Розрахунок та вибір головного вентиляційного обладнання

74

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Донбаський державний коледж технологій та управління

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ:

«Розрахунок та вибір головного вентиляційного обладнання»

Студент О.П.Тімань

Керівник проекту Ю.Н.Коваль

Консультант С.О.Зубарєва

2018

ЗМІСТ

Завдання на проект

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Місце розташування шахти

1.2 Геологічна характеристика шахтного

1.3 Параметри шахти

1.4 Розкриття й підготовка шахтного поля

1.5 Внутрішахтний транспорт і підйом

1.6 Водообільність і водовідлив

1.7 Вентиляція й пилогазовий режим

1.8 Енергопостачання шахти

2. Спеціальна частина

2.1 Детальна гірничо-геологічна характеристика пласту в бічних порід

2.2 Технологія відпрацювання пласта

2.3 Розрахунок схеми електропостачання дільниці

2.3.1 Вибір і обгрунтування схеми електропостачання дільниці

2.3.2 Вибір напруг

2.3.3 Характеристика струмоприймачів на дільниці

2.3.4 Розрахунок освітлювальної мережі

2.3.5 Розрахунок ПДПП

2.3.6 Розрахунок кабельної мережі

2.3.7 Розрахунок струмів короткого замикання

2.3.8 Розрахунок і вибір апаратури керування захисту напругою 660 В

2.3.9 Розрахунок і вибір КРП

2.4 Індивідуальне завдання: «Розрахунок та вибір головного вентиляційного обладнання»

2.4.1 Вихідні дані

2.4.2 Вибір типу вентилятора

2.4.3Характеристика вентиляційної мережі

2.4.4 Коефіцієнт корисної дії регулювання вентилятора

2.4.5 Визначення потужності вентилятора та вибір електропривода

2.4.6 Середньорічні та питомі витрати електроенергії на провітрювання

3. Охрана праці, протипожежний захист шахти й охорона навколишнього середовища

3.1 Міри боротьби з метаном і вугільним пилом

3.2Спеціальні заходи щодо охорони праці

3.3 Протипожежний захист шахти

3.4 План ліквідації аварії

3.5 Охорона навколишнього середовища

4. Економічна частина

4.1 Визначення нормативного навантаження на очисний вибій

4.2 Визначення складу та обсягів робіт на цикл по процесах

4.3 Розрахунок комплексної норми виробки та розцінки

4.4 Розрахунок чисельності складу бригади та

продуктивності праці

4.5 Розрахунок та побудова планограми робіт і організація робіт в очисному вибої

4.6 Розрахунок втрат виробництва

4.6.1 Витрати оплати труда

4.6.2 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

4.6.3 Розрахунок витрат за матеріалами

4.6.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

4.6.5 Визначення витрат виробництва та калькуляція собівартості 1 т вугілля за елементами

4.7 Визначення економічної ефективності заходів

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Однією з базових галузей народного господарства України є вугільна промисловість.

У цей час одним з головних напрямків підвищення ефективності роботи вітчизняних вугільних підприємств є концентрація гірничих робіт і інтенсифікація виробничих процесів на основі створення й використання нової високопродуктивной, надійної й безпечної гірничьої техніки.

Тільки при впровадженні широкої механізації й автоматизації виробничих процесів можливо збільшення видобутку вугілля, зниження його собівартості. Велику роль при цьому грає впровадження електроенергії на шахтах, які відпрацьовують пласти крутого падіння.

Шахтний фонд Донбасу вимагає якнайшвидшої реконструкції, упровадження нової, більш прогресивної технології вуглевидобутку. Задачі збільшення видобутку "чорного золота" вже сьогодні вимагає впровадження нових високопродуктивних машин і механізмів, надійних в експлуатації вуглевидобувних комплексів, щитових агрегатів, що сприяють зниженню трудомісткості робіт, та підвищують безпеку ведення очисної виїмки. Не слід також ігнорувати і людським фактором, продуктивна робота якого багато в чому залежить від моральних і матеріальних стимулів.

Збільшення видобутку вугілля повинне здійснюватися за рахунок не тільки будівництва нових вуглевидобувних підприємств, але і за рахунок реконструкцій застарілих, за рахунок удосконалювання технології виробництва, чіткої організації праці, і високого професіоналізму шахтарів, що дозволить багатьом трудовим колективам у нинішніх нелегких економічних умовах з честю виходити з важких іспитів, досягати високих техніко-економічних показників.

У дипломному проекті розглянуто питання, спрямовані на підвищення ефективності ведення очисних робіт у конкретних гірничо-геологічних умовах при цьому, найважливішим питанням є підвищення ступеня безпеки виконуваних процесів і операцій гірничого виробництва.

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Місце розташування шахти

Поле шахти “Торецька” розташовано в західній частині північного крила Головної антикліналі Донецького басейна.

В адміністративному відношенні шахта знаходиться на території м. Торецьк, Донецької області.

В промисловому відношенні шахта підлегла ДП «Торецьквугілля» Міністерства вугільної промисловості України.

На сході шахта граничить з шахтою “Північна”, на заході з шахтою Св. Матрони Московської.

Під'їздні шляхи шахти зв'язані зі станцією Магдалинівка Донецької залізної дороги.

Забезпечення електроенергією проводиться от Міроновської ГРЄС і цілого ряду станцій з'єднаних в єдине енергоколо з мережою “Донбасенерго”.

Існуючи границі шахтного поля:

- східна границя шахти проходить по Дилієвському насуванню, котрий являється також границею шахти “Північна”;

- західна технічна границя - Алмазний і Єлецький зкиди;

- південна границя (за підняттям) - вихід пласта К_з під насоси;

- північна границя (за падінням) - ізогіпса з відміткою мінус 910.

Розміри шахтного поля в границях - по простяганню - 3,3 - 4,5 км. - по падінню -1,5 км.

1.2 Геологічна характеристика шахтного поля

В геологічній будові поля шахти приймають участь відложення середнього і верхнього відділів карбону, представлені свитами С₂⁵, С₂⁶, С₂⁷, С₃¹

Майже всюди породи карбону покриті утворенням четвертинного віку, потужність котрого змінюється в границях від 0,0 до 15 м.

Четвертинні відкладення складені суглинками і глинами.

Світа С₂⁵ - Каменська має потужність 530м, містить 23 вугільних пласта і прослою, із котрих промислове значення мають пласти К₈, К₇, К₅, К₃ і К₂,- сланці піскуваті і глинисті - 54%, пісковики - 41,8%, вапняки - 2,0%, вугілля - 2,2%;

Світа С₂⁶ - «Алмазна» потужністю - 310м, 14пластів і прослоїв вугілля. Робочу, потужність мають пласти Л₁, Л₂, Л₃, Л₄, Л₅, Л₆, Л₇, Л₈, - сланці - (55%), пісковики (48,2%), вапняки і вугілля (2,8%).

Світа С₂⁷- «Горлівська», має потужність 475м, містить 14 вугільних пластів, із котрих пласти М₃, М₄,М₄⁰,М₅, М₆^1-11 і М₆² представляють промислову цінність.

Літологічний склад світи представлений піскуватими і глинистими сланцями (57%) пісковиками (40%),вапняки і вугіллям 3%.

Світа С₃¹ - «Ісаєвська», розкрита тимчасово, потужність розкритої частини 680м.

Світа має всього один пласт робочої потужності.

Літологічний склад розкритої частини представлений піскуватими і глинистими сланцями (67,2%), пісковиками (31%), вугільними пластами (0,15%) і вапняками (0,65%).Найбільш великими тектонічними порушеннями являються: Пологий і Дилієвський насування, Алмазний, Фоміхінський і Карбоновий зкиди.

Крім перерахованих вище тектонічних порушень на полі шахти розвита ціла мережа дрібноамплітудних порушень зкидового і насувного характеру, ускладнюючих ведення гірничопрохідницьких робіт.

Очисні роботи на шахті проводяться на передні проміжні квершлаги, що забезпечує надійну перепону розвитку тектонічних порушень в границях шахтного поля.

Оцінка запасів вугілля здійснена за пластами:

Л₄^в - «Дев'ятка», М₃ - «Товстий», Л₈⁰ - «Водяний», Л₇^в - «Пугачовка», Л₆ - «Вапнячка», Л₅ - «Солений», Л₃ - «Мазурка», Л₂¹ - «Кирпичовка», Л₂ - «Кулага», К₈¹ - «Каменка», К₂ - «Олександровський», К₅ - «Подпяток», К₅ - «Велікан».

Специфічна структура шахтного поля, а саме з'єднання насування Осьового і Алмазного зкиду, наявність великої кількості диз'юнктивних порушень з великими і малими амплітудами зміщень обумовило дуже глибоку дегазацію вугільної товщі в полі шахти “Торецька”.

Природна метанообільність пластів слідуюча (м³/т сухої беззольної маси с.б.м.):

М₃ - Товстий - 6,5 м³/т с.б.м.

Л₇^в - Пугачовка - 7,8 м³/т с.б.м.

Л₆ - Вапняки - 7,8 м³/т с.б.м.

Л₅ - Солоний - 6,5 м³/т с.б.м.

Л₄^в - Дев'ятка - 6,5 м³/т с.б.м.

Л₃ - Мазурка - 7,8 м³/т с.б.м.

Л₂¹ - Кирпичовка - 10,4 м³/т с.б.м.

Л₂ - Кулага - 10,4 м³/т с.б.м.

К₈ - Каменка - 9,1 м³/т с.б.м.

К₇ - Олександровский 9,1 м³/т с.б.м.

К₅¹ - Подпяток - 9,1 м³/т с.б.м.

К₅ - Великан - 9,1 м³/т с.б.м.

1.3 Параметри шахти

В затвердженні технічна границя шахтного поля становить:

по простяганню на півдні - 3,5 км, на півночі - 4,5 км; по падінню-2,8-3,8 км.

Запаси вугілля в надрах на 01.01.10 по горизонтам і в цілому по шахті наведенні в таблиці 1.1.

Виробнича потужність шахти - 120 тис.т. рядового вугілля в рік.

Данні про запаси вугілля приведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Запаси вугілля

№ п/п	№ Горизонту	Одиниці виміру	Балансові запаси	Забалансові запаси	Промислові запаси
1	810м пов. - діючий	тис.т	1766	3013	1253
2	910м пов. - будується	тис.т	6358	808	5022
3	910м -1010м	тис.т	6090	691	4758
4	1010м - нижня техн. Границя (-1110)	тис.т	5314	443	4212

1.4 Розкриття і підготовка шахтного поля

Шахтне поле розкрито трьома центральне розташованими стволами №1, №2 і №3 - бік і етажними квершлагами, на горизонтах 110м, 210м, 310м, 510м, 610м, 710м, 810м, 910м.

В теперішній час в експлуатації находяться горизонт 810м- відкотний; горизонт 710м - вентиляційний.

Ствол №1 - біс і №3 проведені до горизонту 1010м, а ствол №2 проведено до горизонту 910м. Кріплення ствола: з поверхні до глибини 25м - цегла, до глибини 626м - бетоніти і нижче монолітний бетон.

Ствол №1 - біс - клітьовий призначений для виконання допоміжних операцій і подачі в шахту свіжого повітря.

Ствол №2 - скіповий, призначений для видачі вугілля і виводу вихідного повітря. Кріплення ствола з поверхні до глибини 180м - цегла, до глибини 367м - бетоніт і нижче монолітний бетон.

Ствол №3 - вантажо-людський, призначений для виконування основних і допоміжних операцій, а також для виходу вихідного повітря. Кріплення ствола: с поверхні до горизонту 910м - монолітний бетон.

На шахті прийнята етажна схема підготовки з відробкою пластів на польові групові штреки.

Відкатка вантажів здійснюється на передні проміжні квершлаги, відрізок між котрими 400 - 500м.

Розробка пластів в шахтному полі ведеться низхідним порядком.

Пласти в межах горизонту відробляються прямим ходом в направлені від ствола до границь шахтного поля.

1.5 Внутрішахтний транспорт і підйом

Для транспортування вугілля і породи, а також для виконання допоміжних операцій на горизонті 810 м прийнято акумуляторні електровози типа АМ-8Д. Тип застосованої вагонетки ВГ-1,3 на колію 600мм. Для роботи на вихідному струмені, прийнято гіровози типа ГР-6 та ГР-8. Кількість вагонів з породою у складі 15 штук.

Обслуговування і ремонт електровозів на г.810 м проводиться в електровозному депо, складеному із зарядної камери перетворюючої підстанції і ремонтної майстерні.

Зарядна камера обладнана 10 зарядними столами для батарей електровозів АМ-8Д і краном КЕД-7.

В перетворюючій підстанції встановлені пересувні підстанції і зарядне улаштування.

Транспортування допоміжних матеріалів та обладнання здійснюється на спеціальних платформах і каретках.

Ствол №1 - біс - клітьовий, діаметром 6,5м із зумпфом, глибина ствола 1043м.

В стволі розміщені дві трьохповерхові кліті на одну вагонетку ВГ-1,3 в поверсі двох клітьового підйому і одна двох поверхова кліть на три вагонетки ВГ-1,3 (на одному поверсі -2 вагонетки на другому - одна) одноклітьового підйому з противагою.

Ствол служить для виконання допоміжних операцій і подачі в шахту свіжого повітря.

Ствол №2 - скіповий, діаметром - 6м пройдений до горизонту 910м з зумпфом.

В стволі розміщені два скіпи вантажнопідйомністью 6 тон, двох- скіпового підйому (вугільного) і аварійної кліті, що обслуговуючє дільницю ствола між горизонтами 810м і 910м.

Ствол служить для видачі із шахти відробленого повітря і частини видобутку.

Ствол №3 - вантажолюдський, діаметр - 8,0м, проведений до горизонту 1010м. Глибина ствола 1031,7м із зумпфом.

Ствол обладнано двоскіповою вугільною і односкіповою з противагою породною підйомною установками з підйомними машинами, розміщеними на одному перекриті башеного копра.

Функції ствола: видача із шахти всього видобутку вугілля і породи, підготовка нових горизонтів, розміщення комунікацій, а також охоронна функція існуючого ствола №1-біс.

Данні про підйомне устаткування наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Підйомне устаткування

Тип підйомного устаткування	Двигун	Термін	Місце знаходж.
	Тип	Потужність
1 ЦО1х63х4 9511	АГ1968-20	900кВт	1986	Ствол №1
2 МПМИ 6-3x24	АГ-213 320-9	1000кВт	1986	Ствол №1
3 ЦО2х6х2х4Д	АКИ-17-36	1050кВт	1987	Ствол №2

1.6 Водообільність та водовідлив

Шахтні води лужні, агресивні до всіх видів цементу. Нормальний приплив води становить 186 м³/год. На шахті прийнята багатоступенева схема водовідливу.

Камери водовідливу розміщуються на горизонтах 810м і 510м.

Камера водовідливу горизонту 810м обладнана 4 насосами типу ЦНС-300-420 з електродвигунами потужністю 500кВт.

Камера перекачуйочого водовідливу горизонту 510м обладнана 3 насоси типу ЦНС - 300 - 600 з електродвигунами потужністю 800 кВт.

Видача шахтної води проводиться по 3 водовідливним ставам Ду-200, прокладених с 810 м на 510 м по стволу №1, а далі з 510 м по стволу №2.

Зумфова водовідливна установка розміщена у стволі №1 нижче горизонту 1010 і обладнана двома насосами типа ЦНС-60-198 з електродвигунами потужністю 55кВт.

Видача зумфового припливу проводиться по 2 водовідливним ставам Ду-150, прокладених по стволу №1 до горизонту 810м.

Данні про обладнання водовідливу наведені в таблиці 1.3.

гірничий вентиляційна мережа

Таблиця 1.3. Обладнання водовідливу

Горизонт	Тип насоса	Тип електродвигуна	Кількість насосів	Сум. Час праці в добу, рік	Норм. Прибуток води м3/год	Технічний стан	Геометрична висота, м	Об'єм водозбірника.
			по проекту	фактич.
510м	ЦНС 300х600	ВАО-2 800кВт	4	3	20	250	Задов.	510	200х600
810м	ЦНС 300х420	ВА-2 500кВт	5	4	20	250	Задов.	300	600х800

1.7 Вентиляція й пилогазовий режим

Шахта “Торецька” віднесена до зверхкатегорійних по газу метану.

Шахта небезпечна по раптовим вибухам пилу.

Схема вентиляції шахти - центральна, спосіб провітрювання - усмоктуючий.

В шахту необхідно подавати 210 м³/с повітря при депресії вентиляційної мережі 424,6 Па.

Свіже повітря на горизонт 810м подається по допоміжному стволу №1-біс, вихідний струмінь виводиться по стволу №2.

Ствол №3 по вентиляції - нейтральний.

Вентилятор головного провітрювання ВЦД-47У прийнятий в робочому проекті розкриття і підготовки горизонту 710 м забезпечує даний режим при роботі горизонту 810м.

Регулювання режиму роботи вентилятора здійснюється зміною кута повороту лопаток направляючого апарата.

Реверсування струму повітря здійснюється з допомогою ляд і обхідних каналів.

На шахті розроблено комплекс заходів для попередження і локалізації вибухів вугільного пилу, а також для боротьби з пилом, як з виробничою шкідливістю у всіх місцях її утворення.

Комплекс заходів боротьби з пилом містить: попереднє зволоження вугільного масиву, пилопридушення водою, високократною піною, осланцювання, побілка і обмивка гірничих виробок, улаштування водяних завіс, провітрювання з оптимальною швидкістю руху повітря.

Для індивідуального захисту прийняті протипилові респіратори.

Газоносність пластів коливається в межах 2,7-15,3 м³/т.д.в; на горизонті 810м дегазація пластів не потрібна.

Прийняті навантаження по газовому фактору не обмеженні.

1.8 Енергопостачання шахти

Енергопостачання шахти здійснюється від Миронівської ГРЕС і ряду районних станцій об'єднаних в енергоколо через Єнакіївську центральну станцію мережі “Донбасенерго”.

Передбачено відокремлення питання всіх підземних електроприймачів за допомогою роздільних трансформаторів 6/6,3 кВт, улаштованих в ГПП.

На шахті передбачена реконструкція системи зовнішнього електропостачання.

Збільшення електричних навантажень на шахті потребує необхідності заміни передбачених до устаткування на ГПП 35/6 кВт силових трансформаторів 2х16 МВА.

Річні витрати електроенергії на шахті становлять 70,5 млн. кВт/год.

Питомі витрати електроенергії 120 кВт/год. На шахті прийнята також і пневмоенергія. Компресорне устаткування наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Компресорне устаткування

№ з/п	Тип	Ел. двигун	Термін вводу	Продуктивність м3/хв.	Технічне становлення	Примітка
		тип	потужність
1	К-250-61-1	Стм	1750	1958	250	Не задов.	В роботі
2	К-250-61-1	Стм	1750	1961	250	Посередня	В роботі
3	К-250-61-1	Стм	1750	1962	250	Посередня	В роботі
4	ВВ-50	А4 355 Х4У3	315	2008	50	Задов	В роботі
5	ВВ-100	А4 355 Х2У3	630	2013	100	Задов	В роботі
6	ВВ-100	А4 355 Х2У3	630	2013	100	Задов	В роботі
7	ВВ-100	А4 355 Х2У3	630	2013	100	Задов	В роботі
8	ВВ-100	А4 355 Х2У3	630	2013	100	Задов	В роботі

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Детальна гірничо-геологічна характеристика пласта та бічних порід

Потужність пласта k₅ « Великан» № 117 складає:

корисна - 0,55 - 0,61 м;

загальна - 0,64 - 0,7 м;

що виймається - 0,7 м.

Кут падіння пласта станове 40-42°. Щільність вугілля 1,43 т/м³.

Пласт простої будови. На всьому простяганні поля пласт витриманий по потужності 0,60 - 0,70 м та по будові. Вугілля чорне, напівблискуче, слоїсте, середньої міцності, тріщинувате, азимут падіння кливажних тріщин 2100, кут падіння 750,у вугіллі включення виклинюючихся линз сіркового колчедану. Контакти пласта з покрівлею та підошвою чіткі, по покрівлі залишається « присуха», від підошви легко відшаровується.

Покрівля пласта - сланець глинистий, потужністю 10 м, темносірого кольору, тонкослоїстий, середньої міцності, середньої стійкості, звґязок між шарами середньої щільності.

Безпосередньо біля пласта сланець нестійкий, схильний до обвалення по контактам дзеркальних слабкозцементованих шарів до потужності 0,20 - 0,40 м. Цей шар є « несправжньою» покрівлею, яка обвалюється під час виймання вугілля.

Підошва пласта - сланець піщаний потужністю 1,70 - 6,5 м міцний, грубослоїстий, слабкотріщинуватий, середньої стійкості. Безпосередньо біля пласта перемґятий, схильний до вспучування та зколювання до потужності 0,30 м. Нижче залягає піщаник світлосірий потужністю 6,0 м, тонкозернистий, монолітний, міцний, тріщинуватий, сухий.

Бокові породи та пласт вугілля в цілому сухі. Вода надходить з верхніх відроблених горизонтів по тріщинах порід покрівлі та підошві. Приплив води складає до 10 м3/год.

Пласт k₅ « Великан» загрозливий з викидів, безпечний з обрушення вугілля. Вугільний пил вибухонебезпечний. Породні вибої по даному пласту силикозонебезпечні. Відносна газообільність вугільного пласта дорівнює 13,5 м³/год. т.с.д.

2.2 Технологія відпрацювання пласта

Враховуючі гірничо-геологічну характеристику пласта та бокових порід, для відробки запасів проектуємого пласта пропонується комбінована система розробки. Поверхнева схема з відробкою східного крила поверху.

Похила висота поверху становить 128 м.

Проектом пропонується впровадження механізованого виймання вугілля з використання електричної енергії з обов'язковим додержанням всіх вимог техніки безпеки. (згідно ПБ р.V гл.4.п.10; р. IV гл.2.п.1; р. VІ гл.4.п.2; р. VІ гл.6.п.1; р. VІІ гл.1.п.18; р. VІІ гл.2.п.1; р. VІІ гл.2.п.3; р. VІІІ гл.2.п.2; р. VІІІ гл.2.п.5;)

Проектом пропонується наступна механізація:

· для виймання вугілля в комбайновій частині лави використовується вузькозахватний комбайн «Поиск-2Р»

· для переміщення комбайна по лаві використовувати лебідку

1ЛГКНМ-2Е;

· для виїмки вугілля в уступах - відбійні молотки МО-2М;

· для кріплення уступної частини лави використовувати дерев'яне забійницьке кріплення і викладення кострів;

· для провітрювання виробок - вентилятори ВМЕ-У5 (на вентиляційному штреку)

· маневрові операції виконують лебідки ЛМ-05.

При цьому для магазинування відбитого вугілля в нижній частині лави обладнуються два уступи висотою 10 м кожний, з випередженням 4,5 - 5,4 м. В уступах застосовуємо індивідуальне кріплення (3 стояки, 1 розник по покрівлі та 3 - 5 затягувань). Для керування покрівлею в уступній частині лави викладаємо непереносні дерев'яні костри з кроком встановлення по падінню 4 м, по простяганню 2,7 м.

На сполученні машинної та уступної частини лави викладається два ряди непереносних чотирьохкутних дерев'яних кострів з кроком встановлення: по падінню 1 м; по простяганню 1,8 м.

Для підтримки вентиляційного штреку викладається бутова смуга 10-18 по падінню.

Для керування гірничим тиском приймаємо в уступній частині лави утримання на не пересувних кострах, в комбайновій частині лави - повільне опускання за допомогою пневмобалонів в режимі прокольних прольотів.

Нижче наведена характеристика прийнятих засобів механізації гірничих робіт.

Таблиця 2.1. - Технічна характеристика очисного вузькозахватного комбайна Поіск-2

Показники	Значення
Потужність пласта, що виймається, м	0,4-0,75
Схема роботи	Однобічна схема з грунту пласта
Кут падіння пласта, град.	>40
Виконавчий орган: тип кількість діаметр барабана, м захоплення, м швидкість різання, м/с: електроваріант різці	барабанний 2 0,47; 0,56 0,9; 1,96-2,18 И79Б; ЗН2-5,5А
Електродвигун: тип потужність, кВт напруга, В	ЕДК3,5Т 60 380; 660

Таблиця 2.1. Технічна характеристика лебідки (винесена система переміщення)

№п/п	Показники	1ЛГКНМ-2Е
1	Число барабанів	2
2	Швидкість рабоча/маневрова м/хв	0,76;1,33;1,95/5,9
3	Тягове зусилля на канаті, кН
	рабочому	115
	запобіжному	15
4	Діаметр каната мм	22,5…24,,25,5

Таблиця 2.2. Технічна характеристика кабелеукладача

№п/п	Показники	КЦ-170
1	Тип каблеукладчика	барабанний
2	Розмір барабана, мм	510
3	Емність, м	210
4	Швидкість навивки кабеля, м/мин	0-5,8
5	Електродвигун	ВАОФ 21-4
6	Гідронасос	БГ12-21
7	Гідромотор	НПА64
8	Редуктор	трьохступінчастий
9	Робоча рідина	И-20А

2.3 Розрахунок схеми електропостачання дільниці

2.3.1 Вибір і обґрунтування схеми електропостачання дільниці

Дипломним проектом передбачається застосування типової схеми електропостачання, приведеної на мал. 2.1[р. VІІІ гл.1.п.8]



2.3.2. Вибір напруг

Згідно р. VІІІ гл.4.п.1; ПБ проектом передбачається:

- для харчування машин і механізмів дільниці напруга 660В;

- для електричного освітлення - 127В;

- дільничні підземні підстанції харчуються від ЦПП напругою 6 кВ.

2.3.3 Характеристика струмоприймачів на дільниці

Дані про електродвигуни машин і механізмів зведені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.Характеристика струмоприймачів на дільниці

Найменування споживача	Тип Эл.двиг	Рн кВт	%	Cos	Ін,А	Іп,А	Рн, кВт	Ін А	Іп А
РПП№1
Поиск-2	ЭДКВ2,6-30У5	30	86	0,9	79,1	385
КЦ170	ВАОФ 31-4	2,2	80	0,8	3	18
1 ЛГКНМ2Э	ВР160S4	15	90	0,85	17,5	105
СНУ-5	ВАО 62-4	17	89	0,91	32,5	228,9
	ВАО 62-4	17	89	0,91	32,5	228,9
	ВАО41-4	4	89,5	0,9	18,5	129,5	38	89,1	195,1
1УЦНС13	ВАО72-2	30	90	0,85	17,5	105
Итого по РПП № 1 115,2, кВт
РПП№2
ВМЕУ-5	ВРМ 132 М2	13	89,7	0,89	15	105
ЛМ-05	ВАОЛ 52-4	13	87,6	0,89	14,6	94,9
Итого по РПП № 2 26, кВт
РПП№3
МПНБ	КОФ12-4К	38,5	89,7	0,89	31	205,9
ЛМ-05	ВАО62-4	17	87,6	0,89	14,6	94,9
Итого по РПП № 55,5, кВт
Итого по дільниці 196,7, кВт

гірничий вентиляційна мережа

2.3.4 Розрахунок освітлювальної мережі

Проектом передбачається висвітлення відкаточного штреку довжиною 70 м (ПБ п. 5.11.3).

Розрахункова схема освітлювальної мережі приведена на малюнку 2.2.

Перетин вироблення з розташуванням світильників приведенона малюнку 2.3.

74

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для висвітлення відкаточного штреку застосовуються вибухобезпечні, люмінесцентні світильники типу РВЛ - 20 М

Технічна характеристика РВЛ - 20 М

Номінальна напруга В - 127

Номінальна потужність - 20

Світловий потік, лм - 980

ККД, % -65

Висота підвіски світильника над ґрунтом:

h=H-0.3=2.3-0.3=2.0 м (2.1)

де Н-висота штреку, м

На підставі (3 з 505 таб. 37/1) мінімально припустима по санітарних нормах освітленість відкаточного штреку горизонтальній площині Еmіn=2лк.

По кривої розподіл світла для світильників РВЛ - 2ОМ (2 з 395 мал. 18.2) сила світла для умов лампи зі світловим потоком Fу=100 Oм: під кутом 900 дорівнює І = 90 кд.

Фактична сила світла:

І =І 1 = 88,2, кд (2.2)

Величина кута визначається з вираження:

cos= (2.3)

де Кз - коефіцієнт, що враховує запилення світильника, Кз = 1,6

По чотиризначних математичних таблицях визначаємо величину кута

= 66°

Відстань між світильниками знаходимо з вираження:

L=2*h*tg=2*2.6*tg66⁰=8,5 м (2.4)

Кількість світильників:

n= , шт (2.5)

де L - довжина освітлюваної ділянки вироблення

Приймаємо 11 світильників типу РВЛ - 20 М

Розрахункова потужність трансформатора освітлювальної мережі визначається по формулі;

S_тр= (2.6)

де _с - КПД освітлювальної мережі - 0,95 (2 с. 405)

_осв - КПД світильників - 0,85 (2 з, 406)

cos - коефіцієнт потужності світильників - 0,5 (2 с. 406)

Р_св - сумарна потужність світильників

Р_св = nР₀ = 1120=220 Вт (2.7)

де Р₀ - потужність одного світильника - 20Вт.

Як трансформатор для живлення освітлювальної мережі приймаємо пусковий агрегат типу АП-4, номінальна потужність якого S_ном = 4 кв А.

2.3.5 Розрахунок ПДПП

Розрахункова потужність трансформатора визначається по формулі:

S_тр.рас = = ; кВ А (2.8)

де Ру - встановлена потужність споживачів ділянки.

Кс - коефіцієнт попиту

cos ср - середньозважений коефіцієнт потужності.

Кс=0,4+0,6=0,4+0,6 (2.9)

Рmax - максимальна потужність самого могутнього двигуна ділянки.

На підставі розрахунків приймаємо: для харчування машин і механізмів ділянки трансформаторну підстанцію ТСВП 250/6.

Номінальна потужність, квА -250

Номінальна напруга, В

Первинне - 6000

Вторинне - 690

Номінальний струм; А

Первинний - 24,1

Вторинний - 209

Напруга К.З % - 3,5

Потужність К.З, Вт - 2490

2.3.6 Розрахунок кабельної мережі.

Розрахункова схема електропостачання ділянки приведена на мал. 2.4



мал. 2.4 Схема електропостачання ділянки

Згідно з ПБ п. 5.3.1. для визначення довжин кабелів застосовуються такі формули:

Фідерні кабелю Lк.ф.=1,05 L, м (2.10)

Гнучкі кабелі Lк.м.=1,1 L, м (2.11)

де L - відстань від РПП до струмоприймача, м.

Дані по визначенню довжин кабелів зведені в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2-Довжина кабелю

Найменування струмоприймачів	L, м	Lк, м
1	2	3
РПП№1	200	210
Поіск-2	130	143
КЦ-170	70	77
1ЛГКНМ2Э	70	77
СНУ-5	60	66
УЦНС	60	66
РПП№2	50	53
ВМЕУ-5	20	22
ЛМ-05	20	22
РПП№3	100	113
ЛМ-05	100	110
МПНБ	60	66

Перетин силових жил кабелю по струму вибирається з умови

Для фідерних кабелів Ідоп =1,05 Ірас (2.12)

Для гнучких кабелів Ідоп =1,1 Ідв.ном. (2.13)

де Ідоп - припустимий для даного кабелю струм, А

Ірас - розрахункове значення струму у фідерному кабелі, А

Ідв.ном - номінальний струм двигуна, А

Розрахункове значення струму у фідерних кабелях визначається по формулі:

I_к.ф. = _; А

де Vном - номінальне значення напруги, В

Для РПП№1. Для РПП№ 2

I_к.ф. = А; I_к.ф.2 = А

Для РПП№ 3

I_к.ф.2 = А

Дані на вибір кабелю зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.-Вибір кабелю

Найменуван- ня струмоприй-мачів	Марка кабелю	Розрахун- ковий струм, А	Припусти-мий струм, а	Перетин жили кабелю по мех. порочності, мм2
РПП№1	ЕВТ 3x25+1x10	101,5	105	25
Поіск-2	КГШЕУ Зх10+1x6+3x4	31	60	10
КЦ170	КГШЕУ Зх4+1х6+Зх2,5	3	45	6-10
1ЛГКНМ2Э	КГЕШЗх6+ 1x4+3x2,5	17,5	58	6-10
УЦНС	КГЕШ 3x6+ 1x6+3x2,5	32,5	58	6-10
СНУ-5	КГЕШЗх6+1х+Зх4	38,44	58	6-10
РПП 2	ЕВТ 3x10+1x6	26,9	60	10
ВМЕУ-5	КГЕШ 3x6+1x4+3x2,5	15	58	6-10
ЛМ-05	КГЕШ 3x6+1x4+3x2,5	15,8	58	6-10
РПП№3	ЕВТ3х25+1х10	101,5	105	25
ЛМ-05	КГЕШЗх6+ 1x4+3x2,5	15,2	58	6-10
МПНБ	КГЕШЗх16+1х+Зх4	41,9	58	6-10

Перевірка кабельної мережі по втраті напруги при нормальному робочому режимі. Повинне виконуватися умова:

U _доп U_рас (2.14)

де U доп - припустима втрата напруги в електричній мережі, В розрахункова втрата напруги, В

Uрас - розрахункова втрата напруги, В

U _доп = U₀-0,95 U_ном=690-0,95*660=63В (2.15)

де U₀ - напруга х.х. трансформатора, В

0,95 Uном- мінімально допустиме напруження на затисках двигуна, В

Розрахункова схема по визначенню втрат споживачів РПП №1 приведена на малюнку 2.6.

74

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Uт Ukф Ukг Поіск-2

мал.2.6 Розрахункова схема

Розрахункова втрата напруги в трансформаторі:

(2.16)

де - коефіцієнт навантаження трансформатора,

V_а. V_р - активне і реактивна складова напруги к.з.

трансформатора в %.

Тоді втрата напруги в трансформаторі складе:

Утрата напруги у фідері кабелі:

де R, X - активний і індуктивний опір фідерного кабелю, Ом

де - питома провідність міді.

- перетин силової жили кабелю,мм²

- довжина кабелю, м

Х₀- питома індуктивний опір кабелю.

Утрата напруги у фідерному кабелі складе:

U_к.ф. = *176*(0,0167*0,7+0,0126*0,71)=6,34 Ом

Розрахункова втрата напруги в гнучкому кабелі:

U_к.г. = *I_{Ідв.ном} (R_k/ucos_дв.ном+х_к.г. *sin_дв.ном) = B (2.17)

R_к.г.= Ом Х_к.г. = 0,06*0,143=0,01 Ом

U_к.г. = *79,1(0,0286*0,86+0,01*0,51)=4,12 В

Розрахункова втрата напруги складе:

U_рас=U_тр+U_к.ф. +U_к.г. =17,8+6,34+4,12=26,05 В. Розрахункова схема для визначення втрати напруги на РПП№2 приведена на малюнку 2.7.

74

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Uтр Uкф₂ Uкг₂ МПНБ

Мал. 2.7. Розрахункова схема.

Втрати напрги в фидерному кабелю визначаються по формулі 2. 22.

R_к.ф. = Ом; Х_к.ф2.=0,06*0,21=0,0126 Ом

U _к.ф2. = *84,7(0,084*0,7+0,0126*0,71)=5 В

R_к.г2. = Ом; Х_к.г.=0,06*0,022=0,00132 Ом

U _к.г2. = *32,5(0,073*0,91+0,00132*0,41) = 7 В

Розрахункова втрата напруги складе: U _р2 = 18+5+7=30 В

Розрахункові втрати напруги для вилученого і могутнього споживача (комбайн Посік-2) вентиляційного штреку складає 45,6В и до найбільш могутнього і вилученого споживача (МПНБ) відкаточного штреку U_р2 =31,5В, менше припустимої U _доп = 63В. Отже, кабельна мережа по втраті напруги підходить.

Перевірка кабельної мережі по пусковому режимі.

Припустима величина напруги при пуску найбільш могутнього і вилученого (Посік-2) двигуна:U_доп = 0,8 U_ном=0,8*660=528 В

Фактична напруга на затисках електродвигуна вуглевидобувного комбайна при його пуску визначається по формулі:

U_{дв. факт.пуск} = В (2.18)

де U_р.п. - напруга на затисках РПП при нормальному режимі роботи.

U_р.п.= U₀ - (U _тр1+U _к.ф1.) = 690-(18+19) = 653 В (2.19)

Cos _п =0,5 - коефіцієнт потужності двигуна при його пуску

Sin _п=

R_c, X_c, - активний і індуктивний опір эл. мережі на затисках електродвигуна комбайна.

R_c1 = R_тр+ R_кф1+ R_кг1= 0,014+0,11+0,19=0,31 Ом (2.20)

Х_c1 = Х_тр+ Х_кф1+ Х_кг1 = 0,05+0,017+0,009=0,076 Ом (2.32)

R_тр1= Ом (2.21)

Х_тр1= Ом (2.22)

U_{дв. факт. пуск} = В

Тому що пускова напруга на затисках двигуна комбайна складає 539 В, що менше припустимого 528 В, то електрична мережа по пусковому режимі проходить.

2.3.7 Розрахунок струмів короткого замикання

Розрахунок струмів к.з. виробляється методом приведених довжин кабелів.

L_пр = L₁К_пр1+К_пр2+……+L_нК_прн+(К+1)l_э, м (2.23)

де - L фактична довжина кабелю, м.

К_пр1 - коефіцієнт приведення.

К - число комутаційних апаратів послідовно включених у ланцюг.з., включаючи автоматичний вимикач ПУПП.

l_э - приведена довжина кабельної лінії еквівалентна 3-х фазним опором у крапці к.з. і елементів комутаційної апаратури.

74

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал.2.8 Розрахункова схема струмів к.з.

Дані з розрахунку струмів к.з. ділянки зведені в таблиці 2.4

Таблиця 2.4.- розрахунку струмів к.з

№ точок к.з.	Найменування споживача	L, м	Кпр	, м	(К+I)Iу, м	Lпр, м	Iкз(2), А	Iкз(3), А
К0	ТСВП250/6	-	-	-	20	20	5150	8240
К1	РПП№1	210	0,54	113,4	40	113,4	2132	3411
К2	Поіск-2	143	1,0	143	50	143	3187	5099
К3	КЦ170	77	8,22	633	50	633	4067	6507
К4	1ЛГКНМ 2Э	77	8,22	633	50	633	4067	6507
К5	ЛМ-05	77	8,22	633	50	633	780	1248
К6	УЦНС-13	66	8,22	543	50	543	1191	1906
К7	СНУ-5	66	3,06	543	50	543	2305	3688
К8	РПП№2	53	8,22	436	50	436	780	1248
К9	ВМЕУ_5	22	8,22	181	50	181	3197	5115
К10	ЛМ-05	22	8,22	181	50	181	2433	3893
К11	РПП№3	100	0,89	103,6	60	123,6	1789	3569
К12	ЛМ-05	110	8,22	905	50	905	660	1056
К13	МПНБ	66	8,22	543	50	543	1191	1906

2.3.8 Розрахунок і вибір апаратури керування і захисту напруги 660 В

Згідно п. 5.2.1., п. 5.2.2, п. 5.2.6, п. 5.2.11, п. 5.2.10. "Правил безпеки" дипломним проектом передбачається застосування апаратури у вибухобезпечному виконанні з іскробезпечними ланцюгами керування.

Низьковольтна апаратура вибирається по струму з урахуванням мережної напруги і перевіряється по здатності на вимикання. U_an.Hom=U_сети (2.24)

I_ап.номI_пр - для автоматичних вимикачів.

I_ап.ном I_пр - для магнітних пускачів:

I_пр - граничний струм відключення апаратури, А.

Дані на вибір апаратури зведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.Вибір апаратури

Найменування струмоприйма-чів	Тип апаратури	Номінальні дані	Розрахункові дані
		Iап, А	Iап.от, А	Iрас, А	1,2 Iк.з.(3), А	0,6 Iк.з.(3), А	0,4 Iк.з.(3), А
1	2	3	4	5	6	7	8
ТСВП250/6	А3732	200	20000	209	-	2470	-
РПП№1	АВ400ДОУ5	200	17000	510,9	-	2470	-
РПП№1	АВ200ДОУ5	125	17000	510,9	-	-	-
Поіск-2	ПВИ125	25	2500	79,1	-	-	1515
КЦ170	ПВИ25	63	1500	3	-	-	674
1ЛГКМ2Э	ПВИР63	25	1500	17,5	-	--	674
УЦНС	ПВИ63	63	1500	32,5	-	-	762
СНУ-5	ПВИ63	200	1500	41,9	-	-	1475
РПП№2	АВ200ДОУ5	200	17000	290,1	-	1475	-
РПП№2	АВ200ДОУ5	200	17000	290,1	-	1475	-
ВМЕУ-5	АВ200ДОУ5	25	17000	15	-	-	2046
ВМЕУ-5	ПВИ25	25	1500	15	-	-	2046
ЛМ-05	ПВИ25	25	1500	15,2	-	-	1557
РПП№3	АВ200ДОУ5	200	17000	290,1	-	1475	-
ЛМ-05	ПВИ25	25	1500	15,8	-	-	422
МПНБ	ПВИ63	63	1500	32,5	-	-	1557

Уставки максимального токового захисту магнітних пускачів, що харчують одиночні двигуни, що включаються не одночасно, вибираються з умови

I_у I_двпуск^max + I_дв.ном, А (2.25)

де I_двпуск^max - пусковий струм найбільш могутнього

електродвигуна, А.

I_дв.ном - сума номінальних струмів окремих електродвигунів, А

Дані на вибір уставок зведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.-Вибір уставок

Найменування струмоприйма-чів	Тип апаратури	Iрас, А	Iу, А	, А
1	2	3	4	5
ТСВП250/6	А3732	604,6	800	5,9
РПП№1	АВ200ДОУ5	510,9	600	4,3
РПП№1	АВ200ДОУ5	510,9	600	4,3
Поіск-2	ПВИ125	385	400	5,92
КЦ170	ПВИ25	18	63	16,7
1ЛГКМ2Э	ПВИР63	105	125	8,4
УЦНС-13	ПВИ63	228,9	300	3,97
СНУ5	...

Подобные документы

• Розробка електропривода вентиляційної установки

  Призначення та будова вентилятора, вимоги до його електроприводу. Визначення потужності і вибір електродвигуна, побудова механічної характеристики, розрахунок характеристик статичного моменту опору. Принципова схема установки, заходи по енергозбереженню.
  
  практическая работа [362,5 K], добавлен 07.03.2010
  

• Проект комплексу обладнання для ведення гірничих робіт в умовах кар'єру

  Аналіз засобів механізації гірничих робіт. Вибір бурового, виємково-навантажувального устаткування, для механізації допоміжних робіт. Розрахунок бурових верстатів та іншого необхідного обладнання. Аналіз конструкцій і експлуатація гірничого устаткування.
  
  курсовая работа [319,3 K], добавлен 02.11.2013
  

• Розрахунок і вибір елементів електропривода механізму підйому

  Визначення типу привідного електродвигуна та параметрів кінематичної схеми. Побудова статичної навантажувальної діаграми та встановлення режиму роботи електропривода. Розрахунок потужності, Перевірка температурного режиму, вибір пускових резисторів.
  
  контрольная работа [238,3 K], добавлен 14.09.2010
  

• Технології очисних робіт

  Вибір способу розкриття, підготовки та системи розробки та вибір технології ведення очисних робіт для заданих умов, в ситуацыї, коли э неможливість придбання нової та ремонту старої техніки, і як наслідок, приведення до зменшення продуктивності шахт.
  
  курсовая работа [139,5 K], добавлен 21.03.2019
  

• Проектування механізму повороту торкретфурми

  Конвертерний метод виробництва сталі. Визначення необхідної потужності електродвигуна. Вибір та розрахунок муфти. Розрахунок підшипника на довговічність. Вибір гальма. Заходи з техніки безпеки при ремонті та експлуатації на металургійному підприємстві.
  
  дипломная работа [60,7 K], добавлен 10.03.2009
  

• Підвищення надійності різання деревини за рахунок удосконалення електричної схеми шляхом впровадження сучасних засобів автоматизації

  Характеристика технологічних процесів виробничого цеху деревообробки. Розроблення електропривода технологічного обладнання та схеми керування універсальним верстатом, розрахунок безвідмовної роботи електропривода та техніка безпеки при монтажі.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 28.06.2011
  

• Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК з підпорядкованим регулюванням координат

  Автоматизація процесів управління електричними машинами. Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК: розрахунок потужності і вибір двигунів при контурно-позиційному керуванні. Інформаційні електромеханічні елементи виконавчих систем верстата.
  
  курсовая работа [307,1 K], добавлен 22.12.2010
  

• Виконання підривних робіт

  Характеристика геологічних і гірничотехнічних умов виконання підривних робіт, вибір методу їх ведення, бурових машин та інструменту. Визначення витрат вибухової речовини, кількості шпурів та врубу. Основні параметри зарядів, схема розташування шпурів.
  
  курсовая работа [788,3 K], добавлен 19.01.2014
  

• Автоматизація систем мікроклімату. Проект комплекту вентиляційного обладнання для корівника "Клімат-4"

  Регулювання мікроклімату у корівниках і пташниках; автоматизація вентиляційних установок"Клімат 4". Технологічні і технічні параметри об’єкта; розрахунок продуктивності установки; вибір силового кабелю; побудова механічних характеристик вентилятора.
  
  курсовая работа [466,0 K], добавлен 02.06.2011
  

• Електропостачання та електрообладнання дільниці вугільної шахти

  Характеристика гірничо-геологічних умов проектування. Розподіл електричної енергії на дільницях шахти. Розрахунок освітлення підземних виробок. Визначення електричного навантаження, добір потужності трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання.
  
  курсовая работа [516,6 K], добавлен 17.05.2015
  

• Проектування виробництва біоетанолу

  Сутність та класифікація біопалива. Проектування генерального плану та технології періодичного виробництва біоетанолу, розрахунок і вибір основного та допоміжного технологічного обладнання. Оцінка перспектив використання біопалива в сучасних умовах.
  
  курсовая работа [496,1 K], добавлен 31.03.2018
  

• Механізм нахилу конвертору

  Встановлення та монтаж вузлів приводу нахилу конвертора. Підвищення зносостійкості і методи їх ремонту. Визначення необхідної потужності електродвигуна. Кінематично-силовий аналіз редуктора. Вибір і перевірка муфти і гальм. Розрахунок деталей на міцність.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 18.01.2015
  

• Розрахунок і побудова механічної характеристики електроприводу

  Розрахунок механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи електродвигуна. Вибір апаратури керування і захисту, комплектних пристроїв. Визначення часу нагрівання електродвигуна. Визначення потужності і вибір типу електродвигуна.
  
  контрольная работа [43,8 K], добавлен 17.03.2015
  

• Характеристика крокуючого екскаватора ЭШ–6/45

  Характеристика процесу видобутку і транспортування руди. Технічні характеристики обладнання. Вибір схеми електропостачання екскаватора. Розрахунок електричних навантажень та вибір силових трансформаторів. Заходи з техніки безпеки та енергозбереження.
  
  дипломная работа [169,1 K], добавлен 03.12.2011
  

• Підвищення якості й експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання

  Теоретико-експериментальні основи керування технологічними процесами оздоблювально-зміцнюючої обробки для покращення показників якості й експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання, підвищення ефективності поліграфічного виробництва.
  
  автореферат [33,1 K], добавлен 11.04.2009
  

• Допоміжне обладнання котла ТП–35У

  Вибір та компоновка вуглерозмольної установки. Вибір живильного насосу. Втрата тиску на ділянках трубопроводу насос – економайзер, водяного економайзера, парового перегрівача. Вибір дуттєвого вентилятора, димососу, електрофільтра, гідрошлакозоловидалення.
  
  реферат [189,9 K], добавлен 19.10.2010
  

• Експлуатація електроприводу крана

  Зміни в розвитку автоматизованих систем керування електропривода. Експлуатація кранового устаткування і вибір системи електропривода механізму підйому. Контактні комутаційні елементи. Розрахунок теплового режиму двигуна і потужності механізму переміщення.
  
  контрольная работа [555,5 K], добавлен 20.12.2010
  

• Автоматичне керування електроприводом, його вибір

  Розрахунок потужності і вибір двигуна відповідно до заданих параметрів. Перевірка вибраного двигуна в умовах пуску і перевантаження. Перевірка двигуна по кількості включень та по перегріву. Обгрунтування та вибір елементів схеми. Опис роботи схеми.
  
  курсовая работа [71,1 K], добавлен 13.05.2012
  

• Відновлення вісі редуктора

  Вибір методів ремонту технологічного обладнання. Розробка об'єму робіт і норм часу при середньому чи капітальному ремонті машини. Розрахунок оборотної кількості вузлів. Організація праці ремонтної бригади. Технічна характеристика обладнання майстерень.
  
  курсовая работа [187,0 K], добавлен 16.03.2015
  

• Розрахунок гідроприводу з дроселюючим розподільником

  Вибір номінального тиску із ряду встановлених стандартних значень. Аналіз функцій робочої рідини. Розрахунок діаметра гідроциліндра. Вибір насоса та розподільника. Способи визначення трубопроводів, втрат тиску у гідролініях, потужності гідроприводу.
  
  контрольная работа [77,1 K], добавлен 12.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам