- під час здачі сорту або марки нафтопродукту, якщо в ємності знаходиться продукт, який не можна змішувати з наступним.

Висновки за розділом

1. Одним з найважливіших елементів економії нафтопродуктів є правильна організація роботи нафтогосподарства, яка передбачає проведення згідно існуючих вимог операцій отримання, заправки в місткості, зберігання та відпуск.

2. Згідно із проведеними розрахунками встановлено, що існуюча система постачання нафтопродуктами потребує великих витрат на утримання нафтогосподарства. У кожній бригаді знаходиться стаціонарний пост заправки. В бригадах, відстань між якими менша 20 км і є дороги з твердим покриттям, економічно розміщувати один центральний склад.

3. В результаті реконструкції нафтогосподарства коефіцієнт оборотності нафтопродуктів збільшився і склав: для дизельного палива 10,7, бензину - 12,7. В результаті цього зменшується собівартість прийому, зберігання і видачі однієї тонни нафтопродуктів.

3. Конструктивна частина

3.1 Призначення й область застосування конструктивної розробки

Для заправки ручних шприців-солідолонагнітачів пластичним мастилом нами пропонується спеціальна установка.Вона проста у виконанні, зручна в експлуатації, має невеликі розміри і може бути використана в тракторних бригадах, в майстерні, а також безпосередньо в польових умовах. Установка не вимагає постійного догляду, ручний привод дозволяє застосовувати її при відсутності електроенергії, що не можна сказати про електромеханічний нагнітач.

Установка для заправки солідолонагнітачів, виходячи з вимог, що ставляться до неї, має наступні переваги:

- економічність, що дозволяє робити заправку шприців без втрат;

- висока продуктивність;

- здатність зберігати мастильні матеріали довгий час без забруднення;

- простота в користуванні, обслуговуванні.

Економічність установки досягається за рахунок ліквідації втрат солідолу під час забруднення, безладному рознесенні на випадкові предмети.

Продуктивність досягається за рахунок збереження часу на заповнення солідолонагнітачів, а також неврахований час на неповне заповнення солідолонагнітачів ручним способом. Розрахункова продуктивність установки 1020 см³/хв. Для заправки одного солідолонагнітача потрібно 15 секунд. Тиск необхідний для нормальної роботи установки Па. Привод ручний, із зусиллям натискання на важіль 37,5 Н. Вага установки 50 кг.

3.2 Обґрунтування обраної конструкції

Солідол поставляється в бочках масою 80-170 кг. Місткість ручного шприца 230-240 г. Отже, з кожної такої ємності можна заправити ручний шприц 300-320 разів. Забезпечити добре зберігання солідолу у відкритій тарі в умовах тракторної бригади важко. Тому вміст механічних домішок у ньому зростає до 0,784 % при нормі не більш 0,25-0,3%. Втрати солідолу відбуваються також за рахунок значного залишку на стінках і днищі бочки. Під час зіткнення з повітрям ці залишки стають непридатними до вживання.

Причиною втрат є невідповідність між місткістю тари для солідолу. Під час зарядки шприців з бочки відбувається прилипання його до рук або лопатки, а також при виконанні пробних нагнітань. Необхідність у пробних нагнітаннях зумовлене попаданням поовітря в плунжерну пару шприца під час нагнітання солідолу.

Недосконалість зарядки ручних шприців призводить до того, що механізатори заправляють їх солідолом за допомогою спеціальної лопатки, різних випадкових предметів, а в деяких випадках - руками. Всі втрати солідолу при такій заправці шприца складають 4,72-10,66%. Але на цьому втрати не припиняються. Недосконалість заправки веде до утворення в масі солідолу всередині корпуса шприца повітряних мішків. Повітря попадає в плунжерну пару і подача солідолу припиняється. Через це необхідно робити пробні нагнітання, при яких втрачається 35,71 % солідолу. В такий спосіб сумарні втрати солідолу складають 44,59-44,7% для звичайного шприцу без підтискної пружини. В умовах господарства щорічно витрачається до 7т солідолу, при цьому за вищевказаними шприцами втрачається близько 500 кг солідолу в рік.

Продуктивність праці під час заправки ручних солідолонагнітачів дуже низька і витрати часу складають біля п'яти хвилин, якщо додати час на пробні нагнітання, то це складе біля 8 хв. З огляду на частоту змащування, втрати часу за рік по господарству складуть 920 годин. Всього в господарстві на цих роботах втрачається близько 550 гривень. Для усунення перерахованих недоліків пропонується установка для заправки ручних солідолонагнітачів. За рахунок її впровадженням у виробництво збільшується продуктивність заправки, зменшуються втрати солідолу, поліпшуються умови праці.

3.3 Розрахунки на надійність

Конструкція буде працювати в тому випадку, якщо насосна установка створить тиск, необхідний для подачі солідолу з бочки в ручний солідолонагнітач. В кінцевому підсумку виходить, що працездатність установки залежить від потужності насоса. Якщо вона дозволить створити тиск, що переборе опір солідолу в трубах і в самому солідолонагнітачі, то установка буде працювати.

Насамперед, потрібно визначити потужність насоса N_л, за даними якої вибирається тип насоса і визначаються його основні параметри. Крім цього визначається потужність приводу N_п, за якою вибирається діаметр всмоктувальних і нагнітального отворів.

Для розрахунку приймаємо внутрішній діаметр всмоктувальної і напірної магістралі D=0,032 м, місткість ручного солідолонагнітувача м³, час його заповнення при безперервній роботі насоса t=15 с, довжина усмоктувальної магістралі l_в=0,6 м, довжина напірної магістралі l_н=0,4 м. Швидкість руху солідолу в напірному й всмоктувальному трубопроводах застосовується однаковою через велику в'язкість солідолу і невеликі сили інерції.

Виходячи з заданого часу заповнення солідолонагнітувача, визначається подача солідолу за формулою:

, (3.1)

де Q - подача солідолу насосом у солідолонагнітач, м³/с;

W - місткість солідолонагнітача, м³, з умови м³;

t - час заповнення солідолонагнітача с, з умови t = 15 с;

м³/с.

Швидкість руху солідолу по трубопроводах визначається за формулою:

, (3.2)

де V - швидкість руху солідолу, м/с;

D - внутрішній діаметр трубопроводу з умови, D=0,032 м.

м/с.

Потужність насоса визначається за формулою:

, (3.3)

де N_н - потужність насоса, кВт;

Н - напір у магістралі, м;

- щільність солідолу, ;

g - прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с²;

- коефіцієнт корисної дії насоса, n=0,8.

Визначаємо необхідний напір у магістралі за формулою:

, (3.4)

де Н - сумарні втрати напору в усмоктувальному трубопроводі, м;

Н_в - втрати напору в усмоктувальному трубопроводі, м;

Н_н - втрати напору в напірному трубопроводі, м.

, (3.5)

де h_нв - втрати напору за довжиною всмоктувального трубопроводу, м;

h_нм - втрати напору в місцевих стиках, м.

, (3.6)

де - гідравлічний коефіцієнт тертя;

l_в - довжина всмоктувального трубопроводу, м, l_в = 0,6 м.

, (3.7)

де R_e - число Рейнольдса

, (3.8)

де - кінематична в'язкість солідолу, м²/с

, (3.9)

де - динамічна в'язкість солідолу, ,

м²/с.

.

.

м.

Втрати напору в місцевих опорах визначаються за формулою:

, (3.10)

де - сумарний напір місцевих опорів

, (3.11)

де - коефіцієнт опору при вході в всмоктувальний трубопровід;

- коефіцієнт опору наприкінці всмоктувального трубопроводу.

Ці опори визначаються з врахуванням числа Рейнольдса за формулою:

, (3.12)

де А_n - коефіцієнт який враховує вплив числа Рейнольдса на місцеві опори;

- коефіцієнт місцевого опору для звичайних рідин. Нижче приведені значення цих опорів для:

1) входу у трубу з конічним закінченням А₁=250, ;

2) повороту в коліні, А₂=130, ;

Значення місцевих опорів, відповідно

;

.

.

м.

Сумарні втрати напору у всмоктувальному трубопроводі

м.

Умовою роботи установки є ,

де H_вт - вакуумметричний тиск Па, що в перекладі на одиниці напору

; (3.13)

м.

Отже Н_вт > Н_в, значить насос створює необхідне вакуумметричне розрідження для закачування солідолу.

Підставляючи у формулу (3.6) значення l_n=0,4 м (за умовою розрахунку) одержуємо h_y=0,49 м. За формулами (3.10) і (3.12) визначається сумарний коефіцієнт місцевих опорів для напірного трубопроводу

.

Підставивши це значення у формулу (3.5) визначаємо h_мн=5,08 м. В результаті

м.

Необхідний напір у магістралі

м.

За формулою (3.3) визначається необхідна потужність для роботи насосної установки

кВт.

Потужність привода визначається за формулою

, (3.14)

де К - коефіцієнт запасу потужності (К=1,5 приймається конструктивно).

кВт.

Виходячи з особливостей установки, а також для поліпшення процесу всмоктування, застосовується шестеренчатий насос НШ-32 з ручним приводом.

3.3.1 Розрахунок ручного привода

Вихідні дані: довжина ручки - а=100 мм, довжина планки в=200 мм, ширина планки 25 мм, робоче зусилля F_max=300 Н, діаметр ручки 15 мм.

Визначаємо максимальний згинальний момент діючий на ручку

;(3.15)

Нмм.

Визначаємо допустимі напруження згину

, (3.16)

де - коефіцієнт запасу міцності.

МПа.

Визначаємо діючі напруження згину ручки

, (3.17)

де W - момент опору.

МПа.

Міцність ручки забезпечена, тому що напруження згину

Визначаємо напруження згину, що виникають в планці

, (3.18)

де W_x - момент опору згину щодо осі x:

мм³.

мПа.

Міцність планки не забезпечена. Для виготовлення планки доцільно використовувати фігурний профіль двотаврового перетину.

Рис. 3.1. Фігурний профіль двотаврового перетину

Із сортаменту смугової фігурної сталі, що випускається промисловістю, вибираємо смугу в якої: H=12 мм; h=5 мм; у=25 мм; У=16 мм.

Момент опору даного профілю визначається за формулою:

; (3.19)

мм³.

Визначаємо напруження згину в планці

мПа.

Обраний профіль планки з зазначеними розмірами підходять для застосування в конструкції, тому що напруження згину менше допустимих.

3.4 Принцип дії установки

Установка для заправки солідолонагнітачів складається із шестеренчатого насоса, механізму привода, роздавального механізму, звареної бочки місткістю 200 м, кришки з вказівником рівня солідолу. Всі механізми змонтовані на рамі, зверху закриті кришкою з листової сталі.

Заправка шприца проводиться в такий спосіб: ручний солідолонагнітач з попередньо знятою головкою ввертаються в гніздо роздавального механізму до упора. Обертанням насоса наповнюється ручний солідолонагнітач. Ступінь заповнення солідолонагнітача контролюється ступенем висування штока. Рівень солідолу в бочці контролюється штоком. При досягненні стрілкою нульової позначки необхідно зробити заправку установки. Для цього знімається кришка бака, виймається ущільнювальна кришка і спеціальна ложка накладає солідол в бак. При цьому необхідно як можна щільніше накладати солідол не залишаючи повітряних включень.

Для механічного обслуговування установки досить очистити її від пилу, а також в міру необхідності очищати роздавальне гніздо від солідолу, що спресувався.

Висновки за розділом

1. Для заправки ручних шприців-солідолонагнітачів пластичним мастилом розроблена оригінальна установка. Вона проста у виконанні, зручна в експлуатації, має невеликі розміри і може бути використана в тракторних бригадах, в майстерні, а також безпосередньо в польових умовах.

2. Використання запропонованої установки для заправки солідолонагнітачів є економічно вигідним заходом, оскільки дозволяє робити заправку шприців без втрат, є продуктивнішою від ручної заправки, має здатність зберігати мастильні матеріали довгий час без забруднення.

4. Охорона праці

4.1 Аналіз стану організації робіт з безпеки життєдіяльності

4.1.1 Склад нормативних документів

Основними законодавчими і нормативними документами, які застосовуються для аналізу стану організації робіт із забезпечення безпеки праці під час роботи із нафтопродуктами є:

- Закон України «Про охорону праці»;

- методичні вказівки про систему керування охороною праці на підприємствах і в організаціях України;

- будівельні норми і правила;

- державні стандарти ДНАОП;

- інструкція про порядок перерахування, обліку державних засобів, галузевих і регіональних фондів охорони праці;

- типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

- положення про розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;

4.1.2 Організація робіт з охорони праці та пожежної безпеки

Встановлено, що служба охорони праці не має перерахованих у пункті 4.1 законодавчих і нормативних актів. Відповідальним за охорону праці на нафтоскладі є завідувач нафтоскладом. У своїй роботі він користується «Положенням про організацію робіт з охорони праці на підприємствах, в організаціях і в установах».

Аналізуючи виконання вимог цього документа можна зробити загальний висновок, що завідувач не приділяє досить уваги для проведення необхідних заходів щодо охорони праці, а також контролю за дотриманням трудового законодавства: порушується режим робочого часу, час відпочинку.

Щорічно між організацією і профспілковим комітетом складається колективний договір «З охорони праці», виконання якого контролюється профкомом. На підставі розроблених заходів щодо охорони праці на нафтоскладі завідувач нафтоскладом розробляє план роботи з охорони праці з залученням громадських інспекторів. Організація навчання безпечним методам праці виробляється на підставі «Положення про навчання інструктажам і перевірці знань з питань охорони праці».

У господарстві зафіксовані порушення положень, а саме:

- періодичний інструктаж проводиться несвоєчасно;

- журнал з Ф-2 ведеться від випадку до випадку;

- записи в журналі реєстрації інструктажу ведуться неакуратно;

- на нафтоскладі не обладнаний куточок з техніки безпеки, немає достатньої кількості наочної агітації, відсутні знаки безпеки;

Причинами цих порушень є: низький рівень компетентності посадових осіб господарства, а також те, що профспілкова організація не приділяє цій проблемі достатньої уваги; недолік засобів для фінансування заходів щодо охорони праці, пожежної безпеки, попередженню аварій, захисту навколишнього середовища.

Під час роботи з паливо-мастильними матеріалами мають місце наступні порушення правил пожежної безпеки: на колонках, призначених для заправлення автомобілів і тракторів, спостерігається просочення пального внаслідок їхнього негерметичного з'єднання, що може спричинити пожежу. Зафіксовані випадки паління в безпосередній близькості з резервуарами і колонками, а також під час заправлення техніки. Використане дрантя викидається в будь-якому місці, хоча для цього відведене спеціальне. Двигуни деяких тракторів забруднені оливою і дизельним паливом, що може призвести до їх запалення. Під час заправки деякі трактори стоять із працюючим двигуном. На території нафтоскладу відсутні попереджуючі знаки і таблички. Пожежні щити утримуються в поганому стані, на них відсутні деякі інструменти пожежного інвентарю, немає достатньої кількості вогнегасників, а на деякі із наявних строк придатності минув. Відсутні ящики з піском, а використовувані в нафтогосподарстві бензовози не обладнані заземлюючими пристроями. На місці розташування резервуарів відсутній блискавковідвід.

На території нафтоскладу відсутня система відводу стічних вод, внаслідок чого вода з нафтопродуктами попадає в ґрунтові води. Відпрацьовані оливи не завжди зливаються у відведені для цього місця. Заправка паливом не завжди проводиться у відведених місцях з застосуванням необхідного інструмента, через що відбуваються розливи палива на землю.

4.1.3 Безпека будинків і споруд

На території нафтоскладу знаходиться два будинки. Один призначений для обслуговуючого персоналу нафтоскладу, а інший для зберігання нафтопродуктів. Будинок, призначений для обслуговуючого персоналу, не має вентиляційної системи, а рівень штучного освітлення не відповідає нормі. В зимовий період приміщення не опалюється. В будинку, призначеному для збереження нафтопродуктів, відсутні вогнегасники, на стінах немає попереджуючих знаків і табличок. На бочках і каністрах немає позначень про нафтопродукти, що зберігаються в них.

4.1.4 Безпека устаткування і машин

Паливо-заправна апаратура нафтогосподарства утримується в поганому стані. На деяких колонках відсутні захисні елементи, обертові механізми не закриті, відсутнє заземлення. В деяких з'єднаннях відбуваються витоки палива. Профілактичні, поточні і капітальні ремонти проводяться несвоєчасно.

4.1.5 Характеристика виробничого травматизму й аварійності

Основною причиною виробничого травматизму і захворюваності є незадовільна організація робіт, порушення правил техніки безпеки адміністрацією, недостатній технічний нагляд, порушення правил техніки безпеки під час заправки автомобілів.

На нафтоскладі не приділяється достатньої уваги виробничій санітарії та гігієні праці. Люди на загазованих ділянках працюють без індивідуальних засобів захисту, і як результат - часті отруєння парами пального.

Завідувач нафтоскладом приділяє мало уваги розслідуванню нещасних випадків, не аналізує їхніх причин. Не проводиться позаплановий інструктаж після нещасного випадку.

Під час роботи з паливно-мастильними матеріалами мають місце порушення правил техніки безпеки. Так на ємностях для етильованого бензину відсутня попереджуючий напис про отруйність цього бензину.

4.2 Проектні рішення із забезпечення рівнів безпеки праці до нормативних значень

Загальний перелік заходів, методів, прийомів, принципів і засобів захисту на 2009 рік наведено в табл.4.1.

Таблиця 4.1. Загальний перелік заходів, методів, прийомів, принципів і засобів захисту на 2008 рік

Заходи, прийоми, принципи і засоби захисту	Відповідальний	Терміни виконання	Витрати, грн.	Очікувана ефективність
1. Придбання законодавчих актів в області охорони праці, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища	Інженер з охорони праці	01.08	-	Скорочення травматизму
2. Організація проведення навчання посадових осіб з питань охорони праці	Голова правління, -інженер ТБ	10.09	-	Скорочення травматизм-му
3. Організація проведення усіх видів інструктажу	Інженер з охорони праці	05.09	-	Скорочення травматизму
4. Розвісити наочну агітацію в місцях, де найбільш ймовірні випадки травматизму	Відповідальний за техніку безпеки	01.08	50	Скорочення травматизм-му
Забезпечення пожежної безпеки
1. Обладнати місця для паління	Головний інженер	10.07	30	Попередження пожежі
2. Заборонити заправлення техніки з працюючим двигуном	Заправник	10.07	-	Поперед-ження пожежі
3. Установити попереджуючі знаки	Інженер з ТБ	01.08	50	Попередже-ння пожежі
4. Упорядкувати засоби пожежогасіння. Провести перевірку придатності вогнегасників	Інженер з ТБ	01.09	-	Підвищення проти по-жежної безпеки
5. Установити шухляду для піску і заповнити її	Завідувач нафтосклад-дом	10.07	-	Підвищення протипожежної безпеки
6. Обладнати бензовози пристроями, що заземлюють	Завідувач	10.07	50	Підвищення безпеки
Забезпечення охорони навколишнього середовища
1. Провести санітарно-технічне паспортування	Головний інженер	01.08	-	Підвищення безпеки
2. Придбати екологічний паспорт	Головний інженер	10.08	-	Підвищення безпеки
3. Обладнати систему відводу стічних вод	Головний інженер	1.09	500	Підвищення безпеки
4. Установити ємності для зливу відпрацьованих нафтопродуктів у відведених місцях	Головний інженер	10.09	250	Підвищення екологічної безпеки
Забезпечення безпеки будинків і споруджень
1. Обладнати будинок для обслуговуючого персоналу вентиляційною системою	Завідувач нафтоскладом	10.11	925	Зниження виробничо-го травматизм-му і захворюваності
2. Збільшити число джерел штучного висвітлення	Завідувач нафтосклад-дом	05.09	320	Зниження виробничого травматизму і захворювавності
3. Обладнати приміщення опалювальними приладами	Завідувач нафтосклад-дом, інженер по ТБ	10.10	560	Зниження захворювавності
4. Установити попереджувальні таблички	Інженер з ТБ	05.11	45	Підвищення протипожежної безпеки
5. Обладнати приміщення засобами протипожежного захисту	Інженер з ТБ	05.07	545	Підвищення протипожежної безпеки
6. Вказати на ємкостях вид нафтопродуктів, що зберігаються в них	Завідувач нафтосклад-дом	05.07	---	Зниження захворювавності
7. Спроектувати і виготовити блискавковідвід	Головний інженер	01.08	315	Попередження аварійних ситуацій
Забезпечення безпеки устаткування і машин
1. Скласти графік проведення робіт з поточних, капітальних і профілактичних ремонтів	Головний інженер	10.08	---	Зниження числа аварійних ситуацій
2. Установити захисні загородження	Головний інженер	10.09	120	Скорочення виробничого травматизму
3. Перевірити наявність заземлення. У випадку його відсутності установити	Головний інженер	05.07	75	Попередження аварійної ситуації
Виробничий травматизм і захворюваність
1. При роботах на загазованих ділянках організувати видачу ЗІЗ	Інженер зТБ	05.07	655	Зниження травматизму і захворювавності
2. Звернути увагу керівників на облік і розслідування нещасних випадків	Інженер з ТБ	Постій-но	---	Зниження травматизму і захворювавності
3. Організувати проведення позапланового інструктажу після нещасного випадку	Інженер з ТБ	Постій-но	---	Попередження виробничого травматизму
Разом	4490	-

4.2.1 Розрахунок громовідводу

Щоб захистити нафтосховище від прямого попадання блискавки, споруджують громовідводи. Для господарства вибираємо громовідвід стрижневого типу. Громовідвід стрижневого типу складається з блискавкоприймача, заземлювачів і струмовідводу.

Висоту одиночного стрижневого блискавкоприймача визначаємо за формулою:

, (4.1)

де r_x=27 м - радіус зони захисту;

h_x=5 м - висота будівель на нафтоскладі.

м.

Громовідвід встановлюють на бетонний фундамент або заривають у землю на глибину 1-1,5 м на відстані 6-7 м від раздавально-зливних пристроїв. Заземлювачі виготовляють з кутової сталі або стрижнів діаметром 25-30 мм. Довжина заземлювачів приймають рівною 2,5-3 метри. Заземлювачів два. Вони знаходяться на відстані не менш трьох метрів друг від друга, їх вертикально заривають у землю з таким розрахунком, щоб верхні кінці були нижче поверхні землі не менш чим на 0,8 м. Струмовідводами є сталеві смуги перетином мм, що з'єднують заземлювачі між собою і з громовідводом. З'єднання проводиться в накладку і за допомогою зварювання.

Розрахунок висоти заземлення.

Довжина вертикального заземлення визначається з виразу:

,(4.2)

де - питомий опір ґрунту, мм;

R - опір заземлення.

м.

4.3 Вимоги безпеки при експлуатації конструкторської розробки

Виробниче приміщення, призначене для установки даного пристосування, повинно відповідати вимогам будівельних норм і правил (СНіП), а також санітарним нормам.

Підлога у приміщенні повинна бути щільною, мати тверде покриття з гладкою поверхнею, зручною для очищення і ремонту. Робоче місце повинно відповідати вимогам ГОСТ 122032-78,122033-78.

Застосування виготовленого пристосування для заправлення шприців допускається після його випробування і приймання. Захаращення проходів і робочих місць вузлами і деталями машин, матеріалами і відходами забороняється.

Після закінчення ТО або обкатки перед початком робіт всі зняті огородження і пристосування повинні бути встановлені на свої місця, міцно і правильно закріплені.

До роботи на пристосуванні для заправки шприців допускаються особи, що пройшли навчання й інструктаж з техніки безпеки.

Виготовлення ручок з м'яких порід дерева забороняється. Поверхня ручки повинна бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин і сучків.

Забороняється користуватися солідолонагнітачем з несправною ручкою. Перед роботою його необхідно оглянути.

Висновки за розділом

1. В результаті проведеного аналізу стану безпеки життєдіяльності можна стверджувати, що адміністрація господарства приділяє достатню увагу питанням безпечної роботи працівників. Проте виявлені окремі недоліки, для усунення яких необхідно розробити і використовувати:

- безпечнішу технологію приймання, зберыгання і видачі нафтопродуктів;

- технологічні карти на проведення ремонтів обладнання нафтоскладу, що дозволять підвищити безпеку праці.

5. Охорона довкілля

Охорона довкілля - це система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання. Все це робиться в інтересах сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей.

Ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і можуть здійснюватись на різних рівнях; міжнародному, державному, відомчому, виробничому, суспільному та індивідуальному.

Екстенсивне використання земельних та водних ресурсів шляхом збі-льшення залучування до виробництва земельних площ, вирощування сільсь-когосподарських культур, посушливих районах за рахунок їх зрошення, ши-роке використання хімічних і біологічних засобів для збільшення врожаю все це є причиною глобальної зміни клімату, порушення температурного і водного балансів.

Використання високо потужних, енергетичних засобів, широкозахват-них агрегатів на окремих механізованих операціях призводить до надмірного ущільнення поверхневого шару ґрунту. Робочі органи сільськогосподарських машин і знарядь інтенсивно розпушують ґрунт, що спричинює зниження їх родючості та зменшення гумусового шару, особливо на територіях, що піддаються вітровій та водній ерозії.

Шкідливого впливу завдає нерозумне використання пестицидів. Пестициди - хімічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороби. Діють вони швидко і ефективно, проте їх застосування має також негативні наслідки для довкілля і здоров'я людини. Вони можуть змінювати екологічні системи, здатні до міграції на великій відстані і нагромадження в екологічних системах і ланцюгах живлення.

Досягнення якісно нових рубежів у виробництві продуктів харчування можливе лише за умов подальшої інтенсифікації землеробства і тваринницт-ва на основі впровадження в практику найсучасніших досягнень науки і тех-ніки, ефективного й раціонального використання ресурсного потенціалу аг-ропромислового комплексу, ліквідації втрат продукції.

5.1 Охорона та раціональне використання ґрунтів

Ґрунт - найважливіший ресурс людства. Вони відіграють активну роль очищенні природних і стічних вод, ґрунтово-рослинний покрив є регулято-ром водного балансу суші.

Багатовікове використання землі з ураженням ерозійними процесами призвели до значного зливу і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів піс-ків, замулення ставків, водойм, річок.

Господарство володіє 859 гектарами сільськогосподарських угідь. Що-річно проводиться заходи щодо покращання родючості цих ґрунтів, зокрема вапнування, гіпсування, ерозійні заходи.

Значних збитків сільському господарстві завдає ерозія. Тому, одним з найважливіших природоохоронних засобів є боротьба з ерозією. Ерозія -руйнування ґрунту та гірських порід потоками води або вітру, а також техні-чними засобами.

Практика виробничо - дослідного господарства переконливо показує, що проблема боротьби з ерозією ґрунтів має розвиватись на основі планового проведення комплексу протиерозійних заходів. Найбільш поширеними захо-дами є організаційно-господарські, протиерозійні, агротехнічні, агролісоме-ліораційні та гідротехнічні. Вони передбачають безпечне в ерозійному від-ношенні сільськогосподарське використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією. Боротьба з вод-ною ерозією ведеться різними способами, а саме проводиться ґрунтозахисна сівозміна. А боротьба з вітровою ерозією передбачає захист полів від вітру, збереження в ґрунті вологи.

Негативно впливаючи на ґрунт, пестициди знижують їх родючість. Че-рез поглинання і нагромадження пестицидів відбувається забруднення ними сільськогосподарської продукції. Також при надмірному використанні міне-ральних добрив вони в ґрунті повністю не розчиняються. Велика частина їх залишається, що зумовлює зменшення врожайності, а цим самим зцементовує ґрунт.

5.2 Охорона та ефективне використання водних ресурсів

Одним з найбільш використовуваних ресурсів у побуті - вода. Найбі-льшим її споживачем є сільське господарство.

Основним завданням охорони довкілля є дбайливе ставлення до неї, збереження з метою створення сприятливих умов для життя суспільства.

Територія господарства пересікається незначною кількістю невеликих річок, потічків та інших відкритих водойм.

Для розвитку господарства, підвищення врожайності велике значення має застосування мінеральних добрив. Підземні води вимивають ці добрива і вони подаються в річки і озера, внаслідок чого гине риба і рослинність. Та-кож добрива попадають у криниці, з яких люди споживають воду і внаслідок чого виникають різні захворювання [3]. Тому, мінеральні добрива та отруто-хімікати необхідно зберігати в типових складських приміщеннях.

Також пост зовнішнього миття тракторів, автомобілів та іншої сільсь-когосподарської техніки обладнано устаткуванням для повторного викорис-тання води, а стічні води від тваринницьких ферм надходять до очисних спо-руд (відстійників), звідки, після певного часу зберігання, вивозять в поле.

5.3 Охорона атмосферного повітря

Будь - які форми ведення сільського господарства вносили та вносять небажані зміни в атмосферне повітря. Найбільше атмосферне повітря забру-днюють три основні види відходів:

залишкова кількість добрив;

гній та рідкі стоки тваринництва;

забруднення повітря залишковою кількістю різних видів пестицидів, що становлять найбільшу екологічну небезпеку.

Серйозним забруднювачем навколишнього середовища є сільськогос-подарські тварини. При їх утриманні утворюється велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють ґрунт та водойми, а аміак та сірководень надходять до атмосфери. Тому, щоб забезпечити екологічну чистоту атмос-ферного повітря, біля тваринницьких ферм і відгодівельних комплексів, для утилізації рідкого та підстилкового гною, треба будувати гноєсховища, виді-лити територію, на яких можна зберігати і підготовляти гній до використання.

У господарстві проводиться також контроль за технічним станом дви-гунів тракторів.

5.4 Зберігання і використання паливно-мастильних матеріалів

Пасивне відношення до паливо-мастильних матеріалів також призво-дить до знищення довкілля.

Спалюючи велику кількість палива, сільськогосподарська техніка ви-кидає у повітря дуже багато шкідливих газів, що спричиняють забруднення повітря. Тому правильне зберігання і використання нафтопродуктів - один із найважливіших чинників охорони атмосферного повітря.

Для запобігання підтікання паливо-мастильних матеріалів у госпо-дарстві проводиться контроль для своєчасного проведення технічних обслу-говувань або усунення несправностей окремих вузлів. Також потрібно слідкувати за справністю системи живлення двигуна, гідросистеми та її окремих агрегатів.

Під час роботи потрібно вибирати такі режими, які відповідають еколо-гічній роботі машинно-тракторного агрегату. Особливо це стосується діля-нок поля, що прилягають до лісонасаджень або польових доріг.

При експлуатації резервуарів господарство застосовує засоби, які зме-ншують витрати від випаровування.

Для зберігання нафтопродуктів в господарстві використовують стаціо-нарні резервуари, дрібну нафтотару. Резервуари для нафтопродуктів, що ма-ло випаровуються, обладнують вентиляційними пристроями. Під час зберігання бензину вільне сполучення внутрішнього середовища резервуарів з атмосферною недопустиме, оскільки це призводить до його значних втрат. Тому всі отвори резервуарів з нафтопродуктами, що легко випаровуються, повинні бути щільно закриті.

5.5 Охорона рослинного і тваринного світу

Значна частина полів господарства знаходиться біля лісу, який заселе-ний дикими звірами і птахами.

При збільшенні кількості внесених добрив понад норму істот зменшу-ється коефіцієнт їх використання рослинами, внаслідок чого у них гальму-ється процес фотосинтезу, знижується врожайність і якість культур. Надли-шок добрив шкідливо впливає на біологічну цінність і харчові якості виро-щуваних овочевих культур, зелених кормів.

Застосування на великих площах пестицидів нерідко трапляються ви-падки загибелі звірів і птахів. Дуже багато препаратів згубно діють на психі-ку тварин. У зв'язку з тим, що внесення пестицидів призводить до загибелі флори, фауни, наші вчені винайшли новий метод боротьби з шкідниками -- біологічний з використанням комах, які відбирають яйця шкідників.

Механізоване збирання сільськогосподарських культур несе за собою загибель тваринного світу. Основною причиною загибелі тваринного світу

під час проведення сільськогосподарських робіт є неправильний вибір спосо-бу руху агрегату. Найнебезпечнішим для тварин є найбільш розповсюджений круговий спосіб руху. Тому, щоб запобігти їх загибелі потрібно завжди правильно вибирати спосіб руху агрегату. Круговий спосіб при цьому використовують від центра поля або ділянки. Дотримання всіх цих простих правил не потребує матеріальних затрат, але має суттєвий ефект в плані збереження тварин від загибелі.

6. Розрахунок техніко-економічних показників

6.1 Техніко-економічні показники проекту

Основним показником ефективності раціонального використання нафтопродуктів є економічний ефект, обумовлений різницею приведених витрат пов'язаних з використанням нафтопродуктів у базовому і запроектованому варіанті, організації щодо їх використання.

Поточні витрати на 1т нафтопродуктів в проекті розраховуємо за формулою:

, грн., (6.1)

де О_т - оплата праці працівників нафтогосподарства, грн.;

А - амортизаційні відрахування від балансової вартості спорудження устаткування і транспортних засобів, грн.;

Р - відрахування на поточний ремонт матеріальних цінностей, грн.;

Е- вартість електроенергії, грн.;

П_т - вартість втрат нафтопродуктів, грн.;

С_п - страхові платежі;

С_х - загальногосподарські витрати, грн.;

Q - витрата ПММ в рік, т.

Оплату праці працівників з врахуванням нарахувань на зарплату (ПДВ і т.д.) визначаємо за формулою:

, грн., (6.2)

де От._з , От._у - оплата праці на місяць завідуючого нафтоскладом і водіїв, грн;

0,37 - відсоток нарахувань на оплату праці, від От._з+От._у , грн.

, грн.

Амортизаційні відрахування визначають від балансової вартості об'єктів будівництва використовуваного в нафтогосподарстві:

, (6.3)

де Сз._д , З_.б - відповідно, балансова вартість будинків й устаткування нафтогосподарства, грн.;

Аз._д. , а_о.б - відповідно, норми амортизаційних відрахувань від балансової вартості проектованих об'єктів будівництва нафтогосподарства, приймаємо аз_.д=2,5%, а_о.б=8%.

.

Витрати на поточний ремонт об'єктів будівництва й устаткування нафтогосподарства складають за нормативамми 5,4% від їхньої балансової вартості, які визначають з виразу:

, грн., (6.4)

де - норматив відрахувань на поточний ремонт від балансової вартості об'єктів будівництва й устаткування проектованого нафтогосподарства, %.

грн.

Вартість електроенергії визначають виходячи з розрахункової витрати електроенергії на привод устаткування, освітлення території і тарифу відповідно до формули:

, (6.5)

де N - споживана потужність електроустановок, N=105 кВт;

305 - число робочих днів у році;

7 - число годин роботи в зміну, год;

- коефіцієнт одночасності роботи устаткування (0,2);

Ц - вартість 1 кВт.год електроенергії, грн.

грн.

Страхові платежі визначають відповідно до нормативів Держстраху від балансової вартості будинків і обладнання (0,1)

, грн., (6.6)

де - норматив страхових платежів від балансової вартості будинків і обладнання, %:

грн.

Вартість планованих втрат нафтопродуктів, грн.:

, (6.7)

де - маса втрат усіх видів нафтопродуктів, кг, кг;

Ц_к - комплексна ціна нафтопродуктів, Ц_к= 3,65 грн.

.

Загальногосподарські витрати визначають з вираження

; (6.8)

.

Підставивши числові значення у формулу (6.5) одержуємо поточні витрати на 1 т нафтопродуктів

грн/т.

Річна економія нафтопродуктів визначається за формулою:

, (6.9)

де - вартість втрат ПММ при існуючій і проектованій організації нафтогосподарства, грн.

грн.

Ступінь зниження втрат нафтопродуктів

; (6.10)

%

Питома економія витрат у проектованому нафтогосподарстві на доставку, збереження і заправлення однієї тонни ПММ визначається за формулою:

, грн.; (6.11)

де Іуд_.с ,Іуд_.п - питомі витрати на доставку, збереження і заправлення ПММ, в існуючих і проектованому варіантах, грн.

грн/т.

Ступінь зниження поточних витрат %

; (6.12)

.

Річна економія поточних витрат

, грн.; (6.13)

, грн.

Додаткові капітальні вкладення в проектоване нафтогосподарство складають 10550 грн.

Строк окупності додаткових капіталовкладень

; (6.14)

р.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1. Показники економічної ефективності проектованого нафтогосподарства

Показник	Нафтогосподарство
	існуюче	запроектоване
Поточні питомі витрати, грн/т	102,8	83,0
Ступінь зниження поточних витрат, %	-	19
Втрати нафтопродуктів, грн.	18515	13596
Ступінь зниження втрат нафтопродуктів, %	-	26
Річна економія нафтопродуктів, грн.	-	4919
Річна економія поточних витрат, грн.	-	15565
Додаткові капіталовкладення, грн.		10550
Строк окупності додаткових капіталовкладень, років	-	0,67

Висновки за розділом

1. Техніко-економічні розрахунки показали, що відповідно до даного проекту річна витрата палива і мастильних матеріалів знижується. Продуктивність праці працівників нафтогосподарства зростає.

2. Річна економія складає 15565 гривень. Строк окупності запроектованих заходів 0,67 роки, що є свідченням доцільності запровадження проектних розробок господарстві.

Висновки і пропозиції

1. Розроблені заходи щодо поліпшення організації нафтогосподарства і забезпечення господарства паливно-мастильними матеріалами дозволяють знизити їхні втрати і забезпечити якісні показники.

2. Для підвищення ефективності роботи запроектований нафтосклад потрібно обладнати сучасним приймально-роздавальним обладнанням.

3. Використання запропонованої установки для заправки солідолонагнітачів є економічно вигідним заходом, оскільки дозволяє робити заправку шприців без втрат, є продуктивнішою від ручної заправки, має здатність зберігати мастильні матеріали довгий час без забруднення. Вона проста у виконанні, зручна в експлуатації, має невеликі розміри і може бути використана в тракторних бригадах, в майстерні, а також безпосередньо в польових умовах.

4. Впровадження в господарстві заходів з безпеки життєдіяльності дозволить покращити організацію експлуатації нафтогосподарства.

5. За результатами техніко-економічних розрахунків річна економія складає 15565 гривень. Річна економія складає 15565 гривень. Строк окупності запроектованих заходів 0,67 роки, що є свідченням доцільності запровадження проектних розробок господарстві.

Бібліографічний список

1. Арсенюк Ю.В., Ильницкий Д.В., Деревянко В.С. Нефтехозяйства колхозов и совхозов - К.: Урожай, 1979.

2. Беляков Г.И. Приктикум по охране труда. - М.: Агропромиздат, 1988. -160 с.

3. Брушецов В.Ф. Охрана труда. - М.: Колос, 1983. - 346 с.

4. Березізський И.С, Більський Б.В., Дудапі Я.Я. Організаційно-економічні параметри ресурсоощадних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. - Львів: Українські технології, 2000. - 223 с.

5. Борисов В., Швец А. Диагностика системы питания по содержанию окиси углерода. - «Автомобильный транспорт», 1985, № 2, с. 39-40.

6. Бруснецов В.Ф. Охрана труда. -М.: Колос, 1983. -346 с.

7. Владимиров А.М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и др. Охрана окружающей среды. - Л., 1991. - 223с.

8. ГОСТ 12.1.012-90. Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования. - М.: Комитет по стандартам, 1990. - 46 с.

9. ГОСТ 12.1.003-83. Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования. - М.: Комитет по стандартам, 1983. -14

10. Довідник тракториста - машиніста / За ред. ВХ Меняйла. - К„: Уро-жай, 1979.-232 с.

11. Довідник сільського інженера / За ред, В.Д. Гречкосій. -- X.: Урожай, 1988.-360 с.

12. Довідник з охорони праці з сільському господарстві (запитання і відповіді). / За ред. С.Д. Лєхмана - К.: Урожай, 1990. - 400 с.

13. Долганов К.Е., Говорун А.Г., П'ятничко О.І.. Автомобілі з газо бензиновими двигунами і газодизелями. Особливості конструкції і технічного обслуговування. - К.: Техніка, 1991. - 128с.

14. Економічна оцінка спеціалізованої сільськогосподарської техніки //Методичні рекомендації для дипломного проектування студентів спеціальності «Механізація сільськогосподарського виробництва». - Львів: Львівський державний сільськогосподарський інститут, 1994. -27 с.

15. Итинская Н.И., Кузнецов Н.А., Быстрицкая А.П.. Экономное использование нефтепродуктов. - М.: Колос, 1984.

16. Іванух Р.А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. - К.: Урожай, 1985. - 286 с.

17. Іванов В.И., Ерхов В.И. Экономия топлива на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт. 1984. - 302с.

18. Казьмір П.Г. Екологія ландшафтознавства та охорони природи при землеустрої. - Львів., 1991. - 223с.

19. Клеменков Е.В., Мартиров О.А., Крилов М.Ф. Газобалонні автомобілі: Технічна експлуатація. - М.: Транспорт, 1986. - 175с.

20. Контроль тракторов, комбайнов и автомобилей по показателям безопасности.- Лущенков В.Л., Будко В.А., Крыжачковский Н.Л. и др. - К.: Урожай, 1983.

21. Комплексная система технического обслуживания и ремонта машин в сельском хозяйстве. Часть 1. - М.: ГОСНИТИ, 1985.

22. Лехман С.Д. та ін. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. - К.: Урожай, 1990. - 397 с.

23. Механизатору об экономии топлива и смазочных материалов. - М.: Россельхозиздат, 1986.

24. Машиностроительная гидравлика. Принципы расчетов. Учебное пособие технических специальностей ВУЗов. -Ванина В.В., Денисенко А.Д., Столяров А.Л. - Киев, Высшая школа, 1987.

25. Никифоров А.Н.. Научные основы использования топлива и смазочных материалов в сельском хозяйстве. - М.: Агропромиздат, 1987.

26. Нефтепродукты для сельскохозяйственной техники : Справочное издание.- Борзенков В.Л., Воробьев М.А. и др. - М.: Химия, 1988.

27. Посаднев Е.К. Использование и хранение нефтепродуктов. - М.: Россельхозиздат, 1987.

28. Правила технической эксплуатации нефтебаз. - М.: Наука, 1986.

29. Руденко Н.И., Голубев А.П.. Техническое обслуживание и ремонт оборудования нефтехозяйства колхозов и совхозов. М.: Колос, 1978.

30. СТП 186-1-99. Дипломні і курсові проекти (роботи). Загальні вимоги до оформлення. - Львів: ЛДАУ. - 26 с.

31. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи / Держагропром УРСР; Центр, нормат.-досл. ст. з праці Держагропрому УРСР. - К.: Урожай, 1991. - 472 с.

32. Тугаревич Ю.Ф. Запобігання забрудненню повітря двигунами. -К.: Урожай, 1982. - 54с.

33. Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. Машиностроение, 1983.

Размещено на Allbest.ru

...