Проект агрегатної дiльницi вантажного автотранспортного підприємства з розробкою стенду збирання-розбирання v-подiбного двигуна

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ (м. Одеса)

Факультет підготовки спеціалістів матеріально - технічного забезпечення

Кафедра автомобільної техніки

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему: Проект агрегатної дiльницi вантажного атп з розробкою стенду збирання - розбирання v - подiбного двигуна

Виконав: курсант 4-го курсу, навчальної групи 205

напряму підготовки 6.070106 Автомобільний транспорт

спеціальності Автомобілі та автомобільне господарство

Артимович Олександр Володимирович

Керівник працівник ЗСУ Григорова Т.М.

Рецензент професор Оробей В.Ф.

Одеса - 2014



ЗАВДАННЯ НА АТЕСТАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА

Курсант Артимович Олександр Володимирович

(прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема роботи:

Проект агрегатної дільниці вантажного АТП з розробкою стенду збирання - розбирання V- подiбного двигуна

затверджена наказом Начальника академії від „__” ________2014 р. №

2. Строк подання курсантом роботи

14.05.2014 р.

3. Вихідні дані до проекту:

Кількість автомобілів обслуговуємих за рік: КамАЗ-55111, Асп = 21 авт., МАЗ-9758, Асп = 18., МАЗ-544008, Асп=58., ЗІЛ 433100 , Асп = 58; кількість робочих днів у рік - 305 , тривалість зміни - 11,0 год.; КУЕ=2; клімат помірний .

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)

Загальні роздiл: загальнi положення; призначення і характеристика підприємства; режим роботи виробництва; характеристика об'єкта проектування; вибір вихідних даних..

Технологічний розділ: обґрунтування та описання технологічного процесу;виробнича структура, структура керування і основна документація по організації керування;розрахунок трудомісткості робіт, чисельності і професійно-кваліфікаційного складу працюючих;підбір технологічного обладнання агрегатної дільниці;розрахунок площі агрегатної дільниці; обгрунтування будівних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог агрегатної дільниці розробка заходів щодо охорони праці та техніки безпеки агрегатної дільниці.

Конструкторський розділ: технологічна карта на виконання робіт; призначення конструкції та огляд існуючих аналогів; устрій, особливості, проведене удосконалення та робота конструкції; розрахунок конструкції; загальна характеристика розробляємого процеса.

Охорона праці і екологія виробництва: мікроклімат; заходи,які направлені на усунення або зниження шкідливої дії виявлених чинників,що засновані на нормативних документах; забезпечення пожежної безпеки; розрахунок захисного занулення стенда для обкатки та випробування двигунів.

Висновки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень)

Аркуш 1. План агрегатної дільниці.

Аркуш 2. Загальний вигляд конструкції стенда.

Аркуш 3. Черв'чний редуктор.

Аркуш 4. Технологiчна картка на виконання робiт.

Аркуш 5. Техніко-економічні показники.

6. Дата видачі завдання " _21_ " __січня_ 20_14_ р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів атестаційної роботи	Строк виконання етапів роботи	Примітка
1.	усвідомити тему кваліфікаційної роботи, впевнитися у курівника про правильність розуміння цільової настанови.	03.02.14 р.
2.	підібрати і вивчити основну літературу та інші джерела за темою кваліфікаційної роботи.	03.02 - 20.02.14р.
3.	після розробки кожного розділу представити їх керівнику роботи:
1.	технологічний розділ;	21.02.14р.
1.	конструкторський розділ;	07.03.14р.
1.	охорона праці і техніка безпеки;	21.03.14р.
1.	економічний розділ;	04.04.14р.
1.	графічні матеріали.	14.05.14р.
4.	зброшуровану роботу подати керівнику на відгук роботи;	14.05.14р.
5.	виконану роботу з відгуком керівника подати начальнику кафедри для прийняття рішення щодо допуску її до захисту;	19.05.14р.
6.	допущену до захисту роботу подати на рецензію;	20.05.14р.
7.	вивчивши відгук та рецензію на виконану роботу, скоректувати доповідь захисту роботи.	23.05.14р.

Курсант Артимович Олександр Володимирович

(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник дипломної роботи (проекту):_прац. ЗСУ_____ Григорова Т.М.

(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)



АНОТАЦІЯ

В виконаному курсовому проекті розроблено проект вантажного АТП, який містить розрахунково-пояснювальну записку та графічну частину.Розрахунково- пояснювальна записка складається з _74___ сторінок, графічна частина включає ___6__ креслень формату А1.

Розрахунково-пояснювальна записка містить: технологічний розрахунок вантажного АТП, проектування агрегатно-механічної дільниці з розрахунком її площі та оснащенням необхідним основним та допоміжним технологічним обладнанням, проектування конструкції стенду для обкатки двигунів з підбором прототипу та аналізом аналогів попередніх конструкцій, розробку технологічної карти роботи на заданому стенді та вимог по техніці безпеки. Розроблені заходи з урахуванням вимог по охороні праці на підприємстві та розраховано штучне освітлення та примусова вентиляція для агрегатно-механічної дільниці.

Графічна частина містить: схему проведення робiт на агрегатнiй дiльницi, план агрегатної дільниці, загальний вигляд конструкції стенда для розбирання - збирання двигунів, технологiчна картка на виконання робiт техніко-економічні показники.

Самостійний пошук та аналіз виконано з використанням приведеного списку використаних джерел.

Матеріал по коефіцієнтам коригування технологічних розрахунків і функціональна схема АТП включено до додатків.

Ключові слова: Рухомий склад, технологічний процес, технологічне обладнання, технічне обслуговування , ремонт, трудоємність, технічна оснащеність , міцність, жорсткість, прототип, конструкція, безпека праці, економічна ефективність.



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальний роздiл

1.1 Загальнi положення

1.2 Призначення та характеристика АТП

1.3 Режим роботи

1.4 Характеристика об'єкта проектування

1.5 Вибiр вихiдних даних

Розділ 2. Технологiчний роздiл

2.1 Обґрунтування та описання технологічного процесу

2.2 Виробнича структура, структура керування і основна документація організації керування

2.3 Розрахунок трудомісткості робіт, чисельності і професійно-кваліфікаційного складу працюючих

2.4 Підбір технологічного обладнання агрегатної дільниці

2.5 Розрахунок площі агрегатної дільниці

2.6 Обгрунтування будівних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог агрегатної дільниці

2.7 Розробка заходів щодо охорони праці та техніки безпеки агрегатної дільниці

Розділ 3. Конструкторський роздiл

3.1 Призначення конструкції. Огляд існуючих аналогів

3.2 Устрій, особливості, проведене удосконалення та робота конструкції

3.3 Розробка плану дільниці комплексної діагностики розвалу сходження коліс

3.4 Розробка технологічного процесу

Розділ 4. Охорона працi та екологiя виробництва

4.1 Мікроклімат

4.2 Заходи,які направлені на усунення або зниження шкідливої дії виявлених чинників,що засновані на нормативних документах

4.3 Розрахунок захисного занулення стенда для обкатки та випробування двигунів

Розділ 5. Економiчний роздiл

5.1 Розрахунок вартості виробничих фондів

5.2 Розрахунок вартості основних виробничих фондів 2 групи

5.3 Визначення собівартості робіт

5.4 Фінансові показники

5.5 Економічна ефективність і техніко-економічні показники проекту

Висновки

Лiтература

Додаток 1. Схема проведення робiт на агрегатнiй дiльниці

Додаток 2. Технологiчна картка на виконання робiт

Додаток 3. Техніко-економічні показники



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АРП -	Авторемонтні підприємства
АТ -	Автомобільний транспорт
АТП -	Автотранспортне підприємство
АТР -	Авторемонтне підприємство
ДСТУ-	Державний стандарт України
ДТЗ -	Дорожній транспортний засіб
ДТП -	Дорожньо-транспортна пригода
ПР -	Поточний ремонт
ТО -	Технічний огляд
ТОіПР-	Технічного обслуговування і поточного ремонту
ТП -	Технологічний процес
СКД -	Стенд комплексної діагностики
ССТО -	Спеціалізована станція технічного обслуговування
СУЯУ -	Система управління якістю України
ЩТО -	Щоденний технічний огляд
РС -	Рухомий склад



ВСТУП

Автомобільний транспорт є найбільш масовим видом транспорту, особливо ефективним і зручним під час перевезення вантажів і пасажирів на відносно невелику відстань.

Основною метою транспорту є своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства в перевезеннях, підвищення економічності та ефективності його роботи, що досягається раціональним використанням парку рухомого складу - вантажних і легкових автомобілів, автобусів, причепів і напівпричепів. В даний час значний розвиток одержують усі види транспорту. автотранспортний документація безпека керування

Передбачається подальше зміцнення матеріально-технічної бази, концентрація транспортних засобів автомобільних господарств, поліпшення технічного обслуговування і ремонту.

Технічна експлуатація є підсистемою автомобільного транспорту. її розвиток і удосконалення обумовлений низкою причин, серед яких інтенсивний розвиток самого автомобільного транспорту і його місце у транспортній системі країни, необхідність економії трудових, матеріальних, паливно-енергетичних ресурсів при перевезеннях, забезпечення транспортного , процесу надійно працюючим рухомим складом.

Однієї з найважливіших проблем, що існують перед автомобільним транспортом, є підвищення експлуатаційної надійності автомобілів і зниження витрат на їх утримання.

Рішення цієї проблеми, з одного боку, забезпечується автомобільною промисловістю, за рахунок випуску автомобілів з великою надійністю і технологічністю, з іншого боку - удосконаленням методів технічної експлуатації автомобілів, підвищенням продуктивності праці, зниженням трудомісткості робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, збільшенням їх міжремонтних пробігів.

Це вимагає створення необхідної виробничої бази для підтримки рухомого складу у справному стані, широкого застосування засобів механізації й автоматизації виробничих процесів, розширення будівництва і поліпшення якості шляхів.

Розвиток виробничої бази підприємств нерозривно пов'язаний з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств.

Стрімкий розвиток автотранспорту поступово підвищує його частку в співвідношенні з іншими видами транспорту,що також виконують пасажирські перевезення (залізнодорожним, повітрям і водним). За звітними даними від 2005 року Міністерства транспорту України пасажирооборот автотранспорту склав понад 80 %.

Такий розвиток багато в чому забезпечується законами, нормами і правилами, які розробляє і упроваджує уряд України: основний, регулюючий діяльність автотранспорту, закон - Закон України "О автотранспорті", що встановлює основні вимоги до автотранспорту, зокрема до пасажирського.

Експлуатація РС супроводжується виникненням різних відмов несправностей, для запобігання яким в Україні в цілому (і на АТП-11203 зокрема) введена планово-запобіжна система ТО і ремонту [Положення 98], яка встановлює періодичність, зміст і трудомісткість всіх робіт по ТО і ремонту.

Не дивлячись на дестабілізацію економіки країни, система ТО і ремонту все ж таки розвивається, дотримуючись наступних напрямів: повсюдне розповсюдження діагностики будь-яких форм, механізація і автоматизація процесів ТО і ремонту, застосування вузлового і агрегатного методу ремонту, застосування інновацій і наукових розробок, впровадження ЕОМ в процеси ТО і ремонту. Мабуть, основним чинником розвитку системи ТО і ремонту є стрімке ускладнення конструкції автомобілів, унаслідок чого ускладнюється процеси діагностування, ТО і ремонту і, як результат, з'являються нові засоби для контролю, ТО і ремонту (стенди, прилади, інструмент і оснащення) вищого рівня, відповідного новим вимогам і стандартам.

Так само як і автомобіль в цілому, в процесі експлуатації різним видам зносу піддаються і його агрегати. Для усунення виниклих відмов і несправностей на АТП є агрегатна ділянка. Для її планування та переоснащення призначений даний проект.



1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДIЛ

1.1 Загальнi положення

Автомобільні підприємства (АТП) здійснюють перевезення вантажів і пасажирів і є основною ланкою автомобільного транспорту. Окрім цього, автомобільні підприємства виконують технічне обслуговування й поточний ремонт, забезпечують зберігання рухомого складу, виконують інші допоміжні функції.

До складу автомобільних підприємств належать рухомий склад (автомобілі, напівпричепи, причепи); виробничі та службові приміщення й обладнання; персонал, що займається використанням і обслуговуванням рухомого складу.

Залежно від призначення та характеру діяльності автомобільні підприємства поділяють на підприємства загального користування й відомчі. Підприємства загального користування виконують автомобільні перевезення для всіх організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також обслуговують населення пасажирськими перевезеннями всіх видів. Ці автопідприємства здійснюють централізовані перевезення масових вантажів.

Відомчі автопідприємства виконують перевезення тільки для організацій і установ тих відомств, до складу яких вони входять (наприклад, підприємства швидкої медичної допомоги, комунального обслуговування, технологічного автотранспорту тощо).

Сьогодні доволі поширені автооб'єднання, що складаються з головного автопідприємства й кількох автопідприємств, підпорядкованих головному. Невеликі автопідприємства реорганізуються в автоколони, тоді планування та керівництво перевезеннями здійснює головне підприємство. У головних автомобільних підприємствах організовують централізовані диспетчерські служби, станції з технічного обслуговування й ремонту рухомого складу.

На автомобільному транспорті загального користування вантажні автопідприємства та виробничі об'єднання вантажного автотранспорту підпорядковані транспортним управлінням; пасажирські автопідприємства та їх об'єднання - управлінням пасажирського автомобільного транспорту.

Роботою транспортних управлінь (управлінь пасажирського автомобільного транспорту) керує департамент автомобільного транспорту Міністерства транспорту України.

Залежно від типу автомобілів та характеру перевезень автомобільні підприємства поділяють на вантажні, що мають у своєму складі тільки вантажні автомобілі, автомобілетягачі й причепи; пасажирські, рухомий склад яких становлять автобуси (перевозять пасажирів за визначеними міськими або міжміськими маршрутами за затверджену тарифами оплату), легкові таксомотори та автомобілі службового користування; вантажопасажирські, які виконують пасажирські та вантажні перевезення за допомогою легкових і вантажних автомобілів; спеціальні, які у своєму складі мають автомобілі, призначені для певного виду перевезень (комунального обслуговування, швидкої медичної допомоги тощо).

Залежно від кількості автомобілів автомобільні підприємства поділяють на п'ять категорій: І - понад 800 автомобілів; II - від 501 до 800; III - від 251 до 500; IV - від 101 до 250; V - від 50 до 100.

Для різних груп автомобільних підприємств визначені різні штати й посадові оклади керівних та інженерно-технічних працівників.

За наявності на підприємстві рухомого складу різних типів і вантажності групу визначають, застосовуючи перевідні коефіцієнти.

Здебільшого автомобільне підприємство має такі служби: управління, яке здійснює керівництво, планування, облік, постачання та забезпечує охорону; експлуатаційну, яка відповідає за виконання перевезень; технічну, яка виконує обслуговування, ремонт, забезпечує зберігання рухомого складу. Організацію цих служб визначають розміри автомобільних підприємств.

Керує автомобільним підприємством директор. Технічне керівництво покладається на головного інженера, який є заступником директора з технічної служби. Заступником директора з експлуатації і керівником цієї служби є начальник з експлуатації.

Мал.1.1 Структурна схема управління автомобільним підприємством (суцільні лінії - безпосереднє підпорядкування; штрихові - при роботі водія на лінії)

Рухомий склад великого автомобільного підприємства поділяється на колони, очолювані начальниками, керівництво якими здійснює начальник гаража.

На автомобільному підприємстві загального користування служби та відділи виконують такі функції:

служба експлуатації, очолювана заступником директора з експлуатації (начальником відділу експлуатації), здійснює оперативне планування і керує перевезеннями, укладає угоди з клієнтами, контролює роботу автомобілів на лінії, організовує вантажно-розвантажувальні роботи, веде облік на підставі дорожніх листів та інших документів транспортної роботи, виконаної рухомим складом;

технічна служба, очолювана головним інженером, забезпечує готовність автомобілів і причепів до роботи, підтримує їх постійну технічну готовність шляхом своєчасного та якісного виконання всіх робіт з технічного обслуговування та ремонту, а також належне зберігання рухомого складу, утримання і розвиток виробничої бази;

адміністративно-господарська служба веде облік особового складу, діловодство, забезпечує збереження і підтримання в належному стані виробничих і службових приміщень;

технічний відділ розробляє документацію з планування технічного обслуговування та ремонту, контролює фактичне виконання запланованих обслуговувань, розробляє та запроваджує технологічні процеси обслуговування, ремонту й діагностики рухомого складу, керує роботою з раціоналізації та винахідництва;

відділ головного механіка відповідає за утримання в справному стані, належну експлуатацію та ремонт усього обладнання, споруд і будівель автопідприємства та забезпечення його всіма видами енергії;

бухгалтерія веде облік фінансових засобів і матеріальних цінностей, здійснює фінансові розрахунки за виконану роботу з клієнтурою і працівниками підприємства, складає відповідні звіти про фінансово-господарську діяльність підприємства;

відділ кадрів приймає і звільняє працівників, веде облік особового складу, проводить роботу з підготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо;

відділ технічного контролю стежить за технічним станом рухомого складу, а також якістю технічного обслуговування та ремонту рухомого складу;

плановий відділ здійснює планування, відповідає за статистичний облік роботи автопідприємства, складає транспортний фінансовий план, який є планом всієї виробничої та фінансової діяльності за рік, контролює виконання плану та собівартість перевезень;

відділ безпеки руху організовує роботу з роз'яснення правил дорожнього руху, контролює виконання їх водіями на лінії і на підприємстві, веде облік, аналізує причини дорожньо-транспортних пригод;

відділ постачання забезпечує автопідприємство експлуатаційними матеріалами, запасними частинами, інструментами тощо; контролює облік їх витрат, видачу та зберігання.

На кожному автомобільному підприємстві для забезпечення належної експлуатації рухомого складу є гараж-стоянка, головний виробничий корпус з приміщеннями для виконання технічного обслуговування й ремонту автомобіля та причепів, складські приміщення для зберігання запасних частин і експлуатаційних матеріалів, контрольно-технічний пункт для випуску автомобілів на лінію і прийняття їх з лінії. Для забезпечення побутових потреб робітників і створення необхідних умов праці є відповідні побутові приміщення - душові, гардеробні для зберігання одягу, кімнати для харчування, відпочинку тощо.

У гаражі зберігається рухомий склад, організовується випуск його на лінію, приймання з лінії.

У головному виробничому корпусі виконують роботи з технічного обслуговування і експлуатаційного ремонту рухомого складу. Для цього в корпусі діє зона щоденного обслуговування (ЩО), зона першого технічного обслуговування (ТО-1), зона другого технічного обслуговування (ТО-2) і експлуатаційного (поточного) ремонту (ПР), а також виробничо-допоміжні дільниці.

Розглянемо загальне планування автомобільного підприємства з безгаражним зберіганням автомобілів (рис.2.2). Автомобіль, повертаючись з лінії, проходить контроль технічного стану на контрольно-технічному пункті 9, заправлення пальним та дозаправлення двигуна маслом на заправному пункті 10 і прямує в зону щоденного обслуговування 5. Після цього автомобіль може прибувати на відкриту стоянку 1 в зону 6 ТО-1 або в зону 7 ТО-2 і поточного ремонту. Звідси автомобіль прямує на стоянку 1. При виїзді на лінію автомобіль проходить контроль на пункті 9.

Стоянка 1 обладнана паропідігрівом від котельної 3, біля якої розміщений склад паливно-мастильних матеріалів і трансформаторна підстанція. Адміністративні та побутові приміщення розміщені в корпусі 8.

Сьогодні у зв'язку з укрупненням і об'єднанням автомобільних підприємств поширена нова форма централізованого технічного обслуговування та експлуатаційного ремонту рухомого складу. При цьому створюється одноцентральне підприємство, на якому виконують ТО-2, великі експлуатаційні ремонти, і гаражі-філіали, де виконують тільки ЩО, ТО-1 і дрібний поточний ремонт. Якщо центральне підприємство розміщене від філіалів на близькій відстані, то ТО-1 проводять на цьому ж підприємстві, а не у філіалах.

Водночас спостерігається укрупнення та спеціалізація підприємств з ремонту акумуляторних батарей, автомобільних шин, радіаторів, кузовів, електрообладнання тощо. У цьому випадку автомобільні підприємства здають у спеціалізовану майстерню для ремонту ті агрегати та механізми, які вимагають промислових методів ремонту, що забезпечує скорочення трудових і матеріальних витрат.

1.2 Призначення та характеристика АТП і підрозділу, що проектується

АТП виконує вантажні перевезення. АТП проводить: ЩО всіх автомобілів, після їх приїзду з лінії; ТО-1 і ТО-2 залежно від фактичного пробігу автомобілів і нормативної періодичності виконання обслуговувань; двічі в рік проводить З; з потреби незалежно від пробігу ТР. У міжексплуатаційний час РС зберігається на відкритій стоянці, відокремленій лише розділовими лініями (у холодну пору року для поліпшення пуску В деякі двигуни вливають підігріту воду, деякі зі встановленою періодичністю заводить і дає попрацювати механік КТП, решта автомобілів по можливості зберігається в закритих приміщення виробничої зони).

Весь РС експлуатується по дорогах, які відносяться до III категорії умов експлуатації.

1.3 Режим роботи

АТП складений з урахуванням часу роботи РС на лінії і роботи виробничих зон і ділянок. Випуск на лінію автомобілів 1-ої зміни починається в 4.30 і закінчується в 7:00, впускання на АТП автомобілів 1-ої зміни проходить в період з 13:30 до 16:00; випуск на лінію автомобілів 2-ої зміни починається в 11:00 і закінчується в 1330, впускання автомобілів 2-ої зміни на АТП проходить в період з 20:00 до 22:30. Зона ТО-2 працює 252 дні в році з 8:00 до 17:00 з перервою (12:00-13:00) .3она ТР працює 365 днів в році В 2-у - з 15:00 до 23:00 (перерва 19:00-20:00) і 3-ью змін з 23:00 до 8:00 (перерва 3:00-4.00). Всі виробничі ділянки і відділення працюють 252 дні в році в 1-у - з 8:00 до 17:00 з перервою (12:00-13:00) і 2-у зміни - з 15:00 до 23:00 з перервою (19:00-20:00).

На території АТП знаходяться: заправка, їдальня, КТП, стоянка для автомобілів, 1-й виробничий корпус (у якому розміщені малярна і фарбозаготівельна ділянки і компресорна), корпус ЩО, склад ГСМ, виробничий-адміністративний корпус (у якому розміщено відділення діагностики, зону ТО-1, зона ТО-2, котельна, кабінети адміністрації, моторна ділянка, склад, шпалерна ділянка, ділянка ремонту паливної апаратури і ділянка вулканізації), 2-ою виробничий корпус (У якому розміщені агрегатна ділянка, ділянка антикорозійної обробки, ділянка перевірки гальмівної системи, проміжний склад, кабінет начальника виробництва, конференц-зал, кузовне відділення, зона ТО-2 і ковальський-ресорна ділянка), 3-ий виробничий корпус (у якому розміщені ділянка миття вузлів і агрегатів, ділянка обкатки двигунів, ділянка шліфування колiнчастих валів, електроцех, механічне відділення) і 4-йвиробничий корпус (У якому розміщений цех зварних робiт). Зона і ділянки, розташовані В 2-му, 3-ем і 4-му корпусах, розміщені В приміщеннях, пристосованих до визначених Видимий робіт. Решта зон і ділянок розміщена В приміщеннях, побудованих за типовим проектом.

1.4 Характеристика об'єкту проектування

Агрегатна ділянка призначена для Виконання наступних робіт по двигунах: розбирання, дефектація деталей і збірка (з попереднім комплектуванням і підгонкою) двигунів.

Агрегатну ділянку займає площа в 144м2. На території ділянки розташовано наступне устаткування: електротельфер, маленький візок (Зшт.), великий візок, робочий стіл (9шт.), слюсарний верстак (4шт.), інструментальна тумба (2шт.), інструментальна шафа (4шт.), підставка для колiнчастих валів, свердлувальний верстат, верстат для шліфування клапанів і стелаж.

У агрегатнiй ділянці виконують наступні роботи: розбирання (зняття кришки коромисел, зняття коромисел, зняття головки блоку, зняття приводу вентилятора і водяного насоса, зняття деталей газорозпридiлення (приводу датчика-розподільника, кришки коробки штовхачів і самих штовхачів), зняття піддону і масляного насоса в зборі з маслоприйомником, зняття кришки розподільних шестерень, зняття шестерень розподiльчого вала і колiнчастого вала, зняття розподiльчого вала, зняття шатуново-поршневої групи, зняття колiнчастого вала, виприсування гільз), дефектацiя (блоку циліндрів, головки блоку, шатуново-поршневої групи, розподiльчого вала, колiнчастого вала і маховика), збірка (під збірка колiнчастого вала, розподiльчого вала, шатуново-поршневої групи, головки блоку, а потім монтаж підзібраних вузлів і механізмів на блок циліндрів).

1.5 Вибiр вихiднихданих

Проектуєме автотранспортне підприємство призначене для обслуговування вантажними перевезенями наступним рухомим складом

КамАЗ-55111 Асп = 21 од.

МАЗ-9758 Асп = 18 од.

МАЗ-544008 Асп=58 од.

ЗІЛ 433100 Асп = 58 од.

Проектуєме підприємство виконує транспортну роботу, робить технічне обслуговування та поточний ремонт рухомого складу, а також рухомого складу сторонніх організацій.



2. ТЕХНОЛОГIЧНИЙ РОЗДIЛ

2.1 Обґрунтування та описання технологічного процесу

В агрегатній дільниці проводяться роботи по ремонту більшості агрегатів автомобіля: двигуна та його вузлів, зчеплення, коробок передач, карданних передач, задніх та передніх мостів, рульового керування, апаратів гальмових систем.

Технологічний процес це певна послідовність робіт або операцій, які виконуються згідно з технічними умовами. Загальним для більшості агрегатів являється наступний технологічний процес: після зовнішньої очистки і мийки відбувається розбирання вузлів і агрегатів згідно технологічної карти на окремі деталі, які потім поступають в зону мийки. Чисті деталі підлягають контролю, в процесі якого виявляється необхідність ремонту або заміни окремих деталей.

На складання поступають придатні і відремонтовані деталі, а також нові, які поступають зі складу запасних частин. Складання вузлів і агрегатів виконується на спеціальних стендах, де здійснюється контроль і необхідне регулювання. Після зборки вузли і агрегати, крім двигунів, направляються на стелажі готової продукції або безпосередньо у зону ПР для установки їх на автомобіль.

Відремонтовані двигуни поступають на холодну і гарячу обкатку. Обкатка виконується на спеціальних стендах, де усуваються виявлені дефекти, коректується установка моменту впорскування палива, виконується регулювання паливної апаратури, натяг ременя вентилятора і зазорів клапанів. В разі виявлення несправностей, які являються причиною неправильного складання, або скритим дефектом деталей двигуни знову встановлюються на стенди для усунення дефектів роботи двигуна.



2.2 Виробнича структура, структура керування і основна документація по організаціі керування

Виробництво технічного обслуговування і ремонта рухомого складу в автотранспортному підприємстві здійснюється на основі принципів і нормативів викладених в діючому “Положенні”.

Підготовка рухомого склада до випуску на лінію в підприємстві, яке проектується здійснюється по схемі приведенній на рисунку 2.1.

Приведена структура визначає необхідний виробничий підрозділ для забезпечення високої технічної готовності парка рухомого складу. Здійснювані за остані роки зміни структури автотранспортних підприємств підвищують необхідність ефективного і якісного виробництва технічного обслуговування і ремонту рухомого складу і вимагають удосконалювання методів організації і зміцнення виробництва ТО і Р на базі найновіших

досягнень в області надійності і довговічності автомобілів , наукової організації праці , економіко-математичних методів обчислювальної і діагностичної техніки, засобів автоматизації і зв'язку.

В підприємстві, яке розробляється в проекті, з урахуванням указаних вимог , прийнята система організації керування виробництвом ТО і Р рухомого складу по методу виробничих комплексів. Цей метод передбачає:

1) централізацію управління роботою виробничих підрозділів відділком управління виробництвом;

2) формування виробничих підрозділів по технологічному процесу, при якому кожен вид технологічного впливу виконується спеціалізованим підрозділом;

3) об”єднання виробничих підрозділів в виробничі комплекси;

4) відновлення працездатності знятих з автомобіля агрегатів, механізмів, вузлів комплексом підготовки виробництва;

5) обмін інформацією між відділком управління і усіма виробничими підрозділами здійснюється на основі двохстороннього диспетчерського

зв`язку, використання автоматики і телебачення.

Cхема проведення робiт на агрегатнiй дiльницi приведена в додатку А.

Згідно прийнятої структури технічна служба складається із таких підрозділів:

1) виробничо-технічний відділ - ВТВ (ПТО)

2) відділ керуваня виробництвом - ВУВ (ОУП)

3) відділ головного механіка - ВГМ (ОГМ)

4) відділ матеріально-технічного постачання - ВМТП (ОМТС)

5) відділ технічного контроля - ВТК (ОТК)

6) комплекс ТО і Д автомобілей - ТОД

7) комплекс ПР , виконуючого заявочний ремонт в міжзмінний час і ПР великих об'ємів

8) комплекс підготовки виробництва, виконуючий роботи по підготовці виробництва, ТО та ПР.

2.3 Розрахунок трудомісткості робіт, чисельності і професійно-кваліфікаційного складу працюючих

Загальна трудомісткість робіт становить 15280 чол-год.

Чисельність виробничого персонала розраховується виходячи із дійсного фонду робочого за рік і трудомісткості робіт, які виконуються в дільниці:

Явочна кількість працівників:

Р_т =Т_заг /Ф_т =15280/2070=7 чол;

де Ф_т - річний фонд часу штатного працівника;

Т_заг - загальна трудомісткість робіт дільниці.

Штатна кількість працівників:



Р_ш =Т_заг /Ф_ш =15280/1840=8, чол;

де Ф_ш - річний фонд часу штатного робочого.

Трудомісткість робіт в дільниці розподіляється по агрегатам наступним чином:

- ремонт та складання двигуна та його механізмів - 32%;

Т=Т·0,32=15280·0,32=4890 чол.г.

Кількість технологічно - необхідних робітників для виконання робіт по ремонту двигунів та його систем і механізмів.

Р===2,36 чол

ремонт та складання зчеплень, карданних передач, рульових керувань - 12%

Т=Т·0,12=15280 · 0,12=1833 чол.г.

Кількість технологічно - необхідних робітників для виконання робіт з ремонту та складання зчеплень, карданих передач та рульових керувань.

Р== = 0,88 чол.

- ремонт задніх та передніх мостів - 24%

Т=Т·0,24=15280 · 0,24=3667,2 чол.г.



Кількість технологічно - необхідних робітників для виконання робіт з ремонту передніх та задніх мостів автомобілей

Р== =1,77 чол.

- ремонт розбирання та складання редукторів задніх мостів та коробок зміни швидкостей - 22%

Т=Т·0,22=15280·0,22=3361,6 чол.г.

Кількість технологічно - необхідних робітників для виконання робіт з ремонту редукторів задніх мостів та коробок зміни швидкостей

Р== =1,62 чол.

- ремонт гальмових колодок - зняття старих накладок, клепка нових накладок - 10%

Т =Т·0,1=15280 · 0,1=1528 чол.г.

Кількість технологічно - необхідних робітників для виконання ремонту гальмових колодок

Р== =0,738 чол.

Взагалі по дільниці професійно-кваліфікований склад робочих розподілений наступним чином:

1) слюсарі 2-го розряду - 2, чол

2) слюсарі 3-го розряду - 3, чол

3) слюсарі 4-го розряду -2, чол

4) слюсарі 5-го розряду - 1, чол

2.4 Підбір технологічного обладнання агрегатно ї дільниці

Підбір технологічного обладнання виконується з урахуванням кількості працівників та переліку робіт, які виконуються в агрегатній дільниці. Перелік технологічного обладнання зведено в табл. 2.1

Таблиця 2.1. Обладнання агрегатної дільниці

№ н/п	Найменування обладнання	Тип модель	Технічна характер.	Габарит. розміри	Кіль-кість	Площа, м2
1	2	3	4	5	6	7
1	Стенд для розбирання та складання двигунiв	АКТБ-163	Перенос-ний	100020001400	1	0,55
2	Стенд для розбирання, складання та регулювання зчеплення	Р-724	Стаціона- рний	600200430	1	0,28
3	Стенд для ремонту перпередніх та задніх мостів автомобілів	2450	Перенос-ний	1400600630	1	0,84
4	Станок точільно шліфувальний	3Б631А	N=16,кВт	800600630	1	0,504
5	Стенд для ремонту головок блоків двигунів	ТР- 6703	Перенос-ний	900400230	1	0, 36
6	Прес для наклепування фрикційних накладок	Р -335	Стаціона- рний	260360130	1	0,18
7	Стенд для ремонту двигунів	М - 2474	Стац.	1200700630	2	1,68
8	Стенд для ремонту карданних валів та рульових керувань	М 3067	Стаціонарний	1450800630	1	1,16
9	Прес гідравлічний	2135 - 1М	N=1,2 кВт	1200600430	1	0,72
10	Шафа для інструменту	Ф 483	-	690430	5	1,48
11	Станок для шліфування клапанів	ЦКРБ-108	N=9,кВт m=340, кг	540120 600	1	0,4
12	2		3	4	5	6	7
13	Установка для механізова- ної мийки крупних деталей	М-1967	Стац.	24001200730	1	2,88
14	Ванна для мийки дрібних деталей	Влас.виг.	Стац.	1200х1200х 840	1	1,44
15	Шафа для приладів	Влас.виг	Стац.	1500х1500х 300	1	2,25
16	Кран-балка підвісна	7890-93	Q=2, т	-	1	-
17	Візок для транспорт.агрег	Б-16СБ	Перенос.	-	1	0,3
19	Стенд для ремонта редукторів задніх мостів	Власна розробка	Стац.	8006001630	1	0,48
20	Верстак слюсарний	Ф40СБ	М=150 кг	1200800630	8	9,6
21	Стенд для випробування КЗШ	КТБ - 25А	Стаціонарний	2200х1000х800	1	2,2
22	Стелаж для деталей	Власн. виг.	Стаціонарний	1400х800х1200	4	4,48
23	Гідравлічний прес	Р-337	ЧОТ	900220300	1	0,8
24	Домкрат	152-Б4	-	-	2	-
						32,46,

Розстановка обладнання на дільниці виконується з урахуванням необхідних умов техніки безпеки , зручності обслуговування і монтажа обладнання при дотриманні нормативних відстаней між обладнанням і елементами будівлі. Агрегатна дільниця призначена для виконання великого обє'му робіт: мийних, контрольно-діагностичних, розбирально-складальних і регулювальних робіт по агрегатам автомобіля.

В даному випадку агрегатна дільниця має три відділення:

1) відділення розбирально-складальних і регулювальних робіт

2) контрольно-діагностувальне відділення

3) відділення для мийки деталей і агрегатів.



2.5 Розрахунок площі агрегатної дільниці

а) Розрахунок площі дільниці за площею, яку займає обладнання

F=f·К=32,46*4,5=144 м

Де f - площа, яку займає обладнання, м, К- коєфіціент щільності розстановки обладнання.

Приймаємо площу агрегатної дільниці за площею, яку займає обладнання.

Виходячи з умови планувальних рішень площу агрегатної дільниці приймаємо:

12Ч12=144 м

Висота приміщення дільниці складає 4м. Агрегатна дільниця має одну основну стіну товщиною 400мм, яка одночасно являється стіною виробничого корпусу. Товщина стін між дільницями складає 200мм.

Стіни на висоту 1,8м обкладені керамічною плиткою білого кольору, інші стіни та стеля покриті розчином вапна.

2.6 Обгрунтування будівних, санітарно-технічних і електротехнічних вимог агрегатної дільниці

При виконанні робіт на АТП по технічному обслуговуванню та ремонту при недотриманні техпроцесів можуть виникнути небезпечні зони, при контакті з якими робітники можуть отримати виробничі травми.

Небезпечні зони виникають при переміщенні частин машин, конвеєрами , підйомниками, електрообладнанням, станками.

Виробниче середовище з високою або низькою температурою , нерівномірним освітленням, великою вологістю, з шумом та вібрацією шкідливо впливають на організм працюючого, підвищують його втомленість та знижують увагу на виникаючі небезпеки.

Такі виробничі середовища виникають в таких дільницях , зонах та відділеннях АТП як : зварювальному, ковальсько-ресорному, мийному, акумуляторному, малярному

відділеннях, дільницях випробування двигунів та агрегатів, в зонах поточного ремонту та технічного обслуговування. Виробничі травми можуть виникнути внаслідок механічної, теплової, електричної та хімічної дії виробничого середовища на людину.

На автотранспортних підприємствах поява пилу зв`язана з щоденним обслуговуванням автомобілів, обробкою металу, фарбуванням, термічною та гальванічною обробкою та іншими технологічними процесами. Пил негативно впливає на організм людини. До основних захворювань відносяться захворювання легенів та очей.

Допустимі концентрації пилу в навколишньому середовищі виробничих приміщень приведені в ДСТУ 12.1.005-95 СС БТ. "Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования".На підприємстві обладнання живиться від мережі напругою 380/220В трьохфазного току з заземленою нейтраллю.

2.7 Розробка заходів щодо охорони праці та техніки безпеки агрегатної дільниці

Для забезпечення нормальної температури повітря в осінньо-зимовий період відділення обладнано центральним паровим опаленням. Нормальне освітлення досягається шляхом будівлі вікон. Для праці в темний час доби використовується штучне освітлення.

Для видалення забрудненого повітря з відділень використовується примусова проточно-витяжна вентиляція , яка забезпечує обмін повітря згідно вимогам СН-245-71. Температура повітря в зимовий період повинна бути не нижча +15С та не вища +25С.

Озеленіння виробничих приміщень сприяє підвищенню продуктивності праці. Вибір рослин для озеленіння необхідно виконувати з урахуванням температури , освітлення та інших факторів.

Для забезпечення вимог ТБ передбачені слідуючи заходи :

- зберігання обладнання та інструменту у справному стані

- для пожежогасіння у відділеннях є пожежні щити та ящики з піском

- курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

Для робочих , зайнятих на роботах з відхиленнями від норм по вимогам праці, передбачені індивідуальні засоби захисту від впливу негативних елементів виробничого середовища.



3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДIЛ

3.1 Призначення конструкції. Огляд існуючих аналогів

Призначення: cтенд призначений для збирання-розбирання V-подібних двигунів

Огляд існуючих аналогів.

Стенд для розбирання і складання двигунів ЯМЗ.(модель С 152)

Призначений для розбирання і складання V-образних двигунів ЯМЗ, в умовах автотранспортних, авторемонтних підприємств і станцій технічного обслуговування.

Стенд (мал. 3.1.1) складається зі стаціонарної 3 і пересувний 9 стійок, хрестовини I, редуктора 4, опори 8, траверс б, 7, розсувних опор 11 із пазами, у які входять шпонка, що обмежують переміщення опор по довжині i по розі.

Траверсу б на стаціонарній стійці повертається обертанням ручки редуктора. Положення пересувної стійки фіксується фіксатором 10. Двигун, установлений на стенді, обертанням ручки редуктора повертається в положення, зручне для роботи, і надійно фіксується в будь-якому положенні завдяки редуктору , що самогальмує.

Для зливу олії з що ремонтується двигуна є піддон 2, а у верхній частині стенда змонтовані лотки 5 для інструментів.

Мал. 3.1.1 Стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів.

Технічна характеристика

Тип стаціонарний

двигуни, що обслуговуються ЯМЗ-236, ЯМЗ-238

КамАЗ-740, КамАЗ-741

Засіб поворотувручну через черв'ячний редуктор

Кут повороту, град, 360

Зусилля на ручці приводу, Н, не більш 120

Габаритні розміри, мм 1840x1000x1020

Маса, кг. 180

Стенд-кантователь (мал. 3.1.2) складається з поворотної плити 1, що має подовжні ребра, двох накидних скоб 2 із гвинтами 3, вала 4 і редуктора 5 механізму приводу.

Двигун, що підлягає розбиранню, установлюється на поворотну плиту за допомогою піднімального механізму таким чином, щоб виступ на плиті ввійшов в отвір, що центрує коробці передач щодо осі колінчатого вала, і шпильки картера зчеплення ввійшли в отвір на плиті. Опорні лапи картера зчеплення при цьому повинні лягти на подовжні ребра. Потім за допомогою двох накидних скоб двигун закріплюється Бинтами за лапи картера зчеплення і провадиться його розбирання.

Мал 3.1.2 Стенд для розбирання і складання V- подібних двигунів (Модель 6501-72)

Стенд (мал. 3.1.3) - одномісний, призначений для підрозборки і повного розбирання двигуна ЗиЛ-130 на одним робітником посаді.

Усередині станини 6 стенда розміщений електромеханічний привід, що самогальмує, для повороту вилки 5 навколо горизонтальної осі. Опорна каблучка 2 може повертатися в підшипниках 3 на кінцях вилки. Опорна каблучка 2 складається з двох частин, одна з яких (нерухома) має цапфи, що входять у підшипники вилки, а інша частина 1 (рухлива) може повертатися вручну усередині нерухомої, навколо їхньої загальної осі і стопориться ручним стопором. Двигун кріпиться до рухливої частини опорної каблучки швидкодіючим ручним затискачем байонетного типу і може в процесі розбирання повертатися навколо трьох взаємно перпендикулярних осей.

Консоль 4 для підвіски інструмента може повертатися навколо вертикальної осі для зручності установки двигуна на стенд.

Технічна характеристика

Загальне передатне число механізму повороту.......................140

Электродвигун: тип...............................................................А2-32-6 потужність, Потужність кВт...........................................................................0.6

швидкість обертання вала, про/мин........................................930

Час повороту двигуна на 180 , сек.......................................5,5

Стенд розроблений ГКБ Главмосавтотранса.

Мал 3.1.3 Стенд збирання-розбирання V-подібних двигунів.

3.2 Устрій, особливості, проведене удосконалення та робота конструкції

Стенд Мод. АКТБ-163 призначений для для збирання-розбирання V-подібних двигунів.

Стисла технічна характеристика.

Клас:	нестандартне устаткування
Призначення:	для розробки і зборки V-подібних двигунів.
Конструкція:	основні деталі литі з сірого чавуна
Поворот двигуна:	ручний, через черв'ячний редуктор
Вага:	126,5 кг
Габарити стенда:	висота - 1000мм довжина - 2000мм ширина - 1400мм

Стенд виготовлений відповідно до технічних умов, випробуваний і прийнятий відділом технічного контролю.

Устрій стенда.

Стенд складається з таких основних вузлів, поворотного столу, стійки, черв'ячного редуктора, двох траверс з устроями для кріплення двигуна.

В основі стенда на кульках установлений поворотний стіл із стійкою. Поворотний стіл забезпечує поворот двигуна в горизонтальній площині на 360⁰. Через кожні 90⁰ стіл фіксується стопорними пристроями, вмонтованими в осрову.

На стійці закріплені черв'ячний редуктор і підшипник з траверсами. Черв'ячний редуктор забезпечує легкий поворот двигуна у вертикальній площині на будь-який кут. Стопоріння двигуна здійснюється фіксатором, вмонтованим у редуктор.

Траверси снабжені спеціальними пристроями для кріплення двигуна.

Підшипник снабжений пружинным фіксатором, що не припускає довільного обертання незагруженной траверси.

Робота стенда в експлуатації.

Встановити траверси в горизонтальне положення опорними площадками нагору.

Перед установкою двигуна на стенд на місце зливальних краників увернути дві опори.

Закріпити двигун або блок 2-ма висувними качалками і 2-ма накидними скобами.

У разі потреби повороту двигуна або блока при розбиранні і складанні, натисканням ноги на педаль, звільнити фіксатор, і обертанням ручки редуктора повернути двигун або блок у вертикальній площині, і, відпустив педаль, обертати ручку до стопоріння редуктора.

Для з повороту в горизонтальній площині натиснути педаль стопорного пристрою столу і вручну повернути стійку з установленим на ній двигуном або блоком на потрібний кут і застопорити.

Удосконалення конструкції.

Для черв'ячних передач характерні тіж самі види руйнацій зубців, що і для зубчатих передач. Однак наявність дільниць контактних ліній з несприятливими умовами для утворення масляного клина обумовлює підвищену склонність черв'ячних передач до заїдання та зношування. З ціллю зменшення можливості появлення заїдання рекомендовано використовувати для черв'ячних коліс матеріали з високими антифрикційними властивостями.

В якості матеріалів для виготовлення вінців черв'ячних коліс використовують оловянисто-фосфорну та інші види бронз.

Навантажувальна властивість передач з черв'ячними колесами, що виготовлені з матеріалів з високими антифрикційними властивостями, наприклад з оловянисто-фосфорної бронзи, обмежується усталосну мiцнiсть активних поверхонь зубців.

А при використанні замінників бронзи навантажувальна властивість лімітується заїданням.

В редукторі цього стенда черв'ячне колесо виконано зі сталі, але виходячи з вищезгаданого пропонується встановити черв'ячне колесо з оловянисто-фосфорної бронзи для полегшення обертання і усунення заїдання, яке більш можливе при використанні сталі. Слід зазначити, що плавність та легкість руху при цьому буде найліпшою.

3.3 Розрахунок конструкції

Розрахувати черв'ячну передачу з циліндричним черв'яком. Навантаження нереверсивне, малоперемінне по часу. Передача з нижнім розташуванням черв'яка. Приміщення, в якому передбачається робота передачі, добре вентилюється, так що має місце інтенсивна циркуляція повітря.

Вихіднi дані для розрахунку: потужність на черв'ячному колесі кВт, частота обертання черв'яка =1480 об/хв, передавальне число U = 18,5, кут схрещення осей = 90, q = 10, = 2, = 37, матеріал черв'яка - сталь 40Х з твердістю робочих витків черв'яка , колеса - бронза БрОФ10-1, кут тертя = .

Розрахунок

Розрахунок на контактну стійкість активних поверхонь зубців.

Частота обертання черв'ячного колеса:

об/хв

Крутний момент черв'ячному колесі:

Нм

Коефіцієнт якості:

Допустима контактна напруга при кількості циклів зміни навантаження, що дорівнює МПа:

Коефіцієнт, що враховує кількiсть циклів зміни навантаження:

Допустима контактна напруга:

МПа

Коефіцієнт зміщення червяка:

х = 0

Діамтер дiлильної окружності черв'ячного колеса:

см

Модуль:

, приймаємо стандартне значення m = 6.3мм.

Геометричні розміри передачі:.

Швидкість ковзання витків черв'яка по зубцях колеса:

м/c

де

Розрахунок на стійкість при згибанні.

Крутний момент черв'ячному колесі:

Нм

Кількість зубців еквівалентного колеса:

Коефіцієнт міцності зубців черв'ячного колеса:

Напруга згинання в зубцях черв'ячного колеса:

Виходячи з того, що черв'ячне колесо зроблено з бронзи БрОФ10-1, а черв'як зі сталі 40Х, приймаємо:

МПа

Коефіцієнт, що враховує зменшення опору витривалості з ростом кількості циклів навантаження:

Допустима напруга при розрахунку на згинальну витривалість:

МПа

Порівняння розрахункового та допустимого напружень:

= 4 МПа < 43.9 МПа, тобто умова міцності виконана.

3.4 Загальна характеристика розробляємого процеса

Призначення збиральнно - розбиральних робіт вплив якості їхній виконання на техніко-економічні показники ремонту

Початковою і кінцевою операцією ремонту автомобіля є розбиральні і складальні роботи. Питома вага трудових витрат розбирального процесу складає біля 11 % загальної трудомісткості КР. Ретельне і якісне розбирання підвищує цілість деталей, зменшує трудомісткість подальших операцій ремонту і, у кінцевому рахунку, впливає на якість і собівартість продукції. При гарній організації розбирального процесу на АТП повторно використовують до 60...70% збережених деталей.

Так, тільки за рахунок удосконалювання розбірно-мийних робіт частка повторного використання підшипників на авторемонтном підприємстві може бути збільшена на 15...20%, кронштейнів до 45%, кріпильних деталей на 25...45%. Ці дані вказують на резерви в підвищенні економічної ефективності ремонту за рахунок розбірно-складальних робіт.

Важливою особливістю складання деталей на АРЗ є використання деталей із ремонтними розмірами або з припустимими зносами.

На етапі виконання складання відбувається остаточне формування якості готової продукції. Трудові витрати на складальні роботи складають біля 28% від усієї трудомісткості КР.

На жаль, у даний час розбірно-складальні роботи залишаються ще трудомісткими і недостатньо оснащені засобами механізації (табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1. Рівень механізації розбірно-складальних робіт при КР за даними НАМИ

Вид робіт	Рівень механізації виробничих процесів, %
Розбірно-мийні роботи	40
Складальні роботи	45

Таким чином, одним з основних напрямків підвищення ефективності КР може бути механізація розбірно-складальних робіт.



Мал. 3.4.1. Поворотний розбірно-складальний стенд для ремонту двигуна: 1 - кріпильна стійка; 2 - поворотний важіль; 3 - фланець центрівки двигуна; 4 - кришка стенда; 5 - корпус стенда; 6 - болт кріплення двигуна до стійки

Розбирання автомобіля можна розділити на два етапи: розбирання на агрегати і розбирання на деталі. Для зняття агрегатів викорис...