Виробництво антибіотика ністатину

3. Для гасіння піни, що утворюється в процесі ферментації, періодично в культуральну рідину добавляють невеликі порції піногасника. Витрати якого строго контролюються. За добу до передачі культуральної рідини на фільтрацію зменшують подавання піногасника до мінімуму.

4. Протягом всього процесу біосинтезу, через кожні 8 годин відбирають проби культуральної рідини на дослідження:

- розвитку продуцента, його морфологічного стану;

- стерильність (відсутність сторонньої мікрофлори);

- рН;

- біохімічного аналізу(вміст глюкози);

- після 25-30 годин ферментації визначають активність культуральної рідини та потім контролюють активність через кожні 4 години у ферментерах, при тривалості ферментації 150 годин.

А також параметри процесу ферментації, а саме:

- температуру культуральної рідини;

- температуру керуючого повітря;

- тиск повітря на лінії входу в ферментер, та в апараті;

- роботу мішалки;

- подачу піногасника.

Щогодиннофіксуються апаратниками в робочих листках та мікробіологами в робочих журналах.

ДР 7.7 Підготовка піногасника

Пpи вирощуванні кyльтypи нa середовищах, що утворюють піну в процесі ферментації подається рідкий піногасник, для її гасіння.

Для отримання 0,05% -нoї емyльcіі пінoгacника, в ємність вносять його концетрат, потім paзбaвляють його дo необхідної концентрації.

Емyльcію піногасника cтepилізyють в спеціальному апараті періодичної дії при темпepaтypі 123±2°C впродовж 30 xвилин мaкcимyм, щоб уникнути внесення з ним інфекції в середовище. Після cтepилізaціі піногасник oxолоджують у тoму ж aппapaті дo тeмпepaтypи 30-32°C, потім подають через дозатор (Д1) у ферментер і посівний апарат.

ДР 7.8 Очистка культуральної рідини

Коли вихід антибіотика досягає максимума, вміст ферментера потрібно розділити на відповідні фракції (рідина у якій міститься антибіотик та біомаса) надходить на обертовий фільтр, де відфільтровується міцелій на барабанному вакуум-фільтрі.

ДР 7.9 Фільтрування культуральної рідини

По закінченні завантаження фільтрпресу міцелієм, культуральну рідину з коагулятора подають насосом в крило безперервно діючого барабанного вакуум - фільтра на якому відбувається відділення нативного розчину від міцелію. Швидкість фільтрації культуральної рідини на на барабанному вакуум-фвльтрі від 1,5 до 2,0 м3/год. Фільтруючим матеріалом на барабанному вакуум-фільтрі є шар бязі та прошарок лавсану, що покривають циліндричну поверхню обертаючого ся барабану, що наполовину занурений у корито. Барабан покритий ззовні перфорованим ситом. ністатин мазь виробництво

Обертаючий барабан щільно обтягують фільтрувальною тканиною, прикріплюючи до сита ущільнюючими прутами після чого фільтрувальна тканина закріплюється спірально натягнутою на барабан зовні тканини стальною проволокою.

Для запобігання осадження твердих часток в кориті фільтру підвішена мішалка, що качається, яка складається здвох рам, з'єднаних лопатями. На повздовжній стінці корита встановлений ніж для усунення слою міцелію товщиною не менше 5 мм.

Привід барабана здійснюється від електродвигуна через безступінчатий редуктор-варіатор та зубчату циліндричну пару.Число обертів барабану можливо плавно змінювати від 0,1 до 3,0 об/хв. Фільтрація культуральної рідини ністатину проводиться від 2,0 до 3,0 об/хв.

Нативний розчин з камери фільтрації відсмоктується в збірник нативного розчину для подальшої його подачі на теплову коагуляцію.

Міцелій, відділений від нативного розчину на поверхні барабана промивають водою, що розпилюють за допомогою спеціальних форсунок, встановлених в декілька рядів над барабаном. Кількість води, що подається на промивання міцелію повинна становити від 40% до 50% об'єму культуральної рідини, що подається на фільтрацію.

Промитий міцелій від поверхні барабану відділяється за допомогою стисненого повітря, що подається в камеру віддувши для відділення міцелію від тканини. Після віддувши міцелій знімається з барабану та використовується в тваринництві як джерело хітозану.

ДР 7.10 Хімічна очистка антибіотика

Метою хімічної очистки є відокремлення антибіотика зх. Нативної рідини або з клітин продуцента S. noursei , його концентрування та вивільнення (очистка) від супутніх домішок та в кінцевому результаті отримання високо очищеного препарату.

Метод іонообмінної сорбції ністатину в. Метод полягає в тому, що при пропусканні водних розчинів антибіотика, через колонки з відповідними іонообмінними смолами вони сорбуються на них, а розчин з частиною домішок, які мають протилежний ністатину заряд, проходить через колонку. Смоли в залежності від позитивного або відємного заряду їх іонів називають катіонними або аніонними. Ністатин (як від'ємно заряджений іон ) буде сорбуватисяя на катіонній смолі та навпаки.

Адсорбований на смолі антибіотик ністатин -десорбують, в результаті чого отримують значно очищений і концентрований препарат.

Кристалізація використовується для отримання твердої речовини в чистому вигляді.

Під час кристалізації основними показниками якості отриманих кристалів є:

- форма;

- розмір, фракційний склад;

- ступінь чистоти кристалів.

ДР 7.11 Кристалізація

Кристалізація - процес видалення вологи випарюванням у повітря при нагріванні продуктів субстанції. Є останньою стадією обезводнення.Здійснюється у барабанних сушильних печах, сушилах киплячого шару.

ДР 5. Упаковка та зберігання субстанції.

Субстанцію у подвійні поліетитиленові пакети масою 25 кг для виробництва нестерильних лікарських форм. В захищеному від світла місці, при температурі не вище 25сійською мовами °С.

На пакеті латинською, українською або російською мовами вказується фірма, її товарний знак, назва препарату, масма препарату в грамах, умови зберігання, реєстраційний номер, номер серії, термін придатності. На пачці, етикетці групової тари на українській мові додатково вказують: «Україна», адреса. Транспортне маркування у відповідності з ГОСТ 14192-96.

Термін зберігання 2 роки

Контроль виробництва

Основні показники якості мазі ністатину

Ультрафіолетовий спектр поглинання досліджуваного розчину, який приготовлено для кількісного визначення в області від 240 до 400 нм повинен мати максимуми при довжинах хвиль (263±2) нм і (339±2) нм.

На хроматограмі досліджуваного розчину, отриманого при визначенні посторонніх домішок, повинно спостерігатися дві плями темно-фіолетового кольору на рівні плям на хроматограмі розчину суммарного стандартного зразку речовини-свідка.

Визначення розміру часток. 0,02г препарату наносять на предметнее скло, накривають покрівним склом розмірм 15Ч15 мм, рівномірно розподіляють наважку препарату під покрівним склом шляхом натиску на покрівне скло тупим кінцем препарувальної голки іпрогладають під мікроскопом при 400-кратному збільшенні.

В 10 полях зору мікроскопа основна маса частин повинна бути розміром не більше 90 мкм; дозволяеться не більше 10 частин,розміром від 90 до 150 мкм і не більше двох частин розміром від 150 до 180 мкм.

Визначення маси вмісту упаковки. Три туби або банки дрібного фасування і одну банку великого фасування разом з вмістом зважують, кожну окремо з точністю до 0,01 г і 1 г відповідно. Банки і туби вивільняють від вмісту, зробивши на тубах поздовжний розріз ножницями, промивають кожну гарячою водою, ретельно видаляють залишки води фільтрувальним папером і знову зважують.

Вміст препарату в кожній тубі і банці дрібного фасування повинен бути від 14,30 до 15,60 г, в кожній банці великого фасування від 891 до 909 г мазі.

Визначення стороніх домішок. 2,50 г препарату поміщають в хімічний стакан місткістю 50 мл, добавляють 10 мл ацетону, трохи підігрівають на теплій водяній бані до розплавлення основи, кількісно переносять ацетоном в мірну колбу місткістю 25 мл, доводять об'єм розчину цим же розчинником до мітки і перемішують. Колбу з отриманою емульсією витримують у морозильній камері з температурою -10 ?С протягом 5 хв і потім нагрівають до кімнатної температури. Прозорий ацетоновий шар використовують в якості досліджуваного розчину.

На лінію старту скляної хроматографічної пластинки “Merck, Silicagel 60 F”, розміром 10Ч10 см, з товщиною шару 0,25 мм наносять 10 мкл досліджуваного розчину препарату, 10 мкл розчину сумарного.

Пластинку висушують в тоці холодного повітря протягом 10 хв, потім поміщають у камеру з сумішшю розчинників: хлороформ - спирт метиловий (80:15) і хроматографують вихідним способом. Коли границя розчинників підійде до кінця пластинки, пластинку виймають із камери, висушують на повітрі протягом 15 хв і проглядають в УФ світлі при довжині хвилі 254 нм.

На хроматограмі досліджуваного розчинукрім основних плям, які розміщені на рівні плям на хроматограмі розчину сумарного стандартного зразка речовини-свідка не допускається наявність додаткових плям (менше 0,02% окремої суміші у препараті).

Визначення мікробіологічної чистоти. Досліди проводять у відповідності з ГФ XI, вип.2, с.193.

В умовах проведення досліду препарат володіє антимікробною активністю.

Посів на поживне середовище №2 проводять прямим методом, використовуючи розведення препарату в стерильному фосфатному буферному розчинні рН 7,0 у відношені 1:10.

Посів на поживні середовища №1, №3, №8 проводять методом мембранної фільтрації в асептичних умовах під вакуумом 93,3 кПа через мембранні фільтри з розміром пор (0,45±0,02) мкм, діаметром близько 47 мм і предфільтрами.

Три зразки препарату масою по 1,0 г поміщають у три мірних флакони місткістю 250 мл, добавляють по 2 мл стерильного твін-80, доводять до об'єму 100 мл стерильним фосфатним буферним розчином рН 7,0, який підігрівають до температури (40±5) ?С і тут же фільтрують. Фільтраційну установку попередньо нагрівають, пропускаючи 100-150 мл стерильної дистильованої води, підігрітої до температури (50±5) ?С. Фільтрацію проводять невеликими порціями, по мірі проходження вмісту флакона через фільтр.

Вміст першого флакону фільтрують через два мембранних фільтри (№1 і 2), пропускаючи по 50 мл через кожен; другий і третій - фільтрують через окремі мембранні фільтри (№ 3 і 4), пропускаючи весь вміст кожного флакону.

Потім кожну мембрану відмивають 100 мл стерильного натрію хлориду ізотонічного 0,9%, підігрітого до температури (40±5) ?С, удаляють предфільтри, а мембрани почергово вилучають із фільтротримачів. Мембрани №1 і 2 накладають на поверхню твердого поживного середовища №1, мембрани №3 і 4 поміщують у рідкі поживні середовища № 3 і № 8 відповідно.

В 1 г препарату дозволяється не більше 100 мікроорганізмів, в тому числі ігрибів.

Не допускається наявність бактерій сімейства Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruqinosa і Staphylococcus aureus.

Кількісне визначення вмісту діючої речовини в субстанції. Приблизно 2 г препарату поміщають у хімічний стакан місткістю 50 мл, приливають 4 мл диметилформаміду, розплавляють, трохи підігріваючи на теплій водяній бані. Отриманий розчин кількісно переносять спиртом 95 % у мірну колбу місткістю 100 мл, доводять об'єм розчину цим же розчином до мітки і перемішують.

1 мл отриманого розчину переносять в мірну колбу місткістю 100 мл, добавляють 2 мл 0,2 М розчину кислоти хлороводневої, доводять об'єм розчину спиртом 95 % до мітки і перемішують.

Вимірюють оптичну густину отриманого розчину на спектрофотометрі при довжині хвиль 274 нм і 339 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм.

В якості розчину порівняння використовують спирт 95%, який містить таку ж кількість диметилформаміду і кислоти хлористоводневої, як і досліджуваний розчин.

Список використаної літератури

1. Федосов, C.B. Тепломассоперенос в технологических процессах строительной индустрии: монография / C.B. Федосов. -- Иваново: ИПК «ПресСто», 2010. 364 с.

2. Вакуумно-кондуктивная сушка капиллярно! юрисгых коллоидных материалов с периодическим подводом тепловой энергии / P.P. Сафин и др. // Изв. вузов. Химия и химич. технол. 2007. - Т. 50, вып. 11. - С. 8889.

3. Производство антибиотиков / С.М. Навашин и др.. М.: Медицина, 1970.- 367 с.

4. Ветлугина, JI.A. Противогрибковые полиеновые антибиотики/ JI.A. Ветлугина, Е.Т. Никитина. Алма-Ата: «Наука» КазССР, 1980. -- 248 с.

5. Регламент производства нистатина. Всесоюз. технол. НИИ антибиотиков и ферментов, г. Санкт-Петербург. -1993.

6. Новикова, В.И. Анализ основных закономерностей получения замороженных гранул продукта применительно к сублимационной сушке /

7. Фролов, Ю.Г. Курс коллоидной химии. Поверхностные явления и дисперсные системы: учеб. пособие для вузов / Ю.Г. Фролов. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Химия, 1988. - 464 с.

8 Физическая энциклопедия: в 5 т. Т. 4. Пойнтинга-Робертсона -Стримеры/ под ред. A.M. Прохорова и др.. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1994. - 704 с.

9. Казанский, В.М. К теории новых кинетических методов измерения массопроводных свойств дисперсных тел / В.М. Казанский // ИФЖ. 1976. -Т. 30, № 5. - С. 884-890.

10. Исследование сорбционно-структурных характеристик мицелия нистатина / А.Ю. Чайка и др. // Изв. вузов. Химия и химич. технол. -- 2010. -Т. 53, вып. 1.-С. 100-102.

11. Чайка, А.Ю. Исследование теплофизических характеристик мицелия нистатина / А.Ю. Чайка, В.Н. Исаев, Е.С. Сливченко // Изв. вузов. Химия и химич. технол. -- 2010. -- Т. 53, вып. 5. -- С. 119-120.

12. Чайка, А.Ю. Определение коэффициентов внутреннего массопереноса при сушке мицелия нисатина / А.Ю. Чайка, В.Н. Исаев, Е.С. Сливченко // Совр. наукоем. технологии. Региональное приложение. -Иваново. 2009. - № 4. - С. 72-76.

13. Физическая химия: учеб. для вузов: в 2 кн. Кн. 1. Строение вещества. Термодинамика / К.С. Краснов, Н.К. Воробьев, И.Н. Годнев и др.; под ред. К.С. Краснова. -- 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1995. -512 с.

14. Промерзание влажных грунтов, оснований и фундаментов/ C.B. Федосов и др.. -М.: Издательство АСВ, 2005.-277 с.

15. Гусев, Е.В. Исследование влияние термообработки на структурно-механические свойства листовой фибры: дис. . канд. техн. наук / Е.В. Гусев; Иван. гос. арх.-строит, акад-я. -- Иваново, 2006. 158 с.

16. Кафаров, В.В. Математическое моделирование основных процессов химических производств: учеб. пособие для вузов / В.В. Кафаров, М.Б. Глебов. М.: Высш. шк., 1991. -- 400 с.

17. Михайлов, Ю.А. Молярно-молекулярный тепло- и массоперенос в процессе сушки влажных материалов / Ю.А. Михайлов // Тепло- и массоперенос: сб. науч. тр. -- Т. 4. M.-JI.: Госэнергоиздат, 1963. - С. 15-22.

18. Вакуумная техника: справочник / Е.С.Фролов и др.; под ред. Е.С. Фролова, В.А. Минайчева. М.: Машиностроение, 1992.-480 с.

19. Исаев, В.Н. Сушка мицелия нистатина в вакуумных сушильных камерах полочного типа / В.Н. Исаев, А.Ю. Чайка, Е.С. Сливченко // Совр. наукоем. технологии. Региональное приложение. Иваново. -- 2008. - №4. -С. 71-73.

Размещено на Allbest.ru