	4,69
ІІІ розряд	5,05
ІV розряд	5,68
Річний фонд робочого часу робітників технологічного цеху, год.	1880
Премії з доплатами, %	20
Фонд додаткової заробітної плати, %	12
Відрахування на соціальне страхування і інше, %	37,15
Норматив будівництва заводу на 1 т. добової продуктивності, тис. грн.	198,6
Середньоспискова чисельність допоміжних робітників, чол.	28
Середньоспискова чисельність керівників, службовців спеціалістів, чол.	39
Середньомісячна заробітна плата керівників, грн.	1020,00
Середньомісячна заробітна плата спеціалістів, грн.	740,00

5.2 РОЗРАХУНОК РОБОЧОГО ПЕРІОДУ

Робочий період - це час роботи технологічних цехів підприємств на протязі планового періоду. Він визначається за формулою:

Р_п = К_ф.ч. - З_п , (5.1)

де К_ф.ч. - календарний фонд часу, діб;

З_п - планові зупинки підприємства, діб.

До планових зупинок відносять:

1) загальнодержавні свята - 10 діб;

2) вихідні дні - 104;

3) зупинки на поточний ремонт. Поточний ремонт проводиться 2-3 рази на місяць по 16 годин.

4) зупинки на капітальний ремонт. Тривалість річної зупинки на капітальний ремонт залежить від добової продуктивності.

5) зупинки на газацію підприємства. Вони призначені для боротьби з зараженістю підприємств хлібними шкідниками;

6) інші зупинки. Це зупинки, які пов'язані з переходом з одного рецепту на інший.

Розраховуємо робочий період за формулою 5.1:

Р_п = 365 - 175 = 190 днів

Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу визначається за формулою:

, (5.2)

де Р_п - робочий період, днів;

К_ф.ч - календарний фонд часу, діб.

Розраховуємо коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу за формулою 5.2:

Розрахунок робочого періоду приведено в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Назва показників	План на рік, діб
1. Календарний фонд часу	365
2. Планові зупинки, всього в тому числі:	175
Капітальний ремонт	32
Поточний ремонт	25
Газація	3
Свята	10
Вихідні дні	104
Інші зупинки	1
3. Робочий період, діб	190
4. Коефіцієнт використання робочого часу	0,523

5.3 РОЗРАХУНОК ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ В НАТУРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКАХ

Загальне річне завдання по випуску комбікормів визначається за формулою:

К_п = Q_д • Р_п , (5.3)

де Q_д - добова продуктивність підприємства, mон готової продукції;

Р_п - робочий період, діб.

Розраховуємо загальне річне завдання по випуску комбікормів за формулою 5.3:

К_п = 320 • 190 = 60800 m

Розрахунок виходу продукції в натуральних показниках приведено в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Назва комбікорму	% до загальної кількості	Річний обсяг виробництва, m
Рецепт ПК 4-4	50	30400
Рецепт ПК 6-4	50	30400
Всього:	100	60800

5.4 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Матеріальні витрати

На комбікормовому заводі до елементу «Матеріальні витрати» відносяться: вартість сировини, витрати по отриманню сировини, вартість допоміжних матеріалів, вартість палива та електроенергії.

Витрати пов'язані з втратами сировини визначають по нормативу (1% від загальної вартості сировини).

Витрати по отриманню сировини можна взяти по даних базового підприємства. В середньому по підприємствах галузі витрати по отриманню сировини становлять 10% від вартості сировини.

При розрахунку використовують метод прямого рахунку; розрахунок вартості сировини приведено в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4

Вид сировини	Рецепт ПК 4-4	Рецепт ПК 6-4	Потреба в сировині на річний обсяг в-ва продукції, т	Оптова ціна за 1m, грн.	Вартість сировини, тис. грн.
	Витрати сировини по рец. %	Кількість сировини, m	Витрати сирови-ни по рец. %	Кількість сировини, m
Ячмінь	10,0	3040	10,0	3040	6080	800	4864
Вапняк	6,5	1976	6,7	2036,8	4012,8	300	1203,84
Висівки пшеничні	5,0	1520	-	-	1520	550	836
Шрот соняшников.	10,1	3070,4	11,0	3344	6414,4	720	4618,37
Метіонін	0,05	15,2	0,01	3,04	18,24	6720	122,57
Кукурудза	16,0	4864	24,0	7296	12160	760	9241,6
Шрот соєвий	5,0	1520	6,0	1824	3344	1260	4213,44
Сіль	0,3	91,2	0,3	91,2	182,4	600	109,44
Дріжджі кормові	3,0	912	4,0	1216	2128	2680	5703,04
Ліпрот	0,75	228	0,29	88,16	316,16	3800	1201,45
М'ясо-кісткове борошно	4,0	1216	3,0	912	2128	2100	4468,8
Рибне борошно	-	-	1,0	304	304	4360	1325,44
Премікс	1,0	304	1,0	304	608	14700	8937,6
Корми трав'яні	3,0	912	4,0	1216	2128	620	1319,36
	Витрати сировини по рец. %	Кількість сировини, m	Витрати сирови-ни по рец. %	Кількість сировини, m
Пшениця	35,3	10731,2	28,7	8724,8	19456	800	15564,8
Підсумок	100	30400	100	30400	60800	-	63630,71
Втрати сировини (1%)	-	-	-	-	-	-	636,31
Витрати по отриманню сировини (10%)	-	-	-	-	-	-	6363,07
Всього:	-	-	-	-	-	-	70630,09

Допоміжні матеріали

Вартість допоміжних матеріалів приймається в розмірі 0,6% від вартості сировини.

тис. грн.

Паливо

На комбікормовому заводі паливо витрачається на опалення приміщення, на підсобні потреби.

В_п = В_п1 + В_п2 , (5.4)

де В_п1 - витрати умовного палива на опалення приміщень;

В_п2 - витрати умовного палива на підсобні потреби.

Витрати умовного палива на опалення визначаються за формулою:

В_п1 = Н_в1 К_п , (5.5)

де Н_в1 - норма витрат умовного палива на опалення на 1 тонну готової продукції;

К_п - кількість виробленої продукції, m/рік.

Витрати умовного палива на підсобні потреби визначаються аналогічно:

В_п2 = Н_в2 К_п (5.6)

де Н_в2 - норма витрат умовного палива на підсобні потреби на 1 тонну готової продукції;

К_п - кількість виробленої продукції, m/рік.

Потреба на вартість палива приведена в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5

Напрямки використання палива	Річний обсяг продукції, m	Норми витрат умовного палива	Кількість умовного палива, m	Коефіцієнт перерахунку	Кількість натурального палива, тис. м3	Ціна за 1м3 газу, тис. грн.	Загальна вартість палива, тис. грн.
На опалення	60800	4	243200	0,88	214016	1,88	402,35
На підсобні потреби	60800	1	60800	0,88	53504	1,88	100,59
Всього							502,94

Електроенергія

Витрати електроенергії визначаються за формулою:

В_е = В_е1 + В_е2 , (5.7)

де В_е1 - витрати електроенергії на основне виробництво, кВт. год.;

В_е2 - витрати електроенергії на допоміжне виробництво, кВт. год.

В_е1 = Н_в1 + К_п , (5.8)

де Н_в1 - норма витрат електроенергії на одиницю продукції;

К_п - кількість виробленої продукції, m/рік.

Розраховуємо витрати електроенергії на основне виробництво за формулою 5.8:

В_е1 = 10 • 60800 = 608000 кВт. год.

Витрати електроенергії на допоміжне виробництво приймаємо в розмірі 20% від витрат електроенергії на основне виробництво.

В_е2 = В_е1 0,2 , (5.9)

де В_е1 - витрати електроенергії на основне виробництво, кВт. год.

Розраховуємо витрати електроенергії на допоміжне виробництво за формулою 5.9:

В_е2 = 608000 • 0,2 = 121600 кВт. год.

Розраховуємо витрати електроенергії за формулою 5.7:

В_е = 608000 + 121600 = 729600 кВт. год.

Для того, щоб визначити вартість електроенергії, витрати множимо на тариф:

С_е = В_е в , (5.10)

де В_е - витрати електроенергії;

в - тариф за 1 кВт. год. (54 коп.)

Розраховуємо вартість електроенергії за формулою 5.10:

С_е = 729600 • 0,54 = 393,98 тис. грн.

Витрати на оплату праці

Розрахунок річного фонду заробітної плати робітників технологічного цеху рекомендовано оформити в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6

Назва професій робітників	Чисельність	Розряд	Годинна тарифна ставка, грн.	Річний фонд з/п по тарифу, тис. грн.	Сума премій та доплат, тис. грн. (20%)	Фонд з/п з доплатами, тис. грн.	Фонд додатк. з/п, тис. грн. (12%)	Загальний річний фонд з/п, тис. грн.
Підсобний робітник	6	ІІ	4,69	52,90	10,58	63,48	7,62	71,1
Транспор-тувальник	6	ІІ	4,69	52,90	10,58	63,48	7,62	71,1
Силосник	3	ІV	5,68	32,04	6,41	38,45	4,61	43,06
Вагар	3	ІІІ	5,05	28,48	5,70	34,18	4,1	38,28
Сепараторник	3	ІV	5,68	32,04	6,41	38,45	4,61	43,06
Дробарник	3	ІІІ	5,05	28,48	5,70	34,18	4,1	38,28
Машиніст вент. та аспір. установ.	3	ІІІ	5,05	28,48	5,70	34,18	4,1	38,28
Всього:	27							343,16

Додаткову заробітну плату можна також прийняти по даних підприємства у відсотках до річного фонду заробітної плати з доплатами. Годинні тарифні ставки і річний фонд робочого часу одного робітника беруться також по даних підприємства.

Річний фонд заробітної плати робітників допоміжних та обслуговуючих господарств можна прийняти в розмірі відносно фонду зарплати робітників основного виробництва, що склався на базовому підприємстві.

Річний фонд заробітної плати керівників, службовців і спеціалістів визначається за формулою:

Ф_з = З_с 12 Н_ч К_д , (5.11)

де З_с - середньомісячна зарплата одного працівника цієї групи (береться по даних підприємства);

12 - кількість місяців у році;

Н_ч - норматив чисельності керівників, службовців і спеціалістів, що залежить від добової продуктивності заводу;

К_д - коефіцієнт, що враховує розмір премій та доплат.

Розраховуємо річний фонд заробітної плати керівників, службовців і спеціалістів за формулою 5.11:

Ф_з = 1020 • 12 • 39 • 1,20 = 572,83 тис. грн.

Зарплата робітників допоміжних та обслуговуючих господарств визначається аналогічно за формулою 5.11:

Ф_з = 740 • 12 • 28 • 1,20 = 298,37 тис. грн.

Результати розрахунку річних витрат на оплату праці в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7

Назва категорії працівників	Середня зарплата, грн.	Чисельність	Річний фонд зарплати, тис. грн.
1. Робітники в тому числі: технологічного цеху	972,02 1059,14	55 27	641,53 343,16
допоміжного та обслуговуючого виробництва	888,01	28	298,37
2. Керівники, службовці, спеціалісти.	1224,0	39	572,83
Всього:	1076,56	94	1214,36

Відрахування на соціальні заходи

До елементу «Відрахування на соціальні заходи» відносять:

- відрахування до пенсійного фонду;

- відрахування до соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності ;

- відрахування до соціального старування на випадок безробіття;

- відрахування до соціального страхування від нещасних випадків.

В_с.п. = 37,15 %

Відрахування на соціальні заходи визначають за формулою:

(5.12)

де З_п.заг. - загальний фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу, тис. грн.;

%С_з - відрахування по даним елементам, %.

Розраховуємо відрахування на соціальні заходи за формулою 5.12:

Амортизація основних фондів

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

(5.13)

де ОВФ - вартість основних виробничих фондів, тис. грн.;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань, %.

Вартість основних виробничих фондів визначається за формулою:

ОВФ = 0,95 Кв , (5.14)

де 0,95 - доля основних фондів в загальному обсязі капітальних вкладень;

Кв - капітальні вкладення, тис. грн.

Капітальні вкладення на будівництво визначаються за формулою:

Кв = Нб Од , (5.15)

де Нб - норматив будівництва на 1m добової продуктивності, тис. грн.;

Од - проективна добова потужність, m/добу.

Розраховуємо капітальні вкладення на будівництво за формулою 5.15:

Кв = 198,6 • 320 = 63552 тис. грн.

Розраховуємо вартість основних виробничих фондів за формулою 5.14:

ОВФ = 0,95 • 63552 = 60374 тис. грн.

Так як на різні групи основних виробничих фондів різна норма амортизації, доцільно розрахувати амортизаційні відрахування і оформити в таблиці 5.8.

Таблиця 5.8

Групи основних фондів	Основні виробничі фонди	Норма амортизаційн. відрахувань, %	Сума амортизаційн. відрахувань, тис. грн.
	%	тис. грн.
1. Будівлі	54,4	32843	5	1642,17
2. Споруди	16,9	10203	5	510,16
3. Силові машини та обладн.	2,3	1389	15	208,29
4. Робочі машини та обладн.	19,5	11773	15	1765,94
5. Передавальні пристрої	3,7	2234	5	111,69
6. КВП та лабораторне обладнання	1,2	724	25	181,12
7. Інструменти, інвентар	0,9	543	25	135,84
8. Транспортні засоби	1,1	664	25	166,0
Всього:	100	60374	-	4721,21

Інші операційні витрати

Інші операційні витрати включають: витрати, пов'язані з управлінням, виробництвом (можна приймати їх в розмірі 20% від фонду зарплати керівників, службовців, спеціалістів).

572,83 • 0,2 = 114,57 тис. грн.

Витрати на обов'язкове страхування майна (приймають в розмірі 0,5% від вартості основних виробничих фондів).

60374 • 0,005 = 301,87 тис. грн.

Витрати на реалізацію продукції (приймають у розмірі 10% від суми чотирьох елементів кошторису витрат на виробництво).

(71950,79 + 1214,36 + 451,13 + 4721,21) • 0,1 = 7833,75 тис. грн.

Тоді інші операційні витрати становлять:

114,57 + 301,87 + 7833,75 = 8250,19 тис. грн.

Результати розрахунків по розділу 5.4 зводяться в таблицю 5.9

Таблиця 5.9

Назва елементів витрат	Сума, тис. грн.
1. Матеріальні витрати, в тому числі	71950,79
- сировина	70630,09
- допоміжні матеріали	423,78
- паливо	502,94
- електроенергія	393,98
2. Витрати на оплату праці	1214,36
3. Відрахування на соціальні заходи	451,13
4. Амортизація основних фондів	4721,21
5. Інші операційні витрати	8250,19
6. Всього витрат операційної діяльності	86587,68

5.5 РОЗРАХУНОК ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Щоб визначити товарну продукцію необхідно кількість виробленої продукції по рецептах помножити на відповідні оптові ціни. Ціна на комбікорм по рецептах визначається, виходячи з собівартості 1 m комбікорму і прибутку за формулою:

Цо = С + П , (5.16)

де С - собівартість 1m комбікорму, грн.;

П - прибуток від одної тони комбікорму, грн.

Собівартість однієї тони комбікорму певного рецепту включає:

а) вартість компонентів, що входять в 1 m комбікорму;

б) втрати сировини на 1 m комбікорму (1 % від вартості сировини);

в) витрати по отриманню 1 m сировини (10 % від вартості сировини);

г) витрати на виробництво 1 m комбікорму. Вони визначаються як частка від ділення річної суми витрат операційної діяльності (крім елементу «сировини») на річний обсяг виробництва комбікормів.

Розраховуємо витрати на виробництво 1 m комбікорму:

грн.

Розрахунки собівартості однієї тони комбікорму рецептів ПК 4-4 та ПК 6-4 приведено відповідно в таблицях 5.10 та 5.11.

Таблиця 5.10

Назва компонентів	Рецепт ПК 4-4
	Витрати сировини по рецепту, %	Оптова ціна 1 m компоненту, грн.	Вартість, грн.
Ячмінь	10,0	800	80,0
Висівки пшеничні	5,0	550	27,5
Шрот соняшниковий	10,1	720	72,72
Кукурудза	16,0	760	121,6
Вапняк	6,5	300	19,5
Сіль	0,3	600	1,8
Шрот соєвий	5,0	1260	63,0
Дріжджі	3,0	2680	80,4
Ліпрот	0,75	3800	28,5
Премікс	1,0	14700	147,0
Корми трав'яні	3,0	620	18,6
Пшениця	35,3	800	282,4
Метіонін	0,05	6720	3,36
М'ясо-кісткове борошно	4,0	2100	84,0
Підсумок	100	-	1030,38
Втрати сировини (1%)			10,30
Витрати по отриманню сировини (10%)			103,04
Витрати виробництва			262,46
Собівартість			1406,18

Таблиця 5.11

Назва компонентів	Рецепт ПК 6-4
	Витрати сировини по рецепту, %	Оптова ціна 1m компоненту, грн.	Вартість, грн.
Ячмінь	10,0	800	80,0
Метіонін	0,01	6720	0,67
Сіль	0,3	600	1,8
Рибне борошно	1,0	4360	43,6
Вапняк	6,7	300	20,1
Пшениця	28,7	800	229,6
Кукурудза	24,0	760	182,4
Шрот соняшниковий	11,0	720	79,2
Шрот соєвий	6,0	1260	75,6
Дріжджі	4,0	2680	107,2
Премікс	1,0	14700	147,0
Ліпрот	0,29	3800	11,02
М'ясо-кісткове борошно	3,0	2100	63,0
Корми трав'яні	4,0	620	24,8
Підсумок	100	-	1065,99
Втрати сировини (1%)			10,66
Витрати по отриманню сировини (10%)			106,60
Витрати виробництва			262,46
Собівартість			1445,71

Розмір прибутку на 1 m комбікорму певного рецепту залежить від встановленого рівня рентабельності і визначається за формулою:

(5.17)

де С - собівартість однієї тонни комбікорму певного рецепта, грн.;

Р - рентабельність, %.

Розраховуємо прибуток на 1 m по рецепту ПК 4-4 за формулою 5.17:

грн.

Розраховуємо прибуток на 1 m по рецепту ПК 6-4 за формулою 5.17:

грн.

Використовуючи формулу 5.16 визначаємо ціну 1 m комбікорму.

Рецепт ПК 4-4

Цо₁ = 1406,18 + 281,24 = 1687,42 грн.

Рецепт ПК 6-4

Цо₂ = 1445,71 + 289,14 = 1734,85 грн.

Розрахунок товарної продукції оформляється в таблиці 5.12

Таблиця 5.12

Назва комбікорму	Річний обсяг виробництва m	Оптова ціна за 1m, грн.	Товарна продукція, тис. грн.
Рецепт ПК 4-4	30400	1687,42	51297,57
Рецепт ПК 6-4	30400	1734,85	52739,44
Всього:	60800	-	104037,01

5.6 РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Продуктивність праці

Продуктивність праці визначається за формулою:

(5.18)

де ТП - товарна продукція, тис. грн.;

Ч_ПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Розраховуємо продуктивність праці за формулою 5.18:

тис. грн.

Прибуток

Прибуток підприємства розраховується за формулою:

(5.19)

де О_р - виручка від реалізації продукції (товарна продукція), тис. грн.

С - витрати операційної діяльності, тис. грн.

Розраховуємо прибуток підприємства за формулою 5.19:

П = 104037,01 - 86587,68 = 17449,33 тис. грн.

Фондовіддача

Фондовіддача - це узагальнюючий показник ефективності використання основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається за формулою:

(5.20)

Визначаємо фондовіддачу за формулою 5.20:

Фондомісткість

Фондомісткість - зворотній до фондовіддачі показник, що визначається за формулою:

(5.21)

Визначаємо фондомісткість за формулою 5.21:

грн.

5.7 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ У БУДІВНИЦТВО

Економічна ефективність капітальних вкладень характеризується двома параметрами: строком окупності капітальних вкладень і абсолютною економічною ефективністю капітальних вкладень.

Строк окупності капітальних вкладень у будівництво підприємства визначається за формулою:

, (5.22)

де К_в - капітальні вкладення у будівництво, тис. грн.;

П_ч - прибуток чистий.

Чистий прибуток визначається за формулою:

, (5.23)

де n - податок на прибуток, який складає 25%.

п = П • 0,25 (5.24)

Розраховуємо податок на прибуток за формулою 5.24:

n = 17449,33 • 0,25 = 4362,33 тис. грн.

Розраховуємо чистий прибуток за формулою 5.23:

П_ч = 17449,33 - 4362,33 = 13087 тис. грн.

Розраховуємо строк окупності капітальних вкладень у будівництво підприємства за формулою 5.22:

Галузевий нормативний строк окупності витрат на зернопереробних підприємствах становить 6,67 років.

Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень визначається за формулою:

(5.25)

Розраховуємо абсолютну економічну ефективність капітальних вкладень за формулою 5.25:

ВИСНОВОК

За результатами розрахунків основних техніко-економічних показників комбікормовий завод буде отримувати 17449,33 тис. грн. прибутку. Фондовіддача, яка становить 1,72 грн. вказує на те, що на кожну гривню вартості основних виробничих фондів буде вироблено товарної продукції на 1,72 грн.

Капітальні вкладення на будівництво заводу окупляться за 4,9 років, що є менше нормативного (6,67 років).

Коефіцієнт економічної ефективності 0,275 не нижчий нормативного (0,15) і вказує на те, що на кожну гривню капітальних вкладень на будівництво заводу буде отримано прибутку на суму 27,5 коп.

Основні техніко-економічні показники, отримані при розрахунках, зводяться в таблиці розділу висновок.

Таблиця

Назва показників	Значення
1. Добова потужність, т	320
2. Робочий період, діб	190
3. Випуск продукції в рік, т	60800
4. Товарна продукція, тис. грн.	104037,01
5. Витрати операційної діяльності, тис. грн.	86587,68
6. Прибуток, тис. грн.	17449,33
7. Чисельність ПВП, чол.	94
8. Продуктивність праці, тис. грн.	1106,78
9. Фонд оплати праці, тис. грн.	1214,36
10. Вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	60374
11. Фондовіддача, грн.	1,72
12. Фондомісткість, грн.	0,58
13. Капітальні вкладення, тис. грн.	63552
14. Абсолютна економічна ефективність капітальних вкладень	0,275
15. Строк окупності капітальних вкладень, років	4,9
16. Середня заробітна плата одного робітника, грн.	1076,56

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Черняев Н. П. Технология комбикормового производства.- М.: Агропромиздат, 1985. - 256 с.

2. Журнал «Комбикорма», №4, 2005 г.

3. Миончинский П. Н., Кожарова Л. С. Производство комбикормов. - М.: Агропромиздат, 1991. - 288 с.

4. Бутковский В. А., Мерко А. И., Мельников Е. М. Технологии зерноперерабатывающих производств. - М.: Интерграфсервис, 1999. - 472 с.

5. Гришина Н. О. Методичні рекомендації щодо виконання курсового і дипломного проекту з дисципліни «Комбікормове виробництво». НМЦ, 2004.

6. Бардышев Г. М. и др. Справочник мукомола, крупянщика и комбикормщика. Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Колос, 1973. - 335 с.

7. Демський А. Б., Веденьев В. Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. - М.: ДеЛи принт, 2005. - 760 с.

8. Кошовий Е. А., Шевченко Ю. М., Кочетова А. О. та ін. Довідник по виробництву комбікормів. - К.: Урожай, 1986. - 224 с.

9. Торжинская Л. Р., Яковенко В. А. Технохимический контроль хлебопродуктов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1986. - 399 с.

10. Дмитрук Е. А. Правила проектування аспіраційних установок підприємств по збереженню та переробці зерна. - Одеса-Київ, 1995 р.

11. Жидецький В. С. Основи охорони праці - Львів: Афіша, 2002.

12. Краснощекова Г. А., Редькина Т. В. Экономика, организация и планирование производства на предприятиях хранения и переработки зерна. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1991. - 362 с.

Размещено на Allbest.ru

...