Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

, 2013

КУРСОВА РОБОТА

на тему: “Механізми непреривного транспорту”



Зміст

Вступ

1. Застосування передових методів

2. Розрахунково технологічна частина

2.1 Конвеєри

2.2 Ескалатор та елеватори

2.3 Магістральний трубопровідний транспорт вугілля

3. Безпечні прийоми праці

3.1 Правові основи ОП

3.2 Безпечна експлуатація пристроїв

3.3 Перша допомога потерпілому при ураженні електричним струмом

4. Графічна частина

Список використаної літератури

безперервний транспорт конвеєр елеватор



Вступ

У різних галузях будівельного виробництва широко застосовують високо-продуктивні машини і пристрої безперервного транспорту, призначені для переміщення безперервним і рівномірним потоком сипучих, пластичних, кускових і дрібноштучних масових вантажів в горизонтальному, похилому і вертикальному напрямках.

Механізми безперервного транспорту широко застосовуються на машинобудівних підприємствах для переміщення штучних і сипучих вантажів по території цеху і між цехами.

До механізмів безперервного транспорту відносяться також ескалатори, канатні дороги, стрічкові, гвинтові і ковшові конвеєри.

Основною конструктивною частиною механізмів безперервного транспорту і, зокрема, будь-якого конвеєра є замкнутий, безперервно рухається в процесі роботи тяговий орган, який виконується з текстильної стрічки спеціального виготовлення, ланцюгів або канатів. Застосування тієї чи іншої конструкції тягового органу обумовлюється не тільки характером переміщуваного вантажу, але й умовами навколишнього середовища, в якій працює механізм. Тяговий орган зазвичай приводиться в рух через провідні барабани, зірочки, багатогранні блоки і подібні їм пристрої за допомогою електричних двигунів.

Механізми безперервного транспорту простіше по своєму пристрою і експлуатації, ніж такі транспортні засоби, як крани та підйомники, мають циклічний характер навантаження. За кількістю переміщуваних вантажів і довжині трас механізми безперервного транспорту часто можуть успішно змагатися з автомобільним та залізничним транспортом. Можна відзначити, наприклад, що в деяких країнах розвиток конвеєробудування і канатних доріг перевершує за темпами розвиток кранобудування. Крім переміщення вантажів, зазначені механізми можуть бути використані для перевезення пасажирів.

Для автоматизованого керування електроприводами механізмів безпе-рервного транспорту використовуються загальні принципи побудови схем управління з урахуванням необхідних блокувань, сигналізації та особливостей експлуатації цих установок. Необхідна потужність приводних електродвигунів механізмів безперервного транспорту залежить від режимів їх роботи, конструкцій механізму і заданої продуктивності.

В якості приводних двигунів механізмів безперервного транспорту, вентиляторів, насосів і компресорів малої потужності використовуються в першу чергу асинхронні двигуни єдиної серії А, АК.

Широка механізація і автоматизація виробничих процесів різних галузей народного господарства, як правило, пов'язані з механізацією і автоматизацією допоміжних операцій транспортування руди, палива, сировини, деталей машин, кормів, продуктів і т.д. Усе більше застосування для вказаних цілей знаходять транспортні механізми безперервної дії. Найбільш поширеними механізмами безперервного транспорту є конвеєри різних типів, конструкція яких визначається головним чином характером переміщуваних вантажів, вагою і швидкістю їх руху. Сипучі вантажі переміщаються стрічковими конвеєрами, штучні - пластинчастими, роликовими і підвісними. Серед конвеєрів промислових підприємств частіше за інших можна зустріти стрічкові і підвісні ланцюгові конвеєри: перші - на металургійних заводах, гірських розробках, топливоподачу електростанцій, в будівельній і харчовій промисловості, другі - на машинобудівних заводах, а також в хімічних, фарбувальних та інших цехах.

Основною конструктивною частиною механізмів безперервного транспорту і, зокрема, будь-якого конвеєра є замкнутий, безперервно рухається в процесі роботи тяговий орган, який виконується зі стрічки спеціального виготовлення (текстильної, сталевий і т.п.), ланцюгів або канатів. Застосування тієї чи іншої конструкції тягового органу обумовлюється не тільки характером переміщуваного вантажу, але й умовами навколишнього середовища, в якій працює механізм. Тяговий орган зазвичай приводиться в рух через провідні барабани, зірочки і подібні їм пристрої за допомогою електричних двигунів. Незважаючи на велику різноманітність в конструкціях механізмів безперервного транспорту, їх окремі вузли, так само як на кранах, в значній мірі уніфіковані, що виключає необхідність індивідуального виробництва кожної машини.

Незважаючи на значне конструктивне різноманітність конвеєрів, при виборі електроприводу вони можуть бути об'єднані в одну характерну групу. Насамперед слід зазначити, що за технологічними умовами ці механізми зазвичай не вимагають регулювання швидкості. Лише на деяких конвеєрах для зміни темпу роботи застосовується неглибоке регулювання швидкості в межах 2:1. Двигуни конвеєрів працюють в різних умовах навколишнього середовища, у багатьох випадках у запилених, вологих приміщеннях з високою або низькою температурою в цехах з агресивним середовище.

Характерною особливістю конвеєрів є великою статичний момент опору спокою, який, як правило, перевершує номінальний внаслідок різних причин, в тим числі і застигання мастила в тертьових деталях. Таким чином, до електроприводу конвеєрів пред'являються вимоги високої надійності, простоти обслуговування, а також забезпечення підвищеного моменту при пуску. У деяких випадках виникають додаткові вимоги щодо забезпечення плавного пуску, запобігання пробуксовування стрічки, невеликій регулювання швидкості і погодженим обертанню декількох електроприводів. Всім цим вимогам достатньою мірою задовольняють асинхронні двигуни з короткозамкненими або з фазними роторами.



1. Застосування передових методів

Гравітаційний транспорт

Гравітаційний транспорт має вигляд похилих і гвинтових спусків, по яких під дією сил ваги вантаж спускається. Похилий спуск складається із двох ділянок. На ділянці з більшим кутом нахилу вантаж рухається із заданою швидкістю, а на ділянці сповільнює рух і зупиняється на ділянці.

Гвинтовий спуск використовують для цього ж, але горизонтальні розміри його менше. Роликовий конвеєр- конвеєр, на якому переміщення вантажу 2 відбувається по обертових роликах, осі яких укріплені на рамі конвеєрів.

Такі конвеєри використовують для переміщення вантажу G високою температурою, наприклад, у прокатних станах. Гвинтовий конвеєр - конвеєр, у якого переміщення вантажу 2 у корпусі 3 виробляється валом. Для штучних вантажів використовують двох гвинтові конвеєри (з лівою й правою нарізкою).

При зустрічному їхньому обертанні й паралельному розташуванні штучний вантаж переміщається по поверхні гвинтів уздовж їхньої осі обертання. Гвинтова транспортуюча труба складається з обертової труби із гвинтовими лопатами, якими вантаж пересувається уздовж осі труби. Труба обертається на ролика опорах.

Прикладом гвинтової транспортуючої труби є випалювальна піч у цементній промисловості. Хитний конвеєр являє собою підвішений або ринву, що опирається на нерухливу раму, що робить коливальні рухи для переміщення вантажу, що перебуває в ньому. Хитні конвеєри бувають інерційні й вібраційні. В інерційного конвеєра - хитного конвеєра, у якому переміщення вантажу здійснюється силами інерції без відриву від ринви, приводний кривошип 3 обертається рівномірно, а шарнірні стійки 2 роблять нерівномірні качательные руху з ринвою - в одну сторону з меншою швидкістю, чим в іншу.

Тому вантаж рухається в одному напрямку (убік руху платформи з меншою швидкістю) по інерції. В інерційного конвеєра частота хитання мала (1,7...3,3 Гц), а амплітуда більша. У вібраційного конвеєра, навпаки, частота хитань більша (50 Гц), а амплітуда - мала.

Вібраційний конвеєр - хитний конвеєр, у якому переміщення вантажу відбувається мікро кидками з відривом частини вантажу від ринви, приводиться в рух вібратором 4, а на пружних стійках 2 кріпиться платформа, по якій рухається вантаж. Пневматичний і гідравлічний транспорт - спосіб переміщення твердих і сипучих вантажів у потоці повітря або рідини.

При пневматичному транспортуванні переміщення вантажу здійснюється по трубопроводу до місця розвантаження 2 у потоці повітря. З вантажу віддільника забруднене повітря надходить у запалі віддільник 3. Після очищення повітря через трубопровід підводить до вакуумного насоса й викидається в атмосферу через патрубок 4.

Основним параметром вантажопідйомних машин є їхня вантажопідйомність, характеризується масою номінального робочого вантажу, на підйом якого розрахована машина. Номінальна вантажопідйомність, включаючи масу змінних вантажозахватних органів і пристосувань, характеризує інерційні й гравітаційні властивості вантажу, що транспортується, і не залежить від прискорення вільного падіння в місці дії машини.

Сила ваги (сила притягання тіла до землі) залежить від прискорення вільного падіння в місці дії машини й виміряється в ньютонах. Вага тіла - це сила, з якого тіло впливає на опору або підвіс. Якщо тіло й опора нерухливі щодо землі, то вага тіла дорівнює силі ваги. При підйомі із прискоренням вага тіла більше сили ваги, а при спуску із прискоренням вага тіла менше сили ваги.

Сучасне розвиток всіх галузей промисловості зумовлюють такі основних напрямів розвитку конвеєрних машин.

1. Створення машин для бесперегрузочного транспорту вантажів від початкового до кінцевого пунктів по прямолінійною та дуже складною просторової трасі великої протяжності. Цьому напрямку підпорядковане створення багатоприводних конвеєрів різних типів (підвісних, пластинчастих, скребкових, стрічкових), потужних стрічкових конвеєрів з надкрепкими стрічками, стрічко-канатних, стрічко-цепних конвеєрів з міцним тяговим елементом як канатів чи ланцюга, згинаючихся скребкових і пластинчастих конвеєрів, складних розгалужених систем підвісних що штовхають конвеєрів, трубчастих скребкових конвеєрів з просторової трасою та інших.

2. Підвищення продуктивності конвеєрних установок реалізується шляхом вибору найбільш раціональної форми грузонесучего елемента конвеєра збільшення кількості вантажу на одиниці його довжини, і навіть шляхом значного підвищення швидкості грузонесучих елементів.

3. Підвищення надійності машин спрощення їх обслуговування у важких умовах експлуатації основні передумовами до переходу повної автоматизації управління автомобілями і комплексами машин.

4. Автоматизація управління автомобілями і комплексними конвеєрними системами з допомогою ЕОМ.

5. Зниження є і зменшення габаритних розмірів конвеєрів з допомогою принципово нових, полегшених конструкцій машин та його вузлів, широко він пластмас і легень сплавів, гнутих профілів металу замість прокатних тощо.

6. Поліпшення умов праці обслуговуючого персоналові та виробничих робочих, виняток можливості втрат транспортованого вантажу, ізоляція від довкіля пилевидних, гарячих,газирующих і хімічно агресивних вантажів.

7. Уніфікація і нормалізація устаткування з одночасним збільшенням кількості його типорозмірів.

8. Підвищення якості та міністерства культури виробництва машин з допомогою широко він методів передовий технологій і технічної естетики.

Переміщаючими конвеєрами вантажі поділяються на штучні і насипні. Їх фізико-механічні властивості мають вирішальне значення під час виборів і розрахунку конвеєрів,

Штучні вантажі характеризуються формою і розмірами, масою однієї штуки, коефіцієнтом тертя про поверхню стрічки, настилу чи лотка і особливі властивості. Розміри штучних вантажів коливаються в межах: від кількох основних сантиметрів (поштові відправлення) за кілька метрів (лісоматеріали, прокат), а маса їх -- від часткою ньютона до десятків кН (ньютона). Коефіцієнт тертя штучних вантажів про опорні поверхні становить 0,1--0,7, До особливим властивостями штучних вантажів ставляться: крихкість (вироби зі скла), схильність докаченю через округлості форми (кавуни), забрудненість чи схильність допиленю (мішки з цементом), вибухонебезпечність і пожежонебезпека (бочки з пальним), наявність гострих виступів, ушкоджує елементи конвеєра, тощо.

Насипані вантажі характеризуються значущістю шматків (частинок), насипний щільністю, коефіцієнтами внутрішнього і зовнішнього тертя, вологістю, абразивністью, липкістю, злежуваність, охолодженістю, і навіть особливі властивості (хімічної активністю, пиленям, вибухонебезпечністю, легкозаймистістю).

Види та області застосування

Висока продуктивність, безперервність вантажопотоку і автоматизація управління зумовили широке застосування конвеєрів у різних галузях народного господарства. Нерідко сама й той самий транспортна операція можуть виконати різними конвеєрами.

За позитивного рішення завдання раціонального вибору типу конвеєра, забезпечує найбільший технічний й економічна ефект, необхідно враховувати такі чинники: властивості транспортованих вантажів; розташування пунктів завантаження і розвантаження, і навіть відстань з-поміж них; потребну продуктивність машин; необхідний ступінь автоматизації виробничого процесу, котрий обслуговується проектованою транспортною установкою; спосіб зберігання вантажу на пункті завантаження.

Стрічкового конвеєри є поширеними із-за безперервного транспортування різних насипних і штучних вантажів у промисловості, будівництві, сільському господарстві других галузей народного господарства.

Стрічкового конвеєр має станину, на кінцях якої встановлено два барабана: передній - приводний і задній натяжна. Вертикально замкнута стрічка огинає ці кінцеві барабани и по довжіні підтримується опорними роликами, званіміролікоопорамі, верхніми і нижніми, укріпленими на статині. Іноді замість роликів застосовують настіл. приводний барабан який обертанням від приводу має приводити у рух стрічку вздовж траси конвеєра.

Стрічка Завантажується через одну чи кілька завантажувальну воронок, розміщених на конвеєрі. Транспортуючий вантаж переміщається по верхній (грузонесучий, робочій ) гілці стрічки, а нижня гілка є поворотною (зворотної). Можливе також транспортування вантажів одночасно верхньої та нижньої гілках стрічки у різних безпосередньо схемах точного конвеєра. Вантаж вивантажується на передньому барабані через розвантажувальне вирве чи проміжних пунктах конвеєра за допомогою розвантажувальних пристроїв: плужкових чи барабанних розвантажувачів. Зовнішня поверхню стрічки очищається від прилиплих до неї частинок вантажу очисним пристроєм, встановленим у переднього барабана.

Стрічкові конвеєри застосовують для переміщення в горизонтальному і пологонаклонном безпосередньо різноманітних сипучих і штучних вантажів, і даже для між-операційного транспортування виробів припоточному виробництві. Їм стала вельми поширення в усіх галузях промисловості і основними агрегатами механізації транспорту в ливарних цехах (подача і розподіл землі і прибирання відходів), на топливоподачах електростанцій, підземного и наземного транспорту вугілля й породи у вуглеводобувній промисловості, руди, коксу і флюсів в металургії, будівельних матеріалів і корисних копалин в кар'єрах, збіжжя у зерносховищах, піску і каменю на будівництві каналів і гідростанцій та других.

Головна частина могутнього стрічкового конвеєра з стрічкою шириною 2000 мм, продуктивністю 6000т / ч транспортування залізної руди: Стрічкового Конвеєри службовцями складових частин таких складних машин, як роторні екскаватор, перевантажувальні мости, вантажно-розвантажувальні машини та т. д. Велике Поширення стрічкові конвеєри отримали завдяки можливостям отримання високої продуктивності (до 30000т / год ), великій довжині транспортування (до 3-4 км щодо одного конвеєра і по 100 км у системі з кількох конвеєрів ); простоти конструкції, експлуатації і високої надійності роботи.

За розташуванню на місцевості стрічкові Конвеєри поділяють на стаціонарні и рухливі, пересувні и переносні, переставними (для кар'єрів відкритих розробок) i надводні, плаваючі на понтонах.

За конструкції та призначення розрізняє стрічкові конвеєри загального призначення (ГОСТ 22644 - 77 - ГОСТ 22647 - 77 ) i СПЕЦІАЛЬНІ: підземні, для харчової, борошномельно - круп'яної та комбікормової промисловостей потокового виробництва, у приладобудуванні, радіотехнічній та легкій промисловостях.

У переважній більшості стрічкових конвеєрів стрічка одночасно виконує функції несучого і тягового органів. У конструкцію такого конвеєра входять такі основні елементи: приводний барабан; натяжна барабан; відвідної барабан рухливі опорні елементи - ролики. Приводний барабан спільно з редуктором і двигуном утворює привідну станцію. Натяжна барабан спільно з пристроєм, що створює зусилля на його осі, утворює натягач, або натяжну станцію. У порівнянні з іншими типами конвеєрів, призначених для транспортування сипучих вантажів, стрічковий конвеєр характеризується найбільшими швидкістю і продуктивністю. Сучасні стрічкові конвеєри, що працюють на відкритих розробках корисних копалин, забезпечують продуктивність до 20 тис. т / год при швидкості стрічки до 6 м / с. Потужність приводу найбільш великих конвеєрів може досягати 2000 - 3000 кВт. Найбільша довжина конвеєра в односекційні - ном виконанні в даний час досягає 4575 м (Канада). У багатосекційному виконанні з проміжними перевантажувальними станціями конвеєрна траса може бути виконана на будь-яку довжину. Відомий багатосекційний конвеєр довжиною в 12 км, який доставляє руду від місця видобутку безпосередньо в трюми вантажного судна.



2. Розрахунково технологічна частина

2.1 Конвеєри

Конвеєр - машина безперервної дії, призначена для транспортування насипних і штучних вантажів - корисних копалин, породи, закладальних матеріалів та інших. Широко застосовується в кар'єрах, на шахтах, збагач. ф-ках.

Класифікація конвеєрів

Основні типи конвеєрів:

· ґвинтові (шнекові),

· роликові,

· гравітаційні,

· стрічкові,

· стрічково-канатні,

· стрічково-ланцюгові,

· скребкові,

· вібраційні,

· пластинчасті та ін.

До конвеєрів належать також елеватори та екскалатори.

Основні елементи конвеєра: тяговий, вантажний або тягово-вантажний органи; опорні і напрямні елементи; конвеєрний постав, урухомник.

За конструктивними ознаками розрізняють конвеєри з гнучким тяговим органом і без тягового органу. У перших К. вантаж рухається разом з тяговим органом на його робочій гілці (стрічкові, стрічково-канатні, стрічково-ланцюгові, скребкові, пластинчасті конвеєри, елеватори). В інших конвеєрах поступальний рух вантажу здійснюється при коливному або обертовому рухові робочих елементів (інерційні, вібраційні, шнекові, роликові конвеєри). Для живлення конвеєрів застосовується електрична, рідше гідравлічна і пневматична енергія.

За кутом підйому розрізняють горизонтальні і слабкопохилі (6-3^о), похилі (до 18-20^о і до -16^о ), крутопохилі конвеєри (понад 18-20^о і понад -16^о).

Траса конвеєра може бути як прямолінійною, так і криволінійною, став К. постійної або змінної довжини. К. бувають стаціонарні, напівстаціонарні і пересувні, за призначенням - для підземних, відкритих гірничих робіт, загального призначення, спеціальні (наприклад, живильники, перевантажувачі тощо). Особливий різновид конвеєра являє конвеєрний поїзд.

Переваги конвеєрів: безперервність переміщення вантажів, завантаження і розвантаження без зупинок, висока продуктивність, велика довжина транспортування, високий ступінь автоматизації, забезпечення умов безпеки праці, високі техніко-економічні показники. В Україні конвеєри випускають Дніпропетровський завод будівельних машин, Львівський конвеєробудівний завод, харківський завод “Світло шахтаря” та інші підприємства.

Шнековий конвеєр

Гвинтовимй конвеєр-- шнекова машина, різновид конвеєра, у якому вантаж переміщується волочінням уздовж нерухомого жолоба лопатями гвинта, що обертається. Прообразом сучасних гвинтових конвеєрів став винайдений Архімедом у ІІІ ст. до н. е. водопідіймальний пристрій, що отримав назу гвинт Архімеда. Гвинтовий конвеєр -- різновид транспортних машин безперервної дії.

Будова і принцип роботи

Перші спроби використання шнеків для транспортування насипних вантажів датуються XVI-XVII ст. Шнековий конвеєр зі спіральними лопатями почали застосовувати в промислових умовах у США в 1887 р.

Гвинтовий конвеєр зазвичай складається з нерухомого жолоба або трубки, що містить гвинт (шнек), який підтримується підвісними підшипниками, з приводом на одному кінців і вільним іншим кінцем. Крім цього, гвинтовий конвеєр має завантажувальний і розвантажувальний патрубки, приєднувальні фланці, механічний редуктор та приводний електродвигун.

Переміщення вантажу вздовж осі жолоба забезпечується витками гвинта. Витки бувають суцільні, стрічкові і фасонні. Суцільні -- застосовують при транспортуванні сухих, порошкоподібних і дрібнозернистих вантажів, стрічкові -- для крупнозернистих і липких вантажів, фасонні -- для переміщення речовин, здатних до злежування, або ж при суміщенні транспортних і технологічних операцій (змішування, подрібнення тощо). Гвинти можуть бути одно-, дво-, і тризахідні. Випускаються, також, гнучкі шнекові транспортери, у яких роль шнека виконує циліндрична пружина.

Швидкість транспортування об'єму є пропорційною до швидкості обертання шнека. У промисловості на гвинтових конвеєрах часто використовують пристрої регулювання швидкості.

Іноді шнековий конвеєр називають просто шнеком, хоча це поняття у прямому розумінні стосується лише обертової частини шнекового устаткування.

Технічні параметри

Гвинтові конвеєри використовуються для транспортування у горизонтальному, вертикальному чи похилому напрямках сипких, дрібнокускових, пилоподібних, порошкових матеріалів (зазвичай на відстань до 60 м по горизонталі і до 15 м -- по вертикалі і з продуктивністю -- до 150 т/год). Діаметр шнека 100…600 мм, частота обертання 10…120 хв^?1. Недоцільно за допомогою шнеків переміщати липкі, високоабразивні, а також речовини, що схильні до ущільнення.

Гвинтові конвеєри можуть додатково використовуватись як живильники, дозатори чи змішувачі. Для змішування матеріалів використовують так звані диференційні шнеки, в яких гвинти двох суміжних шнеків обертаються у протилежних напрямах.

Галузі використання

Шнеки використовують на підприємствах з виробництва будівельних матеріалів, гірничо-збагачувальній та хімічній промисловості, в комбікормовій, борошномельній та деревообробній галузях. У машинобудівних цехах застосовується для транспортування зливної стружки від металорізальних верстатів.

У сільському господарстві гвинтовий конвеєр використовується для переміщення зерна з вантажівок і зерновозів у бункери для зберігання зерна. Шнек для транспортування зерна може бути приведений в дію електродвигуном або двигуном трактора, через механізм відбору потужності, а іноді і власним двигуном внутрішнього згоряння.

Спеціалізована форма гвинтового конвеєра використовується для передачі зерна в сівалки. Такі шнеки з малим діаметром, незалежно від використання часто називають «олівцевими шнеками».

Гвинтові конвеєри або шнеки використовуються в роторних снігоочисниках, зернозбиральних комбайнах, льодобурах, машинах лиття під тиском, сміттєвозах, при виробництві висівок і пластівців, при транспортуванні шламу на нафтових родовищах, для подачі палива у піч.

Переваги та недоліки

До позитивних властивостей шнеків відносяться:

· простота конструкції і нескладність технічного обслуговування;

· невеликі габаритні розміри у порівнянні з іншими транспортувальними пристроями (стрічковими і пластинчастими конвеєрами) однакової продуктивності;

· герметичність та здатність транспортування гарячих, пилоутворювальних та токсичних матеріалів);

· зручність проміжного розвантаження.

Негативними особливостями шнеків є значне стирання і подрібнення вантажу, висока питома витрата енергії, підвищене зношування жолобу і гвинта.

Стрічковий конвеєр -- пристрій безперервної дії з об'єднаним вантажонесучим та тяговим органом у вигляді замкнутої стрічки. Стрічка приводиться у рух силою тертя між нею та приводним барабаном, опирається по всій довжині на стаціонарні роликові опори. У шахтах і кар'єрах стрічковий конвеєр слугує для транспортування к.к. і породи з прохідницьких, розкривних і добувних вибоїв горизонтальними і похилими виробками всередині гірничих підприємств, підняття їх на поверхню і подальшого переміщення до збагач. фабрики або пункту перевантаження на зовнішній транспорт, а породи -- у відвал.

Конструкція

Основні елементи конструкції стрічкового конвеєра: конвеєрна стрічка, привод, постав з роликоопорами, завантажувальний і натяжний пристрої. Крім того, на стрічкові конвеєри встановлюють вловлювачі стрічки, механізми для її очищення, завантаження тощо. Привод складається з електродвигуна, редуктора, з'єднувальних муфт, гальма і приводного барабана (барабанів). Розрізняють дек. схем приводів за числом і місцем встановлення барабанів (рис.). Постав К.с. робиться з «жорстким» і шарнірно-підвісними роликоопорами. Завантажувальний пристрій стрічкового конвеєра має вигляд приймальної воронки з бортами, що направляють вантажопотік. Натяжний пристрій -- барабанна електролебідка з системою канатних блоків.

Класифікація

За галуззю застосування, конструкцією і параметрами підземні стрічкові конвеєри поділяють на п'ять груп:

· Перша -- стрічкові конвеєри для примикаючих до лав трансп. виробок з кутами нахилу 3-6°.

· Друга -- для горизонтальних і слабопохилих виробок.

· Третя -- для похилів з кутом до 18^о.

· Четверта -- для бремсберґів з кутом до 16^о.

· П'ята -- для похилих стовбурів і гол. схилів з кутом 3-18^о.

Граничний кут нахилу стрічкових конвеєрів для рядового вугілля 20^о, для дроблених руд -- до 25^о.

Кар'єрні стрічкові конвеєри за конструкцією поділяють на вибійні, відвальні, передавальні і стаціонарні магістральні. Крім того, вони є складовою частиною деяких кар'єрних агрегатів в складі роторних і ланцюгових екскаваторів, відвалоутворювачів, транспортно-відвальних мостів, перевантажувачів.

Основні параметри

У гірничорудній промисловості на підйомах крупнодробленої руди з кар'єрів продуктивність К.с. становить до 6000 т/год, ширина стрічки 1600-2000 мм, потужність електродвигунів привода 1200-3000 кВт. Загалом К.с. мають високу продуктивність, яка досягає 30 тис.т/год. Довжина К.с. в одному поставі від декількох метрів до 10-15 тис. метрів, кут нахилу не перевищує 16-18°.

Скребковий конвеєр

- пристрій для горизонтального або похилого транспортування малоабразивних насипних вантажів, у якому переміщення матеріалу здійснюється по нерухомому жолобу -- риштаку за допомогою скребків, закріплених на одному чи кількох тягових ланцюгах з певним кроком і занурених у шар насипного вантажу. Класифікують за призначенням: підземні (для вугільних і рудних шахт), загального призначення (для поверхні шахт і збагачувальних фабрик), спеціальні, що застосовуються у гірничо-транспортних машинах (механізованих бункерах, самохідних вагонах, навантажувальних машинах тощо); за характером виконуваних функцій: доставні, агрегатні, гальмівні (призначені для спуску вугілля по виробках з великим кутом нахилу), скребкові живильники (короткі К.с., наприклад, для видалення висушеного вугілля після термічної сушки); за розмі-щенням робочої гілки (з верхнім - більшість, з нижнім - рідше); за способом переміщення конструкції (двигун потужністю 22…110 кВт, турбомуфта, редуктор), риштаків, ланцюгів із скребками, кінцевої головки. Осн. одиниці К.с.: постав, тяговий орган, приводна станція і кінцева головка. Постав К.с. збирають з окр. риштаків (довж. 1-2,5 м), які можуть мати дірчасте (щілясте) днище для часткового зневоднення змоченого матеріалу одночасно з його транспортуванням. Приводна станція складається з електродвигуна, муфти (турбомуфти), редуктора і ведучого вала з зірочками. Можлива установка від одного до чотирьох приводних блоків (по два в головній і два в хвостовій частинах). Потужність одного блоку (в залежності від типу К.с. становить 22, 32, 45, 55 і 110 кВт. Кінцеву головку виконують з жорсткою або пересувною кінцевою секцією, забезпеченою ґвинтовим або гідравліч. натяжним пристроєм. Осн. параметри К.с.: макс. продуктивність 300-990 т/год при швидкості руху тягового органу 1-1,5 м/с; сумарна потужність приводів 220-330 кВт; довжина по горизонталі до 350 м; кут нахилу установки до 30^о. Ресурс риштакового постава до 700 тис.т вугілля.

Конвеєр скребковий шахтний

Конвеєр скребковий для роботи в умовах шахт. Типи К.с.ш.: розбірний, пересувний, реверсний, нереверсний, гальмовий, гнучкий, прямолінійний та ін. Складові частини та основні деталі К.с.ш.: привод (головний, кінцевий), головка конвеєра, риштаковий постав (жолоб), перехідна секція, чистильник, леміш, борт конвеєра. Застосовується для транспортування вугілля та ін. по очисному вибою, а також для транспортування гірничої маси у надшахтній будові, при проведенні горизонтальних і похилих виробок. При транспортуванні матеріалу угору кут нахилу може досягати 30^о, а вниз - не більше 20^о. При перевищенні цих меж матеріал, що транспортується, починає пересипатися через скребки. При куті нахилу 20...60^о гірничу масу під спуск переміщують установками в гальмівному режимі. Продуктивність К.с.ш. 120-300(600) т/год, довжина 120-300 м. Виробники в Україні: харківський завод «Світло шахтаря», Львівський конвеєро-будівний завод та ін.

Застосування. Скребкові шахтні конвейєри використовують при проведенні одно- або двоколійних горизонтальних і похилих виробок. За своїми конструктивними і експлуатаційними властивостями вони найповніше відповідають складним умовам праці у підготовчих забоях. Перші такі установки, введені в дію в 1937 р., відрізнялись невеликою довжиною (ЗО м) і малою продуктивністю (36 т/год), але уже до 1940 р. ці параметри зросли до 70 м і 60 т/год, а після Великої Вітчизняної війни на Анжерському і Харківському заводах вугільного машинобудування був налагоджений випуск конвейєрів з показниками відповідно 120 м і 100 т/год. Зараз гри будівництві підземних споруд (шахт) застосовують різні типи скребкових конвейєрів, продуктивність яких досягає 600 т/год.

Вібрацімйний конвемєр-- різновид конвеєра, принцип дії якого оснований на коливальному русі (вібрації) робочого вантажонесучого органу.

Будова

Конструктивно вібраційний конвеєр складається з нерухомої рами, привода, одного або декількох робочих органів і пружних з'єднань. Робочий орган буває відкритого лоткового або коробчасто-трубчастого закритого типу. Останній забезпечує герметизацію матеріалу, що транспортується.

Класифікація

В залежності від числа коливальних мас вібраційні конвеєри поділяються на одномасні, двомасні і багатомасні; за режимом коливальних рухів робочого органу -- на зарезонансні, резонансні і дорезонансні. Останні найменш поширені. Розрізняють вібраційні конвеєри з круговою, еліптичною, прямолінійною, горизонтальною і похилою траєкторіями руху робочого органу. Коливальні рухи робочого органу вібраційного конвеєра можуть збуджуватися ексцентриковими, інерційними, електромагнітними, пневматичними і гідравлічними приводами. Вібраційні конвеєри, як правило, мають довжину в горизонтальному або похилому напрямах до 100 м, а у вертикальному до 10 м. Продуктивність горизонтальних і похилих вібраційних конвеєрів до 200 м³/год, вертикальних -- 50 м³/год.

Використання

Вібраційний конвеєр призначений для транспортування тонкодисперсних (від десятків мікрон), зернистих і грудкуватих матеріалів (до 1000 мм і більше) з температурою до 1000-1200 °C в горизонтальному, похилому або вертикальному напрямах. Вібраційний конвеєр широко використовуються в гірничій промисловості.

Вібраційні конвеєри найчастіше застосовують для переміщення руди. Вони постійно знаходяться і працюють під шаром підірваної руди, тому їхня конструкція повинна бути простою, міцною і надійною. Продуктивність таких конвеєрів становить 450 т/год, довжина вантажонесучого органу -- 9,5 м, а потужність двигуна -- 20 кВт.

Неприводний роликовий конвеєр (Неприводний рольганг)

Неприводні роликові конвеєри (рольганги) використовують для міжопераційного транспорту, при вантажних і складських роботах для передачі та накопичення вантажів, для виконання технологічних операцій: складання, контролю, обліку, сортування, зважування та кантування.

Рольганги виконують стаціонарними, пересувними на колісному ходу з постійним і мінливих кроком роликів і легкими переносними. Залежно від вантажу застосовують конвеєри різних виконань. Для великих важких вантажів можливе використання здвоєних конвеєрів. Циліндричні вантажі (великі поковки, рулони зі смугової сталі) доцільно транспортувати на роликах з похилими осями.

Рольганги мають прямолінійні і криволінійні секції в однорядному і дворядному виконаннях, а на місцях перетину трас - поворотні ролики або неповоротні кулькові столи. В проходах цеху можуть бути встановлені відкидні секції. Розгалуження траси здійснюється стрілкою з укороченими роликами або механічним стрілочним переводом. Для зв'язку декількох ліній конвеєрів встановлюють передавальні рейкові візки з роликами. При необхідності переорієнтації вантажів у траси конвеєрів вбудовуються кантувателі.

Основним елементом непривідного рольгангового конвеєра є циліндричний ролик. Ролик складається з нерухомої осі, обичайки з завальцованими втулками і внутрішніми кришками. До складу підшипникового вузла ролика входить радіальні кулькові підшипники, та лабіринтові ущільнення. Конструкція ролика відрізняється технологічністю і простотою, невисокою вартістю і зручністю експлуатації. Трьохканальне лабіринтове ущільнення надійно захищає підшипники при середніх і частково важких умовах роботи, а відсутність елементів тертя забезпечує незначний опір обертанню. Для фіксації осей на них передбачені лиски, а на рамі відповідні їм пази.

Основні параметри неприводних роликових конвеєрів стандартизовані ГОСТом 8324-71.

Для забезпечення руху вантажу під дією власної ваги по неприводних роликах гравітаційні конвеєри встановлюють під невеликим кутом 2…7^о; при транспортуванні м'яких вантажів кут становить 12^о. Швидкість руху вантажу в кінці конвеєра залежить від кута нахилу, характеру вантажу, коефіцієнта тертя і не повинна перевищувати допустиму з точки зору збереження вантажів і безпеки праці.

Приводний роликовий конвеєр (Приводний рольганг)

Приводний рольганг (привідний роликовий конвеєр) призначений для транспортування великогабаритної тари, коробок, ящиків, палет, дозволяє переміщувати вантаж у горизонтальній площині або піднімати його під невеликим кутом, забезпечуючи постійну швидкість переміщення. Може служити для переміщення (подачі) вантажу до допоміжних машин. Для зручності експлуатації на приводний рольганг може бути встановлено захисний борт, а сам рольганг встановлюється на колеса.

Приводні рольганги використовують у випадках, коли вантаж, має велику вагу, або в інших випадках, якщо використання непривідного транспортера неможливо в силу виробничих причин.

Переваги:

- Здатність працювати в приміщеннях з підвищеною вологістю, кислотністю і лужністю (в агресивних середовищах);

- Підвищена вантажопідйомність конструкції;

- Можливість реверсивного руху.

У рольгангів з приводними роликами кожен ролик (або через один-два ролики) отримує примусове обертання від електродвигуна безпосередньо (у конвеєрів важкого типу в прокатних цехах) або через зубчасті, ланцюгові та ремінні передачі. У цьому випадку вантажі переміщаються обертовими роликами за рахунок сили тертя, що виникає між дотичними поверхнями ролика і вантажу.

При ланцюговому приводі на консольному кінці валу кожного ролика встановлено ланцюгові зірочки з ланцюгом, що притискується зірочками. Один з кінцевих роликів має привід від електродвигуна через ланцюгову передачу.

Гравітаційний транспорт

Гравітаційний транспорт має вигляд похилих і гвинтових спусків, по яких під дією сил ваги вантаж спускається. Похилий спуск складається із двох ділянок. На ділянці з більшим кутом нахилу вантаж рухається із заданою швидкістю, а на ділянці сповільнює рух і зупиняється на ділянці

Гвинтовий спуск використовують для цього ж, але горизонтальні розміри його менше. Роликовий конвеєр- конвеєр, на якому переміщення вантажу відбувається по обертових роликах, осі яких укріплені на рамі конвеєрів.

Такі конвеєри використовують для переміщення вантажу G високою температурою, наприклад, у прокатних станах. Гвинтовий конвеєр - конвеєр, у якого переміщення вантажу у корпусі виробляється валом. Для штучних вантажів використовують двухвинтовые конвеєри (з лівою й правою нарізкою).

При зустрічному їхньому обертанні й паралельному розташуванні штучний вантаж переміщається по поверхні гвинтів уздовж їхньої осі обертання. Гвинтова транспортуюча труба складається з обертової труби із гвинтовими лопатами, якими вантаж пересувається уздовж осі труби. Труба обертається на ролика опорах.

Прикладом гвинтової транспортуючої труби є випалювальна піч у цементній промисловості. Хитний конвеєр являє собою підвішений або ринву, що опирається на нерухливу раму, що робить коливальні рухи для переміщення вантажу, що перебуває в ньому. Хитні конвеєри бувають інерційні й вібраційні.

В інерційного конвеєра - хитного конвеєра, у якому переміщення вантажу здійснюється силами інерції без відриву від ринви, приводний кривошип обертається рівномірно, а шарнірні стійки роблять нерівномірні качательные руху з ринвою - в одну сторону з меншою швидкістю, чим в іншу.

Конвеєр стрічково-канатний- різновид конвеєра стрічкового, в якому стрічка виконує функції вантажонесучого органу, а тяговим органом слугують сталеві канати. К.с.-к. використовують як стаціонарні установки для переміщення корисних копалин на великі відстані по підземних виробках і на поверхні.

Сучасні конструкції К.с.-к. включають два замкнених у вертикальній площині канати, на яких вільно лежить стрічка. Верхні і нижні гілки канатів по всій довжині постава конвеєра підтримуються роликами, розташованими на опорних стояках. Ролики закріплені попарно на балансирах.

Переваги К.с.к.: велика довжина в одному поставі і тривалий термін служби стрічки (10-15 років); низький коефіцієнт опору руху (0,015-0,02); менші в порівнянні з конвеєрами стрічковими питомі витрати енергії (на 30-40%) і металоємність лінійної частини (в 2,5-3 рази). Недоліки: обмежена грудкуватість гірничої маси (до 150-200 мм); відносно невеликий термін служби канатів (до 7-8 тис\год.). К.с.к. успішно конкурують з стрічковими конвеєрами при продуктивності 500-3000 т/год. і великих відстанях транспортування. Зарубіжні конструкції К.с.к. характеризуються такими параметрами: шир. стрічки 900-1200 мм, граничний кут нахилу 16-17^о, швидкість канатів 3-5 м/с (проектна 7,6 м/с), продуктивність по вугіллю 3000 т/год., по руді 2000 т/год., діаметр канатів односторонньої звивки 32-57 мм, довжина в одному поставі 15-30 км, а конвеєрної лінії, що складається з двох К.с.-к., - до 51 км.

Конвеєр стрічково-ланцюговий- різновид конвеєра стрічкового, в якому стрічка виконує тільки функції вантажонесучого органу, а тяговим органом слугують один (два) кругло-ланкові або пластинчаті втулко-роликові ланцюги.

Виділяють дві основні групи К.с.л.: з жорстким з'єднанням ланцюгів зі стрічкою і фрикційним, при якому тягове зусилля від ланцюгів передається стрічці силами тертя.

К.с.л. може транспортувати насипну масу при кутах нахилу до 30 35^о. Мінімальний радіус кривизни К.с.л. в плані 4-8 м, шир. стрічкового полотна 650-1000 мм, продуктивність 300-500 т/год. У зв'язку з недоліками - складність конструкції, швидкість руху ланцюгів не вище 1-1,2 м/с, відносно невисока продуктивність і високі експлуатаційні витрати, а також з появою високоміцних синтетичних і гумотросових стрічок К.с.л. використовуються обмежено.

2.2 Ескалатор та елеватори

Ескаламтор

Ескалатор-- транспортний пристрій, рухома доріжка у вигляді похилих сходів з рухомими горизонтальними сходинками для переміщення людей між різними рівнями вгору чи вниз у висотних громадських будівлях: магазинах, станціях метрополітену, готелях, вокзалах, аеропортах.

Сходинки рухаються на роликах вздовж напрямних за допомогою ланцюгової передачі від електричного приводу. Швидкість руху сходинок становить 0,3 -- 0,8 м/с. Максимальний кут нахилу ескалатора відносно горизонтальної поверхні переважно не перевищує 30 °.

Елевамтор

Елеватор-- Зерносховище, обладнане для підіймання, сушіння і зберігання великої (10 -- 150 тис. т) кількості зерна. Розрізнюють такі види елеваторів:

· заготівельні (лінійні) -- приймають зерно від сільських господарств, місткість 15 -- 100 тис. т;

· виробничі -- біля млинів, місткість 8 -- 40, іноді понад 100 тис. т;

· перевалочні (базисні та портові елеватори) -- для тривалого зберігання та перевантаження з одного виду транспорту до іншого, будують на великих залізничних станціях і в портах, місткість 50 -- 150 тис. т;

· фондові (базисні) -- для тривалого зберігання державного зернового резерву.

Елеватор є спорудою, що складається з кількох силосів -- ємностей для зерна. Силос являє собою залізобетонну башту висотою 30-50 м з круглим (діаметром 6-10 м) або квадратним (3-4м) перерізом, або сталевий циліндр висотою до 30 м і діаметром до 20 м. Зерно з прийомни бункерів підіймають транспортерами нагору будівлі на надсилосний поверх, зважують, вичищають від домішок, висушують і по конвеєрах засипають його до силосів. Висипають зерно через воронки на дні силосу у підсилосному поверсі. Часто зерно в елеваторах дезинсекують. Температура зерна регулюється по всіх рівнях.

Будівництво елеваторів стало можливим після винаходу Дж. Дартом транспортеру для зерна з паровим приводом у м. Баффало (США) в 1842 р. Перший елеватор збудовано в м. Дулут (США) у 1845 р. Перші елеватори в Україні були збудовані в 1893 р. в Одесі та Миколаєві.

Найбільший у світі елеватор знаходився у м. Канзас-Сіті (США). Він мав висоту 64 м і складався зі 182 зерносховищ, з яких найбільші містили по 320 т зерна.



2.3 Магістральний трубопровідний транспорт вугілля

Сучасні магістральні гідротранспортні системи (МГТС) можуть використовуватися для транспортування вугілля як палива або сировини для коксування. Основні термінальні операції початкових ланок МГТС -- подрібнення, приготування пульпи, акумуляція гідросуміші; кінцевих -- прийом і розподіл пульпи, її зберігання, зневоднення.

Специфічна особливість МГТС - технологічний і економічний взаємозв'язок виконуваних операцій і узгодження її технологій передуючих і подальших комплексів переробки матеріалу. Тому вуглезбагачувальну фабрику на головному терміналі слід розглядати як початкову ланку підготовки матеріалу до гідротранспорту, а зневоднення на приймальній станції - як частину технології по підготовці вугілля до спалювання (коксування, зрідження тощо).

Переваги

· безперервність і рівномірність вантажопотоку;

· підвищена надійність;

· можливість повної автоматизації;

· незалежність від погодних умов;

· економічна перевага над залізничним транспортом, особливо, коли шахти знаходяться у віддалених районах;

· має суттєво менші транспортні втрати та техногенне навантаження на довкілля;

· створює менше шуму;

· малі терміни будівництва.

Недоліки

· висока енергоємність гідротранспортних установок;

· подрібнення вугілля під час транспортування у трубопроводі;

· розмокання глин при гідротранспортуванні;

· труднощі зі зневодненням вугілля;

· зміна форми вугільних зерен при гідротранспортуванні.

Способи гідравлічного транспортування вугілля

Існує декілька способів гідравлічного транспортування вугілля:

· пульпопроводами з подальшим зневодненням

Пульпопроводами транспортують гідросуміш води і вугілля, подрібненого до крупності 0-1 (3-6) мм. Масова концентрація гідросуміші - 50 % (співвідношення рідини і твердого становить 1: 1). Зневодненню після транспортування у пульпопроводі, як правило, підлягає вугілля для коксування.

· пакетне транспортування

Дослідники університету Міссурі запропонували принципово інший тип вуглепровода: для кускового транспортування використовується вугілля, спресоване в брикети діаметром на 5-10% менше ніж діаметр трубопровода і довжиною близько двох діаметрів труби. Співвідношення вугілля і води за масою становить 3 (4): 1. Такі трубопроводи потребують на 70% менше води і мають кращі теоретичні економічні показники, ніж класичні шламові трубопроводи, але технологія ще не впроваджена на практиці, побудована пілотна установка.

· транспортування висококонцентрованого водовугільного палива

Висококонцентровані водовугільні суспензії (ВВВС), що спалюються безпосередньо у топках котлоагрегатів, також можуть транспортуватися МГТС - технологія “Densecoal”. Водовугільна суспензія - суміш, що містить 60-70% (у деяких видах ВВВС вміст вугілля досягає 80%) подрібненого до - 100-250 мкм енергетичного вугілля, 29-39% води, і 0,5-1,5% хімічних добавок - пластифікаторів, які зберігають гомогенність суспензії і не дозволяють їй розшаровуватися.

Елементи пульпопровода

Основними елементами гідротранспортної системи є:

· головний термінал - початок системи, де продукт дробиться, подрібнюється, готується гідросуміш і впускається в лінію. Тут розміщуються складські споруди та головна насосна станція;

· трубопровідна магістраль з насосними станціями, які розміщуються уздовж лінії, щоб переміщати продукт через трубопровід. Розташування цих станцій визначає топографія місцевості, тип гідросуміші, умови мережі, які в цілому визначають втрати напору при гідротранспортуванні;

· апаратура блокування - перша лінія захисту для трубопроводів. Запірними клапанами оператор може ізолювати будь-який сегмент лінії для роботи обслуговування або ізолювати прорив чи витік. Блокувальні клапани зазвичай розміщені через кожні 30-50 км, залежно від виду трубопровода. Це не обов'язковий елемент, але звичайна практика для пульпопроводів. Розташування цих станцій залежить виключно від природи продукту, що передається, траєкторії трубопровода та оперативних умов лінії;

· приймальний термінал - комплекс для зневоднення і подальшого використання продукту.

Історія впровадження та використання

Перший вуглепровід діаметром 200 мм був побудований в 1914 р. в Англії. Найвідомішим у світі був магістральний вуглепровід шахти Блек-Меса (Арізона, США), довжиною 439 км і продуктивністю 5,8 млн т на рік. У 1964 р. енергетична компанія Peabody Energy підписала контракт з племенами навахо і тапі про використання їх водних ресурсів для створення гідросуміші і її подальшого транспортування на завод в Мохейві, потужністю 790 МВт. Процес потребував великої кількості води, що викликало екологічну кризу на цих територіях. Під натиском соціальних та етнічно-релігійних рухів вуглепровід попри технологічну придатність та економічну ефективність був законсервований 31 грудня 2005 року.

Дефіцит водних ресурсів привів до того, що більшість вугільних МГТС було заморожено або їх будівництво не розпочалося; до таких проектів трубопроводів належать:

· Вайомінг - Техас, протяжністю 1400 миль;

· Колорадо - Техас, 1300 миль;

· Іллінойс - Флорида, 1500 миль;

· Кузбас-Урал-Центр, близько 2500 км.

Реалізація цих проектів відкладена на невизначений термін. Попри це, інтерес до проектів МГТС залишається великим.

Всі реалізовані і майже всі запроектовані магістральні гідротранспортні системи були призначені для енергетичного вугілля.

Передача коксівного вугілля не передбачалася внаслідок часткової втрати ним коксівних властивостей при гідравлічному транспортуванні. В Україні в 1990-х роках була розроблена і випробувана технологія дального гідротранспорту частково агломерованого (масляна агломерація) вугілля, що дозволяє усунути негативний вплив факторів гідравлічного транспортування на його коксівні властивості (основні рощзробники - Донецький національний технічний університет, НВО Хаймек - розробки В.С.Білецького).

Гідротранспорт спеціально підготовленого вугілля

Механізм процесів гідротранспортування агломерату і вугілля відрізняється, але суттєвих відмінностей не спостерігається, що свідчить про технологічну прийнятність процесу гідравлічного транспортування вуглемасляного агломерату.

Гідравлічний трубопровідний транспорт висококонцентрованої водовугільної суспензії (ВВВС)

Висококонцентровані водовугільні суспензії (ВВВС), що спалюються безпосередньо у топках котлоагрегатів, також можуть транспортуватися МГТС - технологія “Densecoal”. Це ефективна екологічно чиста альтернатива природному газу і нафті. У порівнянні з сухим меленим (пилоподібним) вугіллям, ВВВС, використовувана для теплоенергетичних цілей, допомагає скорочувати викиди оксидів, азоту, сірки і чадного газу на 20-35%, і гарантує 99% згорання органічної маси, покращуючи екологічну ситуацію.

Інтенсивні наукові дослідження по створенню водовугільного палива і його транспортування в МГТС почалися у 80-і рр. ХХ ст. в Японії, США, Італії, ФРН, Китаї, а з 1985 р. - у СРСР. Вітчизняні науково-організації у співробітництві з фірмою «Снампрожетті» (Італія) розробили, збудували і запустили в експлуатацію в 1990 р. дослідно-магістральний вуглепровід Бєлово-Новосибірськ (Росія) довжиною 262 км з продуктивністю 3 млн т вугілля за рік на суху масу. В середині 1990-х років фінансування проекту було припинено і вуглепровід розпродали по частинах у приватну власність.

За кордоном технології-аналоги інтенсивно розробляються і впроваджуються. Так корпорація в галузі енергетики та охорони довкілля (EERC) (шт. Огайо, США) розробила технологію ”Cofiring” спільного спалювання висококонцентрованого водовугільного палива (ВВП) з традиційними паливами. Фірма "Снампрожетті", Італія - комплекс Порто Торрес з повним циклом збагачення, гідротранспортування та спалювання водовугільного палива з колумбійського вугілля продуктивністю 3,5-4,1 млн т/рік.

...