Швейні вироби

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Вибір моделей

1.1 Напрямок групи на дану асортиментну групу

1.2 Вимоги до виробу, що проектується

1.3 Психо-антропометрична характеристика споживача

1.4 Характеристика та опис моделей, що проектуються

1.5 Обґрунтування вибору моделей щодо виготовлення в одному потоці

2. Вибір матеріалів

2.1 Характеристика матеріалів даної асортиментної групи виробів з урахуванням напрямку моди

2.2 Властивості матеріалів, які пропонуються для виготовлення моделей, що проектуються

2.3 Обґрунтування вибору матеріалів та їх характеристика

3. Вибір обладнання

3.1 Види сучасного обладнання для виготовлення швейних виробів даного асортименту

3.2 Обґрунтування вибору та характеристика швейного обладнання

3.3 Обгрунтування та характеристика обладнання для ВТО і клейового з'єднання деталей

3.4 Вибір та характеристика пристроїв малої механізації

4. Вибір та обґрунтування способів та режимів з'єднання деталей виробу

4.1 Характеристика та режими виконання ниткових з'єднань для виробів, що проектуються

4.2 Характеристика та режими виконання клейових з'єднань та ВТО виробів, що проектуються

5. Аналіз, вибір та обґрунтування методів обробки деталей і вузлів виробів

5.1 Характеристика методів обробки вузлів та деталей виробів даного асортименту

5.2 Вибір та обґрунтування методів обробки вузлів та деталей виробів, що проектуються

5.3 Аналіз методів обробки основних вузлів та деталей виробів, що проектуються

6. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробів

Висновки

Література

Вступ

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість -- технічними тканинами та ін. Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості України давав можливість виготовляти 11,3 м2 тканин, 5,6 пари панчішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2 пари взуття на кожну людину[1].

Розвиток швейної промисловості неможливий без тісних зв'язків з іншими галузями економіки, серед яких важливе місце посідає текстильна промисловість, сировина промисловість, машинобудування, устаткування транспорту та торгівлі.

На даний час текстильний сектор та легка промисловість в цілому в усьому світі є одними з провідних галузей економіки, що значною мірою забезпечують формування державного бюджету та виступають важливим фактором розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості тощо.

Офіційна статистика свідчить, що за даними 2011 року 50% обсягів виробництва сектора забезпечували лише 7 із 34 товарних позицій, серед яких -- тканини вовняні, брезент, килими, тканина, мішки та пакети, тканини бавовняні[1].

Дивлячись на ці данні, можна сказати, що замість того, щоб випускати з підприємств продукцію високого рівня, яка дійсно може зацікавити споживача своєю якістю, модними тенденціями, вітчизняні текстильні бази виготовляють продукцію з мінімальною якістю вихідної сировини, копіювання фасонів виробу та мінімальних витрат коштів. До того ж, велика частка цієї продукції призначена для експорту.

На думку експертів, перевищення експорту над виробництвом може бути зумовлене реекспортом або наявністю неофіційного внутрішнього виробництва. Щодо тканин текстильних та полотен трикотажних, то експортувалося, відповідно, 34,8% та 20,0% від загального обсягу їх виробництва.

Одночасно і внутрішній ринок текстильних виробів вельми успішно заповнюється імпортною продукцією. За основними товарними групами у 2011 р. офіційний імпорт у вартісному вимірі перевищував виробництво у декілька разів -- наприклад, за пряжею та нитками текстильними -- у 11,9 рази, за тканинами текстильними -- у 5,9 рази, за матеріалами текстильними іншими -- у 3,1 рази, за полотнами трикотажними -- у 5,1 рази. За трикотажними виробами вартість імпорту становила 69,1% від внутрішнього виробництва .

Якість вітчизняної сировини -- як натуральних, так і хімічних волокон -- у переважній більшості випадків не влаштовує виробників пряжі. Тобто, значна частина сировини імпортується. У 2011 р. частка імпорту волокон склала: для бавовни -- 100%, для льону -- 6%, для вовни -- 73%, для хімічних волокон -- 48,5%).

Найперспективнішою сировиною вітчизняного походження вважається льон, але навіть після прийняття у 2005 р. проекту концепції загальнодержавної інноваційної програми відродження та розвитку лляної промисловості України на 2006-2012 роки відродження льонарства здійснюється дуже повільно[1].

Питома вага промислових виробничих основних фондів швейної галузі у загальній вартості промислово-виробничих фондів в Україні складає 0,7%, що є найнижчим показником серед країн СНД[2]. Ці данні говорять про те, що текстильній промисловості не приділяється велика увага при розподіленні державного бюджету, бо тоді б Україна мала сильний та якісний текстильний сектор.

Успішний розвиток швейного виробництва неможливий без його раціонального розміщення та спеціалізації підприємств. Оптимальне розміщення має за мету забезпечити:

а) випуск високоякісної продукції;

б) елективне постачання підприємств торгівлі.

Виконати ці вимоги можливо лише шляхом поглиблення територіального поділу праці. У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвивати машинобудування для легкої промисловості, а також механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД.

Відновлюються посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в ЗО--50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та кількох інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки.

1. Вибір моделей

1.1 Напрямок моди на дану асортиментну групу

Вибір моделі для жіночого демісезонного пальта романтичного стилю, для молодшої вікової групи був здійснений на основі аналізу напрямку моди.

Жіноче пальто не втрачає своєї актуальності, навіть не дивлячись на перевагу унісексу і коротких курток. Тому що жіноче пальто - це стильно і жіночно, а значить ніколи не вийде з моди. А коли настає новий осінній сезон, кожна жінка прагне оновити гардероб, в цьому їм допомагають дизайнери.

Вони пропонують нові елементи, доповнюють знайомі фасони і вносять нові забарвлення.

Осінь-зима 2012-2013 дуже модні жіночі пальта романтичного стилю, які підкреслюють жіночність.

По довжині воно нижче або вище коліна, а рукава найрізноманітнішої форми, по довжині ? або трохи довше. Кольорова гама такого пальта як правило м'яка, пастельна, спокійна, адже яскраві і помітні кольори можуть лише зіпсувати весь ефект ніжності. Щоб надати контрастності своїм образом можна надіти брошку або використовувати цікавої форми великі ґудзики.

Не перестане бути модною трапецієвидна стилістика. Для жінок, які втомилися носити безформні куртки, стиль трапеції буде незамінний. Коміри подібної моделі можуть варіюватися від широких до плоских, зі стійкою, але іноді зустрічаються і моделі зовсім без коміра.

Але, незважаючи на те, що осінь-зима 2012-2013 сповнена нових моделей і оригінальних фасонів, не втрачає своєї популярності просте пальто класичного крою. Адже класика - це стиль, який перевірений часом. Майже всі жінки відмінно виглядають в класичному пальті. А також воно відмінно підійде тим, хто з якихось причин не може або не хоче оновлювати свій гардероб кожний сезон. А якщо ви налаштовані урізноманітнити свій гардероб, але при цьому не хочете виходити за рамки улюбленого стилю, то відмінно підійдуть елегантні короткі пальта в стилі 60-их років.

Окрім всього перерахованого так само буде дуже популярним прилеглий силует пальта, що увійшли в моду не так давно, але залишаються на її вершині вже кілька сезонів.

Сезонною тенденцією модних пальт 2012-2013 будуть і також всілякі химерні рельєфи і різкий перехід товщини тканини (від щільної до тонкої, і навпаки). Не дивно, що весь подіум буде заповнений подібними пальтами, адже вони не тільки будуть модні, але і підійдуть для абсолютно будь-якого типу фігури, приховуючи недоліки і підкреслюючи переваги[3].

Тренд 2013 року - елегантність. Якщо елегантне пальто модне в 2013 році, це не означає що воно має бути класичним, можна вибрати цілком оригінальне і безпосереднє пальто, з дивовижною формою і забарвленням, але при цьому, залишатися елегантною леді[4].

Кольорова гама 2012-2013

Забарвлення пальта не обмежується на однотонному варіанті , в цьому році це буде не модно.

Наприклад, якщо ви бажаєте придбати пальто сірого кольору, значить, на ньому повинен бути присутнім і чорний і фіолетовий (як альтернатива), але 2 додаткових кольорів до основного - це вкрай бажано для пальта , якщо ви прагнете бути на піку модних тенденцій. Класичні кольори: чорний, коричневий, білий - стануть не менш сильними варіантами забарвлення вашого пальта 2012-2013[4].

Однак колір це палиця з двома кінцями, і потрібно бути впевненим, що ви перебуваєте поруч з вірним кінцем, адже в тому випадку, якщо ви вибираєте зелений колір пальта, його відтінок не повинен бути надмірно насиченим, що переросте в ефект «дешевизни» і створить візуалізацію повного несмаку.

Сірий колір пальта не є писком сезону, однак, підбираючи його з яскравими і контрастними аксесуарами, можна створити досить цікавий образ і такий комплект верхнього одягу буде вважатися модним.

Відомі дизайнери, бренди та фірми обіцяють до 2013 року випустити дивовижні колекції пальт. До того ж їх ціна буде не настільки захмарною.

1.2 Вимоги до виробу, що проектується

При виборі моделей виробів для виготовлення їх в одному потоці, необхідно врахувати вимоги, що висуваються до одягу. Комплекс вимог, можливо представити у вигляді схеми:

Виробничі:

· Економічні;

· Конструкторсько-технологічні.

· Споживчі:

· Соціальні;

· Функціональні;

· Ергономічні (антропометричні, гігієнічні, психофізичні);

· Естетичні;

· Експлуатаційні.

Виробничі показники можна поділити на конструкторсько-технологічні та економічні.

Конструкторсько-технологічні показники визначають технологічність конструкції швейного виробу, витрати праці на термін виготовлення моделі. Важливим засобом, стимулює процес виробництва є стандартизація та уніфікація деталей деяких конструктивних вузлів. Варіюючи елементи при збереженні конструктивної основи, можливо досягти образної новизни моделі.

Технологічність виготовлення одягу визначається можливістю використання в процесі виробництва оптимальних режимів економічних технологічних процесів, найбільш зручних прийомів та способів обробки виробів[4].

Економічні показники враховують показники виробничої економічності (витрати на виготовлення моделі одягу) та споживацькі витрати на експлуатацію виробу (затрати на хімчистку, прання, відновлення). При проектуванні одягу особливе значення набуває вишуканості внутрішніх резервів виробу, тобто його надійність, (довговічність та універсальність).

Під споживчими показниками розуміють властивості виробів, які служать для задоволення потреб в процесі споживання речі людиною.

Споживчий рівень якості може бути запропонований п'ятьма класами СКП, які визначають безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність для людини - споживача: соціальними, функціональними, естетичними, ергономічними, експлуатаційними показниками. В залежності від того, якими об'єктивними властивостями наділений виріб він здатний задовольняти ті чи інші потреб людини.

Функціональні показники виражають вимоги відповідності одягу конкретному призначенню (по композиційній будові моделі, конструкції і матеріалам, віковим особливостям тіло будови людини, її обліку і психологічному розвитку).

Всі представлені властивості одягу повинні бути поєднанні в органічній цілісності. Тільки в цьому випадку вони стають властивостями виробу, який обслуговує людину.

Експлуатаційні показники досить важливі і стосуються стійкості одягу (його форми, матеріалу, конструкції, деталей, країв і швів) до тертя, зминання, розриву, згину, дії світлопогоди, хімчистки, прання. При проектуванні нової моделі одягу ці властивості враховують, вибираючи раціональні конструкції

функціональних елементів (кишень, застібки та ін..) та вірно підбираючи матеріали в пакет.

Естетичні показники визначаються досконалістю композиційного і кольорового рішення моделі, гармонії, співрозмірністю частин і цілого, пластичною виразністю форми, її тектонікою, стилістичним зв'язком з предметним світом, новизною моделі і конструкції, товарним виглядом.

Естетичні показники займають особливе місце при оцінці якості одягу. Відсутність естетичних показників перетворює одяг на безкорисну річ, тому що вона перестає виконувати одну з основних своїх цільових функції: задовольняти специфічно людські потреби[4].

Естетична потреба в загальному вигляді визначається як потреба людини в красі та в творчості за законами краси. Естетичні вимоги до промислових виробів - це вимоги естетичної доцільності форми виробу її органічному взаємозв'язку з функціональним змістом виробу, а також вимоги художньої виразності, гармонії, стильової єдності з середовищем. Знаходячись одним у засобів втілення суспільних естетичних ідеалів своєї епохи і його приватного проявлення моди.

1.3 Психо-антропометрична характеристика споживача

Моделі, що проектуються орієнтовані на жінок молодшої вікової групи, розміру 164-92-100, мезоморфної пропорції, нормального типу фігури, нормальної форми рук, із середнім плечовим скатом, нормальною формою стегон, нормальною поставою, для жінок другої повнотної групи, за соціально-культурним аспектом відноситься до групи споживачів помірного рівня та для жінок середнього соціального статусу.

1.4 Характеристика та опис моделей, що проектуються

Модель А: Демісезонне пальто романтичного стилю, повсякденного типу для жінок молодшої вікової групи. Пальто виготовлене з кашеміру. Прилеглого силуету до лінії талії та розширеного від лінії талії. Довжина до лінії коліна.

Комір «воронкоподібний», застібка центральна на п'ять ґудзиків середнього розміру та п'ять прорізних петель, застібка оздоблена декоративною рюшею.

Пілочки з кокетками та вертикальними рельєфами, що починаються від середини нижнього зрізу кокетки до лінії талії. Пояс на пілочках з овальними кінцями та ґудзиками.

Нижня частина пілочки відрізна по лінії талії з кишенями, що знаходяться у бічному шві та чотирма складками.

На спинці кокетка з вертикальними рельєфами, що починаються з лінії низу кокетки до пояса, що розташований на лінії талії. Нижня частина спинки, що відрізна від лінії талії із двома складками.

Рукава одношовні, вшивні, із мілкою зборкою по окату рукава та по низу рукава, де пришивається манжет.

Пальто на підкладці, яка по низу пришивна.

Модель Б: Демісезонне пальто романтичного стилю, повсякденного типу для жінок молодшої вікової групи. Пальто виготовлене з кашеміру. Прилеглого силуету до лінії талії та розширеного від лінії талії. Довжиною вище лінії коліна.

Комір стійка із заокругленими краями, застібка центральна на п'ять ґудзиків середнього розміру та п'ять прорізних петель, застібка оздоблена декоративною рюшею.

Пілочки з двома вертикальними рельєфами. Перші починаються від середини плечового зрізу до лінії талії, інші починаються від середини лінії пройми до лінії талії.

Пояс на пілочках з овальними кінцями та ґудзиками. Нижня частина пілочки відрізна по лінії талії із прорізними кишенями з двома обшивками та чотирма складками.

На спинці кокетка із середнім швом та поясом із заокругленими кінцями, що розташований на лінії талії. Нижня частина спинки, відрізна від лінії талії із чотирма складками.

Рукава одношовні, вшивні, із мілкою зборкою по окату рукава та по низу рукава, що розташований на рівні нижче ліктя із високим манжетом.

Пальто на підкладці, яка по низу пришивна.

Модель В: Демісезонне пальто романтичного стилю, повсякденного типу для жінок молодшої вікової групи. Пальто виготовлене з кашеміру. Прилеглого силуету до лінії талії та розширеного від лінії талії. Довжиною до середини гомілки.

Комір «воронкоподібний», застібка центральна на п'ять ґудзиків середнього розміру, застібка оздоблена декоративною рюшею.

Пілочки з двома вертикальними рельєфами, що починаються від середини плечового зрізу та від середини лінії пройми, до лінії талії рельєфи сходяться в один. На пілочках є пришивний пояс. Нижня частина пілочки відрізна по лінії талії з прорізними кишенями з листочкою на якій розташований ґудзик.

На спинці середній шов та вертикальні рельєфи, що починаються від лінії пройми до пришивного пояса, що розташований на лінії талії. Нижня частина спинки відрізна від лінії талії із двома складками.

Рукава одношовні, вшивні, по низу рукава пришивається манжет.

Пальто на підкладці, яка по низу пришивна.

1.5 Обґрунтування вибору моделей щодо виготовлення в одному потоці.

Надаємо характеристику з точки зору:

1. Застосовування однорідності технології, тобто можливості виготовлення виробів (по вибраним моделям) з використанням одного й того ж обладнання, методів та режимів волого-теплової обробки, клейових з*єднань, уніфікованих методів та режимів волого-теплової обробки основних вузлів та деталей.

2. Визначення можливості використання технологічності конструкції кожної моделі задля їхнього виготовлення найбільш досконалого обладнання та прогресивної технології.

3. Трудомісткості моделей: в комплект виробів повинні бути підібрані моделі приблизно однакові за трудомісткістю.

Аналізуючи обрані модемі до перелічених пунктів, ми зробимо остаточний висновок про можливість їх виготовлення в одному потоці[4].

2. Вибір матеріалів

2.1. Характеристика матеріалів даної асортиментної групи виробів з урахуванням напрямку моди

Асортимент вовняних пальтових тканин дуже різноманітний. Ці тканини в основному використовуються для шиття зимових і демісезонних пальто.

Тканини пальтової групи, що є найпопулярніші і сезоні осінь-зима 2012-2013:

1. Букле - груба тканина полотняного переплетення з фасонної пряжі, яка має великі вузлики, розташовані на деякій відстані один від одного, в результаті чого тканина набуває шишкувату поверхню.

2. Валяний трикотаж - поєднує в собі високу еластичність трикотажу і «грубувату», трохи з ворсом поверхню, яка цінується модою вже давно. Поняття «виворіт» і «лице» до цього матеріалу не відносяться. Головне з достоїнств - валяний трикотаж дуже зручний в обробці.

3. Драп - вовняна, об'ємна, на дотик м'яка тканина, гладка поверхня. Це дуже щільна тканина, яка добре захищає від вітру. Всі кращі якості традиційного матеріалу - втілилися в новому поколінні драпу, які з додаванням синтетики і в суміші з іншими вовняними волокнами, придбали тонкість, пластичність. Поряд з гладкою поверхнею виступає ворс[7]. Не викликає складнощів при шитті, але важко піддається волого-тепловій обробці. Висока вартість виробів як правило обумовлена саме трудомісткістю і складом.

Двосторонній драп з суміші вовни, поліакрилу і поліестеру, розширює фантазію і збільшує можливості. Одна сторона матеріалу - однотонна, в сіро-чорній гамі, інша - в клітинку. Як її не поверни - тканина однаково тепла і комфортна.

4. Пальтова ворсова тканина (ангори / лами, вовни, поліаміду) - це щільний матеріал з сухуватим туше глибокого синього (майже чорного) кольору. Блискучі нитки поліаміду включені в пряжу, дають ефект «легкої сивини» ворсу. Пальтова тканина з 100% мохеру зберігає легкість і м'якість цієї вовни, але виглядає досить незвичайно, завдяки вкрапленнями точок різної товщини і довжини осі нитки. Пальтова тканина (100% шерсть) має рівну матову «велюрову» поверхню, і, незважаючи на необхідну для верхнього одягу щільність, надзвичайно м'яка на дотик[7]. Тонка пластична тканина утворює вишукані драпіровки і стає ідеальним матеріалом для актуальних в цьому сезоні пальт вільної м'якої форми, з розкішним коміром-шаллю, складками та поясом.

5. Тонкосукняні пальтові тканини виготовляють простими одношаровими, складними, крупнозернистим переплетенням з однониткової, крученої і фасонної чистошерстяної або змішаної вовняної різної лінійної щільності пряжі, яка може поєднуватися з хімічними нитками. Лицьова сторона тканин зазвичай має чіткий малюнок дрібно-або крупнозернистим переплетеннями, клітинки чи смужки із фасонної пряжі.

6. Кашемір - це вишуканий, шикарний, витончений і справедливо найдорожчий матеріал. Роблять його з вищипаного вручну пуху (підшерстя) кашемірових кіз. Кашемірова сировина складається з ниток, товщиною всього 13-19 мкм (людський волос - 50 мкм), тому дотик до кашеміру створює відчуття пишності. Кашемір - це м'яка напівшерстяна або напівшерстяна камвольна тканина саржевого переплетення, пофарбована в рівні кольорів або набивна[7]. Така тканина дуже м'яка, добре зберігає тепло, приємна на дотик, не викликає алергічних реакцій, мало брудниться. Найбільш якісний кашеміровий пух надходить з Китаю і Монголії, а ось пух з Індії, Афганістану, Ірану менш якісний, тому його ціна нижче.

Склад пальтової групи тканин. До натуральних тканин відносяться чисто-вовняні тканини не є зносостійкими, але сильно дають усадку при пранні - тому пальтові тканини НЕ стираються.

Додавання віскози робить тканину більш масивною, шовковистою. Вона добре драпірується, чудово пропускає повітря, але мнеться. Великий плюс - володіє хорошими гігієнічними властивостями.

Невеликий відсоток синтетики (10%) у натуральних тканинах робить їх міцнішими, еластичнішими.

Значний відсоток синтетики більше 70% погіршує гігієнічні властивості матеріалу і його зовнішній вигляд (з'являється блиск). Але є і плюси: тканина володіє незминальністю і довго зберігає свій первинний вигляд[6].

При додаванні інших штучних або синтетичних волокон тканина набуває таких додаткових властивостей:

- якщо до складу тканини входить лавсан, то одяг з неї не мнеться, добре тримає форму, але менш гігроскопічний;

- додавання ацетату надає тканині пружності, вона стає жорсткою, при вологій обробці дає усадку;

- тканина, що з поліамідних волокон розраховується на те, що одяг з неї буде носитися довго, але не буде гігроскопічним;

- тканини з поліефіру, як правило, дуже еластичні і термостійкі. Так само міцні, як і поліамідні, але на них швидше утворюються потертості;

- тканина з вмістом поліестеру стає міцною, краще закріплює форму при нагріванні, завдяки чому одяг з такої тканини добре тримає складки і драпірування. До того ж вона не вигорає на сонці.

Дизайн тканини:

1. Гусячі лапки - такий малюнок на тканині утворюється шляхом переплетення ниток різного кольору, іноді за допомогою набивання.

2. Діагональ - тканина з характерними переплетеннями: з виразно _апорті__чи ми широкими діагоналями. Такий малюнок утворюється в результаті діагонального переплетення на базі складного саржевого переплетення шляхом збільшення зсуву раппорта або шляхом складання двох _апорті_ різного саржевого переплетення. Частіше діагональні переплетення утворюються за першим способом, причому виходять більш рельєфні і круті діагоналі, ніж при саржевому переплетенні. Для тканин подібного типу використовують переважно нитки середньої товщини, але іноді різної кольорової комбінації[6].

3. Ялинка - рельєфний малюнок на тканині у вигляді косих ламаних ліній різної ширини. Утворюється в результаті переплетення ниток за типом ламаної саржі при зміні діагоналей саржі під прямим кутом. Часто використовуються кольорові контрастні нитки в основі і утоці.

4. Тканина в клітинку - малюнок квадратами, прямокутниками, ромбиками, розташованими в шаховому порядку. Утворюється шляхом використання ниток не менше двох кольорів в основі і в утоці.

5. Філ-а-філ - це малюнок тканини з косими, чітко виступаючими ступінчастими діагоналями або смужками. Подібний малюнок утворюється шляхом комбінації в саржевому переплетенні двох контрастних за кольором ниток в основі і в утоці. Співвідношення основних і утокових перекриттів в _апорті 1:1.

6. Естергазі - це малюнок тканини у великі двоколірні або багатобарвні квадрати, розташовані в шаховому порядку, з поперечними і поздовжніми смугами. Такий малюнок отримують шляхом використання кольорової нитки в основі і в утоці.

Кольорова гама тканин пальтової групи 2012-2013: Забарвлення пальта не обмежується на однотонному варіанті , в цьому році це буде не модно. Наприклад, якщо ви бажаєте придбати пальто сірого кольору, значить, на ньому повинен бути присутнім і чорний і фіолетовий (як альтернатива), але 2 додаткових кольорів до основного - це вкрай бажано для пальта , якщо ви прагнете бути на піку модних тенденцій. Класичні кольори: чорний, коричневий, білий - стануть не менш сильними варіантами забарвлення вашого пальта 2012-2013.

Сірий колір пальта не є писком сезону, однак, підбираючи його з яскравими і контрастними аксесуарами, можна створити досить цікавий образ і такий комплект верхнього одягу буде вважатися модним[5].

Для молоді характерні найяскравіші кольори пальт, оскільки саме зараз модні «неонові відтінки». Справжні сміливці можуть обрати пальто «кислотного» жовтого кольору.

2.2 Властивості матеріалів, які пропонуються для виготовлення моделей, що проектуються

Виробництво одягу починається з вибору матеріалів, необхідних для його виготовлення. Обґрунтований підбір матеріалів (основних, підкладкових, прокладкових, скріплюючих, оздоблювальних та фурнітури) в значній мірі визначають якість швейного виробу, його зовнішній вигляд, форму та її стійкість, зручність в використанні та зносостійкість, а також економічність виготовлення, можливість використання сучасної техніки та технології[4].

1. Гігієнічні вимоги до матеріалів. До цієї групи належать вимоги до властивостей, які визначають здатність матеріалу створювати і підтримувати певні комфортні умови для людини в одязі. Такими властивостями є: вбирання - здатність матеріалів вбирати в себе вологу, пил, жир, масло та ін. (гігроскопічність, капілярність, вологовбирання, пило ємність); проникливість - здатність матеріалу пропускати воду, пар, повітря, пил; теплові властивості; електризуємість. Встановлення нормативів по показникам основних гігієнічних властивостей матеріалів в залежності від виду і призначення виробу, підбір конкретних матеріалів у відповідності з цими нормативами дозволяють виготовляти швейні вироби з високими гігієнічними властивостями.

2. Вимоги до зносостійкості матеріалів. В цій групі формуються експлуатаційні вимоги до матеріалів, враховуючи вид виробу, умови його експлуатації, терміни носки та інші фактори. Встановлення нормативів і перевірка матеріалів по показникам характеристик таких властивостей, як стійкість до витирання і виникнення пілінгу, стійкість до багаторазового розтягнення та згину, стійкість до дії світла та дії мікроорганізмів, високих та низьких температур, прання та хімчистки, дають можливість вибирати матеріали і прогнозувати їх зносостійкість в швейних виробах.

3. Естетичні вимоги до матеріалів. Ця група містить у собі вимоги до таких характеристик як колір, малюнок, фактура матеріалу, форма та розмір фурнітури. Нормативи по показникам характеристик властивостей матеріалів і фурнітури встановлюється у відповідності з вимогами художнього оформлення швейного виробу, законами композиції, тенденціями моди та іншими факторами.

4. Перевірку відповідності фактичних показників основних характеристик властивостей матеріалів (волокнистого складу, маси 1м2, щільності, розривного навантаження, виду ниток і їх лінійної щільності та ін.) нормативам стандарту технічних умов до матеріалів, а також перевірку показників характеристик їх фізико-механічних властивостей ( у відповідності з вимогами стандартів та сортність), стійкості фарбування і дефектів зовнішнього вигляду[4]. Таким чином, виконання вимог першої групи зводиться до визначення сорту матеріалу і встановлення відповідності фактичних показників характеристик його основних властивостей нормативам, передбаченим в стандарті.

5. Конструкторсько-технологічні вимоги до матеріалів, які визначаються властивостями швейного виробу, особливостями його конструкції та методами виготовлення. Вимоги другої групи передбачають, складання загальних вимог до властивостей матеріалів, враховуючі конструктивні особливості швейного виробу і методи його виготовлення, встановлення переліку основних характеристик властивостей, які відповідають цим вимогам,по показникам яких повинна вибиратися матеріали для виробу. При цьому розглядаються головним чином властивості матеріалів, які впливають на конструкцію деталей швейного виробу, режими і параметри технологічних операцій при його виготовленні. До таких властивостей відносяться: зсідання, товщина, розсуваємість та осипання ниток, тангенційний опір, прорубаємість матеріалу швейною голкою, формотворна здібність матеріалу, жорсткість, драпіруємість, незминальністю, компоненти повної деформації розтягування при навантаженні менше розривного.

6. Раціональна вартість та економічна доцільність використання.

2.3 Обґрунтування вибору матеріалів та їх характеристика

В данному підрозділі було обгрунтовано вибір пакету матеріалів для виготовлення виробів, що проектуються. У Таблиці 2.1. представлено матеріал верху та прикладкові матеріали[8]. Вибір швейних ниток був здійснен на основі проведення експериментального дослідження, щодо якості ниток та обраний варіант занесений до таблиці 2.2. таблиця 2.3. представляє вибір фурнітури для виробу, що проектується[8].

Таблиця 2.1. Характеристика матеріалів виготовлення виробів, що проектуються

№	Назва матеріалів	Поверхнева Щільність г/м2	Ширина,см	Лінійна щільність тканини, кількість ниток на 10 мм,	Сировинний склад
				основа	уток
1	2	3	4	5	6	7
1	Тканина пальтова	502	150	50,3 текс	48,6 текс	60% вовна 40% лавсан
2	Тканина підкладкова з синтепоном	180	150	16,6 текс	18,5 текс	НВИС -100
3	Дублерин 1180/4BS4	44	150	15,4 текс	14,1 текс	30% поліамід, 70% віскоза

Таблиця 2.2. Характеристика швейних ниток для виготовлення виробу

№п/п	Сировинний склад ниток	Умовний номер	Лінійна щільність, текс	Розривне зусилля, СН
1	2	3	4	5
1.	Поліестр	40/2 МАХ	16,3*2	1150

Таблиця 2.3. Характеристика фурнітури для виготовлення виробів, що проектуються

Вид фурнітури	Технічна характеристика	Обладнання, що використовується
1	2	3
Ґудзики	Діаметр ґудзика-25мм; ґудзик на ніжці висотою-3мм; марка матеріалу-пластмаса; теплостійкість-100С; хімічна міцність-стійкі до дії води і кислот не стійкі до дії лугів і окисників.	МВ-372-5/Z005
Плечова накладка	Плечові накладки обшиті вшивні, колір білий, розмір 20, СБ-20-А	DLN-5410-6-OB
Вішалка	Металічна вішалка виготовлена з нікелю. Довжина 90 мм.	DLN-5410-6-OB

3. Вибір обладнання

3.1 Види сучасного обладнання для виготовлення швейних виробів даного асортименту

Успішність роботи будь-якого підприємства залежить від багатьох факторів, а якість і ефективність виробництва неможливо уявити без обладнання відповідного рівня і класу. Що ж стосується швейного виробництва, то його продуктивність безпосередньо залежить від оптимально організованого потоку, в якому швейне обладнання займає одну з провідних ролей.

Сучасне швейне виробництво має високу конкуренцію, а оскільки вітчизняний виробник і його продукція буквально губляться в морі імпортних товарів, тому щоб вижити і завоювати споживача необхідно підтримувати високий рівень якості[9]. Кожне підприємство, що має відношення до легкої промисловості та швейного виробництва, незалежно від свого розміру і об'єму продукції, що випускається, намагається підтримувати своє обладнання, будь то швейні машини або прасувальні столи, машини для розкрою або манекени, на належному рівні.

Технологічний процес обробки деталей та вузлів швейних виробів складається із різних операцій, які виконуються на універсальних спеціальних машинах та машинах автоматичної дії.

Сьогодні різні фірми пропонують широкий вибір обладнання для виготовлення швейних виробів. Універсальне обладнання замінюється на більш прогресивні машини, які оснащені механізмами для автоматизованого виконання закріпок на початку і кінці строчки, піднімання лапки і голки після шиття, обрізання ниток, зупинки голки в заданому положенні (позиціонування голки) тощо[9].

Додаткове оснащення універсальних машин різноманітними пристроями надає можливість разом з елементами автоматизації використовувати ці машини як спеціальні для виконання певних операцій.

Спеціальне обладнання оснащено мікропроцесорною технікою з більш широким використанням програм, з наявністю дисплея для контролю ходу операцій, широким набором пристроїв малої механізації[11]. Це дозволяє виконувати конкретну операцію в широкому діапазоні і високої якості робітниками, до яких не ставиться вимог наявності високої кваліфікації.

Серед машин напівавтоматичної дії, до яких частіше всього відносились тільки напівавтомати для пришивання фурнітури, обметування та виконання закріпок, додалася широка гама машин для обробки деталей та вузлів одягу (обшивання дрібних деталей, обметування зрізів та з'єднання деталей, обробка накладних та прорізних кишень тощо.

Високий ступінь автоматизації процесів виконання операцій з виготовлення та обробки деталей швейних виробів дає можливість працюючому обслуговувати одночасно декілька машин[11].

Окремі фірми на базі певного класу машин випускають агрегатовані робочі місця для виконання спеціальних операцій.

Останнім часом фірми-виробники швейного обладнання постачають на ринок машини напівавтоматичної дії. Вони дозволяють виконувати одночасно декілька різних за складом та змістом операцій, що суттєво підвищує продуктивність праці при виготовленні вузлів одягу. Наприклад, одночасне обметування петлі і пришивання ґудзика на манжеті чоловічої сорочки.

Сучасний рівень швейного обладнання поставив на порядок денний широке впровадження у виробництво автоматичних ліній з виготовлення окремих швейних виробів.

Досить широке розповсюдження набув випуск фірмами-виробниками комплектів швейних машин для виготовлення тих чи інших видів одягу.

На сьогодні підприємства України з виготовлення одягу оснащені швейними машинами провідних фірм «Алтін», «Бразер», «Джукі», «Дюркопп-Адлер», «Пфафф» тощо[11]. Значна кількість цих фірм мають свої представництва в Україні з метою реалізації обладнання, що вони випускають та розповсюдження інформації про нове швейне устаткування.

Для поліпшення виконання аналізу швейного обладнання та його систематизації фірми-виробники використовують певні умовні позначення машин у вигляді літер, цифр та графічних символів.

3.2 Обґрунтування вибору та характеристика швейного обладнання

Для обробки демісезонного жіночого пальта, було вибрано сучасне швейне обладнання, яке відповідає усім поставленим вимогам та представлене у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Характеристика швейного обладнання Одноголкові універсальні швейні машини Фірма «Джукі»

№з/п	Клас машини, її призначення	Тип (клас) стібка	Швидкість головного вала, об/хв.	Довжина стібка, мм	Механізм переміщення матеріалу	Вид матеріалу за товщиною	Додаткові дані
1	2	3	4	5	6	7	8
1	DLN-5410-6-OB З'єднання деталей одягу	301	5000	4,5	Комбінований	Легкий і середній	Автоматичне обрізання ниток, піднімання лапки і виконання закріпки
2	DLN-5490-6 З'єднання деталей одягу строчкою без посадкового шва	301	3500	5,0	Верхня рейка і нижня	Середній	Автоматичне обрізання ниток, піднімання лапки і виконання закріпки.
3	DMN-5520-F-6-WB З'єднання деталей одягу з одночасним підрізанням припусків шва	301	5000	4,0	Комбінований	Середній	Автоматичне обрізання нитки, підрізання припусків шва
Машини потайного стібка Фірма «Джукі»
1	CB-640NP Підшивання прокладки пояса, низу, без пропускання стібків у нижньому шарі	103	3,0…8,0	Середній та товстий	Рейковий транспортер що розташований над тканиною	2500	Є пристрої для позиціонування голки та відрізання ниток
Машини для вшивання рукавів і оброби пройм Фірма «Джукі»
1	ASG-166 Утворення посадки по окату рукава із зшитими або незшитими передніми зрізами	401	2,0	3000	Середній	Верхній регульований та нижній диференціальний транспортери	За наявності комп'ютерної системи ASE-167 посадка здійснюється за програмою, без неї-звичай-ним способом. посадки
Машини для виконання певних операцій Фірма “Дюркопп-Адлер»
1	2110-4 Настрочування підзорів на підкладку кишені накладним швом із закритим зрізом	401	1...5	До 4800	Середній	Нижня та верхня зубчасті рейки	Автоматичне закріплення строчки, відрізання нитки, максимальна довжина строчки - 450 мм
Фірма «Джукі»
	FLS-350 Виконання декоративних строчок в пальтах тощо	Спеціальний, схожий на ручний	6,5	1800	Середній та товстий	Подача верхньої і нижньої тканини спеца пара-том	Комп'ютерне управління. Строчки імі-тують ручне оздоблення
Машини напівавтоматичної дії для обметування петель Фірма «Джукі»
1	LBH-1700 Виготовлення петель	Прямі петлі	304	3600	9,5…39	Середній	6 типів петель, комп'ютерне управління. Пристрої для автоматичного обрізання ниток та підйому лапок. Можливе одноразове та дворазове обметування петлі
Машини напівавтоматичної дії для пришивання фурнітури Фірма «Джукі»
1	МВ-372-5/Z005	304	На ніжці з обвиванням	6	1500	10...12	Середній, тонкий і товстий	Z005 відповідно пристрої для обвивання ніжки
2	MB-372-10/Z014	304	Етикетки	8	1500	-	Середній, тонкий і товстий	Z014 відповідно пристрої для пришивання етикеток
Машини для обробки дрібних деталей Фірма «Джукі»
1	АМР-183 Обшивання за шаблоном клапанів, комірів і ін.	1350 од. за 8 год	301	2000	Джинсовий, костюмний і пальтовий	Розміри клапана-155*82 мм	Автоматичне обрізання шва. Датчик обривання нитки і аварійної зупинки.
Фірма «Дюркопп-Адлер»
2	961-24-4 Прокладання оздоблювальної строчки на манжетах і комірах	Заокруглені манжети 1470 пар за 8 год, коміри 1700 од. за 8 год	301	1900	Середній	Ширина оздоблювальної строчки -1,6...8 мм	Нижній і верхній стрічковий механізм переміщення деталей, 10 програм прокладання строчки, автомати-не піднімання лапки, автоматична закріпка, укладач деталей, автомати-не обрізання ниток. Робітник може обслуговувати до 3-х автоматів
Машини для обробки прорізних кишень Фірма «Джукі»
1	APW-297 Виготовлення прорізних кишень в рамку з клапаном, з листочкою у верхньому одязі	До 2200 кишень за 8 год	301*2	3000	Середній	Довжина кишені - 35-200 мм	Пряма лінія входу в кишеню

3.3 Обгрунтування та характеристика обладнання для ВТО і клейового з'єднання деталей

Щоб надати деталям і виробам правильної і красивої форми, їх піддають волого-тепловій обробці. Якість виробів, їх зовнішній вигляд багато в чому залежать від волого-теплової обробки, яку застосовують у процесі виготовлення виробів та на завершальному етапі.

Для волого-теплової обробки використовують різні устаткування і пристрої: прасувальні дошки, колодки, столи, праски, преси, пароповітряні манекени[11]. Під час виконання волого-теплової обробки важливо пам'ятати й додержувати її режимів залежно від виду тканини.

Процеси волого-теплової обробки різні. Різне і призначення їх.

Пропрасування - видалити згини й замини на тканині або виробі, надати їм потрібного вигляду (пропрасування готового рукава, кишені, виробу).

Розпрасування - операція, яку застосовують під час підготовки тканини до розкроювання, перед обробкою зім'ятих деталей, для невеликого декатирування тканини і для закріплення припусків швів (розпрасування бокових, плечових швів, швів рукавів і т.д.).

Припрасування - зменшення товщини шва, краю (припрасування бортів, коміра, кишень, клапана, хлястика тощо).

Спрасування - зменшення лінійних розмірів деталі на окремих ділянках, щоб надати виробу випуклої форми і при різних припосадженнях (спрасування посадки рукавів, підбортів, слабини в кінцях виточок і т.д.).

Запрасування - спрямування обох зрізів на один бік та закріплення шва (при напускних і бокових швах, шви сукні, спідниці, рельєфів, кокеток і т.д.)[12].

Відпарювання - обробка виробу парою для видалення лас (відпарювання готових виробів).

Відтягування - збільшення лінійних розмірів деталі на окремих ділянках для надання їй увігнутої форми (відтягування країв оборок, воланів, низу рукава, бейок і т.д.).

До проведення волого-теплової обробки ставлять такі вимоги[12].

1. Ступінь нагрівання праски та її дію на тканину попередньо перевіряють на клаптику тканини.

2. Для волого-теплової обробки застосовують пропрасовувачі з марлі або м'якої бавовняної тканини.

3. Перед виконанням волого-теплових робіт деталі або виріб зволожують з пульверизатора; якщо на тканині залишаються від води плями, виріб прасують без зволоження.

4. Усі операції волого-теплової обробки проводять до повного видалення вологи.

5. Усі шви виробу спочатку розпрасовують, а потім запрасовують убік.

6. Розпрасовувати і припрасовувати шви, краї деталей і складок треба на столі або колодці, покритих м'яким сукном і білою бавовняною тканиною.

7. Волого-теплова обробка деталей і виробу провадиться за певними режимами для кожної тканини.

8. Волого-теплову обробку виробів з вивороту проводять без пропрасовувача.

9. Вироби з оксамиту, напівоксамиту і плюшу прасують за допомогою спеціального пристрою або на колодках з м'якими подушками.

10. Остаточну волого-теплову обробку виробу провадять на пароповітряному манекені (представлений у таблиці 3.5.), а якщо його немає - на пресі (представлений у таблиці 3.2.) або праскою (була обрана та занесена у таблицю 3.3.) з попереднім зволоженням.

11. Після остаточної волого-теплової обробки швейні вироби треба добре просушити й охолодити у підвішеному стані протягом 20...25 хв. для шерстяних тканин і 10...15 хв. для шовкових і бавовняних тканин.

Обладнання для ВТО представлене у таких таблицях:

Таблиця 3.2 Характеристика преса прохідного типу для дублювання деталей

Тип, марка обладнання, фірма виробник	Напруга живлення, В	Максимальний тиск кг/см2	Максимльна температура, С	Час дублювання, с	Ширина входу, мм	Габаритні розміри, мм	Вага, кг
1	2	3	4	5	6	7	8
MG-60 (Італія)	220	4	200	7	600	130*115*145	600

Таблиця 3.3 Характеристика парогенератора з електропаровою праскою

Тип, марка обладнання, фірма виробник	Потужність тену бойлера, Вт	Робочий об'єм бойлеру, л	Час роботи, год	Вага, кг	Робоча напруга, (Гц)	Додаткові дані
1	2	3	4	5	6	7
Barbara 27	2300	4	3-4	16	50-60	Професійна праска, вага - 1,8 кг, потужність праски - 800 Вт

Таблиця 3.4 Характеристика прасувального столу

Тип, марка обладнання, фірма виробник	Напруга живлення, В	Потужність нагрівача, Вт	Потужність вентилятора, кВ	Число обертів, об/хв	Робоча площа, мм	Габаритні розміри, мм	Вага,кг
1	2	3	4	5	6	7	8
UP102AKCIY	380	3000	30,37	2800	1130* 730	1400* 1870*960	88

Таблиця 3.5 Характеристика парового манекену

Тип, марка обладнання, фірма виробник	Напруга живлення, В	Тиск пари, Бар	Тиск повітря, Бар	Кількість пари, кг/год	Кількість повітря, кг/год	Габаритні розміри, мм	Вага парове нератора кг
1	2	3	4	5	6	7	8
MGC (Італія)	230	4-5	6-8	15-20	20-40	1230*1350* 850	155

3.4 Вибір та характеристика пристроїв малої механізації

Якість швейного виробу та продуктивність праці залежать також від пристроїв малої механізації, які можуть бути застосовані при виконанні окремих технологічних операцій (таблиця 3.6.)

Таблиця 3.6. Характеристика пристроїв малої механізації

№ п/п	Назва пристрою малої механізації	Клас швейної машини	Область застосування
1	2	3	4
1	Лапка з пружинним бортиком правостороння на 10мм	DLN-5410-6-OB DLN-5490-6 2110-4	Для з'єднання дета лей (обробка бічних зрізів, середнього зрізу тощо)
2	Лапка з пружинним бортиком правостороння на 7 мм	АМР-183 DLN-5490-6 DMN-5520-F-6-WB	Для виконання об шивних швів (об шивання верхнього коміра нижнім)
3	Лапка для прокладання оздоблювальної строчки по краю виробу на 6 мм	961-24-4 FLS-350 DMN-5520-F-6-WB	Для прокладання оздоблювальної строчки по краю виробу у костюмах і пальтах
4	Однорожкова лапка	DLN-5410-6-OB DLN-5490-6 DMN-5520-F-6-WB	Для з'єднання деталей у важкодоступних місцях та прокладання оздоблювальної строчки
5	Пристрій для з'єднання двох деталей з одночасною посадкою однієї з них	DLN-5410-6-OB	Для зшивання двох деталей з одночасною посадкою однієї з них
Допоміжні пристрої
1	Кілочок	Вивертання, виправлення обшитих кутів деталей
2	Шаблони	Для вивертання, виправлення мілких деталей
3	Лінійка для намітки петель на пілочці пальта	Для намічання розміщення петель на пілочці пальта
4	Ножиці	Для підрізання припусків шва обшивання
Колодки для волого-теплової обробки
1	Універсальна колодка «Кабанчик» для розпрасування швів	Для розпрасування бічних зрізів, середнього шва тощо
2	Рукав випуклий обтягнутий	Для надання опуклої форми рельєфним швам на пілочці
3	Рукав плоский обтягнутий	Для припрасування деталей
4	Колодка овальної форми «Лаваш» для окату рукава	Для надання опуклої правильної форми рукавам
5	Колодка «Кораблик» для розпрасування кутів	Для розпрасування кутів

4. Вибір та обґрунтування способів та режимів з'єднання деталей виробу

4.1 Характеристика та режими виконання ниткових з'єднань для виробів, що проектуються

Характеристика способів з'єднання деталей виробу

При виготовленні швейних виробів виконують ручні і машинні роботи, а також операції волого-теплової обробки. Деталі з'єднують різними способами:

- нитковим;

- клейовим;

- зварним;

- комбінованим;

- закльопувальним.

Все залежить від матеріалів, з яких викроєні деталі, вимог, що пред'являються до виконання того чи іншого з'єднання, і експлуатаційних навантажень.

Нитковий спосіб. При цьому способі з'єднання деталей виконують стібками, що складаються з однієї, двох і більше ниток. Стібки і строчки можуть бути виконані ручним і машинним способами і мають назви ручні і машині. При виготовленні швейних виробів найбільший відсоток припадатиме на машинні строчки, так як вони мають гарний зовнішній вигляд, міцні і еластичні, а головне, на їх виконання потрібно менше часу. Нитковим способом з'єднують деталі з тканин і матеріалів, різних по товщині[14]. Показниками якості ниткових з'єднань є: міцність строчки, довговічність, стійкість до поверхневого стирання, жорсткість та еластичність, распускаємість строчок, зовнішній вигляд, прорубаємість матеріалів голкою.

Клейовий спосіб. З'єднання утворюється через взаємодію клейових речовини (порошку, клейової нитки або плівки) зі склеюваним матеріалом за допомогою хімічного або термічного впливу. Клейові з'єднання виконуються з використанням прасок, парових пресів[14]. До показників якості клейових з'єднань відносяться: їх зовнішній вигляд (відсутність лас, міхурів, заломів); висока формостійкість; приємний на дотик; нешкідливість при експлуатації; нешкідливість і безпека процесів обробки; міцність, еластичність, драпіруємість, стійкість до дії води, хімічного чищення. Надання деталям виробів необхідної формостійкості досягається дублюванням. Дублювання - з'єднання деталей з клейовими прокладками[15].

Зварний спосіб. При цьому способі з'єднання утворюється зварювання термопластичних матеріалів на ультразвукових або високочастотних установках шляхом доведення поверхонь, що з'єднуються в зоні контакту матеріалів до в'язкотекучого стану з подальшою фіксацією. У швейному виробництві застосовують три способи зварювання: термоконтактний, високочастотний та ультразвуковий[16].

При термоконтактному способі нагрівання матеріалу виконується електричним нагрівальним інструментом при його безпосередньому контакті з матеріалом. Застосовується цей спосіб при виготовленні спеціальних виробів. Високочастотне зварювання використовується при виготовленні петель, рельєфних оздоблювальних швів у виробі зі штучної шкіри, з синтетичних матеріалів, кишень, для прикріплення емблем та аплікацій. При ультразвуковому способі тепло розм'якшує матеріал[17]. Ультразвукове з'єднання застосовують для з'єднання текстильних матеріалів з термопластичних волокон.

Комбінований спосіб. Являє собою поєднання будь-яких двох способів з'єднання - ниткового і клейового або ниткового і зварного.

Закльопувальний спосіб. З'єднання при цьому способі утворюється за допомогою спеціальної фурнітури допомогою механічного або термічного впливу. За допомогою закльопок прикріплюють ґудзики, кнопки, бочки, гачки, петлі тощо[14]. На початковому етапі обробки виробу раціонально використовувати ручні ниткові шви, а для остаточної обробки виробу - машинні ниткові шви.

Для виробу, що проектуються були обрані нитковий та клейові методи з'єднання деталей.

Якість та зовнішній вигляд швейного виробу залежать від способів з'єднання деталей і обладнання, що використовуються в технологічному процесі. Тому при виготовленні одягу важливим є правильний вибір методів з'єднання і обробки країв деталей та сучасного обладнання, яке забезпечує якісне виконання технологічних операцій. Обрані режими виконання ниткових з'єднань представлені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Режими виконання ниткових з'єднань

№ п/п	Вид матеріалу	Найменування шва, умовне зображення	Кодове позначення шва (ГОСТ 12807-88), тип стібка	Параметри шва	Додаткові дані (з'єднання деталей з посадкою одного шару матеріалу, з одночасним підрізанням тощо)	Клас машини, фірма виробник
				Ширина, мм	Частот...

Подобные документы

• Проектування потоку з виготовлення жіночих брюк

  Вибір ефективної моделі брюк. Обґрунтування вибору матеріалів для виготовлення моделей. Послідовність технологічної обробки виробів. Розрахунок ефективно вибраних методів обробки. Технологічна характеристика устаткування. Управління якістю продукції.
  
  курсовая работа [730,9 K], добавлен 05.12.2014
  

• Проектування швейного цеху, що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної тканини для дівчаток молодшого шкільного віку

  Розробка технологічного процесу, обґрунтування вибору моделей та матеріалів. Вибір режимів обробки виробів, обладнання і пристосувань, розробка технологічної послідовності виготовлення виробів. Технологічні розрахунки та розпланування швейного цеху.
  
  курсовая работа [439,3 K], добавлен 23.04.2010
  

• Виготовлення обичайки з біметалу

  Характеристика виробу і матеріалу. Аналіз технологічності конструкції і технології виготовлення виробу. Вибір маршрутної схеми, зварювальних матеріалів і обладнання. Обґрунтування вибору способу та режиму зварювання. Контроль якості зварних з'єднань.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 16.11.2015
  

• Обладнання підготовчого виробництва

  Поняття та призначення підготовчого цеху підприємства, його структура та елементи, принципи та обґрунтування вибору схеми комплексної механізації. Обладнання складського виробництва, для зберігання матеріалів. Промірювально-розбракувальне обладнання.
  
  лекция [401,8 K], добавлен 01.10.2013
  

• Промислові швейні машини

  Класифікація швейних машин. Види стібків: ланцюговий, човниковий, двонитковий, оверлочний шов. Рання конструкція човникового механізму. Загальна характеристика швейного обладнання та його застосування. Технічна характеристика універсальних швейних машин.
  
  курсовая работа [3,9 M], добавлен 20.12.2014
  

• Аналіз технологічних особливостей виробництва лакофарбової продукції

  Створення нових лакофарбових матеріалів, усунення з їх складу токсичних компонентів, розробка нових технологій для нанесення матеріалів, модернізація обладнання. Дослідження технологічних особливостей виробництва фарб. Виготовлення емалей і лаків.
  
  статья [21,9 K], добавлен 27.08.2017
  

• Розробка та виготовлення повсякденної жіночої сукні в ретро стилі розміру 164–82–84

  Загальна характеристика та наліз вимог до сукні, що виготовляється, опис використовуваних матеріалів, підбір обладнання. Підбір моделей-аналогів виробів та їх аналіз, методи обробки. Розрахунок головних матеріальних витрат на спроектований виріб.
  
  курсовая работа [66,9 K], добавлен 30.09.2014
  

• Конфекціювання матеріалів і дослідження їх властивостей для виготовлення жіночого літнього комплекту

  Дослідження основних технологічних, структурних та механічних властивостей матеріалів. Вивчення розвитку моди на вироби жіночого літнього одягу. Характеристика асортименту швейної тканини, фурнітури, підкладкових, прокладкових та докладних матеріалів.
  
  курсовая работа [43,7 K], добавлен 09.06.2011
  

• Технологія сучасного швейного виробництва

  Сучасні тенденції моди. Вимоги до асортименту одягу, що проектується. Характеристика моделей, їх технологічний аналіз. Обгрунтування вибору матеріалів для моделей. Характеристика матеріалів, складання конфекційної карти. Попередній розрахунок потоку.
  
  курсовая работа [94,1 K], добавлен 05.06.2019
  

• Побудова модельних конструкцій перспективних моделей жакета, сарафана, жилета

  Обґрунтування вибору перспективних моделей жакета, сарафана, жилета. Технічний опис зовнішнього виду обраних моделей. Вибір базової конструкції швейних виробів. Моделювання та специфікація дрібних деталей з використанням сучасних конструктивних елементів.
  
  лабораторная работа [27,8 K], добавлен 20.02.2015
  

• Виготовлення текстильних оболонок для ковбасних виробів

  Описання технологічного процесу обробки кишок. Розрахунок кількості сировини та готової продукції. Підбір та розрахунок технологічного обладнання для кишкового цеху. Організація контролю виробництва та вимоги до якості сировини і готової продукції.
  
  курсовая работа [47,9 K], добавлен 17.06.2011
  

• Проектування дитячого джемперу

  Обґрунтування вибору асортименту одягу. Етапи процесу проектування трикотажу. Вимоги споживача до дитячого джемпера. Місце кольору в дизайні трикотажного одягу. Характеристика візерунчастого переплетення. Обґрунтування вибору сировини та обладнання.
  
  курсовая работа [48,5 K], добавлен 25.12.2013
  

• Проект ковбасного цеху потужністю 12,2 т ковбасних виробів за зміну, в т.ч. 10% напівфабрикатів. Технічний проект сировинного відділення та виробництва напівфабрикатів

  Технологічна схема виробництва ковбасних виробів. Обґрунтування та вибір асортименту. Розрахунок сировини та готової продукції; робочої сили, обладнання, площ виробничих приміщень. Організація виробничого потоку та виробничо-ветеринарного контролю.
  
  курсовая работа [500,4 K], добавлен 22.05.2019
  

• Виробничий потенціал як основа розвитку промислового підприємства

  Технічна характеристика обладнання підприємства. Піч індукційна для нагріву заготівок. Характеристика вихідної заготівки, допоміжних матеріалів, інструменту і оснастки. Приймання обладнання і робочого місця. Види браку і способи його попередження.
  
  курсовая работа [409,7 K], добавлен 13.05.2012
  

• Технологічний процес виробництва на молочному комбінаті

  Обґрунтування вибору асортименту продукції молочного комбінату. Нормативні характеристики і технологічні схеми виробництва молочних продуктів заданого асортименту. Підбір технологічного обладнання. Організація технохімічного та мікробіологічного контролю.
  
  курсовая работа [87,8 K], добавлен 15.12.2015
  

• Проект цеху з виробництва ячмінного солоду потужністю 10000 тон на рік

  Техніко-економічне обґрунтування методу виробництва та вибору сировини. Стадії технологічного процесу, фізико-хімічні основи і норми режиму виготовлення ячмінного солоду. Стандартизація і контроль якості, розрахунок обладнання і техніка безпеки.
  
  дипломная работа [215,9 K], добавлен 16.07.2011
  

• Жіноча джинсова куртка

  Характеристика матеріалів для виготовлення моделі жіночої джинсової куртки. Ознайомлення з показниками фізико-механічних властивостей швейних ниток. Вивчення процесу з'єднання кокетки з пілочкою, коміру з виробом, обробки накладної кишені з клапаном.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 10.06.2022
  

• Виготовлення жакету жіночого

  Обґрунтування конструкції моделі. Характеристика матеріалів верху, підкладки, докладу, ниток і фурнітури. Режими виконання ниткових, клейових з’єднувань, волого-теплової обробки. Розробка технології виготовлення швейного виробу та вибір обладнання.
  
  курсовая работа [831,2 K], добавлен 12.12.2014
  

• Особливості технології виробництва фарфорових виробів

  Вимоги щодо сортування, транспортування та зберігання фарфорового посуду. Сировинні матеріали, що використовуються у виробництві керамічних виробів. Приготування фарфорової маси. Утільний випал виробів. Виготовлення поливи та способи глазурування.
  
  курсовая работа [44,6 K], добавлен 13.03.2013
  

• Виготовлення керамічних виробів

  Розвиток гончарства в Україні. Формування виробів шлікерною масою та технікою "виминання" в гіпсовій формі. Ручне формування. Сушіння і випал виробу. Основні види технік й декорування. Технологічні підвиди кераміки. Керамічні вироби в сучасному інтер’єрі.
  
  курсовая работа [7,2 M], добавлен 02.09.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам