Руйнування гірських порід

На внутрішню поверхню трубки нанесена активна речовина масою 20мг/п.м довжини, зі швидкістю передачі імпульсу 2000м/с.

Структура хвилевода забезпечує йому міцнісні якості при лінійних навантаженнях до 120кг. При деформації у 200% зберігається стабільність хвилевода до передачі ініціюючого імпульсу.

Ця здатність хвилевода зберігається і у випадку багаторазового його перегину та зав'язування вузлом. Збудження ініціюючого імпульсу у хвилеводі може здійснюватись від стандартних капсулів-детонаторів типу КД №6, КД №8, детонуючих шпурів з навіскою ВР не менше 6 г/п.м.

Для ініціювання промислових вибухових речовин у свердловинах і шпурах застосовуються проміжні детонатори і патрони-бойовики, зібрані з неелектричною системою ініціювання (НСІ).

В якості проміжних детонаторів та патронів-бойовиків можуть використовуватися двоканальні шашки-детонатори типу Т (тротилова), ТГ (тротил-гексогенові), а також одноканальна шашка-детонатор типу Т-400Г (400г) патрони амоніту №6 ЖВ та патроновані емульсійні ВР.

НСІ Прима-Ера забезпечує безпечність. Завдяки низькій чутливості до блукаючих токів вона дозволяє виконувати вибухові роботи без знеструмлення електричного обладнання.

Перевагою НСІ Прима-Ера є низька чутливість до механічних впливів, простого та надійного монтажу вибухової мережі, підвищена безпека при зберіганні, транспортуванні та використанні.

НСІ Прима-Ера дозволяє створювати схеми короткосповільненого підривання зарядів з практично безмежними можливостями управління процесами руйнування масивів гірських порід, ефективно знижувати сейсмічну та повітряно-вибухову дію вибуху і одночасно покращує результати вибухових робіт.

НСІ Прима-Ера не руйнує і не ущільнює ЕВР (емульсійні вибухові речовини), це покращує ефективність ведення вибухових робіт. Найбільш застосовувані схеми ініціювання свердловинних зарядів представлено на рис.8.1ч8.3.

Для свердловинних зарядів невеликої довжини (L ?10ч15м) доцільно застосовувати пряме ініціювання за допомогою патронів-бойовиків з електродетонатором або детонатором неелектричної системи ініціювання та зворотне ініціювання за допомогою детонаторів системи СІН.

Рис. 8.1. Ініціювання свердловинних зарядів довжиною L ? 10ч15 м

1 - патрон - бойовик з електродетонатором; 2 - патрон - бойовик з детонатором СІН; 3 - кінцеві проводи електродетонатора; 4 - хвилеводи; 5 - свердловинний заряд; 6 - свердловина.

Для свердловинних зарядів довжиною 15ч25м доцільно застосовувати зустрічне ініціювання патронами-бойовиками з електродетонаторами та детонаторами СІН.

Патрони-бойовики з електродетонаторами можливо розташовувати виключно в усті свердловини, а патрони-бойовики з детонаторами СІН як в усті свердловини, так і в кінці (зворотне ініціювання).

Рис.8.2. Ініціювання свердловинних зарядів довжиною L=15ч25м

1 - патрон - бойовик з електродетонатором; 2 - патрон - бойовик з детонатором СІН; 3 - кінцеві проводи електродетонатора; 4 - хвилеводи; 5 - свердловинний заряд; 6 - свердловина.

Для свердловинних зарядів довжиною 25ч30 і більше метрів доцільно застосовувати зустрічне ініціювання з проміжними детонаторами. В якості проміжних детонаторів застосовують тротилові шашки.

Для патронів-бойовиків застосовуються наступні патрони та тротилові шашки: патроновані ВР з амоніту АМ №6 ЖВ в поліетиленовій упаковці.



Рис.8.3. Ініціювання свердловинних зарядів довжиною L=25ч30м і більше: 1 - патрон - бойовик з електродетонатором; 2 - патрон - бойовик з детонатором СІН; 3 - проміжний детонатор (тротилова шашка); 4 - безкапсульний бойовик; 5 - кінцеві проводи електродетонатора; 6 - хвилевод; 7 - ДШ; 8 - свердловинний заряд; 9 - свердловина.

Таблиця 8.1

Діаметр патрону, мм	70	85	90
Вага патрону, кг	1,9	2,5	3,0

Таблиця 8.2 Тротилові шашки

Найменування шашки	Т-400г	Т-800
Діаметр шашки, мм	70	60
Довжина шашки, мм	70	185
Вага шашки, кг	0,4	0,8

Конструкція патрона-бойовика, який складається із тротилової шашки, детонатора СІН та хвилевода представлено на рис.8.4.

Така конструкція застосовується з неелектричними системами ініціювання. Дві стандартні шашки Т-400г приєднані одна до одної плоскими торцями та щільно обв'язані між собою 4-а нитками ДШ загальною довжиною 1,5м.

У готову конструкцію бойовика вводять детонатор СІН.

Рис. 8.4. Конструкція бойовика для зворотного ініціювання:

1-ДШ, 2-шашка Т-400г, 3-детонатор СІН, 4-хвилевод.

Ініціювання шпурових зарядів здійснюються як за допомогою патронів-бойовиків з електродетонаторами, так і з детонаторами УНС-Ш з хвилеводами.

Ці системи ініціювання застосовуються на всіх шахтах Кривого Рогу, ЗЗРК та ін., як найбільш безпечні та технологічні.

Таблиця 8.3

Визначення параметрів заряджання та ініціювання зарядів ВР у віялі

№ варіанта	Параметри шару руди, яка відбивається	Щільність руди, т/м3
	Н, м	L, м	W, м
1-2 3-4 5	20, 21, 22, 23 24	10, 11, 12, 13, 14	2 2,5 3	3 3,3 3,5
6-7 8-9 10	25, 26, 27, 28, 29	15, 16, 17, 18, 19	2 2,5 3	3 3,3 3,5
11-12 13-14 15	30, 31, 32, 33, 34	20, 21, 22, 23, 24	2 2,5 3	3 3,3 3,5
16-17 18-19 20	35, 36, 37, 38, 39	25, 26, 27, 28, 29	2 2,5 3	3 3,3 3,5
21-22 23-24 25	40, 41, 42, 43, 44	30, 31, 32, 33, 34	2 2,5 3	3 3,3 3,5
26-27 28-29 30	45, 46, 47, 48, 49	35, 36, 37, 38, 39	2 2,5 3	3 3,3 3,5

Таблиця 8.4

Об'єм відбитого шару руди, т	Довжина свердловини, м	Довжина зарядженої частини свердловини, LЗ=(0,8 - 0,9)L	Коефіцієнт щільності заряджання	Об'єм вибухівки у свердловині	Спосіб ініціювання ВР у свердловині, кількість патронів - бойовиків
	1
	2
	3
	4
	5
	6
	…
	n
				У=

Порядок виконання роботи

1. Вивчити теоретичні основи ініціювання свердловинних зарядів різної довжини.

2. Вивчити систему ініціювання СІН, її переваги та недоліки.

3. Розрахувати параметри свердловинних зарядів у віялі, розбуреному у шарі руди, розміри якого задаються (рис.8.). Визначити схему ініціювання кожної свердловини.

4. Визначити загальну вагу ВР у віялі, питомі витрати ВР на 1т руди, витрати патронів-бойовиків з електродетонаторами та детонаторами СІН.

Рис. 8.5. Схема розташування свердловин у віялі

1 - точки недозаряду свердловин 0,2ч0,1 ? свердловини.

Контрольні питання

1. Надати основні відомості про систему «Нонель».

2. Надати основні відомості про систему Прима-Ера-Т.

3. Які існують основні схеми ініціювання свердловинних зарядів довжиною від 10-35м?

4. Що використовують в якості проміжного патрона-бойовика для ініціювання свердловинних зарядів?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9. РОЗРОБКА ПАСПОРТА БВР НА ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧОЇ

ВИРОБКИ

Мета роботи: вивчити загальні принципи складання паспортів, методику розрахунків основних показників БВР при проведенні гірничих виробок.

Теоретичні відомості

Підземні гірничі виробки, в основному, проводять у стійких гірських породах.

Для міцних порід застосовують буро-вибуховий комплекс робіт, при якому виникає необхідність у виборі типу ВР, маси та конструкції заряду, глибини, кількості та схеми розташування шпурів.

Комплекс технологічних операцій при проведенні виробки буро-вибуховим способом виконується циклічно. Для вибурювання шпурів застосовують перфоратори та самохідні бурові установки (глибина шпурів 1,6ч2,1 м та 2,1ч3,6 м відповідно). За кожен цикл вибурюють комплект з врубових, допоміжних та оконтурюючих шпурів.

Врубові шпури використовуються для утворення додаткової вільної площини у масиві за рахунок його часткового руйнування та викидання.

Допоміжні шпури використовуються для руйнування основної маси породи.

Оконтурюючі шпури використовуються для оформлення проектного контуру виробки.

Зарядку шпурів здійснюють патронованими ВР (суцільні чи розосереджені з прямим чи зворотнім ініціюванням) або розсипними ВР (рідше) з використанням зарядних машин.

Параметри БВР повинні відповідати таким вимогам:

- забезпечення високого коефіцієнта використання шпурів (КВШ);

- якісне руйнування породи вибухом при мінімальній кількості та оптимальній глибині шпурів;

- рівномірне дроблення та кучність навалу породи у вибої після вибуху;

- виробка повинна мати проектну площу перерізу та форму.

Виконання цих вимог забезпечує правильний вибір та подальше коректування паспорту буровибухових робіт на основі типових паспортів БВР. Всі типові паспорти мають свій шифр.

Кожен паспорт БВР вибирається для конкретної площі перетину виробки, міцності порід, інших умов та містить у собі:

- кількість та схему розташування шпурів з номерами послідовності їх підривання та тип врубу;

- об'єм БВР;

- конструкцію, величину зарядів комплекту шпурів, тип ВР та спосіб підривання;

- витрати ВМ на цикл;

Залежно від технічних та організаційних умов визначається глибина комплекту шпурів.

Паспорт БВР складає начальник (помічник) дільниці та затверджує його у головного інженера шахти. З паспортом ознайомлюються гірничі майстри, прохідники та підривники під підпис.

Додатково до цього, основні положення паспорту БВР заносяться у технічну карту, яка видається прохідникам та підривникам, а також вивішується на дошці поблизу вибою. Типові паспорти БВР на проходку виробок наведені на рис. 9.1 та рис. 9.2.



Коефіцієнт міцності порід	Тип врубу	Кількість шпурів, шт	Середня глибина шпурів, м	Загальна довжина шпурів, м	Діаметр шпурів, (м), мм
		Врубових	Допоміжних	Оконтурюючих	Усього
5 - 7	Призматичний	5	11	11	27	?	L=?Ч27	(0,04), 40

Середня глибина шпура ?=1,5+, м; де n - номер варіанта за списком.

Параметри заряду та витрати ВМ

ВР	Густина ВР в заряді, кг/м3 (?)	Недозаряд шпура, м	Величина заряду ВР в 1м шпура, кг (Р)	Витрати ВМ на прохідницький цикл
				ВР, кг	КД, шт	ВШ, м	ДШ, м
Амоніт №6 ЖВ	1000	0,4ч0,5	=P	27Ч?УХЧР=Q	27	135	14

Показники вибухових робіт

Середня глибина шпурів, м

КВШ

Просування забою після одного вибуху,м

Об'єм відбитої руди, м3

Питомі витрати шпурометрів на

Питомі витрати ВМ

У масиві

У розпушеному стані

м3, виробки

м, виробки

ВР, кг

КД та ЕД, шт

ВШ, м

ДШ, м

м3

м

м3

м

м3

м

м3

м

?

0,9

?Ч0,9==?УХ

?УХ ЧSПР=VМ

VМЧКР=VР

Порядок виконання роботи

1. Надати відомості про буровибуховий спосіб проведення гірничих виробок.

2. Накреслити паспорт проведення виробки.

3. Замість формул занести до таблиць (додаток 9.1; 9.2) конкретні вихідні розрахунки відповідно до номера варіанта за списком.

Контрольні питання

1. З яких шпурів складається комплект шпурів на проходку гірничої виробки. Їх призначення?

2. Яким вимогам повинні відповідати параметри БВР на проходку гірничої виробки?

3. Які існують схеми комутації вибухової мережі на проходці гірничих виробок. Їх особливості?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ВКЗ ТА ПАРАМЕТРІВ ВІДБІЙКИ МАСИВУ З ЕКРАНУВАННЯМ ХВИЛЬ НАПРУЖЕНЬ.

Мета роботи - вивчити методики визначення параметрів ВКЗ та параметрів відбійки масиву при застосуванні камерних систем розробки.

Теоретичні відомості

ВКЗ - вертикальний концентрований заряд. До основних параметрів ВКЗ відносяться: заряд ВР, повітряна порожнина і породна подушка.

Рис.10.1 Вертикальний концентрований заряд.

1-породна подушка, 2-заряд вибухової речовини, 3-повітряна порожнина.

Породна подушка в гирлі підняттєвого забезпечує повну ізоляцію всіх виробок у блоці від прямого проникнення вибухових газів. Породна подушка при вибуху заряду ВР не викидається у виробку, а залишається на місці. Цим досягається повне спрацювання заряду ВР у зарядній камері (підняттєвому) і проникненню всього об'єму вибухових газів через відбиваний масив.

За рахунок цього значно покращується якість дроблення породи і збільшується метальна дія вибуху.

Висота породної подушки становить 6ч7 м.

Повітряна порожнина забезпечує більш тривалий термін часу дії ударних хвиль на стінки підняттєвого, меншу зону подрібнення масиву у ближній зоні і більшу зону розповсюдження тріщино-утворення. Розмір повітряної порожнини становить 0,7 h_вр.

При руйнуванні гірської породи за допомогою ВКЗ розраховують наступні параметри (рис. 10.2): відстань між зарядами по горизонталі (а); ЛНО (W); відстань між зарядами по вертикалі (Z); час сповільнення висадження зарядів (t_c).

Відстань між зарядами по горизонталі (а) визначається за формулою:

м(10.1)

ЛНО відбійки (W) визначається за формулою:

м(10.2)

Відстань між зарядами по вертикалі (Z) визначається за формулою:

м(10,3)

де u - критична швидкість крихкого руйнування масиву, м/с; К - коефіцієнт: К=1,8ч2; К₁=3ч4; К₂=3ч3,5; d_сер - середній розмір куска подрібненої рудної маси (d_сер=0,15ч0,2м); d - діаметр ВКЗ, м; h_ВР - висота стовпа вибухівки у ВКЗ, м.

Рис. 10.2. Розрахункова схема параметрів відбійки масиву зарядами ВКЗ.

Критична швидкість крихкого руйнування обчислюється за формулою:

U=410Ч10^-2,(10.4)

де - міцність порід за шкалою М.М. Протод'яконова,

с_П - щільність породи, кг/м³.

Для спрощення розрахунків наведено графік (рис.10.3)

Рис. 10.3. Залежність критичної швидкості крихкого руйнування від коефіцієнта міцності руди.

Час сповільнення підривання зарядів розраховується за формулою:

(10.5)

де - товщина шару породи, що відбивається, м.

Для спрощення розрахунків наведено залежність на рис. 10.4:



Рис. 10.4 Залежність величини натурального логарифма від n.

n - (відношення ).

Технологія утворення екрануючого шару

Якщо відпрацювання покладу в певних гірничотехнічних умовах вимагає обмежень підривання маси ВР із сейсміки, недопущення руйнування великих мас вміщуючих порід, то в цьому випадку необхідно застосовувати технологію з екрануванням хвиль напружень, викликаних вибухом ВКЗ.

Екранування хвиль напружень досягається за рахунок утворення екранів по всіх гранях блоку, що відбивається, крім грані, яка є межею компенсаційної камери і площиною воронок випуску.

Технологія утворення екрануючого шару

Екрануючий шар, або екран, - це дезінтегрований шар гірської породи, що утворюється в результаті підривання віял глибоких свердловин. Технологію утворення екрануючого шару представлено на рис. 10.5.

Відстань між кінцями свердловин у віялах або між віялами повинна бути такою, щоб зони руйнування при вибуху свердловин з'єдналися.

Відстань між свердловинами залежить значною мірою від фізико-механічних властивостей гірських порід, характеристик вибухових речовин, способу підривання і діаметру свердловин.

Таблиця 10.1. Відстань між свердловинами діаметром 105мм при підриванні для утворення екрануючого шару

Коефіцієнт міцності порід за шкалою М.М. Протодьяконова	Щільність порід, кг/м3	Щільність ВР, кг/м3	Швидкість детонації ВР, м/с	Відстань між свердловинами, м
				без застосування набійки	із застосуваннямнабійки
10-12	3240	1000	4500	3,0	3,9
12-14	3330	1000	5000	2,3	3,0
14-16	3280	1000	5000	2,1	2,7

Зі зменшенням швидкості детонації ВР або збільшенням міцності порід відстань між свердловинами слід зменшити.

Вибух спареного віяла доцільно проводити миттєво (якщо дозволяє сейсміка) або зі сповільненням між віялами. Поодинокі віяла підриваються миттєво.

Найбільш ефективним способом ініціювання свердловин у віялі є зустрічне ініціювання. При такому способі ініціювання забезпечується найкраще тріщино-утворення в зоні між свердловинами, що значно покращує відбиваючу здатність екрануючих шарів.

Свердловини у віялі на межі міжкамерного цілика необхідно ініціювати зворотнім методом. Це забезпечує зменшення величини максимальних напружень на вільній поверхні цілика вдвічі, що дозволяє зберегти її цілісність. Віяла повинні відставати від межі цілика на 1,0ч1,5 м.

Максимальний ефект вибуху ВКЗ буде досягнуто, якщо товщина екрануючого шару дорівнюватиме 0,23ч0,3.



Рис. 10.5. Варіанти утворення екрануючого шару:

а - схема розбурювань віял глибоких свердловин; б, б₁ - схема розташування свердловин у спареному віялі; в, в₁ - форма екрануючого шару після вибуху свердловин.

Межа зони руйнування вглиб масиву за наявності екрануючого шару повинна перебувати на відстані від заряду ВКЗ, що дорівнює 0,7.

При утворенні екрануючого шару за технологією, поданою на рис.10.6, акустична жорсткість його буде в 2,5ч3 рази меншою, ніж основного масиву. Такий екрануючий шар забезпечує:18% енергії вибуху повертається у відбиваний масив, 74% енергії вибуху поглинається екрануючим шаром, 8% енергії вибуху проходить у законтурний масив.

Технологія відбійки масиву

Технологію відбійки масиву зарядами ВКЗ з попереднім екрануванням блоку, що відбивається, доцільно застосовувати для відпрацювання покладів міцних руд і магнетитових кварцитів великої потужності.

Сутність вищевказаної технології полягає в тому, що: основний масив блоку відбивається зарядами ВКЗ. Попередньо перед вибухом ВКЗ утворюються екрануючі шари по всіх гранях блоку, що відбивається, (які не мають оголення).

Масив блоку, що відбивається, поділяється екрануючими шарами на окремі підривні блоки, і кожен з них підривається одним або двома зарядами ВКЗ, сформованими у вертикальних або горизонтальних виробках.

Грань блоку, що підривається, який одночасно є поверхнею воронок випуску, не розбурюється віялами глибоких свердловин. Перед вибухом ВКЗ проводиться розворот дучок, розташованих під ВКЗ (розворот цих дучок здійснюється зі сповільненням після вибуху ВКЗ). Новоутворена від розвороту дучок оголена поверхня є екрануючим шаром.

Якщо шар, який підривається при поверхово-камерній системі розробки або поверхового обвалення руйнується двома ВКЗ, розташованими по вертикалі, то, в першу чергу, підривається ВКЗ розташований вище, а другим, зі сповільненням, ВКЗ розташований нижче.

Якщо потужність покладу така, що навхрест простягання розташовується два або більше шарів, що підриваються, то руйнування цих шарів здійснюється в послідовності від висячого боку до лежачого. Перед руйнуванням подальшого шару, що підривається, проводиться випуск зруйнованої руди попереднього шару, що підривається, із залишенням породної подушки на днищі.

Віяла глибоких свердловин, призначених для утворення екрануючих шарів, розташованих на межі шарів висячого та лежачого боків, що підриваються, повинні вибурюватися на відстані, яка дорівнює 0,7 W, від ВКЗ висячого блоку. Це пояснюється тим, що під час вибуху ВКЗ висячого боку утворюється додаткова оголена поверхня для підривного блоку, розташованого в лежачому боці. Для відбійки стелини застосовується горизонтальні концентровані заряди (ДКЗ), розташовані в горизонтальних виробках.

Розташування зарядів ВКЗ і екрануючих шарів подано на рис. 10.6.

Рис.10.6. Розташування зарядів ВКЗ у масиві:1 - вибуховий блок першої черги; 2 - вибуховий блок другої черги; 3 - ВКЗ; 4 - спарене віяло глибоких свердловин для утворення екрануючого шару; 5 - межа з ціликом чергової камери

Порядок виконання роботи

1. Вивчити теоретичні основи параметрів ВКЗ, параметрів відбійки масиву зарядами ВКЗ, призначення екрануючих шарів і технологію їх утворення, технологію відбійки масиву з використанням екрануючих шарів.

2. Розрахувати згідно вихідних даних параметрів відбійки зарядами ВКЗ і занести до табл.10.2.

3. Розрахувати згідно вихідних даних параметри екрануючих шарів та занести до табл.10.3.

4. Накреслити схему відбійки масиву з використанням екрануючих шарів згідно з розрахованими параметрами відбійки та параметрами екрануючого шару.

Таблиця 10.2 Визначення параметрів заряду ВКЗ і параметрів відбійки

№ варіанта	Вага заряду, т	породна подушка, hп	Заряд вибухової речовини, hВР	повітряна порожнина, hпп	Параметри відбійки	термін сповільнення вибуху, м/с
					б	W	Z
1ч5	5
5ч10	10
10ч15	15
15ч20	20
20ч25	25
25ч30	30

Таблиця 10.3 Визначення параметрів екрануючого шару

№ варіанта	Параметри екрануючого шару	Коефіцієнт міцності за шкалою проф. М.М. Протод'яконова,	Кількість свердловин, м	Відстань між свердловинами	Товщина екрануючого шару, м
	б, м	в, м			Без набійки	З набійкою
1ч5	10	10	10ч12
5ч10	12	12	12ч14
10ч15	15	15	14ч16
15ч20	20	20	10ч12
20ч25	25	25	12ч14
25ч30	30	30	14ч16

Контрольні питання

1. Що відноситься до основних параметрів ВКЗ?

2. Яке основне призначення породної «подушки». Її основні параметри?

3. Яке основне призначення повітряної порожнини. Її основні параметри?

4. Які параметри відбійки розраховуються при відбійці масиву зарядами ВКЗ?

5. Що таке екрануючий шар і як його утворюють в масиві?

6. В чому сутність технології відбійки масиву за допомогою ВКЗ з попереднім екрануванням?

Довідкова література

1. Справочник взрывника (Б.Н. Кутузов, В.Н. Скоробогатов, И.Е. Ерофеев и др. под общей редакцией Б.Н. Кутузова), - М:, «Недра», 1988.

2. Справочник по буровзрывным работам (И.Ф. Друкованый, Л.В. Дубнов, Э.О. Миндели и др.) - «Недра», 1976.

3. Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудних и россыпных месторождений подземным способом. - М:, «Недра», 1977.

4. Суханов А.Ф., Кутузов Б.Н. Разрушение горных пород взрывом. М.: Недра, 1983.

5. Ткачук К.Н., Федоренко П.Й. Взрывные работы в горнорудной промышленности. К.: «Вища школа», 1990.

6. Росси Е.Д., Поздняков З.Г. Промышленные взрывчатые вещества и средства взрывания. / - М.: Недра, 1971.

7. Бизов В.Ф., Федоренко П.Й. Вибухові роботи. Том Х. Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком «Гірництво». - Кривий Ріг: Мінерал, 2001. - 230 с., з іл.

8. Справочник по горному делу. Под редакцией В.А. Гребенюка, Я.С. Пыжьянова, И.Е. Ерофеева. - М.: Недра, 1983.

9. Римарчук Б.И. Новая эффективная технология подземной добычи магнетитовых кварцитов // Металлургическая и горнорудная промышленность - 2006 - №3 - с.71 - 75.

10. Римарчук Б.И., Дядечкин Н.И. и др. Использование концентрированых зарядов ВВ при отбойке руды на подземных рудниках Криворожского басейна // Горный журнал - 2009 - №10 - с. 67 - 70.

...