Розрахунок та вибір головного вентиляційного обладнання

Споживання технічної води являється компресорна станція, котельна, гірничі виробки, поливка поїздів і зелених насаджень.

Для збереження матеріалів і інструментів на кожному поверсі маються підземні склади сполучені з депо протипожежного потягу.

Склади і депо протипожежного потягу розміщені біля стволових дворів закріплених вогнетривким кріпленням і мають залізні двері. Всі пожежні склади повинні бути закритими на замок і опломбовані. Ключі від пожежних складів зберігаються в підземних диспетчерських пунктах.

В разі аварії замки дверей цих складів можуть бути зламані. Кожний поїзд складається із спеціально обладнаних вагонеток оснащених матеріалами і обладнаннями, з находженими в пожежних складах. Матеріали не дозволяється брати на потреби, не зв'язані з ліквідуванням аварії.

Матеріали витрачені із складу при ліквідуванні аварій повинні бути поповнені на протязі доби. Крім указаних матеріалів і обладнання в протипожежному поїзді повинні хоронитися пакет з мілким інвентарем і інструментом: пила поперечна - 1шт. Ломи - 2шт, лопати городні - 2шт, сокири -2шт, рукавиці діелектричні, бичеві з рятувальним поясом - 20шт.

Пінозмішувач СВ-80. В підземному складі перелік матеріалів і інструментів може бути розширений з урахуванням місцевих умов.

3.4 План ліквідації аварії

Згідно ПБ р. І гл.3 п.6 на шахті кожні 6 місяців складається головним інженером і командиром гірничорятувального взводу “План ліквідації аварії”, який погоджується з командиром загону ДВГРС і затверджується технічним директором виробничого об'єднання. Для кожної дільниці складається виписка із цього плану (позиція). Всі робітники та ІТР ознайомлюються під розпис з цим документом. Кожне ознайомлення повинно фіксуватися у “Книзі інструктажу безпеки робіт”. Розроблений план ліквідації аварій повинен відповідати “ Інструкції по складанню планів ліквідації аварій”.

3.5 Охорона довколишнього середовища

Охорона довколишнього середовища передбачає: охорону ґрунту, охорону водних ресурсів та охорону атмосфери.

Охорона ґрунту для вугільних підприємств виявляється у: залишенні охоронних суцільностей; використання відповідних систем розробки; певного порядку та способу виїмки, припускаючи повільне опущення охороняємого об'єкту. Важливим фактором охорони земель є безвідхідна технологія робіт та рекультивація землі ПТЕ п.18.6.2., п.18.6.3.

Для боротьби з винесенням шкідливих речовин в атмосферу повітря необхідно налагодити діяльне провітрювання підземних гірничих виробок, щоб виходячий з шахти стум повітря мав санітарно-допустимі норми утримання шкідливих речовин, своєчасно гасити породні відвали ПТЕ п.18.4.4., п.18.4.5., п.18.4.3., п.18.4.7.

Вода, відкачувана з шахти на поверхню, повинна підпадати фізико-хімічному та бактеріологічному аналізу не рідше 1 разу в квартал. У разі знайдення у шахтній воді шкідливих домішок, повинні виконуватися засоби, забезпечуючі очистку та знешкодження води, згідно з органами санітарного догляду. Для збору шахтної води використовують водовідливні рівчаки. Очистка та освітлювання води робиться спеціальних відстійниках та хлораторах. Прогресивним є замкнутий водоворіт ПТЕ п.18.3.1., п.18.3.12.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Визначення нормативного навантаження на очисний вибій

Нормативне навантаження визначається розрахунковим шляхом:

А_н = (А_о+а*l_оз), т/добу (4.1.)

де: А_о - норматив навантаження на очисний вибій;

а - поправка до нормативу навантаження при зміні довжини очисного вибою на 1м, а=2;

l_оз- різниця між розрахунковою та вказаною в таблиці довжиною очисного вибою, м; l_оз= l_ф- l_н=128-120=8м,

n_зм - кількість змін по видобутку вугілля за добу, n_зм=3;

Т_зм - тривалість зміни (360хв.);

- щільність гірничої маси в масиві т/м³, =1,43 т/м³;

К - коефіцієнт зменшення А_н за рахунок складних гірничо-геологічних умов, К=0,98;

А_н =(280+2·8)·=326 т/добу

Перевірка нормативного навантаження по фактору провітрювання:

А_пров.=, т (4.2.)

де: V - допустима по ПБ максимальна швидкість руху повітря (4м/с);

S - мінімальна площа поперечного перерізу лави вільного для проходження повітря, м²:

S=m*b_min*K_з=0,7*3*0,8=1,68 м², (4.3.)

d - припустима по ПБ максимальна концентрація метану у вихідній струмені (1%);

К - коефіцієнт що враховує витік повітря через вироблений простір К=1,2;

К_н - коефіцієнт нерівномірності газовиділення;

q_л - відносна метаномісткість лави, т/м³, q_л=8,8 т/м³

i_оч= м³/хв., (4.4.)

при i_оч=2,51 м³/хв. К_н=1,8

А_пров.==440, т/добу

Проектом приймаємо А_н=358, т/добу.

4.2 Визначення складу та обсягів робіт на цикл по процесах

При виїмці вугілля комплексом КГУ в лаві виконуються наступні процеси й операції, що входять до складу виробничого циклу:

– виїмка вугілля комбайном „Темп-1” у машинній частині лави і

– пересувка секцій кріплення;

- перегін комбайна;

- виїмка вугілля в уступах МО;

– кріплення в уступній частині лави дерев'яної забійницького кріплення;

- доставка лісових матеріалів;

- викладення кострів в уступній частині лави;

- викладення бутової смуги;

– ремонт і огляд кріпи, комбайна, насосної станції й іншого устаткування;

- навантаження вугілля.

Визначаємо обсяг видобутку вугілля з однієї смужки:

Д_ц=l*m*r**С, т (4.5.)

де: m - потужність пласту, м;

l - довжина лави, м;

r - ширина захвату комбайна, м

С - коефіцієнт добування вугілля з вибою;

- щільність вугілля т/м³;

Д_ц=128·0,7·0,9·1,43·0,98=113, т

Кількість циклів на добу:

N_ц= цикла (4.6.)

Приймаємо 3 смужки на добу.

Тоді добовий видобуток складе в комбайновій лаві

Д_к=l_к* m*r**С*N_ц, т (4.7.)

де l_к - довжина машинної лави, м

Д_к=104*0,7*0,9*1,43*0,98*3=276т/добу

Виїмка вугілля відбійним молотком в уступах

Д_у=l_у* m*r**С*N_ц, т (4.8.)

де l_у - довжина уступів, м;

Д_у =24*0,7*0,9*1,43*0,98*3=64 т/добу

Кріплення уступів:

V_кріп=, комплектів (4.9.)

де l_р - довжина розпилу, м

V_кріп ==36комплектів

Спуск комбайна:

V_сп= l_к*N_ц=104*3=312 м (4.10.)

Викладення бутової смуги:

V_бс=В*m*N_ц=20*0,9*3=43,2 м³ (4.11.)

Перенесення кран-балки V_пер.=3.

Обсяг робіт з викладання кострів:

- під вентиляційним штреком - 2 костри;

- під бутовою смугою - 2 костри;

- сполучення лави з уступами - 2 костри.

Площа, яка підтримується одним костром:

S_к=a*b, м² (4.12)

де а - відстань між кострами по падінню пласта, м;

b - відстань між кострами по простяганню пласта, м;

S_к=4*2.7=10,8 м²

Площа, яка підтримується кострами:

S=l*r*N_ц, м² (4.13)

де l - довжина лави, в якій викладаються костри, м;

S=24*0,9*3=64,8 м²

Кількість кострів в уступах:

N_k===6 шт (4.14)

Обсяг робіт з доставки лісу в лаву знизу вгору:

- стояки для забійницького кріплення:

V_ст=V_кріп*N_{ст.комп.}, шт (4.15)

де N_{ст.комп} - кількість стійок у комплекті кріплення;

V_ст=36*3=108 шт

– кількість стійок в одному кострі:

N_ст= шт. (4.16)

де d_ст - діаметр стійки, м;

- загальна кількість кострів:

=6+2=8 кострів

- кількість стійок у кострах:

n_ст.к=12*8=96 шт.

- розпили:

V_розп=V_кріп*N_розп, шт. (4.17)

де N_розп - кількість розпилів у комплекті кріплення, N_розп=2;

V_розп=36*2=72 шт.

- затяжки:

V_зат=V_кріп*N_зат, шт. (4.18)

де N_зат - кількість затяжок у комплекті кріплення, N_зат=3;

V_зат=36*3=108 шт.

– відшивка риштака:

V_решт.=l_у*N_ц=24*3*0,7/0,18=288 м (4.19)

- перенос повітропроводу:

V_пов= l_у*N_ц*К_з, м (4.20)

де К_з - коефіцієнт запасу, К_з=1,1;

V_пов=24*3*1,1=79,2 м

- підтримання прилягаючих виробок:

V_підт=r*N_ц=0,9*3=2,7 м (4.21)

- навантаження вугілля у вагонетки:

V_нав=Д_к+Д_у=308+70=378 т/доб (4.22)

Обсяг робіт з доставки лісу в лаву зверху вниз:

- стійок для кострів:

N_ст=N_к*N_ст.к.=12*4=48 шт. (4.23)

- розпилів для обшивання бутової смуги:

n_об= шт. (4.24)

4.3 Розрахунок комплексної норми виробки і розцінки

Для розрахунку комплексної норми виробки та розцінки використовують обсяги робіт по процесам та норми виробки. Трудомісткість робіт по кожному процесу визначаємо діленням обсягів робіт на встановлену норму виробки.

Розрахунок комплексної норми виробки та розцінки приведено у табл. 4.1.

Комплексна норма визначається за формулою:

Н_комп==8,43т/чол.-змін, (4.25)

де N - підсумкова трудомісткість, чол.-змін.

Комплексна розцінка визначається за формулою:

Р_комп=30,43 грн/т (4.26)

де Ф_т - підсумок заробітної плати за тарифом, грн.

4.4 Розрахунок чисельності складу бригади та продуктивності праці

Чисельний склад комплексної бригади визначається з урахуванням перевиконання норм виробітку. Виконання норми приймається в межах 101-110%.

Явочна чисельність визначається за формулою:

Ч^в_яв==38, чол. (4.27)

де К_в.н. - коефіцієнт виконання норми виробітку.

Для визначення чисельності електрослюсарів по технічному обслуговуванню і ремонту устаткування очисного вибою розраховуємо згідно з ЄНЧ, 1995 підсумкову річну нормативну трудомісткість планового технічного обслуговування та ремонту, дані якої приведено у табл. 4.2.

Таблиця 4.1. - Розрахунок комплексної норми виробки та розцінки

Види робіт	професія	Розряд	Од. вим.	Норма виробки	Обсяг робіт	Потрібна кількість мех.-змін за нормою	Тарифна ставка	Сума витрат заробітку. плати за тарифом	Розцінка	Підставка для встановлення норми виробки
				за збірником	Коефіцієнт	Встановлена норма
Виїмка вугілля комбайном „Темп-1” та пересування мех.кріплення	МГВМ	VI	т	115,7/24,4	0,950,900,9	89,03/1878	276	3,1	295	914		УКНВ 1988 § 6 табл. 9
	ГРОВ	V	т	275	0,950,95	24,8	308	11,6	250	2900
Перегін комбайну	МГВМ	VI	м	642	0,950,951,05	521,46	312	0,6	295	177		ЕНВ §16 табл. 43
	ГРОВ	V	м	642	0,950,951,05	521,46	312	0,6	250	150
Перенос крана-балки	МГВМ	VI	разів	5	0,95*0,95	4,51	3	0,67	295	198		ЕНВ §16 табл. 43
	ГРОВ	V	разів	5	0,95*0,95	4,51	3	0,67	250	167
Виїмка вугілля в уступах	Вибійн.	VI	т	17,75	0,95*0,95*0,9	14,41	64	4,44	295	1310		§28 табл. 57
Кріплення уступів	Вибійн.	VI	Компл.	26,6	0,95*0,95*1,05	24,00	36	1,50	295	442		§33 табл. 65
Викладка бутової смуги	ГРОВ	V	м3	5,82	0,95*0,95*1,1*1,5	8,67	43,2	4,98	250	1245		§40 табл. 73
Викладка кострів	ГРОВ	V	шт	9,4	0,95*0,95	8,48	12	1,42	250	355		§41 табл. 74
Перенесення повітропроводу	ГРОВ	V	м	140	0,95*0,95*0,9	126,35	79	0,62	250	155		Доп до ЕНВ 1988
Навантаження вугілля у вагонетки	ГРОВ	ІІІ	т				340	3,0	185	555		ЕНЧ,1995
Доставка лісу згори вниз: Стійок для кострів Обаполів	ГРОВ ГРОВ	V V	шт шт	312 610	- -	312 610	48 40	0,15 0,06	250	1778		Доп. До ЕНВ т.24 т.21
Доставка лісу знизу вгору Стійки Стійки для кострів Обаполи Затяжки	ГРОВ ГРОВ ГРОВ ГРОВ	V V V V	шт шт шт шт	130 145 200 246	- - - -	130 115 200 246	108 96 360 108	0,83 7,11 0,83 4,80 0,44
Разом:	-	-	-	-	-	-	340	40,31		10346
Комплексна норма виробки та розцінка						8,43			256,66		30,43

Таблиця 4.2. - Розрахунок річної нормативної трудомісткості планового технічного обслуговування та ремонту устаткування очисного вибою

Найменування устаткування	Марка, тип устаткуван-ня	Кіль-кість одиниць устатк. В роботі	Нормативна річна трудомісткість Тор, чол./годин
			На одиницю устаткуван-ня	На все устатку-вання
Комбайн очисний	Поіск-2Р	1	1330	1330
Механізоване кріплення	КГУ	104	23,7	2464,8
Насосна станція	СНУ-5	1	1681	1681
Лебідка	1ЛГКНМ-2Е	1	1019	1019
Установка зрошування	УЦНС13	1	611	611
Вибійний молоток	МО-2М	3	94	282
Вентилятор	ВМП-5М	1	42	42
Вентилятор	ВМЕУ-5М	1	42	42
Лебідка	ЛМ05	2	186	372
Лебідка	ЛМ05	2	186	372
Буронавантажувальна машина	МПНБ	2	1388	2776
Кабелеукладач	КЦ170	1	186	186
РАЗОМ:	10183,8

Нормативна чисельність електрослюсарів на роботі розраховується за формулою:

Н_ч=чол. (4.28)

де Т_ор - сумарна річна трудомісткість технічного обслуговування і ремонту устаткування, чол/година;

К₁ - коефіцієнт, що враховує пайову участь дільничних електрослюсарів у технічному огляді і ремонті устаткування;

К₂ - коефіцієнт, що враховує технічне обслуговування і ремонт електропускової і захисної апаратури і гнучких кабелів;

К₃ - коефіцієнт, що враховує непланові ремонти устаткування, виконувані ремонтними і черговими електрослюсарями на ділянці.

Явочна чисельність з урахуванням електрослюсарів визначається за формулою:

Ч_яв=Ч^в_яв*Н_ч=38+5=43, чол. (4.29)

Облікова чисельність робітників визначається за формулою:

Ч_об=К_об*Ч_яв=1,65*43=71, чол. (4.30)

де К_об - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою:

К_об==1,6

(4.31)

де Т_к- календарне число днів у році;

t_cв - число святкових днів;

t_вп - число вихідних днів підприємства;

t_вг - число вихідних днів робітника за графіком;

t_дв - число додаткових вихідних;

t_в - середня тривалість відпустки;

К_пов - коефіцієнт, що враховує число невиходів по інших поважних причинах, К_пов=0,96.

Продуктивність праці на вихід визначається по формулі:

П_вих==7,9, т/вих (4.32)

Продуктивність праці робітника місячна:

П_міс=, т (4.3.)

Д_міс - місячний видобуток по очисному вибої:

Д_міс=Д*N_раб=340*25=8500 т (4.34)

П_міс==120, т/м-ць

4.5 Розрахунок та побудова планограми робіт і організація робіт в очисному вибої

Для забезпечення безперебійної, циклічної роботи очисного вибою розробляється технологічний графік, що включає планограми робіт (з ескізом положення вибою на початок змін і умовних позначок), графік виходів робітників (табл. 4.4.), таблицю техніко-економічних показників (табл. 4.11.).

Для складання графіка організації робіт установлюємо режим роботи і форму організації робіт у лаві. Приймаємо режим роботи вибою в 4 зміни по 6 годин, з них 1 - ремонтно-підготовча, а 3 - добувні.

У вибої працює добова комплексна бригада, очолювана бригадиром і 3-ма ланковими.

Для побудови планограми робіт необхідно визначити тривалість виконання процесів і операцій:

Т_цикла=К*(+Т_доп*К_с)+Т_рпр, хв. (4.35.)

де: К_с - коефіцієнт враховуючий непередбачені перерви в роботі лави;

l_к - довжина комбайнової частини лави, м;

V_р - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв.;

К - коефіцієнт нормативу часу на відпочинок;

Т_рпр - норматив часу на ремонтно-підготовчі

роботи, хв/м;

Т_доп - норматив часу на допоміжні операції, хв.;

Т_доп==109 хв. (4.36.)

де: t_пс - норматив часу на пересування секцій кріпи;

l_с - відстань між секціями (0,95 м);

К_с=l_сек*V_р*t_пс=0,95*1,33*1=1,26 (4.37)

Норматив часу на ремонтно-підготовчі роботи:

Т_рпр==74 хв. (4.38)

Т_цикла=1,16(+109*1,26)+74=324 хв.

Тривалість роботи комбайна визначаємо по емпіричній формулі:

t=++l_к*t=++104*0,5=148 хв. (4.39)

Спуск комбайну:

T_сп= хв. (4.40)

Тривалість інших процесів визначається по формулі:

t_i=, хв. (4.41)

де N_і - трудомісткість і-того процесу, чол./змін;

n_і - чисельність робочих, зайнятих на і-тому процесі, чол.;

Розрахунок тривалості процесів і операцій зведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3. - Розрахунок тривалості процесів і операцій

Найменування процесів і операцій	Трудоміст-кість	Коефіцієнт виповнення норми	Числен-ність	Кількість змін	Трива-лість процесу, хв.
Виїмка вугілля у уступах	4,44	1,1	4	3	111
Кріплення уступів	1,50	1,1	4	3	37,5
Перенос кран-балки	1,34	1,1	2	3	67
Викладка кострів	1,42	1,1	2	1	213
Викладка бутової смуги	4,98	1,1	2	4	187
Перенесення повітропроводу	0,62	1,1	2	1	93
Доставка лісу згори вниз	0,21	1,1	2	1	31,5
Доставка лісу знизу вгору	3,90	1,1	4	1	292

Згідно з розрахунками чисельності робітників на дільниці складаємо графік виходів робітників, який приведено в графічній частині.

4.6 Розрахунок витрат на виробництво

4.6.1 Розрахунок фонду оплати праці

У плановий місячний фонд оплати праці включається основна і додаткова заробітна плата. Основна заробітна плата складається з прямої зарплати, премії за виконання плану на 100%, доплат за керівництво бригадою і доплат за роботу в нічний час.

Пряма заробітна плата робітників-відрядників визначається по формулі:

З_в=Р_комп*Д_міс=30,43·8500=258655 грн. (4.42)

Для робочих-повременщиків зарплата по тарифах визначається по формулі:

З_п=Т_с*N_вих, грн. (4.43)

де Т_с - тарифна ставка, грн., Т_с=205 грн.;

N_вих - кількість виходів за місяць;

N_вих=22*5=110 виходів

З_п=205·110=22550 грн.

Розмір премії за виконання плану видобутку вугілля на 100% встановлюється відповідно до положення про преміювання.

Доплата за керівництво бригадою виробляється з розрахунку 10% тарифного заробітку бригадиру за умови виконання плану і норм виробітку кожним членом бригади, ланковим - 50% цієї суми.

Сума доплат за керівництво бригадою визначається за формулою:

Д_бр=, грн. (4.44)

де n_зв - число ланок у бригаді;

Д_бр==1623 грн.

Доплата за роботу в нічний час визначається з розрахунку 20% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час. У розрахунку приймаємо, що щомісяця третя частина виходів робітників приходиться на нічний час.

Розрахунки фонду заробітної плати зведено в табл. 4.4.

Сума доплати за роботу в нічний час гірничим майстрам визначається аналогічно робітникам з погодинною оплатою праці (електрослюсарям) та гірничим майстрам - 20% від основної.

Д_{н. г/м}==1387 грн.

Таблиця 4.4. - Розрахунок фонду заробітної плати

Найменування бригад та види робіт	професія	розряд	Чисельність, чол.	Кількість виходів за місяць	Місячний обсяг роботи	Комплексна розцінка тарифної ставки	Основна заробітна плата, грн.	Додаткова заробітна плата	Місячний фонд заробітної плати
			явочна	Облікова				пряма	премія	Доплата за кер-во бригадою	Доплата за роботу в нічний час	Разом
Добова комплексна бригада	МГМВ	VI	4	7	88	8500	30,43	258655	25865	1623	14305	300448	60089	360537
	ГРОВ	V	25	41	550
	Вибійн.	VI	6	10	132
		III	3	5	66
Технічний огляд та ремонт	Ел. сл.	IV	5	8	110		205	22550	2255		1503	26308	5261	31569
Разом:	-	-	43	71	946									392106
Нагляд дільниці	нач. дільниці	-	1	1	22		6000	6000				6000	1200	7200
	зас. нач. дільниці	-	1	1	22		5680	5680				5680	1136	6816
	головн. механік	-	1	1	22		5680	5680				5680	1136	6816
	гірнич. майстер	-	4	7	88		5200	20800			1387	22187	4437	26624
Разом:	-	-	7	10	154									47456
УСЬОГО:	-	-	50	81	1100									439562

4.6.2 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи визначається у розмірі49,7% від планового фонду заробітної плати:

В_відр=, грн. (4.47.)

де, Ф_зп - плановий місячний фонд заробітної плати, грн.;

В_відр==218462 грн.

4.6.3 Розрахунок витрат за матеріалами

Розрахунок витрат матеріалів виконується на підставі паспорта кріплення лави, норм витрати на 1 т. видобутку вугілля. У вартості матеріалів враховуються транспортно-заготівельні витрати в розмірі 15% від ціни.

Витрати лісних матеріалів на кріплення уступів і за добу:

- стійки:

V_ст=, м³ (4.48)

де D - діаметр стійки, м;

l_ст - довжина стійки, м;

n_ст - кількість стійок;

n_дн - кількість робочих днів;

V_ст==17 м³

- розпили:

V_р=l_р*a*b*n_р*n_дн, м³ (4.49)

де l_р - довжина розпилу, м;

n_р - кількість розпилів;

n_дн - кількість робочих днів;

a і b - ширина і висота розпилу відповідно;

V_р=2*0,2*0,02*360*25=72 м³

- затяжок:

V_з=l_з*a*b*n_з*n_дн, м³

де l_з - довжина затяжки, м;

n_з - кількість затяжок;

n_дн - кількість робочих днів;

a і b - ширина і висота затяжки відповідно;

V_з=2*0,2*0,02*108*25=11 м³;

Витрати змочувача ДБ при місячному видобутку 7700 т з комбайнової лави будуть дорівнювати:

С₃ = Д_міс *Н_{витр.дБ}, кг (4.50)

де Н_{витр.дБ} - норма витрат ДБ на 1 т вугілля;

С₃ =0,0374*6900=258 кг

Витрата емульсії:

С_ем = Д_м.к.*Н_{витр.ем}, т (4.51)

де Н_{витр.ем} - норма витрати емульсії на 1т. вугілля, кг;

Д_м.к. - місячний видобуток вугілля з комбайнової частини лави, т;

С_ем =0,623*6900=4300кг=4,3 т

Витрата масла індустріального:

С_м = Д_міс*Н_витр.м, кг (4.52)

де Н_витр.м - норма витрати масла індустріального на 1т. вугілля, кг;

С_м =0,0548*6900=378 кг

Розрахунок витрат і вартості матеріалів зведений у табл. 4.5.

Таблиця 4.5. - Розрахунок витрат на матеріали

Найменування матеріалів	Один. вимір.	Витрати матеріалів	Планова вартість за одиницю	Витрат на матеріал за місяць, грн.
			Ціна за одиницю, грн.	Транспортні заготов. витрати	Усього
Розпили	м3	72	900	135	1035	74520
Стійки	м3	44	800	120	920	40480
Затяжки	м3	11	900	135	1035	11385
Змочувач ДБ	кг	258	28	4,2	32,2	8308
Емульсія	т	4,3	14400	2160	16560	71208
Масло індустріальне	кг	378	35,0	5,25	40,25	15214
Канат, сталевий	м	130	146	21,9	167,9	21827
Шланг зрошувальний	м	140	188	28,2	216,2	30268
Повітропровід	м	100	166	24,9	190,9	19090
Кабелі:	м	30	320	48,0	368	110400
Разом:	402700
Інші витрати:	60405
Усього:	463105

4.6.4 Розрахунок споживання і вартості енергії

Вартість пневмоенергії розраховується за кількість спожитої енергії кожним споживачем за формулою:

Q_е=60Q*t*k₀*a=60*52,5*250*0,6*0,16=75600м³/хв. (4.53)

де Q - витрати стислого повітря споживачами, м³/хв;

k₀ - коефіцієнт одночасної роботи споживачів;

а - тариф за 1м³ стислого повітря,грн.;

t - час роботи споживача, годин.

Вартість 1 м³ пневмоенергії в розрахунках прийнята за даними шахти.

Вартість електроенергії розраховується по кількості спожитої енергії кожним споживачем за формулою:

В_ел.ен.=а*Р*t*k_о*k_з=1,92*297,2*275*0,7*0,8=87876грн (4.54)

де а - тариф за 1 кВт*год електроенергі,.грн;

t - час роботи споживача;

Р - сумарна потужність споживачів, кВт;

k_з - коефіцієнт завантаження обладнання.

Загальні матеріальні витрати:

З_м=463105+75600+87876=626581грн.

4.6.5. Розрахунок амортизаційних відрахувань

Річна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою: А=П*, грн., (4.56)

де П - первісна вартість устаткування лави, грн.;

Н_а - річна норма амортизації, %;

Первісна вартість включає:

П=Ц+В_тр+В_м, грн. (4.57)

де Ц - ціна устаткування, грн.;

В_тр - витрати на транспортування, грн.;

В_м - витрати на монтаж устаткування, грн.;

Розрахунок суми амортизаційних відрахувань на рік зведені у табл. 4.6.

Таблиця 4.6. - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Наймену- вання обладнання	кількість	Ціна, грн.	Транспортні витрати, грн.	Витрати на монтаж	Первісна вартість обладнання, грн.	Норма амортизації, %	Сума амортизації
		За одиницю	загальна				Річна	Місячна
Поіск-2Р	1	1900000	1900000	285000	342000	2527000
КГУ	ком	2800000	2800000	420000	504000	3724000
СНУ-5	1	658000	658000	98700	118440	875140
1ЛГКНМ-2Е	1	135800	135800	20370	24444	180614
УЦНС13	1	48200	48200	7230	8676	64106
МО-2М	8	3500	28000	4200	5040	37240
ВМЕУ-5М	4	24000	96000	14400	17280	127680
ЛМ05	2	15200	30400	4560	5472	40432
ЛМ05	2	15200	30400	4560	5472	40432
МПНБ	2	800000	1600000	240000	288000	2128000
КЦ170	1	50000	50000	7500	9000	66500
Разом:	9811144	24	2	196223

4.6.6 Визначення витрат виробництва та калькуляція собівартості 1т вугілля за елементами

Собівартість на дільниці планується за елементами:

- заробітна плата;

- відрахування на соціальні заходи;

- матеріальні витрати;

- амортизаційні відрахування.

На основі виконаних розрахунків по визначенню фонду заробітної плати, відрахувань, визначаємо собівартість 1т видобутку вугілля.

Собівартість елементу „заробітна плата” визначається за формулою:

С_з===51,7грн/т (4.58)

Собівартість елементу „відрахування на соціальні заходи” визначається за формулою:

С_відр== =25,7 грн/т (4.59)

Собівартість 1т вугілля з елементу „матеріальні витрати”:

С_м===73,7грн/т (4.60)

Собівартість 1т вугілля з елементу „амортизація”:

С_а===23,1грн/т (4.61)

Калькуляція собівартості наведена в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. - Калькуляція собівартості

Елементи собівартості	Сума витрат	Собівартість 1т, грн.	Структура собівартості, %
Заробітна плата	439562	51,7	29,7
Відрахування на соціальні заходи	218462	25,7	14,75
Матеріальні витрати	626581	73,7	42,25
Амортизація	196223	23,1	13,3
Разом		174,2	100

4.7 Визначення економічної ефективності заходів

Річний економічний ефект визначається за формулою:

Е_річ=(С₁-С₂)*Д - Е_н*В_од, грн. (4.62)

де С₁ і С₂ - собівартість 1т вугілля відповідно по шахті і по проекту;

Д - річний видобуток (проектний);

Е_річ=(220,2-174,2)*102000-0,39*9811144=865654грн.

Строк окупності капітальних вкладень:

Т_ок=, років (4.63)

де К - додаткові капітальні вкладення на впровадження заходів.

Т_ок==2,1 року

Техніко-економічні показники ділянки наведені у табл. 4.9.

Таблиця 4.9. - Техніко-економічні показники

Найменування показників	Од. вим.	базові	проектні	+/- до базових
Довжина лави	м	128	128
Потужність пласта	м	0,7	0,7
Кут падіння пласта	град.	40-42	40-42
Щільність вугілля	т/м3	1,43	1,43
Виїмковий механізм	-	МО-2	Темп-1	-
Вид кріплення	-	індив. дерев. костри	КГУ	-
Ширина захвату виїмкового органу	м	0,9	0,9	+0
Видобуток: за цикл добовий місячний	т т т	230 5750	340 8500	+110 +2750
Склад бригади: явочний обліковий	чол. чол.	53 87	43 71	-10 -16
Продуктивність праці: на вихід місячна	т т	4,3 66,0	7,9 120,0	+3,6 +54,0
Собівартість 1т вугілля	грн.	220,2	174,2	-46,0
Річний економічний ефект	грн.		865654
Строк окупності капіталовкладень	років		2,1
Капітальні вкладення	грн		9811144

ВИСНОВКИ

Згідно з темою дипломного проекту, проведений вибір та розрахунок механізації і електропостачання видобувної дільниці при відробці пласта k₅ «Великан» №117 ш. «Торецька» ДП „Торецьквугілля”.

В проекті передбачається механізація видобувного та підготовчого вибоїв із застосуванням електроенергії.

В індивідуальному завданні розглянуто питання розрахунку та вибору головного вентиляційного обладнання.

Запровадження механізації дозволило збільшити навантаження на видобувну дільницю, швидкість проходження підготовчих виробок, покращити умови праці, знизити кількість працівників, зайнятих на підземних роботах.

Техніко-економічні розрахунки підтверджують доцільність запровадження проектної технології відробки запасів в умовах даного вугільного пласта. При цьому собівартість видобутку 1 тони вугілля знизилось з 220,2 грн. до 174,2 грн. Річний економічний ефект запровадження складає 9811144 грн. При строку окупності 2,1 року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Правила безпеки у вугільних шахтах. Київ, 2010.

2. Правила технічної експлуатації вугільних шахт. Київ, 2006.

3. Единые нормы выработки (времени) на очистные работы для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных басейнов; Донецк, 1993г(ЕНВ)

4. Укрупненные коплексные нормы выработки для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных басейнов, М., 1988 (УКНВ)

5. В.Н.Хорин « Машины и оборудование для угольных шахт». М.,Недра, 1987

6. Единые нормативы численности повременно оплачиваемых работников угольных шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных басейнов, Луганск, 1995 (ЕНЧ)

7. Г.А. Заплавский, В.А. Лесных, Технология подготовительных и очистных работ. М. Недра, 1988

8. Машины и оборудование для угольных шахт. Справочник, М., Недра,1986

9. И.Г. Манец, А.Н. Коваль, Й.Й. Кирокасян. Русско-украинский горнотехнический словарь. Донецк, Донбасс, 2000

10. Братченко Б.Ф. Комплексная механизация и автоматизация очистных работ

Размещено на Allbest.ru

...