Біотехнології у забезпеченні цілей сталого розвитку

Забезпечити здоровий спосіб життя та сприяти добробуту для всіх, незалежно від віку

Цілі сталого розвитку беруть на себе сміливе зобов'язання -- до 2030 р. подолати епідемії СНІДу, туберкульозу, малярії та інших інфекційних захворювань. Мета полягає в забезпеченні загального охоплення медичними послугами та наданні доступу до безпечних і доступних лікарських засобів і вакцин. Невід'ємною частиною цього процесу є підтримка наукових досліджень і розробок вакцин.

Найбільший внесок сучасної біотехнології спостерігається у галузі охорони здоров'я. Основним напрямом медичної біотехнології є створення лікарських препаратів і вакцин для лікування і запобігання більш ніж 40 різним формам раку, хворобі Альцгеймера, захворюванням серця, діабету, інфекційних, аутоімунних та безлічі інших захворювань.

При цьому значну частину складають препарати, отримані за допомогою генетичної й білкової інженерії: інсулін; гормон ростугормон, що стимулює утворення еритроцитів; фактори згортання крові тощо.

Медична біотехнологія - технології з використання клітин та клітинних матеріалів для дослідження та виробництва фармацевтичних та діагностичних препаратів, які допомагають лікувати та запобігати захворюванням людини.

Сфера медичної біотехнології допомогла вивести на ринок мікробні пестициди, стійкі до комах культури та методи захисту навколишнього середовища.

Розглянемо детальніше біотехнологічні методи, що використовуються у медичній сфері.

Генна терапія - це експериментальна методика, яка використовує гени для лікування або попередження захворювання.

Дослідження включає сфери передачі генів, маніпулювання стовбуровими клітинами, розвиток генних, пептидних та білкових, олігонуклеотидних та клітинних терапевтичних засобів для корекції генетичних та набутих захворювань, розробки вакцинита клінічні випробування.

Видимеханізмів генної терапії:

- Введення гена, при якому нова версія гена вводиться в клітину

- Генетична модифікація, у якому ген вже підлягав місцевій модифікації

- Генна хірургія, при якому певний збуджений ген і може бути замінений його звичайним аналогом

Генна терапія вирішує проблему знищення у людини певних груп клітин (наприклад, пухлинних), штучного вироблення деяких органів для заміни ушкоджених, регенерації трканин і органів. Генна терапія може усунути спадкові захворювання.

Суть нової генної терапії полягає в тому, щоб спровокувати потрібні мутації в мозку плоду, поки він перебуває ще в утробі матері. Спосіб передбачає ін'єкцію нешкідливого вірусу в мозок ненародженої дитини, який вплине на нейрони й доставить молекули, які виправлять генетичні помилки.

Як повідомляє TheGuardian, лабораторні дослідження виявили, що така терапія буде найбільш ефективною на другому триместрі вагітності, коли мозок дитини на ранній стадії розвитку.

Генна інженерія

Першим суттєвим досягненням генної інженерії можна зазначити створення перших трансгенних бактерій, що виробляють інсулін людини (білковий гормон, регулюючий вуглеводний обмін в організмі).

Отримання генноінженерних гормональних препаратів (інсуліну на основі роздільного синтезу б- і в-ланцюгів Escherichia сoli; преднізолону - за участю коринебактерій Corynebacteriumsimplex) зумовило здешевлення цієї продукції майже у 200 разів.

Аналогічно за допомогою генетично модифікованих організмів виробляють фактори зсідання крові для хворих на гемофілію та гормон росту (соматотропін) для дітей з генетично обумовленою низькорослістю (наприклад при синдромі Шеришевського-Тейнера).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, десятки мільйонів людей страждають від харчової алергії, яка поширена передусім серед дітей. Тільки в США кожні три хвилини хтось виявляється в невідкладній через гострої алергічної реакції на їжу. Найчастіше алергія виникає на арахіс і інші горіхи, на крабів, креветок і рибу, але іноді навіть на яблука. У багатьох випадках відомо, який саме білок викликає алергію, тому можна створити генетично модифікований організм без цього білка або з меншим його вмістом. Такий організм буде безпечний для алергіків. Розробки по створенню гіпоалергенних яблук і деяких інших продуктів вже ведуться.

Молекулярна терапія

Молекулярно терапія використовує препарати для націлювання на конкретні молекули (наприклад, білки) на поверхні шкідливих клітин або всередині них. Ці молекули допомагають надсилати сигнали, які спонукають клітини рости або ділитися. Націлюючись на ці молекули, препарати зупиняють ріст і поширення шкідливих клітин, обмежуючи при цьому шкоду нормальним клітинам. сталий розвиток добробут біотехнологія

Екстракорпоральне запліднення

Подолання безпліддя досягається через запліднення in vitro, відоме як технологія ЕКЗ, що є однією з найуспішніших форм допоміжних репродуктивних технологій, які сьогодні доступні для надання допомоги парам, яким важко мати дітей.

Це простий процес, при якому яйцеклітина жінки запліднюється спермою в медично контрольованій лабораторії в штучних умовах (буквально в склянці).

Потім запліднений ембріон передається в матку для зростання. Існує системний метод проведення цього процесу в численних лікарнях по всьому світу.



Регенеративна технологія

Регенеративна біотехнологія - комплекс молекулярно-біологічних, фармацевтичних, клітинних, тканино-інженерних підходів, що дозволяють досягати максимально можливого відновлення структури ушкоджених захворюванням або травмою органів і тканин і відповідно максимально-можливого відновлення функцій.

В останні десятиліття найбільшу увагу у фармацевтичній промисловості приділяється розробці лікарських засобів на основі біологічно активних речовин, які беруть участь в процесах життєдіяльності людини. Перспективні в цьому плані амінокислоти, які виконують в організмі важливу роль будівельного матеріалу для синтезу специфічних тканинних білків, ферментів, пептидних гормонів і інших з'єднань.

Біопринтинг

Біопринтинг - технологія створення об'ємних моделей - молекул, клітин, тканин та біорозкладаних біоматеріалів - при якій зберігається виконання однієї чи декількох біологічних функцій

В даний час біодрук можна використовувати для друку тканин і органів, щоб допомогти досліджувати ліки та таблетки.



Мал.1

Вигляд біопринтеру

Згідно з експертними оцінками, американська компанія Organovo, розташована в Сан-Дієго, стала першою компанією, що здійснила комерціалізацію технології 3D-біопринтинга.

Компанія використовує технологію NovoGen [en] MMX Bioprinter. Використовуваний Organovo 3D-принтер призначений для виготовлення тканин шкіри, серця, кровоносних судин і інших тканин, які можуть бути придатні для хірургії і трансплантації.

Дослідницька група з університету Суонсі в Великобританії використовує технології 3D-біопринтингу для виготовлення м'яких тканин і штучних кісток для можливого використання в відновлювальної хірургії .

У 2017 році в Китаї дітям з вродженим дефектом вуха пересадили 3D-друковані вуха.

Досягнення біопринтингу (станом на 2019 р.)

- Друг рогівки ока людини

- Друк серця

- Друк альвеоли

Мал. 2

Принцип роботи біопринтера

Імунотерапія

Імунотерапія - розділ практичноїімунології та біотехнології, завданням якого є лікуванняімунобіологічними препаратами--вакцинами,сироватками,інтерферонами,бактеріофагами,алергенамита іншим.



Мал. 3

Процес вироблення Т-лімфоцитів для імунотерапії

1. T-cells (represented by objects labeled as 't') are removed from the patient's blood.

2. Then in a lab setting the gene that encodes for the specific antigen receptors are incorporated into the T-cells.

3. Thus producing the CAR receptors (labeled as c) on the surface of the cells.

4. The newly modified T-cells are then further harvested and grown in the lab.

5. After a certain time period, the engineered T-cells are infused back into the patient

Мал. 4

Результати імунотерапії раку молочних залоз

Досягнення 2018 року 49 річну пацієнтку повністю вилікували від тяжкого ступень раку молочної залози з метастазами у печінці (Американський інститут онкології)

Білкова інженерія

Білкова інженерія - нова область молекулярної біології і біотехнології - виникла як синтетична наука і увібрала в себе останні досягнення генної інженерії, структурної біології і комп'ютерних технологій. Як головне завдання білкова інженерія ставить спрямовану зміну структури існуючих білків для додання їм нових унікальних або зміни існуючих властивостей.

Використання білкової інженерії в дослідженнях лікування раку є головною сферою інтересів. Попередня радіоімунотерапія обговорювалася як потенційне лікування раку. Заздалегідь орієнтуючись, радіаційна токсичність зводиться до мінімуму шляхом відділення швидко очищеного радіонукліда та довгоциркулюючого антитіла.

Очікується, що прогрес в галузі білкової інженерії та технології рекомбінантних ДНК збільшить використання попередньо попередженої радіоімунотерапії.

Використання нових антитіл як протипухлинних засобів також є важливою сферою застосування, де здатність антитіл вибирати антигени спеціально і з високою спорідненістю використовується, а методи білкової інженерії використовуються для модифікації антитіл до цільових ракових клітин для клінічних застосувань.

Нещодавно термін «модульна білкова інженерія» був введений для нових онкологічних методів лікування.

Стратегії лікування, засновані на націлених нанокон'югатах, спеціально спрямованих проти клітин-мішеней, стають все більш важливими.

Фармакокінетичні властивості антитіл були поліпшені за допомогою інженерії білків, а варіанти антитіл різного розміру та сайти зв'язування антигенів були створені для остаточного використання як візуалізаційних зондів, специфічних для тканин-мішеней.

Екологічний сектор Цілей сталого розвитку

Для вирішення екологічних проблем розробляються методи біологічного очищення стічних вод, біопереробки промислових відходів, створення безвідходних технологій, біодеградації нафтових забруднень.

Одним із завдань біотехнології в плані раціонального та збалансованого природокористування є збереження природних ресурсів шляхом повторного використання цінних і корисних речовин, що містяться у відходах.

Боротьба зі змінами клімату

Наразі, унаслідок змін клімату, відбуваєються зміни у режимах опадів, а також збільшення частоти посух та повеней.

Зміна клімату також має значний вплив на економічні втрати, які можуть загострити проблему голоду у країнах, що розвиваються.

Глобальні зміни клімату суттєво впливають на біорізноманіття та дестабілізують харчові ланцюги в екосистемах.

За цих обставин існує потреба в поліпшенні врожаю за допомогою генетичної модифікації, для безпеки харчових продуктів та підтримки сільського господарства.

Перш за все, подолання змін клімату залежить від концентрації СО2 в атмосфері. Так як енергетичний сектор є основним рушієм змін клімату, слід використати енергетичні біотехнології, що включають в себе використання біомаси, біопалива, перехід на ВДЕ тощо.

Також потрібно оптимізувати сферу тваринництва, так як вона є джерелом такого парникового газу, як метан. Способи вирішення розглянемо у наступних пунктах.

Раціональне споживання

Прикладом досягнення цієї ціліє технологія утилізації сироватки - продукту сироваріння. ЇЇ можна використовувати як корм для тварин, як продукт для виготовлення сироваткових білків, лактози, мінеральних речовин, галактози, а також для зброджування з метою виробництва етанолу та ін.

Білкова та ферментативна інженерія, як метод усунення забруднювачів навколишнього середовища

Генетичні методи та стратегії проектування мікроорганізмів для усунення забруднювачів навколишнього середовища включали регуляцію експресії генів для забезпечення високої каталітичної активності в умовах стресу навколишнього середовища, таких як наявність токсичної сполуки, раціональні зміни, внесені в регуляторні білки, що контролюють катаболічну діяльність, створення нових метаболічних речовин.

Багато органічних забруднювачів, таких як феноли, азобарвники, органофосфорні пестициди та поліциклічні ароматичні вуглеводні, можна детоксифікувати за допомогою ферментативного окислення.

Біорафінування нафти також є важливою сферою застосування навколишнього середовища, де необхідні нові біокаталізатори.

Білкова інженерія, виділення та вивчення нових екстремофільних мікроорганізмів, генно-інженерні розробки - все це перспективний прогрес для розробки нових біокаталізаторів переробки нафти. Нафтові біологічні рафінування, такі як біодесульфурація палива, денітрогенізація палив, видалення важких металів, деполімеризація асфальтенів.

Було визначено багато стратегій білкової інженерії, таких як поліпшення стабільності перекису водню, підвищення окислювально-відновного потенціалу для розширення діапазону субстратів, гетерологічної експресії та розвитку промислового виробництва.

З метою ліквідації наслідків аварійного розлиття нафти використовують біотехнологічні способи відновлення забруднених територій за допомогою біопрепаратів, у яких активним агентом виступають ферменти оксидоредуктаз та гідролаз бактерій роду Pseudomonas, Acinetobacter, Bacillus, Arthrobacter, Azotobacter, Alcaligenes, Mycobacterium; дріжджів роду Candida, ниткоподібних актиномицетів роду Streptomyces; цвілевих грибів Aspergillus и Penicillum, а також їх гібридних штамів. Ці організми здатні переробляти розлиту нафту в екологічно безпечні речовини.

Роль біотехнології в регулюванні родючості ґрунтів та зменшенні їх деградації

Природна родючість ґрунтів визначається, насамперед, характером та особливостями їх формування. Ціла низка комплексних факторів: кліматичних, гідрогеологічних, антропогенних; а також інтенсивність надходження на ґрунтову поверхню сонячної енергії, біологічні цикли розвитку рослин та ін. зумовлюють тривалість перебігу складного гетерогенного ґрунтоутворювального процесу.

Джерелом гумусу слугують органічні залишки вищих рослин, мікро- й макроорганізмів, що перебувають у ґрунті. Спектр їх хімічного складу достатньо різноманітний, це вода (75-90 %) і суха речовина, яка включає вуглеводи, білки, лігнін, ліпіди, смоли, воски, дубильні сполуки тощо.

Перетворення органічних речовин на гумус у ґрунті відбувається переважно за участю мікроорганізмів, тварин, кисню повітря й води. У процесі гідролітичного руйнування органічні залишки втрачають анатомічну структуру, трансформуючись у більш рухомі прості сполуки. Частина утворених низькомолекулярних речовин повністю мінералізується мікробними клітинами, і продукти їх метаболізму споживаються зеленими росинами, інша частина використовується для синтезу нових генерацій мікроорганізмів з подальшим розпадом.

Крім того, деяка кількість проміжних конвертованих продуктів 145 перетворюється на специфічні складні високомолекулярні речовини - гумусові кислоти.

У зв'язку з цим, відновлення природної гумусної родючості деградованих чорноземів України є одним із найважливіших завдань спрямованого оздоровлення стану ґрунтів. Для досягнення цієї мети в межах сучасних агроценозів доцільно вжити таких заходів: - ініціювати пошук нових форм і видів органічних добрив, що дозволить знизити проблему їх дефіциту; - розробити агротехнічні прийоми накопичення й зберігання біогенних елементів і речовин гумусу, що забезпечують тривалу родючість ґрунтів; - запроваджувати ефективні способи внесення органічних добрив.

Сировиною для виготовлення органічних добрив нового покоління можуть стати будь-які органічні матеріали, вуглецевмісні залишки, відходи тваринництва й птахівництва, комунальні органічні відходи, кора рослин, зрізані гілки, опале листя, лігнін тощо, які зараз у великій кількості скупчуються на звалищах, у відстійниках або спалюються.

Переробка органічних відходів біотехнологічними методами і внесення їх у ґрунт у вигляді збалансованих органічних добрив може стати ефективним інструментом регулювання гумусного стану земель.

Вагомою альтернативою традиційним технологіям є безвідходна біоконверсія утилізації та переробки органічних відходів за допомогою вермикультури, тобто використання дощового черв'яка (vermes), або вермикультивування.

Найбільш поширений у вермикультивуванні селекційний різновид дощового черв'яка - каліфорнійський гібрид червоного черв'яка, якому властива висока репродуктивна здатність. За один цикл розвитку, тобто за 3 місяці, каліфорнійські черв'яки збільшують свою біомасу до 30 кг на 1 мкв.

Унесення в ґрунт цінного органічного добрива - вермикомпосту - позитивно впливає на його гумусність, що пояснюється максимальним закріпленням гумусових речовин у верхньому шарі ґрунту. У свою чергу, використання вермикомпосту, що має високі гумусні характеристики, дозволяє обґрунтувати можливість спрямованого регулювання гумусного стану ґрунтів

Клонуванні рослин, клонування тварин

Ця біотехнологія сприятиме відновленню популяцій рідкісних видів рослин та тварин, що знаходяться на межі зникнення та збільшенню біорізноманіттю, що є один з завдань сталого розвитку.

Методом клітинної інженерії з модифікацією клітин і тканин invitro було синтезовано цінні сполуки: шиконін та його похідні, а також убіхінон-10, глутатіон, антрахінони, розмаринова кислота, ятрорицин, атропін, стигмастерол, ефедрин, ефірні олії, кодеїн, морфін та ін.

Серед перелічених речовин комерційного значення набуло промислове виробництво шиконіну.

Клонування клітин та подальша регенерація рослин розглядається як важливий метод збереження й поліпшення деревних порід і відновлення лісів у помірних широтах. Це особливо актуально для хвойних дерев. Рослинирегенеранти, вирощені із клітин або тканин меристеми, використовують також для розведення спаржі, полуниці, брюсельської та цвітної капусти, гвоздики, папороті, персиків, ананасів, бананів.

Генна інженерія

Розроблені генно-інженерні культури з поліпшеним засвоєнням азоту, які зменшують потребу в інтенсивному застосуванні добрив.

Збереження водних ресурсів

Небажаним наслідком господарської діяльності людини стало порушення природної рівноваги в багатьох водоймищах та погіршення в них якості води. Промислові й побутові стоки, що потрапляють у природні об'єкти, характеризуються високим рівнем вмісту забруднювальних речовин, значною кількістю токсикантів.

За таких обставин самостійне відновлення водних джерел стає неможливим. І тут виникає нагальна необхідність у розробці й застосуванні сучасних екологічно безпечних, ефективних методів очищення стічних вод, особливо тих, що повертаються у водні об'єкти, і тих, які підлягають вторинному використанню.

Очищення стічних вод - це багатоступеневий складний процес, спрямований на відтворення якісної характеристики забрудненої води для можливості її подальшого господарського використання. Очищення води, перш за все, передбачає зменшення вмісту або видалення з неї забруднювальних компонентів: органічних речовин, колоїдних чи завислих твердих частинок, а також знищення хвороботвірних бактерій та ін.

По-перше, біологічне очищення базується на природних процесах, тобто в ньому важливу роль відіграє здатність гетеротрофних мікроорганізмів використовувати для живлення поряд з органічними речовинами в стічних водах (це спирти, білки, вуглеводи та ін.), і деякі неорганічні (аміак, нітрати, фосфати, солі або ін.).

Контактуючи з цими сполуками, мікроорганізми в процесі отримання енергії частково їх руйнують, перетворюючи на воду, діоксид карбону, аніони (сульфатні іони) та катіони деяких металів, а частково вони споживають названі речовини для власної репродуктивності, тобто нарощення біомаси.

По-друге, мікроорганізмам притаманна властивість швидкого скупчення та утворення колоній, що дає можливість легко відділяти їх від очищеної води. До ефективних біологічних методів відноситься фільтрація стічних вод через біоінженерні очисні споруди (БІС) - біоплато або біоставки. Такі споруди заселяють різними групами вищих водних рослин (ВВР), які, споживаючи 78 розчинні у воді забруднювачі (сульфати, нітрати, нафтопродукти та ін.), здатні використовувати їх у процесі життєдіяльності. При цьому в даних гідроспорудах формується активний штучний біогеоценоз, продуктивність якого залежить від особливостей морфологічної структури представників водних рослин (висока розгалуженість кореневої системи, значна кількість вегетативної маси тощо), а також їх толерантності до різного роду ксенобіотиків.

В основі аеробних методів - використання груп мікроорганізмів, для життєдіяльності яких обов'язкове постійне надходження кисню й підтримання температури середовища на рівні 20-40°С.

Очищення стічних вод в аеробних умовах проводиться за допомогою біофільтрів або шляхом культивування мікроорганізмів в активному мулі, біоценоз якого складається з різних груп живих організмів (бактерій, черв'яків, грибів, водоростей, рачків).

Активний мул є амфотерним колоїдом, у якому показник рН = 4-9, а до складу його сухої речовини входить 70-90 % органічних і 10-30 % неорганічних речовин.

Основною метою аеробних методів очищення є окисна мінералізація вуглецевмісних органічних сполук і перетворення відновлених форм нітрогену в окиснені (нітрифікація нітрогену з утворенням нітрит- і нітрат-іонів). Аеробне біохімічне очищення стічних вод від органічних сполук здійснюється за участю гетеротрофних мікроорганізмів, для яких джерелом 84 живлення є органічний вуглець (білки, жири, вуглеводи та ін.).

У біологічних ставках (біоплато) аеробне окиснення (процес мінералізації) органічних сполук відбувається за участю мікроорганізмів, водоростей і вищих водних рослин (очерету, рогозу, рдесту, ряски, водного шпинату, водного гіацинту та ін.). Сприятливими умовами для ефективного перебігу окиснювальних реакцій у штучно створених гідробіоценозах є незначна глибина резервуара, відсутність течії, велика кількість мікроводоростей, які насичують воду киснем, достатня чисельність найпростіших, які живляться бактеріями тощо.

В анаеробних методах передбачено, що очищення стічних вод відбувається без доступу кисню. З цією метою використовують метанове бродіння. Перевага такого методу - високий рівень перетворення речовин-забруднюючів з утворенням додаткового продукту - біогазу.

Азотовмісні сполуки стічних вод в анаеробних умовах перетворюються шляхом денітрифікації за участю денітрифікувальних бактерій (наприклад, Paracoccusdenitrsficans) з утворенням газоподібного закису азоту (N2О) та молекулярного нітрогену (N2) або аміаку (NН3)

Анаеробне окиснення, як правило, ефективне при очищенні високонасичених органічними речовинами стічних вод (воно забезпечує деструкційне розкладання більше сотні різних органічних сполук).

Найпростіші входять до складу ґрунтових біоценозів, активних мулів (зооглею), що набули поширення в процесах біологічного очищення водоймищ, стічних вод. В активному мулі найпростіші виконують функції підтримання певної кількості мікроорганізмів. Живлячись бактеріями та плаваючими речовинами, вони також сприяють освітленню води. Ці організми можна використовувати як тест-індикатори якості очищення стоків.

Особливе місце в трофічній піраміді біологічного очищення стічних вод посідають коловійкові інфузорії або перитрихи, які закріплюються ніжкою до пластівців активного мулу

Технології заміни сировини на екологічно безпечну

З сільськогосподарської сировини (кукурудзи, сої) виготовляють екологічно чисту пластмасу, що дозволило значно знизити використання з цією метою нафти. Використання у виробництві таких розробок дозволяє значною мірою скоротити обсяги споживання невідновлюваних природних ресурсів (нафти, газу та інших) і тим самим вирішувати проблеми їх виснаження.

Також біотехнологія забезпечує можливість заміщення полімерів, пластмас і поліестеру, що виготовляються на основі нафтопродуктів, на продукти, сировиною для виробництва яких виступає сільськогосподарська біомаса.

Щеу 2001 році компанією Каргілл Дау (CargillDow) був відкритий біопереробний завод (Блер, штат Небраска) з виробництва біорозкладаного полімеру, що використовується для виробництва пакувальних матеріалів, одягу, а на базі біопереробного заводу (Декейтер, штат Ілінойс) спеціалісти компанії DuPont розробили метод виробництва з кукурудзяного цукру високоякісного полімеру Сорона (Sorona), волокна якого використовуються для виготовлення одягу.

При цьому собівартість та ефективність цих виробництв аналогічні відповідним параметрам виготовлення пластмас, полімерів та поліестерів з нафтопродуктів, і, окрім збереження невідновлюваних природних ресурсів, використання біотехнологій дозволяє дотримуватися встановлених норм забруднення довкілля, а також знижувати допустимі рівні викидів і споживання ресурсів.

Біодеструкція полімерів.

Стійкі до розкладу вологою, світлом, холодом чи теплом або ґрунтовими мікроорганізмами пластикові упаковки виявляють негативний вплив на довкілля. Тому в багатьох країнах світу триває розробка пакувальних матеріалів, виготовлених на основі полігідроксибутирату чи полілактату, або із спеціально обробленого крохмалю в суміші з целюлозою. Пакети або посуд із таких матеріалів при взаємодії з ґрунтовими мікроорганізмами можуть утворювати воду, діоксид вуглецю та біомасу самих мікробних клітин.

Біоочищення за допомогою хемосинтезуючих бактерій.

Важлива екологічна роль у біоочищенні навколишнього середовища належить хемосинтезуючим бактеріям, без життєдіяльності яких неможливий кругообіг речовин у природі.

Використання біотехнологій у сільському господарстві дозволяє вирішувати проблему ресурсозабезпечення, зокрема продовольчого забезпечення, що особливо актуально у зв'язку зі значним зростанням чисельності населення за останні сто років.

Так, біотехнології належить важлива роль у вирішенні ряду проблем рослинництва: створення нових, продуктивніших і стійкіших до несприятливих чинників середовища сортів рослин, розроблення високоефективних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, вирішення проблеми азотифіксації, широке використання в рослинництві фізіологічно активних речовин тощо.

Впровадження сільськогосподарських, або аграрних, біотехнологій, розширення масштабів використання і торгівлі сільськогосподарськими продуктами, отриманими на їх основі, сприяє підвищенню рівня добробуту як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Так, результати опитування щодо глобального ефекту використання біотехнологій у світі у сфері сільськогосподарського виробництва за період 1996-2014 рр. показують, що загальний економічний ефект для фермерів склав 29,3 млрд дол.

Окрім фінансових вигод, вирощування трансгенних сортів рослин несе відчутні соціальні й екологічні вигоди:

- збільшення сільськогосподарської продуктивності, а отже, внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки і скорочення бідності у країнах, що розвиваються;

- збереження біологічної різноманітності, оскільки ГМ-технології через високу продуктивність вимагають менших сільськогосподарських площ;

- зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу за рахунок скорочення експлуатації сільськогосподарської техніки, що використовується для оранки й обробки полів пестицидами;

- зниження хімічного забруднення води і ґрунту внаслідок використання менш шкідливих для навколишнього середовища гербіцидів; - запобігання ерозії ґрунту, оскільки використання ГМ-культур, стійких до гербіцидів, дозволяє перейти на щадний (неорний) метод обробки ґрунту;

- збільшення біорізноманіття за рахунок використання сортів з виборчою стійкістю до комах шкідників.

Крім того, використання біотехнологій у різних сферах суспільного виробництва дає можливість цілеспрямовано керувати процесами, що відбуваються у навколишньому середовищі, діагностувати і попереджати зміни екосистеми, її деградацію і забруднення, а також підтримувати в нормі екологічні параметри довкілля.

Взяти хоча б проект Enviropig, або «Екопоросятко». Велика частина фосфору в стандартному кормі для свиней знаходиться в такій формі, яка свинями не засвоюється, - у формі фітатів, солей фітінової кислоти. В результаті виникають дві проблеми. По-перше, свиней потрібно підгодовувати фосфором у вигляді харчових добавок. По-друге, весь незасвоєний фосфор виявляється в свинячому гної. Гній змивається водою, і його компоненти в величезній кількості потрапляють в довколишні водоймища, в яких незабаром починається цвітіння - розростання водоростей, які, на відміну від свиней, прекрасно засвоюють фітати! Через цвітіння в водоймах підвищується вміст отруйних речовин, продуктів метаболізму водоростей. Гинуть риби і багато інших водні організми, виникає локальна екологічна катастрофа. Саме тому і придумали «екопоросят» - генетично модифікованих свиней, здатних засвоювати фітати. Вони здатні на це тому, що в їх геном вбудували ген, що кодує фермент, необхідний для розщеплення фитатов, запозичений з кишкової палички.

Подолання голоду

Сучасна біотехнологія дозволила замінити традиційні хімічні методи виробництва харчових добавок мікробним синтезом, за допомогою якого отримують ароматизатори й посилювачі смаку (глутамат), замінники вуглеводів (сахарози), глюкозофруктозні сиропи, ферментні препарати для підвищення поживної цінності харчових продуктів, барвники, органічні кислоти (молочну, лимонну, яблучну, глюконову, ітаконову, фумарову), амінокислоти (лізин, аспарагінову кислоту), харчові консерванти (бензойну кислоту) та загусники, вітаміни тощо.

Сьогодні тривають дослідження з використання біомаси одноклітинних організмів (БОО), мета яких - виготовлення харчових добавок (зокрема білка одноклітинних). Досить успішно розвивається виробництво грибних білків (мікро- та макроміцетів), білків рослинних організмів (водоростей, соєвих білків та ін.).

Сучасна біотехнологія постійно здійснює вплив на харчову промисловість через створення нових продуктів і удосконалення бактеріальних процесів, які використовуються з давніх часів у виробництві продуктів харчування (хліб, алкогольні напої, сир, йогурт, оцет тощо). При цьому харчова біотехнологія дозволяє покращувати якість, поживну цінність і безпеку як сільськогосподарських культур, так і продуктів тваринництва, а також надає величезні можливості щодо удосконалення методів переробки сировини в кінцеві продукти:

натуральні ароматизатори і барвники;

нові технологічні добавки, зокрема,

ферменти та емульгатори;

заквашувальні культури;

нові засоби для утилізації відходів;

екологічно чисті виробничі процеси;

нові засоби для забезпечення збереження безпеки продуктів у процесі виготовлення;

і навіть біоруйнівну пластикову упаковку, що знищує бактерії.

Генетично модифіковані організми (ГМО) - це організми (тобто рослини, тварини або мікроорганізми), чий генетичний матеріал (ДНК) був змінений, причому такі зміни були б неможливі в природі в результаті розмноження або природної рекомбінації. Відповідні технології дозволяють передавати окремі гени від одного організму іншому, а також між несумісними видами.

Основні етапи створення ГМО:

1. Отримання ізольованого гена.

2. Введення гена у ДНК-вектор.

3. Перенесення вектора з геном в організм, що модифікують (процес трансформації).

4. Експресія генів у трансформованій клітині.

5. Відбір (селекція) трансформованого біологічного матеріалу (клону) від нетрансформованого.

Один з винаходів - виготовлення кошерного сиру. Традиційно для виготовлення сиру береться сичуг (відділ травного тракту жуйних тварин), висушується і поміщається в молоко. Сичуг містить сичужні ферменти, здатні перетворювати молоко в сир. Генні інженери взяли гени сичужних ферментів і вбудували їх в геном бактерії. Такі бактерії виробляють сичужні ферменти, а ми з їх допомогою можемо отримувати кошерний сир без використання кишки жуйних тварин.

Економічний сектор Цілей сталого розвитку

Під забезпеченням сталого розвитку розуміють зв'язок між економічним зростанням і інтенсивним використанням матеріалів і енергоспоживання, формуванням стійкого "зеленого" економічного зростання. Цей механізм забезпечення сталого розвитку економіки та її галузей повинен виконувати такі функції в поточній траєкторії розвитку

1. Забезпечення підвищення енергоефективності для скорочення потреби в спалюваному паливі та мінімізації викидів вуглекислого газу, що має сприяти збереженню і самовідновлення природних ресурсів.

2. Підвищення ефективності використання ресурсів з метою скорочення утворення відходів, зниження рівня забруднення, збереження біорізноманіття; розвиток екосистемних послуг.

У наукових колах ведеться дискусія про перехід до "зеленої" економіки і обгрунтування необхідності інвестицій у системоутворюючі сектори (енергетика, житлово-комунальне господарство), спрямованих на перехід до альтернативних джерел енергії та зниження викидів вуглецю. Отож, концепція "зеленої" економіки доповнює концепцію сталого розвитку, підкреслюючи важливість підвищення стабільності світової економіки

Біоекноміка

Термін «біоекономіка» вперше вжили Дж. Енрікез та Р. Мартінес при аналізі впливу баз генетичного матеріалу на розвиток біотехнологічних галузей і створення патентів.

В подальших дослідженнях були розширені межі вживання терміну «біоекономіка», пов'язуючи його з умовами і ефектами від перетворення відновлюваних природних ресурсів в енергію, продукти харчування, хімічні речовини та інші біоматеріали.

Дослідження біоекономіки здійснюються на основі міждисциплінарного підходу - на межі економічних, біологічних, правових, технічних наук. Також цей термін широко використовується міжнародними організаціями. Основні трактування терміну біоекономіка відображені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Визначення поняття «біоекономіка»

Автор	Визначення
ОЕСР	Біоекономіка є сукупністю економічних операцій у суспільстві, в яких використовують приховану цінність біологічних продуктів і процесів, щоб забезпечити нові можливості зростання економіки та підвищення добробуту громадян [2].
Фукс Р.	Перехід до біоекономіки передбачає використання і збереження природного потенціалу для виживання людини. Цей процес передбачає поширення принципів біологічної еволюції до промислового виробництва: розвиток симбіотичних систем, каскадне використання енергії та сировини та виробництво на основі замкнених ланцюгів [3].
Мансур Муххамадіан	Біоекономіка - це промисловий перехід до стійкого використання поновлюваних водних і наземних ресурсів біомаси в енергетичних, проміжних та кінцевих продуктах для отримання переваг економічної, екологічної, соціальної та національної безпеки [4].
Талавиря М., Лимар В., Байдала В.	Біоекономіка охоплює виробництво поновлюваних біологічних ресурсів та перетворення цих ресурсів та відходів у продукти, що мають додану вартість (такі як продукти харчування, біологічні продукти та біоенергетика) [5].

Зазначені визначення об'єднує мета виробництва - досягнення стійкого розвитку економіки на засадах ресурсоощадності і використання відновної біосировини.

Формування такої економіки можливе лише при системному підході - вона консолідує базовий агропромисловий сектор з галузями хімічної, фармацевтичної, приладобудівної галузі та енергетики. Досягти взаємодії між цими секторами можливо лише при формуванні системозабезпечуючих засад, що полягають у створенні організаційних, інституціональних та інших управлінських елементів різних рівнів.

До біоекономіки безпосередньо належать виробництво органічної продукції, біоенергетика, біотехнології різних типів, штучний фотосинтез, біоніка.



ВИСНОВКИ

1. Забезпечення сталого розвитку є один з найважливіших завдань сьогодення.

2. Сталий розвиток об'єднує три складові: екологічну, соціальну, економічну.

3. Розвиток біотехнологій є найважливішим фактором еколого-економічного розвитку суспільства, що обумовлене вирішенням значної кількості еколого-економічних проблем

4. Для досягнення Цілей сталого розвитку використовуються різні методи біотехнологій у таких сферах:

§ Подолання голоду

§ Стале споживання

§ Медицина

§ Збереження водних ресурсів

§ Збереження біорізноманіття

§ Зміни клімату

§ Енергетика

§ Сільське господарство

§ Деградація грунтів

5. Взаємодія всіх біотехнологічних методів піднімуть економічний стан країн та будуть сприяти покращенню соціального становища.

6. Реалізація інтерактивного підходу до участі в інноваційному процесі із залученням фермерів, науковців та інших зацікавлених сторін, а також активізація більш широкого процесу підготовки кадрів та інституційних змін є способом просування в галузі розвитку біотехнологій для малих підприємств, що призводить до подолання бідності.

7. Розроблені за допомогою біотехнології препарати, діагностичні тести і вакцини покращують якість медичного обслуговування, підвищують рівень діагностики захворювань, а також сприяють зниженню вартості діагностики та лікування.

8. Використання біотехнології у промисловості привело до розроблення технологій виробництва, які споживають менше води та енергії, знижують кількість токсичних побічних продуктів і підвищують ступінь очищення продукції (паперова і текстильна промисловість).

9. Біотехнології, що використовуються у різних галузях промисловості, вважаються екологічними, оскільки дають можливість:

- здійснювати більш ефективно порівняно із традиційними підходами знешкодження різноманітних токсичних відходів;

- знижувати залежність від таких методів утилізації сміття, як спалювання і створення сховищ токсичних відходів;

- очищення води від хімічних забруднень за допомогою безпечних мікроорганізмів;

- діагностики екологічних проблем і оцінки стану навколишнього середовища;

- виявлення хімічних і біологічних забруднень ґрунту та .

9. Концепція "зеленої" економіки доповнює концепцію сталого розвитку, підкреслюючи важливість підвищення стабільності світової економіки



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://cbio.ru/main/news/print/php/1/start/30/

2. https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=4zTjBwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA1&dq=biotechnologies+in+sustainability&ots=50vN25q_Ea&sig=bUyRdI3CaMRJWbbZUjVL-7kXVXc&redir_esc=y#v=onepage&q=biotechnologies%20in%20sustainability&f=false

3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник. - К.: Заповіт, 1996. - 240 с. 30

4. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №1(127), 2012

5. Білорус О.Г., Мацейко Ю.М. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Системні маркетол. досл. - К.: МАУП, 2005. - 492 с.

6. Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К. Экономико-экологические основы регионального природопользования и развития / ИПРЭЭИ НАН Украины. - Одеса: Фенікс, 2005. - 575 с.

7. Голубець М.А. Розвиток «сталий» чи «збалансований»? // Український географічний журнал.- 2006.- №2. - С. 66-69.

8. Гринів Л.С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії: Монографія. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. - 240 с..

9. Згуровський О.М. Дослідження переривистого характеру глобалізації в контексті суспільного розвитку та безпеки країн світу (Ч. 1) // Системні дослідження та інформаційні технології.- 2009.- №2. - С. 121-133.

10. Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию / Пер. с англ.; Под ред. и с послесл. С.А. Евтеева и Р.А. Перелета. - М.: Прогресс, 1989. - 376 с.

11. Поліщук В.Г. Понятійно-категоріальний апарат політики стимулювання сталого розвитку регіону // Актуальні проблеми економіки.- 2009.- №11. - С. 168-173.

12. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.) / Пер. з англ. - 2-ге вид. - К.: Інтелсфера, 2000. - 360 с.

13. Clarence, A. (1952). The Industrial Economy: its technological basis and institutional destiny. 450 р.

14. European Foundation: Sustainable Development // susdev.eurofound.ie.

15. Hulse, J.H. (2007). Sustainable Development at Risk: Ignoring the Past. New Delhi: Cambridge University Press India Pvt. Ltd. Ottawa: International Development Research Centre. 390 p.

16. Kates, R.W., Parris, T.M., Leiserowitz, A.A. What is Sustainable Development? Goals, Indicators, Values, and Practice. Environment: Science and Policy for Sustainable Development, 3: 8-21.

17. Hinton TJ, Jallerat Q, Palchesko RN, Park JH, Grodzicki MS, Shue HJ, Ramadan MH, Hudson AR, Feinberg AW (23 October 2015). "Three-dimensional printing of complex biological structures by freeform reversible embedding of suspended hydrogels". Science Advances. 1 (9): e1500758. Bibcode:2015SciA....1E0758H.

18. D. Ruth and J. Boyd, Rice University News. (2019)

A. Usmani and M. Kapoor, Bloomberg. (2019)

19. N. Noor et.al. Advanced Sciences. (2019)

20. V. Marx, Nature Methods. volume 16, pages365-368 (2019)

21. Ken Doyle. Bioprinting: From Patches to Parts // Genetic Engineering & Biotechnology News. -- 2014-05-14. -- Т. 34, вып. 10. -- С. 1, 34--35. -- ISSN 1935-472X.

22. Энтони Атала: Печатая человеческую почку (March 2011).

23. Mark Crawford. Creating Valve Tissue Using 3D Bioprinting. ASME (май 2013). Дата обращения 14 мая 2019.

24. https://books.google.com.ua/books?id=nhK3CgAAQBAJ&pg=PA63&dq=bioprinting&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjOmJKzwabmAhUQ0aYKHVgKA6oQ6AEIPTAC#v=onepage&q=bioprinting&f=false

25. https://www.youtube.com/watch?v=Ty1vT-SP0uA12 найбільших наукових відкриттів 2018 року [Цікава наука]

26. https://repository.kaust.edu.sa/bitstream/handle/10754/622942/environmental-biotechnology-under-a-changing-climate-2155-952X.S8-e001.pdf?sequence=1

27. https://www.slideshare.net/AkshayParmar22/application-of-protein-engineering?from_action=save

28. Актуальні проблеми правового забезпечення продовольчої безпеки України: монографія. / О.М. Батигіна, В.П. Жушман, В.М. Корнієнко та ін. / за ред. В.Ю. Уркевича та М.В. Шульги. Х.: «ФОП Шевченко С.О.», 2013. 326 с

29. Arjjumend Hasrat. Ukrainian legislation for safeguarding agroecosystems and environmental health: the challenges ahead. Правовізасадиекологічноїтапродовольчоїбезпеки: проблемиімплементаціїміжнароднихстандартів: матер. дискусійноїпанеліПершогоХарк. міжнар. юрид. форуму «Правотапроблемисталогорозвиткувглобалізованомусвіті» (м. Хар

30. Сакаджи К.Б. Правове регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин: автореф. дис…к.ю.н.: спец. 12.00.06. «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право»; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Х., 2011. 20 с.

31. Данилов-Данильян В.И. Устойчивое развитие (теоретико-методологический анализ) / Экономика и математические методы. -- Т.39. -- №2. -- 2013. -- С. 123--135.

32. http://www.investplan.com.ua/pdf/8_2019/5.pdf

33. Terunuma H, Deng X, Dewan Z, Fujimoto S, Yamamoto N (2008). "Potential role of NK cells in the induction of immune responses: implications for NK cell-based immunotherapy for cancers and viral infections". Int. Rev. Immunol. 27 (3): 93-110.

34. М. Ю. Абрамчук, Н. А. Антанюк. Місце і роль біотехнологій в еколого-економічному розвитку суспільства 48 Механізм регулювання економіки, 2011, № 4

35. Новикова, А.Л. Генно- модифицированные организмы и их воздействие на экологию / Новикова А.Л. // Экология и безопасность в техносфере: современные проблемы и пути решения: сборник трудов. - 2015.

36. https://www.slideshare.net/AkshayParmar22/application-of-protein-engineering?from_action=save

37. Juan, Enriquez & Martinez, Rodrigo (2002). “Biotechonomy 1.0: A Rough Map of Biodata Flow”. Harvard Business School Working Paper # 03-028

38. OECD. The Bioeconomy to 2030 Designing a policy Agenda. Main Findings and Policy Conclusions. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.oecd.org/about/sge/the-bioeconomy-to-2030-9789264056886-en.htm

39. Fьcks, R. (2016). Zielona rewolucja. Warszawa, Poland. - 408 pp.

40. Mansour Mohammadian. What is Bioeconomics [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.scienceofbioeconomics.com/bioeconomics/what-is-bioeconomics

41. Talavyria M. P. Improvement of the bioeconomy development analysis instruments: European Union Projects and Germany experience / M. P. Talavyria, V. V. Lymar, V. V. Baidala // ЕкономікаАПК. - 2015. - №11. - С. 89-95.

42. Прощаликіна А.М. Передумови становлення та розвитку біоекономіки / А. М. Прощаликіна [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. - 2016. - №12. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua

43. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології. - К.: МАУП, 2000. - 238 с.

44. Вернадский В. Биосфера и ноосфера. - М.: Наука, 1989. - 258 с.

45. Вернадський В. Наукова думка як планетне явище//Хроніка 2000.-2004.-№1-2(57-58). - с.11-219.

46. Згуровский М.З. Основы устойчивого развития общества: курс лекцій в 2 ч. / М.З. Згуровский, Г.О.Статюха. - К.: НТУУ „КПИ”, 2010. - ч.1. - 464 с.

47. Програма дій з подальшого впровадження Порядку денного на 21 століття/ Переклад з англійської: ВГО “Україна. Порядок денний на 21 століття”.-- К.:Інтелсфера, 2000.-- 58 с.

48. Проблеми сталого розвитку України. К.: “БМТ”, 2001, 423 с.

49. Environmental Software and Services, official site/Indicator of Sustainable Development: http://www.ess.co.at/GAIA/Reports/indics.html

50. Гусєв В.О., Лієв С.О. Моніторинг сталого екологічного розвитку довкілля // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. Участю, Київ, 27 трав. 2011 р.: у 2 т. / за заг. ред. Ю.В.Ковбасюка, В.П.Трощинського, С.В.Загороднюка. - К.: НАДУ, 2011. - Т.1. С.258 - 260

51. file:///C:/Users/Admin/Downloads/PEZ92WB.PDF

52. https://www.mskcc.org/cancer-care/diagnosis-treatment/cancer-treatments/immunotherapy

53. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15693430600688831

54. file:///C:/Users/Admin/Downloads/ape_2012_1_5.pdf

55. https://www.jstor.org/stable/20643822?readnow=1&seq=1#page_scan_tab_contents

56. http://academy.gov.ua/pages/dop/136/files/6f7c6624-9818-4508-8793-a1e11af9e2c0.pdf

57. http://www.imedpub.com/scholarly/medical-biotechnology-journals-articles-ppts-list.php

58. https://all3dp.com/2/what-is-3d-bioprinting-simply-explained/

59. Клеточная терапия. / Новик А. А., Иванов Р. А., - Изд. ООО «Медицинское информационное агентство», 2008 г.

60. Владимирская Е.Б. Биологические основы и перспективы терапии стволовыми клетками / Е.Б.Владимирская, О.А. Майорова, С.А.Румянцев. - М.: Медицина и здоровье, 2007. - 392 с.

61. https://www.nobelprize.org/uploads/2018/06/advanced-medicineprize2010.pdf

62. https://www.unian.ua/health/worldnews/10452504-vcheni-proponuyut-likuvati-sindrom-petrushki-in-yekciyami-virusu-v-mozok.html

63. https://books.google.com.ua/books?id=QtYfAQAAIAAJ&q=%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F&dq=%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiP65HP3KbmAhXV8qYKHbcMDq8Q6AEIXTAH

64. https://books.google.com.ua/books?id=FxGjBqEL-3kC&printsec=frontcover&dq=gene+therapy&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi4te-p1abmAhWPyqYKHYlODh0Q6AEIKTAA#v=onepage&q=gene%20therapy&f=false

65. https://ghr.nlm.nih.gov/primer/therapy/genetherapy

66. http://www.imedpub.com/scholarly/molecular-therapy-journals-articles-ppts-list.php

67. https://www.cambridge.org/core/journals/environmental-conservation/article/sustainable-development-and-biotechnology/91D63D0C3ECBDCF30D0B163C2FCA5E21

68. https://www.undp.org/content/dam/ukraine/docs/SDGreports/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdfя

69. (https://books.google.com.ua/books?id=kLBzWhAbQ6MC&pg=PA228&dq=biotechnology+definition&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiSsb2y-aXmAhWS7aYKHRbWAl8Q6AEIKTAA#v=onepage&q=biotechnology%20definition&f=false)

70. (https://books.google.com.ua/books?id=96x3BQAAQBAJ&pg=PT37&dq=biosphere&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwivnJqy_aXmAhVqs4sKHT4ACRkQ6AEIKTAA#v=onepage&q=biosphere&f=false)

71. (http://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256)

72. http://oro.open.ac.uk/33767/1/10770-18316-1-PB.pdf

73. https://books.google.com.ua/books?id=GZ4Pvk0LVQMC&printsec=frontcover&dq=sustainable+development&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjk1eSq0avlAhWEAhAIHSPFCVEQ6AEILDAA#v=onepage&q=sustainable%20development&f=false

74. Кузнецов А.Е. Научные основы экобиотехнологии [Текст] / А.Е. Кузнецов, Н.Б. Градова. - М. : Мир, 2006. - 504 с.

75. . Кучеренко М.Е. Сучасні методи біохімічних досліджень [Текст] / М.Е. Кучеренко, Ю.Д. Бабенюк, В.М. Войціцький. - К. : Фітосоціоцентр, 2001. - 424 с

76. http://ir.nmu.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2622/1/%D0%9D%D0%A2%D0%91453689.pdf

77. https://www.researchgate.net/publication/260322506_Environmental_Biotechnology_Achievements_Opportunities_and_Challenges

78. https://books.google.com.ua/books?id=4CDBZwB5f0YC&pg=PA87&dq=cloning+is&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjQ7Y3ZgqbmAhWowsQBHQ5jBgYQ6AEINTAB#v=onepage&q=cloning%20is&f=false

79. (Johnston SA, Tang DC (1994). Gene gun transfection of animal cells and genetic immunization. Methods in Cell Biology. 43 Pt A: 353-365.)

80. (Global Bioeconomy Summit, 2018). The Bio-Economy Concept and Knowledge Base in a Public Goods and Farmer Perspective Otto Schmid1,*, Susanne Padel2 and Les Levidow

81. (The green economy and sustainable development: an uneasy balance? Olivia Bina Institute of Social Sciences, University of Lisbon, Av. Professor Anнbal de Bettencourt 9, 1600-189 Lisbon, Portugal; and Geography and Resource Management, The Chinese University of Hong Kong;)

Размещено на Allbest.ru

...