Технологія виготовлення тканинних виробів із пряжі

Заходи попередження небезпеки:

Проблема захисту від небезпечних природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств і т. д. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які спрямовані на охорону усієї сукупності об'єктів, що складають середовище життєдіяльності людини. Підтримання у готовності засобів індивідуального захисту;

створення засобів захисту хімічного контролю; підготовка об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу та майна.

Безпека в умовах надзвичайних ситуацій Правила поведінки при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, (правила поведінки при пожежі): при пожежі треба остерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів; небезпечно входити в зону задимленості, якщо видимість менша 10 м; - перед тим як увійти в палаюче приміщення треба накритися з головою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини; в дуже задимленому приміщенні треба плазувати; якщо на людині загорівся одяг, треба лягти на землю та збити полум'я, бігти не можна ' - це ще більше роздує полум'я;при гасінні пожежі використовують вогнегасники, воду, пісок та інші засоби.

Охорона праці

Упродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших галузей вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва, знаряддя праці. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є закон України „Про охорону праці” , який був прийнятий 14 жовтня 1992 р., дія якого поширюється на всі підприємства. Цей закон визначає основні положення, щодо реалізації конституційного права громадян про охорону праці, їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно- гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів спрямованих на запобігання 'нещасних випадків, професійних захворювань, аварій в процесі праці, згідно з законом України про охорону праці, на підприємстві, незалежно від форми власності створюється служба охорони праці.

Завдання служби охорони праці:

забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

вибори оптимальних режимів праці й відпочинку працівників; професійного відбору виконавців для визначення видів робіт.

Охорона праці - це:

1.система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності;

2.діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно- гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

3. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання 1-ї медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварій, пожеж та стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Терміни проведення та необхідність встановлюється згідно положення „ Про проведення навчання з питань охорони праці ”.

Робітникам основних професій ( прядильниці, рівничній стрічкарки, оператори чесальних машин, працівники підготовчого відділу та інш.) виробництв підприємств текстильної та легкої промисловості є жінки. На легких роботах можливе застосування праці неповнолітніх.

Конституція України на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Держава також враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління.

Відповідно до статті 174 КЗ пП. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких ( не фізичних або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 р.

видало наказ №241, яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою

( до 2 разів на годину) - 10 кг.

- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг.

Вагітним жінкам і які мають дітей віком до 3 р. -- надаються пільги, їх

забороняється залучати до роботи в нічний час.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про відпустку ” жінці, яка працює і має 2 і більше дітей віком до 15 р. , або дитину інваліда, за її бажанням щорічно надається додатково оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату за мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 р. Звільняти жінок, які мають дітей віком до 3 (6)років, з ініціативи рласника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).44

Законом України „ Про охорону праці” забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18р. на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні( ст.192 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної ( міської) комісії у справах неповнолітніх (ст.198КЗпП).

Основні негативні фактори, які впливають на стан здоров'я працюючих є шкідливими та небезпечними факторами: шум, запиленість приміщень, електробезпека, пожежна безпека.

Шум - звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Шум створюється при хаотичному чергуванні звуків різної частоти та інтенсивності. Шум буває механічного, аеродинамічного, гідродинамічного, електромагнітного походження. На підприємствах текстильної промисловості шум буває в основному механічного походження та частково аеродинамічного та гідродинамічного походження ( подача газу чи повітря по трубопроводах,вентиляційних системах, гідравлічні удари в рідинах, кавітація, турбулентність). Шум у виробничих умовах негативно впливає на працівника: послаблює увагу, посилює розвиток втоми, зповільнює реакцію на небезпеку. Внаслідок цього знижується працездатність та підвищується імовірність нещасних випадків. Людина сприймає звукові коливання частотою від 20 до 20000 Гц. Шум належить до загально-фізіологічних подразників та дія шуму може спричинити нервові, серцево-судинні захворювання, порушення обмінних ' процесів та функціонування органів слуху.

Класифікація шумів за характером спектру ДСТУ 12.1.003-03 та ДСН 3.3.6.037-99.

В курсовому проекті застосовуються індивідуальні та колективні заходи і засоби захисту працюючих від шуму, до них належать:

- зменшення шуму в самому джерелі ( в устаткуванні - за рахунок вдосконалення кінематичних схем та конструкцій виготовлення деталей, що

співударяються з пластмас, текстолиту, гуми)

- чергування металевих та неметалевих деталей, змащення деталей, зменшення зазорів та інші.

- зменшення шуму на шляху його поширення ( встановлення звукоізоляційних перешкод, перегородок, екранів) проведення архітектурних планувальних засобів, встановлення акустичних екранів, звукопоглинального облицювання, звукопоглинювачів та інших.

-Організаційно-технічні заходи - застосування мало шумних технологічних процесів та устаткування, оснащення шумного устаткування засобами

дистанційного керування дотримання правил технічної експлуатації, проведення планово-попереджувальних оглядів та ремонтів.

- Лікувально-профілактичні засоби - належать попередній та періодичні медичні огляди, використання раціональних режимів праці та відпочинку, допуск до шумних робіт з 18 років.

Запиленість виробничих приміщень

Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень надходять різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Досить поширений небезпечний та шкідливий виробничий чинник - це виробничий пил. Залежно від походження пил може бути органічним ( тваринний, рослинний) , неорганічний ( металевий,

мінеральний) та змішаним. ГДК вовняного пилу становить 2 мг/м, клас небезпеки 4, агрегатний стан - аерозоль, особливості дії на людину - алергічна та фібріогенна.

Для вилучення шкідливих речовин та вовняного пилу із технологічного процесу та виробничих приміщень необхідне застосування кондиціонерів та вентиляції. Вентиляція класифікується за способом переміщення повітря на природну, штучну та суміщену.

- За напрямком потоку повітря: припливна, витяжна, припливно-витяжна;

- За місцем дії: загальнообмінна, місцева, комбінована;

- За призначенням: робоча та аварійна.

В проекті використовується: робоча, природна та штучна вентиляція, витяжна, загально обмінна та місцева.

Місцева, витяжна вентиляція застосовується на розрихлювально-тіпальних агрегатах та тіпальних машинах, де в сировині є в наявності дуже багато мінеральних домішок землі, піску,пилу та запобігає їх поширенню в приміщенні. У всіх цехах виробництва застосовується припливно-витяжна загально обмінна вентиляція, щоб забезпечити підвищений та надійний повітрообмін, застосовуються кондиціонери з повітрообміном 250000м^, які передбачають регулювання температури, вологості, швидкості руху повітря, а також його дезінфекція, дезодорація та озонування. Встановлено один кондиціонер

1. Природна вентиляція є неорганізованою та організованою.

Кондиціювання повітря - створення та автоматичне підтримування в приміщенні заданих метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для нормального протікання технологічного процесу.В проекті передбачено повне кондиціювання повітря.

2. Природна примусова вентиляція відбувається за рахунок наявності належних частинах стін отворів та вентиляторів, перекритті каналів та вентиляційних отворів.

Безпечність виробничого устаткування

Безпечність виробничого устаткування - це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації в умовах встановлених нормативною документацією. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначення ДСТУ 12.2,003-91. Відповідно до цього нормативного документа безпечність виробничого устаткування забезпечується: правильним вибором принципів дії, і конструктивних схем, елементів конструкції; використання засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; застосуванням у конструкції засобів захисту; дотриманням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та устаткування; використанням у конструкції безпечних та нешкідливих матеріалів.

При проектуванні устаткування враховані умови його експлуатації з тим, щоб при дії на нього вологи, сонячної радіації, механічних коливань, високих та низьких тисків і температур, агресивних речовин та інші устаткування не ставало небезпечним.

Складові частини виробничого устаткування ( приводи, трубопроводи, кабелі тощо) виконати таким чином, щоб не допустити їх випадкового пошкодження, яке може призвести до появи небезпеки. Пневмо -, гідро- та

паро системи, повинні відповідати вимогам безпеки, що є чинними для таких систем.

Рухомі частини устаткування які являють собою небезпеку, огороджені, за винятком тих частин, огородження яких не допускається з огляду на їх функціональне призначення. В даному випадку передбачені спеціальні заходи та засоби захисту.

Елементи устаткування, з якими може контактувати людина не мають гострих країв, кутів, а також не рівних гарячих чи переохолоджених поверхонь. Виділення та поглинання тепла, а також виділення ним речовин і вологи не перевищають допустимих рівнів (концентрацій) в межах робочої зони. Конструкція устаткування забезпечує усунення або зниження до регламентованих рівнів шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрації та різноманітних випромінювань.

Для того, щоб запобігти виникненню небезпеки при раптовому вимкненні , джерела енергії всі робочі органи, оснащені спеціальними захисними пристосуваннями і унеможливлене самовільне вмикання приводів робочих органів при відновленні подачі енергії.

Конструкції устаткування забезпечує захист людини від ураження електричним струмом, а також запобігає накопиченню зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях. Устаткування оснащене засобами сигналізації про порушення нормального режиму роботи, а в необхідних випадках ( аваріях, небезпечних пошкодженнях, режимах, близьких до небезпечних ) - засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення від джерела енергії. Для аварійного вилучення шкідливих, отруйних, вибуху-та пожежонебезпечних речовин устаткування оснащене спеціальними пристроями. Технічні характеристики та параметри устаткування відповідають антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним та психологічним можливостям людини. Робочі місця та їх елементи, що входять у конструкцію устаткування забезпечують зручність та безпеку працівника. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов'язане із переміщенням персоналу, безпечними та зручними за конструкцією і розмірами проходами, майданчиками, сходами, поручнями тощо.

В процесі експлуатації устаткування не повинно забруднювати навколишнього середовища шкідливими речовинами вище встановлених норм та створювати небезпеку вибуху чи пожежі.

Безпечність виробничих процесів.

У відповідності з ДСТУ 12.3.00-95 безпечність виробничих процесів забезпечується : правильним вибором технологічних процесів робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; розташування виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором виробничого устаткування; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною ' та устаткування з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічно та технологічну документацію. Безпечність виробничих процесів - це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Виробничі процеси не забруднюють навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також не спричиняти вибухи та пожежі.

Електрооснащення

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло посідає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90 % усієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Підчас здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

В курсовому проектуванні застосовується електричний змінний струм з частотою 50 Гц. Напругою 380, 220В . Обладнання основного та допоміжного виробництва підключене до електромережі з Напругою 380 В.

Освітлення виробничих приміщень - 220 В. Деяке лабораторне обладнання та побутові прилади, які застосовуються в їдальнях, медпункті та кімнатах відпочинку, емоційного розвантаження - 220 В.

Освітлення, при виконанні робіт в шкідливих та небезпечних умовах праці становить 42, 36, 24,12 В.

Обладнання основного та допоміжного виробництв оснащене захисним заземленням, яке призначене для того, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторкання до таких частин. Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання із землею або її еквівалентом металевих нормально не струмопровідних частин які можуть опинитися під напругою.

На ряду із захисним заземленням застосовується захисне занулення, що застосовується в чотирьох провідних мережах з глухо заземленою нейтраллю.

Виробниче освітлення

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. У разі поганого освітлення людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно зі статистичними даними, до 5 % травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча міопія (короткозорість, спазм акомодації).

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід ураховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так, при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20-40 % (при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може статися засліплення працівника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, - до швидкого втомлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і перебувають у полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття яких знаходиться в межах 0,3-0,6; бажано, щоб вони мали матову або напів матову поверхню.

Основною вимогою до виробничого освітлення є його відповідність характеру зорової діяльності. Нормований світловий потік становить 300 - 500Люкс.

Виробниче освітлення, залежно від джерела світла, може бути природним, штучним або суміщеним. В проекті виробниче обладнання всіх цехів розташоване в одноповерховій будівлі закритого типу, тому вибрано за функціональним призначенням штучне освітлення. Воно поділяється на: робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей,руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Штучне освітлення є загальним і комбінованим. При загальному освітленні світильники розміщаються у верхній зоні приміщення, не нижче 2,5м над підлогою, рівномірно, або з врахуванням розташування в підготовчому відділенні, чесальному, стрічковому та рівничному відділеннях. Комбіноване освітлення, яке складається із загального та місцевого, застосовується у разі необхідності створення певного або змінного в процесі роботи напрямку світла. Комбіноване освітлення застосовується в прядильних та крутильно-мотальних відділеннях та цехах. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. У підготовчому відділенні, чесальних, стрічкових та рівничних цехах застосовуються в проекті світильники прямого світла, в інших цехах світильники переважно прямого світла. В адміністративно-конторських приміщеннях використовується світильники розсіяного світла.

Пожежна безпека

Забезпечення пожежної безпеки - це один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері, людству ще не пощастило знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Більше того, статистика свідчить, що при зростанні чисельності населення на 1 % кількість пожеж збільшується приблизно на 5 %, а збитки від них зростають на 10 %. І сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальними. Кожних п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожних 10 хв. Протягом однієї доби в Україні виникає 120- 140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 людини; вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис. грн.

В курсовому проекті розроблений комплекс протипожежних заходів та засобів, за допомогою якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на працюючих небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Основними є система запобігання пожежі, система протипожежного захисту та система організаційно-технічних заходів. Поширення пожеж у будівлях та спорудах залежить в значній мірі від вогнестійкості їх будівельних конструкцій. Несучі стіни, перегородки виконані із залізобетону та цегли, з товщиною згідно норм промерзання, в холодний період року. Для підвищення вогнестійкості будівель збільшується товщина та площа поперечного перерізу конструктивних елементів, зменшується навантаження та вибирається арматура з більш високими критичними температурами, наносяться штукатурні та облицьовувальні матеріали з низькою теплопровідністю.

Для захисту горючих матеріалів від займання застосовується термоізоляція, вогнезахисне просочування, нанесення вогнезахисного покриття.

При проектуванні передбачаються заходи, що запобігають поширенню вогню шляхом:

поділу будівлі протипожежними стінами і перегородками на секції.

поділу будівлі протипожежними стінами і перекриттями на пожежні

відсіки. влаштування протипожежних перешкод, захист отворів у протипожежних стінах, забезпечення протипожежних розривів між будівлями

У протипожежних стінах прокладаються вентиляційні та димові канали. В будівлі застосовуються вогнестійкі двері з автоматичним закриванням у разі пожежі та встановлений проти вибуховій захист будівель і споруд. Він полягає у зменшенні тиску у випадку вибуху. В будівлях закритого типу встановлюються покрівельні легко скидні конструкції, двостулкові двері, ворота.

Для ліквідації пожежі в середині приміщення встановлюються стаціонарні автоматичні та напівавтоматичні установки пожежогасіння, що являють собою апарати, трубопроводи та обладнання, які встановленні на постійних місцях і призначенні для подачі вогнегасник речовин до місця займання. Для захисту цехів від пожеж встановлюють спринклерні та дренчерні установки, первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники, пересувні вогнегасники, ВВ- 80). Проектом передбачено протипожежне передбачення, яке включає в себе комплекс інженерно технічних споруд. Протипожежний водогін об'єднується з господарсько-питним чи виробничим водоймом. Кількість води, необхідна для гасіння пожежі, визначається залежно від об'єму будівлі, її степінню вогнестійкості та категорії за вибухо пожежною та пожежною безпекою. На території підприємства встановлені підземні пожежні гідранти, які розташовуються вздовж автомобільних доріг на відстані 150-200 м один від одного, не ближче 5 м від зовнішніх стін будівлі, і не далі 2,5 м від краю проїжджої частини дороги. Для гасіння пожеж водою в середині будівлі в них встановлено внутрішні пожежні крани. Пожежні крани розмішують на висоті 135 см від рівня підлоги біля входів, в коридорах, вестибюлях, проходах та в середині приміщень на видних та легкодоступних місцях. Кількість струменів від пожежних кранів у будівлі визначається відповідно до чинних будівельних норм ( СНиП 2,0401-05). Для швидкого та надійного засобу виявлення та сповіщення про пожежу на проектуємому підприємстві встановлено автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС), яка працює цілодобово.

З метою забезпечення підприємства первинними засобами пожежогасіння в кожному цеху встановлюється протипожежні щити, в які входять: сокира, багри, лом, лопата, пожежні відра, пісок, повітряне пропускні ковдри, пожежні рукави.

Для забезпечення пожежної безпеки з працівниками проводять вступні інструктажі та інструктажі по пожежній безпеці на робочому місці. В цехах, адміністративних та побутових приміщеннях вивішуються інструкції по цожежній безпеці для приміщень та плани евакуації людей із приміщень.

Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляються та затверджуються положення інструкція та інші нормативні акти, що діють у межі підприємства, здійснюється постійний контроль за їх додержанням. Забезпечується додержання протипожежних умов стандартів, норм, правил а також виконання умов приписів і установ органів державного пожежного нагляду, розробляються комплексні заходи, що до забезпечення пожежної безпеки.

2.2 Охорона навколишнього середовища

Більш чисте виробництво

Усе необхідне для життєдіяльності людина отримує з природи: повітря, воду, сировину для промисловості. Людське суспільство як частина природи може бути тільки в постійній взаємодії з нею. Вплив людини на навколишнє середовище є перетворюючим, що змінює її, причому далеко не завжди в кращу сторону, тому збереження природного середовища і розумна охорона природи - одна з найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в сучасних умовах.

Охорона навколишнього середовища в Україні є одним з основних напрямлень державної політики в інтересах усіх людей, що мешкають на землі, приймають необхідні заходи для охорони та науково-основаного раціонального використання землі, її надр та водних ресурсів в умовах науково-технічного прогресу, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства.

Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Підприємство збирає з навколишнього середовища ресурси, переробляє їх в необхідне для суспільства продукт. В навколишнє середовища при цьому попадають продукти технологічної переробки - виходи виробництва. Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища.

Суспільство повинно взяти турботу про його охорону від подальшої деградації та відновлення його властивості. Зменшити вплив окремого промислового підприємства на природне середовище можна шляхом вдосконалення управління природно-охоронною діяльністю, в межах підприємства:

- зміна технології.

- застосовування сучасних методів очистки.

- екологічне регулювання.

- адміністративне регулювання.

- освіта і виховання в галузі охорони (праці) природного середовища.

Як видно зі схеми вплив на навколишнє середовище перш за все залежить від процесів, що відбуваються у блоці «промислове підприємство». Зменшити негативний вплив на природу можна за рахунок екологізації виробництва, тобто його екологічної конверсії, що передбачає:

- перехід на безвідходні технології;

- бережне використання енергозабезпечень;

- повне виключення усіх видів відходів;

- економічне регулювання;

- освіта і виховання персоналу у галузі охорони природного середовища.

У сучасний історичний період найбільшу активність має переведення виробництва на безвідходні та маловідходні технології. На підприємстві створено відділ охорони природи, який поводить увесь комплекс робіт, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.

Проектуєме підприємство є джерелом забруднення навколишнього середовища хімічними та фізичними чинниками. Воно відокремлене від житлової забудови санітарно-захисною зоною. Розмір санітарно-захисної зони становить 100 метрів, та належить до 4 класу шкідливості, як підприємство текстильної промисловості. Відділ охорони природи зобов'язаний здійснювати:

- Планування робіт з охорони навколишнього середовища;

- Заходи з профілактики забруднень;

- Впровадження передових методів очистки;

- Контроль за здійсненням технічних режимів з використання ресурсів та утворення викидів і відходів;

- Виховну роботу з колективом;

Підготовку та надання інформації з питань охорони природи для підприємства та контролюючих організацій

Взаємодію промислового підприємства з навколишнім середовищем можна подати у вигляді схеми:

У сучасний історичний період найбільшу активність має переведення виробництва на безвідходні та маловідходні технології.

На підприємстві створено відділ охорони природи , який проводить увесь комплекс робіт, пов'язаних з охороною навколишнього середовища.

Як видно зі схеми вплив на навколишнє середовище перш за все залежить від процесів, що відбуваються у блоці «промислове підприємство». Зменшити

негативний вплив на природу можна за рахунок екологізації виробництва , тобто його екологічної конверсії, що передбачає :

- перехід на безвідходні технології;

- бережне використання не відновлювальних ресурсів;

- розумне використання енергозабезпечень;

- повне виключення усіх видів відходів;

- економічне регулювання;

- адміністративне регулювання;

- освіта і виховання персоналу у галузі охорони природного середовища.

Проектуємо підприємство є джерелом забруднення навколишнього

середовища хімічними та фізичними чинниками. Воно відокремлене від житлової забудови санітарно-захисною зоною. Розмір санітарно-захисної зони становить 100 метрів, та належить до 4 класу шкідливості, як підприємство текстильної промисловості.

На підприємстві передбачається встановлення очисних споруд для очищення стічних вод з метою повторного використання води для технічних потреб підприємства та зменшення засміченості водного басейну регіону та країни взагалі. Згідно діючих встановлених норм, проведено асфальтування поверхонь проїжджих доріг та пішохідних тротуарів, виділено зони озеленення: паркові, клумбові ( відкриті ділянки землі).

В виробничих цехах, спорудах та території підприємства створена ливнева стічна каналізація. Для збору і відведення стічної води при опадах та таїні сніжних мас категорично заборонено виконувати будь які скиди технічної та дощової води у водні басейни. Для створення в виробничих цехах заданого мікроклімату застосовується кондиціювання повітря. Кількість кондиціонерів розрахункова.

Виробничі будівлі та споруди розташовані за ходом технологічного процесу, вони згруповані з урахуванням спільності санітарних, протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.

2.3 Технічний контроль якості продукції

Одним з основних параметрів розвитку текстильної промисловості є покращення якості продукції у зв'язку зі створенням більш нового обладнання, особливе значення має вірний і частково організаційний контроль, який використовує все більш вдосконалений метод аналізу і засобу контролю.

Технічний контроль напівфабрикатів на підприємстві здійснюється виробничою лабораторією за наступною схемою.

На нашому підприємстві організовано три лабораторії:

- лабораторія сировини;

- виробнича лабораторія;

- хімічна лабораторія.

1) Установка для кондиціювання повітря «Бранка ідеалєр» тип 3500 м²:

- для визначення температури 18-24єС;

- для визначення відносної вологості 40-75%.

2) Квадрант для заміру тексу пряжі «Бранка №1215».

3) Електронне автоматично мотовило «Бранка №9» для пряжі, як апаратної так і гребінної.

4) Планофіл мультиплекс «Бранка №24» для контролю і визначення нерівноти пряжі.

5) Електронний автоматичний круткомір «Бранка №61».

6) Піч для видержки «Бранка» моделі №4 для швидкого визначення складу вологи текстильних матеріалів масою до 1000 г.

7) Проекційний мікроскоп «Проективний мікромак» моделі 4014 мікроскоп укомплектований:

- проекційні об'єктиви 10^*,20*,40^*;

- окуляр для виміру на екран 500.

8) Водяна баня електрична для екстракторів «Бікоза».

9) Екстрактор «Соскнет».

10) Аналітичні ваги «Бікоза» оригінальний «Хаєнер» №42.

11) Апарат «Альтметр» для визначення довжини волокна.

12) Регулятор «Устер» моделі GGP-B призначений для визначення нерівномірності ваги на 1 довжини стрічки рівниці і пряжі в межах 40 г/м до 250.

13) Електронний інтегратор «Устер» моделі ITG-L для стрічки рівниці, пряжі.

14) Автоматичний показник не рівноти «Устер» моделі «Р» «для нерівноти пряжі».

15) Спектрограф «Устер» моделі SPG.

16) Селектор дефектів «Устер» моделі ЕТ.

17) Розривна машина «Устер».

18) Автоматичний динамометр «Устер» моделі АД.

Таблиця 2.1 Схема контролю в апаратному прядильному цеху

Найменування	Найменування параметрів контролю	Метод контролю параметрів	Періодичність контролю
Чесальна стрічка	1. Кількість мушок у стрічці. 2. Лінійнащільність стрічок 3. Довжина волокон в стрічці	Лабораторний метод Статичний метод контролю ДСТУ 17-631-96 Валовий метод або на приборі «Альметр»	Порівняння 3 еталоном мушок Кожна зміна по плану статичного контролю. Кожна партія не менше 1 разу і кожна машина після ремонту.
Всі технологічні переходи процесу виробництва	Правильність заточки, підбора, установки гарнітури, установки робочих органів машин, розводок, витяжок, швидкостей. Якість чистки машини або окремих її вузлів Оцінка належності машини всіх переходів по статичним даним. Зміст пилу в повітрі, дотримання температурно - вологістних режимів у всіх підрозділах виробництва	Інструментальна оцінка Візуальна оцінка Статичний метод контролю по ДСТУ 17-631-96 Приборна оцінка по ДСТУ 10681-99	По графіку підприємства По графіку підприємства і регулярно протягом зміни. По періодам звітності 1 раз на добу

2.4 Розміщення обладнання та заходи з НОП

Розробка плану розміщення обладнання кардочесального цеху є одним з найважливіших елементів проектування, що впливають на експлуатацію.

Обладнання належить розташовувати згідно послідовності технологічних процесів, вимог з техніки безпеки і охорони праці. При проектуванні обладнання в цеху необхідно виконувати наступні умови:

- суворо наслідувати принцип поточних процесів;

- максимальне скорочення транспортування напівфабрикату;

- відстань між машинами різного призначення повинно бути мінімально допустима;

- однойменні машини, що обслуговує один робітник повинні бути розташовані так, щоб їх було зручно обслуговувати;

Площа цеху повинна використовуватися максимально економічно.

При плануванні виробничого приміщення керувалась будівельними нормами.

Таблиця 2.2 Будівельні норми

Найменування показників	Розміри, м
Ширина будівлі,м (прядильного та пряд-крутильного цехів)	132/108
Сітка колон, м	18*12
Товщина несучих стін будівлі, м	0,4
Товщина внутрішніх стін, м	0,2
Товщина перегородок, м	0,1
Розмір колон, м	0,4*0,4
Ширина дверних прорізів, центральних проходів, входів до складу не менш, м	2
Двері для людей не менш, м	0,9

При розташуванні обладнання дотримувалися будівельно-технічний та санітарними нормами.



Таблиця 2.3 Розміри проходів між машинами, м

Технологічне обладнання	Робочий прохід між машинами	Прохід між Машиною і колоною	Прохід між Машиною і стрічкою	Г оловний цеховий прохід
	Боковий	Зі сторони живлення	Зі сторони випуску
«Коньетекс» FL-7	0,8	0,4	0,8	0,6	1,5	2,2
«Мах Конер»	1,2	0,4	1	0,6	1,7	3
«Савіо»ASI «Савіо» TDS	1,2	0,4	0.8	0,6	2	3

2.5 Вибір типу споруди

Проектований кардочесальний цех являє собою будівлю закритого типу з розмірами 72*72 м і висотою 6 метрів, сітка колон 12*18 метрів товщиною стін 40 см, а товщина колон 400*400 мм.

Виробничий корпус кардочесального цеху представляє собою одноповерхову будівлю з технічним горищем на якому розміщенні різноманітні трубопроводи і вентиляційні короби. Освітлення в цехах здійснюється люмінесцентними лампами, які вбудовані в перекриття. Підсобні приміщення цеху розташовані безпосередньо до технічного обладнання і включають додаткові переходи робітників. Адміністративно-побутові приміщення знаходяться у двоповерховій прибудові до основної будівлі.

Розташування обладнання виконано згідно санітарних норм і правил дозволяє без перешкод виконувати технологічні процеси з наявністю входів і виходів відповідаючи протипожежним нормам.

2.6 Транспортні засоби

Підвищення ефективності текстильного виробництва пов'язано з автоматизацією технологічних процесів і використанням автоматизованого транспорту.

Створення автоматизованого транспорту на сучасному етапі зводиться до створення систем для транспортування пакувань прядильного виробництва, початків, бобін і пряжею до проміжних складів.

Підвісне транспортування (у вигляді ланцюгових передвижник кареток) не знайшли широкого застосування в прядильних цехах через незначну висоту приміщень, наявності колон та вентиляційних каналів.

Принцип створення автоматизованих транспортних систем полягає в тому, що в кожному конкретному випадку потрібно організувати раціональний внутрішньо фабричний транспорт. Тому визначаємо раціональні транспортні шляхи, створюємо проміжні складські приміщення, визначаємо доцільність застосування автоматизованих транспортних засобів.

Зі складу сировини тюки вовни та хімічних волокон постачаються до підготовчого відділу за допомогою автокар. Автокарами також доставляються також хімічні речовини, барвники, запасні частини, гарнітура для чесальних апаратів та вивозиться спресований в фільтрах пил, відходи виробництва.

У фарбувальному цеху подача корзин із запресованим волокном до фарбувальних апаратів та від апарату до центрифуги і сушильної машини відбувається за допомогою підвісного електротельферу.

Процесу подачі висушеного влокна до механізованих лабазів від лабазів до самозважувачів чесальних апаратів або чесальних машин проходить по пневмосистемі повітропотоків по трубопроводах які створюють промислові кондиційні установи.

У стрічковому та рівничних цехах гребінного прядіння клубки або тази зі стрічкою подаються від одного переходу до іншого цільовими транспортерами у підлозі. На цих транспортерах періодично з проміжком в 10 м встановленні піддони круглої форми для тазів і люм для клубків. Рух цільових транспортерів організовано так, що в одному напрямку рухаються піддони і люлькі завантажені напівфабрикатом в іншому пусті. Цільові транспортери нігде не перетинаються.

В апаратному прядінні бобіни з рівницею водаються до прядильних машин підвісним транспортером. В прядильних цехах, де встановлена велика кількість обладнання встановлюється транспортна система «Multidrive», що розроблена фірмою «Контекст» (Німеччина). Система універсальна і має широкі можливості застосування. Транспортні пристрої цієї системи оснащені гідравлічними пристосуваннями для підняття і опускання вантажів. Система включає автоматизований транспортний візок, що використовується яук буксир, який транспортує візки в різних варіантах.

Візки в прядильнщ-крутильних цехах призначені для перевезення штучних вантажів - це ящики з початками, це ящики з бобінами пряжі. Цимиж візками ящики з бобінами пряжі подаються до запарних камер. Індукційна система орієнтування автоматизовани х транспортних засобів є поширеною. За цією системою візок рухається вздовж утопленого у підлогу низькочастотного кабелю, детекторами служать дві котушки, розташовані в передній частині шассі, якими формується керуючий сигнал.

При проході місця перетину шляхів вибір напрямку руху здійснюється частотним і стрілочним способом. Дистанційне керування транспортною системою здійснює оператор з пульту керування.

Електронні ваги для зважування пряжі від кожного змішування прядильної машини, від мотальних, крутильних машин є невід'ємною складовою частиною автоматизованих операцій з транспортування та складування пряжі в складських приміщеннях.

Стаціонарний рахунковий пристрій для зважування складається із таких частин:

- вбудованих в транспортну систему вагів;

- настільних контрольних вагів;

- термінал з комп'ютером;

- друкувальний пристрій.

Отримана інформація передається операторові й одночасно в ЕОМ складу напівфабрикатів, де включається система керування автоматизованим транспортом. Після цього на моніторі ЕОМ з'являються дані про місце знаходження цього ящика на складі. Керування автоматизованою системою складу забезпечує раціональне використання їх для комплектування замовлень, скорочення парку автонавантажувачів на 25% за рахунок їх оптимального використання та суттєвого скорочення пробігу, своєчасну обробку даних, а також краще використання складських запасів.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гуссв В.Є. Сливаков В,Є, Проектування вовнопрядильного виробництва,Легка індустрія, 1995. - 450с.

2.Попов В.П. Стан, проблеми та тенденції розвитку техніки та технологію вовняної промисловості: Навчальний посібник / В.П. Попов А.С Слізков; КНУТД-К, 2012 - 354с.

3.Ліпенков Я.Я. Прядіння вовни: підручник / Я.Я. Ліпенков, - легка індустрія, - М; 1979 - 200с.

4.Афанасєв В.К. Довідник по вовно прядінні/ В.К. Афанасєв., - легка та харчова промисловість., - М, 1983. - 487с.

5.Рашкован І. Г. Виробництво фасонной пряжі/ І.Г. Рошков, А.Є. Солоростино, Т.Н. Кудрявцева., - Легка промисловість видат, - М., 1986. - 105 с.

6.Сорокін Н. С. Вентиляція, опалення і кондиціювання повітря на текстильних підприємствах, Легка індустрія, 2000, - 256с.

7.Норми технологічного режиму виробництва вовняної пряжі, (Апаратне прядіння), 2001, - 56с.

8.Протасова В.А. і ін. Вовнопрядильне обладнання. Легка індустрія, 2003. - 358с.

9. Кохтєв А. Р. Основи стандартизації. Вища школа , 2000, Матеріали ЦНДІ вовни.

10. Кузьмін В.І. Охорона праці і протипожежна безпека. Легка індустрія 2002.

11.Методичні рекомендаії до курсового проектування з дизципліни «Технологія та обладнання виробництва»

Размещено на Allbest.ru

...