Проектування овочесховища місткістю 250 тон

[14.12]

- Компресорно-конденсаторний агрегат -1

,

- повітроохолоджувачі - 4 шт.

,

.

.

Таблиця 14.2

Фонд заробітної плати підприємства.

Посада	Кількість співробітників	Ставка, грн/міс	Річна з/п, грн
Директор	1	5000	60000
Економіст	1	2500	30000
Машиніст	1	2200	26400
Слюсар-ремонтник	1	1800	21600
Вантажник	2	1400	16800
Охоронець	2	1350	16200
Прибиральниця	1	1250	15000
?		186000

Витрати на амортизацію розраховуються, базуючись на вартості обладнання і будівлі та встановлених норм амортизації за формулою:

[14.13]

де , - норма амортизаційних відрахувань відповідно для обладнання і будівлі, % (приймаємо відповідно 15% та 5%);

, - вартість відповідного обладнання і будівлі, грн.

.

Витрати на поточний ремонт можна визначити окремим розрахунком або прийняти 5% від вартості обладнання та 2% від вартості будівлі:

[14.14]

.

Інші цехові витрати приймаємо у розмірі 10% від суми експлуатаційних витрат.

Витрати на експлуатацію холодильної системи складають:

[14.15]

.

Таблиця 14.3

Складаємо структуру собівартості виробництва холоду

Стаття витрат	Сума, грн.
Матеріали та вода
Електроенергія
Заробітна плата з нарахуванням
Амортизація та цехові витрати
Витрати на поточний ремонт
Невраховані витрати
Всього

Собівартість холоду визначається за формулою:

, [14.16]

де - річні експлуатаційні витрати;

- річна холодопродуктивність холодильної установки, МДж.

.

Розрахунок екогомічного ефекту та маркетинговий аналіз.

Передбачається отримання прибутку фруктосховищем від продажу товару, що заходиться на зберіганні.

Величину економічного ефекту в данному випадку можна розрахувати за формулою:

, [14.17]

де: Ц_р - ціна продажу товару, грн/т; приймаємо продажу товару Ц_р =3500 грн/т;

Ц_з - закупівельна ціна, грн/т; приймаємо закупівельна ціна Ц_з = 500 грн/т;

- річний товарообіг холодильника, т;

- сумарні витрати холодильного виробництва;

г - коефіцієнт урахування втрат продукції; г = 5%

к_п - коефіцієнт врахування зменшення прибутку в залежності від

величини податку на прибуток, к_п = 0,7.

П=4500·250·(1-0,05)·2-(350·250+)·0,7=1704958 грн

Економічна ефективність (рентабельність) капітальних вкладень:

Е=П/К [14.18]

Е=1704958/4150839=0,41

Термін окупності капітальних вкладень:

Т=К/П [14.19]

Т=4150839/1704958=2,4 років

Вважається, що створення холодильника економічно доцільне, коли:

- коефіцієнт економічної ефективності Е > 0,15;

- термін окупності капітальних вкладень Т < 6,5 років.

Основні технічні та економічні показники, визначені в проекті зводимо в таблицю 14.4.

Таблиця 14.4

Підсумкова таблиця техніко-економічних показників.

Показники, одиниця виміру
Місткість одноразового зберігання, т	250
Холодопродуктивність, кВт	72
Кількість компресорно-конденсаторних агрегатів, шт	2
Встановлена електрична потужність, кВт	32
Кількість обслуговуючого персоналу, людей	9
Собівартість 1 МДж холоду, грн	0,66
Капітальні вкладення, грн	4150839
Експлуатаційні витрати, грн
Річний прибуток, грн	1704958
Термін окупності капітальних вкладень, років	2,4
Рентабельність, %	0,41

Висновок: За результатами розрахунків проведенних в даному розділі термін окупності капітальних вкладень дорівнює 2,4 роки, а рентабельність проекту 0,41, що є в межах норми. Це означає, даний проект доцільно будувати.



15. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Тема: Захист робітників і службовців об'єкта господарської діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

Екологічна обстановка у світі останніми роками погіршилась і вважається несприятливою. Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі: лісові пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, виверження вулканів, урагани, смерчі, снігові й пилові бурі та інші стихійні лиха, аварії і катастрофи на підприємствах і транспорті, що супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів і об'єктів господарювання, у тому числі й у сільському господарстві, а часто забрудненням і зараженням довкілля.

Щорічно в нашій країні виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, що призводить до загибелі багатьох людей і значних матеріальних збитків.

У зв'язку з частими стихійними лихами, аваріями і катастрофами, зростанням їх кількості в багатьох регіонах України обстановка вважається дуже складною. Така ситуація є постійною серйозною загрозою для населення, зокрема кожній людині, суспільству, навколишньому середовищу, а в цілому і стабільності економіки держави.

Масштаби, характер руйнувань і кількість постраждалих людей залежать від типу, масштабу і місця аварії, катастрофи або стихійного лиха, від швидкості розвитку надзвичайної ситуації, особливостей регіону, об'єктів господарювання і населених пунктів, що опинилися в районі надзвичайної ситуації. Таку ситуацію можна порівняти з воєнними діями. Для проведення рятувальних робіт потрібне залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а несподіваний розвиток подій скорочує час на підготовку і проведення таких заходів.

Зниження масштабів людських втрат та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади, всіх органів управління цивільної оборони, управління всіх рівнів, спеціалістів і населення.

Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 року №1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій». Метою класифікації надзвичайних ситуацій є створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні.

Надзвичайні ситуації за походженням поділяють на такі:

- надзвичайні ситуації природного характеру;

- небезпечні природні явища;

- надзвичайні ситуації техногенного характеру;

- потенційно небезпечні об'єкти;

- аварії;

- катастрофи.

Виходячи з характеру походження події, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:

- надзвичайні ситуації соціально - політичного характеру;

- надзвичайні ситуації воєного характеру.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначаються чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

1. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня;

2. Надзвичайна ситуація регіонального рівня;

3. Надзвичайна ситуація місцевого рівня;

4. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня.

Крім того, класифікація природних і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена і за такими ознаками, як загальна причина виникнення, вид, наслідки, термін та масштаби прояву.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

- надзвичайне техногенне навантаження території;

- значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

- погіршення матеріально - технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

- незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

- недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

- низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру це - система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів для запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямована на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.

Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на Конституції України, Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» та інших нормативно-правових актах.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них;

- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів управління у цій сфері, сил та засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я і довкілля;

- надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

- особистої відповідальності й піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях;

- відповідальності посадових осіб у межах своїх повноважень, за дотримання вимог цього Закону;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій;

- максимально можливого ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них.

У питаннях захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру громадяни України мають право на:

- отримання інформації про надзвичайні ситуації, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

- забезпечення та використання засобів коллективного та індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

- звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

- відшкодування збитків, згідно із Законом, заподіяних їхньому здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій;

- компенсацію за роботу в зонах надзвичайних ситуацій;

- соціально-психологічну підготовку та медичну допомогу;

- інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України.

Для забезпечення реалізації державної політики захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них, яка складається з територіальних і функціональних підсистем.

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.

Захист населення - це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних заходів - уникнути або максимально зменшити ураження населення.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та сповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

З метою захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту, які передбачають: під час розроблення генеральних планів забудови території врахування можливих проявів небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності; створення комплексної схеми захисту населення від небезпечних природних процесів; розроблення і здійснення об'єктних планів запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення; реалізацію заходів санітарної охорони території.

Для запобігання ураження населення або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я населення шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист населення передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування заражених працівників і службовців, товару, своєчасну локалізацію зони біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики; запровадження та дотримання на холодильнику держрезервів протиепідемічного режиму; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.

Радіаційний та хімічний захист населення передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення працівників і службовців засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення знезаражування.

Заходи радіаційного і хімічного захисту забезпечуються: завчасним накопиченням і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю; терміновим впровадженням засобів, способів і методів виявлення та оцінювання масштабів і наслідків аварії; підготовкою об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та сповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Сповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

- завчасного створення, підтримання в постійній готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах підвищеної небезпеки;

- централізованого використання систем зв'язку.

Сповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну обстановку - одне з важливих завдань цивільного захисту. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Основу системи оповіщення населення у надзвичайних ситуаціях утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіоповідомлення, а також спеціальні засоби.

Відповідальними за організацію оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування про становище є органи управління цивільного захисту.

Сигнали про надзвичайний стан передаються за допомогою радіотрансляційного вузла, гудків, сирен транспорту, дзвонів.

Для своєчасного попередження населення використовуються сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал «Увага всім!» повідомляє населення про надзвичайну обстановку. Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал. Після отримання інформації працівники і службовці повинні виконувати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі.

«Аварія на атомній електростанції». Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних речовин продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати.

«Аварія на хімічно небезпечному об'єкті». Повідомляється місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря. Дається інформація про поведінку працівників і службовців. Залежно від обставин: залишатися на робочих місцях чи залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів управління цивільного захисту.

«Землетрус». Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Населення попереджаються про необхідність взяти необхідний одяг, документи, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

«Штормове попередження». Подається інформація для працівників і службовців про посилення вітру. Населення має зачинити вікна, двері та, по можливості, перейти в підвали.

Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.

«Повітряна тривога». Населення попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст: «Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!». Одночасно сигнал дублюється сиренами, гудками підприємства і транспорту. Тривалість сигналу 2 - 3 хвилини.

При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і всі працівники і службовці укриваються в захисних спорудах. Якщо через технологічний процес неможливо зупинити виробництво, залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди.

Сигнал «Відбій повітряної тривоги». Через радіотрансляційну мережу передається текст: «Увага! Увага! Відбій повітряної тривоги!» За цим сигналом працівники і службовці залишають захисні споруди і повертаються на свої робочі місця.

Сигнал «Радіаційна небезпека» подається в тому випадку, якщо в напрямку підприємства рухається радіоактивна хмара, що утворилася від ядерного вибуху.

Почувши цей сигнал, працівники і службовці повинні з індивідуальної аптечки АІ-2 прийняти 6 таблеток радіозахисного препарату №1 із гнізда 4, надіти респіратор, протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз і направитися у сховище або ПРУ.

Сигнал «Хімічна тривога» подається в разі загрози або безпосереднього виявлення хімічного або бактеріального нападу. При цьому сигналі працівники і службовці мають прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку препарату проти отруєння фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5 таблеток протибактеріального препарату №1 із гнізда 5, швидко надіти протигаз, а за необхідності - і засоби захисту шкіри.

При застосуванні противником біологічної зброї працівникам і службовцям холодильника держрезервів буде подана інформація про наступні дії.

Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасності і правильності поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільного захисту.

Висновки:

Своєчасне оповіщення про надзвичайну ситуацію та застосування швидких мір з ліквідації НС призводять до зберігання життів населення, тому добре організоване та сплановане оповіщення грає важливу роль.



ЛІТЕРАТУРА

1. Явнель Б.К. "Курсовое и дипломное проектирование холодильных установок и систем кондиционирования воздуха" Москва 1989.

2. Мнацаканов Г.К. "Основи проектування холодльників", Одеса 2004.

3. Курилев, Герасимов "Примеры и расчети холодильных установок."

4. Погорєлов А.І. "Тепломасообмін, основи теорії і розрахунку",Львів 2006.

5. Лагутін А.Ю. "Апарати холодильних установок. " Одеса 2003..

6. Н.Н. Кошкин "Тепловые и конструктивные расчеты холодильных машин" Л.: Машиностроение, 1976-464с.

7. Данилова "Сборник задач по процессам теплообмена в пищевой и

8. холодильной промышленности."

9. Чумак И.Г. "Холодильные установки проектирование.", Одесса 2007.

10. С.Н. Богданов, О.П. Иванов, А.В. Куприянова "Холодильная техника. Свойства веществ. Справочник. " Л.: Машиностроение, 1976 і 1985.

11. Н.Н. Кошкин "Тепловые и конструктивные расчеты холодильных машин" Л.: Машиностроение, 1976-464с.

12. И.А. Самойлов, В.Г. Игнатьев "Охрана труда при обслуживании холодильных установок. " М.: Агропромиздат, 1989.

13. "Методические указания по расчету экономической эффективности строительства, реконструкции холодильных предприятий в курсовом и дипломном проектировании. ", ОГАХ, 1999.

14. Атаманюк В.Г. "Гражданская оборона".

15. И.А. Самойлов, В.Г. Игнатьев "Охрана труда при обслуживании холодильных установок. " М.: Агропромиздат, 1989.

16. И.П. Усюкин, "Техника низких температур", Москва.

17. Інтернет сайт: www.bitzer.ru.

18. Інтернет сайт: www.copeland.su.

Размещено на Allbest.ru

...