Склеювання деревини

Залежно від способу склеювання та типу клеюпісля склеювання щитам перед обробленням надають технологічну витримку, При холодному склеюванні білковими та синтетичними клеями, для зміцнення клейового з'єднання і вирівнювання пишності, щити витримують протягом 12...18год. Після гарячого склеювання синтетичними клеями рекомендована витримка 1...3 год. Витримка щитів, склеєних глютиновими клеями - 1...2 доби, а стінок склеєних та личкованих - 3... 5 діб.



7. Личкування пластей

Під личкуванням деревини (деревних матеріалів) розуміють приклеювання до поверхні деталі листового або рулонного матеріалу з метою їх зміцнення, поліпшення зовнішнього вигляду та економії деревини (особливо цінних порід).

Личкування було відоме в Єгипті ще у другому тисячолітті до нашої ери. Пліній у своїй Natural History писав, що вартість деревини буде зростати за рахунок личкування.

Сьогодні личкують:

брускові заготовки малоцінних порід деревини;

щитові елементи;

рами та коробки;

гнутоклеєні елементи.

Личкування буває одношаровим або двошаровим.

При одношаровому личкуванні брускових заготовок шпоном напрями волокон основи та личківки повинні збігатися. Для двошарового личкування волокна нижнього шару повинні бути перпендикулярними до напрямку волокон основи, а верхнього - паралельними. Коли личкують синтетичними матеріалами, напрям волокон основи не має значення, так само як при личкуванні деревностружкових плит.

Личкування може бути двох видів: однобічне або двобічне.

Однобічне личкування можливе тільки для масивної деревини, коли ширина основи менша подвійної товщини, або коли заготовка не є самостійною, а кріпиться за допомогою клею чи металевого кріплення до якоїсь іншої. Щитові заготовки через жолоблення, а також для захисту їх від дії вологи з повітря личкують, як правило, з обох сторін.

В технологічному процесі операція личкування здійснюється для :

прямолінійних брусків - після наданняїм кінцевих розмірів за перерізом;

криволінійних та профільних заготовок- після формування профіля;

щитових заготовок - після калібрування та шпаклювання;

гнутоклеєних блоків та щитів з стружковим заповненням - одночасно з виготовленням блоків чи щитів,

рам та коробок - після їх складання і зняття провисів.

Встановлено, що поверхня масивної деревини при довготривалому зберіганні в умовах цеху забруднюється речовинами та порохом, які містяться в атмосфері, і втрачає здатність до склеювання, тому личкування краще здійснювати не пізніше 4-х годин після їх механічного оброблення або очищення від цих речовин.

Наступною операцією є нанесення клею. При одношаровому личкуванні клей наносять на основу, а при двошаровому - на внутрішню личківку (підшар), яка розташована між основою та зовнішньою личківкою.

Найпоширенішим способом нанесення клею при личкуванні є механізова ний - за допомогою клейових вальців, окремі схеми яких показані на рис. 5.26.

Рис. 5.26. Схеми роботи валкових верстатів для нанесення клею:

а - одновалковий з ручною подачею; 6 - однобічний з нижнім живленням та механізованою подачею; в - з двобічним нанесенням клею дозувальними валками та механізованою подачею 146

текстури буде перекошеним, як це показано на рис. 5.31.

ташована у рис. 5.29, а.

При роботі за схемами рис. 5.26, а і б клей наноситься лише на одну пласть заготовки. При ручній подачі за схемою 5.26, б за достатніх навиків можна клей одночасно нанести на обидві пласті. Для двобічного личкування щитових заготовок кращими є вальці, які одночасно наносять клей на основу з двох пластей (рис. 5.26, в). Вибираючи валкові верстати, перевагу надають тим, у яких поверхня вальців має еластичне покриття, стійке у клейовому середовищі. Ступенем притискання вальців між собою та до заготовки, на яку наносять клей, регулюють питому витрату клею, що при личкуванні шпоном становить 110...130 г/м2, синтетичними плівками -80...100 г/м2.

Під формуванням пакета розуміють порядок укладання матеріалів, які беруть участь у личкуванні, перед завантаженням їх у прес. Формування пакета є однією з простих, але відповідальних операцій процесу личкування. Від швидкості її виконання залежить тривалість циклу личкування, а отже, і продуктивність. Якщо тривалість формування пакета буде більшою за тривалість запресування, то зменшиться продуктивність преса. Правильність виконання цієї операції впливатиме на трудозатрати в наступних операціях - оброблення за периметром та шліфування. На тривалість виконання операції формування пакета впливають:

спосіб склеювання - холодний чи гарячий;

вид личкування - одно- чи двобічне;

кількість шарів личківок - одно- чи двошарове;

матеріал личківок - натуральний шпон чи синтетичні плівки;

розмір заготовок;

розмір плит преса;

вид пресів - одно- чи багатоповерхові.

Крім того, на якість заготовки впливатиме правильність розташування личківки відносно основи.

У тих випадках, коли для ребросклеювання шпона застосовують гумовану стрічку, виникає проблема як розташувати личківку, стрічкою в сторону основи, чи назовні (рис. 5.27).

Рис. 5.27. Варіанти формування пакета, личківка склеєна гумованою стрічкою:

1 - личківка; 2 - основа з нанесеним клеєм; З - гумована стрічка над личківкою; 4 - гумована стрічка між основою та личківкою

У першому випадку значно зменшаться витрати на зчищення стрічки з поверхні заготовки, але збільшиться вірогідність того, що після опорядження можуть з'явитися плями над місцями розташування стрічки, що погіршує зовнішній вигляд виробу.

Якщо личківку розташувати так щоб стрічка була із зовнішньої сторони, то, при її зішліфовуванні, можна зняти тонкий шар шпону, якщо стрічка міцно приклеїлась. Щоб запобігти цьому, зменшують площу стрічки шляхом зменшення її ширини до 10...12 мм або перфорації (пробивання) стрічки (рис. 5.28).

Рис. 5.28. Вигляд гумованої стрічки:

а - без перфорації; б - з перфорацією

Перфоровану стрічку легше зішліфовувати, коли вона розташована ззовні, вона забезпечує міцніше склеювання, коли розташована між основою та личківкою.

При формуванні фасадних та лицевих поверхонь вважається, що рисунок текстури має кращий вигляд, коли вона направлена піками вверх, так, як була роз ташована у самому стовбурі дерева, рис. 5.29, а.

Рис. 5.29. Схема розташування текстури у личківках:

а - піками вверх; б - піками вниз.

Деякі схеми набору пакетів при личкуванні в холодних і гарячих, одно- та багатопроміжкових пресах показані на рис. 5.30.

д є

Рис. 5.30. Схеми набору пакетів при личкуванні: а - у пресах холодного склеювання; б - однобічне одношарове; в - двобічне одно-шарове; г - двобічне двошарове; д -двобічне при склеюванні клейовою плівкою з металевими піддонами; є - двобічне одношарове без піддонів: 1 -- основа з нанесеним клеєм; 2 - основа без клею; 3 -- лицева личківка; 4 -- нелицева личківка; 5 - перший шар (підшар) при двошаровому личкуванні; 6 -- клейова плівка; 7 - металеві піддони; 8 - паперові (плівкові) еластичні прокладки; 9 - компенсаційні прокладки; 10 - транспортна стрічка; 11 - траверсні плити.

Перекіс чи зсув личківки відносно до основи може привести до того, що після личкування буде неможливим отримати необхідні розміри деталі, або рисунок

Рис. 5.31.Можливі дефекти формування пакета: а - перекіс личківки б - зсув личківки; 1 - основа; 2 - личківка

Коли під час формування пакета використовують металеві прокладки (алюмінієві чи сталеві поліровані), необхідно стежити за їх якістю. Навіть незначні пошкодження їх поверхні, особливо при личкуванні синтетичними плівками, призводять до появи на поверхні личківки видимих дефектів.

Сформовані в пакет заготовки після закритого періоду витримки завантажують в прес вручну або завантажувальними пристроями у вигляді:

завантажувальної етажерки;

стрічкового транспортера;

завантажувальної каретки та ін.

Вибір завантажувальних пристроїв великою мірою залежить від типу пресового обладнання, яке може бути для личкування:

холодним способом;

гарячим способом.

Личкування холодним способом здійснюють у:

- однопроміжкових пресах;

- лініях на основі однопроміжкових багатосекційних пресів.

Личкування гарячим способом здійснюють у:

- багатопроміжкових пресах із ручним завантаженням;

- багатопроміжкових пресах із завантажувальною та розвантажувальною платформами;

- лініях на основі багатопроміжкових пресів з автоматизованим завантаженням та розвантаженням;

- лініях прохідного типу на базі однопроміжкових пресів;

- лініях прохідного типу на базі багатопроміжкових пресів;

- у мембранних пресах;

- лініях на базі вальцьових верстатів;

- лініях з передачею тиску за допомогою металевих стрічок.

Личкування холодним способом здійснюється в однопроміжкових пресах з відстанню між плитами преса 1000... 1400 мм і більше. При цьому пакети заготовок складаються у стопи, які завантажуються в прес, де піддаються тиску гвинтовими чи гідравлічними механізмами. Формують пакети на металевих прокладках, які повинні бути рівними, чистими, без подряпин. У разі невідповідності їх вказаним вимогам, для запобігання механічним ушкодженням личківок, між прокладками і личківками кладуть листи паперу або плівки. При деформації плит, для забезпечення рівномірного розподілу тиску по усій поверхні заготовок, що склеюють, застосовують амортизатори у вигляді:

- пакетів крафт-паперу (10...15 мм.)

- листів гуми завтовшки 3...5 мм та ін.

Для збільшення продуктивності преса стопи пакетів укладають між балками, які з'єднують між собою стяжками зі спеціальними замками, як показано на рис. 5.32.

Рис. 5.32. Схема фіксації тиску гвинтовими стяжками у пресах холодного склеювання:

1 - основа; 2 - личківки; 3 - прокладки; 4 - амортизатори; 5 - гвинтова стяжка; 6 - балка; 7 - плита преса

Силовими механізмами забезпечують необхідний питомий тиск, а стяжками стягують і фіксують балки. Після цього знімають тиск із плит преса, виштовхують стопу пакетів разом із балками і направляють для технологічної витримки. Використання модифікованих клеїв на основі сечовино-формальдегідних смол з полівінілацетатною емульсією прискорює процес їх твердіння при холодному склеюванні в декілька разів.

Личкування холодним способом є обов'язковим при наклеюванні паперово-шарового пластика та інших личківок завтовшки 3 мм і більше, щоб зберегти декоративні властивості пластика. Для економії дорогої лицевої личківки з паперово-шаруватого пластика, щоб запобігти жолобленню заготовок щитів, на протилежну сторону пакета можна наклеювати компенсаційний шар з іншого матеріалу.

Через велику тривалість циклу пресування холодний спосіб личкування тонкими матеріалами не знайшов поширення у масовому виробництві, але може рекомендуватись для середніх та індивідуальних. Широке застосування він може знайти у зв'язку з підвищенням цін та дефіцитом енергоносіїв.

Ширше застосування має гарячий спосіб личкування. Як показує наведений вище аналіз обладнання, для гарячого способу личкування використовують преси або лінії на базі однопроміжкових та багато-проміжкових пресів.

За однакової продуктивності пресове обладнання на базі однопроміжкових пресів має переваги порівняно з багатопроміжковими:

· менша загальна площа нагрівання плит, а отже і менша питома витрата енергоносіїв;

· менша металомісткість;

· менша тривалість циклу личкування (45...90 с проти 5...7 хв.), а отже, і менша ступінь прогрівання плити заготовки по товщині, що вимагає менше часу на її охолодження при технологічній витримці (2...4 год проти 24...48 год);

· менша висота підйому плит, а, отже, і довжина гідроциліндрів, що, разом з меншою металомісткістю, вимагає меншої глибини фундаментів і дає можливість монтувати їх на будь-якому поверсі багатоповерхового приміщення чи будь-якому місці цеху залежно від потреб технологічного процесу;

· менша трудомісткість (трудозатрати при личкуванні в однопроміжкових пресах в три рази менші, ніж в багатопроміжкових); відсутність металомістких прокладок (не менше 3 комплектів) та їх обслуговування (охолодження, чищення, змащування, шліфування, полірування). Прокладки повинні мати рівну, чисту, без подряпин поверхню. Охолоджують прокладки обдуванням повітрям або у водяних ваннах; можливість личкувати заготовки більших розмірів.

Така кількість переваг зумовила той факт, що для личкування пластей плоских щитів, лінії на базі одноповерхових пресів витіснили багатопроміжкові преси.

При личкуванні в багатопроміжкових пресах пакети у суміжних проміжках повинні бути розташовані чітко один під одним і симетрично відносно осей плит преса.

Різнотовщинність пакетів, що вкладають в один проміжок преса, не повинна перевищувати ±0,2 мм. При личкуванні шпоном в гарячих пресах застосовують клеї на основі карбамідних смол. Для холодного личкування плівками рекомендується застосовувати клеї на основі полівінілацетатної дисперсії, яку, при необхідності, перед використанням розбавляють водою і проціджують.

Значення режимних параметрів склеювання залежить:

· від способу склеювання;

· виду клею;

· виду матеріалів личківки та основи.

Продуктивність пресового обладнання при личкуванні визначають за формулою:

П = Т• m• n• Кр• Км / tц, заг/год

де Т - проміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв;

m - кількість проміжків преса, шт;

n - кількість заготовок в одному проміжку, шт;

і - тривалість циклу личкування, хв;

Кр, Км - коефіцієнти використання робочого та машинного часу.

Організація робочого місця під час личкування пластей великою мірою залежить від моделі пресового обладнання та складу операцій, які при цьому виконують.

7.1 Личкування кашируванням

Личкування кашируванням відрізняється від описаного вище видом матеріалу личківки та типом застосовуваного обладнання.

Каширування - вид личкування щитових заготовок прикочуванням тонких еластичних плівок у валковому пресі до основи, на яку попередньо нанесли клей.

Плівки повинні мати високу еластичність і здатність приховувати нерівності основи. Для каширування у якості матеріалу личківки застосовують:

· полімерні плівки, на основі полівінілхлориду (ПВХ);

· паперові плівки, просочені термореактивним смолами;

· штучні шкіри та ін.

Щоб підвищити декоративні властивості, застосовують плівки з рисунком, що імітує текстуру цінних порід деревини, а інколи і з імітацією пор деревини та з опорядженою поверхнею.

Пори деревини можуть бути утворені або механічним способом, або хімічним.

Плівки з опорядженою поверхнею мають захисний шар від пошкоджень в процесі каширування та подальшого оброблення і транспортування. Заготовки, личковані неопорядженою плівкою, опоряджують звичайним способом.

Клеї, що використовують при кашируванні, повинні забезпечувати достатню міцність приклеювання при короткочасному контакті поверхонь, що склеюють. Такими властивостями характеризуються клеї, виготовлені на основі карбамідних смол, полівінілацетату та еластомірів. Крім того, клеї повинні мати якнайменшу кількість розчинників, або бути зовсім без них.

При кашируванні процес склеювання здійснюється прохідним способом за допомогою валків, які розташовані з обох пластей щита, а кількість їх може змінюватись (рис. 5.33).

Рис. 5.33. Схема личкування кашируванням:

1 - щітки для зняття пороху: 2 - валки для нанесення клею; 3 - плівка для личкування; 4 -валки для прикочування плівок; 5 - пристрій для підрізання заготовок; б - заготовка плити.

Кінцеве затвердіння клею відбувається під час витримки щитів у щільному стосі після личкування. Деякі типи обладнання передбачають після притискання валками подальше пресування в коротко-контактних пресах (цикл пресування 20с) з плоскими жорсткими плитами.

При личкуванні із застосуванням валків на поверхні заготовок можна помітити хвилі, що отримало назву "валковий ефект". Для усунення цієї вади замість валкових пресів застосовують преси із сталевою пресуючою стрічкою, (рис. 5.34). Такі преси забезпечують питомий тиск 0,3...2,0 МПа.

Рис. 5.34. Схема личкування у пресах зі сталевою стрічкою:

1 - пакет плити; 2 - сталева стрічка; 3 - валки для притискання стрічки

В зоні пресування підтримують температуру в межах 170...200°С .

Залежно від температури в зоні притискання плівки розрізняють три види каширування: холодне, тепле та гаряче.

Процес холодного каширування включає такі операції:

очищення основи від пороху;

нанесення клею;

притискання личківки до основи;

поперечний розкрій плівки (плівки та основи);

витримування заготовок в стосі, для повної полімеризації клею.

Процес теплого каширування, крім названих вище операцій, має ще одну операцію:

нагрівання поверхні щита до температури 40...60 °С перед нанесенням клею.

Процес гарячого каширування (термокаширування), крім операцій, необхідних для теплого каширування, передбачає прикочування личківки гарячими валками, нагрітими до температури 200°С .

Кашируванням можна личкувати як окремі заготовки, так і повноформатні плити. При кашируванні повноформатних плит можна не проводити операцію калібрування плит. Шорсткість основи при кашируванні плівками Rmmax не повинна перевищувати 63 мкм.

З метою імітації пор деревини механічним способом виконують декоративне тиснення синтетичних плівок в пресах з підігрівом. Декоративний рисунок наносять за допомогою шаблона, виготовленого з латуні чи алюмінію. Висота виступаючої частини рисунка на шаблоні має бути 1.0... 1.2 мм, ширина 1.5 мм.

7.2 Личкування ламінуванням

Ще одним способом личкування є ламінування, що дозволяє при личкуванні отримати поверхню, яка не потребує подальшого опорядження. Ламінування - це личкування деревини (деревних матеріалів) шляхом напресування на них паперових плівок, просочених смолами, висушеними до неповної поліконденсації. Ламінування проводять в гарячих пресах без додаткового застосування клею при тиску до 2,5 МПа. Під час пресування одна частина смоли з плівки приклеює її до основи, а друга частина виступає на лицеву поверхню личківки, де утворює стійке покриття.

Технологічний процес ламінування складається з таких операцій:

підготовлення основи;

Технологічний процес ламінування складається з таких операцій:

o підготовлення основи;

o підготовлення паперової личківки;

o формування пакета;

o пресування пакета.

Підготовлення основи практично не відрізняється від аналогічної операції для інших видів личкування. Для ламінування можуть застосовуватись плити щільністю 0,65...0,7 г/см3. Поверхні плит мають бути шліфованими Rmmax <63 мкм, з допуском по товщині в межах ±0,2 мм. вирівнюють поверхні шпаклюванням.

Для ламінування використовують три види паперової плівки:

папір - основу (сульфатний), масою 80... 150 г/м2;

однокольоровий або з рисунком (сульфітний), масою 120... 170 г/м2 для середнього декоративного шару;

опоряджувальний, прозорий, у зволоженому стані, масою 20...40 г/м2. Цей папір є захисним шаром, підвищує стійкість покриття до стирання і покращує його зовнішній вигляд.

Усі шари паперу просочують сечовино-формальдегідними, сечовино-меламіно-формальдегідними, меламіно-формальдегідними клеями у спеціальних просочувальних установках з вертикальними або горизонтальними сушильними камерами. Температура повітря, залежно від типу сушильної камери, виду смоли, паперу та швидкості подачі, знаходиться в межах 60...160°С. Паперову плівку, що виходить з установки, охолоджують, розкроюють на форматні листи або скручують в рулони, Вміст повітряно-сухої смоли в паперовій плівці:

o для паперу - основи - 75...90 % маси непросоченого паперу;

o для декоративного шару 120... 140%;

o для опоряджувального шару - 200...250 %.

Просочені паперові плівки, для вирівнюванні вологості, витримують у камерах акліматизації.

Перед завантаженням у прес пакети формують залежно від призначення поверхні. Варіант набору пакета для ламінування щита симетрично з обох боків для фасадних поверхонь меблів першого классу показаний на рис. 5.35.

Для нелицевих та невидимих поверхонь, з економічних міркувань, застосовують лише папір - основу. Для отримання глянцевої поверхні застосовують поліровані металеві прокладки (латунні чи сталеві). Для компенсації різнотовщинності пакета та вирівнювання температури поверхні між металевими прокладками та плитами преса кладуть компенсаційні пружні прокладки з теплостійкої гуми або двох-трьох десятків шарів сульфатного паперу.

Режим пресування:

o температура плит преса 135... 145 °С;

o тривалість завантаження 1,5 хв.;

o питомий тиск пресування до 2,5 МПа.

За 1...2 хв. до закінчення пресування плити преса охолоджують водою. Для зменшення деформації ламінованих плит застосовують ступінчастий режим пресування, при якому тиск в другому періоді пресування ступінчасто або плавно знижують. Інколи застосовують технологію пресування без охолодження плит, що зменшує витрату пари, збільшує продуктивність преса, зменшує жолобленість плит. При цьому поверхня заготовок матиме менший блиск. Якщо при формуванні пакета застосувати шліфовані металеві прокладки, то можна отримати матову поверхню заготовок.

Після пресування гарячі заготовки плит складають у щільний стос і витримують кілька діб для охолодження.

Ламінування проводять як повноформатних плит, так і заготовок після розкрою та калібрування.



8. Личкування крайок

Подібним за матеріалами, що використовують, та технологічними операціями личкування пластей є личкування вузьких заготовок, зокрема крайок щитових елементів. Певний час цій проблемі не надавали належної уваги, що стало однією з причин, чому обладнання для личкування крайок тривалий час було набагато примітивнішим, ніж для личкування пластей. Найбільшою проблемою при цьому є те, що відстані між протилежними крайками значно змінюються залежно від розмірів щита за довжиною та шириною і доходять до 2000 мм. У зв'язку з цим змінюються розміри і типи обладнання.

Деякі методи личкування крайок показано на рис. 5.36.

Як видно з рис. 5.36, крайки можна формувати:

після оброблення личкованого щита за периметром;

після фрезерування профіля у личкованого щита;

або одночасно з кашируванням площин.

Найбільше поширення набуло личкування крайок у прямолінійних заготовках. Для цього у якості матеріалу личківки застосовують струганий шпон та синтетичний крайковий матеріал, які поставляють у вигляді нарізаних до необхідних розмірів смужок або бобін необхідної ширини і значної довжини. Склеювання здійснюється із застосуванням карбамідних клеїв або клеїв-розплавів. Клей може наноситись або на основу, або на личківку.

Личкування прямолінійних заготовок здійснюється:

- ручним способом;

- в позиційних електроконтактних ваймах;

- в лініях прохідного типу.

· за кількістю личкованих площин личкування крайок буває:

= однобічне;

= двобічне;

= трибічне;

=чотирибічне;

· за формою крайки за контуром:

= прямолінійна;

= криволінійна;

· за формою крайки по ширині:

= гладка;

= ступінчаста;

· за способом формування крайки:

= приклеюванням;

= складуванням плоским;

= складуванням об'ємним:

- "postforming" (кашируванням)

Рис. 5.36. Деякі методи личкування (формування) крайок

Ручний спосіб застосовують як для холодного, так і для гарячого методів, але він є малопродуктивним, трудомістким і тому може здійснюватись лише при невеликій кількості заготовок.

Електроконтактні вайми бувають:

· за розташуванням щита при личкуванні:

- горизонтальні;

- вертикальні (нахилені);

· за кількістю одночасно личкованих сторін:

- однобічні;

- двобічні;

- трибічні,

В електроконтактній ваймі (рис. 5.37) нагрівання електронагрівача а здійснюється за допомогою електричного струму промислової частоти, який подається через понижуючий трансформатор з вихідною напругою до 24 в і нагріває його до температури 110... 120°С.

Рис. 5.37. Схема роботи однобічної електроконтактної вайми: 1 -заготовка; 2 - личківка; 3 - електронагрівач промислової частоти; 4 - теплоізолятор; 5 - упор; 6 - пристрій для притискання

Витрата клею:

* при личкуванні деревини листяних порід -140 г/м2

* при личкуванні деревини шпилькових порід - 260 г/м2

* при личкуванні крайок - 260 г/м .

Час циклу личкування - 3...5 хв.

Питомий тиск 0,3.--1,0 МПа утворюється за допомогою пневмоприводу камерного чи поршневого типів, або механічним способом.

Хоч електроконтактні вайми не відрізняються універцсальністю і великою продуктивністю, через простоту виготовлення і експлуатації вони ще й досі знаходять застосування на невеликих підприємствах при використанні термореактивних клеїв.

Продуктивність електроконтактних вайм визначають за формулою:

П = Т • n • Кр • Км • / tц • і, заг/час

де Т - проміжок часу, для якого визначають продуктивність;

n - кількість заготовок, що одночасно личкують, шт.;

tц - час циклу личкування, хв.;

i - кількість установок для повного личкування крайок заготовки, шт.;

Кр, Км - коефіцієнти використанню робочого і машинного часу.

Організацію робочого місця біля однобічної та двобічної електроконтактних вайм показано на рис. 5.38.

Рис. 5.38. Схема організації робочого місця біля електроконтактних вайм:

а - однобічної; б - двобічної

Замість електроконтактних вайм для личкування прямолінійних крайок застосовують установки прохідного типу (рис. 5.39), в яких використовують термореактивні клеї або клеї-розплави.

Рис. 5.39. Схема личкування крайки в установках прохідного типу клеєм-рот лаво м : 1 - основа; 2 - личківка крайки; 3 - пристрій для нагрівання і нанесення клею-розплаиу; 4 -ролик для притискання личківки

Клей-розплав нагрівають до температури 175...200 °С і за допомогою ролика наносять на основу або личківку, після чого личківку притискають роликом до основи, при швидкості подачі 10...З0 м/хв.

Такі установки бувають з однобічним або двобічним личкуванням крайок, і можуть працювати або окремо - лише для личкування крайок, або в лініях, де крайки личкують разом з іншими операціями.

Досить часто такі установки мають пристрої для зняття провисів шпону по довжині та ширині, а інколи і для їх шліфування. Для личкування суміжних крайок заготовку після зняття провисів слід направити для повторного личкування. Для великих об'ємів личкування застосовують лінії, на яких послідовно проводять оброблення заготовок щитів за периметром та личкування від однієї до чотирьох крайок, а інколи фрезерування профілю, свердління, шліфування та зняття фасок, що виконуються окремими силовими головками.

Продуктивність установок прохідного типу для личкування крайок визначають за формулою Т11-К -К П=-- --, заг/час (5.7)

обкочуванням притискними роликами.

де Т - проміжок часу, для якого визначають продуктивність, хв.;

І! - швидкість подачі заготовок, м/хв.;

/ / - довжина заготовки та розрив між з, р

заготовками, м;

і - кількість необхідних проходів заготовок;

К ,К коефіцієнти використання ро-р м

бочого та машинного часу.

Схема організації робочого місця для личкування крайок в установках прохідного типу показана на рис. 5.40.



Рис. 5.40. Схема організації робочого місця для личкування крайок в установках прохідного типу: 1 - заготовка; 2 - установка прохідного типу; 3 - транспортер для зворотної подачі стосу заготовок для личкування наступних крайок

Криволінійні крайки по контуру личкують, за допомогою (рис. 5.41):

контр шаблону; - електроконтактних вайм з натяжною шиною;

Рис. 5.41. Схема личкування криволінійних крайок по контуру: а - контршаблопом; б - натяжною еластичною шиною; в - обкочуванням холодними притискними роликами; г - обкочуванням гарячими притискними роликами із застосуванням клею-розплаву; д - обкочуванням гарячими притискними роликами личківки, на яку попередньо нанесли клей

Якщо при личкуванні у ваймах із контршаблоном та з натяжною шиною застосовують клеї на основі термореактивних смол, то при обкочуванні роликом використовують термореактивні клеї або клеї-розплави. Якщо клей-розплав попередньо нанести на личківку (шпон чи синтетичний матеріал для крайки), то перший притискний ролик має бути нагрітим до температури, що перевищує температуру плавлення клею, а решта - притискні мають бути холодними.

Личкування крайок кашируванням здійснюється тим же матеріалом, що і личкування пластей. Перед личкуванням слід основі надати необхідні розміри, а крайці - необхідну форму. Після личкування пласті личківку загинають на крайку І, притискаючи до неї, вона набирає форми крайки. Від форми крайки по ширині (плоска, ступінчаста чи плавно округлена) та її довжини буде залежати форма І кількість притискних роликів, а також необхідна кількість матеріалу личківки. Такий спосіб личкування крайок отримав назву ро$гГогтіпЈ. Можливості формування профілів крайок методом роз!ґогтіп§ видно з рис.5.42.

нанесення клею та відповідного складання І

Рис. 5.42. Різновидності профілів крайок, сформованих методом postforming

Принцип формування прямолінійних крайок щитових деталей методом складування (го!олп§) запозичений з застосування такого методу для складання невеликих корпусних виробів (теле-, радіофут-лярів, тумбочок тощо) (рис. 5.43).

Рис. 5.43. Схема складання невеликих корпусних виробів folding методом складування :

1 - личкована заготовка; 2 - заготовка після поперечного фрезерування; 3 - корпус, отриманий Із фрезерованої заготовки; 4 - бобишка

В заготовках відповідної довжини, попередньо прорізуючи певної форми профіль вздовж крайки залежно від форми складування, можна закрити крайку (рис. 5.44).

При цьому форма крайки може бути плоскою або об'ємною. Цей метод личкування крайок використовують, коли площини щитів личковані полівініл-хлоридними плівками. Створено спеціальні верстати для фрезерування профілю,

Рис. 5.44. Величина припуску Д l на формування крайки folding методом для різних форм профілю

закріплення форми. Трудність здійснення цього методу формування крайок обумовлена високою точністю виконання робіт при фрезеруванні профілю.

Переваги такого методу формування крайок полягають у спрощенні технології. Відпадає необхідність підготовлення лич-ківки крайки та її наклеювання. Припуск для формування крайки ДІ для деяких форм крайок дорівнює товщині щита Ь (рис. 5.44,а), що практично відповідає діючим нормативам величини припуску щита на оброблення в розмір. Для малих розмірів щитових заготовок по довжині та ширині та значній їх товщині такий метод зумовлює збільшення витрати матеріалу щита.

Личкування крайок методом "хо/і-/огтіпЈ', на відміну від личкування каши-руванням ("роії/огтіпз"), коли крайці надається форма ще до личкування пластей, потребує фрезерування крайки після личкування пластей. Технологічний процес личкування крайок методом "ао/І/огтт§" включає такі операції:

фрезерування профілю;

шліфування профілю;

нанесення клею;

формування пакета (накладання лич-

ківки на крайку);

притискання личківки до профілю

крайки;

зняття звисів матеріалу личківки по

довжині та ширині;

шліфування крайки (личкованої шпоном).

Таке личкування здійснюється як шпоном, так і синтетичними плівками в установках прохідного типу (рис. 5.45).

Рис. 5.45. Схема личкування крайок методом "softforming": 1 - валець для нанесення клею; 2 - заготовка; 3 - подавальні палки; 4 - притискні ролики; 5 - матеріал личківки

Установка для личкування крайок має блок змінних роликів, що встановлюються під різними кутами для прикочування личківки до профільної поверхні крайки. Кількість притискних роликів і їх форма залежать від розмірів заготовки та форми профілю. Для різної форми профілю застосовують відповідні форми роликів. Як недолік цього способу личкування крайок слід вважати те, що так можна личкувати лише профілі деяких форм, найбільш плавні і великі, які не завжди використовують для виготовлення меблів. Часто такі профілі використовують у будинкобудуваннІ для личкування профілів погонажних деталей. Різновидності профілів, отриманих методом softforming, показано на рис.5.46.

Варіантом личкування крайок слід вважати використання різноманітних обкладок з масивної деревини твердолистяних порід (рис.5.47).

Рис. 5.47. Варіанти оформлення крайок обкладками з масивної деревини

Сьогодні широкого застосування для оформлення крайок знайшли профілі фірми Stilltmans. Вони мають різну форму, колір а іноді i запах.

Рис. 5.46.Варіанти профілів крайок, сформованих методом softforming.

Рис. 5.48, Деякі види профілів крайок фірми Stillemans



9. Личкування криволінійних поверхонь

Личкування криволінійних пластей нагадує процес личкування криволінійних за контуром крайок, але здійснюється на більших площинах і виконують його в основному на установках позиційної дії, які різняться механізмами передачі тиску.

Личкування здійснюють в установках, схеми деяких показані на рис. 5.49, за допомогою:

контршаблонів :

- одно- та багатопроміжкових пресах холодного або гарячого твердіння;

- у вакуумно-автоклавних установках;

- у ваймах з еластичними стрічками, мембранних пресах та ін.

Рис, 5.49. Схеми личкування криволінійних і профільних заготовок:

а - однопроміжковий прес;

б - багатопроміжковий прес;

в -еластична вакуумна камера;

г - автоклав;

д - еластична нагнітальна діафрагма;

е - еластична стрічка.

Деякі установки для личкування криволінійних заготовок були розглянуті в п.4,23 при вивченні технології виготовлення гнутоклеених заготовок та гнуття заготовок.

Еластичні вакуумні камери застосовують для личкування невеликих за розміром заготовок. Сформований пакет вміщують у камеру і її герметичне закривають, після чого з камери відсмоктують повітря і під дією атмосферного тиску камера щільно притискає заготовку з усіх боків. При застосуванні товстого матеріалу личківки такі камери не забезпечують необхідного зусилля притискання.

Для цього бажано виконувати личкування у автоклавах або за допомогою нагнітальної діафрагми. Для інтенсифікації процесу личкування застосовують різного виду підігрівання.

Установки з гнучкими стрічками застосовують тоді, коли буде забезпечуватись щільне прилягання стрічки до профілю заготовки (опуклі поверхні) і необхідний питомий тиск на всіх личкованих ділянках.

На практиці такі установки застосовують, коли кут між напрямком дії сили Р і перпендикуляром до точки, де діє це зусилля, не перевищує а=60". Нерівномірність питомого тиску на різних ділянках профілю заготовки може бути також наслідком незбіжності профілю контршаблона з профілем заготовки, коли личкування здійснюється за допомогою контр-шаблонів. Для згладжування нерівномірностей тиску застосовують компенсуючі прокладки. Контршаблон, на відміну від еластичних стрічок, дозволяє забезпечити питомий тиск і на угнутих ділянках профілю.

Пневмокамери можуть застосовуватись для личкування профілів з подвійною кривизною. Автоклавний спосіб личкування вимагає великих трудозатрат на формування пакета, заправку пакета в гумовий мішок, ізоляцію пакета, відсмоктування повітря з мішка та ін. Однак цей спосіб забезпечує рівномірне зусилля по всій поверхні заготовки, дає можливість личкувати складні і глибокі профілі.

Мембранні преси, принцип дії яких базується на даному методі, сьогодні знаходять широке застосування на практиці. Питомий тиск на деталь при лич-куванні у вакуумних установках становить

Pn = 0,1+ q, МПа

це q - вакуум у мішку (автоклаві) за манометром.



10. Контроль якості склеювання та личкування

Якість проведення процесу склеювання визначається:

міцністю клейового з'єднання; зовнішнім виглядом склеєних заготовок.

При склеюванні брускових заготовок міцність склеювання має головне зна-Склеювання та личку вашій

158

чення. Аналогічно міцності масивної деревини проводять різними способами випробування склеєних елементів на механічне руйнування. На методи досліджень існують стандарти, які регламентують розміри і кількість взірців та методику випробувань.

Методи випробувань застосовують такі:

- руйнівні; неруйнівні.

Недоліком руйнівних методів {рис. 5.50) є те, що в процесі виготовлення та випробування взірці руйнуються граничним навантаженням, а отримані результати можна лише з певним припущенням порівняти з реальною заготовкою. За характером дії руйнівного зусилля випробування взірців проводять:

зсувом;

згинанням;

- відривом; крученням розколюванням.



Рис. 5.50. Основні способи випробування міцності склеювання руйнівним методом: а - зсувом на розтяг; б - зсув стиском; в - рівномірний відрив; г - нерівномірний відрив; д - згином; е - випробуванням складальної одиниці; ж: - випробуванням личкованої заготовки

Неруйнівні методи контролю є більш об'єктивними, оскільки за їх результатами можна оцінювати міцність склеєної заготовки, але правильно здійснити такий метод контролю досить важко. На практиці такий метод застосовують для контролю

дефектних місць при склеюванні. Існує декілька методів такого контролю:

акустичний;

електроакустичний;

імпедансний;

- тепловий;

- ультразвуковий.

Такі прилади частіше застосовують у лабораторних умовах.

У виробничих умовах контроль якості склеювання при личкуванні пластей та крайок здійснюється за зовнішнім оглядом склеєних заготовок, відтворенням звуку протирання пальцями личкованої поверхні.



11. Дефекти склеювання та личкування

Якщо в результаті склеювання про якість можна судити за значенням міцності клейового шару, то в процесі личкування можливі такі дефекти:

місцеве або повне не приклеювання шпону;

тріщини в шпоні личківки;

пробиття клею;

жолоблення щитів;

виступи та западини;

зміна кольору личківки;

перекіс личківок;

розходження з'єднань ділянок шпона (фуг) та ін.

Недостатня міцність склеювання при личкуванні, що проявляється в місцевому або повному неприклеюванні шпону, залежить від ; якості клею;

якості підготовлення поверхні матеріалів, що склеюють; дотримання режимів склеювання.

Зразу ж після личкування рідко коли вдається знайти непроклеєні місця, але вони проявляються при зволоженні поверхні. Контролер перевіряє личковані поверхні шляхом прощупування та простукування їх кінчиками пальців або спеціальним молотком. Цей метод є найбільш старим і досить суб'єктивним, але чутливість Його досить висока, і досвідчений оператор може досить точно визначити якість личкування. Непроклеєні місця (повітряні бульки) виявляються на слух за характерним звуком. Причиною місцевого неприклеювання може бути:

забрудненість поверхонь основи чи личківки оливними речовинами;

велика їх зволоженість в окремих місцях;

відсутність або недостатність клею (непроклеювання).

Повне неприклеювання личківки матиме місце, коли:

до смоли не додали затверджувача або додали недостатньо, або погано перемішали клей перед нанесенням; набір пакета здійснювали на гарячих прокладках;

використали низьков'язкий клей; неправильно вибрали період витримки перед запресуванням; різнотовщинність пакетів в одному проміжку преса перевищує ± 0,3 мм; недостатні тиск і час витримки.

Важко буває приклеїти шпон деяких екзотичних порід деревини, декоративний паперово-шаровий пластик, який не цанублений з нелицевої сторони, основу і личківку, які довший час зберігались в умовах цеху.

Ліквідувати дефекти неприклеювання при використанні синтетичних термореактивних клеїв практично неможливо, в таких випадках краще зняти личківку та сліди від клею з основи і заново здійснити личкування.

При личкуванні натуральним шпоном, що отриманий з розсіяно-судинних порід деревини (горіх, дуб, деякі представники червоних порід деревини та ін.) можна спостерігати пробиття клею на зовнішню поверхню личківки, що утворює склоподібну пляму бруднуватого кольору. Такий дефект швидше спостерігається при використанні шпону тоншого 0,5 мм, та низьков'язких клеїв. Для запобігання появі цього дефекту слід застосовувати наповнювачі для клеїв та відповідне витримування пакета перед запресуванням, або підсушування клею. Однак це збільшує технологічний цикл і вимагає додаткової виробничої площі цеху. Якщо просочився глютиновий клей, то його можна змити гарячою мильною водою. Щоб після цього не з'являлось плям, поверхню заготовки протерти щіткою, а потім промити чистою теплою водою. В такий спосіб не можна видалити плями від синтетичного клею. Щоб зменшити вплив такого дефекту на зовнішній вигляд заготовки, клей забарвлюють, а потім в такий же колір забарвлюють личковану поверхню. Практично такий дефект відсутній при використанні сухих клейових - синтетичних плівок.

Якщо личкування здійснюють шпоном підвищеної вологості, то після висихання личківки у ній можуть з'явитися тріщини. Причиною появи тріщин може бути ще й те, що при формуванні пакета личківка лівою стороною не повернута до основи. Але досягти цього при наборі личківки та формуванні пакета вдається не завжди. Для запобігання цьому дефекту вологість шпону має бути на 1...2 % менша вологості основи.

У випадку, коли пакет для личкування буде несиметричним, виникає проблема його жолоблення, на величину якого впливає:

несиметричне калібрування; однобічне личкування; неоднакова кількість клею з обох боків;

неоднакова природа личківки з лицевої та нелицевої сторони; - тривалий період витримки заготовок в пресі

укладання щитів після личкування для технологічної витримки на невирівняну поверхню.

Виступи та вм'ятини на личкованій поверхні можуть з'являтися тоді, коли неякісно підготовлена основа, коли неякісно почищені прокладки від залишків клею та стружки, а також при нерівномірному нанесенні клею. Невеликі вм'ятини вирівнюють при зволоженні шпону теплою водою.

Коли для склеювання шпону і личківки застосовують гумовану стрічку, можуть виникати дефекти, пов'язані з цією стрічкою. Вони проявляються у зміні кольору шпону і стають помітними лише після опорядження. В тих місцях, де була стрічка, може бути помітною зміна кольору личківки. Причинами цього можуть бути як товщина плівки та її розташування (під личківкою чи над нею), а також вміст в клейовій стрічці та у воді для змочування різних хімічних елементів.

Тривала витримка заготовок у пресі при температурі 170... 190 °С може привести до потемніння личківок та деструкції клею.

При наборі личківок з пожолоблених, погано прифугованих або пересушених ділянок шпону після личкування можуть появитися розриви шпону, розходження з'єднань ділянок шпону (фуг), напусток крайок ділянок шпону одна на іншу та ін. Невеликі розходження шпатлюють, а напустки підрізають або зішліфовують. Заготовки зі значними розмірами дефектів слід личкувати заново.



12. Основи техніки безпеки при роботі з клеями

Для склеювання та личкування деревини (деревних матеріалів) застосовують синтетичні матеріали, які містять речовини, що шкідливо впливають на здоров'я людини. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в робочій зоні регламентуються державними стандартами. Особливо інтенсивно на деревообробних підприємствах шкідливі речовини виділяються в місцях перероблення клею, нанесенні його на основу, пресуванні, коли в повітря виділяється значна кількість фенолу і формальдегіду, що забруднюють атмосферу та виробничі приміщення і вимагають застосування ефективних місцевої та загальнообмінної вентиляцій. Фенол - це нервова отрута, що здатна викликати гострі і хронічні отруєння. При вдиханні парів фенолу має місце подразнення верхніх дихальних шляхів, при тривалій дії - загальне отруєння. При контакті із шкірою фенол викликає сильні опіки, при потраплянні у вічі - повну втрату зору.

Формальдегід - це протиплазматична отрута, що подразнює дихальні шляхи та слизові оболонки очей і викликає сльози. Розчин 37 % концентрації формальдегіду у воді містить 5...11 % метилового

спирту і мм ниву формалін, який при

попаданні на шкіру може викликати дерматит та екзему.

Працівникам на дільницях приготування та використання клеїв необхідно мати засоби для захисту шкіри рук: гумові рукавиці, захисні пасти, мазі або креми, що наносяться на руки, попередньо змащені вазеліном, який змивають після закінчення роботи теплою водою.

До робочих місць усі токсичні матеріали слід подавати в закритій тарі, що не б'ється, в мінімальній кількості. Ємкості для клеїв мають бути хімічно стійкими до дії клеїв та їх компонентів. Завантажувати в прес та вивантажувати пакети заготовок з пресу, якщо процес не механізований, дозволяється тільки у рукавицях.

Усі виробничі джерела тепла повинні бути ізольовані від попадання тепла в навколишнє середовище.

Робочий одяг міняють не пізніше, ніж через тиждень. Зберігати повсякденний одяг та приймати їжу в приміщеннях, де виділяються шкідливі речовини, не допускається.

Важливо, щоб повітря, що подається в цех припливними установками, забиралося із незабруднених зон і очищалось у фільтрах. У виняткових випадках для захисту органів дихання застосовують фільтрувальні респіратори та протигази.

Слід пам'ятати, що під час промивання клейових мішалок, клейових вальців, а також тари для транспортування та зберігання клею стічні води забруднюються формальдегідом та іншими складовими клею. Очищення таких вод проводиться у кілька етапів. Спочатку стоки обробляють щавлевою кислотою до випадання осаду. Потім їх розбавляють до вмісту формальдегіду 3...5 г/л. Далі вводять гашене вапно і нагрівають воду до 96...98 °С. В результаті реакції утворюється цукроподібний продукт гексоза. Після очищення води її продувають повітрям, що знижує вміст формальдегіду до 0,1 г/л. Очищену воду можна використовувати для промивання обладнання і включати у замкнену систему підприємства.

За кордоном, у багатьох випадках, стічну воду спалюють, при цьому її роз-пилюють у камері згоряння зразу, або після додавання пального (якщо відходи самі по собі не горять при 240 °С) і потім спалюють. Теоретично суміш, що складається з 18 % фенолу та 82 % води, сама підтримує горіння при 760 °С. Однак розчинність фенолу у воді у звичайних умовах становить приблизно 10% і тому при більшому вмісті фенолу таку суміш слід ефективно перемішувати.

Токсичні продукти, що містяться у стічних водах, розкладають методом біологічного очищення, при цьому за рахунок біохімічного розпаду фенолу вдається довести його вміст у стічних водах до 0,1 мг/л. На деревообробних підприємствах з великою витратою клею (фанерні заводи, заводи з виготовлення стружкових плит, цехи з випуску личкованих заготовок) стічні води підкислюють сульфатом амонію, доводячи значення рН до 4. За допомогою цього методу смоли майже повністю переходять в осад, який легко відфільтрувати, особливо у тих випадках, коли відстоювання проводять при підвищених температурах. Після цього воду необхідно нейтралізувати гашеним вапном (при рН = 6,5...8,0), а сульфат кальцію, що утворився, слід відфільтрувати.



Питання для самоконтролю

Які види склеювання застосовують при виготовленні виробів з деревини?

Що дає склеювання масивної деревини?

Назвіть технологічні операції процесу склеювання.

Що таке адгезія і когезія?

Назвіть шість основних теорій склеювання.

Назвіть режимні фактори процесу склеювання

Поясніть, який вплив на процес склеювання має стан поверхонь, що склеюються та параметри навколишнього середовища

Поясніть, який вплив на процес склеювання мають характеристики клею

Поясніть, який вплив на процес склеювання мають температура плит преса і тривалість пресування

Для чого передбачаються витримки перед запресуванням і після склеювання?

Назвіть способи інтенсифікації процесу твердіння смол при склеюванні.

Якими способами можна здійснити нагрівання клейового шару?

Накресліть схему розташування обкладинок конденсатора відносно клейового шару при нагріванні його СВЧ.

Які види клеїв застосовують при склеюванні деревних матеріалів?

В чому полягає підготовлення до склеювання основи з масивної деревини?

В чому полягає підготовлення до склеювання основи з деревностружкової плити?

В чому полягає підготовлення до склеювання білкових та синтетичних клеїв?

Назвіть технологічні операції підготовки шпону струганого до личкування.

Накресліть організацію робочого місця і напишіть формулу продуктивності крайкофугувальних верстатів.

Які схеми підбору шпону Ви знаєте?

Які види набору шпону у личківки Ви знаєте?

Які способи ребросклеювання за застосовуваними матеріалами Ви знаєте?

Зобразіть організацію робочого місця і напишіть формулу продуктивностіверстатів для ребросклеювання.

Зобразіть організацію робочого місця і напишіть формулу продуктивності верстатів для закріплення торців личківок.

Назвіть види з'єднання брусків по довжині.

Яких правил єлід дотримуватися при з'єднанні ділянок брусків по ширині?

Нарисуйте схеми можливих дефектів при склеюванні ділянок брусків по ширині.

Нарисуйте можливі схеми склеювання брусків по товщині.

Нарисуйте схеми прикладання зусиль при склеюванні брусків по довжині, ширині та товщині.

Нарисуйте схему роботи щитоскладальної установки безперервної дії.

Що таке личкування і які види його Ви знаєте?

Які види личкувальних матеріалів Ви знаєте?

Нарисуйте схему роботи валкових верстатів для нанесення клею.

Нарисуйте основні схеми набору пакетів при личкуванні.

Назвіть типи обладнання для личкування пластей.

Назвіть переваги обладнання на базі однопроміжкових пресів у порівнянні з багатопроміжковими.

Що таке каширування?

Назвіть технологічні операції процесу холодного каширування.

Які матеріали личківки використовуються для каширування?

Що таке ламінування?

Нарисуйте схему набору пакета при ламінуванні.

Наведіть класифікацію існуючих методів личкування крайок.

Наведіть класифікацію обладнання для личкування прямолінійних крайок.

Наведіть класифікацію обладнання для личкування криволінійних за контуромкрайок.

Назвіть технологічні операції личкування крайок методом изоМоггпіпм.

Назвіть технологічні операції личкування крайок методом розііогтіп^,кашируванням.

Назвіть технологічні операції личкування крайок методом складуванням (То1сііпЈ).

Назвіть основні способи визначення міцності склеювання.

Які види дефектів склеювання Ви знаєте?

Назвіть причини неприклеювання в процесі личкування.

Назвіть причини жолоблення в процесі личкування.

Назвіть причини розтріскування личківки та пробиття клею при личкуванні.

Які речовини і чому є найбільш небезпечними в цехах, де використовують клей?

Назвіть безпечні правила охорони праці в клеїльних цехах.



Література

Петров А.К. Технология деревообрабатьівающих производств. Учебник ітехникумов, - М.: Лесная пром-сть, 1974. - С. 167-169.

...