Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

УДК 006.091:658

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Організаційно-технічні засади формування нормативної документації системи управління якістю науково-дослідних установ

5.01.02 - стандартизація, сертифікація

та метрологічне забезпечення

Лазько Ірина Володимирівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному підприємстві “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості“ (ДП “УкрНДНЦ”) Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Науковий керівник:кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Юзьків Ярослав Михайлович, перший заступник генерального директора з наукової роботи Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості“ (ДП “УкрНДНЦ”)

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Ступа Володимир Іванович, завідувач кафедрою машинобудування Чернігівського державного технологічного університету (м.Чернігів)

кандидат технічних наук, доцент Паракуда Василь Васильович, перший заступник директора з науково-технічної роботи Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (м.Львів)

Захист відбудеться «_29_» _квітня_2011 р. о _12_-_00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.01 у Київському національному університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий «_28_»_березня_ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.т.н., доцент В.В. Стаценко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Членство України в СОТ та прагнення входження до ЄС є однією з головних задач, що спонукає суб'єкти господарювання безперервно поліпшувати якість продукції (послуг), застосовувати внутрішні резерви щодо передбачуваності результатів своєї діяльності. Як доводить світовий досвід, в умовах швидкоплинних вимог споживачів, одним із таких резервів є система управління якістю, методологічною основою якої являється процесно-орієнтований стандарт. Застосування такого підходу особливо актуальне для науково-дослідних установ (НДУ), що вирішують прикладні питання, результати роботи яких безпосередньо впливають на науково-технічний рівень майбутньої продукції (послуг) і таким чином формують рівень її конкурентоспроможності.

На сьогодні в Україні функціонує понад 1400 НДУ, однак, активність цих установ в галузі впровадження і сертифікації систем управління якістю (СУЯ), на відміну від світового досвіду, не значна. Так, в розвинутих країнах світу в науково-технічній галузі сертифіковані понад 3,5 % СУЯ від усіх сертифікованих систем управління якістю, а в Реєстрі Системи УкрСЕПРО цей показник знаходиться на рівні 0,1 %, що не дозволяє Україні отримати стійкі конкурентні переваги на світовому ринку наукоємної продукції (послуг).

Серед суттєвих причин такого стану слід відзначити складність, значну тривалість та трудомісткість розробки НД системи управління якістю НДУ, впровадження якої забезпечило б підвищення результативності виконання НДР та регламентувало функціонування СУЯ у відповідності із принципами, нормами та вимогами державної системи стандартизації (ДСС) та ДСТУ ІSO 9001:2009. Зазначені причини обумовлені відсутністю, на теперішній час, інструментарію чисельної оцінки впливу процесу документування СУЯ НДУ на результативність виконання НДР, недосконалістю чинних організаційно-технічних засад формування НД СУЯ НДУ, відсутністю теоретичних і практичних напрацювань в цій сфері та ін.

Таким чином, вдосконалення організаційно-технічних засад формування НД СУЯ з урахуванням специфіки діяльності вітчизняних НДУ, є актуальним завданням, вирішення якого потребує проведення системних наукових досліджень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок досліджень дисертаційної роботи відповідає Наказу Президента України від 13.06.2005 р. № 1105/2005 «Про заходи щодо вдосконалення діяльності в сфері технічного регулювання та споживчої політики» та концепції Кабінету Міністрів України «Про розвиток сфери технічного регулювання та споживчої політики і стратегічного плану її реалізації на 2006-2010 рік», а також плану виконання наукових досліджень ДП «УкрНДНЦ», ДП «ІАП» та ТОВ «Хімтехнологія». Це, відповідно, науково-дослідні роботи «Науково-методичні основи системи управління якістю у науково-дослідних установах» (номер держ. реєстрації 0107U008700), «Нормативне й методичне забезпечення системи управління якістю науково-дослідних установ» (номер держ. реєстрації 0110U003399).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вдосконалення організаційно-технічних засад формування нормативної документації системи управління якістю для підвищення результативності виконання НДР науково-дослідних установ.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено наступні завдання.

1. Проведено аналіз досвіду та специфіки роботи науково-дослідних установ, що вирішують прикладні питання, і виявлено сучасні тенденції вдосконалення організаційно-технічних засад формування НД СУЯ НДУ.

2. Запропоновано чисельне оцінювання ступеню відповідності НД СУЯ НДУ принципам, нормам і вимогам ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009.

3. Встановлено і обґрунтовано систему чинників впливу якості перебігу процесу документування СУЯ на результативність виконання НДР та розроблено багатофакторні моделі оцінки цього впливу.

4. Виявлено закономірності побудови текстової частини нормативної документації СУЯ НДУ і на їх основі розроблено формалізовану модель для забезпечення гнучкості та узгодженості нормативних вимог з використанням запропонованого чисельного оцінювання науково-технічного рівня та якості текстової частини НД.

5. Розроблено модель перебігу процесу документування СУЯ НДУ за процесним підходом і вимогами ДСС, що дозволяє встановити систему збалансованих показників, на основі яких розроблено методику комплексної оцінки якості перебігу процесу документування системи.

6. Розроблено програму побудови текстової частини нормативної документації СУЯ НДУ, застосування якої дозволяє усунути невідповідні дії при виконанні НДР, спростити процедуру розробки НД, досягти узгодженість та впорядкованість вимог НД.

7. Запропоновано практичні рекомендації, конкретні алгоритми, структурні схеми щодо розробки та впровадження нормативної документації СУЯ НДУ і проведено їх апробацію в реальних умовах науково-дослідних установ.

Об'єкт дослідження. Механізми та інструменти вдосконалення процесу формування нормативної документації СУЯ НДУ.

Предмет дослідження. Закономірності вибору та вдосконалення організаційно-технічних засад формування нормативної документації СУЯ НДУ.

Методи дослідження. Дослідження базувалися на принципах, нормах і вимогах ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009, фундаментальних положеннях основ теорії стандартизації та управління якістю, методології збалансованої системи показників, методу експертних оцінок. Результати експериментальних досліджень оброблялися з використанням методів математичної статистики, кореляційно-регресійного аналізу та сучасного програмного забезпечення. Розрахунки виконувались із застосуванням табличного процесора Microsoft Excel та пакету ПРІАМ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

Вперше:

1. Встановлено і обґрунтовано систему чинників впливу якості перебігу процесу документування СУЯ на результативність виконання НДР, розроблено багатофакторні моделі оцінки цього впливу з врахуванням збалансованих вимог замовників та виконавців НДР.

Удосконалено:

2. Чисельне оцінювання ступеня відповідності НД СУЯ НДУ принципам, нормам і вимогам ДСС та ДСТУ ISO 9001:2009 для своєчасного здійснення запобіжних та коригувальних заходів з вдосконалення змісту, побудови, оформлення, викладення нормативної документації.

3. Модель текстової частини нормативної документації СУЯ НДУ на основі принципу модульного підходу для забезпечення гнучкості та узгодженості нормативних вимог з використанням запропонованого чисельного оцінювання науково-технічного рівня та якості текстової частини НД.

4. Процедуру класифікації показників оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ за рядом показників, зокрема: фінанси, процеси, ринок та замовники, навчання та розвиток для збалансованого врахування взаємного впливу технічних і економічних характеристик процесу.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень апробовано і впроваджено у вигляді НД, методик, практичних рекомендацій, алгоритмів та схем в умовах ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (ДП «ІАП», м.Сєвєродонецьк), ДП «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» (ДП «Хімтехнологія», м.Сєвєродонецьк), ТОВ «Науково-проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» (ТОВ «Хімтехнологія», м.Сєвєродонецьк), ПП «Регіональна радіаційна лабораторія (ПП «РРЛ», м.Сєвєродонецьк), що підтверджено актами впровадження.

Зокрема, за допомогою розробленої програми (свідоцтво про реєстрацію авторського права від 26.10.2010 № 35478), в основу якої покладено принцип електронного шаблону, було побудовано в автоматизованому режимі текстові частини НД СУЯ вказаних вище установ. Це дозволило усунути невідповідні дії при виконанні НДР та зменшити трудомісткість розробки нормативної документації на 60 %...70 %, досягти узгодженість та впорядкованість вимог НД за рахунок максимального врахування принципів, норм і вимог ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009. Результати аудитів довели, що розроблені таким чином НД регламентують та регулюють функціонування СУЯ установ у відповідності із вимогами процесно-орієнтованого стандарту.

Апробована в умовах ДП «Хімтехнологія», ДП «ІАП», ТОВ «Хімтехнологія» методика оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ дозволила на основі визначення збалансованих показників виявити тенденції зміни якості процесу та, за отриманими результатами, забезпечити його поліпшення шляхом розробки та впровадження пропозицій стосовно запобіжних та/або коригувальних заходів.

Запропоновані в роботі практичні рекомендації щодо розроблення та впровадження НД СУЯ (алгоритми організації робіт щодо розроблення, перевіряння і оцінки якості НД СУЯ, схема організації робіт по перебігу процесу документування) були апробовані в умовах ДП «ІАП», ДП «Хімтехнологія», ТОВ «Хімтехнологія» та довели свою дієспроможність, що підтверджено результатами внутрішніх аудитів і аудитів третьою стороною.

Врахування положень дисертаційної роботи при розробленні та впровадженні НД СУЯ дозволило ДП «Хімтехнологія» впровадити ДСТУ ІSO 9001:2009 та здійснити ресертифікацію СУЯ (сертифікат від 08.10.2009 р. № UA226121); ДП «ІАП» отримати сертифікат відповідності від 05.04.2007 № 213595 та пройти ресертифікаційний аудит; ТОВ «Хімтехнологія» отримати сертифікат відповідності від 29.12.2010 р. № UA226508.

Основні положення й результати роботи використовуються в навчальному процесі Сєвєродонецького відділення Інституту післядипломної освіти і дистанційного навчання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля при викладанні дисциплін «Управління якістю», «Операційний менеджмент», «Прогнозування», «Інформаційні системи в менеджменті», «АРМ менеджера», а також у курсових та дипломних роботах студентів.

Особистий внесок здобувача полягає у плануванні та проведенні теоретичних досліджень, пов'язаних із вдосконаленням організаційно-технічних засад формування НД СУЯ НДУ, та експериментальних досліджень в реальних умовах науково-дослідних установ; аналізі та узагальненні одержаних результатів; формулюванні висновків; підготовці матеріалів до публікації; здійсненні упровадження результатів досліджень в НДУ та навчальний процес.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на VIII та IХ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Технологія” (м. Сєвєродонецьк, 2005, 2006 рр.); V Міжнародній конференції країн Центральної та Східної Європи (м. Київ, 2005 р.); конкурсі “Кращий менеджер з якості 2006 року” (м. Санкт-Петербург, 2006 р.); I регіональній науково- практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Економіка-2007" (м. Сєвєродонецьк, 2007 р.); IХ, Х міжнародній науково-практичній конференції «Якість, стандартизація, контроль: теорія і практика» (м. Ялта, 2009, 2010 рр.); Міжнародній науково- практичній конференції «Людина-технологія-середа. Стандартизація, сертифікація та управління якістю. Теорія та практика» (м. Судак, 2009 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Якість технологій - якість життя» (м. Судак, 2010 р.).

В повному обсязі наукові та експериментальні результати дисертації доповідалися і отримали позитивну оцінку на науково-технічному семінарі та вченій раді ДП «УкрНДНЦ» (м.Київ, 2008, 2010 рр.) та на науково-технічній раді ДП «Хімтехнологія» (м. Сєвєродонецьк, 2010 р.) і ДП «ІАП» (м. Сєвєродонецьк, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 26 наукових працях, серед яких - 11 статeй у спеціалізованих виданнях і збірниках наукових праць, що входять до переліку ВАК України, свідоцтво про реєстрацію авторського права на програму від 26.10.2010 р. № 35478, 4 статті в інших виданнях та збірниках наукових праць, 10 тез доповідей на науково- практичних конференціях.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертації становить 274 сторінки, у тому числі 4 додатки на 102 сторінках, список використаних літературних джерел на 19 сторінках, що включає 199 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформульовано мету і задачі, визначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, а також наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі проведено критичний аналіз науково-технічної літератури в галузі управління якістю та нормативно-методичного забезпечення СУЯ, а також розглянуто практичний досвід побудови і функціонування систем управління якістю (з урахуванням специфіки роботи НДУ, що вирішують прикладні питання). Показано, що в умовах швидкоплинних вимог споживачів дієвим механізмом підвищення результативності виконання НДР НДУ є СУЯ, для впровадження якої необхідно мати НД, яка б регламентувала функціонування системи у відповідності із вимогами ДСС та поцесно-орієнтованого стандарту. При цьому, аналіз робіт Г.Я.Гольштейна, С.Д.Ільєнкової, Р.О.Фатхутдінова, Л.І.Федулової та інших, а також практичного досвіду роботи науково-дослідних установ показав, що до теперішнього часу різні фахівці пов'язують результативність виконання НДР із кваліфікацією персоналу, матеріально-технічним забезпеченням НДУ тощо, та недостатньо уваги приділяють процесу документування СУЯ. Очевидно, що тільки чисельна оцінка дозволить визначити роль перебігу процесу документування СУЯ у підвищенні результативності виконання НДР НДУ.

Проведений аналіз науково-технічної літератури в галузі побудови та функціонування систем управління якістю показав, що основна увага фахівців сконцентрована переважно на питаннях СУЯ промислових підприємств і практично не має робіт стосовно впровадження процесно-орієнтованого стандарту в умовах НДУ. При цьому, на думку цілого ряду авторів: Ю.П.Адлера, Р.І.Байцара, .Г.Версана, А.В.Глічева, Ю.І.Койфмана, М.З.Світкіна, П.Г.Столярчука, Г.І.Хімічевої, Я.М.Юзьківа, існуючі організаційно-технічні засади формування НД СУЯ є недосконалими.

Практичний досвід роботи ряду НДУ та аналіз масивів НД СУЯ показав наявність недоліків і розходжень, неузгодженість в структурі, оформленні, побудові та змісті нормативних документів системи, що ускладнює їх сприйняття. Така ситуація породжена, зокрема, універсальним характером ДСТУ ISO 9001:2009, ДСТУ 1.5:2003 та ISO/TR 10013:2003. При високому ступені відповідності нормативно-правових актів, що регламентують науково-технічну діяльність, вимогам ДСТУ ІSO 9001:2009, до теперішнього часу НД СУЯ НДУ створюють, як правило, за розсудом розробника, без врахування принципів, норм і вимог ДCC та ДСТУ ISO 9001:2009. Це спонукає запропонувати науковий підхід, який дозволить чисельно оцінити ступінь відповідності НД СУЯ НДУ зазначеним принципам, нормам і вимогам та, за результатами оцінки, розробити і впровадити запобіжні та/або коригувальні заходи.

Аналіз робіт, пов'язаних із застосуванням технології розробки нормативної документації показав, що деталізований склад структурних елементів організаційно-методичних НД СУЯ не строго регламентується стандартами ДСС. В зв'язку з цим необхідна розробка формалізованої моделі, яка дозволила б формувати текстову частину НД за модульним принципом. Така модель має бути покладена в основу програми побудови текстової частини НД СУЯ НДУ, використання якої спростить процес формування НД та зменшить його трудомісткість, а також дозволить в автоматизованому режимі визначати структуру, вибирати конкретні варіанти альтернативних типових форм та формувати нормативну документацію у відповідності із вимогами ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009 на основі принципу усунення невідповідних дій при виконанні НДР.

У відповідності із ДСТУ ISO 9001:2009, вдосконалення процесів СУЯ може бути здійснено шляхом впровадження запобіжних та/або коригувальних заходів за результатами моніторингу їх перебігу. Це стосується й процесу документування СУЯ НДУ. Але, як показав аналіз літератури, існуючі, на теперішній час, методологічні підходи не дозволяють отримати комплексну оцінку якості перебігу процесу документування СУЯ і пов'язані, як правило, з визначенням витрат на розробку та впровадження НД. Однак, на нашу думку, така оцінка має базуватись на багатокритеріальному підході, принципах кваліметрії та теорії динамічного нормативу. При цьому, мірою оцінки якості перебігу процесу має бути ранжований ряд оцінок динаміки росту системи загальних та спеціальних показників в заданому інтервалі часу, визначених за методологією збалансованої системи показників (ВSС) з урахуванням специфіки діяльності НДУ.

Таким чином, проведений аналіз науково-технічної літератури та практичного досвіду роботи НДУ дозволив сформулювати мету і задачі дослідження, вирішення яких забезпечить вдосконалення організаційно-технічних засад формування НД СУЯ.

У другому розділі представлено результати теоретичних досліджень, на яких мають базуватися організаційно-технічні засади формування НД СУЯ НДУ та інструментарій, що дозволить оцінити вплив якості перебігу процесу документування системи на результативність виконання НДР науково-дослідних установ. Дослідження базувались на принципах, нормах і вимогах ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009 і були проведені у чотири етапи.

На першому етапі ставилося завдання запропонувати науковий підхід, який дозволив би чисельно оцінити ступінь відповідності НД СУЯ НДУ принципам, нормам і вимогам ДCC та ДСТУ ISO 9001:2009. Для цього, спочатку, методом структурування була виконана декомпозиція комплексу НД СУЯ, а потім, за допомогою трьохмірної системи координат: об'єкт стандартизації (Х), рівень НД (Y), аспект стандартизації (Z), проведено його впорядкування.

Далі, для дослідження сумісності та можливості інтеграції вимог ДСТУ ІSO 9001:2009 (пункти 7.3.1-7.3.7) та стандарту, який регламентує правила виконання НДР, а саме ДСТУ 3973- 2000, було проведено опитування п'яти груп респондентів, зацікавлених в результативності виконання НДР: керівники ДП «Хімтехнологія», ТОВ «Хімтехнологія», ДП «ІАП», керівники підрозділів та виконавці НДР, замовники НДР, представники органів влади. Ступінь сумісності та можливості інтеграції вимог вказаних стандартів оцінювались експертним методом за 100- бальною шкалою. Результати оцінок дорівнювали 70…90 балів. При цьому, найменший ступінь сумісності та можливості інтеграції визначено за такими характеристиками, як вхідні дані, управління змінами при проектуванні і розробленні, а найбільший за такими характеристиками, як вихідні дані, аналізування, перевірка та затвердження проекту та розроблення.

Узгодженість оцінок експертів була доведена розрахованим коефіцієнтом конкордації (W=0,68), значимість якого була перевірена за критерієм ч² (ч²_{розрахункове} = 42,35 > ч²_0,05;4 = 9,49).

Отримані результати довели сумісність вимог та можливість інтеграції вказаних вище стандартів й дозволили зробити висновок, що основні положення ДСТУ 3973-2000 можуть бути покладені в основу розробки НД СУЯ НДУ, що регламентує правила виконання НДР.

Дослідження сумісності та можливості інтеграції вимог стандартів, які регламентують правила побудови, викладення, оформлення і змісту НД та звітів у сфері науки і техніки, а саме ДСТУ 1.5:2003 та ДСТУ 3008-95, було проведено методом експертних оцінок за такими характеристиками, як «Структурні елементи», «Правила оформлення», «Правила викладання». Отримані результати показали високий ступінь сумісності та можливості інтеграції вказаних вище стандартів. Так, за першою та другою характеристикою він дорівнює 90 балів, а за третьою характеристикою 80 балів.

Далі, в роботі, з урахуванням отриманих результатів, було запропоновано підхід до чисельної оцінки ступеню відповідності НД СУЯ НДУ принципам, нормам, вимогам ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009. Таку оцінку запропоновано проводити методом ієрархії з визначенням мети, критеріїв та об'єктів оцінки. При цьому, в якості критеріїв оцінки було виділено такі характеристики, як відповідність НД нормам і вимогам ДСС в частині побудови, викладення, оформлення та змісту, а також відповідність восьми принципам, які покладено в основу ДСТУ ІSO 9001:2009. У відповідності із запропонованим підходом за вказаними характеристиками необхідно шляхом попарного порівняння за допомогою експертного методу (за шкалою з діапазоном від 1 до 9 балів) розрахувати вектори-пріоритети для прийняття рішень щодо формування НД. Такий підхід дозволить за результатом чисельної оцінки запропонувати запобіжні та/або коригувальні заходи стосовно вдосконалення змісту, побудови, оформлення та викладення нормативної документації.

На другому етапі було розроблено інструменти адекватної оцінки впливу якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ на результативність виконання НДР. Для цього було виокремлено 14 груп оціночних показників моделей світових премій з якості та ділової досконалості (серед яких орієнтація на споживача й ринок, лідерство та прихильність до якості тощо), що відбивають основні напрямки, за якими здійснюється оцінка діяльності організацій, та встановлена їх пріоритетність для кожної моделі. Вибір чинників для оціноки результативності виконання НДР НДУ проводився з визначеної вище номенклатури за допомогою методу експертних оцінок. При цьому було виокремлено п'ять груп чинників, інформація за якими може надати адекватну оцінку результативності виконання НДР НДУ, а саме: кваліфікація та компетентність виконавців НДР, лідерство та прихильність до якості, партнерство та ресурси, аналіз інформації та використання новітніх технологій, СУЯ та процеси (рис. 1).



Рис. 1. Модель оцінки результативності виконання НДР НДУ

Оскільки у відповідності з наведеною моделлю (рис.1) результативна СУЯ являється одним із чинників, що суттєво впливає на результативність виконання НДР НДУ, далі було визначено чинники, за якими необхідно проводити оцінку результативності функціонування системи.

Для цього, за допомогою експертного методу (за 100-бальною шкалою) з урахуванням специфіки НДУ було визначено найбільш суттєві з 27 переваг, які надає результативна СУЯ у відповідності із ДСТУ ІSO 9004-2001 Додаток А (рис. 2).

Рис. 2. Модель оцінки результативності функціонування СУЯ НДУ

Як бачимо з рис. 2 результативність функціонування СУЯ НДУ пов'язана з кваліфікацією та Компетентністю працівників, процесом проектування та розроблення і ґрунтується на встановленні відповідальності, повноважень та інформуванні, результативному управлінні ресурсами та лідерстві, якісному перебігу процесу документування. Таким чином теоретично обґрунтована і встановлена система чинників, що дозволяє розробити багатофакторні моделі, за допомогою яких має бути оцінено вплив якості перебігу процесу документування СУЯ на результативність виконання НДР НДУ.

На третьому етапі, шляхом аналізу текстової частини ДСТУ 3973-2000 були виявлені закономірності її побудови та показано, що вона має такі властивості, як індивідуальність, функціональна взаємодоповненість та взаємозамінність. З урахуванням цього, за модульним принципом та за допомогою методу аналогії, було розроблено формалізовану модель текстової частини НД СУЯ НДУ, яка складається з гнучких модулів, що в загальному випадку мають постійну, альтернативну та змінну частини. Така модель текстової частини l-го НД має вигляд:

С_нl = {}, l(), (1)

де П_kg, А_ig, V_jg - відповідно, k-та постійна, i-та альтернативна та j-та змінна частина g-ого ГМС l-го НД; n, m, r - кількість постійних, альтернативних та змінних частин у g-ому ГМС l-го НД; q - кількість ГМС в l-ому НД; f - кількість НД у комплексі нормативної документації СУЯ НДУ.

Дана модель являє собою основу для комплексної оцінки якості НД СУЯ НДУ, яку було запропоновано проводити за спеціальною методикою. Суть методики полягає у визначенні науково-технічного рівня (Q_нтр) та якості текстової частини НД (Q_янд) з урахуванням специфіки об'єкту стандартизації, мети та оцінки одиничних показників. Так, для нашого випадку, для оцінки науково-технічного рівня Q_нтр було виокремлено шість одиничних показників, а саме: економічна ефективність, раціональність номенклатури та значень показників (вимог), комплексність та випереджаність стандартизації, відповідність основоположним вимогам НД СУЯ, а серед одиничних показників оцінки якості текстової частини НД Q_янд було виокремлено чотири: відповідність рівня та сфери застосування НД об'єкту стандартизації; відповідність найменування НД його вмісту та структури НД його рівню; однозначність інформації, що вміщується в НД. За номенклатурою показників оцінки Q_нтр та Q_янд в роботі було визначено критерії оцінки та значення одиничних показників у відповідності із усередненою числовою оцінкою змістовного поняття шкали Харрінгтона. Оцінювати якість НД СУЯ за наведеними показниками в роботі було запропоновано з урахуванням принципів кваліметрії за формулами:

Q_нтр = (2)

Q_ie = (3)

Q_янд = (4)

де M - кількість блоків ГМС (розділів НД), з яких синтезований НД СУЯ НДУ; m_i - коефіцієнт вагомості i-го блоку ГМС; Q_ie - комплексний показник НТР блоку ГМС; N - кількість показників науково-технічного рівня i-го ГМС (пунктів НД); l_qi - коефіцієнт вагомості q-го показника НТР i- го ГМС; k_qi - значення q-го одиничного показника НТР i-го ГМС; n_j - коефіцієнт вагомості j-го одиничного показника якості текстової частини НД; s_j - значення j-го показника якості текстової частини НД; p - кількість одиничних показників якості текстової частини НД.

Запропонований підхід дозволяє приймати рішення щодо якості НД СУЯ НДУ завдяки переходу від змістовних оцінок за шкалою критеріїв до числових в залежності від отриманих результатів оцінки Q_нтр та Q_янд за рекомендованими межами градації шкали Харрінгтона.

Далі, в ході досліджень, були визначені положення, на яких має базуватися побудова текстової частини НД СУЯ НДУ в автоматизованому режимі та показано, що для реалізації цього процесу необхідно мати визначену структуру нормативної документації СУЯ НДУ. З урахуванням цього було проаналізовано вимоги ДСТУ 3973-2000 та, за допомогою методу експертних оцінок за бальною шкалою з діапазоном від 0 до 1, визначено двадцять один чинник, що дозволяє усунути невідповідні дії в процесі виконання НДР НДУ, серед яких найбільш суттєвими є визначеність мети та завдань процесу (об'єкта стандартизації); повнота, недвозначність та несуперечлевість вхідних і вихідних даних процесу тощо. Проведений аналіз та співставлення на принципах системності та комплексності визначених чинників з елементами ДСТУ ІSO 9001:2009 та структурними елементами НД, встановленими вимогами ДСС, дозволили сформувати узагальнену структуру НД СУЯ НДУ, яка врахувує принципи, норми і вимоги ДСС та ДСТУ ISO 9001:2009, визначає положення, які необхідно формалізувати для усунення невідповідних дій при виконанні НДР та має бути застосована при побудові текстової частини НД в автоматизованому режимі.

На четвертому етапі, за результатом аналізу вимог ДСТУ ISO 9001:2009 та з урахуванням специфіки діяльності науково-дослідних установ була побудована модель СУЯ, відмінною особливістю якої є те, що вона являє діяльність НДУ, як сукупність п'яти груп процесів, призначених для підвищення результативності виконання НДР, а саме: відповідальність керівництва, управління ресурсами та персонал, життєвий цикл НДР, документування, вимірювання, аналізування і поліпшення. Оскільки процес документування СУЯ викликає в нашому випадку значну увагу, далі в роботі, для вирішення задачі визначення системи показників оцінки якості перебігу процесу документування була проведена його декомпозиція. Для цього, за допомогою методу аналогії були визначені етапи життєвого циклу процесу документування СУЯ НДУ. В якості базового аналога було обрано етапи життєвого циклу стандартів державного рівня, визначено їх характеристики та проаналізовано відмінність застосування для НД СУЯ НДУ. Такий підхід дозволив структурувати процес на п'ять підпроцесів та розробити модель перебігу процесу документування СУЯ (рис. 3).

Специфічною особливістю даної моделі є те, що вона являє перебіг процесу документування СУЯ НДУ з урахуванням сукупності вимог ДСС та ДСТУ ІSO 9001:2009 (наприклад, забезпечується принцип постійного поліпшення процесу документування СУЯ завдяки таким етапам як самоконтроль, аудит, моніторинг процесу, аналізування з боку керівництва тощо).

Процес документування за побудованою моделлю (рис. 3) дозволяє врахувати вимоги замовників (користувачів) НД, а сама модель є основою для визначення системи спеціальних та загальних показників, за якими має бути оцінена якість перебігу процесу документування СУЯ.

Вибір спеціальних показників оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ за моделлю (рис. 3) проводився за допомогою методології збалансованої системи показників (BSC) та з урахуванням вимог ДСТУ ІSO 9001:2009.

Рис. 3. Модель перебігу процесу документування СУЯ

При цьому, за характеристикою «Фінанси» визначено такі показники, як вартість та трудомісткість розробки НД; за характеристикою «Процеси» визначено ряд показників, серед яких, наприклад, ступінь відповідності процесу вимогам ДСТУ ІSO 9001:2009; за характеристикою «Ринок та замовники» визначено ряд показників, серед яких, рівень забезпечення та задоволення замовників (користувачів) НД; за характеристикою «Навчання та розвиток» визначено ряд показників, серед яких, рівень відповідності компетентності розробників та користувачів НД потребам тощо. Такий підхід дозволяє збалансовано врахувати взаємний вплив технічних та економічних характеристик процесу документування СУЯ НДУ.

Вибір системи загальних показників оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ було здійснено за результатом аналізу побудованої моделі (рис. 3). При цьому, за характеристикою «Рівень зрілості процесу» визначено ряд показників, серед яких, наприклад, cтупінь релевантності використання вихідної НД, розуміння та сприйняття персоналом цілей процесу; за характеристикою «Рівень забезпеченості процесу ресурсами» визначено ряд показників, серед яких, наприклад, інформаційні, фінансові, матеріальні, технічні, людські ресурси; за характеристикою «Часові характеристики процесу» визначено ряд показників, серед яких, наприклад, можливість скорочення часу досягнення процесом визначеної мети без негативного впливу на якість кінцевого результату, рівень тривалості циклу розроблення НД. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити якість перебігу процесу документування СУЯ в керованих умовах.

Далі, для чисельної оцінки окремих показників було отримано аналітичні залежності. Так, наприклад, ступінь повноти отримання необхідної інформації було запропоновано визначати за процесами СУЯ (К_рел) та узагальнювати для мережі процесів (К_{рел заг}) за формулами:

К _рел = К_вик / К_заг, (5),

К _{рел заг} = , (6)

де К_вик - кількість НД, які регламентують та регулюють окремий процес СУЯ, що функціонує в НДУ; К_заг - кількість чинних НД, які взагалі регламентують та регулюють окремий процес СУЯ НДУ; Крел _n - ступінь повноти отримання необхідної інформації за n-им процесом СУЯ; n - кількість процесів СУЯ НДУ.

Далі, для оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ, на основі положень теорії динамічного нормативу було розроблено методику, суть якої полягає в визначенні ланцюгів темпу зростання визначеної системи спеціальних і загальних показників, як міри оцінки якості перебігу процесу. Для виміру близькості двох рангових упорядкувань темпів росту показників (нормативного (базового) і фактичного) було застосовано коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (с_в) та Kендалла (ф_в). Для чисельної оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ (Р) була застосована наступна формула:

Р = , (7)

Чисельне значення Р змінюється в діапазоні від 0 до 1 за межами шкали Харрінгтона. При цьому, наближення Р до 1 свідчить про вищий рівень якості перебігу процесу документування.

Таким чином, за результатами досліджень було розроблено і запропоновано теоретичні положення, на яких мають базуватися інструменти оцінки впливу якості перебігу процесу документування СУЯ на результативність виконання НДР НДУ, формалізована модель текстової частини НД системи та методика оцінки якості перебігу процесу документування системи.

У третьому розділі за допомогою методу ієрархії було експериментально оцінено відповідність НД CУЯ науково-дослідних установ принципам, нормам і вимогам ДСС та ДСТУ ISO 9001:2009. Для цього, на початку експерименту було визначено мету оцінки (відповідність восьми принципам, на яких базується ДСТУ ІSO 9001:2009; відповідність нормам та вимогам ДCC в частині побудови, викладення, оформлення та змісту); критерії оцінки (відповідно, принципи, на яких базується ДСТУ ІSO 9001:2009; норми і вимоги ДСС) та об'єкти оцінки (комплекси НД СУЯ конкретних науково-дослідних установ). Далі, за визначеними у другому розділі роботи характеристиками було проведено попарне порівняння комплексів НД СУЯ НДУ та за допомогою експертного методу (за шкалою з діапазоном від 1 до 9 балів) розраховано значення локальних і узагальнених пріоритетів для прийняття рішень щодо формування НД. Отримані результати значень узагальненого пріоритету, наприклад, відповідності комплексів НД СУЯ НДУ нормам і вимогам державної системи стандартизації зведені в табл. 1.

нормативний документація якість

Таблиця 1. Результати значень пріоритету відповідності комплексів НД нормам і вимогам ДСС

Критерії оцінки Об'єкти оцінки	Значення локальних пріоритетів	Узагальнені пріоритети
	Побудова (А1)	Викладення (А2)	Оформлення (А3)	Зміст (А4)	Lа	Рівні кількісної оцінки
	Xа1 = 0,27	Xа2 = 0,16	Xа3 = 0,09	Xа4= 0,47
Комплекс НД CУЯ ДП «ІАП»	0,53	0,14	0,72	0,59	Lа1=0,47	І
Комплекс НД СУЯ ДП Хімтехнологія»	0,33	0,24	0,20	0,13	Lа2=0,24	ІІІ
Комплекс НД СУЯ ПП «РРЛ»	0,14	0,62	0,07	0,28	Lа3=0,29	ІІ

Аналіз отриманих результатв (табл. 1) показав, що відповідність комплексу НД СУЯ нормам щодо змісту та побудови мають вищий узагальнений чисельний пріоритет. При цьому, розподіл узагальнених пріоритетів обумовлений, на нашу думку, наступними факторами: сприянням керівництва впровадженню та ступeнем «зрілості» СУЯ, кваліфікацією розробників НД тощо. За отриманими результатами експериментальних досліджень запропоновано запобіжні та коригувальні заходи стосовно вдосконалення змісту, побудови, оформлення, викладення НД СУЯ.

В ході експериментальних досліджень були отримані аналітичні залежності результативності виконання НДР від чинників, наведених на рис. 1, а також результативності функціонування СУЯ від чинників, наведених на рис. 2 (для кожного фактору приймалося три рівня варіювання: низкий, середній та високий). Для цього, за допомогою метода експертних оцінок та програмного продукту ПРIАМ були побудовані та експериментально перевірені багатофакторні моделі «Результативність функціонування СУЯ» та «Результативність виконання НДР».

Модель для оцінки результативності виконання НДР (Y_ндр) має вигляд:

Y_ндр = 0,58 + 0,56x₂x₄x₁x₅ + 0,25x₂x₅ + 0,19x₂ + 0,14x₃, (8)

де Х₁ - лідерство; Х₂ - рівень кваліфікації та компетентності виконавців НДР; Х₃ - партнерство та

ресурси; Х₄ - аналіз інформації та використання новітніх технологій за тематикою НДР; Х₅ - результативність функціонування СУЯ.

Отримана модель пояснює 89,56 % усього розсіювання. Перевірка моделі показала її адекватність (F_експ.= 10,98 > F_кр= 3,36 при рівні значимості 0,05), інформативність (коефіцієнт кореляції високий R=0,95, статистично значимий: F_експ.= 23,59 > F_кр= 3,36) та стійкість (коефіцієнт COND = 1,25). Наведена модель була перевірена за даними навчальної матриці, побудованої за експертними оцінками (N=16). Результати перевірки показали, що середня абсолютна похибка апроксимації дорівнює 0,04.

Результати перевірки моделі за даним контрольної матриці (N=20), отриманими в умовах ДП «ІАП» та ДП «Хімтехнологія», показали, що середня абсолютна похибка апроксимації дорівнює 0,16.

Рис. 4. Діаграма розподілу сили впливу факторів на результативність виконання НДР

В ході експериментальних досліджень кількісно оцінено і проаналізовано вплив визначених чинників на результативність виконання НДР НДУ. Відповідно до багатофакторної моделі (8) найбільш суттєвим чинником, який впливає на результативність виконання НДР, є чинник «Рівень кваліфікації та компетентності виконавців НДР» (рис. 4). Далі, в порядку зменшення впливу чинники розподілились так: сукупний вплив чинників «Лідерство», «Партнерство та ресурси», «Аналіз інформації та використання новітніх технологій за тематикою НДР», «Результативність функціонування СУЯ»; сукупний вплив чинників «Рівень кваліфікації та компетентності виконавців НДР» та «Результативність функціонування СУЯ»; «Партнерство та ресурси».

Далі, за результатами досліджень були побудовані графіки часткових рівнянь регресії (рис. 5), що дозволили скласти уявлення про залежність результативності виконання НДР (Y_ндр) від результативності функціонування СУЯ (Х₅).

Рис. 5. Залежність результативності виконання НДР (Y_ндр) від результативності функціонування СУЯ (Х₅)

Крім того, в ході дослідження для оцінки впливу якості перебігу процесу документування на результативність функціонування СУЯ НДУ (Y_суя) була експериментально перевірена модель за чинниками, наведеними на рис. 2:

Y_суя = 0,59 + 0,32x₁x₂x₅x₆ + 0,25x₂x₅x₆ + 0,21x₂x₆ + 0,11x₃x₄ + 0,06x₁ , (9)

де Х₁ - лідерство; Х₂ - персонал; Х₃ - проектування та розроблення; Х₄ - відповідальність, повноваження та інформування; Х₅ - управління ресурсами; Х₆ - якість перебігу процесу документування.

Отримана модель пояснює 94,9 % усього розсіювання. Перевірка моделі показала її

адекватність (F_eксп.= 90,38 > F_кр=3,33 при рівні значимості 0,05), інформативність (коефіцієнт

кореляції високий R = 0,97, статистично значимий: F_eксп.= 37,34 >F_кр = 3,33) та стійкість (коефіцієнт COND = 1,84). Наведена модель була перевірена за даними навчальної матриці, побудованої за експертними оцінками (N=16). Результати перевірки показали, що середня абсолютна похибка апроксимації дорівнює 0,01. Результати перевірки моделі за даними контрольної матриці (N=10), отриманими в умовах ДП «ІАП» та ДП «Хімтехнологія», показали, що середня абсолютна похибка апроксимації дорівнює 0,03.

Аналіз отриманих в ході досліджень результатів показав, що суттєво на результативність функціонування СУЯ НДУ впливає сукупність чинників «Персонал», «Управління ресурсами», «Якість перебігу процесу документування» (рис. 6).

Рис. 6. Діаграма розподілу сили впливу факторів на результативність функціонування СУЯ

Це пояснюється тим, що додержання кваліфікованим персоналом НДУ вимог документації СУЯ, яка формалізує накопичені знання та практичний досвід роботи НДУ, за наявності необхідної ресурсної бази, сприяє підвищенню результативності виконання НДР.

За результатами досліджень в роботі було побудовано графіки часткових рівнянь регресії, що дозволили зробити висновок про залежність результативності функціонування СУЯ НДУ (Y_суя) від рівня якості перебігу процесу документування СУЯ (Х₆).

Таким чином, експериментальне дослідження отриманих моделей (8, 9) дозволило оцінити опосередкований вплив сукупності чинників «Якість перебігу процесу документування» та «Рівень кваліфікації та компетентності виконавців НДР» на результативність виконання НДР НДУ з врахуванням збалансованих вимог замовників та виконавців науково-дослідних робіт.

Далі, для комплексного визначення кількісного та якісного складу нормативної документації СУЯ НДУ рівня «Методика» аспекту стандартизації «Організація і порядок», текстова частина якої сформована за моделлю з гнучких модулів (1), було проведено дослідження її структури.

В ході експерименту, на першому етапі досліджень було проведено порівняльний аналіз структури НД СУЯ, що була встановлена у другому розділі роботи і кожної з п'яти структур НД СУЯ, що були визначені при аналізуванні науково-технічної літератури, а на другому етапі проведено її порівняльний аналіз з кожною з п'яти структур НД СУЯ конкретних НДУ. Для цього було виявлено структурні елементи, які формують кожну з досліджуваних структур НД СУЯ та визначено ступінь їх співпадіння при попарному порівнянні. За результатами першого етапу досліджень виокремлено 15 співпадаючих структурних елементів НД (так, більший ступінь співпадіння мають такі структурні елементи НД СУЯ, як «Призначення та сфера застосування», «Опис процесу (об'єкту стандартизації) тощо) та 7 структурних елементів НД, які не співпадають із визначеними у другому розділі роботи (наприклад, структурні елементи «Розсилання», «Ознайомлення робітників» тощо). За результатами другого етапу досліджень виокремлено 24 співпадаючих структурних елемента НД, тобто майже всі визначені у другому розділі роботи структурні елементи НД СУЯ є застосованими у фактичних структурах НД СУЯ НДУ (окрім структурного елементу «Код класифікаційного угрупування, ключові слова»). Це пояснюється тим, що фактичні структури НД СУЯ НДУ відбивають вимоги ДСТУ ISO 9001:2009 щодо документування, інфраструктури та виробничого середовища, визначення відповідності та повноважень при функціонуванні СУЯ тощо.

Отримані результати досліджень довели дієвість запропонованої у другому розділі роботи структури НД СУЯ, що сформована з таких структурних елементів: аркуш ухвалення; титульний аркуш; передмова; зміст; вступ; призначення та сфера застосування; нормативні посилання; терміни та визначення понять; познаки та скорочення; вимоги до документування процесу СУЯ; відповідальність та повноваження; кваліфікація та компетентність; забезпеченість ресурсами; інфраструктура; виробниче середовище; мета та завдання процесу СУЯ; вхідні та вихідні дані процесу СУЯ; опис процесу СУЯ та внутрішні комунікації; методи та критерії моніторингу процесу СУЯ; управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки; дії, у разі виявлення невідповідностей; аркуш реєстрації змін; додатки; код класифікаційного угруповання, ключові слова. Це дозволило розробити програму побудови текстової частини НД СУЯ в автоматизованому режимі за принципом електронного шаблону.

Далі, в умовах ТОВ «Хімтехнологія» була перевірена практична дієвість розробленого підходу до оцінки якості НД СУЯ. Для цього, в ході внутрішніх аудитів СУЯ під безпосереднім керівництвом здобувача був проведений збір статистичних даних та, за допомогою експертного методу, за підходом, наведеним у другому розділі роботи, була здійснена комплексна оцінка якості СТП 9001:4.2.3.02:2009 «Порядок розробки та введення в дію стандартів підприємства».

Оцінка якості НД СУЯ НДУ проводилась за показниками: науково-технічний рівень НД (Q_нтр) та якість текстової частини НД (Q_янд) за формулами (2 - 4). Отримані результати розрахунків показників Q_нтр та Q_янд показали, що 0,63 < Q_нтр, Q_янд ? 0,80, тому СТП 9001:4.2.3.02:2009 має прийнятний рівень якості та його слід впроваджувати в практичну діяльність НДУ після усунення невідповідностей, що стосуються уточнення номенклатури і норм показників оцінки ресурсної забезпеченості процесу розробки та введення в дію СТП, наведення логічного порядку термінів з відповідними визначеннями тощо. За результатами оцінки впроваджені запобіжні заходи.

Таким чином, результати експериментальних досліджень, проведених в реальних умовах НДУ, підтвердили теоретичні положення та довели дієздатність запропонованих організаційно- технічних засад формування НД СУЯ НДУ.

У четвертому розділі наведено результати апробації практичних рекомендацій, алгоритмів, структурних схем, комп'ютерної програми, що дозволяють оперативно формувати НД СУЯ НДУ.

Так, для реалізації методики оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ НДУ, було розроблено та апробовано в реальних умовах НДУ спеціальний алгоритм, суттєвою особливістю якого є те, що він дозволяє визначати комплексний показник якості перебігу процесу документування СУЯ поетапно, шляхом ранжування та співставлення динамічних рядів нормативних (базових) та фактичних спеціальних і загальних показників оцінки, визначених за методологією збалансованої системи показників (BSC). Впровадження такого алгоритму, дозволяє своєчасно визначати тенденції змін перебігу процесу документування СУЯ за рахунок систематичної оцінки його якості та, за отриманими результатами, приймати відповідні рішення.

За результатами реалізації методики оцінки якості перебігу процесу документування СУЯ ДП «Хімтехнологія» у відповідності з розробленим алгоритмом було визначено ступінь збігу фактичного рангового ряду показників з нормативним (базовим) та побудована гістограма їх рангів, здійснена комплексна оцінка зміни якості процесу протягом 2007-2010 рр. (на рівні від 0,882 до 0,961). Аналіз гістограми показав, що високий ступінь збігу мають фактичний та нормативний (базовий) ранги таких показників, як рівень тривалості циклу розроблення НД, рівень своєчасного забезпечення та задоволення користувачів НД.

Практичні рекомендації щодо розробки та оцінки якості нормативної документації СУЯ, які запропоновані в роботі, алгоритм перебігу процесу документування та алгоритми, схеми щодо розроблення НД СУЯ НДУ, оцінки якості окремих НД та процесу документування в цілому, були апробовані в реальних умовах ДП «ІАП», ДП «Хімтехнологія», ТОВ «Хімтехнологія», ПП «РРЛ» і довели свою дієздатність, що підтверджено результатами аудитів та актами впровадження.

Так, наприклад, організація робіт по перебігу процесу документування СУЯ ДП «ІАП», ДП «Хімтехнологія», ТОВ «Хімтехнологія», ПП «РРЛ» у відповідності із запропонованою в роботі схемою дозволила залучити до вдосконалення процесу документування СУЯ працівників всіх рівнів у відповідності із принципом ДСТУ ISO 9001:2009, що підвищило відповідність процесу встановленим нормам та вимогам. Крім того, cхема дозволила розподілити навантаження по розробці НД СУЯ серед персоналу та оптимізувати кількість розробників НД.

...