Газодинамічні дросельні методи та пристрої аналізу і синтезу газових сумішей

Дослідження газодинамічних методів аналізу і синтезу газових сумішей. Виявлення і обґрунтування можливостей його ефективного використання в техніці. Розробка методів градуювання газоаналітичної апаратури і оцінювання впливу супутніх компонентів.

Рубрика Производство и технологии
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2014
Размер файла 125,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

(19)

де Ра і Рб - відповідно міждросельні тиски гілок моста, утворених дроселями 1, 2 і дроселями 3, 4; F1,…, F5 - функції, що відповідають витратним характеристикам відповідних дроселів; Hі і Ш- відповідно комплекси, визначувані конструкціями дроселів і теплофізичними параметрами газу (складом ГС).

Із системи рівнянь (19) можна одержати математичні моделі всіх окремих і конкретних випадків дросельної мостової вимірювальної схеми. Зокрема для мостової схеми пристрою встановлення рівності ГДО КЕ на одному газі відповідно до рис. 3 математична модель має вигляд

, (20)

де Pda=; да=d1/d2; Va=+1; вa=2(лa-1)/K2; лa=l1/l2; ba=Wa/Va; Wa=+лa; Щa=(+щa X)0,5; щa=K2P12/; Pdб=+; дб=d3/d4; Vб=+1; вб=2(лб-1)/K4; лб=l3/l4; K4=m/; bб=Wб/Vб; Wб=+лб; Щб=(+щб X)0,5; щб=K4P12/; d1d4 і l1l4 - відповідно діаметри і довжини прохідних каналів КЕ моста.

Другим прикладом математичної моделі, яку можна одержати із системи (19), є модель дросельної мостової схеми газоаналізатора для вимірювання концентрації компонентів бінарної ГС. Цей міст утворений годинниковими каменями (дроселі 1 і 4), скляними капілярами (дроселі 2 і 3) і витратоміром у вихідній діагоналі, і його модель має вигляд

(21)

де fi= р/4, Xm=2,4055?10-4 M/T, Ai=4 р м li/m.

Система (21) була використана для оптимізації дросельної схеми для вимірювання концентрації водню в азоті.

Шостий розділ присвячений питанням побудови і моделювання пристроїв АСГС, зокрема розширенню можливостей дросельних газоаналітичних пристроїв, принципам побудови ГДС і розробленню математичного апарату для моделювання і оптимізації синтезаторів, побудованих на дроселях з рівними і кратними ГДО.

Виконаними дослідженнями показано, що суттєве розширення можливостей дросельного методу ГА можна досягнути шляхом поєднання його з іншими методами аналізу, що дозволяє аналізувати багатокомпонентні суміші. Особливо перспективним є поєднання ГД методу з хімічними методами ГА, що забезпечує селективність, високі чутливість і точність вимірювань. На базі досліджень сорбційних дросельних схем розроблено і випробувано аналізатор суміші азот-водень-вуглекислий газ, яка є однією з найпоширеніших трьохкомпонентних сумішей. Схема аналізатора (рис. 6) містить два ідентичні дросельні мости 5 і 6, побудовані на Т-Л і Л-Т подільниках тиску, поглинальну камеру 4, обчислювач з відліковим пристроєм 8, а також стабілізатори 3 і 7 абсолютного тиску, теплообмінник 2 і редуктор 1. Розрахунок параметрів дросельних елементів вимірювальних мостів аналізатора виконаний з допомогою розроблених математичних моделей. Випробування аналізатора і його алгоритмічного забезпечення проводилися з метою перевірки принципової можливості визначення складу багатокомпонентних ГС за допомогою ГД вимірювальних перетворювачів із поглинальними камерами. Випробуваннями встановлено: середньоквадратичне відхилення результатів вимірювання не перевищувало 0,6 об. %, похибки вимірювання концентрацій компонентів не перевищують 1,5 об. %.

Розроблені наступні методи і принципи побудови ГД синтезаторів ГС із точно заданим складом, з допомогою яких можна в неперервному режимі генерувати суміші, незалежно змінювати концентрації окремих компонентів і атестувати суміші за співвідношенням ГДО дроселів суматора.

Показано, що для побудови ГД синтезаторів оптимальною є схема суматора потоків (рис. 7), яка забезпечує однотипний синтез сумішей довільної кількості N компонентів. Важливо також, що суматор N-компонентної суміші може одночасно давати і суміші з меншою кількістю (N-1, N-2, ..., 2) компонентів, а в цілому - 2N-N-1 різних видів (за складом компонентів) сумішей. Так, наприклад, з допомогою суматора п'яти компонентів (N=5) можна отримати 26 видів сумішей. Це відкриває шлях для побудови ГД синтезаторів широкого призначення, наприклад, синтезатора для перевірки парку газоаналізаторів на основні промислові гази (О2, N2, СО2, СН4, Н2).

Концентрація ri і-того компонента на виході суматора визначається формулою

(22)

де Gi , Gj і GУ - витрата i-го, j-го компонента і суміші.

Задання різних концентрацій компонентів у ГД синтезаторах доцільно здійснювати застосуванням в каналах компонентів замість окремих дроселів пакетів дроселів з дискретно змінюваним опором (із змінною кількістю увімкнених дроселів). Такий пакет (рис. 8) дозволяє отримати 2n-1 різних значень ГДО пакету за умови, що опір кожного дроселя є іншим. Синтезатор на базі суматора з однаковими (n1=n2=…=nN) пакетами в каналах може готовити до (2n-1)N варіантів N-компонентних сумішей. Так, наприклад, при N=3 і n=4 можливі 3375 варіантів потрійних сумішей з різними концентраціями компонентів, а також 675 варіантів бінарних сумішей трьох видів (1-2, 1-3, 2-3). Кількість С всіх варіантів сумішей на базі суматора N потоків (компонентів) з однаковими пакетами дорівнює

(23)

де - кількість видів (за видом компонентів) сумішей одного типу (за числом компонентів), яка визначається правилами комбінаторики; i - індекс виду суміші (і=0 для N-компонентної суміші, і=1 для (N-1)-компонентної, ... і= N-3 для потрійної, і= N-2 для бінарної суміші).

Для суматора з різними пакетами (nj) кількість сумішей всіх типів та видів -

(24)

де {1, 2, …, N}N-i - вибірка неповторюваних наборів з кількістю N-i цифр.

Приклад. Схема суматора потоків трьох різних компонентів містить пакети з наступними кількостями дроселів n1=2, n2=3, n3=4. Згідно з формулою (24) такий суматор може забезпечити приготування 486 різних сумішей, з них 315 потрійних, 21 бінарних виду 1-2, 45 бінарних виду 1-3 і 105 бінарних виду 2-3. Варто підкреслити, що таку кількість різних сумішей може приготовити синтезатор, побудований всього на дев'яти дроселях.

Суттєвою перевагою ГД синтезаторів є можливість одержання низьких концентрацій компонентів, зокрема застосуванням багатостадійного розчинення. Побудова дросельних синтезаторів для сумішей з мікроконцентраціями компонентів (наприклад, порядку 0,01%) вимагає або застосування дроселів з великою різницею в довжинах чи в діаметрах їх прохідних каналів (наприклад, в 104 разів), або використання надто великої кількості (наприклад, порядку 103) дроселів в каналах компонентів, концентрація яких має бути високою. Багатостадійне розчинення (рис. 9) завдяки відповідній композиції базових дросельних схем (подільників і суматорів) дозволяє уникнути великої різниці в конструктивних розмірах дроселів, а тим самим і у витратах компонентів синтезованої суміші, завдяки чому у каналах всіх компонентів можна застосовувати помірну кількість дроселів (наприклад до десяти) і підвищується точність задання концентрацій. ГДО дроселів суматорів і подільників відрізняються, як правило, на порядок, що уможливлює суттєве пониження концентрації газу 1 на кожній стадії і дозволяє одержати прийнятні конструктивні розміри дроселів.

Показано, що зменшення впливу зовнішніх факторів вимагає забезпечення однакових умов дроселювання усіх компонентів синтезованої суміші: застосування однотипних дроселів з однаковою формою прохідного каналу і з відповідним співвідношенням його розмірів; забезпечення однакової температури дроселювання всіх компонентів синтезованої суміші; забезпечення однакових тисків на входах і відповідно на виходах всіх дроселів даної стадії приготування суміші; застосування з'єднувальних каналів синтезатора (підвідних та відвідних) однакової конструкції безпосередньо біля дроселів і з прохідним перерізом, принаймні на порядок більшим за прохідний переріз дроселів.

Другим шляхом зменшення впливу завад є забезпечення стабільних умов дроселювання компонентів синтезованої суміші, зокрема стабілізування температур і тисків усіх компонентів в дроселях, що забезпечується стабілізуванням температурного поля в корпусі пристрою і стабілізуванням тисків на входах і відповідно на виходах всіх дозуючих дроселів.

Показано, що у ГД синтезаторах як дроселі необхідно застосувати капілярні елементи (скляні або металеві капілярні трубки). Перевагами капілярів відносно інших типів дроселів є: можливість точної підгонки значення ГДО, зокрема шляхом зміни довжини капіляра; можливість зміни характеру витратної характеристики співвідношенням діаметр-довжина прохідного каналу; стабільність конструкивних розмірів прохідного каналу (особливо скляних); технологічність монтажу капілярів; висока точність математичного опису витратної характеристики капілярів. Для побудови високоякісних синтезаторів слід використовувати скляні капіляри. Попередній підбір капілярів для довільних газів (компонентів синтезованої суміші) здійснюють розрахунковим шляхом з витратної характеристики капіляра -

, (25)

де Z = Y·Р12, Y = K·X .

Важливою перевагою застосування капілярів є можливість оптимізації сума-тора за критерієм мінімуму похибок концентрацій від основних факторів впливу. При цьому параметрами оптимізації є геометричні розміри прохідних каналів капілярів - d1,..., dN , l1,..., lN. Необхідними умовами компенсації зміни тисків на входах і виходах капілярів суматора є:

К1· Х1 = К2· Х2 =...= KN · XN і Р1 = Р2 =...= РN , Р1 = Р2=...= РN , (26)

де Рі і Рі - відповідно тиски на входах і на виходах дозуючих дроселів суматора.

Запропонована умова забезпечення компенсації змін температури компонентів у вигляді:

Di = (Dj нj - 2 T оji ) / ( ні мji ); , (27)

де Di=1/Їi+1, Dj=1/Їj+1, Їi=(Zi+1)Ѕ, Їj=(Zj+1)Ѕ, ні=мі+2віТ, нj=мj+2вjТ, в - коефіцієнт при Т лінійної апроксимації вязкості, T=Ti=Tj, оijjі дмji, дмjijі .

Показані переваги застосування у ГД синтезаторах лінійних дроселів. Для забезпечення компенсації змін зовнішніх тисків на входах і виходах синтезатора з багатостадійним розчиненням необхідним є забезпечення лінійності витратних характеристик усіх дроселів синтезатора, умовою якої є

. (28)

Особливо важливим принципом побудови розроблених нами ГД синтезаторів є застосування дроселів з однаковими ГДО (ГДП) на одному та різних газах, що дозволяє досягнути особливо високої точності приготування ГС. Виготовити такі дроселі можна з точністю, яка набагато перевищує точність атестації ГС відомими методами. Точна підгонка співвідношення ГДО дроселів здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв для встановлення рівності ГДО на одному газі й на різних газах (рис. 3 і рис. 4). Ці пристрої дозволяють підігнати опір двох дроселів (кожен з яких може бути окремим капіляром або пакетом кількох паралельно з'єднаних капілярів) з дуже високою точністю, так, відносна похибка відхилення ГДО підібраних капілярних трубок може не перевищувати 0,001 %. Використання таких дроселів дозволяє атестувати суміш за співвідношенням кількостей дроселів в каналах компонентів.
Побудова синтезаторів на дроселях з рівними ГДО для сумішей з концентраціями компонентів, які значно відрізняються між собою, вимагає встановлення в каналах окремих компонентів суматора значної кількості дроселів однакового ГДО. В таких випадках запропоновано застосовувати замість багатьох дроселів однакового ГДО один еквівалентний дросель, ГДО якого дорівнює сумарному опору замінюваних дроселів і є кратним відносно ГДО окремого із замінюваних дроселів. Виготовлення еквівалентних дроселів з кратним ГДО або ГДП здійснюється з допомогою пристрою для встановлення рівності ГДО на одному газі (рис. 3).

Розділ 6 присвячений також розв'язанню оптимізаційних задач, які виникають при побудові ГД синтезаторів на дроселях з рівними і кратними ГДО. Розроблені методи моделювання і оптимізування таких синтезаторів, зокрема на базі теорії чисел. У зв'язку з цим поставлені й вирішені два типи задач, розв'язання яких необхідне при проектуванні пристроїв для перевiрки газоаналiтичної апаратури.

Формулювання задачi першого типу - для заданої довільної кількості n1…nN встановлених дроселів в каналi кожного компоненту знайти: а) кiлькiсть рiзних ГС, якi можна отримати залученням різної кiлькостi дроселів із встановлених; б) склади рiзних сумiшей (концентрацiї кожного компоненту), а також відповідні кiлькостi залучених дроселів в кожному каналi. Математичне формулювання цієї задачi - для заданих N множин чисел типу Nі={1, 2, 3,..., nі-1, nі}, і=1, 2, …, N знайти набори взаємно простих чисел (ВПЧ), сформованих з елементів множин Nі (кожен елемент з іншої множини), та кiлькiсть таких наборiв. ВПЧ в наборах - це кількості залучених дросельних елементів однакового опору в каналах компонентів. Кількість наборів ВПЧ - це кількість різних ГС.

Аналіз відомих залежностей для одержання наборів ВПЧ показав, що вони мають обмежене застосування і тому запропоновано використовувати інші методи, зокрема метод перебору чисел і метод з використанням алгоритму Евкліда для зна-ходження найбільшого спільного дільника. На базі цих методів розроблені алгорит-ми і програми, які використані для побудови синтезаторів різного призначення.

Для обчислення кількості C(n1,n2) варіантів різних концентрацій компонен-тів бінарної суміші (пар ВПЧ вибраних з множин N1, N2) розроблена залежність

, (29)

де n1, n2 - кількість елементів множин N1, N2; dA - число d є дільником числа A; d=[pi, pi*pj, pi*pj*pk, …]; A - число, що можна записати у вигляді A= p1* p2*...* pr , де pі min(n1, n2) - прості числа; [A] - ціла частина числа A; (d) - функція Мебіуса.

Приклад. Нехай n1=7, n2=10. Знаходимо: min(7,10)=7, p=[2, 3, 5, 7], А=2·3·5·7=210, d=[1, 2, 3, 5, 6, 7]. Згідно з формулою (29) C(7,10)=47, тобто синтезатор, в каналі одного компонента якого встановлено 7 дроселів однакового опору, а в каналі іншого - 10 дроселів такого ж опору, може готувати 47 сумішей з різними концентраціями компонентів.

Для обчислення кількості C(n1,…,nN) варіантів різних концентрацій N-компонентної суміші (наборів ВПЧ, вибраних з множин N1,…, NN) розроблена залежність

. (30)

Приклад. Нехай n1=n2=n3=6. Знаходимо: min(6,6,6)=6, p=[2, 3, 5], А=2·3·5=30. d=[1, 2, 3, 5, 6]. Згідно з формулою (30) C(6,6,6)=181, тобто ГДС трикомпонентної суміші, в каналі кожного компонента якого встановлено по 6 дроселів однакового опору, може готувати 181 суміш з різними концентраціями компонентів.

Задача другого типу - знайти мiнiмально можливi кiлькостi nі дроселів, які б забезпечили синтез ГС заданого складу, якщо вiдомий дiапазон вимiрювання газоаналiзатора і розмiщення концентраційних точок перевiрки у дiапазоні вимiрювання. Математичне формулювання цієї задачi - знайти вектори nі=[nі1, nі2,..., nім], в яких елементи з однаковими другими індексами складають набори ВПЧ, що забезпечують виконання умов для перевірки газоаналiтичної апаратури; м - кiлькiсть таких наборiв, яка визначається кiлькiстю визначуваних компонентів і перевірюваних концентраційних інтервалів кожного компонента. Розроблений алгоритм дозволяє одержати мiнiмальну кiлькість дроселів синтезатора при забезпеченні можливості готування сумішей для усіх перевірюваних концентраційних інтервалів кожного компонента.

Розроблені методи, алгоритми і програми в середовищі MATLAB дозволяють мінімізувати кількість дроселів (та відповідно операцій встановлення рівності опорів дроселів синтезатора) і визначати кількість залучених дроселів для одержання заданих концентрацій.

У сьомому розділі на базі нових методів синтезу газових сумішей з використанням дроселів з рівними і кратними ГДО (ГДП) розроблено методи і пристрої калібрування аналітичних приладів і оцінювання впливу супутніх компонентів з метою використання їх для метрологічного забезпечення контролю технологій.

Якісна і ефективна робота теплових електричних станцій безпосередньо залежить від можливості отримання достовірної первинної інформації про хід технологічних процесів. Контроль і оптимізація процесів згоряння палива у значній мірі повинні базуватися на неперервному визначенні складу димових газів, проте застосуванню аналізаторів в практиці котельних установок не в останню чергу перешкоджає проблема метрологічної перевірки таких приладів.

На базі сформульованих нами принципів розроблений і впроваджений синтезатор ГС O2-N2 для перевірки газоаналізаторів з діапазоном вимірювання 0-21 % об.О2. Цей синтезатор побудований на різновеликих дроселях 9...11 (рис.10). В каналах 1 і 2 чистих компонентів встановлено послідовно зєднані стабілізатори 3 і 4 надлишкового тиску, регульовані дроселі 5 і 6, теплообмінники 7 і 8, а також капілярні елементи 9...12. В каналі O2 встановлено три КЕ 9...11, а в каналі N2 - КЕ 12. Виходи КЕ 9...12 зєднані між собою і утворюють вихідний канал 13, по якому приготовлена ГС подається до споживача. На виходах КЕ 9...11 встановлені електромагнітні клапани 14...16. Комбінація відкритих клапанів 14...16 визначає концентрацію O2 на виході синтезатора. Для створення умов компенсації впливу змін тисків на виході джерел чистих газів використовується вирівнювання тисків на входах КЕ 9...12. Вирівнювання тисків забезпечують шляхом зєднання каналів 1 і 2 вхідними каналами 17 і 18 вирівнювача тисків і відведення газів через регульований дросель 19 на скид. Основними елементами вирівнювача тисків є зєднувач 20 потоків і регульований дросель 19. З допомогою регульованих дроселів 5, 6 і 19 можна регулювати витрату газу, що йде на скид із виходу вирівнювача тисків, а також значення тиску на входах КЕ 9...12. Конструктивні розміри КЕ 9...12 синтезатора визначають концентрації компонентів синтезованих ГС. Крім цього, співвідношення цих конструктивних розмірів повинно забезпечувати компенсацію зміни тисків на входах і виходах КЕ. Вирівнювання тисків компонентів на виходах КЕ 9...12 здійснюється шляхом зєднання без ГД втрат виходів КЕ, що утворюють канал 13 готової ГС. Синтезатор готує пять ГС таких концентрацій 7, 9.5, 15.3, 19 %об. O2 в N2, при цьому КЕ 9, 10, 11 призначені для приготування сумішей концентрацій 7, 9.5 і 19 %об. O2 в N2. Для приготування 15.3 %об. O2 в N2 використовується включення двох КЕ 9 і 10, а для перевірки початкової точки шкали діапазону газоаналізатора з виходу синтезатора подається чистий N2. Результати виконаних випробувань синтезатора показали, що розроблений пристрій має точність задання концентрації кисню 0,56 % відн., а відтворюваність складу суміші (середньоквадратичне відхилення випадкової складової похибки концентрації компонентів) - 0,055 % відн.

На ТЕС використовують переважно газоаналізатори з діапазоном вимірювання 0...10 %об.О2 у випадку спалювання твердого палива, 0...2%об.О2 - рідкого і 0...5 %об.О2 - газоподібного палива. Для метрологічної перевірки такого парку газоаналізаторів з врахуванням вимог нормативних документів потрібно 9 бінарних сумішей O2-N2 з різними концентраціями кисню в інтервалі 0...10 %об.О2. Цим вимогам відповідає розроблений синтезатор ГС повітря-азот на дроселях з рівними і кратними провідностями. На рис.11 показана схема з'єднання дроселів синтезатора (без комутуючих елементів), при цьому співвідношення між ГДО дроселів таке: R2=R1/2; R3=R1/4; R4=R1/6; R5= R1/13. Табл.1 демонструє комбінації підключення дроселів і відповідні їм концентрації кисню у суміші. Зауважимо, що застосування такого синтезатора вимагає лише джерела стисненого повітря і балона з азотом замість семи балонів з ГС.

Таблиця 1

Канал повітря

R1

R1

R1

R1

R1R1

R1

R1R1R1

Канал N2

R1R1R2R3R4R5

R1R5

R1R3R4

R1R3

R1R4

R2

R3

rO2 ,%об

0.748

1.396

1.745

3.491

4.654

6.982

8.976

Для визначення складу димових газів і розрахунку втрат тепла з недопалом доцільно використовувати хроматографи. Основу димових газів складають азот, вуглекислий газ, кисень, метан, водень і чадний газ, їх загальний вміст складає, як правило, 99,8...99,9 %. Решта компонентів димових газів є на рівні мікроконцентрацій і практично не впливають на визначення втрат тепла. На рис. 12 показана схема синтезатора, на виході якого утворюється суміш, придатна для метрологічної перевірки хроматографів. Застосування нових принципів побудови ГДС уможливило розроблення нових методів градуювання хроматографа, оцінювання впли-ву супутніх компонентів і компенсації його при вимірюванні. З цією метою крім вказаних основних компонентів як окремий компонент для синтезатора введений гелій (цей компонент має відповідати газу-носію хроматографа). Синтезатор забезпечує калібрування хроматографа на кожний компонент окремо (одночасна зміна концентрації гелію не впливає на співвідношення піків хроматограми).

Розчинення відбувається у дві стадії, кожен суматор має у своєму складі два пакети із змінною кількістю увімкнених дроселів (для компонента і для гелію), п'ять суматорів готують трикомпонентну суміш компонент-метан-гелій і тому мають додатковий пакет капілярів постійного опору (або окремий капіляр еквівалентного опору) для метану. Перша стадія розчинення для всіх компонентів (крім метану) здійснена з допомогою суматорів потоків, побудованих на базі дросельних елементів: 1 - для гелію; 2 - для компонента; 3 - для метану. Один суматор побудований лише на двох дросельних елементах 1 і 3. Друга стадія має місце внаслідок змішування всіх сумішей після першої стадії, внаслідок чого концентрації всіх компонентів суміші доводяться до рівня їх концентрацій у природному газі.

Співвідношення ГДО дросельних елементів 2 і 3 всіх суматорів визначає конкретні значення концентрацій компонентів синтезованої суміші. Для зміни концентрації якогось компонента необхідно змінити опір відповідного пакету капілярів 2, а також одночасно змінити на таку ж величину але в протилежному напрямку опір пакету 1 цього ж суматора. При цьому капіляри пакетів 1 і 2 мають бути попарно рівновеликими за опором, а значення опорів капілярів у пакеті залежать від діапазону можливих концентрацій компонента у природному газі. При такій побудові схеми в кожному пакеті встановлено по чотири еквівалентних дроселі для отримання градуювальної кривої за чотирма точками.

Енергетична здатність природного газу прямо залежить від його складу, наприклад, збільшення частки азоту призводить до зменшення його енергетичної здатності приблизно на таку ж частку, а збільшення частки вищих вуглеводнів - до зростання калорійності газу. Для визначення як компонентного складу природного газу, так і його енергетичної здатності найбільш поширеним і визнаним методом в багатьох країнах світу є хроматографічний метод. Аналіз практичного використання хроматографів для природного газу виявив, що точність визначення концентрації усіх компонентів є явно недостатньою, а для компонентів з концентрацією менше 0,01% вимірювання фактично перетворюється в індикацію наявності компонента. Причиною цьому в основному є існуюча практика калібрування хроматографів, зокрема за однією, або двома сумішами з цілком іншими концентраціями усіх компонентів, що явно суперечить вимогам метрології.

На рис. 13 показана схема формування потоків компонентів в генераторі, на виході якого утворюється суміш, що за своїм складом і властивостями є аналогом природного газу і яка завдяки відомому з високою точністю складу придатна для градуювання хроматографів. На цій схемі показані тільки дроселі 1,...5, 7 пакет 6 із змінною кількістю увімкнених дроселів і канали, що з'єднують ці дроселі з входами чистих компонентів синтезованої суміші, між собою, виходом готової суміші і скидом надлишку проміжної суміші.

Для забезпечення задач генератора у його схемі використані усі розроблені в розділі 6 нові принципи побудови ГДС. Так, зокрема, у зв'язку з тим, що концентрація метану набагато перевищує концентрації всіх інших компонентів у схемі передбачено розчинення метаном у кілька стадій всіх решти компонентів. Після третьої стадії змішування концентрація всіх компонентів синтезованої суміші (крім метану) понижується до рівня верхньої границі вимірювання, натомість концентрація метану наближається відповідно до рівня нижньої границі вимірювання (див. табл. 2, колонка n=0). Остання четверта стадія розчинення призначена для одержання сумішей з різними концентраціями компонентів в усьому діапазоні вимірювання, де суміш розчиняється метаном з допомогою суматора потоків, складеного з дроселів 5 і 6. При цьому дросель 5 виконаний у вигляді окремого капіляра, а 6 - у вигляді пакета із шести капілярів, які виконані як еквівалентні дроселі з різним коефіцієнтом n кратності, що дозволяє одержати 64 варіантів сумішей з малим кроком зміни концентрацій компонентів в усьому діапазоні вимірювання. Приклади таких сумішей показані в табл.2.

Основу природного газу складають сім компонентів (метан, етан, азот, пропан, вуглекислий газ, бутан), їх загальний вміст становить, як правило, більше 99,9 % і на явність домішок інших компонентів (зокрема вищих вуглеводнів) практично не впливає на енергоємність газу, особливо на тлі сучасної точності визначення витрати (кількості) газу. Для усунення впливу супутніх компонентів під час градуювання і вимірювання у продуковану генератором суміш введений як додатковий компонент гелій (у разі використання його як газу-носія у хроматографі).

Таблиця 2

Компонент

Вміст компонента в суміші, %об.

n = 0

n = 1

n = 2

n = 4

n = 8

n = 16

n = 32

метан

81,500

90,750

93,835

96,300

97,947

98,912

99,440

етан

6,000

3,000

2,000

1,200

0,667

0,353

0,182

пропан, вуглекислий газ

3,000

1,500

1,000

0,600

0,333

0,176

0,091

н-бутан

0,500

0,250

0,167

0,100

0,055

0,029

0,015

і-бутан, і-пентан

0,300

0,150

0,100

0,060

0,033

0,018

0,009

н-пентан, гексан, нео-пентан, водень

0,100

0,050

0,033

0,020

0,011

0,006

0,003

азот

4,000

2,000

1,333

0,800

0,444

0,235

0,121

кисень

1,000

0,500

0,333

0,200

0,111

0,059

0,030

Завдяки тому, що вміст основних компонентів газу є на рівні макроконцентрацій (див. табл. 2), в генераторі застосовані одностадійне розчинення і еквівалентні дроселі різної кратності. Внаслідок значної відмінності (до кількох порядків) в концентраціях компонентів дозуючі дроселі компонентів малих концентрацій мають опори цілочисельно кратні за величиною до вибраного базового, а дроселі компонентів великих концентрацій мають провідності, цілочисельно кратні за величиною до вибраної базової.

Таблиця 3

Провідність пакету в каналі

С2Н6

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

Не

3

2,5

2

1,5

1

0,5

0

Концентрація компонентів у перевірю вальній суміші,

%об.

н-, і-С4Н10

0,1

СО2

0,5

С3Н8

0,8

N2

1

С2Н6

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

СН4

94,5

He

3

2,5

2

1,5

1

0,5

0

С2Н6 + He

3

В табл. 3 для прикладу показані деякі склади перевірювальних сумішей для градуювання хроматографа на вміст С2Н6, з яких видно, що при зміні концентрації визначального компонента (С2Н6) концентрації супутніх компонентів у перевірю- вальних сумішах залишаються постійними і відповідають їх середньому вмісту в природному газі. Для унаочнення можливостей і переваг генератора в табл. 4 показані основні перевірювані точки градуювальних кривих хроматографа. Кількість цих точок для кожного компонента однозначно визначається числом комбінацій провідностей дроселів відповідного пакету, тобто їх кількістю і значеннями опорів. Для забезпечення якісного відтворення градуювальних кривих кількість К перевірювальних точок вибрана з умови К>4, тобто більшою, ніж прийнято дотепер в ГА, та з врахуванням вимог нормативних документів щодо розміщення перевірюваних точок в діапазоні вимірювання. При цьому кількість точок для основних енергоємних компонентів (СН4 , С2Н6 , С3Н8 ) є набагато більшою.

Таблиця 4

№ точки

н-С4Н10

і-С4Н10

СО2

С3Н8

N2

С2Н6

СН4

1

0

0

0

0

0

0

93

2

0,05

0,05

0,25

0,1

0,5

0,5

94

3

0,1

0,1

0,5

0,5

1

1

95

4

0,15

0,15

0,75

0,8

1,5

1,5

96

5

0,2

0,2

1

1,2

2

2

97

6

-

-

-

1,5

-

2,5

98

7

-

-

-

1,6

-

3

99

Оцінювання похибок генераторів виконане з включенням похибок підгонки опорів дроселів однакового опору, похибок впливу завад, а також з врахуванням чистоти газів у балонах. Так, зокрема, відносна похибка концентрацій компонентів для різних діапазонів (в межах 0,001…100 %об.) знаходиться в межах 0,05…0,5 %відн.

Генератори, побудовані на базі капілярних дозуючих елементів з кратними провідностями (опорами), можуть стати основою суттєво якіснішого метрологічного забезпечення хроматографії та вивести його на рівень сучасних вимог. Суть нових методів мерологічної перевірки хроматографів є наступною.

Калібрування хроматографа виконують окремо для кожного компонента і за декількома точками градуювальної кривої. Для цього сума провідностей дроселів усіх компонентів при градуюванні повинна залишатися постійною, а мінятися одночасно в протилежних напрямках і на однакову величину лише провідності в каналах визначального компонента і гелію. Залежності між концентрацією кожного компоненту і параметрами його піка апроксимують поліномом, який використовують при вимірюванні.

Детектор хроматографа сприймає неідеальні бінарні суміші компонент-носій і тому мають місце взаємовпливи компонентів досліджуваної суміші [11]. Наявність впливу супутніх компонентів на значення концентрації визначального компонента можна помітити вже під час градуювання хроматографа, під час якого параметри їхніх піків повинні залишатися постійними. Якщо ж ці параметри закономірно міняються із зміною концентрації визначального компонента, то це свідчить про наявність взаємовпливу концентрацій компонентів. Метод кількісного оцінювання впливу супутніх компонентів полягає в наступному. Для кількох точок діапазону вимірювання кожного компонента необхідно почергово змінювати концентрації супутніх компонентів і фіксувати значення геометричних параметрів піків. У цьому разі змінюють значення провідності пакета в каналі визначального компонента і почергово в каналах супутніх компонентів та газу-носія так, щоби сума провідностей цих трьох пакетів залишалася постійною. Провідності пакетів усіх супутніх компонентів, крім вибраного для дослідження, установлюють рівними середній. Апроксимація одержаних експериментальних даних дозволила отримати функції впливу у вигляді відповідних поліномів, які використовують для корекції результатів вимірювання.

Розроблені методи калібрування та оцінювання впливу супутніх компонентів забезпечують підвищення точності аналізу в середньому в кілька разів.

Основні результати ТА ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове розв'язання науково-прикладної проблеми - підвищення точності газодинамічних дросельних методів та пристроїв неперервного аналізу і синтезу газових сумішей, що одержане передовсім завдяки введенню нового поняття рівності газодинамічних опорів дроселів на одному і різних газах. Такий підхід уможливив нові методи побудови газодинамічних дросельних систем і, зокрема, розроблення нових методів точного синтезу багатокомпонентних газових сумішей з широким діапазоном концентрацій і нових методів атестації газоаналітичної апаратури. При цьому отримано такі головні наукові та практичні результати:

1. На базі детального розгляду сучасного стану аналізу і синтезу газових сумішей обґрунтована об'єктивна необхідність і можливість вдосконалення газодинамічних дросельних методів та приладів. Поєднання газодинамічного з іншими методами газового аналізу забезпечує селективність, високі чутливість і точність визначення концентрацій компонентів. Введення поняття рівності газодинамічних опорів дроселів дало можливість розробити нові методи і пристрої синтезу з високою точністю приготування багатокомпонентних сумішей в широкому діапазоні концентрацій.

2. Проаналізовані теоретичні основи газодинамічних пристроїв аналізу і синтезу газових сумішей, на основі чого розроблені та уточнені математичні моделі дросельних аналізаторів та синтезаторів газових сумішей, які включають залежності, що зв'язують параметри інтенсивності потоку в каналі дроселя, теплофізичні параметри газу (густина, в'язкість і показник адіабати), параметри стану газу (температура і тиск) і концентрації компонентів газових сумішей. Експериментально перевірена адекватність розроблених моделей. Проаналізовано взаємозв'язки між факторами впливу і вихідними параметрами пристроїв, а також уточнено умови інваріантності до основних факторів впливу (тисків і температури) за критерієм мінімуму похибки, що підвищило точність аналізу і синтезу газових сумішей, а також уможливило оцінювання похибок задання і вимірювання концентрацій.

3. Розроблено нові методи і пристрої встановлення рівності опорів дроселів на одному та різних газах, з допомогою яких здійснений підбір рівних і кратних за опором (провідністю) дроселів синтезаторів газових сумішей, що зменшило похибку задання концентрацій компонентів в середньому у кілька разів порівняно з відомими синтезаторами.

4. Розроблені нові методи і пристрої синтезу газових сумішей з використанням поняття рівних і кратних газодинамічних опорів (провідностей), а також з використанням стадійного розчинення компонентів завдяки відповідній композиції базових дросельних схем, що дало можливість отримувати багатокомпонентні суміші з широким діапазоном заданих з високою точністю концентрацій компонентів. Розроблені методи на відміну від відомих мають універсальний характер і можуть бути використані для приготування довільних сумішей.

5. Розроблено метод атестації газодинамічних синтезаторів через співвідношення газодинамічних опорів в каналах компонентів, що на порядок підвищує точність атестації внаслідок застосування в синтезаторах рівновеликих і кратних за газодинамічним опором (провідністю) дроселів, як на одному, так і на різних газах, завдяки чому відпадає необхідність в аналітичних методах атестації.

6. Розроблено метод аналізу трикомпонентної суміші, який поєднує газодинамічний з хімічним методом газового аналізу застосуванням ідентичних газодинамічних дросельних вимірювальних перетворювачів і поглинальної камери, на базі якого розроблено і випробувано аналізатор газової суміші N22-СО2 з середньоквадратичним відхиленням результатів вимірювання - 0,6 об. % і похибкою вимірювання концентрацій компонентів - 1,5 об. %.

7. На базі нових методів синтезу газових сумішей з використанням дроселів з рівними і кратними газодинамічними опорами (провідностями) розроблено методи калібрування хроматографів і оцінювання впливу супутніх компонентів на результат вимірювання, що суттєво зменшило похибку визначення концентрації компонентів хроматографами. Розроблені синтезатори багатокомпонентних газових сумішей для калібрування хроматографів димових газів та природного газу, відносна похибка задання концентрації компонентів яких для різних діапазонів концентрацій (в межах 0,001…100 %об.) знаходиться в межах 0,05…0,5 %відн.

8. На базі теорії чисел розроблені нові залежності й алгоритми для моделювання синтезаторів з рівними і кратними опорами дроселів, що уможливило побудову синтезаторів із заданими концентраціями компонентів на виході з одночасною мінімізацією кількості дроселів і операцій встановлення їх рівності. У розроблених залежностях і алгоритмах для знаходження кількості наборів взаємно простих чисел, а також самих наборів, використані функція Мебіуса і алгоритм Евкліда.

9. На основі детального аналізу метрологічних та експлуатаційних властивостей методів і пристроїв для вимірювання витрати через дросельні елементи вдосконалено плівковий прилад для вимірювання малих і мікровитрат, загальна похибка якого може не перевищувати 0,1 % для газів, які не взаємодіють з плівкоутворюючою рідиною і з тиском, близьким до атмосферного. Розроблено також задавач витрати на дозуючих елементах з різними, але точно заданими (кратними) значеннями газодинамічних опорів дроселів, що уможливлює встановлення необхідної витрати певною комбінацією цих дроселів. Задавач призначений для метрологічного забезпечення газового аналізу, мікровитратомірів та лічильників різних газів. Відносна похибка задання витрати не перевищує 0,2 %, а відтворюваність - 0,05 %. З допомогою вказаних приладів підвищено адекватність математичних моделей газодинамічних пристроїв аналізу і синтезу газових сумішей.

Розроблені синтезатори для калібрування аналітичних приладів контролю складу газів впроваджені на Бурштинській ТЕС, що зменшило втрати тепла з димовими газами і підвищило точність визначення теплоти згорання природного газу, а тим самим підвищило ефективність роботи котлоагрегату, а також точність визначення складу газових викидів у довкілля.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Теплюх З.М. Синтезатори газових сумішей для перевірки аналізаторів складу димових газів // Методи та прилади контролю якості, вип.8, 2002, Ів.-Франківськ, с.83-85.

2. Теплюх З.М. Дослідження можливостей ламінарних подільників тиску для газового аналізу // Теплоенергетичні системи та пристрої. Вісник ДУ"ЛП" №282, Львів, 1994, с.69-73.

3. Теплюх З.М. Розрахунок ламінарного подільника тиску // Теплоенергетичні системи та пристрої. Вісник ДУ"ЛП" №273, Львів, 1993, с.42…44.

4. Теплюх З.М., Ділай І.В. Задавач кратних малих витрат газу // Вимірювальна техніка та метрологія / Міжвід. науково-техн. зб. Вип.65, Львів: НУ“ЛП”, 2005, с.87-91.

5. Теплюх З.М., Парнета О.З. Високоточний плівковий витратомір // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №506, -2004, с.275-282.

6. Теплюх З.М., Ділай І.В. Пристрій для приготування штучного природного газу // Методи та прилади контролю якості, вип.12, 2004, Ів.-Франківськ, с.42-48.

7. Теплюх З.М., Мисак Й.С. Синтезатор перевірювальних сумішей для хроматографів складу димових газів // Энергетика и электрофикация №3, 2004, - Київ, с.10-18.

8. Теплюх З.М., Парнета О.З. Аналіз похибок плівкового витратоміра газу // Вимірювальна техніка та метрологія / Міжвідомчий науково-технічний збірник. Вип.62, Львів: НУ“ЛП”, 2003, с.114-120.

9. Теплюх З.М., Ділай І.В. Змішувач основних компонентів природного газу для метрологічної перевірки хроматографів // Автоматика, вимірювання та керування / Вісник НУ"ЛП" №500, Львів. -2004, с. 123-130.

10. Теплюх З.М., Парнета О.З. Пристрої рідинного контуру у плівковому витратомірі // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №476, 2003, с.37-42.

11. Івахів О.В., Теплюх З.М. Підгонка опору дроселів з допомогою газодинамічного моста // Автоматика, вимірювання та керування / Вісник НУ"ЛП" №475, Львів. 2003, с. 15-21.

12. Теплюх З.М., Пістун Є.П., Ділай І.В. Пристрої для встановлення рівності опору дроселів синтезатора газових сумішей // Вимірювальна техніка та метрологія / Міжвідомчий науково-технічний збірник. Вип.59, Львів: НУ“ЛП”, -2002, с. 178-182.

13. Теплюх З.М., Парнета О.З. Генератори плівок мікровитратоміра газу // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №460, -2002, с.78-81.

14. Теплюх З.М., Ділай І.В. Метрологічне забезпечення хроматографа контролю складу природного газу // Методи та прилади контролю якості, вип.7, 2001, Ів.-Франківськ, с. 142-146.

15. Теплюх З.Н., Цисельский И.П. Экспериментальное исследование кривизны характеристики капилляра // Теплотехнические системы и устройства / Вестник Львовского политехнического института №217 Львов: Вища школа, 1987, с. 70-72.

16. Теплюх З.М., Парнета О.З. Вимірювання малих витрат природного газу плівковим методом // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №452, -2002, с. 204-207.

17. Теплюх З.М., Леськів Г.Ф. Математичний опис газодинамічних дросельних змішувачів // Методи та прилади контролю якості, вип.6, 2000, Ів.-Франківськ, с.96-99.

18. Брилинский Р.Б., Теплюх З.Н. Градуировка газоанализаторов по теплопроводности с помощью газов-заменителей // Теплотехнические системы и устройства / Вестник Львовского политехн. института №237 Львов: Вища школа, 1989, с.9-10.

19. Теплюх З.М., Парнета О.З. Вплив високомолекулярних домішок на якість плівок у мікровитратомірах // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №404, -2000, с. 103-105.

20. Теплюх З.М., Друль Я.Г., Ділай І.В. Застосування формули Пуазейля для розрахунку капілярних елементів // Вимірювальна техніка та метрологія / Міжвідомчий науково-технічний збірник. Вип.51, Львів: ДУ“ЛП”, 1995, с. 53-55.

21. Теплюх З.М., Леськів Г.Ф. Задачі побудови газодинамічних дросельних змішувачів // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №404, 2000, с.103-105.

22. Теплюх З.М., Парнета О.З. Вимірювальні бюретки плівкових витратомірів газу // Методи та прилади контролю якості, вип.6, 2000, Ів.-Франківськ, с. 64…68.

23. Теплюх З.М., Ділай І.В. Експериментальне дослідження вирівнювача тисків // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №318, 1997, с. 72-75.

24. Теплюх З.М., Друль Я.Г. Апроксимація температурної залежності в'язкості основних промислових газів // Теплоенергетичні системи та пристрої / Вісник Львівського політехнічного інституту №273. Львів, -1993, с. 44-46.

25. Пістун Є.П., Стасюк І.Д., Теплюх З.М. Методика експериментально-аналітичного визначення витратних характеристик // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ“ЛП” №291, -1995, с. 40-44.

26. Теплюх З.М., Парнета О.З. Робоча рідина плівкового витратоміра // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ"ЛП" №378, -1999, с. 73-76.

27. Пістун Є.П., Теплюх З.М., Друль Я.Г., Ділай І.В. Лінійні подільники тиску та їх використання в контрольно-вимірювальній техніці // Контрольно-вимірювальна техніка / Міжвідомчий науково-технічний збірник, вип. 50, Львів: Світ, 1993, с. 45-48.

28. Брилинский Р.Б., Теплюх З.Н. Применение газов-заменителей для градуировки газодинамических анализаторов // Теплотехнические системы и устройства / Вестник Львовского политехн. института №227, Львов: Вища школа, 1988, с.8-9.

29. Теплюх З.М., Парнета О.З. Похибки визначення каліброваного обєму газу в бюретці плівкового витратоміра // Теплоенергетика. Інженерія довкілля. Автоматизація / Вісник НУ“ЛП” №432, Львів: Вид-во НУ“ЛП”, -2001, с. 121-125.

30. А.с. 731354 СССР, М. Кл.2 G01N 11/00. Магнитный анализатор / Д. Ю. Мочернюк, Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх. - №2665916/18-25; Заявл. 20.09.78; Опубл. 30.04.80, Бюл. №16.

31. А.с. 748241 СССР, М. Кл.2 G01N 31/00. Устройство для определения интенсивности протекания непрерывных химических процессов / Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх, А. Л. Колойденко, Ю. Д. Амоль. - №2616290/23-26; Заявл. 15.05.78; Опубл. 15.07.80, Бюл.№26.

32. А.с. 1108349 СССР, МКИ4 G01N 11/00. Газодинамическое устройство для измерения физико-химических параметров газовых смесей / Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх, В. А. Иватив. - №3434650/18-24; Заявл. 5.05.82; Опубл. 15.08.84, Бюл.№30.

33. А.с. 1223084 СССР, МКИ4 G01N 11/00. Газоанализатор / Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх, В. А. Иватив. - №3719499/24-25; Заявл. 3.04.84; Опубл. 7.04.86, Бюл.№13.

34. А.с. 1415061 СССР, МКИ4 G01В 13/10. Пневматический способ измерения среднего диаметра капиллярных трубок / Е. П. Пистун, И. Д. Стасюк, З. Н. Теплюх. - №3739767/25-28; Заявл. 15.05.84; Опубл. 7.08.88, Бюл.№29.

35. А.с. №1575786 СССР, МКИ5 G06G 5/00. Устройство для проверки дросселей / Е.П. Пистун, З. Н. Теплюх, И.Д. Стасюк - №3932987/24-24; Заявл. 17.07.85; ДСП.

36. А.с. №1651202 СССР, МКИ5 G01N 30/00. Газоанализатор с системой пробоподготовки / З. Н. Теплюх, И.С. Балинский - №4375760/26; Заявл. 08.02. 88; Опубл. 23.05.91, Бюл.№19.

37. А.с. 1732236 СССР, МКИ5 G01N 11/00. Устройство для поверки газоанализаторов / Г. А. Морговский, Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх, Я. Л. Санкин. - №3591741/25; Заявл. 6.02.83; Опубл. 7.05.92, Бюл. № 17.

38. А.с. 1747969 СССР, МКИ5 G05L 27/00. Устройство для автоматической поверки пневматических измерительных преобразователей перепада давления / Е. П. Пистун, З. Н. Теплюх, Я. Г. Друль. - №4775290/10; Заявл. 27.12.89; Опубл. 15.07.92, Бюл. №26.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.