Каховська зрошувальна система

де: F₁ - частота авто циркуляція імпульсів, Гц.

Аналогічно працює друге синхрокільце.

В цьому випадку імпульс з виходу «ФЗІ 2» поступає на «ПП2», котрий випромінює короткий ультразвуковий сигнал. Цей сигнал проходить через вимірювальну рідину і приймається «ПП1» через час, який визначається за формулою:

де: Т2 - час, мкс.

Прийнятий «ПП1» ультразвуковий імпульс підсилюється «ПС» і поступає на «ФЗІ 2». «ФЗІ 2» знову формує імпульс, який поступає на «ПП2» і процес проходження сигналу повторюється. Таким чином в другому синхрокільці виникає авто циркуляція імпульсів з частотою, яка визначається за формулою:

де: F₂ - частота авто циркуляція імпульсів, Гц.

Обидва синхрокільця одночасно працюють в одному електричному каналі. Роботою синхрокілець керує пристрій управління «УП», який забезпечує необхідну їх синхронізацію. За за допомогою системи автопідстройки пристрій управління «УП» забезпечує жостку прив'язку частот генераторів «Г1» і «Г2» до частот синхрокілець, за формулою:

де: f₁ , f₂ - частота генераторів «Г1» та «Г2», Гц.

к - коефіцієнт перетворення.

Послідовності імпульсів з «Г1» і «Г2» поступають на змішувач «ЗМ», який виділяє різничну частоту, яка визначається за формулою:

де: ДF - різнична частота.

При куті б=45⁰ та к=100 формула (8) спростовується і виходить слідуючий вираз:

тобто різнична частота лінійно залежить від швидкості рідини «V» в трубопроводі і не залежить від швидкості ультразвуку в вимірювальній рідині, а, отже, не залежить від зміни її фізичних властивостей.

Послідовність імпульсів рівничної частоти з виходу «ЗМ» через масштабний перетворювач «МП», поступає на аналоговий перетворювач «АП», котрий лінійно перетворює частоту в аналоговий сигнал. Подаючи цей сигнал на інтегратор, проградуйований в одиницях швидкості чи витрат, можна контролювати ці параметри.

Так як частота імпульсного сигналу прямо пропорційна витратам рідини, то кількість імпульсів прямо пропорційна по трубі за цей час.

Подаючи сигнал з «МП» на лічильник імпульсів «ЛІ», проградуйований в одиницях об'єму, можна контролювати об'єм рідини, який пройшов по трубопроводу за час роботи витратоміра з лічильником .

«МП» забезпечує потрібне обмеження вимірювання витратоміра з лічильником.

Крім гідрометричних вимірювань в точці водо виділу ПСП за допомогою «УЗР-В», всі дощувальні машини, які працюють на поливі обладнанні витратомірами, за допомогою яких визначається об'єм та витрата води на окремих полях сівозміни при поливі, а також контролюється величина поливної норми.

Вартість робіт пов'язаних вимірюванням спеціального обладнання приведена в техніко-економічних розрахунках (розділ 10).

6.2.2 Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель

Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель проводиться за допомогою мережі спостережних свердловин (гідромеліоративних створів). Ці спостереження включають в себе вимірювання глибин залягання грунтових вод, а також відбори води та грунту для визначення ступеня меліорації та хімічного складу.

Розташування гідромеліоративного створу проводиться перпендикулярно до похилу грунтового потоку, при цьому створ перетинає самі понижені та підвищені точки місцевості. Гідромеліоративний створ закріплюється реперами і нівелювання свердловин проводиться один-два рази на рік.

Крім основного гідромеліоративного створу в господарстві закладається допоміжна мережа спостережувальних свердловин із розрахунку в середньому одна свердловина на 100-150га площі, але не менше однієї свердловини на поле сівозміни. На підставі даних спостережень (1 раз в декаду) за режимними свердловинами складається карта глибини залягання та мінералізації грунтових вод і карта меліоративного стану земель.

Спостережувальні свердловини, які установлюються на зрошувальних землях, до глибини грунтових вод закріплюються обсадними трубами. В кінці обсадних труб встановлюються і закріплюються фільтри. Над поверхнею землі обсадна труба свердловини знаходиться на 0,5…0,7м вище повехні землі. Дно свердловин опущене на 0,5м нижче мінімального горизонту грунтових вод. Рівень грунтових вод в свердловинах замірається від однієї і тієї ж відмітки при допомозі «лопушки» на металевому тросі.

Всього проектом передбачено 11 свердловин, їх розташування показано на листі 1, а вартість робіт, пов'язаних з їх влаштуванням в техніко-економічних розрахунках (розділ 10).

6.3 Внутрігосподарське водокористування в ПСП «Сонячне»

Головною метою водокористування являється визначення величини забору води з джерела зрошення, своєчасна подача її водокористувачам в необхідних об'ємах з послідуючим раціональним розподілом на зрошувальних ділянках згідно плану проведення поливів сільськогосподарських культур [18]. В зв'язку з цим внутрішньогосподарський план водокористування передбачає порядок, строки, обсяг водо подачі та організацію проведення поливів сільськогосподарських культур. Таке планування водокористування дозволяє запобігти подачі надлишків води в господарство, забезпечити водо подачу згідно планових режимів зрошення сільськогосподарських культур, прийнятим способу і техніці поливу, а також ув'язати проведення поливів з оптимальними строками після поливного обробітку просапних культур.

Внутрігосподарський план водокористування - складова частина виробничого плану господарства - водокористувача. Він являє документом, в якому відображена потреба господарства в зрошувальній воді на протязі вегетаційного періоду.

Для складання внутрігосподарського плану водокористування необхідні слідуючі вихідні дані:

– план зрошувальної системи господарства,

– грунтово меліоративна карта з характеристикою водно фізичних властивостей грунтів,

– розташування сільськогосподарських культур на полях сівозмін та рекомендовані режими зрошення їх,

– відомості про характеристику внутрігосподарської зрошувальної мережі,

– дані про наявність дощувальної та поливної техніки для нагляду за зрошувальною і скидною мережею.

Календарні строки проведення поливів по (лист 3) уточнюються, виходячи з тривалості поливу культур, розрахованої на основі продуктивності дощувальних машин, витрат внутрігосподарської зрошувальної мережі та можливостей господарства в після поливному обробітку земель. З метою створення найбільш раціонального режиму роботи каналів (без перервна та рівномірна подача води, робота при повній пропускній здатності) план поливів укоплектовується в межах допустимих відхилень від агротехнічних строків.

На підставі плану проведення поливів складання план подачі води на зрошувальну ділянку господарства (таблиця 6.2) шляхом послідовного виписування в календарному порядку строків подачі води та підсумкових витрат в точці виділу води господарству. Кількість води, що подається за весь період визначається з врахуванням кругло добових поливів.

Таблиця 6.2. План подачі води на зрошувальну систему ПСП «Сонячне»

Номер точки виділу води в господарство	Календарні строки подачі води	Тривалість подачі води	Кількість води, яку необхідно подати в точку виділу
	початок	кінець		л/с	тис.м3
1	2	3	4	5	6
ГНС	1.05 6.05 7.05 11.05 17.05 21.05 26.05 5.06 11.06 15.06 16.06 18.06 21.06 26.06 1.07 6.07 7.07 11.07 14.07 16.07 21.07 26.07 27.07 1.08 6.08 10.08 11.08 16.08 17.08 21.08 26.08 27.08 6.09 11.09	5.05 6.05 10.05 16.05 20.05 25.05 30.05 10.06 14.06 15.06 17.06 20.06 25.06 30.06 3.07 6.07 10.07 13.07 15.07 19.07 25.07 26.07 30.07 5.08 9.08 10.08 15.08 16.08 20.08 25.08 26.08 30.08 10.09 15.09	5 1 4 6 4 5 5 6 4 1 2 3 5 5 3 1 4 3 2 4 5 1 4 5 4 1 5 1 4 5 1 4 5 5	367 1094 737 366 367 727 367 184 549 182 727 909 366 1461 182 182 549 909 727 367 911 367 734 911 734 367 911 367 734 911 367 734 1094 184	158,54 94,52 251,25 189,73 111,10 241.05 164,10 83,85 189,73 15,72 125.62 235,60 123,53 516,25 63.69 15,72 189,79 235,60 125,62 111,10 302,03 31,71 253,67 309.65 253,67 31,73 309,65 31,73 253,67 309,65 31,73 253,67 360,40 68,60

Проведення планів внутрігосподарського водокористування заключається в підготовці постійної зрошувальній мережі до поливів та постійний догляд експлуатаційної служби за нею (очищення каналів від наносів та бур янів, здійснення антифыляційних заходів, ремонт споруд), підготовчі зрошувальних площ поливів (поточне експлуатаційне вимірювання полів, встановлення строків проведення цих робіт, погодження їх з поливами та іншими видами сільськогосподарських робіт, визначення необхідних механізмів та їх кількості), організації та проведенні поливів, оперативному коректуванні планів водокористування в залежності від кліматичних та господарських умов, узгодження поливів з після поливним обробітком ґрунтів, обліку води і при поливах.

В процесі використання дощувальних машин "Zimatic 800M" інженерно-технічна служба ПСП " Сонячне" повинна забезпечувати:

- проведення високоякісних поливів сільськогосподарських культур,

- експлуатацію дощувальних машин "Zimatic 800M", внутрігосподарські зрошувальної мережі та насосної станції у відповідності з технічними вимогами,

- нормативну технічну готовність внутрігосподарської зрошувальній системи та ії безперебійну роботу,

- розробку технологічних схем поливу, виробничих процесів з обслуговування та ремонту елементів внутрігосподарської зрошувальної мережі.

7. Охорона праці та техніка безпеки

7.1 Заходи охорони праці при будівництві насосної станції

Територія будівельного майданчика під насосну станцію виділяється на місцевості захисною огорожею, призначеною для запобігання доступу сторонніх осіб на ділянку з небезпечними виробничими чинниками. За конструктивним виконання вона відноситься до панельних огорож збірно-розбірного типу. Згідно [ 19,c.5] для огорож даного призначення використовують панелі довжиною 2м і шириною 1,6м.

Перед початком робіт влаштовуються під'їзні шляхи і дороги, які забезпечують вільний доступ транспортних засобів до насосної станції, площадок складування, адміністративних і санітарно-побутових приміщень. Найбільш раціональною в даних умовах наскрізна схема доріг. Оскільки передбачається велика інтенсивність руху транспортних засобів (до 3 автомашин на годину в даному напрямку) доцільно влаштування грунтової профільованої дороги шириною 6 м з площадкою для розвантаження шириною 6 м і довжиною 12 м. Швидкість руху автомобілів по дорозі, згідно [20,с.27] приймається за умови витримання гальмівного шляху:

де: м - коефіцієнт тертя ковзання, рівний для автомобілів згідно [20,с.28] м=05;

q - прискорення вільного падіння, q=9.81 м/с,

S- шлях гальмування автомобіля приймається рівним згідно [20,с.27] S=10.

Енергопостачання будівельного майданчику для технічних освітлювальних потреб виконуватиметься лінією електропередач, яка проходить поблизу.

Водопостачання будівельного майданчику виконуватиметься із ГКМК для технічних і протипожежних потреб.

Для створення набудівельному майданчику нормативного санітарно-гігієнічного режиму влаштовується санітарно-побутова зона. При кількості працюючих до 15 чоловік вона складається із відповідних слідуючих приміщень:

- побутове приміщення,

- їдальня,

- вбиральня,

- приміщення для відпочинку.

Для розміщення санітарно-побутових приміщень приймаються типові інвентарні будівлі пересувного типу. Площа окремих санітарно-побутових приміщень визначається за формулою:

де: f- норма площі окремого санітарно-побутового приміщення на одного робітника;

N- розрахункова кількість робітників.

Згідно даної формули площа побутових приміщень буде рівна:

- площа для побутового приміщення

- площа для гардеробної

- площа для прийому їжі

- туалет на 1 очко

- площа для відпочинку

- площа службового приміщення

Загальна площа побутових приміщень рівна:

Виходячи з технічної характеристики інвентарних будівель, приймаємо, що корисна площа приміщення приблизно рівна 12 м². Визначаємо кількість санітарно-побутових приміщень:

Для розміщення санітарно-побутових служб підбираємо номери типових проектів інвентарних будівель [ 19,c. 110];

- для побутового приміщення № СПД9,05Ч3Ч2,9 корисною площею 24,4 м,

- для гардеробної №420-04-21 6Ч2,7Ч3 корисною площею 14,4м,

- для їдальні №ВС-12 6,3Ч2,8Ч3,4 корисною площею 17,8 м,

- для відпочинку № 420-01-9 6Ч2,7Ч3 корисною площею 14,4м,

- туалет на 2 очка №420-04-23 8Ч2,7Ч3 корисною площею 14,3м,

- для службового приміщення №420-04-23 8Ч2,7Ч3 корисною площею 14,4 м.

Таким чином, для розміщення санітарно-побутових служб приймаємо 6 інвентарних будівель корисну площу 99,7м².

Санітарно-побутові приміщення розміщуємо компактною групою поблизу під'їзних шляхів в південній частині об'єкту, що будується на віддалі 50 м від нього. Відстань між будівля приймаємо рівною 1 м. Оскільки виробництво вестиметься в літній період умивальні влаштовуються на відкритому повітрі під навісом. Для захисту від сонячної радіації і атмосферних опадів влаштовуються пересувні менти, на відкритому просторі, поблизу робочих місць. Вони обладнуються кушетками і аптечкою для надання першої допомоги.

Водозабезпечення будівельного майданчику для питтєвих і санітарно-побутових потреб виконується спеціальними автоцистернами, які привозять воду з с. Зірка. Середня кількість води, необхідний для одного робітника на протязі робочої зміни включає:

- для місцевих потреб 3,5л,

- для умивальника 4л,

- для туалета 6л.

Загальна потреба робітників у воді становить:

Їжа для робітників готуватиметься в приміщенні пересувного типу, спеціально обладнаному для приготування і прийому їжі.

На будівельному майданчику для тимчасового зберігання матеріалів і конструкцій влаштовуються відкриті склади, які відділяються захисною огорожею, оскільки знаходяться в зоні дії вантажо-підйомних механізмів. Констукції вкладаються в штабелі, підкладки і прокладки розміщуються в одній вертикальній площині. Штабелі формуються в однорідних конструкцій. Ширина проходів між штабелями складає 1 м. Штабелі вже більш важкими виробами розміщується ближче до крану, з більш легкими - в глибині складу. З метою запобігання обвалу конструкцій розміри штабеля визначаємо розрахунком в залежності від якості основи. Грунт на площадці складу спланований і ущільнений котками, допустимий тиск складає 2 кг/см². Визначаємо можливу висоту штабеля панелей стінових розміром 4,35Ч2 товщиною 40 см і вагою 3 т. Панелі вкладаються на дерев'яні опорні прокладки шириною 0,1м, прокладки між ярусами такі ж. Приймаємо, Що панель вкладається на чотири прокладки. Опорна поверхня чотирьох прокладок складає 0,1·4,35·4=1,74 м. Згідно [20,c.414] грунт може сприймати навантаження від штабеля вагою:

Отже, в штабель можна покласти 34,8:3=11 рядів панелей. Висота штабеля при цьому буде:

Отримана висока більша від допустимої [21,c.17] рівної Н_д=2,5м. Приймаємо виступу штабеля рівною допустимій, тоді кількість рядів конструкції буде: 2,5:(0,1+0,4)=5.

На будівельному майданчику для тимчасової стоянки автомобілів влаштовуються спеціальна площадка, з урахуванням безпечної їх розстановки. Проектується площадка для зберігання палива і мастильних матеріалів.

Будівельні роботи на майданчику проводитимуться тільки в денний час, тому проектується лише аварійне освітлення, або охоронне, для якого характерна мінімальна освітленість 2 лк згідно [20,c.14]. При освітленні невеликих площ (не більше 400- 500 м² при ширині освітлювальної смуги до 100 м) і при невисокому рівні освітленості використовуються прожектори ПЗС-35 з лампами розжарювання потужністю 500 Вт, що встановлюються на матч з висотою 15 м.

7.2 Заходи пожежної безпеки

В підготовчий період будівництва, при розміщенні тимчасових будівель, з метою дотримання норм пожежної безпеки території будівництва поділяють на слідуючи зони:

- адміністративно-побутова,

- зона складування,

- зона стоянки транспортних засобів,

- зона заправки транспортних засобів,

- зона ремонтних робіт,

- зона будівництва основного об'єкту.

Кожна з них віддалена від інших, щоб пожежа, яка виникне на одній, не могла перекинутись на сусідні.

Протипожежні розриви передбачаються у відповідності з вимогами СНиП ІІ-М-1-71 і СНиП 11-97-76.

Тимчасові наземні склади розміщуються нижче рельєфу місцевості.

На території будівельного майданчика передбачається декілька в'їздів з різних кінців, щоб швидко забезпечити пожежогасіння.

На території будівництва забороняється примінення відкритого вогню для спалювання відходів.

Спалювання кущів на території проводиться в строки, призначення Пожежонаглядом у безвітряну погоду не ближче 100 м від санітарно-побутової зони.

В зоні складування і зберігання вогненебезпечних матеріалів палити строго заборонено. Це можна лише у відведених місцях.

В санітарно-побутові газові вагончики розміщуються на відстані не менше 1м один від одного. Будівлі санітарнов-побутові зоні розміщуються на віддалі не менше 24 м від об'єкту, що будується.

На будівельному майданчику встановлюється порядок закриття адміністративно-побутових, виробничо-підсобних приміщень після виробництва робіт.

Інвентарні будівлі закривають після того як оглядом встановлено відсутність небезпеки виникнення пожежі.

Особливу увагу звертається на влаштування гардеробних, де частіше всього виникає пожежа.

В дверях передбачається отвір для циркуляції повітря, а спецодяг зберігається тільки в розмішеному вигляді.

На території будівельного майданчика дозволяється зберігати відходи не більше трьох діб з метою захисту складів ПММ від прямих ударів блискавки вони обладнуються блискавковідводами висотою 20 м. Комбіноване заземлення передбачено влаштовувати із труб діаметром 63мм, довжиною 200 см. Заглиблення смуги у зв'язку складає 0,8м. Підвищуючий коефіцієнт К_п=1,8.

Допустимість імпульсний опір для заземлюючих влаштувань блискавковідводів складає:

Опір в вертикального трубчастого електрода струму виробничої частоти дорівнює:

R_тр.u=б_u· R_тр., Ом.

де: б_u - імпульсний коефіцієнт, який дорівнює б_u=0,6

Опір труб:

Необхідна кількість труб:

Тоді опір труб з врахуванням імпульсного коефіцієнту при двох електродах і віддаль між трубами а=21, буде:

де: з=0,9.

Оскільки отриманий опір електрода R_o=82.7 Ом більше допустимого R_o=50 Ом, то збільшуємо кількість електродів до 5 штук. Тоді : з=0,8.

Приймаємо 5 електронів, які розміщуються в в один ряд.

Розрахунок блискавковідвода виконаний по «Инструкции по проектированию и устройству молниевой защиты зданий и сооружений» СНиП 3.05-77.

На будівельному майданчику приміняється машини і агрегати з двигунами внутрішнього згоряння. Пожежна небезпека від їх експлуатації обумовлюється наявністю вогненебезпечного полива і мастила, що витікають, вилітаючих з вихлопних труб іскор і горючих шматочків сажі.

Від заправ очний площадки стоянка тракторів і машин розміщений ближче 50 м. стоянка машин відходів ПММ не менше 24 м.

Всі механізатори проходять інструктаж по пожежній безпеці.

На видих у денний і нічний час місцях встановлюються плакати, які попереджають про пожежну безпеку.

З протипожежної точки зору кількість будівельних матеріалів і конструкцій у зоні складування повинні набути мінімальною. Зведення будівельних матеріалів виконуючи транспортними засобами з районного центру смт .Якимівки, що розміщуються на відстані 35 км від об'єкту. Запас в такому випадку не перевищує двох недільної потреби.

Для зберігання ПММ налаштовуючи тимчасові складів у відповідності до СНиП 1- 1- 3- 70, « Склады нефти и нефтепродуктов. Нормы проектирования». Допускається запас не менше 5 м ³ швидко займаючи рідини не більше 25 м ³ горючих рідин.

Площадка огороджується суцільним земляним валом висотою 1 м і шириною поверху 0,5м.

Первинні засоби гасіння пожежі розміщуються на території складу ПММ на щитах. На прилаштуваннях написи ставляться білим кольором. Кожен учитель має свій номер і обладнаний козирком для захисту від сонячного опромінення. На кожному щиті знаходиться:

1) вогнегасники ОХП-10 - 4шт,

2) відра - 2 шт,

3) багор - 1шт,

4) сокира - 2шт,

5) лом - 2 шт.

засоби пожежогасіння і пожежний прилаштування фарбують у відповідності до вимог ГОСТ 12. 01. 004- 76 ССБТ «Пожарная безопасность. Общие требования».

7.3 Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику

Всі заходи передбачається у відповідності до[ 21]. Діючими нормами і правилами відповідальність за виконання правил техніки безпеки під час земляних робіт несе прораб будівництва.

Перед початком виконання земляних робіт на ділянці необхідно отримати дозвіл від органів Державного санітарного нагляду.

На будівельному майданчику найбільше важкими і забезпечується роботи, пов'язані з монтажем будівельних конструкцій.

Під час будівництва насосної станції працюючи забезпечуючи засобами індивідуального захисту і інструктують по правилах пожежної безпеки виконання робіт.

На будівельному майданчику монтаж залізобетонних конструкцій виконуються за допомогою крану КС- 2572, вантажопідйомністю 6,3т. і вильотом стріли 9 м.

Перед роботою кран встановлюється на всі виносні опори для забезпечення його горизонтального положення.

Небезпечна зона дії машини визначається з врахуванням вильоту стріли плюс 5 м:

Забороняється перебування людей в зоні приміщення конструкції.

Чи небезпечна зона огороджується щитами, що встановлюються забороняючи знаки.

Не дозволяється робота екрану при швидкості вітру V=10-20 м/с.

Сигнали машиністу подає бригадир монтажної бригади. Стропи перед використанням досліджуючи навантаженням, що перевищує робоче.

Перед початком роботи всі машини проходити технічний огляд, перевіряється справність двигунів, гальм, наявність необхідного похідного прилаштування.

Вимоги безпеки ведення земляних робіт проробляються згідно правил СНиП 3.02.01 -87. До початку робіт по розробці котловану під насосну станцію виконуючи роботи по відводу поверхневих вод. Грунт з котловану розробляється екскаватором ЕО- 3322В. Вийнятий грунт розміщуються на віддалі 0,5м від бровки.

Перед початком роботи екскаватор встановлюють на згуртованість площадці. Під гусениці підкладають опори.

При роботі екскаватора забороняється виконувати будь-які роботи з сторони засобу і знаходить на віддалі радіусу стріли плюс 5м:

Забороняється очистка ковша сім ї під час роботи і переміщення екскаватори з заповнивши кошем. Про початок робіт попереджує сигнальний свисток.

В неробочому стані екскаватор знаходиться на віддалі не менше 2м. від краю виїмки з очищеним кошем.

Розробка виїмок пов'язана з порушенням рівноваги земляних мас: при нестійкому напластувані окремих шарів грунту, при недостатньо пологих укосах можуть проходити небезпечні сповзання і обвали. З метою запобігання цих явищ розраховується висота уступа, на якому встановлюється екскаватор дається оцінка призми обрушення.

У реальних умовах виробництва висота уступа визначається по формулі:

с - щільність грунту,

к - коефіцієнт стійкості,

Визначаємо допустиму віддаль у формулі оцінки призми обрушення:

де: а - коефіцієнт закладання укосу;

h - глибина котловану;

8. Природоохоронні заходи

Разом з позитивною дією навколишнє середовище зрошення земель нерідко супроводжується рядом негативних явищ, які мають місце внаслідок втручання людини в не рівноваги природних процесів. Окремі з них з'являються неминучими, багато можна упередити і не допустити.

Охорона навколишнього середовища від виснаження та забруднення являється важливою проблемою сучасності. Основними природними об'єктами при сільськогосподарські меліорації являються землі і водні ресурси.

Водне господарство передбачає не тільки захист водні джерела забруднення, але і підтримання сприятливого режиму як поверхневих та підземних вод, а також попередження водної ерозії грунтів держзамовлення водоймищ продуктами їх розриву. З цією метою влаштовуються водоохоронні зони, метою яких є захист водних джерел від замовлення та забруднення, покращення санітарного стану. По берегах водоймищ ширина водоохоронної смуги передбачається не лише 20м відсутність води при нормально підпертому горизонті. У межах водоохоронних смуг землекористувачі повинні закріплювати береги, будувати та ремонтувати протиерозійні споруди, доглядати за лісосмугами, захищати річки від забруднення.

На зрошувальних системах основною причиною забруднення поверхневих водних джерел являється скидання в них дренажно-скидних вод зрошувальної території. При дренажі засолених земель води до належного стоку містять собі надлишок водорозчинних солей, у всіх останніх випадках - останки мінеральних добрив, гербіцидів пестицидів, які застосовуються для боротьби з бур'янами дослідниками. Всі ці речовини, потрапляючи до водойми, приводять їх до забруднення.

Забруднення підземних вод виходить при близькому й заляганні до поверхні внаслідок глибинної фільтрації зрошувальної води із знаменитими нею добривами, гербіцидами, пестицидами, розчинними солями. Для попередження такого забруднення необхідно суворо дотримуватися розрахункових норм поливу сільськогосподарських культур і технічно грамотно проводити в життя плани водокористування.

Незважаючи на хорошу захищеність підземних вод території з метою попередження можливого забруднення їх в процесі експлуатації зрошувальні системи ПСП що необхідно дотримуватися таких умов:

– не допускати влаштування складів і добрив та ядохімікатів в межах санітарної зони водозабірних споруд, зовні живлення водоносних горизонтів;

– заборонити неорганізоване скидання стічних вод промислових підприємств тваринницькі комплекси в пониззя рельєфу;

– для недопущення попадання азотних сполук вносити азотні мінеральні добрива вже три строки: 60… 80% річної норми під зяблеву оранку, 20… 30% - під весняну культивацію з раннє підживлення, 10% - в вегетаційний період; органічні добрива вносять під зяблеву оранку в повному обсязі;

– ширше застосування біологічний спосіб постачання груддю азотні сполуками шляхом збільшення площ дубовик багаторічних трав в структурі орних земель;

– використання мінерально-рухомі форми азотних добрив ( сульфат амонію, мочевина, аміачна селітра);

– збільшити густоту посівів на легких грунтах з більш високим фільтраційними властивостями з метою створення умов для підвищення вологозабезпеченості і максимального використання рослинами поживних речовин.

Поверхневим стоком виносячи на окремі види нерозчинних пестицидів, амонійно азоту, нітратів, фосфору і калію в концентраціях, які перевищують ПДК для водоймищ рибогосподарського та культурно-побутового водокористування. З метою запобігання вплив на екологію водоприймачів даних речовин необхідно виконати ряд заходів:

– обвалування зябу та парів під зиму тимчасовими земляними валками, влаштування переривчастих борозн на виконання інших прийомів затримання талих та зливових вод,

– безвідвальна оранка на більш крутих схилах,

– створення системи види регулюючих та полезахисних смуг, захисних насаджень навколо ставків і водоймищ.

Можливе погіршення властивостей грунтів при експлуатації системи обумовлений складними гідрогеологічними, геоморфологічними і грунтовими умовами. Для усунення негативного впливу рекомендується гіпсування невеликими дозами ( 2- 4т/га), а також внесення високих доз гною ( 12- 15т/га) в рік розміщення клину багаторічних трав, а також раціональний режим зрошення.

Основними ґрунтово-охоронними підприємствами є:

– чітке дотримання проекту режим зрошення,

– скорочення фільтраційних втрат,

– гіпсування земель невеликими дозами,

– зниження інтенсивності дощу,

– для боротьби з дефляцією грунтів доведення площа лісосмуг до 2% площі зрошувального машин масиву, покращення якості лісосмуг,

– примінення грунтозахисної агротехніки,

– для захисту від замулення магістрального і розподільчих каналів насадка вздовж них лісосмуг,

– при будівельних роботах ще зрізка складування і слідуюче використання гумусованих горизонтів потужністю 0,4-0,6м,

– після поливний догляд за грунтами.

На протязі вегетаційного періоду один раз в місяць напірний басейні відбирають проби на предмет визначення її повного хімічного складу ігри іригаційного коефіцієнту. Іригаційний коефіцієнт повинен бути К_ір.>1, модуль необхідно вносити хімічні меліоранти.

Для запобігання заносу гербіцидів і мінеральних добрив з полів рослини водою необхідно виконати слідуючи умови:

– після обробки полів гербіцидами про внесення необхідно коли ви проводити не раніше чим раз 7- 9днів;

– Перед обробкою полів гербіцидами та внесення мінеральних добрив необхідно закрити всі випуски на водозабірно скидній межі,

– При внесенні мінеральних добрив з поливною водою розрахункову певну норму необхідно вносити за два прийоми.

9. Винос проекту в натуру

9.1 Мета розбивочних робіт

До проекту будівництва запроектований системи які розбивають, тобто знаходять і закріплюють на місцевості пониження основних осей її сполук і їх контурів,а також окремих її елементів. Ці дії називають перенесенням проекту в натуру. При перенесення проекту в натуру за планом проекту розраховують геодезичні дані (кути міри ліній,позначки), за якими за допомогою геодезичних приладів позначаючи контури запроектований споруд на місцевості. Основними документами для перенесення проекту в натуру є генеральний план споруди з позначкою на ньому геодезичною опорою робочі рисунки.

Залежно від характеру і призначення споруд, матеріалів зведення і матеріалів, допускають різне точність розбивки. Наприклад, усі магістральних каналів переносні натуру з помилкою в плані до ±0,5 м, по висоті ±1см, помилку ронить укосів відносно осі допускають у плані не більше ±10 см, по висоті ±5см[22 ,с.382 ].

9.2 Порядок розбивочних робіт

На першому етапі від пунктів геодезичної основи,згідно аналітичним даним прив'язка, знаходиться закріплюється на місцевості положення головних осей. Цей етап називають основними розбивочними роботами.

При розробці головних осей визначаються лише загальні положення споруд та його орієнтування відносно сусідніх споруд і контурів місцевості.

Другий етап розробки - детальна розбивка споруди, котра виконується від головних осей. Відповідно стадії будівельних робіт розвиваються в натурі поздовжні та поперечні осі блоків, деталей, закладних частин, визначаючи планета висотне положення всіх характерних точок, поперечників, будівельних конструкцій.

При завершенні будівництва фундаментом і монтажу будівельних конструкцій приступають до третього етапу: розбивка та закріплення монтажних осей і установки в проектне положення технічного обладнання.

Розбивочна основа розвиваться на будівельному майданчику для перенесення в натуру головних осей споруд, їх періодичного відновлення і уточнення в процесі будівництва, а також як опора для загущення геодезичного обгрунтування при виконавському зніманні, спостереження за деформаціями та інших робота в період експлуатації споруд.

В якості розбивочної основи максимально використовують геодезичні мережі, створені при великомасштабному знімальної площадки, доповнюючи їх для складних споруд спеціальної мережею треангуляції, трилатерації будівельної мережі, інженерної полігонометрії.

Схема побудови розуміючи основи тісно пов'язана з генеральним планом споруди. Геодезичні пункти розташовуються в найбільш стійких місцях, де вони могли зберігатися на весь період будівництва хто може бути максимально ефективно використані для розбивочних робіт та виконавських знімань. Як правило, принципи планової та висотної основи суміщають.

Розбивочне мережа проектується як локальна з розташуванням її основної сторони паралельно головні розбивочній осі, яку приймають за вісь абсцис або ординат. Початок системи вибирається з таким розрахунком, щоб усі точки проекту виражались додатніми значеннями координат.

9.3 Способи основних розбивочних робіт

При розбивці споруд, положення проектних точок на місцевості визначаються такими самими способами, що й при знімальні точок ситуації: полярних координат, прямокутних координат ( перпендикулярів), кутових та лінійних засічок. Спочатку розраховуються дані (ути і віддалі), потім за ними знаходяться положення проектних точок на місцевості.

Спосіб полярних координатах доцільно застосовувати при наявності досить густої сітки геодезичної опори, при складанні ситуації й значній розосередженості проектних точок. Для цього за координатами проектних опорних точок обчислюють кути і відстані, розв'язуючи обернену геодезичну задачу. Оберненою задачу називають тому, що за різницями ( приростами) координати кінців лінії обчислюють румб і довжину лінії.

Спосіб прямокутних координат застосовують при наявності побудованої на місцевості будівельної сітки квадратів, або закріпленої осі споруди. Він полягає в відкладанні учнів і віддалей від існуючої сітки квадратів.

Спосіб кутових засічок використовується, коли від опорних точок до проектних відміток я неможливо виміряти відстані безпосередньо ( точки місяця за яром, за річкою). Для виносу в натуру, пов'язуючи основну задачу, визначають кути, задають напрями і позначають кожний з них двома вікнами біля можливого перетину. Перетин цих напрямків я шуканою проектною точкою.

Спосіб лінійних засічок застосовують у тих випадках, коли відстань між оборонними і проектними точками не більша від довжини річки або рулетки, а кути між напрямами не менший від 40^о і не більші від 140^о.

10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень

Узагальнюючим показником ефективності затрат на зрошення земель збільшення виходу продукції сільського господарства з меліоративних земель.

На підставі розрахунків показуючи вплив зрошення земель на економічні показники: вихід валової продукції та чистого прибутку, собівартості сільськогосподарської продукції, продуктивності праці, строк окупності капітальних вкладень та інші, які дають можливість зробити висновки про економічну ефективність та господарську доцільність проведення зрошення.

Для розрахунків показників економічної ефективності зрошення земель використовуються фактичного стану запроектованого сільськогосподарського використання земель, врожайність культур до і після зрошення, капітальні вкладення в меліоративне будівництво і сільськогосподарське освоєння меліоративних земель, собівартість сільськогосподарської продукції, затрати праці на її будівництво, державні закупівельні ціни.

Валова продукція сільського господарства включає сумарний обсяг продукції рослинництво і тваринництва, виробленої за рік. Використання земель до зрощення взято з даних господарства, а при зрошенні - з врахуванням змін характеристику їх сільськогосподарського використання під впливом запрошення та прийнятих сівозмін на зрошувальних землях.

Урожайність сільськогосподарських культур до зрошення визначається виходячи з фактичної середньої річної ( за 3… 5 років) урожайності, а при зрошенні - урахуванням досягнення передових господарств до наукових закладів в однотипних умовах в середньому за ряд років на зрошувальних землях.

Таблиця 10.1 Розрахунок суми амортизаційних витрат та відрахувань на поточний ремонт зрошувальні системи.

Група основних фондів	Балансова вартість, тис.грн	Норма амортизаційних відрахувань	Сума амортизац. відрахувань, тис.грн.	Затрати на поточний ремонт
		всього, %	у тому числі капремонт, %	всього, %	у тому числі капремонт,%	норма, %	сума, тис. грн
1	2	3	4	5	6	7	8
Насосна станція. Внутрішньогосподарська мережа. Гідротехнічні споруди. Лісосмуги. Спостережувані свердловини. Дороги грунтові покращені. Амортизація управління ( обліку води). Дощувальні машини.	3932,5 157027,7 5615,8 1602,5 375,0 6707,0 754,6 33768	19,3 3,9 3,8 4,2 10,6 13,2 22,2 12,5	6,8 1,4 1,3 1,7 3,9 3,2 2,0 -	759,0 6124,1 213,4 67,3 39,7 885,3 167,5 4221	267,4 2198,4 73,0 27,2 14,6 214,6 15,1 -	5,1 1,5 1,8 - 3,2 3,2 8,5 13,0	200,6 2355,4 101,1 - 12,0 214,6 64,1 4389,8
Всього	209783,1			12477,3	2810,3		7337,6

Таблиця 10.2 Кошторис витрат на утримання експлуатаційної служби.

№п/п	Найменування посад	Кількість персоналу, чол.	Тривалість роботи за рік, міс.	Посадовий оклад з/п місяць, тис.грн.	Фонд заробітної плати, тис.грн.
					за місяць	за рік
1	2	3	4	5	6	7
1. 2. 3. 4.	Старший інженер-гідротехнік. Інженер-електромеханік. Оглядач гідротехнічних об'єктів. Електромеханік. Оператор дощувальних машин.	1 1 1 3	12 12 7 7	19,0 12,0 9,0 10,0	19,0 12,0 9,0 30,0	228,0 144,0 63,0 210,0
	Всього	14			166,0	1317,0
	Нарахування на заробітну плату, 37%					487,3
	Всього					1804,3

Таблиця 10.3 Щорічні експлуатаційні затрати по завершенні системі в ПСП «Сонячне».

Експлуатаційні витрати	Сума витрат
	На всю площу, тис.грн.	На 1 га площі нетто, тис.грн.
1	2	3
1.Амортизаційні відрахування. 2. Затрати на поточний ремонт. 3. Заробітна плата експлуатаційної служби. 4. Вартість електроенергії на механічному підйом води.	12477,3 7337,6 1804,3 1022,0	8,11 4,77 1,17 0,66
Всього.	22641,2	14,71

Вартість електроенергії на механічному підйом води визначається за формулою:

3_ел.=0,004·с_гол.·Н·С·к , тис.грн.

де: с_гол.- об'єм води, які задачі з станції за рік, рівний с_гол=5561,38 тис. м ³,

Н - висота піднімання води насосною станцією, рівне згідно п.5.4 Н=4,45м,

С - вартість 1кВт/год електроенергії на шинах насосної станції, рівна С=1крб,

к - коефіцієнт, що враховує вартість мастильних матеріалів, рівний к=1,04.

3_ел.=0,004·5561,38·4,45·1·1,04=1022,0 тис.грн.

Таблиця 10.4 Визначення собівартості кормів.

№п/п	Види продукції	Використовуються на корм худобі,т	Собівар.1 т продукт., тис.грн.	Загальна собівартість кормів, тис.грн.
		до	після	до	після	до	після
		зрошення	зрошення	зрошення
1	2	3	4	5	6	7	8
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Люцерна. Озима пшениця. Солома озимої пшениці. Кукурудза на силос. Ярий ячмінь. Солома ярого ячменю.	2972,6 89,0 534,4 4250,4 103,5 -	4231,8 140,4 842,1 5744,1 221,9 7310	3,27 5,33 0,7 5,36 8,67 -	3,97 6,34 0,7 7,16 7,98 0,97	9720,4 474,4 374,1 22782,1 897,3 -	16800,7 890,1 589,2 41127,8 1770,8 7090,7
	Всього.					34524,4	68742,6

Собівартості 1т кормових одиниць визначається за відношенням загальної вартості кормів до об'єму виробництва кормів в кормових одиницях:

– до зрощення 34524,4:2740=12,6 тис.грн.

– після зрошення 68742,6:5204,6=13,2 тис.грн.

Таблиця 10.5 Визначення товарної продукції.

№п/п	Найменування продукції	Валове виробництво, т	Питома вага продукції,%	Товарна продукція, т
		до	після		до	після
		зрошення		зрошення
1	2	3	4	5	6	7
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Люцерна. Озима пшениця. Коріандр. Шавлія. Ярий ячмінь. Молоко. М'ясо ВРХ М'ясо свиней	3129,0 890,7 63,96 873,6 230,1 761,1 71,5 64,5	4454,5 1403,52 154,8 2449,8 493,02 2001,8 156,1 138,8	7 70 100 100 45 80 95 95	219 623,5 63,96 873,6 103,5 608,9 67,9 61,3	311,8 982,5 154,8 2449,8 221,9 1601,4 148,3 131,9

Собівартість одиниці продукції тваринництва визначається виходячи із собівартості 1 т кормових одиниць за формулами:

а) собівартість 1 т молока рівна:

- до зрощення С_м=620+0,9·12600=11,96 тис.грн,

- після зрошення С_м=620+0,65·13200=9,2 тис.грн,

б) собівартість 1т приросту ( м'яса) ВРХ:

- до зрошення С_ВРХ=2300+3,8·12600=50,18 тис.грн,

– після зрошення С_ВРХ=2300+3,2·13200=44,54 тис.грн,

в) собівартість 1т приросту ( м'яса) свиней:

- до зрошення С_св=5500+4,7·12600=64,72 тис.грн,

– після зрошення С_св=5500+3,7·13200=54,34 тис.грн.

Важливими показниками економічної ефективності дощувальні машини є коефіцієнт загальної економічної ефективності строки окупності капітальних вкладень. Вони визначають за показниками на рік повного освоєння меліоративних земель.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладів визначається як відношення приросту чистого прибутку до величини капітальних вкладень.

де: ДЧД - приріст чистого прибутку внаслідок меліорації земель

к - капіталовкладення на меліоративне будівництво сільськогосподарське освоєння зрошуваних земель, визначається за формулою:

к_осв. - капіталовкладення на сільськогосподарське освоєння меліоративних земель, рівні

к_осв. =100797,6 тис.грн.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності спів ставляє з нормативним значенням:

і так як отриманий коефіцієнт С_к=0,14?С _о=0,1…0,14, то запроектований об'єкт вважається економічно ефективним.

Строк окупності капітальних вкладень визначається як відношення величини капітальних вкладень до додаткового чистого прибутку:

Таблиця 10.6 Основні економічні показники ефективності зрошення земель.

показники	Одиниці виміру	до	після	Приріст (зменшення) за рахунок зрошення
		зрошення	всього	в%
Площа меліорованих земель. Обсяг виробництва продукції: зерна молока м'яса Вартість валової продукції: всього на 1 га Кошторисна вартість: всього в тому числі: меліоративне будівництво сільськогосподарське освоєння Питомі капіталовкладення: -1 грн приросту валової продукції на 1 га меліоративних земель Виробництво валової продукції: на 1грн капіталовкладень на 1 люд.- год. Чистий прибуток Строк окупності капітальних вкладень.	га т т т тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн грн. тис.грн тис.грн тис.грн тис.грн років	1642,9 1120,8 761,1 136 71312,3 43,4 3,658 25570	1539,2 1896,5 2001,8 294,9 150957,3 98,1 310580,7 209783,1 100797,6 256 201,78 0,486 8,196 69955 7	103,7 775,7 1240,7 158,9 79645 54,7 310580,7 209783,1 100797,6 256 201,78 4,538 44385	6,3 69,2 163,0 116,8 111,7 126 124 173,6

Список використаної літератури

1. Сільськогосподарські меліорації: Підручник С.М. Гончаров, Г.С. Потоцький, С.В. Ковальов; За ред. С.М. Гончарова, Г.С. Потоцького. -К. : Вища шк., 1991.

Размещено на Allbest.ru

...