Технологія та організація хіміко-термічної обробки втулки зубчатої

Технічні вимоги до термічно обробленої деталі, умови її роботи. Обґрунтування придатності матеріалу з точки зору експлуатаційних вимог. Маршрутна технологія виготовлення деталі. Організація виробництва, охорони праці, захисту навколишнього середовища.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.04.2014
Размер файла 3,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 16. Розрахунок ефективних фондів часу роботи обладнання за базовим та проектованим варіантами

Найменування

обладнання

Номінальний

фонд Fн,год.

К1

К2

Кількість

змін

Ефективний фонд, Fеф

Базовий варіант

СШЗ-6.6/8,5

2001

0,96

0,98

2

3765,08

СШЗ-6.6/7

2001

0,96

0,98

2

3765,08

ММ-200

2001

0,92

1,0

1

1840,92

США -6.6/7

2001

0,96

0,98

3

5647,62

Проектований варіант

«Корунд»

2001

0,96

0,98

2

3765,08

«Корунд»

2001

0,96

0,98

2

3765,08

США -6.6/7

2001

0,96

0,98

3

5647,62

2.3 Розрахунок кількості одиниць обладнання

Розрахунок необхідної кількості одиниць обладнання здійснюємо за укрупненими показниками, тобто погодинну продуктивність визначаємо за технічною характеристикою обладнання. Результати виконання розрахунку наведені в таблиці 17

Таблиця 17. Розрахунок кількості одиниць обладнання за укрупненими показниками

Тип

обладнання

Продуктивність

кг/год

Річна

програма , кг

Річна

завантаженість,

год

Fеф, год

Кількість

обладнання

Коеф. використання

розрах

прий

нята

Базовий варіант

СШЗ-6.6/8,5

40

81200

2030

3766

0,54

1

0,54

СШЗ-6.6/7

35

81200

2320

3766

0,62

1

0,62

ММ-200

125

81200

649,6

1841

0,35

1

0,35

США -6.6/7

20

81200

4060

5648

0,72

1

0,72

Проектований варіант

«Корунд»

40

81200

2030

3766

0,54

1

0,54

«Корунд»

35

81200

2320

3766

0,62

1

0,62

США -6.6/7

20

81200

4060

5648

0,72

1

0,72

2.4 Розрахунок чисельності персоналу

Розрахунок чисельності виробничих робітників здійснюється за нормами обслуговування . Результати розрахунків наведені в таблиці 18

Таблиця 18. Розрахунок чисельності виробничих робітників за нормами обслуговування

Найменування

обладнання

Прийнята

кількість

Річна заван-

таженність

Норма обслугову-

вання

Зайнятість

робітника,

годин

Річний фонд

часу роботи

робітника

Базовий варіант

СШЗ-6.6/8,5

1

2030

1

2030

1780,89

СШЗ-6.6/7

1

2320

1

2320

1780,89

ММ-200

1

649,6

0,5

649,6

1780,89

США -6.6/7

1

4060

1

4060

1780,89

Проектований варіант

«Корунд»

1

2030

1

2030

1780,89

«Корунд»

1

2320

1

2320

1780,89

США -6.6/7

1

4060

1

4060

1780,89

Кількість робітників

У тому числі за змінами

Розряд робітника

Розрахована

Прийнята

1

2

3

Базовий варіант

1,14

3

1

1

5

1,3

1

4

0,18

1

1

4

2,28

3

1

1

1

5

Всього

7

Проектований варіант

1,14

3

1

1

-

5

1,3

1

-

-

4

2,28

3

1

1

1

5

Всього

6

Чисельність допоміжних робітників визначається в залежності від ступеню механізації дільниці. У даному випадку кількість допоміжних робітників беремо в розмірі 100 % від виробничих.

Результат розрахунку чисельності працюючих наведено в таблиці 19

Таблиця 19. Результати розрахунку чисельності працюючих на дільниці за базовим і проектованим варіантами

Чисельність

виробничих

робітників

Коефіцієнт механізації

Чисельність

допоміжних робітників

Коефіцієнт керівників

Чисельність керівників

Базовий варіант

7

1

7

0,12

2

Проектований варіант

6

1

6

0,12

2

Коефіцієнт

спеціалістів

Чисельність

спеціалістів

Коефіцієнт

службовців

Чисельність

службовців

Загальна кільк.

працюючих,осіб

Базовий варіант

0,04

1

0,04

1

18

Проектований варіант

0,04

1

0,04

1

16

Кваліфікація і розстановка допоміжних робітників наведена в таблиці 20.

Таблиця 20. Кваліфікація і розстановка допоміжних робітників

Професія

Розряд

Кількість

осіб

У тому числі за змінами

1

2

3

Базовий варіант

1 Слюсар по обладнанню

2 Слюсар по вентиляції

3 Пірометрист

5

4

4

3

2

2

1

1

1

1

1

1

1

Всього

7

Проектований варіант

1 Слюсар по обладнанню

2 Слюсар по вентиляції

3 Пірометрист

5

4

4

2

2

2

1

1

1

1

1

1

Всього

6

2.5 Розрахунок площі дільниці

Площа дільниці термічної обробки складається з виробничої , зайнятої під обладнання та допоміжної.

Виробнича площа визначається виходячи з норм площі на одиницю обладнання.

Результати розрахунку наведені в таблиці 21

Таблиця 21. Розрахунок площі дільниці

Найменування

обладнання

Прийнята

кількість

одиниць

Норма

площі

на одиницю,

м2

Виробнича

площа,

м2

Всього

виробнича

площа,м2

%

допоміжної

площі

Всього

допоміжна

площамм2

Заг.

площа,

м2

Базовий варіант

СШЗ

6.6/8,5

1

60

60

СШЗ

6.6/7

1

60

60

ММ-200

1

40

40

США - 6.6/7

1

60

60

Всього

220

220

40

64

284

Проектований варіант

«Корунд»

2

108

216

США -6.6/7

1

60

60

Всього

276

276

40

110.4

386.4

2.6 Розрахунок витрат технологічного палива

Технологічним паливом в електропечах є електроенергія, що витрачається на нагрівання деталей.

Розрахунок витрат технологічного палива здійснюється за формулою:

Е mm = ? Rne ? F еф (23)

де: Еmm - загальна річна потреба в електроенергії як в технологічному паливі, кВт ? год;

Rne - середня витрата технологічної електроенергії на 1 годину роботи обладнання R - го типу.

? - коефіцієнт використання печі

Fеф - ефективний фонд часу роботи обладнання, год

Середня витрата за годину технологічної електроенергії для обладнання кожного типу визначається за формулою:

Rne = Ny ? KN ? Kw (24)

де : Ny - встановлена потужність печі, кВт;

KN - коефіцієнт використання печі за потужністю, KN = 0,6 - 0,7;

Kw - коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в межах підприємства, Kw = 1,05

Розрахунок витрат технологічної електроенергії наведений в таблиці 22

Таблиця 22. Розрахунок витрат електроенергії як технологічного палива.

Найменування обладнання

Кількість одиниць

Ny

KN

Kw

Fеф,год

?

Витрати електро-енергії

Базовий варіант

СШЗ- 6.6/8,5

1

70

0,65

1,05

3766

0,54

97157,2

СШЗ- 6.6/7

1

50

0,65

1,05

3766

0,62

79679,1

США -6.6/7

1

60

0,65

1,05

5648

0,72

166525,6

Всього

343361,9

Проектований варіант

«Корунд»

1

65

0,65

1,05

3766

0,54

90217,4

«Корунд»

1

40

0,65

1,05

3766

0,62

63743,3

США -6.6/7

1

60

0,65

1,05

5648

0,72

166525,6

Всього

320486,3

2.7 Розрахунок витрат силової електроенергії

Силова електроенергія витрачається електродвигунами всіх видів обладнання.

Загальна річна потреба силової електроенергії визначається за формулою:

Ес = ? ? Rne ? Fеф ? ? ( 25)

де: Rne - середня годинна витрата електроенергії, кВт, що визначається за формулою:

Rne = (Ny ? KN ? Kw ? Квр ? Код)/?m ( 26)

де: Ny - сумарна встановлена потужність двигунів одиниці обладнання кожного типу печі, кВт;

KN - коефіцієнт використання двигуна за потужністю;

Квр - середній коефіцієнт завантаження електродвигунів за часом;

Код - середній коефіцієнт одночасної роботи електродвигунів за часом;

Kw - коефіцієнт, що враховує втрати енергії в межах підприємства;

?m - середній ККД електродвигунів.

Розрахунок витрат силової електроенергії наведено в таблиці 23

Таблиця 23. Розрахунок витрат силової електроенергії

Найменув. обладнання

Ny

KN

Квр

Код

Kw

?m

Rne

?

Fеф

Витрати силової електро-енегії

Базовий варіант

СШЗ-6.6/8,5

6

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,82

0,54

3766

3701,22

СШЗ-6.6/7

6

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,82

0,62

3766

4249,6

ММ-200

15

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

2,91

0,35

1841

1875,06

США - 6.6/7

6

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,82

0,72

5648

7401,14

Всього

17227,02

Проектований варіант

«Корунд»

5

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,52

0,54

3766

3091,13

«Корунд»

5

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,52

0,62

3766

3549,08

США 6.6/7

6

0,7

0,55

0,6

1,05

0,8

1,82

0,72

5648

7401,14

Всього

14041,35

2.8 Розрахунок витрат освітлювальної електроенергії

Річна потреба в електроенергії на освітлення дільниці Еосв.,кВт визначається за формулою:

Еосв = (27)

де : S - загальна площа термічної дільниці , м2;

g - величина освітлення різного виду площі для виробничої дільниці , g=11 Вт/м2;

T - число годин горіння ламп за рік, для двозмінного режиму роботи дільниці, Т =2500 годин

N - коефіцієнт одночасності освітлення, для приміщення термічного цеху дорівнює 0,8

Річна потреба в освітлювальній електроенергії для дільниці Еосв , кВт, складає:

За базовим варіантом:

Еосв = =6248

За проектованим варіантом:

Еосв = =8500.8

2.9. Розрахунок витрат води на виробничі потреби

Річна потреба у витратах води, пари, повітря та інших енергоресурсів визначається за укрупненими нормами витрат, що встановлюються на одиницю маси оброблюваних виробів .

Розрахунок витрат води на виробничі потреби за базовим і проектованим варіантами виконано в таблиці 24

Таблиця 24. Розрахунок витрат води на виробничі потреби

Потреба

Норма витрат води, л/кг

Річна програма,кг

Витрати

л

м3

Базовий варіант

Промивання

15

81200

1218000

1218

За технологічним процессом проектованого варіанту вода на виробничі потреби не витрачається.

2.10 Розрахунок витрат води на побутові потреби

Розрахунок витрат води на побутові потреби Gв поб, м3, за формулою:

поб = nв · Чпр ·D · 10-3 (28)

де : nв - норма добових витрат води на 1 людину;

Чпр - кількість працюючих на дільниці;

D - кількість робочих днів на рік

Отже, витрати води на побутові потреби складають, м3:

За базовим варіантом:

поб = 70 ·18·249 ·10-3=313,74

За проектованим варіантом:

поб = 70 ·16·249 ·10-3=278,88

2.11 Розрахунок необхідної кількості допоміжних матеріалів

Визначення необхідної кількості допоміжних матеріалів наведена в таблиці 25

Таблиця 25. Розрахунок необхідної кількості допоміжних матеріалів

Найменування допоміжних матеріалів

Норма витрат,

кг/т

Програма випуску деталей, т.

Витрати допоміжних

матеріалів,кг

Базовий варіант

Мастило И - 20

15

81,2

1218

Цегла вогнетривка шамотна, шт.

5

81,2

406

Цегла теплоізоляційна, шт.

3

81,2

243,6

Глина вогнетривка, кг

0,5

81,2

40,6

Проектований варіант

Цегла вогнетривка шамотна, шт.

5

81,2

406

Цегла теплоізоляційна, шт.

3

81,2

243,6

Глина вогнетривка, кг

0,5

81,2

40,6

Каталізатор

4

81,2

324,8

Корунд

8

81,2

649,6

2.12 Розрахунок витрат повітря низького тиску

Визначаємо потрібну кількість ендогазу Еенд,м3:

Еенд=m*n*Fеф*з (29)

де: m - кількість печей, які споживають ендотермічний газ;

n - норма витрат ендогазу в даній печі (ця величина вказується в технічній характеристиці печі);

Fеф - ефективний фонд часу роботи печі;

з - коефіцієнт використання печі

Ендотермічний газ використовується в якості захисної атмосфери в гартівній печі, його витрати однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Еенд=1*8*3765,08*0,54=16 265,15

Визначаємо потрібну кількість екзогазу Еекз,м3:

Еекз=m*n*Fеф*з (30)

Екзотермічний газ використовується в якості захисної атмосфери в відпускній печі, його витрати однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Еенд=1*8*3765,08*0,62=18 674,8

Визначення необхідної кількості установок для приготування захисної атмосфери визначаємо в таблиці 26

Таблиця 26. Розрахунок необхідної кількості установок для приготування захисних атмосфер

Тип установ-ки

Потрібна кількість газу, м3

Продуктивність установким3/год

Ефективний фонд часу роботи установки год.

Кількість установок

Коефіцієнт завантаження

Розрахована

Прийнята

ЕН - 30

16 265,15

30

3 765,08

0,36

1

0,36

ЕК 16

18 674,8

16

3 765,08

0,67

1

0,67

При застосуванні ендоустановок із заданою продуктивністю коефіцієнт їх завантаження нижче нормативного, але вони можуть бути задіяні для обслуговування іншого обладнання термічного цеху.

Визначаємо витрати повітря Хпов для виготовлення ендотермічного газу за формулою:

Хпов= (31)

де: Еенд - потрібна кількість ендогазу, м3

Витрати повітря однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Хпов=27,8*16 265,15/30=15 072,4

Визначаємо витрати природного газу, Хг м3 за формулою:

Хгендпов (32)

Витрати природного газу однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Хг=16 265,15-15 072,4=1 192,75

Визначаємо витрати повітря Хпов для виготовлення екзотермічного газу за формулою:

Хпов= (33)

Витрати повітря однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Хпов=12,4*18 674,8/16=14 472,97

Визначаємо витрати природного газу, Хг м3 за формулою:

Хгекзпов (34)

Витрати природного газу однакові за базовим і проектованим варіантами і складають:

Хг=18 674,8-14 472,97=4 201,83

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

3. 1 Аналіз стану виробничої санітарії у виробничому підрозділі, який проектується

Виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів спрямованих на усунення шкідливих факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

Організаційні та технічні заходи з попередження виникнення шкідливих факторів та професійних захворювань, в тому числі і отруєння, наведені в таблиці 27

Таблиця 27. Характеристика умов праці.

п/п

Характеристика умов праці

Засоби захисту

1

Основні небезпечні та шкідливі фактори

Підвищена загазованість або запиленість повітря робочої зони; підвищена температура матеріалів або поверхонь обладнання, підвищений рівень теплового випромінювання; підвищене значення напруги в електромережах; підвищена напруга електромагнітних полів; підвищений рівень шума на робочих місцях; підвищена вибухопожежо-небезпечність.

2

Клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом

Категорія ІІІ. Особливо небезпечне приміщення.

3

Засоби захисту від ураження електричним струмом

Обладнання повинно бути заземлене; переносний електроінструмент та світильники з напругою застосовується 12 В. застосування ЗІЗ.

4

Категорія праці за її важкість

Категорія ІІ а - середної важкості. До категорії належать роботи, які виконується стоячи, пов'язані з ходінням, переміщення невеликих ( до 1 кг) вантажів, та супроводжується помірним фізичним напруженням.

п/п

Характеристика умов праці

Засоби захисту

5

Температура повітря

Допустимі температури повітря:

Холодний період року - 17 - 23 С

Теплий період року - 18 - 27 С

6

Відносна вологість

Допустима вологість повітря:

Холодний період року - 75%

Теплий період року - 70%

7

Швидкість руху

Допустима швидкість руху:

Холодний період року - небільше 0,3 м/с

Теплий період року - 0,2 - 0,4 м/с

8

Вібрація

Сла вібрації 112 - 115 дБ

Усунення шкідливого впливу вібрації досягається:

1. Зниження вібрації в джерелі;

2. Вібродемпфіровання;

3. Динамічного гасіння вібрації;

4. Віброізоляція;

5. Застосування ЗІЗ.

9

Шум

ГДР - 80дБ. Засоби колективного та індивідуального захисту

10

Освітлення на робоче місце, лк

Застосування природного та штучного освітлення. Норми освітленості робочих місць регламентується БніП ІІ - 4 - 79

11

Колір обладнання

Термічне обладнання рекомендується фарбувати теплостійкими світлими, алюмінієвими фарбами з відображенням 40 - 60 %.

Під'ємні механізми фарбується жовтими полосами на чорному фоні.

12

Колір стін та стелі

Світло - зелений, світло - жовтий або бежевий колір.

13

Засоди індивідуального захисту

Спец. Одяг, спец. Взуття, окуляри, респіратори.

3.2 Техніка безпеки під час обслуговування термічного (лабораторного) обладнання

1 До роботи допускається особи не молодші 18 років, які пройшли медкомісію, а потім повинні проходити періодичний медогляд.

2 Працювати у спецодязі і використовувати захисні засоби: окуляри, рукавиці, респіратори.

3 Виконувати термічну обробку деталей згідно з технологічним процесом та інструкції.

4 Розвантаження і завантаження деталей у піч і в гартівний бак виконувати пристосуваннями або інструментами, що вказані у технологічній документації.

5 Привести в порядок спецодяг, взуття, підготувати індивідуальні засоби захисту. Робочий одяг повинен бути застебнутий на всі гудзики і заправленим, щоб не було кінців одягу, що розвивається.

6 Безпечність під час роботи на обладнанні в термічних цехах досягають правильним розміщення обладнання, дотриманням відстані, не меншої за 1 м від стін.

7 Обладнання, при роботі якого виникає шум, що перевищує санітарні норми, потрібно шумоізолювати або встановити в ізольованому приміщенні.

8 Пил від очисних установок має видалятись спеціальними пиловловувальними пристроями ( циклонами, ротоклонами тощо ).

9 У цеху мають бути мостові, підвісні, консольні й інші підйомно-транспортні засоби для обслуговування печей з площею поду більш як 1м2 при завантаженні та розвантаженні виробів масою, більшою за 16 кг, й обслуговування вертикальних печей.

10 Для промивання виробів після термообробки потрібно застосовувати пожежобезпечні рідини. Гартівні та відпускні масляні ванни повинні мати збиральні ємності для зливання всього масла. З'єднувальні маслопроводи мають бути розраховані на можливе зливання масла з гартівних баків на випадок аварії протягом не більше ніж 10 хв. Гартівні, а також масляні ванни мають бути оснащенні установками вогнегасіння.

11 Робота на електричних печах потребує перш за все виконання правил електробезпеки. Печі повинні мати загородження, а металеві частини - заземлення та блокування, яке автоматично вимикає струм при відчиненні дверцят печі.

3. 3 Пожежна безпека на виробництві

Для проведення хіміко-термічного зміцнення партії деталей необхідно застосовувати спеціальне обладнання, яке може бути здатним до вибуху та викликати пожежу, тому приміщення повинно забезпечувати спеціальні властивості вогнестійкості, а також засоби гасіння, що наведені в таблиці 28

Таблиця 28. Характеристика пожежної безпеки дільниці (приміщення)

Категорія приміщення за вибухопожедо-небезпекою

Ступінь вогне-стійкості будівель

Клас пожежі

Площа дільниці (примі-щення)

Первинні засоби пожежо-гасіння

Кількість первинних засобів пожежо-гасіння, шт

Категорія Б (вибухо-пожежо-небезпечна)

ІІ

С, Е

308

Яшик з піском

Пожежне покривало 2*2 м

Гаки

Лопати

Сокири

Вогнегасники:

ВП - 10

ВВ - 5

1

1

3

2

2

2

2

3. 4 Організація захисту навколишнього середовища

Велику кількість енергії, що використовується нагрівачами термічних установок та пристроїв, перетворюючись в тепло та розподіляється в біосфері у вигляді втрат або при охолодженні нагрітих виробів. Для зменшення безкорисного розподілу тепла необхідно покращити теплоізоляцію та скоротити всі види втрат, використовувати для технологічних цілей або побутових потреб тепло визволених газів та оходжуючої води.

При нагріванні в контрольованих атмосферах, термообробка в соляних ваннах, дегазації, сушіння та деяких інших процесів виділяються шкідливі гази (оксиди вуглецю, оксиди азоту, з'єднання хлору та фтору, вуглеводня, диоксидів сірки та інші). Для зменьшення забрудненості атмосфери встановлюють газовловлювання та газоочистки, використовуєть гази, що мають СО і вуглеводні, для технологічних цілей, регулюють склад атмосфери (електропечі опору з контрольованими атмосферами та інші), заміняють процеси з великим газовиділенням тощо.

Разом з газами, паливом та при відповідній термічній обробці в атмосферу відходить значна кількість пилу. Для зменшення забруднення атмосферного повітря (особливо при вибросах виробничих газів), для технологічної підготовки газів та відбирання з газів корисних матеріалів відбувається пиловловлювання за допомогою пиловловлювачів, що вмонтовані в основі обладнання або виносні.

Електротермічне обладнання є великим споживачем води, що витрачається для охолодження елементів печей та установок. До води пред'являються високі вимоги. Для зменьшенння рівня вади з джерел та забезпечення її якості й очищення доцільно застосувати пристрій систем обертного водопостачання.

Особливу увагу треба приділяти сточним водам, в яких можуть знаходитись отруйні речовини. Для знешкодження ціаноскладових сточних вод рекомендується використовувати луги та хлоровмісні компоненти (рідкий хлор, гипохлорид натрію, гипохлорид кальцію тощо). Кількість луг повинно забезпечувати підтримку рН (водневий показник) сточних вод у розмірі 10,5-11,0. Рівень активного хлору приймає рівній 3,5 частині за масою 1 частина ціану.

Для відстоювання стічних вод можуть застосовувати горизонтальні та вертикальні відстійники з тривалістю відстоювання не менше 2 годин.

4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИЙНЯТИХ РІШЕНЬ

4.1 Техніко-економічне обґрунтування технологічного процесу та розрахунок економічної ефективності

Основні виробничі фонди - це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі багаторазово, не змінюють свою натуральну форму і переносять вартість на виготовлену продукцію частками. До складу основних виробничих фондів термічного цеху входять:

1- будівлі та споруди;

2- передавальні пристрої;

3- транспортні засоби, під'ємно-транспортне обладнання;

4- робочі машини та обладнання

5- технічне оснащення;

6- виробничий інвентар.

4. 1. 1 Розрахунок вартості будівель та споруд

Вартість будівель та споруд визначається виходячи з площі термічної дільниці та питомої вартості 1 м2 термічної дільниці, Вбуд, грн, за формулою:

Вбуд = Sq Ц буд (35)

де: Sq - загальна площа дільниці 1 м2;

Ц буд - питома вартість 1 м2 термічної дільниці за даними базового підприємства, Ц буд = 560 грн/1 м2.

За базовим варіантом:

Вбуд = 284 560 = 159 040 грн

За проектованим варіантом:

Вбуд = 386.4 560 = 216 384 грн

Розрахунок балансової вартості устаткування наведено в таблиці 29

Таблиця 29- Розрахунок балансової вартості устаткування.

Найменування устаткування

Кількість одиниць

Вартість за одиницю, грн

Витрати на транспорт та монтаж

Балансова вартість устаткування, грн

%

Сума, грн

1

2

4

5

6

7

Базовий варіант

СШЗ-6.6/8,5

1

70 000

15

10 500

80 500

ММ-200

1

40 000

15

6 000

46 000

СШЗ-6.6/7

1

70 000

15

10 500

80 500

США-6.6/7

1

80 000

15

12 000

92 000

Кран-балка

1

15 000

15

2 250

17 250

Всього

275 000

-

41 250

316 250

Проектований варіант

«Корунд»

1

70 000

15

10 500

80 500

«Корунд»

1

70 000

15

10 500

80 500

США-6.6/7

1

80 000

15

12 000

92 000

Кран-балка

1

15 000

15

2 250

17 250

Всього

235 000

-

35 250

270 250

Вартість технологічного оснащення приймаємо у розмірі 15 - 20 % від балансової вартості устаткування, В осн в грн і визначаємо за формулою:

В осн = В устат 0,175 (36)

де : В устат - балансова вартість устаткування.

За базовим варіантом:

В осн = 316 250 0,175 = 55 343,75 грн

За проектованим варіантом:

В осн = 270 250 0,175 = 47 293,75 грн

Вартість виробничого інвентарю приймаємо у розмірі 1 - 2 % від вартості устаткування. В інв в грн і визначаємо за формулою:

В інв = В уст 0,01 (37)

За базовим варіантом:

В інв = 316 250 0,01 = 3162,5 грн

За проектованим варіантом:

В інв = 270 250 0,01 = 2702,5 грн

Розрахунок вартості основних виробничих фондів наведено в таблиці 30

Таблиця 30- Розрахунок вартості основних виробничих фондів та суми амортизаційних відрахувань.

Найменування основних фондів

Базовий варіант

Проектований варіант

Вартість, грн

Амортизація

Вартість, грн

Амортизація

%

Сума, грн

%

Сума, грн

1. Будівлі та споруди

2. Компьютерна техніка

3. Автотранспорт та запасні частини до нього

4. Робочі машини та устаткування

5. Технологічне оснащення

6. Виробничий інвентар

159 040

-

-

316 250

55 343,75

3162,5

8

60

40

24

24

24

12 723,2

-

-

75 900

13 282,5

759

216 384

-

-

270 250

47 293,75

2702,5

8

60

40

24

24

24

11 289,6

-

-

64 860

11 350,5

648,6

Всього

533 796,25

-

102 664,7

461 366,25

-

88 148,7

4.1.2 Розрахунок вартості технологічного палива та енергетичних ресурсів

Розрахунок вартості технологічного палива та енергетичних ресурсів наведено в таблиці 31

Таблиця 31. Розрахунок вартості технологічного палива та енергетичних ресурсів.

Найменування енергетичних ресурсів

Одиниця виміру

Витрати на річну програму

Варт. за одини-цю, грн

Вартість річної потреби, грн

Базовий варіант

Проектований варіант

Базовий варіант

Проекто-ваний варіант

1 Технологічне паливо

1. 1 Природний газ

1. 2 Електроенергія

Тис. м3

343361,9

320486,3

0,779

267478,9

249658,8

2 Електроенергія

2. 1 Силова

2. 2 Освітлювальна

Тис. кВт

Тис. кВт

17227,02 6248

14041,35 8500,8

0,779

0,779

13419,8

4867,2

10938,2

6622,1

3 Вода

3. 1 На виробничі потреби

3. 2 На побутові потреби

Тис. м3

Тис. м3

1218 313,74

278,88

14,52 14,52

17685,4

4555,5

4049,3

4 Пар

4. 1 На технічні потреби

4. 2 На опалення

Кг/ккал

-

-

271,33

-

-

5 Стиснене повітря

Тис. м3

-

-

178,60

-

-

Всього

-

-

-

-

308006,8

271268,4

4.1.3 Розрахунок вартості допоміжних матеріалів

Розрахунок вартості допоміжних матеріалів наведено в таблиці 32

Таблиця 32. Розрахунок вартості допоміжних матеріалів.

Найменування

матеріалу

Витрати на річну програму, одиниць

Вартість за одиницю, грн

Вартість річної потреби, грн

Базовий варіани

Проекто-ваний варіант

Базовий варіани

Проекто-ваний варіант

1

2

3

4

5

6

Мастило И - 20, л

1218

-

15

18270

-

Цегла вогнетривка шамотна, шт.

406

406

10

4060

4060

Цегла теплоізоляційна, шт.

243,6

243,6

10

2436

2436

Глина вогнетривка, кг

40,6

40,6

20

812

812

Корунд кг

-

649,6

50

-

32 480

Каталізатор кг

-

324,8

50

-

16 240

4.2 Розрахунок фондів оплати праці працюючих

Фонд оплати праці працюючих на дільниці хіміко-термічної обробки деталі «сектор» складається з фондів оплати праці основних та допоміжних робітників, керівників, службовців та спеціалістів.

4.2.1 Розрахунок фондів оплати праці основних та допоміжних робітників

Оплата праці основних робітників термічного цеху здійснюється за погодинно - преміальній системі оплати праці з доплатою 18% за умов праці.

Визначаємо середній розряд основного робітника Rсер о, який розраховується за формулою:

Rсер о = ( R1 Ч о ) / Ч осн (38)

де: R1 Ч о - сума добутку чисельності основних робітників.

Rсер о баз = ( 2 4 + 5 5 ) / 7 = 4,71

Rсер о проект = ( 1 4 + 5 5) / 6 = 4,83

Визначаємо середньогодинну тарифну ставку основних робітників Сч сер о яка розраховується за формулою:

Сч сер о = ( Сч б - Сч м ) К + Сч м (39)

Сч сер о баз = ( 11,5 - 10,085 ) 0,71 + 10,085 = 11,09

Сч сер о проект = (11,5 - 10,085) 0,83 + 10,085 = 11,26

Визначаємо основний фонд оплати праці основних робітників Ф о, який розраховується за формулою:

Ф о = Чосн Fеф Сч сер о Кпр (40)

де: Чосн = 7 за базовим варіантом, Чосн = 6 за проектованим варіантом;

Fеф о - ефективний фонд основних робітників;

Сч - тарифна ставка;

Кпр - коефіцієнт, який враховує премії 20%.

Ф о баз = 7 1780,89 11,09 1,2 = 165 900,6 грн

Ф о проект = 6 1780,89 11,26 1,2 = 144 380,3 грн

Додатковий фонд оплати праці основних робітників враховує доплати за результатами господарської діяльності підприємства. Додатковий фонд Ф дод, грн оплати праці основних робітників приймаємо у розмірі 40% від основного фонда оплати праці:

Ф дод = Ф о 0,4 (41)

Ф дод баз = 165 900,6 0,4 = 66 360,24 грн

Ф дод проект = 144 380,3 0,4 = 57 752,12 грн

Визначаємо загальний фонд основних робітників Ф осн, грн., який розраховується за формулою:

Ф осн = Ф о + Ф дод (42)

Ф осн баз = 165 900,6+66 360,24 = 232 260,84 грн

Ф осн проект = 144 380,3+57 752,12 = 202 132,42 грн

Єдиний внесок Вє, грн складає 37% від загального фонду оплати праці основних робітників, і розраховується за формулою:

Вє = Ф осн 0,37 (43)

Вє баз = 232 260,84 0,37 = 85 936,51 грн

Вє проект = 202 132,42 0,37 = 74 788,99 грн

Оплата праці допоміжних працівників здійснюється по годинно - преміальній системі оплати праці. Оплата праці здійснюється за тарифною сіткою з доплатою 12%.

Визначаємо середній розряд допоміжних робітників Rсер д який розраховується за формулою:

Rсер д = ( R1 Ч д ) / Ч д (44)

де: R1 Ч д - сума добутку чисельності основних робітників.

Rсер д баз = ( 3 5 + 4 4 ) / 7 = 4,43

Rсер д проект = ( 2 5 + 4 4) / 6 = 4,33

Визначаємо годинну тарифну ставку основних робітників Сч сер д який розраховується за формулою:

Сч сер д = ( Сч б д - Сч м д ) К + Сч м д (45)

Сч сер д баз = ( 11,5 - 10,085 ) . 0,43 + 10,085 = 10,69

Сч сер д проект = (11,5 -10,085) 0,33 + 10,085= 10,55

Визначаємо основний фонд оплати праці допоміжних робітників Ф д, який розраховується за формулою:

Ф д = Чд Fеф д Сч сер д Кд (46)

де: Чд = 7 за базовим варіантом, Чд = 6 за проектованим варіантом;

Fеф д - ефективний фонд допоміжних робітників;

Сч - тарифна ставка;

Кд - коефіцієнт, який враховує доплати з фонду оплати праці Кд = 1,1.

Ф д баз = 7 1820,91 10,55 1,1 = 147 921,62 грн

Ф д проект = 6 1820,91 10,55 1,1 = 126 789,96 грн

Додатковий фонд оплати праці допоміжних робітників Ф дод д, який враховує доплати за результатами господарської діяльності підприємства. Додатковий фонд Ф дод д, грн оплати праці допоміжних робітників приймаємо у розмірі 30% від основного фонда оплати праці допоміжних робітників:

Ф дод д= Ф о д 0,3 (47)

Ф дод д баз = 147 921,62 0,3 = 44 376,49 грн

Ф дод д проект = 126 789,96 0,3 = 38 036,99 грн

Визначаємо загальний фонд допоміжних робітників Фзаг д, грн ,який розраховується за формулою:

Ф заг д = Ф о д + Ф дод д (48)

Ф заг д баз = 147 921,62 + 44 376,49 = 192 298,11 грн

Ф заг д проект = 126 789,96 + 38 036,99 = 164 826,95 грн

Єдиний внесок Вє, грн складає 37% від загального фонду оплати праці допоміжних робітників, і розраховується за формулою:

Вє = Ф осн* 0,37 (49)

Всз д баз = 192 298,11 0,37 = 71 150,3 грн

Всз д проект = 164 826,95 0,37 = 60 985,97 грн

4.2.2 Розрахунок фондів оплати праці керівників, спеціалістів та службовців.

Розрахунок фондів оплати праці керівників, спеціалістів та службовців наведено в таблиці 33

Таблиця 33. Розрахунок фондів оплати праці керівників, спеціалістів та службовців.

Посада

Чисель-ність осіб

Оклад за місяць, грн

Оклад за рік, грн

Премія

Ф доп

%

Сума, грн

Базовий варіант

Керівники

Спеціалісти

Службовці

2

1

1

2100

1200

1000

50 400

14 400

12 000

50

50

50

25 200

7 200

6 000

75 600

21 600

18 000

Всього

4

-

76 800

-

38 400

115 200

Проектований варіант

Керівники

Спеціалісти

Службовці

2

1

1

2100

1200

1000

50 400

14 400

12 000

50

50

50

25 200

7 200

6 000

75 600

21 600

18 000

Всього

4

-

76 800

-

38 400

115 200

...

Подобные документы

  • Аналіз службового призначення машини, вузла, деталі, опис установки. Технічні вимоги і визначення технічних завдань при виготовленні деталі, типи виробництва й форми організації роботи. Розробка варіанта технологічного маршруту механічної обробки деталі.

    курсовая работа [82,6 K], добавлен 17.12.2010

  • Загальна характеристика та призначення деталі "Штовхач клапана". Технічні умови на дефектування деталі, принципи та етапи її ремонту. Маршрутний план відновлення деталі. Режими обробки. Основні вимоги при роботі на верстатах. Питання охорони праці.

    курсовая работа [161,5 K], добавлен 21.01.2011

  • Короткі відомості про деталь. Технічні вимоги до виготовлення деталі. Матеріал деталі, його хімічний склад і механічні властивості. Аналіз технологічності і конструкції деталі. Визначення типу виробництва. Вибір виду та методу одержання заготовки.

    курсовая работа [57,9 K], добавлен 11.02.2009

  • Технічні вимоги на деталь "вал". Повний конструкторсько-технологічний код деталі. Матеріал деталі, його механічні та технологічні властивості. Вибір виду і способу виготовлення заготовок. Розробка технологічного процесу механічної обробки заданої деталі.

    дипломная работа [642,3 K], добавлен 25.04.2012

  • Технологічна характеристика деталей. Вибір заготовки, різального інструменту, обладнання та верстатів для виготовлення, обробки деталі. Організація робочого місця верстатника, фрезерувальника та токаря. Охорона праці на токарних та фрезерних верстатах.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 04.10.2014

  • Технологічна характеристика деталей. Вибір заготовки, різального інструменту та верстатів для обробки деталей. Технічні характеристики верстатів. Трикулачковий самоцентрувальний патрон. Маршрутна карта обробки. Організація робочого місця токаря.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.04.2014

  • Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013

  • Технічні вимоги до виготовлення деталі "Палець шнека": точність розмірів, матеріал деталі і його хімічні та механічні властивості; аналіз технологічності і конструкції, якісна та кількісна оцінки. Тип виробництва, метод одержання заготовки, обладнання.

    курсовая работа [602,5 K], добавлен 13.03.2011

  • Технологічний аналіз конструкції деталі шестерня. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір обладнання та оснащення. Розробка керуючої програми обробки деталі.

    дипломная работа [120,4 K], добавлен 28.03.2009

  • Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.

    учебное пособие [3,8 M], добавлен 07.08.2013

  • Вибір методу виготовлення заготовки деталі "Корпус", установлення технологічного маршруту її обробки. Визначення розмірів, допусків, шорсткості поверхонь, виду термічної обробки з метою розробки верстату для фрезерування торцю та розточування отвору.

    курсовая работа [475,7 K], добавлен 07.07.2010

  • Вибір, обґрунтування технологічного процесу термічної обробки деталі типу шпилька. Коротка характеристика виробу, що піддається термічній обробці. Розрахунок трудомісткості термічної обробки. Техніка безпеки, електробезпеки, протипожежні міри на дільниці.

    курсовая работа [70,6 K], добавлен 10.09.2012

  • Вибір і обґрунтування матеріалу зварної конструкції, його характеристика. Технічні умови на виготовлення виробу балка. Вибір типу виробництва та методу заготівель, їх характеристика. Вибір і обґрунтування методу зборки, зварювального встаткування.

    курсовая работа [94,6 K], добавлен 27.08.2012

  • Особливості побудови комбінованих розмірних схем для корпусної деталі. Головні технічні вимоги по взаємній перпендикулярності трьох поверхонь. Технологічний маршрут виготовлення заданої корпусної деталі. Побудова граф-дерева та складання розмірних схем.

    контрольная работа [2,4 M], добавлен 20.07.2011

  • Технічні вимоги до корпусних деталей: службове призначення, умови роботи, конструктивні види, параметри геометричної точності. Марка матеріалу і заготовки деталей. Основні способи базування; варіанти і принципи технологічного маршруту операцій обробки.

    реферат [1006,7 K], добавлен 10.08.2011

  • Технологія як сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини чи матеріалу, які використовуються у процесі виробництва для одержання готової продукції. Вимоги до методичних підходів формування методичної програми.

    контрольная работа [407,7 K], добавлен 04.03.2012

  • Конструкція і технічні дані бурового насосу УНБ–600. Розрахунок маси заготовки і коефіцієнт використання металу. Технологічний процес виготовлення деталі. Охорона праці та навколишнього середовища, протипожежний захист. Обчислення витрат електроенергії.

    дипломная работа [194,5 K], добавлен 17.05.2009

  • Обслуговування і ремонт обладнання верстатів і автоматичних ліній. Організація праці та заробітна плата. Визначення експлуатаційних витрат на утримання обладнання. Розрахунок витрат на виробництво деталей. Аналіз структури собівартості продукції.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 21.02.2009

  • Техніко-економічне обґрунтування проектованої системи автоматизації. Характеристика продукту виробництва еритроміцину, опис його технології. Розрахунок та проектування системи автоматичного керування технологічним процесом. Організація охорони праці.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 08.11.2011

  • Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі "корпус пристрою". Креслення заготовки, технологічне оснащення. Вибір методу виготовлення, визначення послідовності виконання операцій (маршрутна технологія). Розрахунок елементів режимів різання.

    дипломная работа [2,9 M], добавлен 16.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.