Впровадження реконструкції лінії та впровадження нового виду хліба на ТзОВ "Ковельському хлібокомбінаті"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Кафедра економіки та підприємництва

Бізнес-план

на тему:

Впровадження реконструкції лінії та впровадження нового виду хліба на ТзОВ "Ковельському хлібокомбінаті"

Луцьк 2015

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика підприємства та перспектив його розвитку

1.1 Назва, юридичний статус, адреса, реквізити підприємства

1.2 Обґрунтування організаційно-правової форми

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за останні три роки

2. Характеристика продукції та ринків збуту

2.1 Опис продукції та структури її випуску, перспективи їх зміни

2.2 Оцінка впливу зовнішніх факторів на ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат"

2.3 Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі

3. Аналіз конкурентного середовища

3.1 Характеристика конкурентного середовища

3.2 Порівняльний аналіз ринкових стратегій найближчих конкурентів

4. План маркетингу

4.1 Стратегія маркетингу, цілі та завдання маркетингової діяльності

4.2 Структура каналів товароруху

4.3 Реклама та засоби просування товару. Бюджет реклами

5. Виробничий план

5.1 Опис виробничого процесу та технології виробництва

5.2 Аналіз забезпечення підприємства ресурсами для виробництва продукції

5.3 Календарний графік виконання робіт

5.4 Планування витрат на виробництво продукції. Собівартість продукції

6. Організаційний план

6.1 Характеристика власників бізнесу та команди менеджерів

6.2 Планування персоналу

6.3 Стимулювання та оплата праці

7. Оцінка ризиків та страхування

7.1 Визначення можливих ризиків

7.2 Концепція управління ризиками

8. Фінансовий план

8.1 Визначення та обґрунтування потреби в фінансових ресурсах. Програма інвестиційних вкладень

8.2 План прибутків і збитків. Прогноз обсягів продажу продукції

8.3 Вплив проекту на основні показники діяльності підприємства станом на перший рік впровадження проекту

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Одним з найважливіших напрямків в хлібопекарській промисловості є збільшення потужності підприємств шляхом реконструкції старих заводів і оснащення їх новою сучасною технікою. В даний час в даній галузі існує безліч проблем, центральною з яких є підвищення ефективності.

Для підвищення ефективності і перш за все зростання продуктивності праці відіграє зниження технологічних втрат сировини і нормування споживання електроенергії, інтенсивні методи господарювання нерозривно пов'язані з ефективним використанням виробничих ресурсів, впровадженням ресурсозберігаючих технологій.

На величину електроспоживання впливає низка протилежних факторів. З одного боку в результаті вдосконалення технологічних процесів і обладнання, зниження втрат, використання вторинних енергоресурсів та інших заходів норми витрати електроенергії повинні неухильно знижуватися. З іншого боку, зростання електроозброєність праці, механізація та автоматизація виробництва, витіснення ручної праці і покращення його умов неминуче ведуть до зростання енергоспоживання. Таким чином, раціональне використання енергоресурсів необов'язково виражається в зниженні витрат енергоспоживання, хоча зараз ще є можливість збереження тенденції до його зниження в цілому по промисловості. Важливо, щоб фактичні статті витрат енергоресурсів були дійсно виправданими.

Іншою важливою проблемою хлібопекарської галузі є підвищення якості хлібобулочних виробів. Якість продукції хлібопекарського виробництва безпосередньо пов'язано з якістю сільськогосподарської продукції - зерна. За останні роки якість зерна, його смакові характеристики, харчова цінність невпинно погіршувалися. Це в першу чергу пов'язано зі зниженням рівня культури обробітку землі, що зумовлено браком техніки, добрив, хороших фахівців і багато чого іншого. У ситуації, що склалася інженерно-технічному персоналу конкретних харчових підприємств доводиться шукати оптимальні варіанти обробки різноманітного за якістю сировини. Це в першу чергу пов'язане з реконструкцією і модернізацією існуючого обладнання. економічний прибуток продаж

Пропонуємо провести реконструкцію лінії виробництва формового хліба на ділянці тістоприготування, модернізацію дільника-укладальника тестових заготівель Ш 32-ХДУ та тістомішальної машини І8-ХТА-12 на "Ковельському хлібокомбінаті".

Метою реконструкції та модернізації є підвищення якості продукції, економія технологічної сировини (борошна), розширення асортименту продукції, що випускається, ліквідація простоїв виробництва.

В бізнес-плані поставлено завдання реконструкції лінії, яка полягає в розробці конструктивної схеми тістоприготувального агрегату, на якому можна застосовувати як опарний, так і безопарний способи приготування тіста, модернізації дільника-укладальника Ш 32-ХДУ, зокрема, конструкції нагнітаючого шнека і механізму регулювання маси тістових заготовок.

В результаті реконструкції та модернізації відбудеться підвищення якості продукції, економія технологічної сировини (борошна), розширення асортименту продукції, що випускається, ліквідація простоїв виробництва.

В результаті спостерігатиметься економія поточних витрат при реалізації складе 325,35 тис. грн. на рік, чиста теперішня вартість становить 59255 грн., дисконтований і недисконтований період окупності - 5,02 і 3,78 відповідно, рентабельність коштів - 1,15, а внутрішня норма прибутковості - 18%.

1. Загальна характеристика підприємства та перспектив його розвитку

1.1 Назва, юридичний статус, адреса, реквізити підприємства

Приватне акціонерне товариство "Ковельській хлібокомбінат" створене з метою задоволення потреб підприємств, установ, організацій та населення у хлібобулочних товарах та послугах з високими споживчими якостями та технічним рівнем, отримання прибутку на законних засадах. Розробка основних техніко-економічних показників діяльності підприємства відображає загальну характеристику підприємства та рівень і ефективність планових рішень. Система техніко - економічних показників ТОВ "Ковельській хлібокомбінат" включає групу показників які характеризують рівень затрат та обсяги виробництва; групу показників які характеризують рівень прибутку, використовування ресурсів і групу показників які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Генеральний директор ТОВ "Ковельського хлібокомбінату" є Смітюх Iван Євдокимович. Підприємство розташоване за адресою: 45005, Волинська обл., м. Ковель, пров. 2 Ватутіна, 6.

ТОВ "Ковельській хлібокомбінат" належить до харчової промисловості і спеціалізується на виробництві хлібо-булочних продуктів.

Підприємство має розвинуту інфраструктуру інженерних комунікацій, надійне забезпечення електроенергією, теплом, водою, під'їзними автодорогами.

Метою діяльності підприємства є об'єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та одержання прибутку.

Предметом діяльності товариства є:

- перероблення та консервування овочiв та фруктiв, не вiднесене до iнших групувань,

- виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв,

- виробництво сухарiв, печива, пирогiв i тiстечок тривалого зберiгання,

- виробництво макаронних виробiв,

- виробництво мiнеральних вод та iнших безалкогольних напоїв.

За видом економічної діяльності - хлібо-булочна харчова промисловість.

За сферою виробництва - виробниче.

За галузями виробництва - хлібо-булочне-виробництво.

За масштабами виробництва - підприємство серійного виробництва.

За рівнем спеціалізації - спеціалізоване.

Потужність виробництва та широкий асортимент продукції, який розраховано на найрізноманітніші смаки споживачів, вимагає безперервної роботи та вдосконалення технологій.

1.2 Обґрунтування організаційно-правової форми

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) "Ковельського хлібокомбіната" є збори учасників. Вони збираються учасниками товариства або призначеними ними представниками. Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру їх часток у статутному фонді. Особливістю є те, що в ТОВ збори учасників товариства обирають голову товариства, а також те, що на зборах вирішуються специфічні питання, що стосуються тільки ТОВ. До таких питань належать:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства.

Однією з важливих характерних рис управління в є те, що тут вимагається одностайність щодо прийняття важливих для ТОВ питань. Так, з питань визначення планів підприємства та затвердження його звітів, внесення змін до статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства потрібна одностайність у вищому органі - на зборах. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У ТзОВ у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі викласти щодо цього свою думку. Протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення

Організаційна структура ТзОВ "Ковельського хлібокомбіната" (рис.1.1) є досить великою і розгалуженою. Організаційна структура має безпосередній вплив на реалізацію стратегії підприємства, його взаємодію із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення поставлених завдань.

Рис. 1.1. Організаційна структура ТзОВ "Ковельського хлібокомбіната.

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за останні три роки

Розробка основних техніко-економічних показників діяльності підприємства відображає загальну характеристику підприємства та рівень і ефективність планових рішень. Система техніко - економічних показників ТзОВ "Агропродторг" включає групу показників які характеризують рівень затрат та обсяги виробництва; групу показників які характеризують рівень прибутку, використовування ресурсів і групу показників які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Таблиця 1.1 Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Показники	Од. виміру	Фактичне значення	Відхилення, %
		2012 рік	2013 рік	2014 рік	2013/2012	2014/2013
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	41642	38567	42878,4	-7,7	11,18
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	34702	32139	35732	-7,4	11,18
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	тис. грн.	27856	26255	29870	-5,75	13,77
Середньооблікова чисельність персоналу	чол.	251	239	237	-4,8	-0,84
Середньомісячна заробітна плата	грн.	2766	2585	2589,83	-6,5	0,19
Продуктивність праці	грн.	138,25	161,36	150	-14,3	-7,04
Матеріальні витрати	тис. грн	20442	19652	23706	-3,9	20,63
Матеріаломісткість продукції	грн.	0,49	0,51	0,67	3,8	31,37
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	тис. грн.	510	824	6340	61,6	669,42
Кредиторська заборгованість	тис. грн.	8764	9622	19402	9,8	101,64
Чистий прибуток (збиток)	тис. грн.	378	71	326	432,4	359,15

Оцінку потенціалу та діяльності даного підприємства визначають основні його техніко-економічні показники, окремі з яких за 2014 рік погіршились. Зокрема, у 2014 році зросла у порівнянні з 2013 роком чиста виручка зросла на 11,8% від реалізації товарів, робіт, послуг, так само і чистий дохід зріс. Собівартість реалізованої продукції зросла у 2013 році на 13,77%, а у 2013 впала на 5,75%. Середньооблікова чисельність персоналу у 2014 році зменшилася, як і у 2013 році. Супроводжуючий показник заробітної плати у 2013 році зменшився на 6,5%, а у 2014 зріс на 0,19. Спотерігаємо негативну тенденцію до зниження по основних показниках. Зниження продуктивності на на 14,3 та 7,04% у 2013, 2014 роках. Дебіторська та кредиторська заборгованість зростає на підприємстві. Ріст дебіторської заборгованості у 2013 році сягнув 61,6%, що є не дуже позитивним явищем, так як ці гроші могли використовуватися в новому виробничому циклі. За 2013 рік зменшився валовий прибуток на 14% у порівнянні з 2012 роком. Основна причина складного фінансового становища підприємства - негативна економічна ситуація в країні, спричинена світовою фінансовою кризою, що зумовило звуження споживчого попиту як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

2. Характеристика продукції та ринків збуту

2.1 Опис продукції та структури її випуску, перспективи їх зміни

Хліб - продукт, випечений з тіста, яке приготовлене згідно з відповідними рецептами і технологічними режимами.

Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється нажитній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання - фермовий і подовий; від рецептури - простий і поліпшений.

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. Поверхня хліба з сіяного борошна, як правило, гладенька, з оббивного - шорстка, з наколеннями або без них; колір від світло-коричневого (сіяного) до темно-коричневого (оббивного). Вологість хліба коливається в межах 43--53%, пористість - від 45 до 60%, кислотність - від 7 до 13°. Хліб з нижчих сортів борошна характеризується вищою вологістю і кислотністю і меншою пористістю. Дещо меншу вологість і пористість мають подові види хліба.

В рецептуру поліпшених видів житнього хліба входить солод, патока, молочна сироватка, прянощі. Найбільш поширеними різновидами поліпшеного житнього хліба є такі: житній, житній заварний обдирний і оббивний, Московський, Шахтарський.

Хліб житній виготовляють з обдирного борошна. В рецептуру входять патока та молочна суха сироватка. Випікають його фермовим і подовим способами. Хліб житній заварний готують з обдирного або оббивного борошна і солоду у співвідношенні 95 до 5. В його рецептуру входить також кмин. Хліб випікають фермовим способом. Вироби мають темний колір м'якушки і скоринки. Це пояснюється тим, що приблизно 10% всієї кількості борошна заварюють водою, температура якої досягає 95--97° С. Поверхня хліба з наколеннями або без них, обсипана кмином або анісом. Хліб має приємний запах і солодкуватий смак. Для приготування Московського хліба використовують житнє оббивне борошно і житній солод у співвідношенні 93 до 7, патоку, кмин. Тісто для цього хліба готують заварним способом. Спосіб випікання хліба - фермовий. Вироби мають темний колір. Особливо темною є скоринка. Заварний спосіб приготування тіста і прянощі надають хлібу характерного запаху, солодкуватого смаку. Хліб Шахтарський належить до українського національного хліба. Його виготовляють з борошна житнього обдирного. В рецептуру входять патока, цукор, коріандр, гвоздика. Спосіб випікання - подовий.

Вологість поліпшених назв хліба від 43 до 53%, кислотність - 7--13°, пористість - 50--58%.

Хліб з житньо-пшеничного борошна. У ньому переважає житнє борошно. За рецептурою поділяється на простий і покращений.

Найбільш поширеним простим житньо-пшеничним хлібом є хліб з оббивного борошна. Для його приготування використовують борошно житнє оббивне і пшеничне оббивне у співвідношені 60 : 40. Хліб Дарницький виготовляють з суміші борошна житнього обдирного і пшеничного 1-го сорту в співвідношенні 60 : 40.

До поліпшених видів хліба з житньо-пшеничного борошна належать такі: Бородінський, заварний житньо-пшеничний, хліб з кмином, хліб Любительський, Делікатесний, Петльований, Тернопільський та ін.

Хліб Бородінський виготовляють з борошна житнього оббивного, пшеничного 2-го сорту і житнього солоду у свіввідношенні 80 : 15 : 5. В рецептуру входять також цукор, патока, коріандр, кмин або аніс. Тісто готують заварним способом. Колір м'якушки і скоринки Бородінського хліба темно-коричневий. Випікають хліб спочатку при високій температурі: тістова заготовка при цьому обсмажується. Потім температуру випікання знижують. Після випікання скоринку хліба змазують крохмальним клейстером, який надає їй блиску. Поверхню обсипають відповідними прянощами. Хліб має характерний аромат, приємний кисло-солодкуватий смак, добре зберігається, довго не черствіє. Заварний житньо-пшеничний хліб відрізняється від простого житньо-пшеничного хліба приємним солодкуватим смаком і характерним запахом. Основною сировиною для його виготовлення є борошно оббивне житнє і пшеничне (55 : 40). Частину борошна (5%) заміняють на житній солод. Хліб випікають фермовим способом. Житній хліб з кмином виготовляють з борошна житнього обдирного і пшеничного 1 -го сорту у співвідношенні 60 : 40. Характерною особливістю цього хліба є те, що в його рецептуру входить багато кмину (1%) і ячмінний солод (0,5%). Хліб Любительський має складну рецептуру. Його виготовляють із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного 2-го сорту у співвідношенні 80 : 15. Частину борошна (5%) замінюють житнім солодом. У рецептуру входить цукор, патока, коріандр, кмин або аніс. Поверхня хліба шорстка, посилана відповідними прянощами. Хліб Делікатесний готують із суміші борошна житнього сіяного і пшеничного вищого сорту у співвідношенні 85 :10. Частину борошна (5%) заміняють на житній солод. Збагачують хліб патокою (5 кг) і кмином. Поверхня шорстка з наколеннями. Хліб Петльований печуть з борошна житнього сіяного і пшеничного вищого сорту (80 : 20). В рецептуру хліба входить цукор. Хліб Тернопільський виготовляють з борошна житнього сіяного і пшеничного 1-го сорту у співвідношенні 50 : 50. В тісто додають кмин.

Хліб з пшенично-житнього борошна має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найбільш поширений оббивний, а з поліпшених - оббивний заварний.

Пшенично-житній оббивний простий хліб виготовляють із суміші оббивного борошна пшеничного і житнього (70 : ЗО). Пшенично-житній оббивний заварний хліб виготовляють з борошна пшеничного оббивного і житнього оббивного (70 : 25). Частину житнього оббивного борошна (5%) заміняють на житній солод. Цим і відрізняється рецептура заварного житньо-пшеничного оббивного хліба від простого хліба. Він має темну м'якушку і темну глянцеву поверхню.

Хліб з житнього і пшеничного борошна різних співвідношень. За рецептурою хліб з такого борошна буває простим і поліпшеним. До простого хліба належить хліб Український, Український новий, а до покращеного --Слов'янський.

Хліб Український виготовляють з борошна житнього обдирного і пшеничного оббивного у співвідношенні 20 : 80; ЗО : 70; 40 : 60; 50 : 50; 60 : 40; 70 : 30; 80 : 20. Співвідношення цих видів і сортів борошна залежить від хлібопекарських властивостей борошна і звичок людей окремих районів. У північних районах України люди віддають перевагу хлібу з підвищеною кислотністю. Кислотність хліба зростає із збільшенням у рецептурі кількості житнього борошна. Український новий хліб виробляють із борошна житнього обдирного і пшеничного 2-го сорту. Співвідношення цього борошна може становити 80 : 20; 60 : 40; 50 : 50 і 40 : 60. Слов'янський хліб продукують з борошна житнього обдирного і пшеничного 2-го сорту у співвідношенні 15 : 85 і ЗО : 70. В рецептуру входить патока.

Хліб з пшеничного борошна. Асортимент цього хліба широкий. Залежно від рецептури він поділяється на простий, поліпшений і здобний. (Здобні назви хліба розглядаються в розділі "Здобні хлібобулочні вироби").

Простий пшеничний хліб виготовляють з пшеничного борошна оббивного, вищого, 1-го і 2-го сортів. До простого пшеничного хліба належать: хліб з оббивного борошна, з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів, паляниця Українська, арнаут Київський, хліб білий з борошна 1-го і 2-го сортів та ін.

Хліб пшеничний простий з оббивного борошна, з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів випікають формовим і подовим способами. Паляниця Українська має великий попит в Україні. Її виготовляють з борошна вищого, 1-го і 2-го сортів. Для приготування тіста використовують підвищену кількість дріжджів (2 кг пресованих; для простого пшеничного хліба - 1 кг). Випікають подовим способом. Форма виробів кругла, з боковим надрізом на 3/4 окружності, з трохи піднятим і чітко вираженим козирком. Арнаут Київський є виробом з пшеничного борошна 2-го сорту. Його випікають подовим способом. Форма арнаута кругла з двома-трьома злипами, поверхня борошниста. Хліб пшеничний білий випікають з борошна 1-го і 2-го сортів. Для приготування тіста беруть підвищену кількість пресованих дріжджів (1,5 кг). Цей хліб відрізняється від звичайного пшеничного меншим вмістом солі, більш високими пористістю та енергетичною цінністю. Вологість пшеничного простого хліба складає 43--48%, кислотність - 3--6°, пористість - 65--70%. З пониженням сорту борошна вологість і кислотність хліба збільшується, а пористість, навпаки, знижується.

Асортимент поліпшеного пшеничного хліба більш широкий, ніж простого. Для виготовлення такого хліба використовують усі сорти пшеничного борошна, за винятком оббивного. До поліпшених виробів пшеничного хліба належать хліб Молочний, Ситний з ізюмом, калачі Київські, хліб Домашній, Закарпатський, Селянський, булка Селянська, хліб білий з борошна вищого сорту та ін.

Хліб Молочний виготовляють з пшеничного борошна вищого сорту. В рецептуру хліба входять цукор, маргарин і сухе знежирене молоко. Хліб випікають подовим способом. Поверхня гладенька з наколеннями або косими надрізами. Хліб Ситний з ізюмом виготовляють з борошна вищого сорту. В рецептуру входять ізюм, цукор і маргарин. Поверхня гладенька з наколеннями або без них і косими надрізами. На поверхні є вкраплення ізюму, який додають у тісто. Смак хліба солодкуватий, властивий хлібу з ізюмом. Калачі Київські виготовляють з пшеничного борошна вищого і 1-го сортів. Вироби випікають подовим способом. Вони сплетені з п'яти джгутів. Поверхня виробів глянцева; у виробах вищого сорту змащена яйцем, 1-го сорту - посипана маком. Хліб Домашній готують з борошна 1-го сорту. В рецептуру входять цукор і молоко незбиране. Форма хліба кругла або довгасто-овальна. Поверхня гладенька з наколеннями. Хліб Закарпатський виготовляють з борошна 1-го і 2-го сортів з додаванням невеликої кількості цукру (1 кг). Випікають вироби подовим способом, форма їх кругла або довгасто-овальна з тупими кінцями. Хліб Селянський--національний виріб України. Його виготовляють з борошна 1-го сорту. Збагачують хліб цукром, соняшниковою олією, молочною натуральною сироваткою.

2.2 Оцінка впливу зовнішніх факторів на ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат"

Дослідження інвестиційних можливостей мають поверховий характер і для розробки певних інвестиційних проектів необхідно проводити функціональні (допоміжні) дослідження для забезпечення якісного попереднього техніко-економічного обґрунтування. На цьому етапі ми проводимо опрацювання даних макросередовища.

В діяльності ТзОВ "Ковельського хлібокомбіната" з кожним роком все активніше відбувається розширення та розвиток технологічної бази, зростають виробничі потужності, періодично відбувається модернізація підрозділів підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища підприємства дозволяє оцінити вплив соціальних, економічних, політичних, технологічних, ринкових факторів, які впливають на розвиток підприємства в цілому.

Політична ситуація в країні досить хитка. Незрозуміло, якого характеру набудуть останні події, тому необхідно враховувати нестабільність даного становище, яке може понести за собою негативні економічні наслідки.

В процесі розвитку економіки України, значного розвитку на фоні промислового виробництва зазнали виробничі підприємства. Виходячи з того, що діяльність підприємство здійснює у певному соціумі, то соціальні фактори є досить важливі: рівень народжуваності, освідченості, зайнятості та інші. В нашому регіоні проблеми з трудовими ресурсами немає.

Зростання темпів росту доходів населення говорить про збільшення його платоспроможності, а отже про можливість зростання купівельної спроможності населення.

Устаткування не несе ніяких відходів, зменшує використання хімічних сполук, зменшує використання води у 2 рази.

Аналіз макросередовища проекту.

Всі названі фактори зовнішнього середовища знаходяться у тісному взаємозвязку. Це означає, що зміна одного із них впливає на зміну інших складових. Тому, не слід забувати, що процеси які відбуваються у зовнішньому середовищі досить складні, містять багато суперечностей і потребують уважного та систематичного вивчення з подальшим їх врахуванням при веденні власного бізнесу.

Показники економічного та соціального стану України подамо в табл. 2.1. Таблиця 2.1

Показники економічного та соціального стану України

Показники макросередовища	Минулий період	Якісний вплив
	2012	2013	2014
1. ВВП, млрд.грн.	1094,607	1314,000	1317,000	+
2.ВВП на душу населення, грн.	23648,0	28851,5	30928,6	+
3.Виробництво товарів народного споживання, млн.грн.	-	-	-	-
3.Інвестиції в основний капітал, млн.грн.	171091,9	238276,8	263855,3	+
4.Капітальні вкладення на душу населення, грн.	1969,00442	2668,9752	4040,7776	+
5.Роздрібний товарооборотмлн.грн.	94332	129952	178233	+
6.Фінансові результати підприємств та організацій	64371	76253	121435	+
7.Питома вага збиткових підприємств, %	34,2	30,9	28,9	-
8.Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.	806,19	1041,44	1351	+
9. Індекс споживчих цін, %	110,3	111,6	116,6	+
10. Індекс цін виробників,%	116,7	109,6	119,5	+
11.Рівень безробіття, %	3,1	2,7	2,3	-
12.Сальдо, млн. дол.	671	-3068	-7876	по тенденції
13.Курс долара США	5,18	5,05	5,05	стабільність

Отже, аналіз динаміки показників розвитку країни свідчить про те, що ВВП протягом трьох останніх років зріс, а його подальше зростання прогнозується і в наступне триріччя. Це відбувається за рахунок збільшення інвестицій в основний капітал та зростання товарообороту. Зростає також заробітна плата протягом 2011-2013 років, що звичайно є позитивним фактором, який істотно вплине на продуктивність праці. Проте враховуючи, останні політичні ситуації неможливо чітко спрогнозувати економічне зростання. Можливо, спостерігатиметься навіть незначна криза. Важливим фактором негативним гальмуючим розвитку України є зростання кількості збиткових підприємств, проте уряд і промислові підприємства планую модернізувати своє виробництво і в наступні декілька років вирішити цю проблему. Внаслідок цього в наступні роки буде простежуватись зменшення цієї кількості. Підтвердженням такої зміни є підвищення загальної суми фінансових результатів підприємств та різних організацій в період 2011-2013 років, прогнозні значення даної зміни є також позитивними.

Всі ці макроекономічні показники і характеристики країни призведуть до очікуваного результату - зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів та збільшення експорту за рахунок позитивних реконструкції підприємств.

Проте внутрішня політична нестабільність країни, розпорошеність влади, відсутність чіткої системи управління призвело до підвищення рівня інфляції, що зростає досить високими галопуючими темпами, що в майбутньому призведе до зниження інвестиційної привабливості країни.

Аналіз мікросередовища проекту. ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" одне із найбільших підприємств Волинської області, яке має великі обсяги виробництва і збуту продукції як у межах країни так і за кордон.

Задля аналізу конкурентів необхідно чітко окреслити ринок на якому працює підприємство і визначити цільовий сегмент на який орієнтується підприємство. В ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" існує безліч конкурентів як по всій Україні, так і у Волинській області. Щодо конкурентів, то ціни на їх продукцію є середніми порівняно з іншими світовими лідерами. Цей сегмент дуже насичений, але щороку в нього намагаються увійти кілька нових підприємств. Просуваючись на ринок з оновленою продукцією підприємство ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" використовує стратегію захоплення. Це означає, що початкова ціна буде меншою ніж у конкурентів. Це пояснюється бажанням проникнути на ринок, завоювати споживачів, створити попит на продукцію і створити певний вдалий імідж для підприємства серед споживачів і інвесторів. Внаслідок цього завоюється значна частка ринку. В основному нашому підприємстві це є характерне на іноземних ринках.

З метою більш повного аналізу підприємства по відношенню до зовнішнього середовища слід користуватися SWOT - аналізом, який характеризує основні сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози підприємства.

Провівши аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища складемо SWOT-аналіз "Ковельський хлібокомбінат" (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 SWOT-аналіз "Ковельський хлібокомбінат"

Сильні сторони 1. Популярність підприємства. 2. Кваліфікований персонал. 3. Широкий асортимент і висока якість продукції. 4. Комунікативний досвід, хороші ділові зв'язки з постачальниками сировини та матеріалів, та зі збутовими партнерами.	Можливості 1. Зміна структури споживчого попиту. 2. Підтримка з боку муніципальних органів влади за здійсненні значимих місту й області бізнес-проектів. 3. Високі вимоги стандартів якості продукції 4. Оновлення устаткування, програмного забезпечення.
Слабкі сторони 1. Зношеність основних виробничих фондів. 2. Низький рівень мотивації персоналу. 3. Низький рівень запровадження інновацій, нового на ринку.	Загрози 1. Агресивна політика великих від конкурентів і посилення їх позицій над ринком. 2. Фіксування цін з боку держави. 3. Збільшення вартості сировини. 4. Зростання споживчих доходів населення і купівельну спроможність населення.

Отже, за даними таблиці, підприємство може розробляти свій проект і при цьому врахувати свої сильні і слабкі сторони, а також можливості і загрози.

2.3 Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі

Одним із важливих секторів економіки України у формуванні продовольчої безпеки держави й експортного потенціалу країни являється харчова промисловість, яка є складовою АПК України та об'єднує в собі м'ясну, молочну, рибну та харчосмакову галузь. До складу харчосмакової галузі входять цукрова, олійно-жирова, тютюнова, хлібопекарська та інші підгалузі. Економіка галузі має забезпечувати виробництво високоякісних продуктів харчування для населення як основного засобу відтворення життєдіяльності людини [5].

Хлібопекарська галузь грає значну соціальну і стратегічну роль у житті суспільства. У сумарному обсязі продукції всієї харчової промисловості України вона займає одне із провідних місць, а частка хлібопродуктів у раціоні населення України складає 15 %, що підтверджує їхній статус як основного продукту харчування. Традиційно цій галузі приділяється менше уваги, ніж іншим, але будь-які зміни, що відбуваються на ринку хліба і хлібобулочних виробів, моментально впливають на економічне та соціально-політичне життя країни [1].

"Хлібний" ринок України на 99,9 % представлений продукцією вітчизняного виробництва. Однак протягом останнього десятиліття в хлібопекарській галузі зафіксовано спад виробництва [1]. За даними органів статистики в Україні спостерігалося таке стійке зниження обсягів виробництва хліба та хлібобулочних продуктів ще з початку 1990-х років. Такий спад супроводжується також ростом цін при зниженні рентабельності діяльності самих підприємств галузі.

Зменшення споживання хліба стало основною причиною падіння обсягів виробництва хліба. Насамперед, це відбулося внаслідок скорочення населення країни, зниження купівельної спроможності, більш економічного використання хліба і значного збільшення випікання хліба невеликими пекарнями і сільським населенням самостійно, реальні обсяги якого не враховані статистикою.

Найбільші виробничі потужності хлібопекарської галузі зосереджені, як правило, у регіонах найбільшого виробництва борошна, а також у великих промислових центрах і столиці. Так, приблизно 49 % хліба і хлібобулочних виробів, вироблених в Україні, зосереджено в 6 найбільших промислових регіонах. Найбільшу частку у виробництві хлібобулочних виробів займає м. Київ (більше 10 % сукупного обсягу виробництва), а також Донецька (більше 10 %) і Дніпропетровська (більше 10 %) області. Причиною є густота населення зазначених регіонів і більш високий рівень економічного розвитку, а виходить, і платоспроможності попиту. Загалом у хлібопекарській галузі України на сьогоднішній день діє більше 1000 хлібозаводів різної потужності, котрі щодоби виробляють 6,8 тис. т. хліба і хлібобулочних виробів. Асортимент продукції дуже широкий і різноманітний та щорічно оновлюється. Потужності промислових хлібозаводів використовуються на 30-40 %, за винятком хлібозаводів Києва і деяких великих міст - тут заводи працюють на повну потужність. Мова йде про високу конкурентоздатність продукції та її якість. У структурі виробництва 72 % хліба і хлібобулочних виробів випікають промислові хлібозаводи, розташовані в містах і районних центрах. Їх близько 400. Ще 6 % хліба виробляють підприємства колишньої системи "Укркоопспілка". Таких хлібозаводів близько 500. Як правило, це хлібозаводи невеликої потужності та обслуговують сільську зону. 1,5 % хліба припадає на частку підприємства "Укрпродсоюза". І, нарешті, 20 % хліба і хлібобулочних виробів випікають малі пекарні [2].

На сьогодні в хлібопекарській галузі України існує багато проблем, серед яких, по-перше, потребує уточнення статистично-аналітичний діапазон аналізу фінансових результатів роботи хлібопекарської підгалузі харчової промисловості України в контексті часу. Так, за радянських часів загальноприйнятими і загальнодоступним часовим діапазоном вважалась п'ятирічка, але з розвитком в Україні ринкових умов господарювання, які обумовлюють появу приватної форми власності і комерційної таємниці, зазначений часовий діапазон набув тенденції до звуження, насамперед, в академічному секторі економіки, що призвело до появи наукових праць, які базуються лише на порівнянні даних двох останніх років. Але, враховуючи щільний кореляційний зв'язок між результатами роботи сільськогосподарських підприємств і підприємств представників харчової індустрії, вважається за доцільне розширити межі фінансового аналізу хоч би на рік, що дозволить уникнути пастки так званого "невдалого року" [3].

Друга проблема, теж пов'язана із похибкою статистики, стосується наявності невеликих приватних пекарень, частка яких за різними даними коливається в межах 30-35 %. Також супермаркети, розпочавши активний наступ на регіони, запровадили власне випікання хліба та хлібобулочних виробів, що суттєво додає неточностей у статистичних обрахунках.

Третя проблема - моральне та фізичне застаріння хлібопекарського обладнання, на якому здебільшого працюють так звані "спадкові підприємства" - у минулому потужні підприємства з часів СРСР. На думку фахівців галузі, низькі темпи оновлення обладнання на вітчизняних хлібозаводах збережуться і надалі через низьку рентабельність виробництва та відсутність державної підтримки галузі. Також ситуацію із модернізацією ускладнило введення в 2005 році обов'язкової сплати ПДВ на імпорт обладнання, яке вноситься в статутний фонд підприємства. В результаті виникає наступна проблема - потреба у встановленні високої ціни на хліб та хлібобулочні вироби, а це унеможливлює контроль з боку держави за встановленням цін на продукцію масового вжитку - хліб. Адже ціни на нього є об'єктом пильної уваги з боку держави. Однак в основу регулювання необхідно закладати не адміністративний принцип, а економічний. Саме з причин твердого адміністрування хлібопечення України зазнає значних труднощів. Оскільки ціни на сировину ростуть постійно, то це, природно, негативно позначається на фінансовому стані виробників хліба.

На сьогоднішній день практично всі хлібозаводи приватизовані. В основному шляхом перетворення у відкриті та закриті акціонерні товариства. Сьогодні більшість хлібозаводів мають потребу в проведені реконструкції, заміні технологічного устаткування на більш сучасне, енергозберігаюче. Значна частина великого хлібного бізнесу представлена приватними компаніями, у тому числі різними інтеграційними структурами. Адже загальнодержавні тенденції щодо злиття та поглинання компаній притаманні і ринку хлібопекарства. Тут також відбувається формування вертикально інтегрованих структур із замкнутим циклом виробництва - від виробництва борошна до випуску хлібопродуктів. Адже укрупнення і концентрація виробництва дає змогу оптимізувати логістику, збільшити асортимент, підвищити прибутковість і, в такий спосіб, вижити та залишитися гравцем ринку.

Ряд ключових гравців ринку - це колишні регіональні об'єднання ("Київхліб", "Дніпрохліб", "Житомирхліб", "Миколаївхліб", "Кримхліб" та ін.), які зберегли свою виробничу структуру. Серед потужних холдингових компаній варто відзначити ЗАТ "Хліб Києва" - близько 17 % вітчизняного ринку виробництва хлібопродуктів, ЗАТ "Холдинг "ТіС" - 7 %, ВАТ "Концерн Хлібпром" - 6,5 %, Холдинг "Хлібні Інвестиції" - 6 %, ЗАТ "Укрзернопром" - 4,5 %. До складу таких міжрегіональних холдингів входять і хлібопекарські заводи, і борошномельні підприємства, і кондитерські виробництва [3].

Серед інших найбільших об'єднань можна назвати ВАТ "Коровай", що об'єднує підприємства Луганської області. Їхня частка у сумарному виробництві хліба і хлібобулочних виробів, за різними оцінками, складає близько 4 %.

Якщо ж говорити про окремих виробників хліба, то лідерство серед українських хлібокомбінатів вже не перший рік утримує ВАТ "Одеський коровай" - складає близько 3 % хліба і хлібобулочних виробів [4].

З числа новостворених інтеграційних структур найпомітніший столичний холдинг ТОВ "Хлібні інвестиції" (Київ), ВАТ "Хліб" (Луцьк), ВАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат", ВАТ "Бердичівський хлібозавод", ЗАТ "Хлібозавод Олексіївський" (Харків), ДП "Цар Хліб" (Севастополь), ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", ДП "Новоукраїнський КХП" (Кіровоградська область), Білогірський комбінат [1].

На деяких хлібопекарських підприємствах частка майна належить органам місцевої влади, однак впливу вони фактично не мають. Виключенням є ЗАТ "Хліб Києва", створене на основі компаній "Київ млин" і "Київхліб". Київська міськрада, що представляє інтереси територіальної громади столиці України, як внесок у статутний фонд ЗАТ "Хліб Києва" внесла 50 % акцій "Київхліба" і 100 % акцій ЗАТ "Київ млин", натомість отримала в "Хліби Києва" 51 % акцій.

Хліб вважається основним соціально значимим продуктом, тому держава намагається регулювати діяльність галузі хлібопекарства. Одним із інструментів такого регулювання виступають державні та галузеві цільові програми, які повинні забезпечувати гармонійний розвиток галузі за рахунок підтримки діяльності підприємств-виконавців таких програм.

Важливе значення у збалансуванні інтересів суб'єктів ринку належить заходам державного регулювання - економічним та організаційним. До перших відноситься регулювання попиту через підтримання доходів населення і регулювання пропозиції через пільгове оподаткування, кредитування, дотації хлібопекарським підприємствам, фінансування наукових досліджень на ринку хлібобулочних виробів. До організаційних заходів можна віднести сприяння розвитку транспортно-збутової інфраструктури, моніторинг кон'юнктури ринку, її прогнозування та доведення цієї інформації до суб'єктів даного ринку, посилення контролю за якістю товарів, впровадження нових стандартів, контроль за цінами, антимонопольне регулювання діяльності ринкових суб'єктів, створення нормативно-правової бази формування ринку.

Складність ситуації для великих підприємств полягає в тому, що робота великих хлібопекарень жорстко контролюється, у той час, коли малі, а часто й підпільні пекарні, процвітають і в їхню діяльність влада не втручається. Безумовно, якість продукції, що виробляється великим хлібозаводом і підпільною пекарнею, не можна порівняти, та в той же час такі підпільники реалізують продукцію за нижчою ціною. В умовах зниження купівельної спроможності люди часто вибирають їхню продукцію, якість і показники безпечності якої ніхто не контролює. На ринку області нічого не робиться зі створення умов хорошої добросовісної конкуренції. Ніхто не знає, скільки є виробників хліба, у яких умовах вони працюють, як платять податки, чи дотримуються технології.

Для того, щоб хлібозаводи мали можливість нормально працювати, забезпечувати свою конкурентоспроможність, відновлювати виробничі фонди, вирішувати соціальні питання, влада повинна у відповідності з Конституцією і законами України не втручатися до господарської діяльності хлібозаводів, а забезпечувати можливість працювати при нормі рентабельності, яка є науково обґрунтованою і підтверджена практикою. Тоді підприємства матимуть прибутки і сплачуватимуть на них податки, а це - 25%. Держава може з них залишити собі 10--15%, а решту направити на адресну допомогу малозабезпеченим. Спрацює принцип соціальної справедливості, бо сьогодні хліб купують по одній ціні і бідні пенсіонери, і багаті, а так багаті поділяться з бідними. Для забезпечення умов здорової конкуренції потрібно, щоб всі виробники мали однакові технологічні умови, санітарні норми і забезпечували вимоги технології, сплачували однакові податки.

Основні заходи і шляхи реалізації розвитку хлібопекарської галузі:

- запровадження підтримки на виробництво продовольчого зерна, спрямованої на здійснення посівів сільськогосподарських культур, а саме: високоякісної продовольчої пшениці III класу в обсягах 5 - 6 млн. тонн, жита в обсягах 800-900 тис. тонн і спрямування цього зерна на цілі хлібопечення, а пшениці твердих сортів - для виробництва макаронних виробів в обсязі 180 тис тонн, а також його переробки та збут продовольчого борошна;

- розширення переліку техніки і обладнання, а також внесення до нього сучасного технологічного обладнання, що постачається виробникам хліба і хлібобулочних виробів, у тому числі для мініпекарень, на умовах фінансового лізингу із залученням вітчизняних та іноземних лізингодавців;

- запровадження часткової компенсації вартості кредитів для придбання технологічного та іншого обладнання для виробництва хліба, у тому числі для міні-пекарень.

Організаційні заходи:

- розроблення та впровадження технічних регламентів та стандартів технологічних процесів у хлібопеченні, адаптованих до міжнародних вимог;

- створення інформаційної бази даних про найбільш конкурентоспроможні об'єкти інвестування в хлібопекарській галузі.

Подальшими напрямками досліджень можуть бути опрацювання методики розробки цільових програм на рівні держави, галузі та підприємства; розробка загального переліку показників для аналізу ефективності функціонування підприємства як органічної частини хлібопекарної галузі, та показників результативності цільових програм як механізму державної підтримки галузі, а також дослідження механізмів ціле встановлення та ціле реалізації для балансування інтересів суспільства, підприємств та держави.

3. Аналіз конкурентного середовища

3.1 Характеристика конкурентного середовища

ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" на сучасному етапі та і впродовж багатьох років своєї виробничо-господарської діяльності займає лідируючі позиції у регіоні за кількістю виготовлення червоних та білих соусів, приправ. Проте, водночас, підприємство оточене конкурентами, які теж рухаються вперед і намагаються зайняти лідируючі позиції. Так, як продукція розповсюджується по всій країні, то конкурентів є багато.

Основними конкурентами, які діють в даному регіоні є:

1) ПАТ "Теремно Хліб";

2) ТзОВ "Агропродторг";

3) ТзОВ "Софам";

4) ВАТ "Ковельський хлібокомбінат";

5) ТзОВ "Волинський пекар";

6) ВАТ "Горохівхліб"

Аналіз конкурентів проведемо за допомогою питань - відповідей, що проведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Аналіз конкурентів ТзОВ "Ковельського хлібокомбіната"

Питання	Відповіді
Хто основний конкурент вашого підприємства?	Торговий дім ПАТ "Теремно хліб"
Які методи конкурентної боротьби вони використовують?	поліпшення якості продукції;
	розширення асортименту та коло споживачів;
	впровадження нових товарів зі якісними смаковими характ-ками;
Що відомо про технологію виробництва?	використовують сучасне обладнання та новітні системи технологічних аспектів виробництва.
Які слабкі сторони конкурента?	відсутність іноземних джерел фінансування;
	відсутність можливості виходу на іноземні ринку;
	відсутність сертифікатів якості ISO
Які сильні сторони конкурента?	високий рівень маркетингових заходів;
	досконале вивчення ринку і потреб споживачів;
	високий рівень впровадження нових товарів.

Для того, щоб боротися з конкурентами та забезпечити відповідні конкурентні переваги на ринку, ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" використовує сучасне обладнання та технологію виробництва продукції, дотримується всіх стандартів якості, гігієнічно-санітарних норм виготовлення.

3.2 Порівняльний аналіз ринкових стратегій найближчих конкурентів

Для оцінки конкурентного середовища підприємства виділимо основних конкурентів та проведемо ранжування за основними споживчими властивості. Згідно дослідження, ми зможемо зробити висновок про місцезнаходження нашого підприємства серед інших конкурентів та охарактеризувати стратегію маркетингу підприємства. Відповідно до виставлених балів, також зможемо виявити найближчих конкурентів, проаналізувати переваги їхньої продукції.

Порівняльний аналіз ринкових стратегій зобразимо в таблиці 3.2.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства в галузі складемо таблицю конкурентів з їх споживчими властивостями, та виставимо необхідні бали (0-10).

Таблиця 3.2 Ранжування виробників хлібо-булочних виробів

№ п\п	Виробник хлібних виробів	Споживчі властивості хлібо-булочних виробів та їх ранги
		Ціна(Ц)	Свіжість (Св)	Смакові якості (СЯ)	Асортимент(А)	Корисність (К)	Упаковка (У)
		бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	Ранг
1.	ТзОВ "Софам"	8	1,04	9	1,71	5	2	6	0,48	3	0,36	5	0,4
2.	ТзОВ "Агропродторг"	7	0,91	6	1,14	6	2,4	5	0,4	2	0,24	6	0,48
3.	ПАТ "Нововолинський хлібокомбінат"	3	0,39	5	0,95	8	3,2	6	0,48	1	0,12	3	0,24
4.	ПАТ "Теремно"	5	0,65	3	0,57	5	2	9	0,72	2	0,24	7	0,56
5.	ВАТ "Ковельський хлібокомбінат"	6	0,78	8	1,52	9	3,6	4	0,32	1	0,12	1	0,08
6.	ТзОВ "Волинський пекар"	2	0,26	2	0,38	7	2,8	6	0,48	3	0,36	6	0,48
7.	ВАТ "Горохівхліб"	1	0,13	6	1,14	7	2,8	3	0,24	1	0,12	2	0,16
Вага споживчої властивості	0,13	0,19	0,4	0,08	0,12	0,08

Склавши таблицю, проведемо обчислення та виділимо найбільш конкурентних виробників хлібобулочних виробів та аутсайдерів.

Таблиця 3.3 Матриця визначення конкурентоспроможності одиниці продукції по підприємствах

№ п\п	Вага індикатора	0,13	0,19	0,4	0,08	0,12	0,08	Rangi	KSopia
	Індикатора	Ц	Св	СЯ	А	К	У
	Під-во	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг	бал	ранг
1.	ТзОВ "Софам"	8	1,04	9	1,71	5	2	6	0,48	3	0,36	5	0,4	5,59	0,35
2.	ТзОВ "Агромпродторг"	7	0,91	6	1,14	6	2,4	5	0,4	2	0,24	6	0,48	5,09	0,58
3.	ПАТ "Ковельський хлібокомбінат"	3	0,39	5	0,95	8	3,2	6	0,48	1	0,12	3	0,24	5,14	0,56
4.	ПАТ "Теремно хліб"	5	0,65	3	0,57	5	2	9	0,72	2	0,24	7	0,56	4,18	1
5.	ВАТ "Нововолинський хлібокомбінат"	6	0,78	8	1,52	9	3,6	4	0,32	1	0,12	1	0,08	6,34	0
6.	ВАТ "Берестечківська хлібопекарня"	2	0,26	2	0,38	7	2,8	6	0,48	3	0,36	6	0,48	4,28	0,95
7.	ВАТ "Горохівхліб"	1	0,13	6	1,14	7	2,8	3	0,24	1	0,12	2	0,16	4,43	0,88

З проведених розрахунків бачимо, що лідером являється ПАТ "Теремно хліб", а аутсайдером - ВАТ "Нововолинський хлібокомбінат".

<...