Модернізація верстата

; ;

; (5.94)

де - дисперсія, яка характеризує помилку у визначені параметру оптимізації:

; ; (5.95) . (5.96)



Якщо , то приймаємо припущення статистичного значення коефіцієнтів регресії.

Адекватність моделі визначаємо по критерію Фішера [16]

, (5.97)

де - дисперсія неадекватності,

, (5.98)

- число коефіцієнтів регресії у моделі після перевірки їх значимість по критерію Стьюдента;

- кількість паралельних вимірів;

- розраховане значення параметру оптимізації по отриманому рівнянню регресії (математичної моделі).

Якщо , то приймається припущення адекватного опису результатів вимірів одержаним рівнянням регресії (математичною моделлю).

Після одержання математичної моделі виконуємо ії аналіз з метою оцінки екстремальних результатів досліджень шляхом рішення системи частних проізводних по кожному з досліджених факторів.

Висновок. Вірогідність дослідження проведена за допомогою математичних методів статистики, що дозволило значно скоротити обсяги вимірів і одержати достовірні дані.

Установлено рівні їхнього варіювання, складені співвідношення для кодування факторів, розроблена рототабельна матриця моделювання, розроблені і проаналізовані співвідношення для розрахунку коефіцієнтів регресії, адекватність моделі оцінена за критерієм Фисшера, перевірка коефіцієнтів регресії на значимість зроблена за критерієм Стьюдента.

Теоретичні дослідження вістового гідростатичного підп'ятника

Друга частина проведеної роботи присвячена дослідженню гідростатичного підп'ятника

Ціль цих досліджень - визначити вісьове зусилля, що може розвивати ГС підп'ятник.

На першому етапі цієї роботи проводилися теоретичні дослідження з трьох розрахункових схем.

1 - теоретична схема,

2 - це апроксимація епюри тиску яка описується трьома параболами у декартовой системі координат

3 - це апроксимація епюри тиску яка описується трьома параболами в полярній системі координат

Отримано співвідношення для розрахунку осьових зусиль по указаним розрахункових схемах.

Для ідеального гідростатичного підп'ятника епюра тиску може бути представлена у вигляді прямокутника рисунок 5.16.

Рисунок 5.16 - Епюра тиску ідеального гідростатичного підп'ятника



Вісьова сила

, (5.99)

де . (5.100)

, (5.101)

позначимо (5.102)

тоді вісьова сила

, (5.103)

де F - площа епюри

Для реального гідростатичного підп'ятника у Декартові системі координат епюра має бути представлена, як сума систем трьох рівнянь рисунок 5.17

Рисунок 5.17 - Епюра тиску реального гідростатичного підп'ятника

Епюра описується системою рівнянь:

(5.104)

Площа епюри:

(5.105)

F=F1+F2+F3

Обчислюємо інтеграл:

(5.106)

(5.107)

(5.108)

Тоді площа епюри

(5.109)

Вісьова сила

тоді

(5.110)

Випадок другий, коли епюра має вигляд, як сума систем двох рівнянь рисунок 5.18

Рисунок 5.18 - Епюра тиску гідростатичного підп'ятника з явним екстремумом

Епюра описується системою рівнянь:

(5.111)

(5.112)

(5.113)

(5.114)

Площа епюри:

(5.115)

Вісьова сила

тоді

(5.116)

Розрахунок вістової сили у гідростатичному п підп'ятнику в полярній системі координат

Епюра має вид рисунок 5.19 і може бути описана системою трьох рівнянь

Рисунок 5.19 - Епюра тиску реального гідростатичного підп'ятника у полярній системі координат



(5.117)

Площа епюри:

(5.118)

Вістова сила:

(5.119)

Гідравлічна схема лабораторного стенда для випробування гідростатичного підп'ятника

Для перевірки результатів теоретичних досліджень гідростатичного підп'ятника була розроблена гідравлічна схема яка включає в себе: манометри годинникового типу для проведення замірів, насос для нагнітання змащувальної рідини, фільтр для очистки змащувальної рідини після промивки системи. Гідравлічна схема зображена на рисунку 5.20.

Висновок. За результатами критичного огляду літературних, проектних і патентних матеріалів обґрунтована й обрана раціональна конструкція гідростатичного підшипника.

Отримано безрозмірні комплекси (критерії подоби) основних конструктивних і технологічних параметрів гідростатичних опор шпиндельних вузлів, чисельні значення яких будуть отримані в ході обробки даних експериментальних досліджень.

Розроблено конструкцію повнорозмірної експериментальної установки, що дозволяє робити виміри переміщення переднього кінця обертового шпинделя, установленого на гідростатичних опорах під навантаженням.

Розроблено методику експериментальних досліджень, заснована на математичних методах планування екстремальних експериментів, що дозволяє оцінити вірогідність отриманих даних.



6. Безпека життєдіяльності

6.1 Засоби індивідуального захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Спецодяг: чоловічий костюм для захисту від нетоксичних речовин і забруднень ГОСТ 12.4.086-80, жіночий костюм для захисту від нетоксичних речовин і забруднень ГОСТ 12.4.085-80.

Спецвзуття: чоботи від механічних впливів ГОСТ12.4.072-79.

Засоби захисту очей: захисні окуляри тип ПРО - відкриті захисні ГОСТ 12.4.003-80.

Засоби захисту органів слуху: вкладиші ГОСТ 12.4.051-79.

Дерматологічні засоби: захист від ЗОР ГОСТ 12.4.068-79.

6.2 Евакуація людей із приміщень та будівель

Дільниця має ступінь вогнестійкості Д. Цех розташований в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої ІІІб. Один центральний повздовжній проїзд шириною 4,5м та поперечні проходи шириною 1,5м з обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграють роль евакуацій виходів.

Відповідно до СНиП 2.09.02-85 максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об'ємі дільниці цеху 5000м3 становить 130м. В нашому випадку ця вимога виконується.

Визначаємо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормова кількість людей на 1м ширини такого виходу становить 180осіб.

У нашому випадку ширина воріт, яка рівна ширині проїзду і становить 4,5м відповідає вимозі СНиП 2.09.02-85.

Визначаємо розрахунковий час евакуації з механічного врахувавши, що найбільшим він буде для людей, які працюють на найвіддаленіших робочих місцях.

Визначаємо щільність потоку людей у проході та в проїзді цеху за формулою:

(6.1)

осіб/хв.

де N - число осіб на даному відрізку шляху;

f - середня площа горизонтальної проекції людини (дорослого в літньому чи зимовому одязі);

l - довжина даного відрізку шляху;

д - ширина даного відрізку шляху.

Скориставшись одержаними значеннями визначаємо швидкість потоку людей в проході (х1=40м/хв.) та проїзді цеху (х2=47м/хв.)

Значення t1, t2:

(6.2)

(6.3)

хв

хв



7. Економічна частина

7.1 Вихідні данні

Головним завданням економічного розділу є виконання техніко-економічних розрахунків ефективності виконання модернізації верстата та розширення його технологічних характеристик.

Під час модернізації було викинуто один вал та декилька зубчастих коліс Все це приводе до зменшення штучно-калькуляційного часу на виконання операції.

1) тип верстата, що модернізується 6Б444;

2) потужність електродвигуна базового верстату (Nбаз=7,52кВт);

3) гуртова ціна верстату 85000грн;

4) рівень кваліфікації робітників, які залучаються до робіт з модернізації v розряду;

5) номенклатура деталей, які обробляються на базовому верстаті: корпусні, матриця і пуансон;

6) ціна інструментів, які використовуються під час експлуатації верстата: фреза кінцева;

7) ціна 1кг матеріалу з якого випускається базова деталь 17,3грн;

8) ціна 1кг відходів основного матеріалу 0,50грн;

9) штучно-калькуляційний час виготовлення деталі на базовому верстаті на одну операцію ТШТ.О=0,41год; сумарний час обробки деталі ТШТ.К=0,75год

10) штучно-калькуляційний час виготовлення деталі на модернізованому верстаті на одну операцію ТШТ.О=0,31год; сумарний час обробки деталі ТШТ.К=0,5год

11) партія виготовлення деталей 1000шт;



7.2 Ввизначення тривалості робот з модернізації верстата та кількості робітників

Тривалість робіт з модернізації верстатів (ТМ) визначається, виходячи з показника частки трудозатрат на модернізацію під час проведення капітального ремонту( трудомісткості робіт з модернізації, нормо-год.) за формулою:

ТМ =(7.1)

де tрм -трудомісткість робіт з модернізації верстата, нормо-год.;

Трудомісткість складається з таких операцій:

1) підгонка деталей та зборка вузла приводу головного руху 320хв;

2) підгонка деталей та зборка вузла приводу подач 100хв;

3) підгонка деталей та зборка вузла системи охолодження 80хв;

4) загальна зборка верстата, обкатка, випробування під навантаженням та здача ВТК 360хв;

tрм=280+100+90+450=920хв=15,3год

Ч - число робітників-виконавців;

Квн=1,2-коефіцієнт виконання норм виробітку;

Фр =155 -плануємий фонд робочого часу робітника за місяць, год.

Число робітників-виконавців можна визначити за формулою [20]:

Ч=(7.2)

Ч==1,19

Так як модернізація верстата потребує точного виконання, то приймаю Ч=2.

ТМ ==0,041міс

7.3 Визначення капітальних затрат з модернізації

Капітальні затрати з модернізації (Км) можна визначити за таким виразом[20]:

Км=ВПР+ВДВ+ВЗП+ВН(7.3)

де ВПР -витрати на придбання необхідних матеріалів і комплектуючих деталей, грн.;

В витрати на придбання необхідних матеріалів і комплектуючих деталей входять:

1) витрати на придбання 2 муфт вартістю 35грн за штуку Цм=2Ч35=70грн;

5) витрати на придбання 2 гідростатичних підшипників 85грн за штуку Цп=2Ч85=170грн;

ЦГ= Цп+ Цм(7.4)

ЦГ =70+170=240грн

ВДВ - витрати на деталі які використовуються під час модернізації і виробляються в цехах власного підприємства, грн.;

ВЗП -витрати на оплату праці робітників-налагоджувальників, слюсарів, які виконують роботи з модернізації обладнання, грн.;

ВП=240грн(7.5)

Витрати на заробітну плату ВЗП робітників-почасовиків, зайнятих під час модернізації, розраховується таким чином:

Фонд тарифної заробітної плати почасових робітників, грн.

ФТ = ЧЧFЕФ ЧСТj(7.6)

де Ч -чисельність робітників, чол.;

FЕФ -ефективний фонд часу роботи робітника, який зайнятий модернізацією обладнання, год.;

FЕФ = ТМЧФр(7.7)

де Фр =155 -плануємий фонд робочого часу робітника за місяць, год.

FЕФ =0,041Ч155=6,35год

СТj =1,149 грн/год-погодинна тарифна ставка слюсаря-почасовика v-го разряду.

ФТ =2Ч6,36Ч1,149=14,6грн/год

У данному розрахунку доплата за роботу в вечірній час приймається у розмірі 20% від фонду тарифної заробітної плати.

ФД= ФТЧ0,2=14,6Ч0,2=2,92грн/год(7.8)

Оплата преміальних здійснюється у розмірі 40% від фонду тарифної заробітної плати.

ФП= ФТЧ0,4=14,6Ч0,4=5,8 грн/год(7.9)

ВЗП=ФТ+ФД+ФП=14,6+2,92+5,84=23,36 грн/год(7.10)

Накладні витрати (ВН) можна розрахувати у розмірі 120% від фонду тарифної заробітної плати слюсарів-почасовиків.

ВН=ФТх1,2(7.11)

ВН=14,6Ч1,2=17,52грн/год

Км=17,52+23,36+240=280,88грн

7.4 Визначення технологічної собівартості операції

Технологічну собівартість операції (СТО) з обробки деталі, що виконується на заданому верстаті за базовим та новим (після модернізації) варіантами, можна розрахувати таким чином, грн./дет.:

СТО =(НЗВ+НЗН+НСЕ+НДМ+НРІ+НАО+НПЛ+НВМ)хТШТ.К(7.12)

де НЗВ ,НЗН ,НСЕ ,НДМ ,НРІ ,НАО ,НПЛ ,НВМ -нормативи витрат грн./год., відповідно: на заробітну плату (основну і додаткову) верстатника, з відрахуванням на заробітну плату (основну і додаткову); налагоджувальника з відрахуваннями; на силову електроенергію; допоміжні матеріали; на різальний інструмент; на амортизацію обладнання; на площу; на вимірювальний інструмент.

ТШТ.К -норма часу виконання операції, год.

Норматив витрат на заробітну плату верстатника НЗВ визначається:

НЗВ =СГВЧКСЧКДЗ(7.13)

де СГВ =1.262-годинна тарифна ставка верстатника v розряду для базового верстату,

СГВ =1,122-годинна тарифна ставка верстатника III розряду для модернізованого верстату грн./год.

КДЗ =1,8 коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату верстатника для сучасних умов виробництва;

КС =1,375 коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування;

для базового верстату

НЗВ =1,262Ч1,375Ч1,8=3,12грн/год

для модернізованого верстату

НЗВ =1,122Ч1,375Ч1,8=2,78грн/год

Норматив витрат на оплату праці налагоджувальника для базового та модернізованого верстатів:

НЗН =СГНЧКСЧКДЗ Ч(1/вН)(7.14)

де СГН=1.527 годинна тарифна ставка налагоджувальника VІ розряду, грн./год.(додаток1);

вН=4-число одиниць обладнання, які обслуговуються одним налагоджувальником.

НЗН =1,527Ч1,375Ч1,8Ч(1/4)=0,94грн/год

Норматив витрат на силову електроенергію

НСЕ=((NyЧKNЧKврдвЧКодЧКщ)/з) ЧВел.ен(7.15)

де Ny=7,5кВт потужність електродвигуна, кВт;

KN=0,6-середній коефіцієнт завантаження електродвигуна за потужністю;

Kврдв=0,8- середній коефіцієнт завантаження електродвигуна;

Код=0,8- середній коефіцієнт одночасної роботи обладнання;

з=1,1-коефіцієнт, що враховує використання двигуна;

Кщ-коефіцієнт, що враховує утрату електроенергії в мережі підприємства, для металорізальних верстатів Кщ=1,06;

Вел.ен=0,23-вартість 1 кВт год. електроенергії, грн.;

НСЕ=((7,5Ч0,6Ч0,8Ч0,8Ч1,06)/1,1)Ч0,23=0,63грн/год

Норматив витрат на різальний інструмент:



НРІ=(7.16)

де Ві-ціна інструмента фреза кінцева 273 грн

Квт=1,1-коефіцієнт випадкової втрати для різця токарного підрізного та токарного прохідного, для розточувального 1,08;

Тст=1,5-стійкість інструментів, год.;

Кпер-кількість переточувань 7

n=1- кількість інструментів, шт.

Фреза кінцева для базового верстату:

НРІ==10,72грн/год

для модернізованого верстату:

НРІ==8,11 грн/год

Сумарні витрати на різальний інструмент для базового верстату:

УНРІ=10,72 /год

Сумарні витрати на різальний інструмент для модернізованого верстату:

УНРІ=8,11грн/год

Норматив витрат на вимірювальний інструмент для базового та модернізованого верстатів:

НВМ=(7.17)

де Сім-сума затрат на амортизацію і ремонт комплекту універсальних вимірювальних інструментів, що приходяться на 1 рік роботи верстату, грн.;

FД=4015-дійсний річний фонд часу роботи верстату, год.;

КТВ-коефіцієнт, що враховує тип виробництва (для серійного виробництва КТВ=0,9);

Кзч=0,7-коефіцієнт завантаження верстату за часом;

Сім визначається за формулою:

Сім=гвмd Сімd Кn(7.18)

де гвмd- частка часу використання вимірювального інструменту d-го типорозміру в загальному часі роботи обладнання (додаток 3);

гвмd=0,15-для мікрометра;

гвмd=0,05-для глибиноміра мікрометричного;

m=1-кількість типорозмірів вимірювального інструменту, що використовується на даному верстаті;

Квмd-кількість вимірювальних інструментів даного типорозміру в комплекті для одного верстату(Квмd=1-для мікрометра; Квмd=1-для глибиноміра мікрометричного);

Сімd-затрати на амортизацію і ремонт одиниці універсального вимірювального інструменту d-го типорозміру, що приходиться на один рік його роботи, грн.;

Кn=0,6-коефіцієнт, що враховує типорозмір верстату;

Величина Сімd розраховується за формулою:

Сімd= (7.19)

де Цімd-ціна вимірювального інструменту d-го типу середніх розмірів, грн. (Цімd=84,7грн/од-для мікрометра; Цімd=112,7грн/од-для глибиноміра мікрометричного) (додаток4);

Ктв-коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати з інструменту;

Тпівd-строк погашення на інструмент(Тпівd=3 - для мікрометра, Тпівd=3 - для глибиноміра мікрометричного),роки;

Рімd-кількість відновлюваних ремонтів вимірювального інструменту d-го типу середніх розмірів за період його служби(експлуатації) (Рімd=0 - для мікрометра, Рімd=10 - глибиноміра мікрометричного);

Срімd-затрати на один ремонт(Срімd=7,49 - для мікрометра, Срімd=7,49- глибиноміра мікрометричного), грн.;

Zімd-кількість перевірок вимірювального інструменту впродовж строку його служби(Zімd=12 - для мікрометра, Zімd=6 - для глибиноміра мікрометричного);

Спімd-вартість однієї перевірки(Спімd=2,42- для мікрометра, Спімd=4,69- для глибиноміра мікрометричного), грн.;

Кут-коефіцієнт, що враховує втрату вимірювального інструменту(Кут=1,01 - для лімікрометра, Кут=1,00 для глибиноміра мікрометричного);

Ктв-коефіцієнт, який складає(за середніми заводськими даними) 1,02;

для мікрометра:

Сімd==64,3грн

для глибиноміра мікрометричного:

Сімd==72,64грн

для ьікромутра:

Сім=0,15 1 64,3 0,6=5,78грн

для глибиноміра мікрометричного:

Сім=0,05 1 72,64 0,6=6,05грн

для мікрометра:

НВМ==0,001грн/год

для глибиноміра мікрометричного:

НВМ==0,001грн/год

Сумарні витрати на вимірювальний інструмент складають:

НВМ=0,001+0,001=0,002 грн/год

Норматив витрат на амортизацію обладнання:

Нао=(7.20)

де Вбо-балансова вартість верстата, грн.;

На-норма амортизації (24%);

FД=4015-дійсний річний фонд часу роботи верстату, год.;

Кзо=0,85-коефіцієнт завантаження обладнання;

Балансова вартість верстата визначається за формулою:

Вбо=ЦгЧ (1+бт+бм)(7.21)

де Цг=85000-гуртова ціна верстата, грн.;

бт=0,04; бм=0,05-відповідно коефіцієнти, які враховують транспортно-заготівельні витрати та витрати на монтаж;

Вбо=85000Ч(1+0,04+0,05)=92650грн

Під час модернізації були вилучені такі деталі:

зубчаті колеса 9шт вартістю 19,55грн за шт. Цк=9х19,55=176,85грн

вали 1шт вартістю 9,44грн за шт. Цв=13грн;

підшипники 2шт вартістю 40грн за шт.Цп=80грн;

Сумарна вартість вилучених деталей:

Ц=Цк+Цв+Цп(7.22)

УЦ=176,85+80+13=269,85грн

Балансова вартість верстата з врахуванням вилучених деталей:

Вб=Вбо-Ц(7.23)

Вб=92650-269,85=92424грн

Балансова вартість модернізованого верстата:

Вбо=Вб+ВП(7.24)

Вбо=92424+261,6=92685,6грн

Норматив витрат на амортизацію базового верстата:

Нао==5,20грн/год

Норматив витрат на амортизацію модернізованого верстата:

Нао==6,51грн/год

Норматив витрат на площу

Нпл=(7.25)

де S=12,545-площа, що займає верстат, м2;

Кf=2,5-коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі (на проходи, проїзди, службові та побутові приміщення) з розрахунку на одиницю обладнання (додаток 5);

Зв.пр=109,2-річні затрати, пов'язані з використанням 1м2 виробничого приміщення для базового та модернізованого верстатів, грн. (додаток6);

Нпл==0,79грн/год

Норматив вартості основного матеріалу Ном визначається за формулою для базового та модернізованого верстатів:

Ном=(7.26)

де Цз=1,13, Цв=0,8-відповідно ціна заготовки та відходів, грн./кг;

Мз=3,452,Цв=0,112-відповідно маса заготовки і відходів, кг;

Для базового верстата: Ном==5,09грн/год

Для модернізованого: Ном==7,64грн/год

Норматив витрат на допоміжні матеріали Ндм визначається з розрахунку 4% від нормативу вартості основного матеріалу Ном для базового та модернізованого верстатів:

Ндм=0,04ЧНом(7.27)

Ндм=0,04Ч137,25=5,49грн/год

Технологічна собівартість операції з обробки деталі, що виконується на базовому верстаті:

СТО=(3,12+5,09+5,49+0,94+0,63+0,002+0,79+5,20)Ч0,75=17,9грн

Технологічна собівартість операції з обробки деталі, що виконується на модернізованому верстаті:

СТО=(2,78+8,11+6,51+5,49+0,94+0,63+0,002+7,64)Ч0,5=16,05грн

7.5 Розрахунок річної економії від зниження поточних витрат та загального економічного ефекту отриманого в наслідок модернізації

Річна технологічна собівартість, грн., дорівнює:



Стр=СТОЧЧр(7.28)

де СТО- технологічна собівартість виконання операції з обробки деталі, грн.;

Чр-річний обсяг деталей, шт.;

Річна технологічна собівартість операції з обробки деталі, що виконується на базовому верстаті:

Стр=17,9Ч1000=17900грн

Річна технологічна собівартість операції з обробки деталі, що виконується на модернізованому верстаті:

Стр=16,05Ч1000=16050грн

Передбачувана річна економія від зниження витрат становитиме, грн.:

Екр =(СТОб-СТОн)ЧЧр(7.29)

СТОб, СТОн - технологічна собівартість відповідно базового та нового варіантів виконання операції з обробки деталі, грн.;

Екр=(17900-16050)=1850грн

Передбачуваний річний ефект від упровадження нового варіанта технології внаслідок модернізації верстата визначається, грн.:

Ер=Екр-ЄЧКм(7.30)

де Км-додаткові капітальні вкладення, пов'язані з модернізацією верстата, грн.;

Є=0,15-коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Ер=1850-0,15Ч280,88=1807,9грн

Строк окупності додаткових капітальних витрат, роки



Ток===0,15роки(7.31)

Прийнятий строк капітальних витрат на модернізацію технологічних прцесів-2...3роки, так як Ток?Тжц (0,15<7), то модернізацію проводити доцільно.

де Тжц=7-термін життєвого циклу верстата, роки



Література

1. Авторское свидетельство СССР №402433., кл. В 23 С5/26. Инструментальная бабка / Автор М.И. Старков, А.М. Колпаков.

В.Н. Садовский. Заяв. 4605190/08 / 05.11.84. Опубликовано 07.02.91. Бюл. №5.

2. Каталог на станок REX фирмы Шисс-ФРОРИП. ФРГ Металлорежущий станок / Авторы: С.К. Чупыра, В.А. Бармашов, В.Н. Коробейник. Заяв. 3857848/25-08 / 18.02.85. Опубликовано 07.04.86. Бюл. №13.

3. Авторское свидетельство СССР №1177080., кл. В 23 С1/16. Устройство для обработки фасонных изделий / Авторы: Г.А. Налян, Ю.В. Арутюнян, Л.И. Густин. Заяв. 4117006/25-08 / 05.11.84. Опубликовано 07.06.89. Бюл. №5.

4. Авторское свидетельство СССР. Способ фрезерования резьбы и устройство для его осуществления / Авторы: М.П. Мернерт. Заяв. 3921843/31-08 / 03.07.85. Опубликовано 30.03.87. Бюл. №12.

5. Авторское свидетельство СССР №984714., кл. В 23 С1/00. Фрезерный станок / Авторы: П.А. Ратомский, В.М. Шафранович. Заяв. 3715151/25-08 / 13.02.84 Опубликовано 23.04.86 Бюл. №15.

6. Авторское свидетельство СССР №791468., кл. В 23 С1/04. Фрезерный станок / Автор: Д.Д. Блинов, В.В. Клюев, И.К. Субботин Заяв. 2705827/25-08 / 04.01.79. Опубликовано 30.12.80. Бюл. №48.

7. Фельдман С.Я. Новая гамма вертикально-фрезерных станков.-Станки и инструмент. 1992. №2. с.9…11.

8. Кочергин А.И. Конструирование и расчёт металлорежущих станков и станочных комплексов - Минск: «Высшшая школа», 1991.-382с.

9. Модульное оборудование для гибких производственных систем механической обработки: Справочник/ Р.Э. Сафраган, Г.А. Кривов, В.Н. Титаренко и др.; под ред.канд.техн.наук Р.Э. Сафрагана.- К.: „Тэхника”, 1989. - 175с. Кривой Рог, 1998 -5с.

10. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу: „Конструювання та іспит металорізальних верстатів” для студентів V-го курсу спеціальності 709203. Укладач: доц., к.т.н. Аралкін А.С. - Кривий Ріг, 2003. -11с.

11. Методические указания к практическим занятиям, курсовому и дипломному проектированию по дисциплине: «Металлообрабатывающее оборудование» для студентов специальностей 7090203 и 709202 - Расчёт на прочность цилиндрических зубчатых колёс. Составитель: проф. Марутов В.А.,

12. Гузенков П.Г. Краткий справочник к расчётам деталей машин - М.: «Высшая школа», 1968. - 312с.

13. Проектирование металлорежущих станков и станочных систем: справочник-Учебник в 3-х томах / Под ред. А.С. Проникова. - М.: Изд-во МВТУ им. Н.Э. Баумана: Машиностроение, 1995-96.

14. 2.Кузнецов Ю.Н. Станки с ЧПУ и станочные комплексы. Ч.II. Учеб. пособие - К. - Тернополь. ООО“ЗМОК”, 2000. - 343 с.

15. Проектирование металлорежущих станков и станочных систем: Справочник-Учебник в 3-х томах /Под ред. А.С. Проникова. - М.: Изд-во МВТУ им. Н.Э. Баумана: Машиностроение, 1995.

16. Балута А.М., Деркач Н.И., Калиниченко В.Ф., Чуб В.Ф. Применение математических методов планирования экспериментов при разработке рудных месторождений К.: Наукова думка, 1973.- 161 с.

Размещено на Allbest.ru

...