Проектування механічної дільниці машинобудівного цеху

У випадку планувань автоматизованих дільниць необхідно уникати перетин трас оператора і транспортних засобів. Забезпечити нормальні умови освітлення простору для оператора.

Вагомим заходом на таких дільницях є запровадження автоматизованих засобів виявлення пожежної безпеки, які сповіщаюгь черговому персоналу про виникнення пожежі. З цією метою в приміщеннях розміщують сигналізуючі сирени або димові оповіщувачі із розрахунку один оповіщувач на 60...70 м².

Евакуаційні виходи в будівлях розташовують окремо по обох лініях цеху. Крім основних евакуаційних виходів передбачають також запасні виходи у напівпідвальних чи підвальних цоколях будівлі (нульового циклу).

Ширина евакуаційного виходу не менше 1 м, ширина дверей не менше 0,8 м, які повинні відкриватися на зовнішній простір.

Побутові приміщення найчастіше розташовують у двоповерховій прибудові до виробничого корпусу будівлі, в нижній частині якого розміщують допоміжні відділення та санвузли. На другому поверсі розміщують гардероби, душові, конторські приміщення, а також приміщення психологічного розвантаження персоналу. Кімнати куріння розташовують на відстані не більше 100 м від найбільш віддаленого робочого місця, Гардеробний зал облаштовують санітарно-технічними засобами (умивальниками, шафами). В ньому передбачають два світлих проходи для потоку людей, які йдуть на роботу і з роботи відповідно. Ширина проходу між шафами 2 м аби розмістити біля них лавки для сидіння. Габаритні розміри одинарних шаф - 250x500x1800 мм; подвійних шаф - 350x500x1800 мм.

Необхідні площі для розміщання обслуговувальних автоматів з роздавання питної води 0.5 м²; для кіосків - 3...4 м². Розміри площ під буфети - 0,05 м², а під їдальні - 0,6 м² для обслуговування одного харчуючого працівника.

Основні заходи з техніки безпеки та охорони праці на виробництві машинобудівного заводу такі:

1. На рухомих частинах виробничого устаткування та транспортних систем повинні бути захисні кожухи (огородження).

2. Виробничі приміщення повинні бути пофарбовані за кольоровою гамою відповідно до санітарних норм і ГОСТів.

3. Всі працівники виробництва в обов'язковому порядку повинні проходити технічний інструктаж з правил ТБ, а основні виробничники - додатковий інструктаж на робочому місці в цеху.

4. Технологічне устаткування на виробництві регулярно повинно піддаватися оглядовому та різним видам контролю щодо виявлення подальшої його експлуатації.

5. Робочі місця верстатників повинні бути раціонально сплановані та оснащені.

6. Різальні інструменти повинні мати стружколоми або оснащені засобами відведення стружки із зони різання на верстаті та збирання її у спеціальні піддони.

7. Встановлення порохотягів (відсмоктувачів) для абразивних пилинок на верстатах заточувальних відділень та іншому устаткуванні, яке забруднює виробничі приміщення.

8. Струмопровідні елементи, частини верстатів повинні бути достатньо ізольовані, а будь-яке устаткування - надійно заземлене, а також занулене.

9. Металорізальні верстати повинні бути споряджені підйомними засобами (кран-балками, кран-укосинами, підйомниками).

10. Цехи машинобудівного заводу зі шкідливими викидами у довкілля в обов'язковому порядку повинні мати притокову і відтокову вентиляцію.

5.2 Виробнича санітарія та гігієна праці

Виробнича санітарія - це комплекс заходів, направлених на усунення негативно діючих на здоров'я робітників шкідливих виробничих факторів та попередження професійних захворювань, які підвищують продуктивність праці.

З метою дотримання безпечних санітарних вимог необхідно дотримуватись наступного:

- під час обідніх та регламентованих перерв не слід перебувати у виробничих приміщеннях;

- вживати їжу слід в їдальні, чи у спеціальній кімнаті;

- під час виконання технологічного процесу, пов'язаного з впливом шкідливих виробничих факторів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту;

- категорично забороняється палити у виробничих приміщеннях, для цього мають бути відведені спеціальні місця.

На підприємствах має бути встановлений суворий питний режим.

Споживання питної води дозволяється після перевірки її фахівцями з лабораторії СЕС.

Відповідальність за санітарний стан підприємства несе директор, за санітарний стан цехів - начальник цеху, зміни - майстер зміни, робочого місця - робітник.

Всі робітники проходять навчання зі складанням іспитів з санітарного мінімуму з занесенням результатів до санітарного журналу.

Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, яка розробляє наукові основи і практичні заходи до забезпечення покращення виробничих умов з метою збереження здоров'я працівників, високого рівня працездатності, запобігання виникненню травматизму, професійних захворювань та інших негативних наслідків, які можуть бути пов'язані з трудовою діяльністю людини.

Гігієна праці на виробництві направлена на дотримання санітарно-гігієнічних умов праці, шляхом усунення дії фізичних і хімічних факторів на організм людини.

5.3 Виробниче освітлення на механічній дільниці

Вірно спроектоване виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує втомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції, здійснює позитивний психологічний вплив на робітника, підвищує безпеку праці і знижує травматизм на виробництві.

В залежності від джерела світла виробниче освітлення буває двох видів: природнє, яке створюється небесним випромінюванням, і штучне, яке здійснюється електричними лампами.

За конструктивними особливостями природнє освітлення поділяють на бокове, яке здійснюється через вікна в зовнішніх стінах; верхнє, яке здійснюється через аераційні ліхтарі; комбіноване, коли до верхнього освітлення додається бокове.

Для машинобудівного виробництва рекомендується використовувати ситему комбінованого освітлення, яка повинна задовольняти наступним вимогам:

1. Освітленість на робочому місці повинна відповідати зоровим умовам праці відповідно гігієнічних норм;

2. необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні, а також в межах навколишнього простору;

3. на робочій поверхні мають бути відсутні різкі тіні;

4. величина освітленості повинна бути постійною у часі;

5. освітлювальний прилад не повинен бути джерелом додаткових небезпек і має бути зручним і простим в експлуатації.

Розрахунок штучного освітлення

Світловий потік одного світильника

де Ен - нормована мінімальна освітленість, лк; Ен = 150л [9 табл.2стор. 82]

А - площа дільниці, м²; А = 234 м²

Z - коефіцієнт мінімальної освітлюваності; Z = 1,2

к - коефіцієнт запасу; к = 1,3

N - кількість світильників в приміщенні

? - коефіцієнт використаня світлового потоку ламп

N = .

N = 234 / 19,5 = 12 світильників

Світловий потік одного світильника дорівнюватиме

За умовами планування намічаємо освітлення природним світлом за допомогою трьох засклених прорізів, кожний розміром 2 Ч 3,5 м.

Штучне освітлення - комбіноване світильниками з лампочками розжарювання.

Загальне освітлення.

При висоті дільниці Н = 8,4 м, відстані світильника від стелі h_c = 1 м та висоті робочого місця верстатника h_рм = 1,2 м висота підвіски світильника складає

H_c = H - h_c - h_рм , м

H_c = 8,4 - 1 - 1,2 = 6,2 м

Приймаємо прямокутне розміщення світильників з лампами розжарювання, для якого відстань між ними

L = 1,5 х 6,2 = 9,3м

Показник приміщення

де а і в - відповідно довжина і ширина дільниці, м.

5.4 Захист від шуму та виробничих вібрацій

Шум та вібрація здатні мають здатність до розповсюдження по матеріалу будівельних конструкцій, що спричиняє виникнення різних професійних захворювань у працівників.

Зменшення впливу шуму досягається наступними заходами:

1. Покращенням конструкцій машин за рахунок точності виготовлення окремих вузлів;

2. удосконаленням технологічних процесів;

3. раціональним плануванням дільниць та цехів;

4. акустичною обробкою приміщень.

Для запобігання професійних захворювань працівників використовують засоби індивідуального захисту: вкладиші, навушники та шлеми.

Ослаблення дії вібрацій досягається такими чинниками:

1. Врівноваженням та балансуванням обертальних частин верстата, для забезпечення плавності роботи;

2. використанням амортизаторів, які встановлюють під обладнання.

В цих випадках засоби індивідуального захисту є основними мірами, які запобігають професійні захворювання працівників.

5.5 Система вентиляції та засоби індивідуального захисту

Задачею вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов в виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається видаленням забрудненого повітря з приміщення і подачею в нього свіжого повітря.

За способом переміщення повітря вентиляція буває природною і механічною.

Для успішної роботи системи вентиляції необхідне обов'язкове виконання наступних вимог.

1. Об'єм притоку повітря в приміщення повинен відповідати об'єму витяжки з різницею в 10-15%.

2. Приточні і витяжні системи в приміщенні повинні бути правильно розміщеними.

3. Система вентиляції не повинна викликати переохолодження або перегрівання робітників.

4. Система вентиляції не повинна створювати шуму на робочих місцях, перевищуючи гранично допустимі рівні.

5. Система вентиляції повинна бути пожежо- і вибухобезпечною, простою за пристроєм, надійною і економічною в експлуатації.

Засоби індивідуального захисту

У виробничих умовах не завжди вдається усунути всі шкідливі фактори, які діють на працівників і тому доводиться застосовувати засоби індивідуального захисту.

1 Захист тіла людини забезпечується використанням спецодягу, спецвзуття, головних уборів та рукавиць. Для захисту від бризг розплавленого металу використовують спецодяг з льняних і бавовняних тканин, для захисту від кислот та луг - з гумових тканин.

2 Органи зору від дії механічних ушкоджень та теплових випромінювань захищаються окулярами.

3 Захист органів дихання здійснюється використанням фільтруючих та ізольованих приборів. До фільтруючих приборів відносяться респіратори та протигази. Респіратори складаються з маски та фільтра, який періодично замінюється. Фільтруючі протигази захищають органи дихання від дії отрутних речовин.

Використання засобів індивідуального захисту працівників дає змогу попередити та запобігти професійним захворюванням на виробництві.

5.6 Розрахунок захисного заземлення на механічній дільниці

Обладнання дільниці живиться струмом напругою 380В, мережа загального освітлення - 220В , місцевого - 36В.

Внутрішній контур заземлення, до якого підключаються корпуси обладнання, укріплюються на стінах приміщення на рівні 20 см від підлоги. Зовнішній контур розміщується на глибині 0,7 м з винесеним розміщенням заземлювачів. Виконуємо розрахунок захисного заземлення.

Приймаємо: максимально допустимий за правилами устаткування електроустановок (ПУЕ) опір заземляючого контуру R = 4 Ом; заземлювачі із кутової рівнобічної сталі номер 5, довжина заземлювачів 2,8 м; контур зовнішній виконується стальною стрічкою перетином 4 Ч 40 питомий опір ґрунту с = 1,8 Ч 10⁴ Ом см.

Еквівалентний діаметр кутової сталі

d_K.C. = 0,95хb ,см

де b - ширина сторін кутової сталі, см; b = 5 см

d_K.C = 0,95х5 = 4,75см.

За номограмою знаходимо опір одиничного заземлювача, який складає Ro = 66 Ом. [9]

Потрібна кількість заземлювачів:

Де з_с - коефіцієнт сезонності; з_с = 1,1

з_е - коефіцієнт екранування заземлювачів; з_е = 0,9 [9]

Приймаємо до встановлення: 20 заземлювачів.

Довжина з'єднувальної смуги

L_c = 1,05 х a х m, м

де а - відстань між сусідніми заземлювачами, м; а = 2 м

L_c = 1,05 х 2 х 20 = 42 м

За графіком знаходимо опір з'єднувальної смуги. Він складає R_с = 4,5 Ом.

Знаходимо результативний опір проектуючого захисного заземлення

Де Rс - опір з'єднувальної смуги, Ом; Rс = 4,5 Ом[9]

Ro - опір одиничного заземлювача, Ом; Ro = 66 Ом[9]

m - кількість заземлювачів, шт; m = 20 шт.

з_е - коефіцієнт екранування заземлювачів; з_е = 0,9[9]

з_ев - коефіцієнт взаємного екранування між заземлювачами та з'єднувальною смугою (0,6 ч 0,8); приймаємо з_ев = 0,6[9]

Розраховане заземлення задовольняє вимогам, тому що Rз_р<Rз (2,5<4,0)

5.7 Система протипожежного захисту на механічній дільниці

Пожежна безпека підприємства - це такий стан промислового об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека починається на стадії проектування підприємства, будівлі, споруди, планування технологічного процесу, встановлення обладнання, тобто враховується інженерно-технологічними заходами, які представлені в проектах при розробці проектної документації на будівництво, і вимагає суворого виконання протипожежних вимог в процесі експлуатації.

Пожежна безпека промислових підприємств складається із системи запобігання пожежам та системі пожежного захисту.

Система запобігання пожежам - це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі, на запобігання утворенню горючого і вибухонебезпечного середовища шляхом регламентації вмісту горючих газів, парів та пилу у повітрі, а також виключення можливості виникнення джерел запалювання або вибуху; забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів, обладнання, електроустаткування, систем вентиляції, зберігання сировини та інших матеріалів.

Запобіганню пожежам сприяє герметизація виробничого обладнання, заміна горючих речовин на негорючі, які застосовуються в технологічних процесах, обмеження обсягів речовин, що застосовуються і зберігаються; контроль за концентрацією речовин у повітрі в приміщеннях і технологічному обладнанні; застосування робочої і аварійної вентиляції; відведення, горючого середовища в спеціальні пристрої і безпечні місця; застосування інгібіруючих і флегматизуючих домішок; вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища. Система пожежного захисту забезпечується застосуванням вогневідсічних пристроїв на технологічних комунікаціях, в системах вентиляції, повітряного опалення і кондиціювання повітря.

Заходи пожежної безпеки на підприємствах за призначенням поділяються на чотири групи:

1. Заходи, які забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу і обладнання, зберігання сировини і готової продукції.

2. Будівельно-технічні заходи, які направлені на виключення причин виникнення пожеж і на створення стійкості огороджуючих конструкцій і будівель; на запобігання можливості поширення пожеж і вибуху.

3. Організаційні заходи, які забезпечують організацію пожежної охорони, навчання працюючих методам щодо запобігання пожежам і щодо застосування первинних засобів гасіння пожеж.

4. Заходи до ефективного вибору засобів гасіння пожеж, обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення запасу засобів гасіння.

Пожежна безпека підприємства забезпечується ще на стадії проектування і розробки генерального плану відповідно до вимог санітарно-гігієнічних і протипожежних правил і будівельних норм і правил. При проектуванні, будівництві і експлуатації підприємства необхідно виконувати такі профілактичні вимоги: розташування на території промислових і допоміжних будівель і споруд відповідно до технологічного процесу; кабельних і повітряних електричних ліній; газових і водопровідних комунікацій; складів палива; автомобільних і залізничних шляхів; майданів для вантажно-розвантажувальних робіт; ємностей для води; засобів для пожежогасіння і пожежного знаряддя; підтримання належного порядку і чистоти на території.

Важливими пожежо-профілактичними вимогами є зонування території підприємства за функціональними ознаками будівель і споруд. Це групування і розташування їх приймається згідно з призначенням, ступенем вогнестійкості, вибуховою і пожежною небезпекою розміщених в них виробництв, згідно з наявністю шкідливих речовин та характерних шкідливих виробничих факторів фізичного, хімічного і біологічного походження, небезпекою їх розповсюдження в залежності від напряму діючих на території вітрів та інших факторів. При зонуванні будівель і споруд промислового підприємства виділяють будівлі і споруди передзаводські, виробничі, складські і будівлі підсобного призначення. У передзаводських зонах розташовують адміністративні, культурно-побутові господарські приміщення. Підсобні будівлі і споруди, такі як майстерні, рекомендується розміщати окремо від основних виробничих будівель. Групи будівель з підвищеною вибухопожежною небезпекою розташовують на території з підвітряного боку від виробничої зони. Водопровідні, каналізаційні та інші інженерні споруди, а також водоймища для гасіння пожежі мають бути в окремих технічних смугах.

Важливими пожежо-профілактичними вимогами є також дотримання протипожежних санітарно-захисних розривів між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами та допоміжними будівлями. Призначені такі розриви для обмеження можливості поширення пожежі, тобто переходу її з однієї будівлі на іншу.

Автомобільні шляхи і проїзди на території підприємства повинні забезпечувати під'їзд пожежних машин до водоймищ, які можуть бути використані для гасіння пожежі, а також до будівель, споруд з однієї сторони по всій довжині при ширині будівлі або споруди до 18м; із двох сторін - при ширині більше 180м. Заборонено використовувати автомобільні шляхи, проїзди та під'їзди не за призначенням.

Важливою вимогою пожежної безпеки є підтримання належної чистоти : території. Коло будівель і споруд, а також вздовж шляхів на відстані не більше 100м один від одного встановлюються сміттєзбірники з кришками.

До всіх будівель і споруд забезпечується вільний підхід.

Територія підприємств освітлюється в нічний час. По периметру підприємства - охоронне освітлення, а в'їзди, прохідні, дороги і проїзди, місця для вантажно-розвантажувальних робіт, мости, переїзди і переходи через залізничні шляхи, естакади, галереї, водоймища повинні бути оснащені світловими покажчиками і в нічний час освітлюватися.

Важливим заходом пожежної безпеки на території підприємства є дотримання правил проведення робіт із відкритим вогнем, які необхідно виконувати в спеціально відведених місцях.

При роботі на відкритих майданчиках куріння дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях, які позначаються відповідним написом.

На підприємствах забороняється куріння на всій території. Відповідні написи вивішуються на прохідних і в'їзних воротах і на самій території. Заходи протипожежного захисту в системах вентиляції і кондиціонування повітря здійснюють з метою попередження можливості появи вибухонебезпечних концентрацій газо-, паро- і пилоповітряних речовин, як за об'ємом всього приміщення, так і за об'ємом тої чи іншої його частини.

Для того щоб передбачити взаємодію на людей небезпечних факторів пожару, при проектуванні будівель, повинна бути передбачена можливість швидкої евакуації людей із будівель. Час евакуації визначається відстанню від робочого місця до виходу зовні. Максимальна відстань від найбільш віддаленого робочого місця до евакуаційного виходу нормується в залежності від категорії виробництва, степеню вогнестійкості будівель і не перевищує 100м. Число евакуаційних виходів повинно бути, як правило не менше двох. Виходи можуть бути евакуаційними, якщо вони ведуть: із приміщень першого поверху, зовні і через вестибюль, коридор.

5.8 Охорона довкілля

Охорона довкілля від забруднення в XXI ст. має глобальний характер. Оптимальне вирішення градобудівельних і градоформувальних завдань, раціональне проектування галузей виробництв у сучасних умовах, може бути досягнуто тільки з врахуванням всіх вимог щодо охорони довкілля. Адже відомо, що результатом бурхливого господарювання людства на земній кулі є повсякденне збільшена навантаження на довкілля від шкідливих викидів промислових виробництв.

Надзвичайно небажаною є дія на довкілля викидів хімічних, нафтохімічних, целюлозно-паперових, сажових, цементних, більшості машинобудівних комбінатів.

Заходів спрямовані на охорону довкілля міста, де розташоване механоскладальне виробництво машинобудівного заводу, такі:

виносити шкідливі в санітарно-гігієнічному відношенні виробництва за межі населених місць міста або забезпечити виловлювання їхніх викидів в атмосферу;

забороняти нове промислове будівництво на території великих густонаселених міст;

проводити обмеження територіального розвитку діючих виробництв, які підлягають реконструкції або збудовані у житлових масивах міста;

формувати територіальні забудови для розташування груп промислових виробництв за межами міст з врахуванням рози вітрів, при цьому будівництво будівель виконувати, як правило, одноповерховими;

забороняти промислове будівництво безпосередньо біля водоймищ і місць відпочинку, а також міських каналізаційних систем з очисними спорудами та колекторами.

Слід відзначити, що в Україні з 2006 року Кабінетом Міністрів рекомендовані до запровадження такі заходи для покращення санітарно-екологічних умов працюючих на виробництвах машинобудівного комплексу:

1. Забезпечення нормальних умов праці у цехах, дільницях з шкідливими викидами в атмосферу за рахунок дотримування санітарних норм повітряного середовища в робочій зоні приміщень, тобто в об'ємному просторі заввишки до 2 м над рівнем підлоги, шляхом усуненням впливу таких шкідливих виробничих чинників, як пари, пилинок, надлишкового тепла і вологи.

2. Підвищення культури виробництва за рахунок правильної організації робіт для забезпечення чистоти як виробничих дільниць, складів, допоміжних відділень цеху, так і чистоти службово-побутових і адміністративно-технічних приміщень. Проведення цих робіт здійснювати засобами механізації, що полегшить працю прибиральників.

3. Широке запроваджування дистанційного управління дільницями чи цехами, в яких робота устаткування створює вібрації, що згубно впливають на здоров'я персоналу, який на ньому працює. Це дозволить запобігти такому професійному захворюванні, як віброхвороба. В інших випадках передбачати запровадження протишумових засобів: ізолюючі шум кожухи, глушники, звукопоглинаючі облицювальні матеріали для стін, стелі, звукопоглинаючі екрани, віброізоляційні фундаменти, амортизатори під обладнання .

4. Запровадження високоефективного медичного обслуговування на базі проведення планових профілактичних оглядів виробничому персоналу, безпосередньо в заводських медпунктах, поліклініках.

5. Розширення служб громадського харчування на виробництвах, зокрема в цехах, на дільницях цехів.

ВИСНОВОК ПО ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТУ

В результаті аналізу початкових даних для дипломного проектування сформульовані основні напрями вдосконалення технологічного процесу механічної обробки деталі 05-051992 «Фланець», які торкнулися основних розділів дипломного проекту.

1) Вибраний економічно ефективний метод отримання заготовки;

2) замінено застаріле і малопродуктивне металоріжуче устаткування, обґрунтовані схеми базування і закріплення, що дозволило виконати технічні вимоги до деталі при високій продуктивності обробки;

3) Виконані технологічні розрахунки припусків, режимів різання, проведено нормування операцій, що дозволило розробити раціональний технологічний процес і обґрунтовано призначити норму часу на виконання операцій механічної обробки.

4) в конструкторському розділі розроблене прогресивне верстатне пристосування, виконаний його силовий і точнісний розрахунок, що забезпечило виконання геометричних розмірів в межах конструкторських допусків.

5) спроектована механічна дільниця по виробництву деталей, виконані розрахунки необхідного устаткування, виробничої площі, чисельності працюючих на дільниці,;

6) вирішені питання безпеки і екологічності на дільниці;

Виконані технологічні і економічні розрахунки показників спроектованої механічної дільниці, ухвалені технічні і технологічні рішення свідчать про високу ефективність технологічного процесу механічної обробки деталі 05-051992 «Фланець» і механічної дільниці в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. І.О. Григурко, М.Ф. Брендуля, С.М. Доценко Технологія машинобудування (дипломне проектування). Навчальний посібник-2007-768с.

2. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Т.1, Т.2/ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - М.: Машиностроение, 1986.

3. Егоров М.Е., Дементьев В.И., Дмитриев В.Л. Технология машиностроения. - М.: Высшая школа 1976 - 526с.

4. Григурко І.О., Брендуля М.Ф., Доценко С.М., “Організація та планування виробництва в курсових та практичних роботах”. - Миколаїв 2005. - 260с.

5. Мельников Г.М., Вороненко В.П., Проектирование механосборочных цехов; Учебник для вузов -М; Машиностроение, 1990 - 352 с.

6. Обработка металлов резанием: Справочник технолога, Под общ. ред. А.А. Панова. - М.: Машиностроение, 1988 - 736 с.

7. Общемашиностроительные нормативы времени вспомогательного, на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключительного на работы, выполняемые на металлорежущих станках. Среднесерийное и крупносерийное производство - М.: ЦБНТ, 1984

8. Э.Э. Миллер. Техническое нормирование труда в машиностроении. Уч. Пособие для техникумов. Изд. 3-е М., Машиностроение, 1972 г.

9. Охрана труда в машиностроении. Под ред. Е.Я. Юдина Уч. Пособие для вузов М., «Машиностроение», 1976

10. Гришкевич А.В., Цымбал И.Л. Проектирование операций механической обработки. - Харьков Высшая школа Изд-во при Харькове Ун-те, 1985 - 144с.

11. Мосталыгин Г.П., Толмачевский Н.Н. Технология машиностроения. - М.: Машиностроение, 1990 - 288с.

12. Топчиев В.А. “Методические указания для курсового проектирования по технологии машиностроения” часть 1 и 2, Днепропетровск, 1991 - 120 с.

Размещено на Allbest.ru

...