Впровадження реконструкції лінії та впровадження нового виду хліба на ТзОВ "Ковельському хлібокомбінаті"

На нашу думку, в сучасних умовах господарювання для ТзОВ "Ковельського хлібокомбіната" найбільш прийнятними серед загально конкурентних стратегій диференціації. При визначенні умов застосування зазначених стратегій особливу увагу слід приділити механізму формування конкурентних переваг за рахунок їх використання.

Стратегія диференціації процес посилення конкурентоспроможності продукту за рахунок створення додаткових властивостей та спроможностей охопити більший спектр потреб.

Стратегія управління "Ковельського хлібокомбіната" повинна спиратися на наступні положення:

- ціноутворення на підприємстві повинно відповідати якості виробів;

- рекламу і зовнішній вигляд повинен постійно удосконалюватися;

- потенціал технологічного персоналу потрібно підвищити за рахунок залучення до виробництва працівників вищої кваліфікації, покращити технологічний процес, удосконалювати смакові якості продукції, що вплине на якість соусу та підвищить його рейтинг в категорії натуральність, ступінь задоволення споживача.

Основними цілями є:

- Зайняти максимально можливу частку ринку;

- Зростання та можливість найвищого рівня споживання;

- Забезпечення високої якості продукції;

- Знизити рівень негативного впливу на навколишнє середовище.

Для досягнення поставлених цілей потрібно розробити ряд завдань, при ефективному виконанні яких і буде досягнута довгострокова маркетингова стратегія.

Маркетингові можливості фірми - привабливі напрями маркетингової діяльності, за яких підприємство може досягнути конкурентних переваг.

Отже, до головних завдань відносимо наступні:

- Чітко визначаємо резерви зниження собівартості та обсяги виробництва;

- Підвищуємо продуктивність праці на одного працівника через залучення технології;

- Покращує смакові властивості продукції через встановлення установки по пом'якшенню та обробці води;

- Створюємо найкращий продукт;

- Захоплювати якнайбільшу частку ринку, через ефективний маркетинг.

4.2 Структура каналів товароруху

Важливою складовою діяльності підприємства є розробка стратегії збуту та реалізації продукту. Збутова політика здійснюється за допомогою вибору товароруху, транспортного обслуговування збуту продукції та організації продажу продукції.

Під товарорухом розуміють систему, яка забезпечує доставку товарів до місця продажу, в точно визначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупця.

Такою системою є канали розподілу, тобто сукупність фірм або окремих осіб, які виконують посередницькі функції по фізичному переміщенню товарів і займаються передачею власності на конкретний товар під час його руху від виробника до споживача.

ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат" використовує прямі канали збуту. Прямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробників до споживачів без використання незалежних посередників (канали нульового рівня). Якщо конкретніше, то підприємство використовує однорівневу схему збуту. Так, як підприємство збуває продукцію у свої магазини і охоплює невеликий регіон, то недоцільно користуватися послугами інших компаній - посередників.

Збуваючи свій товар за даної схеми, роздрібним торговцем виступають власні магазини, що зменшує витрати на посередницьких послугах і дає можливість чіткого контролю.

4.3 Реклама та засоби просування товару. Бюджет реклами

В сучасних умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. В сучасних умовах все більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу - методи просування товару, під якими розуміють сукупність маркетингових рішень, пов'язаних з комунікативністю.

Основним елементом системи маркетингових комунікацій є реклама - платна не особистісна форма розповсюдження інформації про підприємство та його товар. Реклама для "Ковельського хлібокомбінату" є важливою проте бюджет її обмежений.

Реклама підприємства характеризується 4 властивостями:

- Функціональна. Виділяє ключові характеристики, асоціюється з брендом.

- Соціальна. Пропонує споживачі приєднатися до певної групи, конкурсів, акцій.

- Ментальна. Формує нові цінності в свідомості споживача (смак - якість - сім'я, відпочинок).

- Духовна. Звертає увагу на цінності (сімейні, дружні).

Таблиця 4.1 Бюджет витрат на рекламну діяльність підприємства

Шляхи інформування	Ціна, грн	Кількість в місяць	Вартість за місяць, грн	Вартість за рік
Реклама на телебаченні	-	-	-	-
Реклама по радіо	30	10	300	3600
Реклама в журналах	-	-	-	-
Реклама в (на) транспорті	10	5	50	3000
Реклама в Інтернеті	45	10	450	3400
Сума	-	-	1700	10000
за рік на рекламу витрачається 10000грн.

Отже, бюджет витрат на рекламну діяльність склав 10тис. грн. на рік, обіцяє виправдовувати свої витрати шляхом збільшення попиту на продукцію даного підприємства.

5. Виробничий план

5.1 Опис виробничого процесу та технології виробництва

На "Ковельський хлібокомбінат" впроваджується тісто мішальна машина марки І8-ХТА-12 та встановлюється дільник-укладальник марки Ш 32-ХДУ.

У прийнятій схемі тістоведення на хлібозаводі машина тістомісильна марки І8-ХТА-12 призначена для безперервного замісу тіста. Вона відноситься до однокамерним тістомісильних машинах з двома паралельними місильних валами з Т-образними лопатками, розміщеними в суміжних напівциліндричних камерах так, що лопатки одного вала заходять в простір між лопатями іншого валу.

Ця машина в даний час випускається серійно, і нею комплектуються бункерні тістоприготувальне агрегати.

Основними частинами тістомісильними машинами, представленої в графічній частині є станина з приводом, місильні корито, дозатор борошна, живильник борошна і пульт управління.

Станина являє собою каркас, що складається з верхньої та нижньої рам, чавунної литий боковини і двох стійок. Всередині станини розташований привід, що складається з мотора-редуктора, з'єднаного допомогою втулочно-пальцевої муфти з валом тістомісильної машини, на якому посаджено зубчасте колесо, що приводить в свою чергу інше зубчасте колесо, насаджене на другий вал машини.

Місильних частина складається з місильного корита, закріпленого на станині, (див. ДП-260601-08-2006-ХММ-15.02.000 СБ), власне складається з місильної ємності і двох валів, розташованих усередині. Місильних ємність складається з двох напівциліндричних жолобів, виготовлених з нержавіючої сталі.

З метою підвищення ремонтопридатності машини і можливого регулювання тривалості замісу, місильні лопатки кріпляться до валу з можливістю їх зняття і встановлення необхідного кута розвороту між віссю місильного валу і дотичної до поверхні лопатки. На місильних валах закріплено по одинадцять місильних органів. Лопатки, розташовані на початку місильної ємності, коштують майже перпендикулярно до валу. Це сприяє утриманню рідких інгредієнтів в місці надходження борошна. Надалі кут повороту лопатки змінюється до 30 . Для кращого проштовхування готової опари в розвантажувальний патрубок на одному валу навпроти патрубка знімається одна лопатка, а сусідня на іншому валу виставляється паралельно валу.

Опорами валів є підшипники, винесені за межі корпусу. Торцеві стінки корпусу машини очищаються шкребками, закріпленими на валу. Отвори в торцевих стінках, через які проходить місильний вал, укріплені сальниковим вузлом. На кінцях валів закріплено по одному прямозубих коліс 6, завдяки яким забезпечується обертання валів в різні боки і здійснюється привід.

Усередині місильної ємності є перегородки.

Зверху місильні корито закрито двома кришками з вікнами з органічного скла. Конструкцією передбачена можливість знімання кришки при санітарній очистці. У кришці, розташованої ближче до початку місильної камери, є пази 46Ч 48 мм для підведення рідких компонентів, і отвори діаметром 70 мм для підведення закваски.

На корпусі встановлено дозатор 3 борошна. У центральній частині алюмінієвого корпусу дозатора встановлений обертається турнікет, за допомогою якого здійснюється дозування борошна. Для подачі води та інших рідких компонентів заводська машина укомплектована дозировочной станцією марки ВНІІХП-0-6. Однак на хлібозаводі для цих цілей встановлений дозатор рідких компонентів марки СДМ-4Х, а дозувальна станція демонтована.

Зміна обсягу борошна, що подається турнікетом, залежить від кута повороту храпового колеса за один оборот місильного валу. Кут повороту храпового колеса регулюється за допомогою сектора, жорстко пов'язаного з рукояткою, що виступає під щитком храпового механізму.

Для контрольного відбору борошна в нижній бічній частині корпусу є вікно, яке закривається відкидною кришкою. Конструкція корпусу дозатора передбачає можливість відбору доз з двох сторін, при цьому відкидна кришка встановлюється на бік, зручний для обслуговування.

На дозатор кріпиться живильник борошна, який є резервуаром для запасу борошна перед дозатором. Для підтримки заданого рівня борошна у верхній і нижній частині живильника встановлені датчики рівня, пов'язані з системою транспортування борошна. Щоб уникнути залягання борошна в живильнику встановлено механічний ворошітель.

Управління роботою машини здійснюється з пульта керування.

Тісто місильна машина працює наступним чином. Борошно надходить в живильник. Заповнює його й корпус дозатора. Турнікет дозатора з заповненими борошном кишенями, безперервно повертаючись, подає борошно в передню частину корита. Туди ж одночасно надходять задані дози рідких компонентів.

Ванни з місильних лопатями, розгорнутими в напрямку руху тесту, обертаючись у протилежні сторони, захоплюють суміш борошна з рідкими інгредієнтами, перемішують її, одночасно переміщаючи в напрямку спускного патрубка. За час переміщення відбувається заміс опари до заданої консистенції.

Дільник-укладальник марки Ш 32-ХДУ призначений для розподілу і автоматичної укладання безпосередньо у форми, стаціонарно закріплені на колисках агрегату, тестових заготовок з житньо-пшеничного борошна.

Дільник-укладальник Ш 32-ХДУ відноситься до тісто-розподільних машини зі шнековим нагнітанням тіста і поршневим діленням тестових заготовок в безперервно обертається ділильної голівці. Взагалі машини цього типу відрізняються простою конструкцією і важко піддаються удосконаленню.

Отже, необхідне обладнання та його вартість зведемо в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Перелік обладнання

Найменування, марка	Ціна, тис. грн.
Тістомісильная машина І8-ХТА-12	210
Дозувальна станція СДМ-4Х	145
Живильник тесту шнековий	26
Разом	381

Отже, нам необхідно впровадити 3 одиниці обладнання. Найдорожчою є тістомішальна машина вартістю 210 тис. грн.. Загальна вартість інвестицій спрямованих на закупівлю обладнання становить 381 тис. грн.

5.2 Аналіз забезпечення підприємства ресурсами для виробництва продукції

Для оцінки аналізу забезпеченості підприємства ресурсами для виробництва продукції проведемо аналіз рівня ефективності використання основних фондів в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Аналіз ефективності використання основних фондів

Показники	Роки	Відхилення, 2014/2013
	2013	2014	+, -	%
1. Обсяг випуску продукції, тис. грн.	34089	31743	-2346	-6,88
2. Середньорічна вартість, тис. грн.:
а) основних виробничих фондів	17080,5	15256	-1824,5	-10,7
б) активної частини	14445,0	12418,5	-2026,5	-14,02
3. Питома вага активної частини фондів, %	84,6	81,4	-3,2	-3,7
4. Фондовіддача, тис. грн.:
а) основних виробничих фондів	2,0	2,08	0,08	4
б) активної частини	2,36	2,56	0,2	8,47
5. Фондомісткість, грн.
а) основних виробничих фондів	0,5	0,48	-0,02	-4
б) активної частини	0,43	0,39	-0,04	-9,3

Отже, за даними таблиці можна зробити такі висновки.

Обсяг випуску продукції у 2014 році скоротився на 6,88%, середньорічна вартість основних виробничих фондів зменшилася на 10,7%, середньорічна вартість активної частини, до якої входять машини і обладнання, виробничий інвентар, транспортні засоби у 2014 році зменшилася на 14,02%. Частка активної частини у вартості основних фондів у 2014 році менша, порівняно з попереднім періодом.

Фондовіддача є одним з основних показників ефективності використання основних засобів. Даний показник характеризує величину обсягу продукції в розрахунку на 1 грн. обсягу основних фондів. У 2014 році спостерігається зростання фондовіддачі основних виробничих фондів та активної частини на 4% та 8,47% відповідно.

Фондомісткість представляє собою показник, зворотний показнику фондовіддачі, тобто він показує, на яку суму потрібно придбати основні виробничі фонди підприємству для випуску необхідних обсягів продукції. Даний показник у 2014 році зменшився як у основних виробничих фондів, так і у активної частини відповідно на 4% та 9,3% порівняно з 2013 роком.

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників - узагальнюючих і часткових.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріаломісткість, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції та інші.

Матеріаломісткість продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції. Матеріаловіддача показник обернений матеріаломісткості. Оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів ПрАТ "Ковельського хлібокомбінату" наведено в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Аналіз рівня ефективності використання матеріальних ресурсів

Показники	Роки	Відхилення, 2014/2013
	2012	2013	2014	+, -	%
Собівартість виготовленої продукції, тис. грн.	27856	26255	29870	3615	13,77
Матеріальні витрати за період, тис. грн.	20442	19652	23706	4054	20,63
Матеріаломісткість товарної продукції, грн.	0,74	0,75	0,79	0,04	5,33
Матеріаловіддача, грн.	1,36	1,34	1,26	-0,08	-5,97
Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, %	74	75	79,36	4,36	5,81

Отже, собівартість виготовленої продукції у 2013 році зменшилася, у 2014 році зросла. У 2013 році даний показник зменшився на 5,75% порівняно з 2012 роком, а у 2014 зріс на 13,77% . Матеріальні витрати зросли, у 2013 році становили 19652 тис. грн, а у 2014 - 23706 тис. грн, що на 20,63% більше.

Матеріаломісткість у 2014 році збільшилася на 5,33%, що означає більше використання матеріальних ресурсів у виробництві продукції. Матеріаловіддача відповідно зменшилася на 5,97% у 2014 році.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції зросла на 5,81%. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру втрат виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким. На даному підприємстві продукція є матеріаломісткою.

5.3 Календарний графік виконання робіт

Графік виконання робіт зі здійснення виробничої діяльності складається протягом всього запланованого періоду реалізації підприємницького проекту.

Таблиця 5.4 Графік виконання робіт

Види робіт

Місяці року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Передінвестиційні дослідження

+

+

+

+

+

Закупівля обладнання

+

+

Монтаж обладнання

+

+

Навчання персоналу

+

+

+

+

Реалізація процесу

+

+

+

+

+

+

+

+

За даними таблиці можна зробити такий висновок, що передінвестиційні дослідження будуть здійснюватись в перші 4 місяці розробки проекту. Паралельно з дослідженнями накуповується обладнання. Відразу ж після доставки нового обладнання відбувається його монтаж. Відразу ж має розпочатися навчання персоналу. Починаючи з п'ятого місяця роботи відбувається безпосередня реалізація проекту.

Проаналізуємо витрати на етапах реалізації проекту, що наведені у таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 Програма інвестиційних вкладень ТзОВ "Ковельського хлібокомбінату"

Заходи	Термін виконання	Необхідні кошти	Джерело	Умови
		Од. вим.	Сума, тис.грн
Купівля обладнання	2 міс	тис.грн.	381	Вкладено інвестором	Отримання прибутку в майбутньому (10% річних)
Закупівля сировини	4 рази на рік	тис.грн.	5,24	Власні кошти
Маркетингові дослідження	2 місяці	грн.	10	Власні кошти
Навчання персоналу	3 місяці	грн.	15	Власні кошти

З даних таблиці бачимо, що підприємство планує купити обладнання отримати відповідну грошову суму від інвестора, з умовою що через відповідний термін підприємство поверне йому ці кошти з відсотками. Всі інші дії, тобто закупка сировини, маркетингові дослідження і навчання персоналу, планує провести за власний рахунок.

З даних таблиці спостерігаємо, що з кожним роком витрати підприємства на сировину і матеріали будуть збільшуватись, тому що з кожним роком підприємство планує збільшити обсяги випуску нової продукції для цього йому потрібно більше сировини і матеріалів.

5.4 Планування витрат на виробництво продукції. Собівартість продукції

Забезпеченість підприємства висококваліфікованими кадрами в необхідній кількості - одна з необхідних умов його ефективного функціонування.

Головною ціллю функціонування підприємства будь якої форми власності і будь якої сфери діяльності є отримання прибутку.

Для того, щоб забезпечити прибутковість даного підприємства його підрозділи повинні виконувати такі функції:

- загальне управління підприємством;

- управління фінансовими ресурсами;

- управління кадрами;

- управління збутом;

- ведення бухгалтерії;

- транспортне забезпечення;

- збут.

Таблиця 5.6 Калькуляція собівартості випуску хліба "Дарницького"

Стаття витрат	Планова собівартість, тис.грн/т
основна сировина	5,0
допоміжна сировина	0,123
упаковка	0,107
Разом сировина і матеріали	5,24
паливо	0,113
електроенергія	0,174
зарплата основна	0,556
нарахування на зарплату	0,147
загальновиробничі витрати	3,21
виробнича собівартість	9,43
позавиробничі витрати	0,616
Повна собівартість	10,0
Прибуток	1,48
Оптова ціна без ПДВ	11,53
Відпускна ціна (з ПДВ)	12,7

Отже, сировина і матеріали займають трохи більше 50% собівартості товару, повна собівартість за даними таблиці становить 10,0 тис. грн./т., а прибуток з 1 тони становить 1,48 тис. грн.

Таблиця 5.7 Сировина і основні матеріали з накладними витратами

Найменування сировини	Кількість кг на 1 тонну хліба	Ціна за 1 кг, грн	Сума, грн
Борошно житнє обдирне	346,3	6,55	2268,27
Борошно пшеничне 1 гатунку	346,2	7,91	2738,44
Дріжді хлібопекарські	3,5	12,25	42,88
Сіль	9,7	0,86	8,34
Вода, м 3	1,2	16,79	51,3
Масло рослинне			20,15
Разом			5130
Накладні витрати			107,11
Всього, тис. грн			5,24

За даними таблиці, можемо планувати необхідне замовлення сировини та запасів для безперебійного виробництва.

6. Організаційний план

6.1 Характеристика власників бізнесу та команди менеджерів

Керівник є центральною фігурою апарату управління, від результативності його праці залежить успішна праця системи управління і підприємства в цілому.

На підприємстві "Ковельський хлібокомбінат" керівник: Римарчук Василь Михайлович, бухгалтер: Пащук Ніна Григорівна.

Керівник діє на підставі принципу єдиноначальності, наділений широкими повноваженнями і правами, але водночас несе відповідальність за

результати роботи підприємства.

Функції Римарчук В.М.:

- загальне керівництво діяльністю підприємства,

- координація дій підрозділів і служб, робота з кадрами,

- визначення цілей і завдань діяльності, прийняття рішень, представництво

- підприємства у стосунках з іншими організаціями, контроль за діями виконавців та ін.

Важливою якістю менеджера є вміння реагувати на зміни, які відбуваються

на підприємстві і поза ним, часто за умов дефіциту інформації і часу. У зв'язку з цим виникає небезпека помилковості рішень.

Потрібні зовнішні консультанти, експерти, коли виникає запитання, кого і чому бажано залучити до роботи в реалізації даного проекту? Щоб знайти відповідь на це запитання, складемо так звану матрицю управлінських здібностей (табл. 6.1), за допомогою якої можна визначити функції управління, для виконання котрих необхідно залучати зовнішніх консультантів.

Таблиця 6.1 Матриця управлінських здібностей

Основні функції управління фірмою	Забезпечуються персоналом фірми (власниками, ключовими менеджерами)	Необхідна зовнішня допомога	Спосіб отримання зовнішньої допомоги
			Підвищення кваліфікації персоналу	Залучення зовнішніх консультантів
1.Бухгалтерський облік	+	-	+
1. Оподаткування	-	-		+
2. Планування	+	-
3. Організація	+	-	+
4. Управління фінансами	-	+		+
5. Управління персоналом	+	-
6. Збут	+	-	+
7. Ціноутворення	-	+	+
8. Юридичні питання	-	+		+
9. Страхування	-	+		+

Отже, хоча на підприємстві працюють висококваліфіковані працівники, проте за матрицею спостерігаємо, що допомого зі сторони потрібна в питаннях страхування, юридичних аспектах та оподаткуванні.

Тому залучення було б доцільним, з метою в майбутньому утриматися від негараздів.

6.2 Планування персоналу

Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою здійснюється способом порівняння фактичної чисельності працівників за категоріями із розрахунковими (плановими) показниками і з показниками, що були досягнуті в минулому періоді. Це дає можливість визначити рівень виконання плану (завдання), а також динаміку показників.

Аналіз забезпеченості робочою силою та її використання проводиться в тісному зв'язку з аналізом обсягу виробництва продукції, продуктивності праці, трудомісткості та використання робочого часу.

Таблиця 6.2 Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Категорії персоналу	Роки
	2012	2013	2014
	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	осіб	Питома вага, %
Усього персоналу у т.ч.	450	-	457	-	438	-
Працівники основної діяльності, із них:	211	46,9	241	46,8	204	46,5
- робітники	183	40,7	185	40,5	174	39,6
- службовці	28	6,2	29	6,3	30	6,7
- керівники	10	2,2	10	2,2	10	2,2
- спеціалісти	18	4	19	4,2	20	4,6

На підприємстві протягом 2012-2014 років відбулося підвищення виробничого потенціалу, адже частка робітників у структурі за період зросла на 2,3 відсоткового пункту. Фактично частка службовців збільшилась протягом періоду на 1 відсотковий пункт, у тому числі частка керівників не змінилась. Це зумовлено змінами в організаційній структурі підприємства.

Поряд з аналізом наявності та руху чисельності працівників важливо вивчити структуру персоналу основної діяльності (ПОД) і визначити рівень її оптимальності. Для цього порівнюють фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості з необхідною, протягом кількох періодів і визначають відхилення.

Як відомо, склад працівників постійно змінюється у зв'язку зі скороченням штатів, звільненням за власним бажанням, виходом працівників на пенсію, переміщенням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв'язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку та перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, які освоюють нові умови праці, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

У 2014 році найбільшу питому вагу займають основні робітників - 36,9%, потім службовці - 6,7%. Керівники складають 2,2%, спеціалісти - 4,6%. Непромислового персоналу на підприємстві немає.

Оскільки впроваджується нове обладнання з яким працівники раніше не працювали, то необхідно провести комплекс заходів спрямованих на навчання персоналу.

Таблиця 6.3. Програма підготовки персоналу

№ п/п	Зміст підготовки персоналу	Сума, тис.грн.
1.	Курси підвищення кваліфікації	4,5
2.	Стажування	4,0
3.	Вивчення основних прийомів роботи, трудових операцій та трудових рухів	3,5
4.	Перевірка засвоєного матеріалу	3
5.	Всього	15

Отже, для навчання персоналу необхідно 15 тис. грн.

6.3 Стимулювання та оплата праці

Сума витрат на оплату праці передбачає розрахунок фонду оплати праці.

Фонд оплати праці (ФОП) - основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, економічному аналізі.

Фонд оплати праці штатних працівників складається із:

-- фонду основної заробітної плати;

-- фонду додаткової заробітної плати;

-- інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Склад витрат на оплату праці формується із великої кількості елементів. Тому при загальному аналізі доцільно вивчати найбільш суттєві елементи, які складають основу фонду оплати праці.

Таблиця 6.4 Аналіз динаміки фонду оплати праці та суми середньорічної заробітної плати працівників

Показники	Роки	Відхилення, 2014/2013
	2012	2013	2014	+,-	%
1.Фонд оплати праці усіх працівників, тис. грн.	693,2	647,3	591,9	-55,4	-8,55
2. Фонд основної заробітної плати, тис. грн.	639.8	602,9	551,2	-51,7	-8,57
3. Фонд додаткової заробітної плати, тис. грн.	53.4	44,4	40,7	-3,7	-8,33
4. Середньооблікова чисельність персоналу, чол.	55	53	43	-10	18,87
5.Загальна кількість людино - годин відпрацьованих усіма працівниками, тис. люд. - год.	98987	91572	76681	-14891	-16,26
5.Середньорічна оплата праці 1 - го працівника, грн.	12603,6	12213,2	13765,12	1551,92	12,7
6.Середньомісячна оплата праці 1 - го працівника, грн.	1050,3	1017,8	1147,09	129,29	12,7
7.Середньогодинна оплата праці 1 - го працівника, грн.	5,25	5,08	5,7	0,62	12,2

Провівши аналіз, на основі даних таблиці, можна зробити висновок, що фонд оплати праці усіх працівників, в тому числі фонд основної з/п та фонд додаткової з/п зменшився у 2014 році відповідно на 8,55%, 8,57% та 8,33%. Дане явище зумовлено двома факторами: зменшенням середньооблікової чисельності працівників у 2014 році на 18,87% та зменшенням відпрацьованих людино-годин на 16,26%. Середньорічна, середньомісячна та середньогодинна заробітна плата зросла відповідно на 12,7%, 12,7% та 12,2%, що спричинено зростанням мінімальної заробітної плати в Україні.

7. Оцінка ризиків та страхування

7.1 Визначення можливих ризиків

Ризик - це важливий елемент підприємницької діяльності. Основна риса характеру підприємця - нахил до ризику. Досягає успіху той підприємець, який вміє вчасно ризикувати. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується, або підприємницький ризик - це невизначеність очікуваних доходів.

Види витрат від ризику:

1. Матеріальні - витрати матеріальних об'єктів у натуральному виразі (устаткування, матеріалів, палива, енергії, продукції).

2. Фінансові - пряма грошова шкода, в нашому випадку невиправданні затрачені фінансові ресурси.

3. Витрати часу (невчасний вихід на ринок, збільшення тривалості виробничого циклу та ін.).

4. Особливі види втрат: нанесення шкоди здоров'ю і життю людей, природному середовищу, престижу фірми та ін.

Питаннями запобігання збитків, зменшення ризику на великих підприємствах у розвинутих країнах звичайно займається менеджер по управлінню ризиком.

Способи зменшення ризику:

1. Прогнозування тенденцій ринкової кон'юнктури (попиту, рівня конкуренції) із залученням компетентних спеціалістів (експертів, консультантів).

2. Розподіл ризику між учасниками проекту.

3. Утворення резервного фонду.

4. Страхування ризику, тобто передача ризиків страхової компанії.

Таблиця 7.1 Оцінка ризику у різних фазах проекту

Фактор ризику	Пріоритет V	Середня оцінка P	Вага W	Ймовірність P x W
1. Передінвестиційна фаза
1. Розробка концепції проекту (правильна, помилкова)	3	8	0.4	3.2
2. Ефективність інвестицій (ефект є, ефекту немає)	1	6	4	24
3. Місце розташування об'єкта (доступне, важкодоступне)	3	5	0.4	2
4. Ставлення місцевої влади (конструктивне, деструктивне)	3	5	0.4	2
5. Прийняття рішення щодо інвестування (витрати мінімальні, вигоди максимальні)	3	7	0.4	2,8
Разом				34
2. Інвестиційна фаза
Платоспроможність фірми (стабільна, нестабільна)	1	9	4	36
Зміна в технічному й робочому проектах (немає змін, істотні зміни)	3	7	0.4	2.8
Зрив строків будівництва (немає, ризик значний)	2	9	2.2	19.8
Зрив строків поставок сировини, матеріалів, комплектуючих (немає, ризик значний)	2	8	2.2	17.6
Кваліфікація персоналу (висока, низька)	3	3	0.4	1.2
Підвищення цін на сировину, енергію, комплектуючі через інфляцію (понад 5%, понад 100%)	3	4	0.4	1.6
Підвищення вартості обладнання внаслідок валютних ризиків (понад 5%, понад 10%)	3	3	0.4	1.2
Невиконання контрактів партнерами (немає, ризик значний)	3	5	0.4	2
Підвищення витрат на зарплату (понад 5%, понад 100%)	3	4	0.4	1.6
Підвищення витрат у зв'язку з несподіваними державними заходами	3	8	0.4	3.2
Разом				87
3. Експлуатаційна фаза
Забезпеченість обіговими коштами (висока, низька)	3	6	0.4	2.4
Поява альтернативного продукту (конкурентоспроможність висока, низька)	3	5	0.4	2
Рівень інфляції (низький, високий)	3	4	0.4	1.6
Неплатоспроможність споживачів (незначний час, тривалий час)	2	8	2.2	17.6
Зміна цін на сировину, матеріали, перевезення (падіння на 10%, зростання на 10%)	2	4	2.2	8.8
Надійність технології (достатня, недостатня)	3	4	0.4	1.6
Щомісячне зростання ставки рефінансування (до 5%, понад 5%)	3	3	0.4	1.2
Недостатній рівень заробітної плати (зростання на кожен процент інфляції, зниження при зростанні інфляції)	2	8	2.2	17.6
Загроза забруднення довкілля (є, немає)	3	2	0.4	0.8
Ставлення до проекту населення і влади (позитивне, вкрай негативне)	3	3	0.4	1.2
Разом				54.8
Всього по фазах проекту				175

По кожній фазі проекту ми склали вичерпний перелік факторів ризику. При цьому кожен фактор характеризується показниками пріоритету та питомої ваги кожного фактора і їх сукупності. Значення пріоритетів і питомих ваг визначаються експертним шляхом.

Виділили три пріоритети. Вони зумовлюють значення ваг. Перший і останній пріоритети визначають відповідно мінімальне і максимальне значення. Скажімо, відношення ваг, що відповідають першому й третьому пріоритетам, дорівнює "10". Якщо позначити всі фактори ризику в третьому пріоритеті як "х", то середньоарифметичне значення в першому пріоритеті становитиме "10х". Вага фактора ризику в другому пріоритеті становитиме (10+1) /2 = 5. 5х.

Враховано 25 факторів ризику. Питома вага фактора ризику в третьому пріоритеті дорівнює 0.4. У другому відповідно - 2.2., у першому - 4.

Максимальний ризик - 250 (25 · 10), мінімальний - 25.

Експерти ставили оцінку з ранжируванням від кращих - "1" до гірших - "10". Потім одержані в процесі експертизи бали підсумовуються за всіма показниками з урахуванням вагових коефіцієнтів і складається узагальнена оцінка ризиків. Якщо узагальнена оцінка ризику дорівнює від 25 до 100, проект відноситься до мало ризикових, від 100 до 160 - до середньо ризикованих, від 160 до 250 - до високо ризикованих. В нашому випадку оцінка ризику 175. Отже, проект належить до високо ризикованих.

7.2 Концепція управління ризиками

Концепція управління ризиками має включати такі компоненти:

1. оцінку ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

2. опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

3. розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи іншої діяльності.

Основним ризиком є нереалізація запланованих обсягів збуту, для покриття фінансових витрат.

Важливим етапом управління потенційною проблемою - це досконале вивчення ризику. Обрахунок точки беззбитковості та побудова ефективної схеми збуту. Канали розподілу відграють важливу роль у постачанні товару до споживачів. Тому, "Ковельський хлібокомбінат" повинен чітко вивчити ринок та визначити обсяги збуту, також варто розглянути потенційні ринки з метою запасного варіанту.

8. Фінансовий план

8.1 Визначення та обґрунтування потреби в фінансових ресурсах. Програма інвестиційних вкладень

Проаналізуємо витрати на етапах реалізації проекту, що наведені у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 Програма інвестиційних вкладень ТзОВ "Ковельський хлібокомбінат"

Заходи	Термін виконання	Необхідні кошти	Джерело	Умови
		Од. вим.	Сума, тис.грн
Купівля обладнання	2 міс	тис.грн.	381	Вкладено інвестором	Отримання прибутку в майбутньому (10% річних)
Закупівля сировини	4 рази на рік	тис.грн.	5,24	Власні кошти
Маркетингові дослідження	2 місяці	грн.	10	Власні кошти
Навчання персоналу	3 місяці	грн.	15	Власні кошти

З даних таблиці бачимо, що підприємство планує купити обладнання отримати відповідну грошову суму від інвестора, з умовою що через відповідний термін підприємство поверне йому ці кошти з відсотками. Всі інші дії, тобто закупка сировини, маркетингові дослідження і навчання персоналу, планує провести за власний рахунок.

З даних таблиці спостерігаємо, що з кожним роком витрати підприємства на сировину і матеріали будуть збільшуватись, тому що з кожним роком підприємство планує збільшити обсяги випуску нової продукції для цього йому потрібно більше сировини і матеріалів

Таблиця 8.2 План реалізації проекту

№ п/п	Види діяльності	Вартість, тис.грн
1.	Передінвестиційні дослідження	7
2.	Закупівля обладнання	381
3.	Монтаж обладнання	3
4.	Навчання персоналу	15
5.	Всього	406

Отже, за даними дослідження на реалізацію проекту потрібно 406000 грн. також під час реалізації проекту важливо проводити моніторинг за всіма витратами. Він показує на скільки правильно використовуються вкладені кошти і яких результатів досягнуто на кожному етапі.

8.2 План прибутків і збитків. Прогноз обсягів продажу продукції

Головною метою будь-якого комерційного підприємства - є отримання максимального прибутку. В кінцевому результаті його діяльності обов'язково отримується економічний результат, який може бути як позитивним, тобто прибуток, так і негативним, тобто - збиток.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток - це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал.

Збиток підприємства - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання якого були здійсненні витрати.

Розрахуємо передбачувані доходи та витрати в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3 Передбачувані доходи

Показник, тис.грн.	Рік
	перший	другий	третій
Виручка від реалізації продукції	-	107548	107548
Прямі витрати на виробництво продукції	-	89600	89600
Накладні витрати	-	5760	5760
Прибуток від реалізації	-	14028	14028
Частка прибутку в обсязі продажів	-	0,13	0,13

Отже, вже починаючи з другого року підприємство отримуватиме прибуток у сумі 14028 грн., на етапі третього року теж прибуток не мінятиметься, проте в перспективі нарощення обсягів збуту є реальним і можливим.

8.3 Вплив проекту на основні показники діяльності підприємства станом на перший рік впровадження проекту

На основі даних по проекту проведемо економічну оцінку інвестиційного проекту.

Отже, для обрахунку доцільності впровадження вибраного проекту розрахуємо чисту теперішню вартість, період окупності, дисконтований період окупності, індекс дохідності.

Чиста теперішня вартість - це сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початкового року, або перевищення інтегральних результатів над інтегральними затратами.

Значення первинної інвестиції виступають загальні витрати на автоматизацію, які становлять 406000 грн. А очікування доходи від впровадження автоматизації становлять 107548 грн.

Де, ЧТВ - чиста теперішня вартість,

- значення первинної інвестиції та очікуванні чисті доходи від впровадження інвестиційного проекту по відповідних роках,

r - ставка дисконту,

n - відповідний рік

Таблиця 2.18 Чистий приведений дохід

Показники	0 рік	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік	6 рік	Всього
Інвестиції	-406000	-	-	-	-	-	-
Чистий грошовий потік		107548	107548	107548	107548	107548	107548
Недисконтований грошовий потік		-298452	-190904	-83356	24192	131650	239108	239108
Коефіцієнт дискотування		1,1	1,21	1,34	1,48	1,63	1,8
Дисконтований грошовий потік		97770,9	88882,7	80259,7	72667,6	65925,2	59748,9	465254,1
Чистий теперішній дохід		-3088229,1	-219346,4	-139086,7	-66419,1	- 493,9	59255	59255

Отже, ЧТД = -406000 + 97770,9 + 88882,7 + 80259,7 + 72667,6 + 65925,2 + 59748,9 = 59255 грн.

Період окупності Період окупності визначається як період, необхідний для повернення первісних інвестицій шляхом нагромадження чистих реальних грошових потоків, отриманих за проектом.

Коли припустити, що щорічні прибутки інвестиційного проекту рівні, то період окупності може бути визначений як відношення власне витрат за проектом (після оподаткування) до прибутків від інвестиційного проекту (також після оподаткування).

Де, Р - рік до повного відшкодування, НВпр. - невідшкодованні витрати на початок року до повного відшкодування, ГП к.р. - значення грошового потоку на кінець року до повного відшкодування.

ПО = 3 + (83356/107548) = 3,78 роки

Метод дисконтованого періоду окупності Дисконтований термін окупності інвестицій - це термін, за який окупляться первинні витрати на реалізацію проекту за рахунок доходів, дисконтованих за заданою відсотковою ставкою (нормою прибутку). Сутність методу дисконтованого терміну окупності полягає в тому, що з первинних витрат на реалізацію інвестиційного проекту послідовно віднімаються дисконтовані грошові доходи з тим,...